Формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Особливістю, що відрізняє функціонування акціонерних товариств від інших видів господарських товариств і потребує особливих управлінських підходів, є випуск ними акцій для формування, а, в подальшому, збільшення, статутного капіталу, яке здійснюється на фондовому ринку, що, за своєю природою, є залежним від різного роду зовнішніх загроз.

Здійснюючи емісійну діяльність, акціонерне товариство підпадає під вплив не лише зовнішніх, але й внутрішніх загроз, пов'язаних з реорганізацією відкритих та закритих акціонерних товариств у публічні чи приватні, модернізацію системи управління, звітності тощо.

Дослідженням загроз, пов'язаних з випуском та розміщенням акцій через фондові біржі, велику увагу приділяли І. Велш, Р. Геддес, П.Г. Гулькін, Дж.Ріттер, А.В. Лукашов, А.Є. Могін, В.І. Грушко, В.Д. Нікіфорова, В.О. Макарова, О.О. Волкова та інші зарубіжні та вітчизняні науковці. Їх праці мають теоретичне та практичне значення для встановлення факторів, що впливають на діяльність акціонерного товариства під час емісії його акцій. Проте, світові стандарти проведення розміщення акцій не можуть бути використані українськими товариствами через недосконалість нашого законодавства та ускладненість процедури виходу на зарубіжні ринки.

Питанням створення та функціонування системи економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності та її складових присвячені праці зарубіжних та вітчизняних науковців та практиків, серед яких слід назвати: Азоєва Г.Л., Ареф`єву О.В., Бандурка О.М., Барановського О.І., Белова В., Берлача А.І., Бланка І.О., Ващенка Н.В., Гавриша В.А., Груніна О.А., Денисенка М.П., Деружинского В.А., Дубецьку С.П., Духова В.Є., Живко З.Б., Заїчковського А.О., Зеркалова Д.В., Іванюту Т.М., Захарова О.І., Качалу Т.М., Камлика М.І., Керницького І.С., Кирича Н.Б., Ковальова Д., Козаченка Г.В., Ляшенка О.М., Мак-Мака В.П., Мошенського С.З., Олейнікова Е.А., Ортинського В.Л., Покропивного С.Ф., Пригунова П.Я., Рача В.А., Сідака В.С., Сухорукова А.І., Тамбовцева В.Л., Франчука В.І., Червякова І.М., Шаваєва А.Г., Шликова В.В., Ярочкіна В.І. та багатьох інших.

Існуючі підходи до формування системи економічної безпеки відображають особливості її побудови у суб'єктів господарювання, що здійснюють різні види діяльності (виробничі та торговельні підприємства, банківські установи, кредитні спілки, компанії з управління активами тощо), але питання формування системи економічної безпеки у суб'єктів різних організаційно-правових форм вивчено недостатньо повно.

Система економічної безпеки, яка існує в сучасних акціонерних товариствах не завжди здатна повноцінно виконувати свої функції саме в економічній сфері, вчасно реагуючи на появу зовнішніх та внутрішніх загроз, що особливо чітко проявляється в процесі емісії акцій, підготовки та проведення їх публічного розміщення.

Віддаючи належне авторам наукових доробків, результати яких сприяли процесу становлення економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності як науки, слід зазначити, що на даний час використання методологічного підходу до формування системи економічної безпеки акціонерних товариств практично відсутнє, а питання економічної безпеки емісійної діяльності не досліджувались в загалі.

У зв'язки з цим наукова проблема полягає у розробці теоретико-методологічних основ формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану науково-дослідних робіт Університету економіки та права «КРОК» та належить до теми «Механізм управління економічною безпекою підприємств і організацій в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку України» (державний реєстраційний номер 0108V010772 11.12.2008 р.), яка виконується в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень, узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2008-2011 роки.

Дослідження з теми проводились також відповідно до плану науково-дослідної роботи Східноєвропейського університету економіки і менеджменту і є фрагментом наступних тем:

- «Організація корпоративного управління в акціонерних товариствах в умовах глобалізації економіки» (державний реєстраційний номер 0107V005499 від 11.09.2007 р.), відповідно до якої автором досліджено українську модель корпоративного управління, здійснено порівняльний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду складання рейтингу корпоративного управління та вдосконалено методику розрахунку рейтингу корпоративного управління для українських акціонерних товариств як складову оцінки нефінансових загроз економічній безпеці акціонерного товариства;

- «Формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств» (державний реєстраційний номер 0110V002732 від 16.03.2010 р.), в межах якої автором було досліджено теоретико-методологічні основи формування системи економічної безпеки акціонерних товариств, механізм випуску та розміщення акцій, систематизовано основні загрози економічній безпеці акціонерних товариств при емісії та публічному розміщенні акцій на зарубіжних та вітчизняних ринках;

- «Економічна безпека фінансових посередників» (державний реєстраційний номер 0110V002731 від 16.03.2010 р.), в рамках якої автором було досліджено вплив фінансових посередників на економічну безпеку акціонерних товариств при емісії та публічному розміщенні акцій на зарубіжних та вітчизняних ринках.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій щодо формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств. Для досягнення зазначеної мети у дисертації були поставлені такі завдання:

- розкрити сутність поняття «економічна безпека акціонерних товариств», «система економічної безпеки акціонерного товариства» та «система економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств»;

- запропонувати методологію формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств;

- визначити структуру та складові елементи системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств, а також встановити основні взаємозв'язки між ними;

- провести аналіз особливостей емісійної діяльності українських акціонерних товариств на вітчизняних та зарубіжних ринках в контексті їх економічної безпеки;

- вивчити стан корпоративного управління в акціонерних товариствах в сучасних економічних умовах та міру його впливу на систему економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств;

- встановити вплив фінансових посередників на систему економічної безпеки акціонерних товариств в процесі випуску та розміщення цінних паперів;

- виокремити основні загрози економічній безпеці емісійної діяльності акціонерних товариств в сучасних умовах;

- вдосконалити систему захисту акціонерного товариства від недружнього поглинання шляхом вдосконалення його корпоративного управління;

- розробити методологію оцінки стану системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств.

