Ефективне забезпечення конкурентоспроможності регіонів та її експортної складової

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 332.12:339.137

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕФЕКТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ ТА ЇЇ ЕКСПОРТНОЇ СКЛАДОВОЇ

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ЖИЛЯЄВА НАДІЯ МИХАЙЛІВНА

Луцьк 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Петкова Леся Омелянівна, Черкаський державний технологічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ковальська Любов Леонідівна, Луцький національний технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри економіки та підприємництва;

кандидат економічних наук, Тимечко Ірина Романівна, Інститут регіональних досліджень НАН України науковий співробітник відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва.

Захист відбудеться «06» жовтня 2011 р. о 10³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 32.075.03 у Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 43018, м. Луцьк, вул. Львівська, 75.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Луцького національного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 43018, м. Луцьк, вул. Львівська, 75.

Автореферат розісланий «06» вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Галущак В.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Регіональний рівень економічного розвитку з посиленням глобалізаційних впливів набуває особливої значимості для підвищення міжнародної конкурентоспроможності України. Суперечлива взаємодія інтеграційних та дезінтеграційних процесів в геоекономічному просторі обумовлює розгортання конкурентних процесів на різних рівнях національної економічної системи. У підсумку істотно змінюється роль окремого регіону в світовій економіці, що стає відносно самостійним економічним суб'єктом та вступає в конкурентні відносини як у міжрегіональній взаємодії, так і на світовому ринку.

Важливим для забезпечення довгострокового економічного зростання в Україні є вдосконалення структури економіки регіонів та створення умов, що забезпечують їх стійкі конкурентні позиції на міжнародному ринку. Сучасна концепція конкурентоспроможності передбачає спроможність реалізувати конкурентні переваги економічного розвитку та досягнути на цій основі стабільного підвищення якості життя суспільства. Лише за такого підходу питання міжнародної конкурентоспроможності національної економіки та її регіонів набуває системності - від факторів економічного зростання, новітньої структури національного економічного простору до соціальної результативності.

Експортна складова як вагомий фактор економічного зростання та міжнародної конкурентоспроможності України та її регіонів впливає на кількісні та якісні параметри розвитку національної економіки, обумовлює територіальну диференціацію ключових соціально-економічних показників. Актуальність дослідження конкурентоспроможності регіонів України та оптимальних напрямів посилення її експортної складової посилюється в контексті подолання наслідків світової економічної кризи.

Проблеми міжнародної конкурентоспроможності перебувають в центрі уваги світової наукової спільноти упродовж кількох останніх десятиліть. Вагомий внесок у дослідження теорії формування та забезпечення високого рівня конкурентоспроможності зробили ряд зарубіжних вчених, таких як: Б. Асхайм, І. Бегг, І. Брамезза, Б. Гардінер, Дж. Даннінг, М. Енрайт, А. Ізаксен, Б. Йонсон, П. Кресл, Б.-О, Лундваль, Дж. МакКомбі, Р. Мартін, М. Портер,Дж. Сакс, П. Тайлер, К. Фрімен, Дж. Хамфрі, Х. Шмітц, С. Янсен-Батлер.

Теоретичні аспекти та методологічне забезпечення конкуренто-спроможності регіону в умовах побудови ринкової економіки висвітлені в наукових працях відомих вчених, таких як: Л.Л. Антонюк, В.О. Безугла, П.Ю. Бєлєнький, І.В. Брикова, В.І. Відяпін, Н.Я. Калюжнова, Л.Л. Ковальська, Н.А. Мікула, В.М. Парахіна, О.З. Селезньов, М.В. Степанов, І.Р. Тимечко, В.В. Толкованов, Л.І. Ушвицький, Р.А. Фатхутдінов, Л.А. Яремко.

Проте, незважаючи на високий рівень теоретичних та прикладних розробок, питання пошуку ефективних напрямів посилення міжнародної конкурентоспроможності України та її регіонів, вдосконалення її експортної складової залишаються актуальними з позиції формування сучасної економічної політики. В цьому контексті потребують вирішення ряд питань, пов'язаних із з'ясуванням сутності конкурентоспроможності регіонів та її ефективності, визначенням оптимальних обсягів експорту для формування передумов довгострокового економічного зростання та підвищення якості життя населення. Потребують подальшої розробки та вдосконалення методика оцінки конкурентоспроможності з позиції соціально-економічної ефективності та можливість її практичного застосування для побудови моделі підвищення рівня конкурентоспроможності регіону та прогнозування її динаміки. Необхідність поглибленого аналізу та розв'язання окреслених питань обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили її мету, завдання та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі міжнародної економіки Черкаського державного технологічного університету в межах науково-дослідної роботи на тему: «Забезпечення стійкості національної економіки в умовах структурних змін світового господарства» (ДР № 0109U002752).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних засад і практичних рекомендацій щодо ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів на основі повного використання їх потенціалу та формування оптимальної структури експорту.

