Економічний механізм підвищення ефективності використання земель

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економічний механізм підвищення ефективності використання земель

Альошкіна Людмила Петрівна

Дніпропетровськ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті

Міністерство аграрної політики України

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Уланчук Володимир Семенович

Уманський державний аграрний університет,

завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Бабміндра Дмитро Іванович

Начальник Головного управління

Держкомзему України у Запорізькій області

кандидат економічних наук, професор

Гуторов Олександр Іванович

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри економіки і підприємств, м. Харків

Захист відбудеться «27» листопада 2009 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті, м.Дніпропетровськ, 49600, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342 (конференц-зал).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25

Автореферат розісланий «26» жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За сучасних умов господарювання, всі зусилля як агропромислових товаровиробників, так і держави мають бути спрямовані на збереження та поліпшення стану ресурсного потенціалу агропромислового комплексу, зокрема його земельного потенціалу, як основи забезпечення продовольчої безпеки України.

Забезпечити високу ефективність сільськогосподарського виробництва можна тільки через здійснення ефективної аграрної реформи, яка зводиться до формування досконалого економічного механізму.

Ринкова економіка може успішно функціонувати лише в умовах правової держави, де існує верховенство законів, які незаперечно виконуються усіма державними та підприємницькими структурами, громадянами. Тільки на базі правової держави може діяти ефективний економічний механізм, який являє собою сукупність законів і підзаконних актів, економічних та організаційних принципів і важелів управління аграрним сектором. Він включає всю систему планування агробізнесу, комерційні, товарно-грошові, розподільчі, фінансово-кредитні й податкові відносини, ціноутворення, облік, звітність, контроль, організацію і структуру менеджменту та маркетингу. Загалом, економічний механізм - це механізм реалізації на практиці об'єктивних аграрних відносин. Його дія поширюється на всі агроформування незалежно від їх розмірів і форм власності. Цим він створює однаково рівні умови для всієї системи агробізнесу.

Проблемами формування ринкового економічного механізму господарювання та земельних відносин в аграрному секторі АПК в різний час займалися В.Я. Амбросов, Д.І. Бабміндра, В.А. Борисова, А.П.Вервейко, О.І. Гуторов, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, В.П. Мартьянов, Л.Ю. Мельник, П.Т. Саблук, М.Ф. Соловйов, І.М. Статівка М.М., В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, В.Й. Шиян та інші провідні вчені.

Однією з найважливіших складових удосконалення економічного механізму господарювання в умовах переходу до ринкових відносин є земельні відносини, де провідна роль належить проблемі підвищення ефективності використання землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві. Чимало питань теоретичного та прикладного характеру з цієї важливої проблеми залишаються ще недостатньо дослідженими. Цим визначається вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету “Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових відносин в АПК” (номер державної реєстрації № 0101U004493). Дисертантом, запропоновано економічний механізм забезпечення ефективного і раціонального використання земель.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних засад і науковий пошук шляхів підвищення ефективності використання земельних ресурсів у сільському господарстві регіону, поліпшення функціонування економічного механізму аграрного землекористування в цілому, використання та відтворення виробничих ресурсів АПК в підприємствах Черкаської області. Для досягнення поставленої нами вирішувались такі завдання:

- узагальнити й систематизувати теоретико-методологічні аспекти ефективного використання сільськогосподарських земель;

- визначити і поглибити методологічні та методичні питання визначення оцінки та ефективності використання сільськогосподарських земель;

- дослідити ефективність використання земель у сільськогосподарських підприємствах різних за виробничим напрямом та спеціалізацією;

- проаналізувати якісний стан земельного фонду регіону з урахуванням специфіки нових організаційно-правових форм господарювання;

- провести комплексний статистико-економічний аналіз закономірностей розвитку землекористування в аграрних підприємствах, виходячи з особливостей агротехнічних характеристик основних типів ґрунтів; земля сівозміна посівний

- здійснити економіко-екологічне обґрунтування системи сівозмін, структури посівних площ та системи удобрення в умовах різних форм власності та господарювання;

- запропонувати економічний механізм забезпечення ефективного і раціонального використання земель;

- обґрунтувати шляхи підвищення економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення регіону;

- виконати оптимізацію галузевої структури виробництва в сільськогосподарських підприємствах регіону з урахуванням основних типів ґрунтів, системи сівозмін та розміру землекористування.

Об'єктом дослідження процес формування економічного механізму підвищення ефективності використання землі на основі інтенсифікації землеробства та відтворення родючості ґрунтів.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності використання земель в ринкових умовах господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, основні положення економічної теорії, наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених; законодавчі нормативно-правові акти України; офіційні матеріали Державного комітету статистики й установ з питань використання землі.

Методика досліджень включає систему статистико-економічних методів у поєднанні з теоретичними підходами щодо визначення економічної ефективності землекористування. Дослідження ефективності використання сільськогосподарських угідь здійснювалось із застосуванням таких методів: структурно-логічного узагальнення (на етапі узагальнення теоретичних і методологічних положень ефективності аграрного землекористування); історико-економічний (при аналізі теоретико-методологічних аспектів аграрного землекористування); розрахунково-конструктивний та порівняння (аналіз сучасного стану ефективності використання сільськогосподарських угідь в сільськогосподарських підприємствах); статистичних групувань і середніх величин (із метою виявлення особливостей використання земельних ресурсів у регіоні); економіко-математичне моделювання із застосуванням ЕОМ та інші методи. Обробка даних здійснювалася з використанням сучасних комп'ютерних технологій.

Наукова новизна результатів дослідження. На підставі результатів поглибленого аналізу розвитку аграрних відносин і виробничо-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону обґрунтовано концептуальні засади та запропоновано рекомендації щодо організаційно-економічних напрямів підвищення ефективності використання земель в регіоні.