Об'єктом дослідження є економічні відносини між суб'єктами ринку цінних паперів з приводу усунення загроз, що виникають у процесі емісійної діяльності акціонерних товариств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні підходи до формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні дослідження українських та зарубіжних вчених щодо формування системи економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності.

Основними методами, які були використані автором в процесі написання дисертації є:

- загальнонаукові методи, а саме: метод аналізу (при визначенні структури та складу елементів системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств) та метод синтезу (при формуванні цілісної системи із окремих підсистем та елементів);

- специфічні наукові методи, в тому числі неформальні евристичні методи, а саме: метод експертних оцінок (при визначенні вагових коефіцієнтів для оцінки ефективності проведення розміщень цінних паперів, оцінки стану корпоративного управління та оцінки впливу загроз на стан системи економічної безпеки акціонерних товариств); графічні методи (побудова матриць для оцінки розподілу функцій служби економічної безпеки між підрозділами товариства); кількісні методи, в тому числі економічний аналіз (при розрахунку коефіцієнтів у запропонованих методиках оцінки стану системи економічної безпеки), статистичний аналіз (при оцінці тенденцій здійснення емісійної діяльності українськими емітентами на вітчизняних та зарубіжних ринках); метод моделювання (при побудові кібернетичних моделей (блок-схеми, таблиці, діаграми) та створенні економіко-математичних моделей).

Інформаційно-довідковою базою для проведення дослідження стали закони і законодавчі акти, проекти законів, укази Президента України, Рішення ДКЦПФР, внутрішні положення суб'єктів господарювання. Статистичною основою для написання дисертаційної роботи слугували офіційні звіти ДКЦПФР, бази даних Системи розкриття інформації на фондовому ринку, фінансова звітність акціонерних товариств, а також інша загально доступна інформація.

Наукова новизна одержаних результатів, що були отримані автором під час проведення наукового дослідження, полягають у наступному:

вперше:

- побудовано вербально-алгоритмічну модель формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств, яка передбачає розробку концепції її формування, внутрішніх положень щодо забезпечення економічної безпеки, системи управління загрозами та методології оцінки стану даної системи. Використання методологічного підходу до формування такої системи дозволяє дослідити всі етапи її розвитку та здійснити комплексну оцінку її стану;

- введено поняття «система економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств», під якою слід розуміти сукупність підсистем, таких як: «підсистема забезпечення економічної безпеки при організації випуску та публічного розміщення акцій», «підсистема забезпечення економічної безпеки при здійсненні корпоративного управління акціонерним товариством» та «підсистема забезпечення економічної безпеки при взаємодії акціонерних товариств та фінансових посередників в процесі розміщення акцій», взаємовідносини між якими дозволяють мінімізувати вплив внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці акціонерного товариства в процесі випуску та публічного розміщення його цінних паперів;

- побудовано модель управління загрозами економічній безпеці емісійної діяльності акціонерного товариства, яка дозволяє здійснити ідентифікацію та оцінку загроз у відповідності із запропонованою автором класифікацією, а також запропонувати заходи щодо нейтралізації їх впливу;

- запропоновано методологічний підхід до оцінки стану системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерного товариства, який включає: визначення принципів та методів аналізу системи; аналіз складу та структури системи; оцінку характеру організації та рівня організованості; оцінку особливостей функціонування системи; аналіз взаємодії системи із внутрішнім та зовнішнім середовищем акціонерного товариства; визначення якісних та кількісних індикаторів оцінки стану системи; формування інтегрального показника оцінки стану системи та його критеріальних ознак. Використання запропонованого підходу дозволяє здійснити оцінку існуючої системи та запропонувати шляхи її вдосконалення;

- побудовано вербально-алгоритмічну модель оцінки та прогнозування стану системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств, яка передбачає використання трьох авторських методик (оцінки ефективності проведення випуску та розміщення акцій, оцінки стану корпоративного управління акціонерним товариством та оцінки впливу загроз на економічну безпеку емісійної діяльності акціонерного товариства) для отримання узагальненого результату стану означеної системи;

- введено поняття «методологія оцінки стану системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств», під яким автор пропонує розуміти сукупність загальнонаукових та специфічних методів діагностики стану системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств.

