Трансформація промисловості в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

МАРКОВИЧ ІРИНА БОГДАНІВНА

Рівне - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор КОЗЮК ВІКТОР ВАЛЕРІЙОВИЧ, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент ШЕПЕЛЕНКО ОКСАНА ВЛАДИСЛАВІВНА, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, професор кафедри вищої і прикладної математики;

кандидат економічних наук, доцент ШУЛЯР РОМАН ВІТАЛІЙОВИЧ, Національний університет «Львівська політехніка», доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва.

Захист відбудеться «_8_» липня 2011 р. о _12__год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.104.03 у Національному університеті водного господарства та природокористування за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, 11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці в Національному університеті водного господарства та природокористування за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Приходька, 74.

Автореферат розісланий «_4_» червня 2011 р.6 б

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н. Ковшун Н.Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування національної економічної системи та виникнення принципово нових правил глобальних ринкових відносин обумовили завдання, пов'язані з докорінними змінами у процесах управління національним господарством. В таких умовах необхідна глибока структурна трансформація промисловості, від рівня розвитку якої багато в чому залежить стан економіки як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств. Зміни повинні базуватися на активізації інвестиційних, інноваційних процесів, застосуванні принципів системності та комплексності.

З огляду на те, що питання розробки державної політики стимулювання розвитку промисловості тісно пов?язане з проблемою формування загальнонаціональної програми трансформації усіх галузей, великого значення набуває перехід економіки України на інноваційний шлях розвитку. Підвищення якості управління процесами зростання присутності України на світових промислових ринках, формування механізмів швидкого промислового розвитку неможливі без відповідного інституційного забезпечення та державної підтримки, що поєднуються з внутрішніми мікрорівневими стимулами.

Теоретико-методичні аспекти макроуправління та трансформації промисловості в умовах динамічного зовнішнього середовища та глобалізації розглядали Ф. Агхіон, О. Богомолов, І. Голдсміт, С.А. Єрохін, М. Кастельс, Х. Клодт, Д. Родрік, В.Р. Сиденко, Дж. Сорос, Дж. Стігліц, А.С. Філіпенко, С.В. Філиппова, А.А. Чухно та ін. Вагомий внесок у дослідження проблем державного регулювання та макроекономічного планування в промисловості зробили О.І. Амоша, П.Т. Бубенко, В.О. Василенко, В.М. Геєць, В.Я. Гуменюк, В.І. Гринчуцький, М.С. Герасимчук, Ю.М. Ольсевич, І.Д. Лазаришина, Н.П. Тарнавська, В.І. Чижова, М.М. Якубовський та ін. Їхні підходи різняться спектром та глибиною досліджень проблем сучасного виробництва, його трансформації. Проте наукові дискусії часто завершуються загальнотеоретичними висновками і пропозиціями без врахування вимог глобального середовища. Необхідність відстеження можливостей промисловості вчасно реагувати на зміни в середовищі функціонування на мікрорівні, формування організаційно-економічного підгрунтя державного регулювання процесів трансформації зумовили вибір теми, її актуальність, визначили мету і задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідної теми Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя ВК 27-09 «Маркетингові засади розвитку підприємств у висококонкурентному інноваційному середовищі» (номер державної реєстрації 0109U008066).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних та практичних положень, методичних підходів, спрямованих на обґрунтування рішень у сфері трансформації вітчизняної промисловості на основі посилення мікрорівневої адаптованості до глобальних умов.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- визначити економічну сутність поняття глобалізації, проаналізувати прояви цього процесу та наслідки для національних економік країн різного рівня розвитку;

- сформувати теоретичну основу вирішення проблеми активізації інноваційного зростання національного господарства на основі уточнення категоріального апарату трансформаційних процесів та класифікації факторів трансформації промислового виробництва;

- виявити напрями організаційно-економічних змін в промисловості, зумовлені інтенсифікацією глобалізаційних процесів;

- провести ідентифікацію сучасних тенденцій, які визначають особливості світового промислового ринку та місця у ньому вітчизняної промисловості;

- виявити роль інноваційного чинника в активізації трансформаційних перетворень вітчизняної промисловості;

- розробити підхід до обґрунтування вибору напряму трансформації промисловості на основі критеріїв мікрорівневої адаптації до роботи в глобальному середовищі;

- встановити рівень адаптованості промислових підприємств до роботи в глобальних умовах та його вплив на результати діяльності;

- сформувати методику вибору учасників та принципів побудови мережевих структур промисловості в процесі трансформації національного господарства.

Об'єктом дослідження є процеси структурних перетворень промисловості в глобальному середовищі.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи активізації трансформацій промисловості в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є розробки вітчизняних та зарубіжних учених у сфері глобалізації та промислової трансформації.

