Вдосконалення економічних взаємовідносин та їх організаційних форм між підприємствами молокопродуктового підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ Національний

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ університет

УДК 334.78:637.1

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Вдосконалення економічних взаємовідносин та їх організаційних форм між підприємствами молокопродуктового підкомплексу АПК

Дадак Оксана Орестівна

Житомир - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Черевко Георгій Владиславович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри економіки підприємства та міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Пархомець Микола Кирилович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри аграрного бізнесу;

кандидат економічних наук, професор Микитюк Валерій Мар'янович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри аналізу та статистики

Захист дисертації відбудеться 24 березня 2009 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7; ауд.504.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 18 лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом кількох попередніх років у нашій країні значно зменшилися обсяги споживання населенням молока і молокопродуктів, погіршується їх якість, незважаючи на зростання цін. Це створює пряму загрозу здоров'ю населення, насамперед підростаючого покоління.

Основною причиною такого стану є зменшення виробництва молока і молокопродуктів як безпосередній наслідок згортання галузі молочного скотарства, її деструктуризації і роздроблення, що викликано недостатнім рівнем впорядкованості системи економічних взаємовідносин між виробниками молока як сировини та підприємствами, що займаються його переробкою та виготовленням готової до споживання продукції - промислові переробні підприємства недостатньо компенсують затрати виробників молока. Така ситуація зумовлює економічну неефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Нині становище є настільки критичним, що молочне скотарство в Україні опинилось під загрозою повного занепаду. Воно стало переважно дрібнотоварним, а переробні підприємства орієнтуються на крупного виробника, система ж заготівлі молока у населення не налагоджена належним чином. Все це обумовлює існуючі труднощі у ефективному функціонуванні молокопродуктового підкомплексу АПК. Особливо характерними є наведені проблеми для західних регіонів України, зокрема - Львівської області.

Проблемою вдосконалення економічних взаємовідносин між підприємствами АПК займалося багато вчених-економістів, серед яких В. Андрійчук, А. Байдюк, М. Бакетт, І. Баланюк, П. Березівський, П. Борщевський, В. Валентинов, С. Васильчак, П. Гайдуцький, В. Галанець, Ф. Горбонос, Ю. Губені, М. Долішній, Т. Дудар, В. Зіновчук, В. Котков, О. Крисальний, В. Липчук, Ю. Лупенко, М. Малік, В. Месель-Веселяк, В. Микитюк, О. Могильний, О. Онищенко, М. Пархомець, П. Саблук, Л. Сахно, Г. Черевко, О. Шпичак, К. Юрченко, В. Юрчишин, В. Яценко, І. Яців та ін. Більшості проведених досліджень властивий традиційний підхід до вирішення поставлених завдань. Разом з тим, окремі питання розвитку процесів удосконалення системи економічних взаємовідносин безпосередньо у молокопродуктовому підкомплексі АПК залишаються недостатньо дослідженими. Нинішня ситуація у молокопродуктовому підкомплексі, яка опосередковується ринком молока та молочної продукції, вимагає нових підходів до вирішення вказаної проблеми шляхом розвитку взаємовигідних ринкових принципів агропромислової інтеграції в цьому секторі економіки, вивчення закордонного та кращого вітчизняного досвіду, їх узагальнення і подальшого розповсюдження. Це стосується, насамперед, проблеми оптимізації організаційних форм економічних взаємовідносин у цій сфері економіки та визначення їх ефективності.

Ступінь реалізації можливостей удосконалення економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК значною мірою залежить від рівня оптимальності і раціональності вибору та організаційної чи організаційно-правової форми цих взаємовідносин, оскільки остання може сприяти цьому процесу або, навпаки, - гальмувати його через свою недосконалість чи неоптимальність або невідповідність конкретній ситуації.

Отже, проблема вдосконалення економічних взаємовідносин між партнерами по молокопродуктовому підкомплексу та розвитку і оптимізації їх організаційних форм є надзвичайно актуальною, має важливе народногосподарське значення, а стан її вирішення формує широке поле для наукових досліджень у цьому напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі представлено результати досліджень, які є складовою частиною комплексної теми наукових досліджень Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького “Сучасний аграрний сектор економіки України та шляхи його розвитку за 2001-2005 рр.”(номер державної реєстрації 0102U0011334).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка рекомендацій щодо вдосконалення економічних взаємовідносин між виробниками і переробниками продукції у молокопродуктовому підкомплексі АПК та оптимізація організаційних форм цих взаємовідносин.

Для досягнення цієї мети в ході дослідження вирішується низка завдань, основні з яких такі:

визначити суть і необхідність удосконалення економічних взаємовідносин між виробниками і переробниками продукції у молокопродуктовому підкомплексі АПК та оптимізації організаційних форм цих взаємовідносин на основі кооперації та агропромислової інтеграції в умовах розвитку ринкової економіки;

виявити особливості молокопродуктового виробництва та їх вплив на формування економічних взаємовідносин у цій сфері економіки;

розробити методику визначення показників ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК;

узагальнити методику послідовного аналізу стану та ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК;

вивчити і систематизувати види і порядок становлення інтегрованих формувань в агропромисловому підкомплексі АПК;

здійснити соціально-економічну оцінку ефективності економічних взаємовідносин в молокопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області та виявити і класифікувати чинники, що на них впливають;

провести аналіз і критичне узагальнення кращого вітчизняного та закордонного досвіду оптимізації організаційних форм економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК;

розробити алгоритм оптимізації параметрів сировинної зони інтегрованого формування в молокопродуктовому підкомплексі АПК Львівської області на основі складання економіко-математичної моделі і вирішення відповідної задачі;

обґрунтувати рекомендації щодо удосконалення договірної основи економічних взаємовідносин і взаєморозрахунків у агропромислових молочних формуваннях;

розробити пропозиції щодо вдосконалення ціноутворення в інтегрованих молокопродуктових формуваннях і методики розрахунку оптимальної ціни на продукцію на всіх етапах її виробництва;

розробити заходи щодо створення і функціонування аграрно-промислово-фінансових груп.

