Активізація інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних ЗОН України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” української академії аграрних наук

УДК 336.531.2:631.15 (477.51)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Активізація інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних ЗОН України

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Родін Владислав Сергійович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий керівник - кандидат економічних наук, старший науковий співробітник КІСІЛЬ Микола Іванович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, завідувач відділу інвестицій

Офіційні опоненти: інвестиційний агропромисловий економічний

доктор економічних наук, професор, старший науковий співробітник ЮШИН Сергій Олександрович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, головний науковий співробітник відділу проблем галузевого і територіального управління;

кандидат економічних наук, КРЕЙДИЧ Ірина Миколаївна, Національний технічний університет „Київський політехнічний інститут”, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Захист відбудеться 31.03.2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к.317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий 26.02.2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук О.Г. Шпикуляк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Формування виробництва конкурентоспроможної продукції потребує відповідного інвестиційного забезпечення. Особливо це важливо на депресивних територіях, де діяльність підприємств у агропромисловому виробництві здійснюється в умовах обмежених власних і залучених інвестиційних ресурсів, а тому недостатньо активна й не забезпечує позитивних зрушень у економічному та соціальному розвитку.

З метою активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на депресивних та інших територіях доцільно здійснювати заходи щодо поліпшення умов реалізації інвестиційних проектів, залучення інвестицій, а також підвищення інвестиційної привабливості регіону. Найбільш поширеним напрямом забезпечення стабільного розвитку агропромислового виробництва у регіонах з низьким рівнем інвестиційної привабливості є введення спеціальних режимів інвестиційної діяльності. Залежно від цілей і завдань спеціальні режими інвестиційної діяльності на конкретних територіях характеризуються різноманітністю та індивідуальністю, а також окрім позитивних результатів можуть мати негативні ефекти. Тому їх створення і функціонування вимагає грунтовних вивчення та належного контролю за процесами залучення капіталу.

Вивчення питань активізації інвестиційної діяльності у контексті руху капіталів започатковано в роботах Д. Рікардо та Дж. Мілля. Значну увагу цим питанням приділяли також К. Маркс, М. Портер, Дж. Кейнс, М. Фрідмен, Дж. Сакс, У. Шарп, Д. Хікс тощо. Різноманітні аспекти інвестування економі-ки України досліджували І. А. Бланк, Д. М. Черваньов, В. О. Сидоренко, Є. К. Бабець, О. П. Гузенко, А. А. Пересада, А. М. Гурило, І. М. Крейдич, зокрема на територіях спеціальних економічних зон - І. М. Школа, В. П. Письмак, В. І. Пила, О. С. Чмир та ін. Інвестиційну діяльність у агропромисловому виробництві вивчали С. О. Гуткевич, Г. М. Підлісецький, М. В. Зубець, М. І. Кісіль, М. Ю. Коденська, В. П. Ситник, П. Т. Саблук, С. О. Юшин, О. В. Шестопаль та ін.

Однак, незважаючи на численні наукові розробки, проблема активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон недостатньо вивчена. Все вищезазначене зумовило вибір теми, завдання та структуру дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в межах наукових досліджень, виконуваних у відділі інвестицій ННЦ „Інститут аграрної економіки” за темою „Розробити теоретико-методологічні засади інвестиційної політики та механізми її реалізації в аграрному секторі економіки 2006-2010 рр.” (номер державної реєстрації 0100U003680). Роль автора полягає в дослідженні інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування пропозицій щодо активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон України (далі СЕЗ).

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади активізації інвестиційної діяльності та її особливості на територіях СЕЗ;

- розробити методичні підходи до оцінки економічної ефективності інвестиційної діяльності в агропромисловому комплексі на територіях СЕЗ;

- здійснити оцінки сучасного стану, напрямів і правових засад інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ;

- визначити економічну ефективність інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ;

- обгрунтувати перспективи розвитку і напрями інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ;

- розробити пропозиції щодо підвищення інвестиційної привабливості агропромислового виробництва на територіях СЕЗ;

- обгрунтувати рекомендації щодо забезпечення комплексного розвитку агропромислового виробництва на територіях СЕЗ.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ та механізми її активізації. Поглиблені дослідження здійснено за даними агропромислових підприємств, що здійснюють інвестиційну діяльність на територіях СЕЗ Житомирської та Чернігівської областей.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є загальнонаукові методи економічного аналізу інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ. При узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку інвестиційної діяльності використано прийоми абстрактно-логічного методу, а саме: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і порівняння. В аналітичних дослідженнях оцінки розвитку інвестиційної діяльності на територіях СЕЗ застосовано методи порівняльного аналізу, економіко-статистичний з аналізом рядів динаміки, табличного та графічного відображення інформації. При визначенні економічної ефективності інвестиційної діяльності використано методи проектного аналізу та монографічний. В прогнозних розрахунках застосовано методи рейтинговий, розрахунково-конструктивний, експоненціального вирівнювання, прогнозування і математичного моделювання.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі акти України, теоретичні та методичні праці вчених, статистичні матеріали Держкомстату України, Чернігівського та Житомирського обласних управлінь статистики, звітність агропромислових підприємств та показники їхніх інвестиційних проектів, а також результати власних наукових обстежень та результатів.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в поглибленні теоретичних і методичних засад інвестиційної діяльності, виявленні перешкод у процесі залучення інвестицій і обґрунтуванні пропозицій щодо підвищення економічної ефективності інвестицій та активізації інвестиційної діяльності підприємств у агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ України, що виносяться на захист, зокрема:

вперше:

