Оцінювання ефективності використання інвестованого капіталу нафтогазовими підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНВЕСТОВАНОГО КАПІТАЛУ НАФТОГАЗОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Спеціальність Економіка та управління підприємствами

Савчук Тетяна Василівна

Івано-Франківськ, 2011 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динамізм і глобалізація ринкової економіки, інтеграція України в європейський економічний простір вимагають пошуку нових шляхів розв'язання проблеми залежності України від зовнішніх енергетичних джерел, що можливо тільки з розвитком вітчизняної нафтогазовидобувної галузі, і цьому повинно сприяти підвищення ефективності діяльності нафтогазових підприємств.

Важливим чинником цього є підвищення наукового забезпечення основи впровадження новітніх інноваційних моделей управління. Останнім часом усе більше прихильників серед науковців і практиків отримує концепція управління підприємством на основі вартості, оскільки саме вартість підприємства є комплексним узагальнюючим індикатором ефективності діяльності підприємства. Історія та сучасна практика господарювання переконують, що успіху в цьому випадку домогтися неможливо без цілеспрямованого управління всіма процесами, пов'язаними з функціонуванням підприємства в ринкових умовах. Багатоваріантність управлінських рішень, гнучкість і неординарність господарських комбінацій, унікальний характер кожного варіанта вирішення проблеми в конкретній специфічній ситуації складають основу такого управління. У зазначеній ситуації гостро постає потреба у відповідному методичному інструментарію, який давав би можливість належно й своєчасно оцінювати ефективність зусиль менеджменту з досягнення поставлених цілей діяльності підприємства. Визначальним у системі інструментів повинен стати критерій - ефективність використання інвестованого капіталу підприємством. Із цього приводу все більше друкується науково-практичних статей, схрещуються різні точки зору на наукових конференціях. Питання оцінки вартості підприємства загалом і капіталу зокрема, практичне застосування теоретичних методів оцінювання ефективності діяльності досліджували багато як українських, так і зарубіжних науковців.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення й удосконалення теоретико-методичних положень і формування науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо оцінювання ефективності використання інвестованого капіталу нафтогазовими підприємствами.

Об'єктом дослідження є процес оцінювання ефективності використання інвестованого капіталу.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і науково-практичних підходів до оцінювання ефективності використання інвестованого капіталу нафтогазовими підприємствами.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань було використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів і прийомів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дисертаційного дослідження є внеском дисертанта в розвиток теоретичного обґрунтування та вирішення низки питань, пов'язаних з оцінкою та вдосконаленням методичних підходів до аналізу економічної ефективності діяльності підприємств, у першу чергу, нафтогазових. Найвагомішими результатами роботи, що свідчать про наукову новизну.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та доведенні до рівня методичних розробок прикладних рекомендацій щодо вдосконалення оцінювання ефективності використання інвестованого капіталу нафтогазовими підприємствами з метою підвищення інформативності такої оцінки.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 праць (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 4,8 друк. арк., з них особисто автору належить 4,4 друк. арк. У фахових виданнях опубліковано 8 наукових статей, у тому числі 6 одноосібно.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладено на 190 сторінках тексту комп'ютерного набору. Робота містить 27 таблиць, розміщених на 16 сторінках, 43 рисунки, розміщених на 19 сторінках, і 20 додатків, викладених на 73 сторінках комп'ютерного набору. Список використаних джерел включає 175 найменувань на 18 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

У розділі 1 «Економічний зміст інвестованого капіталу і ефективність його використання» проведено дослідження генезису теорій капіталу, здійснено узагальнення існуючих підходів науковців до визначення змісту категорій «капітал» й «інвестований капітал», на основі чого уточнено тлумачення поняття «капітал». У межах проведеного аналізу запропоновано авторське визначення категорії «капітал», яке підкреслює його самозростаючу характеристику: капітал - це сума накопичених із часом матеріальних і нематеріальних благ у результаті минулої праці, що створює необхідну економічну базу для здійснення подальшої діяльності з метою одержання більшої (доданої) вартості.

У свою чергу, основні й оборотні активи, у т. ч., грошові кошти, виступають тільки формою інвестування капіталу. На основі проведеного дослідження запропоновано доповнити існуючу класифікацію капіталу двома новими ознаками.

За механізмом залучення капітал пропонується поділяти на інвестований відсотковий і безвідсотковий. Відсотковий інвестований капітал формується за рахунок тих залучень, які передбачають виплату відповідного доходу інвесторам.

