Розвиток системного та процесного підходів до управління якістю промислового виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток системного та процесного підходів до управління якістю промислового виробництва

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(підприємства металургійного комплексу та машинобудування)

Горчакова Олена Миколаївна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Мартякова Олена Володимирівна,

Державний вищий навчальний заклад

«Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

завідувач кафедри управління виробництвом.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Аптекар Савелій Семенович,

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),

завідувач кафедри інвестиційного менеджменту;

кандидат економічних наук

Таран-Лала Олена Миколаївна,

Полтавський університет споживчої кооперації України Міністерства освіти і науки України (м. Полтава),

доцент кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глобалізація світової економіки, вступ України до Світової організації торгівлі розширює межі ринків для вітчизняних підприємств. Відкритість економік висуває високі вимоги до якості товарів, забезпечення конкурентних переваг потребує суттєвого підвищення ефективності управління виробництвом й одного з його важливих елементів - системи управління якістю. У сучасних умовах формуються нові вимоги до управління якістю як механізму забезпечення високої конкурентоспроможності продукції, споживачі усе більшу увагу приділяють питанням якості продукції. Тому виробники вимушені удосконалювати технології та методи управління виробництвом, щоб забезпечити підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

Підприємства збільшують витрати на вдосконалення систем управління якістю, контроль якості продукції, консалтингові послуги та сертифікацію систем управління якістю на відповідність міжнародним стандартам. Але ці витрати не завжди є ефективними, суттєвого підвищення якості продукції не відбувається. Незадовільна результативність реалізації принципів управління якістю, рекомендованих стандартами ISO серії 9000, пов'язана, в першу чергу, з відсутністю науково-обґрунтованих методів формалізації виробничої системи у вигляді сукупності процесів управління та виробництва, що обумовлює неузгоджене функціонування систем управління якістю та загального менеджменту підприємства. У зв'язку з цим теорія управління якістю потребує подальшої розробки щодо принципів і методів формалізації процесів промислового виробництва як чинників створення ефективних систем менеджменту якості. Формування концепції побудови системи управління виробництвом з позицій сучасного менеджменту якості та розробка методів оцінки функціонування процесів управління якістю є важливими для підприємств складноструктурованих та експортоорієнтованих галузей промисловості, оскільки сприяють підвищенню конкурентоспроможності продукції та прибутковості підприємств на підставі реалізації системного та процесного підходів до управління.

Теоретичні та практичні аспекти підвищення якості продукції, управління та виробництва досліджено в роботах вітчизняних і зарубіжних учених: С. Аптекаря, А. Гребе, Т. Конті, А. Стрільця, О. Мартякової, О. Момота, Ф. Поклонського, М. Світкіна, О. Таран-Лала. Значний внесок у дослідження процесного підходу до управління якістю зробили В. Версан, Е. Гончаров, Г. Козаченко, Ю. Саков, Е. Мінько. Питання системного підходу в управлінні обґрунтовано у працях А. Алєксеєва, В. Василенка, А. Качинського, М. Гущиної, К. Сороки.

Констатуючи необхідність підвищення якості, більшість авторів у своїх дослідженнях акцентують увагу лише на одному з принципів управління якістю, що не дозволяє використовувати комплексні методичні підходи до формування систем управління якістю та їх оцінки. З цієї причини принципи управління якістю і питання комплексного їх застосування потребують подальшого дослідження, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України за темою «Управління техніко-економічним потенціалом системи вугледобувних підприємств в умовах фінансових, екологічних і соціальних обмежень» (2007 - 2012 рр., номер держреєстрації 0107?011019), у рамках якої обґрунтовано і запропоновано методичні підходи до розвитку системного і процесного підходів до управління та запропоновано системний метод оцінки якості виробничих процесів. Окремі положення роботи розроблені згідно з тематикою науково-дослідних робіт ВНЗ «Національна академія управління» Міністерства освіти і науки України за темою «Дослідження впливу системних методів управління підприємством на зростання якості продукції» (2009 - 2010 рр., номер держреєстрації 0109U007508), у рамках якої розроблено функціонально-процесну систему управління виробництвом та обґрунтовано підхід до розрахунку ступеня інтеграції системи управління якістю у загальний виробничий менеджмент.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень і науково-методичних засад управління якістю промислового виробництва на підставі системного і процесного підходів до управління.

Для досягнення встановленої мети в роботі вирішено такі завдання:

проаналізовано етапи еволюції і сутність систем управління якістю (СУЯ) з позицій адаптації підприємств до вимог ринку;

досліджено принципи управління якістю - системний і процесний підходи до управління, та визначено напрямки їх реалізації в діяльності підприємства;

обґрунтовано концепцію формування системи управління якістю;

обґрунтовано заходи щодо підвищення конкурентоспроможності продукції на металургійних підприємствах України;

визначено особливості функціонування систем управління якістю на металургійних підприємствах;

досліджено науково-методичні підходи до формалізації управлінської діяльності та удосконалено етапи циклу управління виробництвом;

розроблено типову функціонально-процесну систему виробництва;

запропоновано науково-методичний підхід до розрахунку ступеня інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент підприємства;

запропоновано організаційно-економічну модель процесу виробництва та методичний підхід до оцінки результативності процесів управління на підприємстві.

Об'єктом дослідження є процеси управління якістю на металургійних підприємствах.