Об'єктом дослідження є процес реалізації економічних взаємовідносин між партнерами по молокопродуктовому підкомплексу АПК.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти удосконалення економічних взаємовідносин між виробниками молока і його переробниками.

Методи дослідження. Методологічна основа проведених досліджень включає положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань розвитку і оптимізації та підвищення ефективності економічних взаємовідносин. У процесі дослідження використано методи, прийняті в дослідженнях економічного спрямування: статистико-економічний - для опрацювання статистичних та емпіричних даних; монографічний - під час дослідження окремих аспектів розвитку досліджуваного явища на прикладі конкретних об'єктів; графічний - для ілюстрації результатів дослідження явищ і процесів; економіко-математичний, математичного моделювання і розрахунково-конструктивний - при вивченні можливостей оптимізувати сировинну зону інтегрованого молокопродуктового формування; аналізу і синтезу, порівнянь, метод єдності історичного і логічного в економічних дослідженнях - для вивчення наявного досвіду оптимальних і ефективних економічних взаємовідносин та їх організаційно-правових форм у молокопродуктовому підкомплексі АПК різних країн та виявлення можливостей застосування окремих позитивних його елементів в Україні; метод експертних оцінок, системно-діагностичного, структурно-логічного аналізу - для дослідження процесів реалізації економічних взаємовідносин в молокопродуктовому підкомплексі АПК і можливостей їх вдосконалення на прикладі молокопродуктового підкомплексу АПК Львівської області.

Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали регіональних органів управління АПК, літературні джерела, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, полягає у наступному:

вперше: молокопродуктовий економічний інтеграція аграрний

розроблено методику визначення ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК у ключових її аспектах: економічному, екологічному, соціальному та технологічному з використанням чинниково-результативного аналізу та порівняння потенційних і фактичних ефектів;

удосконалено:

понятійний апарат агропромислової інтеграції, який, на відміну від існуючого, дозволяє розглядати інтеграцію як економічну категорію, що виражає виробничі відносини з приводу об'єднання пов'язаних у технологічному ланцюгу підприємств різних галузей агропромислового комплексу, які забезпечують послідовну і більш ефективну реалізацію технологічного процесу виготовлення кінцевого споживчого продукту та сприяють одержанню синергічного ефекту від свого функціонування як системи і як організаційної форми цих взаємовідносин;

послідовність та схему економічного аналізу ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК, які в запропонованому варіанті включають підготовчий, аналітичний і узагальнюючий етапи;

одержали подальший розвиток:

систематизація і класифікація видів агропромислової інтеграції в частині виділення і обґрунтування доцільності контрактного типу агропромислової інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі АПК як найбільш прийнятного для умов цієї сфери економіки України;

положення про економічну роль кооперації і агропромислової інтеграції у стабілізації агропродовольчого ринку, яка полягає у організації виробничої сфери молокопродуктового підкомплексу і пристосуванні її до потреб ефективного функціонування переробної сфери, у компенсації та істотному зменшенні ринкового ризику, зростанні гарантій збуту й одержання доходів, наданні суто ринковим відносинам керованого і регульованого характеру;

економічні основи кооперації та агропромислової інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі АПК, які враховують економічні інтереси сільськогосподарських товаровиробників та підприємств промислової переробки сировини, орієнтовані на одержання рівновеликого ефекту і розраховані на скоординовану діяльність різних господарсько-правових структур, які є учасниками організаційно-технологічного циклу від виробництва до споживання продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження є основою для вирішення важливого наукового завдання вдосконалення економічних взаємовідносин між виробниками і переробниками продукції молокопродуктового підкомплексу АПК, вдосконалення їх організаційних форм через розвиток кооперації та реалізацію контрактної форми агропромислової інтеграції, вдосконалення договірної основи економічних взаємовідносин і механізму ціноутворення, створення аграрно-промислово-фінансових груп. Результати застосування економіко-математичної моделі оптимізації сировинної зони молокопродуктового підкомплексу і вирішення відповідної задачі дозволяють значно підвищити ефективність його функціонування за рахунок скорочення витрат на перевезення сировини та забезпечують її своєчасну переробку, що сприяє підвищенню ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК на користь всіх його учасників та споживачів його продукції.

Рекомендації щодо вдосконалення економічних відносин передані і прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка №10-01/7-91 від 14.03.2008р.), ВАТ «Комарнівський сирзавод» (довідка №21-05/3-45 від 16.09.08р.), ВАТ «Львівський міський молочний завод», ВАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока» (довідка №14-02/4-15 від 08.10.08р).Одержані в ході дослідження наукові результати використовуються в навчальному процесі під час проведення практичних і семінарських занять зі студентами (довідка №340 від 03.04.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення дисертаційної роботи обґрунтовані та сформульовані особисто автором. Одержані результати відображені в опублікованих наукових працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї і положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень доповідались і обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: «Інтеграція як чинник зрівноваженого розвитку сільських регіонів» (м. Харків, 2005 р.); «Інтеграція як шлях підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств регіонального молокопродуктового комплексу», (м. Харків, 2005 р.); «Інтенсифікація виробництва в умовах агропромислової інтеграції» (м. Харків, 2006 р.); «Малий бізнес в сучасних умовах господарювання» (м. Львів, 2007 р.).

