15

Размещено на http://www.allbest.ru/

15

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Планування науково-технічної підготовки машинобудівного виробництва в умовах невизначеності

Коць Ольга Олегівна

Львів - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ринковому середовищі господарювання підприємство зіштовхується з різними факторами як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, що впливають на його діяльність, породжують невизначеність кінцевого результату та ризик отримання збитку чи додаткових витрат. Саме тому ефективне планування ключових етапів діяльності підприємства є запорукою позитивних результатів його діяльності. Планування науково-технічної підготовки машинобудівного виробництва (НТПВ) в умовах невизначеності сприятиме не лише покращанню результатів роботи машинобудівного підприємства, його інноваційному розвитку, але й допоможе адаптуватися до умов ринкової економіки, визначати рівень готовності до інновацій та напрям НТПВ, що за умов господарювання в середовищі невизначеності визначатиме успіх подальшої діяльності підприємства.

Насьогодні ще не розроблено універсальних теоретико-методичних підходів до планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності, які б сприяли оптимізації цього процесу, гарантували ефективний розвиток машинобудівного підприємства, забезпечували готовність підприємства до ризику, який може бути породжений невизначеністю тощо.

Над проблемою невизначеності та відповідно ризику працювали такі відомі зарубіжні економісти як Т. Бачкаї, Дж. М. Кейнс, А. Маршалл, Д. Мессен, Дж. Мілль, О. Моргенштерн, Ф. Найт, Дж. Нейман, А. Пігу, П. Самуельсон, Н. Сеніор, П. Хейн, Дж. Ван Хорн, Й. Шумпетер та інші. Особливістю їхніх робіт є концентрування уваги на суті та порівнянні понять «невизначеність» і «ризик», на методах їхнього виявлення, оцінювання, жоден з яких не дає підприємствам чітких рекомендацій щодо методів ідентифікування, оцінювання та управління ризиками НТПВ, які породжує невизначеність, що мають стати підґрунтям системи планування НТПВ в умовах невизначеності.

Частково вирішенню цієї проблеми сприяли українські та російські вчені: І. В. Алєксєєв, А. П. Альгін, І. Т. Балабанов, І. А. Бланк, І. П. Булєєв, В. В. Вітлінський, В. В. Глущенко, І. І. Глущенко, П. Г. Грабовский, В. М. Гранатуров, М. О. Данилюк, В. І. Захарченко, Ю. Ю. Кінєв, О. Є. Кузьмін, О. О. Лапко, В. Г. Лопатовський, В. В. Лук'янова, Н. І. Машина, В. Є. Момот, О. О. Орлов, Й. М. Петрович, Б. А. Райзберг, Л. П. Сай, А. О. Старостіна, О. М. Тищенко, Е. А. Уткін, В. В. Шахов, І. А. Шиянов, B. C. Юкаєва та інші. Вони приступили до більш практичних аспектів і розробили механізм планування діяльності підприємств, напрями інноваційного оновлення діяльності підприємств через процедури НТПВ, способи виявлення, оцінювання і реагування на окремі види ризиків.

Інноваційний характер НТПВ машинобудівних підприємств провокує істотний рівень невизначеності умов її здійснення, що значно ускладнює розвиток машинобудування. Основною перевагою завдяки плануванню є усунення невизначеності, точне визначення цілей і дій щодо їхнього досягнення. Тому в умовах невизначеності плануванню потрібно приділяти основну увагу.

Зважаючи на міру дослідження поставленої проблеми, доцільно зосередити увагу на розробленні єдиного комплексного підходу до планування НТПВ машинобудівних підприємств в умовах невизначеності, що передбачатиме теоретико-методичні рекомендації щодо вибору напряму НТПВ, оцінювання адаптованості до умов невизначеності, формування плану здійснення вибраного напряму НТПВ машинобудівного підприємства. Ефективне планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності сприятиме не лише стабілізації роботи окремо взятого машинобудівного підприємства, але й забезпечить ефективний розвиток машинобудування як виду економічної діяльності в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає науковому напрямку кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми балансування засобів фінансового і кредитного впливу на стабілізацію стану виробничо-господарських структур в машинобудуванні» (номер державної реєстрації № 0108U010402). Матеріали дослідження використані під час розроблення держбюджетної теми Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/ЛАНЦ «Управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості» (розділ 1 «Формування та обґрунтування теоретико-методологічних положень у сфері управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості», підрозділ 1.4. «Науково-технічна підготовка виробництва як основа інноваційних процесів у діяльності машинобудівних підприємств», номер державної реєстрації № 0110U001094), затвердженої Наказом МОН України від 22.07.2009 р. № 686 (акт впровадження від 30.11.2010 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності.

Для досягнення мети в роботі поставлено такі завдання:

– уточнити сутність поняття «планування НТПВ»;

– уточнити зміст етапів моделі планування НТПВ машинобудівного підприємства;

– ідентифікувати ризики машинобудівного підприємства під час здійснення НТПВ в умовах невизначеності;

– визначити показники оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності під час планування НТПВ;

– розробити методичні засади вибору напряму НТПВ машинобудівного підприємства;

– розробити модель формування плану здійснення НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності.