Реалізація мети обумовила необхідність визначення і розв'язання наступних завдань:

- розробити теоретичні засади формування конкурентоспроможності регіонів;

- проаналізувати концепції міжнародної конкурентоспроможності країн та регіонів з метою визначення характеристик конкурентоспроможності регіонів та факторів її формування;

- узагальнити авторські підходи до визначення сутності конкурентоспроможності регіону та розширити його з точки зору посилення зовнішньоекономічної складової конкурентоспроможності;

- здійснити порівняльний аналіз сучасних методологічних підходів та методик оцінки конкурентоспроможності країн та регіонів з метою розробки методики оцінки конкурентоспроможності регіону та провести відповідні аналітичні дослідження в розрізі регіонів України;

- виокремити експортну складову конкурентоспроможності регіону з огляду на активізацію та поглиблення суперечностей глобалізації на сучасному етапі світового розвитку та необхідність формування експортної спеціалізації регіонів України;

- запропонувати механізм ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів на основі використання диференційованих підходів до вибору методів та інструментів регулювання;

- сформувати модель удосконалення структури експорту регіону на основі оптимізації його розмірів за окремими видами продукції.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення конкурентоспроможності регіонів України та її експортної складової.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні підходи до формування конкурентоспроможності регіонів з позиції ефективності.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження стали фундаментальні праці, наукові статті та прикладні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів в області економіки та управління регіональними процесами в ринкових умовах. Інструментарій дослідження ґрунтується на прийомах системного та порівняльного аналізу в поєднанні з методами абстракції, індукції та дедукції. В процесі дослідження були також використані прийоми ситуаційного та логіко-структурного аналізу (пп.1.1.-1.4), метод кореляційно-регресійного аналізу - для дослідження залежності регіонального розвитку від найважливіших факторів (п.3.2), матричний метод - для визначення конкурентних позицій регіонів (п.3.2), індексний - для інтегральної оцінки рівня конкурентоспроможності (пп.2.1.-2.2), метод експоненціального згладжування - для прогнозування рівнів конкурентоспроможності регіонів (п.3.2), симплекс-метод лінійного програмування - для побудови моделі удосконалення структури експорту (п.3.3), методи статистичної обробки та узагальнення інформації - для розрахунку показників, які використовувались в процесі комплексного дослідження конкурентоспроможності (розділи 2-3).

Інформаційне забезпечення дисертації склали законодавчі та нормативні акти державних органів влади, офіційні дані Державного комітету статистики України та його територіальних органів у регіонах, матеріали галузевих та регіональних органів управління, монографічні та періодичні публікації з проблематики дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- розроблені теоретичні засади забезпечення конкурентоспроможності регіону в основу яких покладений критерій ефективності, що дозволяє оцінити конкурентоспроможність на основі процесного підходу в трьох її вимірах - економічному, соціальному, управлінському;

удосконалено:

- термінологічно-понятійний апарат, зокрема поняття «конкуренто-спроможність регіону», під яким розуміється здатність регіональної системи ефективно реалізовувати власний економічний потенціал та шляхом утримання стійких позицій на міжнародних ринках забезпечувати економічне зростання регіону та підвищення якості життя його населення на довгостроковій основі, яке відрізняється від існуючих посиленням її зовнішньоекономічної складової та дотриманням стратегічних цілей розвитку в межах підходу - потенціал - розвиток - якість життя;

- методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності регіону на основі розрахунку інтегральних показників економічного потенціалу та соціально-економічної ефективності розвитку, що дозволили здійснити кількісну та якісну оцінку рівнів конкурентоспроможності регіонів України та визначити їх конкурентні позиції по відношенню до величини визначених факторів і їх динаміки;

- організаційно-економічний механізм ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів, реалізація якого з використанням диференційованих підходів до вибору методів регіональної політики та застосуванням конкретних інструментів регулювання, залежно від обраного типу стратегій, здатна забезпечити можливості регіональних органів влади щодо підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів та довгострокове економічне зростання на якісно новій основі;

- модель формування структури експорту регіону, що дозволяє підвищити його міжнародну конкурентоспроможність в основі якої розв'язання задачі лінійної оптимізації з використанням методів математичного програмування, де результатом є визначення обсягу максимального прибутку від експорту окремих видів продукції;

дістало подальший розвиток:

- концептуальні засади конкурентоспроможності регіонів, де за критерієм рушійної сили конкурентоспроможності виділені: теорії міжнародної торгівлі, теорії факторів виробництва, теорії нових форм просторової організації продуктивних сил, теорії інвестиційно-інноваційного розвитку, теорії внутрішнього економічного зростання, які дозволили обґрунтувати структурно-логічну модель формування конкурентоспроможності, що враховує визначальні характеристики конкурентоспроможності регіону та фактори впливу на неї;

- методичний підхід до дослідження продуктивності експорту регіонів України з точки зору необхідності розвитку ефективної експортної спеціалізації регіону з метою посилення його конкурентоспроможності на зовнішніх і внутрішніх ринках та підвищення рівня технологічності.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає в тому, що розроблені теоретичні положення та методичні підходи, а також практичні рекомендації з підвищення конкурентоспроможності регіонів можуть використовуватися в управлінській діяльності регіональних і місцевих органів влади та у розробці програм підвищення конкурентоспроможності регіонів та соціально-економічного розвитку регіонів.

Здійснений аналіз конкурентоспроможності регіонів України на основі факторів економічного потенціалу та соціально-економічних показників ефективності його реалізації знайшов відображення у науково-дослідній роботі ЧДТУ на тему «Забезпечення стійкості національної економіки в умовах структурних змін світового господарства» (номер державної реєстрації 0109U002752) (довідка № 1113/01-10.06 від 16.05.2011 р.).

