Розвиток підприємства: інтелектуально-інвестиційне забезпечення (за матеріалами фармацевтичних підприємств України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток підприємства: інтелектуально-інвестиційне забезпечення (за матеріалами фармацевтичних підприємств України)

На сучасному етапі розвитку світової економіки впровадження нових технологій стало визначальним фактором підвищення ефективності виробництва та поліпшення якості товарів і послуг, тому об'єктивною передумовою економічного зростання є перехід до безперервного інноваційного відтворення. За таких умов особливого значення для ефективного розвитку вітчизняних підприємств набуває інтелектуальна складова їх діяльності та її належне фінансування із залученням різних інвестиційних джерел.

Результати теоретичних і прикладних досліджень з різних аспектів даної проблематики висвітлені в роботах вітчизняних вчених: О.Б. Бутник-Сіверського, С. А. Володіна, І. О. Галиці, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, І. В. Гонтаревої, Н. П. Гончарової, Л. Ю. Гордієнко, Я. Я. Гордієнка, А. В. Гриньова, М. П. Денисенка, Ф. І. Жебровської, І. А. Павленко, І. Л. Петрової, С. Ф. Покропивного, О. В. Посилкіної, І. М. Рєпіної, В.С. Савчука, В.П. Семиноженка, І.В. Федулової, Л.І. Федулової, П.С. Харіва, В.П. Чеботарьова та інших. Розгляду цієї проблеми присвячені праці таких зарубіжних вчених: Г. Бромберг, С. Глазьєв, П. Друкер, К. Крістенсен, В. Лазонік, Е. Менсфілд, К. Нордстрем, М. Портер, М. Рейнор, Р. Уотерман, Р. Фатхутдінов, Р. Фостер, К. Фрімен, А. Хейлі, Й. Шумпетер та інші.

Однак певні теоретико-методичні та прикладні питання щодо визначення ключових чинників впливу на розвиток підприємства розроблені ще не досить ґрунтовно. Вимагає уточнення категоріальний апарат, що допоможе розкрити взаємозв'язок між інтелектуальними ресурсами підприємства, його інноваційною діяльністю та подальшим розвитком. Потребує також удосконалення методичний інструментарій оцінювання впливу рівня інтелектуально-інвестиційного забезпечення на розвиток підприємства. Наукова і прикладна актуальність обраних проблемних питань зумовили вибір теми дисертації, визначили її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Економіка, організація та результативність діяльності підприємств», реєстраційний номер 0106U001802, в межах якої особисто автором уточнено критерії прийняття рішень, спрямованих на інтелектуально-інвестиційне забезпечення розвитку підприємства; розширено спектр методичного інструментарію оцінювання рівня інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства; розроблено модель інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є узагальнення теоретико-методичних положень, розробка та обґрунтування практичних рекомендацій щодо інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства.

Для досягнення мети поставлено і вирішено такі наукові та прикладні завдання:

- поглиблено науково-методичні засади визначення базових категорій, пов'язаних з процесом інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства, розкрито суть даного процесу, виокремлено закономірності його перебігу та розроблено відповідні механізми управління ним;

- досліджено історичний генезис вітчизняного ринку фармації та визначено основні вектори його розвитку;

- вдосконалено інтегральну методику оцінювання ефективності формування та використання інноваційного потенціалу та інвестиційного капіталу досліджуваних підприємств;

- розроблено теоретичні основи та побудовано математичну модель інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку вітчизняних фармацевтичних підприємств;

- встановлено кореляційні залежності між основними факторами впливу на інтелектуально-інвестиційне забезпечення розвитку досліджуваних підприємств;

- обґрунтовано програму заходів щодо інтелектуально-інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку підприємств фармацевтичного ринку України.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємств у сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних питань формування ефективного інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку фармацевтичних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичне підґрунтя дисертації створює система загальнонаукових і спеціальних методів, що концептуально дають змогу вирішувати поставлені наукові завдання. У процесі обґрунтування теоретичних аспектів дисертації використано системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, базові положення сучасної економічної теорії та теорії розвитку підприємства. Застосовано методи порівняння, аналізу, синтезу, індукції, дедукції та формалізації. Отримані прикладні результати базуються на методах анкетування, експертних оцінок, економіко-статистичного, кореляційного, індексного, графічного аналізу, прогнозування та моделювання розвитку підприємств.

