Теоретико-методологічні засади функціонування заготівельних підприємств хлібопродуктів

Третій рівень вартості складають супутні послуги, тобто вартість, розширена на обслуговування клієнта. Це послуги, які випереджають продаж, супроводжують продаж і мають місце після продажу, а саме: моніторинг зернового ринку, консультування, транспортування, сервісне обслуговування, надання в оренду техніки, товарне кредитування (паливно-мастильними матеріалами, добривами тощо).

До четвертого рівня належать вартості, що базуються на стосунках, які клієнт встановив із зерновим складом, посередниками у каналах дистрибуції, а також з іншими клієнтами. Стосунки є для клієнтів джерелом користей емоціонального (психологічного) і суспільного характеру, а також дають змогу знизити трансакійні витрати, пов'язані з аналізом пропозицій вартості різних підприємств.

Розглядаючи структуру вартості для клієнта крізь призму сучасних процесів конкуренції, можна стверджувати, що з посиленням конкуренції на окремих ринках, а також диференціації і зростання потреб та очікувань клієнтів, конкуренція між підприємствами і утворюваними ними мережами виходить на все вищі рівні вартості для клієнта. Проведений аналіз дає змогу запропонувати авторське визначення послуг, які надають зернові склади, - це взаємовигідні відносини зернового складу з поклажодавцем (власником зерна та продуктів його переробки), які створюють умови виникнення синергетичного ефекту, в результаті яких задовольняються потреби власника зерна зі зберігання, покращання якості, відправлення зерна в обсязі та часі, визначеному чинним договором.

Доведено, що основними векторами інноваційної діяльності ЗПХ виступають фізичний, інтелектуальний капітали та інновації в екологічно чисті методи зберігання та доробки зерна.

Найбільших інноваційних змін зазначають конструктивні рішення споруд зерносховищ. Основними причинами є те, що великотоннажні ЗПХ, які дісталися у спадщину Україні, розташовані на відстані 30 і більше кілометрів від віддалених товаровиробників, а вартість зберігання зерна в них становить майже 25 % від вартості закладеного на зберігання збіжжя. Результати дослідження світового досвіду, проведеного автором, переконують, що в розвинених країнах майже 80 % урожаю аграрії зберігають у власних сховищах. При цьому пріоритети віддані методам зберігання зерна в елеваторах з металевими силосами або в полімерних мішках-рукавах “IPESA-Silo” (метод “Силобег”), які мають ряд переваг:

- гнучкість при виборі габаритів, потужності, конструкції типу днищ; можливості розміщення зерносховищ відповідно до побажань замовника на наявній території, короткий час будівництва;

- швидка віддача інвестицій, висока якість зберігання продукції, можливість застосування всіх видів обробки.

Доведено, що важливою особливістю сьогодення є кардинальна зміна ролі і постаті споживача послуг ЗПХ. Замість масового споживача послуг приходить індивідуальний замовник послуг - клієнт. Отже, для ЗПХ постає питання формування власного клієнтського капіталу як гаранта власного фінансового благополуччя. Клієнтський капітал, як економічна категорія, притаманний тільки системі ринкового господарювання, і його формування має свою специфіку. Визначено ряд механізмів формування клієнтського капіталу в сфері зернового ринку.

Перший механізм - це формування клієнтського капіталу в мікрологістичних системах, де ЗПХ розглядаються як самостійні суб'єкти господарювання з функціями надання послуг із зберігання зерна. Клієнтами даної групи елеваторів виступають власники зерна, які територіально розміщені в прилеглій до елеватора “зоні тяжіння” та бажають передати непрофільні для них функції тимчасового зберігання, очищення або сушіння зерна третій стороні, яка спеціалізується в даній сфері діяльності. Тобто тут маємо справу з таким видом співпраці, як контрактна логістика, або аутсорсинг. Характер відносин між клієнтами та елеваторами залежить від ситуації на зерновому ринку, тобто відношення попиту та пропозицій на послуги із зберігання зерна.

Другий механізм передбачає формування клієнтського капіталу в макро- та мезологістичних системах, які в своїй більшості є вертикально інтегрованими структурами. Взаємовідносини в таких структурах формуються на базі надійних, довгострокових та взаємовигідних клієнтських відносин. Такий ланцюг може створюватися та функціонувати за єдиної умови: всі без винятку учасники такого ланцюга повинні отримувати додаткові прибутки від співпраці.

Третій механізм створення клієнтського капіталу властивий портовим перевалочним терміналам, призначеним для перевалювання зерна на борт суден-зерновозів. Клієнтами портових перевалочних терміналів виступають експортери зерна, незалежно від місця розміщення запасів їх збіжжя. Вибір порту відвантаження залежить від ряду факторів, які включають: величину комплексних витрат із доставки зерна в порт призначення, надійність, вартість та швидкість виконання операцій із перевалювання, вартість проводження судна в акваторію порту, тарифи на фумігацію судна та зерна, вартість та строки оформлення суднової документації, документації на вантаж та типу базисних умов постачання. Базисні умови постачання регламентують розподілення між постачальником та покупцем витрат щодо перевезення та ризику випадкової втрати чи пошкодження вантажу на шляху транспортування.

Дослідивши структуру, механізми формування та функціонування
клієнтського капіталу в логістичних системах, можна стверджувати, що клієнтський капітал - це один із складників інтелектуального капіталу системи, в основі якої лежать партнерські відносини підприємства зі своїми клієнтами, започатковані з метою отримання взаємовигод на базі синергетичного ефекту.

Окреслено вектори інноваційної діяльності у сфері енергозаощадження та екологічного спрямування. Вектором енергозаощадження виступає процес сушінні зерна в сушарках, як найбільш енергомісткий із процесів технологічного ланцюга, шляхом переводу зерносушарок на природний чи скраплений газ із метою зменшення канцерогенного забруднення, безконтактне сушіння (виключення можливості контакту топкових газів із потоком зерна). З метою подовження ланцюга органічного землеробства рекомендоване застосування КА-технології, консервування зерна охолодженням. В основі КА-технології лежить видалення із міжзернового простору кисню. Таким чином, повітря мінус кисень, отримуємо інертний азот. Нині лише КА-технологія будучи екологічно чистою, відповідає стандартам, які унеможливлюють ураження зерна шкідниками-комахами й мікроорганізмами.

