Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

статистична оцінка інтенсивності міграції робочої сили (на прикладі західного регіону України)

Загальна характеристика роботи

міграція статистичний робочий

Актуальність теми. Кваліфікована робоча сила є основним фактором, який забезпечує економічний розвиток. Міграція робочої сили з країни в країну є таким же неминучим наслідком глобалізації, як і переміщення капіталу. Відкриття кордонів, економічна криза, зростання безробіття сприяло масовим виїздам населення України за кордон у пошуках роботи. Особливо гостро ця проблема стоїть у Західному регіоні України, а саме в таких областях як: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька. За період незалежності з нього виїхало майже 13 % населення. Такий високий рівень міграцій у першу чергу пов'язаний із прикордонним розташуванням західних областей України. Покращення економічної ситуації призвело до зміни інтенсивності міграційних процесів, зокрема в усіх регіонах України, за винятком Західного, має місце додатне сальдо міграцій. Але в Західних областях цей показник і надалі залишається від'ємним: населення продовжує виїжджати за кордон у пошуках кращого місця роботи та кращих умов життя. Саме тому міграційні процеси є актуальними і потребують глибокого вивчення для встановлення причин та негативних наслідків у майбутньому, яке базується в першу чергу на статистичних дослідженнях.

Міграційні процеси негативно впливають на демографічну ситуацію, оскільки велика кількість українців виїздить за кордон спочатку з метою працевлаштування, а зрештою залишається на постійне місце проживання. Тому встановлення причин, цілей і напрямків міграцій за допомогою статистичних методів надасть можливість впровадити виважену політику у сфері регулювання міграційних потоків.

Особливість організації статистичного вивчення міграційної ситуації в Західному регіоні полягає в тому, що вона повинна враховувати національні, соціальні, економічні, природні та географічні особливості даного регіону. Розроблення відповідного статистичного забезпечення дослідження трудової міграції дозволить детально аналізувати причини та наслідки впливу цих процесів на соціально-економічний розвиток регіону та України в цілому.

Водночас суттєво впливає на міграційну ситуацію в Україні нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів, що викликає необхідність розроблення відповідних методик встановлення та оцінки рівня впливу окремих факторів на міграційні процеси. Це дозволить розробити стратегічні програми регіонального розвитку, які спрямовані на подолання кризових явищ в економіці та суспільстві.

Особливо актуальною проблемою є статистичне забезпечення регулювання міграцією робочої сили шляхом прогнозування її чисельності, оцінювання впливу факторів на міграційні процеси, вивчення їх регіональних особливостей.

Стан наукової розробки проблеми. Дослідження проблем міграції робочої сили завжди знаходиться в центрі уваги вчених - статистиків і демографів. Створенню методичних засад статистичного вивчення міграції населення присвячені праці О.М. Гладуна, І.А. Гончара, А.М. Єріної, Е.М. Лібанової, Р.М. Моторина, О.Г. Осауленка, О.В. Позняка, С.Г. Стеценко, В. Г. Швеця.

Проблеми інформаційного забезпечення статистичного моделювання та прогнозування демографічних процесів, а також визначення їхнього впливу на соціально-економічний розвиток регіону досліджують В.В. Вітлінський, Н.С. Власенко, В.І. Колеснік, Т.І. Лумпова, В.І. Приймак, В.Г. Саріогло, В.С. Стешенко, Д.В. Шиян.

Регіональні особливості структурно-динамічних зрушень у соціально-демографічному розвитку України вивчають В.Р. Бурангулов, І.В. Дзюба, Н.В. Ковтун, О.І. Кремень, Р.О. Кулинич, Ю.І. Муромцева, О.М. Палій, З.О. Пальян, О.Г. Рогожин, У.Я. Садова, Н.В. Страчкова, Р.В. Ціщик, Л.Л. Шамілева, П.Є. Шевчук, Т.О. Шматковська.

Механізм управління розвитком демографічних процесів та визначення напрямів подолання демографічної кризи розкривається в наукових працях таких вчених: І.К. Бистрякова, Л.А. Бичікової, З.С. Варналія, С.С. Вєтрової, А.Г. Вишневського, О.А. Вишневської, О.А. Грішнової, В.Я. Гуменюка, Ю.І. Єханурова, А.Я. Кваші, А.М. Колота, І.О. Курило, Г.Ю. Міщука, О.А. Малиновської, В.О. Мандибури, С.І. Пирожкова, В.П. Піскунова, А.І. Семенченка, Л.М. Стельмаха, Л.М. Череньки.