? запропоновано визначати поняття „інвестиції у СЕЗ” - як всі види зареєстрованих у встановленому порядку витрат з розробки та реалізації інвестиційних проектів на території, де згідно із законодавством встановлено спеціальний правовий режим підприємницької діяльності інвесторів та „інвестиційна діяльність на території СЕЗ” - як різноманітні, послідовні, цілеспрямовані та регульовані державою дії суб'єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів, затверджених у встановленому порядку і здійснюваних відповідно до договору з органом місцевого самоврядування на підпорядкованій йому території, де згідно із законодавством встановлено спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, що передбачає надання інвесторам додаткових пільг або обмежень;

? розроблено модель підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства на територіях СЕЗ, що передбачає відновлення пільгового режиму підприємницької діяльності інвесторів на депресивних територіях, надання статусу ТПР усім депресивним територіям, організаційну підтримку заходів інвесторів щодо зміни структури виробництва на користь високодохідних видів продукції, впровадження високоефективних сортів рослин, порід тварин, організаційно-економічних та інших інновацій, удосконалення державної підтримки соціального та економічного розвитку депресивних територій в умовах членства України в СОТ, прискорення розвитку виробничої, ринкової та фінансової інфраструктури на територіях СЕЗ, посилення заходів щодо зниження рівня безробіття та активізації діяльності дорадчих служб на депресивних територіях;

удосконалено:

? законодавчо-нормативний підхід до регулювання інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ шляхом обґрунтування пропозицій щодо: надання інвесторам гарантій збереження пільгового режиму у випадках непередбачених змін у законодавстві стосовно інвестиційної діяльності, стихійних лих, природних катаклізмів, введення надзвичайного стану та інших факторів непереборної дії; створення за участю держави страхового фонду для СЕЗ; зменшення мінімального обсягу початкової інвестиції для суб'єктів малого бізнесу; поліпшення законодавчо-нормативної бази на територіях СЕЗ в напрямі спрощення оподаткування та конкретизації інвестиційних аспектів в законодавстві;

дістали подальший розвиток:

? методичні підходи до визначення ефективності інвестиційної діяльності загалом по агропромисловому виробництву на територіях СЕЗ і в розрізі здійснених протягом певного періоду інвестиційних витрат і отриманих ефектів всіх учасників інвестиційного процесу, а саме: держави, територіальних громад і приватних інвесторів;

? теоретичні та практичні аспекти стимулювання інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ за прикладом розвинутих країн світу стосовно пріоритетності державної підтримки розвитку виробничої, соціальної, ринкової та фінансової інфраструктури агропромислового виробництва;

? обґрунтування шляхів прискорення соціального розвитку територій СЕЗ в напрямі створення робочих місць у соціальній сфері села, активізації господарської діяльності сільського населення та підприємств малого бізнесу в агропромисловому виробництві через кредитну підтримку, підготовки на основі державного замовлення для агропромислових підприємств кваліфікованих кадрів, будівництва за рахунок держави житла працівникам бюджетної сфери на селі, збільшення витрат на ремонт, відновлення, облаштування та будівництво нових районних автомобільних доріг, а також вулиць і доріг сільських населених пунктів тощо;

Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів дисертаційного дослідження у практичній діяльності дозволить активізувати інвестиційну діяльність у агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ України через залучення додаткового капіталу.

Основні положення та результати, викладені автором дисертаційної роботи, доведені до рівня практичних розробок і рекомендацій. Наукові розробки використовуються Міністерством економіки України, Міністерством аграрної політики України і Головним Управлінням економіки Чернігівської обласної державної адміністрації (довідки Міністерства економіки України - №45-23/400 від 18.09.2008 р., Міністерства аграрної політики України - № 23-1-10/445 від 12.06.2008 р., Головного Управління економіки Чернігівської обласної державної адміністрації - №12-08/1975) від 10.09.2008 р.

Особистий внесок здобувача. Узагальнено теоретичні засади та удосконалено методичні підходи до оцінок інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ. Проаналізовано сучасний стан інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ і виявлено позитивні та негативні ефекти від запровадження спеціального інвестиційного режиму. Узагальнено законодавчу базу та обґрунтовано шляхи усунення основних недоліків, що стримують надходження інвестицій в аграрний сектор України. Розроблено модель активізації та підвищення рівня ефективності інвестиційної діяльності в сільському господарстві на територіях СЕЗ Житомирської та Чернігівської областей. Обгрунтовано пропозиції щодо стимулювання інвестиційної діяльності у агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ України.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на ІV Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (м. Донецьк, квітень 2007 р.) та на Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство” (м. Тернопіль, травень 2007 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертації опубліковано у 8 наукових працях загальним обсягом 1,9 друк. арк., 1,7 друк. арк. у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 297 сторінках комп'ютерного тексту. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, 20 додатків, списку використаних джерел із 204 найменувань, містить 35 таблиць і 19 рисунків.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретичні та методологічні засади інвестиційної активізації діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон» узагальнено наукові погляди на визначення базових понять «інвестиції» та «інвестиційна діяльність». Встановлено, що категорії «інвестиція» характерні історизм, багатоаспектність прояву та різноманіття ознак, тому їх сутність слід розглядати в ієрархічній послідовності від загальних до часткових понять. У зв'язку із зазначеним запропоновано окрім базових категорій додатково розглядати поняття «інвестиції в СЕЗ» та «інвестиційна діяльність на території СЕЗ». Найбільш важливими ознаками «інвестицій у СЕЗ» є те, що це витрати по інвестиційних проектах, зареєстрованих в установленому порядку на території СЕЗ, де встановлено спеціальний правовий режим інвестиційної діяльності. На території СЕЗ можуть реалізовуватися й інші інвестиційні проекти, не зареєстровані в установленому порядку. Витрати по них не охоплюються запропонованим поняттям.