Результати розробленої методики інтегральної оцінки конкурентоспроможності регіону через врахування факторів економічного потенціалу та ефективності його реалізації, а також практичні рекомендації щодо напрямів підвищення конкурентоспроможності регіону використані Головним управлінням економіки Черкаської обласної державної адміністрації при реалізації Програми економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2010 рік (довідка № 321/02 від 23.05.2011 р.).

Основні наукові результати дисертаційного дослідження застосовуються у навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Національна економіка», «Соціально-економічна безпека» (довідка № 1114/01-10.06 від 16.05.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та основні положення дисертаційної роботи були апробовані на науково-практичних конференціях: «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2009 р.); «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2009 р.); «Актуальні проблеми фінансової системи України» (м. Черкаси, 2010 р.); «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2010 р.); «Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи» (м. Дніпропетровськ, 2011 р.), «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 2011 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 15 наукових праць, з них 13 - одноосібно, загальним обсягом 4,8 друк. арк., у тому числі 4,2 друк. арк. належить особисто автору. Із загальної кількості наукових праць 8 статей - у наукових фахових виданнях, 1 - в зарубіжному виданні, 6 - тези доповідей на наукових конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 236 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 181 сторінку становить основний текст, який включає 34 таблиці і 17 рисунків, що займають 31 сторінку, список використаних джерел з 210 найменувань викладено на 18 сторінках, додатки - на 55 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, визначені її мета та завдання, сформульовані об'єкт, предмет та методи дослідження, обґрунтовані наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади та методичні підходи формування конкурентоспроможності регіону» досліджені концепції міжнародної конкурентоспроможності регіону, розкрита сутність та особливості формування конкурентоспроможності регіонів, запропоновані управлінські підходи до ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіону в контексті сучасних процесів розвитку, визначені методичні підходи до її оцінки.

На основі узагальнення концепцій міжнародної конкурентоспроможності країн та регіонів виділені підходи, які мають важливе значення у розробці теоретичних засад формування конкурентоспроможності регіону та в результаті аналізу яких визначені умови, що характеризують конкурентоспроможність регіону та фактори, що найбільшою мірою впливають на його рівень. Врахування цих характеристик дозволили визначитись з вибором економічних та соціальних індикаторів при розробці методики дослідження регіональної конкурентоспроможності.

Здійснений порівняльний аналіз теоретичних підходів до визначення сутності конкурентоспроможності регіону та сформовані вагомі складові, які покладені в основу авторського бачення сутності конкурентоспроможності регіону: конкурентні переваги створюються внаслідок ефективної реалізації економічного потенціалу регіону; забезпечення регіональної конкурентоспроможності відбувається на основі збалансованого розвитку; підвищення конкурентоспроможності регіону розглядається не лише як інструмент розвитку його економіки, але і як головний чинник зростання рівня і якості життя його населення. Врахування зазначених аспектів при визначенні конкурентоспроможності регіону передбачає необхідність дотримання стратегічних цілей розвитку в межах підходу: «потенціал - розвиток - якість життя».

Базою теоретичного розуміння формування конкурентоспроможності регіону є співвідношення складових економічного потенціалу регіону, який визначається природними, трудовими, інвестиційними, інноваційними, інфраструктурними ресурсами, та здатності регіональної системи ефективно реалізовувати власний потенціал, що проявляється в підтриманні позитивної динаміки показників соціально-економічної ефективності, результатом якої є покращення якості життя населення.

На основі систематизації результатів наукових досліджень уточнений економічний зміст поняття конкурентоспроможність регіону, що полягає в здатності регіональної системи ефективно реалізовувати власний економічний потенціал та шляхом утримання стійких позицій на міжнародних ринках забезпечувати економічне зростання регіону та підвищення якості життя його населення на довгостроковій основі.

Розроблені управлінські підходи до ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіону з точки зору сучасних вимог і врахування міжнародних реалій: принципи ефективного розміщення виробництва, збалансованості та пропорційності, врахування міжнародного поділу праці, міжрегіонального співробітництва, соціальної орієнтації розвитку економіки, відтворення системи життєзабезпечення, програмування, децентралізації повноважень і відповідальності. Ефективна реалізація зазначених принципів на регіональному рівні може бути основою посилення регіональної конкурентоспроможності та забезпечення дотримання загальнодержавних та регіональних інтересів.

Проведений порівняльний аналіз сучасних зарубіжних методик оцінки міжнародних конкурентних позицій країн та регіонів, на підставі якого здійснене групування методик з виділенням ключових показників та алгоритму їх розрахунку. Удосконалені методичні положення дослідження конкурентоспроможності регіонів, які, на відміну від існуючих, при проведенні комплексного аналізу базуються на визначенні позицій регіонів по відношенню до величини визначених факторів і їх динаміки.

Розроблені та систематизовані показники оцінки конкурентоспроможності регіонів, які дозволяють комплексно дослідити економічний потенціал регіону та ефективність його реалізації. До показників формування економічного потенціалу, що відображають конкурентні переваги регіону та його привабливість (ресурсну, інвестиційну, інноваційну, туристичну), віднесені: показники забезпеченості природними ресурсами, забезпеченості трудовими ресурсами, підприємницького клімату, інвестиційної активності, інноваційного розвитку, розвитку транспортної та обслуговуючої інфраструктури. Складовими показниками соціально-економічної ефективності розвитку визначені: забезпеченість населення доходами, продуктивність основних видів економічної діяльності та експорту, фондовіддача основних фондів, рентабельність операційної діяльності підприємств, людський розвиток, зарплатомісткість валового регіонального продукту. Вони дозволяють оцінити матеріальний рівень життя, ефективність виробництва, ефективність використання основних фондів, результативність діяльності підприємств, зовнішньоекономічної діяльності, соціальну ефективність розвитку.

