Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.45:339.564

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ САДІВНИЦЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РЕЧКА КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА

Дніпропетровськ 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Таврійському державному агротехнологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України (м. Мелітополь)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Рульєв Віталій Андрійович, Таврійський державний агротехнологічний університет, професор кафедри менеджменту

доктор економічних наук, професор, заслужений працiвник освiти України Зiнов'єв Фелікс Володимирович, Класичний приватний університет, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Кіщак Іван Теодорович, Миколаївський національний університет ім. В.А. Сухомлинського, завідувач кафедри економіки та менеджменту, декан факультету економіки;

кандидат економічних наук, доцент Головченко Наталія Зіновіївна, Кримський економічний інститут ДВНЗ “Київський національний економічний університет” ім. В.Гетьмана, доцент кафедри міжнародної економіки.

Захист дисертації відбудеться “24” червня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, корпус 1, конференц-зал (ауд 342).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розіслано “20” травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.П. Дуброва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні глобалізаційні процеси та рух України в напрямку європейської інтеграції та світового торговельного простору вимагають від вітчизняних підприємств-суб'єктів агропродовольчого ринку підвищення їхньої конкурентоспроможності, ефективного використання ресурсного потенціалу, підвищення якості продукції і забезпечення відповідності міжнародним стандартам з метою успішної конкуренції з імпортною продукцією на вітчизняному ринку. Крім того, лише конкурентоспроможні аграрні підприємства здатні забезпечити високий рівень продовольчої безпеки країни й ефективно використовувати наявні в Україні земельні ресурси.

Окреме місце в агропродовольчому комплексі посідає садівницька продукція, для якої останнє десятиріччя позначилось рядом кризових явищ: скорочення площ вирощування плодової продукції, невисокий рівень урожайності, відсутність передових інноваційних методів ведення господарства, зниження інвестиційної привабливості галузі, слабке матеріально-технічне забезпечення садівницьких підприємств, низькі темпи оновлення садів, брак обігових коштів для ведення господарства, відсутність підтримки з боку держави, слабка ринкова інфраструктура для збуту садівницької продукції, низька мотивованість працівників аграрних формувань. Усе це мало негативний вплив на конкурентоспроможність підприємств вітчизняного садівництва, багато з яких нині є збитковими.

Зростає частка садівницьких господарств, де неможливий контроль якості виробленої плодоягідної продукції, часто порушується технологія виробництва. Через відсутність необхідного обладнання, що забезпечує належне сортування та пакування плодової продукції, незадовільної маркетингової стратегії при просуванні плодів споживач надає перевагу більш привабливій на зовнішній вигляд імпортній продукції, що призводить до недоотримання економічного ефекту виробниками вітчизняних плодів на агропродовольчому ринку.

Загальні засади теорії конкуренції було закладено в працях таких класиків, як А. Сміт та Д. Рікардо, і з того часу вона є однією із центральних проблем економічної теорії як науки. Серед зарубіжних учених різні аспекти конкурентоспроможності досліджували: М. Портер, А. Томпсон, Ф. Котлер, Р. Фатхутдінов, А. Юданов. Теоретичні, практичні та методологічні питання ефективного господарювання саме садівницьких підприємств висвітлено такими вченими-економістами, як О. Єрмаков, В. Рульєв, О. Шестопаль, В. Юрчишин.

Водночас ще й досі не розроблена ефективна концепція підвищення конкурентоспроможності садівницького господарства України. На практиці більшість вітчизняної плодової продукції залишається неконкурентоспроможною, що вимагає додаткових наукових розробок. Таким чином, теоретичне та практичне значення вищевикладених питань зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність і цільову спрямованість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Таврійського державного агротехнологічного університету “Соціально-економічна політика, менеджмент та маркетинг АПК” (номер державної реєстрації 0107U008972), де автору належить удосконалення методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності садівницьких підприємств, а також НДР Класичного приватного університету “Формування ефективних механізмів господарювання в умовах сучасної економіки” (номер державної реєстрації 0108U000415), у якій автору належить розробка концептуальних підходів до підвищення конкурентоспроможності садівницьких підприємств на ринку агропродовольчої продукції.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування методичних підходів до оцінювання конкурентоспроможності садівницьких підприємств і розробка практичних рекомендацій щодо підвищення рівня їх конкурентоспроможності на агропродовольчому ринку.

Відповідно до зазначеної мети поставлено такі завдання:

- розкрити сутність і зміст конкурентоспроможності аграрних підприємств, зокрема садівницьких профілю;

- узагальнити досвід формування конкурентоспроможності садівницьких підприємств та їх продукції за кордоном з метою його адаптації до умов господарювання в Україні;

- систематизувати методи оцінювання конкурентоспроможності садівницьких підприємств та запропонувати критерії ефективної конкурентоспроможності;

- виявити сучасні тенденції конкурентоспроможності садівницьких підприємств Криму;

- обґрунтувати концептуальні підходи до вдосконалення конкурентоспроможності садівницьких підприємств, визначивши пріоритетні напрями їх розвитку на найближчу перспективу;

- запропонувати нові методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності садівницьких підприємств;

- обґрунтувати механізми управління конкурентоспроможністю садівницьких підприємств у сучасних умовах господарювання.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних садівницьких підприємств на основі формування їх сталої конкурентної позиції на агропродовольчому ринку.

