Формування екологічної культури машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Ринкові умови господарювання, вступ України до СОТ змушують національні підприємства враховувати міжнародні екологічні вимоги та стандарти, природоохоронні нормативи з сертифікації. Екологічно несприятлива ситуація в країні викликана нераціональною структурою соціально-економічного комплексу, історично орієнтованого на розвиток переважно природоємних виробництв, зумовлює екологізацію діяльності підприємств, розроблення концепції стійкого екологічного розвитку суспільства. Нові підходи до екологічно спрямованого виробництва мають ґрунтуватися на екологічній культурі підприємства, яка віддзеркалює внутрішні аспекти: цінності, морально-етичні норми, що визначають екологічно стійкий, природозберігаючий характер діяльності підприємства. Сприяючи реалізації малоінвестиційної стратегії екологізації, екологічна культура створює не лише екологічний, соціальний, але й економічний ефект, який є надважливим для національних підприємств в умовах сучасної конкуренції.

Екологічна культура машинобудівного підприємства належить до складних матеріально-духовних феноменів, до дослідження яких науковці звернулися нещодавно. Різноманітні аспекти цієї проблематики висвітлюються в наукових працях зарубіжних та вітчизняних дослідників.

Проте недостатня дослідженість питань формування екологічної культури підприємств, відповідного розвитку екологічної освіти їхнього персоналу, розвитку його компетенцій у природоохоронній сфері, необхідність розроблення методичного забезпечення цього процесу, створення відповідних механізмів організації формування екологічної культури, інструментів оцінювання її стану зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність і практичну значущість.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій з формування екологічної культури машинобудівного підприємства.

Для досягнення мети дослідження поставлено та вирішено такі наукові та практичні завдання:

досліджено вплив машинобудівних підприємств на довкілля;

вивчено стан природоохоронної діяльності машинобудівних підприємств;

проаналізовано, доповнено й уточнено сутність поняття "екологічна культура підприємства";

класифіковано й угруповано чинники впливу на формування екологічної культури підприємства;

запропоновано структуру механізму формування екологічної культури машинобудівного підприємства;

розроблено спосіб оцінювання стану екологічної культури машинобудівного підприємства;

обґрунтовано кваліфікаційні вимоги до менеджера з природоохоронної діяльності машинобудівного підприємства;

розроблено спосіб оцінювання рівня компетенцій персоналу в природоохоронній сфері;

використано розроблені рекомендації в діяльності машинобудівного підприємства.

1. Сутність екологічної культури підприємства

Машинобудування є великою комплексною галуззю, яка визначає рівень науково-технічного розвитку української економіки, оскільки забезпечує всі галузі машинами, устаткуванням, приладами, товарами широкого вжитку. Найбільші машинобудівні підприємства пов'язані з металообробними, ремонтними та металургійними підприємствами. Машинобудування є однією з провідних галузей промисловості України, у якій сконцентровано 16% робочої сили, 34% валютних находжень до державного бюджету. Утворюючи найактивнішу частину основних виробничих фондів, машинобудування значною мірою впливає на темпи й напрями науково-технічного прогресу в різних галузях господарського комплексу, на зростання продуктивності праці та інших економічних показників, що визначають ефективність розвитку суспільного виробництва.

Способи й технології, що використовуються на машинобудівних підприємствах, зменшують природні ресурси (через нераціональне споживання сировини, залучаючи все більше ресурсів), порушують екологічний баланс (через зростання кількості відходів виробництва та емісію шкідливих речовин), призводять до екологічної кризи. Незважаючи на чинне законодавство з питань природоохоронної діяльності й активну участь держави в міжнародних природоохоронних процесах, в Україні спостерігається подальше погіршення екологічного стану.

У роботі визначено основні групи підприємств - забруднювачів навколишнього природного середовища, серед яких - машинобудівні підприємства, підприємства видобувної промисловості та інших галузей.

Постійне збільшення обсягів викидів шкідливих речовин вимагає розроблення нових сучасних способів, підходів і методів розв'язання природоохоронних проблем підприємств.