Об'єктом дослідження є планування науково-технічної підготовки машинобудівного виробництва.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних засад і методичних положень планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань у роботі використано такі методи дослідження: індукції, систематизації та узагальнення (щоб деталізувати поняття «планування НТПВ» та моделі планування НТПВ машинобудівного підприємства - розділ 1, п. 1.1, порівняння понять «невизначеність» та «ризик», визначення поняття «ризики НТПВ» - розділ 1, п. 1.2, систематизації методів оцінювання та управління ризиками НТПВ машинобудування, дослідження теоретичних та практичних засад планування НТПВ в умовах невизначеності - розділ 1, п. 1.3, визначення сильних і слабких сторін діяльності машинобудівних підприємств, класифікації факторів невизначеності - розділ 2, п. 2.3, формування груп показників оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності під час планування НТПВ - розділ 3, п. 3.2); статистичні (використано для аналізування інноваційної діяльності як безпосереднього прояву здійснення НТПВ машинобудівними підприємствами, оцінювання ефективності планування НТПВ машинобудівними підприємствами, виявлення факторів невизначеності на етапі НТПВ машинобудівних підприємств - розділ 2, п. 2.1-2.3, для формування системи показників оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності для планування НТПВ - розділ 3, п. 3.2); експертні (використано для оцінювання ефективності планування НТПВ машинобудівними підприємствами - розділ 2, п. 2.2, під час побудови матриць попарних порівнянь для методу аналізу ієрархій з метою визначення напряму здійснення НТПВ - розділ 3, п. 3.1, під час формування вихідних даних для математичної моделі формування плану здійснення НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності - розділ 3, п. 3.3); метод аналізу ієрархій (використано з метою ієрархічного подання ситуації вибору напряму НТПВ - розділ 3, п. 3.1); моделювання (використано для формування плану здійснення напряму НТПВ за її етапами - розділ 3, п. 3.3).

Інформаційною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та іноземних науковців із питань планування діяльності підприємств в умовах невизначеності, статистичні збірники, річні звіти низки машинобудівних підприємств, законодавчі та нормативно-правові акти України та матеріали, отримані в результаті досліджень, виконаних автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень і наданні методичних рекомендацій щодо планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності, тобто:

вперше:

– запропоновано метод оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності на етапі НТПВ, що ґрунтується на розрахунку чотирьох груп показників: «технологічна спроможність», «кадровий потенціал», «фінансова забезпеченість» та «вимоги середовища господарювання»;

удосконалено:

– механізм вибору напряму НТПВ машинобудівного підприємства, що на відміну від наявних, містить представлення дерева цілей та альтернатив вибору напряму НТПВ, за яким з використанням методу аналізу ієрархій запропоновано здійснювати вибір напряму НТПВ машинобудівного підприємства;

– класифікацію господарського ризику шляхом виокремлення у його складі ризиків НТПВ як економічної категорії, загальної для групи ризиків, що виникають на етапі НТПВ, мають внутрішню відносно підприємства природу походження, можуть оцінюватися як додаткові витрати та / або втрати ресурсів внаслідок прийняття рішень під час НТПВ, і мають чотири підвиди: виробничі, організаційні, інвестиційні та інноваційні ризики НТПВ;

отримали подальший розвиток:

– визначення поняття «планування науково-технічної підготовки виробництва», яке, на відміну від наявних, розглядає планування як вид управлінської діяльності, що безпосередньо спрямована на усунення невизначеності, оскільки невизначеність під час НТПВ розглядається як постійно діючий фактор, уникнути якого неможливо; оцінювання адаптованості підприємства до умов невизначеності є обов'язковим для забезпечення ефективного впровадження інновацій у діяльність машинобудівного підприємства;

– зміст етапів моделі планування НТПВ машинобудівного підприємства, які на відміну від наявних, визначено на засадах врахування впливу умов невизначеності як постійно діючого фактора під час здійснення НТПВ;

– метод формування загального плану здійснення НТПВ машинобудівного підприємства за допомогою моделювання. Зокрема описано математичну модель планування НТПВ машинобудівного підприємства, що містить множини етапів здійснення НТПВ, способів виконання, фінансування етапів НТПВ та управління ризиками на окремих етапах НТПВ, матриці втрат, очікуваного прибутку, ймовірностей виникнення додаткових витрат і втрат у результаті прояву умов невизначеності. Моделювання формування плану НТПВ машинобудівного підприємства рекомендовано виконувати на основі одного з трьох правил: 1) максимуму прибутку на кожному етапі НТПВ; 2) мінімуму втрат на кожному етапі НТПВ; 3) максимуму питомої ваги прибутку на кожному етапі НТПВ.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні методичних положень і рекомендацій щодо планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності, які можуть використовуватися під час формування системи інноваційного розвитку машинобудівного підприємства. Застосування на практиці запропонованих теоретичних засад та методичних рекомендацій удосконалення планування НТПВ в умовах невизначеності забезпечує прийняття ефективніших рішень про напрями і способи здійснення НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності.

Практичне значення результатів дисертаційної роботи та їхнє використання у прикладній діяльності підтверджено довідками машинобудівних підприємств Львівської області: ЗАТ «Завод комунального транспорту» (довідка № 215 від 09.12.2010 р.), ВАТ «Стрий Авто» (довідка № 160 від 16.12.2010 р.).

Результати дослідження впроваджені у навчальний процес Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисципліни «Фінанси інноваційної діяльності» (для студентів базового напряму підготовки «Фінанси та кредит») та у дипломному проектуванні студентів економічних спеціальностей (довідка № 67-01-1916 від 06.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень, подані в дисертації, пройшли апробацію шляхом обговорення та отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: 1) міжнародних: «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: Загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 2006 р.), «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2006 р.), «Стратегічні напрямки розвитку підприємств харчових виробництв, ресторанного господарства і торгівлі» (м. Харків, 2007 р.), «Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации» (м. Сімферополь, 2008 р.), «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), «Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем (MPZIS-2008)» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании» (м. Одеса, 2008 р.), «Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации» (м. Сімферополь, 2009 р.), «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика» (м. Луцьк, 2009 р.), «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2009 р.), «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів» (Ірпінь, 2010 р.); 2) всеукраїнській: «Перший крок у науку» (м. Луганськ, 2006 р.); 3) всеросійських: «Проблемы моделирования устойчивого развития» (м. Єкатеринбург, 2006 р.), «Глобализация и устойчивое развитие: созидательные и разрушительные тенденции» (м. Єкатеринбург, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 25 наукових праць (наукові статті, тези доповідей на конференціях) загальним обсягом 6,69 др. арк., з них одноосібно автором 15 праць обсягом 4,22 др. арк. У фахових виданнях опубліковано 10 праць, з них 6 одноосібно.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок. Основний зміст викладено на 174 сторінках. Робота містить 37 таблиць та 12 рисунків на 20 сторінках, список використаних джерел із 227 назв, 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