Публікації. Результати проведених досліджень опубліковані у 10 працях, у т. ч. 5 - у наукових статтях у фахових виданнях, та 5 - у тезах міжнародних наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 2,4 др. арк., (з них особисто автора - 1,8 друк. арк.), у т. ч. у фахових виданнях - 1,53 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, три розділи, висновки і список використаних джерел, додатки. Повний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з них 195 сторінок - основного тексту. Дисертація містить 41 таблицю на 40 сторінках, 29 рисунків на 26 сторінках, список використаних джерел із 213 найменувань на 12 сторінках і 1 додаток на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, представлено робочу гіпотезу. Відображено наукову новизну результатів дослідження, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - «Теоретичні і методичні основи дослідження проблеми удосконалення економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК» - розкрито суть, класифікацію та організаційні форми економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК, поняття регіонального молокопродуктового підкомплексу АПК та особливості економічних взаємовідносин у ньому, а також методику визначення показників ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК.

Економічна активність як процес має різні аспекти, серед яких найбільш суттєвими є: економічний, екологічний, соціальний та технологічний. Взаємовідносини у процесі економічної активності між учасниками можуть набувати відповідного типу, які на практиці є внутрішньо іманентними кожному виду економічної активності і органічно тісно пов'язані один з одним, виступаючи завжди в комплексі, хоча значення кожного із них може в різних ситуаціях мати пріоритетне значення. Зводити суть економічних взаємовідносин лише до взаєморозрахунків та укладання договорів не зовсім коректно з економічної точки зору.

Взаємовідносини між партнерами по молокопродуктовому підкомплексу АПК охоплюють всі етапи процесу виготовлення кінцевої продукції і на всіх її рівнях: управління, організації, виробництва, транспортування, переробки, зберігання, реалізації. Причини виникнення, зміст, сфера функціонування та завдання взаємовідносин дозволяють виділити серед них три їх основні типи: виробничі, організаційні та фінансові.

Вся сукупність елементів економічних відносин підприємств дуже рухлива і проявляється в тісному переплетенні та динамічному і взаємному розвитку. Мета формування механізму регулювання цих відносин полягає у забезпеченні дотримання максимально еквівалентного обміну результатами праці підприємств на різних етапах виготовлення кінцевого продукту та доведення його до остаточного споживача, спрямованого на забезпечення їх взаємовигідної участі у спільній діяльності, успішне досягнення кожним з них своїх цілей та на вирішення соціально-економічних проблем села.

Очевидно, що організаційна форма виробництва (господарювання) і організаційна форма економічних взаємовідносин є поняттями надзвичайно близькими, оскільки суть кожного виробництва ґрунтується на системі економічних взаємовідносин різного рівня - неможливо уявити собі процес господарювання окремо від системи економічних відносин. Логіка підказує, що очевидним було б розглядати економічні взаємовідносини в контексті їх організаційної форми двояко: на рівні кожного суб'єкту цих відносин та на рівні відносин між цими суб'єктами. Якщо на рівні організаційної форми підприємства саме вона визначає і організаційну форму економічних взаємовідносин у ньому, то на рівні міжгосподарських стосунків організаційна форма економічних взаємовідносин та організаційні форми учасників цих відносин ніяк не є тотожними поняттями.

У процесі вивчення можливостей визначення організаційної форми економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК, який визначає характер і особливості предмету даного дослідження, встановлено, що організаційна форма економічних взаємовідносин має суто неформальний характер, хоча в окремих конкретних випадках може набувати і формального значення. До таких випадків можна віднести створення агропромислових підприємств, об'єднань, агропромислово-фінансових груп, агропромислових корпорацій чи навіть холдингів та концернів.

Зміст організаційної форми економічних взаємовідносин полягає у реальному способі їх реалізації між суб'єктами цих відносин. Застосування обґрунтованих у дисертації критеріїв класифікації організаційних форм економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК дозволило певним чином систематизувати останні і сформувати відповідну схему такої класифікації (рис.1).

Рис.1. Класифікація організаційних форм економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК

Молокопродуктовий підкомплекс АПК являє собою об'єктивно існуючу сукупність підприємств сільськогосподарського та промислового виробництва, сервісних видів діяльності, взаємопов'язаних і зорієнтованих на одержання сільгоспсировини, її промислову переробку та реалізацію кінцевої продукції. Рівень ефективності виконання функцій молокопродуктовим підкомплексом значною мірою залежить від його складу і структури, які об'єктивно передбачають можливості реалізації економічних взаємовідносин між його учасниками на основі агропромислової інтеграції. Специфіка цих взаємовідносин обумовлюється технологічними, біологічними та економічними особливостями молочного скотарства: високою капіталомісткістю виробництва і продукції, тривалістю періоду відтворення і використання основного стада; високою конвергенцією низькоцінних кормів, структурою витрат, сезонністю виробництва продукції та низькою здатністю до тривалого зберігання.

Логіка проведення аналізу проблеми удосконалення економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі диктує таку його етапність (рис.2).