Предметом дослідження є науково-методичні засади управління якістю виробництва на металургійних підприємствах з позицій системного та процесного підходів.

Методи дослідження. Теоретичним і методичним підґрунтям дисертаційної роботи є класичні положення теорії управління, загальної теорії систем, теорії сучасного менеджменту та принципи менеджменту якості, міжнародні стандарти з управління якістю. У процесі дослідження використано такі наукові методи: історичного підходу, аналізу і синтезу (для обґрунтування концепції формування системи управління якістю та розробки методичного підходу до формалізації процесів виробничої системи у тривимірному просторі); вибіркових досліджень, логічного та техніко-економічного аналізу (для дослідження конкурентоспроможності продукції та фінансово-господарської діяльності підприємств); системного підходу, наукових абстракцій, графічного та математичного моделювання (при розробці типової функціонально-процесної системи виробництва); проектування та імітаційного моделювання (при розробці методу оцінки ступеня інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент виробництва); експертних оцінок та ранжування (при оцінці стану процесів системи управління якістю).

Як джерела інформації використано міжнародні стандарти з управління якістю, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані фінансової звітності та матеріали металургійних підприємств, результати наукових досліджень, проведених автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методів управління виробництвом на підставі розвитку науково-методичних положень системного і процесного підходів до менеджменту якості. Найбільш суттєві наукові результати полягають у такому:

уперше:

розроблено функціонально-процесну систему виробництва, а саме взаємопов'язану систему функцій і процесів управління, формалізованих графічною, математичною та семантичною складовими, що на відміну від існуючих дозволяє оцінити ступінь інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент;

удосконалено:

концепцію формування системи управління якістю виробництва, яка складається з формалізації процесів виробництва у системі управління якістю, стандартизації посадових інструкцій з конкретизацією сфери відповідальності у межах процесів, оцінки результативності процесів управління та якості процесів виробництва, що дозволяє досягнути максимального рівня узгодження управління якістю з загальним менеджментом виробництва;

методичний підхід до систематизації процесів виробничої системи у вигляді тернарної моделі, на підставі якої розроблено топологію виробничої структури управління життєвим циклом виробництва, яка на відміну від існуючих об'єднує управлінську діяльність та виробництво у тривимірному просторі, що дозволяє реалізувати принципи системного та процесного підходів до управління в діяльності підприємства;

метод оцінки процесів системи управління якістю на основі показника квалітативності процесу, який враховує прогресивність методу реалізації встановлених цілей, обсяг витрат на здійснення процесу та досягнуті результати у певний період часу, що дозволяє здійснювати діагностику рівня якості виробництва на підприємстві.

дістали подальшого розвитку:

науково-методичний підхід до забезпечення функціонування систем управління якістю у вигляді організаційно-економічної моделі виробничих процесів, що дозволяє враховувати економічну ефективність заходів щодо підвищення якості;

способи формалізації управлінської діяльності з позицій сучасного менеджменту якості у вигляді циклу, який складається з етапів планування, організації, регулювання, верифікації, поліпшення та формує функціонально-процесну систему виробництва;

методичний підхід до оцінки результативності управлінської діяльності, визначальною особливістю якого є системне урахування вагомості функцій, що складають процес управління, що дає можливість об'єктивної оцінки процесів управління у функціональному розрізі виробничої системи.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані висновки та рекомендації знайшли практичне застосування в діяльності підприємств Донецької області. Методичні розробки з формування процесів виробничої системи з урахуванням максимальної узгодженості та оптимізації діяльності компонентів промислового виробництва використані при розробці програм розвитку ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» для підвищення якості та конкурентоспроможності продукції в ринкових умовах (довідка № 83-13/875 від 26.09.2008 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використано в діяльності Державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» у процесі проведення аудиту систем менеджменту якості та при наданні консалтингових послуг підприємствам металургійного комплексу (довідка № 12656/25-06 від 22.09.2008 р.). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету при викладанні дисципліни «Кваліметрія та управління якістю» (довідка № 187/3 від 18.06.2009 р.) та ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» при викладанні дисципліни «Основи менеджменту» (довідка № 45.6-20 від 24.12.09 р.).

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні і практичні результати дисертації доповідались і були схвалені на 6 науково-практичних конференціях:

на 4 міжнародних: «Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності в контексті міжнародної інтеграції» (м. Донецьк, 2007 р.); «Геотехнології і управління виробництвом ХХІ сторіччя» (м. Донецьк, 2007 р.); «Сучасні проблеми управління виробництвом» (м. Донецьк, 2009 р.); «Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання» (м. Донецьк, 2009 р.);

на 2 всеукраїнських та регіональних: «Людський капітал України: положення, проблеми і перспективи відновлення» (м. Київ, 2007 р.) «Проблеми розвитку і впровадження систем управління якістю в регіоні» (м. Донецьк, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, серед яких 13 статей у фахових виданнях і 5 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 5,9 д.а., із яких автору належить 4,9 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація загальним обсягом 186 сторінок комп'ютерного тексту містить 31 таблицю (на 14 сторінках), 18 рисунків (на 7 сторінках), список використаних джерел із 222 найменувань (на 22 сторінках) та 2 додатки (на 5 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення, відображено апробацію одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи і тенденції розвитку підходів до управління якістю» проаналізовано етапи еволюції систем менеджменту якості і сутність систем управління якістю з позицій адаптації підприємств до вимог ринку, розкрито принципи системного та процесного підходів до управління якістю та визначено напрямки їх реалізації в діяльності підприємства, обґрунтовано концепцію формування системи управління якістю.