Разом з тим багато питань статистичного дослідження міграції робочої сили, її причин та наслідків на соціально-економічний розвиток регіону залишаються дискусійними і такими, що потребують подальших досліджень. Це стосується, зокрема, питань про сутність міграції робочої сили, інформаційне забезпечення, її причини та вплив на розвиток регіону, що і визначило вибір теми дисертації, її мету, завдання, логіку та послідовність наукового дослідження.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри статистики та демографії економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і є складовою частиною комплексної теми “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 01БФ040-01). Особисто автором розроблено систему статистичних показників міграції робочої сили з метою статистичної оцінки інтенсивності міграції робочої сили регіону, обґрунтовано необхідність вдосконалення форм статистичної звітності з обліку трудової міграції, проведено прогнозування чисельності трудових мігрантів регіону, здійснено оцінювання впливу факторів на міграцію робочої сили регіону, удосконалено форму статистичної звітності № 1-ТМ, отримала подальший розвиток методика побудови статево-вікових пірамід трудових мігрантів, здійснено оцінку впливу трудової міграції на економіку регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вдосконалення методичних засад статистичного вивчення міграції робочої сили регіону, статистичного оцінювання міграційних процесів, визначення особливостей міграції робочої сили регіону на сучасному етапі.

Така цільова спрямованість зумовила постановку і розв'язання таких завдань теоретичного, методологічного, організаційного та прикладного характеру, як-от:

– розкрити соціально-економічну сутність міграції робочої сили як об'єкта статистичного дослідження;

– удосконалити систему статистичних показників міграції робочої сили регіону;

– дослідити та структурувати інформаційне забезпечення статистичного вивчення міграції робочої сили регіону;

– визначити основні етапи статистичного вивчення міграції робочої сили регіону;

– провести аналіз регіонального ринку робочої сили;

– здійснити комплексний аналіз основних тенденцій міграції робочої сили регіону;

– оцінити вплив факторів, які зумовлюють міграцію робочої сили;

– розробити моделі міграційного руху робочої сили регіону;

– скласти прогноз чисельності трудових мігрантів регіону;

– визначити вплив міграції робочої сили на соціально-економічний розвиток регіону.

Об'єктом дослідження є закономірності та тенденції міграції робочої сили Західного регіону України.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, організаційних засад статистичного вивчення міграції робочої сили регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до статистичного вивчення міграції робочої сили регіону.

Для розв'язання завдань дослідження застосовувалися загальнонаукові методи узагальнення, системного та історичного підходів, що дало змогу уточнити сутність категорії “міграція робочої сили”. Для визначення тенденцій та особливостей міграції робочої сили використано статистичні методи: зведення, групування, система показників, взаємозв'язки, динаміка, табличний та графічний метод. Застосування методів тренду, моделювання рядів динаміки, екстраполяції дало змогу визначити тенденції зміни складових частин міграції робочої сили. Кореляційно-регресійний метод дозволив виявити фактори, які суттєво впливають на зміну загальної чисельності еміграції робочої сили регіону.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України з питань трудової міграції, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні та аналітичні матеріали Державної статистичної служби України, Головного управління статистики у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій областях, наукові дослідження та публікації, що розміщені в мережі Internet, а також результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених із демографічної статистики, результати особисто проведеного опитування та розрахунки автора. Дисертаційна робота виконана з використанням комп'ютерних технологій, реалізованих у програмних модулях інтегрованої системи оброблення даних Statistica.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у розроблених рекомендаціях та пропозиціях щодо вдосконалення статистичного вивчення міграції робочої сили регіону та її прогнозування. Найбільш суттєві результати, що характеризують наукову новизну та особистий внесок автора, є такими:

вперше:

– запропоновано здійснювати оцінку втрат валового регіонального продукту від еміграції робочої сили, що дасть змогу оцінити суму недоотриманого валового регіонального продукту через залучення до еміграції значної кількості осіб працездатного віку. Така оцінка дозволить порівнювати економічні вигоди та втрати від залучення працездатних осіб до міграційних процесів у різних регіонах України;

удосконалено:

– трактування поняття „трудова міграція”, як міграції носіїв робочої сили на постійній або тимчасовій основі, що зумовлена бажанням мігрантів більш вигідно реалізувати свою здатність до праці. В основі даного визначення лежить мотивація осіб для здійснення такої міграції;

– форму статистичної звітності № 1-ТМ, що сприятиме вдосконаленню інформаційної бази дослідження міграції робочої сили, а саме: запропоновано додати окремий розділ, у якому відображатиметься інформація за сімейним станом та кількістю дітей у трудових мігрантів, що дасть змогу оцінювати потенційну трудову міграцію та реальну кількість соціальних сиріт;

– систему статистичних показників міграції робочої сили, шляхом виділення окремих блоків, які включать характеристики інтенсивності та якості трудової міграції, і можуть бути використані для оцінки якісних параметрів міграційних процесів з метою реалізації державної політики у сфері зайнятості населення;

