Формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.242.2:656.7

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АВІАКОМПАНІЙ

Герасимчук Юлія Сергіївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Косарев Олександр Йосипович, Національний авіаційний університет, МОНМС України професор кафедри логістики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Шкарлет Сергій Миколайович ректор Чернігівського державного технологічного університету МОНМС України

кандидат економічних наук, доцент Бондаренко Ольга Михайлівна Національний авіаційний університет, МОНМС доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту

Захист відбудеться 15 квітня 2011 р. о 14 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03680, Київ-58, просп. Космонавта Комарова, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03680, Київ-58, просп. Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В.Матвєєв



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні тенденції розвитку світового повітряного транспорту, серед яких найбільш потужними є лібералізація та інтеграція ринків, консолідація авіакомпаній, зростання конкуренції, інтенсивне впровадження інформаційних технологій та інноваційних методів управління, стрімке вдосконалення якості продукту, являють собою потужні фактори зовнішнього впливу на діяльність авіакомпаній, що спричинює необхідність їх глибокого дослідження з позицій економічної безпеки та найефективнішої реалізації їх економічних інтересів. Дослідження економічної безпеки авіакомпаній на сьогодні є нечисленними, водночас, враховуючи збільшення загроз діяльності авіакомпаній з економічної точки зору, такі дослідження стають все більш актуальними. Інтеграція авіатранспортних систем України та Європейського Союзу, яка є значним чинником впливу на діяльність авіакомпаній і яка сьогодні відбувається, нажаль, не завжди послідовно та виважено, призводить до усвідомлення необхідності досліджувати поняття економічної безпеки авіакомпаній з метою формування стратегії економічної безпеки, що дозволила б не тільки уникнути низки потенційних загроз, але й надала можливість забезпечити динамічний розвиток авіакомпаній в складних та мінливих умовах зовнішнього середовища.

Дослідженням економічної безпеки присвячені роботи таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як: Л. Абалкін, В. Геєць, Б. Губський, В. Мунтіян, Г. Пастернак-Таранушенко, Дж.К.Ван Хорн, Т.Аллісон, К.Жюгляр, Дж.Найт, Й.Шумпетер та інші. Проблемним питанням стану економічної безпеки підприємства присвячені дослідження таких вітчизняних вчених як: О.Ареф'єва, В. Шлемко, І. Бінько, Г. Козаченко, А. Новікова, О. Кириченко, Т. Журавльова, С. Кавун, Д. Ковальов, С. Шкарлет, В. Сідак, А. Сухоруков, Є. Олейніков, О. Косарев, О. Захаров, Л. Шемаєва та інших. Питанням стратегічного управління підприємством присвячено багато наукових праць, але у них досліджуються лише окремі аспекти цього багатогранного явища: так, у працях таких вчених як Р. Фрімен , В. Мітчелл, Б. Гаретт, Р. Уоллес, К. Біла, М. Джемала, М. Тренєв, В. Тамбовцев досліджуються різні форми, через які реалізується стратегічне співробітництво між підприємствами; у працях Т.Акімової, В.Білоуса, В. Журавльова досліджуються форми взаємодії в логістичних ланцюгах, у відносинах з персоналом, споживачами, інвесторами, органами державної влади. В цілому, зміст категорії "економічна безпека авіакомпанії" є дуже мало дослідженим, на сьогодні не існує єдиного усталеного визначення, і є лише декілька наукових праць, в яких вона докладно розглядається. Серед таких робіт слід відзначити наукові розробки О. Бондаренко, також деякі аспекти економічної безпеки авіакомпаній було розкрито у працях В. Афанасьєва, О. Костроміної, В. Кулика, Є.Курочкіна. Основною і, можна сказати, канонічною роботою, від якої відштовхуються багато сучасних пошуків в області самоорганізаційних концептуалізацій, є робота "Порядок з хаосу" І. Пригожина та І. Стенгерс. Також фундаментальними з цього напрямку є дослідження Г. Хакена, A. Богданова, Є. Князевої, C. Курдюмова, І. Добронравової, Є. Пугачової та інших.

Незважаючи на істотну кількість наукових праць, присвячених питанням схожої проблематики, слід констатувати відсутність комплексного дослідження економічної безпеки підприємства в контексті його залучення до процесів економічної інтеграції міжнародного рівня, враховуючи власні тенденції підприємства до самоорганізації як відкритої системи. Питання комплексного забезпечення економічної безпеки авіакомпаній шляхом розробки відповідної стратегії економічної безпеки є надзвичайно мало дослідженими, а наукові розробки з економічної безпеки, що містять в своїй основі ідеї самоорганізації чи спираються на провідні синергетичні та нелінійні принципи, майже повністю відсутні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зазначені питання вирішувались автором згідно з планами наукової роботи Національного авіаційного університету, відповідно до діючих програм за темою: "Розробка механізмів та моделей прийняття рішень в системі транспортно-логістичного обслуговування" №80/11.02.04 від 2009 року. Стратегічний курс України на євроінтеграцію, а зокрема, активізація інтеграційних заходів в авіації надали поштовху до провадження досліджень щодо формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній в зазначених умовах.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці методичних рекомендацій щодо формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній в контексті інтеграційних процесів.