вдосконалено:

- сучасні підходи до встановлення функціональних складових системи економічної безпеки акціонерного товариства шляхом додавання до вже існуючих (фінансова, правова, майнова, кадрова, технологічна, інформаційна та екологічна) нової - «корпоративна складова», що зумовлено особливостями функціонування акціонерних товариств. Автором також було запропоновано новий підхід до розуміння фінансової складової (розподіляється на формування капіталу, в т.ч. акціонерного, та використання капіталу) та інформаційної (поділяється на інформаційно-аналітичну та інформаційно-психологічну);

- механізм взаємодії між ДКЦПФР та акціонерним товариством в процесі емісійної діяльності акціонерного товариства, який поєднуючи у собі такі елементи, як: органи державного регулювання емісійної діяльності акціонерних товариств, форми регуляторних актів, об`єкти державного регулювання, методи державного регулювання, санкції органів державної влади за порушення законодавства, встановлює державні гарантії та одночасно вказує на основні загрози економічній безпеці емітентів при порушення умов випуску та розміщення цінних паперів;

- модель забезпечення економічної безпеки акціонерного товариства в процесі випуску та розміщення емісійних цінних паперів, які ґрунтується на етапах випуску та розміщення акцій, та дозволяє здійснити ідентифікацію основних загроз економічній безпеці товариства;

- механізм захисту акціонерного товариства від недружнього поглинання при публічному розміщенні акцій шляхом модернізації його корпоративного управління з допомогою регламентаційних, обмежуючих, фінансових та організаційних заходів;

- методику складання рейтингу корпоративного управління для українських акціонерних товариств, яка врахувала передовий світовий та вітчизняний досвід складання таких рейтингів, що дало змогу використати рейтинг як складову методології оцінки стану системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерного товариства

дістали подальшого розвитку:

- трактування понять «економічна безпека акціонерного товариства», «система економічної безпеки акціонерного товариства» та «загрози економічній безпеці емісійної діяльності акціонерного товариства», які стали підґрунтям для розробки методології формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств;

- оптимізація організаційної структури служби економічної безпеки акціонерних товариств шляхом порівняння світового та вітчизняного досвіду її організації та встановлення її ролі при взаємодії з внутрішніми підрозділами та зовнішніми суб'єктами;

- діагностика стану корпоративного управління в акціонерних товариствах, що дозволило встановити основні загрози економічній безпеці акціонерних товариств при неефективному корпоративному управлінні та надати пропозиції щодо його удосконалення;

- встановлення взаємозв'язків між суб'єктами, що впливають на стан системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств (емітентами, державними і недержавними регулюючими органами, а також фінансовими посередниками), а саме: при публічному розміщенні цінних паперів на вітчизняних та зарубіжних ринках, при проходженні лістингу на фондових біржах, при обліку прав власності на акцій, що дозволило розробити методику оцінки впливу загроз на емісійну діяльність акціонерного товариства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані при формуванні системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств.

Вплив державного регулювання на економічну безпеку емісійної діяльності акціонерних товариств підтверджено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України (довідка №115/02 від 10.02.2011 р.).

Методологічні підходи до складання рейтингу корпоративного управління як складової методики оцінки економічної безпеки акціонерних товариств, було використано у практичній діяльності рейтингового агентства «МІРА» (довідка №23/08 від 20.08.2010 р.). Практичне значення результатів дисертаційного дослідження щодо використання запропонованого автором механізму оцінки рівня корпоративного управління та рівня економічної безпеки акціонерних товариств при оцінці економічної безпеки банківських установ підтверджено Національним банком України (довідка №118 від 27.01.2011 р.).

Практичне значення отриманих результатів щодо оцінки стану системи економічної безпеки акціонерних товариств підтвердили ПАТ «Укрексімбанк» (довідка №072-07/3143 від 22.12.2010 р.), ПАТ «Форум» (довідка №186-08 від 19.08.2010 р.) та ПАТ «Укрсоцбанк» (довідка №132 від 10.02.2011 р.)

Основні результати дослідження використані у навчальному процесі ВНЗ «Східноєвропейський університет економіки та менеджменту» у процесі підготовки фахівців при викладанні дисциплін «Ринок фінансових послуг», «Фінансове посередництво» та «Інвестування» (довідка №168 від 08.06.2010 р) та Київського національного університету технологій і дизайну при викладанні дисципліни «Економічна безпека підприємств» (довідка №07-711/09 від 26.01.2011 р.), а також можуть бути запропоновані для використання при викладанні навчальних курсів у інших вищих навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною одноосібною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо теоретико-методологічних основ і практичних аспектів формування системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств. Основні наукові положення, аналітичні висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження обговорювалися і отримали схвалення на 19-ти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на Міжнародній науково-практичній конференції «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» Черкаси, 18-20 жовтня 2006 р.), науково-практичній конференції «Фінанси в системі економічних відносин» (Черкаси, 17 лютого 2010 р.), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіональний вимір сенситивності механізмів управління: правовий, фінансово-економічний, психологічний аспекти» (Чернівці, 10-11 грудня 2009 р.), економічній науково-практичній Інтернет-конференції «Сучасні проблеми економіки в умовах глобальної фінансової нестабільності» (Тернопіль, 15 березня 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (Харків, 07-10 квітня 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Макіївка, 21-23 квітня 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наука-2010: проблеми та перспективи розвитку» (Черкаси, 22-23 квітня 2010 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційна та економічна безпека» (INFECO-2010) (Харків, 27-29 квітня 2010 р.), шостій всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційний потенціал української науки - ХХІ сторіччя» (Запоріжжя, 1-15 квітня 2010 р.), 6-й Міжнародній науково-практичній конференції «Основни проблеми на съвременната наука» (София, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Дні фінансової науки» (Сімферополь, 12-14 травня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Бізнес та умови його розвитку: національний та міжнародний дискурси» (Донецьк, 24 травня 2010 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання» (Київ, 27-28 травня 2010 р.), V міжнародній науково-практичній конференції «Реформування економіки України: стан та перспективи», (Київ, 25-26 листопада 2010 р.), міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Фінансово-економічне, обліково-аналітичне та організаційно-правове забезпечення відтворювальних процесів на шляху до економіки знань», (Чернівці, 25-26 листопада 2010 р.), науково-практичній інтернет-конференції «Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації», (Тернопіль, 9-10 грудня 2010 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку», (Сімферополь, 24 грудня 2010 р.), всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Формування та розвиток економіки в сучасних умовах господарювання» (Луцьк, 23-24 грудня 2010 р.).

