Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

УДК 330.341.2

ПРОТИРІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА НАДНАЦІОНАЛЬНИХ

ЕКОНОМІЧНИХ ІНСТИТУТІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РОЗІТ ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Яременко Олег Леонідович, Національний банк України, заст. керівника експертно-аналітичного центру з питань грошово-кредитної політики апарату Ради НБУ

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Шинкарук Лідія Василівна, зав. відділом економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (м. Київ)

кандидат економічних наук Кім Олексій Олексійович, доцент кафедри економіки і маркетингу факультету економіки і менеджменту Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «ХАІ» (м. Харків)

Захист відбудеться «28» 10 2011 р. о «14.00» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61022, м. Харків, пл. Свободи, 4

Автореферат розісланий «26» 09 2011р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В. М.

АНОТАЦІЯ

Розіт Т. В. - Протиріччя національних та наднаціональних економічних інститутів в умовах глобалізації. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. - Харків, 2011.

Дисертаційна робота присвячена системному аналізу розвитку національних і наднаціональних економічних інститутів у глобальному просторі; дослідженню передумов конфлікту інституту держави і глобальних наднаціональних інститутів у контексті покладених на них функцій та відповідальності; виявленню напрямів зростання трансакційних витрат у глобальному просторі в умовах взаємодії національних і наднаціональних інститутів. В роботі сформульовано протиріччя системних підстав глобальної трансформації, яке полягає, з одного боку, в знятті національних інституційних обмежень економічної взаємодії, а з іншого, у визнанні необмеженої відповідальності національних кредиторів останньої інстанції.

Ключові слова: національні та наднаціональні інститути, держава, трансакційні витрати.

національний конфлікт трансакційний кредитор

АННОТАЦИЯ

Розит Т. В. Противоречия национальных и наднациональных экономических институтов в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2011.

Настоящая диссертационная работа посвящена системному анализу развития национальных и наднациональных экономических институтов в глобальном пространстве; исследованию предпосылок конфликта института государства и наднациональных институтов в контексте возложенных на них функций и ответственности; выявлению направлений возрастания трансакционных издержек в глобальном пространстве в условиях взаимодействия наднациональных и национальных институтов. На основании неоинституциональной методологии в работе сформулировано основное противоречие системных оснований глобальной трансформации, состоящее, с одной стороны, в снятии национальных институциональных ограничений экономического взаимодействия, а, с другой стороны, в признании неограниченной ответственности национальных государственных институтов, в частности, кредиторов последней инстанции; продемонстрированы представления об институциональных закономерностях интеграционных процессов путем раскрытия двойственной природы Европейского центрального банка; показана ограниченная эффективность монетарных режимов, основанных на унифицированном твердом правиле, в связи с возможной сменой присущего им эффекта снижения трансакционных издержек их ростом вследствие актуализации специфических диспропорций и факторов национального характера; систематизированы современные тенденции развития глобального экономического пространства, которые обуславливают возрастание трансакционных издержек в долгосрочной перспективе; показаны факторы возрастания трансакционных издержек в связи с усилением глобальной рыночной асимметрии по следующим направлениям: оппортунистические мотивации оперирования информацией как национальными, так и наднациональными институтами; нивелирование традиционных институтов рынка, таких как банковская тайна; коррупция на глобальных финансовых рынках в условиях отсутствия четкой регламентации операционной активности на финансовом и смежном с ним рынке консалтинговых услуг; индивидуализация операционной активности в условиях деперсонификации ответственности.

Ключевые слова: национальные и наднациональные институты, государство, трансакционные издержки.

SUMMARY

Rozit T. The contradictions of national and supranational economic institutions in the context of globalization.- Manuscript.

It is the dissertation for getting the scientific degree of Candidate of economic sciences with a specialization 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2011.

The dissertation deals with the analysis of national and supranational economic institutions in the global space. There is the research of the prerequisites of the conflict of state and supranational institutions in the context of their duties and responsibilities; the identification of the trends of increasing transaction costs in the global space in terms of interaction of supranational and national institutions. There is the formulation of the basic contradiction that consists, on the one hand, the removal of national institutional boundary conditions of economic cooperation, and, on the other hand, the recognition of unlimited liability of national institutions, in particular, the lenders of last resort.

Key words: national and supranational institutions, state, transaction costs.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Передкризові десятиліття для світового фінансового ринку пройшли під знаком його всеосяжної лібералізації. Зняття національних обмежень і гранично допустимих значень легітимної фінансової поведінки було пов'язано з розширенням кола можливостей для максимізації прибутковості фінансових операцій. Рухаючись цим шляхом, глобальний фінансовий ринок наштовхнувся на глибинне системне протиріччя: забезпечення тісних гнучких взаємозв'язків на геофінансових територіях, що розширюються, вимагало узгодженої законодавчо-правової основи операційної активності суб'єктів ринку, тоді як реальною основою взаємодії стала не конвергенція, а лібералізація, що обумовила максимальне розширення простору допустимої економічної взаємодії.