адаптованість машинобудівний невизначеність фінансовий

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання дослідження, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дисертації «Теоретичні та прикладні засади планування науково-технічної підготовки машинобудівного виробництва в умовах невизначеності» основну увагу присвячено особливостям планування НТПВ машинобудівного підприємства, уточненню категорій «невизначеність» та «ризик», «планування НТПВ», їх значенню на етапі НТПВ машинобудівного підприємства.

Під плануванням науково-технічної підготовки виробництва у роботі запропоновано розуміти вид управлінської діяльності, спрямований на реалізацію сукупності взаємопов'язаних процесів щодо вибору напрямів та визначення готовності підприємства до випуску нових виробів, модернізації наявних конструкцій техніки, споживчих властивостей товарів, технологічних процесів, методів організації та управління виробництвом, забезпечення конкурентоспроможності нової продукції в умовах невизначеності. Відмінністю запропонованого визначення від наявних є: 1) розгляд планування як виду управлінської діяльності, що безпосередньо спрямована на усунення невизначеності; 2) невизначеність під час науково-технічної підготовки виробництва розглядається як постійно діючий фактор, уникнути якого неможливо; 3) обов'язковість оцінювання готовності підприємства до прояву умов невизначеності під час впровадження інновацій у його діяльність. Слід відмітити, що зазначені особливості планування НТПВ досі не розглядалися в економічній літературі як невід'ємні його складові.

Удосконалену модель планування НТПВ машинобудівного підприємства подано на рис. 1.



Рис. 1. Удосконалена модель планування НТПВ машинобудівного підприємства

* Примітка: змістове наповнення етапів запропоновано автором

Розглянувши погляди науковців на категорію «невизначеність», вирішено дотримуватися трактування Вітлінського В. В., а саме: розглядати невизначеність як фундаментальну характеристику недостатньої забезпеченості процесу прийняття економічних рішень знаннями стосовно певної проблемної ситуації. Звідси основною причиною виникнення невизначеності є неповнота та недостовірність інформації, якою володіє підприємство у певний момент часу. Загрозою, що несе у собі невизначеність є ризик, який вона породжує. Умови невизначеності передбачають неможливість із стовідсотковою точністю говорити про майбутні результати діяльності машинобудівного підприємства. Отже, необхідною умовою врахування невизначеності під час планування НТПВ машинобудівного підприємства є переведення її у ризик, що вона може спровокувати, а далі - корегування плану діяльності і управлінських рішень відповідно до очікуваного ризику.

Підтримуючи позиції класичної економічної школи, запропоновано визначення ризиків НТПВ як економічного явища, яке проявляється на стадії НТПВ як відхилення від планового завдання, і яке може кількісно оцінюватися втратою ресурсів, або їх понадплановою витратою, і є складовою господарського ризику.

На основі проведеного аналізування ризиків машинобудівних підприємств і їхніх проявів на етапі НТПВ, запропоновано теоретичні засади щодо виділення складових категорії «ризики НТПВ»: виробничої; організаційної; інноваційної; інвестиційної. Зокрема запропоновано такі визначення виділених категорій: виробничі ризики НТПВ - це економічне явище, що виникає на етапі НТПВ і може бути оцінене у формі додаткових витрат та/або втрат ресурсів внаслідок виникнення збоїв виробничого процесу, втрат і/або пошкодження основного і/або оборотного капіталу, впровадження у виробництво нової техніки і технології тощо; організаційні ризики НТПВ - це економічне явище, що виникає на етапі НТПВ і може бути оцінене у формі додаткових витрат та/або втрат ресурсів внаслідок помилок в управлінні підприємством, проблем у системі внутрішнього контролювання, помилок персоналу під час виконання поставлених завдань, тобто всі ризики, пов'язані з внутрішнім організуванням НТПВ машинобудівного підприємства; інноваційні ризики НТПВ - це економічне явище, що виникає на етапі НТПВ і може бути оцінене у формі недоотриманої вигоди, додаткових витрат та/або втрат ресурсів внаслідок відмови від НТПВ, помилок під час вибору напряму НТПВ та способів її здійснення, або ж її поверхневого характеру, що не відповідає вимогам машинобудівного підприємства; інвестиційні ризики НТПВ - це економічне явище, що виникає на етапі НТПВ і може бути оцінене у формі недоотриманої вигоди, додаткових витрат та/або втрат ресурсів внаслідок вкладання коштів в інноваційну діяльність, яка є важкопрогнозованою на предмет її результативності та ефективності.

Отже, одним із завдань ефективного планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності є мінімізація ризиків НТПВ за допомогою вибору оптимальних способів управління ними.

Проаналізувавши економічне трактування категорій «адаптація», «адаптованість», «адаптивність», їхні спільні та відмінні риси, запропоновано на етапі НТПВ використовувати категорію «адаптованість», а під адаптованістю машинобудівного підприємства до умов невизначеності нами рекомендовано розуміти фактичну пристосованість підприємства до зміни умов господарювання, про які йому не було відомо внаслідок неповноти або недостовірності інформації про умови господарської діяльності.

Чим ґрунтовнішим буде планування НТПВ, тим більшою буде ймовірність отримати позитивні результати від її здійснення, тому що успішний перебіг НТПВ і успішний подальший розвиток підприємства загалом залежать від таких факторів: 1) повноти інформації про умови виконання НТПВ, тобто рівень невизначеності ситуації та готовність підприємства до успішної роботи за наявного рівня невизначеності; 2) правильності (своєчасності, коректності) вибору напряму НТПВ; 3) адекватності вибору способів та засобів здійснення вибраного напряму НТПВ (виконавців робіт, джерел фінансування тощо) відповідно до можливостей підприємства.

