Інформаційно-інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ІНФОРМАЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

САВЧЕНКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник	доктор технічних наук, професор Гавриш Олег Анатолійович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», декан факультету менеджменту та маркетингу завідувач кафедри міжнародної економіки
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, доцент Дергачова Вікторія Вікторівна, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», завідувач кафедри менеджменту
	кандидат економічних наук, доцент Норіцина Наталія Іванівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», доцент кафедри економіки підприємств

Захист відбудеться 7 червня 2011 р. о 16⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.002.23 у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» за адресою: Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37/1, ауд. 163.

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: Україна, 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37

Автореферат розіслано «05» травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Зозульов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією із ключових теоретико-методологічних та прикладних проблем економічної науки управління підприємством є підвищення конкурентоспроможності підприємства не лише у поточній ситуації, а й у довгостроковому періоді. Інтенсивне запровадження новацій, особливо у галузі машинобудування, об'єктивно змінює підходи до управління конкурентоспроможністю, надаючи все більшої ваги інформаційно-інноваційним чинникам.

Низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних машинобудівних підприємств значною мірою зумовлений відсутністю або низькою ефективністю їх інноваційної діяльності. Основу конкурентоспроможності будь-якого машинобудівного підприємства становить високий рівень технологічної та конструкторської новизни пропонованої продукції за умови їх високої відповідності очікуванням та потребам споживачів.

Загальні аспекти конкурентоспроможності досліджували зарубіжні учені, зокрема Г. Азоєв, Ж. Васконселлос-і-Са, М. Портер та ін. Важливість конкурентоспроможності за рахунок інновацій на сучасному етапі розкрито у працях К. Нордстрема, К. Прахалада, Й. Ріддерстрале, М. Сторпера, Г. Хамелома та ін.

У вітчизняній фаховій літературі ця проблема висвітлена у роботах Є. Балицького, А. Бондаренка, Д. Барабася, В. Герасимчука, Р. Горбенка, В. Дергачової, А. Двигуна, В. Диканя, О. Драгана, Ю. Іванова, І. Кирчатої, Б. Курганської, В. Малащука, В. Новицького, Н. Норіциної, О. Нужної, Г. Поясник, С. Савчука, Д. Стеченка, Н. Тарнавської, В. Шинкаренка, Г. Ялового та ін.

Проте комплекс теоретичних та науково-практичних проблем щодо активізації та використання інформаційно-інноваційного механізму в підвищенні конкурентоспроможності підприємств залишається недостатньо дослідженим, зокрема не з'ясовано сутність та структуру інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств. Малодослідженими є його основні взаємодіючі компоненти, методи оцінювання їх функціональної взаємодії з метою підвищення її ефективності. Недостатньо розкрито дії принципів і особливості інструментів, які забезпечували б конкурентоспроможність підприємств у часовому і просторовому вимірі. Усе це визначає необхідність комплексного наукового аналізу інформаційно-інноваційних процесів з метою створення та ефективного використання інформаційно-інноваційного механізму для підвищення конкурентоспроможності підприємств.

Актуальність формування теоретико-методологічних та визначення прикладних аспектів вирішення цієї проблеми зумовили вибір теми, об'єкта, предмета, основні завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки Національного технічного університету України «КПІ», а саме: «Теоретико-методологічні основи управління підприємствами високотехнологічних сфер діяльності» (номер державної реєстрації - 0108U001483), у межах якої автором запропоновано науково-методичні положення розробки еталонного оцінювання показників стану інформаційно-інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств, яке потрібне для визначення можливості стратегічного підвищення їх конкурентоспроможності; «Моделювання економічного виміру сталого розвитку областей та регіонів України» (номер державної реєстрації - 0110U001334) у межах якої автором запропоновано процедуру оцінювання інноваційних проектів за рахунок врахування інноваційної активності конкурентів для більш точного оцінювання конкурентоспроможності підприємства за рахунок здійснених інновацій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування доцільності створення інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств.

Для реалізації зазначеної мети потрібно розв'язати такі завдання теоретико-методологічного та практичного спрямування:

– розкрити системно-функціональну сутність конкурентоспроможності промислових підприємств;

– визначити сутність та роль інформаційно-інноваційного механізму в підвищенні конкурентоспроможності підприємств;

– проаналізувати науково-методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності підприємств;

– здійснити оцінювання конкурентоспроможності вітчизняних машинобудівних підприємств;

– проаналізувати тенденції розвитку інформаційних та інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах;

– оцінити ступінь використання інформаційно-інноваційних чинників підвищення конкурентоспроможності на машинобудівних підприємствах;

– розробити науково-методичні положення створення системи еталонних показників оцінки стану інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства;

– визначити сукупність інформаційних потоків інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності;

– визначити напрями підвищення ефективності оцінювання та реалізації інноваційних проектів на машинобудівних підприємствах у контексті забезпечення конкурентоспроможності.

Об'єктом дослідження є процес управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади формування і функціонування інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств.

Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії. Фундаментальну основу дослідження становлять категоріальний апарат, логічний та системний підходи до аналізу економічних процесів і явищ в інформаційно-інноваційній сфері підприємства. Постановка й розв'язування у роботі завдань ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, логічного порівняння - для формування наукових положень, уточнення й систематизація термінологічного апарату щодо суті конкурентоспроможності, ролі інформації у здобутті знань та інновацій; системного узагальнення - для виділення складових елементів інформаційно-інноваційного механізму конкурентоспроможності; статистичні методи - для емпіричного аналізу рівня конкурентоспроможності машинобудівних підприємств і тенденцій в інформаційній та інноваційній сферах машинобудування; опитування та експертних оцінок - для оцінювання стану і тенденцій розвитку елементів інформаційно-інноваційного механізму конкурентоспроможності машинобудівних підприємств; метод Сааті - для встановлення ваг окремих чинників під час оцінювання інформаційно-інноваційного потенціалу; індикативний метод - для логіко-структурного моделювання визначення інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства; регресійний аналіз - для розробки практичного інструментарію оцінювання інноваційних проектів.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, інформаційні матеріали національних та міжнародних інформаційних агентств, а також інформаційні ресурси Інтернету.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад і розробці науково-практичних рекомендацій щодо інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств. Найважливіші наукові положення дисертаційного дослідження, що характеризують його новизну, полягають у такому:

вперше:

– визначено категорію «інформаційно-інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємства» як сукупність науково-методичних положень та певних компонентів, які забезпечують функціонування паралельно-послідовних процесів, унаслідок яких відбувається узгодження науково-технологічних знань та ресурсів, які забезпечують інноваційні процеси, з технологічними потребами галузей-споживачів, що зумовлює підвищення ефективності інноваційних процесів і конкурентоспроможності підприємства;

– обґрунтовано концептуальні положення застосування інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, що сприяє активізації ефективного використання наявних інформаційних та інноваційних чинників;

удосконалено:

– теоретико-методичні засади оцінювання інформаційно-інноваційного потенціалу промислових підприємств, а саме розроблено процедуру оцінювання ступеня використання машинобудівними підприємствами інформаційно-інноваційних чинників підвищення конкурентоспроможності;

– науково-методичні підходи оцінювання інноваційних проектів, зокрема за рахунок врахування інноваційної активності конкурентів, що дозволяє, на відміну від існуючих підходів, більш точно оцінити перспективу конкурентоспроможності підприємства із здійсненням інновацій;

дістали подальшого розвитку:

– теорія сфер конкуренції М. Сторпера, яку доповнено сферою «надсильної» конкуренції, що надало можливість врахувати її специфіку на товарних ринках машинобудівних підприємств;

– науково-методичні положення формування системи еталонних показників оцінки стану інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства, потрібні для визначення можливості майбутнього підвищення конкурентоспроможності підприємства, тоді як наявні підходи оцінюють лише рівень поточної або минулої конкурентоспроможності;

– теоретичні засади організації функціонування інформаційної системи підприємства, а саме визначено та обґрунтовано інформаційні потоки, необхідні для забезпечення ефективного функціонування інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності.

Практичне значення отриманих результатів. Наукові положення, методичні та практичні результати досліджень за темою дисертаційної роботи впроваджено та використовуються у ТОВ «МІРАНДА» (акт впровадження № 32 від 22.10.2010 р.), ТОВ «ЕМІСТО» (акт впровадження № 0411/1 від 04.11.2010 р.), ДП «АНТОНОВ», філія «Серійний завод «АНТОНОВ» (акт впровадження № 061-044 від 15.03.2011 р.), у навчальному процесі Національного технічного університеті України «КПІ» як матеріали для навчально-методичного забезпечення дисциплін «Економіка та організація виробництва», «Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств», у дипломних і курсових роботах студентів економічних спеціальностей (акт впровадження від 11.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати, які викладені в дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертації оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, а також у публічних виступах автора, зокрема на: Х Міжнародній науково-практичній конференції «Управління організацією: регіональні аспекти» (Київ, 12-13 квітня 2002 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу 2004» (Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки 2005» (Дніпропетровськ, 17-25 квітня 2005 р.); Міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн» (Харків, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми менеджменту» (Київ, 23-24 жовтня, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Міжнародне науково-технічне співробітництво» (Київ, 12-13 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (Черкаси, 8-9 квітня 2009 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми менеджменту» (Київ, 28-29 жовтня, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіка і управління у промисловості», присвяченої 75-річчю факультету економіки і менеджменту Національної металургійної академії України (Дніпропетровськ, 28-29 жовтня, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів та студентів «Стратегічні вектори розвитку регіональної економіки в умовах протидії викликам глобалізації» (Сімферополь, 1-2 березня 2011 р.).

Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження викладено у 20 наукових працях, 8 статтях у наукових фахових виданнях, 12 праць у збірниках міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій та інших виданнях. Загальний обсяг опублікованих праць становить 7,94 д.а., особисто авторові належить 6,3 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 5 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок, обсяг основної частини - 189 сторінки, з яких 1 таблиця займає повну сторінку, зокрема 23 таблиці та 45 рисунків, список використаних джерел нараховує 216 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання та визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, подано характеристику наукової новизни, практичного значення отриманих результатів та інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі, «Теоретичні засади впливу інформаційно-інноваційних процесів на конкурентоспроможність промислових підприємств», розкрито системно-функціональну сутність інформаційно-інноваційного процесу та визначено місію інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств, проаналізовано науково-методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності.

Аналіз наукових підходів до сутності конкурентоспроможності дозволив виділити чотири її ключові системно-функціональні ознаки: притаманність соціально-економічним системам, які мають суб'єктну складову; відносність, динамічність, наявність проявленої та прихованої частини. На основі розкриття специфіки конкуренції на ринках машинобудівної продукції обґрунтовано стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств у технологічній сфері або у сфері «сильної» конкуренції М. Сторпера, оскільки тільки така конкурентоспроможність є довгостроковою.

Для машинобудівних підприємств визначальним чинником конкурентоспроможності стає здатність адаптуватися до змін зовнішнього середовища, зокрема тієї складової, що пов'язана з технологіями і науково-технічним розвитком.

Ключову роль у підвищенні конкурентоспроможності машинобудівних підприємств відіграє інформаційно-інноваційний механізм, який визначено як сукупність науково-методичних положень та певних компонентів, що забезпечують функціонування паралельно-послідовних процесів, унаслідок яких відбувається узгодження науково-технологічних знань та ресурсів, які забезпечують інноваційні процеси, з технологічними потребами галузей-споживачів, що зумовлює підвищення ефективності інноваційних процесів і конкурентоспроможності підприємства (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Принципова схема інформаційно-інноваційний механізму підвищення конкурентоспроможності машинобудівного підприємства

Стисло дія інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності може бути описана таким чином: організація на підприємстві інноваційної діяльності синхронно до ринкових потреб і тенденцій розвитку науки і техніки зумовлює генерування інновацій та інноваційної продукції, які нададуть можливість підприємству надавати більш привабливі в технологічному та ціновому аспекті ринкові пропозиції, ніж конкуренти.

Для оцінювання конкурентоспроможності машинобудівного підприємства доцільним є застосування системно-цільового підходу. Його суть полягає у тому, що конкурентоспроможність підприємства у поточному та майбутньому періодах визначається проявленою і прихованою частиною інформаційно-інноваційного потенціалу, який означено як поєднання інформаційно-інноваційного механізму та ресурсів, які подаються на його «вхід».

У другому розділі, «Системно-структурний аналіз інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств», здійснено оцінювання конкурентоспроможності вітчизняних машинобудівних підприємств, проаналізовано тенденції розвитку інформаційних та інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах, оцінено ступінь використання інформаційно-інноваційних чинників підвищення конкурентоспроможності на машинобудівних підприємствах.

Аналіз конкурентоспроможності українських машинобудівних підприємств дає підстави зробити висновок про зосередження їх зусиль на забезпеченні цінової конкурентоспроможності (конкурентоспроможності у сфері «слабої конкуренції»). Проте висока частка збиткових підприємств засвідчує, що більше 36 % таких підприємств є неконкурентоспроможними і в ціновій сфері, оскільки не можуть забезпечити беззбитковість функціонування в умовах наявного ринкового рівня цін. Незважаючи на те, що українська продукція машинобудування експортується до 77 країн світу, структура зовнішньої торгівлі машинобудівною продукцією України не відповідає сучасним тенденціям на світовому ринку. Вона характеризується низьким якісним рівнем багатьох традиційних i потенційних експортних товарів.

Динаміка імпорту продукції машинобудування у період 2006-2009 років перевищувала динаміку її виробництва українськими машинобудівними підприємствами, а у 2008 р. динаміка імпорту машинобудівної продукції перевищувала й динаміку експорту (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка виробництва, експорту та імпорту продукції машинобудування у 2007-2009 роках Розраховано автором на основі даних статистичних збірників «Наукова та інноваційна діяльність в Україні» за 2007-2009 роки.

Показник	Роки
	2006	2007	2008	2009
Індекс виробництва продукції машинобудування, % до попереднього року	111,8	128,6	108,6	54,9
Індекс обсягу експорту продукції машинобудування, у % до попереднього року	-	152,54	128,49	63,2
Індекс обсягу імпорту продукції машинобудування, у % до попереднього року	-	144,36	134,81	44,1
Співвідношення експорт/імпорт, безрозм. од.	0,41	0,43	0,41	0,76

Отже, можна констатувати, що українські машинобудівні підприємства поступово втрачають внутрішній ринок. Причому значне зниження імпорту продукції машинобудування у 2009 р. не призвело до її заміщення вітчизняною продукцією, через те, що загальні обсяги її виробництва в Україні також суттєво знизилися (майже в два рази). Експорт продукції здійснюється переважно до країн, ринки яких характеризуються більшою орієнтованістю на ціну, а не на якість, зокрема у Росію, країни СНД. У той же час слід відзначити наявність тенденції до втрати українськими машинобудівними підприємствами внутрішнього ринку, на якому постійно зростає питома вага імпорту.

