Стратегічне управління формуванням та розвитком кадрів економічного профілю України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

УДК 338.007(477):37.032:338.24(043.5)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стратегічне УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ТА розвитком кадрів економічного профілю України

Трохимець Олена

Іванівна

Запоріжжя - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент Зінов'єв Ігор Феліксович, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя), завідувач кафедри міжнародної економіки.Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Семенов Андрій Григорович, Класичний приватний університет, професор кафедри економіки підприємства та маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент Реутов Віктор Євгенович, Кримський економічний інститут ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана”, завідувач кафедри міжнародної економіки.

Захист відбудеться “18” червня 2010 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.06 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий “___” травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.М. Кульнєва

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні глобалізаційні процеси, розвиток міжнародних зв'язків між країнами, інтернаціоналізація світового господарства, а також нові пріоритети в умовах поступового переходу до інформаційної економіки вимагають якісно нових підходів до підготовки висококваліфікованих кадрів, розробки та впровадження дієвої системи стратегічного управління їх формуванням і розвитком, що в перспективі має забезпечувати гідний рівень розвитку як окремого фахівця, так і економіки в цілому.

Роки реформування в Україні не вивели вищу школу на новий рівень розвитку. До цього часу в нашій країні відсутня концепція підготовки та розвитку фахівців, у тому числі економічного профілю. На державному рівні не сформовані належним чином стандарти підготовки економістів, чинні нормативно-законодавчі акти не забезпечують ефективної діяльності системи освіти, недостатнім є її фінансування, відсутня сучасна ідеологія освіти.

Істотний розрив між ринком освітніх послуг та ринком праці, незбалансований стан попиту та пропозиції, перенасиченість ринку інтелектуальної праці фахівцями економічного профілю призводять до зростання безробіття, невідповідності фахівців займаній посаді тощо. Усе це вимагає нового бачення системи вищої освіти, застосування на практиці стратегії формування та розвитку вищої школи України, оскільки ця сфера не може ефективно функціонувати без чіткого регулювання, раціонального і своєчасного планування з урахуванням тенденцій, що склалися.

Розробкою концептуальних засад стратегічного управління займались такі зарубіжні вчені, як: І. Ансофф, Р. Грант, Б. Когут, Й. Нонака, М. Портер,
Д. Тис, А. Чандлер. Певні аспекти стратегічного управління розкриті вітчизняними вченими Г. Кіндрацькою, Р. Паторою, В. Реутовим, А. Семеновим, С. Смеричевською, М. Соліновою, О. Стельмашенко, С. Хамінічем.

Стратегічне планування як складова стратегічного управління знайшло відображення в працях В. Бєлошапки, Е. Белова, П. Дойля, Б. Жихаревича, А. Томпсона та А. Стрікленда.

Проблеми вищих навчальних закладів України та окремі аспекти їх розвитку (нормативно-правові, соціально-економічні, фінансові, інституційні та ін.) детально висвітлено у працях Н. Верхоглядової, М. Згуровського, К. Корсака, О. Лазаренко, В. Новікова, В. Огаренко, С. Салиги та ін.

Значні розробки з формування інтелектуального потенціалу подані в працях Г. Беккера, Е. Брукінга, Л. Едвінсона, М. Мелоуна, В. Порохні, О. Стефанишиної та Т. Стюарта. Формуванню та розвитку потенціалу фахівців безпосередньо економічного профілю у своїх працях приділили увагу О. Грішнова, Б. Данилишин, Ф. Зінов'єв, О. Кендюхов, Л. Михайлова.

Незважаючи на те, що ці напрями знайшли широке висвітлення у працях як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, не склалося однозначної концепції стратегічного управління формуванням та розвитком кадрів економічного профілю України. Таким чином, недостатній рівень дослідження окремих аспектів, теоретичне і практичне значення вищевикладених питань зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність і цільову спрямованість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках НДР Класичного приватного університету “Формування ефективних механізмів господарювання в умовах сучасної економіки” (номер державної реєстрації 0108U000415), у межах якої автору належить розробка рекомендацій зі стратегічного управління формуванням та розвитком кадрів економічного профілю України.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління формуванням та розвитком кадрів економічного профілю України.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

розкрити еволюцію поглядів на стратегію управління в процесі трансформаційних змін економіки;

виявити основні напрями в стратегічному управлінні підготовкою та подальшим розвитком кадрів економічного профілю на основі адаптації зарубіжного досвіду до умов України;

оцінити сучасний стан і запропонувати інноваційні напрями підготовки та розвитку економічних кадрів в Україні;

ідентифікувати основні критерії оцінювання якості стратегічного планування у сфері вищої освіти з метою збалансованості ринку освітніх послуг і ринку праці в умовах глобалізації та інтернаціоналізації економічних процесів;

окреслити основні концептуальні підходи до підготовки та розвитку фахівців економічного профілю в Україні з подальшим формуванням основних етапів їх реалізації;

обґрунтувати прогноз потреби України в кадрах економічного профілю з урахуванням впливу різних факторів;

запропонувати методи оцінювання ступеня досягення цілей стратегічного управління розвитком економічних кадрів;

виявити основні проблеми нормативно-правового забезпечення вищої економічної освіти в Україні та запропонувати шляхи їх вирішення.

Об'єкт дослідження - процес стратегічного управління формуванням і розвитком кадрів економічного профілю України в умовах сучасної економіки.