У п'ятому розділі “Реалізація стратегії організаційно-економічного механізму функціонування заготівельних підприємств хлібопродуктів” здійснено моделювання процесу взаємодії ЗПХ у складі інтегрованих структур, формування архітектури агропромислових формувань, окреслено шляхи реалізації концепції розвитку зернового бізнесу на основі кластерних формувань, розроблено модель співпраці суб'єктів зернового ринку у віртуальних підприємствах (ВП). На думку автора, організаційно-економічний механізм - це система впливу і контролю на екзогенні та ендогенні сфери діяльності підприємства з метою досягнення ефективних результатів. На основі аналізу характеристик і синтезу основних ознак визначено, що структура організаційно-економічного механізму функціонування ЗПХ в агропромислових формуваннях складається із двох підсистем: внутрішньої та зовнішньої.

Внутрішня підсистема - механізм управління підприємством, контролює і впливає на екзогенні фактори, зовнішня підсистема - механізм взаємодії із зовнішнім середовищем, контролює і впливає на ендогенні фактори - зв'язки з державою, підприємницькими структурами і некомерційними організаціями. Обидві підсистеми є взаємозалежними, і кожна з них має свій вплив на ефективність функціонування ЗПХ у складі інтегрованих агропромислових формувань. Одним із найбільш реальних шляхів виходу є шлях створення вертикально інтегрованих структур кластерного типу, який дасть змогу реалізовувати складні інноваційні проекти, відновити розвиток соціальних інфраструктур територій, створювати нові робочі місця у сфері науки та виробництва.

Визначено, що центральним питанням при формуванні внутрішньокластерних відносин є питання визначення структури та розмірів матеріальних витрат. Для вирішення зазначеного питання обґрунтовано застосування трансфертних цін, які є внутрішніми розрахунковими цінами, згідно з якими здійснюється купівля-продаж товарів чи послуг між підприємствами, що входять до складу агропромислового формування. Система взаєморозрахунків між підприємствами в агропромисловому формуванні представлена на рис. 4.

У випадках співпраці учасників на умовах договорів про співробітництво виникає проблема розподілу прибутку, що створює напругу у взаємовідносинах. Для вирішення такої проблеми автором запропоновано методику, згідно з якою частка прибутку кожного із учасників технологічного ланцюга визначається на підставі формули:

(1)

де - прибуток i-го учасника; - загальні валові витрати i-го учасника; - загальний прибуток; ЕФ син - величина синергетичного ефекту від спільної діяльності; - величина зовнішніх трансакційних витрат; -загальні валові витрати.

Важливість формування кластерів для сільськогосподарських підприємств полягає в можливості відновлення великотоварного виробництва з його перевагами: впровадження новітніх технологій, які забезпечують високі та стабільні врожаї з високою якістю продукції, соціальний розвиток сільських територій, підвищення життєвого рівня працівників. У підвалини формування зернового кластера пропонується закласти принципи ключових компетенцій та аутсорсингу, задля чого вилучити із структур підприємств служби логістики, маркетингу, управління персоналом, обліку та аудиту, інформаційну, дорадчу, аналітичну. На їх базі створити самостійні господарюючі суб'єкти, які будуть на умовах аутсорсингу здійснювати виконання визначених функцій (рис. 5).



Рис. 5. Організаційна структура координації діяльності зернового кластеру

З урахуванням особливостей функціонування мережевих організаційних форм доведено, що в системі зернового ринку діють віртуальні підприємства, які орієнтується не на задоволення потреб споживачів “середньостатистичного” сегменту ринку, а на виконання певних ринкових замовлень конкретних замовників, збільшуючи швидкість та якість виконання замовлення шляхом об'єднання ресурсів різних партнерів у єдину систему.

На рис. 6 показано механізм реалізації проекту ВП експорту партії зерна з участю елеватора. Вибір претендентів на участь у ВП здійснюється за допомогою :

- узагальнювального показника, на який впливає величина складських місткостей;

- потужності фронтів розвантаження і навантаження, можливості обслуговування різних видів транспорту;

- потужності очищувального та сушильного обладнання;

- величини обсягу і переліку надаваних послуг;

- собівартості надання послуг;

- величини завантаженості складських місткостей;

- відносної величини чисельності адміністративно-управлінського

персоналу до обсягу надаваних послуг;

- ступеня механізації і автоматизації основних, допоміжних, обслуговуючих виробничих та управлінських процесів;

- місця розташування елеватора в зерносіючій зоні.



Вперше розроблено модель відбору і перетворення ідей у кінцевий товар (послугу) в рамках ВП, яка належить до типу “витягуючих” моделей, у яких первинним виступає замовлення (проект) на перспективний виріб.

Принциповою новизною моделі є те, що в розробці нового товару (послуги) одночасно задіяні робочі групи виконавців на всіх етапах технологічного процесу створення товару. Робочі групи продукують, акумулюють і опрацьовують велику кількість незрілих фундаментальних ідей кожного етапу технологічного процесу.

На визначених етапах здійснюється спільний розгляд ідей, що дає можливість визначати найбільш перспективні. При необхідності є можливість звертатися до результатів попередніх етапів, що суттєво знизить фінансові витрати на інноваційні розробки і в цілому знизить витрати на створення нового виробу.

Таким чином, великі інтегровані структури отримують переваги порівняно із самостійно діючими підприємствами за рахунок синергетичного ефекту (однонаправленості), емерджентного ефекту (додаткових властивостей великих систем) та партнерських відносин (зниження трасакційних витрат).