Для досягнення поставленої в роботі мети використано такі методи дослідження:

порівняльного аналізу і синтезу, систематизації та узагальнення (для деталізації об?єкта дослідження та уточнення сутності категорій - Розділ 1, 2, 3; удосконалення класифікацій - Розділ 1, 2); графічний (для наочного відображення статистичного матеріалу і схематичного зображення теоретичних, практичних положень дисертаційного дослідження - Розділ 1, 2, 3); економіко-математичного моделювання (для розроблення факторної моделі оцінювання рівня адаптованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах - Розділ 3, підрозділ 3.1); експертних оцінок (для виявлення впливу часткових індикаторів на рівень адаптованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах - Розділ 3, підрозділ 3.1); кореляційно-регресійного аналізу (для встановлення залежностей між торгівельною відкритістю на галузевому рівні та показниками ефективності діяльності промислових підприємств, оцінювання впливу рівня адаптованості промислових підприємств до роботи в глобальних умовах на результати діяльності суб?єктів ринку - Розділ 2, підрозділ 2.2, 2.3, Розділ 3, підрозділ 3.1); емпіричного дослідження (для розроблення анкет опитування, аналізу інформації - Розділ 3, підрозділ 3.2).

Інформаційну базу дослідження склали матеріали, опубліковані у періодичних виданнях, монографіях та інших наукових працях вітчизняних і зарубіжних науковців, нормативно-правові акти органів державного управління України, матеріали статистичних збірників Державного комітету статистики України, результати анкетних опитувань, дані, зібрані автором у процесі спеціально організованих спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів. Основними науковими результатами дисертаційної роботи є теоретико-методичні положення управління процесом трансформації промисловості в умовах глобалізації. При цьому автором отримані такі наукові результати:

вперше:

- розроблено концептуальний підхід до обґрунтування вибору напрямів трансформації вітчизняної промисловості та можливості створення інтегрованих мережевих промислових структур, сутність якого полягає у виділенні в якості основного критерію інноваційного та конкурентного розвитку забезпечення мікрорівневої адаптованості до роботи в глобальних умовах;

удосконалено:

- визначення поняття глобалізації, яке на відміну від існуючих, трактується як сукупність взаємодій між суб?єктами господарювання, що проявляються в активізації та взаємозалежності міжнародних торгівельних операцій, міграційних процесів, фінансовій інтеграції, зростанні ролі та впливу міждержавних інституцій на розвиток національних господарств країн світу;

- понятійно-термінологічний апарат теорії управління національним господарством з врахуванням розширення меж трактування трансформації, яке на відміну від наявних, передбачає надання їй значення прогресивної зміни компонентів, параметрів та зв?язків економічної системи у процесі переходу в якісно новий стан під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників;

одержали подальший розвиток:

- основні положення щодо напрямів організаційно-економічних змін в промисловості, які в процесі трансформації передбачають заміну традиційних форм діяльності на більш ефективні з точки зору гнучкості, що обумовлено мінливістю глобальних умов середовища функціонування;

- економічне оцінювання розвитку промисловості, яке передбачає аналіз впливу глобалізаційних процесів на основні макропоказники та сприяє формуванню комплексу заходів активізації інноваційних трансформацій;

- особливості взаємозв?язку інноваційної активності окремої галузі національного господарства та характеристиками її розвитку, які відображають прямі кореляційні залежності рівня інноваційності підприємств та показниками, що характеризують обсяги реалізації продукції, питому вагу прибуткових підприємств галузі в їх загальній кількості, рентабельністю операційної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному: отримані в процесі дослідження результати мають важливе значення у вирішенні проблеми трансформації промисловості в умовах глобалізації. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості підвищити рівень адаптованості промисловості до роботи в глобальних умовах шляхом вдосконалень на всіх рівнях ієрархії, що служить основою впровадження мотиваційного механізму для зростання основних показників роботи промислових підприємств.