набули подальший розвиток:

– методика побудови статево-вікових пірамід трудових мігрантів із врахуванням таких ознак, як: освітньо-кваліфікаційний рівень, зайнятість, місце поселення, що дало можливість аналізувати та глибше вивчати об'єкт;

– методика факторного аналізу трудової міграції регіону з врахуванням впливу прихованих факторів, що дало змогу моделювати та прогнозувати обсяги міграції робочої сили із врахуванням її регіональних особливостей.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення дисертації доведено до рівня методологічних розробок і практичних рекомендацій. Науково-практичні розробки та пропозиції щодо оцінювання впливу факторів та статистичного аналізу міграції робочої сили регіону можуть бути використані органами державної влади при формуванні та реалізації програм щодо подолання соціально-демографічної кризи.

Основні положення наукового дослідження та практичні рекомендації використано: Головним управлінням статистики в Чернівецькій області в аналітичній роботі відділу статистики населення та управлінь статистики праці та обстежень домогосподарств (довідка № 05--09/11 від 13.01.2010 р.); Головним управлінням праці та соціального захисту населення при складанні регіональних програм соціально-економічного розвитку при прогнозуванні показників руху робочої сили, які дозволяють оптимізувати ухвалення управлінських рішень (довідка № 5622 від 29.12.2010 р.).

Запропоновані у дисертації теоретичні та практичні аспекти методичного забезпечення статистичного аналізу відтворення населення використовувались при викладанні дисципліни “Економічна статистика”. Методика оцінювання інтенсивності міграції робочої сили, а також механізм моделювання і прогнозування чисельності трудових мігрантів використовувались при викладанні дисципліни “Демографія” в ПВНЗ “Буковинський університет” (довідка № 01-433 від 12.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, у якому здійснено узагальнення організаційно-методичних засад статистичного вивчення міграції робочої сили, запропоновані моделі руху робочої сили регіону. Практичні результати наукових досліджень, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і отримували позитивну оцінку на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: “Теорія і методологія економіко-статистичного аналізу і прогнозування” (м. Київ, 15-16 листопада 2007 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна: Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, 20-23 березня 2008 р.), Х Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Феодосія, 21-24 травня 2008 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток наукових досліджень 2008” (м. Донецьк, 9-11 грудня 2008 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна: Економіка” (м. Київ, 23-26 березня 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту в Україні” (м. Київ, 25-26 листопада 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено автором у 18 публікаціях загальним обсягом 5,2 д. а., з них 9 статей ? у наукових фахових (3,77 д.а.), 9 публікацій ? за матеріалами конференцій та круглих столів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 222 сторінки. Основний зміст дисертації викладено на 171 сторінці комп'ютерного тексту, що містять 13 таблиць, 31 рисунок та формули. Робота має 8 додатків. Список використаних джерел налічує 280 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовані завдання, а також розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні та організаційні засади статистичного вивчення міграції робочої сили” визначено організаційні засади статистичного дослідження міграції робочої сили. Здійснене теоретичне обґрунтування суті міграції робочої сили довело можливість вважати його об'єктом статистичного дослідження. У першу чергу, це зумовлено тим, що об'єктом статистичного дослідження міграції робочої сили виступають не окремі одиниці, а статистичні сукупності: чисельність прибулих та вибулих за межі регіону в розрізі окремих складових (статево-вікова, національна і соціальна структура). Дослідження наукових публікацій літератури дозволив розширити наукове визначення поняття “трудова міграція” - це міграція носіїв робочої сили на постійній або тимчасовій основі, зумовлена бажанням мігрантів більш вигідно реалізувати свою здатність до праці.

Завдання статистики міграції робочої сили, на нашу думку, слід поділити на дві групи - методологічного та практичного характеру. Завдання методологічного характеру пов'язані із створенням науково обґрунтованої методології статистики, яка відповідає потребам суспільства на сучасному етапі його розвитку, а також міжнародним стандартам статистики. Практичні завдання статистики визначаються економічними і соціальними потребами суспільства на різних етапах його розвитку.

Складність процесу міграцій як об'єкта дослідження зумовило існування великої різноманітності показників, які характеризують той чи інший бік явища. Існування великої кількості різноманітних показників міграцій зумовлює необхідність їх систематизації. У ході дослідження показники міграції робочої сили доцільно об'єднати в шість груп: загальні, структурні, вартісні, територіальні, показники інтенсивності та якості.