Предметом дослідження є теоретико-методичне обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності садівницьких формувань на агропродовольчому ринку.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнонаукові та конкретні економічні методи: діалектичний (визначення основних засад та концепцій розвитку конкурентоспроможності підприємств (підрозділ 1.1)); термінологічний аналіз (обґрунтування сутності категорій “потенціальна конкурентоспроможність підприємства” та “реалізована конкурентоспроможність підприємства” (підрозділ 1.1)); метод порівняння (визначення особливостей забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств і їх продукції за кордоном (підрозділ 1.2)); метод парних порівнянь на основі багатомірного шкалування (визначення ступеню впливу внутрішніх та зовнішніх чинників на конкурентоспроможність садівницьких підприємств (підрозділ 1.3)); метод динамічних рядів (аналіз статистичних даних щодо основних тенденцій ринку садівницької продукції (підрозділ 2.1)); метод рейтингової оцінки (цільове ранжирування садівницьких підприємств АР Крим за критерієм їх конкурентоспроможності (підрозділ 2.2)); індексний метод (оцінка конкурентоспроможності садівницьких підприємств Криму за інтегральним показником (підрозділ 2.3)); абстрактно-логічний (розробка концептуальної моделі і механізмів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних садівницьких підприємств (підрозділи 3.1, 3.3)); метод моделювання (розробка методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності садівницьких підприємств) (підрозділ 3.2).

Інформаційну базу дослідження склали нормативно-правові акти України стосовно державного регулювання та підтримки садівницьких підприємств, статистична звітність Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, стандарти якості на плодову продукцію, звіти окремих садівницьких підприємств, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо реалізації комплексу заходів з підвищення рівня конкурентоспроможності садівницьких підприємств у нових умовах господарювання. Найбільш важливі результати дослідження полягають у тому, що:

вперше:

- запропонований концептуальний підхід до підвищення конкурентоспроможності вітчизняних садівницьких підприємств, який передбачає поетапне формування конкурентних переваг (на стадії вирощування продукції, її збору, транспортування, зберігання, переробки та реалізації); конкурентоспроможність садівницький підприємство продукція

удосконалено:

- систему критеріїв конкурентоспроможності садівницьких підприємств, що дозволяє оцінювати їх поточний стан і вірогідність коригування дії для досягнення поставлених цілей;

- методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності садівницьких підприємств на основі інтегрального коефіцієнта, що дозволяє оцінити не тільки кінцевий результат, але й потенціал підприємства, його розвиток та ступінь реалізації конкурентних переваг;

- механізми управління конкурентоспроможністю садівницьких підприємств, які передбачають виявлення потенціальних конкурентних переваг підприємства з використанням SWOT-аналізу, на основі якого розробляється та реалізується конкурентна стратегія;

дістало подальший розвиток:

- визначення термінів “потенціальна конкурентоспроможність підприємства” як сукупність конкурентних переваг, доступних для реалізації, та “реалізована конкурентоспроможність” як ступінь реалізованих конкурентних переваг;

- поняття “механізми управління конкурентоспроможністю”, яке означає сукупність засобів та методів, за допомогою яких здійснюється реалізація потенціалу підприємства з урахуванням динаміки ринкової ситуації з метою отримання певного рівня конкурентоспроможності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій та методичних положень, які можуть бути використані у практичній діяльності.

Рекомендації автора щодо формування стратегії підвищення конкурентоспроможності садівницьких підприємств, механізмів управління їх конкурентним потенціалом та методичні підходи до оцінки реалізованого конкурентного потенціалу підприємств прийнято до реалізації Міністерством аграрної політики АР Крим (довідка № 02/16 від 18.01.2011 р.), ЗАТ “Бурлюк” (довідка № 01-4/46 від 26.01.2011 р.).

Матеріали авторських розробок знайшли застосування у ході викладання дисциплін “Економіка підприємств” та “Аналіз господарської діяльності” у Таврійському державному агротехнологічному університеті (довідка № 33-27 від 06.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій викладено авторський підхід до оцінки та підвищення конкурентоспроможності садівницьких підприємств та їх продукції. Наукові положення, висновки, рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на міжнародних наукових конференціях: “Теория и практика экономики и предпринимательства” (м. Алушта, 2010 р.), “Проблеми управління економічним потенціалом регіонів” (м. Запоріжжя, 2010 р.), “Стан та проблеми управління підприємствами в умовах ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2011 р.), “Інноваційний розвиток національної економіки” (м. Тернопіль, 2011 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць, серед яких 7 статей у наукових фахових виданнях, 4 тези доповідей на конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 4,8 друкованих аркушів.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 147 сторінках та містить 29 таблиць, 21 малюнок, 6 додатків. Список використаних джерел складається з 135 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - “Теоретико-методичнi основи конкурентоспроможності підприємств” - розкриті сутність і зміст конкурентоспроможності, механізми формування конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках, зарубіжний досвід стандартизації i контролю якості садівницької продукції, методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності садівницьких підприємств.

У сучасних умовах невизначеності і трансформаційних процесів конкурентоспроможність відіграє усе більш значущу роль і є важливим узагальнюючим показником рівня розвитку підприємств різних форм господарювання та їх продукції. Категорія “конкурентоспроможність” тісно пов'язана з поняттями конкуренції та конкурентного середовища. Під конкурентоспроможністю слід розуміти можливість ефективної господарської діяльності та її прибуткової реалізації в умовах конкурентного ринку.

Підприємство перебуває під впливом таких чинників зовнішнього середовища, як конкуренція, стан і структура споріднених і підтримуючих галузей, рівень попиту і пропозиції на ринку, державна підтримка, нормативно-правова база, а також випадкові чинники.

Конкурентоспроможність підприємства - це система, яка складається з безперервно взаємодіючих факторів і характеризується ступенем реалізації потенційних можливостей підприємства з набуття та утримання протягом досить тривалого часу конкурентної переваги. Під конкурентною перевагою слід розуміти чинники, які перевершують конкурентів, що вимірюється економічними показниками (додатковим прибутком, більш високою рентабельністю, часткою ринку, обсягом продажів).

