Інтеграція як форма економічного партнерства між постачальниками сировини та виноробними підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ФОРМА ЕКОНОМІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ СИРОВИНИ ТА ВИНОРОБНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Голозубова Надія Віталіївна

УДК 663.2: 334.012.82 (477.74)

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Дяченко Людмила Едуардівна,

Одеський державний економічний університет,

завідувач кафедри економіки, організації та обліку в АПК

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Дейнеко Людмила Вікторівна,

ДУ Інститут економіки та прогнозування НАН України

завідувач відділу промислової політики

кандидат економічних наук

Карпінська Ганна Володимирівна,

Інститут проблем ринку та

економіко-екологічних досліджень НАН України

науковий співробітник відділу розвитку підприємництва

Захист відбудеться «15» квітня 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8, аудиторія 217.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий 14 березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.І. Ковальов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виноробство є однією з важливих складових харчової промисловості в Україні. Обсяги виробництва її продукції в структурі виробництва всієї харчової промисловості України становлять 6%, а по Одеському регіону майже 16%. Розвитку виноробства в Одеському регіоні сприяють природно-кліматичні та ґрунтові умови, що дають можливість вирощувати цінні столові та технічні сорти винограду і виробляти якісні різновиди вин, які користуються високим попитом як в Україні, так і закордоном. Вітчизняна виноробна продукція здатна конкурувати на міжнародному ринку та займати на ньому значу частку.

Виноробство завжди було високодохідною галуззю харчової промисловості, проте у зв'язку з невирішенням низки проблем, які постали перед розвитком цієї галузі, вона стала низькорентабельною та навіть збитковою. Ефективному розвиткові виноробства як в Україні в цілому, так і в Одеському регіоні, заважають проблеми, пов'язані з економічними та соціально-політичними мотивами. Існуючі на виноробних підприємствах негативні тенденції зменшення обсягів виробництва пов'язані зі спадом платоспроможного попиту населення, втратами зовнішніх ринків, нерозвиненістю ринкової інфраструктури, зниженням обсягів сировини, яка надходить на переробку. Дослідження даного процесу, визначення його складових є надзвичайно важливим завданням сьогодення. Вирішення поставлених питань дасть змогу перетворити виноробство у високоефективну, конкурентоспроможну галузь як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Вирішення проблеми інтегрування підприємств, пов'язаних з виробництвом сировини та його переробкою, є достатньо складним процесом, що зумовлено, перш за все, необхідністю врахування особливостей етапів виробничо-технологічного ланцюга створення готового продукту та їх економічної взаємодії.

Сучасна інтеграція виноробних підприємств з виробниками сировини здійснюється у різних формах. Однак, сучасна економіка вимагає наукового обґрунтування напрямків та вибору інтеграційних форм об'єднання виноробних підприємств з постачальниками сировини.

Дослідженням проблем інтеграції між постачальниками сировини та переробними підприємствами займалися багато вітчизняних учених, як-от: А.М. Авідзба, А.Н. Бузні, І.Ю. Вегерук, А.П. Гарасим, О.М. Гаркуша, В.С. Горбачов, А.Б. Гульчак, Л.В. Дейнеко, М.О.Дудник, Л.Е. Дяченко, О.Ю. Єрмаков, П.І. Літвінов, Г.В. Карпінська, В.П. Котков, І.І. Кравчук, П.М.Купчак, М.Й. Малік, Л.О.Мармуль, І.Г. Матчина, В.А.Рибінцев, М.В. Рильський, П.Т. Саблук, Ю.В. Тінтулов, І.І. Червен, С.В. Чугаєвська та багато інших.

Проте багатогранність, складність та недостатнє вирішення проблем, пов'язаних з інтеграційними процесами у сфері переробки харчової сировини, а саме у формуванні економічного партнерства між виноробними підприємствами та їх сировинними зонами, визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок досліджень пов'язаний з планом науково-дослідних робіт кафедри «Економіки, організації та обліку в АПК» Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки України, Молоді та спорту України. Дисертаційне дослідження проведено в межах комплексної теми кафедри: «Напрямки ефективного розвитку сільськогосподарських та переробних підприємств регіонів Одеської області» (номер державної реєстрації 0108U011023). Дисертаційне дослідження проводилось також у межах госпдоговірних тем кафедри: «Формування стратегії підвищення прибутку ТОВ «Успенівське» (номер держреєстрації 0109U000459) та «Стратегія економічного розвитку ТОВ «Топаз» (номер держреєстрації 0104U000727).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування і реалізації ефективних інтеграційних процесів між виноробними підприємствами та їх сировинними зонами

Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань:

- систематизувати та поглибити теоретико-методичні засади формування інтеграційних процесів між виноробними підприємствами та постачальниками сировини;

- поглибити методичні засади формування інтеграційних структур;

- оцінити ринок виноробної продукції та виявити проблеми, що потребують вирішення;

- провести аналіз ефективності діяльності виноробних заводів;

- визначити систему детермінантів та їх вплив на розвиток виноробних підприємств;

- запропонувати заходи щодо підвищення ефективності виноробних підприємств;

- розробити методичний підхід щодо формування інтеграційної моделі економічних зв'язків між виноробними підприємствами та виробниками сировини на основі визначення їх сировинних зон;

- виявити та обґрунтувати шляхи вдосконалення економічних відносин між виробниками сировини та переробними заводами;

- розробити та сформувати модель трансфертних цін, впровадження якої сприятиме встановленню паритетних відносин між підприємствами єдиного виробничо-технологічного ланцюга у виноробстві.

Об'єктом дослідження є процес формування інтеграційних відносин між виноробними підприємствами та їх сировинними зонами.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних та практичних аспектів щодо організації ефективної інтеграції між виноробними підприємствами та їх сировинними зонами в умовах ринкової економіки.

