Змішана економіка: теорія і сучасна дійсність

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ, Молоді та спорту УКРАЇНИ

Донецький національний університет

УДК 330.342

ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА: ТЕОРІЯ І СУЧАСНА ДІЙСНІСТЬ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ШИБАЄВА КСЕНІЯ ІГОРІВНА

Донецьк 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії і державного управління Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України Тарасенко Галина Дем'янівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри економічної теорії і державного управління (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Головінов Олег Миколайович, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган- Барановського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри економіки і управління інноваційною діяльністю (м.Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Чернін Ігор Маркович, Донецький університет економіки та права, доцент кафедри філософії і гуманітарних дисциплін (м.Донецьк).

Захист дисертації відбудеться 24 травня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Челюскінців, 198-а, м. Донецьк, 83015, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (вул. Університетська, 24, м. Донецьк, 83001).

Автореферат розісланий 22 квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.С. Овечко

Загальна характеристика РОБОТИ

Актуальність теми. Змішана економіка є характерною реальністю у більшості країн світу, оскільки це іманентно відповідає як техніко-технологічному способу виробництва (продуктивні сили), так і економічним (виробничим) відносинам, що склалися. У змішаній економіці переваги ринку співіснують із досить гнучкою системою державного регулювання у єдиному господарському механізмі. Тому у функціонуванні ринкової системи можна спостерігати різні види підприємницької діяльності при наявності у цьому процесі економічної ролі держави. На підставі такої особливості соціально-економічного розвитку будь-яке суспільство завжди містить елементи різних техніко-технологічних, організаційних, економічних, соціальних і навіть політичних та ідеологічних відносин і форм. Таким чином відбувається створення конкретної моделі господарювання за умов змішаної економіки.

Співвідношення різних економічних відносин на різних етапах розвитку суспільства є неоднаковим. В історичному минулому неоднорідна економіка була притаманна епохам переходу від однієї соціально-економічної системи до іншої. Але з кінця XIX - початку XX століть ця особливість виявляється все слабкіше і переходить в іншу: змішану економіку у якості невід'ємної підвалини сучасної соціально-економічної організації суспільства. За сучасних умов відчувається актуальна потреба у дослідженнях відносно визначення передумов формування змішаної економіки і причин її поширення.

Проблеми змішаної економіки досліджують сьогодні вчені всіх напрямів економічної теорії. Оскільки на теперішній час визнається дія тенденції до соціального спрямування майже всіх реальних моделей змішаної економіки, слід відзначити суттєві розходження у цьому напрямі у країнах колишньої соціалістичної системи, в тому числі України. Показовими можуть бути дані про темпи зростання ВВП. Наприклад, Польща знаходиться за показником ВВП на рівні 130% від рівня 1990 року, тоді як в Україні цей показник складає близько 70%, що може свідчити про невикористані певні резерви української моделі змішаної економіки. Це підтверджує актуальність подальших наукових досліджень у цьому напрямі.

Розробці теорії змішаної економіки присвячені праці вітчизняних і зарубіжних вчених, серед яких слід відзначити А.Бузгаліна, А.Вагнера, В.Гейця, Дж.Гелбрейта, О.Головінова, В.Дементьєва, Л.Дмитриченко, С.Єрохіна, В.Зомбата, Дж.Кларка, Д.Миропольського, П.Самуельсона, І.Сороку, Г.Тарасенко, Н.Фролову, Е.Хансена, О.Чаусовського, С.Чейза, Б.Шаванса, А.Шеффле.

Проте, слід констатувати певну недостатність наукових досліджень у напрямі визначення особливостей розвитку господарського комплексу, що дозволяють вести мову про трансформації економічних відносин на підставі змін технологічного способу виробництва і соціально-економічних перетворень, які відбуваються на підґрунті історико-цивілізаційних передумов, що потребує наукового розгляду з позиції більш широкого підходу до концепції комплексного аналізу змішаної економіки. Отже, недостатність досліджень в області моделей змішаної економіки як переважної форми функціонування сучасної ринкової системи господарювання, у тому числі української, визначила актуальність, вибір теми дисертації її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках державної бюджетної теми відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України у 2009 р. «Управління фінансово-економічною безпекою національної економіки» (№ державної реєстрації 0110U002830), внесок до якої здобувача полягає в удосконаленні інструментів аналізу змішаної економіки та визначення її впливу на економічну безпеку національної економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення теоретико-методологічних основ функціонування змішаної економіки на основі її політекономічного і практично-методичного аналізу.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі завдання:

визначено об'єктивні основи появи і поширення теорій змішаної економіки;

проаналізовано сучасні концепції змішаної економіки;

розроблено авторську концепцію комплексного аналізу змішаної економіки;

проведено інтегрований аналіз змішаної економіки на підставі поширеного підходу: історико-гносеологічного, технологічного способу виробництва і соціально-економічного аспектів;

сформульовано головні ознаки і відносини сучасної національної економіки;

розкрито інституціональні перетворення і тенденції змішаної економіки; змішаний економіка національний перетворення

визначено особливості формування і функціонування економіки змішаного типу в Україні.

Об'єктом дослідження є процес формування і розвитку змішаної

економіки під впливом трансформацій, які відбуваються в національній економіці і в світогосподарських зв'язках.