Інформаційною базою дослідження є нормативні та законодавчі акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, наукова монографічна література, статті вітчизняних і зарубіжних вчених у межах досліджуваного проблемного поля; планова, звітна та організаційно-методична документація вітчизняних фармацевтичних підприємств; матеріали періодичних видань, наукових конференцій та інші матеріали, оприлюднені в економічній пресі та розміщені в мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- виокремлено ключові показники оцінювання ступеня інноваційного розвитку фармацевтичних виробництв та побудовано дескриптивну модель інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку вітчизняних підприємств;

удосконалено:

- класифікацію базових категорій, пов'язаних з процесом інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства, що дало змогу з'ясувати суть даного процесу, виокремити закономірності його перебігу та в подальшому виробити відповідні механізми управління ним;

- визначення категорії «радикальні інновації» для фармацевтичного виробництва;

- методичний підхід до оцінювання рівня інноваційної активності підприємства, що базується на співвідношенні власних і придбаних розробок;

- теоретико-методичні підходи до визначення та систематизації технологій оцінювання ефективності формування та використання інноваційного потенціалу та інвестиційного капіталу досліджуваних фармацевтичних підприємств;

дістали подальшого розвитку:

- теорії та концептуальні засади розвитку підприємства, теоретичне підґрунтя інноваційного підприємництва, ідентифікація історичного генезису вітчизняного ринку фармацевтики з трирівневою етапізацією його розвитку;

- технології дослідження перспективних напрямів розвитку вітчизняного фармацевтичного виробництва та виявлення найзначніших бар'єрів в галузі, які перешкоджають українським підприємствам зміцнити свої позиції на міжнародному ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні технології інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства на фармацевтичних підприємствах України. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, що дає змогу встановити ключові фактори впливу на розвиток підприємств, корегувати їх подальшу інвестиційну діяльність. Апробація моделі інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства дала можливість підвищити ефективність інноваційної діяльності фармацевтичних підприємств.

Результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування на підприємствах України ДП «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром» (довідка № 01-1107 від 08.07.2010), ТОВ «НВФК «ЕЙМ» (довідка № 378 від 3.09. 2010 р.), АТ «Галичфарм» (довідка №3/1735 від 19.10.2010 р.), а також у ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» в процесі викладання навчальних дисциплін «Потенціал та розвиток підприємства», «Економіка та організація інноваційної діяльності» (довідка від 23.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій запропоновано авторський підхід до розв'язання проблемних питань інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку вітчизняних фармацевтичних підприємств. Наукові статті підготовлені автором особисто і відображають основний зміст дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та рекомендації обговорено та схвалено на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Економіка підприємства: теорія та практика» (м. Київ, 2006 р.), «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 2007 р.), «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків, 2007 р.), «Економіка підприємства: теорія та практика» (м. Київ, 2008 р.), «Проблеми і перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків, 2008 р.), «Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 2010 р.), «Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу», (м. Київ, 2010 р.), «Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми та перспективи» (м. Сімферополь, 2010 р.), «Інтеграційні пріоритети України в сучасному геоекономічному просторі» (м. Сімферополь, 2010 р.), «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2010 р.), «Економіка підприємства» (м. Київ, 2010 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 4,12 д. а., які належать особисто автору, з них: 5 статей у наукових фахових і 11 в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на 198 сторінках друкованого тексту, в тому числі 26 таблиць (19 стор.), 39 рисунків (19 стор.). Дисертація також має 16 додатків на 48 сторінках. Список використаних джерел налічує 152 найменування.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, наведено дані про їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства» розглянуто предметне поле дослідження, уточнено категоріальний апарат, систематизовано основні концептуальні підходи до визначення термінів «підприємець», «підприємство», «розвиток підприємства».

