Управління процесами реструктуризації підприємств сфери послуг

Для досягнення поставленої мети поставлено та виконано наступні завдання:

визначити сутність управління реструктуризацією підприємств сфери послуг та обґрунтувати її особливості;

виявити елементи бізнес-процесів послуги, надати визначення, провести їх класифікацію,

узагальнити методи та етапи системи управління реструктуризацією підприємств;

проаналізувати тенденції доходів споживачів та обсягів послуг, що надаються, спрогнозувати їх динаміку;

оцінити потенціал Рівненської та Волинської областей щодо здатності санаторіїв адаптуватися до змін у попиті на послуги;

виявити та обґрунтувати елементи бізнес-процесів послуги та оцінити задоволеність ними споживачів;

здійснити оцінку реструктуризаційної здатності санаторіїв на підставі розробленого методичного підходу;

обґрунтувати напрямки управління реструктуризацією підприємств сфери послуг;

розробити механізм управління реструктуризацією підприємств сфери послуг.

Об'єктом дослідження є процеси управління реструктуризацією підприємств сфери послуг.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні засади управління реструктуризацію підприємств сфери послуг на підставі раціоналізації бізнес-процесів.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційного дослідження склали наукові праці та публікації вітчизняних та зарубіжних вчених з економічної теорії, економіки та менеджменту, проблем управління та реструктуризації підприємств, формування бізнес-процесів. Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи: теоретичне узагальнення та системний аналіз- при визначенні понять, статистичний аналіз - при проведенні аналізу соціальної складової економіки України та тенденціях розвитку підприємств сфери послуг Рівненської та Волинської областей; методи економіко-математичного моделювання при розробці трендових моделей; математичного моделювання (метод головних компонентів) - при визначенні напрямів реструктуризації; метод анкетування - при оцінці рівня задоволеності споживачів структурою бізнес-послуги; методичний підхід - при оцінці діяльності підприємств сфери послуг та графічні методи - при узагальненні та оформленні проведених досліджень та отриманих результатів.

Інформаційною основою дослідження стали законодавчі, нормативні акти щодо регулювання діяльності підприємств сфери послуг, матеріали публікацій провідних вчених з реструктуризації, статистичні дані, вітчизняні та закордонні періодичні видання, наукові звіти та матеріали власних досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні нового трирівневого підходу до реструктуризації підприємств сфери послуг через декомпозицію послуги на бізнес-процеси. Основні елементи наукової новизни, які винесені на захист, полягають в наступному:

вперше :

розроблено механізм реструктуризації підприємств сфери послуг, який побудовано на підставі триаспектної композиції та включає визначені види, напрямки, методи, заходи для кожного з досліджуваних підприємств та відповідну систему забезпечення;

удосконалено:

визначення цінності послуги як оптимального співвідношення певного набору бізнес-процесів, необхідних споживачеві у певній кількості та якості з урахуванням їхньої вартості у певний період часу для максимального задоволення потреб, що на відміну від існуючих, характеризується можливістю реструктуризації структурних елементів бізнес-процесів у разі недосягнення такого співвідношення для забезпечення цілісності системи послуг;

запропоновано методичний підхід оцінки реструктуризаційної здатності підприємств сфери послуг по рівнях на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності, використання наявних ресурсів та бізнес-процесів послуг, що надаються споживачам, що дозволяє визначити відповідний рівень змін для кожного з досліджуваних підприємств;

визначення періоду реструктуризації підприємств сфери послуг на підставі прогнозів динаміки доходів споживачів та обсягів послуг, що надаються, що дозволяє завчасно формувати за якістю та кількістю елементи бізнес-процесу послуги та максимально задовольнити потреби споживачів;

дістало подальшого розвитку:

підхід до обґрунтування напрямків реструктуризації підприємств сфери послуг, що включають удосконалення реструктуризаційного клімату, формування цінової та асортиментної політики, а також структуру елементів бізнес-процесу послуги, та, на відміну від існуючих, охоплює визначені рівні та дозволяє формувати управлінські рішення, що адекватно впливають на відповідний стан підприємств;

методичний підхід виявлення та обґрунтування елементів бізнес-процесів послуги та оцінки задоволеності ними споживачів, що, на відміну від існуючих, включає не тільки цільові та основні, а також допоміжні і супровідні, що дозволяє комплексно визначити ціннісне та вартісне їх наповнення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці механізму реструктуризації досліджуваних підприємств, що потребує впровадження необхідних змін. Доведено необхідність реструктуризації системи функціонування підприємств.