Інвестиційна діяльність розглядається в роботі як всі дії інвесторів, пов'язані з вкладенням будь-яких майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти різних форм власності на території держави та за її межами з метою отримання певних вигод, а «інвестиційна діяльність на території СЕЗ - як дії суб'єктів підприємницької діяльності лише пов'язані з реалізацією ними інвестиційних проектів, що затверджені у встановленому порядку та здійснюються відповідно до договору з органом місцевого самоврядування на території СЕЗ.

На території України можуть створюватися СЕЗ різних функціональних типів. Для активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві найважливіше значення має створення СЕЗ по типу території пріоритетного розвитку (ТПР), на яких склалися несприятливі соціально-економічні умови і запроваджується режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць.

Найбільш важливими елементами інвестиційної діяльності на території СЕЗ є розробка інвестиційної стратегії та інвестиційної політики суб'єкта підприємницької діяльності, створення організаційної структури, що забезпечує управління інвестиційною діяльністю в умовах спеціального режиму, підготовка проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів, розробка інвестиційних проектів для реалізації в умовах СЕЗ, проходження процедури затвердження проектів органом господарчого розвитку та управління СЕЗ, укладання договору (контракту) з органом місцевого самоврядування щодо умов реалізації інвестиційного проекту на території СЕЗ, укладання договорів оренди землі й майна, отримання дозволів і ліцензій тощо, реалізація інвестиційних проектів, затверджених в установленому порядку, моніторинг інвестиційної діяльності, коригування інвестиційного проекту в процесі його реалізації, а також прийняття рішення щодо реінвестування або ліквідації проекту.

В інвестиційній діяльності на території СЕЗ зацікавлені інвестори, держава через органи державного управління і територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування. Спільним для всіх зацікавлених сторін мотиваційною умовою має бути максимізація їх вигод від реалізації конкретного інвестиційного проекту на території СЕЗ. Враховуючи відмінності у вигодах і витратах різних сторін, для кожної з них запропоновано визначати рівень ефективності інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві, виходячи з інтересів держави, територіальних громад і приватних інвесторів.

Оцінку інвестиційних проектів, що реалізуються на території СЕЗ, доцільно здійснювати з використанням методів проектного аналізу, зокрема за показниками чистої приведеної вартості, точки беззбитковості, внутрішньої норми дохідності та дисконтованого періоду окупності. При цьому слід окремо визначати ефект, який отримує власник інвестиційного проекту від надання йому пільг. Ефективність проекту для територіальної громади необхідно визначати за співвідношеннями між вартістю наданих інвестору пільг і кількістю додатково створених робочих місць, сумою додаткових надходжень до місцевого бюджету і вартістю наданих інвестору пільг. Ефективність реалізації інвестиційного проекту на території СЕЗ для держави визначається співвідношенням між її вигодами і витратами. Вигоди держави формуються за рахунок економії витрат на допомогу по безробіттю, додаткових надходжень до бюджету за рахунок оподаткування прибутку по проекту, податку на транспортні засоби та інші податки і збори. Витрати держави доцільно визначати сумою, на яку власник проекту звільняється від оподаткування виробничої діяльності та від обкладення митом.

У другому розділі «Оцінка інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях пріоритетного розвитку і спеціальних економічних зонах України» досліджено сучасний стан і напрями інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ. Встановлено, що з метою прискорення розвитку окремих територій в Україні було створено 12 ВЕЗ і 66 ТПР, що охоплюють 10,5% території. Це сприяло активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві. В період 2001-2007 рр. на 19 ТПР було вкладено 36 млн дол. США інвестиції у сільське господарство, а на території 5 ВЕЗ і 25 ТПР - 277 млн дол. США у харчову промисловість (табл.1).

Абсолютна більшість інвестицій на територіях СЕЗ припадає на харчову промисловість. Інвесторів у сільське господарство тут найбільше приваблюють проекти, пов'язані з виробництвом зерна, насіння соняшнику і ріпаку, льону, хмелю, продукції інших технічних культур, картоплі та овочів, а у харчовій промисловості - з виробництвом напоїв, переробкою молока, м'яса та льону. У м'ясопереробній промисловості на територіях СЕЗ набули поширення проекти, що передбачають імпорт і переробки низькоякісного та дешевого м'яса. Їх реалізація негативно позначилася на розвитку вітчизняного тваринництва та призвела до втрати значної частини робочих місць. Ці та інші негативні аспекти стали приводом для призупинення дії пільг на територіях усіх СЕЗ.

Таблиця 1 Обсяги інвестицій в основні галузі агропромислового виробництва України на територіях СЕЗ у 2001-2007 роках, млн дол. США

Інвестиційну діяльність у агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ здійснюють як національні, так і іноземні інвестори. Основна частка вкладень іноземного капіталу в агропромислове виробництво припадає на інвесторів із західноєвропейських країн. У зв'язку з призупиненням дії пільг загальні обсяги інвестицій у агропромислове виробництво на територіях СЕЗ за останні три роки скорочуються.