Запроваджені зміни зумовлять виникнення ряду синергетичних ефектів: інтеграції, конгломерату, масштабу, комплексних переваг, інвестування, виробничого, маркетингового, оперативного, логістичного, що в свою чергу підвищить конкурентоспроможність та прибутковість усього кластерного формування.

Отже, представлені наукові доробки дозволять підвищити ефективність функціонування заготівельних підприємств хлібопродуктів у ринкових умовах.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано вирішення актуальної наукової проблеми щодо формування організаційно-економічного механізму ефективного функціонування ЗПХ у складі агропромислових формувань, що дозволило зробити висновки та сформувати пропозиції концептуального, методологічного та науково-практичного характеру.

1. Відповідно до поставлених завдань автором розроблено модель організаційно-економічного механізму функціонування ЗПХ у структурі агропромислових формувань. Ефективність функціонування механізму забезпечують два складники механізму: внутрішній та зовнішній. Внутрішній механізм складає “механізм управління підприємством”, зовнішній має два компоненти: “механізм взаємодії із зовнішнім середовищем, державою, іншими підприємствами і організаціями” та “механізм взаємодії з партнерами у структурі агропромислових формувань”. Співпраця в технологічному ланцюгу набуває найбільшої ефективності за умов розбудови внутрішнього складника механізму на засадах аутсорсингу, ключових компетенцій, зовнішнього - на засадах партнерства, інституціоналізму, синергізму.

2. В результаті проведених у дисертації досліджень автором визначено основні стратегії розвитку ЗПХ: глибока спеціалізація у сфері зберігання зерна: зберігання зернових, зернобобових, олійних та дрібнонасіннєвих культур; зберігання продовольчого, фуражного, насіннєвого зерна; зберігання сухого, вологого зерна; консервування за допомогою охолодженого повітря; зберігання в контрольованій атмосфері (інертних газах); зберігання персоніфікованих та неперсоніфікованих партій зерна; диференціація видів діяльності: розвантаження та завантаження із залізничного, автомобільного та водного видів транспорту; зберігання; сушіння; очищення; формування однорідних партій зерна; підготовка експортних партій зерна за спеціальними вимогами; знезараження; підготовка насіннєвого матеріалу; калібрування кукурудзи; транспортування; консультування; грошове та товарне кредитування; співпраця на рівні партнерства як з окремими учасниками ланцюга створення вартості, так і в якості учасника інтегрованого ланцюга створення вартості і ланцюга постачання з метою отримання оптимального позитивного результату від синергетичного ефекту в ланцюгах постачання, у віртуальних та в мережевих підприємствах.

3. Дисертаційні дослідження довели, що національний ринок зерна характеризується рядом стійких тенденцій: неефективне державне регулювання ринку зерна, посилення концентрації серед основних суб'єктів зернового ринку, нестабільність виробництва з явно вираженим чотирирічним циклом в обсягах виробництва зерна, зростання долі експорту. Узагальнення тенденцій окреслює перспективний вектор розвитку зернового ринку, яким є експорт.

4. Аналіз економічних сутностей понятійно-категоріального апарату дав змогу поглибити зміст дефініцій: організаційно-економічний механізм - сукупність процесів, принципів та підходів, сформованих на базі інституціонально-синергетичної парадигми, покликаних реалізувати комплекс дій для виконання місії та отримання стійкого конкурентного становища підприємства на зерновому ринку; послуга зернового складу - акцентовано на взаємовигідних відносинах між зерновим складом і поклажодавцем, які виступають основним фактором виникнення синергетичного ефекту; віртуальне підприємство - підсилено існуючі визначення такими властивостями учасників, як володіння ключовими компетенціями; бізнес-зв'язки - зв'язки, потреба в яких виникає при співпраці суб'єктів бізнесу в технологічному ланцюгу “виробництво - просування - споживання товарів”.

5. На підставі проведеного дослідження ЗПХ та узагальнення їх специфічних відмінностей здійснено їх класифікацію згідно з ознаками майнової належності та ключових компетенцій. Підприємства першої групи підпорядковані державній акціонерній компанії “Хліб України”. Другу групу складають державні підприємства, які згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764 та від 9 лютого 2011 р. № 85 передані урядом державному підприємству “Державна продовольчо-зернова корпорація України”. Третю групу складають державні підприємства, які знаходяться в підпорядкуванні Державному комітету з матеріального резерву України (Держкомрезерв України). Основною функцією цих підприємств є накопичення та реалізація сільськогосподарської продукції в обсягах мобілізаційного резерву, який забезпечує продовольчу безпеку держави. Четверту групу складають елеватори та хлібоприймальні підприємства недержавних форм власності, що створили ринок послуг для сільгоспвиробників, які не мають власних зерносховищ. П'яту групу складають елеваторно-складські потужності сільгоспвиробників, які здійснюють повний цикл виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції та вимушені мати потужності для зберігання власного зерна, а також в період його реалізації та вивільнення місткостей надають послуги з зберігання зерна стороннім організаціям. Шосту групу формують підприємства, які викупили чи побудували потужні закордонні зернотрейдери. Їх використовують для накопичення зерна в період масового збору врожаю, яке зернотрейдери скуповують за низькими цінами для експортних цілей.

6. Дослідження показало, що мережі ДАК “Хліб України”, Держкомрезерву України, вітчизняних та закордонних зернотрейдерів відповідають усім системоутворювальним ознакам макрологістичних систем. Згідно з логістичним підходом, у цих системах повинна переміщуватися (вирощуватися, зберігатися, перероблятися та реалізовуватися) тільки певна кількість зерна, величина якої визначається потребами в зерні в кінцевій ланці системи. Проведений аналіз свідчить про те, що в Україні зернопромисловий комплекс працює в режимі “виштовхувальної” системи, тобто незважаючи на “витягувальні” потреби логістичної системи кількість виробленого зерна нерегламентована.