Представлені в роботі результати аналітичних досліджень, методичні розробки та рекомендації прийняті до впровадження профілакторієм «Сосновий бір» нафтопроводу «Дружба» (довідка № 54 від 24.11.2009 р.), ОП санаторієм «Червона калина» (довідка № 12 від 15. 02. 2010 р.), санаторієм «Пролісок» ТОВ «Укрбудмонтаж» (довідка № 43 від 18. 11. 2009 р.), ПВНЗ «Європейський університет» (довідка № 114 від 8. 12. 2009 р.), Міжгалузевій комплексній Програмі «Здоров'я нації» на 2003-2011 Рішення Рівненської обласної Ради від 10.03.2006 р. № 784, Комунальних підприємствах, лікувально-профілактичних закладах Рівненської області, довідка № 01/13-171р від 22.04.2010.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною завершеною роботою здобувача. Наукові положення, розробки та пропозиції, що містяться в роботі та виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення, висновки та рекомендації оприлюднені на наукових конференціях: IX, X, XI, XII науково-практичних конференціях «Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти» (Київ, 2003, 2004, 2005, 2006); «Проблеми та перспективи розвитку підприємств перехідної економіки України» (Київ, 2005); VIII, IX, X, XI науково-практичних конференціях «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість (Київ, 2005, 2006, 2007, 2008); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції» (Рівне, 2008); другій міжнародній науково-практичній конференції «Український Бурштиновий Світ» (НАН України, Київ - Рівне, 2008); науково-технічних радах Центру «Геополітика» (м. Рівне, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010) та Раді Науково-дослідного інституту «Проблеми людини» (Київ, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 6 робіт, загальний обсяг яких складає 5,05 др. арк. Із них 5- у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 4,8 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (168 найменувань) і додатків. Повний обсяг дисертації - 194 сторінка комп'ютерного тексту, в тому числі 26 таблиць, 27 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації викладено актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, методи та практичне значення роботи, подано відомості щодо апробації дослідження.

В першому розділі «Теоретичні підходи до управління реструктуризацією підприємств сфери послуг» узагальнено теоретичні основи щодо визначення сутності реструктуризації підприємств, особливості її проведення для сфери послуг, виявлено елементи бізнес-процесів послуги, надано визначення даного поняття, проведено їх класифікацію; досліджені методи та етапи управління реструктуризацією підприємств.

Сучасні умови господарювання, що характеризуються динамізмом конкурентного середовища, перенесенням центру ваги з ринку товарів на ринки послуг, істотними змінами не лише структури потреб населення, а й мотиваційних механізмів, високою чутливістю послуг до кон'юнктури ринку, тому в роботу зроблено висновок, що це обумовлює необхідність застосування дуалістичного підходу до визначення особливостей бізнес-процесів підприємств сфери послуг, сутність якого полягає у вирішенні проблеми визначення основного інтересу споживача, з одного боку, забезпечення для нього найбільш цінного результату з найменшими витратами, - з іншого.

Узагальнення показали, що послуга, за своїм змістом і класифікацією, є, насамперед, складним і багатогранним явищем, з огляду на її нематеріальний характер, особливості цінової конкуренції, взаємозв'язком та взаємообумовленістю окремих видів послуг, сезонністю споживання певних послуг тощо, як показано в роботі, це вимагає дослідження сфери обслуговування за допомогою процесного підходу до управління підприємством, концепції виробництва з використанням обмежених ресурсів, яка, найбільше відповідає її специфіці у поєднанні з управлінням підприємствами з точки зору якості надаваних послуг.

Аналіз наукових підходів показав, що процесний підхід дозволяє виділити особливості бізнес-процесів підприємств, кожен структурний елемент якого повинен бути спрямований на створення більшої ніж у конкурентів, цінності послуг. Це обумовило необхідність доповнення в роботі до основного та допоміжного видів, цільового, супутнього та обслуговуючого структурних елементів бізнес-процесів, які певним чином є взаємозалежними та взаємодоповнюючими, що обумовлює, у разі неефективності їхньої взаємодії, реструктуризацію послуги через певні елементи бізнес-процесів відповідно до основного інтересу споживачів підприємства, що призведе у майбутньому до нарощення цінності послуги.