Публікації. Основні положення і результати проведеного наукового дослідження викладені у 51 опублікованій науковій праці загальним обсягом 56,51 друк. арк., з них 1 одноосібна монографія (26 друк. арк.), 2 колективні монографії (5,96 друк. арк.), 1 навчальний посібник (6,39 друк. арк.), 28 статей у наукових фахових виданнях (15,65 друк. арк.), та 19 тез доповідей на наукових конференціях (2,51 друк. арк.).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 409 сторінок, 12 додатків, що займають 33 сторінки, список використаних джерел із 234 найменувань. Матеріали дисертації містять 86 таблиць і 105 рисунків, з яких 11 займають усю площу сторінки або більше.

Основний зміст роботи

економічний безпека управління акціонерний

У першому розділі «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ» досліджено еволюцію наукових поглядів на економічну безпеку, методологію формування системи економічної безпеки акціонерного товариства, основні методики оцінки стану системи економічної безпеки акціонерного товариства та службу економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності.

У підрозділі 1.1 «Економічна безпека акціонерних товариств як об'єкт наукових досліджень» на підставі проведеного аналізу праць зарубіжних та вітчизняних вчених та практиків було проведено дослідження питання виникнення та розвитку поняття «економічна безпека суб'єктів господарської діяльності», що дало змогу автору систематизувати існуючі підходи за наступними критеріями.

Виходячи з результатів проведеного дослідження, було запропоновано авторський підхід до трактування поняття «економічна безпека акціонерних товариств», під яким слід розуміти сукупність економічних відносин, пов'язаних із управлінням діяльністю акціонерного товариства шляхом мінімізації впливу внутрішніх і зовнішніх загроз та досягнення поставленої стратегічної мети.

У підрозділі 1.2 «Методологія формування системи економічної безпеки акціонерного товариства» дослідження наукових праць, присвячених розвитку загальної теорії систем дозволило автору встановити методологічні характеристики системи, а саме: з'ясувати значення поняття «система», її види, ознаки, структуру, внутрішню організацію, принципи побудови та види взаємозв'язків між її елементами. На основі зазначених характеристик автором було вивчено сучасні теоретичні підходи до формування та функціонування систем економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності на відповідність даним характеристикам та з'ясовано, що жоден з цих підходів встановленим характеристикам не відповідає.

У зв'язку з цим автором було введено поняття «система економічної безпеки акціонерного товариства», яке доцільно розглядати з двох точок зору: як сукупність підсистем, кожна з яких складається із взаємопов'язаних елементів та як сукупність взаємопов'язаних елементів, які дозволяють здійснювати управління діяльністю акціонерного товариства шляхом мінімізації впливу на нього внутрішніх і зовнішніх загроз для досягнення ним поставленої стратегічної мети.

Відповідно до запропонованого визначення, система економічної безпеки акціонерного товариства складається з трьох підсистем першого рівня відповідно до основних видів діяльності товариства (операційна, фінансова та інвестиційна), а кожна з них - із підсистем другого рівня відповідно до більш конкретних видів діяльності товариства. Окреме місце в даній системі належить підсистемі економічної безпеки акціонерного товариства при здійсненні емісійної діяльності як складовій підсистеми економічної безпеки фінансової діяльності акціонерного товариства.

Розглядаючи систему економічної безпеки акціонерного товариства, як сукупність взаємопов'язаних елементів, автор до їх складу відносить: об`єкти, суб`єкти, нормативно-правове регулювання діяльності, принципи побудови системи, функціональні складові системи, методики оцінки стану системи економічної безпеки.

За результатами проведеного дослідження праць зарубіжних та вітчизняних науковців, автором було вдосконалено структуру функціональних складових системи економічної безпеки акціонерного товариства.

У підрозділі 1.3 «Основні методики оцінки стану системи економічної безпеки акціонерного товариства» автором підкреслено, що проблематика розробки методики оцінки стану системи економічної безпеки різних типів суб'єктів господарювання знайшла відображення у працях ряду вітчизняних та зарубіжних вчених. Існуючі методики в переважній більшості носять комплексний характер та дозволяють проаналізувати систему економічної безпеки за окремими функціональними складовими.

Проте, найголовнішим їх недоліком є відсутність методологічного підходу до оцінки стану такої системи в цілому. Поза увагою авторів залишаються аналіз структури системи, оцінка її організованості, взаємозв'язків між її елементами, оцінка впливу загроз на економічну безпеку та господарську діяльність акціонерного товариства в цілому. Саме тому виникає необхідність розробки методології оцінки стану системи економічної безпеки акціонерного товариства, яка б врахувала всі перераховані недоліки попередніх методик.