Сучасний етап розвитку управління виробництвом характеризується орієнтацією на максимальне задоволення потреб споживачів, що пов'язано з жорсткою конкуренцією підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Результати дослідження еволюції підходів до управління якістю свідчать, що даний напрям науки і практики розвивається і набуває актуальності у всьому світі. Головною тенденцією в розвитку управління якістю є перенесення поняття «якість» з продукції на виробництво, якість якого визначається якістю управління, якістю процесів та рівнем досягнення цілей підприємства. Еволюцію підходів до управління якістю систематизовано у табл.1.

На підставі наукових концепцій та досвіду розвинутих країн з підвищення якості продукції міжнародною організацією зі стандартизації розроблено стандарти ISO серії 9000 на системи управління якістю (СУЯ), які базуються на восьми принципах управління якістю. Дослідження досвіду впровадження СУЯ довели, що принципи системного та процесного підходів до управління виробництвом реалізуються не повною мірою через відсутність у стандартах чітких вимог щодо кількості, критеріїв оцінки та змісту процесів системи управління якістю. Підприємство має самостійно визначати таку структуру процесів та вирішувати проблему сумісності системи управління якістю з загальним менеджментом підприємства, що породжує організаційні конфлікти, перешкоджає реалізації процесного та системного підходів до управління.

Таблиця 1

Підходи до управління якістю в процесі еволюції та їх ознаки

Роки	Підходи до управління якістю	Ознаки
до 1900	Контроль усієї продукції	Відбракування або технічний контроль продукції. Мета - виявлення браку наприкінці виробничого процесу
1900	Вибірковий контроль
1920	Приймальний контроль
1940	Статистичний контроль продукції
1960	Статистичний контроль процесів	Виконання вимог до якості засобами оперативного характеру (втручання у виробничий процес). Мета - виявлення браку у процесі виробництва
1980	Система забезпечення якості	Забезпечення якості продукції впродовж усього життєвого циклу. Мета - попередження браку
2000	Система управління якістю	Забезпечення якості виробництва. Мета - підвищення рівня досягнення встановлених цілей щодо якості продукції, якості виробничих процесів та якості управління
2008	Управління підприємством на основі загального менеджменту якості

Мета функціонування системи управління якістю виробництва полягає у створенні сприятливих умов для досягнення підприємством встановлених цілей. Система управління якістю повинна враховувати всю сукупність процесів виробничої системи, які впливають на якість продукції, та забезпечувати максимізацію прибутку і підвищення конкурентоспроможності продукції через задоволення потреб споживачів. З урахуванням сутності системи управління якістю в роботі удосконалено концепцію формування системи управління якістю виробництва на промисловому підприємстві (рис.1).

Розвиток системного та процесного підходів передбачає формалізацію процесів виробничої системи на підставі розробленого методичного підходу, згідно до якого у тривимірному просторі формалізуються процеси управління та життєвий цикл виробництва. Це дозволило побудувати топологію виробничих структур управління життєвим циклом виробництва, завдяки якій системно формалізуються функції і процеси управління.

Кількість елементарних функцій управління виробничої системи пропонується розраховувати за формулою

Rs = I_X J_Y К_Z, (1)

де Rs - кількість елементарних функцій управління у виробничій системі; управління якість металургійний конкурентоспроможність

I_X, J_Y, К_Z - кількість елементоутворюючих чинників системи по осях x, y, z

(x - етапи управління, y - життєвий цикл ресурсу, z - види виробництва).

Формалізація кількості функцій управління виробництвом дозволяє оптимізувати управлінську діяльність та конкретизувати відповідальність і повноваження працівників. Деталізація внутрішнього змісту тернарної виробничої системи підприємства можлива лише при поетапному переході на нижчі рівні структурної ієрархії. Поетапні переходи за допомогою методів структурної (категоріальний, тактичний, оперативний та операційні рівні) і процесної (суперпроцес, процес, субпроцес та надпроцес) декомпозицій дозволяють деталізувати управлінську відповідальність як у рамках процесу, так і при переході з вищої ланки управління на нижчу.

Принципи системного та процесного підходів до управління, закладені в стандартах ISO, повною мірою реалізуються при формалізації виробничої системи у тернарній системі виробництва, що сприяє формуванню ефективної системи управління якістю виробництва та є інструментом підвищення рівня ефективності управління і зниження витрат виробництва.

У другому розділі «Аналіз металургійного виробництва та оцінка систем управління якістю на підприємствах» на підставі аналізу діяльності металургійних підприємств обґрунтовано необхідність втілення систем управління якістю з метою підвищення конкурентоспроможності металургійної продукції, визначено особливості функціонування систем управління якістю та запропоновано метод системної оцінки процесів СУЯ.