Вперше:

- з урахуванням особливостей грунтово-кліматичних і економічних умов запропоновано комплексний пiдхiд по обґрунтуванню заходів щодо наукового забезпечення ефективного використання та охорони земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств з урахуванням основних типів ґрунтів, системи сівозмін.

Удосконалено:

- організаційно-економічні заходи щодо охорони і підвищення родючості земель шляхом впровадження ґрунтозахисних енергозберігаючих технологій з контурно-меліоративною або агроландшафтною організацією території;

Доповнено:

- принципи формування економічного механізму як інструменту забезпечення ефективного і раціонального використання земель введенням фінансового сегменту як сукупності форм і методів що забезпечують функціонування розгалуженої системи розподільчих відносин, створення і використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів.

Дістали подальшого розвитку:

- оптимізація співвідношення земельних угідь та обґрунтування структури посівних площ і сівозмін у сільськогосподарських підприємствах створенням блочної моделі за типами ґрунтів регіону;

- положення щодо підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів на основі адаптивних систем господарювання з урахуванням принципів екологічно безпечного використання земельних угідь.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розвитку науково-практичних засад і концептуальних підходів до розв'язання проблеми підвищення ефективності використання землі в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області та в обґрунтуванні комплексу відповідних організаційно-економічних заходів. Висновки та пропозиції доведені до рівня методичних розробок і рекомендовані для впровадження у виробництво.

Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо застосування комплексного підходу по обґрунтуванню заходів щодо наукового забезпечення ефективного використання та охорони земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств Черкаської області з урахуванням основних типів ґрунтів, системи сівозмін прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації (довідка № 842 від 02.06.2009 р.).

Окремі теоретико-методичні та прикладні положення, які стосуються системного дослідження використання сільськогосподарських земель, розробки економічного механізму підвищення ефективності їх використання впроваджено у навчальний процес Уманського державного аграрного університету при викладанні дисциплін “Організація виробництва”, “Аналіз господарської діяльності” та “Економіка підприємства” студентам факультетів менеджменту та економіки і підприємництва (довідка № 615 від 02.07.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, містить результати, які відзначаються новизною і мають теоретичне та практичне значення. Основні положення дослідження сформульовані особисто, що знайшло віддзеркалення в одноосібних наукових публікаціях. У надрукованих у співавторстві наукових працях [8] автору належить аналіз ефективності використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону.

Апробація результатів дослідження. Головні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: Всеукраїнських наукових конференціях молодих учених Уманського державного аграрного університету в 2005-2009 рр.; на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченої 190-річчю Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва „Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва”, 2006 р.; І міжнародній науково-практичній конференції «Напрями забезпечення сталого розвитку аграрного сектору», 2009 р (БНАУ).

Публікації. Основні положення, ідеї та результати дисертаційного дослідження опубліковані в 14 наукових працях, у тому числі 8 статей у журналах та збірниках наукових праць, що входять до переліку наукових видань ВАК України, 6 - у матеріалах і тезах доповідей конференцій. Загальним обсяг публікацій становить 3,74 ум. друк. арк., із них у фахових виданнях - 2,76 ум. друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Структура дисертації підпорядкована темі та меті дослідження і визначена їх межами. Дисертаційна робота викладена на 272 сторінках комп'ютерного тексту, з яких основна частина - 188 сторінок. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 197 найменувань. Робота містить 36 таблиць, 13 рисунків, 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, її зв'язок з напрямами наукових досліджень, сформовано мету, основні завдання, предмет, об'єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено результати їх апробації.

У першому розділі «Теоретико-методичні аспекти ефективного використання сільськогосподарських земель» - розглянуто особливість земельних ресурсів як основи виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств, методичні аспекти регулювання земельних відносин, організаційно-економічні та екологічні аспекти аграрного землекористування. Обґрунтовано критерії та показники ефективності використання сільськогосподарських земель.

У сільському господарстві земля є не лише матеріальною умовою його функціонування, а й активним чинником виробництва. При цьому, результати виробництва залежать безпосередньо від родючості ґрунтів, фізико-хімічних і біологічних процесів, що відбуваються в ґрунті. Землю необхідно вважати найважливішою продуктивною силою, без якої неможливий процес сільськогосподарського виробництва. Вона є предметом праці та створює умови для вирощування сільськогосподарських культур. З іншого боку, вирощуючи сільськогосподарські культури, людина використовує механічні, фізичні, хімічні та біологічні властивості ґрунту для досягнення практичної мети - отримання врожаю. У цьому випадку земля стає знаряддям праці. Об'єднуючи у собі ознаки предмета і знаряддя праці, земля, таким чином, стає особливим, специфічним засобом сільськогосподарського виробництва, його основним виробничим ресурсом.

Виступаючи головним засобом виробництва, земля має ряд особливостей, які відрізняють її від інших засобів сільськогосподарського виробництва. В міру розвитку продуктивних сил засоби виробництва кількісно збільшуються та якісно змінюються. Застарілі чи зношені засоби замінюються новими, технічно досконалішими й економічно вигіднішими.

Як основний засіб виробництва земля є джерелом задоволення матеріальних та соціально-культурних потреб і одночасно природним об'єктом зв'язку з навколишнім середовищем. Внаслідок природної взаємодії між природними ресурсами, що знаходяться в сфері господарського використання, земельні відносини тісно пов'язані з іншими природноресурсними відносинами. Оскільки використання природних ресурсів впливає на економічний стан об'єктів і навколишнє середовище, всі природоресурсні відносини, до яких належать і земельні, мають економічний зміст. Підтвердженням цього взаємозв'язку є наявність норм регулюючих земельні відносини. В умовах радикальних економічних перетворень суттєво зросло значення соціального чинника. Соціальна система має великий, а в деяких умовах і вирішальний вплив на структуру власності, її правовий статус, механізм розподілу, умови функціонування ринку і тим самим на стан земельних відносин.