Запропоновані методичні положення до оцінки та аналізу конкурентоспроможності регіонів дозволяють виявити сильні та слабкі сторони в розвитку регіонів, виділити основні їх проблеми, розробити заходи з підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, спрогнозувати тенденції її зміни та реагування на внутрішні та зовнішні впливи. У другому розділі «Аналіз та оцінка конкурентоспроможності регіонів України» здійснений аналіз стану формування та ефективності використання економічного потенціалу регіонів, досліджена галузева спеціалізація національних регіонів, проведені розрахунки продуктивності експорту регіонів України.

З метою апробації запропонованої методики здійснена інтегральна оцінка конкурентоспроможності регіонів України за період з 2004 р. по 2009 р. та проведене групування регіонів за рівнем конкурентоспроможності (рис.1). Основні результати проведеного дослідження дозволяють достовірно оцінити стан різних показників, які характеризують конкурентоспроможність регіональних економік, порівняти їх з іншими регіонами та в динаміці.

Розглянуті передумови посткризового розвитку української економіки та можливості забезпечення довгострокового економічного зростання. Виявлено, що визначальним чинником змін в регіональній структурі виробництва в період економічної трансформації в Україні стала прискорена інтеграція до світового господарського простору, що «спростила» спеціалізацію всієї національної економіки та її регіонів, посилила конкуренцію та сприяла витісненню українського товаровиробника із переважної більшості середньо- та високотехнологічних виробництв. Обґрунтовано, що важливим є оптимізація міжрегіональних зв'язків на основі поглиблення регіональної та галузевої спеціалізації, що дозволить забезпечити нові імпульси для розвитку регіонів.

Важливо також сформувати спеціалізацію, виправдану з точки зору міжнародного поділу праці.

Визначені основні тенденції спеціалізації на макро- і регіональному рівнях додатково відображають поглиблення розвитку добувних, низькотехнологічних галузей в Україні.

конкурентоспроможність регіон економічний потенціал



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1. Групування регіонів України за рівнем конкурентоспроможності

Значні (більше, ніж вдвічі) перевищення середніх по країні показників спеціалізації «добування паливно-енергетичних корисних копалин» мають Донецька, Луганська, Сумська області; «добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних» - Дніпропетровська, Житомирська, Полтавська; «виробництво коксу, продуктів нафтопереробки» - Луганська, Полтавська області; «хімічна та нафтохімічна промисловість» - АРК, Одеська, Рівненська, Сумська, Черкаська області; «металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів» - Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська області (табл.1).

Таблиця 1 Групування регіонів за домінуючими галузями спеціалізації промислового виробництва

Галузі спеціалізації	Регіони
Добування паливно-енергетичних корисних копалин	Донецька, Луганська, Сумська
Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних	Дніпропетровська, Житомирська, Полтавська
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	АРК, Вінницька, Кіровоградська, Тернопільська, Херсонська, Черкаська, Чернігівська
Легка промисловість	Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська
Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів	Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська
Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність	Київська, Львівська, Чернігівська, м. Київ
Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки	Луганська, Полтавська
Хімічна та нафтохімічна промисловість	АРК, Одеська, Рівненська, Сумська, Черкаська
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції	Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Харківська, Хмельницька
Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів	Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська
Машинобудування	Волинська, Закарпатська, Запорізька, Сумська, Черкаська, м. Севастополь
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	Івано-Франківська, м. Київ

Регіональний розподіл інших галузей промисловості має більш рівномірний характер. Так, дещо перевищується середній по країні рівень розвитку харчової промисловості у 13 із 27 регіонів України (в тому числі, Вінницька - 3,61, Тернопільська - 2,70, Черкаська - 2,30); легкої промисловості - в 11 регіонах (в тому числі, Львівська - 6,75, Чернігівська - 2,03); оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів - в 11 регіонах (в тому числі, Івано-Франківська - 12,66, Рівненська - 9,98).

Проаналізовані проблеми взаємозв'язку та взаємозалежності зовнішньоекономічної діяльності та економічного зростання. Наукові дослідження підтверджують важливість динаміки та якісної структури експорту для довгострокового економічного розвитку країн. Здійснене визначення експортної продуктивності, що вимірюється на основі порівняльних переваг виробництва окремих товарів залежно від частки регіону в національному експорті та середньодушового ВРП. Доведено, що переваги експортної продуктивності мають регіони, що експортують переважно високотехнологічну продукцію. При цьому, формується довгостроковий вплив зовнішньоторговельних факторів на економічне зростання в країні. Слід відмітити, що товари з найбільшим рівнем продуктивності є найбільш привабливими для нарощування експортних зусиль. Доцільно виділити кілька основних груп таких ефективних товарів: продукти рослинного походження - м. Київ, Миколаївська, Херсонська, Черкаська області; продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловостi - Черкаська, Автономна Республіка Крим; недорогоцінні метали та вироби з них - Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська; механічне обладнання; машини та механізми, електричне обладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку - Харківська, м. Севастополь, Закарпатська, Волинська. Визначені можливості зростання конкурентоспроможності з точки зору покращення позицій експортоорієнтованих галузей. Обґрунтована значимість продуктивності експорту як умови модернізації економіки. Доведено, що з розвитком світового господарства та за необхідності подолання наслідків глобальної економічної кризи стратегічним завданням для національної економіки на довгострокову перспективу є формування нових конкурентних переваг, в основі яких - інтенсивне використання новітніх технологій.