7. Провівши аналіз потоків, автор вважає за необхідне внести доповнення до класифікації матеріальних потоків: за ознакою “участь у виробничих процесах”: комерційні та забезпечуючі. Комерційні матеріальні потоки об'єднують потоки товарів, сировини, матеріалів та напівфабрикатів, тари, упаковки, які в процесі здійснення з ними виробничої та (чи) збутової діяльності виступають основою отримання прибутку, забезпечуючі матеріальні потоки забезпечують безперебійне та ефективне функціонування всієї системи життєзабезпечення підприємства; забезпечуючі матеріальні потоки можна виокремити у дві групи: потоки, які можуть створювати запаси, й ті, які не мають здатності створювати запаси; мають придатність до відтворення та потребу в утилізації.

8. Дисертантом запропоновано методичний підхід щодо визначення узагальнювального показника ефективності функціонування ЗПХ в інтегрованій структурі, який базується на використанні специфічних для цих підприємств критеріях оцінювання. Підхід дозволяє через порівняння еталонного і узагальнювального показників ефективності потенційних учасників визначити реального претендента для участі в реалізації проекту ВП. Як узагальнювальний показник рекомендовано прийняти показник структурної відмінності, за допомогою якого аналіз здійснюється не за абсолютними значеннями розрахункових показників, а за їх питомою вагою у значенні показників ідеально діючого підприємства.

9. Дисертаційні дослідження довели, що клієнтський капітал як економічна категорія притаманний тільки системі ринкового господарювання і його формування має свою специфіку залежно від призначення, функцій та форм власності підприємств елеваторної промисловості. Клієнтами сировинних елеваторів виступають власники зерна, які територіально розміщені в зоні тяжіння елеватора та бажають передати непрофільні для них функції зі зберігання та доробки зерна третій стороні, яка спеціалізується в даній сфері діяльності. Клієнтський капітал у макро- та мезологістичних системах, які у своїй більшості є вертикально інтегрованими структурами, формується на базі надійних, довгострокових, довірчих та взаємовигідних клієнтських відносинах. Такі взаємовідносини дають змогу підприємствам отримувати додаткові прибутки від суспільної діяльності завдяки синергетичному ефекту. Клієнтами транскордонних ЗПХ виступають вітчизняні та світові зернотрейдери, які не мають власних потужностей для перевалювання зерна. Партнерські відносини між учасниками технологічного ланцюга є потужним важелем підвищення ефективності функціонування ланцюга. Завдяки партнерським відносинам зовнішні трансакційні витрати наближаються до нуля і виникає синергетичний ефект, знижуються загальні витрати ланцюга, збільшується прибуток.

10. Дисертантом встановлено, що український ринок органічної продукції має тенденцію до постійного зростання. Втім надати статус “органік” продукту харчування можна лише в тому випадку, коли екологічним вимогам відповідають всі етапи, які проходить зерно до перетворення в готову продукцію: виробництво, транспортування, зберігання, первинна переробка, виготовлення готової продукції, реалізація. Враховуючи, що етапи зберігання та доробки зерна протікають на ЗПХ, автором обґрунтовано можливість впровадження інноваційних, екологічно чистих методів зберігання та доробки зерна на ЗПХ, якими виступають КА-технологія, охолодження та застосування методу “Силобег” (зберігання зернової продукції в полімерних мішках-рукавах “IPESA-Silo”). Застосування названих методів дасть змогу подовжити технологічній ланцюг органічного землеробства. Слід відзначити, що КА-технологія та охолодження можливо запроваджувати тільки за наявності металевих силосів, у яких можна створити герметичне середовище. В залізобенних силосах герметичності не можна досягти, а відповідно і застосовувати названі методи неможливо. Застосовувати метод “Силобег” можуть як фермери так і ЗПХ. Розрахунок економічної ефективності застосування методу розроблено і рекомендовано в роботі.

11. Важливість формування зернових кластерів полягає в можливості відновлення великотоварного виробництва з його перевагами: впровадження новітніх технологій, які забезпечують високі та стабільні врожаї з високою якістю продукції, і, як результат, стабільна завантаженість ЗПХ, соціальний розвиток територій, підвищення життєвого рівня працівників. Доведено, що в Україні матеріальна база зернових кластерів сформована і функціонує. Об'єднувальним фактором у формуванні кластерів виступають партнерські зв'язки. Втім діючі нині інтегровані сільськогосподарські формування, створені на основі привілейованих (неформальних) зв'язків і створення кластерних формувань на платформі діючих привілейованих відносин неможливе. Формування кластерів може здійснюватися на основі партнерських стосунків між підприємствами, які пройшли еволюційний шлях: зв'язки правового характеру - бізнес-зв'язки (ділові зв'язки) - асоціативні зв'язки - партнерські зв'язки.

12. У дисертаційній роботі досліджено завдання, які вирішують віртуальні підприємства у своїй діяльності. Одним із них є продукування і комерціалізація нових інноваційних розробок. Для ефективної реалізації зазначених завдань, автором розроблено модель інтегрованого управління інноваційним процесом створення нового товару (послуги) в рамках ВП, яка є чотирьохетапною і належить до типу “витягувальних”. Модель передбачає одночасне залучення розробників усіх етапів технологічного ланцюга до процесу розробки нового продукту (послуги) із централізованою координацією їх діяльності. При проходженні кожного етапу координаційним органом визначаються перспективні напрями, які й розробляються на наступних етапах.

13. Доведено, що єдиний інформаційний галузевий простір, будучи одночасно складовою частиною системи управління регіонами і видами діяльності, відіграє інтегруючу роль, збільшуючи потенційні можливості ефективного вирішення галузевих і територіальних завдань. Автором розроблено механізм формування інформаційної підтримки зернового кластера через створення інформаційного центру з рівнями: нижнім - корпоративними мережами абонентів, середнім - організованими за територіальною ознакою локальними вузлами і верхнім рівнем - центральним інформаційним вузлом кластера як елементом організаційного механізму управління ЗПХ на засадах логістики.