Оцінка ефективності використання земель в агропромисловому комплексі полягає у визначенні повноти, характеру, раціональності, рівня інтенсивності і ефективності використання земель.

В забезпеченні соціально-економічного розвитку провідне місце займає підвищення економічної ефективності суспільного виробництва. Це пояснюється тим, що підвищення ефективності забезпечує економічний ріст і відповідно, вирішення соціальних задач.

Встановлено, що основним критерієм ефективності використання земель виступає збільшення об'єму виробництва валової продукції сільського господарства на одиницю затрачених сукупних ресурсів з дотриманням екологічних вимог виробництва.

В якості узагальнюючого показника при визначенні ефективності використання земель приймається вихід валової продукції.

Систему критеріїв і показників оцінки використання земель класифікують наступним чином: показники ресурсного типу, затратного типу, результативні показники, як подано на рис. 1.

Кліматичні умови

Якість ґрунтів

Склад с.-г. угідь

Структура посівних площ

Фондозабезпеченість

Трудові ресурси

Виробництво ВП на одного працівника, грн.

Виробництво ВП на 1 люд.-год, грн.

Фондовіддача, грн.

ВП на кадастровий гектар, грн.

Валовий дохід на кадастровий гектар, грн.

Чистий дохід на кадастровий гектар, грн.

Рис. 1. Критерії і показники ефективності використання земель в агропромисловому комплексі

До показників ресурсного типу відносяться: кліматичні умови, якість земель, структура сільськогосподарських угідь, структура посівних площ, фондозабезпеченість, трудові ресурси.

Затратні показники характеризують рівень виробництва продукції на одиницю затрат: виробництво продукції на одного працівника, виробництво продукції на 1 люд.-год., виробництво продукції на одиницю вартості виробничих фондів (фондовіддача).

До результативних показників, що визначаються з врахуванням бальної оцінки ґрунту, відносять валову продукції, валовий дохід, землеємкість продукції.

Оцінка використання земель за наведеними показниками має суттєву перевагу, так як дозволяє всесторонньо проаналізувати використання земель в агропромисловому комплексі. Оцінка використання земель за наведеними показниками має суттєву перевагу, так як дозволяє всесторонньо проаналізувати використання земель в агропромисловому комплексі.

У другому розділі « Ефективність використання сільськогосподарських земель в аграрних підприємствах Черкаської області » - проведено аналіз господарського використання земельних ресурсів Черкаської області, якісного стану земель регіону, досліджено економічну ефективність використання земель.

Земля - головне джерело одержання продукції рослинництва, від якої, в свою чергу, залежить і виробництво продукції тваринництва, тобто є найважливішою продуктивною силою сільського господарства.

Ґрунтовий покрив Черкащини дуже неоднорідний. У ґрунтовому покриві області переважають чорноземи (рис. 2).

Джерело: власні розрахунки автора

Рис. 2. Основні типи ґрунтів Черкаської області

У орних землях їх 841, 7 тис. га, що складає - 70,6 % ріллі. Площа типових чорноземів складає - 726,7 тис. га. Значно меншим потенціалом родючості відзначаються опідзолені лісові ґрунти, їх площа складає - 115,0 тис. га. Найбільш поширені серед них сірі та світло-сірі опідзолені, а також темно-сірі опідзолені ґрунти. Окремими агровиробничими групами представлені дерново-підзолисті та лучно-болотні та лучні ґрунти. Аналіз якісного стану ґрунтових ресурсів свідчить про його погіршення швидкими темпами, що викликає глибоке занепокоєння. Тому, на нашу думку доцільно використовувати такі напрями по охороні ґрунтів агротехнічні заходи консервація найбільш еродованих земель впровадження ґрунтозахисних енергозберігаючих технологій з контурно-меліоративною або агроландшафтною організацією території будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд створення нових і реконструкція існуючих лісонасаджень.

Найважливішими показниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва (результат), є вартість валової і товарної продукції господарства, на основі яких можна розрахувати валовий і чистий дохід, а також прибуток. Економічні показники ефективності використання сільськогосподарських угідь Черкаської області проаналізуємо за допомогою таблиці 1.

З таблиці слідує, що загальний обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в підприємствах Черкаської області порівняно з відповідним показником Полтавської області менший на 21,4 млн. грн.

Таблиця 1

Ефективність використання сільськогосподарських угідь Черкаської області

Регіон	Валова продукція с.-г. в порівнянних цінах 2005 р., млн. грн.	Площа с. - г. угідь, тис. га	Площа ріллі, тис. га	Вироблено валової продукції на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.	Виробництво на 100 га с.- г. угідь	Виробництво на 100 га ріллі	Вироблено валової продукції на 1 особу, грн.
					м'яса, ц	молока, ц	свини-ни, ц	зерна, ц
2005 р.
Україна	92585,6	41722,2	32451,9	247,2	38,3	32,87	15,2	1223,8	1966,0
Черкаська область	4730,5	1454,7	1273,8	357,6	69,8	356,6	22,5	1805,9	3506,0
Вінницька область	5152,1	2017,6	1729,5	283,3	24,3	420,8	7,3	1236,6	3011,0
Кіровоградська область	3731,2	2041,3	1763,1	207,2	22,2	193,5	10,9	1485,1	3469,0
Полтавська область	4792,3	2180,5	1760,0	248,1	18,4	345,8	8,2	1670,6	3065,0
2006 р.
Україна	94894,6	41675,9	32446,2	255,1	41,3	318,8	16,2	1103,7	2028,0
Черкаська область	4994,7	1452,2	1271,9	378,7	77,7	355,0	23,9	1720,5	3742,0
Вінницька область	5447,6	2017,5	1730,0	300,4	30,3	422,1	9,8	1258,8	3216,0
Кіровоградська область	3781,4	2040,7	1762,6	211,2	21,3	190,6	9,5	1417,0	3567,0
Полтавська область	4964,4	2178,6	1769,5	260,4	22,1	367,2	10,6	1427,1	3208,0
2007 р.
Україна	88768,5	41650,0	32433,7	240,1	45,9	294,4	19,6	940,3	1909,0
Черкаська область	4764,8	1451,8	1271,9	362,4	107,9	345,6	28,1	1492,7	3605,0
Вінницька область	5048,0	2017,2	1729,4	278,2	35,9	410,9	15,3	1020,2	3307,0
Кіровоградська область	2728,4	2039,8	1762,5	153,7	25,3	179,5	14,1	749,4	2607,0
Полтавська область	5069,4	2177,4	1769,4	266,4	24,8	312,9	13,1	1662,3	3006,0

