Державна підтримка автомобілебудування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Національна академія наук України

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку

УДК 338.47:629.33

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Державна підтримка автомобілебудування в Україні

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Колбасін Євген Сергійович

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Кизим Микола Олександрович, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, директор автомобілебудування галузь економіка

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Брюховецька Наталя Юхимівна, Інститут економіки промисловості НАН України, головний науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент Попова Надія Василівна, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу

Захист відбудеться «22» квітня 2011 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.251.01 у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 7-й під'їзд, 8 поверх.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України за адресою: 61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 7-й під'їзд, 8 поверх.

Автореферат розісланий «22» березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. М. Красноносова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процеси глобалізації, які характеризують стан світової економіки, значною мірою впливають і на економіку України. Ринок продукції провідних галузей економіки країни знаходиться під значним впливом з боку іноземних товаровиробників, що сприяє посиленню конкурентної боротьби. Проблеми забезпечення конкурентоспроможності продукції стають дедалі гострішими, що особливо притаманно автомобілебудуванню, яке визнане «Концепцією розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів на період до 2015 року» пріоритетною галуззю економіки України.

Сучасний стан автомобілебудування в країні характеризується різким падінням обсягів виробництва, насамперед, легкових автомобілів. Так, у 2010 р. було вироблено продукції в 5,3 раза менше, ніж у 2008 р. Основними перешкодами розвитку національного автомобілебудування залишаються: недосконала та мінлива законодавча база, неадаптованість українських нормативно-правових актів до європейських норм у сфері виробництва, висока вартість кредитних ресурсів, низький технічний рівень вітчизняної продукції автомобілебудування, відсутність відповідних державних цільових програм. Покращення ситуації можливе шляхом державної підтримки галузі, оскільки важелі ринкового регулювання не є дієвими, адже платоспроможний попит на автомобілі вітчизняного та іноземного виробництва в Україні у 2009 р. скоротився в 3,5 раза в порівнянні з 2008 р.

Різні аспекти державного регулювання розвитку галузей економіки досліджували такі вчені, як В. Бодров, А. Дєгтяр, Г. Мостовий, Н. Нижник та інші. Суттєвий науковий внесок у формування методичних засад щодо оцінки стану економіки країни та її галузей зробили такі вчені, як М. Азаров, О. Амоша, В. Геєць, В. Горбатов, М. Кизим, М. Портер, Б. Райзберг та інші.

Питаннями розробки програм державної підтримки розвитку окремих галузей та національної економіки в цілому займалися такі вчені: М. Азаров, О. Амоша, В. Бабич, І. Благун, Н. Брюховецька, В. Геєць, М. Кизим. Питання оцінки технічного рівня продукції автомобілебудування розглядалися в роботах В. Волкова, П. Гащука, М. Жаболенко, Г. Семенова, А. Туренка. Але вченими приділено недостатньо уваги визначенню пріоритетів розвитку автомобілебудування в Україні, а також пошуку шляхів державної підтримки галузі. Потребують подальшого дослідження питання щодо визначення першочергових заходів державної підтримки автомобілебудівної галузі в умовах кризових явищ.

Враховуючи вищевикладене, тема дисертаційної роботи є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконувалася в рамках планів виконання науково-дослідних робіт у Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України за темами «Стратегія розвитку машинобудівного комплексу» (№ ДР - 0106U001852) та «Стратегії розвитку високотехнологічних галузей промислового комплексу України в рамках цільової комплексної програми «Україна - ХХІ століття: стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку» на 2007 - 2011 роки» (№ ДР - 0107U006356).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є подальший розвиток теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо визначення пріоритетів і механізму державної підтримки автомобілебудування в Україні.

Для досягнення означеної мети в дисертації поставлено й вирішено такі задачі:

- на основі узагальнення світового та вітчизняного досвіду обґрунтувати пріоритетні напрями законодавчої та державної підтримки автомобілебудівної галузі в умовах кризи;

- доповнити методичне забезпечення державної підтримки автомобілебудування обґрунтуванням вибору першочергових програмних заходів;

- розвинути методичний підхід до вибору пріоритетів державної підтримки сегментів продукції автомобілебудівної галузі;

- визначити стан розвитку автомобілебудування та оцінити технічний рівень продукції галузі;

- удосконалити механізм державної підтримки розвитку автомобілебудівної галузі України.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес державної підтримки розвитку автомобілебудування.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти щодо обґрунтування вибору пріоритетних напрямків розвитку автомобілебудування та вдосконалення механізму його державної підтримки у цільових програмах.

Методи дослідження. Теоретико-методичним і методологічним підґрунтям дисертаційної роботи стали положення економічної теорії й концепції маркетингу щодо організації державної підтримки вітчизняних товаровиробників, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо розвитку галузі автомобілебудування.