Це дозволило сформулювати власне визначення цінності послуги як оптимального співвідношення набору бізнес-процесів, необхідних споживачеві у певній кількості та якості з урахуванням їхньої вартості у певний період часу для максимального задоволення потреб, та можливістю реструктуризації структурних елементів бізнес-процесів у разі недосягнення такого співвідношення для забезпечення цілісності системи послуг. У відповідності до цього в дослідженні обґрунтовано критерії, що визначають цінність послуги (рис. 1), які у своїй взаємозалежності забезпечують цінність послуги: вартісні, визначальним елементом яких є ціна, що є проявом монетарного відображення цінності, оскільки, споживач, використовуючи знижки, з одного боку, і отримуючи VIP послуги за високу ціну, з іншого, - отримує відчуття цінності; якісні - як сукупність суб'єктивного співвідношення: наскільки послуга є близькою до запитів споживача за відповідну ціну за всіма можливими альтернативами, що не обов'язково означає найвищу якість або найдешевший товар; кількісні, що відображають співвідношення максимального обсягу вигод за найнижчу ціну.

Рис. 1. Критерії, що визначають цінність послуги.

В роботі зроблено висновок, що необхідність реструктуризації структурних елементів бізнес-процесів пов'язана з особливостями визначення основного інтересу споживача у сфері послуг та можливістю досягнення для нього найбільш цінного результату і обумовлюється впливом вартісних, якісних та кількісних критеріїв цінності послуг з урахуванням їхньої взаємодії. Виходячи з цього, першочерговим завданням реструктуризації підприємств сфери послуг є розмежування усієї сукупності бізнес-процесів на структурні елементи, що мають найвищу цінність для споживача, і акцентувати на них увагу, та ті, що мають найнижчу цінність, для можливості додавати нові елементи бізнес-процеси або, навпаки, у разі необхідності, вилучати деякі з них, з метою підвищення цінності послуги для кожного конкретного споживача.

У другому розділі роботи «Дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників діяльності підприємств сфери послуг» автором проаналізовано тенденції доходів споживачів та обсягів послуг, що надаються, побудовано моделі для прогнозування їх динаміку; проведено оцінку потенціалу Рівненської та Волинської областей щодо здатності санаторіїв адаптуватися до змін у попиті на послуги; виявлено та обґрунтовано елементи бізнес-процесів послуги та ступінь задоволеності ними споживачів.

Дослідження динаміки соціальної складової економіки України, проведене в роботі шляхом аналізу доходів та видатків населення, зокрема, співставлення їх у відсотках до ВВП за зведеним та державним бюджетами, динаміки соціально-економічних показників України, виділення частки доходів населення у обсязі реалізованих послуг за аналізований період, що дозволило визначити характер соціальних тенденцій в цілому по Україні та сфери послуг, зокрема, аналіз доходів та видатків населення України показав загальне зростання як доходів населення, так і видатків, за період з 2002 по 2008 роки, зокрема, доходи населення за зведеним бюджетом зросли на 3,4%, видатки на 5,3% до ВВП.

Динаміка соціально-економічних показників України, свідчить про зниження офіційного рівня безробіття, який у 2008 становив 1,9%, що на 1,6% нижче, ніж у 2002 році. У той же час, ВВП на душу населення знизився на 860 грн. порівняно з 2008 роком і становить 19815 грн. на душу населення, при цьому наявні доходи на одну особу зросли і, у 2008 році, становили 13716,3 грн. При збільшенні номінальної середньої заробітної плати за місяць до 1906 грн. у 2008 році, що на 100 грн. більше, ніж у попередньому, слід зауважити на зниженні темпів її зростання за період з 2002 по 2008 роки на 11,3 відсотка. Це вимагає від підприємств сфери послуг визначати тенденції щодо характеру змін доходів населення України та обсягів реалізованих послуг, що обумовило побудову трендових рівнянь. Це дозволило провести прогнозування зміни таких взаємообумовлюючих та взаємодоповнюючих показників, як доходів населення України та обсягів реалізованих послуг, який виявив, що на кінець 2013 року питома вага доходів населення у обсязі реалізованих послуг складатиме 87,04%, що дасть змогу завчасно змінювати вартісну структуру послуги і її складових та проводити відповідну реструктуризацію.