Предмет дослідження - теоретико-методичне обґрунтування стратегічних підходів до формування та розвитку кадрів економічного профілю України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення, які відображені в наукових працях зарубіжних і вітчизняних авторів. У ході дослідження автором було використано такі загальнонаукові і конкретні економічні методи: термінологічного аналізу - для обґрунтування сутності “стратегічне управління”, “стратегічне планування” в контексті підготовки та розвитку кадрів (підрозділ 1.1); історичний - для дослідження еволюції поглядів, змісту та основних підходів до стратегічного управління формуванням та розвитком кадрів економічного профілю (підрозділи 1.1, 1.2); діалектичний - для визначення сучасних концепцій розвитку фахівців з вищою освітою в умовах глобалізації (підрозділ 1.3); динамічних рядів - для дослідження динаміки складу кадрів економічного профілю в Україні (підрозділ 2.1); розрахунково-конструктивний - для оцінювання рівня підготовки та розвитку кадрів економічного профілю (підрозділи 2.2, 2.3); метод структуризації цілей системи, що прагне до бажаного результату - для визначення відповідності реальної підготовки кадрів економічного профілю бажаній моделі (підрозділ 2.3); абстрактно-логічний - для обґрунтування концептуального підходу до стратегічного управління формуванням та розвитком кадрів економічного профілю України (підрозділ 3.1); метод прогнозування - для виявлення потреби в кадрах економічного профілю для України (підрозділ 3.2); експертних оцінок - для виявлення основних проблем нормативно-правового регулювання вищої освіти в Україні (підрозділ 3.3); SWOT-аналіз, PEST-аналіз, матричні методи - для вдосконалення методичних підходів до оцінювання якості стратегічного планування (підрозділ 3.4).

Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти регулювання підготовки та розвитку економічних кадрів України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані Головного управління статистики України, Рахункової палати України, Міністерства освіти і науки України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, дані Internet-видань, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні стратегії формування та розвитку кадрів економічного профілю України.

Найбільш важливими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:

вперше:

обґрунтовано концептуальні підходи до формування стратегії розвитку кадрів економічного профілю України (прогнозування потреби в кадрах, нормативно-законодавче, фінансове, матеріально-технічне, кадрове, мотиваційне, інституціональне забезпечення), що ґрунтуються на авторській версії визначення пріоритетних напрямів стратегічного управління, які систематизують та структурують процеси ефективної реалізації кадрового забезпечення економіки, а не копіюють використання сценаріїв відносин, що склалися раніше;

удосконалено:

систему критеріїв оцінювання стратегічного планування розвитку кадрів економічного профілю, які, на відміну від існуючих, включають загальні і специфічні показники, що дають змогу не тільки фіксувати тенденції в системі підготовки кадрів, а й передбачають їх коригування в ході управління запланованими процесами для формування затребуваних конкуренто-спроможних кадрів;

технологію прогнозування потреби в кадрах економічного профілю України, що дає змогу збалансувати попит та пропозицію на ринку освітніх послуг;

методичні підходи до оцінювання якості стратегічного планування розвитку кадрів економічного профілю для України, алгоритм і механізми їх реалізації, які можуть бути застосовані до освітньої сфери;

набули подальшого розвитку:

інноваційні (інтерактивні) підходи до підготовки та розвитку кадрів економічного профілю, які охоплюють не тільки активізацію формування професійного економічного мислення студентів, але й орієнтовані на міжнародне співробітництво ВНЗ;

континентальна модель управління вищою освітою (жорстко стратифікована система доступу до вищої освіти) в поєднанні з концепцією безперервної освіти, які з урахуванням умов України можуть ефективно працювати, якщо ВНЗ буде надано автономію, а попит та пропозиція на підготовку економістів будуть збалансованими.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій та методичних положень, які можуть бути використані в практичній діяльності. Основні положення та результати дослідження були використані при розробці “Стратегії соціально-економічного розвитку Запорізької області на період до 2015 року” (підрозділ “Сучасний стан та діагностика кадрового потенціалу регіону та впровадження інноваційних технологій”). Пропозиції щодо вдосконалення кадрового забезпечення Запорізького регіону фахівцями економічного профілю (напрями, форми, методи оцінювання рівня їх підготовки та розвитку) прийняті до впровадження Запорізькою обласною державною адміністрацією (довідка № 09-01/1523 від 10.09.2009 р.).

Методика розрахунку реальної і перспективної потреби в кадрах економічного профілю для економіки України та методи активного навчання (інноваційні технології) при підготовці менеджерів та економістів прийняті до впровадження Інститутом інноваційних технологій Міністерства освіти і науки України (довідка № 14/18-5036 від 18.12.2009 р.).

Концептуальні підходи до формування фахівців економічного профілю, шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення їх розвитку в Україні та методику оцінювання сучасного стану стратегічного управління розвитком кадрів використовує Рада по вивченню продуктивних сил НАН України (довідка № 01-11/825 від 22.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, у якій викладено авторський підхід щодо стратегічного управління формуванням та розвитком кадрів економічного профілю. Наукові положення, висновки, рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення й ідеї, які отримано автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на міжнародних наукових конференціях “Управління зовнішньоекономічною та інвестиційною діяльністю підприємств” (м. Запоріжжя, 2006), “Теория и практика экономики и предпринимательства” (г. Алушта, 2006, 2009), “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (г. Алушта, 2006, 2007, 2009), “Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2006), “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 2007), “Економічний і соціальний розвиток України ХХІ” (м. Тернопіль, 2007), “Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами” (м. Жовті Води, 2007), “Актуальні проблеми управління підприємствами” (м. Запоріжжя, 2007), “Формування ринкових механізмів господарювання” (м. Запоріжжя, 2007, 2008).