Під час дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: системний підхід - для визначення об'єкта й предмета дослідження; логічного аналізу - для дослідження економічної природи, ролі та місця автомобілебудування в економіці країни; аналізу та синтезу - для дослідження системи й механізмів державної підтримки автомобілебудування в розвинутих країнах світу та Україні; системного, структурного та порівняльного аналізу - для дослідження програмних документів державної підтримки розвитку галузей економіки; програмно-цільовий підхід - у визначенні складу проекту державної цільової програми розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів; таксономічного аналізу - для визначення загального інтегрального показника технічного рівня продукції автомобілебудівної галузі; графічний метод - для надання наочності матеріалу та схематичного зображення теоретичних і практичних положень дисертації.

Інформаційну базу дослідження складають: законодавчі акти України; нормативні документи центральних органів державної влади; дані Державного комітету статистики України; Міністерства транспорту та зв'язку України; Міністерства промислової політики України; Асоціації автовиробників України «Укравтопром»; Світової асоціації виробників автотранспортних засобів (OICA); джерела статистичної та аналітичної інформації офіційних періодичних видань; монографії та статті за цією проблематикою, матеріали Міжнародних науково-практичних конференцій; публікації в іноземних, центральних і галузевих вітчизняних виданнях; результати досліджень, виконаних автором.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в подальшому розвитку теоретико-методичних положень щодо вибору пріоритетів та вдосконаленні механізму державної підтримки автомобілебудування й розкривається в таких основних результатах:

набули подальшого розвитку:

методичний підхід до обґрунтування пріоритетних напрямків розвитку автомобілебудування в державній цільовій програмі, що, на відміну від існуючих, включає позиціонування продукції галузі в сегментах споживчого ринку України та дає змогу вибрати найбільш конкурентоспроможні з них;

механізм державної підтримки автомобілебудівної галузі України в умовах кризи, відмінність якого полягає в охопленні макро-, мезо-, мікрорівнів економіки та дозволяє упорядкувати програмні заходи на всіх рівнях ієрархії;

аналітичне забезпечення державної цільової програми розвитку автомобілебудівної галузі країни, яке включає класифікацію продукції на основі її кластеризації залежно від характеристик технічного рівня;

удосконалено:

методичний підхід до оцінки технічного рівня продукції автомобілебудування в ході формування цільової програми розвитку галузі, що ґрунтується на таких специфічних характеристиках легкових автомобілів, як динамічність, безпека, комфортність, економічність;

методичне забезпечення сегментування ринку продукції автомобілебудівної галузі в ході розробки цільової програми її підтримки з урахуванням споживчого попиту та платоспроможності основних верств населення України.

Практичне значення отриманих результатів. Практичний інтерес мають теоретичні положення та методичне забезпечення державної підтримки розвитку автомобілебудування в Україні на основі оцінки технічного рівня автомобільної продукції та її позиціонування на споживчому ринку.

Запропоновані в дисертації висновки й рекомендації, що мають прикладний характер, упроваджені в діяльність Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 38/1 від 20.08.2010 р.) і Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та європейської інтеграції Харківської державної обласної адміністрації (довідка № 01-16/405 від 20.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача в роботі. Дисертація є самостійною науковою роботою. У ній використано лише положення, що є результатом індивідуального дослідження автора.

Особистий внесок автора в роботі, виконаній у співавторстві, полягає в такому: набула уточнення сутність поняття «позиціонування» [1, за списком опублікованих праць на с. 15 автореферату].

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційний розвиток України: наукове, економічне і правове забезпечення» (Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики» (Харків, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» (Харків, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики» (Харків, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 9 наукових працях, у тому числі 4 статті в спеціалізованих наукових виданнях, 5 - в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 2,81 ум.-друк. арк., з яких авторові належить 2,56 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних літературних джерел із 214 найменувань і додатків. Робота містить 50 таблиць (з них 18 займають 23 повні сторінки), 78 рисунків (з них 1 займає 1 повну сторінку), 8 додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 208 сторінок машинописного тексту.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, проаналізовано сучасний стан проблеми, яка розробляється, сформульовано мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - «Аналіз стану та державної підтримки автомобілебудівної галузі в Україні» - розглянуто основні тенденції та проблеми розвитку автомобілебудування в Україні та інших країнах світу; проаналізовано діюче законодавство та механізм державної підтримки вітчизняної автомобільної галузі.

Автомобілебудівна галузь, яка визначена багатьма законодавчими актами як пріоритетна, впливає на загальний стан економіки країни за цілим рядом показників: питома вага виробництва автомобілів у загальному обсязі ВВП складала від 3,6% у 2008 р. до 2,9% у 2009 р.; суттєвими були надходження до бюджетів різних рівнів від автовиробництва, які складали від 1,15 млрд грн у 2003 році до 5,8 млрд грн у 2009 році; кількість працюючих в автомобільній промисловості, коливалася протягом 2000 - 2008 рр. від 59 до 85 тис. осіб; продуктивність праці на 1 працюючого в автомобілебудуванні у 2000 - 2008 рр. теж щорічно зростала з 26,77 тис. грн у 2000 р. до 339,71 тис. грн у 2008 р.; середньомісячна заробітна плата в галузі автомобілебудування коливалась упродовж 2000 - 2008 рр. від 199 до 1161 грн.