Рис. 2. Структурна схема етапів економічного аналізу ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК

Мета даної методики полягає в тому, щоб на основі мінімальної, але повної інформації шляхом побудови так званого інформаційного конуса оцінити рівень економічної ефективності в аналізованій системі та її підсистемах, виявити вузькі місця, що вимагають досягнення певного оптимального рівня, визначити черговість та способи їх усунення. В даній методиці система економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК розглядається як комплексна підсистема двох складних систем - системи виробництва, переробки і реалізації продукції взагалі та системи організаційних форм ведення агропромислового виробництва, які, в свою чергу, є складними підсистемами комплексної системи АПК, що включає взаємодіючі і взаємопов'язані елементи. Сукупність цих елементів утворює єдине ціле - об'єкт, що здійснює функцію виробництва кінцевої продукції. Кожний елемент системи має власний специфічний набір параметрів і бере участь у реалізації загальносистемної власності - забезпеченні населення високоцінними продуктами харчування, виробленими з молока.

У другому розділі - «Економічна оцінка рівня ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК» - наведена оцінка складу, структури і стану молокопродуктового підкомплексу АПК Львівської області, визначено соціально-економічні аспекти ефективності економічних взаємовідносин у ньому та результати аналізу чинників, що формують рівень ефективності.

Основними суб'єктами економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК є сільськогосподарські товаровиробники, що займаються виробництвом молока як сировини, та підприємства, що займаються його переробкою на готову для споживання продукцію. У структурі виробників молока можна виділити дві групи: сільськогосподарські підприємства та господарства населення, серед яких основну питому вагу становлять останні.

Найвищого рівня виробництва молока у Львівській області було досягнуто в кінці 80-их - на початку 90-их років минулого століття, коли його споживання на одну особу перевищувало рекомендовані норми. Проте за останні роки молочне скотарство області опинилося в кризовому стані, хоча тут на одну особу виробляється молока більше майже в 1,5 раза порівняно з середнім показником по країні.

Загалом тенденції у сировинно-виробничому секторі молокопродуктового підкомплексу АПК Львівської області мають негативний характер. За досліджуваний період поголів'я великої рогатої худоби тут зменшилось більше як на 70%, у т.ч. корів - на 47%. При цьому в господарствах населення чисельність поголів'я великої рогатої худоби зменшилася на 22%, а корів - на 8%. У сільськогосподарських підприємствах області за досліджуваний період чисельність поголів'я великої рогатої худоби зменшилася майже на 95%, у т. ч. корів - на 93%.

Відповідні тенденції склались і в рівні продуктивності молочного стада, що разом зі зміною поголів'я позначилось на тенденціях зміни виробництва молока. У цілому обсяги виробництва молока особливо зменшились у секторі сільськогосподарських підприємств. За досліджуваний період у господарствах Львівської області обсяги виробництва молока в цілому скоротились лише на 18%, хоча виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах, включаючи фермерські господарства, зменшилось на 95%. Водночас, в господарствах населення воно збільшилось більш ніж у 1,7 раза. Власне сільськогосподарські підприємства, завдяки своїм масштабам, покликані відігравати провідну роль у зростанні обсягів виробництва молока, оскільки дрібні господарства населення не можна вважати перспективним напрямом молочного скотарства через їх нетехнологічність і неможливість механізації. Крім того, дрібногосподарський напрям молочного скотарства унеможливлює нормальний розвиток міжгосподарської інтеграції та агропромислової інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі АПК, оскільки в такому разі значно ускладнюється комплекс проблем, пов'язаних із заготівлею й транспортуванням молока, системою взаєморозрахунків. Вагомим чинником занепаду молочної галузі є неадекватні економічні взаємовідносини між виробниками і переробниками молока, наявність монополізму з боку останніх.

Господарства населення у Львівській області утримують зараз 94% поголів'я корів, виробляючи при цьому 96,8% молока. Це засвідчує набагато вищий рівень ефективності використання продуктивного стада у цих господарствах порівняно з сільськогосподарськими підприємствами. При цьому 94,5% молока, виробленого сільськогосподарськими підприємствами у Львівській області, постачається на переробку, що становить всього 6,7% від загальної кількості молока, що закуповується молокозаводами області. А населення регіону здає на переробку лише 6% виробленого молока, при цьому головним чином забезпечуючи потреби молокозаводів у сировині. Основна частина молока, виробленого населенням, використовується за трьома напрямами: на власне споживання, на реалізацію на ринку та на годівлю домашніх тварин. Усі категорії господарств забезпечують потужності молокозаводів сировиною лише на 30-35%, а господарства населення більш як на 80% формують фонд заготівлі молока для молокопереробних підприємств. Решта потужностей молокозаводів або не використовується, або їх використання забезпечується за рахунок завезення молока із сусідніх регіонів. Загалом по області рівень використання виробничих потужностей молокопереробних підприємств з виробництва масла тваринного становить близько 44%, а з виробництва продукції з незбираного молока - 23%, що є наслідком нераціональної молокопродукуючої бази в регіоні.

Ефективність економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК доцільно розглядати як з точки зору виробників молокосировини, так і з точки зору її переробників у процесі виготовлення кінцевої продукції. Комплексна ж оцінка ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК формується в результаті аналізу їх соціально-економічної ефективності, рівень якої оцінюється на основі визначення ступеня виконання усім підкомплексом своєї місії - задоволення потреб населення у високоцінних продуктах харчування, якими є молоко та молочні продукти. Ефективність економічних взаємовідносин у досліджуваному молокопродуктовому підкомплексі АПК є низькою за всіма її аспектами. Низька економічна ефективність їх проявляється у неспроможності розрахункових цін належним чином покривати затрати виробників молока і забезпечувати їм економічно необхідний рівень рентабельності, що засвідчується даними табл. 1.