Верховна Рада України визнала, що екологічна криза в країні дедалі поглиблюється, а отже, терміново необхідно створити специфічні умови виходу підприємств і суспільства з такої ситуації. Машинобудівні підприємства виконують первинні та несистемні природоохоронні заходи, але їх недостатньо. Водночас через недостатню ефективність ресурсозберігального та природоохоронного устаткування виникає необхідність розроблення управлінських технологій у природоохоронній сфері. Потрібен новий підхід до систематичного, комплексного та керованого управління з використання технічних, організаційних, економічних можливостей машинобудівних підприємств. До таких нових підходів у роботі належить формування екологічної культури підприємства, що спрямована на реалізацію його екологічних цілей. Основними цілями екологічної культури є дотримання підприємством екологічних норм, стандартів і вимог з поліпшення стану навколишнього середовища, заощадження й раціональне використання природних ресурсів, запобігання антропогенному впливу на навколишнє природне середовище, підвищення обізнаності персоналу з природоохоронних питань.

Аналіз сутності підходів до визначення поняття "екологічна культура підприємства" дозволив установити різноманітність підходів до його тлумачення. В роботі уточнено поняття "екологічна культура підприємства", яке пропонується розглядати як сукупність нематеріальних цінностей і норм розвитку відносин підприємства з навколишнім природним середовищем для збереження природних ресурсів, забезпечення здоров'я працівників і споживачів, екологічно безпечного розвитку підприємства та суспільства. Таке трактування екологічної культури підприємства дало можливість сформувати основні цілі та завдання екологічної культури, розкрити зміст її функцій, серед яких - теоретико-пізнавальна, інноваційна, виховна, нормативна, світоглядна. Так, світоглядна функція полягає у формуванні системи пріоритетів екологічного розвитку підприємства з урахуванням особливостей його взаємодії з навколишнім природним середовищем, узгодженні цілей економічного та соціального розвитку підприємства з "вимогами" природи.

Результати дослідження діяльності 24 машинобудівних підприємств східного і західного регіонів України показали, що існуюча система природоохоронної діяльності не забезпечує узгодження їхніх екологічних та економічних інтересів. За результатами проведеного експертного опитування встановлено, що ділова активність цих підприємств не спрямована на природоохоронну діяльність. Як і в попередні роки, достатньої уваги питанням природоохоронної діяльності та екологічної культури на машинобудівних підприємствах не приділяється. На перше місце, за даними експертів, постали питання збереження ринкових позицій підприємств і можливостей переходу до нових цінових сегментів ринку. Лише незначна кількість досліджуваних підприємств має природоохоронні підрозділи, а на більшості з них відсутній відповідний організаційний механізм для здійснення природоохоронної діяльності, немає чіткого розподілу повноважень, що суттєво погіршує організацію й упровадження природоохоронних заходів. Такий стан зумовлює необхідність формування екологічної культури підприємств, особливо підприємств природоємних, до яких належать машинобудівні.

Дослідження стану машинобудівних підприємств дозволило визначити загальні тенденції в природоохоронній діяльності: матеріалоємність підприємств, недостатню кваліфікацію кадрів і рівень компетенції в природоохоронній сфері, застарілість виробничої бази й технологічного процесу, створення складної екологічної ситуації через розташування в міській місцевості, низький рівень переробки, очищення стічних вод, захисту від шкідливих викидів у повітря, слабкий розвиток природоохоронних процесів і відсутність управлінських механізмів з організації природоохоронної діяльності. У цілому ставлення машинобудівних підприємств до природоохоронної діяльності та формування екологічної культури неоднозначне. Політика з питань охорони навколишнього природного середовища залежить від сфери продуктової орієнтації підприємства, його розмірів, цінової орієнтації, ресурсної бази, попиту споживачів. Організація природоохоронної діяльності на підприємствах знаходиться на дуже низькому, практично критичному, рівні. Виконуються лише нормативні заходи щодо техніки безпеки підприємства. Заходи з природоохоронної діяльності фактично не проводяться. Більшість підприємств не має підрозділів відповідного профілю. Але навіть на підприємствах, що мають природоохоронні підрозділи, заходи здійснюються нерегулярно та не в повному обсязі. Персонал досліджуваних підприємств не володіє необхідними знаннями та компетенціями в природоохоронній сфері. Є проблеми з наявністю фахівців відповідного профілю. В цілому на підприємствах відсутні як механізми з формування природоохоронної діяльності та екологічної культури, так й інструменти для їхнього розвитку.