Умови господарювання, які склалися в Україні, обумовили необхідність розвитку науково-методичних підходів до управління якістю виробництва, а також напрямів їх реалізації, які враховують як загальнотеоретичні та методичні положення, так і специфіку діяльності підприємств, зокрема чорної металургії. Оскільки металургійне виробництво - найважливіша складова економіки України, яка забезпечує більше 20% питомої ваги у структурі національного виробництва, то необхідною умовою поліпшення економічного стану країни та виходу з фінансової кризи є підвищення конкурентоспроможності металургійної продукції. Збільшення імпорту та зниження експорту, зростання питомої ваги збиткових підприємств, зниження вартості металопродукції на зовнішніх ринках свідчать про її низьку конкурентоспроможність. Причинами зниження конкурентоспроможності є висока ціна, недостатня якість, висока енерго- і матеріаломісткість, що є наслідком низького організаційно-технічного рівня виробництва; застосування застарілих стандартів; низьких темпів впровадження міжнародних стандартів з управління підприємством. В умовах загострення конкуренції впровадження стандарту ISO 9001-2008 на системи управління якістю є необхідною умовою підвищення конкурентоспроможності металургійної продукції.

Аналіз стану металургійного виробництва довів, що в сучасних умовах підприємства галузі розвиваються нестабільно: з 13 основних металургійних підприємств Донецької області прибуток отримують лише 9. При цьому більше 70% суми загального фінансового результату забезпечує прибуткова діяльність ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» і ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча». З метою виявлення впливу систем управління якістю на фінансові результати підприємств в роботі здійснено порівняльний аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «МК «Азовсталь», ВАТ «ДМЗ», ВАТ ММК iм.Iллiча, який довів, що підприємства мають низьку платоспроможність та зниження прибутковості на фоні зростання адміністративних витрат. Найбільш негативні фінансові результати спостерігаються на ВАТ «ДМЗ», де значення показника рентабельності адміністративних витрат у 8 разів нижче у порівнянні з ВАТ ММК ім. Ілліча, та у 40 разів нижче, ніж на ВАТ «МК «Азовсталь», тобто підприємство потребує негайного підвищення ефективності та якості управління. Прибутковість та платоспроможність підприємств значною мірою залежать від організації управління підприємством взагалі та якості виробництва зокрема. Тому побудова ефективної системи управління якістю є необхідним кроком до підвищення конкурентоспроможності продукції та покращення фінансових результатів.

Аналіз системи управління якістю на ВАТ «ДМЗ» за процесами життєвого циклу продукції: «Проектування і розробка продукції», «Закупівлі. Організація матеріально-технічного постачання», «Вхідний контроль. Верифікація закупленої продукції», «Управління невідповідною продукцією», «Процес управління невідповідною продукцією, виявленою у споживача», свідчить, що підприємство здійснює моніторинг етапів виробництва, які впливають на якість продукції. Аналіз виявив недоліки системи управління якістю: процеси СУЯ слабоструктуровані та недостатньо формалізовані, що перешкоджає реалізації системного підходу до управління якістю; у посадових інструкціях недостатньо розкрито функціональну відповідальність працівників у рамках процесу, що негативно впливає на результати діяльності. Основними параметрами оцінки діяльності у рамках СУЯ є кількісна оцінка відповідності продукції нормативній документації, тобто на підприємстві відсутня системна оцінка якості процесів, що перешкоджає ефективному функціонуванню виробничої системи.

Для підвищення якості виробництва за рахунок якості функціонування процесів у дисертації запропоновано експертним шляхом вимірювати стан процесів системи управління якістю через оцінку прогресивності методу реалізації встановлених цілей, обсягу витрат на здійснення процесу та досягнутих результатів у певний період часу. На підставі одержаного результату має визначатися квалітативність процесу за критеріями оцінки, рекомендовані значення якої наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Елементи оцінки якості процесів СУЯ

Оцінка, бал	Результат R	Витрати C	Метод M
1	Не відповідає стандарту за всіма показниками	Великі витрати	Відбракування
2	Не відповідає стандарту за декількома показниками	Помірно великі витрати	Статистичний контроль продукції
3	Відповідає стандарту	Середні витрати	Статистичний контроль процесів
4	Відповідає фактичним вимогам	Помірно малі витрати	Система забезпечення якості
5	Відповідність прихованим потребам	Малі витрати	Система управління якістю

Оцінку стану процесу СУЯ запропоновано здійснювати за допомогою показника квалітативності процесу за формулою

Q = R C М, (2)

де Q - квалітативність процесу, балів;

R - результат процесу, балів;

C- рівень витрат, балів;

M - кількісна оцінка прогресивності методу управління процесом, балів.

В результаті можливих комбінацій елементів та їх характеристик може бути одержано 125 варіантів квалітативності процесів, які запропоновано класифікувати за п'ятьма рівнями якості (табл.3)

Таблиця 3

Рівні якості процесів

Рівень якості	Інтервал, балів	Характеристика процесу	Кількість варіантів у матриці
1 (найвищий)	Q > 100	Досконалий процес	1
2 (високий)	76 ? Q ? 100	Адекватний процес	6
3 (середній)	51 ? Q < 76	Керований процес	13
4 (низький)	26 ? Q < 51	Виконуваний процес	25
5 (найнижчий)	Q < 26	Неповний процес	80

За результатами розрахунку кожен рівень якості визначає обсяг втручання у процес з боку лінійного персоналу, керівника процесу або з боку вищого керівництва.

