Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний економічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування системи внутрішньофірмового планування діяльності підприємств хлібопродуктів

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Карпенко Юлія Валентинівна

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:	доктор економічних наук, доцент Кузнецова Інна Олексіївна, Одеський державний економічний університет, завідувач кафедри менеджменту організацій та ЗЕД
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор Ястремська Олена Миколаївна, Харківський національний економічний університет, завідувач кафедри економіки, організації та планування діяльності підприємства
	кандидат економічних наук, доцент Відоменко Ірина Олександрівна, Одеська національна академія харчових технологій, декан факультету підвищення кваліфікації спеціалістів харчової та зернопереробної промисловості

Захист відбудеться "30" червня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8, ауд.217.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий "___"______________2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Ковальов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У забезпеченні продовольчої безпеки важливу роль відіграють підприємства хлібопродуктів, що здійснюють переробку зерна. Упродовж останніх десятиріч галузь зазнала значних трансформацій: відбулася її реструктуризація, значно підвищився рівень концентрації товарного ринку хлібопродуктів, характер конкуренції змінився з досконалої на монополістичну, що й спричинило поширення вертикально-інтегрованих виробничо-господарських структур. Управління такими складними підприємствами неможливо без взаємоузгодженої діяльності підрозділів та забезпечення їх односпрямованого розвитку. Підґрунтям вирішення зазначеної проблеми є формування сучасної системи внутрішньофірмового планування діяльності підприємства як засобу координації діяльності його структурних підрозділів.

Теоретичні та методологічні аспекти планування діяльності підприємств висвітлені в наукових працях О.О. Орлова, Н.Г. Чумаченка, Г.В. Козаченко, О. Є. Кузьміна, А.І. Ільїна, О.М. Ястремської, В.І. Осипова, І.Д. Падеріна, І.В. Смоліна, В.Я. Гуменюка, Д. Хана, А.О. Заїнчковського, Л.П. Владимирової, Б.М. Литвина, І.О. Кузнецової, А.М. Богатирьова, Г.М. Тарасюка та ін. Певні конструктивні результати щодо сутності внутрішньофірмового планування, типології його об'єктів, установлення планових показників отримані в роботах Д. Антоса, Д. Брімсона, Д.К. Шима, Д.Г. Сігела, Р. Фрезера, Дж. Хоупа, В. Є. Хруцького, С.Ф. Голова, С.Б. Довбні, М.Г. Грещака, Г.Г. Кірейцева, Г.О. Краюхіна, А.Д. Шеремета та ін.

Не зменшуючи вагомість доробку попередників слід зазначити, що питання формування гнучкої системи внутрішньофірмового планування діяльності підприємств хлібопродуктів, яка забезпечить взаємоузгоджений розвиток їх структурних підрозділів, не отримали достатньої уваги. Нагальна потреба подальшого розвитку методичних підходів до планування діяльності підприємств хлібопродуктів, що враховували б специфіку їхнього функціонування, обумовили актуальність та вибір теми, визначили мету та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковому тематичному плану Одеського державного економічного університету. Положення дисертаційної роботи використано при виконанні науково-дослідної роботи "Розвиток організаційного потенціалу менеджменту України" (2009-2010 рр., номер державної реєстрації 0107U002597) в Одеському державному економічному університеті та науково-дослідної роботи "Розробка системи планування діяльності підприємств зернопереробної галузі" (2009 р., номер державної реєстрації 0109U002011) в Одеській національній академії харчових технологій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних та науково-практичних засад поточного планування діяльності підприємств хлібопродуктів шляхом розробки системи внутрішньофірмового планування як підґрунтя взаємоузгодженого функціонування структурних підрозділів підприємства.

Відповідно до мети поставлено і вирішено такі завдання:

- узагальнити основні теоретичні положення щодо системи планування діяльності підприємств та місця в ній внутрішньофірмового планування;

- розробити концептуальну модель формування системи внутрішньофірмового планування;

- систематизувати наукові доробки відносно сучасних підходів до внутрішньофірмового планування: процесно-орієнтованого, за центрами відповідальності, позабюджетного управління;

- дослідити специфічні тенденції розвитку галузі хлібопродуктів;

- проаналізувати стан практики планування поточної діяльності підприємств хлібопродуктів;

внутрішньофірмове планування хлібопродукт поточне

- узагальнити підходи до виділення типів об'єктів внутрішньофірмового планування та установити склад останніх;

- розробити систему директивних показників підприємств хлібопродуктів;

- структурувати планові показники центрів відповідальності підприємств хлібопродуктів із лінійно-функціональною та дивізіональною структурою на підґрунті економічних моделей формування прибутку від основної діяльності та, враховуючи галузеву специфіку, запропонувати методику розрахунку показників трансфертної ціни та середньої тривалості повернення дебіторської заборгованості;

- розробити рекомендації щодо формалізації процедур технології внутрішньофірмового планування діяльності підприємств хлібопродуктів через графічні моделі, інформограми, технологічні карти, а також інформаційні моделі планових розрахунків.

Об'єктом дослідження є процес поточного планування діяльності підприємств хлібопродуктів.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні основи формування структурної складової системи поточного планування діяльності підприємств хлібопродуктів.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають основні положення теорії планування та концепцій внутрішньофірмового планування.