Для досягнення поставленої мети було передбачено постановку і вирішення низки наступних завдань:

провести комплексний теоретичний аналіз еволюції формування терміну "економічна безпека суб'єкта господарювання" з метою виявити сутність цього поняття, а також окреслити ймовірні тенденції його подальшої еволюції;

визначити структуру системи економічної безпеки авіакомпаній з урахуванням сучасних наукових поглядів, а також методологію формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній;

дослідити передумови, зміст та наслідки процесів економічної інтеграції, що відбуваються у світовій авіації, з позицій забезпечення економічної безпеки авіакомпаній України;

визначити основні фактори зовнішнього середовища і ключові напрямки стратегічної взаємодії авіакомпаній із суб'єктами зовнішнього середовища в контексті економічної інтеграції;

довести доцільність застосування концепції самоорганізації щодо стратегічного планування економічної безпеки авіакомпанії, розробити та обґрунтувати основні принципи формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії;

розробити методику та послідовність формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії, що залучена до конкретних механізмів економічної інтеграції;

сформувати концептуальний підхід до проблеми прогнозування при створенні стратегії економічної безпеки авіакомпанії, враховуючи принципи самоорганізації та проактивного, позитивного бачення її руху у майбутнє;

розробити низку рекомендацій щодо практичного впровадження основних положень стратегії економічної безпеки авіакомпанії, зокрема, при взаємодії двох конкурентних груп авіакомпаній в умовах інтеграції ринків.

Об'єкт дослідження: процеси формування економічної безпеки підприємств. авіакомпанія економічний безпека інтеграційний

Предмет дослідження: теоретичні основи та практичні підходи до формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній в умовах впливу інтеграційних процесів та інших динамічних чинників внутрішнього й зовнішнього середовища.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи складає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів і прийомів наукового дослідження. У дисертації було використано такі методи теоретичного й емпіричного дослідження: логічне узагальнення - для визначення змісту стратегічних економічних інтересів підприємства та їх взаємозв'язку з економічною безпекою підприємства; аналіз і синтез - для дослідження сутності, змісту та особливостей стратегічної взаємодії підприємства із суб'єктами зовнішнього середовища; системний та синергетичний підхід - при дослідженні системи економічної безпеки авіакомпанії; методи теоретичного узагальнення - для визначення теоретико-методологічного підґрунтя економічної безпеки суб'єктів господарювання; методи структурно-логічного та етимологічного аналізу - для уточнення понятійного апарату економічної безпеки підприємства; експертні методи - в частині оцінки поточного та прогнозованого стану авіаційної галузі, методи проектного аналізу - в частині створення сучасної інноваційної системи управління на підприємстві, нелінійні методи динамічного моделювання - для побудови математичної моделі розвитку взаємодії конкурентних груп авіакомпаній в умовах інтеграції ринків та визначення ефекту від застосування стратегічних заходів економічної безпеки у діяльності авіакомпаній.

Інформаційна база дослідження представлена матеріалами, що містяться в монографіях і статтях періодичних видань провідних вітчизняних та закордонних вчених. Емпіричну основу склали офіційні статистичні дані України та Євросоюзу, IATA, AEA, Євроконтролю, методичні та нормативні видання, експертні оцінки.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в поглибленні науково-методичних положень формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній в умовах впливу чинників зовнішнього середовища, найбільш визначними серед яких є глобалізація, інформатизація, лібералізація та інтеграція ринків, зокрема, створення спільного авіаційного простору між Україною та ЄС.

Найвагомішими результатами, що відображують наукову новизну роботи, є наступні:

вперше:

сформовано концептуальний підхід до створення стратегії економічної безпеки авіакомпанії, який базується на використанні принципів самоорганізації в основі стратегічного планування економічної безпеки авіакомпанії, та включає концептуальну модель зворотного прогнозування економічної безпеки підприємства з майбутнього, та дозволяє сформувати стратегію економічної безпеки авіакомпанії в умовах інтеграції ринків авіаційних перевезень України та ЄС;

розроблено динамічну модель прогнозованої взаємодії двох конкурентних груп авіакомпаній в умовах інтеграції ринків, що дозволяє визначити допустиме мінімальне значення частки ринку в міжнародних регулярних авіаперевезеннях авіакомпаній з точки зору економічної безпеки;

вдосконалено:

визначення вектору стратегії економічної безпеки авіакомпанії в контексті її залучення до інтеграційних процесів міжнародного рівня через застосування стратегічного SWOT-аналізу за методом Фреда Девіда, що дозволяє комплексно врахувати фактори впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на економічну безпеку авіакомпанії;

вдосконалено механізми управління підприємством, що на відміну від існуючих базуються на засадах самоорганізації, через розробку низки принципів, які мають бути покладені в основі стратегії економічної безпеки авіакомпанії, а також планування економічної безпеки підприємства через застосування мережевого підходу, створення проектних команд та проект-офісу, що дозволяє оптимізувати систему управління економічною безпекою;

вдосконалено узгодження інтересів авіакомпаній із суб'єктами зовнішнього середовища з приводу економічної безпеки при створенні спільного ринку через застосування механізму узгодження інтересів, що дозволяє підвищити економічну безпеку авіакомпаній;

набули подальшого розвитку:

дослідження необхідності стратегічного планування економічної безпеки авіакомпаній як складової галузевої та національної безпеки, що дозволяє забезпечити стійкий розвиток авіакомпаній в умовах динамічних змін зовнішнього середовища;

дослідження причин, наслідків та процесу консолідації авіакомпаній світу, яке дозволило розробити низку рекомендацій щодо необхідності утворення авіаційних альянсів з позицій економічної безпеки авіакомпаній;

розробка практичних рекомендацій щодо розвитку авіапідприємств в контексті наслідків світової фінансово-економічної кризи;

запровадження концепції цінностей на підприємстві в якості одного з фундаментальних самоорганізаційних принципів формування стратегії економічної безпеки;

впровадження інновацій в управлінні, що покладаються в основі економічної безпеки, зокрема, використання ідеї довіри, яка є базисом концепції управління на основі цінностей.

