Концепція кластера у формуванні потенціалу конкурентоздатності деревообробних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 338.45: 674 (477.8)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Концепція кластера у формуванні потенціалу конкурентоздатності деревообробних підприємств

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Похильченко Олена Анатоліївна

Ужгород - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі маркетингу і логістики Національного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Крикавський Євген Васильович Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри маркетингу і логістики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Войнаренко Михайло Петрович Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри обліку та аудиту, проректор з науково-педагогічної роботи - перший проректор

кандидат економічних наук, доцент Вічевич Алла Миколаївна Національний лісотехнічний університет України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри менеджменту зовнішньо-економічної діяльності.

Захист відбудеться «31» березня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 88000, Україна, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 88000, м. Ужгород, Закарпатська область, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий «25» лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 61.051.02, к.е.н., доцент Чубарь О.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вимоги сучасності щодо забезпечення довготривалого врівноваженого розвитку світової економіки актуалізують проблеми конкурентоздатності підприємств, регіонів, країн, cпонукають до пошуку нетрадиційних механізмів гармонізації цілей ринкової економіки із цілями державної політики, ідентифікують синтетичні джерела створення конкурентних переваг. Нині спостерігається істотний вплив особливих (виняткових) чинників в умовах світової економічної кризи, серед яких вагоме місце належить першочерговим процедурам реструктуризації бізнесу, що, очевидно, порушує перебіг інтеграційних процесів. Внаслідок процесів дезінтеграції бізнесу зменшується роль традиційних джерел отримання конкурентних переваг, таких як масштабність, стабільність. Водночас в довгостроковій перспективі парадигмою суспільного розвитку залишається посилення інтеграційних процесів, передусім у нетрадиційний спосіб задля зниження трансакційних витрат.

Загалом інтеграція зусиль у бізнесі відбувається у різних площинах (моно- чи мульти-) з метою отримання синергетичного ефекту, а відтак і зростання конкурентоздатності. Підприємства та регіони послуговуються різноманітними методами та формами інтеграції, створюючи складні організації (мережі, стратегічні альянси, ланцюги поставок, кластери, фінансово-промислові групи, територіально-виробничі комплекси тощо) із різним ступенем інституалізації відносин (від «жорстких» ієрархічних до «м'яких» розмитих). Зміст цих відносин є диференційованим і узалежнений від стану підприємництва, політики конкуренції, якості локального середовища, організаційно-правової структури та структури власності. Питання ідентифікації та трансформації внутрішніх чинників (потенціалу, компетенцій тощо), зовнішніх чинників у процесі формування та функціонування складних (формальних чи неформальних) організацій ґрунтовно досліджено у працях іноземних фахівців у сфері конкурентних відносин (А. Сміт, Д. Рікардо, А. Маршалл, Й. Шумпетер, П. Друкер), логістики (Г. Пфоль, Д. Коул, Д. Ламберт, М. Хрістофер), кластерів (М. Портер, Б. Олін, А. Пігу, М. Єнрайт, С. Розенфельд, П. Кругман, Є. Скавінська, Р. Залєвскі) та вітчизняних вчених (І. Алєксєєв, М. Бойко, І. Булеєв, А. Вічевич, М. Войнаренко, З. Герасимчук, В. Герасимчук, В. Гриньова, В. Дубницький, В. Захарченко, О. Костюк, Є. Крикавський, В. Ляшенко В. Мікловда, О. Мних, В. Осіпов, М. Пітюлич, Ж. Поплавська, С. Соколенко, І. Сторонянська, Н. Тарнавська, Н. Чухрай, Л. Федулова та ін.). Водночас все ще залишаються недостатньо дослідженими питання формування кластерів з погляду впливу їх функціонування на розвиток конкурентоздатності промислових підприємств. Зокрема, актуалізується вирішення проблеми обґрунтування політики сприяння кластеризації економіки регіону, ідентифікації кластерів та оцінювання мобілізованого за їх допомогою внутрішнього потенціалу регіонів та інфраструктурного забезпечення кластерів у регіоні, що безпосередньо стосується суспільного капіталу, прямих іноземних інвестицій тощо.

Актуальність цього напряму наукових досліджень посилюється особливостями Західного регіону України, однією зі спеціалізацій якого є деревообробна та меблева промисловість, у якій функціонують переважно малі та середні підприємства, які не мають достатнього стратегічного потенціалу для розвитку, а відтак, здебільшого, низькорентабельні та збиткові. Зазначене достатньою мірою обумовлює актуальність теми, визначає мету та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковим напрямам кафедри маркетингу і логістики Національного університету «Львівська політехніка»: «Маркетинг і логістика в системі інноваційних концепцій менеджменту» (державний реєстраційний номер 0107U007843) та «Економічні проблеми ресурсо- та енергозбереження» (державний реєстраційний номер 0107U007844). Матеріали дисертаційного дослідження використано під час розроблення держбюджетної теми кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/ЛАНЦ «Управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості» (номер державної реєстрації 0110U001094, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 686 від 22.07.09).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних і методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо створення та розвитку потенціалу конкурентоздатності деревообробних підприємств на основі реалізації концепції кластера.

Досягнення поставленої мети зумовило виконання таких завдань:

Ч узагальнити змістові характеристики категорійного апарату конкурентоздатності підприємств;

Ч обґрунтувати ключовий аспект відносин між учасниками кластера;

Ч ідентифікувати передумови формування регіонального кластера;

Ч розробити механізм та структурувати етапи формування регіонального деревообробного кластера;

Ч обґрунтувати напрями створення для ефективного функціонування кластера необхідного суспільного та інфраструктурного капіталу в регіоні;

Ч розробити положення щодо оцінювання економічних результатів функціонування регіонального кластера.