Спираючись на теоретичні підходи і концепції розвитку підприємства, обґрунтовано необхідність поглибленого вивчення інноваційної моделі розвитку підприємств, яка на даний момент є найактуальнішою та найперспективнішою для сучасних підприємств.

На основі узагальнення базових категорій, пов'язаних з розвитком підприємства, побудовано логічний ланцюг, де гармонійно поєднуються такі базові категорії: підприємництво - підприємець - підприємство - розвиток - новаторство - нововведення - інновації - інтелект - інтелектуальний капітал - інтелектуальна власність - нематеріальні ресурси. В результаті ретельного аналізу взаємозв'язків між цими категоріями автором побудовано модель інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства (рис. 1).

Рис. 1. Модель інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства

інтелектуальний інвестиційний ринок фармація

У моделі відображено два ланцюга розвитку підприємства -інтелектуальний та інвестиційний. Базисом першого ланцюга є індивід, підприємець, який володіє певним інтелектуальним ресурсом, дії якого характеризуються як сподіванням одержати прибуток, так і готовністю до втрат. Завдяки власним здібностям та прагненню до постійного розвитку підприємець здійснює новаторську діяльність, результатом якої є інтелектуальний ресурс. Інтелектуальний ресурс, закріплений та оформлений належним чином, перетворюється на інтелектуальну власність. Якщо інтелектуальна власність використовується у підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку - це вже є інвестиціями. Підприємець також крім інтелектуального капіталу може володіти капіталом фінансовим. Сукупність цих двох капіталів утворює інвестиційний потік, завдяки якому підприємство розвивається. Розвиток підприємства може відбуватися двома шляхами: класичним та інноваційним. Результат класичної форми - модифікаційні інновації, а інноваційної - радикальні. Обидві форми забезпечують розвиток суб'єкта господарювання.

Результати дослідження інноваційного ланцюга розвитку дали можливість запропонувати розглядати радикальні інновації у фармацевтиці як розробку та виробництво оригінальних лікарських засобів (оскільки специфіка фармацевтичної галузі полягає в тому, що вся продукція поділяється на два види: оригінальні лікарські засоби та аналоги або генерики. В літературі також зустрічається транскрипція [дженерики], від англ. generic - загальний, непатентований).

З представленої моделі видно, що інтелектуальна складова трансформується в радикальні інновації і, як результат, веде до розвитку підприємства. Отже, поняття інтелектуального забезпечення розвитку підприємства тісно пов'язане з поняттями інновації, інноваційний розвиток. Інвестиційне забезпечення розвитку підприємства трактується пропонованою моделлю як забезпечення процесу інтелектуального розвитку всіма необхідними фінансовими ресурсами в достатньому обсязі.

Крім сформульованих визначень і проведеної систематизації, у першому розділі сформовано методичний інструментарій аналізу процесів інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства.

У розділі 2 «Аналіз інтелектуально-інвестиційного розвитку фармацевтичних підприємств» визначено тенденції розвитку вітчизняних фармацевтичних підприємств, проведено аналітичну оцінку їх інтелектуального капіталу, здійснено діагностику ефективності формування та використання інвестиційного капіталу виробників фармацевтичної продукції, оцінено дієвість механізму інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку фармацевтичних підприємств.