Такими джерелами фінансування є: залучення у вигляді довготермінових і короткотермінових позик, облігаційні позики, внески акціонерів до статутного капіталу. Безвідсоткові запозичення виплати відсотків не передбачають. Це такі види короткотермінових зобов'язань, як заборгованість постачальникам за товари, роботи, послуги, за нарахованими податками, з оплати праці тощо.

У роботі основну увагу приділялося саме відсотковій частині інвестованого капіталу, у зв'язку із чим під інвестованим капіталом розглядався тільки відсотковий інвестований капітал. Усі ці та ряд інших чинників зумовили необхідність пошуку інших критеріїв як головної мети діяльності підприємства.

Останнім часом усе більше прихильників серед науковців і практиків отримує концепція управління підприємством на основі вартості, за якою головною ціллю діяльності підприємства визначається максимізація вартості підприємства для власників.

Для досягнення цієї центральної стратегічної цілі й повинна формуватися система підпорядкованих цілей діяльності. У такому випадку перед підприємством постає необхідність вибору ключового критерію, який би давав можливість відстежувати послідовність досягнення керівництвом підприємства поставленої стратегічної цілі.

Обґрунтовано, що для нафтогазових підприємств України, діяльність яких є фондомісткою, таким критерієм повинен стати показник прибутковості використання інвестованого капіталу.

Водночас для усунення виявлених недоліків бухгалтерського підходу до розрахунку прибутку ефективність використання інвестованого капіталу запропоновано оцінювати на основі економічного прибутку, який, на відміну від бухгалтерського, ураховує не тільки явні, але й усі неявні витрати, у тому числі й вартість власного капіталу.

У зв'язку із цим, досліджувався зміст поняття «вартість капіталу» з метою визначення його основних відмінностей від поняття «ціна капіталу». У результаті було виділено й розмежовано низку основних чинників, що визначають величину вартості й ціни капіталу (рис. 1).

Рис. 1. - Зміст вартості й ціни капіталу:

Уточнення змісту цих категорій дозволяє одержати реальну вартість інвестованого капіталу нафтогазових підприємств і доводить, що вартість капіталу може бути визначена навіть тих акціонерних товариств, цінні папери яких не обертаються на фондовому ринку, а тому не мають ринкової ціни. Розмежування чинників, що впливають на вартість і ціну капіталу, відображає можливість впливу за допомогою відповідних заходів на величину вартості й на ціну капіталу.

Розділ 2 «Методичні основи розрахунку і оцінювання вартості інвестованого капіталу нафтогазових підприємств» присвячено дослідженню основних методичних підходів до розрахунку величини інвестованого капіталу, оцінювання вартості капіталу й використання відповідних зарубіжних методик в умовах сучасного рівня розвитку економіки України з урахуванням особливостей нафтогазових підприємств.

Величина капіталу традиційно розраховується, виходячи з даних бухгалтерського балансу, у якому капітал за видами залучення відображається в правій частині - пасиві, а в активі відображається, у що саме було інвестовано цей капітал.

Загальну величину інвестованого капіталу на основі даних пасиву запропоновано розраховувати як суму власного капіталу й відсоткових зобов'язань підприємства.

Розподіл капіталу на інвестований в операційну й неопераційну діяльність можна зробити, проаналізувавши об'єкти інвестування цього капіталу. Тому визначено склад інвестованого капіталу й запропоновано порядок розрахунку операційної й неопераційної його частин на основі фінансової звітності, складеної відповідно до вимог національних ПСБО (рис. 2). Операційний інвестований капітал відображає величину капіталу, задіяного тільки в операційній діяльності, складається з операційних оборотних активів, основних засобів та інших чистих активів, що використовуються в операційній діяльності.

Рис. 2. - Склад інвестованого капіталу:

Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між величиною поточних активів і поточних зобов'язань. Звідси, чисті операційні оборотні активи можна розрахувати як різницю між оборотними операційними активами й безвідсотковими поточними зобов'язаннями.

Оборотними операційними активами є та частина оборотних активів, яка призначена для використання або є необхідною для операційної діяльності. Для того, щоб виділити цю частину короткотермінових активів, потрібно проаналізувати всі оборотні засоби, відображені в другому-четвертому розділах активу балансу.