Публікації. Результати наукових досліджень опубліковано в монографії (особисто автору належить чотири розділи), 9 статтях у наукових фахових виданнях, 15 тезах доповідей у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 7,1 д. а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків Дисертація викладена на 168 сторінках та містить 34 таблиці, 23 рисунки, 11 додатків. Список використаних джерел складається із 187 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - “Теоретичні основи стратегії формування економічних кадрів” - розкрито еволюцію наукових поглядів на формування та розвиток фахівців на різних етапах еволюції суспільства, зарубіжний досвід розвитку економічних кадрів і систему підготовки кадрів економічного профілю в умовах глобалізації.

Основним замовником і споживачем “продукту”, який випускає система освіти, завжди була та залишається економіка, у розвитку якої виділяють такі етапи: сільськогосподарський, промисловий, інформаційний і людинотворчий (формування та відтворення людини як творчої особистості). Оцінюючи зміни в пріоритетах розвитку економіки, бачимо, що з розвитком суспільства змінюються і вимоги до системи освіти, яка добре виконувала свої функції на всіх етапах еволюції суспільства, встигаючи перебудовувати зміст навчальних програм та методики навчання. Система формування та розвитку фахівців економічного профілю, удосконалюючись у міру розвитку технологічних укладів, трансформувалася в сучасну систему, що спирається на використання інформаційних технологій і потребу безперервного розвитку протягом усього життя.

Людський розвиток можна розглядати у двох аспектах: як процес розширення людських можливостей і як досягнутий рівень розвитку. Базовими аспектами людського розвитку визначено три групи можливостей і цінностей людини: довге та здорове життя; знання (для повноправної участі в житті суспільства) й діяльнісний потенціал для самореалізації та саморозвитку; доступ до ресурсів, необхідних для гідного рівня життя. Формування та розвиток здібностей залежать від використання економічних, соціальних, політичних можливостей, що надає соціальне та природне навколишнє середовище. Значну роль у реалізації людського потенціалу відіграє якість освіти.

Стратегія управління формуванням і розвитком економічних кадрів - це генеральний план дій, який визначає пріоритет стратегічних завдань, ресурси та послідовність етапів на шляху до досягнення стратегічних цілей. Головне завдання стратегії полягає в тому, щоб перевести систему підготовки фахівців з її сучасного стану в бажаний для економіки майбутній стан. Найважливішим при формуванні концептуальних підходів до стратегії розвитку є забезпечення необхідного фінансування, конкретних термінів виконання та механізмів реалізації, критеріїв оцінювання виконання поставлених завдань і постійний контроль за своєчасністю їх реалізації.

Нова освітня парадигма передбачає, що за змістом освіти має відбутися перехід до безперервного навчання - від стандартизованого до суворо клієнтоорієнтованого; за способами навчання - від пасивного засвоєння знань до навчання за допомогою виконання завдань з реального бізнесу; а за часом і місцем - від дискретної освіти, що прив'язана до відвідування певного навчального закладу, до навчання в будь-якому місці з використанням on-line інформаційних технологій та дистанційної освіти.

Дослідження зарубіжного досвіду підготовки економістів засвідчило, що існує три основних типи інституціональних моделей управління вищою освітою: континентальна (жорстко стратифікована система доступу до вищої освіти, ієрархія ВНЗ, тісний зв'язок з державними структурами), атлантична (ліберальний підхід до стратегії університетів з боку держави, інституціональна та фінансова автономія ВНЗ, тісний зв'язок з роботодавцями) і директивна (квоти студентів за кожною спеціальністю ВНЗ, суворий контроль за дотриманням стандартів підготовки фахівців).

В основу якості освіти за кордоном покладено належний рівень фінансування й оснащеності навчальних закладів, прогресивні інноваційні освітні технології і відмову від пасивної форми навчання (перевага віддається активній самостійній роботі студентів). Система зарубіжної вищої освіти, на відміну від вітчизняної, формує більшою мірою завершеного фахівця, здатного ефективно реалізовувати себе на ринку праці.

Спроби вирішити проблему екстенсивними методами (збільшенням термінів навчання) давно вичерпані. Аналіз перетворень, що відбуваються у вітчизняній системі вищої освіти, дає змогу виділити два основних напрями диверсифікації. Перший визначається орієнтацією на триступеневу англо-американську модель університетської освіти; другий - створенням нових типів навчальних закладів, що прагнуть заповнити порожні ніші в жорстко організованій та централізованій системі освіти, заснованій на монополії держави. Особливість багаторівневої освіти - поява різних освітніх завдань на різних ступенях підготовки. На всіх етапах найважливішим завданням є формування творчого мислення та умов для самореалізації особистості.

Особливу загрозу для національних систем вищої освіти становить поява освітніх центрів, які в економічно слаборозвинутих країнах збільшують “відплив інтелекту” за кордон. Найбільш талановита молодь може бути селекціонована ще в період навчання з наступним запрошенням продовжити освіту в країні походження провайдера. Потенціал освітніх центрів зростає в міру глобалізації, яка об'єктивно прискорюється діяльністю Європейського центру з питань вищої освіти ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейської комісії та інших міжнародних європейських організацій.

У другому розділі - “Аналіз формування економічних кадрів України” - проаналізовано: динаміку складу кадрів економічного профілю, стратегічні підходи до підготовки економістів та стратегічне планування розвитку економічних кадрів в умовах глобалізаційних економічних процесів.

Сьогодні в Україні ВНЗ випускають 143,8 тис. бакалаврів, 96,7 тис. спеціалістів, 30,8 тис. магістрів економічного профілю, що становить 25% від усіх студентів ВНЗ. Структура прийому абітурієнтів за останні п'ять років засвідчує: у провідних спеціальностях ВНЗ економічного профілю суттєвих змін не відбулось. Проте економічні спеціальності стали надто “модними”. Тому стихійне та безмежне зростання кількості спеціалістів економічного профілю виправдовується комерційними підходами, спрямованими на виживання освітнього закладу.