Джерело: розраховано автором за даними Держкомстату УкраїниПо виробництву валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь в Черкаській області в 2007 р. було отримано на 208,7 тис. грн. більше ніж в Кіровоградській області та на 96,0 і 84,2 тис. грн. відповідно проти Полтавської та Вінницької областей, враховуючи те, що в Черкаській області площа сільськогосподарських угідь менша більш ніж на 500 тис. га порівняно з даними регіонами.

Для підвищення ефективності використання земель сільського господарства необхідно вирішити ряд проблем. По-перше, проблеми, пов'язані зі стабілізацією аграрного виробництва, істотним покращанням фінансового стану сільськогосподарських підприємств, посиленням інвестиційної діяльності в усіх сферах національного АПК. По-друге, проблеми, які необхідно вирішувати у сфері аграрного землекористування, реформуючи земельні відносини на селі таким чином, щоб перевести його на модель сталого розвитку.

Надзвичайно важливою проблемою з екологічної та економічної точок зору є: забезпечення оптимального поєднання екологобезпечних техніко-технологічних, хімічних, гідромеліоративних, біотехнологічних, біоекологічних напрямів інтенсифікації агроприродокористування та виробництва в усіх регіональних АПК; регулювання і коригування способів і методів використання сільськогосподарських природних ресурсів відповідно до їх особливостей та змін, які відбуваються в середовищі під впливом інтенсивної господарської діяльності суспільства.

У третьому розділі « Економічний механізм підвищення ефективності використання земель Черкаської області» досліджені й уточнені теоретичні принципи формування економічного механізму як інструменту забезпечення ефективного і раціонального використання земель, розглядаються питання пов'язані з організаційними заходами з охорони і підвищення родючості земель Черкаської області, пропонуються шляхи підвищення економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення регіону на основі оптимізації співвідношення земельних угідь та обґрунтування структури посівних площ і сівозмін у сільськогосподарських підприємствах регіону.

Крім ринкового механізму, до складу економічного входить - державний, що включає державні преференції та державну підтримку.

Економічний механізм підвищення ефективності та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення крім економічних аспектів містить адміністративні методи впливу на землекористувачів: систему екологічних обмежень, державний контроль за впливом на кількісний і якісний стан ґрунтів, розробку національної й регіональних програм з охорони земель, а також застосування адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

У звязку з тим, що виділення достатніх коштів з державного бюджету на охорону ґрунтів не передбачається, тому, на нашу думку, необхідно сконцентруватись на організаційно-господарчих та нормативно-правових заходах, які, не потребують великих капітальних витрат.

Найбільш дієвим і реальним на сьогоднішній день заходом є оптимізація складу та співвідношення угідь на основі агроекологічної класифікації придатності земель.

У результаті проведення земельної реформи зі створенням нових агроформувань були порушені раніше введені і освоєні сівозміни. Тому першочерговим завданням нині є оптимізація структури сільськогосподарських угідь та запровадження науково-обґрунтованих сівозмін з диференційованим підходом використання у відповідності з поділом земель за еколого-технологічними групами.

До основних заходів оптимізації землекористування, згідно наших досліджень, слід віднести вилучення деградованих та малопродуктивних земель зі складу орних з подальшою їхньою консервацією; розробку оптимальної технології обробітку орних земель; нарощення обсягів виробництва і застосування органічних добрив; збільшення обсягів виробництва гною і доведення його на кінець 2015 року до 5,1 т/га, що забезпечить зменшення дефіциту гумусу на 0,25-0,29 т/га. Решту дефіциту органічної речовини ґрунту можна компенсувати за рахунок внесення мінеральних добрив що сприятиме нагромадженню більшої кількості кореневих і надземних решток, а також використанням на добрива побічної продукції рослинництва, посівом сидеральних культур. За умов Черкаської області найбільш ефективними сидератами є гірчиця, редька олійна, ріпак ярий і озимий та ін.

Вирішення проблеми підвищення ефективності використання земель можливе при застосуванні системного підходу до основних типів ґрунтів досліджуваного регіону, їх агротехнічних особливостей, системи сівозмін, враховуючи розміри господарств та їх організаційно-правові форми, рівня удобрення й розподілу добрив з метою відтворення родючості ґрунту, створення умов розвитку тваринництва при повноцінному забезпеченні кормами, що в цілому пов'язано з формуванням й високоефективним використанням виробничих ресурсів.

У вирішенні даних питань можуть сприяти розрахунки проведені за допомогою економіко-математичних методів. Це забезпечує обґрунтування стратегії виробництва в регіоні на перспективу.

Розроблена нами економіко-математична модель складається із п'яти блоків, відповідно до наявних типів ґрунтів в Черкаській області та окремим блоком виділено галузі тваринництва. Розмір матриці задачі включає 409 змінних та 226 обмежень. Критерієм оптимальності нами обраний максимум прибутку.

На основі математичної моделі нами рекомендовано оптимальне поєднання галузей та сільськогосподарських культур, які вирощуються на різних типах ґрунтів (табл. 2), а також відібрано з можливих варіантів найкращу схему сівозміни для кожному типу ґрунтів в регіоні. При цьому враховується наявність і потреба в матеріальних ресурсах аграрних формувань області та виконання підприємствами обґрунтованої виробничої програми.

