Розвиток системи управління державними корпоративними правами в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

КРАВЦОВА Ірина Валеріївна

УДК 005:334.723(477)

РОЗВИТОК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління

національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий керівник

кандидат наук з державного управління, доцент Орлова Наталія Сергіївна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри «Фінанси» (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Логутова Тамара Григорівна, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри управління інноваційною діяльністю та інтелектуальною власністю (м. Маріуполь);

кандидат економічних наук, доцент Герасименко Анжеліка Григорівна, Київський національний торговельно-економічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики (м. Київ).

Захист дисертації відбудеться 16 червня 2011 р. о 13⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.128.01 в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 13 травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Шкрабак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За роки реформ в економіці України сталися глибокі структурні зміни, що відбилися на всіх її складових, у тому числі на власності. Економіка країни в теперішній час являє собою національне господарство як велику систему взаємопов'язаних галузей, підприємства якої мають державну та приватну форму власності. Важливою складовою національної економіки є система управління державними корпоративними правами. Це обумовлено тим, що в результаті економічних перетворень обсяг державної власності значно скоротився, а частина, що залишилася, зазнала значних якісних змін. Особливо актуальними вказані зміни виявилися для найбільш мобільної і значущої, з точки зору стратегії економічного розвитку країни, частини державної власності, представленої частками в статутному капіталі промислових підприємств.

В теперішній час державні та змішані підприємства галузей національного господарства стикаються з низкою проблем щодо поліпшення їхньої оперативної і фінансової діяльності. Вони функціонують у більш вимогливому економічному та політичному середовищі, де значно зростають конкуренція, фінансова лібералізація, реструктуризація і приватизація в окремих секторах економіки, відбуваються загальноекономічні зміни. Це обумовлює необхідність реформування корпоративного управління тих секторів економіки, які знаходиться у власності держави. Покращуючи управління державними та змішаними компаніями, держава повинна вирішити проблему підвищення рівня безпеки та вартості активів, збільшення рентабельності власного капіталу й захисту своїх корпоративних прав.

Багатосторонньому дослідженню сутності національної економіки, управлінню державними та приватними підприємствами присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних авторів. У цьому аспекті особливо слід виділити праці Ануприєнка В.Ю., Бандури В.В., Белікова І.В., Зельдера А.Г., Канова А.А., Кизима М.О., Кузьменка С.М., Лютого І.О., Мельника Л.Є., Пасхавера О.І, Радигіна А.Д., Стигліца Дж., Хіта Дж. У цих роботах наведено досить глибокий аналіз формування різних форм власності в сучасній трансформаційній економіці і досліджено найважливіші аспекти управління структурними елементами національної економіки.

Серед вітчизняних фахівців відомі наукові роботи Булатова А.Н., Вербицького В.К., Вінника О.М., Герасименко А.Г., Залюбовської С.С., Кудінової М.М., Логутової Т.Г., Орлової Н.С., Поважного О.С., Свечкаря Ю.О., Спасибо-Фатєєвої І.В., Тараш Л.І., Чилікіна О.І., в яких були розвинуті теоретичні та практичні питання формування організаційно-економічних механізмів і організації системи корпоративного управління, методів фінансування та оцінки ефективності діяльності акціонерних товариств, становлення корпоративного сектору та формування корпоративних структур, удосконалення національної моделі корпоративного управління.

Проте, не дивлячись на достатньо велику кількість праць, присвячених проблемі управління корпоративними правами держави, окремі аспекти вимагають подальшого поглибленого дослідження та узагальнення з урахуванням розвитку вітчизняної теорії та практики. Потребують адаптації до сучасних умов існуючі наукові знання про державну власність і економічну роль держави, а також удосконалення та доповнення теоретичних й методичних підходів до розвитку складових системи управління державними корпоративними правами у національному господарстві як сукупності галузей і підприємств, а саме - механізми, методичні підходи та інструменти економічної діяльності, використання яких створить передумови для підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідної теми Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (номер державної реєстрації 0104U008798, 2007-2010 рр.). У рамках цієї теми автором визначено теоретико-методичні засади управління корпоративними правами держави в ринковій економіці, правові умови формування економічної ефективності та напрямків розвитку системи управління державними корпоративними правами в Україні, а також запропоновано науково-обґрунтований підхід щодо розвитку системи управління корпоративними правами держави на прикладі вугільної галузі України як важливої складової національного господарства, економічна діяльність якої визначає в цілому рівень ефективності економіки України, що базується на засадах державно-приватного партнерства та принципах корпоративного управління. Розроблений науково-методичний підхід може бути використано і в інших галузях національного господарства з урахуванням особливостей кожної галузі, що дозволяє визначити ефективність цього підходу до економіки України в цілому.

Мета і завдання дослідження. Головною метою роботи є узагальнення теоретичних положень, розробка науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо формування умов та розвитку системи управління державними корпоративними правами в національному господарстві країни, як сукупності галузей та підприємств, за допомогою використання її складових - механізмів та інструментів державно-приватного партнерства й принципів корпоративного управління України.