Такий поділ показників полегшує наукове дослідження міграції робочої сили, зокрема при моделюванні та прогнозуванні використано загальні показники міграції робочої сили; структурні - для аналізу окремих груп населення, відмінних від інших за однією або декількома ознаками (статтю, віком, участю у виробництві, професією, рівнем доходу, місцем поселення тощо); вартісні - для оцінки масштабів міжнародної міграції робочої сили; територіальні - для характеристики ступеня участі окремих регіонів України в обміні робочої сили; інтенсивності - для оцінки інтенсивності міграції робочої сили, як окремих регіонів, так і України в цілому; якості - для характеристики якісного складу трудових мігрантів.

Аналіз існуючої інформаційної бази з трудової міграції дозволив виявити прогалини в обліку чисельності трудових мігрантів. Доведено, що наявна статистична інформації не дозволяє здійснювати повний та глибокий аналіз міграції робочої сили, із врахуванням її особливостей у Західному регіоні України. Тому для здійснення статистичного аналізу та розробок соціально-демографічних програм запропоновано вдосконалити існуючу форму статистичної звітності № 1-ТМ, а саме доповнити ще одним розділом, у якому відображатиметься інформація за сімейним станом та кількістю дітей у трудових мігрантів, що дасть змогу оцінювати потенційну трудову міграцію та реальну кількість соціальних сиріт.

Заповнення даного розділу дасть змогу проводити оцінку чисельності потенційних мігрантів, оскільки особи, які не мають сімейних зв'язків, мають більше шансів і мотивів для влаштування особистого життя за кордоном, тому і представляють категорію потенційних мігрантів, окрім того, діти трудових-мігрантів, зазвичай, наслідують приклад батьків, тому є також представниками потенційних трудових мігрантів у майбутньому.

У другому розділі “Статистико-економічний аналіз міграції робочої сили регіону” для поглиблення аналізу міграцій запропоновано побудова статево-вікових пірамід із включенням третьої ознаки, а саме зайнятість, освітній рівень, місце поселення тощо (рис. 1).

Рис. 1. Статево-вікова піраміда трудових мігрантів Західного регіону за місцем поселення у 2008 р.

Джерело: Складено автором самостійно за даними вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань трудової міграції

Дані засвідчують, що до міграції робочої сили найбільше залучені особи у віці 45-49 років, це стосується як чоловіків, так і жінок. Таке явище можна пояснити тим, що здебільшого саме в цьому віці у трудових мігрантів підростають діти, яким необхідно здобувати освіту (що потребує певних коштів) та ін. Окрім того, до трудової міграції більше залучені особи чоловічої статі, аніж жіночої, а також особи, які проживають у сільській місцевості. Це зумовлено тим, що для осіб, які проживають у сільській місцевості, складно, а іноді зовсім неможливо, знайти роботу в місці їх проживання, саме тому обсяги та рівень міграції робочої сили сільського населення вищі, ніж міського.

Результати статистичного аналізу стану ринку праці дозволили визначити основні фактори, які впливають на обсяги міграції робочої сили в регіоні. Визначальними факторами були встановлені: рівень зайнятості населення, навантаження на одне робоче місце, рівень безробіття, середня тривалість безробіття та середня заробітна плата.

Аналіз міграційних потоків на основі державної статистичної звітності № 1-ТМ та № 3-ТМ показав, що кон'юнктура сучасного ринку праці України зумовлює зростання мобільності робочої сили, спрямованої за кордон (рис. 2).

Рис. 2. Кількість офіційно зареєстрованих трудових мігрантів в Україні у 2001-2009 роках

Джерело: Складено автором за даними державної статистичної звітності (форми № 1-ТМ та № 3-ТМ)

Дані статичної звітності засвідчили, що на початку 2001 року чисельність трудових емігрантів в 6 разів перевищувала чисельність трудових іммігрантів, а у 2009 році - в 4 рази. Це зумовлено тим, що іноземні громадяни здебільшого працюють на керівних посадах (що складає понад 60 % від загальної кількості трудових іммігрантів), створених іноземними інвесторами або на підприємствах, які перебувають у спільній власності з українськими суб'єктами господарювання, а в умовах фінансової кризи значно зменшились обсяги інвестування коштів у вітчизняні підприємства.

Найбільшу частку серед трудових мігрантів Західного регіону у 2001 році склали вихідці із Закарпатської області (33 %), дещо менша кількість спостерігалась у Тернопільській області (18 %), частка мігрантів із Івано-Франківської, Львівської, та Рівненської областей складали по 14 %, найменша частка трудових мігрантів була у Волинській та Чернівецькій областях (3 % і 4 % відповідно). Впродовж наступних 8 років чисельність трудових мігрантів поступово змінювалась, і вже у 2009 році кількість трудових мігрантів із Закарпатської області складала лише 15 % від загальної кількості заробітчан Західної України. Найбільше зросла частка заробітчан у Волинській області (на 24 %), на 6 % зросла частка трудових мігрантів із Рівненської області і на 5 % зменшилась - у Тернопільській області. Коефіцієнт інтенсивності трудової міграції населення Західного регіону України засвідчив зменшення інтенсивності трудових міграцій у 2009 році у порівнянні із 2001 роком, однак якщо у всіх областях, які входять до Західного регіону, також спостерігається тенденція до її зменшення, то у Волинській області навпаки - значне зростання (у 2001 р. - 0,08 %, а у 2009 р. - 0,55 %) (табл. 1).