У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: метод аналогії для розробки принципів внутрішньофірмового планування; логічний - для розробки концептуальної моделі формування системи внутрішньофірмового планування; метод аналізу й синтезу та метод структуризації - для конкретизації директивних показників центрам відповідальності підприємства; гіпотетико-дедуктивний метод - для виявлення факторів, що спричинили тенденцію зменшення виробництва хлібопродуктів; Герфіндаля-Гіршмана - для визначення рівня концентрації товарних ринків підприємств хлібопродуктів; формалізації - для розробки економіко-математичної моделі, що відображає кількісну залежність між додатковими витратами на інвестування коштів у дебіторську заборгованість та отриманим додатковим прибутком від збільшення обсягів продажу; статистичні методи - для аналізу тенденцій розвитку галузі хлібопродуктів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розвитку теоретичних та науково-практичних засад поточного планування діяльності підприємств хлібопродуктів шляхом розробки його структурної складової як засобу взаємоузгодженого функціонування структурних підрозділів.

Основні результати дисертаційної роботи, які визначають її новизну та винесені на захист, полягають у наступному:

вперше:

- розроблено методичний підхід щодо формування структурної складової системи поточного планування діяльності підприємств хлібопродуктів, який базується на сукупності формалізованих процедур, що ідентифікуються через графічні моделі, інформограми та технологічні карти;

удосконалено:

- концептуальну модель формування системи внутрішньофірмового планування, в основу якої, на відміну від існуючих, покладено логіку побудови її складових та узагальнені принципи планування, що дозволяє конкретизувати директивні показники структурним одиницям підприємств хлібопродуктів;

- методичний підхід до розрахунку трансфертної ціни на підприємствах хлібопродуктів зі структурою дивізіонального типу, що враховує їх галузеві особливості, а саме: специфіку розподілу непрямих витрат між спільними продуктами;

- методичний підхід до розрахунку директивного показника середньої тривалості повернення дебіторської заборгованості для центрів прибутку та центрів витрат першого типу, який, на відміну від існуючих, базується на економіко-математичній моделі, що дозволяє порівняти додаткові витрати щодо інвестування коштів у дебіторську заборгованість із додатковим прибутком від збільшення обсягів реалізації;

дістало подальшого розвитку:

- економічні моделі формування прибутку від основної діяльності підприємства з дивізіональною та лінійно-функціональною структурою, в яких порівняно із сучасними виключено проміжні прибутки, уведено показники сум покриття першого й другого рівнів та виокремлено змінну і постійну частини витрат, що дозволяє підвищити гнучкість внутрішньофірмового планування та більш точно визначити реальний внесок центрів відповідальності у формування фінансового результату підприємства;

- інформаційні моделі планових розрахунків, які мають у підґрунті економічні моделі формування прибутку від основної діяльності підприємства та відрізняються урахуванням специфіки організаційної побудови підприємств хлібопродуктів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання у процесі внутрішньофірмового планування діяльності підприємств хлібопродуктів завдяки сформованим графічним моделям, інформограмам, технологічним картам та інформаційним моделям планових розрахунків. Перелічені складові технологічної підсистеми дозволяють формалізувати процес внутрішньофірмового планування та приймати планові рішення без додаткового узгодження з керівництвом. Також до важливих результатів, що мають практичне значення, належать: типова система директивних показників та комплекс планових документів із чітким визначенням взаємозв'язків між ними, що дозволило скоротити терміни формування останніх; алгоритм дій з установлення типів центрів відповідальності, який визначив порядок їх виокремлення на підприємствах хлібопродуктів; підходи щодо стимулювання виконання запланованих обсягів робіт центрами прибутку та центрами витрат, які ґрунтуються на оцінці питомої ваги результатів діяльності підрозділів; алгоритм надання товарного кредиту клієнтам із використанням економіко-математичної моделі розрахунку середньої тривалості повернення дебіторської заборгованості.

Обґрунтовані в дисертації висновки та рекомендації впроваджено у практичну діяльність підприємств хлібопродуктів: філія ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Одеський зерновий термінал" (акт впровадження № 007 від 03.02.2011 р.); ДП ДАК "Хліб України" "Кіровоградський КХП №1" (акт впровадження № 28 від 17.02.2011 р.); ВАТ "Любашівський елеватор" (акт впровадження № 3/1403-Л від 14.03.2011 р.). Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Одеського державного економічного університету при проведенні практичних занять із дисципліни "Управління витратами" (довідка про впровадження №01-17/74 від 04.02.2011).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті положення та ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати розглянуто на 11 конференціях, серед яких найважливішими були: VI Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми планування виробництва в ринкових умовах" (м. Алушта, 2-4 жовтня 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів" (м. Київ, 20-21 листопада 2008 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Економіка підприємства: теорія та практика" (м. Київ, 13-14 березня 2008 р.); ІV Міжнародна науково-практична конференція "Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (м. Полтава, 15-16 травня 2008 р.); VIII Міжнародна науково-практична конференція "Хлібопродукти - 2008" (м. Одеса, 8-10 жовтня 2008 р.); VIІІ Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми планування виробництва в ринкових умовах" (м. Алушта, 1-3 жовтня 2009 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження вийшли друком 29 наукових робіт (18 статей та 11 тез доповідей) загальним обсягом 7,33 д. а., із них 5,55 д. а. належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 248 сторінок комп'ютерного тексту, із них 173 сторінки основного тексту; в т. ч.27 таблиць та 29 рисунків (із них 5 таблиць та 7 рисунків займають 13 окремих сторінок), 16 додатків на 56 сторінках. Список використаних джерел має 197 найменувань на 19 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет і методи, розкрито зв'язок роботи з науковими темами; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача; наведено дані про апробацію, публікації, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі "Теоретичні основи формування системи внутрішньофірмового планування" розглянуто основні теоретичні положення щодо системи планування діяльності підприємства та визначено місце в ній внутрішньофірмового планування (ВФП), розкрито сутність та обґрунтовано концептуальну модель формування системи ВФП, досліджено сучасні підходи до ВФП.