Під час дослідження конкурентоспроможності окремих підгалузей, які експортують продукцію і на ринки інших країн, крім СНД (аерокосмічна, суднобудування тощо) обґрунтовано, що конкурентоспроможність відповідних підприємств забезпечується інноваціями, здійсненими у минулому, тому підтримка конкурентоспроможності у майбутньому без активізації інноваційної діяльності є проблематичною.

З аналізу поточного стану інноваційних та інформаційних процесів на машинобудівних підприємствах України виявлено два негативні моменти:

1. Зменшення питомої ваги інноваційної продукції машинобудівних підприємств у інноваційній продукції по промисловості в цілому, що означає інвестування підприємствами інших галузей в обладнання, виготовлене іноземними компаніями (рис. 2). Отже, інноваційний процес на машинобудівних підприємствах інформаційно слабо пов'язаний з ринковими потребами в устаткуванні підприємств-споживачів і не забезпечує конкурентоспроможність українських підприємств порівняно із зарубіжними фірмами.

2. Використання машинобудівними підприємствами значної кількості винаходів, корисних моделей та промислових зразків, створених у результаті інноваційної діяльності не самими машинобудівними підприємствами, а іншими суб'єктами господарювання. Це свідчить про недостатню глибину інноваційних процесів, які більше концентруються навколо незначних удосконалень, а не на «глибоких» інноваціях, які приводять до створення об'єктів промислової власності. Останнє вказує на зменшення можливостей для підвищення конкурентоспроможності у сфері «сильної» конкуренції.

Оцінювання ступеня використання інформаційно-інноваційних чинників підвищення конкурентоспроможності на десяти машинобудівних підприємствах м. Києва виявило, що означені чинники використовуються далеко не повною мірою і їх використання спрямовано на підвищення конкурентоспроможності у сфері «слабкої» конкуренції. Назрілими проблемними питаннями слід визнати відсутність організації належного притоку знання та ринкової інформації на підприємства, кооперації для проведення НДДКР за умови неможливості проведення їх власними силами окремих підприємств, відсутність бази ідей, як і бази знань, на конкретному підприємстві. Особливо слід відзначити дефіцит наукової та технологічної інформації, яка сприяла б підприємству у здійсненні інновації і формуванні конкурентних переваг у сфері «сильної» конкуренції». Це визначає важливість комплексного управління інформаційно-інноваційним механізмом підвищення конкурентоспроможності, налагодження кооперації для проведення НДДКР, забезпечення притоку знань на підприємства всіма можливими каналами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Питома вага інноваційної продукції машинобудівних підприємств у загальному обсязі інноваційної продукції промисловості України (побудовано автором)

У третьому розділі, «Використання інформаційно-інноваційного механізму в підвищенні конкурентоспроможності машинобудівних підприємств», розроблено науково-методичні положення створення системи еталонних показників оцінки стану інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства, яка необхідна для визначення можливості майбутнього підвищення конкурентоспроможності підприємства, і в цьому контексті визначено сукупність інформаційних потоків інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності, окреслено напрями підвищення ефективності оцінювання та реалізації інноваційних проектів на машинобудівних підприємствах.

Розроблено науково-методичні положення формування системи еталонних показників оцінки стану інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства, потрібної для визначення можливості майбутнього підвищення конкурентоспроможності підприємства. Інформаційно-інноваційний потенціал конкурентоспроможності підприємства визначено як поєднання інформаційно-інноваційного механізму конкурентоспроможності та ресурсів, які задіюються підприємством для функціонування означеного механізму. Оцінювання майбутньої конкурентоспроможності підприємства побудовано на зв'язку ймовірності збільшення конкурентоспроможності машинобудівного підприємства у сфері «сильної» конкуренції з ефективністю роботи інформаційно-інноваційного механізму конкурентоспроможності. Для зручності інтерпретації результатів використано графічний метод, усі показники (всього 23) розбито на чотири групи, що відповідають інформаційному, інформаційно-інноваційному, інноваційному блокам інформаційно-інноваційного механізму та блоку його ресурсного забезпечення. Визначено критерії віднесення стану окремих блоків та інформаційно-інноваційного потенціалу конкурентоспроможності підприємства в цілому до нормального, допустимого, проблемного та критичного.

Умова нормального стану інформаційно-інноваційного потенціалу конкурентоспроможності підприємства може бути записана як

, ,

,

де - набір показників, які характеризують інформаційно-інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності;

- ресурси, які подаються на вхід цього механізму;

, - середні порогові (критичні) значення відповідних показників;

, - похибки середніх порогових значень показників;

, - площі багатокутників на радіальних діаграмах, де по осям відкладено відповідні значення фактичних значень показників;

, - площі багатокутників на радіальних діаграмах, де по осям відкладено верхні порогові значення показників.

Стан інноваційного потенціалу вважатимемо проблемним, якщо фактичні значення значної кількості показників перебувають в критичній області. У цьому разі площа багатокутників фактичних значень та є меншою за площу багатокутників та , але більшою за та , тобто

та ,

де , - площі многокутників на радіальних діаграмах, де по осях відкладено нижні порогові значення показників.