Для реалізації зазначеної мети в дисертації було поставлено та вирішено наступні завдання, які розкривають напрями розвитку складових зазначеної системи:

виявити сутність та економічну природу державної власності з урахуванням класифікації об'єктів державної власності залежно від мети та функцій діяльності;

визначити економічну сутність терміну «корпоративні права держави» з урахуванням особливостей формування системи управління державними корпоративними правами в Україні;

• охарактеризувати особливості моделей системи управління державними корпоративними правами в зарубіжних країнах;
• обґрунтувати необхідність врахування функцій держави як власника корпоративних прав при впровадженні сучасних принципів корпоративного управління на державних та змішаних підприємствах галузей національного господарства України;
• виявити особливості механізму оцінки ефективності системи управління корпоративними правами в Україні;
• удосконалити методичний підхід щодо визначення економічної ефективності управління державними та змішаними підприємствами галузей національного господарства;
• розробити організаційно-економічний механізм у системі управління корпоративними правами держави в Україні з урахуванням сучасного світового досвіду та умов господарювання;

сформулювати науково-методичний підхід до формування механізму концесії для підприємств з метою обґрунтування напрямків реалізації державно-приватного партнерства у всіх галузях національного господарства країни (на прикладі вугільної галузі як складової системи управління державними корпоративними правами).

Об'єкт дослідження - процес формування умов та розвиток системи управління корпоративними правами держави в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні положення щодо становлення та розвитку системи управління корпоративними правами держави як складової загальної економічної політики в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає логіко-діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів у сучасних світових і національних економіках, положення фундаментальних праць з економічної теорії та міжнародного права. Основні наукові результати дисертаційної роботи були отримані на основі використання таких методів: історичний метод - при дослідженні передумов формування системи управління державними корпоративними правами в Україні та в світі; методи аналізу і синтезу - при дослідженні нормативно-правових, економічних та інституційних умов формування й розвитку системи управління корпоративними правами держави в Україні; метод порівняльного аналізу - при з'ясуванні наслідків упровадження різних моделей управління державними підприємствами залежно від централізації або диверсифікації функцій управління державою; методи фінансового та факторного аналізу - при визначенні економічної ефективності системи управління державними та змішаними підприємствами в Україні.

Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти та статистичні матеріали Національного банку України та Фонду державного майна України, фінансове законодавство країн Центральної та Східної Європи, США, Російської Федерації, статистичні матеріали та економічні дослідження Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Банку міжнародних розрахунків, матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні і розробці комплексних науково-методичних підходів щодо формування умов та розвитку системи управління державними корпоративними правами в національному господарстві країни як сукупності галузей і підприємств, за рахунок використання її складових - механізмів та інструментів державно-приватного партнерства й сучасних принципів корпоративного управління. Наукова новизна одержаних результатів розкривається в наступних положеннях:

уперше:

запропоновано удосконалення структури суб'єкту та об'єкту управління корпоративними правами держави при розробці організаційно-економічного механізму у системі управління державними корпоративними правами, що сприятиме її розвитку за рахунок підвищення прозорості процесу управління;

удосконалено:

методичний підхід до визначення економічної ефективності системи управління державними та змішаними підприємствами, за рахунок використання моделі Дюпона з метою визначення доцільності підвищення (зниження) рівня фінансової залежності державних підприємств;

науково-методичний підхід до формування механізму концесії підприємств як напрямку реалізації державно-приватного партнерства у галузях національного господарства країни (на прикладі вугільної галузі), що сприятиме фінансовим надходженням в економіку країни та скоротить додаткове навантаження на бюджет;

дістали подальшого розвитку:

визначення сутності та економічної природи державної власності з урахуванням класифікації об'єктів державної власності залежно від мети і функцій діяльності для покращення практики управління державними підприємствами;

механізм оцінки ефективності управління корпоративними правами держави, за рахунок використання елементів стратегічного управління, впровадження яких сприятиме розвитку політики управління власністю, контролю за зовнішнім середовищем, забезпечення прозорості державних та змішаних підприємств;

теоретичні засади системи корпоративного управління на основі визначення сутності поняття «корпоративні права держави», яке пропонується розуміти як сукупність майнових і немайнових прав держави в особі органів виконавчої влади, які обумовлені наявністю частки держави в статутному фонді державного або змішаного підприємства, що дозволяє врахувати економічний зміст та сучасну правову й господарську практику управління;

основні характеристики особливостей моделей системи управління державними корпоративними правами в зарубіжних країнах, що дало змогу визначити сучасні тенденції розвитку управління державними та змішаними підприємствами в розвинутій економіці;