Одним із головних принципів планування, що встановлює вимоги до його змісту, організації та результатів, є принцип системності. Системність планування відбивається через категорії координації та інтеграції. Останні є підґрунтям виокремлення двох підходів до класифікації об'єктів планування та відповідно до них двох аспектів планування: функціонального й структурного. На основі узагальнення теоретичного підґрунтя визначено, що зазначені аспекти планування неоднаково проявляються для різних видів планів. Стратегічному плануванню притаманний тільки функціональний аспект, оперативному - тільки структурний. Поточне планування має обидва аспекти: функціональний та структурний, що відрізняє його від вищезгаданих видів планування. Структурний аспект реалізується через ВФП, що визначає місце останнього у системі планування діяльності підприємства.

У системі ВФП доцільно виокремити підсистеми: функціональну, технологічну та підсистему забезпечення. Функціональна підсистема встановлює зміст розділів плану, технологічна - визначає технологію вирішення планових завдань, підсистема забезпечення - характеризує технічні засоби вирішення планових завдань та вимоги до персоналу.

В основі технологічної підсистеми є технологія планування, яка реалізується в координації діяльності підрозділів. Виходячи із сутності поняття "технологія управління", встановлено, що "технологія ВФП" є сукупністю формалізованих знань про виконання визначеного процесу, яка вміщує: чітку послідовність виконання операцій із доведення директивних показників підприємства його підрозділам, перелік вхідної та вихідної інформації кожної з них, сукупність методів отримання та перетворення вхідної інформації, перелік виконавців та наданих до їх розпорядження ресурсів. Технологічна підсистема та підсистема забезпечення підтримують функціональну, що визначає черговість їх розробки.

Доведено, що основою ВФП повинні бути загальні принципи планування, а також специфічні, що ґрунтуються на принципах формування раціональної технології. На підставі виокремлених принципів ВФП, ураховуючи черговість формування його підсистем, та використовуючи логічний метод, розроблено концептуальну модель формування системи ВФП діяльності підприємств (рис. 1).

У досліджені встановлено, що в основі формування системи директивних, тобто обов'язкових для виконання, показників підприємства є цілі, які доцільно дезагрегувати до планових показників за допомогою методу структуризації. На підґрунті балансу інтересів сторін, зацікавлених у певних результатах функціонування підприємства, доведено, що система цілей його діяльності повинна мати чотири складові, узгоджені зі згаданими інтересами, а саме: економічну, ринкову, інноваційну та соціальну.

Доведено, що принципову основу формування складу об'єктів ВФП надають його сучасні концепції, серед яких найбільш розповсюдженими є процесно-орієнтоване планування, планування за центрами відповідальності та позабюджетне управління.

Рис.1. Концептуальна модель формування системи ВФП

Вивчення сутності визначених концепцій та їх систематизація за низкою ознак, а саме: об'єкти планування, спосіб розподілу ресурсів, період планування, спосіб встановлення цільових планових показників, результати планування, - дозволило дійти висновку, що вибір однієї із них потребує дослідження специфіки галузі хлібопродуктів та визначення стадії життєвого циклу, на якій вона знаходиться.

У другому розділі "Аналіз діючої системи внутрішньофірмового планування діяльності підприємств хлібопродуктів" досліджено сучасний стан та специфічні тенденції розвитку галузі хлібопродуктів; проаналізовано практику планування поточної діяльності підприємств хлібопродуктів; узагальнено наукові підходи щодо типології об'єктів ВФП.

За результатами аналізу стану галузі хлібопродуктів визначено низку тенденцій, що її характеризують, а саме: наявність інтеграційних процесів, зниження обсягів виробництва, посилення інтенсивності конкуренції. З використанням розрахунків індексу Герфіндаля-Гіршмана доведено посилення концентрації на ринку хлібопродуктів. Відповідно до якісних та кількісних характеристик структури товарного ринку хлібопродуктів встановлено, що характер конкуренції змінився з досконалої на монополістичну. Проведено аналіз із використанням методу динамічних рядів за зібраними впродовж дванадцяти років даними з виробництва борошна та продуктів його переробки, а також його експорту та безпосереднього споживання населенням. Він дозволив дійти обґрунтованого висновку, що найбільш впливовим чинником на тенденцію зменшення виробництва борошняної продукції є зменшення його споживання хлібопекарними підприємствами (табл. 1).