Об'єктом дослідження є розвиток підприємств деревообробної та меблевої промисловості регіону на основі формування кластерів.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади формування потенціалу конкурентоздатності деревообробних підприємств у структурі відповідних кластерів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є методи наукового узагальнення та систематизації - для обґрунтування і уточнення теоретичних положень досліджуваних категорій та формування класифікацій (для уточнення сутності понять «конкурентоздатність підприємства» - розділ 1, п.1.1; «кооперація», «інтеграція» та «кооперенція» - розділ 1, п.1.2; для дослідження взаємозв'язків між учасниками кластера - розділ 1, п. 1.3); порівняльний аналіз - для визначення відмінностей понять «конкурентоспроможність» та «конкурентоздатність» (розділ 1, п.1.1); історичний аналіз - для дослідження умов формування та розвитку кластерів в Україні та за кордоном (розділ 2, п.2.1); статистичний аналіз - для дослідження стану та тенденцій розвитку деревообробної промисловості (розділ 2, п.2.2); SWOT-аналіз - для виявлення сильних та слабких сторін деревообробної галузі та загроз і можливостей її розвитку (розділ 3, п.3.1); анкетування - для дослідження мотиваційних аспектів потенційних учасників кластерних структур на регіональному рівні (розділ 3, п.3.2).

Інформаційними джерелами, які стали основою дослідження, є наукові праці провідних українських та зарубіжних вчених з питань формування та функціонування кластерів, закони, нормативно-правові акти, статистичні та методичні матеріали державних органів статистики, а також Державного комітету лісового господарства України, фінансова звітність підприємств деревообробної та меблевої промисловості, результати власних спостережень та опитування.

Наукова новизна дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних і методичних положень щодо формування конкурентоздатності деревообробних підприємств в умовах створення відповідних кластерів. Основними науковими результатами роботи є такі:

Вперше:

– розроблено модель успіху кластера, структурними компонентами якої виступають вершини трикутника: умови успіху кластера, чинники успіху кластера, джерела успіху кластера та його сторони, котрі відображають причинно-наслідковий зв'язок трансформації умов у чинники, а чинників - у джерела успіху. Структуризація кожного елемента моделі у вигляді профілю дає змогу ідентифікувати та оцінити складові ефекту кластера, зокрема і щодо впливу на конкурентоздатність його учасників.

Набули подальшого розвитку:

– змістова частина дефініції конкурентоздатності підприємств, яка, на відміну від тих, що існують і переважно ґрунтуються на формуванні конкурентних переваг, передбачає синтез ресурсного та компетентнісного підходів у створенні джерел конкурентних переваг. Така дефініція дає змогу ідентифікувати у сфері конкуренції симбіоз процесів конфронтації та співпраці, який автор трактує як нову парадигму;

– метод ідентифікації передумов формування регіонального кластера, який, на противагу відомим методам, котрі ґрунтуються лише на загальних оцінках територіально-галузевого потенціалу, узалежнений також слабкоструктурованими встановленими ознаками формування кластера, а тому передбачає інтеграцію факторних оцінок за всіма ознаками, до яких належать і наявність ініціативи, поінформованість та виникнення довіри між суб'єктами господарювання;

– напрями створення необхідного суспільного та інфраструктурного капіталу, до яких віднесено: а) промоційну макроекономічну політику держави, структуровану на блоки інформаційної, фінансової, ініціативної та інфраструктурної підтримки; б) сприяння залученню прямих іноземних інвестицій в інноваційні проекти; в) створення зрілих нематеріальних умов функціонування регіону, тобто суспільного капіталу, котрий формується у трикутнику «влада - бізнес - суспільство» та проявляється у таких блоках: відносини і участь, довіра і розуміння, освіта і знання, культура і поведінка;

Удосконалено:

– структуру характерних детермінант кластера за допомогою додаткового введення детермінанти кооперенційних відносин між учасниками кластера - нового типу відносин між суб'єктами, що конкурують, які ґрунтуються на одночасній кооперації щодо створення вартості та конкуренції щодо її поділу задля досягнення спільного результату функціонування;

– механізм формування регіонального деревообробного кластера, реалізація якого уможливлює поетапне структурування та інтеграцію подібних мотивів, збіжних (неконфліктних) цілей, обґрунтування каркасу (головних підприємств) кластера та встановлення характеру відносин між всіма учасниками кластера, враховуючи владні та інші інституціональні структури.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні:

– методичних положень щодо ідентифікації передумов формування бізнес-кластерів у країні та в окремих регіонах;

– положень щодо формування та розвитку кластера деревообробної та меблевої промисловості Західного регіону України, завдяки чому можна підвищити конкурентоздатність учасників кластера, привабливість для прямих іноземних інвестицій в названу промисловість;

– методичних положень щодо оцінювання економічних результатів функціонування кластера.

Отримані результати дослідження використано у практичній діяльності деревообробних підприємств: ТзОВ «Кроно-Україна» (довідка про впровадження № 1007 від 30 листопада 2010 р.), ТзОВ «БРВ-Україна» (довідка про використання № 1213 від 13 грудня 2010 р.).

Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі у Національному університеті «Львівська політехніка» під час викладання дисциплін: «Корпоративне управління», «Фінансові потоки в логістичних системах», «Фінансовий менеджмент» та «Фінанси інноваційної діяльності» (довідка № 67-01-1953 від 8 грудня 2010 р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею автора. Усі наукові результати, викладені в дисертації, здобувач отримала особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані та містяться лише ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: VІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (Донецьк, 2005 р.), ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Проблемы и перспективы становления финансовой системы Украины» (Севастополь, 2006 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: Загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (Полтава, 2006 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Проблемы и пути повышения конкурентоспособности предприятий» (Севастополь, 2008 р.), VІІ та VІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (Львів, 2008 р., 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (Рівне, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування конкурентної політики: аспекти молодіжного підприємництва» (Львів, 2009 р.), ХІV та ХV Міжнародних науково-практичних конференціях «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика» (Луцьк, 2009 р., 2010 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Логистика и экономика регионов» (Росія, Красноярськ, 2010 р.), Міжнародній методичній і науково-практичній конференції «Экономические и управленческие технологии ХХІ века: теория и практика, подготовка специалистов» (Росія, Санкт-Петербург, 2010 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (Львів, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову роботу (наукові статті, матеріали конференцій, тези доповідей), загальним обсягом 6,04 друк. арк., з них особисто автору належить 5,83 друк. арк. У фахових виданнях опубліковано 8 наукових робіт, з них 7 одноосібно.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 223 назв на 27 сторінках та 17 додатків на 64 сторінках. Основний її зміст викладено на 202 сторінках. Робота містить 52 таблиці та 26 рисунків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, предмет та об'єкт дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні та методичні засади формування потенціалу конкурентоздатності промислових підприємств на основі концепції кластера» досліджено теоретично-історичний генезис конкурентоздатності суб'єктів господарювання, обґрунтовано значення конфронтаційно-інтеграційних процесів у трансакціях підприємств, зокрема, інтеграції підприємств у кластер, у формуванні потенціалу їхньої конкурентоздатності.

На основі аналізу різних підходів до визначення поняття «конкурентоздатність підприємства» встановлено, що не всі з них здатні відобразити сутнісну характеристику конкурентоздатності. Це, зокрема, стосується підходів, основаних на розгляді зазначеного поняття лише через призму показників конкурентоздатності та ефективності, оскільки вони спрямовані на оцінювання вже досягнутого стану підприємства, а не на виявлення механізмів, що призвели до нього. Не здатні відобразити зміст категорії конкурентоздатності також підходи, що ґрунтуються на ототожненні конкурентоздатності підприємства із конкурентоздатністю продукції, оскільки остання, насамперед, є результатом тих внутрішніх властивостей суб'єкта, його характерних рис, які і визначають здатність виробляти той продукт, який потрібен споживачеві та найкраще задовольнятиме його потреби порівняно з іншими.

Обґрунтовано, що для виявлення сутності конкурентоздатності передусім необхідно визначити умови, що лежать в основі здатності вигравати конкурентну боротьбу. Цими вихідними умовами, на нашу думку, є: ресурсний потенціал підприємства, який забезпечує його можливості задовольняти наявний попит, та компетенції, які допомагають знайти найкращі способи для реалізації цих можливостей. Це умови внутрішнього характеру, тобто на них може безпосередньо впливати підприємство. Водночас, на здатність підприємства вигравати конкурентну боротьбу впливають і зовнішні умови, які відіграють роль чинників, що або послаблюють, або ж, навпаки, підсилюють процес створення підприємством конкурентних переваг. Зовнішні умови проявляються у якості зовнішнього середовища (місце розташування, структура галузі, наявність конкуренції в галузі, вимогливість споживачів, державна підтримка галузі, якість законодавчого поля), ефективна взаємодія із яким здатна покращити адаптацію та підвищити гнучкість підприємства, відкрити доступ до нових ринків збуту, методів управління, технологій, що, у підсумку, розвиватиме та розширюватиме компетенції підприємства та сприятиме посиленню його конкурентних переваг. У поняття «компетенції» вкладено такий зміст: це комплекс знань (явних / формалізованих та неявних / неформалізованих), умінь, навичок, технологій прийняття рішень, а також способів та методів створення конкурентних переваг всіма працівниками підприємства через цілеспрямовану дію на ресурси та зовнішнє середовище.

Зроблено висновок, що найповніше розкриває сутність конкурентоздатності підприємства синтез ресурсного підходу та підходу, основаного на розгляді конкурентоздатності як відповідного рівня компетенції, яким володіє суб'єкт господарювання у кожній із сфер діяльності. У роботі запропоновано трактувати конкурентоздатність підприємства як здатність досягати та реалізовувати конкурентні переваги на ринку, спрямовані на створення такого продукту, який одночасно є цінним для споживача та забезпечує прийнятний рівень прибутку підприємству у поточний момент часу та у перспективі завдяки ключовим компетенціям у використанні та нагромадженні ресурсного потенціалу, які є оригінальними та які важко імітувати наявним та потенційним конкурентам.

Встановлено, що, з огляду на вплив компетентнісного підходу на поведінку та організаційну структуру підприємства на зламі XX - XXI століть, він найтісніше взаємопов'язаний із підходами, побудованими на поєднанні конкуренції та співпраці за ключової ролі інтеграційних процесів та формуванні на цій основі організаційних форм нового типу, що автор означила як нову парадигму.

В результаті дослідження сучасних тенденцій розвитку міжфірмових інтеграційних процесів встановлено, що їх наслідком є поширення різних інтегрованих структур. Аналіз праць українських та зарубіжних вчених дав змогу систематизувати підходи до класифікації інтегрованих структур. Зокрема, з організаційного аспекту у роботі виділено два основні типи інтегрованих структур: традиційні та мережеві, а також виконано порівняльний аналіз цих структур з погляду їх відповідності концепції конкурентоздатності підприємства.

У роботі доведено, що найбільшим потенціалом підвищення конкурентоздатності підприємств володіють мережеві структури, зокрема кластери.