Конкурентоспроможними можна вважати такі підприємства, які завдяки високому конкурентному потенціалу, ефективній виробничій, збутовій, маркетинговій та управлінській діяльності можуть отримувати переваги над іншими підприємствами, виробляти необхідну споживачам продукцію з використанням інноваційних підходів, оперативно пристосовуватись до змін кон'юнктури ринку, оптимізувати свої розміри і обсяги виробництва для досягнення поставлених цілей.

Конкурентоспроможність підприємства сприяє формуванню потенційної та реальної можливості підприємства ефективно використовувати свої можливості і, як наслідок, виробляти і реалізовувати конкурентоспроможну продукцію на ринку. Відмінність між поняттями “конкурентоспроможність” і “конкурентостійкість” полягає у тому, що перше поняття визначає поточний стан підприємства, а друге характеризує стан підприємства у довгостроковій перспективі.

Механізми управління конкурентним потенціалом підприємства можна уявити так, як показано на рис.1. Основна мета управління конкурентним потенціалом - максимізація його використання, що можливо лише в умовах стабільного зовнішнього середовища.

Руйнування виробничого потенціалу підприємств спричиняє зменшення до критичного рівня обсягів виробництва і реалізації продукції, погіршення її якості, втрати фінансової стійкості. За таких умов підприємства і надалі втрачатимуть цінову конкурентоспроможність на внутрішньому ринку, що однозначно призведе до насичення ринку країни іноземною продукцією. Варто зазначити, що цінова конкуренція впливає на споживчий попит навіть за умов певного погіршення якості продукції.

В умовах глобалізації якість садівницької продукції відіграє велику роль у забезпеченні конкурентоспроможності виробників на внутрішньому і зовнішньому ринках, але, на жаль, сьогодні більшість плодової продукції не

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Механізми управління конкурентним потенціалом підприємства

відповідає тим маркетинговим вимогам якості, які висуваються до готової продукції садівництва.

Позитивним для України є досвід стандартизації, дотримання і контролю якості сільськогосподарської продукції за кордоном, особливо європейських країн, оскільки виробники фруктів саме цих країн складають значну конкуренцію вітчизняній продукції на внутрішньому ринку. Однією з найбільш розповсюджених і якісних систем сертифікації безпеки сільськогосподарської продукції вважається сертифікація за стандартом EurepGАР, яка була створена з метою перегляду європейськими супермаркетами критеріїв безпеки плодоовочевої продукції.

Стандарт EurepGAP - це логічно завершена система, котра максимально унеможливлює виникнення ситуації, яка б загрожувала безпеці вирощеного урожаю. Тому під час сертифікації господарства велике значення надається дотриманню санітарно-гігієнічних вимог, охороні навколишнього середовища і системі підготовки відповідної робочої сили. Система EurepGAP потребує прогнозування можливих ризиків, які у випадку виникнення можуть загрожувати якості продукції. Таким чином, обов'язковою умовою для сертифікації є розробка плану дій у випадку виникнення загрозливої для урожаю ситуації з метою її уникнення.

Аналіз існуючих методів оцінки конкурентоспроможності підприємств показує, що, незважаючи на значну кількість підходів, відсутній комплексний підхід до цього процесу. Більшість методів не дозволяють дати кількісну оцінку конкурентоспроможності. До таких методів належать насамперед методи рейтингової, бальної, експертної оцінки, індексний метод і т.д. Вони мають суб'єктивний характер і застосовуються в основному для отримання загальної картини у галузі, для визначення місця підприємства та його продукції на ринку порівняно з підприємствами-конкурентами, але не дають точної, якісної оцінки рівня конкурентоспроможності конкретного підприємства.

У другому розділі - “Конкурентне середовище й конкурентоспроможність садівницьких підприємств” дана оцінка сучасного стану галузі садівництва у регіоні, конкурентного середовища та конкурентності садівницьких підприємств.

Встановлено, що за 1996-2009 рр. частина багаторічних насаджень у підприємствах Криму зменшилась у 3,6 рази, у тому числі у плодоносному віці - у 2,8 рази. Скоротилися плодові насадження у господарствах населення. Площа під багаторічні насадження у цій категорії господарств суттєво зменшилась. Відбулася трансформація розподілу площ плодових насаджень у районах Криму. Розміщення плодівництва Криму сконцентровано у Бахчисарайському, Сімферопольському, Красногвардійському і Нижньогірському районах, де зосереджено 56,3% загальної площі. У порівнянні з 2005 р. площа плодових насаджень у АР Крим скоротилася на 40,26%.

Найбільше скорочення площ плодових культур відбулося в Алушті - на 6,82%, у Первомайському районі - на 72,61%, у Судаку - на 76,35%, у Кіровському районі - 69,56%, у Красноперекопському - 55,33%, а найменше - у Красногвардійському - на 15,72% і Сакському - на 18,75%.

Аналізуючи чинники формування конкурентоспроможності садівницьких підприємств, варто визначити конкретні умови, в яких функціонують ці підприємства: деградація галузі розплідниківництва, падіння ресурсного потенціалу галузі, постійна потреба у технологіях нового покоління, низький рівень продовольчої безпеки, підвищення конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках, скорочення життєвого циклу товару, інтеграційні процеси у світовій економіці. Саме ці умови функціонування визначають політику підприємства, спрямовану на підвищення рівня конкурентоспроможності.