сучасні принципи системи корпоративного управління на державних та змішаних підприємствах України на основі врахування типів поведінки державних представників у товариствах для реалізації функції держави як власника корпоративних прав.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що наукові висновки й узагальнення дисертаційного дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій, які є засадами для впровадження в практику державного управління фінансовим ринком з метою стабілізації економіки країни. Основні наукові розробки можуть бути рекомендовані органам державної влади та підприємствам, які підлягають частковій або повній приватизації при вдосконаленні системи управління державними корпоративними правами й практики корпоративного управління в державних та змішаних компаніях. Дисертаційне дослідження має практичну цінність для потенційних інвесторів та державних і змішаних підприємств при прийнятті рішень, оскільки розкриває інвестиційну привабливість державних і змішаних підприємств у різних галузях економіки. Розроблені рекомендації знайшли своє практичне застосування в діяльності ОП «Шахта ім. Калініна» ДП «Донецька вугільно-енергетична компанія» (довідка № 01-4/150 від 04.11.10 р.), та при викладанні курсів «Корпоративне управління» і «Ринкова трансформація економіки України» в Донецькому державному університеті управління (довідка №01-12/1486 від 08.02.10 р.), у Департаменті технічної політики та розвитку шахтного фонду Мінвуглепрому України (довідка № 3-6/183 від 01.12.10 р), в Управлінні вугільної промисловості Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 7-4/85 від 12.12.10 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і результати, що характеризують наукову новизну, отримано і сформульовано автором особисто. У дисертації не були використані ідеї і розробки, що належать співавторам. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися та опубліковані у матеріалах наукових конференцій, у тому числі на V міжнародній науково-практичній конференції «Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы градоведения» (м. Донецк, 2007 р.), VI міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи освіти в науці та техніці - 2010» (м. Перемишль, Польща, 2010 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференція «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2010 р.), І науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Економіка та менеджмент - 2010» (м. Львів, 2010 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і студентів «Формування ефективних фінансових механізмів державного управління економікою України: теорія і практика» (м. Донецьк, 2010 р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу ДонДУУ 2007-2010 рр.

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 11 наукових працях, серед яких 3 статті - в наукових журналах, 3 статей - у збірках наукових праць і 5 публікацій - в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,65 д.а., з яких особисто автору належить 2,2 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 209 сторінках друкованого тексту, у тому числі 21 таблиця, 38 рисунків, які наведено на 35 сторінках. Список використаних джерел із 180 найменування приведений на 18 сторінках і 8 додатків - на 8 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1 - «Теоретико-методичні положення управління корпоративними правами держави в ринковій економіці» - містить обґрунтування ролі державної власності у формування ринкової економічної системи, аналіз правових умов формування системи управління корпоративними правами в Україні та виявлення особливостей системи управління державними корпоративними правами в зарубіжних країнах.

Сутність національної економіки полягає в тому, що вона є системою національного і суспільного відтворення держави, в якій між собою взаємно пов'язані галузі, види і форми національного господарства, що склалися в результаті тривалого історичного еволюційного розвитку конкретної країни.

Формування державного сектора в національній економіці здійснювалося стихійно під впливом двох полярних за характером факторів: політики приватизації, спрямованої на забезпечення стратегічних позицій приватної власності, та домінуючих у суспільстві уявлень про необхідність збереження державної власності на стратегічні і соціально важливі об'єкти.

В результаті ринкових трансформацій в Україні державний сектор продовжує домінувати в розподіленні економічних активів, зберігаючи стратегічний вплив на економіку і безпеку країни, відіграючи значну роль у забезпеченні соціально важливих потреб населення.

В українській економіці державна власність за кількістю об'єктів займає незначну частку - 11,7%, але у вартості основних фондів на частку об'єктів державної власності припадає понад половина - 54,8% (державна власність - 31,5%, комунальна власність - 23,3%). Державна власність продовжує домінувати у таких економічних сферах як стратегічні галузі військово-промисловий, оборонний, паливно-енергетичний комплекси, природні монополії залізниця, зв'язок, житлово-комунальне господарство, науково-дослідна діяльність, соціальна сфера.

Аналіз даних галузевої структури корпоративних прав держави дозволив визначити, що найбільш вагомою за кількістю об'єктів управління в промисловості є вугільна галузь. Так, на частку Міністерства енергетики та вугільної промисловості України припадає 70 % державних господарських товариств (рис. 1).

Рис. 1. Структура корпоративних прав держави у промисловості на 01.01.2011 р.

управління корпоративний права економіка

Останнім часом у вугільній промисловості України дещо посилилися процеси, пов'язані з трансформацією форм власності і, перш за все, вуглевидобувних підприємств.

На основі аналізу теоретичних засад, зарубіжної та вітчизняної практики було визначено роль державної власності у формування ринкової економічної системи, виявлено правові умови формування системи управління державними корпоративними правами в Україні, узагальнено особливості управління державною власністю в зарубіжних країнах.

На підставі проведеного аналізу, об'єкти державної власності було зведено в чотири групи залежно від мети та функцій, які вони виконують в національній економіці (рис. 2).

Дослідження особливостей функціонування державної власності в структурі ринкових відносин дозволило визначити місто та значення державної власності в ринковій економіці розвинутих країн світу, а саме у Франції, Італії, Великій Британії, Австрії, Німеччині, США, Швеції, Японії.