Методи дослідження. Проведене дисертаційне дослідження ґрунтується на загальнонаукових методах економічних досліджень таких, як систематизація, узагальнення, порівняння, статистичний аналіз, економічний аналіз, SWOT-аналіз, економетричні методи аналізу та логічне моделювання. Метод теоретичного узагальнення використано для розкриття сутності понять «інтеграція» та «інтегратор»; метод статистичного аналізу - для оцінки динаміки виробництва винопродуктів у країні та Одеській області; економічний аналіз - при оцінці результатів діяльності виноробних підприємств; SWOT-аналіз - для визначення стратегії поведінки виноробних підприємств у ринковому середовищі; метод економіко-математичного моделювання - у процесі реалізації завдання з формування сировинних зон інтегрованої структури; логічне моделювання - при розробці моделі трансфертної ціни.

Інформаційною базою дослідження були статистичні дані Держкомстату України, Одеського статистичного управління, законодавчі та нормативно-правові документи, монографічна література, періодичні наукові видання, первинні матеріали досліджень виноробних підприємств.

Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці та обґрунтуванні низки теоретичних положень, що у комплексі визначають концептуальні основи формування інтеграційних відносин між виноробними підприємствами та виробниками сировини з метою підвищення їх ефективності. У межах проведеного дослідження дисертантом отримані такі найсуттєвіші теоретичні та практичні результати:

вперше:

- розроблено та обґрунтовано методичний підхід до формування максимально адаптованої до виноробства інтеграційної моделі економічних зв'язків між виноробними підприємствами та виробниками сировини на основі визначення їх сировинних зон, що дає змогу суттєво впливати на підвищення економічної ефективності цих об'єднань;

удосконалено:

- теоретико-методичні засади формування інтеграційних процесів у сучасних економічних умовах розвитку економіки, які базуються на концептуальних положеннях необхідності об'єднання головних сфер виробничо-технологічного ланцюга в харчовій переробній промисловості, зокрема у виноробстві, з метою отримання синергічного ефекту від їх економічної взаємодії;

- методику формування трансферної ціни виноробного продукту, основою якої є розподіл виручки від реалізації пропорційно до понесених витрат на виробництво, що сприятиме встановленню еквівалентності економічних відносин між учасниками стадій виробничо-технологічного процесу;

- систему детермінантних показників впливу на формування інтеграційних процесів у виноробстві, яка дозволяє виявити основні напрямки підвищення ефективності виноробних підприємств;

дістали подальшого розвитку:

- комплексна оцінка тенденцій розвитку виноробної галузі Одеської області та науково-практичне обґрунтування напрямків формування ринку виноробної продукції;

- системна оцінка позитивних та негативних факторів впливу на розвиток виноробних підприємств методом SWOT-аналізу, який дозволяє не тільки визначити ступінь прояву сильних та слабких сторін на діяльність підприємств, а включає також оцінку їх конкурентоспроможності з максимальним врахуванням галузевих особливостей виноробної галузі;

- обґрунтування рейтингу інтегрованих формувань відповідно до частки забезпечення власними сировинними ресурсами, що дає змогу встановити безпосередню залежність результатів діяльності виноробних підприємств від наявності власних сировинних ресурсів;

- науково-практичне обґрунтування рекомендацій щодо збільшення виробництва сировини та реструктуризації його сортового складу, що дозволить підвищити ефективність діяльності виноробних підприємств та конкурентоспроможність готової виноробної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено рекомендації та заходи з підвищення ефективності інтеграції виноробних підприємств з постачальниками сировини.

Розроблені рекомендації, а саме: концепція створення інтегрованої структури холдингового типу на основі взаємовигідного партнерства між виноробними підприємствами та сировинними господарствами; модель розрахунку трансфертних цін для застосування в розрахунках між підприємствами єдиного виробничо-технологічного ланцюга у виноробстві були використані ЗАТ «Одесавинпром» (акт № 12/2010-09 від 10.09.2010 р). Концепція формування холдингової структури, яка включатиме підприємства всіх трьох сфер виробничо-технологічного ланцюга - «виробництво-переробка-реалізація» у виноробстві; основні напрямки формування сировинних зон виноробних підприємств; порядок визначення та застосування трансфертних цін у розрахунках між підприємствами різних галузей, що зайняті у виноробстві, були прийняті ВАТ «Комсомолець» (акт № 289 від 21.10.2010 р.)

Окремі результати, отримані під час досліджень, використано в навчальному процесі при створенні навчально-методичного комплексу та викладанні дисциплін «Економіка АПК», «Управлінський облік» в Одеському державному економічному університеті.

Особиста участь автора в одержанні наукових результатів, які наведено в дисертації. Основні ідеї, підходи і розробки, які визначають наукову новизну та реалізовані в рамках проведеного дисертаційного дослідження і виносяться на захист, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднені на ЙЙ науково-практичній конференції молодих науковців «Україна у ЧЧЙ столітті: економічні і соціальні проблеми та шляхи їх вирішення» (Одеса, 4 квітня 2007 р.); ЙЙЙ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Особливості інтеграції України у світовий економічний простір» (Маріуполь, 7 грудня 2007р); науково-практичній конференції молодих науковців «Проблеми підвищення господарювання на макро- та мезоекономічному рівні» (Одеса, 27 березня 2008 р.); Міжнародній конференції молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (Тернопіль, 28 березня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі» (Полтава, 18-19 квітня 2008 р.); науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України» (Ірпінь, 19 вересня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки: освіта, теорія, практика» (Кривий Ріг, 28 листопада 2008 р.); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів України (Одеса, 28-29 квітня 2009 р.); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів України (Одеса, 14-15 квітня 2010 р.).

Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення в 11 опублікованих роботах загальним обсягом 6,08 друк. арк., з них у наукових фахових виданнях - 5 статей загальним обсягом 3, 67 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаних джерел на 24 сторінках, який включає 195 найменувань, і 9 додатків на 15 сторінках. Робота викладена на 250 сторінках друкованого тексту, включає 32 таблиці та 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, предмет, об'єкт та завдання дослідження. Визначено наукову новизну.