У такому випадку підприємство має значні проблеми в забезпеченні власної конкурентоспроможності, але означені проблеми можуть бути вирішені, оскільки підприємство ще не втратило інформаційно-інноваційні можливості підвищення конкурентоспроможності, однак слід вжити системних заходів коригувального та попереджувального характеру.

Стан інформаційно-інноваційного потенціалу конкурентоспроможності можна вважати критичним, коли площі багатокутників та є меншими за площу багатокутників та , тобто

та

За такого стану підприємство не може забезпечити належний рівень конкурентоспроможності у майбутньому періоді, хоча, у поточному періоді певний час може підтримуватися «слабка» (цінова) конкурентоспроможність, доки підприємство не ввійде у зону збитковості.

Визначено сукупність інформаційних потоків інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності, покликаних забезпечити притік інформації на підприємство, для повноцінного функціонування інформаційного блоку означеного механізму (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Архітектура інформаційних потоків для формування інформаційного поля стану досліджень у сферах інноваційних пріоритетів машинобудівних підприємств (розроблено автором)

Розроблено науково-методичний підхід до побудови матриці інноваційних пріоритетів підприємства, яка дає змогу визначити ключові сегменти інформаційного поля у сфері наукових досліджень, розробок та технологій, організація притоку з яких є найбільш важливою для підприємства (табл. 2).

інноваційний проект конкурентоспроможність машинобудівний

Таблиця 2. Структура матриці інноваційних пріоритетів машинобудівного підприємства (розроблено автором)

Перспективні напрями досліджень	Сегменти технологічної сфери	Інтегральний показник
	Сегмент 1	Сегмент 2	Сегмент 3	…	Сегмент n
Напрям 1	z11	z12	z13	…	z1n	Z1
Напрям 2	z21	z22	z23	…	z2n	Z2
……….	……	……	……	…	…….	…….
Напрям m	zm1	zm2	zm3	…	zmn	Zm

Надано рекомендації щодо організації досліджень на рівні створення (модифікації) нової продукції (рівень «сильної» конкуренції) та рівні технологічних проривів (рівні «надсильної» конкуренції) у межах інноваційного кластера машинобудівних підприємств у м. Києві.

Для вирішення проблеми вибору інноваційних проектів розроблено науково-методичні підходи оцінювання інноваційних проектів, зокрема враховуючи інноваційну активність конкурентів (рис. 4).

В основу оцінювання покладено врахування динаміки ринкових пропозицій конкурентів та її апроксимації на майбутні періоди. Це дає змогу порівняти майбутні пропозиції підприємства зі стратегічними пропозиціями конкурентів, на відміну від наявних підходів.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Процедура оцінювання доцільності реалізації інноваційного проекту з позиції підвищення конкурентоспроможності підприємства (розроблено автором)

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та наведено авторське розв'язання наукової проблеми - підвищення ефективності роботи інформаційно-інноваційного механізму конкурентоспроможності машинобудівних підприємств. Розв'язання цієї проблеми надає можливість суттєво вдосконалити принципи, методи й інструменти управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств. За результатами виконаного наукового дослідження зроблені такі висновки:

1. Забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств є ключовим завданням управління підприємством і може бути реалізовано лише у разі ефективного використання інформаційних та інноваційних чинників. Висока інтенсивність змін в інформаційній та інноваційній сферах суспільства зумовлює необхідність не одиничного здійснення інновації, а організації процесу їх неперервного генерування та впровадження на підприємстві.

2. Конкурентоспроможність є динамічним процесом і її системно-функціональна сутність може розглядатися у ціновому аспекті (сфера «слабкої» конкуренції концепції М. Сторпера) та у технологічному (якісному) аспекті (сфера «сильної» конкуренції М. Сторпера). Продукція машинобудівних підприємств виробничого призначення є для покупців інвестиціями у виробничі фонди, тому ціновий аспект відіграє значно меншу роль, ніж у випадку інших підприємств. Унаслідок цього для машинобудівних підприємств особливо актуальним є підвищення конкурентоспроможності у сфері «сильної» конкуренції за рахунок інновацій та їх відповідність ринковим потребам. Розширюючи концепцію М. Сторпера для машинобудівних підприємств доцільно ввести сферу «надсильної» конкуренції як сферу принципово нових технологій, які створюють нові ринки (галузі або підгалузі) і є найбільш тривалою у часовому вимірі.

3. На етапі активних динамічних змін у технологіях та важливості підвищення конкурентоспроможності у сфері «сильної» та «надсильної» конкуренції для машинобудівних підприємств ключову роль у забезпеченні їх переваг у цьому процесі відіграє інформаційно-інноваційний механізм. Останній можна визначити як сукупність науково-методичних положень та певних компонентів, що забезпечують функціонування паралельно-послідовних процесів, унаслідок яких відбувається узгодження науково-технологічних знань та ресурсів, які забезпечують інноваційні процеси, з технологічними потребами галузей-споживачів, що зумовлює підвищення ефективності інноваційних процесів і конкурентоспроможності підприємства. Для функціонування означеного механізму на конкретному підприємстві мають бути наявні підсистеми-блоки зокрема інноваційна система та система впровадження інновацій, а також організовано надходження знання науково-технічного характеру та знання про тенденції розвитку галузей-споживачів машинобудівної продукції.