Відповідно до сучасної теорії конкуренції встановлено, що кластер є формою організації бізнесу, яка основана на поєднанні двох протилежних сил: конкуренції та кооперації, що отримало в літературі наприкінці ХХ ст. назву «кооперенція» (coopetition). Кооперенція - це новий тип відносин між суб'єктами, які конкурують, який передбачає одночасно кооперацію (cooperаtion) у створенні вартості і конкуренцію (competition) щодо її поділу з метою досягнення спільних користей. Отже, концепція кластера передбачає збіжність очікувань, взаємну лояльність партнерів, добровільність співпраці, комунікацію з оточенням, взаємне визнання культурних цінностей, доступність засобів, навчання, залучення до поділу створення доданої вартості, солідаризацію ризику тощо.

Узагальнивши та систематизувавши підходи до визначення сутності такої форми організації бізнесу, її характерних ознак та особливостей, автор обґрунтувала, що основою набуття підприємствами додаткових конкурентних переваг завдяки об'єднанню у кластер є такі ключові ознаки цієї інтегрованої структури:

Ч географічна концентрація (локалізація) учасників;

Ч відносини між учасниками, що ґрунтуються на поєднанні конкуренції та кооперації;

Ч спеціалізований характер об'єднання;

Ч інноваційний характер об'єднання;

Ч збереження юридичної та економічної незалежності підприємств-учасників;

Ч широкий спектр учасників;

Ч наявність життєвого циклу.

На основі аналізу наукових робіт, у яких вивчаються кластери, а також дослідження їхніх ключових ознак та особливостей взаємовідносин між учасниками у роботі сформульовано комплексне визначення поняття «кластер». Це інтегрована структура мережевого типу взаємопов'язаних технологічним ланцюжком та відносинами конкуренції та кооперації організацій, юридично та економічно незалежних, а також підтримуючих організацій, що географічно локалізовані в межах певної території, метою функціонування якої є підвищення власної конкурентоздатності та конкурентоздатності її учасників.

У другому розділі «Оцінювання передумов формування регіонального кластера в деревообробній промисловості» ідентифіковано передумови формування регіонального кластера в деревообробній промисловості, зокрема оцінено тенденції розвитку деревообробної промисловості, обґрунтовано доцільність інтегрування деревообробних підприємств у кластер, а також розроблено методичні підходи до ідентифікації передумов формування деревообробного кластера на території Західного регіону України.

У роботі зроблено висновок, що для України створення конкурентоздатних, насамперед регіональних кластерів на її території набуває особливої актуальності та важливості, зокрема у деревообробній промисловості, в якій функціонують переважно малі та середні підприємства, позбавлені достатнього стратегічного потенціалу для розвитку.

За даними Державного комітету статистики України, динаміка обсягів виробництва продукції деревообробної промисловості (крім меблів) упродовж 2003 - 2007 рр. характеризувалась щорічним 20 - 30 % зростанням. Однак вже наступного року через несприятливу ринкову кон'юнктуру та наслідки економічної кризи обсяги виробництва знизились на 10 %. Що стосується виробництва меблів, то у період 2003 - 2007 рр. продаж меблів стабільно щорічно зростав, однак з 2005 р. зростання почало уповільнюватись, що пояснюється як поступовим насиченням ринку, так і більшим поширенням на ринку продукції імпортних виробників. У 2009 р. негативні тенденції ще більше поглибились: порівняно із 2008 р. спостерігалося зниження обсягів виробництва майже всіх видів продукції деревообробної галузі, найбільше постраждав сегмент виробництва меблевої продукції, загальний обсяг якого скоротився на 35 %.

Узагальнивши констатуємо, що суб'єкти господарювання у деревообробній та меблевій галузях, під впливом сукупності чинників, поступово втрачають ключові компетенції, які є основою потенціалу конкурентоздатності. Це, своєю чергою, актуалізує перехід до нових форм організації бізнесу, насамперед кластерів, які здатні, оскільки є стійкими та менш уразливими перед загрозами зовнішнього середовища, якісно трансформувати підприємницьке середовище та створити реальні передумови для підвищення конкурентоздатності деревообробних та меблевих підприємств, а у перспективі й усієї галузі.

На підставі фінансової звітності 88 акціонерних товариств за 2006 - 2008 рр., розташованих на території України, діяльність яких за класифікацією КВЕД належить до секції DD (розділ 20 - оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів) та секції DN (розділ 36.1 - виробництво меблів), зроблено такі висновки:

1. Акціонерні товариства є найпоширенішою організаційно-правовою формою суб'єктів господарювання, які є «якірними» у деревообробній галузі. Однак у зв'язку з швидким зростанням конкуренції, переходом від масового виробництва до серійного, орієнтацією на індивідуальні потреби споживачів більшість з підприємств втратили ознаки конкурентоздатності.

2. Більшість акціонерних товариств, створених на базі потужних деревообробних комплексів або меблевих комбінатів, через несприятливі економічні умови не займаються основною діяльністю та змушені передавати свої активи в оренду (таких є 10) або в кращому випадку перетворились на малі підприємства.

3. Переважно підприємства діють у сфері виробництва меблів. Лише 17 з них характеризуються повним виробничим циклом, що охоплює розпилювання круглого лiсу на пиломатерiали, виробництво напівфабрикатів ДСП, ДВП, ЛДСП i чорнових меблевих заготовок та випуск готової продукції - меблів.

4. Абсолютну перевагу щодо зосередження підприємств деревооброблення має Західноукраїнський регіон, у якому сконцентровано понад 30 великих підприємств акціонерної форми власності (табл. 1).

конкурентоздатність кластер регіональний деревообробний

Таблиця 1. Територіальне зосередження та результати діяльності деревообробних підприємств України акціонерної форми власності за 2008 р.