14. Враховуючи, що основною вимогою до ВП є наявність загального для всіх учасників інформаційного (віртуального) середовища, першою стадією створення ВП є розробка моделі інтегрованого інформаційного простору ВП, яка функціонує на основі загальних баз даних підприємств-учасників, їх функціональних можливостей (компетенцій) і технологічних операцій. Віртуальні підприємства вирішують дві групи завдань: перша група - реалізація унікальних проектів на базі наявних, географічно розпорошених ресурсів і друга група завдань - спільне продукування і комерціалізація нових інноваційних розробок. Перша група завдань реалізується на основі параметрів замовлення клієнта, технологічних можливостей щодо виготовлення даного продукту (послуги), альтернативних можливостей виконання кожної з операцій технологічного процесу, параметрів бази даних постачальників. У подальшому за допомогою аналізу узагальнювальних показників наявності й ефективності використання ресурсів здійсняються порівняння різних варіантів ланцюгів вартості. Для кожного окремого проекту вибирають найкращу конфігурацію віртуального підприємства по окремих виконавцях.

15. Центральним питанням при формуванні внутрішньокластерних відносин є питання визначення структури та розмірів матеріальних витрат. Найбільш виправданим шляхом визначення структури та розмірів матеріальних витрат є бюджетування, яке вимагає використання науково обґрунтованих норм та нормативів. Враховуючи ситуацію, що в наш час розрахунок норм та нормативів на підприємствах практично не ведеться, виходом зі становища може бути застосування трансфертних цін. Трансфертні ціни є внутрішніми розрахунковими цінами, згідно з якими здійснюється купівля-продаж товарів чи послуг між підприємствами, що входять до складу агропромислового формування.

16. У дисертаційній роботі доведено, що всі неузгодженості у співробітництві учасників технологічного ланцюга виникають через недосконалість механізму розподілу отриманого системного ефекту. У випадку співпраці учасників на умовах партнерських відносин, прибуток збільшується на величину синергетичного та емерджентного ефектів від спільної діяльності і на величину зовнішніх трансакційних витрат. Розподіл отриманого прибутку може здійснюватися пропорційно доданій вартості кожним із учасників у ланцюг вартості, тобто пропорційно витратам понесеним учасниками на створення кінцевого продукту. При застосуванні запропонованого методу розподілу системного ефекту зміняться пріоритети: з гонитва за монопольними перевагами в рамках технологічного ланцюга поступається місцем прагненню економії трансакційних витрат і створення умов для виникнення синергетичного та емерджентного ефектів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ МОНОГРАФІЇ

1. Савенко І.І. Логістичний підхід в управлінні потоками зернозберігаючих підприємств. Теоретико-правовий та методологічний аспекти: монографія. - Одеса: Поліграф, 2008. - 272 с.

2. Савенко І.І. Перспективні напрями інноваційної діяльності зернозберігаючих підприємств. Теоретико-правовий та методологічний аспекти: монографія. - Одеса: Поліграф, 2009. - 200 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Савенко И.И. Транзитность магистралей международных транзитных коридоров Украины: критерии и основные показатели ее оценки / Н.А. Белоусов, И.И. Савенко // Економические инновации. Вып. 8. Рынок транспортных услуг. Сб. науч. работ. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. 2000. - С. 34 - 37.

[Особистий внесок здобувача: рекомендовано організаційно-технічні заходи, направлені на прискорення перевезень].

4. Савенко І.І. Роль лізингу у розвитку малого бізнесу / І.І. Савенко // Экономические инновации. Вып. 9: Современные проблемы развития экологического лизинга в Украине. Сб. науч. работ. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. 2001. - С. 103 - 110.

5. Савенко И.И. Комплексный анализ хозяйственной деятельности как условие устойчивости предприятия в рыночной системе / И.И. Савченко // Экономические инновации. Вып. 12: Предпринимательство: опыт, проблемы, перспективы развития. Сб. научн. работ. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологич. исслед. НАН Украины. 2001. - С. 175 - 184.

6. Савенко І.І. Сутність логістичного підходу в управлінні підприємствами харчової промисловості / І.І. Савенко, І.О. Седікова, І.А. Якубовська // Аграр. вісн. Причорномор'я: Зб. наук. праць. Економічні науки. - Одеса, 2005. - Вип. 27. - С. 110 - 113.

[Особистий внесок здобувача: на базі специфічних особливостей підприємств харчової промисловості сформульовано проблеми їх функціонування].

7. Савенко І.І. Дослідження логістичних закупівельних та розподільчих каналів підприємств харчової промисловості / І.І. Савенко, В.О. Чабаров, Л.І. Корольова. // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць. Економічні науки. - Одеса, 2005. - Вип. 27. - С. 114 - 116.

[Особистий внесок: визначено склад задач розподільчої логістики на мікро- та макрорівнях].

8. Савенко І.І. Синергетичний ефект в логістичних системах / І.І. Савенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 208: у 4-х т. Т. 1.- Дніпропет.: ДНУ, 2005. - С. 165 - 170.

9. Савенко І.І. Економічна реформа сільського господарства через призму логістики / І.І. Савенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 208: у 4-х т. Т. 2. - Дніпропет.: ДНУ, 2005. - С. 577 - 586.

10. Савенко І.І. Холізм інноваційних процесів в галузі виробництва та переробки зерна / І.І. Савенко // Наук. праці Нац. ун-ту харч. техн. Ч. І. Маркетинг. Інвестиції. Інновації. - Київ: НУХТ, 2006. - № 19. - С. 101 - 103.

11. Савенко І.І. Роль та шляхи розвитку логістичної складової в національній інноваційній системі України / І.І. Савенко // Экономические инновации. Вып. 24: Инвестиционные и инновационные факторы экономического развития. Сб. научн. работ. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологич. исслед. НАН Украины, 2006. - С. 28 - 36.

12. Савенко І.І. Загальний стан галузі виробництва зерна в Україні та роль інновацій в її оздоровленні / І.І. Савенко // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. Зб. наук. праць. Харк. держ. ун-ту харчування та торгівлі. - Харків, 2006. Вип. 1(3). - С. 471 - 475.