В роботі розраховано квалітативність процесу «Закупівлі. Організація матеріально-технічного постачання» для умов ВАТ «ДМЗ», яка дорівнює 60 балам і відповідає 3 рівню якості процесу та характеризує його як виконуваний процес, який планується, відстежується, аналізується та налаштовується, однак потребує втручання з боку відповідального за процес та впливу на складові процесу з метою доведення його до оптимального стану. Таку оцінку доцільно проводити при визначенні напрямів удосконалення системи управління якістю і раціоналізації управлінської діяльності на підприємстві.

У третьому розділі «Реалізація системного і процесного підходів до управління якістю виробництва» удосконалено етапи циклу управління та систематизовано чинники виробничої системи, розроблено функціонально-процесну систему виробництва, запропоновано методичні підходи до розрахунку ступеня інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент виробництва та оцінки результативності процесів управління.

Рівень результативності управління якістю промислового виробництва, перш за все, залежить від ступеня інформованості менеджерів про стан виробництва. Існуючі методи управління виробництвом на підприємстві потребують удосконалення з позицій системного та процесного підходів, виходячи з того, що якість продукції та ефективність виробництва є результатом функціонування усіх процесів виробничої системи. В роботі доведено, що способи формалізації управлінської діяльності класичного та сучасного менеджменту якості значно відрізняються та не дають можливості побудувати системну модель процесів виробництва на підставі розробленого методичного підходу. Тому цикл управління вдосконалено виходячи з аналізу функцій Файоля, фаз Демінга та їх модифікацій. Чинники управління (диспозитивні чинники) є чинниками доцільної діяльності, яка полягає в плануванні, організації, регулюванні, верифікації, поліпшенні стану виробничої системи. На основі формалізованих системних чинників розроблено типову функціонально-процесну систему (ФПС) промислового виробництва (рис.2).

Рис.2. Типова функціонально-процесна система промислового виробництва

У табл. 4 наведено склад елементарних функцій процесу верифікації (одного з п'яти процесів управління) виробничої системи металургійного підприємства для умов прокатного виробництва.

Таблиця 4

Функції процесу «верифікація прокатного виробництва»

Індекс	Найменування елементарних функцій
х3 у0 z4	Верифікація розробки прокатного виробництва
х3 у1 z4	Верифікація забезпечення прокатного виробництва
х3 у2 z4	Верифікація підготовки прокатного виробництва
х3 у3 z4	Верифікація формування прокатного виробництва
х3 у4 z4	Верифікація реалізації прокатного виробництва

Формування та функціонування системи управління якістю виробництва на підставі ФПС представляє внутрішню організацію, яка визначає порядок здійснення управлінських функцій для доведення системи до необхідного стану. Конкретизація кількості та змісту функцій у процесах СУЯ дозволяє розробити нормативні документи на підприємстві, що регламентують причинно-наслідкові зв'язки між пропонованими методами управління та елементарними функціями (операціями) трудової діяльності. Це надасть можливість здійснювати узгоджене та послідовне виконання управлінської діяльності, виключити дублювання функцій, оптимізувати організаційну структуру та знизити витрати на управління.

На підставі типової ФПС автором запропоновано підхід до визначення ступеню інтеграції процесів системи управління якістю в загальний менеджмент за формулою

С = (F/Р)•100, (3)

де С - ступінь інтеграції СУЯ в загальний менеджмент виробництва, %;

F - кількість формалізованих функції управління виробництвом у процесах СУЯ, од;

Р - загальна кількість функцій управління у виробничій системі, од.

Цільова спрямованість запропонованого методичного підходу полягає у визначенні за допомогою розробленої ФПС чисельного значення ступеню інтеграції СУЯ в загальний менеджмент виробництва з метою оптимізації цього показника.

Автором проведено апробацію підходу на трьох металургійних підприємствах, для яких розраховано та здійснено порівняльну оцінку ступеню інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент виробництва, табл. 5.

Таблиця 5

Показник інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент виробництва

Ступінь інтеграції	ВАТ «ДМЗ»	ВАТ «МК «Азовсталь»	ВАТ ММК ім. Ілліча
С, %	32	56	40

На підприємствах має місце недостатня інтеграція СУЯ в загальний менеджмент виробництва: 68% управлінської діяльності на ВАТ «ДМЗ», 44% на ВАТ «МК «Азовсталь» та 60% на ВАТ ММК ім. Ілліча здійснюється без систематизованого аналізу результатів або не формалізовано взагалі, що підвищує невизначеність у виробничий системі та знижує відповідальність керівників.

Встановлено, що недоліком функціонування СУЯ на металургійних підприємствах є відсутність економічної оцінки при вдосконаленні виробничої діяльності з урахуванням технічних та економічних показників. Якщо формалізувати процеси у системі управління якістю виробництва та визначити їх економічні показники, то можна значно зменшити витрати на виробництво. Для цього розроблено організаційно-економічну модель процесів системи управління якістю, схема якої наведена на рис. 3

Використання запропонованої організаційно-економічної моделі надає можливість оцінювати та постійно поліпшувати виробничі процеси системи управління якістю з урахуванням економічної ефективності.

На підставі розробленої функціонально-процесної системи виробництва удосконалено підхід до оцінки результативності процесів управлінської діяльності. Результативність процесу управління пропонується розраховувати за формулою

_n

Rп = ? (Rф _i • d _i)/ n, (4)

_i=1

де Rп - результативність процесу управління, ум.од.;

Rф - результативність і-ої функції процесу управління, ум.од.;

d - ваговий коефіцієнт і-ої функції, частки;

n - кількість елементарних функцій у процесі управління.