Криза 2008-2009 рр. показала, що в умовах інституційної недосконалості економічні системи, якщо вони покладаються лише на механізми ринкової взаємодії економічних агентів і лібералізацію відносин, не можуть бути стабільними й ефективними в глобальному просторі. Це стало особливо очевидним у зв'язку з активним підтримуючим, регулюючим і стимулюючим впливом держави та її інститутів у процесі подолання наслідків кризових тенденцій. Тому посилення компетентності та відповідальності інститутів національної держави стало першочерговим завданням посткризового розвитку. Однак реалізація цього прагнення в сучасних умовах має суперечливий характер і демонструє неоднозначні тенденції та процеси в глобальному політичному, громадському та фінансово-економічному просторі. На тлі зростаючої взаємопов'язаності і взаємозалежності суб'єктів світового господарства, обумовлених об'єктивними техніко-технологічними, фінансовими та економічними чинниками, загострюються проблеми реалізації національного суверенітету, посилюється національний і регіональний протекціонізм. В умовах необхідності подолання наслідків світової фінансової кризи все частіше лунають заклики до створення основ «глобального управління». В той же час глибокі системні суперечності монетарного характеру обумовлюють граничні форми прояву монетарного та економічного протекціонізму, пов'язані з валютними війнами. Для забезпечення стійкості світової фінансової системи реалізується всебічне реформування фінансових ринків як у США, так і в Європі, спрямоване, зокрема, на створення близьких за законодавчо-правовим змістом умов операційної активності на американському та європейському фінансових ринках. У той же час, досвід Європейського Союзу показує, що єдність і уніфікованість правил на інституційно різнорідних просторах можуть бути неефективними, а за певних умов стати навіть дестабілізуючим чинником. Тому важлива умова ефективності економічної, фінансової та законодавчо-правової політики ? визначення грані між органічною конвергенцією інститутів та їх механічною уніфікацією.

Тенденції розвитку показують, що спроби створення єдиних правил і критеріїв операційної активності зазвичай стикаються з непередбачуваними, багатовекторними реакціями інституційного середовища. У цих умовах створення наднаціональних інститутів, покликаних зменшити трансакційні витрати в глобальному просторі, навпаки, зумовлюють їх зростання. Ці процеси найяскравіше проявляються у фінансовому секторі, де тенденції глобальності реалізуються найповніше, а зростання трансакційних витрат найвідчутніше.

В українській науковій літературі концептуальні розробки з питань розвитку та взаємодії національних і наднаціональних економічних інститутів у зв'язку з процесами глобалізації представлені в роботах А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, М. Карліна, О. Кіма, С. Козьменко, О. Кузнецова, І. Лютого, В. Міщенка, С. Науменкової, В. Новицького, Ю. Пахомова, В. Сіденка, В. Соболєва, В. Шевчука, Л. Шинкарук, О. Яременка та ін. Перспективи і проблематика інституційного забезпечення глобального устрою розглядалися в роботах таких зарубіжних дослідників, як О. Аузан, У. Бек, С. Беретта, С. Браун, П. Б'юкенен, Е. Гідденс, Р. Грінберг, В. Іноземцев, О. Панарін, М. Кастельс, Т. Левітт, Л. Ларуш, М. Маклюен, Р. Робертсон, Дж. Розенау, Дж. Стігліц, М. Уотерс, П. Фріц. Сучасний погляд на проблеми фінансових ринків представлений працями Д. У. Блекуелла, Д. Л. Кідуелла, Р. Л. Міллера, Р. Л. Петерсона, Д. Ван Хуза. Дослідженню проблематики трансакційних витрат присвячені роботи представників неоінституційного напрямку О. Вільямсона, Р. Коуза, М. Олсона, Е. Остром. Зазначені праці послужили методологічною основою даної роботи.