13. Савенко І.І. Логістична складова інноваційних процесів у галузях виробництва та переробки зерна / І.І. Савенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Дніпропет.: ДНУ, 2006. - Вип.: 218 у 4-х т. Т. 2. - С. 483 - 483.

14. Савенко І.І. Маркетингові дослідження інноваційного попиту в АПК / І.І. Савенко // Аграр. вісн. Причорномор'я. Зб. наук. праць. Економічні науки. - Одеса, 2006 . - Вип. 36. - С. 129 - 133.

15. Савенко І.І. Інноваційний потенціал макрологістичних систем переробки зерна / І.І. Савенко // Вісн. нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Проблеми економіки та управління. Зб. наук. праць. - Львів, 2007. - № 579. - С. 247 - 251.

16. Савенко І.І. Вплив логістичних інновацій на конкурентоспроможність підприємств заготівельної галузі / І.І. Савенко // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. Зб. наук. праць. Харк. держ. ун-ту харчування та торгівлі. - Харків, 2007. Вип. 1(5). - С. 149 - 156.

17. Савенко І.І. Інноваційний потенціал зернозаготівельної галузі зерна / І.І. Савенко // Вісн. нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Логістика. Зб. наук. праць. - Львів, 2007. - № 594. - С. 149 - 153.

18. Савенко І.І. Специфіка логістичних матеріальних потоків в мікрологістичних системах зберігання зерна / Савенко І.І. // Вчені записки Крим. інженерно-педагог. ун-ту. Економічні науки. Сімферополь. - 2007. Вип. 10. - С. 272 - 276.

19. Савенко І.І. Роль інформаційних потоків у функціонуванні мікрологістичних систем / І.І. Савенко // Вісн. соціально-екон. дослід. Зб. наук. праць Одес. держ. екон. ун-ту. - Одеса, 2007. - № 29. - С. 169 - 173.

20. Савенко І.І. Вплив структури фінансових потоків на ефективність функціонування мікрологістичних систем / І.І.Савенко // Вісн. Хмельниц. нац. ун-ту. Економ. науки. - Хмельницький, 2007. - № 3. - С. 182 - 186.

21. Савенко І.І. Аутсорсинг як інноваційна форма організації відносин між підприємствами / І.І. Савенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Вип. 218. - Дніпропет.: ДНУ, 2007. - С. 1306 - 1312.

22. Савенко І.І. Роль людського капіталу в структурі інтелектуального капіталу мікрологістичних систем / І.І. Савенко // Вісн. Хмельниц. нац. ун-ту. Економ. науки. Т. 3. Хмельницький , 2008. - С. 223 - 227.

23. Савенко І.І. Специфіка формування клієнтського капіталу в мікрологістичних системах / І.І. Савенко // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. Вип. 236. - Т.ІІІ. - С. 545 - 550.

24. Савенко І.І. Макрологістична система як економічне ядро кластерних структур / І.І. Савенко // Рег. зб. наук. праць з економіки: “Прометей”. Донец. економіко-гуманітарний ін-т МОН. Ін-т економіко-правових дослід. НАН України. м. Донецьк: ДЕГІ, 2007. - Вип. 2 (23). - С. 320 - 324.

25. Савенко І.І. Інноваційні методи знезараження зерна як фактор підвищення конкурентоздатності зернових складів / Савенко І.І. // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Дніпропет.: ДНУ, 2008. Вип. 243: Т.ІІІ. - С. 726 - 732.

26. Савенко І.І. Умови виникнення синергетичного ефекту при постачанні зерновим складом послуг / І.І. Савенко // Вісн. соціально-економ. дослід. Зб. наук. праць Одес. держ. екон. ун-ту. - Одеса, 2008. - С. 154 - 159.

27. Савенко І.І. Аналіз логістичних систем зберігання та перерозподілу зерна в зерновиробних та зерноспоживаючих регіонах / І.І. Савенко // Вісн. нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Логістика. Зб. наук. праць. - Львів, 2008. - № 633. - С. 621 - 626.

28. Савенко І.І. Сутність віртуальних підприємств та можливість їх функціонування в сфері зернового господарства / І.І. Савенко // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропет.: ДНУ, 2009. Вип. 251: Т.ІІІ. - С. 617 - 623.

29. Савенко І.І. Віртуальні підприємства в сфері зернового ринку України / І.І. Савенко // Економіка АПК. - 2010. - № 1. - С. 63 - 68.

30. Наумов О.Б. Аутсорсингова модель координації діяльністю зернового кластера / О.Б. Наумов, І.І. Савенко // Вісн. східноукраїнск. нац. ун-ту ім.. В. Даля. Зб. наук. праць. - Луганськ, 2011. - № 5 (159). Ч. 1. - С. 61 - 66.

[Особистий внесок: визначення рівнів зв'язків агропромислових формуваннях та організаційна структура координації діяльності зерновим кластером]

Статті у галузевих журналах

31. Савенко І.І. Формування зерновими складами ринку послуг із зберігання зерна / І.І. Савенко // Зернові продукти і комбікорми. - 2009. - № 2. - С. 9 - 13.

32. Чи можна відносити послуги зернових складів із зберігання збіжжя до аутсорсингу? / Савенко І.І. // Зернові продукти і комбікорми. - 2009. - № 3. - С. 4 - 7.

33. Савенко І.І. Вибір оптимального варіанту зберігання зерна / І.І. Савенко // Зернові продукти і комбікорми. - 2009. - № 4. - С. 10 - 14.

34. Савенко І.І. Вплив партнерських відносин на ефективність функціонування технологічних ланцюгів / І.І. Савенко // Зернові продукти і комбікорми. - 2010. - № 2. - С. 9 - 12.

Тези доповідей та матеріали конференцій

35. Савенко І.І. Розвиток контрактної логістики в Україні / І.І. Савенко // Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти; матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 20 квітня 2005 р. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 170 - 172.