Доведено, що специфічна роль державного сектору економіки полягає в реалізації державного та публічного інтересів. Державний сектор, доповнюючи приватний, сприяє підвищенню ефективності національної економіки в цілому і є одним з інструментів перерозподілу ВВП.

Визначено, що формулювання мети для державного сектора виходить з притаманних державі функцій і має розрізнятися для підприємств, розподілених залежно від комерційних або некомерційних інтересів держави.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Класифікація об'єктів державної власності залежно від мети та функцій діяльності

Так, для підприємств першої, другої та третьої груп - це реалізація певних суспільних інтересів, а для підприємств четвертої групи - одержання прибутку.

Законодавча база з управління державними корпоративними правами містить значну кількість нормативно-правових актів, більшість з яких певним чином суперечить не тільки один одному, але й базовим економічним поняттям, таким, як «власність» та «управління». Базуючись на аналізі та узагальненнях щодо теоретичних і правових засад управління державними корпоративними правами, доцільним є формулювання комплексного визначення терміну «корпоративні права держави» як сукупності майнових та немайнових прав держави в особі органів виконавчої влади, які обумовлені наявністю частки держави в статутному фонді державного або змішаного підприємства (у сек'юритизованій або несек'юритизованій формі) та включають право на участь в управлінні підприємством, отримання прибутку, активів підприємства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права і повноваження, передбачені законом або статутними документами.

Ретроспективний аналіз процесу формування та розвитку державного сектору економіки в країнах з розвинутою ринковою економікою (Франції, Італії, Великій Британії, Австрії, Німеччині, США, Швеції, Японії) дозволив констатувати наявність та ефективне функціонування державних і змішаних підприємств у різних галузях національної економіки. У більшості країн формування державного сектора відбувалося шляхом часткового або повного викупу об'єктів власності у приватних власників з метою підвищення, або соціальної спрямованості галузі, або економічної та політичної безпеки держави.

На підставі аналізу зарубіжного досвіду було виділено дві моделі управління державними підприємствами залежно від централізації або диверсифікації функцій управління державою. До основної переваги першої моделі необхідно віднести зниження агентських витрат (моніторинг і забезпечення виконання угод на нижчому ієрархічному рівні). Основною перевагою другої моделі є концентрація і спеціалізація управлінських ресурсів на рівні керівництва холдингу.

Розділ 2 - «Трансформація системи управління державними корпоративними правами в економіці України» - проведено аналіз принципів корпоративного управління державними та змішаними підприємствами, визначено економічну ефективність управління державними та змішаними підприємствами в Україні, особливу увагу приділено підприємствам вугільної галузі.

З метою оцінки ефективності системи управління державними корпоративними правами в Україні було проведено аналіз правових умов і економічної ефективності управління держаними та змішаними підприємствами.

За результатами аналізу визначено, що основною проблемою урядової політики відносно функціонування державних підприємств у конкурентному ринковому середовищі є пошук балансу між обов'язком держави щодо активного виконання функцій власника та одночасне утримання від надмірного політичного втручання в управління компанією.

Кожен з інструментів системи управління державними підприємствами має свої недоліки, а їхнє ефективне використання у розвинутих країнах не є запорукою ефективності у вітчизняних умовах господарювання, бо ці інструменти вимагають забезпечення певних умов щодо їхньої реалізації як на рівні держави, так і на рівні окремих підприємств. У загальному вигляді методи та інструменти системи управління державними підприємствами з метою підвищення їхньої соціальної та економічної ефективності доцільно розглядати з двох позицій - менеджера або власника. У тому випадку, коли держава виконує функції і власника, і менеджера, в системі урядових органів виконання цих функцій може бути як об'єднано, так і розмежовано.

За результатами аналізу економічних показників системи управління державними корпоративними правами доцільно зробити висновок про його неефективність. Так, прибутковість управління державними корпоративними правами в Україні є досить низькою. Максимальна річна дохідність у 2005 р. склала 6,3% (рис. 3).

Ефективним способом одержання доходів є передача державного майна до оренди. Так, у 2008 р. обсяг орендних платежів зріс у 2,5 рази проти 2005 р. Разом з тим, у держави існують масштабні зобов'язання з фінансової підтримки державного сектору у формі дотацій, субсидій, державних інвестицій тощо. Крім цього, скритою формою фінансової підтримки є надання державним об'єктам різного роду пільг та преференцій.

Рис. 3. Динаміка обсягів дивідендів та орендних платежів, одержаних від управління корпоративними правами держави в 2005-2010 рр., млн. грн.

Для держави, як для власника корпоративних прав, найбільший інтерес становить рентабельність власного капіталу (R_ROE). Результати факторного аналізу рентабельності власного капіталу державних підприємств, було проведено з використанням моделі «DuРont»:

R_ROE = R_ROE(R_NPM) + R_ROE(Р_від) + R_ROE(K _зал), (1)

де R_NPM - рентабельність продажів, Р_від - ресурсовіддача, K _зал - коефіцієнт фінансовою залежності.