В операційній частині інвестованого капіталу значну питому вагу займають основні засоби підприємства, які враховуються за залишковою вартістю. Серед них, як правило, є не тільки виробничі. Нафтогазові підприємства й нині утримують багато невиробничих об'єктів, таких як їдальні, дитячі садочки, бази відпочинку тощо.

Звичайно, в основній діяльності такі об'єкти не використовуються. Але відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» витрати на утримання невиробничої сфери належать до інших операційних, і тим самим вони впливають на фінансовий результат операційної діяльності. Тому вартість таких основних засобів повинна враховуватися в операційному інвестованому капіталі. Якщо підприємство має інші активи, які використовуються в операційній діяльності, і безвідсоткові непоточні зобов'язання, що мають до них відношення, то їх потрібно врахувати в складі інвестованого капіталу в операційну діяльність у сумі чистої різниці між такими активами та зобов'язаннями (як інші чисті операційні активи). До таких інших активів віднесено нематеріальні активи, інвестиційну нерухомість, незавершені капітальні інвестиції, активи з розвідки й оцінки корисних копалин, відстрочені податки в сумі алгебраїчної різниці між відстроченими податковими активами й відстроченими податковими зобов'язаннями тощо. До безвідсоткових довготермінових зобов'язань, на залишок яких потрібно зменшити вартість інших операційних активів, належить: забезпечення таких витрат і платежів - забезпечення виплат персоналу, забезпечення під майбутні витрати на відновлення та рекультивацію порушених земель, демонтаж і переміщення об'єкта основних засобів після завершення його експлуатації, інші забезпечення, цільове фінансування, інші довготермінові зобов'язання, на які не нараховуються відсотки і які пов'язані з операційною діяльністю.

Оцінювання вартості капіталу в роботі здійснювалося за моделлю середньозваженої вартості (WACC). При цьому найбільша складність полягала в обчисленні вартості власного капіталу. Дослідивши існуючі моделі, обґрунтовано вибір моделі оцінювання на основі прибутку на акцію. Вартість (витрати на залучення) власного капіталу ВАТ «Укрнафта», акції якого вільно обертаються на фондовому ринку України й мають ринкову оцінку, була розрахована як відношення прибутку на акцію до ринкової вартості однієї акції. Акції інших двох великих компаній нафтогазової промисловості - ПАТ «НАК «Нафтогаз України» і ДАТ «Чорноморнафтогаз» повністю знаходяться в державній власності, ні на біржовому ринку, ні на організаційно оформлених позабіржових ринках не обертаються, а тому не мають ринкової оцінки вартості. Тому обрану модель було модифіковано, і вартість (витрати на залучення) власного капіталу цих підприємств обчислено відношенням прибутку на акцію до балансової вартості однієї акції цих компаній. Отже, бачимо, що витрати на залучення інвестованого капіталу ВАТ «Укрнафта» є значно вищими, аніж ДАТ «Чорноморнафтогаз». Це зумовлено тим, що у ВАТ «Укрнафта» сума інвестованого капіталу, а також ставка капіталізації є значно більшими, аніж у ДАТ «Чорноморнафтогаз». А тому для забезпечення прибутковості використання інвестованого капіталу керівництву ВАТ «Укрнафта» необхідно забезпечувати отримання компанією більших сум заробленого прибутку. Загалом за аналізований період спостерігається тенденція до зниження витрат на залучення інвестованого капіталу у ВАТ «Укрнафта» і ДАТ «Чорноморнафтогаз», однією з причин чого для ВАТ «Укрнафта» стало зменшення ринкової капіталізації компанії у зв'язку з падінням ринкової вартості акцій, а для ДАТ «Чорноморнафтогаз» зменшення (особливо в останні роки) середньозваженої вартості капіталу. У ПАТ «НАК «Нафтогаз України» тенденція витрат на залучення інвестованого капіталу є оберненою, причиною чого стало зростання інвестованого капіталу з одночасним зростанням середньозважених витрат на залучення капіталу.

У розділі 3 «Науково-практичні аспекти оцінювання ефективності використання інвестованого капіталу нафтогазовими підприємствами України» конструктивно проаналізовано існуючі підходи до розрахунку економічного прибутку та виявлено, що ця величина усуває не всі недоліки бухгалтерського підходу. Для нівелювання впливу неврахованих недоліків бухгалтерської оцінки величини фінансових результатів на ефективність використання інвестованого капіталу запропоновано розраховувати економічний прибуток не на основі бухгалтерського, а використовуючи для цього скоригований бухгалтерський прибуток.