У другому розділі дисертації «Аналізування стану і умов планування та здійснення НТПВ машинобудівними підприємствами» ключовим напрямом стало аналізування інноваційної діяльності як безпосереднього прояву здійснення НТПВ машинобудівними підприємствами, оцінювання ефективності планування НТПВ машинобудівних підприємств, аналізування умов невизначеності під час планування НТПВ машинобудівних підприємств.

Сучасний стан планування та здійснення НТПВ машинобудівними підприємствами оцінено на основі сформованої групи із дев'яти машинобудівних підприємств. Результати розрахунків економічної ефективності планування НТПВ за аналізованою групою машинобудівних підприємств подано в табл. 1.

Таблиця 1. Узагальнюючі дані групи машинобудівних підприємств за підсумками оцінювання економічної ефективності планування НТПВ за 2009 р.*

Показники	ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»	ВАТ «Кранобудівна фірма «Стріла»	ВАТ «Машинобудівний завод «Комсомолець»	ВАТ «Конвеєрмаш»	ПАТ «Черкаський автобус»	ВАТ «Стрий Авто»	Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ	ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»	ЗАТ «Завод комунального транспорту»
Часткові коефіцієнти ефективності планування НТПВ	Е1	0,82	0,64	0,86	0,71	0,52	0,50	0,64	0,81	0,75
	Е2	0,72	0,58	0,96	0,64	0,56	0,48	0,62	0,80	0,81
	Е3	0,93	0,68	0,90	0,62	0,47	0,48	0,68	0,78	0,89
	Е4	0,68	0,60	0,84	0,72	0,49	0,50	0,71	0,79	0,68
Загальний коефіцієнт ефективності планування НТПВ**	0,79	0,63	0,89	0,67	0,51	0,49	0,66	0,80	0,78

Примітки: * сформовано автором на основі експертного оцінювання економічної ефективності планування НТПВ; ** розрахунки виконано на основі методу, розробленого Ю. Літковцем.

Згідно з отриманими результатами, вісім із дев'яти досліджуваних підприємств (тобто 89 %) мали економічну ефективність планування НТПВ вищу середнього рівня, чотири із дев'яти (44 %) - високий рівень планування. Серед досліджуваної групи машинобудівних підприємств лише ВАТ «Стрий Авто» був притаманний низький рівень планування НТПВ. Натомість найкраще із плануванням НТПВ справлявся ВАТ «Машинобудівний завод «Комсомолець», що свідчить про значну концентрацію уваги підприємства на інноваційному розвитку, на успішному впровадженні новинок у виробництво з метою підвищення його ефективності і відповідно ефективності діяльності машинобудівного підприємства загалом.

Економічна ефективність планування НТПВ безпосередньо пов'язана з показниками діяльності машинобудівних підприємств. Під час написання дисертаційної роботи було здійснено розрахунки коефіцієнта фінансової стійкості, рентабельності операційної діяльності та коефіцієнта придатності основних засобів групи машинобудівних підприємств.

Серед досліджуваної групи машинобудівних підприємств негативну динаміку усіх трьох аналізованих показників показало лише ВАТ «Стрий Авто». Згідно з динамікою розрахованих показників для ВАТ «Стрий Авто» були наявні негативні зміни як коефіцієнта фінансової стійкості, що впродовж 2008-2009 рр. набув від'ємних значень, так і рентабельності операційної діяльності, який за аналізований період набував все більших від'ємних значень, що свідчить про неефективну діяльність цього машинобудівного підприємства.

Коефіцієнт придатності основних засобів мав тенденцію до зменшення, що свідчить про приділення недостатньої уваги підприємства до їхнього оновлення. Підтвердило ефективне планування НТПВ наявною динамікою розрахованих показників ВАТ «Машинобудівний завод «Комсомолець». Саме для цього машинобудівного підприємства показник придатності основних засобів мав поступову динаміку зростання, як і для ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» та ВАТ «Конвеєрмаш», що свідчить про оновлення основних засобів цими підприємствами. Це сприяло успішному технічному виконанню впроваджуваних інновацій.

Загалом усі машинобудівні підприємства, які за результатами оцінювання ефективності планування НТПВ отримали середні та високі оцінки, мали і позитивні динаміку і значення показників діяльності, що розраховані. Це додатково підтвердило прямий взаємозв'язок результатів діяльності машинобудівних підприємств із ефективністю планування НТПВ.

Планування НТПВ машинобудівного підприємства, після детального аналізування його сучасного стану і потреб, так чи інакше розпочинається із вибору напряму НТПВ, що буде здійснюватися. Адже надзвичайно важливо визначити, наскільки глобальними мають бути зміни виробництва, щоб підприємство змогло працювати ефективніше, ніж раніше, зміцнити свої позиції на ринку, забезпечити відповідний рівень конкурентоздатності тощо. Інформацію про напрями НТПВ, які здійснювала група досліджуваних машинобудівних підприємств упродовж 2007-2009 рр., узагальнено і подано в табл. 2.

З табл. 2 видно, що домінуючу позицію серед напрямів НТПВ займало створення та освоєння виробництва нової продукції - 88,9 % машинобудівних підприємств здійснювали цей напрям НТПВ. Найгірша ситуація із вдосконаленням методів управління виробництвом, адже лише два машинобудівні підприємства із дев'яти досліджуваних здійснювали саме цей напрям НТПВ.