Не зважаючи на достатню кількість робіт, присвячених розвитку економічних інститутів в умовах глобалізації, проблематика ефективності системи взаємодії національних і наднаціональних інститутів у глобальному просторі досліджена недостатньо. Крім того, умови і чинники зростання трансакційних витрат у глобальному просторі ще не стали предметом цілісних теоретичних побудов. Тому дисертаційна робота присвячена системному аналізу функціонування національних та наднаціональних економічних інститутів у глобальному просторі в контексті дослідження трансакційних витрат, що виникають при впровадженні глобальних критеріїв операційної активності в інституційному середовищі національного простору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової теми НДР Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Взаємодія фінансового та реального секторів економіки в умовах глобалізації» (державний реєстраційний номер 0110U000588). Дисертантом було обґрунтовано необхідність врахування у діяльності центрального банку виявленої у дослідженні тенденції до посилення ролі зовнішніх наднаціональних ресурсів і обмежень у реалізації центральним банком суверенної функції кредитора останньої інстанції в умовах інтенсивного перерозподілу повноважень і відповідальності між національною державою та наднаціональними інститутами.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження ? вивчення та систематизація сучасних тенденцій розвитку національних і наднаціональних економічних інститутів, виявлення суперечностей та протиріч їх функціонування в умовах сучасного етапу глобалізації.

Для цього було поставлено такі завдання:

? показати об'єктивні умови взаємодії національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті фінансової глобалізації;

? проаналізувати співвідношення національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті їх функцій і відповідальності;

? розкрити протиріччя функціонування наднаціональних інститутів в умовах різнорідності національних соціально-економічних просторів;

? дослідити механізми виникнення додаткових трансакційних витрат у глобальному фінансовому просторі і показати чинники їхнього зростання;

? систематизувати сучасні тенденції формування і динаміки трансакційних витрат та виділити нові напрямки.

Мета і завдання дослідження визначили його внутрішню логіку і послідовність розгляду окремих проблем.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом цього дослідження є суспільні економічні відносини в глобальному фінансовому просторі як системі взаємодії національних і наднаціональних економічних інститутів. Предметом дослідження стали умови, механізми, чинники, результати взаємодії національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті формування та динаміки трансакційних витрат.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає діалектичний метод як загальний науковий метод пізнання соціально-економічних явищ, що дало можливість виявити суперечливі підвалини глобалізації соціально-економічних систем. У зв'язку зі складністю і неоднозначністю питань взаємодії національних і наднаціональних економічних інститутів, а також через необхідність проведення комплексного системного дослідження були застосовані методи системного, логічного, функціонального, історико-економічного аналізу. При дослідженні співвідношення функцій і відповідальності між системою національних інститутів та наднаціональними інститутами глобальної економіки, а також із метою дослідження взаємодії національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті трансакційних витрат був використаний неоінституційний підхід. Для аналізу механізмів і ефективності реалізації монетарної політики Європейського центрального банку був застосований метод статистичного аналізу.

Як теоретична база були взяті фундаментальні дослідження зарубіжних і вітчизняних економістів. Для аналізу фінансових інститутів, а також питань регулювання фінансового простору використовувалися законодавчі та нормативні акти, статистичні збірники Національного банку України та Європейського центрального банку.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих дисертантом особисто, полягає в наступному:

вперше:

? виявлено тенденцію до посилення ролі зовнішніх наднаціональних ресурсів і обмежень у реалізації центральним банком суверенної функції кредитора останньої інстанції в умовах інтенсивного перерозподілу повноважень і відповідальності між національною державою та наднаціональними інститутами, яке супроводжується конфліктами і розривами в регулюванні національних фінансових ринків і обумовлює переважно кризовий характер сучасного етапу глобалізації;

удосконалено:

? теоретичні уявлення про зміст конфлікту між інститутами держави та наднаціональними інститутами, що полягає в претензіях на один і той же соціально-економічний простір з боку держави як джерела фундаментальних суспільних благ і з боку наднаціональних інститутів, які втручаються в повноваження національних держав, не маючи стійких і прозорих норм своєї відповідальності;

? систематизацію сучасних чинників зростання трансакційних витрат у зв'язку з посиленням глобальної ринкової асиметрії за такими напрямами: опортуністичні мотивації оперування інформацією як національними, так і наднаціональними інститутами; нівелювання традиційних інститутів ринку, таких як банківська таємниця; корупція на глобальних фінансових ринках в умовах відсутності чіткої регламентації операційної активності на фінансовому та суміжному з ним ринку консалтингових послуг; індивідуалізація операційної активності в умовах деперсоніфікації відповідальності.