Предметом дослідження є система відносин змішаної економіки, що функціонує і розвивається під впливом історико-цивілізаційних, технологічних і соціально-економічних процесів.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, що досліджують проблеми функціонування змішаної економіки. Зокрема використано: системний і історичний підходи (в аналізі еволюції теорій змішаної економіки); абстрактно-логічний й графічний методи (у визначенні тенденцій і ознак змішаної економіки); системний аналіз (у вивченні взаємозв'язку формування змішаної економіки і структурної економічної політики держави); методи соціального аналізу поряд з економічними інструментами (для обґрунтування закономірностей перманентного формування інституційного середовища системи відносин економіки змішаного типу).

Інформаційною базою дослідження стали монографічні роботи закордонних та вітчизняних вчених, законодавчі і нормативні акти владних структур України, офіційні статистичні дані, матеріали міжнародних і українських конференцій та семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукового завдання політекономічного і практично-методичного аналізу функціонування і розвитку змішаної економіки та надання пропозицій з удосконалення системи її відносин для розвитку економіки України. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, містяться у такому.

Вперше:

розроблено концепцію змішаної економіки на підставі розширеного її тлумачення як історико-гносеологічного явища, на яке впливають техніко-технологічні й соціально-економічні чинники, що надає можливостей теоретичної розробки і практичного використання відповідного інструментарію регулювання сучасної змішаної економіки України;

розроблено методологічні основи дослідження інституційних пасток за умов змішаної економіки, що надало змогу знайти підвалини виходу з них і визначити особливості формування сучасного інституційного середовища, що позитивно впливає на зростання основних економічних показників розвитку держави, зокрема ВВП.

Удосконалено:

теоретичні засади аналізу змішаної економіки з урахуванням комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на її сучасні національні моделі, що надає можливостей дослідження соціально-економічних процесів з позиції різних напрямів розвитку економічних систем.

Дістали подальшого розвитку:

інституційний підхід до аналізу особливостей формування і функціонування змішаної економіки в Україні у галузі наукового обґрунтування практичних дій з посилення її соціального спрямування за умов інституційного середовища, що надає підстав для розробки адекватного сучасним умовам господарювання інструментарію розбудови соціальної економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Вони є підґрунтям подальшого розвитку нового напряму наукових досліджень з економічної теорії. Розроблені в дисертації підходи, положення й одержані результати створюють методичну базу щодо вдосконалення заходів з регулювання змішаної економіки.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження підтверджено відповідними довідками про їх впровадження: Довідка Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за № 29-64/16 від 23.09.2010 р. про використання результатів дисертаційної роботи у викладанні економічних дисциплін бакалаврам і магістрам економічних спеціальностей у Донецькому національному технічному університеті, зокрема дисциплін “Економічна теорія”, “Мікроекономіка”, “Макроекономіка” і “Міжнародний менеджмент”.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. В них викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання визначення закономірностей розвитку змішаної економіки на основі політекономічного і практично-методичного аналізу. З тих публікацій, що надруковано у співавторстві, використано тільки особисті здобутки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень, що містить дисертація, викладено автором на науково-практичних конференціях: VI Міжнародній науково-практичній конференції «Україна у Європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (Львів, квітень 2010), XIV Міжнародній науково-практичній конференції «Захист прав інтелектуальної власності» (Алушта, червень 2010), I Міжнародній науково-практичній конференції «Управління розвитком підприємництва за сучасних умов» (Севастополь, жовтень 2010).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 роботах, у тому числі у 5 статтях у фахових виданнях і 3 тезах докладів на конференціях. Загальний обсяг публікацій складає 3,2 д. а., які всі належать авторові.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури з 124 джерел і 1 додатка. Основний текст викладено на 169 сторінках тексту, що включає 7 таблиць, 9 рисунків.

Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, методологію дослідження, поставлено нові проблеми економічної теорії з теми дисертації, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - Теоретико-методологічні засади змішаної економіки - досліджено об'єктивні основи появи і поширення теорій змішаної економіки, проаналізовано сучасні теорії і концепції змішаної економіки.

Дослідження об'єктивних основ появи і поширення теорій змішаної економіки і аналізу її сучасних концепцій довело, що, спираючись на вже існуючу трактовку змішаної економіки у широкому сенсі, у якості методології її наукового аналізу належить додати наступні міркування.

Перше. За одним з положень марксистської теорії, яку й досі не спростовано, в основі розвитку економічних (виробничих) відносин лежить розвиток продуктивних сил суспільства (його матеріально-технічна база). І саме вони пройшли такий складний історичний шлях, який у К.Маркса представлений трьома періодами: проста кооперація, мануфактура, машинний період. Бурхливий розвиток машинного періоду привів до науково-технічної революції і подальшого прогресу техніки і технології аж до сучасного їх стану переходу до інформаційного суспільства. В аналізі змішаної економіки цей факт не може бути проігнорованим, оскільки саме прискорений прогрес розвитку продуктивних сил приводить до об'єктивно суттєвих змін у виробничих відносинах, а саме - їх соціалізації.

Друге. Так само як еволюція капіталістичної за суттю економіки привела наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. до її переходу у монополістичний капіталізм, а потім у державно-монополістичний, що означало початок втручання держави в економічне життя суспільства, ринкова економіка як така еволюціонувала з чисто ринкової (конкурентної) до неконкурентної ринкової економіки, що позначилося насамперед у більш активній ролі держави в економічному житті суспільства. Це натомість означало, що економіка стала змішаною, як і трактують її прибічники вузького підходу до її аналізу. Зазначена паралель є очевидною.