Таблиця 1 - Аналіз виробництва та економічної ефективності продукції молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

Показник	2001р.	2004р.	2005р.	2006р.	2006р. до 2001р., %
Чисельність поголів'я корів, тис. голів	29,7	14,8	14,3	13,7	46,1
Надій молока на 1 корову за рік, кг	2338	2467	2705	2605	111,4
Валовий надій молока, тис. ц	568,6	318,0	311,0	288,0	50,7
Витрати кормів на 1 ц молока, ц к.о.	1,72	1,57	1,51	1,53	89,0
Собівартість 1 ц молока, грн.	58,69	70,53	85,09	84,30	143,6
Ціна реалізації 1 ц молока, грн.	53,29	64,91	91,9	109,7	205,9
Рівень рентабельності молока, %	-9,2	-8,0	8,0	0,6	+9,8 пункта

Залишається низькою технологічна ефективність переробки молока, зумовлена низькою якістю сировини та застарілою технологією виготовлення кінцевої продукції на переробних підприємствах. Відстала технологія переробки сировини зумовила низьку екологічну ефективність функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу. З вітчизняної продукції на експорт виробляється лише казеїн та деякі інші продукти. Про низьку соціальну ефективність цих взаємовідносин можна судити з недостатнього рівня забезпечення потреб населення у молоці і молочній продукції локального виробництва.

Аналіз співвідношення індексів середніх реалізаційних цін на молоко, реалізоване сільськогосподарськими підприємствами, оптових цін молокопереробних підприємств та роздрібних цін на молоко і молокопродукти показав, що протягом 2002-2006 рр. у цій сфері відбулися значні зміни (табл. 2). Зведений індекс цін реалізації сільськогосподарськими підприємствами був значно вищим порівняно з індексами виробників молокопродуктів (переробних підприємств) та підприємств роздрібної торгівлі. Це свідчить про значне зміцнення економічних позицій сільськогосподарських підприємств в їхніх економічних відносинах з переробними підприємствами і про погіршення позицій останніх у відносинах з торговельними закладами.

Таблиця 2 - Індекси цін виробників і роздрібних цін на молоко і молокопродукти, %

Показник	2002р.	2003р.	2004р.	2005р.	2006р.	2002-2006рр.
Індекси цін реалізації сільськогосподарськими підприємствами	95,3	122,6	114,6	138,4	100,6	186,4
Індекс цін виробників молокопродуктів	99,4	102,0	87,5	106,6	110,7	104,7
Індекс споживчих цін	111,3	107,8	108,2	119,0	103,3	159,6

Позитивну тенденцію молокопереробних підприємств до укрупнення і зменшення їх кількості активно стримує наявна нераціональна сировинна база, яка не забезпечує молокопереробні підприємства якісною сировиною, що змушує останні займатись активним пошуком якісної сировини за межами регіону, а це обумовлює підвищення ціни на готову продукцію за рахунок підвищених транспортних витрат, позбавляючи молокопереробні підприємства частини прибутку, що негативно позначається на їх розрахунках із постачальниками молокосировини і, тим самим, негативно відображається на ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі. Ті ж молокопереробні підприємства, які не мають постійних потужних постачальників молока, у боротьбі за сировину найближчим часом можуть не витримати конкуренції, у першу чергу з молокозаводами, які працюють у складі потужних корпорацій за участю іноземного капіталу.

У третьому розділі - «Дальший розвиток і підвищення ефективності економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК» - обґрунтовано основні напрями вдосконалення організаційно-правових форм економічних взаємовідносин в молокопродуктовому підкомплексі АПК, можливості застосування зарубіжного досвіду агропромислової інтеграції та формування цінового механізму у інтегрованому молокопродуктовому виробництві, впровадження елементів логістики і маркетингу у економічні взаємовідносини між підприємствами молокопродуктового підкомплексу.

Діючу систему економічних взаємовідносин в молокопродуктовому підкомплексі АПК необхідно розвивати у напрямі збалансованих виробничо-економічних зв'язків між партнерами через механізм договорів, взаємовигідну цінову політику, акціонування та вдосконалення спільної функціональної системи управління. Ці напрями мають стати головними в сучасних умовах, коли відбувається перехід до інтегрованих виробничо-економічних відносин в АПК. Така тенденція властива всім розвинутим країнам і є вагомим фактором зростання ефективності виробництва.

Об'єктивно раціональною організаційною формою економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК має стати кооперація і її вища стадія розвитку - агропромислова інтеграція. Найкращого стану економічних взаємовідносин між партнерами у молокопродуктовому підкомплексі АПК можна досягти за умови налагодження системи кооперації і створення спеціалізованих молочних кооперативів. Ідеальним є варіант, коли до складу інтегрованого формування, модель якого розроблена і представлена в дисертації, входять підприємства сервісно-обслуговуючого профілю діяльності та власні торговельні підприємства. Зазначимо, що синергічний ефект у молокопродуктовому інтегрованому формуванні виражається у зменшенні втрат продукції, збільшенні обсягу виробництва кінцевої продукції, зниженні витрат на транспортування сировини і продукції, справедливішому розподілі кінцевого прибутку, здешевленні маркетингових послуг.