Таблиця 2

Оптимальна структура посівних площ основних сільськогосподарських культур підприємств Черкаської області, %

Показник	Роки	Оптимальна на 2015
	1990	2000	2005	2007
Вся посівна площа	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Зернові культури - всього	48,2	50,2	57,4	59,3	50,9
в т.ч. озимі	21,5	21,2	20,8	21,4	25,6
з них пшениця	20,6	19,7	17,7	20,8	22,3
в т.ч. ярі	26,7	29,0	36,6	37,9	25,3
з них ячмінь	5,9	11,6	17,9	19,0	13,7
кукурудза на зерно	9,2	7,7	11,4	15,4	7,5
Технічні культури - всього	16,8	15,2	21,0	22,5	20,1
з них соняшник	2,9	6,6	10,6	3,9	9,9
цукрові буряки	10,2	5,3	3,7	7,6	3,5
Картопля та овоче-баштанні культури	4,9	7,0	6,7	5,9	1,5
Кормові культури - всього	30,1	27,6	14,9	13,3	28,3
з них кукурудза на силос і зелений корм	9,4	9,6	4,1	1,5	10,4
однорічні трави	7,6	8,1	3,1	2,8	5,3
багаторічні трави	9,8	7,5	4,9	3,8	10,5

Однією із проблем багатоукладного сільського господарства, що вже окреслились в процесі його реформування, є порушення оптимальної структури посівних площ, яка повинна передбачати не тільки певний набір різних культур, їх співвідношення та чергування, а й враховувати особливості ґрунтів, природно-кліматичні умови господарювання.

Врахування в математичній моделі згаданих умов, в їх взаємообумовленості і взаємозв'язку дозволили визначити оптимальні розміри посівних площ сільськогосподарських культур на кожному типі земель, потребу в мінеральних добривах, поголів'я різних видів тварин та птиці, зміна яких у значній мірі впливає на все виробництво сільськогосподарської продукції підприємствами регіону.

Ефективність використання земель підвищиться, коли площу зайняту технічними культурами порівняно з 2007 р. на 2,4 % скоротити, а порівняно з 1990 р. збільшити на 3,3 %. Щодо кормових культур, то їх площу необхідно збільшити вдвічі порівняно з 2005 - 2007 рр., що забезпечить в перспективі галузі тваринництва кормами.

Використання найбільш доцільної для даного типу земель сівозміни та встановлення оптимальних площ посівів приведе до диференційованого підходу до структури посівних площ. В залежності від типу ґрунтів структура посівних площ сільськогосподарських культур буде значно відрізнятися. Так, питома вага зернових культур для чорноземів типових буде оптимальною на рівні 51,3 %, а для чорноземів опідзолених, опідзолених лісових, дерново-підзолистих ґрунтів - 40%.

Виходячи з агротехнічних властивостей ґрунту технічні культури доцільніше вирощувати на чорноземах опідзолених, опідзолених лісових ґрунтах для отримання високого економічного ефекту. Їх площі залежать від типу ґрунту, і в підприємствах Черкаської області можуть займати 18,6 - 28,0 % загальної посівної площі. Кормові культури повинні займати 30,0 - 34,9 % структури посівної площі, для того щоб забезпечити галузь тваринництва повноцінними кормами в повному обсязі.

Раціональне розміщення сільськогосподарських культур, дотримання системи землеробства створить умови нарощування урожайності (табл. 3).

Таблиця 3

Урожайність сільськогосподарських культур в підприємствах Черкаської області, ц/га

Показник	Роки
	1990	2000	2006	2007	Оптимальна на 2015
Зернові культури	38,8	27,2	32,4	28,7	53,9
з них пшениця озима та яра	46,6	24,7	30,4	28,4	57,6
ячмінь озимий та ярий	35,0	25,2	26,6	15,7	47,0
кукурудза на зерно	40,6	49,4	53,3	49,4	74,4
зернобобові	27,3	21,1	21,8	11,8	36,9
Цукрові буряки	292	177	331	269	496,9
Соняшник	21,5	13,4	15,8	17,1	26,6
Соя	10,4	12,6	14,3	11,4	31,0
Ріпак	14,1	8.6	19,6	15,4	31,5
Кормові коренеплоди	482	250	324	239	520
Кукурудза на силос і зелений корм	327	181	230	173	480
Однорічні трави на сіно	41,8	25,7	39,1	38,4	44,2
Багаторічні трави на сіно	41,5	29,8	40,6	33,2	47,1

Джерело: власні розрахунки та дані Держкомстату

Дані таблиці свідчать про те, що урожайність сільськогосподарських культур за оптимальним планом порівняно з аналізованим періодом можливо значно підвищити. Так урожайність зернових культур, зокрема озимої пшениці зросте на 23 % порівняно з 1990 р. і у 2 рази порівняно з 2007 р. Що стосується технічних культур то, їх урожайність за оптимальним рішенням в середньому збільшиться вдвічі порівняно з періодом дослідження.

Удосконалення галузевої структури поряд з іншими факторами, послужить основою для ефективного використання земельних угідь, про що свідчать дані таблиці 4.