Основних причин у цієї ситуації було дві: 1) недостатня увага керівництва машинобудівних підприємств приділялася управлінню виробництвом, що зумовило недоліки в його організуванні, починаючи вже з науково-технічної підготовки; 2) відсутність дієвих рекомендацій щодо вдосконалення методів управління виробництвом, які б сприяли адаптуванню машинобудівного підприємства до умов невизначеності на різних етапах і стадіях виробництва, а також підвищенню ефективності діяльності машинобудівного підприємства загалом.

Таблиця 2. Напрями НТПВ, що здійснювали машинобудівні підприємства упродовж 2007-2009 рр.*

№ з/п	Назви підприємств	Напрями НТПВ (+ здійснювали / _ не здійснювали)
		Створення та освоєння виробництва нової продукції	Надання наявним видам продукції нових необхідних функціональних властивостей	Вдосконалення споживчих властивостей продукції	Створення нових конструкцій техніки	Модернізація наявних конструкцій техніки	Вдосконалення технологічних процесів	Вдосконалення методів управління виробництвом
1	ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»	+	+	_	_	+	+	_
2	ВАТ «Кранобудівна фірма «Стріла»	+	+	_	_	_	_	_
3	ВАТ «Машинобудівний завод «Комсомолець»	+	+	+	_	_	_	_
4	ВАТ «Конвеєрмаш»	+	_	_	+	+	_	_
5	ПАТ «Черкаський автобус»	+	+	+	+	+	+	_
6	ВАТ «Стрий Авто»	_	_	_	_	_	_	_
7	Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ	+	+	+	+	+	+	+
8	ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»	+	+	+	+	+	+	_
9	ЗАТ «Завод комунального транспорту»	+	+	+	_	+	+	+
Частка підприємств у групі, які здійснювали напрям НТПВ, %	88,9	77,8	55,6	44,4	66,7	55,6	22,2

* Примітка: складено автором на основі даних річних звітів підприємств (джерело інформації www.smida.gov.ua)

Істотне переважання напрямів НТПВ, спрямованих на створення, освоєння, вдосконалення продукції над створенням, освоєнням і впровадженням техніки і технологій пов'язане, насамперед, із очевидністю позитивних результатів їх здійснення. Так ефект від освоєння нового виду продукції простіше оцінити (наприклад, рентабельністю продукції), аніж від використання у виробництві нових конструкцій техніки. Очевидність ефекту зумовлює схильність до фінансування здійснення саме цих напрямів НТПВ.

Проаналізувавши дані річних звітів за 2007-2009 рр., виявлено, що серед досліджуваної групи машинобудівних підприємств усі здійснювали НПТВ, що вже є підтвердженням їхнього розвитку та інноваційного оновлення діяльності. Серед досліджуваної групи підприємств лише два здійснювали не всі етапи НТПВ. Так, ВАТ «Конвеєрмаш» та ВАТ «Стрий Авто» не виконували науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також не займалися конструкторською підготовкою виробництва. Це пояснюється, насамперед, нездатністю самого підприємства виконувати конкретні види робіт через недостатній досвід НТПВ, невідповідною кваліфікованістю кадрів або ж відсутністю осіб, що могли б реалізувати певні етапи НТПВ, можливістю техніко-технологічного виконання необхідного обсягу робіт тощо.

Вищеперераховані причини зумовлюють невиконання машинобудівними підприємства певних етапів НТПВ, але в жодному разі не спонукають до відмови від НТПВ загалом. Навпаки - відкривають перед машинобудівними підприємствами широкі можливості придбання певних видів робіт чи послуг, які воно не може виконати самостійно, але у використанні яких має потребу.

Загалом результати дослідження щодо здійснення групою машинобудівних підприємств НТПВ показали їхню спроможність і схильність до інноваційного оновлення виробництва, а це означає, що для досягнення високих кінцевих результатів діяльності підприємств НТПВ треба раціонально й ефективно спланувати.

Планування НТПВ машинобудівного підприємства, після детального аналізування його сучасного стану і потреб, так чи інакше розпочинається із вибору напряму НТПВ, що буде здійснюватися. Адже надзвичайно важливо визначити, наскільки глобальними мають бути зміни, щоб підприємство змогло працювати ефективніше, ніж раніше, зміцнити свої позиції на ринку, забезпечити певний рівень конкурентоздатності тощо.

Своєчасне і повне врахування невизначеності під час планування НТПВ є запорукою мінімізації негативних наслідків настання потенційних ризиків, а відповідно - додаткових витрат і втрат, що вони могли б спровокувати. Виявлення і аналізування факторів невизначеності є обов'язковою умовою ефективного планування НТПВ машинобудівного підприємства. Їхнє врахування є необхідним у прийнятті рішень і щодо напрямів здійснення НТПВ, і під час формування плану її здійснення.

ґрунтовне аналізування факторів впливу на діяльність машинобудівних підприємств дало змогу сформувати перелік можливостей, загроз, сильних і слабких сторін машинобудівних підприємств, що є основою планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності. Проведений SWOT-аналіз діяльності машинобудівних підприємств показав, що підґрунтям існування невизначеності є загрози зовнішнього середовища та слабкі сторони внутрішнього середовища підприємства. Довкола сильних сторін та зовнішніх можливостей машинобудівного підприємства також існує середовище невизначеності, що здебільшого провокує неповну або несвоєчасну реалізацію наявних можливостей та сильних сторін підприємства. У цьому випадку підприємство має справу з ризиком втраченої вигоди.

Запорукою ефективного розвитку машинобудівного підприємства, утримання ним конкурентних позицій на ринку, рентабельності його діяльності є максимальне використання можливостей і сильних сторін за одночасної мінімізації впливу зовнішніх загроз і проявів слабких сторін. Досягти цього можна тільки за допомогою постійного вдосконалення діяльності підприємства за допомогою впровадження інновацій, оновлення існуючих процесів та технологій, модернізації та розширення напрямів і сфер господарювання тощо. НТПВ є основою інноваційного оновлення діяльності підприємства, адже на цьому етапі визначається напрям інновацій, можливість їхнього здійснення, джерела фінансування, необхідні ресурси для її виконання тощо.