Положення, обґрунтовані в дисертації, використані у діяльності ТОВ НВФ «Квазар плюс» (довідка №13 01.03.2011р.), ДНВП «Версія» (довідка №5-69/2 від 12.02.2011р.), КП «Дельта» (довідка №198 від 15.01.2011 р.), а також у навчальному процесі при викладанні курсу “Промисловий маркетинг” (довідка Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя №685 від 23.03.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень доповідались автором на науково-практичних конференціях: Восьма студентська наукова конференція Тернопільського державного технічного університету ім.І.Пулюя (Тернопіль, 2005 р.); П?ята ювілейна міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2008 р.); ІІ Науково- практичний семінар з міжнародною участю «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» (Тернопіль, 2008 р.); Перша міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи» (Тернопіль, 2008 р.); Шоста Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2009 р.); 5-а международна научна практична конференція, «Бъдещето проблемите на световната наука» (Софія, Болгарія, 2009 р.); Всеукраинская научно-практическая конференция молодых ученых, аспирантов и студентов «Организационно-экономические проблемы регионального развития в современных условиях» (Сімферополь, 2010 р.); І Всеукраїнська науково-практична конференція «Наука і сучасність: досвід та перспективи розвитку на межі тисячоліть» (Запоріжжя, 2010р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 3,61 друк. арк., в тому числі 7 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і 8 публікацій в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків загальним обсягом 183 сторінки машинописного тексту (у тому числі - 24 таблиці на 9 сторінках, 35 рисунків на 18 сторінках), списку використаних джерел 214 найменувань на 19 сторінках і 15 додатків на 57 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, сформульовано предмет та об?єкт, розглянуто методи дослідження, зв?язок роботи з науковими програмами, сформульовано наукову новизну, практичне й теоретичне значення отриманих автором результатів, подано інформацію щодо апробації та публікації результатів наукового дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи трансформації промисловості в глобальних умовах» досліджені загально-теоретичні проблеми системних змін національного господарства в умовах глобалізації, вплив світових глобалізаційних процесів на формування державної промислової політики, а також виявлені організаційно-економічні трансформації промисловості в контексті інноваційних змін економічного розвитку.

Встановлена відсутність єдності поглядів в сучасній науковій літературі на трактування поняття «глобалізація». В роботі уточнено, що її слід розглядати як сукупність взаємодій між суб?єктами господарювання, які проявляються в активізації та взаємозалежності міжнародних торгівельних операцій, міграційних процесів, фінансовій інтеграції, зростанні ролі та впливу міждержавних інституцій на розвиток національних господарств країн світу.

Досліджено сутність процесу та прояви глобалізації, систематизовано показники вимірювання її рівня. Виявлено, що вона інтенсифікує конкурентну боротьбу в світовому масштабі, що посилює міжнародну спеціалізацію та поділ праці. В роботі сформоване авторське трактування трансформації, яке передбачає її дефініцію як прогресивну зміну компонентів, параметрів та зв?язків економічної системи у процесі переходу в якісно новий стан під впливом зовнішніх та внутрішніх сил.

Запропоновано розглядати процеси державного регулювання активізації трансформацій у національному господарстві як широкий комплекс заходів впливу економічного, правового та адміністративного характеру через пряму підтримку (податкові пільги, субсидіювання) та сприяння розвитку (створення центрів трансферту технологій, науково-технічних та технологічних парків; консультаційних та організаційних центрів; спрощення адміністративних процедур; страхування кредитів).

Виділені глобалізаційні чинники впливу на трансформацію промисловості і класифіковані фактори трансформації промислового виробництва за такими ознаками: раптовістю перебігу (еволюційні, революційні); рівнем дії (макрорівень, мезорівень, мікрорівень); керованістю (керовані, некеровані); національною специфікою (національні, міжнаціональні) (рис.1).

глобалізація національний промисловий господарство

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Глобалізаційні чинники впливу на трансформацію промисловості

В дисертації проаналізовано моделі інноваційного розвитку країн, які відрізняються між собою як методичними підходами до стратегій забезпечення інноваційного зростання економіки, так і ступенем інтенсивності та характером участі держави, наукових і освітніх установ, промислових підприємств у процесі підвищення рівня їх інноваційності. Цей аналіз засвідчив відсутність універсальної моделі державної політики інноваційного розвитку національного господарства.

Доведено посилення впливу глобальних чинників на розвиток та рівень відкритості національних економік країн світу, визначальними серед яких є інтеграція та регіоналізація світового простору, лібералізація зовнішньої торгівлі, прискорення обміну інформацією, інтернаціоналізація фінансових ресурсів. В результаті політика державного управління та регулювання економічного розвитку формується не лише під впливом процесів національного характеру, але й із врахуванням тенденцій розвитку світової економіки.

Виявлено, що основними напрямками організаційно-економічних змін в національному господарстві можна вважати: вдосконалення форми організації підприємств (розвиток спеціалізації, кооперації, деконцентрації, фрагментації виробництва); оптимізацію використання наявних ресурсів (підвищення гнучкості виробництва, застосування ресурсозберігаючих технологій та устаткування); розширення меж підприємств та їх об?єднань (формування інтеграційних структур виробничими та науковими організаціями, поєднання зусиль малих, середніх та великих підприємств, виділення окремих процесів для виконання на засадах аутсорсингу); створення стратегічних альянсів, мережевих та частково інтегрованих структур.

У другому розділі «Аналіз умов та детермінанти структурних перетворень промисловості України» на основі дослідження тенденцій та перспектив розвитку світового промислового ринку проведене оцінювання сучасного стану промисловості України та виявлені проблеми підвищення її конкурентоспроможності, обґрунтована роль інноваційного чинника в зростанні активності української промисловості в умовах глобалізації.