Таблиця 1

Споживання борошна за основними сегментами, тис. т

Рік	Споживання борошна на виробництво	Споживання борошна населенням	Експорт борошна
	хліба, хлібобулочних виробів	макаронних виробів	борошняних кондитерських виробів
1999	2384,5	183,3	214,83	155	1,9
2000	2340,8	156,98	272,96	182,25	2,5
2001	2327,5	165,44	310,25	182,25	3,1
2002	2238,2	173,9	344,01	182,25	3,3
2003	2218,3	161,68	333,64	175,44	3,5
2004	2191,7	156,7	364,48	177,14	9,6
2005	2150,8	195,52	403,08	175,44	21,2
2006	1947,5	167,32	402,69	166,92	14,5
2007	1932,3	203,98	450,68	163,52	87,57
2008	1879,1	194,58	459,7	163,52	260,3
2009	1667,3	168,07	440,85	158,41	166,94
2010	1615,6	116,94	373,49	154,8	93,2

На підставі порівняння типових ознак стадій життєвого циклу галузі за класифікацією М. Портера визначено низку характеристик товарного ринку хлібопродуктів, а саме: досвідченість покупців та надання переваги відомим торговим маркам; висока якість та випуск нової продукції, що відрізняється за споживчими характеристиками; поділ ринку на сегменти фасованого в мішки та дрібнофасованого борошна з розширенням асортименту останнього; поступове витіснення більш слабких конкурентів з ринку; неповне завантаження виробничих потужностей підприємств. Узагальнення зазначених характеристик дозволило встановити, що галузь хлібопродуктів знаходиться на стадії зрілості. На цій підставі виключено можливість використання концепції позабюджетного управління в діяльності підприємств хлібопродуктів. Також доведено відсутність передумов застосування підприємствами галузі процесно-орієнтованого планування. У такий спосіб із застосуванням методу виключення обґрунтовано доцільність використання планування за центрами відповідальності.

За результатами аналітичного дослідження практики планування на 53-х підприємствах хлібопродуктів встановлено, що ВФП у повному обсязі ними не використовується. Його окремі елементи застосовують 60,4% опитаних підприємств, з яких 96,9% приватних, в основному для контролю виконання фінансових та цільових показників (рис.2). Державні підприємства обмежуються розробкою річних фінансових планів за встановленою державою методикою.

Рис.2. Призначення ВФП на підприємствах хлібопродуктів за результатами анкетування

На підставі проведеного дослідження виявлено недоліки поточного планування діяльності підприємств хлібопродуктів, основними з яких є: невідповідність принципам планування, непридатність системи планових показників для прийняття обґрунтованих планових рішень, некоректний розподіл обсягів повноважень між керівниками підприємства та керівниками структурних підрозділів.

Встановлено обмежений характер державної методики планування та неможливість її використання для ВФП через низку причин, а саме: агреговане планування собівартості та грошових надходжень і виплат, зведення процесу планування лише до розробки фінансових планів підприємства.

Використання концепції планування за центрами відповідальності потребує узагальнення методичних підходів щодо встановлення типів центрів відповідальності, які визначають перелік об'єктів ВФП. Критичний розгляд позицій сучасних науковців щодо створення в межах підприємства спеціальної фінансової структури дозволив обґрунтувати доцільність використання підходу, що припускає виділення типів центрів відповідальності за обсягом повноважень їх керівників на підставі виробничої структури, а саме: стратегічних господарських центрів, центрів прибутку та центрів витрат першого, другого й третього типів.

Завершення формування функціональної підсистеми відповідно до запропонованої концептуальної моделі потребує розробки методичних підходів до структуризації планових показників.

У третьому розділі "Методичні підходи та практичні рекомендації до формування сучасної системи внутрішньофірмового планування діяльності підприємств хлібопродуктів" розроблено систему директивних показників діяльності підприємств хлібопродуктів; структуровано за центрами відповідальності планові показники підприємств хлібопродуктів з лінійно-функціональною та дивізіональною структурою; формалізовано процедури технології ВФП.

На підставі ієрархії цілей та визначеної специфіки діяльності підприємств хлібопродуктів обґрунтовано систему директивних показників їх поточного плану, яка включає: чистий прибуток, рентабельність вкладеного капіталу, обсяги реалізації, витрати матеріальних ресурсів на гривню продукції, середньомісячну заробітну плату одного робітника промислово-виробничого персоналу, питому вагу витрат на підготовку та перепідготовку кадрів, коефіцієнт оборотності капіталу. Зазначені показники структуровані за центрами відповідальності, що дозволило у такий спосіб отримати типовий склад директивних показників підрозділів.

В основу структуризації директивного показника прибутку покладено економічну модель його формування для підприємств із різним типом організаційної структури. За результатами аналізу галузі хлібопродуктів встановлено, що найбільш розповсюдженими типами організаційних структур її підприємств є лінійно-функціональна та дивізіональна. На цій підставі обрано відповідні моделі формування прибутку, які удосконалено автором:

лінійно-функціональну - за рахунок виокремлення змінної та постійної частини витрат (форм.1);

дивізіональну - шляхом введення показників сум покриття та виключення прибутків від внутрішньої реалізації (форм.2):

, (1)

, (2)

де - прибуток підприємства; - обсяг реалізації і-го ЦВ 1-го типу, у натуральних одиницях; - ціна реалізації продукції і-го підрозділу на зовнішньому ринку; - змінні витрати на одиницю напівфабрикату ЦВ 1 та 2-го типів відповідно; - обсяг внутрішньої реалізації напівфабрикату у натуральних одиницях; - постійні витрати ЦВ 1 та 2-го типів відповідно; - витрати ЦВ 3-го типу; - прибуток і-го СГЦ; - сума покриття другого рівня; - ціна напівфабрикату, за якої він передається іншим центрам; - проміжний прибуток і-го ЦП або ЦВ 2-го типу від реалізації продукції іншим ЦП.