Результатом реалізації цього стратегічного завдання є необхідність структурного оновлення, модернізації української економіки, зростання питомої ваги високотехнологічних галузей в структурі національного виробництва та експорту, підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни. Вказані цілі економічного розвитку актуалізуються з огляду на геоекономічні зміни та очевидну трансформацію структури світового виробництва, переорієнтацію світового попиту в напрямі нових регіонів, здатних стати рушіями зростання світового ВВП.

У третьому розділі «Напрями ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів» запропоновані напрями та механізм ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів, розроблені стратегії підвищення конкурентоспроможності регіонів, визначена залежність регіонального розвитку від найважливіших факторів конкурентоспроможності, побудована модель удосконалення структури експорту національного регіону, визначені перспективи нарощення експортного потенціалу.

Запропоновані напрями проведення масштабних заходів з подолання структурних диспропорцій в розвитку регіонів та підвищення їх конкурентоспроможності, серед яких наступні: розвиток та нарощення економічного потенціалу регіону та підвищення соціально-економічної ефективності його реалізації; формування ефективної регіональної та галузевої спеціалізації з прискореним розвитком наукоємних і високотехнологічних видів промислової діяльності. Зокрема, для підвищення соціально-економічної ефективності використання потенціалу регіонів держави важливо забезпечити: зростання продуктивності праці, головним чином, за рахунок техніко-технологічного вдосконалення виробництва; активізацію експортної діяльності, важливими передумовами якої має бути перш за все удосконалення митно-тарифної політики відповідно до міжнародних норм та вимог; якісне піднесення всіх рівнів освіти на основі її модернізації, застосування інформаційно-комп'ютерних технологій та приведення у відповідність до сучасних світових стандартів, що дасть можливість примножувати інтелектуальний потенціал держави та сприятиме зростанню продуктивності людського капіталу; заходи з продовження тривалості життя, в основі яких пропаганда ведення здорового способу життя, залучення молоді до заняття спортом, недопущення алкоголізму і наркоманії, забезпечення свободи вибору, якості, доступності всіх видів медичних послуг.

Для удосконалення управління регіональним розвитком запропонований механізм ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів, що відображений на рис. 2, з виділенням організаційно-правових та економічних методів та конкретних інструментів регулювання, за допомогою яких здійснюється вплив на чинники, від яких залежить повнота та ефективність використання економічного потенціалу регіону.

Під процесом забезпечення підвищення конкурентоспроможності регіону розуміється найкраще з позиції ефективності використання природних, трудових, інвестиційних, інноваційних ресурсів, інфраструктури, галузевої структури регіону та територіальної організації виробничої системи регіону, його внутрішніх та зовнішніх зв'язків.

Кінцевою метою та результатом забезпечення конкурентоспроможності регіону є підвищення ефективності використання потенціалу регіону, його функціональної спеціалізації та структури експорту. Проведена класифікація інструментів регіонального регулювання з обґрунтуванням важливості їх застосування. Аргументована доцільність проведення регулювання переважно інструментами непрямого впливу, економічними.

Запропоноване застосування диференційованих підходів до вибору інструментарію регулювання процесів підвищення конкурентоспроможності регіонів з врахуванням специфіки їх діяльності та обраних стратегій.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Механізм ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіону

Побудована матриця позицій регіонів у відповідності з визначеними базовими показниками конкурентоспроможності та показником соціально-економічної динаміки, який відображає ступінь відповідності показників потенціалу регіону результатам його розвитку шляхом порівняння в системі трьох координат (рис. 3). Це дозволяє порівняти рівень розвитку регіонів, оцінити їх переваги та виявити фактори посилення конкурентних переваг.

Проаналізовані конкурентні позиції регіонів в матриці конкурентоспроможності та відповідно до них запропоновані стратегії посилення конкурентоспроможності регіонів. Так, для регіонів з низькою соціально-економічною ефективністю запропоновані такі стратегії формування конкурентоспроможності: 1) стратегія створення нових сегментів ринку (експлерентна); 2) стратегія концентрації на вузькому ринковому сегменті (спеціаліста); 3) стратегія винайдення своєї ніші (патієнтна).

Рис. 3. Матриця конкурентоспроможності регіонів

Для регіонів з позитивною соціально-економічною динамікою та середніми значеннями величини економічного потенціалу та ефективності розвитку запропонована стратегія забезпечення конкурентоспроможності, спрямована на лідерство (наступного за лідером). Для регіонів з високою ефективністю розвитку запропоновані такі стратегії підвищення конкурентоспроможності: 1) стратегія комутантна; 2) силова (віолентна) стратегія; 3) стратегія лідера. Використовуючи розроблений підхід до визначення позицій регіонів, досліджені методом кореляційно-регресійного аналізу кількісні залежності між основними факторами конкурентоспроможності та показниками регіонального розвитку регіонів, виділені домінуючі фактори (табл.2). На підставі результатів інтегральної оцінки конкурентоспроможності регіонів України за період з 2004 р. по 2009 р. здійснене прогнозування рівня їх конкурентоспроможності на короткострокову перспективу за допомогою методу експоненціального згладжування.

