Статистичне вивчення відтворення населення регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.10 - економічна статистика

Статистичне вивчення відтворення населення регіону

Виконала Горобець О.В.

Київ - 2011



Анотація

Горобець О.В. Статистичне вивчення відтворення населення регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.10 - статистика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2011.

Здійснене теоретичне обґрунтування суті процесу відтворення населення, що дало можливість вважати його об'єктом статистичного дослідження. Для характеристики стану, структури, динаміки та інтенсивності відтворення населення розроблена система статистичних показників, що побудована у відповідності до складових відтворення населення.

При проведенні статистичної оцінки відтворення населення регіону обґрунтовано необхідність вдосконалення інформаційного забезпечення статистичного аналізу відтворення населення регіону. Визначено етапи організації статистичного дослідження відтворення населення регіону. обґрунтовано створення системи часового та просторового статистичного моніторингу демографічних процесів взагалі, а також окремо процесів відтворення населення у регіоні. Сформована методична база статистичного аналізу рівня та режиму відтворення населення регіону.

Обґрунтовано необхідність вдосконалення методики розрахунку ефективності соціально-економічного розвитку регіону. Проведено прогнозування відтворення населення регіону. Встановлені загальні та специфічні риси відтворення населення регіону (на прикладі Автономної республіки Крим) та України в цілому.

За результатами кластерного аналізу проведено групування адміністративних одиниць Криму за рівнем демографічної ситуації. Проведено моделювання загального приросту (зменшення) чисельності населення регіону (на прикладі АР Крим) за трьома періодами розвитку процесу відтворення: сталого розвитку, кризового стану та періоду поліпшення стану процесу відтворення, визначено внески кожного фактора у результативний показник.

Ключові слова: відтворення населення, моделювання, прогнозування, народжуваність, смертність, режим відтворення, інтегральний показник, процедура кластерного аналізу, кореляційно-регресійна модель, статевовікова структура населення.

економічний статистичний народжуваність статевовіковий



1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Протягом останніх років чисельність населення України стрімко зменшується. Різке зниження народжуваності, зростання смертності, особливо людей працездатного віку, спричинило випереджаюче скорочення працездатного населення і як результат - небезпечне зменшення трудового і демовідтворювального потенціалу. Наслідком цих змін є зростання демографічного навантаження, яке на сьогодні не дозволяє на достатньому рівні забезпечити фінансування пенсійних виплат. Така ситуація зумовлює необхідність постійного відстеження цих процесів з метою встановлення ймовірної кількості осіб пенсійного віку в короткостроковому і довгостроковому періодах. Базою для реалізації зазначеної мети є організація статистичного вивчення демографічних процесів, пов'язаних з відтворенням населення.

Поряд з цим на демографічній ситуації в Україні негативно позначається наростання міграційних процесів - багато українців виїздить на постійне проживання до інших країн або працевлаштовуються за кордоном на тривалий термін. Встановлення причин, цілей і напрямів міграції за допомогою кількісних статистичних методів надасть можливість регулювати міграційні потоки і управляти міграційними процесами.

Складна демографічна ситуація притаманна всім регіонам України і Крим не є виключенням. Особливість організації статистичного вивчення демографічної ситуації в Криму полягає в тому, що вона повинна враховувати національні, соціально-економічні та природні особливості регіону. Розроблення відповідного статистичного забезпечення дослідження відтворення населення дозволить проводити порівняльний аналіз народжуваності, смертності, міграції у регіональному розрізі, а також надавати кількісну оцінку впливу окремого регіону на формування демографічної ситуації в Україні.

Суттєво впливає на демографічну ситуацію в Україні і нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів. Саме тому існує необхідність розроблення відповідних методик встановлення та оцінки рівня диспропорцій в розвитку окремих територій, які дозволяють підвищити достовірність порівняльного статистичного аналізу з метою усунення причин нерівномірного розвитку. Це надасть можливість обґрунтовувати обсяги державного фінансування регіональних програм, спрямованих на подолання кризових явищ в економіці та суспільстві.

Депопуляційні процеси, які мають місце в Україні, потребують посилення уваги до таких факторів відтворення, як збільшення очікуваної тривалості життя, поліпшення стану здоров'я, зростання рівня життя, відновлення в суспільстві сімейних, культурних і морально-етичних цінностей. За допомогою статистичних методів є можливість не тільки кількісно виміряти вплив факторів на відтворення населення, а й надати їм відповідну якісну оцінку.

На сьогодні дуже актуальною проблемою є статистичне забезпечення управління відтворенням шляхом прогнозування його чисельності, аналізу розбіжностей у регіональному розвитку населення, вивчення регіональних особливостей статевовікової структури та тенденцій відтворювального процесу. Наявність відповідного статистичного забезпечення дозволить дослідити проблеми відтворення населення на основі кількісної оцінки впливу факторів на зниження народжуваності, зростання смертності та інтенсивні міграційні процеси.