В Україні замість затребуваного “ланцюга” формування інтелектуальної економічної еліти реалізується абсолютно інший “ланцюг” розвитку: фрагментарна економічна освіта > буденна економічна свідомість > некваліфіковані кадри економічних служб > нехтування економічно обґрунтованою поведінкою навіть у рамках трудової діяльності.

У системі підготовки економічних кадрів склався ряд негативних тенденцій, які знижують ефективність державного стратегічного управління вищою освітою України. До таких тенденцій, що формують причинно-наслідкові ланцюги нових проблем, слід зарахувати:

системне перевищення ліцензованих місць прийому до ВНЗ порівняно з кількістю випускників шкіл (у результаті - падіння реальної значущості попереднього добору абітурієнтів і зростання нових форм конкуренції за першокурсників серед ВНЗ);

падіння соціального статусу викладачів ВНЗ і частки легальних заробітків у їх доході (наслідком чого стала корумпованість вищої школи);

трансформація мотивації до здобуття вищої економічної освіти від гарантованої соціальної захищеності до необхідності для офісного працевлаштування (руйнується генерована раніше система самореалізації творчих особистостей в угоду “офісному планктонові”);

зміна соціальних переваг (затребувані навички фахівців змінюються на номінальну наявність диплома про вищу освіту, а в підсумку - перенасичення ринку Я-орієнтованої праці “носіями” дипломів про економічну освіту);

розрив зв'язків між ВНЗ й роботодавцями (результатом чого стала безадресна система підготовки економістів “широкого профілю”, які не знайомі з реаліями бізнесу).

Істотний інтерес становить не стільки складання повного переліку існуючих проблем, скільки усвідомлення їх багаторівневості.

Крім того, не можна не відзначити все більш значущу проблему тінізації економічних відносин у країні та як наслідок - низьку затребуваність економічно обґрунтованих рішень в умовах ведення бізнесу за рахунок розширення корумпованості відносин між владою та бізнесом.

Для оцінювання віддаленості результатів стратегічного планування потреби в кадрах економічного профілю ми пропонуємо відповідний розрахунок на основі моделі стратегічного планування, що включає повне та всебічне задоволення потреб, науково-освітню функцію, запобігання і вирішення конфліктів (табл. 1).

Таблиця 1 Показники для оцінювання віддаленості результату стратегічного планування потреби в кадрах

Показники	2008 р.	Прогноз по Україні на 2015 р.
	Україна	Польща
Повне і всебічне задоволення потреб:
ВВП на душу населення, дол. США.	6900,0	16 200,0	13 100
середня заробітна плата, дол. США.	223,0	720,0	650
середня заробітна плата економіста, дол. США.	270,0	1152,0	980
кошти, що виділяються на освіту (від ВВП), %	5,0	6,0	7,5
зайняті економісти з вищою освітою, тис. осіб	96,1	65,5	132,1
Науково-освітня функція:
охоплені вищою освітою, %	18,3	17,0	20
спеціалісти з вищою освітою на 10 000 населення, осіб	831,0	680,0	1200
кількість випускників економічних спеціальностей (ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації), тис. осіб	127,5	115,5	184,9
кількість кандидатів наук, осіб	77 763,0	43 202,0	92 400
у т.ч. кандидати економічних наук, %	10,9	9,2	12,9
кількість докторів наук, осіб	13 423,0	11 620,0	15 800
у т.ч. доктори економічних наук, %	8,2	6,8	9,6
Запобігання та вирішення конфліктів:
відношення заробітної плати економіста до середньої заробітної плати по країні	1,2:1	2,6:1	1,5:1
частка доходу сім'ї, який витрачається на оплату навчання дітей у ВНЗ, %	18,0	7,0	16,5

Як бачимо, існують суттєві розбіжності між реальним станом справ і бажаним результатом. Наприклад, середня заробітна плата економіста в Україні в 2008 р. становить 270 дол. США, що майже в чотири рази менше за бажаний показник (980 дол. США) і не відповідає реальній вартості життя.

Це зумовлено політичною й економічною нестабільністю в країні. Кількість фахівців з вищою освітою у розрахунку на 10 000 жителів становить 831 особу, що є недостатнім порівняно з прогнозованим показником (1200 осіб). Незважаючи на ідеалізовану “масовість” вищої освіти, вона не є доступною для кожного через необхідність значних інвестицій не тільки з боку держави, а й з боку батьків студентів.

У третьому розділі - “Стратегія розвитку кадрів економічного профілю в Україні” - наведено прогноз потреби в кадрах економічного профілю України на майбутнє, запропоновано концептуальні підходи до формування та розвитку фахівців економічного профілю, розкрито проблеми нормативно-правового регулювання розвитку економічних кадрів в Україні та шляхи їх вирішення, запропоновано методичні підходи до оцінювання якості стратегічного управління розвитком кадрів економічного профілю.

З метою вивчення впливу макроекономічних факторів на розвиток вищої освіти в Україні проведено кореляційно-регресійний аналіз з урахуванням впливу демографічних та економічних факторів. Серед факторів вивчались такі: кількість населення, міське населення, доходи населення, валова додана вартість та інші.

Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз дав змогу побудувати рівняння регресії.

Для визначення параметрів рівняння регресії, якщо шукана залежність прийнята за лінійну, найефективнішим є метод найменших квадратів, який дає змогу встановити рівняння, що пов'язує залежну змінну Y (кількість студентів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації) з незалежними змінними факторами х.

Основним результатом аналізу є побудована регресійна модель:

Y = 10,759 - 0,043x1 + 0,088x2 - 0,042x3 + 0,0074x4 + 0,0074x5 - 0,0041х6,

де х1 - кількість населення України;

х2 - кількість міського населення;

х3 - сума грошових доходів;

х4 - сума грошових витрат;

х5 - ВДВ;

х6 - ВДВ на одну особу.