Процес формування екологічної культури на машинобудівному підприємстві має відбуватися послідовно, рівномірно та постійно, що можливо за умови використання сучасних методів, підходів та інструментів управління.

Потреба вітчизняних підприємств у зміні системи управління природоохоронною діяльністю та формуванні екологічної культури значна. Проте відсутність досліджень стану природоохоронної діяльності на вітчизняних підприємствах, визначення кризових першочергових напрямів розв'язання природоохоронних проблем стримує ці процеси. Формування екологічної культури вітчизняних підприємств як сукупності нематеріальних цінностей і норм розвитку відносин підприємства з природним середовищем для збереження природних ресурсів, здоров'я споживачів, екологічного балансу, забезпечення стійкого розвитку підприємства та можливість упровадження зарубіжних здобутків, технологій, способів і методів формування екологічної культури підприємств вимагає дослідження стану організації природоохоронної діяльності та екологічної культури на українських підприємствах.

2. Оцінювання стану екологічної культури машинобудівного підприємства

Установлені особливості діяльності машинобудівних підприємств і передумови формування екологічної культури дозволили дослідити чинники впливу на неї. В роботі виділені, детально розглянуті та згруповані чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, які найбільше впливають на формування екологічної культури. Так, до найвпливовіших чинників зовнішнього середовища належать нормативні: світові вимоги та умови, правове регулювання, у тому числі й природоохоронної діяльності. Не менш важливими є вимоги суспільства, адже без підтримки суспільства, виконання його умов підприємство не матиме можливості розвиватися. До вагомих чинників внутрішнього середовища, що впливають на формування екологічної культури підприємства, віднесено компетенції, кваліфікацію та плинність кадрів відповідного профілю. Дані чинники впливають на діяльність підприємства, оскільки саме його персонал є запорукою стабільної роботи та розвитку. Від знань і умінь, кваліфікації персоналу залежить якість і кількість продукції, що випускається.

Виділення сукупності чинників впливу на екологічну культуру та чинників, які сприяють і стримують її розвиток, дають можливість визначити, що з метою формування екологічної культури необхідні заходи щодо систематичного та свідомого зменшення впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Необхідна певна послідовність заходів, що ґрунтується на сукупності принципів і вимог до формування екологічної культури та природоохоронної діяльності підприємства. Виникає потреба в управлінні процесом формування екологічної культури підприємства. Процес формування екологічної культури як підсистеми підприємства має також ґрунтуватися на взаємодії процесного, системного й ситуаційного підходів.

Формування екологічної культури підприємства є складним процесом, спрямованим на розв'язання його екологічних проблем. Характеристика основних елементів екологічної культури розкриває їхню комплексність і взаємозалежність.

Виділення чинників впливу зовнішнього та внутрішнього середовища потребує вирішувати питання визначення рівня їхнього впливу на стан екологічної культури. Необхідність формування екологічної культури машинобудівних підприємств і нерозробленість методичних основ проведення її оцінювання визначають актуальність такого завдання. Оцінювання екологічної культури машинобудівного підприємства набуває особливо важливого значення завдяки можливості прийняття управлінських стратегічних рішень стосовно її формування.

Для розроблення послідовності оцінювання екологічної культури машинобудівного підприємства в роботі використано комплексний підхід, підґрунтям якого є виділення сфер оцінювання стану екологічної культури підприємств і врахування визначених чинників впливу на них.

Оцінювання проводилося за такими сферами: фінансування та організація природоохоронних заходів, виробництво, маркетинг у природоохоронній сфері, обсяг знань персоналу в природоохоронній сфері, та показниками, що їх характеризують. Стан і розвиток кожної встановленої сфери оцінюється й аналізується з використанням низки показників.

Виділені показники розраховуються кількісними та якісними методами. В роботі встановлено критерії оцінювання екологічної культури машинобудівного підприємства: здатність досягнення поставлених цілей, економічність, соціальна адекватність, організаційна раціональність, здатність реагувати на сигнали зовнішнього середовища, виконання інтересів контактних аудиторій, які було враховано при розроблянні комплексу методичних матеріалів з оцінювання.

З метою визначення стану екологічної культури підприємства та інформаційної підтримки управлінських рішень керівників, швидкості одержання результатів, для оперативного прийняття управлінських рішень і спрощення процедури оцінювання розроблено спеціальний програмний продукт.