Третє. Теоретично є доказовим і досвід розвитку суспільства доводить, що будь-які відносини, у тому числі економічні, та їх діючі форми ніколи не виникають на пустому місці, з нічого, а формуються поступово. Так було з відносинами натурального господарства, які саме поступово переросли у товарні, економічні, тобто ринкові. Але ж певного і досить тривалого періоду історії людства вони співіснували поряд, переплітаючись і впливаючи один на одного. Такою була економіка останнього часу рабоволодіння, майже весь період феодалізму та період переходу до капіталізму. Тобто, економіка значного історичного періоду розвитку людства не була однорідною, а певним чином змішаною.

Четверте. В історії розвитку суспільства можна визначити не так вже й багато періодів сталої і однорідної економіки: умовно сталі відносини первісного суспільства, епоха рабоволодіння до періоду її розпаду, епоха так званого класичного (домонополістичного) капіталізму, невеличкі відрізки часу державного соціалізму, періоди між економічними кризами сучасного капіталізму. Тим більше не можна вважати сталою ринкову економіку як таку.

П'яте. За певних припущень, не можна повністю відкидати ту думку, що перехідна економіка є різновидом змішаної економіки. У всякому разі вона не є і не може бути однорідною. Прослідкуємо еволюційні зміни економіки переходу від командно-планової економіки до економіки, заснованої на ринкових принципах господарювання за такою схемою (табл.1).

Шосте. Становлення змішаної економіки в традиційних капіталістичних країнах проходило за так званим класичним сценарієм, що трактує теорія змішаної економіки Хансена. Проте, поява змішаної економіки дещо іншого типу відбувалася (і ще відбувається) в країнах, де державне регулювання було пріоритетним, тобто в постсоціалістичних країнах.

Цей процес відбувається через демократизацію відносин власності. А саме:

в державному секторі економіки відбувається перехід від жорсткої системи державного регулювання до поєднання планових і ринкових принципів регулювання;

в колективному секторі економіки відбувається перехід від прямого державного управління до індикативного планування та обмеження функцій державного контролю (переважно через податкову систему);

в приватному секторі відбулася втрата державного управління і контролю його діяльності і набув силу опосередкований контроль через податкову систему і ринкові важелі

відбувається формування нової суспільної власності, яка може бути включеною до державної системи прогнозування, індикативного планування і контролю.

На підставі викладених підходів, аргументів і обгрунтувань, які лежать в основі авторської трактовки змішаної економіки, розроблено концепцію комплексного аналізу змішаної економіки, що у вигляді схеми відображена на рис.1.

Трактування поняття «змішана економіка» у широкому значенні має ту перевагу, що, з одного боку, надає уявлення про певну послідовність зміни однієї моделі організаційно-економічного устрою суспільства іншою, з іншого боку, свідчить про їх взаємозв'язок.

Таблиця 1

Еволюційні зміни переходу від планово-командної до ринкової економіки

№ з/п	Сектори економіки	Економічні системи
		Планово - командна система	Перехідна соціальна система	Ринкова економіка
1	Держава	Партійно-державне регулювання економіки	Часткове руйнування партійно-державного регулювання	Виникнення непрямого державного регулювання
2	Економічні зв'язки (горизонтальні)	Стабільні прямі і непрямі економічні зв'язки	Відтворення секторальних і регіональних економічних зв'язків	Відтворення деяких «старих» зв'язків і трансформація власності
3	Підприємство	Управління державою на мікрорівні	Введення деяких форм самоуправління	Розвиток багатьох форм мікроієрархій
4	Ринок споживчий	Вибір споживача визначається дефіцитом. Домінування ринку продавця. Ціни фіксовані	Поява множини ринків продавця і покупця. Активні гроші. Ціни як фіксовані, так і вільні	Домінування ринку покупця. Активні гроші. Вільні ціни на товари і послуги
5	Ринок засобів виробництва	Вертикальне посередництво у горизонтальних відносинах. Ціни фіксовані державними органами	Часткове вивільнення від посередників у горизонтальних відносинах. Поява оптової торгівлі з домінуванням продавця	Зниження ролі посередництва у горизонтальних відносинах між підприємствами
6	Ринок праці	Відсутність формального ринку праці. Відсутність безробіття	Відносно вільна мобільність праці. Поява безробіття	Перехід від дефіциту праці до масового безробіття

Новизна такого підходу міститься в тому, що він надає можливостей уявити повну картину формування, функціонування і відмирання тієї чи іншої моделі змішаної економіки. І у такому підході, на думку автора, є сенс, оскільки він дозволяє використати обидва методи аналізу: формаційний і цивілізаційний і одночасно виявити оптимальну модель змішаної економіки для умов тієї чи іншої країни. Натомість, він є реальною платформою подальших досліджень змішаної економіки, тим більше, що на практиці вона весь час модифікується як за національними моделями, так і загалом як така.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Схема концепції комплексного аналізу змішаної економіки

Таким чином, виходячи з проведеного аналізу, змішаною економікою слід вважати таку, в якій органічно переплетено економічні відносини і організаційні форми різного походження щодо їх історичних, техніко-технологічних, соціально-економічних і інституційних підвалин. Саме таке визначення змішаної економіки покладено в основу її аналізу в дисертації.

У другому розділі - Інтегрований аналіз змішаної економіки - досліджено змішану економіку з позицій історико-гносеологічного підходу, з точки зору технологічного способу виробництва і визначено її соціально-економічні особливості функціонування.