Важливою ознакою глобалізації та процесу формування нових підходів до управління національною економікою є зміна ролі традиційних ринкових кордонів. Це знаходить відображення у посиленні конкуренції в промисловості внаслідок формування об'єднаних в єдину мережу інтернаціональних товаровиробників, галузей та економік країн світу.

Особливостями промислового розвитку України є нестійкість темпів, що відображено в значних діапазонах щорічних коливань окремих показників, та міжгалузева нерівномірність зростання (табл.1).

Таблиця 1.Основні показники розвитку промисловості України, 2003-2009 рр.

Показники	Обсяг реалізованої продукції промисловості (у фактичних цінах), млрд. грн.	Ступінь зносу основних засобів, %	Індекс інвестицій в основний капітал, %	Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, %	Частка збиткових підприємств, %	Питома вага підприємств, що впроваджувли інновації, %
2003	289,1	56,4	124,6	3,3	40	11,5
2004	400,8	58,3	124,9	4,7	38	10,0
2005	468,6	57,9	104,1	5,5	37	8,2
2006	551,7	58,6	115,3	5,8	35	10,0
2007	717,1	59,0	127,0	5,8	33	22,5
2008	918,0	58,0	94,7	5,0	39	10,8
2009	806,4	62,0	58,5	1,7	41	10,7

Відзначено, що результати діяльності промислових підприємств України свідчать про наявність проблем економічного, технологічного, соціального та екологічного характеру, які справляють негативний вплив на загальну ситуацію в економіці та обумовлюють диспропорційність її розвитку.

Критичний аналіз стану та розвитку національного господарства дозволив визначити потребу в розробці заходів щодо: структурної перебудови економіки зі збільшенням частки наукоємних галузей; створення сучасного технологічного оснащення для всіх галузей економіки з метою зниження енерго- та ресурсоємності виробництва і підвищення конкурентоспроможності його продукції; орієнтації промислової продукції на потреби внутрішнього ринку та можливості входження в світовий ринок; виробництва, що передбачає випуск ресурсоощадних видів продукції та виробництв.

Узагальнення тенденцій сучасного етапу організаційних перетворень у світовій економіці показав, що спостерігається активізація інтеграційних процесів на мікрорівні, які спричиняють витіснення стійких ієрархічних структур більш варіативними та гнучкими мережевими системами. Проведений в дисертації аналіз засвідчив низький рівень включення в інтеграційні процеси вітчизняної промисловості.

Дослідження динаміки обсягів та особливості товарної структури експорту та імпорту України показали значне перевищення вартісних показників імпорту над експортом в поєднанні із домінуванням експорту низького ступеня переробки, що становить економічну небезпеку розвитку національної економіки.

На основі результатів опитування визначено, що основними дестабілізуючими факторами, які перешкоджають трансформаційним процесам промисловості, є економічні та політичні. Незначна частина респондентів зазначила інтенсивність іноземної конкуренції, що свідчить про недостатню увагу вітчизняних виробників до вивчення конкурентного середовища діяльності. Саме низький рівень науково-технічного потенціалу в Україні визначає доцільність використання технологічного імпорту для розширення експортних можливостей, з подальшим його заміщенням продукцією національного виробництва.

Досвід розвинутих країн у сфері формування ефективної інфраструктури промислової діяльності показує, що інфраструктурна державна підтримка національного виробництва сприяє недопущенню перетворення стимулюючих заходів у деструктивні та порушення макроекономічної рівноваги. Стимулюючий характер технологічного імпорту на розвиток економіки підтверджує пряма залежність між показниками обсягу імпорту продукції машинобудування та ВВП (рис.2).



Рис.2. Залежність між імпортом продукції машинобудування та ВВП України ( 2002-2009 рр.)

В дисертаційному дослідженні проведений емпіричний аналіз впливу відкритості машинобудівної промисловості до імпорту на питому вагу прибуткових підприємств галузі. Залежність вказує на обернений зв?язок між показниками, що може помилково інтерпретуватися як рушій до обмеження імпорту на державному рівні. На думку автора, такий підхід не може бути ефективним в довгостроковій перспективі, оскільки обмеження конкуренції в певній галузі перекриває шлях до зростання конкурентоспроможності вітчизняних виробників на міжнародному рівні (рис.3).

Рис.3. Залежність між відкритістю машинобудівної промисловості до імпорту та питомою вагою прибуткових підприємств галузі (2002-2009 рр.)

Виявлено, що глобалізація вимагає все більшої відкритості економіки, тому зовнішньоекономічна політика держави є специфічною сферою національного управління, яка потребує гнучкого підходу в застосуванні інструментарію регулювання міжнародних матеріальних потоків та збалансованого використання принципів розширення внутрішнього ринку та імпортозаміщення.