Також з'ясовано, що найбільший вплив на рівень конкурентоспроможності садівницьких підприємств Криму мають: тривала деградація галузевого виробництва у регіоні (10,3%), недосконалість системи господарювання галузі (7,45%), нездатність підприємств бути рівноправними учасниками ринку фінансових ресурсів (6,66%), відсутність взаємовигідних інтеграційних зв'язків з іншими підприємствами галузі (10,22%), недостатнє застосування механізмів локальної інтенсифікації виробничого потенціалу (7,43%), відсутність ефективної системи управління галузевим виробництвом (6,64%) та ін.

Найбільш привабливе конкурентне середовище у Роздольненському, Кіровському, Нижньогірському, Красногвардійському районах, сукупний інтегральний показник яких становить 6,27, 2,68, 2,85, 2,17 відповідно. Натомість найгірший інтегральний показник розвитку конкурентного середовища виявлено в Алушті (0,29), Джанкойському (0,34) і Сімферопольському (0,46) районах.

Нижче представлено рівень конкурентоспроможності підприємств галузі садівництва АР Крим за 2009 р. (Табл.1)

Табл. 1

Діяльність садівницьких підприємств різноманітних форм господарювання АР Крим, 2009 р

Показники	Фермерське господарство	Приватне підприємство	Державне підприємство	Дочірнє підприємство	Відкрите акціонерне товариство	Закрите акціонерне товариство	Товариство з обмеженою відповідальністю	Сільськогосподарський виробничий кооператив
1. Площа, га	92,0	72,0	1056,0	505,0	732,0	2578,0	501,0	168,0
2. Виробництво продукції, ц	3995,0	1494,0	21 716,0	4068,0	93 312,0	113 751,0	25 301,0	8949,0
3. Врожайність, ц/га	38,9	33,0	15,8	5,2	84,2	43,4	52,4	48,8
4. Виробнича собівартість, 1 ц, грн	184,4	180,7	290,7	463,0	108,7	202,3	281,1	74,7
5. Обсяги реалізації, ц	3580,0	1377,0	16 714,0	2602,0	61 661,0	111 956,0	24 247,0	8192,0
6. Виробнича собівартість, тис. грн	737,6	413,3	6308,5	1852,3	10 143,5	22 863,4	7113,8	665,5
7. Повна собівартість продукції, тис. грн	829,2	471,4	7938,0	1898,9	15 388,4	25 450,8	11 930,3	722,6
8. Валовий прибуток, тис. грн	377,6	471,7	5029,5	569,9	22 824,6	31 071,5	11 786,5	647,8
9. Ціна 1 ц, грн	105,5	342,5	301,1	219,2	370,5	276,8	465,9	79,0
10. Рентабельність, %	-42,8	89,5	13,5	-62,7	240,8	36,8	65,7	5,8

*Групування на основі матеріалів головного управління статистики АР Крим

Ранжирування підприємств за рівнем їх конкурентоспроможності залежно від форми їх господарювання показує, що найбільш рентабельні відкриті товариства (240, 8%), на другому та третьому місці приватні і товариства з обмеженою відповідальністю 89,5% та 65,7% відповідно. Інші підприємства низькорентабельні або збиткові.

Розрахунок показника конкурентоспроможності підприємств (Табл. 2), заснований на теорії ефективної конкуренції, дозволяє оцінити внутрішній потенціал підприємств і скласти рейтинг конкурентних позицій підприємств на ринку. Аналіз показав, що серед провідних садівницьких підприємств Криму найбільшою конкурентоспроможністю відзначається ТОВ “Качинський”, ВАТ “Радгосп “Весна”, ЗАТ “Перемога”.

Табл. 2

Визначення реалізованого конкурентного потенціалу садівницького підприємства, що аналізується, і підприємств-конкурентів*

Найменування показників оцінки	Коефіцієнт вагомості	Підприємство, що аналізується	Підприємство-конкурент 1	Підприємство-конкурент 2	Провідне підприємство на ринку
Базовий блок
1. Трудовий потенціал, КТП	0,15	0,86	0,13	0,88	0,13	0,92	0,14	1,00	0,15
2. Інтелектуальний капітал, КIQ	0,45	0,70	0,33	0,75	0,33	1,00	0,45	0,85	0,38
3. Матеріально-ресурсний потенціал, КМРП	0,15	0,60	0,09	0,62	0,09	0,65	0,09	1,00	0,15
4. Фінансова стабільність, КФС	0,25	0,55	0,14	0,61	0,15	1,00	0,25	0,76	0,19
Сумарний коефіцієнт, КББ	1		0,69		0,70		0,93		0,87
Блок руху (розвитку)
5. Мотивованість персоналу, КМП	0,30	0,40	0,12	0,45	0,14	0,55	0,17	0,60	0,18
6. Організаційна культура, КОК	0,15	0,60	0,09	0,65	0,10	0,65	0,10	1,00	0,15
7. Управлінська культура, КУК	0,20	0,65	0,13	0,75	0,15	0,75	0,15	1,00	0,20
8. Інноваційність технології, КІТ	0,20	0,67	0,13	0,83	0,17	0,92	0,18	1,00	0,20
9. Залучені інвестиції, КЗІ	0,15	1,00	0,15	0,67	0,10	0,86	0,13	0,43	0,06
Сумарний коефіцієнт, КБР	1		0,62		0,66		0,73		0,79
Блок забезпечення досягнення цілей розвитку
10. Маркетинг та імідж підприємства, КМІП	0,25	0,75	0,19	0,88	0,22	0,62	0,16	1,00	0,25
11. Доля на ринку, КДР	0,15	0,39	0,06	1,00	0,15	0,45	0,07	0,81	0,12
12. Відповідність продукції стандартам, КВПС	0,15	0,77	0,11	0,78	0,12	0,87	0,13	0,92	0,14
13. Доля продукції, що користується платоспроможним попитом, КДП	0,20	0,92	0,18	0,93	0,19	0,46	0,07	0,76	0,11
14. Ефективність менеджменту із забезпечення конкурентоспроможності, КЕМ	0,25	0,72	0,18	0,98	0,14	0,88	0,13	1,00	0,25
Сумарний коефіцієнт, КБЦ	1		0,72		0,82		0,56		0,87
Коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства, ККП	Х		2,03		2,18		2,22		2,53