В останні принаймні три сторіччя в світі існували різні типи економічних систем, які розрізняються за способом організації і координації господарської діяльності людей, фірм, держави, а також за формою власності на економічні ресурси. Залежно від способу вирішення головних економічних проблем суспільства і форми власності на економічні ресурси можна виділити чотири основні типи економічних систем: традиційна, ринкова (капіталізм), командно-планова (соціалізм) і змішана. У слабко розвинених країнах (більшість країн Африки та частка країн Азії) діють переважно традиційні, засновані на звичаях, економічні системи. У країнах капіталізму (переважно середнього рівня розвитку) функціонує сучасна ринкова економіка змішаного типу. Централізовано-планова економіка (КНР, Вьєтнам та дещо інші країни) є такою формою суспільного господарства, коли в умовах розвиненого суспільного розподілу праці, спеціалізації виробника, різноманіття економічних структур здійснюється свідоме регулювання розвитку економіки як органічного цілого з єдиного центру. Ринкове господарство сучасних моделей (США, країни ЄС, Японія, Південна Корея) функціонує як змішана форма організації економіки, що заснована на товарному виробництві, забезпечує взаємодію виробника і споживача за складним механізмом поєднання ринкових і планових (державних) важелів регулювання.

З позицій технологічного способу виробництва довгострокові перспективи розвитку будь-якої країни з урахуванням сучасних технологій мають бути обумовленими не тактичними цілями стихійного переходу до ринку, а стратегічними цілями еволюційного програмованого входження її в період глобальної трансформації суспільних систем і поступового переходу до нової інформаційної моделі розвитку. При цьому вирішальну роль покликана відігравати нова методологія наукового дослідження, основу якого складає інтегральний міждисциплінарний підхід до дослідження і універсальний метод інтегрального багаторівневого інформаційно-змістовного аналізу, інструментарій якого дозволить виявити якісні і кількісні параметри сучасного стану економічної системи країни і особливості її трансформаційного етапу, а також розробити цілісну концепцію забезпечення системної безпеки і переходу її до керованого сталого розвитку з урахуванням реальних глобальних процесів еволюційної трансформації всесвітнього господарства, що відбуваються і поступово посилюється, в нову високо організовану систему інформаційного типу.

Таким чином, суттєве ускладнення процесу розвитку продуктивних сил, принципова зміна технологічного способу виробництва об'єктивно викликає до життя потребу зміни економічного поля їх функціонування. Навіть сукупність законів так званого чистого ринку вже не в змозі «тягнути» такий складний віз. Сам характер інформаційного способу виробництва потребує не приватного, а суспільного (державного) управління і контролю. На сьогодні цим вимогам може відповідати лише економіка змішаного типу. Такий аспект аналізу змішаної економіки є доречним, оскільки відповідає реальним змінам, що відбуваються у продуктивних силах суспільства.

На життя всіх сучасних суспільств впливає натепер обов'язок забезпечення добробуту, а ідея суспільства добробуту має ідеологічну привабливість. Сутність соціологічних обґрунтувань теорії «держави загального добробуту» полягає в наступному:

цивільне подання найбільш розвинене А. Маршаллом: держава повинна забезпечувати мінімальну підтримку добробуту, аби гарантувати індивідуумові можливість належним чином брати участь в ліберально-демократичному суспільстві;

функціоналістське подання виражене Парсонсом: державне втручання за допомогою послідовної політики необхідне для вирішення конфліктів у складних індустріальних суспільствах;

марксистське поняття теорії «держави добробуту»: ідеологічною метою держави є узаконення капіталістичних соціальних стосунків, підтримка економічної системи, що начебто твердо дотримується віри у добробут індивіда, який вона може собі забезпечити лише за підтримки держави.

Якщо положення держави добробуту можна вважати такими, що відображають перший з шляхів еволюції «чистої» ринкової економіки до економіки змішаної у соціально-економічному аспекті, то другий шлях слід вважати таким, що висвітлює процес становлення соціального ринкового господарства, яке функціонує на основі змішаної економіки. Обидва шляхи за логікою розвитку приводять натомість до нової економіки (економіки знань). Такий висновок є доречним, оскільки і за запропонованою методологією аналізу, і за практичними процесами (принаймні в багатьох країнах світу) обидві позначені «гілки» еволюції можна вважати саме такими.

В роботі надається таке принципове зауваження: в інформаційному суспільстві, особливо на сьомій еволюційній стадії його розвитку, провідне місце посідають глобальні інформаційні технології, завдяки яким «на місце управління речами приходить управління людьми», а найгострішою і центральною постає дилема «свобода - детермінована людська поведінка». По суті, тут йдеться про свободу і безпеку людської особистості в сенсі мети, способу і форми вільного волевиявлення, безпечного існування і життєдіяльності індивіда.

Всі соціально-економічні поняття і реальні соціально-економічні об'єкти є породженням людської особистості, головними глибинними якостями якої є духовність, моральність, свідомість. Тому нові інформаційні технології, інформаційна економіка і інформаційне суспільство повинні базуватися на духовно-етичному імперативі, носити доцільний характер і служити гуманістичним цілям розвитку людської цивілізації.

Оскільки економічний добробут залежить від величини річного національного доходу і чисельності населення, найважливішим постає дослідження відповідності обсягу і структури потреб індивідів рівню їх задоволення.