Поетапне дослідження дає рівняння регресії виду:

Y = -41,51 + 0,031x2 + 0,003x3 + 0,0177x6.

Розрахунок насиченості економіки країни фахівцями економічного профілю на перспективу (табл. 2) показує, що до 2020 р. потреба в економістах зросте, якщо в Україні буде розширюватися вплив малого підприємництва.

Таблиця 2 Прогноз насиченості економіки України кадрами економічного профілю

Рік	Населення України, млн осіб	Зайняті в економіці, млн осіб	Мають вищу освіту, млн осіб	Економісти з вищою освітою, тис. осіб	Частка економістів серед фахівців з вищою освітою, %
2000	49,1	20,2	2,65	108,6	4,1
2004	47,4	22,2	2,85	111,1	3,9
2008	46,2	21,7	3,84	145,9	3,8
2012	44,6	20,6	4,63	208,3	4,5
2016	43,1	20,2	5,35	256,8	4,8
2020	41,6	19,8	6,11	299,4	4,9

Проведений аналіз свідчить про те, що необхідна чітка державна політика щодо підготовки фахівців економічного профілю. Регулювання умов освітньої діяльності здійснюється через встановлення державних норм та стандартів, ліцензування, акредитацію, державне замовлення, обсяги бюджетного фінансування, надання фінансової допомоги на розвиток перспективних напрямів освітньої діяльності, проведення виваженої кредитної політики тощо. Усе це має бути чітко закріплено в нормативно-правовій базі України.

Передумовою успішного розвитку спеціалістів економічного профілю (рис. 1) є дотримання певних положень, а також здійснення обов'язкових підходів, основними з яких є вибір методів, принципів та бази для забезпечення розвитку, вирішення питань фінансування та мотивації даного процесу, оцінювання його ефективності, значення для всіх зацікавлених сторін (ВНЗ, фахівця, роботодавця та економіки в цілому).

Розвиток спеціалістів економічного профілю має на меті підвищення їх кваліфікації, розширення кола виконуваних завдань, підвищення рівня їх складності, зростання рівня компетентності спеціалістів шляхом поглиблення теоретичних знань і опанування сучасних методів професійної діяльності, що забезпечить досягнення вищих показників діяльності, підвищить рівень їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Сфера освіти в Україні регулюється на законодавчому рівні Верховною Радою, на виконавчому - Міністерством освіти і науки, іншими міністерствами, Вищою атестаційною комісією України, Державною акредитаційною комісією, органами місцевого самоврядування, власниками вищих навчальних закладів, органами громадського самоврядування.

Проте фундаментальна проблема правового регулювання освітньої діяльності полягає у відсутності раціонального розподілу повноважень щодо правового регулювання між законодавчою та виконавчою владою.

Законами мають визначатися повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері освіти, а такі питання, як зміст освіти, внутрішня структура навчального закладу, управління навчальним закладом тощо, повинні регулюватися на рівні підзаконних нормативно-правових актів або мають бути віднесені до компетенції навчального закладу.

Модернізація національної системи підвищення кваліфікацій зумовлена необхідністю забезпечення взаємозв'язку між ринком освітніх послуг та ринком праці, приведення обсягів та якості професійної освіти і навчання у відповідність з потребами роботодавців, підвищення ролі соціальних партнерів, суб'єктів господарювання в реалізації стратегії навчання впродовж життя.

Зважаючи на важливість і доцільність активного здійснення сукупності заходів щодо розвитку економічної освіти в Україні, збільшення кількості висококваліфікованих спеціалістів економічного профілю, діяльність у цьому напрямі в межах країни відбувається недостатньо ефективно.

Нами запропоновано для стратегічного планування розвитку кадрів економічного профілю та оцінювання результатів, що досягаються, використовувати сукупність методів, які включають SWOT-аналіз, PEST-аналіз та матричні методи, що дають змогу врахувати вплив зовнішнього середовища, яке формує економічні процеси.

ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробці теоретико-методичних і практичних підходів до ефективної стратегії формування та розвитку кадрів економічного профілю України в умовах глобалізації за рахунок концептуального підходу й визначення пріоритетних напрямів стратегічного управління, вибору методів, принципів і бази забезпечення їх розвитку. Основні наукові та практичні результати полягають у такому:

1. Встановлено, що система освіти добре виконувала свої функції на всіх етапах еволюції суспільства, оскільки орієнтувалась на його потреби і встигала перебудовувати технологію навчання. Реальне сприйняття трансформаційних змін в економіці, перехід економіки на інформаційний і людинотворчий етапи розвитку та необхідність створення принципово нового продукту - наукоємних ідей і технологій - докорінно змінюють вимоги до формування фахівця. “Людський фактор” передбачає комунікативність як здатність працювати в команді, творчість - як здатність генерувати нові ідеї та здатність до навчання - як здатність швидко засвоювати і практично застосовувати нову інформацію. На сучасному (п'ятому) технологічному укладі відбувається перехід від традиційної навчальної технології до стратегії економічної освіти на базі врахування особистості студента, розвитку мотивації до навчання, персонального розвитку особистості з урахуванням її потенціалу.