Дослідження структури активів підприємств хлібопродуктів дозволило встановити, що специфікою їх діяльності є велика питома вага дебіторської заборгованості. На цій підставі обґрунтовано необхідність встановлення центрам витрат першого типу в лінійно-функціональних структурах та центрам прибутку в дивізіональних структурах директивного показника середньої тривалості повернення дебіторської заборгованості. Для його розрахунку запропоновано економіко-математичну модель (форм.3), яка ґрунтується на порівнянні приросту прибутку внаслідок збільшення обсягів реалізації з додатковими витратами, пов'язаними з інвестуванням коштів у дебіторську заборгованість:

, (3)

де - середня тривалість повернення дебіторської заборгованості у базовому та плановому періодах відповідно, днів; - виручка від реалізації базового періоду, грн.; - приріст виручки від реалізації продукції в плановому періоді, грн.; - коефіцієнт приросту виручки від реалізації в плановому періоді у порівнянні з базовим; - сума покриття першого рівня базового періоду; - рентабельність поточних активів, часток одиниці; - фінансові витрати із залучення кредиту, часток одиниці; - питома вага безнадійних боргів.

Для вирішення проблеми регламентації відносин між підрозділами підприємства з дивізіональною структурою уведено директивний показник трансфертної ціни. Запропонований автором методичний підхід її формування враховує галузеві особливості підприємств хлібопродуктів щодо розподілу спільних витрат та зменшує трудомісткість розрахунків.

Розроблена система директивних показників дозволила обґрунтувати склад планових документів ВФП підприємств хлібопродуктів. Встановлено ієрархічні взаємозв'язки планових документів для підприємств із різним типом організаційної структури, а саме: лінійно-функціональною та дивізіональною, що покладено в основу відповідних схем. У такий спосіб вирішено завдання формування функціональної підсистеми ВФП.

Обґрунтовано, що технологія ВФП реалізується через графічні моделі, інформограми, інформаційні моделі планових розрахунків та технологічні карти стадії планування. Використання графічних моделей дозволяє здійснити поопераційний опис процедур перетворення директивних показників підприємств на показники підрозділів. Склад інформації, характеристику методів її перетворення зручно надавати у вигляді інформограми. На підставі системи директивних показників центрів відповідальності та з використанням логічного методу побудовано інформаційні моделі планових розрахунків, які відрізняються для підприємств із різним типом організаційної структури. Вони дозволяють встановити послідовність отримання показників, методи розрахунку та джерела надходження інформації, що надає змогу спростити процес заповнення планових форм. Результати розробки технології можуть бути надані у вигляді технологічної карти. Її доцільно формувати відповідно до методики запису IDEF0, що дозволить чітко встановити послідовність виконання основних операцій, надати уявлення про джерела вхідної інформації, конкретизувати дані про потрібний персонал, який виконує фунцію планування (рис.3).

Рис. 3. Технологічна карта стадії "планування дебіторської заборгованості"

Запропоновані автором методичні підходи до розробки графічних моделей, інформограм, технологічних карт стадії планування та інформаційних моделей планових розрахунків дозволяють повною мірою сформувати технологічну підсистему та у такий спосіб формалізувати процес ВФП, що надає можливість приймати планові рішення без додаткового узгодження з керівництвом.

Висновки

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-практичного завдання з розробки системи внутрішньофірмового планування як підґрунтя взаємоузгодженого функціонування структурних підрозділів підприємства. Основні результати дослідження дозволили дійти таких висновків:

1. Узагальнення теоретичних положень щодо системи планування діяльності підприємств надає можливість виокремити два аспекти планування: функціональний та структурний, які неоднаково проявляються для різних видів планів. Структурний аспект поточного планування реалізується через внутрішньофірмове планування, що визначає місце останнього у системі планування діяльності підприємства.

2. У системі внутрішньофірмового планування доцільно виокремлювати три підсистеми: функціональну, технологічну та підсистему забезпечення. Технологічна підсистема та підсистема забезпечення підтримують функціональну. Це ключове положення покладено в основу концептуальної моделі, яка дозволяє представити процес формування системи внутрішньофірмового планування діяльності підприємств у вигляді наступної послідовності дій: визначення об'єктів ВФП; структуризація планових показників за об'єктами ВФП; розробка схем взаємозв'язку планових документів; розробка формалізованих процедур технології ВФП; визначення технічних засобів вирішення планових завдань та вимог до персоналу.

3. На підставі систематизації здобутків сучасних концепцій внутрішньофірмового планування: процесно-орієнтоване планування, планування за центрами відповідальності, позабюджетне управління - узагальнено їх головні ознаки, а саме: об'єкти планування, спосіб розподілу ресурсів, період планування, спосіб встановлення цільових планових показників, результати планування. Раціональне застосування концепцій залежить від стадії життєвого циклу галузі.

4. Галузь хлібопродуктів, за результатами проведеного автором аналізу, характеризується низкою специфічних тенденцій: наявність інтеграційних процесів, зниження обсягів виробництва, посилення концентрації ринку, зміна характеру конкуренції з досконалої на монополістичну. Головним чинником, що визначає тенденцію скорочення виробництва борошняної продукції, є зменшення її споживання хлібопекарними підприємствами. Визначені специфічні тенденції галузі хлібопродуктів та порівняння їх із типовими ознаками стадії життєвого циклу галузі переконливо свідчать, що вона знаходиться на стадії зрілості. На цій підставі виключено можливість використання концепції позабюджетного управління та процесно-орієнтованого планування в діяльності підприємств хлібопродуктів.