Макрорайон	К-ть п-в	Чисельність працівників, ос.	Чистий дохід, тис.грн.	Собівартість, тис.грн.	Чистий прибуток / збиток,тис.грн.
Центральноукраїнський	24	1 404	489 496,50	440 027,50	-37 813,00
питома вага,%	31%	32%	37%	38%	64%
Донбас та Нижнє Придніпров'я	6	100	26 114,70	19 337,80	574,90
питома вага,%	8%	2%	2%	2%	-1%
Слобідська Україна	10	196,00	543 197,20	449 822,70	-9 625,50
питома вага,%	13%	4%	41%	39%	16%
Причорноморський	5	867,00	146 990,80	126 038,40	3 737,40
питома вага,%	6%	20%	11%	11%	-6%
Західноукраїнський	33	1 802	123 735,30	108 897,90	-15 965,60
питома вага,%	42%	41%	9%	10%	27%
Разом	78	4 369,00	1 329 534,50	1 144 124,30	-59 091,80

Джерело: складено автором за даними фінансової звітності деревообробних підприємств акціонерної форми власності.

5. За видами економічної діяльності підприємств акціонерної форми власності, які розташовані у Західному регіоні України, найбільша концентрація підприємств у сфері виробництва виробів з деревини характерна для Рівненської (1-ше місце), Чернівецької (2-ге місце), Івано-Франківської та Хмельницької областей (3-тє місце). Найбільше підприємств сфери меблевого виробництва зосереджено у Львівській області (1-ше місце), Волинській та Закарпатській областях (2-ге місце) та Чернівецькій області (3-тє місце).

На нашу думку, аналізування діяльності акціонерних товариств у деревообробній галузі свідчить про: 1) значну їх концентрацію у Західноукраїнському макроекономічному районі; 2) переважно скрутний фінансовий стан підприємств (сумарний показник чистого прибутку підприємств у сфері виробництва меблів був від'ємним у 2007 - 2008 рр., а з 2008 р. ця тенденція характерна і для підприємств у сфері оброблення деревини); 3) серед усієї дослідженої сукупності виділено лише три акціонерні товариства, які демонструють високі результати та є центрами деревообробного та меблевого виробництва на території Західноукраїнського макроекономічного району.

Стосовно інших організаційно-правових форм функціонування виробників деревообробної галузі, вагомий внесок у насичення ринку деревостружкових плит роблять сім українських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, з яких п'ять розташовані на території Західного регіону України: ТОВ «Кроно-Україна», ТОВ «Сорбес Україна» (сукупна частка цих двох підприємств на ринку ламінованої плити сягає 80 - 90 %), ТОВ «Кроноспан УА», ТОВ «Сведвуд Україна».

На вітчизняному ринку меблевої продукції ситуація дещо відрізняється від ринку деревостружкової продукції, оскільки характеризується високою динамічністю самого ринку, який великою мірою зорієнтований на потреби кінцевого споживача, а відтак конкуренція на ньому жорсткіша. На основі систематизації матеріалу щодо діяльності найбільших виробників меблів у 2006 -2008 рр. зроблено такі висновки:

1. У територіальному аспекті переважна кількість підприємств меблевої промисловості розташована у двох макроекономічних районах: Центральноукраїнському (38%) та Західноукраїнському (38%). Водночас решта макроекономічних районів характеризуються значно меншою часткою.

2. На найбільших за розміром чистого прибутку та чистого доходу підприємствах - виробниках меблів працює, як правило, понад 100 осіб. На території Західноукраїнського макроекономічного району працює 5 підприємств, персонал яких налічує понад 500 осіб, тобто більше ніж 60 % всіх підприємств, що за чисельністю належать до великих.

3. Більшість підприємств спеціалізуються на виробництві меблів для житлових приміщень - із загальної кількості найбільших підприємств меблевої промисловості, яких нараховується 24, саме у цьому сегменті працює 17 підприємств.

4. За показниками чистого доходу найпотужнішим меблевим підприємством на території Західного регіону є ТОВ «Гербор-Холдінг» (Волинська область), чистий дохід якого у 2008 р. становив понад 250 млн. грн. У Волинській області розташовані ще два потужні виробники меблів з польськими інвестиціями - ТОВ СП «Модерн-Експо» та ТОВ «БРВ-Україна», обсяги чистого доходу яких перевищували 150 млн. грн. у 2008 р. Близьким до них за значенням обсягів продажу є ТОВ «Ено Меблі ЛТД» у Закарпатській області. У Львівській області за показником чистого доходу вирізняються, зокрема, ТОВ «Мебель Сервіс» (114 млн. грн. у 2008 р.) та меншою мірою ТОВ «Сокме» (54 млн. грн. у 2008 р.), ДчП «Амбієнте Ферніче Україна» (33 млн. грн. у 2008 р.).

Проаналізувавши тенденції розвитку деревообробної промисловості та діяльності деревообробних та меблевих підприємств, можна підсумувати:

Ч діяльність більшості поодиноких вітчизняних підприємств у деревообробній промисловості, зокрема акціонерних товариств, є збитковою або низькорентабельною. Водночас сама галузь деревооброблення є привабливою з погляду економічного зростання, оскільки її продукція характеризується високою доданою вартістю, в докризових умовах вона розвивалась швидкими темпами, а зв'язки з іншими галузями є розгалуженими;

Ч мережеві підприємства (ТОВ «Кроно Україна», ТОВ «Свиспан Лімітед», ТзОВ «ЛК» Інтерплит Надвірна», ТОВ «Кроноспан УА», ТОВ «Сведвуд Україна», ТОВ «Гербор-Холдінг», ТОВ СП «Модерн-Експо», ТОВ «БРВ-Україна») є високорентабельними завдяки участі у мережевих структурах, використанню ефекту масштабу, залученню іноземного капіталу, який дав змогу не лише технологічно оновити виробництво, але й набути нових компетенцій;

Ч за територіальним розміщенням основних виробництв деревообробна промисловість характеризується концентрацією на території Західного регіону України.

На підставі зазначеного обґрунтовано, що на території Західного регіону України доцільно створити деревообробний кластер з метою підвищення конкурентоздатності деревообробних та меблевих підприємств як головних його учасників. У роботі запропоновано метод ідентифікації передумов формування регіонального кластера в деревообробній промисловості, що передбачає реалізацію таких кроків: 1 крок - оцінювання територіальної організації лісопромислового комплексу; 2 крок - просторове розміщення ключових підприємств лісопромислового комплексу; 3 крок - загальне оцінювання передумов; 4 крок - факторне оцінювання передумов; 5 крок - cистемне оцінювання наявних передумов.

Перший та другий кроки виконано на підставі аналізу територіального розміщення підприємств лісопромислового комплексу із використанням статистичної інформації про діяльність акціонерних товариств та репрезентативних даних рейтингових агентств. Завдяки цьому ідентифіковано найбільші центри деревообробної промисловості (табл.2).

Таблиця 2. Територіальна спеціалізація підприємств меблевої та деревообробної промисловості України за ознакою зосередження потужних виробництв

Назва	Територіальне розміщення підприємств за наявністю потужних виробництв (обл.)	Осередки меблевого (М) та деревообробного (Д) виробництва на території Західного регіону
Центри меблевої промисловості	Київська; Волинська; Дніпропетровська; Львівська; Харківська; Закарпатська; Тернопільська	1 група: осередки меблевого та деревообробного виробництв: 1. Волинська область (М, Д) 2. Львівська область (М, Д) 3. Закарпатська область (М, Д) 4. Тернопільська область (М)	2 група: осередки деревообробного виробництва: 1. Івано-Франківська область (Д) 2. Рівненська область (Д)
Центри деревообробного виробництва	Івано-Франківська; Львівська; Рівненська; Київська; Волинська; Закарпатська

Примітка: власна розробка автора

Третій крок процедури ідентифікації передумов формування регіонального кластера реалізовано на підставі заповнення «Матриці виявлення передумов формування деревообробного кластера на території Західного регіону України». Виявлено наявність загальних передумов формування деревообробного кластера на території Західного регіону України, що уможливило перехід до наступного кроку ідентифікації.

Факторне оцінювання, передбачене на четвертому кроці процедури, дало змогу встановити такі передумови: 1. Наявність великих підприємств. 2. Концентрація малих та середніх підприємств. 3. Наближеність до сировинних джерел. 4. Географічна близькість. 5. Взаємозв'язки підприємств деревообробної галузі із суміжними галузями. 6. Наявність інфраструктури та підтримуючих суміжних галузей. 7. Наявність наукового потенціалу. 8. Наявність фінансового потенціалу. 9. Наявність професійних організацій (асоціацій, торгово-промислових палат тощо). 10. Наявність суспільного капіталу.

Системне оцінювання виявлених передумов формування регіонального кластера, виконане на завершальному кроці процедури ідентифікації, дало змогу зробити такі висновки: формування регіонального деревообробного кластера на території шести областей Західного регіону, зважаючи на наявність потужних виробництв, що становитимуть ядро кластера, мережі малих підприємств та наукових установ, а також наявність необхідної, хоч і не цілком достатньої інфраструктури та системи налагоджених взаємозв'язків між підприємствами та відповідного суспільного капіталу, є обґрунтованим та доцільним.

У третьому розділі «Обґрунтування умов та очікуваних наслідків функціонування кластера деревообробної промисловості в Західному регіоні України» розроблено методичні засади створення регіонального деревообробного кластера, обґрунтовано напрями формування необхідного суспільного та інфраструктурного капіталу та засади моделювання економічних результатів розвитку деревообробного кластера на території Західного регіону України.

Методологія формування регіонального кластера полягає у поетапному обґрунтуванні рішення з переходом від «можливого» до «доцільного», а від нього до «необхідного».

Традиційним першим етапом формування вважаємо цільовий підхід, тобто визначення того, якої мети треба досягнути в результаті створення регіонального кластера. Для цього визначено структуру та зміст мотивів інтеграції підприємств деревообробної промисловості для організації їх у деревообробний кластер, сформовано його структуру цілей.

Другим етапом є ідентифікація передумов формування регіонального кластера в деревообробній промисловості, що передбачає реалізацію п'яти послідовних кроків, описаних у розділі 2 дисертації.

На третьому етапі із застосуванням концепції ланцюга створення вартості необхідно визначити головні підприємства деревообробного кластера та його каркас, а також побудувати модель взаємовідносин (рис.2).

Наведена модель взаємовідносин кластера слугує прикладом міжгалузевої інтеграції - поєднання комплексу галузей і підприємств, що інтегрують лісове господарство, лісозаготівлю, хімічний комплекс, деревооброблення, меблеве виробництво, транспортну та обслуговуючу інфраструктуру. Завдяки цьому забезпечується виробництво із замкненим циклом в єдиному технологічному ланцюгу створення доданої вартості: лісозаготівля - лісооброблення - виробництво виробів з деревини (ДСП, ДВП, фанера, струганий та лущений шпон) - виробництво меблів - дистрибуція - торгівля.

Теорія управління кластерами в Україні розвинена слабо, бракує й досвіду. Тому, окрім ринкових механізмів, система управління кластером повинна мати координаційні механізми, які можна реалізувати формально чи неформально, організаційно, через фірму, що домінує або спеціалізовану фірму. Координація може охоплювати як окремі функції, такі як проектування, виробництво, логістику, маркетинг, підготовку кадрів, так і їх комплекс.

Створення регіонального деревообробного кластера вимагає, по-перше, актуалізації чіткої промоційної політики держави, структурованої функціонально та ієрархічно (табл. 3).

Таблиця 3. Державна політика підтримки розвитку кластерів

Блоки політики	Рівні
	держави	області	регіону
1. Інформаційна підтримка	Ч методологія ідентифікації кластерів; Ч утворення механізмів обміну інформацією; Ч поширення позитивного досвіду	Ч промоція кластерів і мереж; Ч ідентифікація користі; Ч окреслення проблем і ризиків	Ч міжрегіональний обмін інформацією; Ч пошук потенційних партнерів
2. Фінансова підтримка	Ч не передбачена; Ч трансфер знань	Ч передбачена лише для кластерів з великим потенціалом Ч розвитку та інноваційності; Ч обмежена в часі та контрольована; Ч не передбачена для творення та штучного підтримання функціонування	Ч сприяння реструктуризації економіки; Ч інвестиції в інфраструктуру, дослідження та освіту; Ч сприяння регіональних агенцій
3. Каталізатор (ініціативна підтримка)	Ч заохочення до обміну інформацією, технологіями, компетенціями, позитивним досвідом між регіонами	Ч окреслення в стратегії розвитку технологій, секторів, сфер, рекомендованих до кластеризації	Ч «горизонтальне» погодження пріоритетних цілей в стратегіях розвитку регіонів
4. Створення умов (інфраструктур-на підтримка)	Ч створення умов для розвитку кластерів (допомога в управлінні, інноваціях, освіті), інфраструктури, доступу до фінансів	Ч допомога в управлінні кластерами; Ч організація платформ обміну інформацією між потенційними учасниками кластера	Ч співпраця регіональних центрів знань, інновацій; Ч участь у спільних програмах

Примітка: власна розробка автора

По-друге, зважаючи на актуальну низьку доступність фінансових ресурсів для реалізації цілей кластера та його розвитку, не передбачену в центральних та місцевих бюджетах пряму фінансову підтримку кластерів, реальним джерелом фінансової підтримки розвитку кластерів стають прямі іноземні інвестиції (ПІІ).

По-третє, оскільки кластери створюються та розвиваються на добровільних засадах з власної ініціативи і його учасники не втрачають права юридичної особи, то вагомим чинником є зрілість нематеріальних умов функціонування регіону, визначником чого є суспільний капітал, який не можна купити чи позичити, але можна створити та розвинути. Суспільний капітал виникає у трикутнику «влада - підприємство - суспільство» та має структурний вимір, вимір відносин та пізнавальний вимір. Загалом, суспільний капітал можна трактувати як джерело створення та розвитку довготривалих форм співпраці у регіоні, якими є кластери, та подати за допомогою чотирьох блоків: відносини і участь; довіра і розуміння; освіта і знання; культура і поведінка.

Анкетування представників вищого керівництва деревообробних підприємств в регіонах Західної України (75 респондентів) показало, що найслабшими ланками суспільного капіталу є: небажання співпрацювати (з причини низької довіри); неготовність ризикувати; низька креативність. В умовах відсутності у підприємців належного рівня підприємницької культури та досвіду в налагодженні взаємодії із контрагентами на засадах співпраці ключового значення набуває уже згадана державна політика сприяння розвитку кластерів. Для успішного застосування цієї політики у роботі запропоновано рекомендований склад функцій управління розвитком кластерів, реалізація яких допоможе пом'якшити вплив «вузьких місць».

Теоретичні узагальнення корисних наслідків інтеграції підприємств в деревообробний кластер дали змогу визначити таку їх структуру, чим окреслили потенціал конкурентоздатності деревообробних підприємств:

ь економічний ефект: ефект системи (зростання рівня виробництва, зниження питомих постійних витрат, зменшення питомих трансакційних витрат, покращання ринкової позиції, збільшення вартості фірм); ефект реструктуризації (концентрація на ключових компетенціях, оптимізація аутсорсингу); ефект диверсифікації (підвищення еластичності щодо ринкової кон'юнктури, послаблення впливу сезонності, стабілізація фінансового стану, зниження ризику); ефект, обумовлений правовими умовами (податкові пільги);

ь соціально-економічний ефект: підвищення рівня кваліфікації працівників; підвищення оплати праці; поліпшення умов праці; більш якісне обслуговування; покращання якісних параметрів продукції, яка споживається на ринку;

ь еколого-економічний ефект, який виникає завдяки раціональнішому використанню природних ресурсів: зниження негативного впливу на навколишнє середовище (застосування безвідхідних технологій, використання енергозбережних технологій, упровадження міжнародних стандартів управління довкіллям - ISО 14001).

У роботі обґрунтовано, що механізм досягнення бажаного істотного ефекту підвищення конкурентоздатності підприємств, об'єднаних у кластер, та їхнього впливу на розвиток регіональної економіки можна змоделювати «трикутником» відносин: умови успіху кластера чинники успіху кластераджерела успіху кластера. Структуризація кожного елемента розробленої моделі успіху кластера, компонентами якої є вершини трикутника та його сторони, котрі відображають причинно-наслідковий зв'язок трансформації умов у чинники, а чинників - у джерела успіху у вигляді профілю дає змогу ідентифікувати та оцінити складові ефекту кластера, зокрема, і щодо впливу на конкурентоздатність його учасників.

Наповнювати кожен профіль відповідно до зазначених блоків пропонується за результатами анкетування відповідних працівників, застосуванням PETS-аналізу, SWOT-аналізу та із урахуванням парадигм, котрі мають прикладне щодо кластера значення.

Висновки

У дисертації виконано теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання ? розроблено теоретичні та методичні положення та обґрунтовано практичні рекомендації щодо створення та розвитку потенціалу конкурентоздатності деревообробних підприємств на основі реалізації концепції кластера. Отримані наукові результати сприятимуть підвищенню конкурентоздатності деревообробних підприємств, а також конкурентоздатності та інноваційності регіональної економіки, забезпеченню урівноваженого (сталого) розвитку.

Результати виконаних досліджень дають змогу зробити такі висновки теоретико-методологічного змісту і практичного характеру:

1. За підсумками аналізу та узагальнення наукових джерел систематизовано підходи до визначення сутності конкурентоздатності підприємства. Це допомогло уточнити трактування цього терміна та визначити складові, на основі яких можна побудувати структурну модель конкурентоздатності підприємства. Під час аналізування практичних аспектів джерел конкурентних переваг на рівні суб'єктів господарювання як основної сили та первинної ланки створення доданої вартості основну увагу було зосереджено на новій ідеології організації бізнесу, що ґрунтується на поєднанні конкуренції та співпраці за ключової ролі інтеграційних процесів.

2. Доведено, що найбільший потенціал підвищення конкурентоздатності підприємств мають мережеві структури, і, зокрема, кластери. Встановлено, що кластер є формою організації бізнесу, яка основана на поєднанні двох протилежних сил: конкуренції та кооперації, що отримало в літературі наприкінці ХХ ст. назву «кооперенція» (coopetition) і являє собою новий тип відносин між суб'єктами що конкурують, який передбачає одночасно кооперацію (cooperаtion) у створенні вартості і конкуренцію (competition) щодо її поділу з метою досягнення спільних користей. На основі узагальнення і систематизації зібраного матеріалу визначено характерні ознаки кластера, які лежать в основі потенціалу конкурентоздатності цієї мережевої структури та забезпечують йому переваги над іншими інтегрованими структурами: географічна концентрація (локалізація) учасників; відносини між учасниками, що ґрунтуються на поєднанні конкуренції та кооперації; спеціалізований характер об'єднання; інноваційний характер об'єднання; збереження юридичної та економічної незалежності підприємств-учасників; широкий спектр учасників; наявність життєвого циклу.

3. У ході аналізу стану та тенденцій розвитку деревообробної галузі виявлено її сильні та слабкі сторони, що дало можливість визначити основні перспективи розвитку галузі та, зокрема, з'ясувати передумови формування деревообробного кластера, покликаного підвищити конкурентоздатність деревообробних підприємств. У роботі розроблено та реалізовано метод ідентифікації передумов формування регіонального деревообробного кластера, на підставі чого зроблено висновки про те, що на території Західного регіону є формальні передумови для його формування, а саме: наявність необхідної, хоча і не цілком достатньої інфраструктури, потужних виробництв, що становитимуть ядро кластера, мережі малих підприємств та наукових установ, хоча і за відсутності досконалої системи налагоджених взаємозв'язків між підприємствами та відповідного суспільного капіталу.

4. У роботі розроблено механізм формування деревообробного кластера на території Західного регіону України, який передбачає: 1) визначення мети та цілей створення регіонального кластера; 2) ідентифікацію передумов формування регіонального кластера; 3) вибір головних партнерів; 4) проведення кількісного аналізу потенціалу майбутнього кластера; 5) виконання якісних досліджень щодо вироблення механізмів вирішення проблем у контексті гармонізації цілей учасників потенційного кластера та відповідного дефінування ключових компетенцій кластера; 6) прогнозування очікуваних результатів функціонування кластера; 7) побудову піраміди цілей, їхню структуризацію за рівнем ієрархії та сферами (кластер - учасник кластера - ключова компетенція) та сферами (фінанси, внутрішні процеси, споживачі / клієнти, дослідження та розвиток).

5. Обґрунтовано напрями створення необхідного для ефективного функціонування кластера суспільного та інфраструктурного капіталу в регіоні, до яких віднесено: а) промоційну макроекономічну політику держави, структуровану на блоки інформаційної, фінансової, ініціативної та інфраструктурної підтримки; б) сприяння залученню прямих іноземних інвестицій в інноваційні проекти; в) створення зрілих нематеріальних умов функціонування регіону, тобто суспільного капіталу, котрий формується у трикутнику «влада - бізнес - суспільство» та проявляється у таких блоках: відносини і участь, довіра і розуміння, освіта і знання, культура і поведінка. Це дало змогу встановити найслабші ланки суспільного капіталу у Західному регіоні України: небажання співпрацювати, неготовність ризикувати, низька креативність.

6. Розроблено модель успіху деревообробного кластера, структурними компонентами якої виступають вершини трикутника: умови успіху кластера, чинники успіху кластера, джерела успіху кластера та його сторони, котрі відображають причинно-наслідковий зв'язок трансформації умов у чинники, а чинників - у джерела успіху, яка у структурованому вигляді дасть змогу формалізувати процедуру розрахунку очікуваних економічних результатів функціонування кластера.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях

1. Похильченко О.А. Засади взаємовідносин у структурі кластера / О.А. Похильченко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Логістика». - 2010. - № 669. - С.108-113 - 0,44 друк. арк.

2. Похильченко О.А. Передумови формування деревообробного кластеру на території Західного регіону України / О.А. Похильченко // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України : збірник науково-технічних праць. - Львів : РВВ НЛТУ України, 2010. - Вип. 20.7. - С.197-206 - 0,61 друк. арк.

3. Похильченко О.А. Реструктуризація бізнесу - ключовий чинник підвищення конкурентоздатності підприємства та регіону / О.А. Похильченко // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - № 3 / Т.1 (151). - С.164-170 - 0,58 друк. арк.

4. Похильченко О.А. Конкурентоздатність: ознаки та чинники формування / О.А. Похильченко, Є.В. Крикавський // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - № 5 / Т.3 (140). - С.267-270 - 0,4 друк. арк. (особистий внесок автора: уточнено ознаки та поняття конкурентоздатності - 0,19 друк. арк.)

5. Похильченко О.А. Аналіз можливостей та загроз розвитку деревообробної промисловості / О.А. Похильченко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Логістика». - 2009. - № 649. - С.245-252 - 0,62 друк. арк.