36. Савенко І.І. Функціонування логістичних систем, елементи яких знаходяться на різних етапах розвитку логістики / І.І. Савенко // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика; матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 1 - 8 червня 2005р. - Дніпропетровськ, 2005. Т.4. - С. 38 - 40.

37. Савенко І.І. Інноваційний шлях розвитку харчової галузі АПК України / І.І. Савенко // Продовольчий комплекс України: проблеми теорії та практики; матеріали наукових читань 14 квітня 2006 р. - м. Київ, 2006. - С. 145.

38. Савенко І.І. Логістична складова інноваційних процесів в галузях виробництва та переробки зерна / І.І. Савенко // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти; матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 10 - 12 травня 2006 р. - Полтава, 2006. - С. 54.

39. Савенко І.І. Інноваційний потенціал макрологістичних систем переробки зерна / І.І. Савенко // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики; тези Міжнар. наук.-практ. конф., 11- 13 травня 2006 р. - Львів, 2006. - С. 413.

40. Савенко І.І. Заготівельна галузь як елемент макрологістичної системи / І.І. Савенко // Маркетинг та логістика в системі менеджменту; тези VI Міжнар. наук.-практ. конф., 9 - 11 листопада 2006. - Львів, 2006. - С. 290.

41. Савенко І.І. Логістичний підхід до управління зерновим потенціалом України / І.І. Савенко // Наук. праці ОНАХТ. Хлібопродукти - 2006: праці VI Міжнар. наук.-практ. конф. - Одеса, 2006. - Вип. 29. - С. 316 - 319.

42. Савенко І.І. Застосування макрологістичних систем в харчовій галузі / І.І. Савенко // Харчові технології - 2006; тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 17 - 19 жовтня 2006. - Одеса. - С. 164.

43. Савенко І.І. Впровадження економіко-математичних методів для прийняття оптимальних управлінських рішень / С.В. Котлик, І.І. Савенко, І.О. Седікова // Харчові технології - 2006: тези ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Одеса, 2006. - С. 168.

44. Савенко І.І. Специфіка логістичних матеріальних потоків в мікрологістичних системах зберігання зерна / І.І. Савенко // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів: тези доп. III Всеукр. наук.-практ. конф. 19 квітня 2007. - Сімферополь: НИЦ КИПУ, 2007. - С. 260.

45. Савенко І.І. Інноваційний шлях розвитку підприємств елеваторної галузі / І.І. Савенко // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення; матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 2 - 6 жовтня 2007. - Ялта, 2007. - Т. ІІ. - С. 261 - 264.

46. Савенко І.І. Послуга як напрям інноваційної діяльності мікрологістичних систем / І.І. Савенко // Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. 26 лютого 2008. ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського. - Донецьк. - С. 153 - 155.

47. Савенко І.І. Логістичний потенціал економічних систем / І.І. Савенко // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. - Сімферополь, 2009. - С. 218 - 220.

48. Савенко І.І. Спеціалізована виставка-конференція транспортно-логістичної інфраструктури зернового ринку. 2 - 4 червня 2010. Одеса.

Інші публікації

49. Савенко И.И. Состояние организации ремонта и технического обслуживания на предприятиях отрасли / Приходько К.П., Савенко И.И. // Эффективность организации ремонтного обслуживания на предприятиях консервной промышленности. Р.1, Одесса, Аспект. - С.3 - 23.

50. Савенко І.І. Організація та планування ремонтного виробництва / А.М. Богатирьов, К.П. Приходько, І.І.Савенко // Організація виробництва на підприємствах консервної промисловості. Навч. посібник. - Одеса: Аспект, 1997, - 200 с. Тема 8. - С. 96 - 116.

51. Савенко І.І. Структура і зміст бізнес-плану / А.М. Богатирьов, І.О. Кузнецова, З.І. Чабарова [та ін.] // Основи підприємництва в харчовій промисловості: Навч. посібник. - Одеса: Аспект, 2004. - Розділ 4. - С. 64 - 96.

52.Савенко И.И. Управленческая структура и факторы ее определяющие / Гриневецкий С.Р., Агеева И.Н. и др. / под общ. ред. С.Р. Гриневецкого и Г.В. Ангелова // Психолого-социологические технологии в современном менеджменте. Учебное пособие. - Киев - Одесса: СМИЛ, 2005. - 384 с. Подраздел 1.6. - С. 28 - 33.

53. Савенко І.І. Організаційна структура управління консервним заводом / Богатирьов А.М., Єрохіна Т.В. Планування та управління підприємством консервної промисловості. Навч. посіб. - Одеса: Аспект, 2002. - 260 с. Підрозділ 15.1 - С. 200 - 206.

АНОТАЦІЇ

Савенко І.І. Теоретико-методологічні засади функціонування заготівельних підприємств хлібопродуктів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2011.

Дисертацію присвячено формуванню організаційно-економічного механізму функціонування ЗПХ у складі агропромислових формувань.

Вперше проведено класифікацію ЗПХ, які функціонують у післятрансформаційний період на зерновому ринку України згідно з ознаками майнової приналежності та за ключовими компетенціями. Узагальнено ретроспективу розвитку підприємств галузі на сучасному етапі. Визначено основні стратегії розвитку та перспективні напрямки інноваційної діяльності підприємств галузі.

Обґрунтовано можливість функціонування та механізм формування зернового кластера і віртуальних підприємств у зерновій галузі. Розроблено модель інтегрованого управління інноваційним процесом спільного продукування і комерціалізації нових інноваційних розробок у рамках віртуального підприємства.

Запропоновано методики вибору оптимального варіанта зберігання зерна, розрахунку місткостей зерносховищ регіональних заготівельних та сільськогосподарських підприємств, розподілення системного ефекту між учасниками інтеграції в ланцюгу накопичення вартості товарного зерна.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, заготівельні підприємства хлібопродуктів, інтегровані структури, аутсорсинг, послуга, логістичний підхід, логістичні системи, синергетичний ефект, партнерські відносини, кластерні формування, віртуальні підприємства.