Таблиця 1. Показники обсягу, структури та інтенсивності трудової міграції в Західному регіоні України у 2001-2009 рр.

Джерело: Складено автором самостійно за даними державної статистичної звітності (форми № 1-ТМ та № 3-ТМ)

За результатами аналізу зовнішньої та внутрішньої міграції робочої сили встановлено, що на сучасному етапі до трудових міграцій більше залучено низько кваліфікована робоча сила. Що стосується внутрішньої міграції робочої сили, то тут слід зазначити, що її аналіз є практично неможливим внаслідок відсутності статистичної інформації про внутрішньорегіональну міграцію міського населення, щодо обліку внутрішньорегіональних міграцій сільського населення - то аналіз можна проводити лише з неповними даними з форми 1-село.

На основі проведеного анкетного опитування доведено, що до трудових міграцій залучаються в основному нелегальними шляхами, в результаті чого значна частина статистичної інформації втрачається і не може бути використана при дослідженні трудової міграції. Про недооблік чисельності трудових мігрантів свідчать дані вибіркових обстежень, зокрема: за даними обстеження “Життєві шляхи населення України” в 2000 році за межами України працювало (за наймом) 380,5 тисяч осіб досліджуваних регіонів, що в 70 разів більше контингенту, зареєстрованого державною статистикою (5579 осіб), за даними вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань трудової міграції проведеного Українським центром соціальних реформ за участю Державного комітету статистики України кількість трудових мігрантів впродовж 2005 - 2008 рр. склала 847,4 тисяч осіб (за офіційною статистикою - 56,5 - 80,4 тисяч осіб відповідно). Аналізуючи ці дані, слід наголосити на необхідності проведення моніторингу трудової міграції як на рівні окремих адміністративних одиниць, так і на рівні держави в цілому, що дасть можливість реально оцінювати обсяги трудової міграції та її наслідки на соціально-економічний розвиток країни.

Факторний аналіз міграції робочої сили виявив вплив на зростання обсягів і динаміки міграції робочої сили ряду факторів, зокрема: рівень зайнятості населення, середня тривалість безробіття, середня заробітна плата, навантаження на одне робоче місце, дохід на одну особу. Для оцінки впливу цих факторів на обсяги трудової міграції було побудовано багатофакторну кореляційно-регресійну модель:

, (1)

де y - обсяг трудової міграції, x₁ - рівень зайнятості, x₂ - наявний дохід на 1 особу, x₃ - навантаження на одне робоче місце, x₄ - середня тривалість безробіття, x₅ - середня заробітна плата.

Аналіз параметрів багатофакторної регресійної моделі показав її неадекватність, що зумовлено в першу чергу недостовірністю статистичних даних щодо обсягів трудової міграції. Тому для побудови моделі, на основі якої спрогнозовано чисельність трудових мігрантів, були відібрані фактори, для яких коефіцієнт парної кореляції складає більше 0,5. У результаті одержано модель:

,(2)

де х - навантаження на одне робоче місце.

Встановлено, що обсяг трудової міграції на 43 % залежить від навантаження на одне робоче місце. На основі даної моделі здійснений імітаційний аналіз, який показав, що при збільшенні навантаження на одне робоче місце на 10 % трудова міграція зросте на 5 %. Тобто для ефективного управління трудовими міграційними потоками необхідно створювати в регіоні нові робочі місця, які б задовольняли не тільки населення, а й приносили економічні вигоди країні (зокрема це створення нових заводів, фабрик, залучення сільського населення до сільськогосподарських робіт тощо).

У третьому розділі “Моделі міграції робочої сили та прогнозування міграційних потоків в регіоні” було побудовано модель міграції робочої сили Західного регіону із використанням нейронних мереж, що дозволило виявити існування так званих “порогів чутливості” трудової міграції: тобто трудова міграція практично себе не проявляє до певного рівня (порогу) (рис. 3). Встановлено, що рівень факторних ознак визначається політичною ситуацією в країні. Зокрема, факторний аналіз за період 2001-2009 рр. показав, що в роки, коли відбувались вибори до Верховної Ради України, вибори президента, місцеві вибори, спостерігається певна тенденція, а саме “зростання” або “спадання” трудової міграції в регіоні.