На основі аналізу інноваційної діяльності в промисловості України, а також дослідження факторів, які їй перешкоджають, визначено, що політика держави в цій сфері повинна бути спрямована на заохочення та підтримання висококонкурентних умов функціонування промисловості з одночасною підтримкою процесів розробки та поширення інновацій у сфері технологій та управління.

Залежності між рівнем інноваційності промислових підприємств та показниками результатів діяльності (обсягом реалізації продукції, рентабельністю операційної діяльності, питомою вагою прибуткових підприємств) підтверджують важливість інноваційної складової в структурі індикаторів макроекономічного зростання та актуальність розробки пріоритетів інноваційного розвитку в національному господарстві.

У третьому розділі «Шляхи вдосконалень проведення трансформації в промисловості України» розроблений методичний підхід до оцінювання мікрорівневої адаптованості суб?єктів господарювання до діяльності в умовах глобалізації як орієнтиру розвитку національного господарства, розроблені організаційно-функціональні заходи забезпечення активізації трансформаційних процесів промисловості системними вдосконаленнями, а також побудована модель трансформації промисловості України на основі створення інтегрованих структур.

Для визначення спроможності промисловості сприймати трансформації середовища діяльності та оперативно на них реагувати розроблена методика оцінювання мікрорівневої адаптованості до роботи в глобальних умовах на основі агрегування індикаторів, які відображають дані щодо техніко-технологічного рівня виробництва, кадрової забезпеченості, ефективності збутової, комунікаційної та фінансово-інвестиційної діяльності (рис.4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.4. Структура індикаторів для оцінювання рівня адаптованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах

З врахуванням вагомостей індикаторів, визначених експертним шляхом, складено формулу розрахунку показника рівня адаптованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах:

(1)

де РАП - рівень адаптованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах;

n- кількість індикаторів (n=11);

- коефіцієнт вагомості і-го індикатора ();

- числове значення оцінки і-го індикатора.

З метою усунення неможливості здійснення кількісного оцінювання деяких індикаторів запропоновано системи переведення якісних і кількісних їх значень в оцінкову шкалу від 0 до 1 та введено критеріальну інтерпретацію бального експертного оцінювання.

Результати розрахунку показника мікрорівневої адаптованості до роботи в глобальних умовах свідчать, що 30% досліджуваних підприємств мають гранично допустимий рівень адаптованості, 63,33% - середній і лише 6,67% - достатній. Жодне не може вважатися таким, що володіє високим рівнем адаптованості до роботи в глобальних умовах. Результати здійсненого оцінювання дають підстави стверджувати про недостатність уваги суб?єктів господарювання до розширення внутрішніх можливостей до розвитку.

Аналіз результатів, отриманих шляхом розрахунку рівня адаптованості до роботи в глобальних умовах, та побудова кореляційних залежностей свідчить, що із його збільшенням зростають результативні показники діяльності (рентабельність реалізації продукції, дохід від реалізації продукції, темп зміни обсягів реалізації продукції), що підтверджує існування прямого статистично значущого зв?язку між досліджуваними ознаками.

Обґрунтована важливість проведення трансформаційних заходів промисловості шляхом збільшення гнучкості систем управління, виробництва, розвитку персоналу та систем мотивації працівників підприємств, оптимізації матеріальних та інформаційних потоків, що дасть можливість повною мірою використати наявні фактори зростання. Залежно від досягнутого рівня адаптованості до роботи в глобальних умовах запропонований набір варіантів організаційної перебудови підприємства (табл. 2).

Таблиця 2. Можливі варіанти організаційної перебудови промислового підприємства залежно від рівня адаптованості до роботи в глобальних умовах

Значення рівня адаптованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах	Стан промислового підприємства	Варіанти організаційної перебудови
<=0,1	Кризовий	Реінжиніринг підприємства, який охоплює всі аспекти його функціонування
(0,01;0,25]	Гранично допустимий	Входження в інтегровану структуру; створення мережі підприємств
(0,25;0,50]	Середній	Створення мережі підприємств; передача окремих робіт аутсорсерам
(0,50;0,75]	Достатній	Перебудова недоцільна
>0,75	Високий

Важливою ознакою проведеного математично-статистичного дослідження є доступність вхідної інформації для розрахунку індикаторів, оскільки більшість параметрів відображається в основних формах статистичної звітності. Також модель може бути використана для розрахунків адаптованості підприємства до роботи в глобальних умовах в динаміці, що забезпечує можливість постійного відстеження змін і впливів управлінських рішень на коливання його значення, або в порівнянні з іншими суб?єктами господарювання.