Стан наукової розробки проблеми. Дослідження проблеми відтворення населення завжди знаходиться в центрі уваги вчених-статистиків і демографів. Створенню методичних засад статистичного вивчення відтворення населення присвячені праці О.М. Гладуна, Е.М. Лібанової, А.М. Назаренко, О.Г. Осауленка, З.О. Пальян, О.Е. Остапчука, С.Г. Стеценко, А.І. Стефановського, В.Г. Швеця.

Проблеми інформаційного забезпечення статистичного моделювання та прогнозування демографічних процесів, а також визначення їхнього впливу на соціально-економічний розвиток регіону досліджують В.В. Вітлінський, Н.С. Власенко, А.М. Єріна, Т.І. Лумпова, І.І. Осипова, В.І. Приймак, В.Г. Саріогло, Д.В. Шиян, В.І. Колеснік, В.С. Стешенко.

Регіональні особливості структурно-динамічних зрушень в соціально-демографічному розвитку України вивчають В.Р. Бурангулов, І.В. Дзюба, Н.В. Ковтун, О.І. Кремень, Ю.І. Муромцева, О.М. Палій, Т.О. Подвисоцька, О.Г. Рогожин, У.Я. Садова, Н.В. Страчкова, Р.В. Ціщик, Л.Л. Шамілева, П.Є. Шевчук, Т.О. Шматковська.

Механізм управління розвитком демографічних процесів та визначення напрямів подолання демографічної кризи розкривається в наукових працях таких вчених, як: І.К. Бистряков, Л.А. Бичікова, З.С. Варналій, С.С. Вєтрова, О.А. Вишневська, А.Г. Вишневський, О.В. Гончар, О.А. Грішнова, В.Я. Гуменюк, Ю.І. Єхануров, А.Я. Кваша, А.М. Колот, І.О. Курило, В.О. Мандибура, Г.Ю. Міщук, С.І. Пирожков, В.П. Піскунов, А.І. Семенченко, Л.М. Стельмах, Л.М. Черенько.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри статистики та демографії економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і є складовою частиною комплексної теми “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 01БФ040-01). Особисто автором розроблено систему статистичних показників відтворення населення з метою побудови інтегрального показника демографічної ситуації в регіоні, обґрунтовано необхідність створення системи статистичного моніторингу за демографічними процесами, здійснено прогнозування чисельності населення регіону, зроблено оцінювання демографічної безпеки регіону, удосконалено методику визначення ефективності соціально-демографічного розвитку регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення існуючих методичних засад статистичного вивчення відтворення населення регіону, удосконалення методичного забезпечення статистичного оцінювання відтворювального процесу, а також визначення особливостей сучасного етапу відтворення населення регіону.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань теоретичного, методологічного, організаційного та практичного характеру:

ѕ розкрити соціально-економічну сутність відтворення населення як об'єкта статистичного дослідження;

ѕ удосконалити систему статистичних показників, що характеризують відтворення населення регіону;

ѕ дослідити та систематизувати інформаційне забезпечення статистичного вивчення відтворення населення регіону;

ѕ визначити основні етапи статистичного вивчення відтворення населення регіону;

ѕ розробити організаційні засади статистичного забезпечення моніторингу відтворення населення регіону;

ѕ проаналізувати особливості сучасного етапу відтворення населення регіону;

ѕ встановити основні тенденції відтворення населення та фактори, що зумовили його зміну;

ѕ виявити територіальні відмінності на базі багатовимірного групування регіонів;

ѕ оцінити вплив факторів на відтворення населення регіону.

Об'єктом дослідження є тенденції та закономірності відтворення населення Автономної Республіки Крим.

Предметом дослідження є сукупність методологічних та організаційних засад статистичного вивчення відтворення населення регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є комплекс загальнонаукових методів пізнання. Для розв'язання завдань дослідження застосовувалися загальнонаукові методи - узагальнення, системного та історичного підходів, що дало змогу уточнити сутність категорії “відтворення населення”. Для визначення тенденцій та особливостей відтворення населення використано ряд статистичних методів: зведення, групування, системи показників, аналізу взаємозв'язків, динаміки, а також табличний та графічний методи. Застосування трендових моделей та екстраполяції дало змогу визначити тенденції зміни окремих складових відтворення населення. Побудова інтегральних показників для оцінки демографічної ситуації, встановлення рівня демографічної безпеки та демографічного розвитку ґрунтуються на використанні методів багатовимірного оцінювання, зокрема, методу головних компонент, який дозволив оцінити ефективність соціально-демографічного розвитку АР Крим. Методами кластерного аналізу було здійснено типологічне групування регіонів за показниками відтворення населення та періодизацію змін у відтворенні населення регіону з метою подальшого моделювання загального приросту (скорочення) чисельності населення регіону. Метод кореляційно-регресійного аналізу дав можливість визначити фактори, які суттєво впливають на зміну загального приросту (скорочення) чисельності населення регіону.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України з питань стратегії демографічного розвитку, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні та аналітичні матеріали Державної статистичної служби України, Головного управління статистики в АР Крим, наукові дослідження та публікації, що розміщені в мережі Internet, а також результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з демографічної статистики та особисті розрахунки автора. Дисертаційна робота виконана з використанням комп'ютерних технологій, реалізованих в програмних модулях інтегрованої системи оброблення даних Statistica.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у розроблених рекомендаціях та пропозиціях щодо вдосконалення статистичного вивчення відтворення населення регіону та прогнозування його складових. Найбільш суттєві результати, що характеризують наукову новизну та особистий внесок автора, є такими:

вперше:

-- розроблено організаційні засади, спрямовані на вдосконалення статистичного вивчення відтворення населення регіону на прикладі Автономної республіки Крим у частині інформаційного забезпечення статистичного аналізу, а також пропозиції щодо проведення статистичного моніторингу за відтворенням населення регіону.

удосконалено:

ѕ трактування поняття “відтворення населення”, що розглядається як процес постійного оновлення населення в результаті природного та механічного руху в його соціальній обумовленості;

ѕ систему статистичних показників для вивчення відтворення населення регіону з виділенням груп показників: демографічні (показники природного руху та соціальні показники), показники охорони здоров'я, екологічні показники, показники житлових умов, а також економічні показники з метою багатофакторного аналізу відтворення населення регіону;

ѕ показник ефективності соціально-економічного розвитку регіону шляхом включення до його розрахунку середньорічних темпів змін витрат місцевих бюджетів на освіту з метою об'єктивного оцінювання співвідношення між витратами регіону на соціально-демографічні заходи та їх результатами;

набули подальший розвиток:

ѕ методичне забезпечення оцінки впливу зміни структури населення на рівень та режим відтворення населення регіону, а саме встановлення максимального потенціалу народжуваності, для обґрунтування основних управлінських рішень щодо покращення демографічної ситуації в регіоні;

ѕ методика статистичного аналізу відтворення населення регіону, в якій враховані природна та механічна складова відтворення в умовах соціально-економічної кризи для розробки заходів подолання наслідків демографічної кризи в регіоні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій. Наукові та практичні розробки і пропозиції багатовимірного оцінювання та статистичного аналізу відтворення населення регіону можуть бути використані органами державної влади при формуванні та реалізації програм щодо подолання демографічної кризи. Використання рейтингових оцінок дасть можливість розробити та прийняти управлінські заходи стабілізації демографічної ситуації в регіоні.

Основні положення наукового дослідження та практичні рекомендації використані: Головним управлінням статистики в АР Крим в аналітичній роботі управлінь статистики послуг та обстеження домогосподарств (довідка № 10.1--11/2 від 13.01.2010 р.); Міністерством праці та соціальної політики АР Крим регіональних програм соціально-економічного розвитку при прогнозуванні показників руху населення (довідка № 01-01/11 від 18.01.2010 р.).

Реалізоване у роботі оцінювання рівня демографічної безпеки АР Крим як складової рівня економічної безпеки держави апробовано в рамках навчального семінару на тему: “Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації” у Херсонському національному технічному університеті (довідка № 45 від 01.02.2010 р.).

Запропоновані у дисертації теоретичні та практичні засади методичного забезпечення статистичного аналізу відтворення населення використовувались при викладанні дисципліни “Економічна статистика”. Методика багатовимірного оцінювання сучасного режиму відтворення населення, а також механізм моделювання і прогнозування чисельності, складу та руху населення використовувались при викладанні дисципліни “Демографія” в Феодосійській фінансово-економічній академії Київського університету ринкових відносин (довідка № 365 від 28.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, в якому здійснено узагальнення організаційно-методичних засад статистичного вивчення відтворення населення, запропоновані багатофакторні моделі загального приросту (скорочення) чисельності населення АР Крим за періодами розвитку процесу відтворення (сталий, кризовий, період стабілізації). Практичні результати наукових досліджень, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовані завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних наукових результатів статистичного вивчення відтворення населення з метою подолання демографічної кризи.

У першому розділі “Методичні та організаційні засади статистичного вивчення відтворення населення регіону” визначено організаційні засади статистичного дослідження процесу відтворення населення. Аналіз теоретичного обґрунтування сутності процесу відтворення населення дозволив характеризувати його, як об'єкт статистичного дослідження. В першу чергу, це зумовлено тим, що об'єктом статистичного вивчення відтворення населення виступають не стільки окремі одиниці, а статистичні сукупності: чисельність народжених, чисельність померлих, чисельність прибулих в регіон та вибулих за межі регіону, а також загальна чисельність постійного і наявного населення та окремих його складових (чисельність жінок фертильного віку, статевовікова і соціальна структура).

В роботі обґрунтовано, що ознаками розвитку населення виступають відповідні демографічні події (народження, смерть, вступ у шлюб, його розірвання), сукупність яких становить демографічний процес (сукупність демографічних подій).