З метою активізації інвестиційної діяльності на територіях СЕЗ в Україні створено розгалужену законодавчо-нормативну базу, яка окрім загальних для всіх зон засад, передбачає встановлення спеціального правового режиму діяльності інвесторів безпосередньо для кожної зони. До найбільш важливих загальних положень законодавства відносяться: гарантії здійснення іноземних інвестицій, переказу та використання доходів від інвестицій, вивезення капіталу в разі припинення інвестиційної діяльності; вимоги до створення підприємств, реєстрації інвестицій, оподаткування результатів діяльності підприємств та інвестицій, обкладення митом; загальні засади діяльності підприємств з іноземними інвестиціями і спільної інвестиційної діяльності.

В Україні встановлено єдиний режим для діяльності національних й іноземних інвесторів, що забезпечує рівні можливості. Надалі такий режим доцільно зберегти.

Інвестиційну діяльність на територіях ВЕЗ і ТПР умотивовують пільги, що залежно від специфіки зони надаються інвесторами на період від 25 до 60 років і передбачають: визначення мінімального розміру інвестицій (100 - 1000 тис. дол. США); ввізне мито та ПДВ не стягуються весь період або протягом п'яти років; податок на прибуток не справляється протягом п'яти років або ставка податку знижується до 20-50%; у окремих випадках інвестори звільняються від оподаткування інвестицій і плати за землю; у більшості випадків інвестори звільняються від обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті.

Незважаючи на загалом позитивний характер законодавчо-нормативної бази діяльності інвесторів на території СЕЗ, вона потребує удосконалень. Особливо це стосується протиріч між Цивільним і Господарським кодексами, практики захисту прав інвесторів, недоліків законодавства з корпоративних відносин, реєстрації та нотаріального посвідчення інвестицій, практики впровадження судових рішень, дотримання умов безпечності харчових продуктів.

Інвестиційна діяльність на території СЕЗ у більшості випадків ефективна як для її суб'єктів, так і держави та територіальних громад. Поглибленим аналізом цієї діяльності по 16 СЕЗ Житомирської та Чернігівської областей встановлено, що в умовах пільгового режиму всі інвестиційні проекти в агропромисловому виробництві були прибутковими для інвесторів, дисконтований період окупності вкладень по них не перевищував шести років. Прикладом ефективної інвестиційної діяльності на території СЕЗ можуть слугувати проекти реконструкції потужностей ВАТ «Житомирський маслозавод» Житомирської області, модернізації цеху «Новгород-Сіверського сирзаводу», будівництво заводу з виробництва крохмалю підприємства «Левона» Чернігівського району, а також з вирощування й переробки льону ТОВ «Емільчино-льон» і «Новоград-Волинський льонозавод» Житомирської області.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що в 1999-2005 рр. здійснили інвестиції в агропромислове виробництво на територіях СЕЗ Житомирської і Чернігівської областей у сумі 37 млн грн, забезпечили надходження коштів до державного та місцевого бюджетів і позабюджетних фондів у обсягах, що більше ніж у 3 рази перевищують суму наданих їм пільг (табл. 2).

Створення додаткових робочих місць у сільському господарстві та харчовій промисловості на територіях досліджуваних Житомирської та Чернігівської областей СЕЗ щорічно забезпечує економію допомоги по безробіттю в сумі майже 700 тис. грн.

Таблиця 2 Результати інвестиційної діяльності в сільському господарстві та харчовій промисловості на території СЕЗ Житомирської та Чернігівської областей за період дії пільгового режиму в 2001-2007 роках, тис. грн

Особливо результативною була інвестиційна діяльність у агропромисловому виробництві на депресивних територіях Житомирської та Чернігівської областей, постраждалих від аварії на ЧАЕС. Навіть після призупинення дії пільгового режиму, прибуток підприємств - інвесторів на ТПР Новоград-Волинського району становив 21 грн, Олевського - 15, а Ємільчинського району - 5 грн з розрахунку на кожну інвестовану гривню. На ТПР Чернігівської області досягнуто найвищого в регіоні рівня прибутку на інвестований капітал, зокрема в овочівництві - більше на 60%, а в тваринництві вперше за 10 років подолано збитковість.

Після призупинення 2005 р. дії пільг на території СЕЗ строки окупності інвестиційних проектів збільшилися, а рівень норми прибутку знизився в середньому на 34%, у зв'язку з чим реалізацію окремих проектів було припинено. Окрім уповільнення інвестиційної діяльності це призвело до значного скорочення надходжень до бюджету та позабюджетних фондів.

У третьому розділі «Основні напрями активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон України» визначено перспективні напрями інвестиційної діяльності, шляхи підвищення інвестиційної привабливості та комплексного розвитку агропромислового виробництва на територіях СЕЗ. Встановлено доцільність відновлення пільг по інвестиційній діяльності на територіях СЕЗ. Враховуючи, що пільга по ввізному миту посилює імпорт неякісної сільськогосподарської продукції для її переробки, слід надавати цю пільгу лише по тих видах продукції, які не виробляються в Україні. Зменшення пільг по ввізному миту доцільно компенсувати податковими пільгами інвесторам.

Враховуючи наявність в Україні значної кількості депресивних територій, де не встановлений спеціальний режим підприємницької діяльності, а також появу нових регіонів з ознаками депресивності, доцільно здійснити відповідні заходи щодо надання цим територіям статусу ТПР. Це дозволить активізувати інвестиційну діяльність на площі понад 3,5 млн га сільськогосподарських угідь, додатково залучити значні обсяги інвестицій і збільшити надходження до державного та місцевого бюджетів.