Враховуючи те, що одним з перспективних з точки зору ефективності варіантів змін є створення мережевої структури суб?єктів господарювання в промисловості, трансформація в рамках інтеграційної діяльності передбачає проведення наступних фаз роботи:

- підготовки (передбачає визначення доцільності проведення трансформації, дослідження можливих варіантів об?єднань з врахуванням особливостей зовнішнього та внутрішнього середовища);

- розробки (містить роботи з планування завдань та функцій, які стосуються створення об?єднання);

- реалізації (виконання проектних рішень та формування нової структури).

Можливих партнерів при формуванні мережі пропонується оцінювати за допомогою матриць сумісності за коефіцієнтом взаємної реалізації продукції та тривалістю відносин. Крім того пропонується враховувати переважний тип реакції на зовнішні зміни, що дозволяє сформувати науково обґрунтований підхід до вибору учасників.

При визначення загального ефекту від проведених змін та створення мережі виникають певні труднощі, які полягають у асиметричності інформації про результати співпраці. Тобто, його визначення варто проводити одразу для всіх учасників мережі та порівнювати його з наперед заданим допустимим рівнем.

ВИСНОВКИ

У дисертації, на основі теоретичного узагальнення здійснена розробка теоретико-практичних положень та методичних підходів обґрунтування рішень в сфері трансформації промисловості в глобальних умовах.

Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки:

1. Вдосконалено існуючий інструментарій дослідження сутності й аналізу системних змін національного господарства шляхом уточнення понять «глобалізація», яка розглядається як сукупність взаємодій між суб?єктами господарювання, які проявляються в активізації та взаємозалежності міжнародних торгівельних операцій, міграційних процесів, фінансовій інтеграції, зростанні ролі та впливу міждержавних інституцій на розвиток національних господарств країн світу, та «трансформація» як прогресивна зміна компонентів, параметрів та зв?язків економічної системи у процесі переходу в якісно новий стан під впливом зовнішніх та внутрішніх сил.

2. Дослідження особливостей трансформаційних процесів дозволило встановити, що поряд із загальновідомими їх передумовами до рушійних сил трансформації належать: галузеві тенденції розвитку, зміни в законодавстві, коливання цін на ресурси, виникнення нових технологій та можливостей їх впровадження у виробництві, зростаюча відкритість економіки, діяльність міжнародних інституцій.

3. Доведено, що торгівельна відкритість і конкурентність є невід?ємними атрибутами впливу глобалізації на промисловість. Зв?язок між торгівельною відкритістю і промисловим розвитком слід вважати стимулюючим з точки зору позитивних наслідків для економічного зростання зі сторони інноваційно-орієнтованого імпорту як передумови зростання конкурентоспроможності експорту та виробників, зорієнтованих на внутрішній ринок.

4. Аналіз підходів до визначення найбільш ефективної організаційної форми діяльності суб?єктів господарювання з точки зору можливостей пристосовуватися до умов глобалізації на принципах зростання інноваційності показав, що трансформаційний характер національної економіки посилює важливість співіснування різноманітних форм організації промислового виробництва. Імперативами трансформації у промисловості є: вдосконалення форми організації підприємств; оптимізація використання наявних ресурсів; розширення меж підприємств та їх об?єднань; створення стратегічних альянсів, мережевих та частково інтегрованих структур.

5. Виявлені диспропорції розвитку національного господарства зумовлюють необхідність формування гнучкого механізму управління, загальна мета якого полягає у поєднанні заходів забезпечення стабільності розвитку промисловості (через економічні та політико-правові важелі) та створення умов підвищення рівня інноваційності на мікро та макрорівнях економіки (використанням інструментів прямого та непрямого стимулювання).

6. Розроблена модель розрахунку рівня адаптованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах служить основою формування напрямків трансформацій у промисловості та обґрунтування їх вибору в діяльності мікроодиниць. Результати проведеного оцінювання свідчать, що однією з причин низької конкурентоспроможності вітчизняної промисловості на світовому ринку є недостатність її адаптивних характеристик.

7. З?ясовано, що рівень адаптованості промислових підприємств до роботи в глобальних умовах та результати їх діяльності знаходяться в прямій залежності, що підтверджує актуальність комплексних вдосконалень роботи господарюючих суб?єктів промисловості для активізації трансформаційних процесів. У дисертації визначено, що одним з напрямів трансформаційних змін промисловості є формування інтегрованих структур, що обумовлюється зростанням значення факторів, які сприяють спільній діяльності підприємств і різним формам координації.

8. Встановлено, що прийняття рішення про створення мережевих інтеграційних промислових структур повинно базуватися на результатах оцінювання сумісності потенційних партнерів, а також дослідженні їх реакцій на зовнішні зміни, що дозволяє сформувати об?єднання з високим ступенем динамічної стабільності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. *Сорока І.Б. Транснаціональні корпорації та їхня роль у процесі активізації міжнародної інтеграції/І.Б.Сорока//Актуальні проблеми економіки.- №9(99).- 2009.-С.35-42.