Аналіз дозволив визначити, що суттєвий вплив на зниження рентабельності власного капіталу має негативна динаміка показників рентабельності продажів та коефіцієнту фінансової залежності, що обумовлено необхідністю залучення додаткових фінансових ресурсів у державний сектор економіки шляхом часткової або повної приватизації чи передачі цілісних майнових комплексів в оренду приватним власникам (табл. 1).

Таким чином, за рахунок росту коефіцієнту чистої рентабельності продажів та збільшення коефіцієнту фінансової залежності, показник рентабельності власного капіталу збільшився на 0,049 відсоткових пункти. Одночасне зниження показника ресурсовіддачі частково нейтралізувало позитивний вплив перших двох показників.

Таблиця 1. Вплив чинників на рентабельність власного капіталу на державних підприємствах

Показник	Вплив	Відносний вплив
Чиста рентабельність продажів	0,04937	+100,17 %
Ресурсовіддача	-0,00355	-7,20 %
Коефіцієнт фінансової залежності	0,00346	+7,03 %
Усього (відхилення коефіцієнту рентабельності власного капіталу)	0,04929	100,00 %

У розрахунках просліджується зворотньопропорційна залежність між коефіцієнтом фінансової залежності підприємства і рентабельністю власного капіталу: збільшення ступеня фінансової автономії призводить до зниження рентабельності власного капіталу.

Аналіз результатів реалізації напрямків Державної програми реформування вугільної галузі України дає підстави стверджувати, що суттєвим її недоліком є недостатня увага до використання сучасних принципів корпоративного управління як одного з основних елементів зміцнення фінансового становища вугільних підприємств, збереження соціальної орієнтації галузі та запорука національної безпеки держави.

Розділ 3 - «Напрями розвитку системи управління корпоративними правами держави» - містить шляхи удосконалення системи корпоративного управління на державних підприємствах, напрямки розвитку організаційно-економічного механізму управління державними корпоративними правами в Україні та особливості реалізації принципів державно-приватного партнерства у вугільній галузі України.

На засадах урахування результатів аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду розроблено організаційно-економічний механізм у системі управління державними корпоративними правами галузей народного господарства та сформульовано науково-методичний підхід до формування механізму концесії підприємств як напрямку реалізації державно-приватного партнерства у галузях національного господарства (на прикладі вугільної галузі).

Через низьку інвестиційну привабливість підприємств, а також непослідовну державну політику в галузі та відсутність досконалого механізму реформування форм і відносин власності, правове забезпечення роздержавлення шахт не відповідає ринковим вимогам і перетворенням, які відбуваються у національній економіці.

У дисертаційній роботі запропонована оцінка ефективності управління корпоративними правами держави, яка містить п'ять фаз, від встановлення цілей і завдань управління для кожного об'єкту або групи об'єктів до розвитку плану дій у напрямку розвитку політики управління власністю, розвитку практики управління правами акціонерів, контролю зовнішнього середовища, розвитку системи контролю продуктивності, розвитку підсистеми прозорості і оприлюднення внутрішньої інформації.

З метою підвищення результативності програми приватизації та реалізації функцій держави як ефективного власника розроблено організаційно-економічний механізм управління корпоративними правами держави на прикладі вугільній галузі України (рис. 4) за рахунок зміни структури суб'єкту управління - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (МЕВПУ) та побудові на державних підприємствах дієвої системи корпоративного управління, за рахунок включення до складу Наглядової ради представників МЕВПУ, профспілки робітників вугільної галузі та працівників підприємств.

Це дозволить підвищити функціональну відповідальність суб'єктів та об'єктів системи управління корпоративними правами держави, прозорість процесу управління, забезпечити повноцінний державний і суспільний контроль, зберегти соціальну орієнтованість галузей національної економіки України.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Організаційно-економічний механізм в системі управління корпоративними правами держави (на прикладі вугільної галузі)

У дослідженні доведено, що альтернативою корпоратизації вугільних підприємств є концесія як механізм реалізації державно-приватного партнерства (рис. 5). Це є один з перспективних напрямів господарювання, оскільки він передбачає фінансові надходження в економіку країни із-зовні та не вимагає додаткового навантаження на бюджет. Передача в концесію об'єктів вугільної галузі допоможе залучити інвестиції й модернізувати підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Механізм реалізації концесії вугільних підприємств

Необхідними умовами ефективності реалізації механізму концесії на практиці є формування законодавчої бази щодо стратегії концесійних форм володіння державною власністю, відповідного інституційного середовища та фінансово-економічних інститутів, що забезпечують фінансування концесійної діяльності.

Таким чином, запропоновані універсальні механізми, науково методичні положення та інструментарій є новим підходом, який науково обґрунтовує вирішення конкретного завдання розвитку системи управління державними корпоративними правами, починаючи з окремих підприємств, галузей і національного господарства в цілому.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального наукового завдання щодо формування умов і розвитку системи управління державними корпоративними правами в національному господарстві країни як сукупності галузей та підприємств, шляхом удосконалення її складових - механізмів та інструментів державно-приватного партнерства та сучасних принципів корпоративного управління, що сприятиме підвищенню економічної ефективності та стабілізації національної економіки.