У першому розділі «Теоретичні засади еволюції інтеграційних зв'язків» на принципах комплексності та системності досліджено теоретичні аспекти сутності інтеграції. За напрямками трактування проаналізовано та згруповано погляди різних вчених-економістів на розкриття поняття «інтеграція».

На основі теоретичних підходів та практичних досліджень уточнені сутність та поняття «інтеграція». Інтеграція характеризується як вид економічних відносин між підприємствами, які виникли за умов суспільного розподілу праці та виробництва, що призвело до відокремленого функціонування підприємств, які виробляють харчову сировину, здійснюють її переробку і формують стійке об'єднання та посилення взаємодії на основі взаємовигідного партнерства з метою ефективного їх співробітництва.

Інтеграція сприятиме встановленню взаємовигідних партнерських відносин між постачальниками сировини та виноробними підприємствами, що дозволяє об'єднати весь технологічний процес від виробництва первинної сировини до випуску кінцевого продукту та є запорукою їх сталого розвитку. Розглянуто та виявлено проблеми порушення паритетних відносин, що притаманні відносинам між виноробними підприємствами та виробниками сировини. Визначено головні мотиви, які спонукають виноробні підприємства активізувати інтеграційний процес, що пов'язано з необхідністю підвищення ефективності їх виробництва за рахунок формування сировинних зон.

Виявлено мотиви інтегрування, якими є об'єднання всіх трьох сфер виробничо-технологічного ланцюга - «виробництво - переробка - реалізація». У межах такої структури з'являється реальна можливість сконцентрувати та перенаправляти фінансові потоки у ті сфери, що потребують вирішення економічних проблем та здійснення прискореного розвитку інтегрованих підприємств у перспективі.

При досягнутому рівні розвитку економічних відносин між переробними підприємствами та виробниками сировини можливе застосування різних інтеграційних моделей за формами об'єднань. Такими можуть бути контрактні структури, асоціації, корпорації, холдинги, фінансово-промислові групи тощо.

З метою визначення інтеграційних структур, які б найбільш сприяли підвищенню ефективності саме виноробної галузі, проаналізовано сировинно-переробний процес, що дозволило виявити основні елементи складної системи виноробства, дослідити еволюцію зв'язків між ними та встановити головні особливості їх взаємовідносин.

Отриманий у процесі дослідження досвід свідчить про можливість використання різних інтеграційних форм, які пов'язані з розвитком економіки та врегулюванням економічних суперечок між сировинними та виноробними підприємствами. Розглянуті різні інтеграційні структури, спрямовані на побудову найбільш вигідних партнерських відносин між підприємствами. Інтегровані структури покликані вирішувати низку проблем, а основною метою виступає подальший розвиток виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції на національному і зовнішньому ринках.

У другому розділі «Ретроспектива та оцінка економічного стану виноробних підприємств та їх сировинних зон» проаналізовано сучасний стан виноробних підприємств; проведено оцінку їх стану та перспективних можливостей; досліджено проблеми сировинних зон та визначені напрямки їх вирішення.

Аналіз стану виноробної галузі показав, що динаміка виробництва виноградних вин після зниження його рівня до критичної оцінки у 2000 році характеризується поступовим зростанням (рис. 1).



Рис. 1. Динаміка виробництва виноградних вин в цілому по Україні, млн. дал

З 2000 року виробництво виноградних вин збільшилось у 2,4 раза. Однак, у порівнянні з 2002 роком поступове зростання склало лише 9,6%. Визначено, що однією з причин такого становища є обмеження сировинними ресурсами.

Як свідчать дані рис. 2, валовий збір винограду у 2009 році склав 468,7 тис. т., що є вдвічі менше можливих обсягів виробництва у порівнянні з 1990 роком, коли даний показник складав 835,7 тис. т. Однак, визначено, що сировинна база України має значний потенціал виробництва сировини для виноробної галузі.

Застосований метод ланцюгових підстановок показав, що скорочення обсягів валового збору винограду стримує скорочення площ під виноградниками та показник їх врожайності. На падіння обсягів виробництва значною мірою впливає щорічне скорочення площ виноградників та дуже повільне їхнє оновлення.



Рис. 2. Динаміка валового збору винограду в цілому по Україні, тис. т

У 1990 р. під виноградниками було зайнято 176 тис. га. На сьогодні площа виноградників складає 93 тис. га, або 53% по відношенню до 1990 року. Це зашкодило подальшому розвитку виноробної галузі, а реанімація сировинних зон потребує значних інвестицій.

Показник врожайності винограду в середньому по Україні складає приблизно 48-50ц/га, у той час як в інших країнах, які активно займаються вирощуванням винограду для виноробства, отримують у декілька разів більші врожаї.

Виноробні підприємства використовують як власну сировину, так і куплену зі сторони. Частка власної сировини в загальній структурі переробленої сировини складає лише 25-30%.

Встановлено рейтинг залежності рентабельності підприємств від частки власної сировини (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння рентабельності виноробних підприємств та частки власної сировини (у середньому за 2007-2009 роки)

Підприємство	Частка власної сировини, %	Рентабельність, %
ТОВ «Шабо»	92	10,20
ЗАТ «Одесавинпром»	55	6,83
ЗАТ «Вікторія»	34	3,74
ВАТ «Комсомолець»	34	1,00
ТОВ «Бізнес-вин»	28	4,32
ВАТ «Харчовик»	16	1,95
ТОВ «Агро-Юг»	14	1,38
ЗАТ «Ізмаїльський винзавод»	3	0,82
ЗАТ «Одеський завод шампанських вин»	0	збиток
ЗАТ «Кілійський винзавод»	0	збиток
ЗАТ «Болградський винзавод»	0	збиток

Дані табл. 1 свідчать, що підприємства, які не мають власної сировини, збиткові. До таких підприємств відносять ЗАТ «Болградський винзавод», ЗАТ «Кілійський вин завод», ЗАТ «Одеський завод шампанських вин».