За офіційною статистичною звітністю динаміка темпів зростання виробництва легкових автомобілів в Україні у 1996 - 2010 рр. була такою (рис. 1).

Виробництво легкових автомобілів в Україні у 2002 - 2008 рр. зросло майже у 4 рази (з 107,0 тис. од. у 2002 р. до 400,8 тис. од. у 2008 р.). При цьому різке падіння спостерігалося у 2009 - 2010 рр. порівняно з 2008 р. (виробництво скоротилося більш ніж у 6,1 та 5,3 раза відповідно). Проте, у 2010 р. відбулася активізація виробництва, яке збільшилося в порівнянні з 2009 р. на 14%.

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Рис. 1. Динаміка темпів зростання виробництва легкових автомобілів в Україні у 1996 - 2010 рр.

Аналіз складу провідних автомобілебудівних корпорацій України виявив, що за період з 2007 р. підприємства, які їм належать, відіграють значну роль у формуванні пропозиції на ринку легкових автомобілів і відрізняються від конкурентів найвищими обсягами чистого доходу, прибутку та обсягами виробленої продукції.

З початком кризи стан виробництва продукції автомобілебудування в Україні, упродовж 2009 р. у порівнянні з 2008 р., характеризувався скороченням їх обсягів у діапазоні від 5,7 до 10 разів. У 2010 р. у трьох виробників спостерігалася тенденція до зростання виробництва в порівнянні з попереднім роком від 33,4 до 96,6%.

Суттєвими наслідками світової фінансової кризи для автомобілебудування стали: падіння питомої ваги нових легкових автомобілів, придбаних у кредит, більш ніж у 10 разів (з 64% у 2007 р. до 5,6% у 2009 р.); зменшення обсягів експорту легкових автомобілів у 2009 р. на 75%; імпорту - на 84%.

Розвиток вітчизняної автомобілебудівної галузі стикнувся з цілою низкою проблем. Зокрема, основними серед них можна відмітити такі: низький показник моторизації, який у 2007 р. становив 157 автомобілів (рівень забезпеченості населення автомобілями на 1 тис. жителів), що менше за європейський у 2,5 - 4,0 рази; низька локалізація виробництва легкових автомобілів на рівні не більше 50,0%. В Україні незначна кількість виробників повного циклу виробництва продукції галузі автомобілебудування. Обмеження крупно- та середньовузловою зборкою є наслідком простоювання суміжних галузей і підгалузей промисловості.

У роботі проведено узагальнення розвитку автомобілебудування по країнах світу. За даними Світової асоціації виробників автотранспортних засобів (OICA), упродовж 2005 - 2009 рр. лідерами за обсягами виробництва легкових автомобілів були такі десять компаній: японські «Toyota» (1-е місце у 2009 р.), «Honda» (5-е місце), «Nissan» (8-е місце) та «Suzuki» (9-е місце); американські «General Motors» (3-є місце) та «Ford» (6-е місце); французькі «PSA Peugeot Citroлn» (7-е місце) та «Renault» (10-е місце); корейські «Hyundai» і «Kia» (4-е місце) та німецький концерн «Volkswagen Group» (2-е місце). Світова фінансова криза позначилася на обсягах випуску продукції цими компаніями, падіння виробництва склало від 0,2 до 23,1% у 2009 р. у порівнянні з 2008 р. Загалом у період 2000 - 2008 рр. обсяги світового виробництва автомобілів мали щорічну тенденцію до збільшення і досягли 55,84 млн од. на рік, або на 36,2%.

Дослідження питомої ваги виробництва легкових автомобілів у світі в розрізі частин світу дозволило виявити тенденцію до її зменшення в Америці (з 31,8% у 2001 р. до 14,9% у 2009 р.) та в Європі (з 35,6% до 32,2% відповідно); і, навпаки, до збільшення в країнах Азії і Океанії (з 31,9% до 52,5%).

Суттєвими виявилися останні тенденції та рівень співробітництва світових автомобільних концернів у вигляді коопераційних зв'язків однієї компанії з іншою, а також рівень злиття та поглинань упродовж останнього десятиріччя.

За показником темпів зростання виробництва легкових автомобілів Україна лідирувала серед країн Європи до 2008 р., але у 2009 р. рівень виробництва легкових автомобілів, за даними OICA, різко впав майже до рівня 2002 р.

Вагомим підтвердженням значного відставання вітчизняних виробників галузі автомобілебудування слід вважати їх відсутність у таких рейтингах, як Forbes (за обсягами ринкової вартості та прибутку); 100 нефінансових компаній світу за значеннями транснаціональних індексів за версією конференції Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (UNCTAD) (за обсягами іноземних активів та продажів); рейтинг інвестицій у науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР).