Рух населення може набувати однієї з трьох форм: природної, міграційної та соціальної. Дисертантом запропоновано розглядати категорію “відтворення населення” як постійне оновлення населення в результаті природного руху в його соціальної обумовленості.

За результатами проведеного дослідження визначені етапи організації статистичного вивчення відтворення населення регіону: підготовчий (визначення мети, напрямів та завдань дослідження, розроблення програми та плану статистичного спостереження за обраним напрямом дослідження відтворення населення регіону, вибір технічних засобів обробки інформації, визначення послідовності та періодичності спостереження), методологічний (визначення об'єкта та предмета, вибір методів та прийомів спостереження, побудова системи статистичних показників, які характеризують процес відтворення населення регіону), аналітично-прогнозний (проведення статистичного спостереження, аналіз його результатів з метою встановлення взаємозв'язків і закономірностей, моделювання та прогнозування складових відтворення населення (народжуваності, смертності, міграції), за результатами якого визначається перспективний природний та загальний приріст чисельності населення регіону) та підсумковий (оформлення та представлення результатів дослідження, визначення шляхів поліпшення демографічної ситуації, апробація та коригування методики статистичного спостереження за відтворенням населення регіону).

В роботі обґрунтовано необхідність проведення систематичного спостереження за всіма складовими відтворення населення, постійної реєстрації параметрів природного та механічного відтворення, своєчасної оцінки та визначення напрямів змін, що відбуваються, моделювання та прогнозування можливого демографічного стану, тобто створення системи регіонального статистичного моніторингу демографічних процесів (табл. 1).

Таблиця 1. Розділи статистичного моніторингу відтворення населення регіону

Розділ	Зміст
1. Довідково-аналітичний (формується на базі даних Державної статистичної служби)	Відображення суб'єктів на карті України, світу, адміністративних одиниць
	Відображення щільності населення
	Динаміка чисельності населення міст, районів, сільських поселень регіону
2. Демографічний (відображаються особливості демографічного процесу в регіонах)	Положення регіону на загальній демографічній шкалі (рейтинг)
	Динаміка відтворення (народжуваність, смертність, природний приріст (зменшення)
	Смертність немовлят
	Шлюбність, розлучуваність в розрізі суб'єктів, міст, районів
3. Міграційний	Територіальна та видова структура міграційних змін в абсолютних та відносних показниках
4. Аналітичний	Моделювання, статистична оцінка та прогноз процесу відтворення населення

У другому розділі “Статистичне забезпечення вивчення закономірностей відтворення населення регіону” для характеристики стану, структури, динаміки та інтенсивності відтворення населення розроблена система статистичних показників, що побудована у відповідності до складових відтворення населення (рис. 1).

Статистичний аналіз на базі запропонованої системи показників відтворення населення регіону показав, що існуюча інформаційна база не дозволяє забезпечити розрахунок частини з них.



Рис. 1. Система показників відтворення населення регіону

Це дало підстави розробити пропозиції щодо вдосконалення інформаційного забезпечення статистичного аналізу відтворення населення регіону, які полягають у наступному: запропоновано збирати інформацію про середню тривалість життя та ймовірність дожиття за таблицями смертності в окремих регіонах; з метою вивчення шлюбності у поточному році обґрунтована необхідність фіксації інформації про кількість жінок, які знаходяться у шлюбі в поточному році; щодо механічної складової відтворення населення регіону запропоновано розширити перелік причин міграції, а також з метою визначення вікового складу мігрантів фіксувати не за п'ятирічними, а за однорічними групами.

За результатами дослідження автором було удосконалено методичне забезпечення статистичного аналізу рівня та режиму відтворення населення регіону, а саме при розрахунку ефективності соціально-економічного розвитку регіону враховувати середньорічні темпи змін витрат бюджету регіону (на прикладі АР Крим) на освіту для оцінки співвідношення витрат та результатів регіональної соціально-демографічної політики.

На основі оцінки особливостей сучасного етапу відтворення населення встановлено, що в останні роки відбувається поступова зміна звуженого відтворення населення на розширене. Обґрунтовано, що це є наслідком зростання рівня народжуваності в Криму. Дослідження динаміки показників відтворення населення дозволило встановити зростання рівня потенційного відтворення. Збільшення довжини жіночого покоління було обґрунтоване виявленою тенденцією народження жінками другої, третьої та четвертої дитини. Прискорені темпи міграційних процесів у періоді повернення депортованих народів стали причиною зменшення очікуваної тривалості життя. Поряд з цим, народжені в Криму, починаючи з 2003 року, характеризуються більшім рівнем очікуваної тривалості життя.

Факторний аналіз народжуваності виявив вплив на зростання народжуваності як зміни шлюбно-вікової структури, так і репродуктивної поведінки населення. Вивчення народжуваності за національним складом показало, що середньорічні темпи приросту кількості дітей татарської національності знаходяться на рівні 0,3 %.