Врахування факторів невизначеності під час планування НТПВ машинобудівного підприємства потрібно здійснювати під час оцінювання адаптованості підприємства до умов невизначеності, тобто розраховуючи комплекс показників, які дають змогу виявити потенційні прояви умов невизначеності та здатність машинобудівного підприємства пристосуватися до них.

У третьому розділі дисертації «Удосконалення планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності» розроблено теоретико-методичні підходи до визначення напряму здійснення НТПВ у визначений момент часу, виокремлено чотири групи показників оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності на етапі НТПВ, продемонстровано можливість врахування ризиків на етапі НТПВ, розроблено модель формування плану здійснення вибраного варіанта НТПВ машинобудівного підприємства.

З метою забезпечення ефективного інноваційного розвитку машинобудівного підприємства рекомендовано йому дотримуватися такої концепції планування НТПВ: 1) формулювання цілей здійснення НТПВ машинобудівного підприємства; 2) вибір напрямів здійснення НТПВ, що відповідають поставленим цілям; 3) формування варіантів здійснення вибраних напрямів НТПВ; 4) виявлення факторів невизначеності та оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до їхнього впливу на етапі НТПВ; 5) вибір варіанта здійснення НТПВ з врахуванням адаптованості до умов невизначеності; 6) розроблення плану виконання вибраного варіанта здійснення НТПВ з врахуванням впливу факторів невизначеності; 7) здійснення НТПВ; 8) уточнення плану виконання НТПВ під час виявлення впливу додаткових факторів невизначеності; 9) контролювання за дотриманням плану виконання НТПВ і за відповідністю його поставленим цілям.

Ключовим у розробленій і запропонованій до використання концепції планування НТПВ машинобудівного підприємства є обов'язковість оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності на етапі НТПВ і врахування її під час вибору варіанта здійснення НТПВ.

На основі комплексного дослідження діяльності машинобудівного підприємства запропоновано дерево цілей та альтернатив вибору напряму НТПВ, що максимально відповідає сучасному стану та вимогам машинобудівного підприємства (рис. 2), за допомогою якого визначається можливість досягнення поставленої мети через порівняння аспектів вибору напряму НТПВ, враховуючи значення та важливості критеріїв реалізації мети - показників оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності на етапі НТПВ та ризиків НТПВ.

Маючи розроблену ієрархію вирішуваної проблеми і шкалу, на основі якої виконуватиметься порівняння, уможливлюється побудова матриць попарних порівнянь. Таке порівняння є можливим для конкретної ситуації і для окремо взятого машинобудівного підприємства. Основною перевагою, що отримує керівництво машинобудівного підприємства, використовуючи метод аналізу ієрархій під час вибору напряму НТПВ, є обґрунтована можливість і математичний апарат визначення глобальних пріоритетів альтернативних напрямів НТПВ, що максимально відповідатимуть сучасному стану та вимогам машинобудівного підприємства.

Враховуючи проаналізований спектр внутрішніх і зовнішніх аспектів діяльності машинобудівних підприємств, нами запропоновано розраховувати чотири групи показників оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності під час планування НТПВ:

1) «технологічна спроможність» - здатність машинобудівного підприємства у визначений момент часу за допомогою наявної техніки і технології забезпечити технологічне виконання робіт з НТПВ:



Умовні позначення: B - вимоги середовища господарювання, F - фінансова забезпеченість, K - кадровий потенціал, T - технологічна спроможність, B₁ - коефіцієнт динамічності ринку машинобудівної продукції, B₂ - коефіцієнт інновацій у технологію виробництва машинобудівної продукції, B₃ - коефіцієнт продажів (прогнозованого попиту) продукції, B₄ - коефіцієнт державної підтримки, B₅ - інноваційні ризики НТПВ, Ф₁ - коефіцієнт рентабельності операційної діяльності, Ф₂ - коефіцієнт фінансової стійкості, Ф₃ - коефіцієнт забезпечення інновацій власними коштами, Ф₄ - коефіцієнт нормативної рентабельності інновацій, Ф₅ - інвестиційні ризики НТПВ, K₁ - коефіцієнт кваліфікованості працівників, K₂ - коефіцієнт недобросовісності виробничих працівників, K₃ - коефіцієнт кваліфікаційної придатності, K₄ - коефіцієнт додаткової потреби у спеціалістах, K₅ - організаційні ризики НТПВ, T₁ - коефіцієнт використання виробничих потужностей, T₂ - коефіцієнт додаткової потреби в техніці і технології, T₃ - середній показник фондовіддачі, T₄ - середній коефіцієнт придатності основних засобів, T₅ - виробничі ризики НТПВ, A₁ - створення та освоєння виробництва нової продукції, A₂ - надання існуючим видам продукції нових необхідних функціональних властивостей, A₃ - вдосконалення споживчих властивостей продукції, A₄ - створення нових конструкцій техніки, A₅ - модернізація існуючих конструкцій техніки, A₆ - вдосконалення технологічних процесів, A₇ - вдосконалення методів управління виробництвом.

Рис. 2. Дерево цілей та альтернатив вибору напряму НТПВ, що максимально відповідає сучасному стану та вимогам машинобудівного підприємства



де , - вагові коефіцієнти, що визначатимуть важливість показників групи «технологічна спроможність» для окремо взятого машинобудівного підприємства у певний момент часу. Необхідна умова: ;

2) «кадровий потенціал» - професійна придатність працівників машинобудівного підприємства до виконання НТПВ у визначеному обсязі:

де , , - вагові коефіцієнти, що визначатимуть важливість показників для окремо взятого машинобудівного підприємства у певний момент часу. Необхідна умова: ;

3) «фінансова забезпеченість» - відповідність фінансового стану машинобудівного підприємства вимогам щодо ефективного здійснення НТПВ:

де - вагові коефіцієнти, що визначатимуть важливість показників для окремо взятого машинобудівного підприємства у певний момент часу. Необхідна умова: ;

4) «вимоги середовища господарювання» - об'єктивна необхідність часткового чи повного оновлення діяльності машинобудівного підприємства, що викликана змінами кон'юнктури ринку:



де , , - вагові коефіцієнти, що визначатимуть важливість показників для окремо взятого машинобудівного підприємства у певний момент часу. Необхідна умова: .