дістали подальшого розвитку:

? теоретичні уявлення про суперечності функціонування національних та наднаціональних економічних інститутів шляхом урахування двоїстої природи Європейського центрального банку, який одночасно є і наднаціональним фінансовим інститутом, що здійснює організацію циркуляції ліквідності між країнами-учасницями Єврозони, і інститутом національного рівня, котрий виконує функції центрального банку для держав-членів Єврозони;

? характеристика обмеженої ефективності монетарних режимів, заснованих на уніфікованому твердому правилі, у зв'язку з можливою зміною притаманного їм ефекту зниження трансакційних витрат ефектом їхнього зростання внаслідок актуалізації специфічних диспропорцій та інституційних факторів національного характеру;

? трактування протиріч розвитку сучасної глобальної економічної системи шляхом урахування додаткових трансакційних витрат, які виникають під впливом наднаціональних інститутів.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення та висновки дисертаційної роботи мають значення як узагальнений аналіз сучасних тенденцій розвитку та взаємодії національних і наднаціональних економічних інститутів у контексті трансакційних витрат. Робота містить аналіз ефективності монетарної політики Європейського центрального банку та обґрунтування протиріч, які виникають як результат його наднаціональної й водночас національної інституціональної природи. Ця робота є систематизованим дослідженням проблем зростання трансакційних витрат у глобальному економічному просторі і в цьому контексті розвиває напрямок неоінституційного аналізу. Окремі висновки і положення дисертаційної роботи можуть бути використані в навчальному процесі у вищих навчальних закладах при викладанні курсів «Основи економічної теорії», «Інституційна економіка», «Макроекономіка», «Фінанси», «Грошовий обіг», «Основи банківської справи», «Державне регулювання економіки».

Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки та їхня аргументація, обґрунтовані в дисертації, опубліковані в спеціальних наукових виданнях України, здобуті автором самостійно. В роботі, написаній у співавторстві з науковим керівником [4], дисертантові належить виявлення тенденції до посилення ролі зовнішніх наднаціональних ресурсів і обмежень у реалізації центральним банком суверенної функції кредитора останньої інстанції та систематизація сучасних чинників зростання трансакційних витрат у зв'язку з посиленням глобальної ринкової асиметрії.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались автором на 5 наукових конференціях та симпозіумах: двох конференціях молодих учених кафедри менеджменту Народної української академії «Управління як чинник економічної рівноваги» (Харків, лютий та грудень 2009); міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти»» (Харків, 2009); V Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Українська наука ХХІ століття». (Київ, 2009); III симпозиумі «Стратегія розвитку фінансово-економічних і соціальних відносин: регіональний аспект» (Харків, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,36 друк. арк., з них 5 статей у фахових наукових виданнях обсягом 2,34 друк. арк..

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури. Загальний обсяг дисертації - 210 сторінок машинописного тексту, у тому числі основний обсяг (вступ, основна частина, висновки) складає 190 сторінок. Список літератури містить 200 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрита актуальність теми дисертації, охарактеризовано цілі та завдання дослідження, викладено основні наукові результати і показано їхнє практичне значення, їхню апробацію та відображення в наукових публікаціях дисертанта.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження національних і наднаціональних інститутів в економіці» показано, що тенденції розвитку сучасного глобального економічного простору обумовлені складним ланцюгом взаємопов'язаних, але в той же час різноспрямованих процесів: посиленням глобалізації фінансового простору на тлі процесів геополітичної та геоекономічної регіоналізації та пов'язаного з нею протекціонізму. Поточні ефекти фінансової глобалізації неоднозначні, оскільки на тлі закликів до формування основ «глобального управління» посилюються тенденції монетарного протекціонізму і валютних війн.

Передкризовий етап розвитку світової економіки характеризувався суперечливими процесами інституціоналізації глобального простору та посиленням впливу наднаціональних інститутів, які забезпечують регулювання операційної активності у світовому економічному полі. У цих умовах роль національних інститутів ставала другорядною і в деяких випадках підпорядкованою. Але криза 2008?2009 рр. знову актуалізувала роль національних регулюючих інститутів і, в першу чергу, центральних банків як кредиторів останньої інстанції.

Це обумовлює нагальну потребу дослідження сутнісних і функціональних співвідношень національних і наднаціональних інститутів, а також істотних проявів їхньої взаємодії.

Об'єктивним чинником, що обумовлює взаємодію національних і наднаціональних економічних інститутів, є фінансова глобалізація, яка визначає посилення взаємозв'язків і взаємозалежностей у глобальному економічному просторі, нівелювання яких у посткризових умовах стало головною рисою реалізації національних суверенітетів, у граничних формах представленою посиленням економічного та монетарного протекціонізму.

Реалії сучасного етапу еволюції суспільних систем свідчать про переважне значення фінансової глобалізації, яка на тлі активізації глобального перерозподілу фінансових ресурсів породжує тенденції постійно відтворюваних криз, що характеризуються посиленням частоти і динаміки, а також кумулятивним характером втрат та накопиченням інституційних розривів. За таких умов взаємодія в глобальному економічному просторі стає незбалансованою та ризиковою.