Практичне значення одержаних результатів. На практичному рівні наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть бути застосовані при розробці стратегії економічної безпеки на авіапідприємствах, формуванні системи економічної безпеки на підприємствах будь-якого виду діяльності, а особливо, в умовах посиленого міжнародного економічного співробітництва та регіональної інтеграції. Викладені в роботі наукові результати було впроваджено: в рамках співробітництва з міжнародними авіаційними та неавіаційними організаціями в ЗАТ "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ" (акт впровадження від 25.01.2011), під час переговорного процесу з ЄС в складі делегації України на чолі з Головою Державіаадміністрації з приводу підписання Угоди про Спільний авіаційний простір Україна - ЄС, а також безпосередньо у тексті угоди (акт впровадження від 18.11.2010), в рамках регулярних засідань робочих груп Державіаадміністрації з питань участі України в науково-дослідній програмі SESAR, а також з питань участі України у Європейській схемі торгівлі шкідливими викидами. Одержані в ході дисертаційного дослідження результати використовують також СП ЗАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (акт впровадження від 22.12.2010) та ТОВ "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" (акт впровадження від 14.12.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною особистою працею, в якій викладено авторські розробки щодо особливостей формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній в поточних умовах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї, положення і розробки, що складають індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження апробовані на міжнародних та науково-практичних конференціях, зокрема: на 10-ій (Київ, 11-13 жовтня 2008 р.) та 12-ій (Київ, 11-13 жовтня 2010 р.) Міжнародній науково-практичній конференції "Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики" з доповідями "Механізм і моделі узгодження інтересів підприємств України та ЄС під час інтеграційних процесів" та "Інноваційне управління як основа економічної безпеки авіакомпанії" відповідно, у VI Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми підготовки професійних кадрів з логістики в умовах глобального конкурентного середовища" з доповіддю "Інструментарій для розробки стратегії інтеграції авіатранспортних систем України та ЄС" (Київ, 29-30 жовтня 2009 р.), на Науково-практичній конференції Національного авіаційного університету "Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці" з доповіддю "Механізми взаємодії та координації авіапідприємств у глобальній сітьовій економіці" (Київ, 6-7 листопада 2008 р.), на Міжнародній науковій конференції "Sisteme de transport si logistica" з доповіддю "Роль государственного регулирования деятельности авиакомпании в контексте обеспечения экономической безопасности" (Кишинів, 22-23 жовтня 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових статей у провідних наукових фахових виданнях та 5 тез доповідей на міжнародних наукових конференціях загальним обсягом 7,7 друк.арк., з яких особисто автору належать 4,24 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації викладено на 196 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 53 рисунки, 11 таблиць, 11 додатків, список використаних джерел у кількості 189 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об'єкт, предмет, методологічну базу, показано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їхньої апробації та впровадження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади економічної безпеки авіакомпанії" зроблено комплексний аналіз сутності і поняття економічної безпеки суб'єкта господарювання в загальній системі економічної та національної безпеки, зокрема, авіакомпанії у складі авіатранспортної системи країни, що підлягає активному впливу процесів глобальної та регіональної економічної інтеграції; визначено специфіку економічної безпеки авіакомпанії в контексті складності її внутрішньої структури та виконуваних функцій і завдань; проаналізовано шляхи подальшої еволюції сутності поняття економічної безпеки авіакомпанії з урахуванням світових тенденцій глобалізації, інформатизації, екологічних проблем, а також за умови застосування концепції самоорганізації та принципів синергізму.

Еволюцію сутності поняття "економічна безпека підприємства" запропоновано схематично узагальнити у вигляді трьох основних етапів (рис.1).

Рис. 1. Еволюція сутності сприйняття поняття "економічна безпека підприємства"



Стан підприємства на першому етапі (A) характеризувався орієнтованістю сутності економічної безпеки на внутрішню діяльність підприємства, максимальну ізольованість та захист її від зовнішніх втручань. На другому етапі (B) всі зусилля щодо створення ефективної системи економічної безпеки підприємства було переорієнтовано на боротьбу із зовнішніми загрозами діяльності підприємства, які виникали як наслідок державного регулювання, співробітництва з партнерами, клієнтами і постачальниками, взаємодії з конкурентами та іншими суб'єктами зовнішнього середовища. На третьому етапі (C) вчені дійшли висновку, що повноцінно функціонуюча система економічної безпеки підприємства має враховувати як зовнішні, так і внутрішні загрози і орієнтуватися на стабільність і стійкість діяльності, в основу яких переважною мірою покладено захищеність. До сьогодні досліджень значення захищеності в контексті економічної безпеки не проводилося, а спрямування всього спектру зусиль лише на вгадування того, яка саме загроза з'явиться наступною, може призвести до розпорошення сутності економічної безпеки, або ж до підміни одних понять іншими. Отже, наступною сходинкою еволюції поняття "економічна безпека підприємства", на думку автора, є усвідомлення явища економічної безпеки через призму самоорганізації - міждисциплінарної та загальнонаукової парадигми, яка сьогодні здобуває відображення в усіх сферах науки та людської діяльності. Під самоорганізацією розуміється процес встановлення в системі порядку виключно за рахунок кооперативної дії і зв'язків її компонентів, тобто встановлення організованості, порядку за рахунок узгодженої взаємодії компонентів всередині системи та із зовнішнім середовищем. Для авіакомпаній в цьому контексті найближчим навколишнім середовищем є авіатранспортна система. Авіакомпанія є одним із найважливіших елементів авіатранспортної системи, а отже, забезпечення її економічної безпеки є ключовим не тільки для виконання нею своїх функцій з транспортування пасажирів та вантажів авіаційним транспортом, і при цьому забезпечення належного рівня безпеки та сервісу, але й для забезпечення економічної безпеки всієї авіатранспортної системи держави через збереження її цілісності та сукупності внутрішніх зв'язків. Разом з активним переосмисленням та впровадженням ідей самоорганізації в усі сфери людської діяльності виникає об'єктивна необхідність застосовувати нелінійне мислення та самоорганізаційні принципи в основі планування стратегії економічної безпеки авіакомпанії. На нашу думку, саме забезпеченням біфуркаційного моменту вибору, зменшенням ризиків від впливу негативних наслідків будь-якого обраного рішення, забезпеченням подальшого стійкого розвитку, що базується на ідеї самоорганізації, і має перейматися сучасна наука в частині забезпечення економічної безпеки суб'єкта підприємницької діяльності.