Ваговий коефіцієнт може приймати різні значення в залежності від видів виробництва і напрямків діяльності підприємства та змінюватись в залежності від встановлених цілей. Середньоарифметична результативність процесів управління за підсумками року буде характеризувати результативність функціонування всього управлінського апарату.

Запропоновані методичні підходи надають можливість здійснення обґрунтованого впливу на процеси виробництва в напрямках підвищення якості, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції та ефективності діяльності підприємства. Виконанні розрахунки показників квалітативності процесу системи управління якістю та ступеню інтеграції СУЯ в загальний менеджмент підтвердили доцільність їх застосування для оцінки якості виробництва на промислових підприємствах.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обґрунтовано й вирішено науково-прикладне завдання щодо підвищення якості промислового виробництва на основі розвитку системного та процесного підходів до управління. Результати дослідження дозволили сформулювати наступні висновки.

1. Загальні тенденції розвитку вітчизняних промислових підприємств свідчать, що необхідною умовою забезпечення конкурентоспроможності продукції є спрямованість сучасних підприємств на формування ефективних систем управління якістю виробництва. Доведено, що головним у сучасній концепції управління якістю є перенесення поняття «якість» з продукції на виробництво, що характеризується якістю управління, якістю процесів та рівнем досягнення встановлених цілей.

2. Пошук шляхів підвищення якості виробництва обумовив теоретичне обґрунтування необхідності розвитку системного та процесного підходів до управління. Доведено, що проблемою реалізації цих принципів сучасного менеджменту якості, закладених у стандартах ISO серії 9000, є відсутність науково-методичного підходу до формалізації процесів виробництва у системному взаємозв'язку та їх комплексної оцінки. Виключення з уваги процесних, системних або функціональних властивостей виробничої діяльності збільшує ступінь інформаційної невизначеності при ухваленні управлінських рішень та негативно впливає на якість промислового виробництва.

3. На основі дослідження принципів та складу системи управління якістю удосконалено напрями її формування у вигляді концепції, яка складається з наступних етапів: обґрунтування методичного підходу до формалізації процесів виробництва; розробки формалізованої системи управління виробництвом, розрахунку рівня формалізації управлінської діяльності; документування процесів виробництва у системі управління якістю; оцінки процесів СУЯ та результативності управління. На підставі методичного підходу до формалізації процесів виробництва побудовано топологію структури управління життєвим циклом виробництва, що дозволяє отримувати повну інформацію про складові виробництва у системному взаємозв'язку та здійснювати цільовий вплив на параметри виробничої системи у процесі досягнення встановлених цілей.

4. Зростання кількості збиткових підприємств, збільшення імпорту та зниження експорту, зниження вартості металопродукції на зовнішніх ринках свідчать про зниження конкурентоспроможності металургійної продукції. Заходами щодо підвищення конкурентоспроможності продукції та ефективності виробництва є підвищення організаційно-технічного рівня виробництва та втілення ефективних систем управління якістю. Аналіз управлінської та фінансово-господарської діяльності на металургійних підприємствах довів, що тиск іноземних конкурентів та фінансова криза негативно відбилися на результатах діяльності, однак рівень негативного впливу значно відрізняється, що визначається різними підходами до організації управління на підприємствах.

5. Результати дослідження систем управління якістю на металургійних підприємствах свідчать про наступні вади їх функціонування: процеси виробничої системи підприємств слабко структуровані та недостатньо формалізовані, основними параметрами оцінки діяльності у рамках СУЯ є кількісна оцінка відповідності продукції нормативній документації, на підприємствах відсутня системна оцінка якості процесів, постійне поліпшення якості продукції з урахуванням економічної ефективності не є основним напрямком виробничої діяльності, що обумовлює низьку ефективність систем управління якістю на підприємствах.

6. Запропоновано метод оцінки процесів системи управління якістю через використання показника квалітативності процесу, що дозволяє враховувати прогресивність методу реалізації встановлених цілей, обсяг витрат на здійснення процесу та досягнуті результати у певний період часу, а також регламентує обсяг втручання у процес з боку лінійного персоналу, керівника процесу або з боку вищого керівництва залежно від рівня якості процесу.

7. Теоретичне узагальнення підходів до формалізації управлінської діяльності надало можливість удосконалити цикл управління та розробити типову функціонально-процесну систему виробництва, яка графічно, семантично та математично формалізує функції, процеси та технологію управління виробництвом, що дозволяє на підставі одержаної інформації здійснювати обґрунтований вплив на функціонування господарської системи. У ФПС функції управління вбудовуються у процеси, комплектують систему виробничого менеджменту підприємства. Конкретизація функцій управління у посадових інструкціях дозволить знизити ступінь невизначеності у виробничому середовищі та системно оцінювати результативність управлінської діяльності.

8. Розроблено методичні підходи до оцінки ступеню інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент виробництва та результативності процесів управління, використання яких дозволяє одержати об'єктивну інформацію щодо функціонування системи управління якістю на підприємстві та її результативності. Виконанні розрахунки ступеню інтеграції СУЯ на металургійних підприємствах підтвердили доцільність їх застосування для оцінки якості промислового виробництва.