* розраховано на основі оперативних матеріалів підприємств

Для оцінки конкурентоспроможності зерняткових плодових культур, що виробляються у таких підприємствах галузі, як ЗАТ “Бурлюк”, ЗАТ “Перемога”, ВАТ “Радгосп “Весна”, у роботі була використана методика розрахунку інтегрального показника потенційної конкурентоспроможності сортів яблук. Для того щоб керівництво кожного підприємства галузі могло визначити, яким чином можна підвищити рівень потенційної конкурентоспроможності плодівницької продукції, яку вони виробляють, необхідно оцінити конкурентоспроможність методом побудови багатокутника.

При застосуванні цього методу оцінюються окремі базові характеристики і визначається рівень їх прояву у конкурентів. Побудова “Багатокутника” здійснюється за характеристиками, які визначені як базові для товарів конкурентів. Найбільш конкурентоспроможним вважається товар із найбільшою площею багатокутника. Перевагою цього методу є не лише можливість здійснення комплексної оцінки рівня конкурентоспроможності товарів-конкурентів за сукупністю базових характеристик, але й виявлення серед них тих показників, які відповідно формують конкурентні переваги і недоліки одного товару порівняно з іншими.

За умови ефективного і раціонального використання своїх потенційних можливостей кожне підприємство може забезпечити отримання високоякісного урожаю.

У третьому розділі - “Перспективи вдосконалення конкурентоспроможності садівницьких підприємств” - запропоновано концептуальні підходи до формування ефективної конкурентоспроможності підприємств, нові методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємств та основні напрямки підвищення конкурентоспроможності садівницьких підприємств.

Головним завданням, яке вимагає вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю садівницьких підприємств, є пошук напрямків і формування ефективно функціонуючого економічного механізму, котрий повинен базуватися на комплексному підході. В основу такого підходу покладено виявлення і раціональне використання резервів конкурентного потенціалу підприємства. Найчастіше саме невикористані конкурентні переваги є прихованими резервами конкурентного потенціалу підприємства і саме вони обумовлюють здатність підприємства вчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища та утримувати сталі позиції на ринку.

Серед умов забезпечення конкурентоспроможності садівницьких підприємств - визначення стратегічних цілей, формування структури конкурентного потенціалу, діагностика ступеню конкурентоспроможності підприємства і його продукції, реалізація механізмів управління конкурентоспроможністю для здійснення поставлених цілей (рис. 2).

Головна мета системного управління конкурентоспроможністю - забезпечення інтегрального показника конкурентоспроможності або утримання на певному рівні кожного з елементів конкурентного потенціалу. Для цього проводиться аналіз чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, який забезпечує управляюча підсистема.



Рис. 2 Умови забезпечення конкурентоспроможності підприємства

Важливо забезпечувати оптимальне, збалансоване функціонування елементів двох підсистем. Тільки у цьому випадку можливе забезпечення синергетичного ефекту, досягнення і відтворення стійких конкурентних переваг усієї системи.

Основними складниками запропонованого механізму виступають аналіз сучасних умов функціонування садівницького підприємства; державна політика підтримки підприємства, спрямована на залучення банківського, фінансового, іноземного капіталу; регулювання екологічних і техніко-економічних стандартів; сприяння розвитку підтримуючих галузей; регулювання міждержавних угод; конкурентна політика підприємства, спрямована на виявлення резервів та ефективне використання конкурентного потенціалу підприємства.

Запропоновані механізми формування конкурентоспроможності продукції садівницьких підприємств: вдосконалення маркетингової орієнтації, реалізація стратегії і тактики, ефективне використання ресурсів, запровадження системи управління якістю, сертифікація, інформаційне забезпечення.

На підприємстві необхідно систематично проводити діагностику і моніторинг конкурентного потенціалу, який забезпечує отримання інформації про стан і найбільш ефективне використання потенціалу в часі, а також визначає не лише напрямки, а й можливості реалізації конкурентної стратегії.

У спрощеній інтерпретації формування ефективної системи управління конкурентоспроможністю садівницьких підприємств можна ототожнити з підтримкою стійкого економічного стану і створення запасу конкурентоспроможності на припустимому рівні.

На жаль, як основний методичний підхід у визначенні конкурентоспроможності підприємства досі застосовують оцінку ефективності використання потенціалу, до складу якого входять якість землі, матеріально-технічні ресурси, праця, фінанси. Але формування конкурентоспроможності не обмежується створенням потенціалу. Та й сам він на сучасному етапі повинен включати не лише трудовий, матеріально-ресурсний, фінансовий, але й інтелектуальний капітал як основний ресурс розвитку сучасного стійкого підприємства. Розвиток потенціалу (Рис. 3) передбачає інформаційне, інноваційне, інвестиційне забезпечення, а також високий рівень організаційної, технологічної та управлінської культури, а ефективне управління цим потенціалом забезпечує реалізацію цілей розвитку. Для їх досягнення необхідно здійснювати моніторинг ринкової ситуації, підвищувати імідж підприємства, розширювати долю на ринку, збільшуючи задоволення платоспроможного попиту, досягаючи встановлених стандартів за рахунок ефективного менеджменту. У роботі пропонується новий підхід до оцінки конкурентоспроможності на різних стадіях (формування ефективної бази, стадії розвитку і забезпечення цілей розвитку) з використанням показників, відображених у коефіцієнтах. Такий підхід допоможе оцінити рівень реалізації потенційної конкурентоспроможності.