У третьому розділі “Статистична оцінка та аналіз відтворення населення регіону” за результатами порівняльного аналізу відтворення населення регіону із загальнодержавними тенденціями встановлені загальні та специфічні риси відтворення населення України в цілому та Автономної республіки Крим. Зменшення чисельності наявного населення в регіоні співпадає із загальною тенденцією в державі, при цьому зниження чисельності населення АР Крим проходить більш повільними темпами. Зменшення природного приросту населення Криму за останні роки відбувалося більш повільними темпами, ніж в цілому в Україні. Збільшення народжуваності є як регіональною, так і загальнонаціональною тенденцією. Поруч з цим рівень народжуваності в сільській місцевості перевищує народжуваність в міських поселеннях.

Автором виявлено, що починаючи з 2007 року, в Криму спостерігається зниження смертності. Однак смертність чоловіків перевищує смертність жінок, особливо у підлітковому віці. Водночас темпи смертності в Криму більш повільні ніж в цілому в Україні.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що зміна загальної чисельності населення в Криму більшою мірою зумовлена збільшенням механічного і природного приросту, а регіональне сальдо міграції зростає більш високими темпами, ніж в цілому в Україні.

В роботі була здійснена статистична оцінка зміни народжуваності, смертності та міграції при побудові багатовимірної оцінки складових відтворювального процесу регіону, а також прогнозована загальна чисельність населення Криму. З метою встановлення впливу соціальних, економічних та інших факторів розраховані інтегральні показники демографічної ситуації, демографічної безпеки та демографічного розвитку.

При дослідженні територіальних відмінностей у відтворенні населення регіону автором визначені рейтинги регіонів АР Крим за рівнем інтегрального показника, який характеризує демографічну ситуацію. Крім того, в роботі здійснено регіональну типологію АРК за рівнем показників відтворення населення. Встановлено, що до регіонів, які сформували групу з високими показниками відтворення населення, увійшли міста Сімферополь, Севастополь, Євпаторія, Ялта, Алушта.

Дослідження рівня демографічної ситуації з використання кластерного аналізу дозволило провести групування адміністративних одиниць Криму за рівнем демографічної ситуації (табл. 2).

Таблиця 2. Групування адміністративних одиниць АРК за рівнем демографічної ситуації у 2000-2009 рр. за результатами кластерного аналізу

Демографічна ситуація	Середнє значення інтегрального показника демографічної ситуації	Кількість регіонів	Перелік адміністративних одиниць
Оптимальна	0,1671	5	міста: Сімферополь, Євпаторія, Ялта, Керч, Феодосія
Стабільна	-0,0617	4	райони: Бахчисарайський, Красногвардійський, Сакський, Сімферопольський
Помірна	-0,2282	6	місто Алушта; райони: Білогірський, Кіроський, Ленінський, Ніжногірський, Джанкойський
Передкризова	-0,3537	8	міста Саки, Джанкой, Судак; райони: Красноперекопський, Первомайський, Совєтський, Роздольненський, Чорноморський
Кризова	-0,3802	2	міста: Армянськ, Красноперекопськ

На підставі багатовимірної середньої була виявлена регіональна нерівномірність демографічної ситуації, що має місце в адміністративних одиницях Криму, яка зберігається протягом 2000-2009 рр. Однак тільки у декількох з них, а саме в містах Сімферополь, Ялта, Керч та в Сімферопольському районі, встановлено додатні значення інтегрального показника демографічної ситуації. Саме ці регіони сформували групу, де зафіксована демографічна ситуація, яку за цих умов можна ідентифікувати як оптимальну.

Побудований автором прогноз відтворення населення АР Крим дозволив зробити висновок, що зростання наявної чисельності населення буде обумовлено зростанням як народжуваності, так і зниженням смертності населення, а сальдо міграції у прогнозному періоді змінюватися практично не буде.

За результатами моделювання показників відтворення населення визначено періоди формування демографічної ситуації в Криму:

1. 1970-1991 рр. характеризуються зменшенням кількості народжених хлопчиків на 1 %, що приводило до зменшення загального приросту населення на 14,8 %, і водночас зростання загальної чисельності населення республіки на 0,6 % було результатом збільшення демографічного навантаження на 1 %.

2. Період 1992-1999 рр. характеризується збільшенням на 1 % очікуваної тривалості життя чоловіків при народженні, а також кількості лікарняних ліжок, що відбилося на зростанні загального приросту населення Криму.

3. Сучасний період характеризується зменшенням кількості зареєстрованих розлучень на 1 %, що призвело до загального зменшення населення на 0,2 %, а зміна частки сільського населення в загальній чисельності населення привела до значного загального приросту населення Криму.

Зіставлення бета-коефіцієнтів дозволило оцінити внесок кожного фактора в результативний показник за різних періодів відтворення, а також встановити, що більшою мірою впливають:

- в період сталого розвитку відтворення населення - кількість народжених хлопчиків;

- в період кризового стану розвитку відтворення населення - очікувана тривалість життя при народженні чоловіків;

- в період стабілізації відтворення населення - частка сільського населення в загальній чисельності наявного населення.