Фармацевтична промисловість посідає важливе місце в економіці України, оскільки багато в чому визначає національну безпеку країни, відрізняється великою наукомісткістю і розвиненим кооперуванням. Тут виробляється 0,5 % валової продукції, однак на галузь припадає лише 0,02-0,3% загальних обсягів інвестицій в економіку країни. Фармринок динамічно розвивається, але переважно за рахунок росту імпорту (темпи росту та обсяг ринку наведено на рис. 2). Для нього характерне нерівномірне розподілення за регіонами та тісний зв'язок з рівнем розвитку і чисельністю населення регіону. Загальна кількість зареєстрованих лікарських засобів в Україні перевищує 14000 найменувань, проте частка вітчизняних препаратів становить лише близько 30%. Частка ринку українських виробників протягом останніх років постійно зменшувалася, що компенсувалося збільшенням місткості ринку в грошовому та кількісному вираженні. Оптимальним, зокрема у країнах Європи, вважається співвідношення 70% до 30% - частка ринку, що припадає на продукцію вітчизняного виробництва та іноземного відповідно (у грошовому вираженні). Частка ринку вітчизняних виробників лікарських засобів у грошовому вираженні складає 27%, а у кількісному - близько 70%. Така ситуація зумовлена різними ціновими нішами українських та іноземних виробників, оскільки вітчизняні компанії постачають на ринок генеричні препарати низької цінової категорії, а іноземні виробники пропонують споживачам оригінальні препарати. Для того, щоб наблизитися до «золотих пропорцій», необхідно провадити інноваційну концепцію розвитку, як це відбувається в постіндустріальних країнах.

Рис. 2. Темпи росту та обсяг фармацевтичного ринку України

Результати дослідження свідчать, що інноваційна активність вітчизняних фармацевтичних підприємств визначається станом і динамікою внутрішніх факторів їх діяльності. Встановлено, що інвестиційне забезпечення є найважливішою передумовою ефективного розвитку фармацевтичних підприємств в умовах ринку, оскільки сприяє формуванню виробничого потенціалу на новій науково-технічній основі. Інвестиційне забезпечення досягається завдяки збільшенню та найбільш оптимальному використанню обсягів інвестиційного капіталу підприємства.

Проблема інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності у фармації полягає в її ризикованості. Інноваційний проект (розробка нового лікарського засобу) складно детермінувати чіткими часовими межами, що спричиняє невизначеність в остаточних обсягах необхідних ресурсів, успіх такої інновації заздалегідь важко передбачити. Фінансування є однаково визначальним для всіх стадій інноваційного процесу - науково-технічної діяльності, стадії новаторської творчості та впровадження досягнень науки і техніки у виробництво. Виходячи з цього, під системою інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності варто розуміти сукупність економічних відносин, які виникають у зв'язку з пошуком, залученням та ефективним використанням інвестицій, а також організаційно-управлінські принципи, методи і форми їх впливу на життєдіяльність інновацій.

Для діагностики ефективності формування та використання інвестиційного капіталу вітчизняних виробників фармацевтичної продукції обрано сім наведених у табл. 1 підприємств, які ведуть наукові дослідження і розробки та входять до переліку інноваційно-активних підприємств. Вибірка репрезентує підприємства різних конкурентних груп (залежно від частки ринку).

Таблиця 1. Оцінка рівня інноваційної активності фармацевтичних підприємств, 2005-2009 рр.

Дані свідчать, що впродовж 2005-2009 рр. на усіх досліджуваних підприємствах спостерігалося зростання загального обсягу капіталу, що є позитивною тенденцією. Найбільші обсяги його зростання спостерігалися на ЗАТ НВЦ «БХФЗ» та на ВАТ «Фармак». А найвищі темпи зростання капіталу - на ТОВ «НВ фармацевтична компанія «ЕЙМ». Нарощення капіталу вітчизняних фармацевтичних підприємств має суттєвий вплив на їх розвиток і створює передумови для залучення інвестицій та користування кредитними ресурсами.

Для встановлення джерел зростання капіталу підприємств проведено якісний аналіз показників структури капіталу, результати якого показали, що досліджувані підприємства володіють значними обсягами власного капіталу, є фінансово стійкими і незалежними від кредиторів.