2. Обґрунтовано, що в сучасних умовах все більшого значення набуває концепція безперервної освіти, основним принципом планування та організації якої має бути принцип урахування інтересів сьогоднішньої практики, перспектив розвитку та вдосконалення тих чи інших сфер діяльності людини. Перспективним засобом усвідомленого управління реформами освіти є багаторівнева система освіти, до основних переваг якої належить реалізація нової парадигми освіти (фундаментальність, цілісність та спрямованість на особистість студента), значна диверсифікація та взаємозв'язок з ринком інтелектуальної праці, свобода вибору “траєкторії навчання”. стратегія економічний інноваційний освіта

3. Встановлено, що за останні роки кількість студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації зросла з 2,0 млн (2004/05 н.р.) до 2,4 млн осіб (2008/09 н.р.), у тому числі бакалаврів, спеціалістів і магістрів економічного профілю - 0,34 млн осіб. Їх навчання здійснюють як профільні, так і непрофільні ВНЗ. Міністерство освіти і науки України організовує підготовку 43,3% студентів економічного профілю, Мінагрополітики - 13,0%, Державна податкова адміністрація - 6,6%, Міністерство фінансів - 5,6%. ВНЗ непрофільного напряму займаються цим з метою “економічного виживання”, а не тому, що готові до цього за складом викладачів та рівнем матеріально-технічного забезпечення.

В умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки освіта перестає бути суто національною системою. Її модернізація полягає в орієнтації на стратегію впровадження в процес навчання актуальних інновацій, метою яких є поліпшення якості здобутих майбутніми спеціалістами знань і навичок. Одним зі стратегічних напрямів діяльності ВНЗ у плані переходу до інноваційної діяльності слід виділити міжнародне співробітництво, спрямоване на інтегрування в європейський і світовий освітній простір. Такий підхід сприяє встановленню стратегічних партнерських зв'язків із зарубіжними ВНЗ, а також надає можливість отримання позабюджетного фінансування з боку міжнародних фондів, програм та ініціатив, які діють у сфері освіти, щоб як студенти, так і викладачі мали можливість за кордоном набути певних навичок інноваційного характеру з метою привнесення їх у навчальний процес вітчизняних ВНЗ.

4. Запропоновано систему показників оцінювання якості стратегічного планування потреби в економічних кадрах України, яка включає: повне та всебічне задоволення всіх потреб (ВВП на душу населення; середня заробітна плата по країні; середня заробітна плата економістів; відсоток коштів, що виділяються на освіту (від ВВП); зайняті економісти з вищою освітою); науково-освітня функція (відсоток населення, охопленого вищою освітою; спеціалісти з вищою освітою на 10 000 жителів; кількість випускників економічних спеціальностей (вузів ІІІ-IV рівнів акредитації); кількість кандидатів наук; кількість докторів наук; відсоток кандидатів економічних наук; відсоток докторів економічних наук); запобігання та вирішення конфліктів (відношення заробітної плати економіста до середньої заробітної плати по країні; частка доходу сім'ї, який витрачається на вищу освіту).

5. Запропоновано концептуальні підходи до формування та розвитку кадрів економічного профілю, що передбачають чітко визначену мету, завдання та пріоритетні напрями, етапи, методи та принципи їх реалізації, а також методи до оцінювання їх ефективності. Передумовою успішного розвитку фахівців економічного профілю є дотримання певних положень, базовими з яких є визначення потреби в розвитку фахівців, вибір методів, принципів для забезпечення розвитку, вирішення питань фінансування та мотивації цього процесу, оцінювання його ефективності, значення для всіх зацікавлених сторін. Метою розвитку фахівців економічного профілю є підвищення їх кваліфікації, розширення кола виконуваних завдань, підвищення рівня їх складності, зростання рівня компетентності фахівців шляхом поглиблення теоретичних знань та оволодіння сучасними методами професійної діяльності, які забезпечать досягнення вищих показників діяльності, підвищать рівень їх конкурентоспроможності на ринку праці.

6. Обґрунтовано прогноз потреби у фахівцях економічного профілю для економіки України на найближчу та віддалену перспективу. Для побудови прогнозу потреби в кадрах економічного профілю використано прогнозні дані про населення в цілому та зайняте населення України зокрема, про кількість і відсоток населення з вищою освітою, про економістів з вищою освітою, про відсоток економістів з вищою освітою серед фахівців, а також прийом та випуск економістів вищими навчальними закладами.

Проведені автором розрахунки дали змогу скласти прогноз потреби та визначити насиченість кадрами економічного профілю України, у результаті чого встановлено зростання насиченості економіки України кадрами економічного профілю. У період, що почнеться після 2012 р., відсоток економістів серед фахівців з вищою освітою становитиме 4,9% (2020 р.). Кількість економістів з вищою освітою буде становити 299,4 тис. осіб.

7. Розроблено систему оцінювання стратегічного планування на основі комплексного підходу з використанням методів стратегічного планування, серед яких варто виділити SWOT-аналіз (для виявлення сильних, слабких сторін ВНЗ, їх можливостей та загроз), PEST-аналіз (для визначення ступеня впливу політичних, економічних, соціальних і демографічних факторів на діяльність ВНЗ), PIMS-аналіз (для оцінювання впливу обраної стратегії на величину віддачі від здійснених вкладень), адаптованих до контексту дослідження у сфері освіти. Перевагу рекомендується віддавати матричному методу як найбільш багатомірному, що враховує різнохарактерний вплив середовища.

8. Визначено, що для регулювання умов освітньої діяльності необхідні чіткі механізми встановлення державних норм і стандартів, ліцензування, акредитації, державного замовлення, обсягів бюджетного фінансування, надання фінансової допомоги на розвиток перспективних напрямів освітньої діяльності, проведення зваженої кредитної політики тощо. Доцільно, щоб ВНЗ здобули автономію, мали чіткі стандарти на фахівців, яких готують, а також тісний зв'язок з бізнесом для впровадження інноваційних методів навчання та формування фахівців-економістів, готових до застосування практичних навичок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Трохимец Е.И. Конкурентоспособность экономических кадров : монография / И.Ф. Зиновьев, Е.И. Трохимец. - Симферополь : Феникс, 2008. - 134 с. (Особистий внесок: визначено міжнародні зв'язки вищих навчальних закладів України в умовах глобалізації. - С.78-109) (1,6 д.а.).