У підрозділі 1.4 «Служба економічної безпеки в системі економічної безпеки акціонерного товариства» автором досліджено світовий та вітчизняний досвід організації діяльності служби економічної безпеки, що дозволило систематизувати види діяльності окремих служб та підрозділів у процесі забезпечення економічної безпеки підприємства, а також закріпити основні функціональні обов'язки за секторами та групами діяльності підприємства.

Зарубіжний досвід вирішення даної проблеми свідчить про створення на підприємствах різних форм власності, у тому числі й в акціонерних товариствах, служби безпеки або залучення зовнішніх консультантів, а також ілюструє широкий спектр заходів для впровадження у систему безпеки вітчизняного бізнесу, що дає можливість виокремлення найсуттєвіших та найдієвіших способів, методів та заходів убезпечення вітчизняних суб'єктів господарської діяльності. Вітчизняний досвід організації роботи служби економічної безпеки, що досліджено, потребує створення ефективно діючої служби економічної безпеки як одного з підрозділів підприємств та установ.

У другому розділі «Розвиток емісійної діяльності українських акціонерних товариств в контексті економічної безпеки» встановлено роль емісійних цінних паперів акціонерних товариств у формуванні системи економічної безпеки акціонерного товариства, розкрито сутність та механізм проведення емісійної діяльності акціонерного товариства, встановлено особливості розміщення акцій українських емітентів на зарубіжних ринках, здійснено оцінку результатів розміщення акцій та встановлено їх вплив на економічну безпеку емітентів, а також виявлено вплив державного регулювання емісійної діяльності акціонерних товариств на їх економічну безпеку.

У підрозділі 2.1 «Вплив державного регулювання емісійної діяльності акціонерних товариств на його економічну безпеку» досліджено особливості державного регулювання емісійної діяльності акціонерних товариств, вдосконалено механізм взаємодії між ДКЦПФР та акціонерним товариством в процесі його емісійної діяльності, а також розроблено модель впливу державного регулювання публічного розміщення акцій на економічну безпеку емітентів (рис. 3).

Наведена модель дозволяє ідентифікувати загрози в процесі випуску та розміщення акцій та запропонувати заходи щодо їх нейтралізації.

У підрозділі 2.2 «Емісійна діяльність акціонерного товариства: сутність та механізм забезпечення економічної безпеки» автором досліджено логічну послідовність у розумінні понять «випуск-емісія-розміщення» та запропоновано поняття «емісійна діяльність», під яким слід розуміти сукупність економічних відносин, пов'язаних з підготовкою до випуску, безпосереднього випуску та розміщення (приватного чи публічного) цінних паперів.

Вивчення вітчизняних та зарубіжних підходів до забезпечення економічної безпеки акціонерних товариств під час проведення випуску та розміщення емісійних цінних паперів, в тому числі акцій, показало відсутність наукових праць з даного напряму. Дослідження економічної безпеки емісійної діяльності у загальній системі економічної безпеки акціонерного товариства дозволило сформулювати функції, мету та принципи здійснення первинного розміщення акцій в системі економічної безпеки.

Взявши за основу етапи випуску та розміщення акцій, було розроблено модель забезпечення економічної безпеки акціонерного товариства на основних етапах випуску та розміщення ним цінних паперів.

При цьому було ідентифіковано основні загрози економічній безпеці акціонерного товариства, які впливають на кожному із зазначених етапів випуску та розміщення акцій.

У підрозділі 2.3 «Загрози економічній безпеці українських емітентів при розміщенні акцій на зарубіжних ринках» було встановлено, що українське законодавство передбачає певний перелік обмежень, які заважають розміщенню акцій українських емітентів за межами України та негативно впливають на стан їх економічної безпеки.

Абсолютна невідповідність існуючих положень українського законодавства вимогам іноземних фондових бірж, а також активне втручання ДКЦПФР в процес прийняття емітентом рішення щодо розміщення акцій і відсутність чіткої процедури отримання дозволу на обіг акцій за кордоном, призводять до фактичної неможливості розміщення акцій українських емітентів на іноземних фондових біржах.

У зв'язку з зазначеними проблемами і складностями в Україні до цього часу не було здійснено жодного безпосереднього (прямого) виходу українських емітентів на ІРО в іноземних юрисдикціях. Якщо акціонерне товариство вирішує здійснити розміщення акції за межами України, воно може використати депозитарні розписки, розміщення через випуск акцій холдингової компанії, зареєстрованої за кордоном, поєднання обох форм випусків або зворотне поглинання.

Враховуючи роль та місце депозитарних розписок у залученні капіталу на іноземному фондовому ринку, автором були систематизовані основні переваги та недоліки даних фінансових інструментів, які прямо чи опосередковано впливають на прийняття рішення емітента про випуск депозитарних розписок та можуть становити загрозу його економічній безпеці.

Отже, обираючи місце та форму розміщення цінних паперів на зарубіжних фондових майданчиках, кожне акціонерне товариство повинно звертати особливу увагу на загрози його економічній безпеці в процесі підготовки до випуску, безпосередньо під час випуску та після проведення публічного розміщення.

У підрозділі 2.4 «Вплив результатів розміщення акцій на вітчизняних і зарубіжних ринках на економічну безпеку їх емітентів» автором було з'ясовано, що останні п'ять років продовжує спостерігатись тенденція до зростання обсягів зареєстрованих ДКЦПФР випусків цінних паперів, що вказує на активне поповнення своїх коштів суб'єктами господарської діяльності України за рахунок випуску акцій та облігацій, які становлять понад 50% всіх випущених цінних паперів.