Рис. 4 Методичне забезпечення оцінки конкурентоспроможності садівницького підприємства*

* складено автором

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження вирішено актуальне завдання формування концепції конкурентоспроможності садівницьких підприємств, а також запропонований підхід до оцінки рівня їх потенціальної та реалізованої конкурентоспроможності.

Вони спираються на такі наукові результати та положення:

1. Уточнена економічна сутність конкурентоспроможності підприємств як комплексної, складної, динамічної підсистеми, що дає змогу концентрувати зусилля на формуванні конкурентних переваг, інтенсифікувати процеси відновлення конкурентних позицій на певних сегментах внутрішнього й зовнішнього ринків в умовах ресурсних обмежень. Систематизовано базові положення теорії конкуренції, завдяки чому механізми управління конкурентоспроможністю підприємств у ринковій економіці визначено як економічну категорію. Її сутність полягає в сукупності засобів і методів, за допомогою яких здійснюється вплив на весь існуючий внутрішній потенціал підприємства, з урахуванням тенденцій ринкової ситуації з метою забезпечення конкурентоспроможності та отримання позитивного мультиплікативного ефекту. Конкурентоспроможними можна вважати такі підприємства, які завдяки ефективній маркетинговій, виробничій, управлінській та збутовій діяльності можуть отримувати переваги над іншими підприємствами, виробляти необхідну споживачам продукцію з використанням нових технологій, оперативно пристосовуватися до змін кон'юнктури ринку, оптимізувати свої обсяги виробництва для досягнення поставлених цілей. Конкурентний потенціал включає систему взаємозамінних можливостей і ресурсів підприємства, забезпечуючи йому конкурентні переваги в умовах динамічного ринку і сприяючи досягненню цілей.

2. Позитивним для України є досвід стандартизації, дотримання і контроля якості садівницької продукції за кордоном, особливо у європейських країнах, оскільки виробники фруктів саме цих країн складають значну конкуренцію вітчизняній продукції на внутрішньому ринку. Зокрема, більша частина яблук імпортується з Польщі, Угорщини, Молдови, груш - з Італії, слив - з Молдови, персиків - з Македонії і Хорватії. Однією з найбільш розповсюджених і якісних систем сертифікації безпеки сільгосппродукції вважається сертифікація за стандартом EurepGАР, яка була створена з метою перегляду європейськими супермаркетами критеріїв безпеки плодової продукції. Стандарт EurepGАР - це логічно завершена система, котра максимально унеможливлює виникнення ситуації, яка б загрожувала безпеці вирощеного урожаю. Система EurepGАР потребує прогнозування можливих ризиків, які у випадку виникнення можуть загрожувати якості продукції. Обов'язковою умовою для сертифікації є розробка плану дій для виправлення загрозливої ситуації.

3. Встановлено, що для оцінки конкурентоспроможності підприємств використовують три методичних підходи: вузько орієнтований, системно-орієнтований і комплексний підхід. Завдяки їм формується інтегрований показник конкурентоспроможності, що враховує різні параметри роботи підприємства (нормативні, економічні, споживчі). Як критерії конкурентоспроможності можна виділити: економічні показники, фінансову стійкість, результати реалізації і якість продукції. Як критеріальні підходи пропонується використовувати потенційну конкурентоспроможність і конкурентоспроможність, що реалізується. Це дозволяє структурувати суб'єктів конкурентної боротьби і визначити їх параметричні характеристики.

4. Серед основних причин зниження конкурентоспроможності продукції плодівництва на внутрішньому ринку можна виділити: порушення технології їх вирощування; повільне впровадження у виробництво нових сортів і інноваційних технологій; ігнорування принципу планомірного відтворення площ плодоносних насаджень і неврегульованість земельно-майнових відносин у галузі; низький рівень платоспроможності населення; нерозвиненість ринкової інфраструктури; недоліки в організації орендних відносин; низьку питому вагу сільськогосподарських підприємств у виробництві плодів, а також дуже велику залежність урожайності насаджень від погодних умов. Найбільший вплив на рівень конкурентоспроможності плодівницьких підприємств Криму справляють: тривала деградація галузевого виробництва у регіоні (10,3%), недосконалість системи ведення господарства галузі (7,45%), нездатність садівницьких підприємств виступати рівноправними учасниками ринку фінансових ресурсів (6,66%), відсутність взаємовигідних інтеграційних зв'язків з іншими підприємствами галузі (10,22%), недостатнє застосування механізмів локальної інтенсифікації виробничого потенціалу (7,43%), відсутність ефективної системи управління галузевим виробництвом (6,64%) та ін. Визначено, що серед аналізованих груп підприємств (в залежності від форм господарювання) за рівнем комплексної конкурентоспроможності перше місце посідають закриті акціонерні товариства, друге - відкриті акціонерні товариства, третє - товариства з обмеженою відповідальністю, четверте - дочірні підприємства, п'яте - державні підприємства, шосте - приватні підприємства, передостаннє і останнє - сільськогосподарські кооперативи і фермерські господарства.

