Моніторинг економічних показників діяльності підприємства
Процес формування моніторингу економічних показників машинобудівного підприємства та організаційно-економічний механізм його використання в управлінні підприємством. Роль моніторингових і діагностичних систем у інформаційній системі підприємства.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2015 |
| Размер файла | 57,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
МОНІТОРИНГ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
ЧУЛІПА ІГОР ДМИТРОВИЧ
УДК 658.14:336.012.23 (621)
Львів - 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки і підприємництва та інноваційної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор,
заслужений працівник народної освіти України
КУЗЬМІН ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ,
Національний університет “Львівська політехніка”,
директор навчально-наукового інституту економіки і
менеджменту
Офіційні опоненти - доктор економічних наук, старший науковий
співробітник, доцент
ЛЕПА РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ,
Інститут економіки промисловості НАН України,
завідувач відділу проблем моделювання економічних систем
кандидат економічних наук
СМЕТАНЮК ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА,
Вінницький національний технічний університет
МОН України, доцент кафедри менеджменту та
моделювання в економіці
Захист відбудеться «23» грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, м.Львів, вул. С.Бандери, 12, IV н.к., ауд.209-А).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1).
Автореферат розісланий «20» листопада 2009р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, к.е.н. Завербний А.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Забезпечення своєчасною і якісною інформаційно-аналітичною базою системи управлінських рішень в умовах реальної економіки є одним з головних завдань теоретичної і прикладної економіки. Динамізм національного і глобального економічного середовища висуває перед будь-яким підприємством і, насамперед, машинобудівним, перелік завдань, які вимагають адекватної інформації для підтримки доцільних рішень в управлінні підприємством.
Машинобудівні підприємства здійснюють свою діяльність в умовах швидких, перманентних і важко прогнозованих змін зовнішнього середовища, невизначеності на ринках капіталу та інвестиційних ресурсів, майже непрогнозованої ринкової кон'юнктури на свою продукцію. Це скорочує терміни прийняття рішень, а тому постає потреба формування динамічної системи інформаційного забезпечення управління підприємством. У конкурентній боротьбі набуття здатності до функціонування на ринку досягають ті підприємства, які раніше за інших реагують на зміни економічної ситуації і приймають адекватні рішення в управлінні підприємством.
Корпоративні інформаційні системи дозволяють відстежувати традиційно сформований набір показників для оцінки діяльності підприємства, характеризуючи ефективність його функціонування в умовах стабільного економічного середовища. Важливим інструментарієм подолання недоліків і фактором підвищення ефективності аналітичної бази є побудова і впровадження на підприємстві системи моніторингу для оперативного інформаційно-аналітичного забезпечення процесів управління. Цю систему переважно характеризують дієвим засобом підвищення ефективності функціонування суб'єкта діяльності у нестабільному фінансово-економічному середовищі з його перманентними флуктаційними проявами. Така система усуває (суттєво зменшує) розбіжності між інформаційними потребами та можливостями діючих систем інформаційної підтримки рішень.
При цьому існуючі системи моніторингу потребують удосконалення й розвитку концептуальних засад, оскільки переважно побудовані на формалізованих показниках та надмірно спрямовані на показники максимізації прибутків за рахунок доходів, капіталізації та інших подібних критеріїв. Потреба в ефективному організуванні процесу моніторингу вимагає аналізу наявної методології, з'ясування її відповідності практичним потребам сучасного управління та обґрунтованого формування розвитку методичних засад цієї системи. Недостатнє теоретичне розв'язання загальноекономічної проблеми щодо розроблення комплексної системи моніторингу, в тому числі побудованої у форматі економічних показників, для оцінки ефективності поточної діяльності і передумов розвитку машинобудівних підприємств зумовили вибір напряму дослідження.
Вагомий внесок у розвиток систем моніторингу та економічної діагностики в економіці загалом здійснили вітчизняні науковці Є.Арєф'єва, А.Волосович, А.Воронкова, В.Галіцин, Т.Загорна, Л.Іщенко, О.Коляда, Л.Костирко, Р.Лепа, О.Мозенкова, В.Савчук, В.Ситник, О.Соколова, Є.Павлюк, О.Пенькова, М.Пугачова, Г.Швиданенко; у формування концептуальних підходів до основоположних засад комплексного оцінювання фінансового стану українських підприємств - І.Алєксєєв, М.Білик, І.Бланк, В.Козик, М.Кизим, О.Сметанюк, О.Терещенко, М.Чумаченко; у оцінювання якості інформаційного забезпечення та його використання в управлінських системах - О.Кузьмін, Й.Петрович, Г.Семенов, Н.Чухрай; у вдосконалення інформаційного забезпечення системи управління машинобудівними підприємствами - М.Макаренко, Т.Малихіна, С.Салига, В.Фатюха, О.Шляга.
Визнаючи достатньо об'ємно сформульовану фундаментальну основу напрацювань у сфері моніторингу і діагностики підприємства, відзначаємо, що теоретико-концептуальні і прикладні аспекти побудови, впровадження і використання системи моніторингу економічних показників в управлінні підприємством вимагають подальших досліджень. Цим обґрунтовується вибір теми і структура дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Досліджувані проблеми є складовими загальноекономічної тематики щодо удосконалення системи корпоративного управління підприємствами національної економіки, зокрема, забезпечення управлінського процесу адекватним реальній економіці інформаційно-аналітичним базисом про внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану держбюджетних і науково-дослідних робіт Національного університету “Львівська політехніка”: ДБ/Теор “Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади” (номер державної реєстрації 0107U000837) та Волинського національного університету імені Лесі Українки: ДБ/Прак “Вартісні чинники регулювання реального сектору економіки України” (номер державної реєстрації 0106U000273).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формулюванні нових і розвитку існуючих теоретико-методичних засад та концептуальної бази системи моніторингу економічних показників як практичного інструментарію підвищення ефективності управління машинобудівним підприємством. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань, що конкретизують й уточнюють наукову новизну дослідження:
- виявити тенденції розвитку основоположних засад моніторингу як інформаційно-аналітичної системи у міждисциплінарному застосуванні в економіці та виділити функціональну роль моніторингу як складової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи підприємства;
- здійснити критичний аналіз методологічних засад і принципів побудови систем моніторингу економічних показників в контексті їх адекватності динамічно мінливому вітчизняному і глобальному економічному середовищу;
- розкрити якісну характеристику показників, їх критеріальні значення та ключові індикативні складові систем моніторингу;
- сформулювати адекватні сучасній економіці принципи побудови моніторингу системи економічних показників для підвищення ефективності інформаційного потенціалу у процесі управління діяльністю машинобудівних підприємств;
- обґрунтувати доцільний формат моніторингу взаємопов'язаної системи економічних показників з фінансовими результатними показниками для оцінювання ефективності функціонування машинобудівних підприємств в реальних економічних умовах;
- розробити методику інтегрального показника моніторингу фінансово-економічної стійкості машинобудівного підприємства.