Оскільки встановлено, що обсяги трудової міграції залежать від рівня зайнятості населення, середньої тривалості безробіття, середньої заробітної плати, навантаження на одне робоче місце, доходу на одну особу та рівня безробіття було проведене прогнозування цих факторів із використанням трендових рівнянь та ковзного середнього зваженого. При перевірці на наявність тенденції було встановлено її відсутність для фактору - навантаження на одне робоче місце, його прогнозні значення були розраховані лише ковзним середнім зваженим. Прогнозні значення факторних ознак наведені в таблиці 2.

Рис. 3. Залежність трудової міграції від рівня безробіття в Західному регіоні у 2001-2009 рр.

Джерело: Складено автором самостійно за даними статистичних щорічників України

Таблиця 2Прогнозні значення факторів трудової міграції в Західному регіоні України на 2012 р.

Джерело: Складено автором самостійно за даними статистичних щорічників України

Для розрахунку прогнозних значень чисельності трудових мігрантів використано регресійну модель (2). Згідно з прогнозними розрахунками у 2012 році чисельність трудових мігрантів Західного регіону України зросте на 3 %, це пов'язано із збільшенням навантаження на одне робоче місце.

Як будь-яке економічне явище, міграція робочої сили, є детермінованим, тобто має різноманітні наслідки, що проявляються як у країнах-експортерах, так і в країнах-імпортерах. Обом сторонам міграція робочої сили приносить і вигоди, і втрати, як показує аналіз, зазвичай більше вигод одержує країна-імпортер робочої сили, а у країнах-експортерах втрати перевищують вигоди.

Обсяг та динаміка трудової міграції істотно впливають на економіку західних областей України (рис. 4).

Рис. 4. Наслідки трудової міграції

Джерело: Складено автором самостійно

При рості трудової міграції зростає і кількість “розбитих” сімей, росте кількість соціальних сиріт, які знають, що батьки переказують гроші, і перестають дбати за власне майбутнє, що призводить до деградації молодого покоління. Соціальні сироти - це діти трудових мігрантів, які втрачають батьківське виховання, любов і ласку, при цьому вони не бачать сенсу працювати, оскільки кошти, які надсилають батьки значно перевищують розміри заробітних плат, які пропонуються на ринку праці молодим спеціалістам. Трудова міграція деформує не тільки статево-вікову структуру населення, а й соціально-економічний розвиток регіону. Тому для визначення впливу міграції робочої сили на економіку регіону запропоновано розраховувати втрати Валового Регіонального Продукту. Ці втрати пропонується оцінити за формулою:

,(3)

де - втрати від трудової міграції; ВРП - валовий внутрішній продукт, вироблений за відповідний період; Ч_з, Ч_тм - середня кількість зайнятого населення та трудових мігрантів за відповідний період.

Були здійснені відповідні розрахунки за період 2001-2009 рр.

Таблиця 3. Втрати валового регіонального продукту від трудової міграції, ‰.(на 10 000 грн. ВРП)

Джерело: Складено автором за даними статистичних щорічників

Результати розрахунків, наведених в таблиці 4, показали, що в період 2001-2006 рр. спостерігалась тенденція поступового зменшення втрат валового регіонального продукту від трудової міграції, однак починаючи з 2007 року - втрати ВРП постійно зростають. Впродовж аналізованого періоду найбільше недоотримала валовий регіональний продукт Закарпатська область у 2001 році (11,4‰), хоча частка втрат цієї області у 2009 році значно зменшилась, і вже склала - 2,8‰. Впродовж 2001-2009 рр. спостерігається позитивна тенденція, яка проявляється у зменшенні втрат ВРП всіма областями Західного регіону України, окрім Волинської області. Причиною цього є збільшення обсягів міграції робочої сили в цій області.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо статистичного вивчення міграції робочої сили регіону, що призначене для встановлення особливостей сучасного етапу міграції робочої сили Західного регіону. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі загальні висновки теоретичного та науково-практичного характеру, які відображаються вирішенням завдань відповідно до поставленої мети:

1. Важливою передумовою статистичного вивчення міграції робочої сили є визначення соціально-економічної сутності досліджуваної категорії. Дослідження та узагальнення різних точок зору провідних учених-економістів, щодо економічної сутності трудової міграції дали змогу сформулювати визначення трудової міграції як міграцію носіїв робочої сили на постійній або тимчасовій основі, що зумовлена бажанням мігрантів більш вигідно реалізувати свою здатність до праці. В основі даного визначення лежить мотивація.

2. Дослідження трудової міграції неможливе без якісного інформаційного забезпечення. Оцінка його сучасного стану свідчить, що в Україні інформація про трудову міграцію є недостатньою для аналізу та оцінки впливу трудової міграції на соціальний розвиток регіону. Варто вказати на існування певних проблем з якістю даних та гармонізацією статистичної інформації, отриманої з різних джерел. Поряд з цим залишаються невирішеними питання щодо оцінки трудової міграції населення на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць: більшість показників, що використовуються для оцінювання рівня трудової міграції, не визначається на нижчому рівні адміністративно-територіального устрою, а саме на рівні районів, міст.