Оскільки в існуючу методику розрахунку економічного прибутку внесені авторські корективи, то отриманий таким чином економічний прибуток названо скоригованим.

У роботі розглянуто два методичні підходи до розрахунку скоригованого економічного прибутку, результати розрахунку за якими є однаковими, але отримані проміжні результати різні й задовольняють різні інформаційні потреби. Так, за першим варіантом економічний прибуток розраховувався як різниця між скоригованим бухгалтерським прибутком і витратами на залучення інвестованого капіталу. Отже, в результаті одержана загальна величина заробленого економічного прибутку.

За другим варіантом економічний прибуток розраховувався за «спредом доходності», тобто за різницею між фактичною рентабельністю інвестованого капіталу й необхідною ставкою рентабельності цього ж капіталу. Фактична рентабельність обчислювалась як відношення заробленого скоригованого бухгалтерського прибутку на інвестований капітал. Необхідною (або очікуваною постачальниками капіталу) рентабельністю капіталу є середньозважена вартість капіталу (WACC). В результаті добутку надлишкової ставки рентабельності й величини інвестованого капіталу було одержано зароблений економічний прибуток.

Одержаний у результаті розрахунків за запропонованою методикою скоригований економічний прибуток має широке практичне застосування, а саме: виявлення потенційних загроз фінансовому становищу підприємств, оцінка реального фінансового результату діяльності, на основі якого можна розраховувати практично всі аналітичні показники, якість яких буде значно кращою, ніж у випадку використання традиційного чистого бухгалтерського прибутку. Аналіз співвідношення операційної і неопераційної частин інвестованого капіталу виявив різні їх пропорції.

Так, на рівні виробничих підприємств для галузі характерне значне переважання операційної частини інвестованого капіталу.

В неопераційній діяльності такими підприємствами використовуються невеликі суми капіталу. Тому прибутковість використання всього інвестованого капіталу цих компаній повністю зумовлюється ефективністю використання його операційної частини. У ПАТ «НАК «Нафтогаз України» пропорції інвестованого капіталу інші. Так, було виявлено надмірне інвестування капіталу в неопераційну частину, що зумовило його нестачу в операційній діяльності. Ці диспропорції негативно вплинули на загальну прибутковість використання інвестованого капіталу, яка у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в значній мірі зумовлюється ефективністю використання капіталу в неопераційній діяльності.

Застосування традиційних показників, що характеризують ефективність діяльності, не дозволяє виявити цю проблему. А завдяки використанню в управлінні запропонованого показника прибутковості використання інвестованого капіталу, можна буде вчасно прийняти відповідні заходи для суттєвого підвищення ефективності використання всього капіталу, інвестованого в діяльність підприємства, що сприятиме зростанню ефективності господарювання загалом.

За допомогою економетричного моделювання виявлені чинники, що найсуттєвіше впливають на прибутковість використання інвестованого капіталу нафтогазовими підприємствами. На основі побудованих моделей взаємозв'язку економічних показників за 2001-2009 рр. здійснено прогнозні розрахунки на 2010-2011 рр.

Результати прогнозування свідчать, що, за умови існування виявлених тенденцій, найближчим часом не слід очікувати суттєвих змін у прибутковості використання інвестованого капіталу ДАТ «Чорноморнафтогаз», у ВАТ «Укранафта» ефективність використання інвестованого капіталу зростатиме.

Разом з тим, прогнозується, що в найближчі роки в ПАТ «НАК «Нафтогаз України» віддача від використання інвестованого капіталу наближатиметься до критичної межі.

Тому, насамперед, керівництву цього підприємства варто звернути увагу на цю проблему, оскільки в кінцевому підсумку неефективне використання інвестованого капіталу спричинить погіршення фінансових результатів діяльності.

На основі виявлених взаємозв'язків і взаємовпливів сформульовані основні напрямки й розроблені рекомендації керівникам підприємств, на базі яких зроблено дослідження, спрямовані на підвищення прибутковості використання інвестованого капіталу.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведене теоретичне узагальнення, обґрунтування та запропоноване нове вирішення наукової задачі оцінювання ефективності діяльності нафтогазових підприємств через оцінку ефективності використання інвестованого капіталу.