Об'єктом дослідження є процеси формування та використання економічних показників в моніторингових системах машинобудівних підприємств.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-концептуальних засад і методичних положень з моніторингу економічних показників діяльності машинобудівних підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є системний підхід до аналізу і діагностики об'єкта дослідження. У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові методи та прийоми: методи індукції та дедукції - під час дослідження теоретичних питань стосовно принципів побудови системи моніторингу - Розділ 1, підр. 1.1, 1.2; методи узагальнення, групування та порівняння - для визначення сутності і місця моніторингу у загальній інформаційній системі управління підприємством - Розділ 1, підр. 1.3; історичний і логічний методи - для отримання доказів і аргументації нових положень дисертаційного дослідження - Розділ 2, підр. 2.1; метод аналогії, діалектичний метод і системний підхід - для удосконалення методики моніторингу економічних показників та їх агрегування у загальну інформаційну систему управління підприємством - Розділ 2, підр. 2.1; методи аналізу і синтезу - при дослідженні методів оцінки ефективного функціонування підприємства - Розділ 2, підр. 2.3; Розділ 3, підр. 3.1; комплексно-цільовий підхід - для визначення взаємозв'язків і взаємовпливу процесів інформаційного забезпечення та управління підприємством - Розділ 2, підр. 2.2; статистичний, логічний і економічний аналіз - для обґрунтування методичних засад інформаційного забезпечення та аналітичних процедур впливу інформаційних потоків на систему управління машинобудівним підприємством - Розділ 2, підр. 2.3; Розділ 3, підр. 3.1; кореляційно-регресійний аналіз - при дослідженні чинників, які впливають на досягнення мети управління ефективним функціонуванням підприємства - Розділ 2, підр. 2.1; трендовий і структурний аналіз - при дослідженні динаміки та структури показників ефективної діяльності машинобудівних підприємств - Розділ 3, підр. 3.1; метод економіко-математичного моделювання - при розробці логічного моделювання системи забезпечення машинобудівних підприємств - Розділ 3, підр. 3.2.; метод системного аналізу - для дослідження ефективності використання результатів моніторингу економічних показників в управлінні машинобудівним підприємством - Розділ 3, підр. 3.3.
Концептуальною основою дослідження виступають теоретичні і прикладні засади побудови моніторингу економічних показників та їх якісна характеристика. Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері теорії моніторингу; інформаційною - виступає макроекономічна і галузева статистична інформація, фінансові й аналітичні показники діяльності базових машинобудівних підприємств, нормативно-законодавча регламентація положень методичного забезпечення аналізу фінансово-господарського стану та діяльності підприємств національної економіки, критеріїв ефективності управління ними. Емпіричною базою дослідження є матеріали, зібрані для обґрунтування фактів на базових машинобудівних підприємствах.
Практичною основою дисертаційних досліджень були положення системного аналізу, які спираються на функціонально-вартісний, економіко-статистичний методи, а також метод експертних оцінок. Основною гіпотезою дисертації виступає припущення про зростання залежності ефективності функціонування машинобудівного підприємства від своєчасного встановлення критичних точок оцінки його фінансово-економічної діяльності, складу аналізованих у процесі моніторингу показників, періодичності та глибини збору і фіксації інформації, а також від налагодженої в управлінні підприємством системи зворотних зв'язків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретико-методичних положень та формулюванні нових принципів моніторингу економічних показників для прийняття управлінських рішень в умовах не прогнозованих та швидких змін економічного середовища, а саме:
уперше:
- агреговано неформалізовані показники для моніторингу економічної діяльності машинобудівних підприємств, що дозволило розробити метод оцінювання економічних ресурсів з урахуванням їх оперативного використання в управлінських рішеннях.
удосконалено:
- інструментарій систематизації і функціональний склад системи економічних показників моніторингу для аналізування й оцінювання рівня ефективності поточної діяльності машинобудівного підприємства. На відміну від існуючих підходів такий інструментарій забезпечує репрезантативніший формат узгоджених і взаємопов'язаних показників для встановлення фінансово-економічної стійкості підприємства у нестабільному економічному середовищі;
- організаційний механізм та методичні положення, які забезпечують реалізацію принципів побудови і удосконалення системи моніторингу економічних показників з урахуванням галузевої специфіки машинобудівних підприємств;
- систему одиничних і синтетичних показників для моніторингу окремих аспектів діяльності машинобудівного підприємства, які на відміну від традиційної діагностичної конфігурації створюють базу поглибленого аналізування ефективності окремих сторін функціонування підприємства.
дістали подальшого розвитку:
- зміст моніторингу як системи безперервної діагностики фінансово-економічної діяльності, що впливає на зміну стратегії машинобудівного підприємства; понятійний і термінологічний апарат категорії ,,моніторинг економічних показників” як формат інформаційної характеристики операційного функціонування підприємства. У цих визначеннях основний аспект зроблено на представленні зазначеного поняття як економічного інструментарію в реалізації функцій управління;
- методичні підходи до забезпечення інформаційних потреб суб'єктів господарювання системою економічних показників, що дозволяє об'єктивніше визначати склад інформації, необхідної для підтримки оперативних рішень в умовах динамічно мінливого економічного середовища.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення основних положень та результатів дослідження полягає у тому, що на основі теоретичних розробок удосконалено механізм інформаційного забезпечення системи управління машинобудівних підприємств. Застосування на практиці запропонованої системи моніторингу економічних показників забезпечує прийняття ефективніших рішень в управлінні підприємством.