Крім того, проведено коефіцієнтний аналіз структури загальних активів та стану оборотних активів фармацевтичних підприємств, оцінено тип поточної фінансової стійкості, стан та ефективність використання основних фондів. Встановлено взаємозв'язок між прибутком на інвестований капітал, оборотністю активів, чистим доходом та левериджем за системою «Дюпон-каскад», в основу якої покладено рівняння Дюпон (Du Pont). Проаналізовано структуру інноваційних витрат, визначено фактори, що стримують процеси імплементації інновацій на досліджуваних фармацевтичних підприємствах, розраховано коефіцієнт забезпеченості власними інвестиційними ресурсами.

Інноваційну активність досліджуваних фармацевтичних підприємств оцінено за допомогою індексу інноваційного потенціалу та коефіцієнта наукомісткості виробництва, рис.3. Індекс інноваційного потенціалу характеризується часткою витрат на інноваційну діяльність у загальній сумі витрат підприємства; коефіцієнт наукомісткості виробництва визначається як співвідношення витрат на науку (інновації) до загальної суми витрат виробництва.

Рис. 3. Коефіцієнт наукомісткості та індекс інноваційного потенціалу фармацевтичних підприємств.

Результати проведеної оцінки такі: лідерами за впровадженими інноваційними видами продукції є ВАТ «Фармак» та АТ ВТ «Галичфарм». Високий ступінь інноваційної активності спостерігається на ЗАТ НВЦ «БХФЗ», середній - на АТ «Стома» та ТОВ «НВ ФК «ЕЙМ». На ТОВ «Мікрофарм» і ДП Львівдіалік ДАК Укрмедпром ступінь інноваційної активності низький.

З метою формування узагальнюючого висновку щодо ефективності діяльності фармацевтичних підприємств та їх інвестиційної привабливості здійснено рейтингову оцінку підприємств. Інтегральний показник обчислено за формулою:

Іп=

де Pij - окремий показник,

Pnk - найкраще значення показника,

Кn - коефіцієнт значущості.

Такий підхід дозволяє визначити місце кожного підприємства вибірки серед конкурентів. Підсумкова рейтингова оцінка враховує всі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому (враховано дані щодо економічного потенціалу підприємства, рентабельності, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, джерел фінансування та інші показники).

Результати проведеного рейтингового оцінювання ефективності діяльності підприємств вибірки в цілому за 5 років дали змогу проранжувати їх відповідно до значень показників рейтину наступним чином: ВАТ «Фармак» (Іп 1,49), ТОВ «Мікрофарм» (Іп 1,39), ЗАТ НВЦ «БХФЗ» (Іп 1,3), ТОВ «НВ ФК «ЕЙМ» (Іп 1,29), ДП Львівдіалік ДАК Укрмедпром (Іп 1,19), АТ «Стома» (Іп 1,06), АТ ВТ «Галичфарм» (Іп 0,88).

За результатами проведених досліджень запропоновано вдосконалену методику визначення наукомісткості та інноваційного потенціалу фармацевтичних підприємств, а також групу індикаторів для здійснення рейтингової оцінки ефективності діяльності досліджуваних підприємств та їх інвестиційної привабливості.

У розділі 3 «Розробка прикладної програми інвестиційного розвитку підприємств фармацевтичної галузі» запропоновано авторський підхід до інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства, проведено його апробацію, розроблено стратегічну програму інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємств фармацевтичної галузі.

На основі теоретичних засад побудовано математичну модель інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку вітчизняних фармацевтичних підприємств (рис. 4). Алгоритм побудови моделі наступний: кожен з трьох основних елементів моделі (підприємництво- підприємєць- підприємство) охоплює певний набір піделементів (фінансовий капітал, матеріальні активи, нематеріальні активи, інтелектуальний капітал та інші), які, своєю чергою, складаються із взаємопов'язаних показників і коефіцієнтів.

Рис.4. Кореляційна залежність елементів моделі інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства. Показники, запропоновані автором, мають позначку

Оскільки цільовим завданням дослідження є інтелектуально-інвестиційне забезпечення розвитку підприємства, то як ключові показники виділено структурний показник інноваційної активності (Іnf) та рентабельність активів (ROA), значення яких характеризують ступінь розвитку досліджуваних фармацевтичних виробництв.