З метою підвищення рівня взаємної економічної зацікавленості у високих результатах спільної роботи слід якісно змінити систему договірних відносин у частині удосконалення її контрактної основи як провідної форми організації економічних зв'язків в умовах кооперації та інтеграції, що вимагає також суттєвих змін у правовому регулюванні даної сфери суспільних відносин. В умовах ринку контракт є найоптимальнішою формою нового господарського механізму і виражає свободу волевиявлення партнерів, враховує реальний попит на продукцію у вигляді добровільної згоди іншої сторони укласти угоду, є фундаментом у розвитку кооперації та інтеграції.

В умовах ринкових відносин особливу увагу необхідно звернути не тільки на взаємну економічну зацікавленість, а й на відповідальність за виконання замовлень і договірних зобов'язань. Контракт має забезпечити рівноправність сторін, які домовляються, в поєднанні з автоматичною дією економічних стимулів виконання умов договору, з одного боку, і невідворотністю передбачених санкцій у разі їх порушення - з іншого. Одним із чинників, від яких залежить високоефективна робота інтегрованого молокопродуктового формування, є вибір постачальників молока.

Здобувачка на основі побудованої моделі та розв'язання транспортної задачі лінійного програмування на матеріалах продукуючих молоко та переробних підприємств Львівської області виявила можливість за різних варіантів розв'язку отримати економію від 7,5% до 18% витрат на транспортування та матеріальних затрат, що сприятиме покращенню використання потужностей цих підприємств.

Механізм регулювання економічних відносин з розподілом кінцевих результатів агропромислово-торговельного ланцюга може застосовуватись у разі, коли виробнича вертикальна інтеграція поєднується з маркетинговою, а маркетингові функції покладаються на інтегратора - молокопереробне підприємство. Завдання полягає насамперед в обґрунтованому визначенні витрат виробництва кожного партнера за його участю в організаційно-технологічному циклі виготовлення різних видів кінцевих продуктів, тому визначення собівартості виробництва молока у сільськогосподарських товаровиробників і її врахування незалежно від їх організаційно-правових форм в інтегрованих системах належать до особливо важливих елементів обґрунтування методики ціноутворення.

Автор зазначає, що прибуток між суб'єктами інтегрованої системи у молокопродуктовому підкомплексі можна розподіляти як пропорційно до прямих витрат виробництва, так і пропорційно сукупній вартості основних виробничих фондів. Повнішу економічну обґрунтованість і більшу достовірність при формуванні цінового механізму регулювання внутрішніх відносин учасників інтегрованих систем забезпечує розподіл прибутку між учасниками спільної діяльності пропорційно сукупній вартості основних виробничих фондів та обігових коштів згідно з представленою у роботі методикою. Розрахунки показали, що для забезпечення економічно обґрунтованого рівня рентабельності виробництва всім учасникам молокопродуктового підкомплексу середня ціна реалізації молока у 2006р. повинна б становити 2,52 грн., що є занадто високим показником для його споживачів (табл. 3).

Таблиця 3 - Розрахунок заготівельної, відпускної і роздрібної ціни одного літра молока, 2006 р.

Показник	Сільське господарство	Переробна промисловість	Торгівля
1. Власні витрати, грн.	0,84	0,39	0,19
2. Вартість сировини або продукції, грн.	-	1,25	1,80
3. Повна собівартість (1+2 ряд)	0,84	1,64	1,99
4. т.ч. амортизаційні відрахування	0,13	0,04	0,01
5. Собівартість продукції без амортизаційних відрахувань, грн.	0,71	1,19	1,41
6. Вартість основних фондів,грн.	1,8	1,12	0,44
7. Коефіцієнт норми прибутку	0,15	0,15	0,15
8. Термін виробничого циклу, місяців	12	0,5	0,3
9. Коефіцієнт оборотності витрат (8:12)	1,0	0,04	0,03
10. Прибуток на основні фонди, грн. (6х7)	0,27	0,17	0,07
11. Прибуток на оборотні фонди, грн. (5х7х9)	0,14	0,09	0,04
12. Всього прибутку, грн. (10+11)	0,41	0,26	0,11
13. Оптова ціна, грн. (3+12)	1,25	1,80	2,10
14. ПДВ (20%), грн.	х	х	0,42
15. Роздрібна ціна, грн.	х	х	2,52

Однією з перспективних ринкових інтегрованих структур є промислово-фінансові групи та їх різновид - аграрно-промислово-фінансові групи (АПФГ). Вимогам сьогодення найбільше відповідає організація АПФГ у формі акціонерного товариства відкритого типу.

Пріоритетним напрямком у вирішенні проблеми забезпечення необхідного рівня ефективності управління доставкою сировини на переробку є застосування логістики постачання, насамперед її організаційних аспектів, що є синергуючим чинником підвищення ефективності агропромислового виробництва та його підкомплексів за рахунок скорочення терміну просування матеріалів, устаткування, фінансів, інформації, сировини і продукції, зменшення коштів на їх транспортування та їх втрат. З метою ефективного її функціонування автором обґрунтовано організаційну структуру відділу логістики постачання, основними завданнями якого є: обґрунтування та розробка плану постачання сировини; визначення засобів і умов транспортування; контроль і оперативне регулювання постачанням; проведення відбору постачальників сировини за кількісними та якісними характеристиками; фінансове забезпечення постачання.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення важливого наукового завдання вдосконалення економічних взаємовідносин в регіональному молокопродуктовому підкомплексі. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Організаційна форма економічних взаємовідносин - це економічно відокремлений і господарський самостійний вид організації зв'язків між учасниками цих відносин, що характеризується певним змістом, способами здійснення та відповідною структурою. На сьогодні у молокопродуктовому підкомплексі організаційні форми економічних відносин між сектором виробництва молока та сектором його переробки зводяться до укладання договорів на поставку молока, його переробку, які, до того ж, в більшості випадків не виконуються належним чином. Новими кроками на шляху вдосконалення організаційних форм економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК є створення акціонерних товариств за прикладом ЗАТ “Галичина”, ВАТ “Бродівський завод ЗСМ” тощо.