Недосконалість обліку кількості трудових мігрантів спонукала до вдосконалення форми статистичної звітності № 1-ТМ, зокрема запропоновано включити окремий розділ із характеристиками трудових мігрантів за сімейним станом та кількістю дітей, що дасть змогу краще оцінювати потенційну трудову міграцію та реально оцінювати кількість соціальних сиріт; слід зазначити, що проведення моніторингу трудової міграції значно б доповнювали прогалини в обліку міграційних процесів.

3. Проведене дослідження підтвердило наявність потужної методологічної бази, яка використовується для аналізу та прогнозування міграційних процесів. Проте багатогранність досліджуваного явища ускладнює його аналіз за декількома ознаками одночасно, тому було запропоновано побудову статево-вікових пірамід трудових мігрантів із включенням третьої ознаки (місце поселення, освітньо-кваліфікаційний рівень, зайнятість тощо). Доведено, що побудова статево-вікових пірамід із включенням таких ознак, як: місце поселення або освітньо-кваліфікаційний рівень, зайнятість дозволяє аналізувати більш якісно трудову міграцію.

4. Передумовою виникнення трудової міграції є існування негативних тенденцій на ринку праці. За результатами аналізу ринку праці регіону встановлено, що на ринку праці Західного регіону існують такі передумови для трудової міграції: зростання економічної активності осіб у непрацездатному віці, тобто підлітки та пенсіонери змушені працювати для забезпечення своїх життєвих потреб; суттєво зросла кількість безробітних; зростання рівня безробіття; зниження попиту на робочу силу; зростання навантаження на одне робоче місце, а як наслідок - і здешевлення робочої сили тощо.

5. Вивчення даних адміністративної статистичної звітності, особисто проведеного анкетного опитування трудових мігрантів, а також даних вибіркового обстеження, показало існування розбіжностей та прогалин в обліку трудових міграцій через відсутність повної, достовірної та своєчасної інформації. Встановлено, що в останні роки все більша частина населення залучається до зовнішньої міграції робочої сили нелегальними шляхами, про що свідчать дані вибіркових обстежень. Аналіз анкетного опитування трудових мігрантів в Італії показав, що основна частка трудових мігрантів є соціально незахищеною частиною населення, значна частина мігрантів є висококваліфікованими фахівцями, однак при цьому вони виконують низькокваліфіковані роботи.

6. У результаті дослідження встановлено, що між трудовою міграцією та навантаженням на одне робоче місце існує щільний прямий кореляційний зв'язок. Так, обсяг трудової міграції на 43 % залежить від навантаження на одне робоче місце. Встановлено, що інтенсивність трудової міграції населення Західного регіону України впродовж 2001-2009 рр. зменшилась, однак якщо у всіх областях регіону спостерігається тенденція до її зменшення, то у Волинській області, навпаки, значне зростання (у 2001 р. - 0,08 %, а у 2009 р. - 0,55 %).

7. Оцінювання впливу факторів на міграцію робочої сили в динаміці вимагає застосування нових методичних підходів, тому в ході дослідження для їх оцінки були використані системи штучного інтелекту, які дозволили припустити існування “порогу чутливості”, тобто при зміні факторної ознаки до певної межі результативна ознака не змінюється або змінюється не суттєво, а при “переході” цієї межі потоки трудової міграції починають сильно зростати. Встановлено залежність (закономірність) між політичною ситуацією в країні та трудовою міграцією, а саме в роки, коли проходять в країні політичні вибори, відбуваються нетипові спади або зростання трудової міграції, що свідчить про реакцію населення на зміну влади та зростання політичної свідомості у населення.

8. При рості трудової міграції зростає кількість “розбитих” сімей, збільшується кількість соціальних сиріт, які знають, що батьки переказують гроші і перестають дбати за власне майбутнє, що призводить до деградації молодого покоління. Вплив міграції робочої сили на економіку регіону запропоновано оцінювати через розрахунок втрат валового регіонального продукту (ВРП) від трудової міграції, що дасть змогу оцінити суму недоотриманого ВРП через залучення до міграційних процесів значної кількості осіб, що дозволить порівнювати економічні вигоди та втрати від міграції робочої сили та прогнозувати обсяги і динаміку ВВП держави.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Звірід Н. В. Відтворення трудового потенціалу Чернівецької області / Н. В. Звірід // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : економічні науки : зб. наук. пр. - 2008. - Вип. 1 (10), ч. 2. - С. 110- 115 (0,5).