У другому розділі "Фактори впливу на економічну безпеку авіакомпанії в контексті інтеграційних процесів" досліджено, що до факторів зовнішнього середовища, що можуть становити загрози економічній безпеці авіакомпаній, але водночас бути поштовхом до їх подальшого розвитку та удосконалення, віднесено глобалізацію, лібералізацію ринків, інтеграцію, інформатизацію, формування екологічно свідомого типу мислення, поширення впровадження інновацій в усі сфери людського життя. Сьогодні авіакомпанії світу провадять свою діяльність в умовах економіки мереж через активні інтеграційні процеси, які покликані покращити економічну безпеку міжнародних авіакомпаній шляхом їх консолідації (злиття), утворення авіаційних альянсів, заснування низки міжнародних урядових та неурядових авіаційних організацій, формування регіональних систем управління повітряним рухом, створення спільних ринків авіаперевезень. Визначено структуру та особливості системи економічної безпеки авіакомпанії, яка базується на двох основних видах "безпек": безпеці польотів та авіаційній безпеці, які забезпечуються ефективною системою управління (рис.2).

Оскільки інтеграція авіатранспортних систем України та Європейського Союзу є пріоритетним на сьогодні напрямком розвитку українського повітряного транспорту та одним з пріоритетів розвитку авіатранспорту ЄС, до якого залучено багато учасників, саме від налагодження вірних зв'язків між авіакомпанією та іншими зацікавленими сторонами цього процесу залежатиме її здатність забезпечити економічну безпеку власної діяльності в умовах інтеграції. До основних напрямків інтеграції авіатранспортних систем України та Європейського Союзу, в яких беруть безпосередню участь авіакомпанії віднесено:

1) Створення спільного ринку авіаперевезень (Підписання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною і ЄС).

2) Реформування та оптимізація повітряного простору (Приєднання України до Єдиного Європейського неба).

3) Екологія (Приєднання до Європейської Авіаційної схеми торгівлі шкідливими викидами).

Рис. 2. Структурна схема системи економічної безпеки авіакомпанії

Кожен з зазначених проектів на сьогодні вже виявляє низку надзвичайно потужних загроз не тільки економічній безпеці вітчизняних авіакомпаній, але й в цілому ставить під сумнів можливість їх подальшого існування при збереженні поточних умов діяльності та тенденцій євро інтеграційних впливів. Найпотужнішу з загроз економічній безпеці створюють конкурентні переваги авіакомпаній ЄС. Відносні показники авіаційних перевезень авіакомпаній ЄС значно перевищують такі ж показники українських авіакомпаній (коефіцієнт завантаження, зміна RPK, ASK). За відносними фінансовими показниками (unit cost per ASK, yield per RPK, RPK per employee) українські авіакомпанії також значно поступаються європейським. Це створює загрозу економічній безпеці українських авіакомпаній при винайденні спільного ринку, оскільки відразу при його започаткуванні авіакомпанії України знаходяться в нерівних умовах. Фактично, зазначена небезпека полягає в потенційній можливості втрати власної частки ринку та зменшенні прибутків аж до повного збанкрутіння. Отже, необхідним є більш глибоке дослідження інтеграції авіаційних ринків України та ЄС з позиції економічної безпеки авіакомпаній, а також розробка відповідної стратегії для виваженого та послідовного прийняття рішень щодо економічної безпеки.

У третьому розділі "Інноваційний інструментарій формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній" базуючись на основних тезах концепції самоорганізації, розроблено принципи формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії; запропоновано інноваційні інструменти формування стратегії; розроблено низку рекомендацій щодо їх прикладного застосування на підприємстві; побудовано модель формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії; розраховано динамічну модель прогнозованої взаємодії двох конкурентних груп авіакомпаній в умовах інтеграції ринків, за результатами якої визначено допустимі мінімальні значення частки ринку української авіакомпанії при відкритті ринку з позиції економічної безпеки вітчизняних авіакомпаній.

Ключовими принципами формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній на основі самоорганізації, за думкою автора, є наступні:

1) Узгодження інтересів авіакомпанії з іншими зацікавленими сторонами, до яких відносяться: аеропорти, інші авіакомпанії, провайдери, агенти з наземного обслуговування, авіаційна адміністрація, виробники авіаційної техніки та інші, що створює синергетичний ефект такого масштабу, який дозволяє авіакомпанії здійснювати рух у напрямку обраних стратегічних цілей у гармонійній взаємодії з іншими елементами, забезпечуючи рух всієї авіатранспортної системи у сприятливому для всіх цих елементів напрямку. Відповідно до законів нелінійності, це дозволяє розкритися механізмам самоорганізації зовнішнього середовища, яке структурується у відповідності до чітко визначених потреб системи і починає сприяти обраному стратегічному розвитку.

2) Довіра та відкритість як основа поточної поведінки кожного окремого співробітника компанії та діяльності авіакомпанії в цілому. Автором запропоноване бачення довіри як дворівневого явища, що на першому рівні базується на власних якостях кожної людини, а на другому рівні напряму впливає на економічну безпеку авіапідприємства. Шляхом встановлення довіри в основі діяльності фірми здійснюється акумуляція значної частки позитивної здатності до створення нового, продукування нових ідей, полегшення процесу узгодження інтересів, а також підвищення економічного ефекту.



Рис. 3. Система самоорганізаційних принципів формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії

3) Управління підприємством має базуватися на визначенні й збереженні спільних цінностей. При цьому важливим є врахування попередніх принципів, тобто, цінності мають визначатися узгоджено та мати у своїй основі довіру. Здатність підприємства до самоорганізації більшою мірою залежить від того, наскільки співробітники дійсно мають спільні цінності, а отже, в системі економічної безпеки саме цінності грають роль організаційних аттракторів.