Об'єктом дослідження стають засоби дії та принципи, відповідно до яких споживання досягає максимального задоволення потреб. Ця концепція виступає наріжним каменем будь-якої теорії нормальної ринкової економіки. Здійснення принципу максимізації задоволення при мінімумі витрат приводить до загальної економічної рівноваги. При цьому ефективне використання ресурсів повинне поєднуватися з більш рівномірним розподілом доходів в суспільстві. Відповідність пропозиції і попиту повинна розглядатися як найважливіша умова динамічної рівноваги, яка оцінюється як рівновага темпів зростання сукупних макроекономічних величин: доходу, капіталу, робочої сили та рівня техніки. При вирішенні проблеми добробуту слід враховувати соціальний аспект: функція добробуту повинна відповідати індивідуальним перевагам, відображати суверенітет споживача. Важливими елементами останнього, а також рівноваги економіки в цілому, є гарантований прибуток, задоволення потреб в освіті, охороні здоров'я, інформації для забезпечення свободи індивідуального вибору. Економічний розвиток має бути функцією індивідуального добробуту, оскільки суспільний добробут відбивається в оцінці окремих осіб, залежної від їх способу життя та системи цінностей.

Третій розділ - Соціальне спрямування сучасної ринкової економіки - присвячено визначенню головних ознак і відносин національної економіки, аналізу інституційних перетворень і тенденцій змішаної економіки, дослідженню особливостей формування і функціонування економіки змішаного типу в Україні.

Для багатьох країн, у тому числі і України, характерним є визначення економічних пріоритетів, тобто своєрідних точок зростання. Якщо модель промислової політики скопійована з будь-якої іншої розвинутої країни, то практика виділення в цій моделі лише національних пріоритетів за визначенням буде невдалою і матиме негативні наслідки, оскільки не враховує інших особливостей розвитку даної країни. На жаль, в Україні ще не знайдено власного ефективного пріоритету, що можна пояснити частою зміною урядів та їх програм, отже, і економічних пріоритетів.

Інший аспект проблем реформування економіки полягає у динаміці інтелектуального поля країни, а саме визначення ролі академічної, університетської еліти, що здатна і повинна допомагати проведенню реформ. У пригоді тут може бути молоде покоління економістів, яке набагато впевненіше відчуває себе в ринковому середовищі, і разом із більш досвідченими вченими спроможна сформувати цю інтелектуальну підвалину реформ.

В роботі підкреслюється, що успішність реформ залежить і від ставлення до них суспільства. Супротивники реформ наголошують на значних соціальних витратах економічних трансформацій. Але порівнювати варто соціальні витрати реформування економіки з соціальними витратами відсутності реформ. Тоді висновок матиме економічно грамотне обгрунтування. Порівнюючи ситуацію в Україні, Польщі, Чехії, Угорщині з урахуванням поправок на

стартові умови, очевидно, що не реформована економіка є набагато дорожчою як для суспільства, так і для окремої людини. Соціальні витрати відсутності реформ, їх блокування мають серйозні наслідки. Так, сьогодні в Україні стан економіки дорівнює лише близько 70-ти відсоткам рівня 1990 р., що свідчить саме про соціальні витрати і наявність інституційних пасток. Моделювання виходу з інституційних пасток за умов змішаної економіки може відбуватися за схемою, наведеною на рис.2.

Аналіз наведеної схеми показує, що змішана економіка України ґрунтується на успадкованих від попереднього часу умовах, на ендогенних і екзогенних чинниках. Спадок, що дістався реформаторам, можна звести до таких ознак: неефективна з чисто економічних позицій, але чітко соціально-спрямована економіка; сформована вкрай нераціональна виробнича структура і інфраструктура; перманентні макроекономічні дисбаланси; повзуча і прихована інфляція та ін. За таких умов основними завданнями економічної стратегії повинно бути: скорочення зовнішнього боргу; раціональні, комплексні програми системних реформ, яким довірятимуть вітчизняні і іноземні інвестори; розбудова сильних профспілок, які постійно відстежуватимуть і захищатимуть відповідний рівень заробітної плати; створення умов активного розвитку приватного і корпоративного сільського господарства, оскільки саме воно під час трансформацій може скласти основу консервативної частини суспільства. Село має стати важливим позитивним чинником ще і тому, що його відсоток у ВВП має зростати.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Схема взаємозв'язку методологiчних основ виходу з інституційних пасток за умов змішаної економіки

Реалізація запропонованої концепції виходу з інституційних пасток має ще проблему презентації програм реформування економіки за умов контрольованості засобів масової інформації окремими політичними силами. А за умов демократії відносно вільні засоби масової інформації акцентують, як правило, не тільки на позитивних, а й на негативних ознаках економічних реформ. За такої ситуації виходом може бути пошук таких способів презентації адекватної (науково обґрунтованої) економічної політики, за результатами яких можна отримати позитивну картину реформ. Неодмінною умовою інформаційного забезпечення реформ є кваліфікація та рівень доступності до достовірної інформації журналістів.