Статті у фахових виданнях:

2. Трохимец Е.И. Высшее образование в Украине: международный аспект / Е.И. Трохимец // Экономика и управление. - 2006. - № 2-3. - С. 158-162 (0,43 д.а).

3. Трохимец Е.И. Государственные инвестиции в интеллектуальный потенциал / И.Ф. Зиновьев, Е.И. Трохимец // Экономика и управление. - 2006. - № 5. - С. 60-65. (Особистий внесок: систематизовано матеріал з використання коштів держбюджету на освіту і науку. - С. 61-63) (0,27 д.а.).

4. Трохимец Е.И. Методические подходы к исследованию стратегического планирования / Е.И. Трохимец // Інвестиції: практика і досвід . - 2009. - № 17. - С. 68-71 (0,45 д.а.).

5. Трохимец Е.И. Прогноз потребности экономических кадров Украины / Е.И. Трохимец // Экономика: проблемы теории и практики : сб. науч. тр. / Днепропетровский нац. ун-т. - Д., 2009. - Вып. 255 : в 9 т. - Т. 5. - С. 1103-1109 (0,43 д.а.).

6. Трохимець О.І. Еміграція наукових кадрів України і шляхи її мінімізації / О.І. Трохимець // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 3. - С. 184-189 (0,43 д.а.).

7. Трохимець О.І. Концептуальні підходи формування та розвитку кадрів економічного профілю / О.І. Трохимець // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 7. - С. 193-198 (0,5 д.а.).

8. Трохимець О.І. Підготовка спеціалістів економічного профілю в українських ВНЗ / О.І. Трохимець // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 5. - С. 160-165 (0,34 д.а.).

9. Трохимець О.І. Розвиток вищої освіти України в умовах глобалізації / О.І. Трохимець // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 1. - С. 214-218 (0,40 д.а.).

10. Трохимець О.І. Трансформація сприйняття вищої освіти / О.І. Трохимець // Інвестиції: практика і досвід. - 2009. - № 15. - С. 49-52 (0,52 д.а.).

Публікації в інших наукових виданнях:

11. Трохимец Е.И. Высшее образование как отрасль народного хозяйства / Е.И. Трохимец // Теория и практика экономики и предпринимательства : VI Междунар. науч.-практ. конф. (Алушта, 4-6 мая 2009 г.). - Симферополь : ТНУ, 2009. - С. 33-35 (0,11 д.а.).

12. Трохимец Е.И. Образовательные программы Европейского Союза / Е.И. Трохимец // Теория и практика экономики и предпринимательства :
III Междунар. науч.-практ. конф. (Алушта, 11-13 мая 2006 г.) - Симферополь : ТНУ, 2006. - С. 48-49 (0,09 д.а.).

13. Трохимец Е.И. Финансирование высшего образования / Е.И. Трохимец // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины : V Междунар. науч.-практ. конф. (Алушта, 28-30 сентября 2006 г.). - Симферополь : ТНУ, 2006. - С. 124-125 (0,15 д.а.).

14. Трохимец Е.И. Экономический аспект международного рынка образовательных услуг / Е.И. Трохимец // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины : VІ Междунар. науч.-практ. конф., (Алушта, 12-13 мая 2007 г.). - Симферополь : ТНУ, 2007. - С. 38-39 (0,09 д.а.).

15. Трохимец Е.И. Стратегическое планирование развития экономи-ческих кадров / Е.И. Трохимец // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины : VIII Междунар. науч.-практ. конф. (Алушта, 1-3 октября 2009 г.). - Симферополь : ТНУ, 2009. - С. 106-107 (0,10 д.а.).

16. Трохимець О.І. Вплив системи післядипломної освіти на моделювання економіки України / О.І. Трохимець // Облік, контроль і аналіз в управління підприємницькою діяльністю : ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (Черкаси, 11-13 квітня 2007 р.) : тези доп. - Черкаси : ЧДТУ, 2007. - С. 433-435 (0,13 д.а.).

17. Трохимець О.І. Економічні кадри затребувані на міжнародному інтелектуальному ринку праці / О.І. Трохимець // Формування ринкових механізмів господарювання : Міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 23-24 жовтня 2008 р.) : тези доп. : [в 3 т.]. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 1. - С. 54-56 (0,08 д.а.).

18. Трохимець О.І. Методичні основи розвитку інтелектуального потенціалу спеціалістів / О.І. Трохимець // Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами : міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 23-24 лютого, 2007 р.) : тези доп. - Д., 2007. - Т. 7. - С. 599-603 (0,13 д.а.).

19. Трохимець О.І. Міжнародні зв'язки у вищих навчальних закладах / О.І. Трохимець // Управління зовнішньоекономічною та інвестиційною діяльністю підприємств : XIV міжвуз. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 11-18 травня 2006 р.) : тези доп. : [у 2 ч.]. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т. 1. - С. 97-98 (0,09 д.а.).

20. Трохимець О.І. Мобільність у рамках освітніх програм / О.І. Трохимець // Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки : Міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 5-6 жовтня 2006 р.) : тези доп. : [в 4 т.]. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Т. 1. - С. 114-116 (0,09 д.а.).

21. Трохимець О.І. Мотивація творчої праці спеціалістів / О.І. Трохимець // Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України : VІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Алушта, 4-6 жовтня 2007 р.). - Сімферополь : ТНУ, 2007. - С. 187-188 (0,09 д.а.).

22. Трохимець О.І. Необхідність інтелектуального потенціалу для машинобудівних підприємств / О.І. Трохимець // Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки : Міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 17-18 травня 2007 р.) : тези доп. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - С. 95-96 (0,09 д.а.).