При збільшенні частки власної сировини виноробні підприємства, за інших рівних умов, отримують більший прибуток і, як наслідок, вищий показник рентабельності, що дає можливість подальшого розвитку підприємства.

Розвиток виноробної галузі, що передбачає нарощування обсягів виробництва, розширення асортименту, вихід на нові ринки збуту, потребує все більшої кількості виноматеріалів, які виробляються з винограду. За період 2006-2009 років виробництво виноматеріалів збільшилось на 40%, але за останні чотири роки активізувався їх експорт, який у 2009 році дорівнював 582,7 тис. дал та має тенденцію до зростання. Покупцями виноматеріалів вітчизняного виробництва є Російська Федерація, Білорусія та інші країни постсоціалістичного простору. Реалізувати виноматеріали за кордон спонукають проблеми, пов'язані зі зниженням купівельної спроможності вітчизняних споживачів готової продукції, які виникли через кризові умови економіки. Вітчизняні винороби втрачають потенційні можливості до збільшення обсягів виробництва. Крім цього, у структурі ринку виноградних вин України 25-30% складає імпортна продукція.

На основі проведеного аналізу сформовано напрямки подолання цієї проблеми, що дасть можливість заповнити частину ринку продукцією вітчизняного виробництва.

Обсяги імпорту виноградних вин за період 2005-2008 років в 2-3 рази перевищували обсяги експорту. Перевага імпорту над експортом створює додаткові загрози розвитку українського виноробства. Присутність на національному ринку продукції іноземних постачальників вказує на необхідність підвищення конкурентоспроможності готової виноробної продукції вітчизняних виробників.

У процесі дослідження виявлено проблеми відносно якості виноробної продукції. Має місце ситуація, при якій динаміка виробництва готової продукції випереджає динаміку виробництва сировини. Така перевага може свідчити про додавання у процесі первинної переробки винограду води, спирту та інших домішок, які впливають на збільшення обсягів виробництва, проте погіршують якість готової продукції.

На якість вироблених виноматеріалів та готової виноробної продукції значно вплинула невідповідність сортового складу винограду, який використовується у виробництві вина. Частка цінних сортів винограду таких, як «Мерло», «Мускат», «Шардоне», «Піно», «Рислінг», з яких виробляються якісні та конкурентоспроможні вина, складає лише 20%. Повільна динаміка збільшення обсягів виробництва вказаних сортів винограду не задовольняє гострої потреби виноробної галузі у виробництві якісних конкурентоспроможних виноградних вин.

На якість та конкурентоспроможність вітчизняної виноробної продукції негативно впливає наявність на ринку великої кількості нелегальних виробників вин, метою яких є, перш за все, максимальне отримання прибутку за рахунок реалізації фальсифікованої продукції та продукції низької якості.

Визначено, що виноробним підприємствам властива низька завантаженість виробничого обладнання, що свідчить про залежність переробних підприємств від сировинних ресурсів та втраченої можливості подальшого їх розвитку. Завантаженість ліній первинної переробки винограду на виноматеріали в середньому складає 42,5%, а по лініях розливу готової продукції - 53%. Крім того, основні виробничі фонди виноробних підприємств характеризуються досить високим коефіцієнтом зношеності, що на аналізованих підприємствах склав 0,53. Це ускладнює ефективну роботу виноробних підприємств та чинить опір можливостям підвищувати продуктивність виробництва.

З метою виявлення напрямків подальшого розвитку виноробної галузі за допомогою SWOT-аналізу виявлено вплив стану внутрішнього та зовнішнього середовищ, в яких доводиться функціонувати виноробним підприємствам; показано стратегічну альтернативу змін, які допоможуть підприємствам адаптуватися до них та сформувати стратегію подальшого розвитку. Стратегічними напрямками розвитку виноробних підприємств визначено збільшення постачання якісних сировинних ресурсів. Сформовано потенціал економічного зростання виноробних підприємств за рахунок формування сировинних зон.

У результаті SWOT-аналізу виявлені показники, які були розглянуті як потенційні детермінанти впливу на подальший розвиток виноробних підприємств. Такими показниками визначено площу виноградників; урожайність винограду з 1 га виноградників; обсяг сировини, що переробляється підприємствами; виробничу собівартість 1 ц винограду; ціну 1 ц винограду; частку власної сировини в загальному обсязі переробленої.

На базі проведеного економічного аналізу отримано регресійну модель залежності чистого доходу виноробного підприємства від визначених детермінантів:

Y = - 14162,74 + 62,1642Х1 + 454,31Х2 (1)

де: Y - чистий дохід від реалізації виноробних підприємств; Х1 - площа виноградників, га; Х2 - частка власної сировини, %.

Значення коефіцієнта множинної кореляції R підтверджує тісний кореляційний зв'язок між показниками моделі. Коефіцієнт детермінації RІ = 0,9102 показав, що вибрані для побудови моделі показники на 91% впливають на чистий дохід від реалізації виноробних підприємств. Вплив факторів, що не увійшли до моделі, складає близько 9% від впливу на величину чистого доходу від реалізації усіх можливих факторних змінних.

Оцінка надійності отриманого рівняння була проведена з використанням F - критерію Фішера, за допомогою якого можна стверджувати, що побудоване рівняння є значимим та істотним.

Для виявлення впливу визначених факторів на чистий дохід від реалізації виноробних підприємств розраховані коефіцієнти еластичності. У результаті вирішення задачі нами були отримані такі коефіцієнти еластичності: Эх1 = 0,952; Эх2 = 0,254. Коефіцієнти еластичності характеризують, що при збільшенні площ виноградників на 1% чистий дохід від реалізації продукції виноробних підприємств підвищиться на 0,952%; при збільшенні частки власної сировини на 1% чистий дохід зросте на 0,254%.

Проведений кореляційно-регресійний аналіз показав прямо пропорційний зв'язок чистого доходу від реалізації виноробної продукції з площею виноградників та часткою власної сировини. Це спонукає до необхідності розширення сировинної бази саме за рахунок збільшення частки власної сировини.