5. За результатами аналізу практики планування діяльності підприємств хлібопродуктів встановлено, що внутрішньофірмове планування в повному обсязі ними не використовується та має недосконалий характер, зокрема: воно не відповідає принципам ВФП, система планових показників не придатна для прийняття обґрунтованих планових рішень, розподіл обсягів повноважень між керівниками підприємства та керівниками структурних підрозділів проведено некоректно.

6. На підставі узагальнення підходів до виділення типів об'єктів планування в рамках концепції за центрами відповідальності доведено доцільність використання такого складу центрів відповідальності на підприємствах хлібопродуктів: стратегічні господарські центри, центри прибутку й центри витрат першого, другого та третього типів.

7. Система директивних показників підприємства повинна формуватися виходячи з теорії фірми; ієрархії цілей, що випливає з неї, а також галузевої специфіки. На цій підставі до їх складу віднесено: чистий прибуток, рентабельність вкладеного капіталу, обсяги реалізації, витрати матеріальних ресурсів на гривню продукції, середньомісячну заробітну плату одного робітника промислово-виробничого персоналу, питому вагу витрат на підготовку та перепідготовку кадрів, коефіцієнт оборотності капіталу.

8. Сформувати систему планових показників центрів відповідальності підприємства з лінійно-функціональною та дивізіональною структурою доцільно шляхом структуризації його директивних показників. Для вирішення завдання структуризації директивного показника прибутку доцільно використати економічні моделі його формування на підприємствах з лінійно-функціональною та дивізіональною структурою. Отримані шляхом структуризації директивні показники трансфертної ціни на підприємствах з дивізіональною структурою та середньої тривалості повернення дебіторської заборгованості для центрів прибутку підприємств з дивізіональною структурою та центрів витрат першого типу підприємств з лінійно-функціональною структурою, повинні формуватися відповідно до запропонованих методичних підходів, що враховують специфіку галузі.

9. Найбільш ефективно технологія ВФП реалізується через графічні моделі, інформограми, інформаційні моделі планових розрахунків та технологічні карти стадії планування, які враховують галузеві особливості підприємств хлібопродуктів та є пошаговою інструкцією для планових робітників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Карпенко Ю.В. Цільові показники поточних планів підрозділів підприємства / А.М. Богатирьов, І.О. Кузнецова, Ю.В. Карпенко // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. [Серія: економічні науки]. - Донецьк, 2005. - № 3 (27). - С.44-49 (0,31 д. а., з яких автору належить 0,06 д. а.).

Особистий внесок: вдосконалено економічну модель формування прибутку підприємства зі структурою дивізіонального типу шляхом уточнення розрахунку прибутку від внутрішньої реалізації.

2. Карпенко Ю.В. Формування консолідованого поточного плану підприємств з різним типом організаційної структури / А.М. Богатирьов, Ю.В. Карпенко // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2005. - № 5. - Т.1. - Ч.2. - С.37-40 (0,23 д. а., з яких автору належить 0,09 д. а.).

Особистий внесок: розроблено схеми взаємозв'язку планів підрозділів та підприємства зі структурою дивізіонального типу.

3. Карпенко Ю.В. Основні вимоги до показників бюджетів підрозділів підприємства / І.О. Кузнецова, Ю.В. Карпенко // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2006. - № 4. - Т.1. - С.35-38 (0,24 д. а., з яких автору належить 0,08 д. а.).

Особистий внесок: встановлено вимоги до планових показників підприємства.

4. Карпенко Ю.В. Принципи розроблення бюджетів підрозділів підприємства / І.О. Кузнецова, Ю.В. Карпенко // Зб. наук. праць Харківського державного університету харчування та торгівлі. - Харків, 2006. - № 1 (3). - С.266-270 (0,25 д. а., з яких автору належить 0,08 д. а.).

Особистий внесок: сформульовано принципи розробки бюджетів на основі загальних принципів планування.

5. Карпенко Ю.В. Бюджетування як сучасна технологія планування / Ю.В. Карпенко // Науковий вісник ОДЕУ. [Науки: економіка, політологія, історія]. - Одеса, 2007. - №4 (41). - С.112-119 (0,34 д. а.).

6. Карпенко Ю.В. Класифікація структурних підрозділів підприємства / І.О. Кузнецова, Ю.В. Карпенко // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький. - 2007. - № 4. - Т.1. - С.41 - 45 (0,37 д. а., з яких автору належить 0,09 д. а.).

Особистий внесок: узагальнено підходи до визначення об'єктів ВФП.

7. Карпенко Ю.В. Практические аспекты бюджетирования деятельности интегрированных зерновых компаний / И.А. Кузнецова, Ю.В. Карпенко // Бизнес Информ. - 2007. - № 5. - Т.2. - С.35-37 (0,21 д. а., з яких автору належить 0,08 д. а.).

Особистий внесок: виявлено головні недоліки планування діяльності підприємств хлібопродуктів зі складною організаційною структурою.

8. Карпенко Ю.В. Використання альтернативних бюджетних технологій у діяльності підприємств / Ю.В. Карпенко // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. - К.: КНЕУ, 2008. - Ч.1. - С.259-266 (0,32 д. а.).