9. Запропоновано організаційно-економічну модель процесів СУЯ виробництва, яка дає можливість вимірювати та постійно поліпшувати якість виробничих процесів з урахуванням економічної ефективності з метою побудови ефективної системи управління якістю виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Горчакова Е.Н. Совершенствование процесса управления путем разработки требований к информационному обеспечению на основе принципов TQM / А. И. Момот, Е. Н. Горчакова // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб.науч.тр./ НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти: редкол.: Булеев И. П. (отв.ред) [и др.]. - Донецк, 2006. - С.129-135.

Особистий внесок: аналіз принципів загального менеджменту якості.

2. Горчакова Е.Н. Системный метод описания качества промышленного предприятия / Е.Н. Горчакова // Економіка промисловості. - 2006. - №4. - С.173-179.

3. Горчакова Е.Н. Оценка результативности систем менеджмента качества / А. И. Момот, А. П. Левицкий, Е.Н. Горчакова // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2007. - №1. - С.92-95.

Особистий внесок: аналіз підходів до оцінки результативності системи управління якістю та розрахунок негативного тиску факторів зовнішнього середовища на підприємство.

4. Горчакова Е.Н. Эффективно ли внедрять и сертифицировать СМК? / А.И. Момот, Е.Н. Горчакова // Економіка промисловості. - 2007. - №1(36). - С.133-138.

Особистий внесок: аналіз функціонування системи менеджменту якості на металургійному підприємстві.

5. Горчакова Е.Н. Концепция тернарной структуры как методология систематизации процессов / Е.Н. Горчакова // Вісник Донецького університету. Сер.: Економіка і право. - 2007. - № 2. - С.123-129.

6. Горчакова Е.Н. Метод таксономической классификации / Е.Н. Горчакова // Экономика и управление. - 2007. - № 4-5. - С.57-62.

7. Горчакова Е.Н. Системный метод оценки процесса управления качеством / Е.Н. Горчакова // Вісник національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»: зб. наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків: НТУ «ХПІ», 2008. - №1. - С.78-84.

8. Горчакова Е.Н. Систематизация процессов производственной системы / Е.Н. Горчакова // Економіка промисловості. - 2008. - №1. - С.11-16.

9. Горчакова Е.Н. Место и роль процесса «планирование» в производственной системе / Е.Н. Горчакова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2008. - №4. - С.154-157.

10. Горчакова Е.Н. Качество, результативность, эффективность, квалитативность: терминологические аспекты / Е.Н. Горчакова, Ф. Е. Поклонский // Економіка промисловості. - 2009. - №1. - С.22-28.

Особистий внесок: запропоновано системоутворюючий показник оцінки якості діяльності на основі розробленої тернарної оціночної моделі.

11. Горчакова О.М. Формалізація процесів управління господарською організацією / О.М. Горчакова // Схід. - 2009. - №1. - С.21-24.

12. Горчакова О.М. Тернарна структура як метод формалізації господарської системи / О.М. Горчакова // Економіка України. - 2009. - №9. - С.19-27.

13. Горчакова О.М. Стандартизація процедур управління / О.М. Горчакова // Схід. - 2009. - №5. - С.17-19.

Публікації в матеріалах науково-практичних конференцій

14. Горчакова Е.Н. Фиксация во входном контроле / Е.Н. Горчакова // Матеріали 3-ої Регіональної наук.-практ. і студ. конф. «Проблеми розвитку та впровадження систем управління якістю в регіоні», (Донецьк, 30 травня 2006 р.). - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - 136с.

15. Горчакова Е.Н. Концепция тернарной структуры как методология развития инновационных управляющих воздействий / Е.Н. Горчакова: тези доп. і повідом. Міжнар. наук.-практ. конф. «Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції», (Донецьк, 18-19 жовт. 2007 р.) відп. ред. О.І. Амоша . - Донецьк: НАН України, Ін-т економіки пром-сті, 2007. - С.206-208.

16. Горчакова Е.Н. Подходы к системной оценке человеческого капитала в процессе экономического стимулирования персонала / Е.В. Мартякова, Е.Н. Горчакова: тези доп. наук.-практ. конф. «Людський капітал України: стан, проблеми, перспективи відтворення», (Київ, 9 листоп. 2007р.) відп. за вип. В.М. Лич. - К.: КНУБА, 2007. - С.22-24.

Особистий внесок: розробка системної моделі оцінки персоналу підприємства.

17. Горчакова Е.Н. Проблемы информационного обеспечения предприятия / Е.Н. Горчакова // Матеріали другої всеукраїнської наук.- практ. інтернет -конф. [Ч.1], - К.: Ін-т наукового прогнозування, Кримський інститут економіки та господарського права, 2006. - C.30-32.

18. Горчакова Е.Н. Проблемы интеграции СМК в общий менеджмент предприятия / Е. В. Мартякова, Е.Н. Горчакова / Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання: Тези доп. і повід. Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20жовт. 2009р.): В 2 т. Т1 / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. - Донецьк, 2009. - С.257-259.

Особистий внесок: обґрунтування напрямків вирішення проблеми інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент підприємства.