Таблиця 4

Економічна ефективність використання земель сільськогосподарськими підприємствами Черкаської області

Показник	Роки
	2000	2005	2006	2007	Оптимальне рішення на 2015
Валова продукція в порівнянних цінах 2005 р., млн. грн.	1622,1	2383,5	2774,7	2945,1	4202,4
Площа с. - г. угідь, тис. га	1456,4	1454,7	1452,2	1451,8	1445,7
в т.ч. в користуванні с.-г. підпри-ємств та ін. землекористувачів	1196,2	1192,4	1085,5	1182,6	1129,3
Площа ріллі, тис. га	1279,9	1273,8	1271,9	1271,9	1271,9
в т.ч. в користуванні с.-г. підпри-ємств та ін. землекористувачів	1058,4	1051,5	994,5	993,1	983,0
Вироблено валової продукції на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.	135,6	199,9	255,6	249,0	372,3
Виробництво на 100 га с.- г. угідь: - м'ясо, ц	25,9	42,7	58,6	92,8	108,5
- молоко, ц	201,7	160,9	176,6	157,1	466,2
Виробництво на 100 га ріллі: - свинини, ц	13,4	16,6	14,9	17,8	30,5
- зерна, ц	1355,8	1826,5	1835,5	1622,8	2790,8
цукрових буряків, ц	795,3	1074,7	1930,6	1062,2	1728,7
Одержано прибутку, млн. грн.	480,4	396,8	442,7	370,9	3073,2
Рівень рентабельності, %	27,0	22,3	18,7	16,2	82,6

Джерело: власні розрахунки та дані Держкомстату

Ефективність використання земельних угідь за оптимальним рішенням у 2015 р. буде досягнуто завдяки збільшенню валової продукції на 55,6 % та інтенсивності використання земельних ресурсів.

Так, вихід на 100 га сільськогосподарських угідь продукції скотарства: зокрема, виробництво м'яса зросте на 67,7 % або на 44 ц, а виробництво молока - збільшиться майже у 3 рази. Виробництво свинини за оптимальним рішенням можна збільшити у 1,5 рази. При зростанні показників ефективності використання землі відповідно підвищиться рівень рентабельності на 63,5 відсоткових пунктів.

В сучасних умовах господарювання в землекористуванні загострилась проблема вичерпності землі як ресурсу, зниження її продуктивної сили. Тому виникла необхідність розробки та застосування такої системи землеробства і земельних відносин, за яких зростання урожайності супроводжувалось б збереженням та відтворенням усіх її властивостей як сільськогосподарського ресурсу і складової довкілля.

Якщо розглядати ефективність використання земель в розрізі основних типів ґрунтів (табл. 5.), то найбільше в 2015 р. можливо отримати валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь на дерново-підзолистих ґрунтах.

За виробництвом зерна на 100 га ріллі найбільш продуктивним будуть лучно-болотні та лучні, на них можна буде отримати на 1875,5 ц зерна більше ніж на дерново-підзолистих ґрунтах. При цьому, найвищий рівень продуктивність праці буде на опідзолених і лісових ґрунтах, що на 21,7 тис. грн більше проти чорноземів опідзолених. Найвищий рівень рентабельності становитиме 49,6 % на чорноземах типових.

Таблиця 5

Економічна ефективність використання основних типів земель

сільськогосподарськими підприємствами на перспективу

Показник	Основні типи ґрунту
	чорноземи типові	чорноземи опідзолені	опідзолені лісові ґрунти	лучно-болотні та лучні	дерново-підзолисті
Вироблено валової продукції рослинництва на 100 га с.-г. угідь, тис.грн	230,6	261,8	244,8	234,6	381,2
Виробництво на 100 га ріллі: зерна, ц	2645,2	2647,2	2420,4	3292,9	1417,4
цукрових буряків, ц	2271,4	473,8	-	509,9	13467,8
Витрати на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.	243,7	278,8	257,6	258,4	285,4
Продуктивність праці, тис. грн.	74,5	73,8	95,2	86,7	84,4
Одержано прибутку, млн. грн.	831,5	110,7	18,0	333,0	4,3
Рівень рентабельності, %	49,6	36,4	24,4	44,5	10,9

Отже, розроблена економіко-математична модель дає можливість визначити найбільш ефективні шляхи використання родючості різних типів ґрунтів. При цьому внаслідок вибору найбільш доцільної системи сівозмін, підбору культур, внесення мінеральних та органічних добрив, а також впровадження новітніх технологій родючість ґрунтів підвищиться. Тому в сільськогосподарських підприємствах в сучасних умовах необхідно обґрунтувати: структуру посівних площ, структуру тваринництва, рівень продуктивності цих галузей з врахуванням необхідності відтворення родючості ґрунтів. Удосконалення галузевої структури забезпечить підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, в тому числі використання земельних угідь.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення проблем формування економічного механізму підвищення ефективності використання земель. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати такі висновки.

1. Сільськогосподарське виробництво на відміну від інших видів виробництва базується виключно на використанні землі і розглядається як взаємодія між виробниками і природою.

Організаційно-економічний механізм включає всю систему планування агробізнесу, комерційні, товарно-грошові, розподільчі, фінансово-кредитні й податкові відносини, ціноутворення, облік, звітність, контроль, організацію і структуру менеджменту та маркетингу.

Основними складовими економічного механізму є: ринковий та державний механізм. Складовими ринкового механізму є ціновий та фінансовий сегмент. Основними складовими фінансового сегменту в ринкових умовах господарювання є кредитний сегмент, податковий, сегмент страхового захисту та інвестиційного забезпечення. Крім ринкового механізму, до складу економічного входить - державний, що включає державні преференції та державну підтримку.

2. Економічний механізм підвищення ефективності та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення крім економічних аспектів містить адміністративні методи впливу на землекористувачів: систему екологічних обмежень, державний контроль за впливом на кількісний і якісний стан ґрунтів, розробку національної й регіональних програм з охорони земель, а також застосування кримінальної, адміністративної чи цивільної відповідальності. Адміністративні методи забезпечують регулюючу та контролюючу функцію аграрного землекористування, проте найбільш впливовими за умов ринкових відносин слід вважати економічні важелі раціонального використання сільськогосподарських угідь.

3. Узагальнюючу характеристику про якісний стан земель кожної області, зокрема і Черкаської, у певній мірі дає також їх грошова оцінка, оскільки в її основі лежить всебічна характеристика землі як основного засобу виробництва в сільському господарстві. Високою грошовою оцінкою відзначається рілля у більшості районів Черкаської області, в середньому по області грошова оцінка 1 га ріллі становить 12059 грн. Найвищий показник економічної оцінки ріллі у Чорнобаївському районі і становить 14332 грн. В цілому орні землі Черкаської області за їх економічною оцінкою можна віднести до найкращих в Україні. В рейтингу областей за цим показником Черкаська область займає 1 місце.