Таким чином, в результаті дослідження доведено, що щільний прямий кореляційний зв'язок існує між приростом (зменшенням) населення АР Крим і рівнем смертності, віком населення та міграційними процесами; а обернений зв'язок - із тривалістю життя чоловіків, демографічним навантаженням і криміногенної ситуацією.



Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо статистичного вивчення відтворення населення регіону, що призначене для встановлення особливостей сучасного етапу відтворення населення АР Крим. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі загальні висновки теоретичного та науково-практичного характеру, які відображаються вирішенням завдань відповідно до поставленої мети:

1. Важливою передумовою статистичного вивчення відтворення населення є визначення соціально-економічної сутності категорії “відтворення населення”. В результаті чого було встановлено, що це комплексна категорія, оскільки кількісні характеристики природного та механічного руху населення, не є достатніми для всебічного аналізу процесу відтворення населення, оскільки вони не достатньо відображають якісні зміни в структурі населення. Саме тому під відтворенням населення слід розуміти постійне оновлення населення в результаті природного руху в його соціальній обумовленості.

2. За результатами дослідження відтворення населення регіону встановлено, що аналіз тільки показників руху населення (народжуваності, смертності, міграції) не дає можливості повною мірою визначити тенденції, закономірності, особливості цього процесу. Фактори, які впливають на зміни чисельності і режиму відтворення населення регіону, включають житлові умови, оскільки незабезпеченість власним комфортабельним житлом впливає на зміну народжуваності і активізує міграційні процеси в регіоні. Наявність шкідливих виробництв у регіоні, загазованість атмосферного повітря сприяє поширенню хвороб дихальних шляхів, зростанню смертності серед населення, і тому при комплексному статистичному дослідженні відтворення населення регіону необхідно вивчати екологічні показники. Відсутність в регіоні медичного персоналу потрібної кількості та кваліфікації призводить до погіршення медичного обслуговування населення, і тому при аналізі природного відтворення населення регіону необхідно враховувати показники стану охорони здоров'я.

3. Проведене дослідження підтвердило наявність потужної інформаційної бази, яка може бути використана для аналізу стану, рівня та типу відтворення населення. Проте існують певні проблеми, пов'язані зі своєчасністю надання інформації, з гармонізацією статистичної інформації, яка отримана з різних джерел, а також проблеми, пов'язані з оцінюванням рівня відтворення населення за окремими адміністративно-територіальними одиницями, оскільки деякі показники соціального блоку, екологічні показники та показники житлових умов не розраховуються на рівні районів і міст. Тому запропоновано при проведенні чергового Всеукраїнського перепису населення додатково вивчити дані про час побудови та стан житлових приміщень з метою обґрунтування фінансування капітальних робіт щодо покращення умов проживання населення на рівні регіону.

4. З метою вдосконалення державного регулювання міграційних процесів необхідно реєструвати місце народження, країну постійного проживання прибулих, мету прибуття до регіону, тривалість надходження та території адміністративних одиниць регіону. Аргументовано, що існує необхідність реєстрації відомостей про мігрантів у розрізі однорічних вікових груп, що дозволить проводити прогнозування чисельності та структури населення за методом пересування віків.

5. Доведено, що у зв'язку зі збільшенням народжуваності жінками, вік яких не перевищує 20 років, виникає необхідність збирання цієї інформації не тільки на регіональному, а й на національному рівні. Крім того, відсутність відомостей про середню тривалість життя та рівень ймовірності дожиття за таблицями смертності у регіональному розрізі не дозволяє проводити міжрегіональне порівняння та групування за територіальною ознакою, і тому потрібно збирати ці дані в розрізі адміністративно-територіальних одиниць регіону. Таким чином, потребує реєстрації не тільки кількість шлюбів та розлучень за поточний період, а також накопичення цих даних для встановлення ступеня реалізації гіпотетичного мінімуму природної народжуваності.

6. Об'єктом статистичного дослідження визначено процес відтворення населення регіону, який досліджується на базі таких статистичних сукупностей, як чисельність народжених, померлих, прибулих, вибулих, чисельність та склад наявного, постійного населення регіону. Отримання достовірної та об'єктивної інформації про ці процеси та явища з метою розроблення обґрунтованих та ефективних рішень щодо подолання демографічної кризи вимагає використання системи статистичних методів збирання, оброблення, аналізу та узагальнення інформації, що дозволяє кількісно відобразити закономірності, притаманні процесу відтворення населення. У зв'язку з цим статистичне дослідження відтворення населення регіону вимагає створення системи просторово-часового моніторингу на окремих територіальних рівнях, що дозволить проводити оцінювання поточного стану відтворення населення, прогнозувати зміни в структурі та динаміці населення, а для більш наочного зображення результатів використовувати картографічний та математичний інструментарій.