В умовах надлишку трудових ресурсів і високого рівня безробіття на депресивних територіях, на яких створено СЕЗ, інвестиційну діяльність необхідно першочергово спрямовувати переважно на створення додаткових робочих місць і виробництво порівняно трудомістких видів продукції, зокрема тваринницької. По інвестиційних проектах, що реалізуються у сільському господарстві на території СЕЗ, слід повністю зняти обмеження мінімальних розмірів інвестицій, а в харчовій промисловості знизити цей рівень до 50 тис. доларів США, що буде сприяти активізації розвитку малого бізнесу в аграрній, переробній і обслуговуючій сферах агропромислового виробництва.

З метою активізації інвестиційної діяльності на територіях СЕЗ за рахунок власних коштів суб'єктів підприємницької діяльності доцільно використовувати запропоновану за результатами досліджень модель підвищення привабливості сільського господарства, яка передбачає: збільшення обсягів державної підтримки сільського господарства до рівня, що забезпечується у сусідніх країнах в умовах їх членства у СОТ; прискорення розвитку виробничої, ринкової та фінансової інфраструктури на територіях СЕЗ; поліпшення кадрового, наукового, інформаційного і консультаційного забезпечення підприємницької й інноваційної діяльності, а також інші заходи. У процесі управління інвестиційною діяльністю та її регулювання на територіях СЕЗ необхідно надавати пріоритет проектам, пов'язаним із залученням наявних, але не використовуваних ресурсів, особливо землі, а також з інтеграцією виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. У сільському господарстві на території СЕЗ Житомирської та Чернігівської та інших областей доцільно підтримувати інвестиційні проекти з виробництва високодохідних для конкретної СЕЗ видів продукції та впровадження високоефективних сортів і гібридів рослин, порід тварин, організаційно-економічних та інших інновацій.

При поглибленні спеціалізації СЕЗ на виробництві високодохідних видів сільськогосподарської продукції потрібно враховувати необхідність використання в інвестиційній діяльності не лише природно-кліматичних переваг територій СЕЗ, а й наявних ресурсів, виробничого та кадрового потенціалу, нагромадженого досвіду, об'єктів cоціальної інфраструктури села, шляхової мережі та врахування іншіх факторів.

Зокрема, на ТПР, створених у районах Житомирської області, слід надавати перевагу інвестиційним проектам, що передбачають виробництво таких видів продукції: у Новоград-Волинському - гречка, кукурудза на зерно, ячмінь, плоди, овочі, хміль, льон, м'ясо великої рогатої худоби, свиней і курей та продукти м'ясопереробки, яйця, молоко та молокопродукти; Володарсько-Волинському - молоко та молокопродукти; Ємільчинському - пшениця, гречка, ячмінь, овес, плоди, плодоконсерви, молоко і молокопродукти; Коростенському - овочі, плоди, молоко та молокопродукти, м'ясо та м'ясопродукти; Лугинському - пшениця, молоко та молокопродукти і продукти м'ясопереробки; Малинському - картопля та продукти її переробки; Народицькому - пшениця, гречка, ячмінь, картопля та продукти її переробки, льон та продукти його переробки, плоди, шерсть; Овруцькому - пшениця, кукурудза, овес, льон, овочі, плоди, плодоконсерви і соки, продукти тваринництва; Олевському - пшениця, кукурудза, молоко та молокопродукти, плодоовочеві консерви, соки і швидкозаморожені ягоди. Відповідно по ТПР у районах Чернігівської області: Городнянському - зерно, молоко та продукти його переробки; Корюківському - зерно, овочі, овочеві консерви, картопля та продукти її переробки, м'ясо великої рогатої худоби, молоко і молокопродукти, яйця і м'ясо птиці; Новгород-Сіверському - зерно та молоко; Ріпкинському - зерно, льон, овочі, молоко та молокопродукти; Семенівському - зерно, картопля та продукти її переробки; Чернігівському - зерно, яйця і м'ясо птиці; Щорському - зерно, молоко та молокопродукти, яйця і м'ясо птиці.

Розширення та активізацію інвестиційної діяльності на територіях СЕЗ необхідно поєднувати із заходами щодо поліпшення організації господарського управління СЕЗ, роботи з інвесторами з метою залучення інвестицій, удосконалення державної підтримки і стимулювання розвитку агропромислового виробництва, його соціальної, ринкової та фінансової інфраструктури. У зв'язку з цим на територіях СЕЗ найбільш важливе значення можуть мати заходи щодо рекламування умов та переваг СЕЗ, підвищення рівня прибутковості сільськогосподарської продукції, розвитку інноваційних формувань, підготовки та навчання кадрів для господарського органу СЕЗ, проведення інвестиційних форумів, організації виставкового центру СЕЗ, створення об'єктів інфраструктури СЕЗ на основі логістичних підходів, особливо при розміщенні переробних і складських потужностей поруч із сировинними зонами, транспортними мережами і ринками збуту; формування страхового фонду СЕЗ тощо.

Місцеві органи державної влади й управління та органи місцевого самоврядування мають достатні можливості для реалізації інвестиційних пріоритетів через механізми реєстрації інвестицій і укладання договорів на реалізацію інвестиційних проектів на території СЕЗ.

З метою підвищення інвестиційної привабливості територій СЕЗ слід удосконалити законодавство в напрямі: поліпшення інформаційно-правового забезпечення інвестиційної діяльності, удосконалення податкового та митного механізмів, визначення статусу і джерел фінансування Рад з питань СЕЗ, посилення відповідальності державних установ за надання гарантій інвесторам згідно із законодавством і захисту та охорони прав власності інвесторів, кредиторів, а також забезпечення збалансованості інтересів боржників і кредиторів у справах про банкрутство.