Нерівноважна та диспропорційна структура глобальної фінансової системи стає хаотичною, непередбачуваною і безсистемною в умовах інституційної невпорядкованості глобальної мобільності та використання людських ресурсів, в умовах індивідуалістичних мотивацій операційної активності. Індивідуалістичний вектор фінансово-економічного розвитку, що передбачає множинні субнормативні варіанти економічної активності, корінням сягає у соціокультурну модель постмодернізму, для якої характерне визнання переважання всього індивідуального, що не має бар'єрів, і неприйняття кордонів та обмежень. З цього посилу виникає геополітичний принцип заперечення національної держави як основи глобалізації. Враховуючи специфіку постмодерністського трактування розвитку людського чинника як абсолютно довільних комбінацій цінностей і ресурсів, слід визнати ймовірність загальної кризи ринкових механізмів узгодження поведінки учасників глобальних ринків високою.

Через особливе значення індивідуального, «людського» чинника сучасного етапу світової фінансової еволюції вирішального значення набувають ідеї вчених - неоінституціоналістів, які досліджують інститути у зв'язку з необхідністю обмеження та впорядкування діяльності економічних агентів, обмежено раціональних і схильних до опортунізму. Базова теза неоінстітуціоналізму визначає необхідність природних обмежувачів опортуністичної поведінки індивіда і об'єктивну суспільну обумовленість існування держави.

У системі неоінституційної методології обґрунтувати співвідношення держави і глобальних наднаціональних інститутів можна таким чином. Протиріччя простору, в якому операційна активність регулюється наднаціональними інститутами, полягає в тому, що, набуваючи форми наддержави, в якій взаємодіють світові економічні агенти, наднаціональний простір не має інститутів, які, виконуючи функції, притаманні державі, були б у повній мірі відповідальними за свої дії. Сучасній державі притаманна, в тій чи іншій мірі, соціальна спрямованість і соціальна відповідальність, що є умовою її легітимності. Економічний агент має потребу в державі як у гарантові прав і свобод для забезпечення захисту прав власності та колективної безпеки. При взаємодії з державою він здатний визначити і довести до державних структур свої економічні сподівання і завдання, а також може контролювати їх діяльність і в подальшому замінювати представників законодавчих структур шляхом участі у виборах. У наднаціональному ж просторі не існує суб'єкта-носія громадського, соціального начала, тому його інститути не мають гарантів і самі не є гарантом. У ньому немає відповідальної системи взаємодії інститут ? суб'єкт, оскільки суб'єкт не має правової можливості впливу на діяльність інститутів.

У фінансовій сфері протиріччя відповідальності та повноважень яскраво виявляється в системі взаємодії національних і наднаціональних фінансових інститутів. В умовах розвитку процесів фінансової глобалізації здійснення монетарної політики центральними банками значно ускладнюється у зв'язку з впливом низки чинників екзогенного та ендогенного характеру. Глобальний характер здійснення економічної діяльності в рамках світових фінансових ринків скасовує національні бар'єри та інституційні обмеження (законодавчі та регуляторні) для операторів фінансових ринків, відкриваючи необмежені можливості отримання прибутку при інвестуванні в ризикові активи по всьому світу. У цьому випадку національні центральні банки не можуть здійснювати прямий контролюючий вплив на діяльність фінансових посередників через обмеженість пруденційного інструментарію. Однак через несприятливі коливання на світових фінансових ринках виникає необхідність захисту національних фінансових систем від кризових явищ, і тоді «включається» принцип кредитора останньої інстанції, яким є саме національний центральний банк, який бере на себе зобов'язання з підтримки стабільності національної грошової одиниці та національної банківської системи. Тут криється глибоке системне протиріччя, коли заперечуються національні інституційні принципи допустимої економічної взаємодії в умовах визнання необмеженої відповідальності національних кредиторів останньої інстанції.

Формування глобальної наднаціональної інституційної структури відбувається в умовах протидії соціальних чинників розвитку сучасних економічних систем і має двоїстий надсоціальний характер. Його двоякий прояв полягає, по-перше, в тому, що наднаціональна інституційна структура, не маючи соціальної зумовленості, має яскраво виражений політичний та фінансовий характер і реалізується в міжнародному просторі, де панують неглобалістичні соціальні та політичні процеси, такі як регіоналізація і націоналізація. А по-друге, результати фінансової глобалізації мають яскраво виражений асоціальний характер: безпрецедентне за останні 60 років падіння світової економіки у 2008?2009 рр., збільшення безробіття, зубожіння населення, зростання міжнародної злочинності та тероризму. Ще більш суперечливу картину можна спостерігати, досліджуючи глобальний наднаціональний інституційний простір із точки зору можливості реалізації інновацій. Для наднаціонального фінансового ринку інновація ? це чинник подолання законодавчих бар'єрів, подолання держави. Якщо державі інновація необхідна для економічного зростання, вона несе суспільне навантаження, то фінансова інновація, не маючи такого функціонального навантаження, в умовах кризи показала свої асоціальні характеристики, призвівши до банкрутств і нестабільності.