Одержані результати проведеного наукового дослідження дали можливість сформулювати такі висновки:

1. Установлено, що на сучасному етапі розвитку економіки центральним об'єктом управління підприємством має стати не прибуток, а приріст вартості самого підприємства, оцінка якої може бути здійснена за допомогою показника «економічний прибуток». У зв'язку із цим, ключове місце в практиці управління підприємством повинно відводитися оцінці ефективності його діяльності, яку запропоновано визначати через прибутковість використання інвестованого капіталу підприємства;

2. Узагальнено та систематизовано генезис теоретичних поглядів на економічний зміст капіталу, що дозволило уточнити визначення і запропонувати його основну характеристику у вигляді суми накопичених із часом матеріальних і нематеріальних благ як результатів минулої праці, які створили необхідну економічну базу для здійснення подальшої діяльності з метою одержання більшої (доданої) вартості. З метою визначення місця інвестованого капіталу в складі капіталу підприємства запропоновано доповнити існуючу класифікацію капіталу двома ознаками. За механізмом залучення капітал пропонується поділяти на інвестований відсотковий і безвідсотковий. Відсотковий інвестований капітал формується за рахунок тих залучень, які передбачають виплату відповідного доходу інвесторам: акціонерам - дивідендів, позичальникам - відсотків. За об'єктами інвестування інвестований капітал пропонується поділяти на інвестований в операційну й неопераційну діяльність. Такий поділ є надзвичайно важливим для оцінювання ефективності окремих видів діяльності;

3. Запропонований порядок розрахунку інвестованого капіталу, який дозволяє виділити окремо капітал, інвестований в операційну діяльність, і капітал, інвестований в неопераційну діяльність. Такий поділ дає можливість отримати додаткову інформацію для аналізу складу капіталу підприємства, використання якої для подальших розрахунків та оцінок ефективності не тільки всього інвестованого капіталу, а і таких часткових його показників, як ефективність використання інвестованого капіталу операційної і неопераційної діяльності, розширює межі практичного застосування даного показника. Аналіз величини інвестованого капіталу великих нафтогазових підприємств України, розрахованої за запропонованим порядком, дав можливість встановити, що переважна частина капіталу ПАТ НАК «Нафтогаз України» інвестована в неопераційну діяльність (фінансові інвестиції в асоційовані об'єкти, довготермінову дебіторську заборгованість), а частка операційного капіталу є набагато меншою. При цьому, на рівні виробничих підприємств галузі в структурі інвестованого капіталу основну частину складає капітал операційної діяльності при майже повній відсутності капіталу неопераційної діяльності;

4. Продемонстровано обмеженість і недосконалість існуючих бухгалтерських підходів до визначення фінансового результату діяльності підприємств та обґрунтовано переваги використання економічного прибутку для оцінки ефективності діяльності підприємства, запропонована методика розрахунку економічного прибутку на основі даних фінансової звітності, складеної згідно з вимогами національних стандартів бухгалтерського обліку. На відміну від існуючої практики обчислення економічного прибутку доведено необхідність застосування для розрахунку скоригованого бухгалтерського прибутку, що дозволить усунути недоліки бухгалтерського підходу до вимірювання фінансового результату. Основні коригування, які використовують для нафтогазових підприємств:

- на суму нарахованих витрат на сумнівні й безнадійні борги;

- на суму одержаних і нарахованих штрафів, пені та неустойок;

- на суму нарахованих податків, зборів і загальнообов'язкових платежів, котрі слід вважати для підприємства не витратами, а частиною доходів;

- на суму непродуктивних витрат і втрат;

- на суму витрат і доходів від утримання об'єктів житлово-комунального й соціально-культурного призначення;

- на фінансові витрати.

Отриманий у результаті розрахунків економічний прибуток названо скоригованим економічним прибутком;