2. Економічні взаємовідносини між партнерами молокопродуктового підкомплексу здійснюються на низькому рівні ефективності в усіх її аспектах: економічному, технологічному, екологічному і соціальному. Цей підкомплекс не виконує своєї соціально-економічної місії, рівень ефективності виробництва у переважній більшості його учасників є низький, рівень екологічності технологічних процесів і самої продукції не відповідає сучасним вимогам і можливостям.

3. Обґрунтовуючи перспективи розвитку організаційних форм економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі, на перше місце об'єктивно доцільно ставити обов'язковість реалізації в цих формах процесів концентрації та спеціалізації виробництва, що дасть змогу створити передумови для подальшого розвитку процесів кооперації та агропромислової інтеграції і на цій основі підвищення конкурентоздатності кінцевої продукції.

4. Основним завданням вдосконалення економічних взаємовідносин у системі регіонального молокопродуктового підкомплексу та оптимізації їх організаційних форм є забезпечення скоординованої діяльності різних господарсько-правових структур, які беруть участь в організаційно-технологічному циклі виробництва певних видів готової до споживання продукції, спрямовуючи зусилля на соціально-економічну та екологічну зацікавленість кожної з них в одержанні високого кінцевого результату, у кращій організації та стабілізації сільськогосподарського ринку.

5. Найбільш ефективними формами економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі є кооперація та її вищий рівень - агропромислова інтеграція, які дають можливість максимально поєднати інтереси учасників цих взаємовідносин із перевагами приватної власності, економічною свободою діяльності та високим рівнем економічної дисципліни і координації дій.

6. В методологічному плані розвиток агропромислової інтеграції у молокопродуктовому підкомплексі означає зростання його організаційно-економічної цілісності, оскільки цей процес відбувається через встановлення нових і посилення існуючих економічних, організаційних та інформаційних зв'язків між підприємствами, що перебувають на суміжних рівнях технологічного ланцюга.

7. Договірна (контрактна) форма взаємовідносин між суб'єктами агропромислового комплексу має набути широкого застосування, оскільки вона сприяє забезпеченню взаємовигідних інтересів усіх учасників купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, посилює їх відповідальність за кінцеві результати агропромислового виробництва. Її подальший розвиток повинен передбачати підвищення рівня відповідальності сторін за невиконання зобов'язань шляхом компенсації як безпосередніх втрат, так і втраченого при цьому потенційного прибутку.

8. Перспективним напрямом удосконалення організаційної форми економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі є розвиток у ньому аграрно-промислово-фінансових груп, організаційно-функціональний механізм яких забезпечує комплексний підхід до вирішення технічного, технологічного, агросервісного, консалтингового та маркетингового забезпечення учасників агропромислової інтеграції, звільняючи товаровиробників від невластивих для їх господарської діяльності складних фінансових функцій, що значно зменшує затрати на обслуговування агропромислового виробництва.

9. Економічно доцільним є впровадження в практику організації економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК елементів логістики та створення у молокопереробних підприємствах логістичних центрів, що дозволить значною мірою оптимізувати матеріальні, фінансові та інформаційні потоки, сировинну та збутову зони, ефективно координувати діяльність усіх учасників економічних взаємовідносин у рамках молокопродуктового підкомплексу АПК.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Дадак О.О. Формування інституціональної інфраструктури ринку /О.О. Дадак, Т.С. Гачек // Науковий вісник ЛДАУ: Економіка АПК. - Львів, 2004. - № 11. - С. 383-387.( Автору належить визначення ролі держави у регулюванні взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі ).

2. Дадак О.О. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві / О.О. Дадак // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК, 2006. - № 12. - С. 675 - 679.

3. Дадак О.О. Формування та ефективність інтегрованих виробництв у молокопродуктовому підкомплексі АПК / О.О. Дадак // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. - Львів : ЛДАУ, 2006. - № 13. - С. 475-485.

4. Дадак О.О. Вдосконалення організаційно-правових форм економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК. / О.О.Дадак // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. - Львів, 2007. - №14. - С. 284- 292.

5. Дадак О.О. Глобальні проблеми та їх вплив на формування аграрної економіки /С.П. Гачек, Т.С. Гачек // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК. - Львів, 2005. - №12. - С.161-165. (Автору належить розробка впливу іноземних інвестицій на глобалізаційні процеси в АПК).

В інших виданнях:

6. Дадак О.О. Інтеграція як чинник зрівноваженого розвитку сільських регіонів/ О.О. Дадак // матеріали Міжнарод. наук. конф. студ. та асп. - Х., 2005. - С. 267-268.

7. Дадак О.О. Інтеграція як шлях підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств регіонального молокопродуктового комплексу / О.О.Дадак // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: матеріали: Міжнарод. форуму молодих вчених. - Х.: ХНТУСГ, - 2005. - Т.1. - С.198-199.

8. Дадак О.О. Інтенсифікація виробництва в умовах агропромислової інтеграції / О.О. Дадак // матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. молодих вчених, студентів та аспірантів. - Х.: ХНАУ, 2006. - С. 68.