Активізація інвестиційної діяльності на території СЕЗ створює умови для прискорення процесів соціального розвитку села. У свою чергу, розвинена соціальна сфера підвищує інвестиційну привабливість регіону. Тому, необхідно як стимулювати інвестиційну діяльність у соціальній сфері села, створення нових робочих місць на об'єктах, що надають платні послуги населенню і активізації господарської діяльності сільського населення та малого бізнесу в агропромисловому виробництві, так і здійснювати прямі інвестиції у об'єкти соціальної інфраструктури села за рахунок державного та місцевого бюджетів.

Створення нових робочих місць на території СЕЗ, з одного боку, посилює попит на кваліфіковану робочу силу, а з іншого, обмежує можливості реалізації технологічних та інноваційних проектів. У зв'язку з цим інвесторам доцільно передбачати у проектах відповідні витрати на підготовку, залучення і підвищення кваліфікації працівників, а органам державного управління та самоврядування здійснювати організаційні й фінансові заходи щодо підготовки та перепідготовки за бюджетні кошти кваліфікованих кадрів.

Залучення кваліфікованих кадрів на території СЕЗ потребує вирішенням проблеми житла, зокрема для працівників бюджетної сфери, що працюють у сільській місцевості, а також апарату господарського органу управління СЕЗ. З метою вирішення проблеми житла для працівників бюджетної сфери на селі необхідно реалізувати державні рішення щодо формування і використання на ці цілі позабюджетних коштів на будівництво (придбання) житла працівникам бюджетної сфери, що проживають і працюють на селі та уклали трудові контракти строком на 20 років; використовувати кошти місцевих бюджетів на будівництво (придбання) службового житла; здійснювати заходи щодо збереження, упорядкування та поліпшення державного, комунального та приватного житла; збільшити обсяги кредитних ресурсів для будівництва житла в сільській місцевості; створити належну інфраструктуру для надання сільському населенню житлово-комунальних послуг на територіях СЕЗ.

Для прискорення соціально-економічного розвитку територій СЕЗ особливо важливе значення має активізація інвестиційної діяльності місцевого населення та концентрація коштів на найбільш ефективних напрямах вкладень. У зв'язку з цим потрібно здійснювати заходи щодо формування системи мікрокредитування інвестицій населення, особливо сільського, організаційної та фінансової підтримки створення фізичними особами кредитних спілок, сільськогосподарських, збутових, агросервісних і інших кооперативів, організації інвестиційної компанії на території СЕЗ тощо.

Активізацію інвестиційної діяльності товаровиробників усіх форм власності та господарювання на територіях СЕЗ слід супроводжувати заходами щодо поліпшення її наукового та інформаційно-консультаційного забезпечення, а також формування дорадчих служб, орієнтованих на запити суб'єктів підприємницької діяльності та органів господарського управління територією СЕЗ. Здійснення дорадчих послуг на території СЕЗ має розглядатися як пріоритетний напрям діяльності дорадчих служб регіонів, а, отже й бюджетного фінансування цієї діяльності.

Висновки

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації для вирішення наукового завдання активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон України, використання яких дозволить прискорити процеси інвестиційного розвитку національної економіки.

1. Створення СЕЗ є найбільш поширеним у світовій практиці та цілком придатним для України способом залучення додаткових інвестицій на конкретну територію з метою вирішення завдань їх розвитку, визначених залежно від її специфіки. Встановлення спеціального режиму підприємницької діяльності для суб'єктів, що реалізують інвестиційні проекти на території СЕЗ, забезпечує прискорення економічного та соціального розвитку всіх галузей і сфер економіки як цієї території, так й держави загалом. Потребу в створенні та функціонуванні СЕЗ найбільше відчувають депресивні території, де переважає агропромислове виробництво, подальший розвиток якого потребує залучення додаткових інвестицій.

2. Теоретичні засади інвестиційної діяльності на територіях СЕЗ потребують поглиблення, зокрема шляхом розгляду інвестиційних категорій в ієрархічній послідовності від загальних до часткових сутнісних ознак. У зв'язку із зазначеним у наукових дослідженнях і в практичній діяльності доцільно окрім базових інвестиційних понять додатково використовувати запропоновані за результатами дослідження визначення таких понять: „інвестиції в СЕЗ” - як всі види зареєстрованих у встановленому порядку витрат з розробки та реалізації інвестиційних проектів на території, де згідно із законодавством встановлено спеціальний правовий режим підприємницької діяльності інвесторів; „інвестиційна діяльність на територіях СЕЗ” - як різноманітні, послідовні, цілеспрямовані та регульовані державою дії суб'єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів, затверджених у встановленому порядку і здійснюваних відповідно до договору з органами місцевого самоврядування на підпорядкованій йому території, де згідно із законодавством встановлено спеціальний правовий режим підприємницької діяльності, що передбачає надання інвесторам додаткових пільг або встановлення певних обмежень.

3. В активізації інвестиційної діяльності на території СЕЗ мають бути зацікавлені як інвестори, так і держава та територіальні громади. Критерієм ефективності є максимізація вигод кожної із сторін і мінімізація витрат. Тому у процесі обгрунтування, розгляду та затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території СЕЗ, сторонам доцільно застосовувати методи визначення ефективності інвестицій у проекти по галузях і загалом по агропромисловому виробництву на території СЕЗ, виходячи з інтересів усіх сторін інвестиційної діяльності, а саме: інвесторів, територіальних громад і держави. У проектному аналізі запропоновано визначати показники чистої приведеної вартості, точки беззбитковості, внутрішньої норми дохідності та дисконтованого періоду окупності. Ефективність інвестиційної діяльності для держави визначається відношенням суми додаткових надходжень до бюджету і економії витрат на допомогу по безробіттю до суми наданих інвестору пільг за рахунок державного бюджету.