Практичне застосування запропонованого способу оцінювання екологічної культури здійснене на 6 машинобудівних підприємствах м. Луганськ і м. Дрогобич. За результатами проведеного оцінювання встановлено недостатній стан екологічної культури підприємств, а на деяких підприємствах і зовсім відсутня зацікавленість персоналу до розв'язання екологічних проблем. Низькими показниками характеризується наявність персоналу з екологічною освітою, обсяг знань персоналу в природоохоронній сфері, співробітництво з організаціями щодо питань екології тощо. Проведене оцінювання свідчить про те, що обсяг знань персоналу в природоохоронній сфері досить низький, що є однією з основних проблем недостатньої екологічної культури підприємств і є перешкодою для її розвитку. До того ж сукупність проблемних напрямів свідчить про цілковиту або часткову некомпетентність персоналу стосовно питань охорони природи. Аналіз результатів засвідчив неефективну організацію природоохоронних механізмів на машинобудівному підприємстві й організацію процесів з формування екологічної культури підприємства. Незадовільний стан екологічної культури машинобудівного підприємства та коло типових проблем в управлінні нею зумовлених відсутністю програми з фінансування екологічної культури, нерозробленістю специфічних механізмів і програм з підтримки екологічної культури, низьким освітнім рівнем кадрів для усвідомлення та сприйняття екологічної культури й прийняття заходів щодо її розвитку. Невирішеними залишаються питання стосовно залучення, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, що має сприяти формуванню екологічної культури й бути її носієм і джерелом. До проблем, які підприємство може розв'язати самостійно, слід віднести створення відповідних структур і механізмів щодо формування екологічної культури, підготовку персоналу для формування екологічної культури та ін. Проведене оцінювання дозволило виділити не лише проблеми з формування екологічної культури, а й напрями її розвитку, основні резерви та способи підвищення.

3. Механізм формування екологічної культури машинобудівного підприємства

Дослідження стану екологічної культури підприємств дозволило констатувати відсутність фінансування заходів щодо її формування, організаційних, економічних механізмів і програм для її створення. До того ж недостатній освітній рівень кадрів для усвідомлення та сприйняття екологічної культури й прийняття заходів з її розвитку, невирішеність питань стосовно залучення, підготовки та розвитку кадрів, що мають сприяти формуванню екологічної культури, зумовлює необхідність розроблення специфічних умов формування екологічної культури машинобудівного підприємства.

У роботі запропоновано механізм формування екологічної культури машинобудівного підприємства. Вимоги до механізму формування екологічної культури є такими:

його створення має здійснюватися на принципах побудови причинно-наслідкових механізмів розвитку культури підприємства;

при його побудові необхідно враховувати взаємодію причинно-наслідкових зв'язків із світоглядом та переконаннями людей, що формують їхню поведінку;

якість має розглядатися як основна цінність екологічної культури, на вдосконалення якої спрямована дія розроблюваного механізму;

механізм має бути спрямований на вдосконалення всіх його складових, покладених в основу системи цінностей культури виробництва.

Ураховуючи світовий досвід побудови організаційних механізмів, розроблено принципові основи для створення механізму формування екологічної культури машинобудівного підприємства. Механізм формування екологічної культури - це сукупність способів забезпечення взаємозалежної діяльності функціональних підрозділів підприємства в межах установленої або знову утворюваної організаційної структури з метою ефективного використання можливостей машинобудівного підприємства в природоохоронній сфері, зменшення його негативного впливу на навколишнє природне середовище, раціонального використання ресурсів.

Дія механізму формування екологічної культури підприємства спрямована на реалізацію екологічної стратегії й політики, що відповідає місії та цілям підприємства й зміцнює його становище на ринку. Головною метою дії механізму формування екологічної культури є забезпечення ефективної системи взаємодії підрозділів підприємства щодо раціонального розподілу ресурсів, підвищення ефективності та стійкості підприємства на ринку. Цілями дії механізму формування екологічної культури машинобудівного підприємства є зменшення антропогенного впливу підприємства на природне середовище, раціональне використання ресурсів, ефективність капіталовкладень від природоохоронних заходів, підвищення конкурентоспроможності підприємства та його соціальної відповідальності. Механізм формування екологічної культури будується на основі поєднання та взаємодії його елементів: аналітичного, мотиваційного, комунікаційного, правового, організаційної структури. В роботі визначено цілі, властивості і принципи його роботи, а також розроблено інструменти механізму формування екологічної культури, що забезпечують його дієздатність.