Таблиця 2 Кореляційно-регресійні моделі залежності обсягів ВРП на душу населення від факторів конкурентоспроможності

Модель 1 для умов Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Полтавської областей та м. Києва	Модель 2 для умов Київської, Луганської, Харківської, Миколаївської, Сумської, Черкаської областей	Модель 3 для умов АРК, Вінницької, Волинської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Рівненської, Хмельницької областей	Модель 4 для умов Житомирської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Херсонської, Чернівецької, Чернігівської областей та м. Севастополя
Y1 = -5353,406+ +3,951Х2+1235,410Х5+ +3,749Х7, де	Y2 = -3856,425+ +65,242Х1+0,398Х4+ +2026,104Х5, де	Y4 = -29425,447+ +42,618Х6+342,994Х3+ +0,682Х4, де	Y3 = -5305,741+ +82,633Х2+0,355Х3+ +0,449 Х4, де
Х2 - інвестиції в основний капітал на 1 особу; Х5 - фондовіддача основних фондів; Х7 - продуктивність експорту.	Х1 - підприєм-ницький клімат; Х4 - продуктивність праці основних видів економічної діяльності; Х5 - фондовіддача основних фондів.	Х6 - рентабельність операційної діяльності підприємств; Х3 - забезпеченість трудовими ресурсами; Х4 - продуктивність праці основних видів економічної діяльності.	Х2 - інвестиції в основний капітал на 1 особу; Х3 - забезпеченість трудовими ресурсами; Х4 - продуктивність праці основних видів економічної діяльності.

З метою вдосконалення структури експорту регіонів для підвищення рівня їх конкурентоспроможності запропонована модель оптимізації на основі максимізації прибутку від експорту окремих видів продукції, яка апробована на Черкаській області. Використовуючи симплекс-метод лінійного програмування здійснена оптимізація обсягів експорту окремих видів продукції Черкаської області в 2009 році.

Зазначена модель має вигляд:

,

де p_i - ціна і-го виду продукції, тис. дол. США/т.;

Х₁, Х₂ , Х₃ ….. Х₆ - фізичний обсяг експорту товарів А, В, С … G (тис. т.);

За обмежень:

, ,

де Е_і - обсяг експорту і-го товару;

В_і - обсяг виробництва і-го товару,

Н_і - обсяг надходжень без врахування імпорту (міжрегіональний обмін); І_і - обсяг імпорту і-го товару;

П_і - потреба відповідно до норм споживання і-го товару;

20% - резерв на непередбачувані потреби.

Застосування цієї моделі дозволяє шляхом підбору оптимальних обсягів експорту оптимізувати дохід від експорту окремих видів продукції в регіоні до 529,3 тис. дол. США, що особливо важливо в контексті актуалізації проблеми продовольчої безпеки.

Визначені основні перспективні напрями нарощення експортного потенціалу регіону та активізації зовнішньоекономічної діяльності, серед яких найбільш важливими є залучення матеріальних та фінансових ресурсів для освоєння нових технологій на підприємствах експортоорієнтованих галузей; сприяння реалізації перспективних конкурентоспроможних проектів з розвитку експортного потенціалу та активізації інвестиційної діяльності з метою підтримки цих проектів; кредитування та страхування експортних операцій.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішене актуальне завдання розробки науково-методичних засад і практичних рекомендацій щодо ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів на основі повного використання потенціалу регіонів та формування оптимальної структури експорту. Результати дисертаційного дослідження характеризуються науковою новизною та дозволяють зробити наступні висновки:

1. Обґрунтована необхідність підвищення конкурентоспроможності регіонів та запропоновані теоретичні засади ефективного її забезпечення, які представлені трьома вимірами (економічним, соціальним, управлінським), що відображають конкурентоспроможність зі сторони як кількісної оцінки її параметрів так і якісної характеристики отриманих результатів та дозволяють комплексно дослідити конкурентоспроможність регіонів.

2. Розкрито методологічну сутність та здійснена класифікація концепцій міжнародної конкурентоспроможності регіону, в результаті чого сформовані підходи до розвитку теорії конкурентоспроможності за критерієм її рушійної сили: конкурентоспроможність залежить від переваг в міжнародному поділі праці; співвідношення факторів виробництва; розвитку галузевих та регіональних кластерів; інвестиційно-інноваційного розвитку; продуктивності праці та зайнятості. На основі аналізованих теорій виділені характеристики конкурентоспроможності регіону та фактори, які впливають на її формування, що дозволили визначитись з вибором показників, які визначають конкурентоспроможність регіону при розробці методики його дослідження.

3. Досліджені авторські підходи до визначення сутності поняття «конкурентоспроможності регіону» та сформований власний підхід до визначення цієї категорії, яке відрізняється від існуючих посиленням зовнішньоекономічної складової конкурентоспроможності та необхідності дотримання стратегічних цілей розвитку в межах підходу «потенціал - розвиток - якість життя». Сутність визначення: конкурентоспроможність регіону - це здатність регіональної системи ефективно реалізовувати власний економічний потенціал та шляхом утримання стійких позицій на міжнародних ринках забезпечувати економічне зростання регіону та підвищення якості життя його населення на довгостроковій основі.