У третьому розділі «Основні напрямки ефективного формування інтеграційних процесів» розроблено концепцію інтегрованого формування на основі взаємовигідного партнерства між підприємствами єдиного виробничо-технологічного ланцюга, визначено та обґрунтовано модель формування сировинних зон виноробних підприємств, розглянуто та розраховано застосування трансфертних цін.

Аналіз економічної ситуації, що склалася у виноробній галузі, показав необхідність визначення підходів до формування заходів щодо вдосконалення механізмів економічного партнерства між сировинними та переробними секторами харчової промисловості як запоруки їх сталого розвитку. Одним з таких напрямків є формування сировинних зон для підприємств, що займаються переробкою винограду та випуском якісної виноробної продукції.

В основу формування сировинних зон для виноробних підприємств покладено принципи інтеграції. Економіко-математична модель, яка здатна вирішити питання встановлення паритетності відносин між переробними підприємствами та значною кількістю підприємств - виробників сировини, побудована за допомогою розробки блочно-діагональної моделі, де кожен блок являє собою систему змінних і обмежень окремих постачальників сировини, а зв'язуючий блок характеризує виробничо-технологічні можливості переробного підприємства.

Запропоновано модель інтеграційного об'єднання, яка сприятиме встановленню паритетних відносин підприємств різних галузей, що зайняті виноробством (рис. 3).

Дана модель об'єднує три основні сфери: сферу виробництва сировини та її первинної переробки, сферу вторинної переробки сировини та виготовлення готової виноробної продукції, а також сферу реалізації готової продукції споживачу.

Посилення економічних зв'язків виноробних підприємств з сировинними зонами дає змогу забезпечити стабільне постачання якісної сировини, що має тенденцію до зростання, значно збільшує завантаження виробничих потужностей, підвищує обсяги випуску конкурентоспроможної продукції, і, як наслідок, відбувається зростання прибутку та підвищення рівня рентабельності.

Сутність задачі полягає у знаходженні значень змінних величин, які мінімізують функцію:

, (2)

де: - вартість і-того виду продукції на 1 га посадки в z-му господарстві;

- шуканий обсяг поставки і-го сорту винограду з z-го об'єкта;

- транспортні витрати на доставку 1 т і-го сорту винограду з z-го господарства.

Основою моделі виступає зв'язуючий блок, побудований на основі даних ВАТ «Комсомолець».

У результаті вирішення задачі було розраховано прогнозну оцінку розвитку інтегрованої структури (табл. 2). Визначено оптимальний радіус формування сировинної зони для ВАТ «Комсомолець» та сформовано її оптимальний план.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Організаційно-економічна модель інтегрованої структури на базі виноробного підприємства ВАТ «Комсомолець»

Таблиця 2

Прогнозна оцінка розвитку інтегрованої структури виноробного підприємства ВАТ «Комсомолець» на 2011-2015 р.

Показники	Одиниця виміру	У середньому за 2005-2010 роки	У середньому на 2011-2015 роки
			ВАТ «Комсомолець»	Господарства сировинної зони	Усього по інтегрованій структурі
		ВАТ «Комсомолець»	Господарства сировинної зони	Усього по підприємствах		СВК «Росія»	СВК «Дружба»	ФГ «Бургунжи»	Інші господарства в зоні 20 км
Площі посадок, у тому числі	га	412	662	1074	450	350	300	250	600	1950
- мерло	га	64	88	152	90	50	100	80	50	370
- каберне	га	78	36	114	100	70	30	40	60	300
- шардоне	га	90	-	90	100	70	60	-	50	280
- трамінер	га	-	-	-	-	80	-	20	50	150
- одеський чорний	га	40	66	106	60	40	80	40	-	220
- рислінг	га	80	116	196	100	40	30	50	90	310
- інші сорти	га	60	336	396	-	-	-	20	300	320
Відстань перевезень	км	3	20	-	3	34	27	22	20	-
Обсяги постачань сировини	т	950,0	1855,0	2805,0	2915,0	2205,0	2026,0	1502,0	2860,0	11508,0
Витрати на перевезення	тис. грн.	12,8	170,7	183,5	52,5	449,8	328,2	180,2	377,5	1388,2
Собівартість виноматеріалів	тис. грн	1605,2	3931,1	5536,3	7194,9	7199,8	6580,4	4778,3	9132,8	34886,2
Виручка від реалізації	тис. грн	1755,4	4245,2	6000,6	8835,5	8421,9	7703,4	5573,1	10488,1	41022,0
Прибуток	тис. грн	150,2	314,1	464,3	1640,6	1222,1	1123,0	794,8	1355,3	6135,8
Частина перерозподіленого прибутку	тис. грн	-	-	-	145,3	109,8	100,9	74,8	142,5	573,3
Чистий прибуток	тис. грн	150,2	314,1	463,3	1785,9	1331,9	1223,9	869,6	1497,8	6709,1
Рентабельність	%	9,4	7,5	8,4	24,8	18,5	18,6	18,2	16,4	19,2

Формування зон постачання сировини дає можливість значно скоротити витрати на перевезення та втрати сировини при її транспортуванні.

Господарства сировинної зони, що увійшли до оптимального радіуса постачань, здатні забезпечувати не менше ніж 75% виробничої потужності заводу, збільшивши обсяги переробки винограду приблизно у 4 рази. При цьому прибуток від реалізації виноматеріалів зросте з 463,3 тис. грн. до 6709,1 тис. грн. Рівень рентабельності виробництва виноматеріалів на інтегрованому підприємстві у 2015 році становить 24,8% у порівнянні з 9,4% у середньому за 2005-2010 роки. Крім того, значно збільшиться рівень рентабельності вирощування винограду по сировинних підприємствах, який у середньому за 2005-2010 роки не перевищував 7-8%, а в 2015 році зросте до 16-18%.