9. Карпенко Ю.В. Підвищення ефективності технології бюджетування в діяльності зернопереробних підприємств / Ю.В. Карпенко // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2008. - № 4. - Т.1. - С.165-168 (0,36 д. а.).

10. Карпенко Ю.В. Характеристика технології бюджетування за центрами відповідальності / Ю.В. Карпенко // Науковий вісник ОДЕУ. [Науки: економіка, політологія, історія]. - Одеса, 2008. - № 13 (69). - С.31-41 (0,53 д. а.).

11. Карпенко Ю.В. Шляхи вдосконалення процесу планування діяльності державних зернових компаній / Ю.В. Карпенко // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. [Серія: економічні науки]. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - Вип.22. - Ч.1. - С.139-143 (0,39 д. а.).

12. Карпенко Ю.В. Засоби адаптації технології бюджетування зернопереробних підприємств до змін зовнішнього середовища / Ю.В. Карпенко // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - К.: НУХТ, 2009. - № 30. - С.65-68 (0,30 д. а.).

13. Карпенко Ю.В. Використання управління за рамками бюджетів в діяльності підприємств зернопереробної галузі / Ю.В. Карпенко // Торгівля і ринок України: Збір. наук. праць. - Донецьк, 2009. - Вип.27. - С.339-346 (0,35 д. а.).

14. Карпенко Ю.В. Директивні показники діяльності зернопереробних підприємств / Ю.В. Карпенко // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. - № 26. - С.35-38 (0,33 д. а.).

15. Карпенко Ю.В. Млинзаводам за нинішніх часів украй потрібні сучасні підходи до планування / Ю.В. Карпенко // Зерно і хліб. - 2009. - № 4 (56). - С.21-22 (0,17 д. а.).

В інших наукових виданнях:

16. Карпенко Ю.В. Розробка фінансового плану зернопереробних підприємств / І.О. Кузнецова, Ю.В. Карпенко // Зернові продукти і комбікорми. - 2006. - № 3. - С.4-7 (0,21 д. а., з яких автору належить 0,07 д. а.).

Особистий внесок: розроблено схеми взаємозв'язку планів підрозділів та підприємства зі структурою лінійно-функціонального типу.

17. Карпенко Ю.В. Тенденції розвитку ринку комбікормів України / І.О. Кузнецова, Ю.В. Карпенко // Зернові продукти і комбікорми. - 2008. - № 4. - С. 20-23 (0,28 д. а., з яких автору належить 0,05 д. а.).

Особистий внесок: встановлено фактори, що визначають динаміку обсягів виробництва комбікормів.

18. Карпенко Ю.В. Ринок борошна та круп України: структура, тенденції розвитку та динаміка змін / І.О. Кузнецова, Ю.В. Карпенко // Зернові продукти і комбікорми. - 2009. - № 4. - С.6-10 (0,43 д. а., з яких автору належить 0,15 д. а.).

Особистий внесок: виявлено тенденцію концентрації ринків борошна та круп.

19. Карпенко Ю.В. Планування діяльності підрозділів підприємства як передумова його сталого розвитку / Ю.В. Карпенко // Проблеми забезпечення економічного розвитку підприємств: Матеріали Всеукр. наук. конф. студентів і молодих учених, 29-30 квітня 2005 р. - Донецьк: ДонУЕП, 2005. - Ч.2. - С.249-251 (0,09 д. а.).

20. Карпенко Ю.В. Бюджетування як фактор підвищення конкурентоспроможності зернопереробних підприємств в умовах глобалізації / Ю.В. Карпенко // Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 24-25 травня 2007 р. - Миколаїв: Вид. МДАУ, 2007. - С.74-75 (0,07 д. а.).

21. Карпенко Ю.В. Технологія бюджетування як засіб удосконалення господарського механізму в умовах ринку / Ю.В. Карпенко // Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2008 р. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - С.242-244 (0,11 д. а.).

22. Карпенко Ю.В. Визначення центрів відповідальності як умова ефективного управління підприємством / Ю.В. Карпенко // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти: матеріали ІV Міжн. наук.-практ. конф., 15-16 травня 2008 р. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. - Ч.1. - С.66-67 (0,09 д. а.).

23. Карпенко Ю.В. Вдосконалення системи планування діяльності державних зернопереробних підприємств / Ю.В. Карпенко // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали ІХ Міжн. наук.-практ. конф., 24-26 вересня 2008 р. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - С.257 - 260 (0,18 д. а.).

24. Карпенко Ю.В. Вдосконалення технології бюджетування як засобу стабілізації діяльності зернопереробних підприємств // Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація: матеріали Міжн. наук.-практ. конф., 30-31 жовтня 2008 р. - Д.: ДонНУЕТ, 2008. - С.166 - 168 (0,18 д. а.).

25. Карпенко Ю.В. Вдосконалення бюджетної технології на зернопереробних підприємствах / Ю.В. Карпенко // Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: матеріали Міжн. наук.-практ. конф.,20 - 21 листопада 2008 року. - К.: КНТЕУ, 2008. - Ч.2. - С.78 - 79 (0,16 д. а.).

26. Карпенко Ю.В. Сучасні альтернативні технології бюджетування / Ю.В. Карпенко // Економіка підприємства: теорія та практика: матеріали ІІ Міжн. наук. - практ. конф., 13-14 березня 2008 р. - Київ: КНЕУ, 2008. - С.140-142 (0,13 д. а.).