Адаптованість машинобудівного підприємства до невизначеності на етапі НТПВ буде ключовим показником вибору варіанту здійснення НТПВ, тобто машинобудівному підприємству доцільно обирати той варіант НТПВ, для якого коефіцієнт адаптованості є максимальним з-поміж аналізованих. Рекомендована за результатами дослідження формула розрахунку коефіцієнта адаптованості машинобудівного підприємства до невизначеності на етапі НТПВ має вигляд:

де - вагові коефіцієнти, що визначатимуть важливість показників для окремо взятого машинобудівного підприємства у певний момент часу. Необхідна умова: .

Усі вагові коефіцієнти розраховуємо у кожному окремому випадку, використовуючи метод аналітичної ієрархії.

Також для коефіцієнтів, що застосовуються під час оцінювання адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності на етапі НТПВ, визначено граничні значення, що вказуватимуть на адаптованість чи неадаптованість підприємства до умов невизначеності. У дисертації обґрунтовано, що відмовитися від певного варіанта НТПВ доцільно у тому випадку, якщо машинобудівне підприємство за результатами оцінювання є неадаптованим до умов невизначеності за групою показників, що залежать від варіанта здійснення НТПВ. У випадку, коли машинобудівне підприємство неадаптоване до умов невизначеності за групою показників, що не залежать від варіанта НТПВ, рішення про доцільність здійснення НТПВ має приймати керівництво підприємства, враховуючи очікувані можливості і потенційні загрози діяльності машинобудівного підприємства.

Обґрунтовано, що узагальнений алгоритм планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності доцільно розглядати у перерізі таких функціональних блоків: 1) формування матриць попарних порівнянь альтернативних напрямів здійснення НТПВ; 2) визначення пріоритетів з використанням методу аналізу ієрархій; 3) формування варіантів здійснення вибраного напряму НТПВ; 4) визначення адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності для кожного варіанта здійснення НТПВ; 5) формування плану здійснення НТПВ машинобудівного підприємства.

Оскільки функціональний блок «Визначення адаптованості машинобудівного підприємства до умов невизначеності для кожного варіанта здійснення НТПВ» досі не використовувався машинобудівними підприємствами під час планування НТПВ, то нами запропоновано метод виконання цього блоку.

Вихідними даними для цього функціонального блоку є вибірка варіантів здійснення НТПВ машинобудівного підприємства. Якщо вибірка варіантів здійснення НТПВ містить записи, тоді визначають адаптованість до умов невизначеності для варіантів здійснення НТПВ машинобудівного підприємства. Виконання цього етапу базується на розрахунку чотирьох груп показників і обчисленні коефіцієнта адаптованості. Після того, як визначено варіант НТПВ із максимальним значення коефіцієнта адаптованості, розраховують значення розміру ризику для вибраного варіанта здійснення НТПВ. Розмір допустимого ризику встановлюється підприємством самостійно. Методи оцінювання ризику обираються підприємством самостійно виходячи із попереднього досвіду, наявних можливостей та інформаційного забезпечення, за допомогою яких здійснюватиметься оцінювання. Порівняння варіантів НТПВ здійснюється за двома критеріями: максимальною адаптованістю до умов невизначеності та допустимим розміром ризику. Коли такий варіант здійснення НТПВ знайдено, відбувається перехід до наступного функціонального блоку узагальненого алгоритму планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності. Якщо ж такого варіанта немає, то формуються рекомендації про недоцільність здійснення НТПВ машинобудівного підприємства у визначений момент часу.

Коли варіант НТПВ вибрано, розпочинається процес формування плану здійснення вибраного варіанта НТПВ машинобудівного підприємства. Для формування плану НТПВ машинобудівного підприємства абсолютно необхідною є наявність інформації про сучасний стан підприємства і можливі альтернативи його зміни за допомогою впровадження інновацій. Зокрема блок вхідних даних повинен містити таку інформацію: дані фінансової звітності машинобудівного підприємства; характеристику можливих напрямів здійснення НТПВ; дані для розрахунку адаптованості до умов невизначеності по кожному із можливих способів здійснення НТПВ; дані про можливі похибки, помилки, неточності, що можуть виникнути під час здійснення НТПВ; обмеження щодо розміру ризику, розміру допустимих втрат; характеристику критерію прийняття рішень під час здійснення НТПВ; дані про можливі способи виконання та фінансування етапів НТПВ, а також про способи управління ризиками НТПВ на кожному з них; дані про досвід здійснення НТПВ, на основі якого сформовано матриці ймовірностей виникнення додаткових витрат і втрат в результаті настання ризикової події, матриці очікуваного прибутку і можливих втрат під час реалізації НТПВ машинобудівного підприємства; інша інформація, що може бути корисною під час планування НТПВ машинобудівного підприємства в умовах невизначеності.