5. Запропоновано концептуальний підхід до формування ефективної конкурентоспроможності садівницьких підприємств, що передбачає: аналіз сучасних умов функціонування підприємств, державну політику підтримки підприємств, залучення капіталу, регулювання екологічних і техніко-економічних стандартів формування конкурентної політики підприємства, спрямованої на ефективне використання конкурентного потенціалу підприємства.

6. Представлено новий методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємств, який складається з трьох блоків: потенціал підприємства (трудовий, інтелектуальний, матеріально-ресурсний, фінансовий), розвиток потенціалу (рівень організаційної та управлінської культури, мотивованість персоналу, інноваційність технологій, залучення інвестицій) і забезпечення досягнення цілей (маркетинг та імідж підприємства, відповідність продукції стандартам і платоспроможному попиту, частка на ринку, ефективність менеджменту). Запропонований підхід дозволяє оцінити не лише потенціал підприємства, але й рівень його розвитку та реалізованості з урахуванням поставлених цілей та на основі поєднання інтересів виробників, продавців, персоналу, менеджерів і власників підприємства.

7. Напрямками та етапами підвищення конкурентоспроможності підприємств слугують: оцінка впливу внутрішнього та зовнішнього середовища; оцінка рівня конкурентоспроможності; виявлення резервів на стадії виробництва, збору врожаю, зберігання та реалізації продукції; використання механізмів управління конкурентоспроможністю для досягнення конкурентних переваг. З урахуванням цього формується стратегія і тактика розвитку підприємства, ресурсне, кадрове, технічне, матеріальне, інформаційне, фінансове та інноваційне забезпечення. Серед механізмів управління можна виділити: управління маркетинговим потенціалом і технологією виробництва, збору та зберігання врожаю, управління мотивацією та витратами, якістю і ціноутворенням, управління збутом, формуванням та розподілом прибутку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях:

1. Речка К.М. Сталий розвиток промислового садівництва та основні шляхи підвищення його конкурентоспроможності / К.М. Речка // Вiсник ХНАУ. Серiя «Економiка АПК i природокористування». Харків: ХНАУ, 2009. Вип. 12. С. 269-274.

2. Речка К.М. Становлення та розвиток агропромислових кластерiв в сучасних умовах, як механiзм пiдвищення конкурентоспроможності / К.М. Речка // Подiльський державний аграрно-технiчний унiверситет. Збiрник наукових праць. Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2009. Вип. 17, том 3. С. 255-256.

3. Речка К.М. Зарубежный опыт стандартизации и контроля качества в системе обеспечения конкурентоспособности садоводческих предприятий / К.М. Речка // Экономика: проблемы теории и практики. Збірник наукових праць ДНУ. Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. Вип. 264. С. 508-513.

4. Речка К.М. Особливості впровадження CALS - технологiй на вітчизняних підприємствах АПК, як інноваційний аспект забезпечення конкурентоспроможності продукції / К.М. Речка // Таврійський державний агротехнологiчний унiверситет. Збiрник наукових праць (економічні науки). Мелітополь: ТДАТУ, 2010. Вип. 3 (11). С. 447-452.

5. Речка К.М. Особливостi організації промислового садiвництва i виноградарства Пiвдня України / К.М. Речка // Таврiйський державний агротехнологiчний унiверситет. Збiрник наукових праць (економiчнi науки). Мелітополь: ТДАТУ, 2010. Вип. 4 (12). С. 246-252.

6. Речка К.М. Стандарты качества и методы управления оценкой конкурентных позиций садоводческих предприятий / К.М. Речка // Таврiйський державний агротехнологiчний унiверситет. Збiрник наукових праць (економiчнi науки). Мелітополь: ТДАТУ, 2011. Вип. 2 (14). С. 263-269.

7. Речка К.М. Концептуальные подходы к формированию эффективной конкурентоспособности предприятий / К.М. Речка // Вісник Сумського НАУ (економіка і менеджмент). Суми: СНАУ, 2011. Вип. С. 123-129.

В інших видання:

8. Речка К.М. Конкурентоспособность аграрных предприятий - приоритет отечественной экономики. / К.М. Речка // Материалы IX Международной конференции. [Проблемы и перспективы развития экономики Украины], (20 вересня - 2 жовтня 2010 р.). м. Алушта: ТНУ, 2010. С. 86-87.

9. Речка К.М. Особливостi конкурентоспроможності i розмiщення садiвницьких пiдприємств. / К.М. Речка // Збiрник матерiалiв Всеукраїнської науково-практичної конференцiї [Проблеми управлiння економiчним потенцiалом регiонiв], (28 жовтня 2010 р.). м. Запоріжжя: ЗНУ, 2010. С. 75-77.

10. Речка К.М. Пiдвищення конкурентоздатностi продукції садівницьких пiдприємств. / К.М. Речка // Збiрник матерiалiв Всеукраїнської науково-практичної конференції, (квітень 2011 р.). м. Запоріжжя: КПУ, 2011. том I. С. 87.

11. Речка К.М. Совершенствование методических подходов к оценке конкурентоспособности садоводческих предприятий. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції [Інноваційний розвиток національної економіки], (7-8 квітня 2011 р.). м.Тернопіль, 2011. С. 311-316.

АНОТАЦІЯ

Речка К.М. Підвищення конкурентоспроможності садівницьких підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний аграрний університет, 2011.

У садівництві України існує ряд негативних тенденцій: брак інноваційних технологій, слабке матеріально-технічне забезпечення, зношення основних засобів, низька мотивація працівників, недостатність державної підтримки та інвестиційних ресурсів. Для подолання цих негативних тенденцій у роботі обґрунтовано концептуальний підхід до формування ефективної конкурентоспроможності садівницьких підприємств, який засновано на повному використанні конкурентного потенціалу підприємства з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх факторів середовища господарювання. Запропоновано напрямки та механізми активного управління конкурентними перевагами садівницьких формувань. Автором пропонується новий методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності садівницьких формувань на основі використання інтегрального критерію, який включає показники базового блоку (трудовий, виробничий та фінансовий потенціал), блоку розвитку (інтелектуальний, організаційний, інноваційний, інвестиційний) та блоку забезпечення розвитку (управлінський, маркетинговий, інформаційний потенціал).