В результаті наукового дослідження, проведеного в дисертаційній роботі, сформульовано наступні висновки.

1. Розкрито сутність та економічну природу державної власності в ринковій економіці розвинутих країн світу. Встановлено, що специфічна роль державного сектору економіки полягає в реалізації державного та публічного інтересів і в підвищенні ефективності національної економіки в цілому і є одним з інструментів перерозподілу ВВП.

У роботі визначено особливості класифікації об'єктів державної власності залежно від мети та функцій, які вони виконують в національній економіці. Доведено, що формулювання мети для державного сектора виходить з наданих державі функцій і має відрізнятися для двох груп підприємств, розподілених залежно від комерційних або некомерційних інтересів держави щодо їх використання.

2. Сформульовано комплексне визначення економічної категорії «корпоративні права держави» з урахуванням його правового та економічного змісту, яке є адекватним сучасним уявленням, відповідно до якого корпоративні права держави являють собою сукупність майнових і немайнових прав держави в особі органів виконавчої влади, що обумовлені наявністю частки держави в статутному фонді державного або змішаного підприємства (у сек'юритизованій або несек'юритизованій формі) та включають право на участь в управлінні підприємством, отримання прибутку, активів підприємства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права і повноваження, передбачені законом або статутними документами.

3. Охарактеризовано сучасні тенденції удосконалення моделей системи управління державними корпоративними правами на основі використання методу узагальнення зарубіжного досвіду з розвинутою ринковою економікою щодо управління державними та змішаними підприємствами, що дало змогу розкрити їх основні характеристики та напрямки трансформації.

4. Обґрунтовано необхідність врахування функцій держави як власника корпоративних прав при впровадженні сучасних принципів корпоративного управління на державних та змішаних підприємствах галузей національного господарства України. Це дозволить визначити баланс між обов'язками держави щодо активного виконання функцій власника, таких як призначення і обрання ради директорів, та запобігти надмірному політичному втручанню в управління підприємством.

5. З урахуванням моделей системи управління державними корпоративними правами, виявлено особливості механізму оцінки ефективності управління корпоративними правами держави, який містить п'ять фаз, від встановлення ясних цілей і завдань управління для кожного об'єкту або групи об'єктів до розвитку плану дій в напрямку розвитку політики управління власністю, розвитку практики управління правами акціонерів, контролю за зовнішнім середовищем, розвитку системи контролю продуктивності, розвитку підсистеми прозорості і оприлюднення внутрішньої інформації.

6. Запропоновано вдосконалити методичний підхід щодо визначення економічної ефективності управління державними та змішаними підприємствами галузей національного господарства за рахунок використання факторної моделі «DuPont», оскільки для держави, як для власника, найбільший інтерес становить рентабельність власного капіталу. Використання цього підходу довело, що суттєвий вплив на зниження рентабельності власного капіталу чинить негативна динаміка показників рентабельності продажів та коефіцієнту фінансової залежності, що обумовлено необхідністю залучення додаткових фінансових ресурсів у галузь через часткову або повну приватизацію чи передачу цілісних майнових комплексів в оренду приватним власникам.

7. З метою підвищення ефктивності процесу управління та повноцінного державного контролю запропоновано удосконалення структури суб'єкту та об'єкту управління корпоративними правами держави при розробці організаційно-економічного механізму у системі управління державними корпоративними правами. Економічну ефективність сутності та доцільності було виявлено на прикладі розвитку діяльності вугільної галузі як важливої складової національного господарства. Результати цього апробування дозволили відповідно до світових тенденцій модернізації суб'єктів управління корпоративними правами держави та виходячи з положень Програми реформування вугільної галузі України, визначити напрямки реорганізації Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а саме його структурних елементів, які залучені у систему управління державними корпоративними правами. При цьому, з метою підвищення результативності програми приватизації та реалізації функцій держави як ефективного власника, систему управління на корпоратизованих вугільних підприємствах (об'єктах управління) необхідно вдосконалити шляхом побудови дворівневої системи органів управління підприємством. Це дозволить зберегти соціальну орієнтованість вугільної галузі України, шляхом включення до складу Наглядової ради представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості, профспілки працівників вугільної промисловості та працівників підприємства.

8. В рамках реалізації концепції державно-приватного партнерства у галузях України сформульовано науково-методичний підхід щодо розробки механізму концесії підприємств (на прикладі вугільної галузі України), що є одним з перспективних напрямів розвитку системи управління державними корпоративними правами в економіці України та передбачає фінансові надходження в економіку країни ззовні й не вимагає додаткового навантаження на бюджет. Умовами ефективності реалізації механізму концесії на практиці необхідним є створення замкнутої законодавчої бази по концесії, розробка концепції та стратегії концесійних форм володіння державної власності, формування відповідного інституційного середовища й фінансово-економічних інститутів, що забезпечують фінансування концесійної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Чала І.В. Державне регулювання і корпоративна культура - антидот рейдерства / І.В. Чала //Сборник научных трудов Ин-т экономико-правовых исследований НАН Украины.. - Донецк: ООО «Юго-восток, ЛТД». - 2007. - Том 1. - С. 150-154.