Практичне значення результатів дисертаційної роботи та їх використання у прикладній діяльності підтверджено відповідними довідками машинобудівних підприємств Волинської області: ДП МО України ,,Луцький ремонтний завод ,,Мотор”” (довідка №686 від 12.04.2009р.); ВАТ ,,Луцький автомобільний завод” (довідка №457 від 28.04. 2009р.); ВАТ ,,СКФ Україна” (довідка №138 від 06.04.2009р.). Окремі положення дисертаційної роботи, зокрема щодо моніторингу діяльність підприємств в параметрі територіальної інфраструктури регіону, використовуються Головним управлінням економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 603/02-11 від 02.06. 2009 р.).
Результати дослідження впроваджені у навчальний процес Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 2/1389 від 23.04. 2009р.); Волинського інституту економіки та менеджменту (довідка № 465 від 25.06.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, виконані особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень, викладені в дисертації, пройшли апробацію шляхом обговорення та отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: ,,Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави” (м.Луцьк, 6-7 жовтня 2006р. - Волинський державний університет імені Лесі Українки); ,,Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації” (м.Луцьк, 27-28 вересня 2007р. - Волинський державний університет імені Лесі Українки); ,,Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (м.Хмельницький, 22-24 травня 2008р. - Хмельницький економічний університет); ,,Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м.Луцьк, 13-14 листопада 2008р. - Волинський національний університет імені Лесі Українки); ,,Дослідження та оптимізація економічних процесів ,,Оптимум - 2008” (м.Харьків, 3-5 грудня 2008р. - Національний технічний університет ,,Харківський політехнічний інститут”); ,,Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід” (м. Тернопіль, 22 березня 2009р. - Тернопільський національний економічний університет); ,,Перспективи розвитку економіки: теорія, методологія, практика” (м.Луцьк, 26-27 травня 2009р. - Волинський національний університет імені Лесі Українки); “Облік, аналіз і контроль в системі управління підприємством: теорія і практика” (м. Луцьк, 18-21 червня 2009 р. - Луцький національний технічний університет).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 15 робіт загальним обсягом 3,25 ум.друк.арк., з яких особисто здобувачеві належить 2,75 ум.друк.арк.; 7 статей у фахових виданнях за переліком ВАК України (4 одноосібних, 3 у співавторстві), 8 тез за матеріалами конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 173 сторінках, списку використаних джерел із 219 найменувань на 29 сторінках і 4 додатків на 5 сторінках. Загальний обсяг дисертації 207 сторінок, включаючи 26 таблиць і 13 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність тематики дисертаційного дослідження, визначені мета та завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі ,,Теоретико-концептуальні засади моніторингу системи показників діяльності підприємства” уточнено категорійний аппарат моніторингу, розкрито його сутність як інформаційно-аналітичної системи підприємства, теоретико-методичні засади і принципи його побудови, критерії та ключові складові показники концептуальних основ моніторингових систем, проаналізовані передумови розвитку моніторингу діяльності підприємства.
Ускладнення характеру внутрішньої виробничо-господарської діяльності і фінансових трансакцій підприємства через вплив багатьох ірраціональних чинників зовнішнього середовища, гальмуючих інноваційних впроваджень, складність здійснення інвестиційних проектів та запозичень у сучасній кризовій економіці висуває нові вимоги до інформаційно-аналітичного інструментарію як важливої функції управління. Дієвість й ефективність системи інформаційної підтримки управлінських рішень характеризується її здатністю агрегувати внутрішні і зовнішні інформаційні потоки.
Для досягнення цілей дослідження у роботі проведено порівняльну характеристику дієвості аналітичних інструментів у інформаційно-аналітичній і прогнозній підтримці управління підприємством, яке функціонує в умовах невизначеності і непередбачуваності економічного середовища. Результати аналізу зарубіжних і вітчизняних наукових джерел, офіційних положень, нормативних регламентацій щодо методичного забезпечення аналізування фінансово-майнової характеристики і діяльності підприємства та практичного використання даних інформаційно-аналітичних систем засвідчують їх різноформатний характер та відмітну функціональну роль в управлінні підприємством.
За результатами дослідження зроблено висновки про невисокий рівень практичної дієвості інформаційно-аналітичних систем (фінансового і економічного аналізу та споріднених до них систем) в управлінні сучасним підприємством за умов швидкого „старіння” показників, про недостатню спроможність їх методологічної основи для сегрегації показників та зовнішніх (макроекономічних, галузевих) індикаторів для оцінювання ефективності поточного функціонування підприємства і передумов його розвитку. Недостатність і неадекватність характеру інформаційного базису, побудованого на показниках минулої діяльності для поточного управління машинобудівним підприємством з визначенням на їх основі динаміки і перспектив діяльності, вимагає впровадження системи, здатної своєчасно і вірогідно оцінити як внутрішньогосподарські процеси, так досяжно передбачуваний розвиток економіки підприємства загалом. У багатьох дослідженнях таким інструментом вважається система моніторингу підприємства. За результатами опрацювання тематичних джерел інформації відзначимо різні погляди і обґрунтування авторів на визначення поняття “система моніторингу”, класифікацію видів моніторингу за різними ознаками, його зміст і місце у загальній інформаційно-аналітичній системі підприємства та функціональну роль у прийнятті управлінських рішень. На основі порівняльної характеристики наведених критеріальних ознак, головним висновком є те, що моніторинг підприємства повинен розглядатися не пасивною інформаційно - аналітичною системою, а активним інструментом прийняття управлінських рішень. З цієї позиції “моніторинг економічних показників підприємства” ми характеризуємо як систему, що на основі різноманітних економічних показників встановлює функціональні і причинно ? наслідкові впливи на результати діяльності підприємства, впливає на коригування операційної складової і стратегію.
Характеристика та класифікація видів моніторингу проведені за такими ознаками, як мета моніторингової системи, формалізація проблем, види інструментарію, базова інформаційна основа тощо. У результаті установлено такі види моніторингу, як динамічний, конкурентний, порівняльний, комплексний, проблемний.
За результатами дослідження система моніторингу обґрунтовується найбільш ефективною інформаційно-аналітичною базою підтримки поточних і стратегічних управлінських рішень щодо раціонального спрямування економічних ресурсів та діяльності підприємства в умовах перманентно флуктаційного фінансово-економічного середовища. Наведений контекст і диспозиція моніторингу підприємства у загальній системі управління підприємством встановлені на паритеті узгодження інформаційних ресурсів, можливостей їхнього отримання, способах інтерпретації та здатності управлінської системи раціонально використовувати сформовану інформацію. Мобільність і адаптивність цієї системи дозволяє ув'язувати її із загальною інформаційною системою підприємства і прийнятою управлінською концепцією (рис. 1).