На основі результатів дослідження особливостей НТПВ машинобудівного підприємства розроблено модель формування плану здійснення варіанта НТПВ. Вихідні дані математичної моделі такої ситуації:

· _ множина етапів здійснення НТПВ, на кожному з яких діють певні фактори невизначеності, що породжують ризики НТПВ;

· _ множина можливих способів виконання етапів НТПВ;

· _ множина можливих способів фінансування етапів НТПВ;

· _ множина можливих способів управління ризиками НТПВ у випадку їхнього настання;

· _ вихідний етап здійснення НТПВ - фактично уособлює сучасний стан машинобудівного підприємства;

· n - кількість можливих комбінацій способів виконання, фінансування етапів НТПВ і управління ризиками НТПВ;

· _ матриця ймовірностей виникнення додаткових витрат і втрат в результаті настання ризикової події під час переходу здійснення НТПВ із k-го етапу на і-й етап за j-м напрямом;

· _ матриця втрат (можливого ризику) під час переходу здійснення НТПВ із k-го етапу на і-й етап за j-м напрямом;

· _ матриця очікуваного прибутку під час переходу здійснення НТПВ із k-го етапу на і-й етап за j-м напрямом.

Під час моделювання використовуватиметься позначення:

Обґрунтовано, що розв'язок для досліджуваної задачі може бути досягнутий за допомогою таких правил:

· забезпечення максимуму прибутку на кожному етапі здійснення НТПВ:

· забезпечення мінімуму втрат на кожному етапі здійснення НТПВ:

· забезпечення максимуму питомої ваги прибутку на кожному етапі здійснення НТПВ:

Сформульована задача, незважаючи на наявність цільової функції імовірнісних величин, належить до класу задач математичного програмування, оскільки на кожному етапі управління передбачається відомий ризик втрат під час вибору того чи іншого альтернативного способу здійснення НТПВ. Розв'язати таку задачу можна за допомогою алгоритму, побудованого на основі однієї із обчислювальних схем скороченого перебору варіантів.

Розв'язання поставленої задачі є реальним після проведення імітаційної гри, адже саме оцінювання експертів є вихідною інформацією для досліджуваної математичної моделі.

Результат формування плану впровадження у виробництво ВАТ «Стрий Авто» нового виробу подано в табл. 3 (критерій вибору - максимум прибутку на кожному етапі здійснення НТПВ за заданого рівня втрат).

Таблиця 3. Загальний план впровадження у виробництво нового виробу на ВАТ «Стрий Авто» за етапами НТПВ*

Етап НТПВ	Виконавці робіт з НТПВ	Джерела фінансування НТПВ	Методи управління ризиками НТПВ
Науково-дослідні роботи	Структурні підрозділи підприємства	Інвестиційні кошти	Локалізація ризику
Дослідно-конструкторські роботи	Додатково залучені вузькоспеціалізовані фахівці	Інвестиційні кошти	Дисипація ризику
Конструкторська підготовка виробництва	Структурні підрозділи підприємства	Інвестиційні кошти	Локалізація ризику
Технологічна підготовка виробництва	Профільні установи	Власні кошти	Локалізація ризику
Організаційна підготовка виробництва	Структурні підрозділи підприємства	Власні кошти	Дисипація ризику
Освоєння нового виробу в промисловому виробництві	Профільні установи	Інвестиційні кошти	Ухилення від ризику

* Примітка: отримано автором

За умов структурування задачі прийняття рішень щодо планування НТПВ в умовах невизначеності машинобудівне підприємство отримає змогу максимально ефективно виконувати всі етапи НТПВ за ознакою її основних виконавців робіт з НТПВ та джерел їхнього фінансування, а також управляти ризиками НТПВ та досягати максимального ефекту від здійснення НТПВ. А це є актуально саме сьогодні, коли інноваційний шлях розвитку є основним для машинобудівних підприємств, а ефективна НТПВ - запорукою його дотримання.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення науково-практичного завдання щодо удосконалення планування науково-технічної підготовки машинобудівного виробництва в умовах невизначеності. Основні наукові та прикладні результати полягають у такому:

1. Сучасне машинобудівне підприємство функціонує в умовах невизначеності, що зростає, конфліктності та породжуваного ними ризику. Розв'язання задачі врахування умов невизначеності здійснюється під час планування діяльності підприємства, тому що саме під час планування треба оцінити наявну ситуацію, спрогнозувати майбутнє, вибрати напрями дій за певного сценарію розвитку подій. Саме тому запропоновано планування НТПВ машинобудівного підприємства трактувати як вид управлінської діяльності, що безпосередньо спрямована на усунення невизначеності, оскільки невизначеність під час НТПВ розглядається як постійнодіючий фактор, уникнути якого неможливо. Оцінити адаптованість підприємства до умов невизначеності потрібно обов'язково, щоб забезпечити ефективне впровадження інновацій у діяльність машинобудівного підприємства.

2. Щоб забезпечити ефективність планування НТПВ машинобудівного підприємства, деталізовано модель цього процесу в умовах невизначеності. Зокрема, удосконалено змістове наповнення етапів планування НТПВ машинобудівного підприємства, що ґрунтується на засадах врахування впливу умов невизначеності як постійнодіючого фактора під час здійснення НТПВ. Працівникам планово-економічного відділу підприємства доцільно брати до уваги запропоноване змістове наповнення етапів моделі планування з тим, щоб забезпечити його ефективність в умовах невизначеності.

3. Виконано аналізування інноваційної діяльності як безпосереднього прояву здійснення НТПВ машинобудівними підприємствами, оцінювання ефективності планування НТПВ машинобудівних підприємств, аналізування умов невизначеності під час планування НТПВ машинобудівних підприємств. Отримані результати показали позитивне ставлення машинобудівних підприємств до інноваційного розвитку діяльності, що додатково підтвердило актуальність і доцільність планування НТПВ машинобудівних підприємств в умовах невизначеності з тим, щоб забезпечити високі результати впровадження інновацій у виробництво. Також на основі аналізування сформовано перелік факторів невизначеності, що впливають на здійснення НТПВ машинобудівного підприємства, та запропоновано показники їхнього оцінювання, що будуть корисними у роботі ризик-менеджерів підприємства під час аналізування умов господарювання підприємства і виявлення потенційних ризиків його діяльності.