2. Кравцова І. В. Еволюція та розвиток державної корпоративної власності в Україні / І.В. Кравцова //Інвестиції: практика та досвід. - Київ. - 2010. - № 24. - С. 81-84.

3. Поважний О.С. Забезпечення корпоративних інтересів на ринку фінансових інвестицій/ О.С. Поважний, Н.С. Орлова, І.В. Кравцова //Менеджер. - Донецьк: ДонДУУ. 2010.- № 1. - С. 100-105.

Особистий внесок: визначено місце корпоративних цінних паперів на фінансовому ринку України.

4. Орлова Н.С. Корпоративные права государства в системе управления государственной собственностью в Украине / Н.С. Орлова, И.В. Кравцова // Бизнес-Информ. - 2010. - С. 148-153.

Особистий внесок: систематизовано нормативно-законодавчу базу щодо управління об'єктами державної власності.

5. Свечкіна А.Л. Формування інноваційної стратегії управління корпоративними правами держави / А.Л. Свечкіна, І.В. Кравцова // Проблеми економіки та управління: вісник наукових праць. - 2010. - № 684. - Львів, «Львівська політехніка». - С.60-65.

Особистий внесок: визначено напрямки подальшої корпоратизації підприємств України.

6. Кравцова І.В. Особливості управління державною власністю в ринковій економіці / І.В. Кравцова // Економіка: проблеми теорій та практики: збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, ДНУ. - Випуск 262. - Т. Х. -- 2010. - С. 2455-2463.

Матеріали наукових конференцій

1. Свечкіна А.Л. Розвиток стратегії управління корпоративними правами держави / А.Л. Свечкіна, І.В. Кравцова // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики: зб. наук. тез ІІІ міжнар. наук.-практ. конф.: 19-20 травня, 2010. - Львів: «Львівська політехніка». - 2010. - С. 402-404.

Особистий внесок: запропоновано напрямки стратегії управління корпоративними правами держави.

2. Кравцова І.В. Удосконалення стратегії управління корпоративними правами держави в Україні / І.В. Кравцова // Мат. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. вчених, студентів і практиків: 8 квітня, 2010. - Донецьк, МАУП. - 2010. - С. 93-96.

3. Кравцова І.В. Напрямки підвищення ефективності корпоративного управління в українських компаніях з державною участю / І.В. Кравцова // Формування ефективних механізмів державного управління економікою: теорія і практика: тези доп. ІІ Всеукр. конф.: 9-11 листопада 2010. - Донецьк, ДонДУУ. - 2010. - С. 128-130.

4. Кравцова І.В. Проблеми трансформації державної власності в економіці України / І.В. Кравцова // Економіка та менеджмент 2010: зб. тез І міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених: 24-25 листопада 2010. - Львів, «Львівська політехніка». - 2010. - С. 254-255.

5. Кравцова І.В. Управління державними корпоративними правами: іноземний досвід та використання його у вітчизняній практиці / І.В. Кравцова // Перспективи освіти в науці та технології - 2010: мат. VI міжнар. наук.-практ. конф.: 07-15 листопада 2010, Том 8. - Польща. - 2010. - С. 24-26.

АНОТАЦІЯ

Кравцова І.В. Розвиток системи управління державними корпоративними правами в економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Донецьк, 2011.

Дисертацію присвячено розвитку системи управління державними корпоративними правами. У роботі проаналізовано роль та місце державної власності у формування ринкової економічної системи. Розглянуто правові та інституціональні умови формування системи управління державними корпоративними правами в економіці України. Визначено особливості системи управління державними та змішаними підприємствами в зарубіжних країнах. Сформульовано поняття «корпоративні права держави». Проведено оцінку економічної ефективності управління державними корпоративними правами в економіці України та окремо в державних підприємствах вугільної галузі. Розроблено організаційно-економічний механізм управління корпоративними правами держави за рахунок зміни структури суб'єкту та об'єкту управління, що сприятиме розвитку системи управління державними корпоративними правами, підвищенню прозорості процесу управління та ефективності державного та суспільного контролю. Реалізація механізму відбуватиметься на мікрорівні за рахунок посилення дієвості Наглядової ради на вугільних підприємствах, та на галузевому рівні - за допомогою вдосконалення структури Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Сформульовано методичний підхід щодо використання концесії в рамках реалізації державно-приватного партнерства у вугільній галузі України.

Ключові слова: розвиток, система, корпорація, корпоратизація, приватизація, корпоративні права держави, держава, власність, концесія, державно-приватне партнерство, вугільна галузь.

АННОТАЦИЯ

Кравцова И.В. Развитие системы управления государственными корпоративными правами в экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Донецк, 2011.

Диссертация посвящена развитию системы управления государственными корпоративными правами. В работе проанализирована роль и место государственной собственности в формирование рыночной экономической системы. Определена сущность и экономическая природа государственной собственности в рыночной экономике развитых стран мира.