Проте проведені розміщення протягом останніх років мали технічний характер та допомогли покращити фінансовий стан банкам та страховим компаніям після отриманих під час кризи збитків. Інша частина емітентів виконувала вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», який вимагає здійснювати публічні розміщення тими товариствами, які прагнуть стати публічними. Особливий вплив на стан системи економічної безпеки акціонерних товариств здійснює визнання ДКЦПФР емісії недобросовісною та недійсною, що призводить не лише до фінансових витрат, а й до втрати товариством статусу публічної компанії (табл.).

Динаміка зареєстрованих та недійсних обсягів цінних паперів, млрд. грн.

	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.
Обсяг зареєстрованих випусків ЦП	22,61	17,09	23,62	34,76	61,99	84,07	133,25	153,05	162,68
Обсяги недійсних випусків ЦП	0,41	0,97	0,73	1,49	2,98	2,69	8,93	8,26	10,74
У% до зареєстрованих випусків	1,8	5,7	3,1	4,3	4,8	3,2	6,7	5,4	6,6

Основним показником, що характеризує стан економічної безпеки акціонерного товариства під час розміщення цінних паперів, є ефективність проведеного залучення капіталу, під якою розуміють приріст капіталізації компанії. Для аналізу ефективності були відібрали всі IPO, які в період з 2005 р. по 2010 р. здійснювалися «українськими емітентами» на закордонних майданчиках. Із понад 60 українських емітентів, які залучили капітал з-за кордону за цей час, через холдинги, зареєстровані у країнах з м'яким податковим кліматом, ІРО здійснили лише 10 компаній.

На жаль, абсолютна більшість із проведених розміщень не були ефективними. Емітенти зіштовхнулись з необхідністю нести великі транзакційні витрати на підтримку лістингу, при цьому в більшості з них відбулось зниження капіталізації.

Практично жодна компанія із числа тих, які провели розміщення, не в змозі самостійно сформувати інформаційний потік щодо своєї діяльності після ІРО, що негативно відображається на їх економічній безпеці.

У третьому розділі «КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНІ» встановлено місце та значення корпоративного управління в системі економічної безпеки акціонерних товариств та в процесі здійснення ними емісійної діяльності.

У підрозділі 3.1 «Формування підсистеми корпоративного управління як складової системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств» досліджено сутність такого поняття, як «корпорація» та встановлено, що в українському законодавстві воно не відповідає поняттю «акціонерне товариство», а характеризує об'єднання підприємств. Натомість, введене поняття «корпоративне управління», проте однозначності у його розумінні немає. Огляд праць зарубіжних та вітчизняних вчених дозволяє констатувати існування як мінімум семи підходів до тлумачення даної дефініції.

Автор пропонує корпоративне управління розглядати як складову системи економічної безпеки акціонерного товариства, основними елементами якої є наступні: нормативно-правове забезпечення корпоративного управління, суб'єкти, об'єкти, інформаційне забезпечення, методологія оцінки стану корпоративного управління.

Формування даної підсистеми дозволить встановити вплив корпоративного управління на стан системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерного товариства шляхом ідентифікації відповідних загроз та розробки дієвих заходів щодо їх нейтралізації.

У підрозділі 3.2 «Діагностика стану корпоративного управління та його вплив на економічну безпеку акціонерних товариствах України» досліджено акціонерні товариства за основними показниками, які свідчать про стан корпоративного управління та безпосередньо впливають на його економічну безпеку, а саме:

- організація та якість проведення загальних зборів акціонерів;

- контроль за ходом реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;

- ефективність роботи спостережної ради АТ;

- розподіл функцій між органами управління АТ;

- наявність внутрішніх документів, що регламентують корпоративне управління;

- проведення внутрішніх та зовнішніх перевірок діяльності АТ тощо;

- інформаційна прозорість діяльності АТ;

- наявність незалежної оцінки корпоративного управління.

Об'єктом дослідження стали всі відкриті акціонерні товариства, які подають до ДКЦПФР річну звітність встановленої форми та розкривають у ній інформацію про стан корпоративного управління. Так, за 2004 р. досліджено 5504 акціонерних товариства, за 2005 р. - 6330, 2006 р. - 6113, за 2007 р. - 6091, за 2008 р. - 6104.

Отримані результати проведеного аналізу показали, що до позитивів практики корпоративного управління слід віднести: регулярне проведення загальних зборів акціонерів, у т.ч. позачергових для вирішення невідкладних проблем; формування спостережних рад і ревізійних комісій; залучення до складу спостережних рад підприємств, які мають стратегічне значення, представників держави; використання послуг зовнішніх аудиторів і фінансових консультантів, створення спеціальних підрозділів, які відповідають за роботу з акціонерами, напрацювання внутрішніх Положень регулювання діяльності товариства.

Недоліками корпоративного управління окремих акціонерних товариств, які безпосередньо впливають на стан їх економічної безпеки є: відсутність незалежного контролю за ходом реєстрації акціонерів на загальних зборах; неналежні умови для вільного волевиявлення під час голосування на них; недотримання вимог до кількісного і якісного складу спостережної ради і періодичності проведення її засідань; відсутність комітетів у складі спостережної ради і посад корпоративного секретаря; формальний характер діяльності ревізійної комісії; перерозподіл повноважень органів акціонерного товариства на користь спостережної ради і правління; низький рівень використання інфраструктури фондового ринку і фінансових інструментів залучення капіталу; формування фінансової звітності лише за національними стандартами; відсутність внутрішніх регламентів з ключових питань діяльності акціонерного товариства: кодексу корпоративного управління, положень про посадових осіб акціонерного товариства, розподіл прибутку, дивідендну політику, економічну безпеку тощо.