23. Трохимець О.І. Соціальна значущість потенціалу спеціалістів / О.І. Трохимець // Формування ринкових механізмів господарювання : міжнар. наук. конф. (Запоріжжя, 11-12 жовтня 2007 р.) : тези доп. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - С. 112-113 (0,07 д.а.).

24. Трохимець О.І. Сутність інтелектуального капіталу організацій / О.І. Трохимець // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір : VІІ Міжнар. наук. конф. молод. Вчених (Мелітополь, 18 травня 2008 р. : тези доп. : [у 2 ч.]. - Мелітополь : МІДМУ, 2008. - Ч. 1. - С. 75-78 (0,27 д.а.).

25. Трохимець О.І. Тенденції в управлінні вищою освітою в умовах глобалізації та інтерналізації / О.І. Трохимець // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : ІV Міжнар. наук.-практ. конф.(Тернопіль, 2007 р.) : зб. тез доп. - Тернопіль : ТНЕУ, 2007. - Ч. 2. - С. 467-469 (0,14 д.а.).

АНОТАЦІЇ

Трохимець О.І. Стратегічне управління формуванням та розвитком кадрів економічного профілю України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2010.

Визначено сутність та зміст стратегічних підходів до формування розвитку кадрів економічного профілю. Проаналізовано зарубіжний досвід підготовки спеціалістів економічного профілю. Запропоновано систему оцінювання результатів стратегічного планування потреби в економічних кадрах для України на основі як загальних, так і специфічних показників розвитку.

Подано прогноз потреби в економічних кадрах для України. Встановлено, що для стратегічного планування розвитку кадрів економічного профілю й оцінювання досягнутих результатів доцільно використовувати сукупність методів, що включають SWOT-аналіз, PEST-аналіз та матричні методи.

Запропоновано концептуальні підходи до формування стратегії розвитку кадрів економічного профілю в Україні, їх ефективної реалізації в сучасних умовах за наявності глобалізаційних процесів. Визначено проблеми нормативно-правового забезпечення підготовки економістів в Україні та запропоновано шляхи їх мінімізації.

Ключові слова: стратегічне управління, концептуальні підходи, формування та розвиток, кадри економічного профілю, методика оцінювання якості планування, методика прогнозування потреби в кадрах.

Трохимец Е.И. Стратегическое управление формированием и развитием кадров экономического профиля Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2010.

Определены сущность и содержание стратегического управления формированием и развитием кадров экономического профиля. Раскрыт зарубежный опыт развития кадров экономического профиля и система подготовки экономических кадров в условиях глобализации с учетом адаптации зарубежного опыта к условиям Украины. Показано изменение основной функции системы образования на различных этапах развития экономики. Проведен анализ основных моделей подготовки специалистов. Обоснована актуальность системы непрерывного образования на протяжении жизни.

Дана качественная и количественная характеристика системы подготовки экономистов в высших учебных заведениях Украины. Показано структурное соотношение подготовки экономистов по министерствам и ведомствам Украины.

Показаны основные методы подготовки специалистов, от которых зависит эффективность процесса формирования специалистов экономического профиля.

Выявлены основные тенденции в развитии кадров экономического профиля в трансформационных условиях развития национальной экономики. Предложена система оценки результатов стратегического планирования потребности в экономических кадрах для Украины на основе показателей развития, как общих (ВВП на душу населения, процент охваченных высшим образованием, процент средств ВВП, выделяемых на образование, специалисты с высшим образованием на 10 000 населения), так и специфических (количество выпускников экономических специальностей, соотношение зарплаты экономиста и средней зарплаты по стране).

Дан прогноз потребности в экономических кадрах для Украины на основе статистических данных и корреляционно-регрессионного анализа, результатом которого стало построение регрессионной модели. Проведена классификация методов, которые используются при оценке стратегического планирования. Установлено, что для стратегического планирования развития кадров экономического профиля и оценки достигаемых результатов целесообразно использовать совокупность методов, включающих SWOT-анализ, PEST-анализ и матричные методы.

Предложены концептуальные подходы к формированию и развитию кадров экономического профиля в Украине, что предполагает четко определенную цель, задачи и приоритетные направления, этапы, методы и принципы их реализации, повышение квалификации специалистов, расширение круга выполняемых задач, повышение уровня их сложности, рост уровня компетентности специалистов. Проведен анализ нормативно-законодательной базы подготовки кадров экономического профиля, что позволило определить проблемы нормативно-правового обеспечения подготовки экономистов в Украине, предложены пути их устранения.

Ключевые слова: стратегическое управление, концептуальные подходы, формирование и развитие, кадры экономическиого профиля, методика оценки качества планирования, методика прогнозирования потребности в кадрах.

Trokhymets O.I. Startegic management of forming and development of specialists of economic profile in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for degree of candidate of economic science, major 08.00.03 - Economics and Management of National Economy. - Classic Private University. - Zaporizhja, 2010.

The essence and content of strategic approaches of forming of economists' development is determined. Foreign experience of economists training is analyzed. The system of evaluation and assessment of strategic planning of economic staff required for Ukraine which consists of general and specialized indicators.

Forecast of demand in economists for Ukraine is presented. It is defined that for strategic planning of economists' development and evaluation of achieved results it's reasonable to use a number of methods: SWOT-analysis, PEST-analysis, and matrix methods.

Conceptual approaches for forming of economists' development strategy and its effective realization in current condition and globalization processes are defined. Problems of legal regulation of economists' training in Ukraine are analyzed. The ways of their minimization are presented.

Key words: strategic management, concept approaches, forming and development, economic personnel, methods of quality assessment of planning, forecast of personnel required.