Дієва підтримка галузей економіки країни в сучасних умовах є невід'ємною складовою економічної політики держави, яка має перебувати в законодавчому полі і сприяти впровадженню законів, що регламентують усі сфери національного господарства.

Підтримка безпосередньо автомобілебудівної галузі України на законодавчому рівні налічує сьогодні понад 15 нормативно-правових актів та інших суміжних з ними документів. Зокрема, до основних можна віднести такі: Закони України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні», «Про розвиток автомобільної промисловості України», а також «Концепцію розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів на період до 2017 року», «Стратегію розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів на період до 2015 року» та «Проект державної цільової економічної програми розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів на період до 2015 року».

Відмітними слабкими сторонами «Стратегії розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів на період до 2015 року» слід вважати відсутність чітких заходів державного регулювання автомобільної галузі; відсутність методичного підходу до прогнозування основних показників; відсутність механізмів практичного впровадження заходів у галузь.

На основі проведеного аналізу законодавчої бази у питаннях державної підтримки розвитку автомобілебудування можна зробити висновок, що сучасні нормативно-правові акти, а також програмні документи мають переважно декларативний характер і потребують значного вдосконалення, також суттєвого розширення та вдосконалення потребує механізм державної підтримки галузі.

У другому розділі - «Теоретичне обґрунтування державної підтримки автомобілебудівної галузі України в умовах кризи» - визначено можливість використання програмно-цільового підходу до державної підтримки галузі автомобілебудування; узагальнено світовий досвід підтримки автомобільної промисловості в умовах кризи; удосконалено методичне забезпечення сегментування продукції автомобілебудівної галузі з метою визначення пріоритетних напрямків її державної підтримки.

В умовах нестабільних економічних процесів, що мають місце у світовій економіці та національному господарстві України, суттєвою перешкодою для розвитку автомобілебудування стала відсутність ефективних інструментів державної підтримки. Дієвими складовими державної підтримки є вдосконалення законодавства та програмно-цільовий підхід щодо її здійснення.

Ґрунтуючись на принципах побудови державних цільових програм, їх змісті та виходячи з логічної схеми програмно-цільового планування та управління, яка здебільшого має формулу «цілі - шляхи - засоби», задля досягнення кінцевої цілі - випуску конкурентоспроможної продукції автомобілебудівної галузі, - у роботі пропонується організаційна схема, що наведена на рис. 2.



Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Рис. 2. Організаційна схема державної підтримки галузі автомобілебудування

У сучасних умовах господарювання державна підтримка галузі є складовою системи державного регулювання економіки, що використовує різноманітні форми і методи, спрямовані на вирішення конкретних цілей соціально-економічного розвитку країни та поліпшення її макроекономічних показників.

Ґрунтуючись на проведеному дослідженні різних класифікацій форм і методів державного регулювання економіки, пропонується його здійснення в галузі автомобілебудування за допомогою підтримки шляхом використання як прямих, так і непрямих методів, перелік яких наведено у табл. 1.

Таблиця 1 Методи прямого та непрямого регулювання галузі автомобілебудування України в умовах кризи

Метод	Спосіб впливу	Інструмент впливу
Прямого регулювання	Правовий	Розробка й затвердження на законодавчому рівні державної цільової комплексної програми розвитку автомобілебудівної галузі України. Розробка й затвердження на законодавчому рівні державної програми пільгового автомобільного кредитування
	Адміністра-тивний	Квотування експорту та імпорту продукції. У вигляді державних санкцій зобов'язати державні банки розробити ряд заходів щодо зменшення відсоткових ставок по кредитах для вітчизняних виробників автомобільної продукції
Непрямого регулювання	Економічний	Регулювання ставок ввізного мита на автомобільну продукцію. Надання пільгових кредитів вітчизняним виробникам автомобільної продукції (грошово-кредитне регулювання). Надання податкових пільг підприємствам; застосування податкових канікул (податкове регулювання). Державні закупівлі автомобільної техніки (бюджетне регулювання)
	Пропаганди-стський	Інформаційна підтримка вітчизняного товаровиробника з боку органів державної влади з метою активізації попиту на продукцію галузі

Незважаючи на те, що в розвинених економіках країн світу застосування адміністративних заходів дуже обмежено, саме вони відіграють значну роль в умовах світових кризових явищ задля стабілізації ситуації та подальшого досягнення економічного зростання.

Державний протекціонізм автомобільної промисловості в країнах BRIC (Бразилія, Росія, Індія та Китай) в основному здійснювався за допомогою обмеження імпорту за рахунок підняття ставок ввізного мита.