27. Карпенко Ю.В. Шляхи вдосконалення технології бюджетування в діяльності підприємств зернопереробної галузі // Хлібопродукти - 2008: праці VІІІ Міжн. наук.-практ. конф., 8-10 жовтня 2008 р. - Одеса, 2008. - Вип.34. - Т.1. - С.314-317. (0,33 д. а.).

28. Карпенко Ю.В. Використання технології бюджетування в діяльності зернопереробних підприємств / Ю.В. Карпенко // Новітні наукові досягнення - 2009: матеріали V Міжн. наук.-практ. конф., 17-25 березня 2009 р. - Т.4. - Софія, 2009. - С.39-42 (0,17 д. а.).

29. Карпенко Ю.В. Формування центрів відповідальності підприємства / Ю.В. Карпенко // Актуальні проблеми сучасних наук: матеріали VI Міжн. наук.-практ. конф., 7-15 черв. 2010 р. - Ч.7. - Перемишль: Nauka i studia, 2010. - С.23-27. (0,2 д. а.).

Анотація

Карпенко Ю.В. Формування системи внутрішньофірмового планування діяльності підприємств хлібопродуктів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Одеський державний економічний університет, Одеса, 2011.

У дисертації розглянуто основні теоретичні положення щодо системи планування діяльності підприємства та визначено місце в ній внутрішньофірмового планування. Обґрунтовано концептуальну модель формування системи внутрішньофірмового планування. Розглянуто сучасні концепції внутрішньофірмового планування.

Досліджено сучасний стан та специфічні тенденції розвитку галузі хлібопродуктів. Проаналізовано практику планування поточної діяльності підприємств хлібопродуктів. Узагальнено наукові підходи щодо типології об'єктів внутрішньофірмового планування.

Розроблено систему директивних показників підприємств хлібопродуктів; структуровано за центрами відповідальності планові показники підприємств хлібопродуктів з лінійно-функціональною та дивізіональною структурою; формалізовано процедури технології внутрішньофірмового планування.

Ключові слова: підприємства хлібопродуктів, система внутрішньофірмового планування, технологія планування, планові показники.

Аннотация

Карпенко Ю.В. Формирование системы внутрифирменного планирования деятельности предприятий хлебопродуктов. - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2011.

Рассмотрены основные теоретические положения формирования системы планирования деятельности предприятия и определено место в ней внутрифирменного планирования. Обоснована последовательность формирования подсистем внутрифирменного планирования, что положено в основу ее концептуальной модели. Определено понятие "технология внутрифирменного планирования" как совокупности формализованных знаний о выполнении данного процесса, содержащей четкую последовательность выполнения операций по доведению директивных показателей предприятия его подразделениям, перечень информации на входе и выходе каждой из них, совокупность методов получения и преобразования входной информации, перечень исполнителей и предоставленных им ресурсов.

Исследованы современные подходы к внутрифирменному планированию, а именно: концепция планирования по центрам ответственности, процессно-ориентированного планирования, а также внебюджетного управления. Изучена суть данных концепций и проведена их систематизация по ряду признаков: объекты планирования, способ распределения ресурсов, период планирования, способ установления целевых плановых показателей, результаты планирования. Рассмотрено современное состояние и специфические тенденции развития отрасли хлебопродуктов: наличие интеграционных процессов, снижение объемов производства, ужесточение конкуренції. На основании исследования жизненного цикла отрасли доказано, что она находится на стадии зрелости.

Проанализирована практика планирования деятельности предприятий хлебопродуктов. На основе проведенного исследования выделены его недостатки, основными из которых являются: несоответствие принципам планирования, непригодность системы плановых показателей для принятия обоснованных плановых решений, некорректное распределение объемов полномочий между руководителями предприятия и руководителями подразделений. Обобщены научные подходы к определению типов объектов внутрифирменного планирования в рамках концепции планирования по центрам ответственности. Доказана целесообразность использования такого состава центров ответственности: стратегические хозяйственные центры, центры прибыли и центры затрат первого, второго и третьего типов.

На основе теории фирмы, иерархии целей, которая из нее следует, а также отраслевой специфики обоснована система директивных показателей текущего плана предприятия, которые структурированы по центрам ответственности. В основу структуризации директивного показателя прибыли положена модель ее формирования по центрам ответственности предприятия с разным типом организационной структуры. Определено, что наиболее распространенными типами организационных структур предприятий хлебопродуктов являются дивизиональная и линейно-функциональная. На этой основе выбраны соответствующие модели формирования прибыли, усовершенствованные: линейно-функциональная - за счет выделения переменной и постоянной части затрат; дивизиональная - путем введения показателей сумм покрытия первого и второго уровней и исключения прибыли от внутренней реализации.

В связи с тем, что спецификой предприятий хлебопродуктов является значительный удельный вес дебиторской задолженности, введен показатель среднего срока ее возврата. Разработанная автором методика его расчета, в основе которой лежит экономико-математическая модель, предусматривает сравнение прироста прибыли вследствие увеличения объемов реализации с дополнительными расходами, связанными с инвестированием средств в дебиторскую задолженность.

Для предприятий хлебопродуктов с дивизиональной структурой установлен директивный показатель - трансфертная цена. Предложен методический подход к ее формированию, учитывающий отраслевые особенности, связанные с распределением совместных затрат.