4. Черкащина відноситься до регіону, в якому виробляється значна частина сільськогосподарської продукції України. За обсягом валової продукції область займає 6 місце серед регіонів України і виробляє 5,4% загальнодержавного обсягу, хоча користується 3,5% загальнодержавних площ сільськогосподарських угідь. Починаючи з 2005 р. обсяги виробництва валової продукції у підприємствах Черкаської області мають тенденції до зростання. Значну питому вагу у загальному обсязі виробництва валової продукції у 2007 р. займали сільськогосподарські підприємства, питома вага яких становить 61,8 %.

5. Аналіз якісного стану ґрунтових ресурсів свідчить про його погіршення. Вирішальним напрямком соціально-економічного розвитку суспільства повинно бути екологобезпечне та раціональне ресурсозберігаюче землекористування. Особливо це стосується сільськогосподарського виробництва, де основою екологізації землекористування є пошук оптимального співвідношення угідь і посівних площ, раціональної організації території, які забезпечують екологобезпечне господарювання на землі.

6. Вирішення проблеми підвищення ефективності використання земель можливе лише при застосуванні системного підходу до основних типів ґрунтів досліджуваного регіону, їх агротехнічних особливостей, системи сівозмін враховуючи розміри господарств та їх організаційно-правові форми, рівня удобрення й розподілу добрив з метою відтворення родючості ґрунту, створення умов розвитку тваринництва при повноцінному забезпеченні кормами, що в цілому пов'язано з формуванням й високоефективним використанням виробничих ресурсів.

7. Математичні моделі дають можливість встановити оптимальне поєднання галузей та сільськогосподарських культур, які вирощуються на різних типах ґрунтів, а також відібрати з можливих варіантів найкращу схему сівозміни на кожному типі ґрунтів в регіоні. При цьому враховується наявність і потреба в матеріальних ресурсах аграрних формувань області та виконання підприємствами обґрунтованої виробничої програми.

Все це дозволить визначити оптимальні розміри посівних площ сільськогосподарських культур на кожному типі земель, потребу в мінеральних добривах, поголів'я різних видів тварин та птиці, зміна яких у значній мірі впливає на все виробництво сільськогосподарської продукції підприємствами регіону.

8. Виходячи з отриманого оптимального плану в перспективі, важливо змінити структуру посівних площ у сільськогосподарських підприємствах області. Посівні площі зернових культур доцільно на 8,4 п.п зменшити порівняно з 2007 р., а площу зайняту технічними культурами порівняно з 2007 р. на 2,4 п.п скоротити. Щодо кормових культур, то їх площу важливо розширити вдвічі порівняно з 2005-2007 рр., що забезпечить в перспективі галузі тваринництва кормами. Використання найбільш доцільної для кожного типу земель сівозміни та встановлення оптимальних площ посівів приведе до диференційованого підходу до структури посівних площ. Удосконалення галузевої структури поряд з іншими факторами, послужить основою для ефективного використання земельних угідь.

Впровадження даних заходів дозволить в 2015 р. отримати валової продукції на 55,6 % або на 1501,3 млн. грн. більше порівняно з середніми показниками за 2005-2007 р. Інтенсивність використання земельних ресурсів значно підвищиться. Зросте також вихід на 100 га сільськогосподарських угідь продукції скотарства: зокрема, виробництво м'яса в 2015 р. на 67,7 % або на 44 ц, а виробництво молока - майже у 3 рази порівняно з показником за 2005-2007 рр. Виробництво свинини за оптимальним рішенням можна збільшити у 1,5 рази. Рівень рентабельності підвищиться на 63,5 відсоткові пункти проти 2005-2007 рр.

9. В сучасних умовах господарювання для сільськогосподарських підприємств необхідно обґрунтувати: структуру посівних площ, структуру тваринництва, рівень продуктивності цих галузей з врахуванням необхідності відтворення родючості ґрунтів. Удосконалення галузевої структури забезпечить підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, в тому числі використання земельних угідь.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Альошкіна Л.П. Ефективність використання земельних ресурсів Черкащини / Л.П. Альошкіна // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2004. - № 4 (28). - С. 64-66.

2. Альошкіна Л.П. Стан земельної реформи в Черкаській області / Л.П. Альошкіна // Регіональна бізнес-економіка та управління. - Вінниця: Вінницький інститут регіональної економіки та управління, 2004. - №4. - С.63-67.

3. Альошкіна Л.П. Розвиток земельних відносин на сучасному етапі в підприємствах Черкаської області / Л.П. Альошкіна // Вісник ХНАУ. - (Серія “Економіка АПК і природокористування” Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора). - № 8. - 2004. - С.241-244.

4. Альошкіна Л.П. Напрями удосконалення земельних відносин в умовах проведення аграрної реформи / Л.П. Альошкіна // “Садівництво України: традиції, здобутки, перспективи”. Мліїв. - 2005. - С. 169-177.

5. Альошкіна Л.П. Структура організаційно-правових формувань в аграрній сфері Черкаської обл. / Л.П. Альошкіна // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету / Редкол.: П.Г. Копитко (відп. ред.) та ін. - Умань: 2005. - випуск 61- С. 41- 46.

6. Альошкіна Л.П. Проблеми використання земель сільськогосподарського призначення в умовах інтеграції у світову економіку / Л.П. Альошкіна // Вісник ХНАУ. - Серія “Економіка АПК і природокористування”. - № 1. - 2006. - с.21-26.

7. Альошкіна Л.П. Державне регулювання аграрного землекористування в Україні / Л.П. Альошкіна // Вісник ХНАУ. - (Серія “Економіка АПК і природокористування”// Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства). - № 2. - 2007. - С.3-7.