7. Встановлено, що при статистичному дослідженні відтворення населення регіону доцільніше застосовувати суцільні спостереження у вивченні природного та механічного руху населення. Дослідження новоутворених сукупностей вимагає використання екстенсивного аналізу, а для встановлення закономірностей і для зіставлень слід застосовувати інтенсивний аналіз. Використання індексного методу та факторного аналізу дозволяє оцінити вплив чинників на рівень народжуваності, визначити навантаження при побудові інтегральних показників демографічної ситуації, безпеки у регіоні, побудувати рейтинг регіонів за рівнем людського та демографічного розвитку. Виявлення схожих за типом демографічного стану адміністративних одиниць у регіоні, а також періодів розвитку процесу відтворення населення регіону доцільно проводити за допомогою кластерного аналізу. Використання кореляційно-регресійного аналізу дозволило встановити зв'язки між факторами, що впливають тенденцію в природному та механічному русі населення, з подальшим моделюванням і прогнозування демографічних процесів.

8. В ході дослідження виявлено особливості статевовікової та національної структури населення Криму, які є результатом дії специфічних факторів, що формують процеси демографічного відтворення у цьому регіоні. Так, значну частину населення Криму складають мусульмани, у яких демовідтворюючі фактори відрізняються від факторів, що формують аналогічні процеси інших етнічних груп, які сповідують інші релігії.

9. Для комплексної характеристики відтворення населення регіону були використані інтегральні показники демографічної ситуації, демографічної безпеки та демографічного розвитку, які дають можливість повною мірою охарактеризувати процеси відтворення населення Криму. Рівень об'єктивності інтегральних оцінок забезпечується достовірністю статистичних показників, які використовуються в якості вихідних даних для їх розрахунку, що дає можливість розширити інформаційну базу статистичного забезпечення управління відтворенням населення.

10. За результатами дослідження обґрунтовано необхідність включення середньорічних темпів змін витрат республіканського бюджету на освіту при визначенні індексу ефективності соціально-демографічного розвитку, що дасть можливість підвищити рівень достовірності порівняльного статистичного аналізу на базі побудови регіональних рейтингів, а також вказує на необхідність зростання асигнувань на освіту у подальшому.

11. Прогнозування відтворення населення Криму дозволило встановити, що ймовірність зростання наявної чисельності населення республіки визначається не тільки прогнозним зростанням коефіцієнта народжуваності, а і зменшенням коефіцієнта смертності. Водночас, вплив фактору міграції на зростання чисельності населення Криму виявився несуттєвим. Результати розрахунків прогнозної чисельності населення дозволять скоригувати обсяги фінансування програм, спрямованих на зростання народжуваності та зниження смертності.



Публікації

1. Горобець О.В. Удосконалення взаємозв'язку лекцій, практичних занять і самостійної роботи студентів при формуванні професійних якостей майбутнього фахівця з економіки / О.В. Горобець // Теорії мікро- макроекономіки : зб. наук. пр. проф.-виклад. складу і аспірантів / за ред. : Ю. М. Мальвина, Ю. В. Ніколенка. - К. : ВПЦ Академії муніципального управління, 2005. - Вип. 21. - С. 27-29 (0,3 д.а).

2. Горобець О.В. Тенденції народжуваності та нові підходи до демографічної політики в Україні / О.В. Горобець // Теорії мікро- макроекономіки : зб. наук. пр. проф.-виклад. складу і аспірантів / за ред. : Ю. В. Ніколенка, В. К. Присяжнюка. - К. : ВПЦ Академії муніципального управління, 2006. - Вип. 25. - С. 131-137 (0,3 д.а).

3. Горобець О.В. Використання екстенсивного та інтенсивного аналізу при статистичному вивченні демографічних процесів / О.В. Горобець // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць : в 4 т. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - Вип. 229, т. ІІІ. - С. 696-703 (0,3 д.а).

4. Горобець О.В. Динаміка, тенденції відтворення населення та формування державної сімейної політики в Україні / О.В. Горобець // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць. - К. : КНЕУ, 2007. - Т. 2, ч. 1, спец. вип. : Управління людськими ресурсами : проблеми теорії та практики. - С. 161-170 (0,3 д.а).

5. Горобець О.В. Особливості вивчення відтворення населення Криму: статистичний аспект / О.В. Горобець // Теорії мікро- макроекономіки : зб. наук. пр. проф.-виклад. складу і аспірантів / за ред. : Ю. М. Мальчина, Ю. В. Ніколенка. - К. : ВПЦ Академії муніципального управління, 2008. - Вип. 31. - С. 47-54 (0,4 д.а).

6. Горобець О.В. Регіональна диференціація показників відтворення населення АР Крим за допомогою кластерного аналізу та на підставі багатовимірної середньої / О.В. Горобець // Статистика України. - 2009. - № 1. - С. 50-54 (0,3 д.а).

7. Горобець О.В. Створення єдиної інформаційної системи поточного обліку відтворення населення як передумова проведення Всеукраїнського перепису населення 2011 року / О.В. Горобець // Бухгалтерський облік, аналіз і аудит: проблеми теорії, методології і організації (ДАСОУ). - 2009. - № 3. - С. 21-28 (0,4 д.а).