4. Для оцінювання конкурентоспроможності підприємств широко використовують матричні моделі портфельного аналізу, за якими оцінюють конкурентоспроможність підприємства у минулому та поточному періодах, тоді як базова задача такого оцінювання - це стратегічні зміни конкурентоспроможності підприємства. Тому доцільно визначати конкурентоспроможність підприємства у поточному та майбутньому періодах за допомогою проявленої та прихованої частини інформаційно-інноваційного потенціалу, який означено як поєднання інформаційно-інноваційного механізму та ресурсів, які подаються на його «вхід».

5. На сучасному етапі розвитку машинобудівного комплексу України значна частка його підприємств (більше 36 %) є неконкурентоспроможними навіть у сфері «слабкої» конкуренції. Конкурентоспроможність решти машинобудівних підприємств визначається ціновими аспектами. Але конкурентоспроможність у цій сфері не може бути довгостроковою, що підтверджується поступовою втратою українськими машинобудівниками внутрішнього ринку. Географія експорту машинобудівної продукції також вказує орієнтацію на ринки, де головним чинником конкурентоспроможності є ціна. Високі конкурентні позиції деяких підгалузей у сфері «сильної» конкуренції забезпечені інноваціями, здійсненими в минулому. Це робить проблемним підвищення конкурентоспроможності у цій сфері конкуренції означених підприємств без значної активізації та поглиблення інноваційних процесів у поєднанні з адекватним інформаційним забезпеченням.

6. Поточний стан та тенденції інформаційних та інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах України не можна визнати задовільним з позицій підвищення їх конкурентоспроможності, особливо у сфері «сильної» конкуренції. Питома вага інноваційної продукції машинобудівних підприємств у сукупній інноваційній продукції промисловості в цілому зменшується. Це означає, що промисловість України збільшує обсяги інноваційної продукції за рахунок імпортованого обладнання, що корелює з висновком відносно поступової втрати українськими машинобудівними підприємствами внутрішнього ринку. Тому інноваційні процеси на машинобудівних підприємствах не забезпечені адекватною інформацією відносно ринкових потреб і не забезпечують конкурентоспроможність українських підприємств порівняно із зарубіжними фірмами, насамперед у сфері «сильної» конкуренції. Динаміка використання машинобудівними підприємствами винаходів, корисних моделей та промислових зразків є позитивною, але означені об'єкти інтелектуальної власності є результатом інноваційної діяльності не самих машинобудівних підприємств, а інших суб'єктів господарювання. Виходячи з того, що придбані об'єкти інтелектуальної власності з високою ймовірністю можуть не бути найбільш передовими у технологічному плані, така тенденція позначається на зменшенні можливостей українських машинобудівних підприємств щодо забезпечення конкурентоспроможності у сфері «сильної» конкуренції.

7. На основі проведеного обстеження десяти машинобудівних підприємств м. Києва можна констатувати низький рівень використання інформаційних та інноваційних чинників конкурентоспроможності. Виявлено також, що на підприємства не надходять знання та ринкова інформація, немає бази знань та перспективних проектів, підприємства «закриті» для інформаційного та інноваційного обміну. Системною вадою на всіх досліджуваних підприємствах є орієнтованість на забезпечення конкурентоспроможності у сфері «слабкої» конкуренції, що є стратегічним прорахунком, оскільки дозволяє функціонувати підприємству в поточному періоді, однак не надає такої можливості у майбутньому.

8. З метою більш ефективного використання інформаційно-інноваційного механізму конкурентоспроможності машинобудівних підприємств доцільно створити систему моніторингу інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства, побудовану на основі зв'язку ймовірності збільшення конкурентоспроможності машинобудівного підприємства у сфері «сильної» конкуренції з ефективністю роботи інформаційно-інноваційного механізму конкурентоспроможності. Моніторинг побудовано на методології індикативного методу, використовуючи спеціально розроблену з цією метою систему еталонних показників оцінки стану інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства. Для зручності інтерпретації результатів доцільно використати графічний метод. Для практичного застосування моніторингу інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства визначено критерії віднесення стану виділених блоків до нормального, допустимого, проблемного та критичного. Розроблені критеріальні ознаки визначення стану інформаційно-інноваційного механізму надають можливість ефективно здійснювати управлінські впливи адекватно поточній ситуації та стратегічній установці на підвищення конкурентоспроможності у сфері «сильної» та, по-можливості, «надсильної» конкуренції.

9. Для ліквідації дефіциту притоку знання і ринкової інформації на підприємстві потрібно сформувати відповідну сукупність інформаційних потоків. Щоб забезпечити адекватність інформаційного забезпечення стратегічній установці на конкурентоспроможність у сфері «сильної» конкуренції розроблено науково-методичний підхід до побудови матриці інноваційних пріоритетів підприємства. Оскільки на середніх та малих машинобудівних підприємствах через об'єктивні обставини досить важко організувати глибокі інновації, розроблено рекомендації щодо активізації інноваційної діяльності підприємств на рівні створення (модифікації) нової продукції (рівень «сильної» конкуренції) та на рівні технологічних проривів (рівні «надсильної» конкуренції) у межах інноваційного кластера машинобудівних підприємств у м. Києві.