4. В Україні створено значну кількість СЕЗ, що сприяло активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві і особливо в харчовій промисловості. Проте у зв'язку з недосконалим законодавством, неефективним господарським управлінням СЕЗ, а також відсутністю належного контролю з боку держави та з інших причин, діяльність інвесторів у окремих СЕЗ призвела до необгрунтованого збільшення їх вигод за рахунок інтересів держави і територіальних громад. Наслідком імпорту дешевого низькоякісного м'яса в Україну стало скорочення робочих місць у тваринництві. У зв'язку із зазначеним та іншими причинами було призупинено дію пільг суб'єктам підприємницької діяльності на території всіх СЕЗ. Період після призупинення пільг інвесторам надмірно затягнуто, а необхідні заходи щодо усунення недоліків законодавства, удосконалення механізму управління СЕЗ і контролю за наслідками їх функціонування не здійснено.

5. На території 16 ТПР Житомирської та Чернігівської областей, що поглиблено досліджувалися, інвестиційна діяльність була ефективною для інвесторів, держави і територіальних громад за показниками окупності вкладень, бюджетної ефективності і введення нових робочих місць. Особливо ефективною була інвестиційна діяльність на територіях, постраждалих від аварії на ЧАЕС. Призупинення дії пільг інвесторам знизило рівень ефективності інвестицій на третину, уповільнило інвестиційну діяльність на території СЕЗ.

6. З метою активізації інвестиційної діяльності у агропромисловому виробництві доцільно застосовувати запропоновану в дослідженні модель підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства, що передбачає відновлення пільгового режиму підприємницької діяльності інвесторів на територіях СЕЗ, надання статусу ТПР всім депресивним територіям, організаційну підтримку заходів інвесторів щодо переорієнтації на виробництво високодохідних видів продукції, впровадження високоефективних сортів рослин, порід тварин, організаційно-економічних та інших інновацій, удосконалення державної підтримки соціального та економічного розвитку депресивних територій, прискорений розвиток інфраструктури СЕЗ, посилення заходів щодо зниження рівня безробіття та активізації діяльності дорадчих служб на депресивних територіях.

7. Система регулювання інвестиційної діяльності на територіях СЕЗ потребує удосконалення її законодавчого забезпечення в напрямі стимулювання залучення інвестицій і мінімізації негативних наслідків від цієї діяльності шляхом: відміни пільг по ввізному миту окрім якісних товарів, що не виробляються в Україні, посилення пільги по оподаткуванню інвестицій; відміни обмеження стосовно мінімальних обсягів інвестицій по сільському господарству та їх зниження до 50 тис. доларів США по харчовій промисловості; надання інвесторам гарантій збереження пільгового режиму у випадках обставин непереборної дії; прийняття положень щодо створення за участю держави страхового фонду СЕЗ на депресивних територіях.

8. При здійсненні організаційних заходів щодо підтримки інвестиційної діяльності на території СЕЗ необхідно надавати пріоритет інвестиційним проектам, що в умовах високого рівня безробіття - передбачають: створення додаткових робочих місць і виробництво порівняно трудомістких видів продукції, зокрема тваринницької, а в проектах, не використаних ресурсів, особливо землі; інтеграцію виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; впровадження інновацій; виробництво високодохідної продукції. У ТПР Житомирської та Чернігівської областей потрібно надавати перевагу проектам з виробництва визначених у дослідженнях найбільш ефективних видів продукції сільського господарства та харчової промисловості.

9. У процесі управління інвестиційною діяльністю СЕЗ слід використовувати світовий досвід її стимулювання шляхом державної підтримки розвитку виробничої, соціальної, ринкової та фінансової інфраструктури агропромислового виробництва, пропаганди перспектив інвестування в СЕЗ, кадрового забезпечення агропромислового виробництва, послаблення ризиків інвесторів, формування системи кредитної підтримки розвитку малого агробізнесу, мікрокредитування сільського населення, створення кредитних спілок, обслуговуючих кооперативів та інвестиційних компаній тощо.

10. Активізації інвестиційної діяльності на території СЕЗ будуть сприяти заходи щодо розвитку соціальної сфери села. У зв'язку з цим необхідно стимулювати та підтримувати проекти з надання сільському населенню платних соціальних послуг, підтримки господарської діяльності сільського населення та його доходів, створення нових, відновлення наявних, утримання об'єктів соціальної інфраструктури села; будівництво житла для працівників бюджетної сфери на селі за рахунок бюджетних коштів, розвиток системи підприємств з надання житлово-комунальних послуг.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Родін В. С. Законодавчо-нормативна база інвестиційної діяльності в Україні / Родін В. С. // Вісник Сумського нац . аграр . уні-ту . - 2006 . - Вип. 2 . - С.158-162. - Серія : «Фінанси і кредит».

2. Родін В.С. Вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку у залученні інвестицій / Родін В. С. // Вісник аграрної науки . - 2006. - №11. - С. 75-76 .

3. Родін В. С. Наукові основи інвестиційного забезпечення розвитку галузей АПК у регіонах / Родін В. С. // Вісник аграрної науки. - 2007. - №3. - С. 75.

4. Родін В. С. Території пріоритетного розвитку в покращенні інвестицйного клімату в Житомирській області / Родін В. С. // Вісник аграрної науки. - 2007. - №4. - С.83-84.