8. Горобець О.В. Статистична оцінка демографічної безпеки Автономної Республіки Крим в управлінні соціально-економічним розвитком регіону / О.В. Горобець // Прикладна статистика: проблеми теорії та практики (Державний комітет статистики України, ДАСОУ). - 2009. - № 4. - С. 353-363 (0,6 д.а).

9. Горобець О.В. Статистичне забезпечення управління відтворенням населення в регіоні / О.В. Горобець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Розділ “Економіка” / відп. ред. В. Д. Базилевич. - 2010. - № 118/210. - С. 12-13 (0,2 д.а).

10. Горобець О.В. Вивчення впливу складу населення Криму на зміну демографічних показників / О.В. Горобець // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку : зб. наук. праць. - Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2007. - С. 173-180 (0,2 д.а).

11. Горобець О.В. Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики / О.В. Горобець // Материалы VI науч.-практ. конф. - Симферополь : КИБ, 2006. - С. 57-61 (0,1 д.а).

12. Горобець О.В. Вплив відтворення населення Криму на стан трудових ресурсів / О.В. Горобець // Праці Сьомої міжнар. наук. конф. студ. та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” / ред. кол. : О. Б. Ступін (голова) [та ін.]. - Донецьк : ДонНУ, 2006. - Ч. 1. - С. 311-312 (0,05 д.а).

13. Горобець О.В. Використання принципів системного аналізу при обґрунтуванні підходів до дослідження закономірностей відтворення населення / О.В. Горобець // Шевченківська весна : матеріали наук.-практ. конф. студ., аспірантів та молодих вчених : у 5-х ч. / за заг. ред. В. Д. Базилевича. - К. : ВЦ “Принт-центр”, 2007. - Вип. V, ч. 4. - С. 383-386 (0,1 д.а).

14. Горобець О.В. Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие / О.В. Горобець / Материалы Междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов, (Симферополь, 25-26 апреля 2007 г.). - Симферополь : Таврия, 2007. - С. 49-51 (0,05 д.а).

15. Горобець О.В. Обґрунтування історичного характеру відтворення населення / О.В. Горобець // Теорія і практика сучасної економіки : матеріали VІІІ міжнар. наук.-практ. конф., (Черкаси, 26-28 жовт. 2007 р.) / відп. ред. В. І. Хомяков. - Черкаси : ЧДТУ, 2007. - С. 170-172 (0,05 д.а).

16. Горобець О.В. Використання демографічних прогнозів при оцінці відтворення населення / О.В. Горобець // Шевченківська весна : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспірантів та молодих вчених : у 7 ч. / за заг. ред. В. Д. Базилевича. - К. : ВГЛ “Обрії”, 2008. - Вип. VI, ч. 3. - 276 с. - С. 18-19 (0,05 д.а).

17. Горобець О.В. Організація ієрархії показників статистики відтворення населення статистичними органами / О.В. Горобець // Зб. тез Х міжнар. наук.-практ. конф. “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи”. - Феодосія : ВВ ФФЕА, 2008. - С. 107-109 (0,05 д.а).

18. Горобець О.В. Використання статистичного моделювання при прогнозуванні чисельності населення / О.В. Горобець // Статистична оцінка соціально-економічного розвитку : зб. наук. праць Всеукр. наук.-практ. конф. “Статистична оцінка соціально-економічного розвитку”. - Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2008. - С. 95-97 (0,05 д.а).

19. Горобець О.В. Застосування статистичного моделювання при перспективних розрахунках складу та руху населення / О.В. Горобець // Міжнар. наук.-практ. конф. “Проблеми формування нової економіки ХХІ століття” : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2008. - Т. 7. - С. 39-46 (0,1 д.а).

20. Горобець О.В. Удосконалення поточного обліку населення у контексті Всеукраїнського перепису населення 2011 року / О.В. Горобець // Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні : теорія, методологія, організація : зб. тез доповідей студ.-учасників VII Міжнар. наук. конф., присвяченої пам'яті д.е.н., проф. О. С. Бородкіна / ДАСОАУ Держкомстату України. - К. : ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2009. - С. 210-212 (0,05 д.а).

21. Горобець О.В. Визначення індексу ефективізації соціально-демографічного розвитку Автономної Республіки Крим за період 1996-2009 рр. / О.В. Горобець // Система державної статистики в Україні : сучасний стан, проблеми, перспективи : зб. тез виступів на VІІ Міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди Дня працівників статистики. - К. : ДАСОАУ Держкомстату України, 2009. - С. 98-99 (0,05 д.а).

22. Горобець О.В. Прогнозування відтворення населення регіону (на прикладі АР Крим) / О.В. Горобець // Система державної статистики в Україні : сучасний стан, проблеми, перспективи : зб. тез виступів на VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди Дня працівників статистики. - К. : ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2010. - С. 141-143 (0,1 д.а).

Размещено на Allbest.ru