Схематичне зображення, представлене на рис. 1, характеризує взаємозалежність ефективності моніторингової системи і адаптивність системи управління, тобто дотримання “теорії комунікації”. Дієвість моніторингу у практичній площині пов'язується із налагодженою системою зворотних зв'язків.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Умовні позначення: - базова інформація моніторингу;
- використання бази моніторингу
Рис. 1. Моніторинг у загальній інформаційній системі управління машинобудівним підприємством
Примітка: розроблено здобувачем
У другому розділі ,,Інформаційно-методичне забезпечення моніторингу економічних показників машинобудівного підприємства та аналізування його стану” розкрито склад інформаційно-аналітичної бази для моніторингу і діагностики системи економічних показників, сучасні методичні засади комплексної системи моніторингу для оцінювання діяльності підприємства та аналізування його стану, діючу практику застосування результатів моніторингу системою управління машинобудівним підприємством.
Моніторинг економічних показників діяльності машинобудівних підприємств в умовах реальної економіки посідає одне з найважливіших місць в управлінській системі. Випереджувальний характер індикативної основи цієї системи, обґрунтування нею доцільності перегляду критеріальних значень і вагомості окремих показників в інтегральному показнику визначення ефективності функціонування господарського суб'єкта, адаптивність методологічної основи цієї системи до уточнення стратегій підприємства робить її дієвим інструментом управління підприємством.
Проведеним аналізом діючої практики використання інформаційно-аналітичної бази в управлінні такими підприємствами, як ВАТ “Конвеєр”, ЗАТ “Автонавантажувач”, ВАТ “Львівський завод фрезерних верстатів”, ВАТ “Завод “Львівсільмаш”, ВАТ “Дрогобицький машинобудівний завод”, ВАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, ВАТ “Стрийський завод “Металіст”, встановлено, що для процесу прийняття управлінських рішень в основному використовуються дані систем бухгалтерського й частково управлінського обліку та результати аналізу порівняння планових і фактичних показників. Планово-економічними і фінансово-аналітичними службами підприємств машинобудування не використовується і не практикується урахування загальних змін в економіці для цілей коригування критеріальних значень спланованих показників, уточнення операційної діяльності і спрямувань стратегічних цілей.
У роботі визначено такі основні проблемні аспекти інформаційного забезпечення управління машинобудівним підприємством: надмірна орієнтація на фінансові показники, що характеризують ретроспективну діяльність; недостатнє урахування у аналітичних системах підприємства індикативної складової загальноекономічного середовища; оцінювання ефективності функціонування підприємства за короткостроковими фінанси-економічними результатами (прибутковістю, рентабельністю, продуктивністю тощо) і відсутність загального інтегрального показника фінансово-економічної стійкості підприємства.
Наведені проблеми є наслідком розбіжності між діючою практикою використання інформаційно-аналітичних систем забезпечення управління машинобудівним підприємством в умовах реальної економіки й об'єктивними потребами інформаційної підтримки управлінських рішень. Ці проблеми посилює фактор відсутності формалізованого контексту взаємо узгодженості економічних показників та критеріїв і вагових коефіцієнтів у загальній методиці оцінки ефективності підприємств національної економіки.
З огляду на потребу адаптації управління машинобудівним підприємством до гранично можливої раціоналізації і оптимізації витрат, обмежених ресурсів, а в оглядовій перспективі до формату посткризової економіки (моделі бізнесу), моніторинг економічних показників підприємства повинен базуватися на більш широкій аналітичній і зведеній інформаційній базі. Формат показників для моніторингу внутрішньовиробничої і фінансової діяльності машинобудівного підприємства пропонується здійснювати за моделлю наведеною на рис. 2.
Паритет, вагомість і контекст набору одиничних економічних показників у роботі обґрунтовуються такими, що є індивідуальними для кожного підприємства, залежні від визначеної мети його функціонування і встановленої стратегії.
Крім внутрішніх показників для функціонування підприємства в економічних умовах, що склалися, важливими об'єктами моніторингу є ринкові критерії - капіталізація активів і економічних ресурсів, привабливості тощо. Це стосується підприємств комерційного типу (наприклад, ВАТ “ЛуАЗ”, ВАТ“СКФ Україна”) та державних підприємств (наприклад, МО України “ЛРЗ Мотор”). Керівний орган цих підприємств повинен вирішувати надскладну проблему - демонструвати поточну прибутковість і створювати ринковий потенціал. Для таких цілей, базуючись на сучасних системах підтримки управлінських рішень на зразок “збалансованої системи показників” та “панелей управління”, у процесі виконання роботи на матеріалах базових підприємств розроблена модель моніторингу ринкових показників (рис. 3).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2. Формат показників для моніторингу машинобудівного підприємства
Примітка: розроблено здобувачем
У процесі дисертаційного дослідження було проведено моніторинг фінансово-економічних показників, які характеризують фінансово-майнову позицію і рівень ефективності функціонування машинобудівних підприємств Волинської області - ВАТ ,,Луцький автомобільний завод”, ВАТ ,,СКФ Україна” (Луцький підшипниковий завод), ,,Луцький ремонтний завод ,,Мотор”. За результатами моніторингу встановлено, що незважаючи на низку невисоких значень показників традиційного аналізу, ці підприємства володіють достатньою інфраструктурою та ресурсним потенціалом для підвищення ефективності свого функціонування.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 3. Принципова схема інформаційної бази моніторингу машинобудівного підприємства
Примітка: розроблено здобувачем
Загалом на машинобудівних підприємствах Волинської області погіршення фінансового стану, спад виробництва і зниження конкурентоспроможності продукції стало наслідком не тільки загальних кризових явищ в економіці, а й через відсутність об'єктивних результатів інформаційно-аналітичної бази та її впливу на зміну стратегії, випереджального “сигналу” моніторингу про варіабельність економічних показників, які характеризують майбутній потенціал підприємства. Процедурний моніторинг взаємопов'язаної і взаємозалежної зміни (динаміки) окремих показників не здійснювався. У процесі дисертаційного дослідження встановлено, що за одними показниками базові підприємства характеризувалися такими, що підвищують ефективність своєї діяльності, за іншими показниками ефективність діяльності зменшується. Своєчасне дослідження динаміки таких показників дозволило б встановити їх причинно-наслідкові зв'язки, а підприємству скоригувати спрямування своєї діяльності.