Важливою умовою успішного функціонування інтегрованих структур є вирівнювання матеріальної зацікавленості всіх партнерів стосовно збільшення обсягів виробництва та зростання економічної ефективності їхньої спільної діяльності.

Економічні зв'язки між технологічними підрозділами в інтегрованих формуваннях реалізуються завдяки встановленню взаємовигідного ціноутворення. Від ціни реалізації продукту залежить покриття видатків виробництва та дохід підприємства. Ціна виступає одним з важливих економічних інструментів та регулює направлення матеріально-грошових ресурсів у конкретне виробництво.

Відновити паритетність економічних відносин між промисловими підприємствами та виробниками сировини можливо у межах інтегрованих формувань, застосовуючи методику формування трансфертної ціни.

Автором розроблено методику, завдяки якій дохід від реалізації готового продукту розподіляється пропорційно вкладу кожного технологічного підрозділу, у якому формується його собівартість (табл. 3).

Визначення трансфертної ціни проводилось на умовах розрахунку на 1 декалітр виноградного вина.

Детальний аналіз структури собівартості продукції по всіх підрозділах виробничо-технологічного ланцюга показав, що 30,59% витрат здійснюється на етапі виробництва сировини, 4,18% - на стадії виробництва виноматеріалів, 57,26% - на стадії виробництва готової продукції, 7,97% - у процесі реалізації готової продукції у роздріб.

Однак, майже половина виторгу від реалізації дістається торговельному підприємству, близько 40% - виноробному заводу і тільки 11,5% - виробникам сировини. Такий розподіл доходів є дискримінаційним відносно реальних товаровиробників та деструктивно впливає на економічний розвиток підприємств усього виробничо-технологічного ланцюга.

У сучасних складних ринкових умовах даний процес вирівнювання розподілу кінцевих доходів не може бути здійснений за умов їх відокремленого функціонування. Встановлення взаємовигідного розподілу прибутку можливе у межах інтегрованого формування із застосуванням трансфертних цін, що дасть можливість стимулювати сировинну зону та поліпшити умови забезпечення виноробних підприємств сировиною.

Таблиця 3

Розрахунок розподілу ціни продукту та чистого прибутку від реалізації пропорційно понесених витрат на його виробництво

Підрозділи фор-мування ціни	Показник	Складові ціни по технологічних підрозділах, грн	Питома вага витрат технологічних підрозділів у собівартості готової продукції %	Розподіл виручки від реалізації згідно з понесеними витратами по технологічних підрозділах, грн.	Розподіл чистого прибутку
					у поточній ситуації, грн	у ситуації, що пропонується, грн
I	Вирощування винограду	27,93	30,59	74,31	0,88	22,76
II	Переробка винограду на виноматеріали	5,61	4,18	10,15	2,80	3,11
III	Виробництво готової виноробної продукції	97,03	57,26	139,10	5,89	42,59
IV	Реалізація споживачу	112,36	7,97	19,36	64,82	5,93
Усього	242,93	100,00	242,93	74,39	74,39

Розподіл виручки від реалізації відповідно до понесених на виробництво витрат дає можливість задовольняти економічні інтереси всіх учасників інтеграційного процесу, зайнятих у виноробстві. Це забезпечить еквівалентний розподіл отриманого прибутку та підвищить рентабельність діяльності сільськогосподарських та виноробних підприємств, які є основою усього виробничо-технологічного ланцюга.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язано завдання з поглиблення та розвитку теоретичних засад інтеграційних зв'язків між постачальниками сировини та виноробними підприємствами, запропоновано нове вирішення їх економічної взаємодії.

1. Уточнено та розвинено термінологічний апарат базового поняття «інтеграція», що характеризується як вид економічних відносин між підприємствами, які виникли за умов суспільного розподілу праці та виробництва, що призвело до відокремленого функціонування підприємств, які виробляють харчову сировину, здійснюють її переробку і формують стійке об'єднання та посилення взаємодії на основі взаємовигідного партнерства з метою ефективного їх співробітництва.

2. Досліджено стан виноробства України та Одеської області, що характеризує її як одну з провідних галузей харчової промисловості. Динаміка виробництва виноградних вин характеризується поступовим зростанням, яке за період 2003-2009 роки склало 1,5 раза. Проте збільшенню обсягів виробництва, розширенню асортименту продукції, підвищенню її якості, зростанню її конкурентоспроможності та виходу виноробних підприємств на нові ринки збуту перешкоджають такі чинники: низька завантаженість виробничого обладнання, яка складає близько 40%, занепад сировинних зон, збільшення імпортної виноробної продукції, наявність великої кількості фальсифікованої продукції та продукції низької якості, збільшення попиту на більш дешеву та менш якісну алкогольну продукцію тощо.

3. Встановлено незадовільність виноробних підприємств в обсягах постачань та якості сировинних ресурсів. На сьогодні в Україні виробляється 468,7 тис. т, що є половиною можливих обсягів виробництва у порівнянні з 1990 роком, коли даний показник складав 835,7 тис. т. Стан сировинних зон у виноробстві характеризується скороченням площ виноградників; низьким показником урожайності винограду, особливо у порівнянні з іншими країнами, які активно займаються виноробством; невідповідністю сортового складу винограду, оскільки цінні та продуктивні сорти винограду у загальній його структурі, що йде на переробку, складають менше 20%.

4. Виявлено, що лише 25-30% у загальній структурі сировини, що переробляється, складає власна сировина, а 70-75% - закуплена зі сторони. Встановлено залежність результатів діяльності виноробних підприємств від наявності та стану власних сировинних ресурсів. Чим більша частка власної сировини у виноробного підприємства, при інших рівних умовах, тим більший прибуток воно отримує, і, як наслідок, - вищий показник рентабельності, а це дає можливість подальшого розвитку підприємства.

5. Визначено систему детермінантних показників, що впливають на формування інтеграційних процесів у виноробстві та за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу досліджено їхню дію на результати діяльності виноробних підприємств. Встановлено прямо пропорційний зв'язок чистого доходу від реалізації готової продукції виноробних підприємств з площею виноградників та часткою власної сировини. Даний факт спонукає до необхідності розширення сировинної бази саме за рахунок збільшення власної сировини.