Наступним етапом аналізу у межах трирівневого підходу оцінки реструктуризаційної здатності підприємств сфери послуг, стало дослідження тенденцій розвитку підприємств сфери послуг Волинської та Рівненської областей, на підставі яких виявлено позитивний характер динаміки доходів населення Волинської та Рівненської областей, що дає змогу виявити додаткові можливості щодо надання ширшого спектру послуг, підвищення їхньої якості, що дозволить, у свою чергу, створити передумови підвищення привабливості цих регіонів.

Для виявлення можливостей вчасно реструктуризувати обсяги послуг, що надаються санаторно-курортними та оздоровчими закладами, та формування відповідної інфраструктури через їх розширення або згортання досліджено динаміку кількості постійного населення Волинської та Рівненської областей та його розподілу за віковими категоріями, аналіз якої показав, що у Волинській та Рівненській областях простежується чітка тенденція до збільшення кількості працездатного населення на загальному фоні зниження кількості постійного, що обумовлено необхідність оцінки рівня захворюваності населення для можливості формування попиту на послуги санаторно-курортних та оздоровчих закладів регіонів.

Так, на загальному фоні незначного зниження кількості оздоровлених по Україні в цілому у 2008році, кількість відпочиваючих у Волинській та Рівненській областях суттєво зменшилася, що відповідно позначилося на частці областей у загальній кількості оздоровлених по Україні, саме тому, для встановлення причин зниження кількості бажаючих відпочити та пройти курс лікування у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Рівненської та Волинської областей в роботі визначено наявні перспективи розвитку підприємств та можливі шляхи покращення їхньої діяльності.

Таблиця 1. Зведені результати анкетування

Третім етапом розробленого методичного підходу стала оцінка задоволеності споживачів в аспекті елементів бізнес-послуг та за визначеними сегментами за віком, видами діяльності, доходами (табл.1) Так, із загальної кількості опитаних за віком, обслуговуючі бізнес-процеси, що надаються санаторно-курортними закладами влаштовують 43 % респондентів, що складає 301 особу, щодо кількості невдоволених, їхній % складає 57, або ж 399 осіб. Подібна тенденція спостерігається і у опитаних за станом матеріального забезпечення та за видом діяльності, влаштовує 32% і 21% , не влаштовує 68% і 79% відповідно, із загальної кількості опитаних за даним блоком. Разом з тим, кількість опитаних респондентів, за віком, яких влаштовують послуги, що входять до основних бізнес-процесів, з'ясувалось, що їхня кількість становить 98 осіб, що складає лише 14%, решта, а саме 86 % не вдоволені. За станом матеріального забезпечення результати свідчать про збільшення кількості вдоволених, їхній відсоток становить 47, невдоволені 53%. За видами діяльності, результати співпадають з даними отриманими від респондентів опитаних за матеріальним забезпеченням 47% і 53% відповідно.

Таким чином, узагальнюючи отримані результати в роботі зроблено висновки, що максимальна кількості невдоволених якістю бізнес-процесів спостерігається за станом матеріального забезпечення та за видами діяльності, що говорить не тільки про бажання населення отримувати більш якісні послуги від санаторно-курортних закладів, а й можливість їх оплачувати.

У третьому розділі «Удосконалення управління реструктуризацією підприємств сфери послуг на підставі процесного підходу» розроблено методичний підхід до оцінки підприємств сфери послуг, визначено та обґрунтовано напрямки удосконалення діяльності санаторно-курортних закладів, розроблено механізм реструктуризації санаторно-курортних підприємств.

В роботі встановлено, що основою реструктуризаційної здатності підприємств сфери послуг є результати їх діяльності, яку доцільно досліджувати в трирівневому аспекті її декомпозиції від цілого до часткового, а саме фінансово-господарську діяльність, ступінь використання ресурсів у розрахунку на одного працівника, елементів бізнес-процесів. Так, перший рівень було оцінено через фінансово-господарську діяльність на підставі обґрунтованих показників, зокрема, фінансового результату від діяльності після оподаткування, що відображає загальний результат діяльності підприємств, обсягу наданих послуг без ПДВ, показників рентабельності, обсяг наданих побутових послуг, автотранспортних послуг, послуг ЖКГ, культурно-масових послуг, послуг з охорони здоров'я та інших, що відображають структурні елементи бізнес-процесів, з метою отримання достовірної інформації щодо цінності наданих послуг.