4. В результаті вивчення методичних положень до оцінки конкурентоспроможності країн та регіонів удосконалена методика дослідження конкурентоспроможності регіону через врахування факторів економічного потенціалу та соціально-економічної ефективності розвитку, яка комплексно відображає найважливіші індикатори конкурентоспроможності регіону з позиції як кількісної оцінки її параметрів, так і якісної характеристики отриманих результатів. Розроблена методика оцінки конкурентоспроможності регіону апробована на регіонах України. Визначені конкурентні позиції регіонів відносно запропонованих показників у матриці конкурентоспроможності шляхом співставлення рівнів економічного потенціалу (можливості, передумови), соціально-економічної динаміки (розвиток) та регіональної ефективності (результат).

5. Обґрунтована необхідність розвитку галузевої спеціалізації регіонів України з огляду на активізацію та поглиблення суперечностей глобалізації на сучасному етапі світового розвитку. Досліджено галузеву спеціалізацію промисловості регіонів України з точки зору її впливу на зростання міжнародної конкурентоспроможності. Проведені в розрізі регіонів України розрахунки продуктивності експорту основних товарних груп за 2008-2009 роки та доведена пряма залежність перспектив економічного зростання від ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Обґрунтована необхідність максимальної реалізації експортних можливостей суб'єктів господарської діяльності в сучасних умовах.

6. З огляду на зростання диспропорцій розвитку та загострення економічних та соціальних проблем регіонів розроблений організаційно-економічний механізм ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів, який передбачає проведення активної регіональної політики в напрямі ефективної реалізації економічного потенціалу регіонів, кінцевою метою впровадження якого є зростання рівня конкурентоспроможності регіону завдяки підвищенню ефективності: структури експорту, функціональної спеціалізації виробництва, використання економічного потенціалу. Складовими механізму є організаційні, правові та економічні методи впливу на процес підвищення конкурентоспроможності регіону та конкретні інструменти регулювання.

7. Створена модель удосконалення структури експорту національного регіону для підвищення його міжнародної конкурентоспроможності, в основі якої розв'язання лінійної оптимізації за допомогою методів математичного програмування, де результатом є максимальний прибуток від експорту за рахунок визначення його розмірів за окремими видами продукції. Запропоновані основні шляхи нарощення експортного потенціалу регіону та активізації його зовнішньоекономічної діяльності.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях

1. Жиляєва Н.М. Вплив світової кризи на економіку України та напрями відновлення зростання / Н.М. Жиляєва // Зб. наук. пр. ЧДТУ. - Серія «Економічні науки». - Вип. 24. - Ч. 1. - Черкаси: ЧДТУ, 2010.- С. 11-16.

2. Жиляєва Н.М. Перспективи підвищення конкурентоспроможності економіки України: галузеві та регіональні пріоритети / Н.М. Жиляєва // Актуальні проблеми економіки. - Київ: НАУ, 2010. - № 4 (106). - С. 51-59.

3. Жиляєва Н.М. Фіскальна політика держави в період світової економічної кризи та напрями підвищення її ефективності / Н.М.Жиляєва // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. - Київ, 2010. - № 119. - С. 49-51.

4. Жиляєва Н.М. Формування ефективної спеціалізації регіонів як умови забезпечення їх конкурентоспроможності / Н.М. Жиляєва // Зб. наук. пр. ЧДТУ. - Серія «Економічні науки». - Вип. 26. - Ч. 2. - Черкаси: ЧДТУ, - 2010.- С. 193-198.

5. Петкова Л.О., Жиляєва Н.М. Продуктивність експорту регіонів України / Л.О. Петкова, Н.М. Жиляєва // Зб. наук. пр. «Економічні науки». - Серія «Регіональна економіка». - Вип. 7 (27). - Ч. 4. - Луцьк: ЛДТУ, 2010. - С. 195-206..

6. Петкова Л.О., Жиляєва Н.М. Ефективна реалізація потенціалу регіону як основа його міжнародної конкурентоспроможності Вісник Дніпропетровського національного університету. - Серія «Міжнародна економіка і міжнародні відносини». - Т.19. - №3 (10/2). - 2011. - С. 78-86..

7. Жиляєва Н.М. Методологічні підходи та методика оцінки регіональної конкурентоспроможності / Н.М. Жиляєва // Зб. наук. пр. ЧДТУ. - Серія «Економічні науки». - Вип. 27. - Ч. 1. - Черкаси: ЧДТУ, 2011. - С. 28-33.

8. Жиляєва Н.М. Механізм підвищення конкурентоспроможності регіону в умовах глобалізації / Н.М. Жиляєва // Сталий розвиток економіки. - Хмельницький. - 2011. -№1 (4). - С. 124-128.

Статті в інших виданнях

9. Жиляева Н.М. Государственное стимулирование инноваций как основы современной конкурентоспособности / Н.М. Жиляева // Сбор.науч. статей VIII Друкеровские чтения «Проблемы теории и практики формирования и развития инновационного потенциала региона» - Гомель: СИИР, 2009. - С. 115-119.

Тези доповідей на конференціях

10. Жиляєва Н.М. Стратегічні напрями розвитку національної економіки в контексті глобалізації / Н.М. Жиляєва // Зб. тез допов. шостої Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації». - Тернопіль: ТНЕУ «Економічна думка», 2009. - С. 197-198.