6. Проведено SWOT-аналіз, результати якого підтвердили висновки щодо необхідності виноробним підприємствам самостійно вирішувати проблеми розвитку сировинних зон та забезпечувати себе міцною сировинною базою, оскільки, у протилежному випадку, ігнорування сировинної проблеми може призвести до повного занепаду виноробної галузі.

7. Досліджено технологічний процес виробництва виноробної продукції. Відмічено, що він складається з трьох основних сфер: сфери виробництва сировини та її первинної переробки, сфери виробництва готової продукції та сфери реалізації. Зазначено переважну роль саме двох перших етапів, які характеризуються вкладанням значних матеріальних та трудових ресурсів, та на яких безпосередньо здійснюється процес виробництва готової продукції. Визначено, що фундаментом виробничо-технологічного ланцюга у виноробстві є виробництво сировини, проте виробники сировини не в змозі самостійно подолати численні проблеми сировинних зон, оскільки їх діяльність ускладнюється нестачею фінансових ресурсів на оновлення площ виноградників та заходи щодо підвищення їх продуктивності, монопольними діями з боку покупців сировини, високим податковим навантаженням, відсутністю державної підтримки тощо.

8. Встановлено, що формуванню міцних партнерських відносини виноробних підприємств з постачальниками сировини та забезпеченню виноробної промисловості сировинними ресурсами сприятиме створення інтегрованого формування, яке буде об'єднувати сферу виробництва сировини та її первинної переробки, сферу вторинної переробки сировини та виготовлення готової виноробної продукції, а також сферу реалізації готової продукції споживачу. У межах інтеграційної структури за умов об'єднання всіх сфер технологічного процесу є можливість активно вирішувати проблеми постачань сировини у необхідній кількості та якості для подальшого підвищення завантаженості виробничого обладнання і збільшення обсягів виробництва, а також збуту готової продукції, фінансування, кредитування та встановлення еквівалентних відносин розподілу доходів від реалізації.

9. Надано авторську модель формування сировинних зон, застосування якої сприятиме підвищенню ефективності діяльності виноробного підприємства. За допомогою застосування методів економіко-математичного прогнозування було визначено оптимальний радіус сировинної зони виноробного підприємства та розраховано економічний ефект від його інтеграції з постачальниками сировини. Сформовані сировинні зони дадуть можливість підвищити ступінь використання виробничих потужностей виноробного підприємства до 75-80%, що збільшить обсяги продукції, що виробляється, у декілька разів. Це дасть можливість підвищити рівень рентабельності інтегрованого підприємства у 2015 році до 24,8% у порівнянні з 9,4% в середньому за 2005-2010 роки. У сировинних господарствах, які входять до інтегрованої структури рівень рентабельності вирощуваного винограду не перевищував 7-8%, а за розрахунками на 2015 рік цей показник зросте до 15-18%. Інтеграція виноробних підприємств з виробниками сировини сприяє підвищенню рівня завантаженості їх виробничих потужностей та призводить до підвищення ефективності діяльності як сировинних господарств, так і виноробних підприємств.

10. Запропоновано та обґрунтовано механізм застосування трансфертних цін у виноробстві, що сприятиме вирівнюванню матеріальної зацікавленості всіх партнерів інтегрованого формування та встановленню паритетних відносин між різними підприємствами, які зайняті у виноробстві, у межах єдиної інтегрованої структури. Трансфертні ціни забезпечать окупність понесених витрат на кожному виробничо-технологічному етапі. Визначено, що розподіл додатково отриманих прибутків на користь сировинних господарств сприятиме зменшенню негативного впливу диспаритету цін на розвиток сировинних зон переробних заводів. Застосування трансфертних цін сприятиме направленню грошових потоків у виробничі сфери, що забезпечить формування міцної сировинної бази, зростання якості готової продукції, підвищить ефективність діяльності інтегрованого формування в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Малюкина Н.В. Анализ обеспеченности винодельческой отрасли сырьем / Малюкина Н.В. // Экономика и управление. - 2010. - №1. - С.102-106. (0,56 др. арк).

2. Малюкіна Н.В. Проблеми ринку виноробної продукції / Малюкіна Н.В. // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - №18. - С. 76-79. (0,89 др. арк).

3. Малюкіна Н.В. Проблеми сировинної зони виноградо-виноробного підкомплексу Одеської області / Малюкіна Н.В. // Вісник соціально-економічних досліджень. Одеський державний економічний університет. - 2009. - №37. - С. 241-246. (0,67 др. арк).

4. Малюкіна Н.В. Розвиток інтеграційних процесів між виробниками та переробниками сільськогосподарської продукції / Малюкіна Н.В. // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - 2008. - №6 (62). - С. 73-82. (0,58 др. арк.)

5. Малюкіна Н.В. Трансфертні ціни як фактор підвищення ефективності інтеграційних процесів у виноробстві / Малюкіна Н.В. // Агро-Світ. - 2010. - №19. - С. 58-63. (0,97 др. арк.)

Статті в інших наукових виданнях

1. Агробізнес: актуальні проблеми та напрямки його розвитку: Монографія. // За ред. канд. екон. наук, професора Л.Е. Дяченко. - Одеса: 2010. - 240 с. (особистий внесок: проблеми формування сировинних зон переробної промисловості - 1,44 др. арк.).

Тези доповідей

1. Малюкіна Н.В. Контрактна інтеграція як варіант врегулювання взаємовідносин сільськогосподарських організацій та переробних підприємств / Н.В. Малюкіна // Матеріали міжнар. науково-практ. конф. [«Проблеми економіки: освіта, теорія, практика»], (Кривий Ріг, 28 листоп. 2008 р.) / Мін-во освіти та науки України, Криворізький інститут економіки, інформаційних технологій та менеджменту. - Кривий Ріг: «Мінерал», 2008. - С. 102-103. (0,08 др. арк).