2. *Сорока І.Б. Особливості трансформаційних процесів у промисловому секторі України в умовах глобалізації/І.Б.Сорока//Економічний простір. -№22/1.-2009. - С.58-65.

3. Маркович І. Особливості змін у промисловості України під впливом переходу до умов «нової економіки»/І.Маркович//Галицький економічний вісник.- №1(26).-2010. - С.12-16.

4. Маркович І.Б. Стан машинобудування та його роль у структурній перебудові промисловості України в умовах глобалізації/І.Б.Маркович//Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 258: В 4 т. - Т.IV. - Дніпропетровськ:ДНУ, 2009. -С.1079-1084.

5. Маркович І.Б. Організаційно - економічні зміни світового ринку машинобудування в умовах глобалізації/І.Б.Маркович//Вісник Чернівецького торговельно - економічного інституту. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ.- Вип. ІІ (38). Економічні науки, 2010. - С.47-53.

6. Маркович І.Б. Роль інноваційного чинника в зростанні конкурентоспроможності українського машинобудування на світовому ринку/І.Б.Маркович//Вісник Хмельницького національного університету: Науковий журнал. - №4, Т.1 (154) - Хмельницький, 2010. - С.166-169.

Публікації в інших наукових виданнях

1. *Сорока І.Б. Шляхи підвищення ефективності виробництва/І.Б.Сорока//Матеріали восьмої студентської наукової конференції Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя (м.Тернопіль, 20-21 квітня 2005р.), Тернопіль, 2005. - С.61.

2. *Сорока І.Б. Україна в світових глобалізаційних процесах/І.Б.Сорока// Збірник тез доповідей П?ятої ювілейної міжнародної науково - практичної конференції молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ століття: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (Тернопіль, 21-23 лютого 2008р.). - Частина 1, 2008. - С. 98-99.

3. *Сорока І.Б. Необхідність трансформації промислового комплексу як елемента формування економічної безпеки/І.Б.Сорока//Збірник тез доповідей ІІ Науково - практичного семінару з міжнародною участю «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» (Тернопіль, 16-18 грудня, 2008 року), 2008. - С.216-217.

4. *Сорока І.Б. Якість як один з основних показників рівня розвитку підприємства/І.Б.Сорока//Матеріали першої міжнародної науково - практичної конференції молодих учених «Теоретична і прикладна економіка: задачі та перспективи» (Тернопіль, 16-17 жовтня, 2008р.). - 2008. - С.186-187.

5. *Сорока І.Б. Оцінка національних проблем та державне регулювання бізнесу в Україні/І.Б.Сорока//Збірник тез доповідей Шостої Міжнародної науково - практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 26-27 лютого 2009 року). - 2009.- С.296-298.

6. Маркович І.Б. Вплив глобалізаційних процесів на зміну умов діяльності вітчизняних промислових підприємств/І.Б.Маркович//Матеріали за 5-а международна научна практична конференція, «Бъдещето проблемите на световната наука», - 2009. -Том 9. Икономика. София. «Бял ГРАД-БГ» ООД. 2009. - С.21-22.

7. Маркович І.Б. Роль інноваційного чинника в зростанні конкурентоспроможності української промисловості/І.Б.Маркович// Материалы всеукраинской научно - практической конференции молодых ученых, аспирантов и студентов «Организационно - экономические проблемы регионального развития в современных условиях». - Сімферополь: Таврический национальный університет им.В.И.Вернадского, 2010. - С.205-207.

8. Маркович І.Б. Вплив організаційно - економічних змін зовнішнього середовища промислових підприємств на зростання їх конкурентоспроможності/І.Б.Маркович//Збірка тез доповідей І Всеукраїнської науково - практичної конференції «Наука і сучасність: досвід та перспективи розвитку на межі тисячоліть» (5-7- липня 2010 р., м. Запоріжжя)/Запорізька міська громадська організація «Озима» - Запоріжжя, 2010. - С.29.

* Прізвище Сорока змінено на Маркович на підставі свідоцтва про одруження Серія 1-ИД №056122 від 13 червня 2009 р.

АНОТАЦІЯ

Маркович І.Б. Трансформація промисловості в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено розробленню теоретичних та практичних положень, методичних підходів, спрямованих на обґрунтування рішень у сфері трансформації вітчизняної промисловості на основі посилення мікрорівневої адаптованості до глобальних умов.

У роботі досліджено сутність та вдосконалено поняття глобалізації, проаналізовано її вплив на світовий та вітчизняний промисловий ринок. Виявлені тенденції розвитку промисловості України в контексті її відкритості до імпорту, інноваційності підприємств, їх сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, які постають перед ними.