Стан та ефективність використання ресурсів підприємства у роботі визначено на підставі коригувань базових показників, які характеризують фінансово-економічну стійкість та потенціал базових підприємств (табл. 1).
Розрахунок інтегральної оцінки потенціалу фінансово-економічної стійкості базових машинобудівних підприємств базується на синтетичному показнику, який буде орієнтиром для оцінювання поточного рівня діяльності підпримства.
Таблиця 1
Показники фінансової стійкості базових підприємств за період 2006 - 2008 рр.
|
№ з/п |
Найменування показників |
ВАТ “ЛуАЗ” |
ВАТ “СКФ Україна” |
ДП МО України “ЛРЗ “Мотор” |
|||||||
|
2006 |
2007 |
2008 |
2006 |
2007 |
2008 |
2006 |
2007 |
2008 |
|||
|
1 |
Коефіцієнт фінансової стабільності |
1,47 |
0,7 |
0,85 |
1,0 |
0,99 |
1,0 |
0,96 |
0,96 |
0,96 |
|
|
2 |
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу |
0,45 |
0,63 |
0,67 |
0,44 |
0,62 |
0,67 |
0,08 |
0,08 |
0,15 |
|
|
3 |
Коефіцієнт незалежності: |
0,55 |
0,37 |
0,33 |
0,86 |
0,82 |
0,79 |
0,92 |
0,92 |
0,85 |
|
|
4 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
1,81 |
2,71 |
3,03 |
1,16 |
1,22 |
1,27 |
1,08 |
1,09 |
1,17 |
|
|
5 |
Коефіцієнт маневрування власного капіталу |
0,61 |
0,29 |
0,35 |
0,34 |
0,33 |
0,30 |
0,66 |
0,67 |
0,53 |
|
|
6 |
Коефіцієнт фінансування |
1,24 |
0,58 |
0,50 |
0,92 |
0,62 |
0,54 |
0,86 |
1,17 |
0,57 |
|
|
7 |
Коефіцієнт фінансової напруги |
0,81 |
1,73 |
1,99 |
0,90 |
1,04 |
1,42 |
1,22 |
1,44 |
1,07 |
|
|
8 |
Коефіцієнт інвестування |
2,63 |
1,41 |
0,73 |
1,14 |
1,24 |
0,90 |
1,32 |
1,56 |
1,37 |
|
|
9 |
Коефіцієнт самофінансування |
0,48 |
0,29 |
0,28 |
0,67 |
0,61 |
0,53 |
0,89 |
0,89 |
0,75 |
Примітка: розраховано здобувачем
Розрахунок такого інтегрального показника Іпфс пропонується проводити на основі індивідуальних показників за ваговими коефіцієнтами (значимістю), характерними для кожного підприємства. Загальна формула розрахунку має такий вигляд:
, (1)
де - коефіцієнти значущості ();
- показники, що характеризують фінансову стійкість;
- нормативні значення.
Індикативна основа і формулювання алгоритму розрахунку показника для кожного підприємства залежні від його стратегії. Індикатори, спрямовані на оцінювання ринкових позицій підприємства, ефективності використання (збереження) власного капіталу та інших показників операційної ефективності, формуються на засадах ресурсної концепції управління підприємством. Визначені показники є критичними для всіх базових підприємств: ВАТ “ЛуАЗ” - 0,6; ВАТ “СКФ Україна - 0,72; ДП МО України “ЛРЗ “Мотор” - 0,77. Значення показника інтегральної оцінки потенціалу фінансово-економічної стійкості характеризує низький рівень подальшого ефективного функціонування кожного підприємства, оскільки вони значно менші одиниці.
У третьому розділі ,,Удосконалення моніторингу економічних показників діяльності машинобудівних підприємств” сформульовано процедури моніторингу поточних індикативних складових економічних показників для базових підприємств, запропоновано удосконалення організаційно-економічного механізму їх використання в управлінні машинобудівними підприємствами.
З метою визначення стану використання інформаційного забезпечення в управлінських рішеннях на базових машинобудівних підприємствах встановлено, що переважно орган управління формує запит на конкретну інформацію. За результатами дослідження сформульовано й обґрунтовано доцільність керуватися зворотнім принципом - у системі моніторингу формується релевантна інформація на засадах взаємопов'язаного формату економічних показників, з допомогою якої здійснюється розроблення управлінських рішень.
У роботі визначено основні проблемні питання набору у системі моніторингу показників функціонування підприємства та використання їх системою управління. Забезпечення управлінських рішень повинно ґрунтуватися на ключовому показнику.
Виходячи із сучасного стану базових підприємств машинобудівної сфери, специфіки їхнього функціонування та перспектив діяльності на оглядову перспективу, за результатами дослідження зроблено висновок, що в основу моніторингу найдоцільніше покласти показник ефективності (рентабельності) робочого капіталу з ієрархією ключових коефіцієнтних показників впливу на цей інтегральний показник (табл. 2).
Таблиця 2
Параметри і показники економічної ефективності робочого капіталу
|
Економічні параметри ефективності |
Показники |
|
|
Результативність операційної діяльності |
Валова рентабельність |
|
|
Питома вага накладних витрат в собівартості та інші |
||
|
Оборотність активів |
Рівень оборотності основного капіталу |
|
|
Співвідношення робочого капіталу і доходів |
||
|
Рентабельність реалізації |
||
|
Період погашення дебіторської заборгованості та інші |
Примітка: укладено здобувачем
Таким чином, рівень ефективності робочого капіталу обґрунтовано визначальним фактором загального рівня використання вкладеного капіталу підприємства та орієнтиром для прийняття управлінських рішень. Зміни коефіцієнтних показників, незважаючи на їх непропорційний вплив на ефект спрямування та використання капіталу з причин мультиплікативної залежності між рентабельністю операційної діяльності і оборотністю активів, дозволять вказувати шляхи оптимізації окремих сфер діяльності.