2. Малюкіна Н.В. Проблеми оподаткування сільськогосподарських товаровиробників як основних постачальників сировини для підприємств переробної промисловості / Н.В. Малюкіна // Матеріали науково-практ. конф. [«Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України»], (Ірпінь, 19 вересня 2008 р.) / Державна податкова адміністрація України, Національний університет державної податкової служби України, Науково-дослідний центр з проблем оподаткування. - Ірпінь: Національний університет ДПСУ, 2008. - С.127-130. (0,22 др. арк).

3. Малюкіна Н.В. Проблема встановлення ціни на сільськогосподарську продукцію як основну сировину для переробної промисловості / Н.В. Малюкіна // Матеріали міжнар. науково-практ. конф. [«Гоподарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі»], (Полтава, 18-19 квіт. 2008 р.) / Мін-во освіти та науки України, Центральна спілка споживчих товариств України, Полтавська обласна державна адміністрція, Полтавський університет споживчої кооперації України. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2008. - С. 113-115. (0,28 др. арк.)

4. Малюкіна Н.В. Процес розвиту вертикальної інтеграції в агропромисловому комплексі / Н.В. Малюкіна // Матеріали третьої всеукр. науково-практ. конф. студ., аспірантів та молодих вчених [«Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір»], (Маріуполь, 7 грудня 2007 р.) / Маріупольський державний аграрний університет. - Маріуполь: МДГУ, 2007. - 123-125. (0,28 др. арк.)

5. Малюкіна Н.В. Розвиток кооперативних процесів з метою підвищення ефективності роботи сільськогосподарських підприємств як основних постачальників сировини для переробної промисловості / Н.В. Малюкіна // Матеріали міжнар. конф. молодих вчених і студентів [«Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизн. та заруб. досвід»], (Тернопіль, 2008 р.) / Мін-во освіти та науки України, Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль: ТНЕУ, 2008. - С. 237-239. (0,11 др. арк.)

виноробний інтеграційний сировинний економічний

АНОТАЦІЯ

Голозубова Н.В. Інтеграція як форма економічного партнерства між постачальниками сировини та виноробними підприємствами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами. - Одеський державний економічний університет, Одеса, 2011.

У дисертаційній роботі викладені основні результати комплексного дослідження теоретико-методичних та практичних проблем розвитку інтеграції у виноробстві. Уточнений та розвинений термінологічний апарат базових понять «інтеграція» та «інтегратор».

Досліджені сучасні тенденції розвитку виноробних підприємств та виявлені основні проблеми їх функціонування. Встановлена залежність результатів їхньої діяльності від наявності та стану сировинних ресурсів. Висока значимість сировинного фактору у виробництві виноробної продукції обґрунтована результатами кореляційно-регресійного та SWOT-аналізу.

Вивчені сфери технологічного процесу виробництва виноробної продукції. Обґрунтована необхідність створення інтегрованого формування на основі їх об'єднання. У зв'язку з цим запропоновано та обґрунтовано механізм застосування трансфертних цін у виноробстві, який буде сприяти вирівнюванню матеріальної зацікавленості всіх партнерів інтегрованого формування та установленню паритетних відносин між різними сферами технологічного процесу виноробства.

Запропонована авторська модель формування сировинних зон для виноробних підприємств, застосування якої призведе до підвищення ефективності всієї інтегрованої структури.

Ключові слова: інтеграція, інтегратор, інтеграційна структура, виноробство, виноробна галузь, ефективність, сировинна зона, ціноутворення, трансфертна ціна.

АННОТАЦИЯ

Голозубова Н.В. Интеграция как форма экономического партнерства между поставщиками сырья и винодельческими предприятиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями. - Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2011.

В диссертационной работе изложены основные результаты комплексного исследования теоретико-методических и практических проблем развития интеграции в виноделии. Уточнен и расширен терминологический аппарат базовых понятий «интеграция» и «интегратор».

Исследованы современные тенденции развития винодельческих предприятий и выявлены основные проблемы их функционирования. Установлена зависимость результатов их деятельности от наличия и состояния используемых сырьевых ресурсов. Отмечено, что чем выше доля собственного сырья, тем выше рентабельность деятельности винодельческого предприятия. Установлена неудовлетворенность винодельческих предприятий в объемах поставок сырья, что приводит к низкой загруженности производственных мощностей, препятствует наращиванию объемов производства готовой продукции, расширению ее ассортимента, выходу на новые рынки сбыта. Высокая значимость сырьевого фактора в производстве винодельческой продукции обоснована результатами корреляционно-регрессионного анализа и SWOT-анализа.

Изучены сферы технологического процесса производства винодельческой продукции: сфера производства сырья и его первичной переработки, сфера производства готовой продукции, сфера реализации. Отмечена преимущественная роль сферы производства сырья, которая является фундаментом производственно-технологической цепи в виноделии. Обоснована необходимость создания интегрированного формирования на основе объединения всех указанных сфер. В этой связи предложен и обоснован механизм применения трансфертных цен, который будет способствовать выравниванию материальной заинтересованности всех партнеров интегрированного формирования и установлению паритетных отношений между различными сферами технологического процесса виноделия. Применение трансфертных цен положительным образом повлияет на перенаправление денежных потоков в сферу производства сырья, что позволит быстрее устранить многочисленные проблемы развития сырьевых зон и позитивно отразится на деятельности интегрированной структуры в целом.

Предложена авторская модель формирования сырьевых зон для винодельческих предприятий. Применение данной модели приведет к повышению эффективности всей интегрированной структуры, поскольку формирование сырьевой зоны существенно повлияет на повышение степени использования производственных мощностей винодельческих предприятий, что позитивно отразится на динамике производства готовой продукции и расширении ее ассортимента.

При помощи применения методов экономико-математического прогнозирования определен оптимальный радиус сырьевой зоны винодельческого предприятия и рассчитан экономический эффект от его интеграции с поставщиками сырья.