Розроблено підхід до визначення мікрорівневої адаптованості промисловості до роботи в глобальних умовах на основі декомпозиції та агрегування. Проведено його розрахунок для промислових підприємств і встановлено вплив на результати їх діяльності. Побудовано модель проведення трансформації промисловості на основі формування інтегрованих структур.

Ключові слова: глобалізація, трансформація, рівень адаптованості промислового підприємства до роботи в глобальних умовах, інноваційність.

АННОТАЦИЯ

Маркович И.Б. Трансформация промышленности в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет водного хазяйства и природопользования, Ровно, 2011.

Диссертация посвящена разработке теоретических и практических положений, методических подходов, направленных на обоснование решений в сфере трансформации отечественной промышленности на основе усиления микроуровневой адаптированности к глобальным условиям.

Аргументировано, что глобализация мирового пространства оказывает многостороннее и многовекторное влияние на экономическое развитие национальной экономики. В работе глобализация рассматривается как совокупность взаимодействий между субъектами хозяйствования, которые проявляются в активизации и взаимозависимости международных торговых операций, миграционных процессов, финансовой интеграции, росте роли и влияния междугосударственных институций на развитие отдельных государств мира. Анализ основных условий развития промышленности доказал, что институциональный сектор имеет огромное влияние на тенденции происходящих изменений.

В работе проведен глубокий анализ инструментов политики государственного регулирования трансформаций промышленности Украины, и отмечена прерогативная его роль в активизации инновационных процессов. Все больший вес приобретают задачи создания благоприятных условий развития предпринимательства, построение окружения, которое стимулирует инновации, способствует привлечению частного и иностранного капитала к производству наукоемкой продукции, помогает различным формам кооперации, интеграции, кластеризации.

Проведена комплексная классификация факторов трансформации промышленного производства, которая содержит сводное группирование факторов по нескольким отличительными особенностям.

Аргументировано, что уровень открытости экономики и машиностроительной промышленности оказывает неоднозначное влияние на развитие государства, требует его регулирования на институциональном уровне.

В работе выявлено, что трансформация отечественной промышленности проявляется через единство двух противоположных явлений - процесса концентрации, характеризирующегося увеличением масштабов производства, и процесса специализации, предусматривающего разделение крупных структур и производственных систем на более мелкие с большей автономией деятельности. Возрастают возможности улучшения деятельности промышленных предприятий в результате фрагментации производства и аутсорсинга в международных масштабах.

Результаты проведенных исследований структурных изменений в промышленности, анализ динамики экспортно-импортных операций подтверждает неоправданность подхода к трансформациям на условиях саморегулирующегося процесса.

В работе доказано, что выход на внешние рынки отечественных промышленных предприятий и вытеснение ими конкурентов на национальном часто осложняется неосознанностью угроз со стороны зарубежных конкурентов. Низкий уровень развития государственных институций, недостаточное стимулирование на национальном уровне участия предприятий в международных производственно-сбытовых цепях и международных проектах своим последствием имеет упрощения структуры экономики под влиянием снижения активности предприятий, занимающихся высокотехнологичным производством.

С целью решения задачи проведения успешной трансформации промышленности на микроуровне, разработана методика оценивания уровня адаптированности предприятия к работе в глобальных условиях.

Подчеркнуто, что результаты проведенного оценивания свидетельствуют о недостаточности уровня адаптированности предприятий для характеристики их как таких, которые полностью приспособлены к работе в условиях глобальной конкуренции, что требует разработки комплекса трансформационных мероприятий.

Ключевые слова: глобализация, трансформация, уровень адаптированности промышленного предприятия к работе в глобальных условиях, инновационность.

ANNOTATION

Markovych I. Transforming the industry in the context of globalization. -Manuscript.

Thesis for a degree in economics in specialty 08.00.03 - economics and management of national economy. - National University of Water Management and Nature Resources Use, Rivne, 2011.

The thesis is dedicated to developing theoretical and practical positions, methodological approaches to justify the decision to transform the domestic industry through increased microlevel adaptation to global conditions.

There are the essence of the concept of globalization and enhanced, and analyzed its impact on world and domestic machine market. The tendencies of machine building industry of Ukraine in the context of its openness to imports, innovation enterprises, their strengths, weaknesses, opportunities and threats facing them.

The approach to determining the level of adaptability microlevel adaptation of an industrial enterprise to work in a global environment based on decomposition and aggregation. A definition for its enterprises and to investigate the effect on their performance. There was formed a model for transforming machine on the basis of microlevel adaptability.

Keywords: globalization, transformation, enterprise level of adaptation to work in a global environment, innovation.

Размещено на Allbest.ur