Для моніторингу раціональної структури й оптимізації робочого капіталу підприємства та оцінювання його використання застосовується низка показників. Як приклад, динаміка таких показників у ВАТ ,,ЛуАЗ'' наведена у табл. 3. На основі пропонованих показників формується загальний інтегральний показник ефективності використання робочого капіталу, який стане індикатором ефективності управлінської системи в реальних економічних умовах.
Таблиця 3
Моніторинг показників ділової активності на ВАТ “ЛуАЗ”
|
№ з/п |
Показники |
Значення показників |
Відхилення |
||||
|
2006 |
2007 |
2008 |
2007/2006 |
2008/2007 |
|||
|
1 |
Коефіцієнт оборотності активів |
2,22 |
2,12 |
2,34 |
-0,1 |
0,22 |
|
|
2 |
Коефіцієнт оборотності оборотних активів |
3,09 |
2,87 |
4,30 |
-0,22 |
1,43 |
|
|
3 |
Коефіцієнт оборотності запасів |
20,64 |
19,14 |
26,19 |
-1,5 |
7,05 |
|
|
4 |
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості |
3,93 |
4,04 |
5,85 |
0,11 |
1,81 |
|
|
5 |
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості |
5,89 |
4,04 |
5,94 |
-1,85 |
1,90 |
|
|
6 |
Коефіцієнт оборотності власного капіталу |
4,02 |
5,77 |
7,01 |
1,75 |
1,24 |
|
|
7 |
Коефіцієнт оборотності необоротних активів |
10,55 |
8,14 |
5,17 |
-2,41 |
-2,97 |
|
|
8 |
Період обороту активів, днів |
164,41 |
172,17 |
155,98 |
7,76 |
-16,19 |
|
|
9 |
Період 1-го обороту активів, днів |
118,12 |
127,18 |
84,88 |
9,06 |
-42,30 |
|
|
10 |
Період 1-го обороту запасів, днів |
17,69 |
19,07 |
13,94 |
1,38 |
-5,13 |
|
|
11 |
Період 1-го обороту дебіторської заборгованості, днів |
92,84 |
90,37 |
62,35 |
-2,47 |
-28,03 |
|
|
12 |
Період 1-го обороту кред. заборг, днів |
62,01 |
90,32 |
61,43 |
28,31 |
-28,89 |
|
|
13 |
Період 1-го обороту власного капіталу, днів |
90,89 |
63,26 |
52,09 |
-27,63 |
-11,17 |
|
|
14 |
Період 1-го обороту необоротних активів, днів |
34,61 |
44,84 |
70,53 |
10,23 |
25,69 |
|
|
15 |
Фінансовий цикл, днів |
48,52 |
19,13 |
14,86 |
-29,39 |
-4,27 |
Примітка: розраховано здобувачем
Виходячи із особливостей складових робочого капіталу, а також відсутності єдино узгодженого принципового і концептуального розрахунку вкладеного капіталу, оцінку і наступний моніторинг рівня ефективності робочого капіталу ми пропонуємо проводити за такими етапами:
1-й етап - коригування чистих активів Ач за формулою:
Ач=(Ар-Аб) ± Ант,
де Ар - поточна (ринкова) вартість активів;
Аб - балансова вартість активів;
Ант - неробочі (“токсичні”) активи та економічне майно без юридичної власності.
2-й етап - встановлення резервних і особливих статей (С - сума цільових і страхових резервів, некомпенсованих витрат майбутніх періодів).
3-й етап - визначення величини робочого капіталу Рк із залежності:
Рк=Кв+На±Ач±Анп-С,
де Кв - капітал вкладений;
На - внутрішньофірмовий гудвіл (необліковані нематеріальні активи);
Анп - непродуктивні активи.
Застосування розроблених методичних положень на прикладі ВАТ “ЛуАЗ”, ВАТ “СКФ Україна”, ДП МО України “ЛРЗ Мотор” за наведеною інформаційною базою показало низький рівень використання робочого капіталу.
У дисертації наведені принципові положення розглянутих коригувань. Визначення рівня ефективності робочого капіталу здійснюється на основі ієрархії коефіцієнтів рентабельності: співвідношення робочого капіталу і доходів; накладних видатків; рентабельності реалізації; оборотності активів; періоду погашення дебіторської заборгованості. Інші показники рівня ефективності робочого капіталу встановлюються підприємством індивідуально.
Запропоновані методичні рекомендації агрегування економічних показників моніторинговою системою машинобудівного підприємства базуються на значеннях інтегрального показника, за яким робиться висновок про раціональність використання наявних ресурсів. Вагові значення кожного коефіцієнта індивідуальні для окремих підприємств.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання щодо підвищення ефективності інформаційного забезпечення системи управління на основі розроблення концептуальних засад моніторингу економічних показників діяльності машинобудівного підприємства. Основні наукові та прикладні результати полягають у такому:
1. Сучасне підприємство як суб'єкт ринкової економіки функціонує в умовах недостатньої інформативності для ефективного управління його виробничою і фінансово господарською діяльністю. Неадекватність традиційного інформаційно-аналітичного базису для швидкого реагування на прийняття скоординованих рішень висуває потребу формування „гнучкої” інформаційно-аналітичної системи як чинника підвищення ефективності системи управління підприємством. Моніторинг економічних показників діяльності підприємства із системним агрегуванням макроекономічних, галузевих та експертних індикаторів обґрунтовується як ефективна інформаційно-аналітично-прогнозна система, що забезпечує системне вирішення проблемних питань підтримки ефективних чи раціональних управлінських рішень.
2. На науково-теоретичному рівні поняття моніторинг у сфері міждисциплінарних економічних знань набуває різнохарактерного розвитку, стосовно кожної із сфер прикладної діяльності має свої особливості щодо змістової і функціональної ролі. При всій різноманітності існують певні закономірності здійснення етапів побудови системи моніторингу: аналіз ситуації, що склалася; відбір параметрів розвитку та їх прогнозування; формулювання варіантів рішень щодо управління об'єктом дослідження.