2. Звірід Н. В. Вплив регіональних особливостей на вибір методів вивчення міграції робочої сили / Н. В. Звірід // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : економічні науки : зб. наук. пр. - 2008. - Вип. 3(12), ч. 1. - С. 52-57 (0,3).

3. Звірід Н. В. Вибіркові обстеження як джерело інформації про трудові міграції / Н. В. Звірід // Вісник Житомирського державного технологічного університету : Економічні науки. - 2009. - № 4 (50). - С. 207-209 (0,3).

4. Звірід Н. В. Державне регулювання зовнішніх трудових міграцій / Н. В. Звірід // Економіка: проблеми теорії і практики : зб. наук. пр. - 2010. - Вип. 1. - С. 551-553 (0,4).

5. Звірід Н. В. Історичний огляд міграції населення на території України / Н. В. Звірід // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. пр. - 2008. - Вип. 7 (86) - 8 (87). - С. 110-115 (0,6).

6. Звірід Н. В. Кількісні методи аналізу впливу трудової міграції на соціально-економічний розвиток регіону / Н. В. Звірід // Статистика України. - 2010. - № 1. - С. 48-52 (0,5).

7. Звірід Н. В. Місце та значення прогнозування міграцій населення в демографічному прогнозуванні / Н. В. Звірід // Формування ринкових відносин в Україні : зб. наук. пр. - 2009. - Вип. 9. - С. 110-115 (0,4).

8. Звірід Н. В. Системи показників міграцій населення / Н. В. Звірід // Економіка: проблеми теорії і практики : зб. наук. пр. - 2010. - № 257. - С. 869- 877 (0,5).

9. Звірід Н. В. Сучасні тенденції на ринку праці Західного регіону: після кризовий період / Н. В. Звірід // Прикладна статистика: проблеми теорії та практики (Державний комітет статистики України, ДАСОУ). - 2010. - № 7. - С. 456-465 (0,4).

За матеріалами конференцій та круглих столів

10. Звірід Н. В. Вплив міграції на український ринок трудових ресурсів / Н. В. Звірід // Матеріали IX між нар. наук. конф. студ. та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. - Донецьк, 2008. - С. 61-63 (0,1).

11. Звірід Н. В. Вплив трудової міграції на економіку Західного регіону України / Н. В. Звірід // Шевченківська весна : матер. міжн. наук.-практ. конф. студ., аспірантів та молодих вчених : у 7-и ч. / за заг. ред. В. Д. Базидевича. - К. : Сталь, 2009. - Вип. VІІ, ч. 3. - С. 551-553 (0,1).

12. Звірід Н. В. Джерела інформації даних про міграцію: переваги та недоліки / Н. В. Звірід // Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. “Розвиток наукових досліджень 2008”. - Полтава, 2008. - С. 48-51 (0,2).

13. Звірід Н. В. Економічні ефекти міграції робочої сили / Н. В. Звірід // Материалы 6-ой междунар. науч.-практ. конф. “Образование и наука 21 век”. - София : “Бял ГРАД-БГ” ЩЩД, 2010. - Т. 7. - С. 51-54 (0,1).

14. Звірід Н. В. Етапи прогнозування міграцій населення / Н. В. Звірід // Materialy V Miedzynar. nauk.-prakt. кonf. “Aktualne problemy nowoczesnych nauk-2009”. - Przemysl : Nauka I studia. - Vol. 8 : Ekonomiczne nauki. - С. 66-69 (0,2).

15. Звірід Н. В. Модернізація європейських поглядів на управління міжнародною міграцією / Н. В. Звірід // Шевченківська весна: матер. міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспірантів та молодих вчених : у 7-и ч. / за заг. ред. В. Д. Базидевича. - К. : ВГЛ “Обрії”, 2008. - Вип. VI, ч. 3. - С. 21-23 (0,2).

16. Звірід Н. В. Принципи та методи дослідження трудових міграцій / Н. В. Звірід // Materially VI mezinar. vedecho - practika conf. “Zprvy vedecke ideje - 2010”. - Praha : Publishing House “Education and Science”, 2010. - Dil. 6 : Ekonomicke vedy. - С. 65-68 (0,2).

17. Звірід Н. В. Причини трудової міграції населення Західного регіону України на сучасному етапі / Н. В. Звірід // Матеріали Х міжнар. наук.-практ. конф. “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи”. - Феодосія, 2008. - С. 17-19 (0,2).

18. Звірід Н. В. Сучасні тенденції на ринку праці Західного регіону України / Н. В. Звірід // Зб. наук. праць всеукр. наук.-практ. конф. “Сучасний стан та перспективи розвитку державного контролю і аудиту в Україні” / за ред. ред. В. Д. Базилевича. - К., 2009. - С. 130-133 (0,2).

Размещено на Allbest.ru