Для забезпечення дієздатності механізму формування екологічної культури, екологічно свідомого управління підприємством потрібні фахівці відповідного рівня підготовки. У зв'язку з особливістю посталих екологічних проблем, зумовленою їхнім тісним зв'язком з економічними, соціальними, технічними проблемами, і одночасно з неспроможністю сучасного персоналу вирішувати щораз більше коло завдань, виникає потреба в кадрах, що мають компетенції в природоохоронній сфері. Підготовка менеджерів з природоохоронної діяльності, підвищення кваліфікації працівників мають ґрунтуватися на комплексному підході до розв'язання соціально-екологічних та економічних проблем підприємства й суспільства та бути спрямованими на формування принципово нової моделі сучасного фахівця з природоохоронної діяльності. Розроблені вимоги до такого фахівця дозволили запропонувати модель, яка ґрунтується на розвитку його компетенцій і складається з інформаційної, комунікативної, соціальної, правової та інших груп компетенцій.

У межах сформованої моделі менеджера з природоохоронної діяльності обґрунтовано доцільність оцінювання його компетенцій за розробленими критеріями. З метою визначення сучасного рівня компетенцій персоналу розроблено спеціальний програмний продукт. Він дозволяє виявити рівень компетенцій працівника з природоохоронної діяльності.

Отримані оцінки показують, що рівень компетенцій персоналу є невисоким, а це суттєво впливає на стан природоохоронної діяльності та екологічної культури підприємств. Є окремі розбіжності між підприємствами в оцінюванні за деякими групами компетенцій. Проте є деякі загальні тенденції, властиві всім підприємствам - низький рівень соціально-правових та інформаційних компетенцій. Це зумовлено низкою причин, а саме: недостатністю природоохоронної свідомості персоналу, відсутністю зацікавленості в отриманні інформації як про стан навколишнього природного середовища, так і про його захист. Низькі показники є наслідком стану сучасної технологічної та інформаційної бази підприємств, стану розробленості та змісту освітніх заходів.

Апробація запропонованої системи оцінювання компетенцій персоналу підприємства дозволяє говорити про невідповідність програм з підготовки фахівців проблемам у природоохоронній сфері та сучасним вимогам підприємств, що спричинило необхідність удосконалення змісту освітніх заходів, спрямованих на формування екологічної культури. В роботі визначено способи організації розробляння та впровадження освітніх програм, виокремлено переваги й недоліки організації підготовки фахівців з природоохоронної діяльності, розроблено компоненти, критерії та показники рівнів екологічної культури персоналу підприємства. До таких компонентів належать когнітивний, ціннісно-смисловий, емоційний і діяльнісний. Виділені критерії та показники компонентів дозволяють визначити рівні екологічної культури персоналу підприємства. Підвищенню рівня екологічної культури персоналу сприятиме цільова підготовка за програмами, які розроблено на підприємстві або науковими установами за його замовленням.

Висновки

персонал природоохоронний машинобудівний

У дисертаційної роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо формування екологічної культури машинобудівного підприємства. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого:

Результатом порівняльного аналізу розвитку промисловості та забруднення навколишнього середовища підприємствами машинобудування в Україні є виділення особливостей і визначення їхнього негативного впливу на навколишнє природне середовище. За результатами аналізу обґрунтовано необхідність розробляння й упровадження сучасних управлінських технологій у природоохоронній сфері підприємств, до яких віднесено екологічну культуру.

Аналіз підходів до визначення поняття "екологічна культура підприємства" засвідчив неодностайність думок учених щодо його тлумачення. Тому уточнено поняття "екологічна культура підприємства", яке пропонується розглядати як сукупність нематеріальних цінностей і норм розвитку відносин підприємства з навколишнім природним середовищем для збереження природних ресурсів, забезпечення здоров'я працівників і споживачів, стійкого розвитку підприємства, екологічно безпечного розвитку суспільства, визначено основні цілі та завдання екологічної культури, розкрито зміст її функцій.