4) Формування нелінійного мислення та інноваційної освіченості топ-менеджменту авіакомпанії, який втілюється, в тому числі, через активне впровадження інновацій в діяльності підприємства, створення ефективної системи управління. На рис. 4. зображено систему самоорганізаційних принципів та зв'язків між ними, які мають бути закладені в основі формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії.

Для визначення вектору стратегії застосовано вдосконалену методику SWOT-аналізу (за методом Фреда Девіда), яка дозволяє спроектувати вектор розвитку всієї авіатранспортної системи, а отже, врахувати якомога більшу кількість факторів зовнішнього середовища. Запропоновано концептуальну методику прогнозування, що містить в своїй основі інструментарій Форсайту та методу сценаріїв, а також деякі положення концепції управління на основі цінностей (MBV). Така оновлена комбінація модернізованих методів розробки сценаріїв та Форсайту надає можливість комплексно підійти до формування стратегії економічної безпеки, а також розкриває якомога краще потенціал самоорганізації підприємства. На думку автора, метод сценарного планування у його сучасному вигляді пропонує занадто великий діапазон задля визначення бажаного майбутнього. Водночас, діапазон сценарного планування є занадто малим задля врахування форс-мажорних чи відносно непередбачуваних обставин, як-от виверження вулкану чи інші природні катаклізми, світова фінансово-економічна криза тощо. Звідси випливає необхідність формування чіткої картини майбутнього шляхом візуалізації та формулювання бачення компанії на основі цінностей. А вже з обраного стану шляхом безперервних ітерацій ми створюємо наше "тепер", усвідомлюючи його багатоваріантність саме цієї хвилини (рис.4 (б)). Адже, саме в поточному моменті є наявність всіх видів ресурсів: фінансових, людських, інформаційних тощо.



а) Зображення типової сценарної воронки, де т. С - стан системи в умовному діапазоні бажаного та передбачуваного майбутнього, а точка D - стан системи в діапазоні непередбачуваного майбутнього

б) Застосування методу сценаріїв "навпаки" - створення майбутнього сьогодні

Загальне зображення моделі розробки стратегії економічної безпеки авіакомпанії "з майбутнього - на зустріч сьогодення"

Рис. 4. Оновлена методика сценарного прогнозування



Рис. 5. Послідовність формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії

Майбутнє, яке ми обираємо, можливе лише завдяки багатоваріантності теперішнього. Ітеративність міститься в тому, що при постійному баченні теперішнього стану слід корегувати стратегію з бажаного майбутнього. Чим ближче до майбутнього - тим значніше вплив невизначеності, і тим важливіше враховувати вплив зовнішніх чинників на шляху до майбутнього. При цьому в нагоді стає Форсайт. Чим ближче до сьогодення, тим більше вплив внутрішніх факторів на сценарій, а отже, тим важливіше знати, що відбувається саме тут і зараз. Для цього запропонований інструментарій SWOT-аналізу. При цьому слід пам'ятати, що ключовим принципом формування бачення майбутнього є принцип управління на основі цінностей - MBV, що базується на принципах узгодженості інтересів та довіри. Базуючись на розроблених принципах, що містять в своїй основі ідею самоорганізації, використовуючи запропоновану концептуальну методику прогнозування та визначений вектор обрання стратегії, побудовано модель формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній (рис. 5).

Збереження економічної безпеки галузі значною мірою означає збереження її цілісності, а отже, частка ринку авіакомпанії в міжнародних регулярних авіаперевезеннях за кількістю перевезених пасажирів є ключовим індикатором економічної безпеки авіакомпаній, зокрема, в умовах євроінтеграції та створення спільного ринку з ЄС. Оскільки конкуренція іноземних авіакомпаній становить при відкритті ринку найбільшу загрозу вітчизняним авіакомпаніям з позицій економічної безпеки, вважаємо за доцільне застосувати модифіковану нелінійну модель міжвидової конкуренції Лотки-Вольтерра, яка для нашого випадку матиме вигляд:

(1.)

Де х - частка ринку українських авіакомпаній (укр. АК) в момент часу, у - частка ринку іноземних авіакомпаній (ін. АК) в момент часу, а, b, m, n > 0 - коефіцієнти, що позначають взаємодію між укр. АК та ін. АК, при цьому:

а - швидкість збільшення частки ринку укр. АК при відсутності різкого відкриття ринку та експансії на нього ін. АК (із застосуванням зазначених заходів з економічної безпеки);

m - вірогідність того, що при відсутності різкого відкриття ринку ін. АК захопить частку ринку укр.АК;

b - швидкість збільшення частки ринку ін. АК при наявності різкого відкриття ринку та експансії на нього (без застосування заходів з економічної безпеки);

n - вірогідність того, що при різкому відкритті ринку укр.АК зможе стабільно збільшувати частку ринку;

t - час.

Період часу для розрахунку моделі візьмемо 5 років - з моменту прогнозованого швидкого відкриття ринку (2011 р.) до 2015 року. Результати побудови та розрахунків за допомогою програми Maple нелінійної моделі Лотки-Вольтерра у її застосуванні до визначенні частки ринку іноземних та вітчизняних авіакомпаній з позицій економічної безпеки в умовах інтеграції, матимуть наступний вигляд (Рис.6):

Рис. 6. Застосування нелінійної моделі Лотки-Вольтерра до визначення оптимальної частки ринку вітчизняних авіакомпаній

На прикладі динамічної моделі бачимо тенденцію до зміни частки ринку іноземних та українських авіакомпаній в залежності від перерозподілу цієї частки і маємо змогу зробити наступні висновки:

1) На сучасному етапі розвиненості вітчизняних авіакомпаній, їх доля ринку при відкритті ринку має становити не менше 60%. Нижче цього значення починається зона посиленої загрози, у якій відбувається тенденція до поступового та повного захоплення частки ринку українських авіакомпаній іноземними авіакомпаніями (це відображує динаміка зміни напрямку стрілок на рисунку).