У другому розділі «Сучасні форми взаємодії національних та наднаціональних інститутів в економіці» показано, що основна інституційна проблема глобалізації криється в її геополітичному характері і призначенні, що реалізується за допомогою формалізації міжнародних торгових, інвестиційно-фінансових та інноваційних відносин у рамках наднаціональних організацій, які забезпечують процеси поглиблення і розширення глобалізаційних тенденцій.

Проте формалізація відносин усередині наднаціональних інститутів постійно стикається з посиленням ролі національних суверенітетів країн ? учасниць глобальних відносин, що виявляється не тільки і не стільки в політичному процесі, скільки в економічних феноменах, які є результатом унікальної інституційної структури економічних систем національних держав, яка не може бути відразу пристосована до умов глобальної необхідності. Тому виникають такі історично зумовлені, але інституційно кризові феномени, як Європейський Союз.

Геополітична реальність інститутів Єврозони обумовлює глибинні суперечності в системі їхнього впливу на основні економічні та фінансові процеси. Яскравий приклад такого феномену ? інститут Європейського центрального банку, що є одночасно наднаціональним фінансовим інститутом, що здійснює організацію циркуляції ліквідності між країнами-учасницями Єврозони, і національним фінансовим інститутом, який виконує роль центрального банку держави. Тому забезпечення Європейським центральним банком єдності та уніфікованості регулюючих монетарних процедур на економічно різнорідних просторах має суперечливий характер і дає не завжди оптимально ефективний результат. Створення монетарної стратегії на макрорівні спільного валютного простору та її реалізація через прийнятий трансмісійний механізм на рівні локальних національних фінансово-кредитних систем можливі в умовах стабільної економічної ситуації, коли дія інструментів монетарної політики обумовлюється попереднім позитивним досвідом взаємодії центрального банку і фінансового ринку та мінімізований вплив чинників інституційної динаміки. Інакше кажучи, монетарна політика може бути інституційно детермінована на наднаціональному макрорівні в періоди стабільного розвитку, коли вона нейтральна відносно інституційного простору, в якому реалізується. У періоди загальноекономічної та інституційної нестабільності наднаціональна монетарна політика постійно стикається з розбалансованими локальними інститутами, особливо з такими, що впливають на фіскальні економічні параметри. Тому наднаціональний загальносистемний характер монетарної політики стає неприйнятним для множинних неуніфікованих реакцій різнорідних економічних суб'єктів, і наднаціональна монетарна політика знижує свою операційну ефективність і кореляцію із загальноекономічною політикою. Єдність та інваріантність монетарних процедур у стабільному економічному полі призводять до зниження трансакційних витрат, тоді як в умовах кризи уніфікованість спричиняє їх суттєве зростання в умовах загострення чинників «національного» характеру і завуальованого та відкритого протекціонізму.

Досвід монетарної політики Європейського центрального банку доводить існування конфлікту національних і наднаціональних інститутів, свідченням якого є зростання трансакційних витрат при їх взаємодії. Функціонування наднаціональних інститутів ? це процес, що супроводжується динамічно зростаючими трансакційними витратами, які виникають при зіткненні «глобального» і «національного», при використанні принципів глобальної взаємодії в інституційних структурах національних держав (як це сталося в Європейському Союзі), а також у зв'язку з низкою інших чинників. Єдність і уніфікованість правил та стереотипів поведінки в інституційно різнорідних просторах завжди включає чинник зростання трансакційних витрат операторів ринку на етапі формування єдиних критеріїв і приєднання до них, а також на етапі відмови від єдиних критеріїв у період інноваційного прориву або в часи нестабільності. Головна проблема полягає в тому, що періоди стабільності і стійкості систем у XX ? XXI ст. стали настільки нетривалими, що уніфікованість наднаціонального впливу постійно зумовлює зростання трансакційних витрат, які необхідно враховувати як додаткові по відношенню до витрат взаємодії суб'єктів у глобальному просторі.