11. Жиляєва Н.М. Проблеми та перспективи розвитку економіки України в період фінансово-економічної кризи / Н.М. Жиляєва // Зб. тез допов. Х Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки». У 2 т. Том 1.- Черкаси: ЧДТУ, 2009. - С. 69-70.

12. Жиляєва Н.М. Концепції міжнародної конкурентоспроможності регіону / Н.М. Жиляєва // Зб. тез допов. VII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми фінансової системи України». Том 2. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - С. 316-318.

13. Жиляєва Н.М. Удосконалення спеціалізації регіонів України / Н.М. Жиляєва // Зб. тез допов. XI Міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки». У 2 т. Том 1. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - С. 192-195.

14. Жиляєва Н.М. Сутність конкурентоспроможності регіону в умовах глобалізації / Н.М. Жиляєва // Зб. тез допов. VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Проблеми реалізації науково-творчого потенціалу молоді: пошуки, перспективи». - Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2011. - С. 34-35.

АНОТАЦІЇ

Жиляєва Н.М. «Ефективне забезпечення конкурентоспроможності регіонів та її експортної складової». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Луцький національний технічний університет. - Луцьк, 2011.

Дисертація присвячена розробці науково-методичних засад і практичних рекомендацій щодо ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів на основі повного використання їх потенціалу та формування оптимальної структури експорту.

Досліджені концепції міжнародної конкурентоспроможності регіону, розкрита сутність та особливості формування конкурентоспроможності регіонів, запропоновані управлінські підходи до ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіону в контексті сучасних процесів розвитку, визначені методичні підходи до її оцінки. Здійснений аналіз стану формування та ефективності використання економічного потенціалу регіонів, досліджена галузева спеціалізація національних регіонів, проведені розрахунки продуктивності експорту регіонів України. Запропоновані напрями та механізм ефективного забезпечення конкурентоспроможності регіонів, розроблені стратегії підвищення конкурентоспроможності регіонів, визначена залежність регіонального розвитку від найважливіших факторів конкурентоспроможності, побудована модель удосконалення структури експорту національного регіону, визначені перспективи нарощення експортного потенціалу. Ключові слова: конкурентоспроможність регіону, економічний потенціал, соціально-економічна ефективність, галузева спеціалізація регіону, продуктивність експорту, механізм підвищення конкурентоспроможності.

Жиляева Н.М. «Эффективное обеспечение конкурентоспособности регионов и ее экспортной составляющей». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Луцкий национальный технический университет. - Луцк, 2011.

Диссертация посвящена разработке научно-методических основ и практических рекомендаций по эффективному обеспечению конкурентоспособности регионов на основе полного использования их потенциала и формирования оптимальной структуры экспорта.

Исследованы концепции международной конкурентоспособности региона, раскрыта сущность и особенности формирования конкурентоспособности регионов, предложены управленческие подходы к эффективному обеспечению конкурентоспособности региона в контексте современных процессов развития.

Уточнены методические положения исследования конкурентоспособности региональных систем, основаны на обобщении современных научных представлений, существующих международных и отечественных подходов к определению их уровня, включающие проведение комплексного анализа с помощью рейтинговой оценки на основе интегрального индекса.

Осуществлен анализ формирования и эффективности использования экономического потенциала регионов, исследована отраслевая специализация национальных регионов, проведены расчеты производительности экспорта регионов Украины.

Предложенный механизм эффективного обеспечения конкурентоспособности регионов, который предусматривает проведение активной региональной политики в направлении полной реализации экономического потенциала регионов, конечной целью внедрения которого является рост уровня конкурентоспособности региона благодаря повышению эффективности: структуры экспорта, функциональной специализации производства, использования экономического потенциала. Разработаны стратегии повышения конкурентоспособности регионов, определена зависимость регионального развития от важнейших факторов конкурентоспособности, построена модель совершенствования структуры экспорта национального региона, определены перспективы наращивания экспортного потенциала. Ключевые слова: конкурентоспособность региона, экономический потенциал, социально-экономическая эффективность, отраслевая специализация региона, производительность экспорта, механизм повышения конкурентоспособности.

Zhilyaeva N.M. «Effective support regional competitiveness and its exports». - Manuscript. The thesis for awarding candidate degree of economics on specialty 08.00.05 - The development of productive forces and regional economics. - Lutsk national technical university. - Lutsk, 2011.

Dissertation is devoted to developing scientific and methodological principles and practical recommendations for improving regional competitiveness through the effective use of their potential and formation of the optimal structure of exports. Studied the concept of international competitiveness, the essence and peculiarities of regional competitiveness, the proposed management approaches to effectively ensure competitiveness in the context of modern development processes defined methodological approaches to its assessment.

The analysis of the formation and efficiency of the economic potential of the regions studied national sectoral specialization of regions, the calculations of export performance of regions of Ukraine. Proposed guidelines and effective mechanism for ensuring the competitiveness of regions, developed strategies to increase competitiveness of regions, defined dependence of regional development of the most important competitive factors, a model of improving the structure of national exports, the prospects identified increasing export potential. Key words: competitiveness of the regions, economic potential, socio-economic efficiency, industry-specific region, export performance, the mechanism of increasing the competitiveness.