Згідно з побудованою моделлю основним показником, який визначає інтелектуальну складову забезпечення розвитку фармацевтичного підприємства, є запропонований автором структурний показник інноваційної активності Іnf, який обчислюється за формулою:

Іnf = ЛЗоригінальні ч ЛЗз

де Іnf - структурний показник інноваційної активності фармацевтичного підприємства;

ЛЗоригінальні - кількість оригінальних лікарських засобів у продуктовому портфелі виробника медпрепаратів;

ЛЗз - загальна кількість ЛЗ у продуктовому портфелі виробника медпрепаратів.

Ступінь інноваційності вітчизняного фармацевтичного ринку в цілому пропонується визначати за допомогою індексу інноваційної активності галузі, який обчислюється за формулою:

де - індекс інноваційної активності галузі;

No - показник інноваційної активності, який означає кількість організацій, за напрямком діяльності, які займаються інноваційною діяльністю;

Of - загальна кількість організацій фармгалузі.

Індекс інноваційної активності фармацевтичної галузі має значення 0,25. Тобто інноваційну діяльність ведуть 25% підприємств. Для фармації, яка не лише входить до переліку пріоритетних галузей національної економіки, а й виготовляє продукцію з великим вмістом інтелектуальної праці, цей показник має перевищувати 50%. На нашу думку, від значення даного показника залежить частка ринку, що належить вітчизняним виробникам. При значенні індексу новаторства 0,25 українські виробники лікарських засобів становлять менше 30% фармринку у грошовому вираженні. Отже, при прямуванні індексу новаторства до 1, частка ринку, яку займають вітчизняні фармкомпанії, зростатиме.

Для визначення найвагоміших факторів, що впливають на інтелектуально-інвестиційний розвиток фармацевтичних підприємств, побудовано матриці кореляційних залежностей (табл.2).

Всі показники системи взаємопов'язаних елементів умовно поділено на чотири основні групи:

- показники, що впливають на забезпеченість підприємства інтелектуальними ресурсами: А - продуктивність праці, В - коефіцієнт залучення інтелектуального ресурсу науковців у розвиток підприємства, С - витрати на одного працівника;

- показники, які впливають на забезпеченість виробництва нематеріальними активами: D - індекс популярності підприємства, E - індекс інноваційного потенціалу, F - частка ринку;

- показники інвестиційної складової підприємства: G - коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства, H - рівень ефективності використання інвестованого капіталу;

- показники, що відображають забезпеченість виробництва матеріальними ресурсами та фінансовим капіталом: I - рентабельність виробництва, J - рентабельність продаж, K - рентабельність власного капіталу, L - фондовіддача, M - рентабельність основних фондів, N - рентабельність активів.

Таблиця 2. Матриця кореляційних залежностей між основними факторами впливу на інтелектуально-інвестиційне забезпечення розвитку фармацевтичних підприємств

Таким чином, встановлено кореляційні зв'язки між ключовими показниками та іншими елементами моделі. Ступінь впливу визначається коефіцієнтом кореляції: чим більше значення коефіцієнта кореляції наближається до одиниці, тим сильніший зв'язок між двома величинами. Від'ємне значення коефіцієнтна вказує на обернену залежність між величинами. Виявлені залежності дають можливість управляти значеннями ключових показників, що, своєю чергою, спричиняє змінення стану підприємства з наявного на бажаний.