2) Частка ринку українських авіакомпаній у розмірі вище 70% забезпечує тенденцію до стійкого розвитку, оскільки авіакомпанії обох сторін розвиваються, а зміна частки ринку перевезень має тенденцію до зростання.

3) Частка ринку від 60 до 70% є зоною ризику, де значною мірою динамічно починає зростати частка іноземних авіакомпаній.

Відкриття ринку за другим сценарієм не буде становити значної загрози тільки за умови, що на момент відкриття ринку українські авіакомпанії матимуть долю ринку не менше 60% в загальному обсязі міжнародних регулярних перевезень. На перше півріччя 2010 року вона складала 47,5%, що свідчить про неготовність українських авіакомпаній до такої інтеграції та про надзвичайно сильну загрозу економічній безпеці вітчизняних авіакомпаній аж до повного захоплення їх частки ринку іноземними авіаперевізниками, які об'єктивно є більш конкурентоспроможними та мають більш потужну державну, законодавчу підтримку, а також міцні позиції через наявність широкої мережі партнерів по глобальних, регіональних та трансконтинентальних альянсах.

Перерозподіл частки ринку за оптимістичним сценарієм зображено на графіку (рис.7). Іншим показником економічної безпеки авіакомпанії є прибутковість, яка тісно пов'язана із часткою ринку, оскільки навіть при умові значної прибутковості авіакомпанії, зниження її присутності на ринку (тобто, частки ринку), особливо в умовах експансії на ринок іноземних авіакомпаній, не свідчитиме про ефективне забезпечення економічної безпеки.

Рис. 7. Динаміка розподілу частки ринку між вітчизняними та іноземними АК за оптимістичним сценарієм (із застосуванням низки стратегічних заходів економічної безпеки)

Тут вступає в дію не лише ринковий механізм "виживає сильніший", але й стратегічна значущість економічної безпеки авіакомпанії в контексті національної безпеки держави, а отже має бути розроблена низка заходів підтримки для зміцнення галузі. З іншого боку, перекладання внутрішніх проблем авіакомпанії, як-от заборгованості по кредитах, потреби у фінансуванні та інших "на плечі держави" також є недоцільним, і зрештою не сприятиме динамічному та проактивному розвиткові авіакомпанії. Отже, має бути знайдений розумний компроміс між державною підтримкою та наглядом за флагманським перевізником, та механізмами самоорганізації такої авіакомпанії у достатньо жорстких та динамічних умовах ринку та наявності потужних конкурентів. Внаслідок застосування запропонованих стратегічних заходів економічної безпеки авіакомпанія отримує більше прибутку на 19,4%. Отже, формування стратегії економічної безпеки та вжиття низки запропонованих стратегічних заходів економічної безпеки дозволить авіаперевізникові при відкритті ринку не тільки достатньо впевнено конкурувати з іноземними авіакомпаніями, і зберегти, відновити, та навіть збільшити свою частку ринку, але й отримати майже на 20% більше прибутку, ніж без застосування будь-яких заходів з економічної безпеки.

Сьогодні інтеграційні процеси відбуваються як на рівні підприємств, так і галузей господарства, які являють собою складні системи. В зазначених умовах, актуальності набуває розробка найбільш сучасних підходів до планування, прогнозування та формування стратегії економічної безпеки. При цьому зміст конкуренції та конкурентоспроможності переосмислюється, що безпосередньо впливає на створення нових структур - мережевих та глобальних. Інтеграція авіатранспортних систем України та ЄС є втіленням такого складного процесу, для ефективного та контрольованого перебігу якого з позиції авіакомпаній необхідною є розробка стратегії економічної безпеки, що базується на якісно нових принципах самоорганізації та використовує в своїй основі найсучасніші методи стратегічного аналізу, прогнозування й управління.



ВИСНОВКИ

Теоретичні та практичні результати, отримані в процесі дисертаційного дослідження пропонують нове вирішення наукового завдання формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній в контексті впливу інтеграційних процесів та інших динамічних чинників внутрішнього й зовнішнього середовища, та використовуються для забезпечення стійкого розвитку авіакомпаній України.

У процесі досліджень були отримані наступні результати:

1. Комплексний теоретичний аналіз довів, що до сьогодні немає чіткого визначення сутності поняття "економічна безпека підприємства", а те, що закладається в основі тлумачень більшості досліджень, апелює або до занадто вузького тлумачення безпеки підприємства (як-от, лише фінансової чи силової складової), або до занадто всеохоплюючого (як-от ефективність підприємства), що призводить до підміни понять, або ж до визначення економічної безпеки через поняття захищеності, що взагалі не є дослідженим в рамках економічної науки. Іншим фактом є значне розпорошення уваги предмету економічної безпеки між зовнішніми та внутрішніми факторами, які здійснюють вплив на діяльність підприємства, що не дозволяє збільшувати ефективність досліджень з даного напрямку та їх практичне застосування. Тенденції нелінійності сучасного світу, ідеї самоорганізації, що пронизують усі сфери життя та науки, дозволяють говорити про можливість їх застосування щодо досліджень економічної безпеки підприємств.

2. Обґрунтовано доцільність застосування основних положень нелінійної концепції та самоорганізації щодо економічної безпеки авіакомпаній. При цьому самоорганізація не виключає здійснення управлінських впливів, але покликана знайти баланс між жорсткою організацією, яка є відображенням лінійного сприйняття світу людиною, і здатністю системи самостійно знаходити найоптимальніші шляхи подальшого розвитку та вдосконалення. Визначено, що в основі стратегії економічної безпеки авіакомпанії має бути покладено не принцип мінімізації наслідків від загроз чи гіпотетична захищеність від негативних впливів, а в першу чергу, підвищення динамічної стійкості авіакомпанії в умовах мінливого зовнішнього середовища та існуючих зовнішніх і внутрішніх зв'язків. Стійкість при цьому визначатися здатністю до динамічних перетворень у гармонійному зв'язку з оточуючим середовищем.