У підрозділі 3.3. «Інформаційна прозорість діяльності як індикатор стану системи економічної безпеки акціонерного товариства» досліджено стан інформаційної прозорості та відкритості акціонерних товариств. Основою для формування вибірки був список з 100 компаній, які входять до 1-го та 2-го рівнів лістингу на двох провідних українських фондових біржах: ПФТС та «Українська біржа» станом на кінець 2010 р. У дослідження ввійшли 40 українських компаній, які обиралися на основі двох критеріїв: розміру капіталізації та обсягу торгів.

Дослідження проводилося згідно методології, розробленою автором, в основі якої лежить принцип повного й своєчасного публічного розкриття інформації, суттєвої для інвесторів. Оцінка компаній проводилась за 105 критеріями, розділеним на три блоки: Блок 1 - Структура власності й права акціонерів (34 критерії); Блок 2 - Фінансова й операційна інформація (46 критеріїв); Блок 3 - Склад і процедури Ради директорів і менеджменту (25 критеріїв). Запропонована автором методологія припускає використання й аналіз загальнодоступної інформації, що отримується з трьох основних джерел: річні звіти акціонерних товариств; веб-сайти акціонерних товариств; звітність, що подається до ДКЦПФР, фондових бірж й перебуває у відкритому доступі.

Загальний бал прозорості компанії визначався як відсоток від максимально можливого рівня розкриття, зафіксованого в переліку критеріїв.

Результати дослідження показали, що рівень прозорості публічних українських компаній досить низький і становить 27,80% від максимально повного рівня розкриття.

Основною причиною настільки низького значення індексу прозорості, на наш погляд, є відсутність достатньої ринкової мотивації до подібного розкриття, що неможливо компенсувати винятково регуляторними вимогами. Як видно, компанії, що увійшли до вибірки, на даний момент не випробовують гострої необхідності залучати капітал на міжнародних ринках.

У процесі дослідження було розглянуто середній рівень інформаційної прозорості компаній десяти галузей, що включають емітентів з найбільш ліквідними акціями, і проведено їх порівняльний аналіз. Перше місце за рівнем прозорості займає фінансовий сектор (38,91%), а останнє - компанії паливного сектору (28,13%).

Низький рівень інформаційної прозорості становить загрозу економічній безпеці акціонерних товариств при емісійній діяльності та може призвести до:

- втрати акціонерами та партнерами товариства довіри до його керівництва,

- зниження рівня капіталізації акціонерного товариства на фондових біржах,

- підвищення загроз поглинання товариствами компаніями-агресорами,

- зниження рівня лістингу на фондовій біржі або делістингу акціонерного товариства,

- і, як, наслідок, втрати акціонерним товариством статусу публічної компанії.

Своєчасна та повна ідентифікація загроз дозволить розробити ефективні заходи щодо їх нейтралізації.

У підрозділі 3.4. «Рейтинг корпоративного управління як оцінка нефінансових загроз економічній безпеці акціонерних товариств» автором було встановлено, що розробкою методик оцінювання корпоративного управління, насамперед для країн з перехідною економікою, займалися агенство Standard&Poor's, Інститут корпоративного права і управління РФ, Brunswick UBS Warburg, Російський інститут директорів, рейтингове агентство «Експерт-РА». В Україні у 2004 році Українським інститутом розвитку фондового ринку було розроблено індекс корпоративного управління одночасно для макро - та мікрорівнів національної економіки. Рейтингове агентство «Кредит-рейтинг», отримавши статус уповноваженого агентства, також розробило методологію оцінки рівня корпоративного управління, який використовує на практиці.

Вивчення основних методик оцінки корпоративного управління, які використовуються в практиці діяльності рейтингових та інформаційних агентств, а також інших фінансових інститутів, дозволило встановити їх переваги та недоліки та з'ясувати, що жоден з українських індикаторів не має комплексний характер та не адаптований до вимог сучасного законодавства України. На даний час, на жаль, відсутня та потребує розробки комплексна оцінка стану корпоративного управління акціонерних товариств, яка б за допомогою інтегрального показника (рейтингу корпоративного управління) відображала вплив нефінансових загроз на економічну безпеку акціонерного товариства в процесі випуску та розміщення його цінних паперів.

У підрозділі 3.5 «Оцінка ефективності взаємодії органів управління та служби економічної безпеки акціонерного товариства при роботі з інсайдерами» було вивчено організаційну структуру акціонерних товариств, щодо яких проводився моніторинг розкриття інформації у параграфі 3.3 дисертації, в результаті якого було встановлено, що всі банківські установи, мають службу економічної безпеки (СЕБ), а підприємства, в більшості випадків, розподіляють функції СЕБ між іншими підрозділами.

Для більш детального відображення функцій, які виконують підрозділи, що відповідають за забезпечення економічної безпеки в досліджуваних товариствах, автором було складено матрицю «складові економічної безпеки - підрозділи забезпечення економічної безпеки» на прикладі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Проведений аналіз показав досить розгалужену систему підрозділів служби економічної безпеки банків та промислових підприємств, які забезпечують її підтримку на достатньому рівні у процесі надання різноманітних послуг, але в організаційні структурі всіх 40 акціонерних товариств, що увійшли до вибірки, відсутня посада «корпоративного секретаря», який відповідає саме за стан корпоративного управління в них, що негативно відображається на їх економічній безпеці.