В існуючій системі природокористування підприємств не забезпечено узгодження економічних і природоохоронних інтересів. На більшості підприємств немає координаційного центру з питань здійснення природоохоронної діяльності, чіткого розподілу повноважень, що суттєво погіршує організацію та реалізацію природоохоронних заходів. Такий стан зумовлює необхідність формування екологічної культури на підприємствах, особливо екологічно залежних галузей, до яких належать машинобудівні підприємства. За результатами проведеного аналізу стану природоохоронної діяльності машинобудівних підприємств виділено особливості такої діяльності, уточнено та згруповано чинники впливу на екологічну культуру підприємства й напрями її розвитку.

За результатами дослідження виділено, детально описано та згруповано чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, які найбільше впливають на формування екологічної культури машинобудівного підприємства, а також визначено сукупність чинників, що сприяють або стримують її розвиток.

Потреба у визначенні стану екологічної культури машинобудівного підприємства та аналіз сучасних способів її оцінювання дозволили розробити спосіб оцінювання екологічної культури на основі комплексного підходу, підґрунтям якого є сукупність згрупованих за встановленими сферами показників. До сфер оцінювання віднесено фінансування та організацію природоохоронних заходів, виробництво, знання персоналу в природоохоронній сфері, а також показники, що їх характеризують.

У роботі створено механізм формування екологічної культури машинобудівного підприємства як окремого специфічного об'єкта управління. Визначено цілі, властивості та принципи його роботи, розроблено інструменти механізму формування екологічної культури, що спрямовані на забезпечення його дієздатності. Механізм формування екологічної культури функціонує на основі поєднання та взаємодії його елементів: аналітичного, мотиваційного, комунікаційного, правового, організаційної структури.

За результатами дослідження сучасних підходів до управління природоохоронною діяльністю підприємств удосконалено структуру моделі сучасного менеджера з природоохоронної діяльності на машинобудівному підприємстві, яка ґрунтується на розвитку його компетенцій і складається з інформаційної, комунікативної, соціальної, правової та інших груп компетенцій.

У межах сформованої моделі менеджера з природоохоронної діяльності обґрунтовано вдосконалення способу оцінювання рівня компетенцій персоналу в природоохоронній сфері, а рівень компетенцій пропонується оцінювати за розробленими критеріями за допомогою спеціально випрацьованого програмного забезпечення.

Апробація запропонованої системи оцінювання компетенцій персоналу підприємства засвідчила невідповідність програм з підготовки сучасних фахівців існуючим проблемам у природоохоронній сфері. Виділені компоненти, критерії та показники дозволяють виявляти рівні екологічної культури персоналу підприємства. Підвищенню рівня екологічної культури персоналу сприятиме цільова підготовка за програмами, які розроблено на підприємстві або науковими установами за його замовленням.

Література

1. Хомош Ю.С. Особливості екологічного розвитку промисловості Львівського регіону / Ю.С. Хомош // Управління розвитком Зб. наук. праць. Вип. 7.-- Харків: ХНЕУ, 2006. -- С. 122-125.

2. Хомош Ю.С. Екологічна культура як стратегія розвитку промислових підприємств / Ю.С. Хомош // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. -- 2007. -- № 4 (94). Т. 2. -- С. 143-145.

3. Хомош Ю.С. Екологічна культура підприємства / Ю.С. Хомош // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 18. Ч. І. -- Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. -- С. 201-204.

4. Хомош Ю.С. Екологічна культура як напрям розвитку системи освіти / Ю.С. Хомош // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Стратегії розвитку регіонів: методологія розробки, механізми реалізації. Зб. наук. праць. Вип. 2 (70). -- Львів: ІРД НАНУ, 2008. -- С. 387-394.

5. Хомош Ю.С. Необхідність формування екологічної культури промислових підприємств / А.Е. Воронкова, Ю.С. Хомош // Управління розвитком. Зб. наук. праць. Вип. 17. -- Харків: ХНЕУ, 2008. -- С. 32-34.

6. Хомош Ю.С. Організація природоохоронної діяльності і стан екологічної культури на підприємствах машинобудівної промисловості України / А.Е. Воронкова, Ю.С. Хомош // Культура народов Причерноморья. -- 2009. -- № 171. -- С. 176-179.

Размещено на Allbest.ru