Поряд з протекціоністськими заходами в розвинених країнах світу по-різному підходили до стимулювання продажів нових автомобілів шляхом суттєвого зниження податків (Республіка Корея, Японія, Індія); державних закупівель, оновлення державного автопарку (Російська Федерація (РФ), Індія); запровадження спеціальних банківських програм кредитування та субсидування банківських кредитів (Індія, РФ); шляхом грошових дотацій покупцям екологічно чистих автомобілів (Франція, Японія); надання безпосередньої державної допомоги автомобільним концернам (Франція, США).

Своєчасну та суттєву підтримку в умовах кризи отримала автомобільна галузь РФ з боку Уряду, який стимулював споживчий попит на автомобілі за допомогою програми пільгового автомобільного кредитування та програми з утилізації автомобілів. Однак цей досвід потребує певної адаптації до умов національної економіки України. Перш за все необхідно визначитися з напрямами розвитку автомобілебудування, які потребують першочергової державної підтримки. Для цього слід визначити пріоритетні види продукції, які користуються попитом на внутрішньому ринку країни та здатні забезпечити прибуткову діяльність галузі.

З цією метою в роботі було виконано аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, який показав відсутність єдиної точки зору на визначення поняття «позиціонування», а також вибір критеріїв позиціонування, кількість і зміст етапів позиціонування, послідовність розробки карти сприйняття. У ході дослідження було уточнено сутність поняття «позиціонування» як процесу виходу нового товару на ринок з певним набором створених для нього компанією-виробником якісних характеристик, котрі вона пропонує споживачам. Було запропоновано проводити поетапне позиціонування продукції автомобілебудівної галузі: 1) аналіз товару на обраному сегменті ринку; 2) вибір параметрів позиціонування; 3) побудова карт-схем позиціонування; 4) аналіз карт-схем позиціонування; 5) визначення можливості перепозиціонування. На другому етапі позиціонування як параметри було запропоновано набір комплектації автомобіля для потреб українського споживача. Запропоновані результати позиціонування продукції автомобілебудівної галузі можуть бути використані при розробці заходів державної підтримки автомобільної галузі.

Позиціонування тісно взаємопов'язано із сегментацією. Було здійснено ідентифікацію потенційних споживачів автомобільної продукції галузі автомобілебудування та оцінку їх платоспроможності за допомогою таких показників: сукупні витрати домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн); розподіл населення за рівнем середньодушових загальних доходів; середньомісячна заробітна плата
(у розрахунку на одного штатного працівника, грн).

На основі проведеного аналізу купівельної спроможності населення і виходячи з офіційних статистичних джерел було виявлено, що переважну більшість населення України можна віднести до сегмента споживачів з низьким доходом, які здатні придбати продукцію за низькими цінами, до яких належать автомобілі класів «А», «В» і «С».

У третьому розділі - «Методичне забезпечення державної підтримки розвитку автомобілебудівної галузі в Україні» - запропоновано методичний підхід до оцінки технічного рівня продукції автомобілебудування; обґрунтовано пріоритетні напрямки державної підтримки автомобілебудування в Україні; запропоновано механізм державної підтримки розвитку автомобілебудівної галузі України.

У роботі на основі поширеного типового набору технічних характеристик легкових автомобілів, як продукції галузі автомобілебудування, запропоновано оцінювати її технічний рівень за допомогою таких показників: максимальна швидкість, розгін до 100 км/год, запас потужності, площа, повна маса, корисний об'єм автомобіля на 1 пасажира, об'єм багажного відділення та середні витрати пального на 100 км пробігу.

Вказані показники, у свою чергу, було трансформовано в компоненти технічного рівня, які узагальнюють такі специфічні характеристики продукції галузі, як: динамічність, безпека, комфортність та економічність.

Сьогодні кінцева продукція галузі автомобілебудування України з повним циклом виробництва представлена Запорізьким автомобілебудівним заводом у сегментах легкових автомобілів «В» та «С» класів.

Керуючись технічними характеристиками автомобілів, компонентним складом технічного рівня автомобільної продукції, порядком розрахунку окремих її показників, обмеженнями в комплектації автомобіля та сегментацією, в роботі проведено оцінку технічного рівня вітчизняної продукції автомобілебудування та її конкурентів.

Обираючи метод оцінки технічного рівня продукції автомобілебудівної галузі, було використано обчислення величини ентропії, яке надає можливість об'єктивно розрахувати вагу кожного показника. Загальний інтегральний показник відображає досягнутий технічний рівень автомобільної техніки. Результати оцінки технічного рівня продукції автомобілебудування України подано в табл. 2, з якої видно, що продукція галузі країни значно поступається своїм конкурентам, посідаючи останні місця на вітчизняному ринку. Суттєве відставання виявлено в компонентах «безпека», «комфортність» та «економічність».