Важливим фактором є створення політичних передумов проведення системних реформ. Реальною може бути така модель, яка б забезпечувала стабільне економічне зростання і створення робочих місць. За великим рахунком належною мірою в цьому напрямі є процес роздержавлення і приватизації. Проте, необхідним стає втручання держави в економіку, яке повинно бути об'єктивно виправданим і доцільним з позиції її ефективності і соціальності. Неодмінною умовою успіху реформ є створення прозорої законодавчої системи, яка б забезпечувала відміну усіляких преференцій, рівні умови господарювання, тобто однакові правила гри для всіх суб'єктів господарювання. Під час ухвалення законів та їх реалізації неодмінним правилом є передбачення позитивних результатів та проведення заходів, що діють у цьому напрямі. Однією з основних складових перехідної (змішаної) схеми реформ є економічна політика держави. Її стратегія полягає в швидкому одночасному просуванні реформ за кількома напрямами, долаючи інерцію старої системи і за умов економічної свободи людини. Прикладом у деякій мірі вдалих реформ може служити Польща, де з 1989 року розпочалися реформи і змогли забезпечити щорічне 5% зростання ВВП без макроекономічної кризи. Інші країни випробували подібні кризи, наприклад, Угорщина в 1994-95 рр.

Наступною проблемою реформ постає інфляція. Внаслідок структурних складнощів зростання цін відбувається високими темпами. Зміни в законодавстві привели до значного зниження показника прихованого безробіття і зростання кількості тих, що офіційно не працюють. Між тим, належало б перш за все скасовувати структурні дисбаланси в економіці, оскільки саме вони сприяють високому рівню безробіття.

Однією з проблем реформування економіки є невиправдана регіональна диференціація, зв'язок між центром і регіонами, радикальна зміна прибуткової частині місцевих і державного бюджетів. Необхідним постає ухвалення цілого комплексу обмежень для забезпечення макроекономічної стабільності, проведення переговорів з МВФ, Світовим банком і іншими міжнародними інстанціями. Такий комплексний підхід до проведення реформ приведе до зростання ВВП і скорочення зовнішнього боргу. Навіть за умови частої зміни українських урядів стратегічний напрям реформування має залишатися незмінним, якщо Україна прагне до європейського і світового співтовариства.

На сьогодні подальший розвиток української економіки потребує структурних реформ, у тому числі в основних структурних складових держави: у керуючих органах влади на всіх її рівнях, у судовій владі і міліції. Непростою задачею є скорочення дефіциту платіжного балансу. В роботі підкреслюється, що податки в Україні є надвисокими, тому належить змінити фіскальну систему та скоротити державні витрати.

Найскладнішою є реформа ринку праці і трудових відносин. Крім об'єктивних факторів, що формують ринок праці, існують і суб'єктивні оцінки власного статусу самою людиною. Навіть в так званих успішніших країнах є суб'єктивно незадоволені, оскільки зміна системи припускає зміну ієрархії престижних професій і цінностей. За часів соціалізму в Україні престижними і високооплачуваними були професійні групи населення, зокрема шахтарі і науковці вищого гатунку, офіцери армії і партфункціонери та дещо інші. За ринкових умов верхню соціальну сходинку посідають державні службовці, юристи, психологи, частка вчених. Така динаміка може бути однією з об'єктивних ознак успішності реформ. За суб'єктивною оцінкою соціальний статус таких людей може знижуватися, навіть за умов високого доходу.

Теорія і практика доводять, що для розробки і успішної реалізації реформ суттєве значення мають стартові умови (соціально-економічний спадок). В перехідній економіці монетарні заходи зокрема в Україні спрацювали погано. Між тим, не існує заміни фіскальній політиці і фінансовій дисципліні. Більшість країн потребують структурних реформ в економіці, а роздержавлення і приватизація відбуваються за різними сценаріями, хоча всі вони мають за мету зростання економічної і соціальної ефективності.

Важливою проблемою реформування постає збалансованість державного бюджету, для чого зміні підлягають як податкова, так і трансфертна політика держави. За таких умов проблемою є регулювання цін, хоча ринок як такий цього не передбачає і не потребує. Практика інших країн показує, що цінове регулювання нібито вирішує соціальні питання, але на ділі цього не відбувається, оскільки є об'єктивні межі втручання держави в сферу регулювання попиту і пропозиції. Існуючий дисбаланс краще за все вирішують закони ринку, зокрема впливом на виробництво та імпорт.

В дисертації аналізуються питання регулювання доходів з боку держави, оскільки така практика існує ще з середини минулого століття в ряді розвинутих країн світу. Значного ефекту така практика не має, однак, якщо ринкова економіка надає начебто рівні можливості вибору (місця діяльності, товарів та послуг, житла, дозвілля і т.п.), то й доходи працюючих повинні бути відповідними їх здібностям, професії, кваліфікації тощо. Якщо, з іншого боку, ринок не забезпечує таких можливостей, то втручання держави у сферу розподілу доходів повинно бути визнаним. Найбільш показовою така практика існує в країнах із соціальною ринковою економікою.

Ще одна проблема підлягає аналізу: проблема тіньової економіки. Її легалізація містить значний потенціал для національної економіки. Вона, на жаль, пов'язана з проблемою корупції та економічного криміналу, і в даній роботі не розглядається.

Таким чином, відповідальність держави в змішаній економіці полягає в тому, щоб мати прозоре законодавство, хоча б відносну рівність всіх економічних агентів перед законом, потенціал економічного зростання та поступове зростання життєвого рівня населення.

ОСНОВНІ Висновки ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У ході проведеного дослідження було вирішено наукові завдання з теоретичних і прикладних проблем змішаної економіки з урахуванням її особливостей в Україні на основі розширеного підходу до визначення цієї категорії. Результати дослідження можна звести до таких.