Ключові слова: конкуренція, потенційна конкурентоспроможність садівницьких підприємств і реалізована конкурентоспроможність, конкурентне середовище, концепція, механізми, критерії та методи оцінки.

АННОТАЦИЯ

Речка Е.Н. Повышение конкурентоспособности садоводческих предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности), Днепропетровский государственный аграрный университет, 2011.

Установлено, что конкурентоспособность предприятия - это показатель его хозяйственной деятельности, способность и возможность эффективно использовать свой производственный, финансовый, трудовой, инновационный, информационный, научно-технический, сбытовой, маркетинговый, управленческий потенциал в условиях неопределенности, умение быстро и эффективно реагировать на смену поведения, вкусов, предпочтений потребителей, оперативно приспосабливаться к изменению конъюнктуры рынка, оптимизируя объемы своего производства для достижения поставленных целей.

Подчеркнуто, что в методологии исследования конкурентоспособности предприятия сложились три основных подхода: узкоориентированный, системно-ориентированный и комплексный. Вместе с тем ни один из них не отражает всей глубины исследования. Методы оценки конкурентоспособности основаны на следующих показателях: экспертной оценке конкурентных преимуществ предприятий с точки зрения наличных ресурсов, оценке соотношения «цена-качество» с учетом жизненного цикла продукции, с выделением текущей и потенциальной конкурентоспособности предприятия, а также на основе интегрального показателя.

Отмечается, что хозяйственные механизмы в садоводстве реализуются на основе прогнозирования и планирования деятельности предприятий, эффективного ценообразования, уровня капитализации и мотивации, организации внутренних и внешних взаимоотношений, маркетинговых исследований, совершенствования потребительских качеств на основе соблюдения стандартов.

Укреплению конкурентоспособности отечественной продукции препятствуют неразвитость инфраструктуры, недостаточность государственного целевого финансирования инновационных разработок, недостаточность кредитования, слабость кооперации, существенные потери во время транспортировки и хранения, а также слабость производственного потенциала аграрных формирований как следствие неэффективного реформирования агропродовольственного комплекса.

Установлено, что наибольшее влияние на уровень конкурентоспособности садоводческих предприятий Крыма оказывают: продолжающаяся деградация отраслевого производства в регионе (10,3%), несовершенство системы ведения хозяйства отрасли (7,45%), неспособность предприятий выступать равноправными участниками рынка финансовых ресурсов (6,66%), отсутствие взаимовыгодных интеграционных связей с другими предприятиями отрасли (10,22%), недостаточная интенсификация производственного потенциала (7,43%), отсутствие эффективной системы управления (6,64%) и др.

Автором предложен комплексный подход к формированию эффективной конкурентоспособности садоводческих предприятий, который включает: анализ современных условий функционирования предприятий; государственную политику поддержки предприятий, направленную на привлечение капитала; регулирование технико-экономических стандартов; формирование конкурентной политики предприятия, нацеленной на эффективное использование конкурентного потенциала предприятия.

Рекомендовано использовать механизмы управления конкурентным потенциалом предприятия, включающие диагностику потенциала, прогноз его развития, совершенствование маркетинговой ориентации, сценарный анализ; информационное, техническое, ресурсное, кадровое обеспечение, определение факторов и их влияния на эффективность использования потенциала, формирование стратегии и тактики развития потенциала, установление критериев оценки.

Предложен новый методический подход к оценке конкурентоспособности садоводческих предприятий, состоящий из трех блоков: базового (характеризующего уровень трудового потенциала, обновления материально-ресурсного потенциала, финансовой устойчивости); блока развития потенциала (мотивированность персонала, уровень интеллекта специалистов, деловая активность, инновационность технологий и привлечение инвестиций); блока достижения целей (эффективность маркетинговой деятельности, оценка реального уровня конкурентоспособности).

Ключевые слова: конкуренция, потенциальная и реализуемая конкурентоспособность садоводческих предприятий, конкурентная среда, концепция, механизмы, критерии и методы оценки.

ANNOTATION

Rechka K.M. Increase of competitiveness of the garden enterprises. - Manuscript.

The thesis for the competition on the scientific candidate's degree of economy on speciality 08.00.04 - economy and enterprise management - Dnepropetrovsk State Agrarian University, 2011.

Currently there are a number of negative tendencies in the gardening in Ukraine: lack of innovative technologies, poor logistics, depreciation of fixed assets, low motivation of workers, lack of government support and investment resources.

For overcoming these negative trends the conceptual approach to the forming of the effective competitiveness of garden enterprises and its production is justified. This approach is based on the full usage of enterprise competitive opportunities with consideration of external and internal factors of the economic environment. Directions and active management mechanisms of the garden enterprises competitive information are proposed. The new methodical approach of the evaluating of garden enterprises competitiveness on the basis of the integral criterion which includes indexes of the base block (the labor, the production and the finance potential), the development block (the intellectual, the organizing, the innovative, the investment potential) and the development supporting block (the administrative, the marketing and the informative potential) is proposed.

Keywords: competition, potential and realized competitiveness of garden enterprises, products competitiveness, competitive environment, conception, mechanisms, criterions and methods of the evaluation.

Размещено на Allbest.ru