Функціонування глобального простору пов'язане з тенденціями зростання трансакційних витрат при взаємодії національних і наднаціональних інститутів, обумовленими інституційними протиріччями та інформаційною асиметрією. Трансакційні витрати в глобальному просторі виникають як результат складної, багаторівневої системи взаємодії суб'єктів як наднаціонального, так і національного рівня, в умовах опортуністичних мотивацій використання інформації. Якщо в національному економічному просторі держава шляхом уніфікації правил руху інформаційних потоків та інституційного обмеження економічного опортунізму досягає мети мінімізації трансакційних витрат, то в умовах наднаціонального простору це неможливо через недостатній розвиток структури інститутів глобальної системи координат.

Політична та економічна нерівновага останніх років значно вплинула на базові інститути і традиційні концепції організації економічних відносин, що стосуються розповсюдження інформації. У глобальному інформаційному просторі розвиваються процеси, які посилюють інформаційну асиметрію у зв'язку з поширенням інсайдерської інформації та інформації, що становить банківську таємницю. Це складний, суперечливий процес, коли вимоги глобальної ефективності та боротьби з корупцією і тіньовою економікою ставлять перед необхідністю подолання інституту банківської таємниці з метою отримання та використання інформації, що викликає суттєве зростання трансакційних витрат.

Не менш важливу роль у процесі зростання трансакційних витрат у глобальному просторі відіграє відсутність чітких меж і закріпленої юридичними нормами системи взаємодії фінансового ринку і суміжного з ним ринку консалтингових послуг, що призводить до серйозних інституційних перекосів і суттєво обмежує інституційну захищеність.

Особливу роль у системі формування трансакційних витрат сучасного глобального простору відіграє чинник індивідуалізації операційної активності та розповсюдження сітьових форм організації торгівлі, що проявляється на фінансових ринках як особлива віртуальність відносин і процесів. При цьому наднаціональні єдині критерії та правила операційної активності, що дозволяють мінімізувати витрати глобальної взаємодії, наштовхуються на систему індивідуалізованої поведінки операторів ринку, що приводить до збільшення трансакційних витрат.

Всебічне реформування світового глобального простору, виражене в посиленні регулювання операційної активності на фінансових ринках з одночасною конвергенцією законодавчо-правових обмежень різних держав, навряд чи зможе подолати зростання трансакційних витрат у глобальному просторі, особливо в умовах зростаючої невизначеності та асиметричності інформації, оскільки досягти конвергенції глибинних інститутів у сучасних умовах ми не в змозі.

ВИСНОВКИ

В дисертації було вирішено актуальне наукове завдання розкриття об'єктивних умов взаємодії національних та наднаціональних економічних інститутів у контексті фінансової глобалізації та розкрито механізми виникнення додаткових трансакційних витрат у глобальному фінансовому просторі. Це дозволило сформулювати такі головні висновки.

Глибина і тривала нездоланність сучасних кризових явищ змушують замислитися над сутністю глобально-економічної парадигми та можливістю подальшої соціо-економічної еволюції у сформованій системі взаємодії національних і наднаціональних інститутів. Процес включення національних економічних просторів у глобальну систему координат передбачає поступову конвергенцію шляхом згладжування національних інституційних бар'єрів та формування єдиних критеріїв і принципів взаємодії. У цьому процесі роль національних інститутів стає другорядною щодо наднаціональних. Проте, якісна різнорідність, інституційна несумісність, економічна різнорівневість суб'єктів глобального простору свідчить про необхідність у сильних національних інститутах для забезпечення глобальної стабільності. В сучасних умовах головне завдання полягає в тому, щоб створити нову інституційну архітектуру як систему ефективної взаємодії національних і наднаціональних інститутів. Вирішення поставлених завдань актуалізувало дослідження сутнісних і функціональних співвідношень національних і наднаціональних економічних інститутів у світовій системі координат.

У роботі було охарактеризовано об'єктивні умови взаємодії національних та наднаціональних економічних інститутів; проаналізовано їх співвідношення у контексті функцій і відповідальності як фактор розгортання конфлікту інститутів держави і глобальних наднаціональних інститутів. Дослідження інститутів національного і наднаціонального рівнів впливу було конкретизоване в роботі шляхом аналізу умов і результатів функціонування Європейського центрального банку. На прикладі наднаціональної монетарної політики Європейського центрального банку розкрито протиріччя функціонування національних та наднаціональних інститутів в умовах різнорідності національних соціально-економічних просторів; при цьому було показано, що наднаціональні єдність та інваріантність монетарних процедур в стабільному економічному полі призводять до зниження трансакційних витрат, тоді як в умовах кризи уніфікованість спричиняє їх суттєве зростання в умовах загострення чинників «національного» характеру. В роботі показано, що не зважаючи на створення наднаціональних інститутів організації та управління операційною активністю суб'єктів у загальносвітовому економічному просторі і навіть формування єдиних критеріїв і правил економічної взаємодії в глобальному просторі, у світовій економіці часто-густо виникають прецеденти несумлінного використання інформаційних та інших видів ресурсів. У контексті зростаючої опортуністичної мотивації економічної поведінки ми констатуємо збільшення трансакційних витрат як для національних так і наднаціональних інститутів.