1. Аналіз історичного процесу формування і функціонування змішаної економіки та відображення його в економічній теорії показав, що на сьогодні існують два підходи до визначення поняття «змішана економіка»: вузький, що визначає цю категорію лише для сучасного періоду розвитку капіталізму, і широкий, що є відносно новим підходом і розуміє змішану економіку як таку, що містить в собі різні за походженням і суттю економічні відносини, форми їх організації та форми власності. Певним чином класичним і досить сталим визначенням є визначення змішаної економіки Е.Хансеном, який вважає, що такою є лише сучасна економіка, яка поєднує ринкові і державні принципи її регулювання, яке є справедливим. На підставі такого уявлення про змішану економіку існують різні концепції, у тому числі концепції подвійної, складної, неоднорідної економіки тощо. Проте, розширене тлумачення змішаної економіки уявляється більш логічним, оскільки складною за структурою є не лише сучасна економіка, а вона була принаймні неоднорідною в і дещо інші періоди розвитку людства, поєднуючи натуральне і товарне господарство в одній соціально-економічній системі (рабовласництво, феодалізм).

2. Дослідження еволюції теорій і концепцій змішаної економіки відобразило позиції майже всіх напрямів економічної теорії: А.Вагнера, Дж.Гелбрейта, В.Зомбарта, Дж.Кларка, П.Самуельсона, Е.Хансена, С.Чейза, А.Шефле. Ринкова економіка змішаного типу на сьогодні постає у сучасних теоріях українських і зарубіжних дослідників найбільш досконалою системою. Її основною особливістю є те, що в ній вдало поєднуються риси різних економічних систем: чистого капіталізму і адміністративно-планової економіки, хоча риси чистого капіталізму і переважають. Вона є найбільш пристосованою до внутрішніх і зовнішніх умов, що змінюються, тобто гнучкою. Перевагою змішаної економіки також є ефективність використання ресурсів і економічна свобода виробників. Важливим неекономічним аргументом на користь змішаної економіки виступає її ставка на особисту свободу. Аналізуючи сучасні концепції змішаної економіки, можна дістати висновку, що їх автори мають методологічні розбіжності щодо її аналізу, проте є одностайними у визнанні сучасної економіки як змішаної. Тому є потреба подальшого аналізу змішаної економіки з метою просування економічної теорії.

3. Оскільки вчені не збігаються у питаннях «наповнення» змішаної економіки та її походження, тобто які саме відносини чи форми економічного життя надають підстав для такого визначення, в дисертації за теоретико-методологічну основу дослідження змішаної економіки взято позицію тих авторів, які виходять з більш широкого уявлення про неї на підставі історико-гносеологічних, техніко-технологічних і соціально-економічних аспектів аналізу. Такий підхід уявляється доречним. Виходячи саме з такого аналізу, попереднім висновком дослідження може бути наступний: змішаною економікою слід вважати таку, в якій органічно переплетено різні форми власності і різні форми організації продуктивних сил, багатоманітні типи суб'єктів господарювання, неоднакові методи управління, отже різні економічні відносини неоднакового походження і буття функціонування. Створено концепцію дослідження з трьох позицій: історико-гносеологічного, технологічного способу виробництва і соціально-економічного.

4. Дослідження з позиції історико-гносеологічного підходу довели, що змішана економіка не є феноменом, який розпочав своє функціонування сьогодні, а її формування відбувалося протягом тисячоліть з моменту появи товарного виробництва через три крупні розподіли праці. Подальший розвиток суспільства і його економічної структури обумовлювало переплетення і одночасне існування (співіснування) економічних відносин різних систем. А це може означати, що з позиції історико-гносеологічного підходу економіку будь-якого соціально-економічного устрою можна трактувати як змішану.

Аналіз змішаної економіки з позиції технологічного способу виробництва доводить правоту К.Маркса, що саме ця основа (якими знаряддями праці виробляють) є причиною зміни суспільно-економічних систем. Інакше важко науково довести, звідки з'явився такий феномен, як сучасна змішана економіка: одночасне функціонування (тобто поєднання) законів ринку і системи державного регулювання економіки в одному механізмові. Саме через такий аналіз виявляється та істина, згідно з якою сучасні моделі змішаної економіки є логічним результатом розвитку продуктивних сил суспільства.

Дослідження змішаної економіки з позиції соціально-економічної доводить, що її формування і функціонування відбуваються на основі зміни перш за все відносин власності. Новим підходом тут слід вважати аналіз процесу формування економіки змішаного типу, по-перше, через два напрями еволюції: від чистого ринку класичного капіталізму і від монополістичного капіталізму (монополістичного соціалізму); по-друге, наукові обґрунтування теорій «держави добробуту», «народного» чи «організованого» капіталізму, концепцій і моделей соціального ринкового господарства не є так званими чистими теоріями, що є реально впровадженими у життя. Результатом такого подвійного аналізу виявилося те, що за першим шляхом суспільство має тенденцію подальшого розвитку через соціалізацію (чи конвергенцію) до економіки знань, а за другим шляхом спостерігається чітка тенденція до тієї ж соціалізації і економіки знань через соціальне ринкове господарство.