10. З метою вдосконалення процесу відбору та впровадження інновацій і забезпечення його адекватності стратегічній установці на підвищення конкурентоспроможності у сфері «сильної» конкуренції слід враховувати динаміку параметрів ринкових пропозицій конкурентів. Останнє доцільно здійснювати за допомогою апроксимації динаміки зміни параметрів продукції за окремим проектом на майбутні періоди. Це дає змогу порівняти майбутні пропозиції підприємства з майбутніми пропозиціями конкурентів, на відміну від існуючих методик, коли майбутні пропозиції підприємства порівнюються з теперішніми пропозиціями конкурентів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гавриш О.А. Сучасна парадигма конкурентоспроможності машинобудівних підприємств: роль інформаційно-інноваційного механізму [Електронний ресурс] / О.А. Гавриш, С.М. Савченко // Ефективна економіка: електронне наукове фахове видання. - 2011. - № 3. - Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua

2. Гавриш О.А. Інноваційний чинник конкурентоспроможності українських машинобудівних підприємств [Електронний ресурс] / О.А. Гавриш, С.М. Савченко // Ефективна економіка: електронне наукове фахове видання. - 2011. - № 2. - Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua

3. Савченко С.М. Конкурентоспроможність українського машинобудівного комплексу на зовнішніх та внутрішніх ринках / С.М. Савченко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - Вип. 29. - 2011. - С. 231-242.

4. Савченко С.М. Інформаційно-інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємства [Електронний ресурс] / С.М. Савченко // Проблеми системного підходу в економіці. - 2011. - № 1. - Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/

5. Савченко С.М. Загальні положення оцінки конкурентоспроможності підприємства [Електронний ресурс] / С.М. Савченко // Проблеми системного підходу в економіці. - 2008. - № 4. - Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/

6. Савченко С.М. Фактори конкурентоспроможності підприємства / С.М. Савченко // Наук. вісн. Національної академії державної податкової служби України. - 2003. - № 3. - С. 25-34.

7. Савченко С.М. Управління конкурентоспроможністю як основа виживання підприємств машинобудівного комплексу в сучасних умовах / С.М. Савченко // Наук. вісн. Національної академії державної податкової служби України. - 2003. - № 2. - С. 78 -84.

8. Савченко С.М. Конкурентоспроможність підприємства / С.М. Савченко // Наук. вісн. Національної академії державної податкової служби України. - 2002. - № 3. - С. 27 -32.

В інших виданнях:

9. Гавриш О.А. Побудова інформаційної підсистеми інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства / О.А. Гавриш, С.М. Савченко // Економіка та держава: міжнар. наук.-практ. журнал. - К.: ДКС-Центр, 2011. - № 3. - С. 57 -60.

10. Гавриш О.А. Система моніторингу рівня ефективності роботи інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності / О.А. Гавриш, С.М. Савченко // Інвестиції: практика та досвід: наук.-практ. журнал. - К.: ДКС-Центр, 2011. - № 5. - С. 13 -20.

11. Савченко С.М. Інноваційний чинник конкурентоспроможності українських машинобудівних підприємств / С.М. Савченко // «Стратегічні вектори розвитку регіональної економіки в умовах протидії викликам глобалізації»: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. викладачів та студ. «Стратегічні вектори розвитку регіональної економіки в умовах протидії викликам глобалізації». - Сімферополь: Саки ПП «Підприємство Фєнікс», 2011. - С. 132-134.

12. Савченко С.М. Сутність та специфіка конкурентоспроможності підприємств машинобудівного комплексу / С.М. Савченко // Економіка і управління у промисловості. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції «Економіка і управління у промисловості», присвяченої 75-річчю факультету економіки і менеджменту Національної металургійної академії України - Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2010. - С. 134-135.

13. Савченко С.М. Роль інформації в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства / С.М. Савченко // Сучасні проблеми менеджменту: матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми менеджменту». - К.: НАУ, 2010. - С. 94-97.

14. Савченко С.М. вплив конкурентоспроможності підприємства на економічні результати діяльності / С.М. Савченко // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - С. 295-297.

15. Савченко С.М. Основні положення оцінки конкурентоспроможності підприємства / С.М. Савченко // Міжнародне науково-технічне співробітництво: матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. - К.: НТУУ „КПІ“, 2009. - С. 230-231.

16. Савченко С.М. Інноваційні підходи розвитку корпоративного управління / С.М. Савченко // Сучасні проблеми менеджменту: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми менеджменту». - К.:НАУ, 2008. - С. 45-47.

17. Савченко С.М. Оцінка конкурентоспроможності підприємства / С.М. Савченко // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: матеріали Міжнар. форуму мол. вчених. У 2 т. - Х: ХНТУСГ, 2005. - С. 92-93.