9. Dywersyfikacja kierunkуw rozwoju przedsiкbiorczoњci na wsi /[G. Czerewko, N. Kudla, M. Harasym, O. Dadak] // Alternatywne џrуdіa dochodуw ludnoњci rolniczej. - Ropczyce: WSIE, 2006.-S.36-47. (Автору належить обрунтвання розвитку локальної молокопереробної мережі).

10. Дадак О.О. Малий бізнес в сучасних умовах господарювання / С.П. Гачек, Т.С. Гачек // Наукове забезпечення інноваційного розвитку виробництва і переробки продукції АПК: Міжнарод. наук.-практ. конф. ЛНУВМ та БТ імені С.З. Ґжицького 29 листопада 2007р. - Львів, 2007.- С.46-50. (Автором досліджено можливості розвитку малих молокопереробних підприємств).



АНОТАЦІЯ

Дадак О.О. Вдосконалення економічних взаємовідносин та їх організаційних форм між підприємствами молокопродуктового підкомплексу АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет. - Житомир, 2009.

В дисертації розкрито суть, класифікацію та організаційні форми економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК, сформульовано поняття регіонального молокопродуктового підкомплексу АПК та особливості економічних взаємовідносин у ньому, а також методику дослідження проблеми та методику визначення ефективності економічних взаємовідносин у цьому підкомплексі АПК. Наведені характеристика його складу, структури і стану у Львівській області, соціально-економічні аспекти оцінки рівня ефективності економічних взаємовідносин у цьому підкомплексі та результати аналізу чинників, що формують її рівень. Обґрунтовано основні напрями вдосконалення організаційно-правових форм економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК, можливості застосування зарубіжного досвіду агропромислової інтеграції у молокопродуктовому виробництві та формування цінового механізму у інтегрованому молокопродуктовому виробництві, а також впровадження елементів логістики і маркетингу в економічні взаємовідносини між підприємствами молокопродуктового підкомплексу АПК.

Ключові слова: молокопродуктовий підкомплекс, економічні взаємовідносини, ефективність, агропромислова інтеграція.



АННОТАЦИЯ

Дадак О.О. Совершенствование экономических взаимоотношений и их организационных форм между предприятиями молокопродуктового подкомплекса АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житомирский национальный агроэкологический университет. - Житомир, 2009.

В диссертации раскрыта сущность, классификация и организационные формы экономических взаимоотношений в молокопродуктовом подкомплексе АПК, сформулировано понятие регионального молокопродуктового подкомплекса и особенности экономических отношений в нём, а также методику исследования проблемы и методику определения эффективности экономических взаимоотношений в молокопродуктовом подкомплексе АПК. Приведены характеристика состава, структуры и состояния молокопродуктового подкомплекса АПК Львовской области, исследованы социально-экономические аспекты оценки уровня эффективности экономических отношений в этом подкомплексе и представлены результаты анализа факторов, формирующих их уровень. Проведен анализ численности поголовья крупного рогатого скота в сельскохозяйственных предприятиях и личных крестьянских хозяйствах. Изучена динамика валового производства молока и производительности коров. Определены основные факторы, вызвавшие изменения в объемах производства молока в сельскохозяйственных предприятиях. Указывается на недостаточный уровень кормления скота и на низкое качество кормов в сельскохозяйственных предприятиях и личных хозяйствах населения. Дана оценка уровня потребления молока и молокопродуктов населением Львовской области. Определены показатели эффективности производства молока в сельскохозяйственных предприятиях. Проведена оценка соотношения цен на молочное сырье, продукцию молокоперерабатывающих предприятий и розничных цен на продукты. Сделан вывод о усилении экономических позиций сельскохозяйственных предприятий в их экономических взаимоотношениях с предприятиями перерабатывающей промышленности. Определены основные направления совершенствования организационно-правовых форм экономических взаимоотношений в молокопродуктовом подкомплексе АПК, в том числе оптимизации ценового механизма осуществления взаиморасчетов между предприятиями разных сфер подкомплекса, создания аграрно-промышленно-финансовых групп в нем, развития договорной основы этих взаимоотношений Представлены результаты анализа возможностей применения зарубежного опыта агропромышленной интеграции и формирования ценового механизма в интегрированном молокопродуктовом производстве. Рассчитан экономически обоснованный уровень цен на молочное сырье и на продукцию молокоперерабатывающих предприятий. Обоснована экономическая целесообразность внедрения элементов логистики и маркетинга в экономические взаимоотношения между предприятиями молокопродуктового подкомплекса АПК, что позволит в значительной мере оптимизировать материальные, финансовые и информационные потоки, сырьевую и сбытовую зоны, эффективно координировать деятельность всех участников экономических взаимоотношений в рамках молокопродуктового подкомплекса АПК. Разработаны экономико-математические модели и решены две логистические задачи по обоснованию оптимальных вариантов завоза молока на Львовский городской молокозавод и Львовский молочный комбинат, что позволяет в значительной степени удешевить конечную продукцию молокопродуктового подкомплекса за счет экономии времени и затрат и, в конечном итоге, положительно отображается на эффективности взаимоотношений между предприятиями молокопродуктового подкомплекса АПК. Ключевые слова: молокопродуктовый подкомплекс, экономические взаимоотношения, эффективность, агропромышленная интеграция.

SUMMARY

Dadak O.O. Improvement of economical relationships and their organizational forms among enterprises of milkprocessing subcomplex in agricultural-industrial complex. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Economics in speciality 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (according to the types of economic activities). - Zhytomyr National Agroecological University. - Zhytomyr, 2009.