Наведена у табл. 2 матриця відображає тенденції, які характерні для фармацевтичного виробництва в цілому. Для того, щоб виявити аналогічні залежності між різними групами чинників на досліджуваних підприємствах, для кожного з них було побудовано індивідуальні матриці (дані спостережень за 2005-2009 рр.). Проведені розрахунки дали змогу встановити кореляційні залежності між різними факторами, які впливають на інтелектуально-інвестиційний розвиток фармпідприємств. Отже, загальні для всіх досліджуваних підприємств тенденції такі: популярність підприємства максимально пов'язана з такими факторами, як продуктивність праці, залучення інтелектуального ресурсу науковців, ефективність фінансування інноваційної діяльності; частка ринку залежить від показників рентабельності, інноваційної активності підприємства. Існує тісна пряма залежність між активністю залучення інтелектуального ресурсу науковців та більшістю показників четвертої групи, тобто показниками рентабельності. В цілому показники рентабельності пов'язані між собою, а значна обернена залежність виявлена між показниками четвертої групи та коефіцієнтом самофінансування розвитку підприємства: чим вище значення коефіцієнта самофінансування розвитку підприємства, тим нижчі показники рентабельності. Отже, для переважної більшості підприємств головною перепоною на шляху до розвитку є обмеженість власних фінансових ресурсів та практична відсутність інших джерел фінансування, крім власних.

Таблиця 3. Програма інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку фармацевтичних підприємств України

Наступним кроком здійснено прогнозування зміни значень ключових факторів (структурного показника інноваційної активності та рентабельності активів) під впливом від реалізації заходів, запропонованих автором у розробленій програмі інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку фармацевтичних підприємств України, табл. 4.

Таким чином, отримані прогнозні значення ключових показників підтверджують позитивний вплив від реалізації запропонованих автором заходів.

Таблиця 4. Прогнозні значення ключових показників розвитку фармацевтичних підприємств

Узагальнення результатів проведеного дослідження дають підстави до висновку, що вітчизняні фармацевтичні підприємства володіють необхідним потенціалом для досягнення світових стандартів виробництва лікарських засобів та виходу на міжнародний ринок. Проте на сьогодні цей потенціал не використовується повною мірою, що дає можливість іноземним компаніям займати більшу частину українського фармринку. Отже, саме інтелектуально-інвестиційне забезпечення розвитку вітчизняних фармпідприємств дозволить використати наявний потенціал належним чином і забезпечить довгострокові й унікальні конкурентні переваги.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки й обґрунтування теоретичних, методичних і прикладних аспектів побудови та реалізації системного процесу інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку фармацевтичних підприємств. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Особливою сферою управління є фундаментальні дослідження, які мають довгостроковий характер, вимагають значних витрат, складної організації пошукових досліджень і здійснюються на плановій основі. У зв'язку з непередбачуваністю результатів фундаментальних досліджень та їх відтермінованістю, приватний сектор на сучасному етапі не зацікавлений в організації, проведенні та фінансуванні таких досліджень. Як доводить досвід зарубіжних країн з розвинутою ринковою економікою (Японії, Франції, Німеччини), формування стратегії інноваційного розвитку є функцією центральних відомств урядів цих країн. Тому на етапі переходу до ринкових відносин роль державного регулювання у цій сфері діяльності має бути ще важливішою, ніж у відлагодженому ринковому середовищі.

2. Принцип безперервності інноваційного підприємництва особливо важливий для нинішніх умов української економіки ще й з тих причин, що Україна як суверенна пострадянська держава має віднайти і зайняти свою нішу у світовому господарстві та утвердити своє лідерство, монополізм у визначеній сфері на зовнішньому ринку, що вимагає не епізодичного, а безперервного пошуку та впровадження нових ідей. Однією з таких ніш може стати фармацевтичне виробництво.

3. Розкрито внутрішню змістовність поняття інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку вітчизняних підприємств фармації. Інтелектуальна компонента включає в себе такі поняття, як інтелект, новаторство, інтелектуальний ресурс, інтелектуальна власність, інтелектуальний капітал. Носієм і продуцентом інтелектуальної компоненти виступає індивід, який прагне комерціалізувати власну ідею, тобто підприємець. Інвестиційна складова передбачає забезпечення інтелектуальної компоненти, тобто процесу створення унікального продукту, всіма необхідними ресурсами в достатній кількості на всіх етапах - від пошуку ідеї до розробки інноваційного продукту, впровадження його у виробництво та реалізації.