Узагальнення показали, що має місце загальна тенденція зниження кількості обслужених осіб санаторно-курортними закладами Рівненської та Волинської областей, відпочиваючих протягом 2004-2008 років, що негативно позначилося на обсягах наданих послуг, що в свою чергу призвело до необхідності скорочення штату працівників, зокрема найвищий показник середньомісячної заробітної плати на 1 працівника у 2004 та 2006 роках. У 2007 році як наслідок всесвітньої економічної кризи у всіх аналізованих підприємств без винятку, спостерігається різке зниження усіх фінансово-господарських показників в середньому відсоток зниження становив від 30 до 50 відсотків за усіма показниками. Протягом 2008 року спостерігається розмежування за окремими підприємствами, так санаторій «Світязь» кількість обслужених осіб у 2008 році збільшилася на 3285 осіб у порівнянні з 2007 роком, у санаторії «Червона калина » на 185 осіб. У санаторії «Лісова пісня» - 3600 осіб у санаторії «Хрінники» на 2722 особи, що певним чином позначилося на обсязі наданих послуг та фінансовому результаті від звичайної діяльності.

Для оцінки третього рівня обрано узагальнюючі показники структурних елементів бізнес-процесів підприємств за 2004-2008 роки (табл.2). Так, загальна вартість наданих послуг санаторієм «Дружба» протягом 2004-2008 років складає 221,13 тис.грн., з яких вартість допоміжних бізнес-процесів, що включає надання побутових послуг складає 56,23 тис.грн., обслуговуючих (надання автотранспортних послуг) - 13,3 тис. грн., основних бізнес-процесів (послуги ЖКГ) - на суму 33,83 тис. грн., супровідних бізнес-процесів (надання культурно-масових послуг) - 7,5 тис. грн., цільових (надання послуг з охорони здоров'я ) 98,8 тис грн. та інших послуг на суму 11,47 тис. грн.

Таблиця 2. Структурні елементи бізнес-процесів санаторно-курортних закладів

Це стало підставою для визначення напрямків реструктуризації, які обґрунтовано та їм надана економічна інтерпретація. З використанням економіко-математичного моделювання та обробки розрахунків встановлено вплив визначених показників на формування визначено напрямок, який охарактеризовано як реструктуризаційний клімат, в аспекті формування системи задоволення споживачів та працівників та здатності підприємства до змін.

Другий напрямок можна охарактеризувати як цінову та асортименту політику, які можна формувати на основі раціоналізації структурних елементів бізнес-процесів, третій - визначено як структура бізнес-процесів, що максимально задовольняє кількісні та якісні вимоги споживачів на підставі співвідношенні цінності та вартості послуги (рис. 2).

Розрахунки підтвердили, що серед загальної кількості підприємств, які брали участь у формуванні першого напрямку, питома вага кожного з досліджуваних підприємств складає від 11,93% до 16,44%. Так, питома вага внеску санаторію «Червона калина» складає 15,84%, санаторію «Шацькі озера» 15,91%, санаторію «Світязь» 14,52%, санаторію «Хрінники» 13,16%, санаторію «Пролісок» 11,93%, санаторію «Дружба» 12,21% та санаторію «Лісова пісня» 16,44%, що дає підстави зробити висновок про наявність у досліджуваних санаторно-курортних закладів певних проблем щодо системи задоволення споживачів та працівників, яка обумовлює структурні елементи бізнес-процесів та потребують певного механізму щодо забезпечення реструктуризаційного клімату, а саме організаційної реструктуризації.

Рис. 2. Напрямки реструктуризації підприємств сфери послуг.

При обґрунтуванні другого напрямку, що обумовлює цінову та асортиментну політику, слід звернути увагу питому вагу внесків санаторію «Шацькі озера» та санаторію «Червона калина», які складають 57,77% і 26,70% відповідно, що свідчить про наявність широкого асортименту послуг та збалансовану цінову політику у даних санаторно-курортних закладів. Щодо внесків решти санаторіїв, зокрема, санаторію «Світязь», питома вага якого становить 2,85%, санаторію «Хрінники» 2,98%, санаторію «Пролісок» 2,20 %, санаторію «Дружба» 3,16% та санаторію «Лісова пісня» 4,36%, то необхідно відмітити доволі низькі відсотки внесків у формування другої головної компоненти, що зумовлено низькою якість послуг, що надаються та обумовлюють зменшення обсягів наданих послуг щодо цільових, основних та допоміжних структурних елементів бізнес-процесів та потребують оптимізації структурних елементів шляхом впровадження економічної реструктуризації.