АНОТАЦІЯ

Горчакова О.М. Розвиток системного та процесного підходів до управління якістю промислового виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (підприємства металургійного комплексу та машинобудування). - Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

У дисертації досліджено сучасні підходи до управління якістю на підприємстві, на основі яких визначено напрямки розвитку принципів системного і процесного підходів до управління якістю промислового виробництва. Розроблено концепцію формування системи управління якістю виробництва, яка складається з формалізації процесів виробництва у системі управління якістю, стандартизації посадових інструкцій з конкретизацією сфери відповідальності у межах процесів, оцінки результативності процесів управління та якості процесів виробництва, що дозволяє досягнути максимального рівня узгодження управління якістю з загальним менеджментом виробництва. Обґрунтовано методичний підхід до формалізації виробничої системи у тривимірному просторі з метою систематизованого формування функцій і процесів управління та послідовності їх виконання у процесі виробництва. На основі методичного підходу до формалізації управлінської діяльності удосконалено етапи циклу управління виробництвом та розроблено типову функціонально-процесну систему виробництва, на підставі якої запропоновано підхід до оцінки ступеню інтеграції системи управління якістю в загальний менеджмент виробництва і результативності процесів управління.

Запропоновані підходи до розрахунку показників квалітативності процесу системи управління якості та ступеню інтеграції СУЯ в загальний менеджмент підтвердили доцільність їх застосування для оцінки якості промислового виробництва.

Ключові слова: промислове виробництво, підприємство, системний підхід, функції, процеси, технологія управління, якість, результативність, ефективність.

Горчакова Е.Н. Развитие системного и процессного подходов к управлению качеством промышленного производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (предприятия металлургического комплекса и машиностроения). - Донецкий национальный технический университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертационная работа посвящена вопросам развития системного и процессного подходов к управлению качеством промышленного производства в современных условиях. Исследованы теоретические и практические аспекты реализации принципов управления качеством на предприятии, систематизированы основные этапы эволюции систем управления качеством и определены их характерные признаки.

В работе разработана концепция формирования системы управления качеством производства, которая включает следующие этапы: формализация процессов производства в системе управления качеством, оценка процессов СМК и результативности управления, повышение качества и постоянные улучшения с учетом экономической эффективности. Доказано, что развитие системного и процессного подходов к управлению качеством промышленного производства заключается в усовершенствовании концепции формирования системы управления качеством на основе разработанного методического подхода к формализации производства с учетом максимальной согласованности технологии управления и технологии производства.

Анализ конкурентоспособности металлургических предприятий свидетельствует, что внедрение систем управления качеством является одним из наиболее важных направлений повышения эффективности деятельности предприятий. Анализ содержания и состояния процессов системы управления качеством на металлургических предприятиях выявил сущность проблем, связанных с отсутствием структурной определённости и иерархической упорядоченности процессов, что снижает эффективность функционирования как системы управления качеством, так и всего предприятия. Доказано, что система управления качеством должна учитывать всю совокупность процессов производства, которые влияют на качество продукции, взаимосвязь которых формализована в разработанной функционально-процессной системе, что позволяет повысить качество управления путем согласованного функционирования общего менеджмента с системой управления качеством.

В диссертации предложен метод оценки процессов системы управления качеством на основе показателя квалитативности процесса, который учитывает прогрессивность метода реализации установленных целей, объем затрат и достигнутые результаты в определенный период времени, что регламентирует объем вмешательства в процесс со стороны линейного персонала, руководителя процесса или со стороны высшего руководства в зависимости от уровня качества процесса.

На основе анализа способов формализации управленческой деятельности усовершенствованы этапы цикла управления производством, которые легли в основу построения типовой функционально-процессной системы управления производством. Построение типовой ФПС дало возможность разработать методический подход к расчету степени интеграции системы управления качеством в общий менеджмент производства с целью оптимизации данного показателя. Предложен методический поход к оценке результативности управленческой деятельности, который дает возможность объективно оценить результативность управления в функциональном разрезе производственной системы; разработана организационно-экономическая модель процесса системы управления качеством, с целью экономической целесообразности повышения качества продукции и производственных процессов.

Ключевые слова: промышленное производство, предприятие, системный подход, функции, процессы, технология управления, качество, результативность, эффективность.

Gorchakova E.N. Development of the system and process approaches to managing industrial production's quality. - Manuscript.

Thesis for the candidate of economic sciences in specialty 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (Processing Industry). - Donetsk National Technical University under the Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

The thesis presents today's approaches to managing quality at an enterprise, on the basis of which the directions of development of principles of the system and process approaches to managing industrial production's quality have been defined. The conception of formation of the system for managing production's quality has been elaborated, its realization will provide harmonization of quality management and general production management. A methodical approach to formalization of the production system in a three-dimensional space is grounded and offered to be used for forming management functions and processes and their consistent realization in the production process. Based on the methodical approach to formalization of the managerial activity, the stages of the production management cycle have been improved, as well as a typical functional-production system has been designed, on the basis of which the approach to evaluation of the level of quality management system integration in the general production management and effectiveness of management processes is offered.

The approaches to calculation of indicators pointing to qulitatevness of the process of quality management system (QMS) and level of QMS integration in the general management are sure to be expedient in using for estimating the quality of the industrial production.

Keywords: industrial production, enterprise, system approach, functions, processes, management technology, quality, effectiveness, efficiency.

Размещено на Allbest.ru