Обосновано, что сущность национальной экономики заключается в том, что она является системой национального и общественного воссоздания государства, в котором между собой взаимно связанные отрасли, виды и формы национального хозяйства, которые сложились в результате длительного исторического эволюционного развития конкретной страны.

Специфическая роль государственного сектора в экономике заключается в реализации государственного и публичного интересов и повышению эффективности национальной экономики, является одним из инструментов перераспределения ВВП.

Рассмотрены правовые и институциональные условия формирования системы управления государственными корпоративными правами в экономике Украины. Определены особенности системы управления государственными и смешанными предприятиями в зарубежных странах. Анализ сущностных и качественных характеристик экономической категории «корпоративные права государства» с учетом его правового содержания позволил сформулировать комплексное определение, адекватное современным представлением.

Доказано, что специфическая роль государственного сектора экономики заключается в реализации государственного и публичного интересов. Государственный сектор, дополняя частный, способствует повышению эффективности национальной экономики в целом и является одним из инструментов перераспределения ВВП. Определенно, что формулировка целей для государственного сектора исходит из присущих государству функций и должна различаться для предприятий в зависимости от коммерческих или некоммерческих интересов государства.

Обоснована необходимость учета функций государства как собственника корпоративных прав при внедрении современных принципов корпоративного управления на государственных и смешанных предприятиях отраслей национального хозяйства Украины. Это позволит определить баланс между обязанностями государства относительно активного выполнения функций владельца, таких как назначение и избрание совета директоров, и предотвратить чрезмерное политическое вмешательство в управление предприятием.

Основываясь на анализе эффективности управления государственными корпоративными правами, предложено усовершенствовать методический подход за счет использования факторной модели «DuPont», в связи с тем, что для государства, как для собственника корпоративных прав наибольший интерес представляет рентабельность собственного капитала.

С целью повышения эффективности процесса управления и полноценного государственного контроля в роботе предложено усовершенствование структуры субъекта и объекта управления корпоративными правами государства при разработке организационно-экономического механизма в системе управления государственными корпоративными правами. Экономическая эффективность сущности и целесообразности была выявлена на примере развития деятельности угольной отрасли как важной составляющей национального хозяйства. Результаты это внедрения позволили в соответствии с мировыми тенденциями модернизации субъектов управления корпоративными правами государства и исходя из положений Программы реформирования угольной отрасли Украины, определить направления реорганизации Министерства энергетики и угольной промышленности Украины, а именно его структурных элементов, которые вовлеченные в систему управления государственными корпоративными правами. При этом, с целью повышения результативности программы приватизации и реализации функций государства как эффективного собственника, систему управления на корпоратизованих угольных предприятиях (объектах управления) необходимо усовершенствовать путем построения двухуровневой системы органов управления предприятием с учетом включения в состав Наблюдательного совета представителей Министерства энергетики и угольной промышленности, профсоюза работников угольной промышленности и работников предприятия.

В работе в рамках реализации концепции государственно-частного партнерства в отраслях Украины сформулирован научно-методический подход относительно разработки механизма концессии предприятий (на примере угольной отрасли Украины), которые являются одним из перспективных направлений развития системы управления государственными корпоративными правами в экономике Украины и предусматривает финансовые поступления в экономику страны извне и не требует дополнительной нагрузки на бюджет. Условиями эффективности реализации механизма концессии на практике необходимым является создание замкнутой законодательной базы по концессии, разработка концепции и стратегии концессионных форм владения государственной собственности, формирования соответствующей институционной среды и финансово-экономических институтов, которые обеспечивают финансирование концессионной деятельности.

Ключевые слова: развитие, система, корпорация, корпоратизация, приватизация, корпоративные права государства, государство, собственность, концессия, государственно-частное партнерство, угольная отрасль.

SUMMARY

Kravtsova I.V. Development of state corporate right governance system in Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a candidate's degree of economic sciences on the specialty 08.00.03 - Economy and management of national economy. - The Donetsk state university of management Ministry of education and science, youth and sport of Ukraine, Donetsk, 2011.

Dissertation is dedicated to development of the system of state corporate rights governance. A role and place of public property in forming of the market economic system is analyzed. The legal and institutional conditions of forming of control system by state corporate rights in the economy of Ukraine are considered. The features of control system by state and mixed enterprises are certain in foreign countries. Definition «state corporate right» is formulated. The estimation of economic efficiency of state corporate rights governance in the economy of Ukraine is conducted and separately in the state enterprises of coal industry. The organizationally-economic mechanism of government of the state corporate rights is worked out due to the change of structure to the subject and object of government, which will assist to development of control system by constitutional corporate laws, increase of transparency of process of government and efficiency of state and public control. Realization of mechanism will take place on a microlevel due to introduction of the two-tier system of corporate government on the state enterprises of coal industry and strengthening of effectiveness of review broker's, and branch level - due to the improvement of structure of Ministry of energy and coal industry of Ukraine. Methodical approach in relation to the use of concession within the framework of realization of state-private partnership in coal industry of Ukraine is formulated.