Таблиця 2 Результати розрахунку загального інтегрального показника технічного рівня продукції автомобілебудівної галузі України

Модель автомобіля	Клас автомобіля (сег-мент)	Комплексна оцінка компонент	Інтегральний показник технічного рівня	Кількість представ-ників у класі
		Динамічність	Безпека	Комфортність	Економічність
		Значе-ння	Ранг	Значе-ння	Ранг	Значе-ння	Ранг	Значе-ння	Ранг	Значення	Ранг
ZAZ Lanos T-150	«С»*	0,3570	15	0,2438	18	0,3450	19	0,0000	19	0,1431	19	19
ZAZ Lanos T-100	«С»**	0,4169	21	0,1852	23	0,0234	24	0,0000	24	0,1559	24	24
ZAZ Slavuta	«В»	0,0205	19	0,2911	19	0,3780	14	0,0000	19	0,0991	19	19

* - з кузовом седан; ** - з кузовом хетчбек

На основі запропонованої інтегральної оцінки технічного рівня продукції автомобілебудівної галузі та сегментування ринку її продукції для легкових автомобілів було побудовано матриці позиціонування в площині «ціна - технічний рівень».

За результатами позиціонування у площині «ціна - технічний рівень» продукція галузі автомобілебудування розподілилася таким чином: у сегменті «С»-класу (кузов хетчбек і седан) продукція класифікована як «низької ціни та технічного рівня», що має нижчі за середні значення ціну та технічний рівень. Поряд з національним виробником до цієї ж групи потрапили російські, китайські та американські представники. У сегменті «В»-класу продукція галузі також класифікована як «низької ціни та технічного рівня», до якої увійшли китайський, румунський, італійський, американський та французький виробники.

У роботі також здійснено класифікацію продукції автомобілебудівної галузі України та її конкурентів у досліджуваних сегментах за допомогою методів кластеризації з використанням пакета STATISTICA 6.0.

У ході дослідження було здійснено групування легкових автомобілів, що представлені на ринку продукції України, за значеннями компонент динамічності, безпеки, комфортності та економічності:

у сегменті «С»-класу (кузов хетчбек) продукція галузі автомобілебудування потрапила до кластера із середнім рівнем показника динамічності та низьким рівнем безпеки, комфортності та економічності;

у сегменті «С»-класу (кузов седан) продукція галузі потрапила до кластера з низьким рівнем показників по всіх чотирьох компонентах: динамічності, безпеки, комфортності та економічності;

у сегменті «В»-класу продукція галузі потрапила до кластера з високим та середнім рівнем комфортності, а також низьким рівнем динамічності, безпеки та економічності.

Усі вищенаведені сегменти було класифіковано як групи легкових автомобілів з якісною оцінкою «низький технічний рівень».

З метою підвищення технічного рівня продукції автомобілебудівної галузі та для найскорішого виведення її з кризи вдосконалено механізм державної підтримки, що передбачає наявність багаторівневої структури, яка дає змогу координації заходів їх взаємоузгодження за напрямами та строками (рис. 3).

Поєднання важелів різних рівнів державного регулювання розвитку автомобілебудівної галузі дає можливість визначити пріоритети державної підтримки сегментів продукції, якими на даний час є виробництво легкових автомобілів у «В» і «С» класах.

Насичення продукції на внутрішньому ринку дасть змогу у подальшому зосередити зусилля на підтримці поставок продукції на експорт, що, у свою чергу, сприятиме не лише збереженню, а й розширенню зовнішніх ринків збуту.

Рис. 3. Механізм державної підтримки розвитку автомобілебудівної галузі України

Складовими механізму державної підтримки розвитку автомобілебудування передбачено приведення нормативно-правових актів у відповідність до встановлення нульової ставки оподаткування частини прибутку підприємств галузі, яка буде реінвестована на потреби власного виробництва; впровадження обґрунтованих ставок ввізного мита на легкові автомобілі іноземного виробництва як засіб скорочення імпорту; розробка та затвердження державних цільових програм підтримки галузі.

Інвестування в галузь суттєвих обсягів фінансових ресурсів можливо за допомогою ряду інструментів, зокрема: зобов'язання державних банків розробляти заходи та механізми щодо зменшення відсоткових ставок по кредитах автовиробникам; надання пільгових кредитів з боку комерційних фінансово-кредитних установ під державні гарантії; організація масштабних державних закупівель автомобільної продукції; фінансування компенсації витрат підприємств на НДДКР.

На виконання поставлених завдань «Проекту Державної цільової економічної Програми розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів на період до 2015 року» пропонується проведення щорічного обов'язкового моніторингу рівня якості вітчизняної автомобільної продукції з метою подальшого його підвищення, надання податкових пільг виробникам автомобілів.

Загальнодержавними заходами стимулювання попиту на вітчизняну автомобільну продукцію мають стати субсидування державою частини відсоткової ставки кредитів на придбання автомобільної продукції, а також надання споживчих пільг через розробку і запровадження відповідних галузевих програм.

Запропонований комплекс першочергових заходів може використовуватися при уточненні складу державних цільових програм підтримки автомобілебудівної галузі в період кризи.

Висновки

Результатом дисертаційної роботи є вирішення науково-прикладної задачі подальшого розвитку теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо визначення пріоритетів розвитку та вдосконалення механізму державної підтримки автомобілебудівної галузі в Україні.