Подальше зростання трансакційних витрат операційної активності в глобальному просторі неминуче в умовах посилення диференціації, регіоналізації та сепаратизації глобального економічного простору. Це суттєвий чинник стратегічної нерівноваги глобальної економіки, яка може мати місце до тих пір, поки сучасний тренд трансакційних витрат буде зберігатися. Для його зміни можливе використання двох шляхів: адекватний розвиток інституційних обмежень і правил глобальної діяльності; скорочення глобальної складової розподілу та використання світових ресурсів і відновлення ролі суверенних держав. Перший із них полягає в розробці та реалізації інституційних механізмів управління глобалізаційними процесами, спрямованими, насамперед, на формування меж допустимої економічної поведінки в рамках світового господарства та створення близьких за змістом глибинних інституційних принципів економічної взаємодії. Головним принципом має стати переважання виробничих засад і обслуговуючий щодо них статус фінансового сектора. Не менш важливим принципом слід назвати вирішальне значення і випереджальний всебічний розвиток виробничої інновації, тим більше, що для цього створені всі необхідні еволюційні умови. Сучасні кризові умови якнайкраще демонструють необхідність еволюційного переходу на нову модель інноваційного розвитку як чинник збереження рівноваги економічних систем. Другим напрямком зниження трансакційних витрат може стати інституційне обмеження глобальної складової розподілу й використання світових ресурсів та інституційне оновлення ролі суверенних держав у міжнародному економічному устрої. Врахування реальних інтеграційних можливостей національних і наднаціональних економічних інститутів дає реальний шанс уникнути крайнощів як протекціонізму, так і надмірної лібералізації світових ринків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

СТАТТІ У ФАХОВИХ НАУКОВИХ ВИДАННЯХ

1. Розит Т. В. Интеграционные и дезинтеграционные процессы в условиях глобальной экономики / Т. В. Розит // Зб. наук. праць «Економіка: проблеми теорії та практики». ? Вип. 250: у 5 томах.- Том V. ? Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. ? С. 1930-1936 (0,49 друк. арк.).

2. Розит Т. В. Постмодернизм, неоинституционализм и экономическая глобализация / Т. В. Розит // Социальная экономика.- 2009.?№ 2. ? С.204-210 (0,52 друк. арк.).

3. Розит Т. В. Украинская банковская система в условиях дерегулирования финансовых рынков / Т. В. Розит // Зб. наук. праць «Вісник Університету банківської справи Національного банку України». ? 2009.- № 3(6). ? С. 122-125 (0,32 друк. арк.).

4. Розит Т. В., Яременко О.Л. Институциональные характеристики финансовой глобализации / Т. В. Розит, О. Л. Яременко // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. ? Вып. 37-1. ?Донецк, 2009. ? С. 153-157 (0,51 друк. арк.).

5. Розит Т. В. Трансакционные издержки в условиях взаимодействия наднациональных и национальных институтов / Т. В. Розит // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія економічна. ? № 943. ? Харків, 2011. ? С. 61-67 (0,5 друк. арк.).

Тези доповідей:

6. Розит Т. В. Инновация как фактор экономического равновесия / Т. В. Розит // Матеріали конференції молодих вчених кафедри менеджменту Народної Української Академії «Управление как фактор экономического равновесия». ? Харків, 2009. ? С.70.

7. Розит Т. В Совместно-разделенная природа кредитных отношений / Т. В. Розит // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегія інноваційного розвитку економіки та актуальні проблеми менеджмент-бізнес освіти». ? Харків, 2009. ? С. 177.

8. Розит Т. В Монополистическая хаотизация глобальной экономики / Т. В. Розит // Українська наука ХХІ століття. Матеріали п'ятої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. ? Київ, 2009. ? С.15.

9. Розит Т. В Современные тенденции развития финансового рынка Украины / Т. В. Розит // Матеріали конференції молодих вчених кафедри менеджменту Народної Української Академії «Управление как фактор экономического равновесия». ? Харків, 2009. ? С.93.

10. Розит Т. В Противоречия монетарной политики Европейского центрального банка / Т. В. Розит // Материалы III Симпозиума «Стратегия развития финансово-экономических и социальных отношений: региональный аспект». ? Харьков, 2010. ? С. 123.

Размещено на Allbest.ru