Савенко И.И. Теоретико-методологические основы функционирования заготовительных предприятий хлебопродуктов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2011.

Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию процесса функционирования заготовительных предприятий хлебопродуктов в структуре агропромышленных формирований в послетрансформационный период как ключевому фактору их конкурентоспособности в рыночной среде. Исследованы теоретико-методологические основы функционирования заготовительных предприятий хлебопродуктов в составе агропромышленных формирований. Доказана целесообразность использования конституционально-синергетической парадигмы в качестве методологической базы решения проблемы функционирования заготовительных предприятий хлебопродуктов в структуре агропромышленных формирований. Подтверждена неспособность рынка к самостоятельному регулированию экономических процессов, что вызывает необходимость дополнительного государственного регулирования. Определены основные формы интегрированных структур, функционирующих в агропромышленной отрасли. Исследованы основные этапы и тенденции развития предприятий отрасли и на основании полученных результатов проведена классификация заготовительных предприятий хлебопродуктов, функционирующих в послетрансформационный период по признакам имущественной принадлежности и ключевым компетенциям. Обобщена ретроспектива развития предприятий отрасли на современном этапе. Исследован процесс образования рынка услуг по хранению и доработке зерновой продукции в Украине.

Проведены исследования логистических подходов эффективного обеспечения функционирования заготовительных предприятий хлебопродуктов в составе агропромышленных формирований. Раскрыты нерешённые вопросы в рамках зернового рынка и предложены пути их решения с использованием методологии логистического подхода. Разработана структура агрегированного рынка зерна и определено место ЗПХ в нём. Исследована специфика и характеристика материальных потоков - зерновой продукции, циркулирующих в заготовительных предприятиях хлебопродуктов. Усовершенствована классификация материальных потоков по признакам участия в производственных процессах, возможности создания запасов, способности к восстановлению и потребности в утилизации.

Разработан механизм взаимодействия зернового склада со сдатчиками на хранение зерна, создающий условия возникновения синергетического эффекта от совместной работы. Определено соответствие систем хранения и перераспределения зерна ДАК “Хлеб Украины”, Госкомрезерва Украины, отечественных и зарубежных зернотрейдеров требованиям построения логистических систем. Проведено исследование инновационной деятельности предприятий отрасли на современном этапе и определены перспективные направления инновационной деятельности: в оборудование, технологию, в конструктивные решения сооружений зернохранилищ, интеллектуальный и людской капитал. Обосновано возможность внедрения экологически чистых методов хранения зерна на ЗПХ, которыми выступают КА-технология, охлаждение и применение безэлеваторного метода “Силобег” (хранение зерновой продукции в полимерных мешках-рукавах “IPESA-Silo”). Применение названных методов даст возможность продлить технологическую цепь органического земледелия. Разработаны схемы функционирования предприятий отрасли в зависимости от набора предоставляемых видов услуг и выполняемых работ. Предложена методика выбора оптимальных вариантов хранения зерна. Проведено исследование видов деятельности предприятий отрасли и на основании его результатов разработан механизм формирования клиентского капитала заготовительных предприятий хлебопродуктов в зависимости от выполняемых ими работ и предоставляемых услуг.

Разработаны концептуальные основы развития кластерных формирований в зерновом хозяйстве. Раскрыта специфика и роль партнёрских и привилегированных отношений в процессе создания и функционирования кластерных формирований. Предложены схемы информационной поддержки зерновых кластеров, организационные структуры координации деятельности зернового кластера. Обосновано применение трансфертных цен, которые выступают внутренними расчетными ценами для предприятий, входящих в состав агропромышленного формирования. Предложена методика распределения системного эффекта между участниками интеграции в цепочке накопления стоимости товарного зерна. Доказано функционирование на зерновом рынке виртуальных предприятий. Впервые разработана концептуальная модель интегрированного управления инновационным процессом совместного продуцирования и коммерциализации новых инновационных разработок в рамках виртуального предприятия. Предложены общая схема оценивания конкурентных преимуществ зерновых складов по предоставлению услуг и алгоритм процесса оценки и выбора элеватора - участника виртуального предприятия. Разработаны экономико-математические модели получения максимальной прибыли предприятиями зерносберегающей отрасли и фермерскими хозяйствами. Предложена методика расчета ёмкости зернохранилищ региональных заготовительных предприятий и сельскохозяйственных предприятий.

Ключевые слова: конституционально-синергетическая парадигма, организационно-экономический механизм, заготовительные предприятия хлебопродуктов, интегрированные структуры, аутсорсинг, услуга, логистический подход, логистические системы, синергетический эффект, партнерские отношения, кластерные формирования, виртуальные предприятия.

Igor Savenko. Theoretical and methodological grounds of the functioning of bread products provision enterprises. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of doctor of economic sciences after specialty 08.00.04 - economy and management of enterprises (after the types of economic activity). - an International university of the business and law, Kherson, 2011.

The dissertation is devoted to the formation of organizational-economic mechanism of functioning of bread products provision enterprises within agricultural units. For the first time the classification of bread products provision enterprises, which function in trans-formational period at Ukraine's grain market according to the property features and core competencies was held. The retrospective of the enterprises of the industry at the present period was summarized. The main strategies of development and future directions of innovation activities of enterprises were defined. The possibility of functioning and mechanism of forming of grain-cluster and virtual enterprises in the grain industry was justified. A model of integrated management of the innovation process of joint production and commercialization of new innovational developments within the virtual enterprises was developed. A method of selecting the optimal variant of grain storage, calculation capacities of grain storages of regional provision and agricultural enterprises, sharing of system effect between the participants of integration in the chain of accumulation of cost of commodity grain was suggested.

Keywords: organizational-economic mechanism, bread products provision enterprises, integrated structures, outsourcing, service, logistics approach, logistics systems, synergies, partnerships, cluster formation, virtual enterprises.

Размещено на Allbest.ru