На основі проведеного в роботі дослідження можна зробити такі висновки:

1. Проведене узагальнення світового досвіду державної підтримки автомобілебудівної галузі стало основою формування програмних заходів щодо подолання кризових явищ у функціонуванні вітчизняного автомобілебудування. Здійснено вибір пріоритетних напрямків державної підтримки розвитку автомобілебудування на підставі позиціонування продукції вітчизняних товаровиробників галузі та сегментування споживчого ринку за ознакою платоспроможності населення України.

2. Узагальнення законодавчої бази та існуючих проектних документів щодо розвитку автомобілебудівної галузі дало змогу удосконалити методичне забезпечення сегментування ринку продукції автомобілебудування з урахуванням споживчого попиту та стану платоспроможності основних верств населення, що, у свою чергу, дозволило зробити обґрунтований вибір першочергових заходів цільової програми підтримки галузі.

3. Проведена у роботі оцінка технічного рівня продукції автомобілебудівної галузі, яка передбачає наявність специфічних технічних характеристик легкових автомобілів та ґрунтується на основі їх компонентного складу, виявила низький технічний рівень вітчизняної автомобілебудівної продукції у порівнянні зі світовими аналогами.

4. Проведена в роботі класифікація продукції галузі за такими компонентами як безпека, комфортність, динамічність та економічність виявили їх низький рівень у вітчизняних автомобілях класів «В» і «С», що зумовлює необхідність їх першочергової державної підтримки. Уточнення першочергових заходів державної підтримки має бути здійснено у ході формування державної цільової програми підтримки галузі.

5. Поєднання важелів державного регулювання макро-, мезо-, мікрорівнів економіки стало підґрунтям для удосконалення механізму підтримки автомобілебудування в Україні. Виходячи з узагальненого досвіду реалізації державної підтримки розвитку галузей промисловості визнано доцільним використання програмно-цільового підходу, який дає змогу виважено упорядкувати заходи державної цільової програми. Практичне впровадження програмних заходів дасть змогу стимулювати виробництво тих видів продукції автомобілебудування, які характеризуються платоспроможним попитом на вітчизняному ринку, що у подальшому дозволить вивести галузь з кризового стану.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях

1. Колбасин Е. С. Теоретические основы позиционирования товаров / В. Е. Хаустова, Е. С. Колбасин // Бизнес Информ. - 2006. - № 1-2. - С. 101 - 104.

2. Колбасін Є. С. Аналіз стану світового автомобільного ринку в умовах глобалізації / Є. С. Колбасін // Бизнес Информ. - 2007. - № 10(1). - С. 16 - 21.

3. Колбасин Е. С. Оценка технического уровня автомобильной продукции, реализуемой в Украине / Е. С. Колбасин // Бизнес Информ. - 2008. - № 12(2). - С. 102 - 110.

4. Колбасін Є. С. Кластеризація автомобільної продукції за її технічним рівнем на ринку України / Є. С. Колбасін // Моделювання регіональної економіки. [Збірник наукових праць]. - Івано-Франківськ : Плай, 2010. - № 2 (16). - С. 290 - 298.

Публікації в інших виданнях

5. Колбасін Є. С. Механізм державної підтримки автомобілебудування
в Україні / Є. С. Колбасін // Проблеми економіки. - 2010. - №3. - С. 13 - 18.

6. Колбасін Є. С. Теоретичні засади позиціонування продукції / Є. С. Колбасін // Всеукраїнська наук.-практ. конф. «Інноваційний розвиток України: наукове, економічне та правове забезпечення»: тези допов. - Х., 2006. - С. 211 - 214.

7. Колбасін Є. С. Позиціонування як складова ефективної маркетингової стратегії підприємств автомобілебудування / Є. С. Колбасін // Міжнар. наук.-практ. конф. «Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики»: тези допов. - Харків, 2007. - С. 33 - 37.

8. Колбасін Є. С. Оцінка технічного рівня автомобільної продукції України / Є. С. Колбасін // Міжнар. наук.-практ. конф. «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики»: тези допов. - Х., 2008. - С. 214 - 216.

9. Колбасін Є. С. Кластерний аналіз автомобільної продукції на ринку України / Є. С. Колбасін // Міжнар. наук.-практ. конф. «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики»: тези допов. - Х., 2009. - С. 49 - 51.

Анотація

Колбасін Є. С. Державна підтримка автомобілебудування в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, Харків, 2011.

Дисертація присвячена вирішенню науково-прикладної задачі - подальшому розвитку теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо визначення пріоритетів і механізму державної підтримки автомобілебудування в Україні.

Досліджено основні тенденції та проблеми розвитку автомобілебудування в Україні та інших країнах світу, проаналізовано законодавчу базу та існуючі програмні документи розвитку автомобілебудівної галузі з урахуванням світового досвіду, а також існуючий механізм державної підтримки галузі автомобілебудування. На підґрунті вивчення закордонного та вітчизняного досвіду побудови цільових програм запропоновано організаційну схему державної підтримки галузі автомобілебудування України на основі програмно-цільового підходу.