3. Економічна безпека авіапідприємства є комплексним поняттям та пов'язана не тільки із внутрішнім станом самого підприємства, але більшою мірою із впливом зовнішнього середовища, його суб'єктами, з якими підприємство вступає у взаємодію, отже, економічна безпека авіакомпанії відображує узгодженість інтересів підприємства та інтересів суб'єктів зовнішнього середовища. В контексті вищезазначеного, економічну безпеку підприємства пропонується розглядати, в тому числі, як міру гармонізації у часі та просторі економічних інтересів підприємства з інтересами пов'язаних з ним суб'єктів зовнішнього середовища, що діють поза межами підприємства. Система економічної безпеки авіакомпанії базується на двох основних видах "безпек": безпеці польотів та авіаційній безпеці, які забезпечуються ефективною системою управління

4. Лібералізація ринку авіаційних послуг Україна - ЄС виглядає на перший погляд дуже позитивним моментом, оскільки є своєрідним каталізатором поглиблення відносин Україна - ЄС та містить у собі низку безумовних переваг, але одночасно з тим вона "відриває" авіатранспортну складову від інших стратегічно важливих та пов'язаних з нею систем життєзабезпечення держави, які також знаходяться на шляху інтеграції, але більш поступової, повільної та зваженої. Це створює загрози як подальшому розвиткові авіатранспортної системи, загальній національній безпеці країни, так і безпосередньо економічній безпеці вітчизняних авіакомпаній.

5. Враховуючи, що інтеграція авіатранспортних систем України та ЄС ставить на меті не тільки гармонізацію законодавства, впровадження спільних норм, стандартів та практик в авіаційній галузі, але й чисто з комерційної точки зору передбачає "відкриття" ринків, яке є вигідним більшою мірою для європейських авіакомпаній, ніж українських, питання євроінтеграції має підлягати глибокому дослідженню з визначенням найбільш ймовірних наслідків в контексті виявлення можливих загроз цілісності авіатранспортної системи України, а відповідно й національній безпеці держави. Враховуючи, що авіакомпанія є одним з ключових елементів авіатранспортної системи країни, постає питання важливості забезпечення економічної безпеки авіакомпанії в контексті збереження цілісності всієї авіатранспортної системи. Адже цілісність означає здатність всіх елементів повноцінно та своєчасно виконувати свої функції, діяти узгоджено та задля досягнення сталого розвитку всієї системи, головна мета діяльності якої є чітко визначеною, а досягнення основних пріоритетів розвитку має відбуватися відповідно до обраної стратегії.

6. Визначення інтересів всіх зацікавлених сторін та максимальне їх врахування є одним з основних принципів формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії на основі самоорганізації. Водночас, в сучасному світі узгодження інтересів виявляється неможливим без урахування такого важливого фактору як довіра. Здатність підприємства до самоорганізації буде значної мірою залежати від того, наскільки співробітники дійсно мають спільні цінності, оскільки в системі економічної безпеки авіапідприємства саме цінності грають роль організаційних аттракторів. Виключно важливим для створення стратегії економічної безпеки на основі самоорганізації та нелінійних принципів управління є формування нелінійного мислення та інноваційної освіченості топ-менеджменту авіакомпанії. При цьому під такою освіченістю розуміємо не лише обізнаність з приводу найсучасніших технологій та тенденцій управління, що безумовно є важливим, але й формування цілісного світогляду, який створює відчуття гармонійного світосприйняття та сприяє розвитку творчого натхнення кожної людини. Отже, стратегія економічної безпеки авіакомпанії, що має в своїй основі ідеї самоорганізації, має бути побудована на наступних принципах: 1) узгодження інтересів сторін, 2) довіри і відкритості, 3) побудова системи управління на основі цінностей та 4) інноваційній освіченості топ-менеджменту.

7. Розроблена модель формування стратегії економічної безпеки авіакомпанії впроваджується через три основні етапи: 1) вдосконалений стратегічний аналіз типового механізму інтеграції, до якого є залученою авіакомпанія, 2) поєднання Форсайту та модернізованого методу сценарного прогнозування для вибору стратегії бажаного майбутнього відповідно до нелінійного бачення, 3) розрахунок необхідної кількості ступенів управління для забезпечення стійкого розвитку авіакомпанії та створення дорожньої карти. Останнім етапом є власне впровадження сформульованої стратегії, для якого рекомендованим є використання інструментарію управління проектами, що якнайкраще відображує сучасні тенденції організації управління на підприємстві.

8. На основі авторської динамічної моделі розраховано прогноз взаємодії двох конкурентних груп авіакомпаній в умовах інтеграції ринків, а також визначено допустимі мінімальні значення частки ринку українських авіакомпаній при відкритті ринку з позиції їх економічної безпеки, що дозволить на практиці забезпечити фінансово-економічну стійкість авіакомпаній та зберегти частку ринку в міжнародних регулярних авіаційних перевезеннях.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Герасимчук Ю.С. Інноваційні знання менеджерів як стратегічний ресурс та основа забезпечення економічної безпеки авіакомпанії / Ю.С. Герасимчук // Актуальні проблеми економіки: Науковий економічний журнал; - 2010. - №5(107). - С.60-68.

2. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Системний аналіз та оцінка перспектив взаємодії авіатранспортних систем України та ЄС у ХХІ сторіччі / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. пр. - К.:НАУ, 2008. - С.226-237. (Особистий внесок: застосування стратегічного SWOT-аналізу за методом Фреда Девіза для комплексного врахування факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на економічну безпеку авіакомпаній).

3. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Шляхи і проблеми розвитку та інтеграції української авіатранспортної системи до європейської / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Актуальні Проблеми Економіки. - 2009. - №8(98). - С.5-11. (Особистий внесок: визначення та дослідження основних напрямків інтеграції української та європейської авіатранспортних систем з точки зору економічної безпеки авіакомпаній, залучених до процесів інтеграції).

4. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Довіра як ключовий фактор взаємодії й розвитку авіакомпаній у глобальній економіці мереж / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук, О.М. Рибак // Проблеми системного підходу в економіці: зб.наук.пр. - Вип.2. /К.:НАУ, 2009. Електронний збірник: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/index.html. (Особистий внесок: дослідження значення довіри під час взаємодії авіакомпаній між собою та з іншими учасниками ринку авіаційних перевезень в умовах економіки мереж).

5. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Стратегія розвитку співробітництва Україна - ЄС в авіації: інструментарій узгодження інтересів сторін / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Стратегічна панорама. - 2009. - №1. - С. 31-38. (Особистий внесок: дослідження причин, наслідків та безпосередньо процесу інтеграції ринків авіаційних перевезень між Україною та ЄС з позиції узгодження інтересів авіакомпаній між собою та з іншими зацікавленими сторонами).

6. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Взаємодія держав, приватного бізнесу та авіаційних підприємств в умовах світової фінансово-економічної кризи / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Вчені записки Університету "КРОК" / Університет економіки та права "КРОК". - Вип..18. - Т.3. - К., 2009. - С.95-105. (Особистий внесок: досліджено вплив фінансово-економічної кризи на стан авіакомпаній в Україні та світі, визначено найбільш поширені антикризові заходи щодо авіакомпаній, обґрунтовано необхідність стратегічних механізмів, що дозволять врахувати інтереси авіакомпаній та підвищити ефективність функціонування авіаційної галузі в цілому).

7. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Самоорганізація як ефективна стратегія розвитку та економічної безпеки / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Вчені записки Університету "КРОК"/ Ун-т економіки та права "КРОК". - Вип.1 (1997). - Вип 21. - К., 2010. - С.150-160. (Особистий внесок: формування концептуального підходу до створення стратегії економічної безпеки авіакомпанії, який базується на використанні принципів самоорганізації).

8. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Концепція нелінійності: самоорганізація як основа забезпечення економічної безпеки авіапідприємства - нове бачення / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук //Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна: зб. наук. пр. - Вип. 2 . - Львів:ЛьвДУВС, 2010. - С. 294-305. (Особистий внесок: досліджено ключові положення концепції нелінійності та самоорганізації в якості базису для створення стратегії економічної безпеки та забезпечення стійкого розвитку авіапідприємства).

Матеріали наукових конференцій

9. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Механізм і моделі узгодження інтересів авіапідприємств України та ЄС під час інтеграційних процесів / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики: Збірник доповідей 10 Міжнародної науково-практичної конференції. (Київ, 11-13 жовтня 2008 р.) / М-во транспорту та зв'язку. - К., 2008. - С. 65-70. (Особистий внесок: дослідження переговорного процесу між Україною та ЄС щодо підписання Угоди про Спільний авіаційний простір з позицій забезпечення економічних інтересів вітчизняних авіакомпаній).

10. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Інструментарій для розробки стратегії інтеграції авіатранспортних систем України та ЄС / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Проблемы подготовки профессиональных кадров по логистике в условиях глобальной конкурентной среды: VI МНПК 29-30 октября 2009 г. Сборник докладов / Отв. Ред. М.Ю. Григорак, Л.В.Савченко. - К.: НАУ, 2009. - С. 117-124. (Особистий внесок: дослідження Форсайту та методу сценарного прогнозування як найбільш сучасних та ефективних інструментів розробки стратегії).

11. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Механимы взаимодействия и координации авиапредприятий в глобальной сетевой экономики / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці: Матеріали науково-практичної конференції. (Київ, 6 - 7 листопада 2008 р.) / М-во освіти і науки України. - К.: НАУ, 2008. - С. 123-124. (Особистий внесок: дослідження зростання конкуренції між авіакомпаніями як одного з найбільш впливових факторів зовнішнього середовища з позицій економічної безпеки авіакомпаній).

12. Косарев О.Й., Герасимчук Ю.С. Роль государственного регулирования деятельности авиакомпании в контексте обеспечения экономической безопасности / О.Й. Косарев, Ю.С. Герасимчук // Sisteme de transport si logistica. Матеріали міжнарод. наук. конф., Кишинів, 22-23 жовтня 2009 р. - С.333-339. (Особистий внесок: дослідження багаторівневого підходу до формування економічної безпеки авіакомпанії).

13. Герасимчук Ю.С. Інноваційне управління як основа економічної безпеки авіакомпанії / Ю.С. Герасимчук // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики: Збірник доповідей 12 Міжнародної науково-практичної конференції. (Київ, 11-13 жовтня 2010 р.) / М-во транспорту та зв'язку. - К., 2010. - С. 102-104.



АНОТАЦІЯ

Герасимчук Ю.С. Формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний авіаційний університет, Київ, 2011.

Дисертацію присвячено вирішенню наукової проблеми формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній в умовах впливу чинників зовнішнього середовища, серед яких найпотужнішими є процеси регіональної економічної інтеграції, зокрема, інтеграції авіатранспортних систем України та Євросоюзу, а також тенденції глобалізації, інформатизації, поширення інновацій та впровадження екологічно свідомого типу мислення. Для формування стратегії економічної безпеки підприємства, яка в змозі забезпечити стійке функціонування авіакомпанії, доцільно використовувати принципи концепції самоорганізації. Запропоновано комплексний нелінійний підхід до застосування найсучаснішого інструментарію стратегічного аналізу і прогнозування для формування стратегії економічної безпеки авіакомпаній.