18. Савченко С.М. Конкурентні переваги підприємства та їх стійкість / С.М. Савченко // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Дні науки 2005». Т. 9. Економіка підприємства та промисловості. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 23-25.

19. Савченко С.М. Конкурентоспроможність підприємства / С.М. Савченко // Матеріали Першої міжнар. наук.-практ. конф. «Науковий потенціал світу 2004». Т. 21. Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 49-52.

20. Савченко С.М. Фактори конкурентоспроможності підприємства / С.М. Савченко // Управління організацією: регіональні аспекти: матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2002. - С. 271-272.

АНОТАЦІЯ

Савченко С.М. Інформаційно-інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 ? Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». - Київ, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено розробці методичних положень та практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств. У роботі обґрунтовано, що забезпечення високої конкурентоспроможності у довготривалому періоді є можливим лише за рахунок інновацій, які здійснюються синхронно з тенденціями розвитку технологій та ринків, на яких діє підприємство. Проведено дослідження конкурентоспроможності машинобудівних підприємств. Виявлено її низький рівень, концентрацію зусиль підприємств на ціновій конкуренції. У роботі обґрунтовано концептуальні положення та розроблено практичні засади застосування інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств, що сприяє активізації ефективного використання наявних інформаційних та інноваційних чинників. Запропоновано ряд заходів щодо формування та забезпечення функціонування інформаційно-інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств. Розроблено науково-методичні положення створення системи еталонних показників оцінки стану інформаційно-інноваційного потенціалу підприємства, яка необхідна для визначення можливості майбутнього підвищення конкурентоспроможності підприємства. Визначено сукупність інформаційних потоків та напрями підвищення ефективності оцінювання та реалізації інноваційних проектів на машинобудівних підприємствах у контексті забезпечення конкурентоспроможності.

Ключові слова. Конкуренція, конкурентоспроможність, інформаційно-інноваційний механізм конкурентоспроможності, «сильна» конкуренція, «слабка» конкуренція.

АННОТАЦИЯ

Савченко С.Н. Информационно-инновационный механизм повышения конкурентоспособности машиностроительных предприятий. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 ? Экономика и управление предприятиями. - Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт». - Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена разработке методических положений и практических рекомендаций относительно повышения конкурентоспособности машиностроительных предприятий. В работе обоснованны концептуальные положения и разработаны практические рекомендации по формированию и применению информационно-инновационного механизма повышения конкурентоспособности машиностроительных предприятий, который способствует активизации и эффективному использованию имеющихся информационных и инновационных факторов. Раскрыта системно-функциональная сущность информационно-инновационного влияния на конкурентоспособность промышленных предприятий, определенна миссия информационно-инновационного механизма в повышении конкурентоспособности машиностроительных предприятия, проанализированы научно-методические подходы к оценке конкурентоспособности предприятий.

Проведено исследование конкурентоспособности машиностроительных предприятий, которое обнаружило ее низкий уровень, концентрацию усилий предприятий на ценовой конкуренции. Разработаны методические положения относительно оценки степени использования информационных и инновационных факторов конкурентоспособности на машиностроительных предприятиях. Выявлены недостаточность или полное отсутствие применения указанного механизма для повышения конкурентоспособности. В работе обосновано, что обеспечение высокой конкурентоспособности в долговременном периоде возможно лишь за счет инноваций, которые осуществляются синхронно с тенденциями развития технологий и рынков, на которых действует предприятие. Предложен ряд мероприятий по формированию системы информационных потоков для обеспечения функционирования информационно-инновационного механизма конкурентоспособности на машиностроительных предприятиях. В частности предложены рекомендации по организации системного притока знаний на предприятие, разработана принципиальная схема соответствующих информационных потоков, которая предоставляет возможность обеспечить инновационные процессы на предприятии информацией, которая обеспечивает адекватность инновационных процессов современному уровню развития науки и технологий, а также их соответствие рыночным запросам и ожиданиям. Это позволит машиностроительным предприятиям переместить акценты в действиях по повышению конкурентоспособности с ценовой конкуренции в сферу «сильной» (технологической), а в ряде случаев и «сверхсильной» (технологические прорывы) конкуренции. Разработаны рекомендации относительно синхронизации инновационных процессов на машиностроительных предприятиях с рыночными запросами и ожиданиями, а также относительно кооперации для проведения исследований в рамках кластерной модели.

Проведено проектирование системы мониторинга уровня эффективности работы информационно-инновационного механизма повышения конкурентоспособности, осуществлено построение информационной подсистемы данного механизма, определенно направления оптимизации инновационных процессов на машиностроительных предприятиях в контексте обеспечения конкурентоспособности. Разработаны методические положения относительно эталонной оценки показателей состояния информационно инновационного потенциала предприятия, которая необходима для корректного оценивания возможности повышения конкурентоспособности предприятия в будущем.

Разработана процедура оценки инновационных проектов, в частности за счет учета инновационной активности конкурентов, что позволяет более точно оценить перспективу конкурентоспособности предприятия за счет осуществляемых инноваций в рамках отдельных проектов.