3. Проблеми побудови та організування моніторингових систем у різних предметних сферах економіки набувають усе більшого значення через динамічність економічних і фінансових процесів, зростання обсягів інформації та необхідність виділення з неї релевантної, її всебічного, швидкого і поглибленого аналізу для забезпечення ефективності управління. Проте моніторинг економічної і фінансової діяльності проводиться здебільшого на суто технічному рівні для відстеження і факторного аналізу відхилень у спланованих показниках. Важливою складовою процесу управління підприємством у сучасних стагнаційних й кризових умовах економіки є адекватний контекст моніторингу економічних показників діяльності підприємства. Формування, розвиток та удосконалення такої системи безпосередньо на підприємстві відбувається сьогодні без достатньо обґрунтованих теоретичних та практичних розробок для налагодження інформаційної характеристики діяльності підприємств машинобудування, а також без узгоджених методичних положень щодо структуризації інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
4. Формування адекватного інформаційного забезпечення системи управління підприємством з урахуванням зв'язків і взаємозалежностей показників окремих аспектів діяльності істотно впливає на якість вирішення завдань забезпечення ефективного управління. Правильне і своєчасне урахування, агрегування, аналізування і оцінювання економічних показників діяльності машинобудівного підприємства його менеджерами посилює якість управлінських рішень. Активне застосування концепції моніторингу при розробленні проектів інформаційних систем підприємства суттєво підвищує їх функціональну роль.
5. У роботі сформульовані принципові вимоги до побудови моніторингу економічних показників діяльності машинобудівного підприємства, основними з яких є пріоритет результатів оцінки економічних показників, який уточнює засади корпоративної стратегії і сплановану модель поточного управління. Розроблено методичні положення визначення інтегрального показника фінансово-економічної стійкості базових підприємств і наведені результати такої оцінки. Орієнтиром для керівників машинобудівних підприємств обґрунтовано показник рівня ефективності робочого капіталу.
6. За результатами дослідження зроблено висновок, що можливість функціонування машинобудівних підприємств, перспективи їх розвитку залежать від рівня ефективності робочого капіталу і формування потенціалу фінансово - економічної стійкості. Динаміка цих показників стає найважливішими об'єктами моніторингу операційної ефективності машинобудівних підприємств у сучасних економічних умовах, ключовим критерієм оцінювання раціональності управлінських рішень. Економістам машинобудівних підприємств запропоновані методичні положення для розрахунку показників при моніторингу економічної діяльності.
7. Пропонований моніторинг економічних показників діяльності машинобудівного підприємства може використовуватися працівниками фінансово-економічних служб як інформаційна, діагностична та аналітично-прогностична система, реалізацією якої є інструменти формування ефективних управлінських рішень щодо тактичної діяльності у реальному ринковому середовищі.
8. Цілями моніторингу економічних показників машинобудівних підприємств є визначення рівня ефективності їх функціонування у ринковому середовищі відповідно спланованим орієнтирам та у порівнянні із загальноекономічним станом, а також встановлення факторів, що впливають (можуть вплинути) на економічну діяльність підприємства з метою прийняття найдоцільніших рішень в управлінні підприємством. Завданнями цієї моніторингової системи є: ідентифікація та визначення основних параметрів економічних показників та індикаторів, що характеризують ефективність діяльності підприємства, обґрунтування їх характерних закономірностей і взаємозв'язків; оцінка поточних тенденцій у сфері економічної кон'юнктури і короткострокове прогнозування розвитку вітчизняної галузі машинобудування; оцінка державної політики у сфері дерегуляції галузі машинобудування.
9. На підставі результатів виконаного дисертаційного дослідження можна запропонувати:
- Міністерству економіки України та Міністерству фінансів України при розробленні нормативних документів у сфері аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій національної економіки використовувати сформульовані у дисертації рекомендації щодо формату і контексту системи показників для характеристики підприємства у сучасному фінансово-економічному середовищі;
- Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців за спеціальностями “Економіка підприємства” та “Менеджмент організацій” з метою покращення інформаційно-аналітичного забезпечення систем управління підприємством в умовах реальної економіки використовувати теоретичні та методичні положення дисертації щодо моніторингу економічних показників підприємства.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у фахових виданнях
1. Чуліпа І.Д. Інформаційно-аналітична база моніторингу економічних показників діяльності машинобудівних підприємств / І.Д. Чуліпа // Вісник Національного технічного університету „Харківський політехнічний інститут”. Збірник наукових праць. - Харків: НТУ „ХПІ”. - 2008. - №54(2). - С.72-75.
2. Чуліпа І.Д. Комплексна система моніторингу економічних показників в управлінні машинобудівним підприємством / О.Є. Кузьмін, І.Д. Чуліпа // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2009. - № 7. - С. 90-93 (Здобувачу належить 0,15 д.а.).
Особистий внесок здобувача: запропоновано підхід до визначення взаємозалежностей між економічними показниками.
3. Чуліпа І.Д. Концептуальні засади і основні принципи формування системи моніторингу підприємства / І.Д. Чуліпа // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: Збірник науково-технічних праць. - Львів: НЛТУУ. - 2008, вип. 18.5. - С.290-296.
4. Чуліпа І.Д. Моніторинг машинобудівного підприємства в контексті розвитку моніторингових систем / О.Є. Кузьмін, І.Д. Чуліпа // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Вип.253. - Т.3. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 811-816 (Здобувачу належить 0,2 д.а.).
Особистий внесок здобувача: обгрунтовано принципи розвитку моніторингу машинобудівного підприємства.
5. Чуліпа І.Д. Моніторинг економічних показників діяльності машинобудівних підприємств: сутність та теоретико-методичні засади /І.Д. Чуліпа // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. - 2007. - №599. - С.269-272.
6. Чуліпа І.Д. Антикризовий моніторинг машинобудівних підприємств / О.Є. Кузьмін, І.Д. Чуліпа // Економіка Криму. Науково-теоретичний журнал (Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського). - 2009. - №3. - С. 86-92 (Здобувачу належить 0,2 д.а.).
Особистий внесок здобувача: обгрунтовано систему економічних показників для антикризового моніторингу та принципи їх агрегування.
7. Чуліпа І.Д. Проблеми інноваційного розвитку машинобудування в Україні та шляхи їх вирішення / І.Д. Чуліпа // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Економічні науки. - 2007. - №12. - С.42-46.
Інші публікації, що додатково відображають результати дисертації
8. Чуліпа І.Д. Інформація управлінського обліку - основа прийняття управлінських рішень / І.Д. Чуліпа // Матеріали міжн. наук.-практ. конф. [Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави], (м. Луцьк, 6-7 жовтня 2006р.) / Волинський державний університет імені Лесі Українки. - Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ імені Лесі Українки, 2006. - с. 134 - 136.