5. Аналіз головних ознак і відносин національної економіки України довів, що однією з основних її проблем є нерівноправність статусу різних верств населення в економічному, соціальному та правовому значеннях. На такий стан впливають різні чинники, а саме: суттєва диференціація сімей за доходами, існування неконтрольованого тіньового сектора економіки, високі темпи інфляції, недосконала промислова політика, незбалансоване інституційне середовище, прогалини у законах соціального спрямування тощо. За таких обставин набувають пріоритетного значення державні програми соціальної адаптації людини до нових умов життєдіяльності на підставі посилення соціальної орієнтації економіки, зростання ролі неекономічних мотивацій і зміни структурних складових механізму соціалізації.

6. Доведено, що на ділі справедливою залишається теза про необхідність оптимального поєднання державного управління з ринковим механізмом. Але справа в тому, що не всі інститути, які є ефективними в одному середовищі, здатні ефективно функціонувати в іншому. Найбільш доцільним за умов змішаної економіки є створення інституційного середовища, яке одночасно спроможне долати інституційні конфлікти. Впровадження нової конструкції, у тому числі і інституційної, вимагає часу на наладку і адаптацію. Для інституційних інновацій важливо мати проект перехідного режиму, включаючи створення проміжних інститутів. Одним з важливих завдань реформ є вилучення перехідної ренти на користь держави з метою подолання невиправданої диференціації доходів і криміналізації суспільства. Розглянута в роботі теорія і практика динамічних моделей попадання системи в інституційну пастку і виходу з неї, носить квазістатичний характер. Через це існує імовірність виявлення і попередження причин і наслідків економічних криз.

7. На основі проведеного аналізу умов функціонування змішаної економіки в Україні і можливих інституційних пасток розроблено теоретико-методологічну концепцію виходу з них за умов змішаної економіки. Кожне інституційне перетворення потребує зусиль з прогнозування його результатів. Так, протекціоністська політика (дотації галузі) на певному етапі може створити неефективну структуру. Щоб запобігти появі подібних інституційних пасток, належить планувати поступовий демонтаж неефективного інституту в довгостроковому періоді та передбачати створення різних інституційних структур, які б доповнювали один одного і взаємодіяли. Це можна вважати універсальним принципом формування інституційного середовища адекватного змішаній економіці.

8. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, що підтверджено відповідною довідкою.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

у наукових фахових виданнях:

1. Шибаєва К.І. Передумови формування сучасної змішаної економіки. // К.І.Шибаєва /Економіка: теорія та практика. 2008. Випуск. 246., Том 1. С. 204-209.

2. Шибаєва К.І. Розгорнута концепція змішаної економіки// К.І.Шибаєва / Экономика Крыма. 2010. № 3 (22). С. 146-151.

3. Шибаєва К.І. Інституційні пастки і виходи з них за умов змішаної економіки під час реформ.// К.І.Шибаєва, Г.Д.Тарасенко / Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Випуск 38-1. Донецьк, ДонНТУ, 2010. С. 169-175. (Особистий внесок здобувача: розроблено методологічну концепцію виходу економіки з інституційних пасток).

4. Шибаєва К.І. Сучасні концепції змішаної економіки// К.І.Шибаєва / Тематичний збірник наукових праць. Торгівля і ринок. Випуск 29 - Донецьк, ДонНУЕТ, 2010. С. 372-379.

5. Шибаєва К.І. Обєктивні основи появи і поширення теорій змішаної економіки // К.І.Шибаєва / Экономика Крыма. 2010. № 4 (33). С. 214-218.

за матеріалами конференцій:

1. Шибаєва К.І. Типи економічних систем: теоретичне осмислення класифікації// К.І.Шибаєва / Тези VI Міжнародної науково-практичної конференції. «Україна у Європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» / Львів: Львівський університет бізнесу і права. 2010. С. 267-268.

2. Шибаєва К.І. Інтелектуальна власність в змішаній економіці// К.І.Шибаєва / Материалы XIV Международной научно-практической конференции. «Защита прав интеллектуальной собственности». // Алушта: КНЭУ. 2010. С. 92-97.

3. Шибаєва К.І. Змішана економіка з позиції технологічного способу виробництва // К.І.Шибаєва / Материалы I Международной научно-практической конференции. «Управление развитием предпринимательства в современных условиях». / Севастополь: КНЭУ. 2010. С. 105-106.

Анотація

Шибаєва К.І. - Змішана економіка: теорія і сучасна дійсність. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Донецьк, 2011 р.

Дисертацію присвячено вирішенню актуального наукової проблеми визначення теоретико-методологічних основ функціонування змішаної економіки на основі її політекономічного і практично-методичного аналізу.

В дисертації визначено об'єктивні основи появи і поширення теорій змішаної економіки, проаналізовано сучасні концепції змішаної економіки, розроблено розгорнуту концепцію змішаної економіки, проведено інтегрований аналіз змішаної економіки, сформульовано головні ознаки і відносини сучасної національної економіки, розкрито інституціональні перетворення і тенденції змішаної економіки, проаналізовано теорії держави добробуту, визначено особливості формування і функціонування економіки змішаного типу в Україні. Розроблено методологію дослідження змішаної економіки на підставі не вузького, а розширеного її тлумачення як історико-гносеологічного явища, на яке впливають техніко-технологічні і соціально-економічні чинники. Запропоновано теоретико-методологічну концепцію виходу з інституційних пасток за умов змішаної економіки. Удосконалено концепцію змішаної економіки на підставі її аналізу з урахуванням комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на її сучасні національні моделі. Дістали подальшого розвитку концепція змішаної економіки з позиції особливостей її формування і функціонування в Україні і теорія інституційних пасток, яку застосовано до дослідження особливостей функціонування змішаної економіки.