5. Родін В.С. Інвестиційна діяльність на територіях пріоритетного розвитку Чернігівської області / Родін В. С. // Економіка АПК. - 2007. - №5. - С. 133.

Матеріали конференцій:

1. Родін В.С. Економічний аналіз спеціального економічного режиму у стимулюванні інвестиційної діяльності в аграрному виробництві / В. С. Родін , М.І. Кісіль // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу : ІV Всеукраїнська наук. конф. студентів, аспірантів та молодих учених : Тези доповідей і виступів - Донецьк : ТОВ „Юго-Восток, Лтд.”, 2007. - С.100-102.

2. Родін В.С. Лізинг як інструмент стимулювання інвестиційної діяльності в аграрному секторі України / Родін В.С. // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство : тези доповідей міжнар. наук.-прак. конф. 18 травня 2007 р. Частина 2. - Тернопіль : ТНЕУ, 2007. - С.238-239.

Інші видання:

1. Родін В. С. Спеціальні економічні зони, як сучасний механізм стимулювання інноваційного процесу в АПК України / Родін В. С. , Кісіль М. І. // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : - К. : Вид-во НАУ, 2007. - С. 568-570 - Вип. 1 - 2.

Анотація

Родін В.С. Активізація інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях спеціальних економічних зон України. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2009.

У теоретичному розділі узагальнено наукові погляди на визначення базових понять «інвестиції» та «інвестиційна діяльність». Запропоновано визначення понять «інвестиції в СЕЗ» та «інвестиційна діяльність на території СЕЗ». За результатами досліджень методичних аспектів ефективності інвестицій науково обгрунтовано методичні підходи до ефективності інвестиційної діяльності загалом по аграрному виробництву на територіях СЕЗ в розрізі суб'єктів інвестиційної діяльності держави, територіальних громад і приватних інвесторів. В аналітичному розділі роботи досліджено сучасний стан інвестиційної діяльності, її законодавчо-нормативне забезпечення та ефективність у агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ. Акцентується, що після відміни пільг така діяльність уповільнилася. Встановлення спеціального режиму на значній кількості територій сприяло залученню інвестицій та забезпеченню їх окупності. У конструктивній частині роботи визначено перспективні напрями інвестиційної діяльності, шляхи підвищення інвестиційної привабливості та комплексного розвитку агропромислового виробництва на території СЕЗ. Встановлено основні напрями активізації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на територіях СЕЗ.

Ключові слова: спеціальна економічна зона, вільна економічна зона, територія пріоритетного розвитку, інвестиції, інвестиційна діяльність, інвестиції в СЕЗ, інвестиційна діяльність на території СЕЗ, агропромислове виробництво, економічна ефективність, законодавча база.

Аннотация

Родин В.С. Активизация инвестиционной деятельности в агропромышленном производстве на территориях специальных экономических зон Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр «Институт аграрной экономики» УААН, Киев, 2009.

В теоретическом разделе обобщены научные точки зрения на определение базовых понятий «инвестиции» и «инвестиционная деятельность». Предложено определение понятий «инвестиции в СЕЗ» и «инвестиционная деятельность на территории СЕЗ». По результатам исследований и методических аспектов эфективности инвестиций научно обосновано методические подходы к эффективности инвестиционной деятельности в целом по аграрному производству на территориях СЕЗ в разрезе субъектов инвестиционной деятельности государства, территориальных общин и частных инвесторов.

В аналитическом розделе работы исследовано современное состояние инвестиционной деятельности, ее законодательно-нормативное обеспечение и эффективность в агропромышленном производстве на территориях СЕЗ. Акцентируется, что после отмены льгот такая деятельность замедлилась. Установление специального режима на значительном количестве территорий благоприятствовало привлечению инвестиций и обеспечению их окупаемости.

В конструктивной части работы определены перспективные направления инвестиционной деяльности, пути повышения инвестиционной привлекательности и комплексного развития агропромышленного производства на территории СЕЗ. Установлены основные направления активизации инвестиционной деятельности в агропромышленном производстве на территориях СЕЗ, среди которых: модель повышения инвестиционной привлекательности сельского хозяйства, предусматривающая восстановление льготного режима предпринимательской деятельности инвесторов на территориях СЕЗ, предоставление статуса ТПР всем депрессивным территориям, организационную поддержку мер инвесторов по переориентации на производство високодоходных видов продукции, внедрения высокоэффективных сортов растений, пород животных, организационно-экономических и других инноваций, усовершенствование государственной поддержки социального и экономического развития депрессивных территорий, ускоренное развитие инфраструктуры СЕЗ, создание условий для снижения уровня безработицы и активизации деятельности рекомендательных служб на депрессивных териториях; усовершенствование законодательного обеспечения в направлении усиления стимуляции привлечения инвестиций и минимизациии негативных последствий от этой деятельности путем отмены льгот на пошлину на ввоз, кроме качественных товаров, которые не производятся на Украине, усиление льгот по налогообложению инвестиций, отмены ограничений по минимальным объемам инвестиций в сельском хозяйстве, предоставление инвесторам гарантий сохранения льготного режима на случай возникновения форс-мажорных обстоятельств, принятие положений по созданию с участием государства страхового фонда СЕЗ на депрессивных территориях; предоставление приоритета инвестиционным проектам, предусматривающим в условиях высокого уровня безработицы создание дополнительных рабочих мест и производство сравнительно трудоемких видов продукции, в частности животноводческой; интеграцию производства, переработки и сбыта сельскохозяйственной продукции и продуктов ее переработки, внедрения инноваций, производство высокодоходной продукции.