5. Для розрахунку економічного прибутку необхідно визначати вартість залучення капіталу підприємством. Тому досліджено економічний зміст категорій вартості й ціни капіталу, у результаті чого ці поняття були розмежовані, а основні чинники, які впливають на їх формування, були ідентифіковані та сформульовані. Так, визначено, що на вартість капіталу визначальний вплив здійснюють такі чинники: корисність (внутрішня цінність), поточний і очікуваний дохід, альтернативна доходність капіталу, ризикованість вкладення капіталу, ступінь надійності отримання очікуваних доходів, сума сподіваного доходу на одну акцію, використання кредитів, дивідендна політика, масштаб виробництва тощо. Ціна капіталу встановлюється під впливом співвідношення попиту й пропозиції на ринку капіталу, цінності грошей, наявності можливостей залучення додаткового капіталу, кредитного рейтингу позичальника, платоспроможності потенційних інвесторів, сезонності попиту на капітал, кон'юнктури ринку капіталів, державного регулювання відсоткових ставок, рівня інфляції тощо. Аргументовано доцільність оцінки вартості власного капіталу підприємства на основі прибутку на акцію і запропоновано модифіковану модель оцінки вартості власного капіталу тих акціонерних товариств, акції яких не обертаються на фондовому ринку й не мають ринкової вартості, що дозволяє оцінити вартість власного капіталу таких державних підприємств, як ПАТ «НАК «Нафтогаз України» і ДАТ «Чорноморнафтогаз»;

6. Оцінка фінансових результатів діяльності нафтогазових підприємств на основі скоригованого економічного прибутку дозволила встановити, що оприлюднена звітність про фінансові результати ДАТ «Чорноморнафтогаз» і ВАТ «Укрнафта», яка відображає щорічний чистий бухгалтерський прибуток, одночасно не відображає існування економічних збитків, спричинених недостатньою рентабельністю капіталу;

7. Сформульовані рекомендації з підвищення ефективності використання інвестова-ного капіталу нафтогазовими підприємствами, розроблені з врахуванням найвагоміших чинників впливу, виявлених за допомогою економетричного моделювання, впровадження яких в практику управління в умовах підприємств НГВУ «Надвірнанафтогаз» ВАТ «Укрнафта», ДАТ «Чорноморнафтогаз» привело до:

- підвищення надійності й обґрунтованості управлінських рішень завдяки використанню запропонованого порядку розрахунку економічного прибутку; економіка капітал інвестування

- спрощення розрахунку середньозваженої вартості капіталу;

- підвищення інформативності результатів аналізу ефективності використання інвестованого капіталу підприємства.

Результатом упровадження рекомендацій стало зростання прибутковості використання інвестованого капіталу названих підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Савчук Т.В. Аналіз участі НАК «Нафтогаз України» в формуванні бюджету України / В.К. Орлова, Т.В. Савчук // Наук. вісн. Івано-Франків. нац. техн. ун-ту нафти і газу. - 2005. - №2 (11). - С. 93-100. - (0,6 друк. арк.).

2. Савчук Т.В. Аналіз відповідності П(с)БО 17 «Податок на прибуток» і МСБО 12 «Податки на прибуток» / В.К. Орлова, Т.В. Савчук // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. / Дніпропетр. нац. ун-т. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 223, т. 1. - С. 152-157. - (0,3 друк. арк.).

3. Савчук Т.В. Концептуальні підходи до відображення витрат розвідки і оцінки корисних копалин видобувними підприємствами / Т.В. Савчук // Наук. вісн. нац. техн. нафти і газу. - 2009. - №2. - С. 24-31. - (0,9 друк. арк.).

4. Савчук Т.В. Інвестований капітал: види та порядок розрахунку на підставі даних фінансової звітності / Т.В. Савчук // Наук. вісн. Полтав. нац. техн. ун-ту ім. Ю. Кондратюка. - 2010. - №1 (24): Економіка і регіон. - С. 179-185. - (0,6 друк. арк.).

5. Савчук Т.В. Прибуток до вирахування фінансових витрат та податків: економічний зміст і методика розрахунку у вітчизняній практиці / Т.В. Савчук // Економіка розвитку. - 2010. - №1 (53). - С. 23-26. - (0,5 друк. арк.).

6. Савчук Т.В. Прогнозування ефективності використання інвестованого капіталу нафтогазовими підприємствами / Т.В. Савчук // Моделювання регіональної економіки: зб. наук. пр. - Івано-Франківськ, 2010. - №2. - С. 379-383. - (0,3 друк. арк.).

7. Савчук Т.В. Концептуальні підходи до визначення основних відмінностей між вартістю і ціною капіталу / Т.В. Савчук // Інноваційна економіка. - 2010. - №5 (19). - С. 191-194. - (0,4 друк. арк.).

8. Савчук Т.В. Економічний прибуток: переваги використання і методика розрахунку / Т.В. Савчук // Сталий розвиток економіки. - 2010. - №3. - С. 214-221. - (0,6 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru