Інфраструктурне забезпечення транскордонного співробітництва регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІНФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА РЕГІОНІВ

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ПОВХ ГАЛИНА ПЕТРІВНА

Луцьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Герасимчук Зоряна Вікторівна,

Луцький національний технічний університет

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України,

перший проректор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мікула Надія Анатоліївна,

Інститут регіональних досліджень НАН України

завідувач відділу проблем ринкової інфраструктури

та транскордонного співробітництва;

кандидат економічних наук, доцент

Газуда Леся Михайлівна,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України,

доцент кафедри економіки, менеджменту та маркетингу.

Захист відбудеться «2» липня 2011 р. о 13³⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 32.075.03 у Луцькому національному технічному університеті МОНМС України за адресою: 43018, м. Луцьк, вул. Львівська, 75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луцького національного технічного університету МОНМС України за адресою: 43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75.

Автореферат розісланий «2» червня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Галущак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

інфраструктурний забезпечення транскордонний співробітництво

Актуальність теми. У сучасних умовах транскордонне співробітництво є невід'ємною складовою при реалізації потенційних можливостей та нарощенні зовнішньоекономічної діяльності усіх прикордонних регіонів України. Нераціональне використання потенціалу транскордонного співробітництва, невідповідність розвитку інфраструктури його потребам та відсутність аналітичного інструментарію оцінювання та комплексного планування і управління розвитком інфраструктури транскордонного співробітництва зумовлює необхідність детального вивчення можливості спільного розвитку і використання об'єктів інфраструктури та пошуку шляхів нарощення інфраструктурного забезпечення прикордонних регіонів. Все це в умовах активізації транскордонного співробітництва регіонів набуває особливої актуальності.

Враховуючи важливість інтеграції інфраструктури між прикордонними регіонами в єдиний простір у рамках єврорегіонів, варто приділити увагу розбудові спільних об'єктів інфраструктури, які слугуватимуть вагомим інструментом не лише для впорядкування хаотичності зв'язків між прикордонними регіонами і поглиблення співпраці у рамках транскордонного співробітництва, а й сприятимуть підвищенню рівня їх соціально-економічного розвитку.

Наявність інтеграційних зв'язків між прикордонними регіонами-учасниками транскордонного співробітництва створює підґрунтя для нарощення інфраструктурного забезпечення між ними та, враховуючи спеціалізацію кожного з регіонів, визначає потребу у спільному розвитку інфраструктури транскордонного співробітництва.

До фундаментальних робіт вітчизняних та зарубіжних вчених з питань транскордонного співробітництва і розвитку інфраструктури належать роботи А.Бернвальда, П.Бєлєнького, І.Бутирської, Л.Газуди, З.Герасимчук, О.Гонти, А.Гриценка, М.Долішнього, С.Дорогунцова, В.Євдокименка, Р.Іохімсена, Є.Кіш, В.Красовського, Є.Крикавського, М.Колосовського, П.Луцишина, Н.Мікули, А.Мокія, Л.Меркушева, С.Мочерного, В.Орєшина, С.Панчишина, В.Пили, П.Розенштейна-Родана, У.Ростоу, Ю.Саєнка, Г.Саркисянца, В.Соболєвої, Д.Стеченка, Г.Хедткампа, А.Хіршмана, М.Чумаченка, І.Школи та інших.

Однак, незважаючи на очевидні здобутки сучасної наукової думки, ціла низка проблем розвитку інфраструктури транскордонного співробітництва, зокрема обґрунтування важливості інфраструктурного забезпечення для активізації розвитку транскордонного співробітництва, дослідження інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України, методики його оцінки, розробка стратегічних засад формування інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва, застосування логістичного підходу до управління розвитком інфраструктури транскордонного співробітництва, вивчення проблем фінансування інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва залишаються вивченими недостатньо повно. Все вищевикладене визначає актуальність теми дослідження в теоретичному і практичному планах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційної роботи узгоджується з основними напрямами державної соціально-економічної програми розвитку країни, а саме: з Концепцією та Програмою створення й функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів до 2015 року. Дисертаційна робота виконана відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри менеджменту та маркетингу Луцького національного технічного університету за держбюджетною темою «Механізм підвищення конкурентоспроможності регіонів України» (номер державної реєстрації 0109U001209), у межах якої автором здійснено дослідження особливостей формування політики транснаціоналізації економіки регіонів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретичних наукових положень і розробка практичних рекомендацій щодо нарощення інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва (ТКС) регіонів.

Для досягнення мети було поставлено такі наукові і практичні завдання дослідження:

- обґрунтувати поняття «інфраструктурне забезпечення ТКС регіонів» та «логістична система інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів»;

- визначити принципи інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів;

- здійснити класифікацію складових елементів інфраструктурного забезпечення ТКС і дослідити їх спільний і однотипний розвиток відповідно до етапів життєвого циклу і форм реалізації ТКС;

- визначити та охарактеризувати фактори, що здійснюють вплив на інфраструктурне забезпечення ТКС регіонів;

- розробити методичні підходи до аналізу та оцінки інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів;

- проаналізувати і дати оцінку інфраструктурного забезпечення ТКС за участю прикордонних регіонів України;

- розробити підхід до формування стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів;

- визначити джерела фінансування інфраструктурного забезпечення ТКС за участю прикордонних регіонів України;

- запропонувати схему побудови логістичної системи інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів.

Об'єктом дослідження є процес інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти нарощення інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційної роботи становлять роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з питань транскордонного та міжнародного співробітництва, економічної інтеграції, менеджменту, логістики тощо. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися такі методи досліджень:

- системний аналіз та логічне узагальнення, синтез та порівняння - для визначення змісту поняття «інфраструктурне забезпечення ТКС» (п.1.1, п.1.2);

- класифікація і угрупування, історизм, компілятивний аналіз - для формування визначальних характеристик інфраструктури та визначення факторів впливу на інфраструктурне забезпечення ТКС регіонів (п.1.1- п.1.3);

- структурно-функціональний - для аналізу інфраструктурного забезпечення ТКС за участю прикордонних регіонів України (п.2.2);

- табличний аналіз - для оцінки інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів (п.2.2);

- ідентифікація та узагальнення - для формування стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів і побудови логістичних систем інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів (п.3.1, п.3.3, п.3.4).

Інформаційно-аналітичною основою роботи стали стратегії та програми регіонального розвитку, вітчизняні та зарубіжні статистичні збірники, статистичні щорічники Люблінського воєводства, дані про стан соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів Білорусі та Російської Федерації, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, міжнародні економічні угоди з тематики дослідження. У дослідженні використано монографії, статті вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем розвитку інфраструктури транскордонного співробітництва і зовнішньоекономічних відносин регіонів, ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна отриманих результатів. Найвагоміші результати, які характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, такі:

вперше:

- здійснено класифікацію складових елементів інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів і розроблено підхід до оцінювання їх спільності й однотипності відповідно до етапів життєвого циклу і форм реалізації ТКС регіонів;

удосконалено:

- принципи інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів (партнерство; забезпечення рівних можливостей для прикордонних регіонів України щодо співпраці з територіальними громадами або органами влади сусідніх держав у межах транскордонного співробітництва; чіткий розподіл завдань, повноважень та відповідальності між суб'єктами транскордонного співробітництва; узгодженість дій із програмами, що реалізуються регіональними/місцевими органами влади та неурядовими організаціями сусідніх держав; гармонізація загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів) що дозволило визначити закономірності розвитку інфраструктури ТКС регіонів;

- класифікацію факторів впливу на інфраструктурне забезпечення транскордонного співробітництва регіонів шляхом введення додаткових ознак, зокрема: спільні та однотипні складові елементи інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів; часові та структурні критерії; напрям та характер впливу, що дозволило оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище при формуванні стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів і обґрунтувати рекомендації щодо запобігання їх негативному впливу на розвиток інфраструктури ТКС;

- методичний підхід до оцінки стану інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва, що базується на використанні критеріїв спільності й однотипності та дає можливість визначити проблеми, які перешкоджають спільному розвитку інфраструктури ТКС регіонів;

- класифікацію джерел фінансування інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів (центральні та регіональні бюджети учасників ТКС; Європейські фонди, кошти яких можна отримати шляхом підготовки спеціальних проектів і програм ТКС; міжнародні та вітчизняні агенції регіонального розвитку; закордонні та вітчизняні інвестори, підприємницькі структури; державні дотації кожного з учасників ТКС; гранти; кредити вітчизняних та іноземних банків, серед них пільгове кредитування; державно-приватне партнерство), що дозволило розробити заходи для активізації фінансування інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів;

набуло подальшого розвитку:

- термінологічний апарат, зокрема, запропоновано визначення понять: «інфраструктурне забезпечення ТКС», під яким розуміють створені умови для співпраці між прикордонними регіонами через розвиток галузей обслуговуючого характеру, які забезпечують господарську єдність прикордонних територій, підвищення рівня їх економічної діяльності, високий рівень розвитку бізнесу і конкуренції, а також безперебійне функціонування взаємозв'язків між об'єктами і суб'єктами ТКС, подолання розподільчої функції кордону, відмінностей у чинному законодавстві та рівнях розвитку економіки; «логістична система інфраструктурного забезпечення ТКС», під якою слід розуміти складну відкриту економічну систему, формування якої спрямоване на спільний розвиток інфраструктури транскордонної території за рахунок оптимальної організації руху логістичних потоків через кордон з мінімальними логістичними витратами;

- підхід до вибору стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів, залежно від етапів життєвого циклу, який, на відміну від інших, передбачає такі їх види: стратегія партнерства, стратегія інтенсифікації зусиль, стратегія збалансування;

- типи логістичних систем інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів, що враховують спеціалізацію прикордонних регіонів-учасників ТКС і передбачають поєднання об'єктів інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів у різні логістичні ланцюги (суцільні, синхронні, перервні).

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені у дисертаційній роботі висновки розвивають теорію і практику інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів. Запропоновані методичні рекомендації можуть бути використані при внесенні змін до чинного законодавства України, зокрема до Закону України «Про транскордонне співробітництво», Міністерством інфраструктури України при підготовці до «Євро-2012», а також в роботі органів місцевого самоврядування.

Рекомендації автора щодо оцінки стану інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів за складовими елементами (виробнича, ринкова, транспортна, рекреаційна, інформаційна, соціально-побутова та соціально-духовна інфраструктура) було використано Управлінням міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 500/1-27/2-11 від 19.01.2011.).

Окремі результати, отримані в дисертації, використано у навчальному процесі Луцького національного технічного університету при створенні науково-методичного комплексу та викладанні дисциплін: «Європейська інтеграція», «Теорія світової економіки», «Транскордонне співробітництво», «Міжнародна економіка» (довідка № 1075-20-32 від 15.02.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих роботах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано тільки ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: «Освіта і наука в умовах глобальних викликів» (м.Сімферополь-м.Судак, 2009 р.); Теорія і практика сучасної економіки» (м.Черкаси, 2009 р.); «Перспективи розвитку транскордонного співробітництва в умовах Євроінтеграції України» (м.Черкаси 2009р.); «Волинська віртуальна біржа інноваційних проектів і пропозицій: структура і можливості» (м.Луцьк, 2009 р.); «Україна в сучасному вимірі транскордонного співробітництва. Нові можливості для регіонів» (м. Ужгород, 2009 р.); «Стратегія розвитку України у глобальному середовищі» (м.Ялта, 2010 р.); «Індустрія гостинності в країнах Європи» (м.Сімферополь, 2010 р.); «Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації» (м.Сімферополь, 2011 р.); на засіданні круглого столу «Самодостатність розвитку в епоху глобальної інтеграції» (м.Сімферополь, 2010 р.); Міжнародному конгресі «Модернизация экономики и управления в странах СНГ» (м. Волгоград, 2011 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, з них 5 - у фахових виданнях, 8 - у матеріалах і тезах конференцій, загальним обсягом 4,83 друк. арк., з яких 3,26 друк. арк. належать особисто авторові.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 200 сторінок, який включає 31 таблицю (з них 25 на повних сторінках), 9 рисунків, 12 додатків (на 18 сторінках). Список використаних джерел містить 157 найменувань, розміщених на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, наведено основні результати дослідження, які містять в собі наукову новизну та практичне значення.

У першому розділі «Теоретичні основи інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів» розкрито зміст та значення інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів, здійснено поділ та охарактеризовано складові елементи інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів і досліджено фактори впливу на інфраструктурне забезпечення ТКС регіонів. У ході дослідження було виявлено, що в умовах транскордонного співробітництва інфраструктура має певні особливості розвитку, оскільки вона спрямована на активізацію співпраці між регіонами по різні боки кордону. Такими особливостями є: наявність кордону, який може стати значною перешкодою для співпраці між суб'єктами транскордонного співробітництва; відмінності між рівнями децентралізації управління розвитком інфраструктури по обидві боки кордону, що може бути причиною розгляду і затвердження питань щодо інфраструктурного забезпечення у різних органах управління; відмінності у розвитку економіки регіонів по обидві боки кордону, в зв'язку з чим можуть виникати різні можливості розвитку інфраструктури; відмінності у чинному законодавстві щодо транскордонного співробітництва, що може ускладнити прийняття спільних рішень; можливість отримання фінансових ресурсів із зовнішніх джерел, що надасть інфраструктурі транскордонного регіону додаткових перспектив розвитку; специфіка правової системи України, яка вступає в колізію з правовою системою ЄС у сфері управління підприємницькою діяльністю, що може стати перешкодою для співпраці між прикордонними регіонами - учасниками ТКС.

Виходячи з цих особливостей і виявлених визначальних характеристик інфраструктури, було запропоновано визначення інфраструктурного забезпечення ТКС, під яким мають на увазі створені умови для співпраці між прикордонними регіонами через розвиток галузей обслуговуючого характеру, які забезпечують господарську єдність прикордонних територій, підвищення рівня їх економічної діяльності, високий рівень розвитку бізнесу і конкуренції, а також безперебійне функціонування взаємозв'язків між об'єктами і суб'єктами транскордонного співробітництва, подолання розподільчої функції кордону, відмінностей у чинному законодавстві та рівнях розвитку економіки.

У роботі здійснено класифікацію складових елементів інфраструктурного забезпечення ТКС і розроблено підхід до оцінювання спільності й однотипності розвитку інфраструктури відповідно до етапів життєвого циклу ТКС (табл. 1).

Таблиця 1

Етапи життєвого циклу ТКС регіонів

Етапи ЖЦ ТКС	Визначальна характеристика ІЗ ТКС	Критерії спільного розвитку
I етап ЖЦ - виникнення ТКС	Переважна більшість об'єктів інфраструктури розвивається однотипно (з використанням досвіду сусідів)	Реалізуються поодинокі проекти, які є несистематичними і реалізація яких відбувається за попередньою домовленістю сторін
II етап ЖЦ - активізація ТКС	Перехід від однотипного до спільного розвитку складових елементів інфраструктурного забезпечення ТКС	Починають формуватися транскордонні кластери, збільшується кількість іноземних капіталовкладень, закладаються основи логістичних систем
Ш етап ЖЦ - зрілість розвитку ТКС	Переважна більшість складових елементів інфраструктурного забезпечення ТКС розвивається спільно	Сформована й ефективно функціонує значна кількість транскордонних кластерів і логістичних систем

Визначено критерії спільного розвитку інфраструктури ТКС (наявність спільних капіталовкладень у розвиток об'єктів інфраструктури; реалізація спільних проектів щодо розвитку інфраструктури транскордонного регіону; нарощення коопераційних зв'язків і формування транскордонних кластерів; інтенсифікація інтеграційних зв'язків шляхом формування логістичних систем на транскордонній території) і критерії однотипного розвитку інфраструктури ТКС (безпека розвитку прикордонного регіону і його конкурентоспроможність; забезпечення певних соціальних гарантій розвитку конкретної території; здатність вирішити проблему власними силами без залучення сторонньої допомоги; неможливість зберігання і транспортування продуктів праці інфраструктурної діяльності).

Кожному з етапів життєвого циклу ТКС притаманні певні домінуючі форми реалізації ТКС. Так, перший етап передбачає такі форми ТКС, як одноразові заходи і спільні проекти та програми, другий етап - прикордонну торгівлю і єврорегіони, третій етап - міжнародні транспортні коридори і об'єднання єврорегіонів. Кожний наступний етап життєвого циклу ТКС включає також і форми попереднього етапу.

Запропоновано удосконалити класифікацію факторів впливу на інфраструктурне забезпечення ТКС додавши до неї такі ознаки: спільні та однотипні складові елементи інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів, за характером та напрямом впливу на розвиток інфраструктури, за часовим та структурним критеріями. До факторів впливу на спільні складові елементи відносяться: особливості історичного розвитку; природно-географічні фактори й умови; інтеграція і глобалізація світової економіки; міждержавні відносини суміжних країн та політична ситуація в них; геополітичне розташування регіонів ТКС; недооцінка органами ТКС і місцевого самоврядування значення інфраструктурного забезпечення ТКС; спільність проблем та інтересів прикордонних регіонів щодо розвитку інфраструктури; екологічна ситуація у регіонах ТКС і частота стихійних лих у них. До факторів впливу на однотипні складові елементи належать: забезпеченість прикордонних регіонів необхідними для розвитку інфраструктури матеріальними й інтелектуальними ресурсами; конкурентоспроможність прикордонних регіонів; рівень цін у регіонах ТКС; особливості розвитку певної території, які вимагають індивідуального підходу; однотипність проблем та інтересів прикордонних регіонів щодо розвитку інфраструктури; освіта і працевлаштування у регіонах ТКС.

Інфраструктурне забезпечення ТКС регіонів вимагає подальшого аналітичного обґрунтування та визначення напрямів його розвитку.

У другому розділі «Аналіз та оцінка стану інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів» увагу приділено розробці методичних засад аналізу та оцінки інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів, його складових елементів, на основі чого запропоновано підхід та здійснено оцінку розвитку інфраструктури ТКС за участю прикордонних регіонів України.

На основі узагальнення наявного досвіду здійснення оцінки розвитку інфраструктури вітчизняними та зарубіжними науковцями розроблена власна методика аналізу та оцінки стану інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів

На основі запропонованої методики здійснено оцінку інфраструктурного забезпечення в єврорегіонах «Буг» і «Слобожанщина», які є яскравими представниками двох різних, з чотирьох наявних, осей ТКС на європейському континенті: Балтійсько-Чорноморської (уздовж кордонів Румунії, Угорщини, Словенії, Польщі та України (єврорегiони «Буг», «Карпатський», «Нижнiй Дунай», «Верхнiй Прут») та Баренцоморсько-Чорноморської (уздовж західного кордону Росії (єврорегіони «Дніпро», «Слобожанщина», «Ярославна»). Вибір об'єктів аналізу дав змогу дослідити особливості розвитку інфраструктури і стан інфраструктурного забезпечення ТКС у регіонах, які мають значні відмінності, хоча є прикордонними регіонами однієї країни.

Здійснивши аналіз та оцінку стану інфраструктурного забезпечення ТКС, можна зробити висновки, що на заході України спільний розвиток інфраструктури є більш інтенсивним у рекреаційній та інформаційній складових інфраструктурного забезпечення ТКС, на сході України - у виробничій, ринковій, транспортній, соціально-побутовій та соціально-духовній складових інфраструктурного забезпечення ТКС.

Проведений аналіз і оцінка розвитку інфраструктури ТКС за участю прикордонних регіонів України дали можливість визначити основні тенденції у розвитку виробничої, ринкової, транспортної, інформаційної, рекреаційної, соціально-побутової та соціально-духовної складових, що дозволило виявити наявні проблеми інфраструктурного забезпечення у кожній із них:

- у виробничій складовій інфраструктурного забезпечення ТКС: сировинно-продовольча спрямованість експорту; низька орієнтованість прикордонних регіонів на зовнішньоекономічну діяльність; недосконалі юридичні підстави для інноваційної діяльності, яка має важливе значення для виробничої кооперації на транскордонній території; порівняно низький рівень якості експортних послуг; відсутність спільних наукових досліджень щодо використання нетрадиційних джерел енергії і створення нових потужностей; неефективна спеціалізація прикордонних регіонів ТКС;

- у ринковій складовій інфраструктурного забезпечення ТКС: відмінності в інституційних системах та функціонуванні ринкових механізмів у прикордонних регіонах - учасниках ТКС; низький рівень організації транскордонної торгівлі, яка здійснюється переважно у формі контрабандної і «човникової» торгівлі; труднощі щодо залучення зовнішніх джерел фінансування для розвитку об'єктів ринкової інфраструктури;

- у транспортній складовій інфраструктурного забезпечення ТКС: недосконале законодавство і часті зміни нормативних документів, які регулюють транзитні перевезення; складність митних процедур і невідповідність стандартів та якості обслуговування прикордонного руху та експортно-імпортних операцій в Україні порівняно зі стандартами ЄС; відсутність практичного застосування електронних підписів при перетині кордону; недостатня стандартизованість процесів, особливо щодо постійної зміни форм документів;

- в інформаційній складовій інфраструктурного забезпечення ТКС: відсутність уніфікованої транскордонної статистики; відсутність уніфікованої статистичної інформації на сайтах територіальних органів влади про сусідні території, пункти перепуску, спільні проекти, що не дає можливості здійснити їх порівняльну характеристику; відсутність спільних баз даних, доступних для мешканців транскордонної території; слабкість інформаційно-рекламного забезпечення транскордонної території;

- у рекреаційній складовій інфраструктурного забезпечення ТКС: розрив між наявними вимогами туристів і рекреантів та кваліфікацією працівників об'єктів рекреаційної інфраструктури; низький рівень комфортності проживання та надання послуг об'єктами рекреаційної інфраструктури; низька ефективність діючих механізмів заохочення інвестицій щодо будівництва і реконструкції об'єктів рекреаційної інфраструктури; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристичної та рекреаційної діяльності; недоліки територіальної організації туристичних маршрутів на транскордонній території;

- у соціально-побутовій складовій інфраструктурного забезпечення ТКС: диспропорції у рівнях якості життя населення на транскордонній території, нерівномірне забезпечення об'єктами соціально-побутової інфраструктури; відсутність обміну досвідом у сфері громадського харчування на транскордонній території;

- у соціально-духовній складовій інфраструктурного забезпечення ТКС: відсутність загальноприйнятих стандартів вищої освіти на транскордонній території; недостатня кількість спільних виставок, ярмарків, культурно-освітніх заходів на транскордонній території; нечастий обмін студентами та професорсько-викладацьким складом, працівниками науково-дослідних установ.

Існування таких проблем у розвитку спільної інфраструктури ТКС зумовлює невідповідність інфраструктурного забезпечення потребам транскордонного співробітництва, організаційну невпорядкованість, хаотичність і неналагодженість взаємозв'язків між об'єктами інфраструктури на транскордонній території, що потребує розробки стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС, для реалізації яких необхідне спільне фінансування і застосування логістики як важливого інструменту нарощення інфраструктурного забезпечення ТКС.

У третьому розділі «Шляхи нарощення інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів» сформовано стратегії інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів, розглянуто джерела фінансування інфраструктурного забезпечення ТКС, запропоновано схему побудови логістичної системи і визначено особливості розміщення логістичних центрів інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів.

У роботі обґрунтовано, що спільний розвиток інфраструктури ТКС неможливий без виваженого вибору стратегічних пріоритетів інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів.

Запропоновано схему формування стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів: визначення головної мети інфраструктурного забезпечення ТКС; визначення цілей інфраструктурного забезпечення ТКС; оцінка внутрішнього та зовнішнього середовища інфраструктурного забезпечення ТКС; визначення типу стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС; впровадження заходів реалізації цілей інфраструктурного забезпечення ТКС і контроль за реалізацією цих стратегій. За визначеними етапами життєвого циклу ТКС запропоновано види стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС:

- на першому етапі для інфраструктурного забезпечення ТКС пропонується обирати стратегію партнерства, яка передбачає налагодження партнерських відносин в рамках ТКС за рахунок розвитку системи постійних партнерських стосунків і ділових комунікацій між владою, бізнесом та громадськістю прикордонних регіонів. Це проявляється у спрощенні процедур отримання віз та перетину кордону і значному збільшенні кількості реалізованих спільних проектів та програм, спрямованих на розвиток інфраструктури ТКС.

- на другому етапі для інфраструктурного забезпечення ТКС пропонується обирати стратегію інтенсифікації зусиль, яка передбачає збільшення кількості спільних капіталовкладень на 30%, нарощення коопераційних зв'язків між прикордонними регіонами і налагодження засад для ефективного функціонування транскордонних кластерів;

- на третьому етапі для інфраструктурного забезпечення ТКС пропонується обирати стратегію збалансування розвитку інфраструктури ТКС, яка передбачає застосування логістичних підходів до управління спільним розвитком інфраструктури ТКС, побудову та ефективне функціонування логістичних систем інфраструктурного забезпечення ТКС.

Для реалізації обраних стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС необхідне залучення спільними зусиллями учасників ТКС фінансових ресурсів з різних джерел, якими можуть бути: центральні та регіональні бюджети учасників ТКС; Європейські фонди, кошти яких можна отримати шляхом підготовки спеціальних проектів та програм ТКС; міжнародні та вітчизняні агенції регіонального розвитку; закордонні та вітчизняні інвестори, підприємницькі структури; державні дотації кожного з учасників ТКС; гранти; кредити вітчизняних та іноземних банків, в тому числі пільгове кредитування; державно-приватне партнерство.

Розроблено комплекс заходів для активізації фінансування інфраструктурного забезпечення ТКС в Україні, який передбачає: визначення інституції управління інфраструктурним забезпеченням ТКС; прийняття Закону України «Про міжнародну технічну допомогу»; стимулювання розвитку інфраструктурного забезпечення ТКС державними органами управління; розширення присутності України в європейському інформаційному просторі й активізація роботи через використання міжрегіональних міжнародних зв'язків; запозичення досвіду сусідів і залучення сторонньої допомоги для розробки проектів; надання більшої самостійності органам місцевої влади у прийнятті рішень з фінансування інфраструктурного забезпечення ТКС; створення спеціального органу контролю ТКС за реалізацією проектів; збільшення суми коштів, передбачених у державному бюджеті, на розвиток інфраструктури ТКС.

Реалізація запропонованих стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС, окрім значних фінансових ресурсів, потребує використання інструментів впорядкування і управління розвитком інфраструктури. Виникає необхідність у створенні координаційного органу, який разом з регіональними і транскордонними органами управління візьме на себе повноваження та відповідальність щодо розвитку інфраструктури. Таким структурним елементом може бути логістичний центр інфраструктурного забезпечення ТКС. Враховуючи різноманітність функцій, покладених на логістичний центр, запропоновано схему побудови і типи логістичних систем інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів, які передбачають використання об'єктів інфраструктурного забезпечення ТКС у різних ланцюгах логістичної системи

Логістична система інфраструктурного забезпечення ТКС є цілісною сукупністю елементів інфраструктури, об'єднаних у підсистеми, які тісно взаємодіють між собою, утворюючи логістичні ланцюги інфраструктурного забезпечення ТКС.

Підсистемами логістичної системи інфраструктурного забезпечення ТКС є складові елементи інфраструктурного забезпечення ТКС, а елементами логістичної системи - об'єкти інфраструктури ТКС.

Обґрунтовано, що розподіл між підсистемами логістичної системи інфраструктурного забезпечення ТКС щодо побудови логістичних ланцюгів і формування типів логістичних систем зумовлений специфікою їх роботи. Виробнича, ринкова, рекреаційна, соціально-побутова і соціально-духовна підсистеми утворюють суцільні логістичні ланцюги, оскільки тут може бути виконання всіх логістичних функцій: постачання, виробництво і розподіл. Транспортні й інформаційні підсистеми утворюють синхронні і перервні логістичні ланцюги, оскільки їх основне призначення - обслуговування попередніх.

Логістичний центр виступає вузлом перетину та розподілення інфраструктурних послуг транскордонного регіону в системі логістичного ланцюга, функціонування якого спрямоване на оптимізацію розвитку логістичної системи інфраструктурного забезпечення ТКС. Здійснено розподіл повноважень щодо управління логістичною діяльністю на транскордонній території між регіональними і транскордонними органами управління та логістичним центром інфраструктурного забезпечення ТКС (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл повноважень в управлінні логістичною діяльністю ТКР

Регіональні органи управління	Транскордонні органи управління	Логістичний центр ІЗ ТКС
- формування сприятливих умов для залучення інвестицій у створення об'єктів ЛС ІЗ ТКС; - створення пільгових умов для потенційних інвесторів у логістичну діяльність і формування системи критеріїв їх вибору; - розгляд пропозицій щодо інвестиційних і інших проектів побудови об'єктів ЛС ІЗ ТКС з позицій їх доцільності і економічної безпеки для ТКР; - формування системи науково-методичного забезпечення побудови логістичних систем інфраструктурного забезпечення ТКС; - здійснення моніторингу і контролю за логістичними процесами на транскордонній території	- розробка прогнозів щодо роботи ЛС ІЗ ТКС на довго-, середньо- та короткострокову перспективи; - здійснення консультативної роботи у сфері планування, організації, забезпечення ефективності і контролю, ціноутворення логістичної діяльності в ТКР; - забезпечення проходження встановлених законодавством експертиз і узгоджень бізнес-планів інвестиційних проектів з питань логістичної діяльності в ТКР; - координація роботи ЛС ІЗ ТКС і вибір логістичної стратегії інфраструктурного забезпечення ТКС; - формування рекомендацій щодо проектів розвитку логістичної системи	- організація логістичних ланцюгів через транскордонну територію; - укладання договорів з клієнтами на надання логістичних послуг; - забезпечення інформаційної взаємодії з іншими учасниками ЛС; - надання клієнтам довідкової інформації про логістичну діяльність у ТКР; - визначення оптимальних маршрутів перевезень транскордонною територією; - розробка заходів щодо залучення клієнтів для обслуговування ЛЦ ІЗ ТКС; - контроль за виконанням логістичних ланцюгів у ТКР; - формування оптимальних партій, при яких товар не втрачає своїх споживчих властивостей

Cпільними зусиллями регіональні та транскордонними органи управління разом з логістичним центром інфраструктурного забезпечення ТКС досягнуть координації, взаємодії та взаємозв'язку всіх елементів логістичної системи інфраструктурного забезпечення ТКС регіонів.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено науково-практичне завдання щодо удосконалення теоретичних положень та розробки практичних рекомендацій для нарощення інфраструктурного забезпечення ТКС. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати ряд висновків і пропозицій теоретичного, приладного і методичного змісту, основні з яких зводяться до такого:

1. Удосконалено визначення понять «інфраструктурне забезпечення ТКС», яке, на відміну від інших, враховує визначальні характеристики та особливості розвитку інфраструктури, конкретизує її роль в активізації транскордонного співробітництва регіонів, і «логістична системи інфраструктурного забезпечення ТКС», визначальною характеристикою якої є те, що вона спрямована на надання логістичних послуг на рівних умовах для всіх учасників транскордонного співробітництва з метою досягнення спільних цілей інфраструктурного забезпечення і виконує організаційну функцію щодо оптимізації розвитку спільної інфраструктури.

2. Визначено принципи інфраструктурного забезпечення ТКС: партнерство; чіткий розподіл завдань, повноважень та відповідальності між суб'єктами транскордонного співробітництва; гармонізація загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів; узгодженість дій із програмами, що реалізуються регіональними/місцевими органами влади та неурядовими організаціями сусідніх держав на основі яких базується співпраця між прикордонними регіонами-учасниками ТКС щодо нарощення інфраструктурного забезпечення між ними.

3. Запропоновано авторське бачення класифікації складових елементів інфраструктурного забезпечення ТКС, на снові яких здійснено аналіз та оцінку стану інфраструктурного забезпечення ТКС. Виділено виробничу, ринкову, транспортну, інформаційну, рекреаційну, соціально-побутову та соціально-духовну інфраструктури.

4. Розроблено критерії спільного й однотипного розвитку складових елементів інфраструктурного забезпечення ТКС. Критеріями спільного розвитку є наявність спільних капіталовкладень у розвиток об'єктів інфраструктури, реалізація спільних проектів щодо розвитку інфраструктури транскордонного регіону, нарощення коопераційних зв'язків і формування транскордонних кластерів, інтенсифікація інтеграційних зв'язків шляхом формування логістичних систем на транскордонній території. Критеріями однотипного розвитку є безпека прикордонного регіону і його конкурентоспроможність, забезпечення певних соціальних гарантій розвитку конкретної території, здатність вирішити проблему власними силами без залучення сторонньої допомоги, неможливість зберігання і транспортування продуктів праці інфраструктурної діяльності.

5. Для кожного з етапів життєвого циклу ТКС запропоновано певні домінуючі форми реалізації ТКС: для першого етапу такими формами є одноразові заходи і спільні проекти та програми, для другого етапу - прикордонна торгівля і єврорегіони, для третього етапу - міжнародні транспортні коридори і об'єднання єврорегіонів.

6. На основі узагальнення наявних підходів до класифікації факторів розвитку ТКС запропоновано класифікацію факторів впливу на спільні та однотипні складові елементи інфраструктурного забезпечення ТКС, яка полегшить їх iдентифiкацiю та визначення пріоритетності їх дії в конкретних умовах, дозволить спрогнозувати їх вплив та вiднайти механізми його спрямування для розвитку інфраструктури ТКС, протидiяти негативному прояву факторів та стимулювати їх позитивну дiю.

7. Розроблено методику оцінки інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва, що дало можливість оцінити його стан у єврорегіонах «Буг» та «Слобожанщина». Покладені в основу аналізу показники згруповані за складовими елементами інфраструктурного забезпечення ТКС. Досліджено спільний і однотипний розвиток інфраструктури транскордонного співробітництва регіонів.

8. Запропоновано класифікацію джерел фінансування інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва, що дасть змогу збільшити фінансові можливості й уніфікувати напрями фінансових потоків на розбудову спільної інфраструктури в межах транскордонного співробітництва регіонів.

9. Залежно від етапів життєвого циклу ТКС запропоновано види стратегій інфраструктурного забезпечення ТКС: на першому етапі пропонується обирати стратегію партнерства, на другому етапі - стратегію інтенсифікації зусиль, на третьому етапі - стратегію збалансування розвитку інфраструктури ТКС, що дозволить визначити стратегії інфраструктурного забезпечення ТКС для досліджуваних єврорегіонів.

10. Розкрито зміст використання логістики як інструменту нарощення інфраструктурного забезпечення ТКС. Запропоновано схему побудови логістичної системи інфраструктурного забезпечення ТКС. Визначено елементи логістичної системи інфраструктурного забезпечення ТКС, здійснено поєднання їх в логістичні ланцюги, що дозволить оптимізувати економічні потоки від постачання матеріальних потоків до реалізації інфраструктурних послуг у межах ТКС. Враховуючи спеціалізацію прикордонних регіонів, запропоновано типи логістичних систем інфраструктурного забезпечення ТКС.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Повх Г. П. Фактори впливу на розвиток інфраструктури транскордонного співробітництва / З.В. Герасимчук, Г.П. Повх // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - Чернігів: ЧДТУ, 2009. - № 39. - 354с. - С . 131-138. Особистий внесок здобувача: проаналізовано підходи до класифікації факторів впливу на ТКС і визначено фактори впливу на спільні та однотипні складові елементи інфраструктурного забезпечення ТКС.

2. Повх Г. П. Зміст та значення інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва / З.В. Герасимчук, Г.П. Повх // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. - Серія: Економічні науки. - Випуск 24. - Частина ІІ. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - 358с. - С. 244-249. Особистий внесок здобувача: здійснено систематизацію наукових підходів до розуміння сутності «інфраструктура».

3. Повх Г. П. Теоретичне обґрунтування інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва (ТКС) / Г.П. Повх // Зб. наук. пр. «Економічні науки». - Серія «Регіональна економіка». - Випуск 6 (21). - Ч. 2. - Луцьк: ЛНТУ, 2009. -272с. - С. 65-78.

4. Повх Г. П. Складові елементи інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва / З.В. Герасимчук, Г.П. Повх // Зб. наук. пр. «Економічний простір». - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. - 316с. - С. 278-283. Особистий внесок здобувача: досліджено підходи вчених до класифікації складових елементів інфраструктури і визначено складові елементи інфраструктурного забезпечення ТКС.

5. Повх Г. П. Методика аналізу та оцінки інфраструктурного забезпечення ТКС/ З.В.Герасимчук, Г.П. Повх // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - Випуск 5-2, 2010. - 418с. - С.11-18. Особистий внесок здобувача: визначено недоліки у підходах вчених до оцінки розвитку інфраструктури і здійснено вибір показників для аналізу складових елементів інфраструктурного забезпечення ТКС.

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій:

6. Повх Г. П. Значення інфраструктури в розвитку транскордонного співробітництва / Г.П. Повх // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта і наука в умовах глобальних викликів». - 12-14 червня. - Т. ІІ. - Сімферополь: ЦРОНІ, 2009. - 127с. - С. 75-77.

7. Повх Г. П. Вплив форм реалізації ТКС на розвиток його інфраструктури / Г.П. Повх // Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки». - 14-16 жовтня. - Том 1. - Черкаси, ЧДТУ, 2009. - 252с. - С. 235-237.

8. Повх Г. П. Рекреаційна складова інфраструктурного забезпечення ТКС / Г.П.Повх // / Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Індустрія гостинності в країнах Європи». - 16-18 жовтня. - Сімферополь: ВіТроПринт, 2010. - 170. - С. 157-158.

9. Повх Г. П. Механізм формування інфраструктурного забезпечення ТКС / Г.П.Повх // Таврійський економічний журнал. - 2010. - № 5-6 // Матеріали круглого столу «Самодостатність розвитку в епоху глобальної інтеграції». - 1 листопада. - Сімферополь, 2010. - 60. - С. 33-36.

10. Повх Г. П. Інструменти для реалізації складових елементів інфраструктурного забезпечення ТКС / Г.П. Повх // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції «Стратегія розвитку України у глобальному середовищі». - 17-19 листопада. - Сімферополь: ВіТроПринт, 2010. - 324с. - С. - 317-319.

11. Повх Г. П. Стратегия формирования инфраструктурного обеспечения трансграничного сотрудничества (ТГС) регионов / Г.П. Повх // Международная научно-практическая конференция «Молодая наука: проблемы, решения и перспективы». - 17-18 березня. - Волгоград, 2011 - 378c. - С. 297-300.

12. Повх Г. П. Размещение логистических центров инфраструктурного обеспечения трансграничного сотрудничества регионов / Г.П. Повх // Материалы международного конгресса «Модернизация экономики и управления в странах СНГ». - 28-29 березня. - Волгоград, 2011. - 136с. - С. 77-79.

13. Повх Г.П. Логістичні потоки в транскордонних регіонах / Г.П. Повх // Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин / V міжнародна науково-практична конференція. - 29-30 квітня. - Сімферополь, 2011. - 320с. - С. 123-127.

АНОТАЦІЯ

Повх Г.П. Інфраструктурне забезпечення транскордонного співробітництва регіонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Луцький національний технічний університет, Луцьк, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено удосконаленню теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо нарощення інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва регіонів.

Досліджено змістові та визначальні характеристики інфраструктури транскордонного співробітництва, визначено складові елементи інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва і розкрито фактори впливу на розвиток інфраструктури транскордонного співробітництва.

Запропоновано стратегії інфраструктурного забезпечення транскордонного співробітництва відповідно до етапів життєвого циклу транскордонного співробітництва і різні типи логістичних систем інфраструктурного забезпечення ТКС. Обґрунтовано доцільність побудови різних логістичних ланцюгів.

Ключові слова: інфраструктура ТКС, інфраструктурне забезпечення ТКС, форми ТКС, складові елементи інфраструктурного забезпечення ТКС, логістична система інфраструктурного забезпечення ТКС, логістичний центр інфраструктурного забезпечення ТКС.

АННОТАЦИЯ

Повх Г.П. Инфраструктурное обеспечение трансграничного сотрудничества регионов. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производственных сил и региональная экономика. - Луцкий национальный технический университет, Луцк, 2011.

Диссертация посвящена усовершенствованию теоретических положений и разработке практических рекомендаций для наращивания инфраструктурного обеспечения трансграничного сотрудничества регионов и общего использования объектов инфраструктуры на трансграничной территории.

Исследовано содержание и определяющие характеристики инфраструктуры трансграничного сотрудничества, определены составные элементы инфраструктурного обеспечения трансграничного сотрудничества, которыми являются производственная, рыночная, транспортная, рекреационная, информационная, социально-бытовая и социально-духовная инфраструктуры. Раскрыты факторы влияния на общие и однотипные составляющие инфраструктурного обеспечения ТГС регионов.

Предложены рекомендации относительно определения направлений и методов совершенствования управления инфраструктурным обеспечением трансграничного сотрудничества. Доведено, что важным моментом в наращивании инфраструктурного обеспечения трансграничного сотрудничества относительно определения создания предпосылок для повышения развития инфраструктуры трансграничного сотрудничества является разработка стратегических целей инфраструктурного обеспечения трансграничного сотрудничества, для достижения которых необходимы совместные усилия органов власти всех уровней.

Предложена схема формирования стратегий инфраструктурного обеспечения ТГС регионов: определение главной цели инфраструктурного обеспечения ТГС; определение целей инфраструктурного обеспечения ТГС; оценка внутренней и внешней среды инфраструктурного обеспечения ТКС; определение типа стратегий инфраструктурного обеспечения ТГС; внедрение мероприятий реализации целей инфраструктурного обеспечения ТГС и контроль за реализацией данных стратегий. Стратегиями инфраструктурного обеспечения трансграничного сотрудничества относительно этапов жизненного цикла являются: стратегия партнерства, стратегия интенсификации усилий и стратегия стабилизации.

Определены разные типы логистических систем и разные логистические цепи, а именно: сплошные, синхронные и прерывные. Обосновано, что распределение между подсистемами логистической системы инфраструктурного обеспечения ТГС относительно построения логистических цепей и формирования типов логистических систем предопределено спецификой их работы. Производственная, рыночная, рекреационная, социально-бытовая и социально-духовная подсистемы образуют сплошные логистические цепи, поскольку здесь могут выполняться все логистические функции: снабжение, производство и распределение. Транспортные и информационные подсистемы образуют синхронные и прерывные логистические цепи, поскольку их основное назначение - обслуживание предыдущих.

Ключевые слова: инфраструктура ТГС, инфраструктурное обеспечение ТГС, формы ТГС, составные элементы инфраструктурного обеспечения ТГС, логистическая система инфраструктурного обеспечения ТГС, логистический центр инфраструктурного обеспечения ТГС.

ANNOTATION

Povh G. P. Infrastructural providing of transfrontal collaboration of regions. - Manuscript.

The dissertation on receiving of a scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy. - Lutsk National Technical University. - Lutsk, 2011.