8. Уланчук В.С. Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону / В.С.Уланчук, Л.П. Альошкіна // Економіка АПК. - 2009. - № 9. - С.10-14 (автором проведено аналіз ефективності використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону).

В інших виданнях

1. Альошкіна Л.П. Розміри та ефективність різних організаційно-правових структур в аграрній сфері Черкаської області / Л.П. Альошкіна // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених (до 30-річчя створення економічного факультету). - Умань: УДАУ, 2005. - С. 175-177.

2. Альошкіна Л.П. Органічне землеробство, як складова ефективного використання сільськогосподарських земель в контексті міжнародної економічної інтеграції / Л.П. Альошкіна // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань: УДАУ, 2006. - С. 145-146.

3. Альошкіна Л.П. Проблеми земельного реформування в Україні / Л.П. Альошкіна // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених (до 30-річчя створення економічного факультету). - Умань: УДАУ, 2006. - С. 13-15.

4. Альошкіна Л.П. Світовий досвід та перспективи використання органічного землеробства в Україні / Л.П. Альошкіна // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань: УДАУ, 2007.- С. 171-173.

5. Альошкіна Л.П. Розвиток відносин власності на землю та проблеми формування ринку землі / Л.П. Альошкіна // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань: УДАУ, 2008. - Ч 2. - С. 145-146.

6. Альошкіна Л.П. Пріоритетні заходи з охорони земель сільськогосподарського призначення / Л.П. Альошкіна // Матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань: УДАУ, 2009. - С. 37-39.

АНОТАЦІЯ

Альошкіна Л.П. Економічний механізм підвищення ефективності використання земель. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2009.

В дисертації досліджені теоретико-методологічні аспекти ефективного використання сільськогосподарських земель. Досліджено ефективність використання земель у сільськогосподарських підприємствах різних за виробничим напрямом та спеціалізацією. Проведений аналіз якісного стану земельного фонду регіону з урахуванням специфіки нових організаційно-правових форм господарювання. Здійснено економіко-екологічне обґрунтування системи сівозмін, структури посівних площ та системи удобрення в умовах різних форм власності та господарювання. Запропоновано економічний механізм забезпечення ефективного і раціонального використання земель. Обґрунтовано шляхи підвищення економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення регіону. Виконано оптимізацію галузевої структури виробництва в сільськогосподарських підприємствах регіону з урахуванням основних типів ґрунтів, системи сівозмін та розміру землекористування.

Ключові слова: економічний механізм, ефективність використання земель, раціональне використання земель, оптимізація галузевої структури.

АННОТАЦИЯ

Алешкина Л.П. Экономический механизм повышения эффективности использования земель. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2009.

В диссертации исследованы теоретико-методологические аспекты эффективного использования сельскохозяйственных земель. Рассмотрены особенность земельных ресурсов как основы производственного потенциала сельскохозяйственных предприятий, методические аспекты регулирования земельных отношений, организационно-экономические и экологические аспекты аграрного землепользования. Обоснованы критерии и показатели эффективности использования сельскохозяйственных земель.

Исследована эффективность использования земель в сельскохозяйственных предприятиях разных по производственному направлению и специализации. Оценка эффективности использования земель в агропромышленном комплексе заключается в определении полноты, характера, рациональности, уровня интенсивности и эффективности использования земель. В качестве обобщающего показателя при определении эффективности использования земель принимается выход валовой продукции.

Проведен анализ качественного состояния земельного фонда региона с учетом специфики новых организационно-правовых форм ведения хозяйства, в процессе которого установлено его ухудшение быстрыми темпами.

Обоснованы теоретические принципы формирования экономического механизма как инструмента обеспечения эффективного и рационального использования земель, рассматриваются вопросы связанные с организационными мероприятиями по охране и повышению плодородия земель Черкасской области, предлагаются пути повышения экономической эффективности использования земель сельскохозяйственного назначения региона на основе оптимизации соотношения земельных угодий та обоснования структуры посевных площадей и севооборотов в сельскохозяйственных предприятиях региона. Наиболее действенным и реальным на сегодняшний день мероприятием является оптимизация состава и соотношения угодий на основе агроэкологической классификации пригодности земель.

К основным мероприятиям оптимизации землепользования, согласно наших исследований, следует отнести исключение деградированных и малопроизводительных земель из состава пахотных с последующим их консервированием; разработку оптимальной технологии возделывания пахотных земель; наращивание объемов производства и применения органических удобрений; увеличение объемов производства навоза и доведение его на конец 2015 года до 5,1 т/га, что обеспечит уменьшение дефицита гумуса на 0,25-0,29 т/га. Остальной дефицит органического вещества почв можно компенсировать за счет внесения минеральных удобрений что будет способствовать коплению большего количества корневых и надземных остатков, а также использованием на удобрения побочной продукции растениеводства, посева сидеральных культур.

Решение проблемы повышения эффективности использования земель возможно при применении системного подхода к основным типам почв исследуемого региона, их агротехнических особенностей, системы севооборотов учитывая размеры хозяйств и их организационно-правовых форм, уровня удобрения и распределения удобрений с целью воссоздания плодородия почв, создания условий развития животноводства при полноценном обеспечении кормами, что в целом связано с формированием и высокоэффективным использованием производственных ресурсов.

Совершенствование отраслевой структуры вместе с другими факторами, послужит основой для эффективного использования земельных угодий.

Эффективность использования земельных угодий по оптимальному решению в 2015 г. будет достигнуто благодаря увеличению валовой продукции на 55,6 % и интенсивности использования земельных ресурсов. Так, выход на 100 га сельскохозяйственных угодий продукции скотоводства возрастет: в частности, производство мяса вырастет на 67,7 % или на 44 ц, а производство молока - увеличится почти в 3 раза. Производство свинины по оптимальному решению можно увеличить в 1,5 раза. При росте показателей эффективности использования земли соответственно повысится уровень рентабельности на 63,5 процентных пункта.