4. Сформульовано поняття «радикальні інновації» для фармацевтичних виробництв. Запропоновано під радикальними інноваціями у фармацевтиці розуміти розробку та виробництво оригінальних лікарських препаратів, оскільки специфіка фармацевтичної промисловості полягає в тому, що вся продукція поділяється на два види: оригінальні лікарські засоби та аналоги або генерики.

5. З урахуванням рівня забезпеченості вітчизняних фармпідприємств інтелектуальними та інвестиційними ресурсами виявлено потенційні можливості для інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку, які поки що використовуються в недостатній мірі. Також визначено основні бар'єри розвитку підприємств фармації, головний з яких - недостатня підтримка з боку держави, недосконале законодавство, відсутність доступу до альтернативних джерел фінансування науково-дослідницької, науково-технічної діяльності.

6. Вдосконалено методику оцінки рівня інноваційної активності підприємства, яка базується на співвідношенні між власними і придбаними розробками. Дану методику доповнено розрахунками коефіцієнта участі власного персоналу в інноваційній діяльності та часткою підприємства в загальній кількості розроблених та придбаних нових технологій. Така методика дає змогу визначити ступінь інноваційної активності підприємства максимально об'єктивно.

7. Для виявлення ключових факторів, що впливають на розвиток фармпідприємств, побудовано модель інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємства. Основним показником, що визначає інтелектуальну складову забезпечення розвитку, запропоновано структурний показник інноваційної активності Іnf, ключовий показник інвестиційної компоненти - рентабельність активів (ROA), значення цих показників визначають ступінь розвитку досліджуваних фармацевтичних виробництв. Також з'ясовано, що головними факторами розвитку є рівень залучення інтелектуального ресурсу, ступінь інноваційності продукції, фінансове забезпечення інноваційного розвитку.

8. Запропоновано стратегічну програму інтелектуально-інвестиційного забезпечення розвитку підприємств фармацевтичної галузі, яка складається з трьох основних частин відповідно до строків реалізації запропонованих у ній заходів: корото-, середньо- та довгострокової. Розвиток українських фармацевтичних підприємств за визначеними напрямами дасть їм змогу інтегруватися в міжнародний процес розвитку фармації найшвидшими темпами.

Список опублікованих праць

1. Щегель С.М. Передумови інноваційного розвитку підприємств України / С.М. Щегель // Формування ринкової економіки: збірник наукових праць. - К.: КНЕУ, 2007. - Вип. 17.- с. 89-96. - (0,5 д.а.).

2. Щегель С.М. Тенденції формування інноваційного забезпечення розвитку підприємств фармацевтичної галузі України / С.М. Щегель // Формування ринкової економіки: збірник наукових праць. - К.: КНЕУ, 2008. - Вип. 19. - с. 98-107. - (0,6 д.а.).

3. Щегель С.М. Генезис базових категорій теорій розвитку підприємства / С.М. Щегель // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Вип. 258. - с. 529-538. - (0,52 д.а.).

4. Щегель С.М. Напрямки удосконалення технології управління інтелектуально-інвестиційним забезпеченням розвитку фармацевтичних підприємств України / С.М. Щегель // Культура народов Причерноморья: научный журнал. - Симферополь: Межвузовский центр «Крым», 2010. -№183 т.2.- с. 82-85. - (0,2 д.а.).

5. Щегель С.М. Програма забезпечення інноваційного розвитку підприємств фармацевтичної галузі України / С.М. Щегель // Формування ринкової економіки: збірник наукових праць. - К.: КНЕУ, 2010. - Ч.ІІ.- с.212-221. - (0,52 д.а.).

6. Щегель С.М. Інноваційна стратегія розвитку підприємств / С.М. Щегель // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Економіка підприємства: теорія та практика», 23-24 березня 2006 р. - м. К.: КНЕУ, 2006 - с.198-200. - (0,1 д.а.).

Размещено на Allbest.ru