9. Чуліпа І.Д. Інновації - головний фактор підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації / І.Д. Чуліпа // Матеріали ХІІІ міжн. наук.-практ. конф. [Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації], (м. Луцьк, 27-28 вересня 2007р.) / Волинський державний університет імені Лесі Українки. - Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ імені Лесі Українки, 2007. - С.64-68.
10. Чуліпа І.Д. Моніторинг як інструмент забезпечення ефективності інноваційного розвитку підприємств машинобудування / І.Д. Чуліпа // Збірник наукових праць Міжн. наук.-практ. конф. [Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації], (м.Хмельницький, 22-24 травня 2008р.) / Хмельницький економічний університет. - Хмельницький: ПП Гонта, 2008. - С.92-93.
11. Чуліпа І.Д. Моніторинг як інструмент прийняття управлінських рішень на підприємствах машинобудування / І.Д. Чуліпа // Матеріали Першої наук.-практ. конф. молод. наук., аспір., здобув. і студ. [Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України], (м. Луцьк, 13-14 листопада 2008р.) / Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк: РВВ «Вежа» ВНУ імені Лесі Українки, 2008. - С.109-111.
12. Чуліпа І.Д. Моніторинг як складова системи управління інноваційною діяльністю підприємств машинобудування / І.Д. Чуліпа // Праці VІ міжн. наук.-практ. конф. [Дослідження та оптимізація економічних процесів „Оптимум - 2008”], (м. Харків, 3-5 грудня 2008р.) / Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут”. - Харків: СПД-ФЛ Воронюк В.В., 2008. - С.96.
13. Чуліпа І.Д. Моніторинг економічних показників інноваційної діяльності машинобудівних підприємств України / І.Д. Чуліпа // Тези доповідей ІІ міжн. конф. молод. учен. і студ. [Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід], (м. Тернопіль, 22 березня 2009р.) / М-во освіти і науки України, Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль: КІЦ “ПРИНТ-ОФІС”, 2009. - С.546-547.
14. Чуліпа І.Д. Моніторинг як інструмент забезпечення ефективності діяльності машинобудівних підприємств / І.Д. Чуліпа // Матеріали ХІV міжн. наук.-практ. конф. [Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика], (м. Луцьк, 26-27 травня 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк: РВВ «Вежа» ВНУ імені Лесі Українки 2009. - С. 145-146.
15. Чуліпа І.Д. Інформаційно-аналітична база моніторингу і діагностики економічних показників діяльності машинобудівних підприємств / І.Д. Чуліпа // Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. [Облік, аналіз і контроль в системі управління підприємством: теорія і практика], (м. Луцьк, 19-21 червня 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Луцький національний технічний університет. - Луцьк: РВВ Луцького національного технічного університету, 2009. - С. 241-248.
АНОТАЦІЯ
моніторинг економічний інформаційний показник
Чуліпа І.Д. ,,Моніторинг економічних показників діяльності підприємства”. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування). - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2009.
У дисертації досліджується процес формування моніторингу економічних показників машинобудівного підприємства та організаційно-економічний механізм його використання в управлінні підприємством. На основі дослідження наявних теоретико-методичних основ і узагальнень функціональної ролі моніторингових і діагностичних систем у загальній інформаційній системі машинобудівного підприємства запропоновано удосконалений формат економічних показників, адекватний сучасній практиці функціонування суб'єкта господарювання. Сформульовано концептуальний підхід, який закладає теоретико-методичні засади для удосконалення системи моніторингу машинобудівного підприємства. Обґрунтовано використання моніторингу економічних показників в управлінні машинобудівним підприємством в умовах кризового і важко прогнозованого фінансово-економічного середовища.
Подобные документы
Характеристика діяльності підприємства. Організаційно–управлінська структура та основні фінансово-економічних показників підприємства. Порядок складання планово–економічних документів. Роль економіста з планування на виробництві, його функції, задачі.
отчет по практике [20,4 K], добавлен 26.06.2012Визначення показників виконання річної виробничої програми підприємства. Аналіз економічних результатів діяльності підприємства, ефективності використання ресурсного потенціалу. Вартісна оцінка основних виробничих та оборотних фондів підприємства.
курсовая работа [494,3 K], добавлен 14.04.2019Дослідження загальної господарської діяльності підприємства ПП "Хлiбзавод Дубов'язiвський": організаційна структура і управління комбінатом, економічна служба, асортимент продукції. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
отчет по практике [1,1 M], добавлен 11.04.2012Генезис формування збалансованої системи показників як інструменту управління підприємством. Співвідношення індикаторів та показників діяльності підприємства. Основні групи показників. Значення системи показників у стратегічному управлінні підприємством.
реферат [27,7 K], добавлен 21.02.2011Формування фінансових та економічних показників результатів діяльності підприємства. Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва. Аналіз платоспроможності та ліквідності. Показники ділової активності.
курсовая работа [146,1 K], добавлен 22.12.2014Значення машинобудування для зміцнення економіки України. Особливості проектування машинобудівного підприємства. Аналіз основних методик розрахунків, тарифів і цін. Характеристика економічних показників, що характеризують ефективність роботи підприємства.
курсовая работа [446,5 K], добавлен 20.02.2011Аналіз основних фінансово-економічних показників сучасного підприємства. Виробництво авіаційної техніки в рамках підвищення міжнародної конкурентоспроможності компанії. Використання основних фондів та шляхи поліпшення формування майнових активів.
курсовая работа [134,1 K], добавлен 22.06.2016Загальна характеристика господарської діяльності організації. Розробка програмного продукту для розрахунку економічних показників і проведення аналізу фінансового стану підприємства. Оцінка ефективності впровадження автоматизованої інформаційної системи.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.12.2011Показники ефективності розвитку машинобудівної галузі, індекси обсягу промислової продукції. Аналіз виробничої потужності підприємства, собівартість продукції, використання основних фондів. Заходи по підвищенню ефективності і рентабельності виробництва.
курсовая работа [130,8 K], добавлен 08.10.2010Структура капіталу підприємства, його розміщення, джерелах утворення, ефективность й інтенсивность його використання. Оцінка ділової активності. Розрахунок чисельності персоналу, плинності кадрів, утрат робочого часу. Інвестиційний портфель підприємства.
отчет по практике [432,6 K], добавлен 20.06.2014