Щодо внесків підприємств у формування третьої головної компоненти структури бізнес-процесів, необхідно відзначити внески санаторіїв «Шацькі озера» та «Червона калина», їхня питома вага становить 22,25% і 21,86% відповідно, що свідчить про розвинену структуру затрат, собівартості та якості послуг даних санаторно-курортних закладів. Внески решти санаторіїв становлять від 8,29% до 14,72%, а саме, санаторій «Дружба» 8,29%, санаторій «Лісова пісня» 14,72%, санаторій «Хрінники» 9,15%, санаторій «Пролісок» 10,84% та санаторій «Світязь» 12,89%, що свідчить про розгалуженість елементів структури певних бізнес-процесів, та зумовлює необхідність застосування реінжинірингу бізнес-процесів.

Запропонований механізм реструктуризації санаторно-курортних закладів включає в аспектну композицію та складається з організаційно-економічної складової та удосконалення бізнес-процесів і послуги в цілому. Даний підхід дозволить охопити всі елементи як в середині підприємства, так і елементи бізнес-процесів, які відбуваються у зовнішньому середовищі. Оскільки механізм реструктуризації санаторно-курортних закладів розглядається нами як певна система, тому виділено основні складові структурних елементів системи, з метою подальшого формування даного механізму. Основні складові елементи механізму реструктуризації базуються на наступних принципах, а саме, принцип ефективності, що обумовлює отримання ефективного результату від реструктуризації, а саме перевищення витрат на її проведення. Визначені структурні елементи механізму реструктуризації санаторно-курортних закладів: види, мета, методи, заходи та забезпечення, представлено на рис.3.

Наступними структурним елементом механізму є визначення мети реструктуризації в розрізі виділених видів реструктуризації. Таким чином, організаційна реструктуризація має на меті забезпечення реструктуризаційного клімату санаторно-курортних закладів, економічна реструктуризація - оптимізацію цінової та асортиментної політики підприємств, реінжиніринг бізнес-процесів - оптимізацію структурних елементів бізнес -процесів.

Наступним структурним елементом механізму реструктуризації є методи проведення змін, визначення яких дозволить сформулювати заходи, що обумовлені проведенням певних видів реструктуризації, а саме організаційна - формування системи задоволення споживачів та працівників; економічна - вибір методів ціноутворення, застосування асортиментної політики; реінжиніринг бізнес-процесів - структуризація складових елементів бізнес-процесів, оптимізація складу бізнес-процесів.

Виходячи з мети кожної з запропонованих видів реструктуризації, визначені методи реструктуризації, а саме: впровадження додаткових функцій щодо забезпечення реструктуризаційного клімату, формування системи ціннісно-вартісного оцінювання напрямків бізнес-процесів, дослідження ринку санаторно-курортних послуг з метою визначення сегментів ринку.

Проведення реструктуризації вимагає залучення нормативно-інструктивного та ресурсного забезпечення, що включає в себе забезпечення трудовими, матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами. В свою чергу, забезпечення трудовими ресурсами обумовлює наявність професіонально підготовлених і мотивованих працівників, результат реструктуризації визначається професіональним рівнем співробітників. Інформаційне забезпечення включає наявність засобів щодо розповсюдження інформації про мету, методи реструктуризації, хід проведення та результати проведених етапів. Таким чином, запропонований механізм реструктуризації підприємств сфери послуг складається з окремих структурних елементів, що зумовлює його системність, тобто, всі його елементи взаємозв'язані та доповнюють один одного, що позитивно відобразиться на структурних елементах внутрішнього середовища підприємства, так і на елементах бізнес-процесів, які відбуваються у зовнішньому середовищі

Рис.3. Механізм реструктуризації санаторно-курортних закладів.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз різних схем управління реорганізацією підприємства дозволив з'ясувати, що обумовлюючими чинниками вибору оптимального варіанту реорганізації є поточний стан справ на підприємстві та наявні внутрішні резерви і зовнішні умови, на основі проведення процедур експрес-аналізу фінансового стану; інвентаризації і оцінки активів; оцінки використання альтернативних схем реорганізації; оцінки технологічної та економічної доцільності; оцінки можливостей зовнішньої підтримки з боку державних органів влади; розробка пакета встановленої правової документації та ін.