Недостатня увага в діяльності досліджуваних акціонерних товариств також приділяється інформаційно-психологічній складовій економічної безпеки. Особливо гостро це питання проявляється на фоні недостатнього рівня організації корпоративного управління, використання зацікавленими особами інсайдерів для отримання необхідної їм інформації та планування рейдерських захоплень з метою зміни власників та недружнього поглинання.

Автором було досліджено сутність та види інсайдерів, встановлено вплив розголошення ними інформації на економічну безпеку акціонерних товариств та зазначено заходи щодо нейтралізації загроз витоку інформації.

У четвертому розділі «Вплив фінансових посередників на економічну безпеку емісійної діяльності акціонерних товариств» досліджено основні зовнішні загрози економічній безпеці акціонерного товариства при випуску та розміщенні акцій з боку органів державного регулювання та фінансових посередників.

У підрозділі 4.1 «Взаємодія служби економічної безпеки акціонерного товариства з державними та недержавними регулюючими органами щодо правомірності діяльності фінансових посередників» було досліджено питання взаємодії СЕБ акціонерних товариств з органами державної влади (government relation) щодо отримання інформації про правомірність діяльності фінансових посередників.

Автором запропоновано розглядати підсистему взаємодії акціонерного товариств з фінансовими посередниками при здійсненні публічного розміщення акцій як складову системи економічної безпеки емісійної діяльності акціонерних товариств. Основними елементами даної підсистеми є: об`єкти, суб`єкти, нормативно-правове забезпечення, інформаційне забезпечення, методологія оцінки стану системи економічної безпеки.

Під впливом державного регулювання та саморегулювання їх діяльності основною загрозою є порушення ліцензійних умов та втрата можливості виконувати ними свою діяльність. Основними причинами появи такої загрози є: зміна умов участі фінансового посередника у саморегулівній організації за професійним спрямуванням може призвести до виходу із СРО; несвоєчасне внесення змін до установчих та внутрішніх документів фінансового посередника у відповідності зі змінами у законодавстві; неефективний кадровий менеджмент може призвести до зменшення сертифікованих фахівців у складі фінансового посередника нижче встановлених нормативів; приховування працівниками фінансового посередника інформації про одночасну роботу в інших професійних учасниках фондового ринку; неможливість виконання економічних нормативів діяльності через нестабільність економіки країни в цілому та фондового ринку зокрема та інші ситуації, пов'язані з поточною діяльністю фінансових посередників на фондовому ринку.

Саме тому, акціонерні товариства повинні звертати увагу на зазначені загрози діяльності фінансових посередників, які також опосередковано впливають на економічну безпеку і самих акціонерних товариств.

У підрозділі 4.2 «Вплив фінансових посередників на економічну безпеку акціонерних товариств при випуску та розміщенні акцій за кордоном» було досліджено діяльність фінансових посередників, до яких звертаються українські акціонерні товариства, що бажають здійснити залучення капіталу на зарубіжних ринках. Найчастіше в процесі випуску та розміщення акцій за кордоном беруть участь: лід-менеджер (андеррайтер), коменеджер, юридичні консультанти, аудитори, фінансовий консультант, PR-агентство та друкарня.

Найпоширенішими загрозами в процесі вибору та співробітництва з фінансовими посередниками є:

погіршення репутації банку в інвестиційному співтоваристві;

відсутність достатньої бази інвесторів або їх відмова працювати з банком;

зміни в складі працівників банку та їх досвіді проведення IPO;

недостатньо точні аналітичні прогнози, складені банком до та після ІРО;

неспроможність підтримки акцій емітента на вторинному ринку;

порушення строків проекту чи зростання вартість послуг тощо.

Зазначені та інші загрози суттєво впливають на процес розміщення акцій та можуть призвести до його відміни, знизити очікуваний ефект від розміщення або взагалі спричинити втрату статусу публічного товариства.

У підрозділі 4.3 «Встановлення загроз економічній безпеці акціонерного товариства при проходженні лістингу на фондових біржах», вивчивши умови допуску компаній до торгів як на глобальних, так і регіональних біржах, автор прийшов до висновку, що існуючі обмеження, які висуває до українських акціонерних товариств ДКЦПФР, суттєво впливають на прагнення українських корпорацій проводити приватні чи публічні розміщення власних цінних паперів та залучати необхідний їм капітал за кордоном.

При цьому зміни в українському законодавстві також зумовили загрози економічній безпеці відкритих акціонерних товариств та їх функціонуванню взагалі. Відтепер всі товариства, які прагнуть стати публічними (ПАТ) повинні пройти процедуру лістингу на одній із фондових бірж та залишатись у біржовому реєстрі, а всі їх наступні розміщення акцій повинні бути лише публічними. У іншому випадку, товариство втрачає статус публічного та перетворюється на приватне (ПрАТ) або реорганізовується у товариство з обмеженою відповідальністю. Існуючі вимоги до проходження лістингу є достатньо жорсткими та призводять до зменшення кількості публічних акціонерних товариств.

Основними загрозами діяльності акціонерного товариства при обігу акцій на фондових біржах є: не включення акціонерного товариства до біржового реєстру або виключення з нього, що призведе до втрати ним статусу публічного.