Проведене сегментування продукції автомобілебудування з урахуванням споживчого попиту та стану платоспроможності основних верств населення дозволило зробити обґрунтований вибір пріоритетів державної підтримки галузі.

Здійснено оцінку технічного рівня продукції галузі в обраних пріоритетних сегментах, а також її позиціонування в просторі «ціна - технічний рівень», що дозволило обґрунтувати вибір першочергових заходів підтримки галузі автомобілебудування з боку держави. Удосконалено механізм державної підтримки галузі шляхом поєднання важелів державного регулювання на макро-, мезо-, та мікрорівнях економіки, що дало можливість упорядкувати програмні заходи, які спрямовані на вихід автомобілебудування з кризового стану.

Ключові слова: автомобілебудування, державна цільова програма, механізм державної підтримки, пріоритети розвитку галузі, технічний рівень продукції.

Аннотация

Колбасин Е. С. Государственная поддержка автомобилестроения в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена решению научно-прикладной задачи - развитию теоретико-методических положений и практических рекомендаций по определению приоритетов и совершенствованию механизма государственной поддержки автомобилестроения в Украине.

Исследованы основные тенденции и проблемы развития автомобилестроения в Украине и других странах мира. Теоретическое обобщение законодательных актов, а также программных документов, составляющих нормативную основу государственной поддержки автомобилестроения в Украине, выявило их несоответствие положению дел в отрасли. Большинство из них имеют декларативный характер и нуждаются в значительной доработке, совершенствовании и расширении. Механизм государственной поддержки отрасли нуждается в усовершенствовании. Опираясь на зарубежный и отечественный опыт формирования целевых программ, предложена организационная схема государственной поддержки отрасли автомобилестроения Украины на основе программно-целевого подхода.

Проведенная сегментация продукции автомобилестроения, которая основывалась на состоянии потребительского спроса и платежеспособности основных слоев населения, позволила осуществить обоснование выбора приоритетных направлении государственной поддержки отрасли. Первоочередной государственной поддержке нуждаются автомобилестроители, производящие легковые автомобили классов «В» и «С».

Выполненная оценка технического уровня продукции отрасли в избранных приоритетных сегментах, а также ее позиционирование в пространстве «цена - технический уровень», позволила обосновать выбор первоочередных мероприятий по поддержке отрасли автомобилестроения со стороны государства. Как показало исследование, продукция отечественных товаропроизводителей характеризуется низким техническим уровнем и не удовлетворяет запросов населения по показателям динамичности, комфортности, безопасности и экономичности. Проведенная в работе группировка продукции отрасли методом кластеризации показала принадлежность отечественной продукции к группе представителей с качественной оценкой «низкий технический уровень», в которую также вошли легковые автомобили российского и китайского производства. Для изменения ситуации в отрасли усовершенствован механизм государственной поддержки автомобилестроения, который сочетает в себе рычаги государственного регулирования на макро-, мезо-, и микроуровнях экономики, что дало возможность упорядочить мероприятия по поддержке отрасли в период кризиса.

Ключевые слова: автомобилестроение, государственная целевая программа, механизм государственной поддержки, приоритеты развития отрасли, технический уровень продукции.

Summary

Kolbasin Y.S. State Support of Automobile Industry in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for the Degree of Candidate of Science (Economics), speciality 08.00.03 - Economics and Administration of National Economy. - Research Centre of Industrial Problems of Development of Academy of Sciences of Ukraine, Kharkov, 2011.

The dissertation is dedicated to the solution of scientific and applied task - the subsequent development of theoretical and methodic propositions and practical recommendations directed at definition of priorities and mechanisms of state support of automobile industry in Ukraine.

The dissertation studies the main tendencies and problems of development of automobile industry in Ukraine and other countries of the world, analyses legislative base and existing program documents of development of automobile industry with due regard for the world experience and the existing mechanism of state support of automobile industry as well. It suggests the organizational scheme of state support of automobile industry of Ukraine on the basis of study of foreign and domestic experience of building special-purpose programmes and programme special-purpose approach.

The segmentation of products of automobile industry made with due account taken of the customer demand and purchasing capacity of basic sections of population allowed to make a sound choice of priorities of state support of the industry.

The assessment of the technical level of industry output in chosen priority segments and its positioning in the space “price - technical level” were made that allowed to substantiate the choice of top priority measures of state support of automobile industry. The mechanism of state support of the industry by means of combination of factors of state regulation at macro-, mezzo- and micro levels of economy has been improved that gave the possibility to streamline programme measures for recovery of automobile industry from recession.

Key words: automobile industry, government special-purpose programme, mechanism of state support, priorities of industry development, technical level of production.

Размещено на Allbest.ru