Аналіз існуючих підходів, до дослідження проблеми визначення основного інтересу споживача та можливості досягнення для нього найбільш цінного результату з найменшими витратами, виявив нечітке розмежування бізнес-процесів створення споживчої цінності і процесів управління компанією, з одного боку, відсутність критеріїв, що дозволяють охарактеризувати специфічні властивості цінності послуг з урахуванням особливостей бізнес-процесів підприємств сфери послуг, з іншого,

З'ясування сутності поняття «цінність» дозволило виявити загальний характер її визначення та класифікації та відсутність урахування особливостей бізнес-процесів підприємств сфери послуг, що обумовило визначення цінності послуги як оптимального співвідношення певного набору бізнес-процесів, необхідних споживачеві у певній кількості та якості з урахуванням їхньої вартості у певний період часу для максимального задоволення потреб, та можливістю реструктуризації структурних елементів бізнес-процесів у разі недосягнення такого співвідношення для забезпечення цілісності системи послуг. Необхідність реструктуризації структурних елементів бізнес-процесів пов'язана з особливостями визначення основного інтересу споживача у сфері послуг та можливістю досягнення для нього найбільш цінного результату і обумовлюється впливом вартісних, якісних та кількісних критеріїв цінності послуг з урахуванням їхньої взаємодії.

Удосконалення управління реструктуризацією підприємств сфери послуг на підставі процесного підходу передбачає застосування певного методичного підходу до оцінки підприємств сфери послуг щодо визначення реструктуризаційної здатності підприємств сфери послуг.

Запропонований методичний підхід оцінки реструктуризаційної здатності підприємств сфери послуг на підставі оцінки показників фінансово-господарської діяльності, використання наявних ресурсів та бізнес-процесів послуг, що надаються споживачам, що дозволяє визначити відповідний рівень змін для кожного з досліджуваних підприємств.

Механізм управління реструктуризацією санаторно-курортних закладів розглядається нами як система певних структурних елементів, які взаємопов'язані між собою та утворюють єдину три аспектну композицію, яка включає в себе організаційно-економічну складову та удосконалення бізнес-процесів і послуги в цілому, що дозволить охопити всі елементи, як в середині підприємства, так і елементи бізнес-процесів, що формуються під впливом зовнішнього середовища.

Виходячи з мети кожної з запропонованих видів реструктуризації, визначені методи реструктуризації, а саме: впровадження додаткових функцій щодо забезпечення реструктуризаційного клімату, формування системи ціннісно-вартісного оцінювання напрямів бізнес-процесів, дослідження ринку санаторно-курортних послуг для визначення сегментів ринку, що обумовлюють розробку заході реструктуризації.

Запропонований механізм управління реструктуризацією підприємств сфери послуг складається з окремих структурних елементів, що зумовлює його системність, тобто, всі його елементи взаємозв'язані та доповнюють один одного, що позитивно відобразиться на структурних елементах внутрішнього середовища підприємства, так і на елементах бізнес-процесів, які відбуваються у зовнішньому середовищі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Лустюк Н. В. Реструктуризація як форма економічного і фінансового оздоровлення: Монографія. _ Рівне: Видавництво ППДМ, 2010. - 130 с.

2. Лустюк Н. В. Управління реструктуризацією підприємств: Монографія. _ Рівне: видавництво ППДМ, 2010. - 110 с.

3. Лустюк Н. В. Формування інноваційних технологій реструктуризації сфери послуг // Вісник НУВГП - Рівне, 2007. - Випуск 4 (40) Економіка. - С. 214 - 221.

4. Лустюк Н. В. Формування інноваційного потенціалу підприємств сфери послуг в процесі реструктуризації // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природного ресурсного потенціалу регіону - Київ, 2009. - Випуск ХІІІ. - С. 67 - 75.

5. Лустюк Н. В. Розробка механізму управління організаційно-економічною організацією на підприємстві // Моделювання регіональної економіки - Івано-Франківськ, 2009. - №2 (14). - С. 188 - 199.

Статті й тези у нефахових виданнях

6. Лустюк Н. В. Соціальна підтримка молоді громадськими організаціями Рівненщини // Жінка в Україні - Київ, 2005. - Том 32. - С. 477 - 479.

7. Лустюк Н. В. Проблема інформаційного забезпечення підприємств при реструктуризації // Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки практики і освіти - Київ, 2006. - С. 236 - 240.

8. Лустюк Н. В. Потенціал підприємств сфери послуг в наслідок реструктуризації // Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції - Рівне, 2008. - С. 320 - 324.

Размещено на Allbest.ru