Формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ

ДРОГОМИРЕЦЬКА МАР'ЯНА ІВАНІВНА

Дніпропетровськ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах активізації процесів міжнародної економічної інтеграції стабільний розвиток агропродовольчих ринків є одним із головних чинників зростання економіки та зміцнення продовольчої безпеки будь-якої держави, оскільки забезпечує узгодження економічних інтересів виробників і споживачів сільськогосподарської сировини та продовольства. У результаті численних реформ, проведених у аграрному секторі економіки України за роки її незалежності, суттєво змінилися умови функціонування підприємств агропродовольчого ринку, у тому числі і сільськогосподарських, рівень ефективності діяльності яких, як свідчать офіційні статистичні дані, наразі знаходиться на вкрай низькому рівні.

Сучасний стан агропродовольчих ринків у всіх регіонах нашої держави характеризується, насамперед, недостатньою насиченістю товарними запасами, постійним підвищенням цін на продукцію сільськогосподарських товаровиробників і переробних підприємств, невідповідністю між попитом, рівнем споживання і можливостями виробництва продовольства. Інфраструктурне забезпечення агропродовольчих ринків також не можна назвати ефективним, оскільки через відсутність організованих каналів реалізації продукції сільськогосподарські товаровиробники зазнають значних фінансових втрат.

Відтак, щоб успішно функціонувати на агропродовольчому ринку, підприємства мають бути готовими до можливих змін його кон'юнктури, які необхідно систематично відстежувати, аналізувати, а також враховувати під час обґрунтування управлінських рішень. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки науково обґрунтованого підходу до формування стратегій розвитку підприємств агропродовольчого ринку в умовах трансформаційних його змін, а також впровадження такого підходу у практичну діяльність суб'єктів господарювання з метою забезпечення стабільного їх функціонування та отримання власних економічних вигод.

Значний внесок у вирішення багатоаспектної проблеми становлення, ефективного функціонування та розвитку агропродовольчих ринків, зміцнення інтеграційних зв'язків між ключовими його учасниками зробили такі відомі зарубіжні та українські вчені-економісти, як Антамошина Т.І., Апопій В.В., Басюркіна Н.Й., Березін О.В., Бородін К.Г., Васильєва Н.К., Гіззатова А.І., Грищенко І.М., Дудар Т.Г., Єніліна С.О., Ільяшенко В.А., Кареба М.І., Кириленко І.Г., Кощій О.В., Лайко П.А., Махмудов Х.З., Мельник Л.Ю., Новосьолов А.С., Череп А.В. та багато інших. Теоретичні та прикладні проблеми функціонування і стратегічного розвитку сучасних підприємств розглянуто у численних наукових працях Донець Л.І., Іванової В.В., Лозовського Ю.А., Макарової М.В., Маркіної І.А., Міценко Н.Г., Нефедової О.Г., Орликовського М.О., Селіверстової Л.С., Хрущ Н.А., Цигилика І.І. та інших вчених.

Однак проблеми формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку, орієнтовані на забезпечення їх сталого функціонування на тривалу перспективу в умовах нестабільної кон'юнктури все ще залишаються дискусійними. Висока актуальність і об'єктивна необхідність подальшого дослідження згаданих проблем стали визначальними при виборі теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри економіки підприємства Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”. В основу дисертації покладено теоретико-методичні та практичні розробки, що є частиною досліджень з науково-дослідної теми “Стратегічні аспекти підвищення ефективності функціонування підприємств регіону” (номер державної реєстрації 0108U001735), де особисто дисертантом запропоновано методичні підходи щодо оцінки стану та умов функціонування підприємств агропродовольчого ринку, а також визначення стратегічних напрямів їх розвитку.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і розробці практичних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких основних завдань:

- з'ясувати економічну сутність агропродовольчого ринку, дослідити його значення у вирішенні проблеми зміцнення національної продовольчої безпеки;

- розглянути основні складові елементи інфраструктурного забезпечення агропродовольчого ринку та визначити особливості формування сучасної його кон'юнктури;

- уточнити методичні підходи щодо оцінки стану та умов функціонування підприємств агропродовольчого ринку;

- дати оцінку насиченості товарними запасами агропродовольчого ринку;

- дослідити стан інфраструктурного забезпечення та його вплив на результати діяльності підприємств агропродовольчого ринку;

- визначити умови формування сучасної кон'юнктури агропродовольчого ринку і обґрунтувати необхідність їх врахування у господарській діяльності підприємств даного ринку;

- запропонувати шляхи удосконалення товарного забезпечення агропродовольчого ринку;

- визначити пріоритетні напрями формування ефективної інфраструктури агропродовольчого ринку;

- сформувати стратегію розвитку підприємств агропродовольчого ринку Полтавської області на основі прогнозування змін його кон'юнктури.

Об'єктом дослідження є процес формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у дисертаційному дослідженні мети було застосовано системний підхід до вивчення економічних явищ та процесів у їх взаємодії та взаємообумовленості. На різних етапах дослідження, у залежності від характеру завдань, які потребували вирішення, було застосовано такі основні методи: абстрактно-логічний (при визначенні структури дисертаційної роботи і схеми побудови наукового дослідження, виявленні найбільш суттєвих понять і класифікацій, обґрунтуванні висновків і пропозицій); економіко-статистичний (для аналізу насиченості товарними запасами агропродовольчого ринку Полтавської області, оцінки стану його інфраструктурного забезпечення та особливостей формування сучасної кон'юнктури); порівняльного аналізу (при співставленні показників ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності і рентабельності сільськогосподарських підприємств вибіркового спостереження); матричний метод (для складання рейтингу сільськогосподарських підприємств вибіркового спостереження на основі запропонованої автором системи показників оцінки фінансового стану підприємств); інтегральний метод (для визначення впливу чинників на рівень рентабельності власного капіталу підприємств агропродовольчого ринку); екстраполяції (для розробки короткострокових прогнозів зміни окремих економічних показників); кореляційно-регресійного аналізу (для оцінки щільності зв'язку між економічними показниками) та багато інших. Для обробки інформації і графічного представлення результатів дослідження було використано табличний процесор MS Excel.

Інформаційне забезпечення дисертаційного дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії, матеріали Продовольчої і сільськогосподарської організації об'єднаних націй (FAO), законодавчі та нормативно-правові акти України, які регламентують питання розвитку агропромислового комплексу, офіційні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Полтавській області, інформаційні звіти Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, оперативна інформація Української універсальної біржі, аналітичні матеріали Міністерства аграрної політики України, численні публікації у періодичних виданнях та результати монографічних досліджень українських і зарубіжних вчених, присвячені різноманітним аспектам проблеми забезпечення продовольчої безпеки, розвитку аграрного сектора економіки, становлення і функціонування агропродовольчих ринків, річна фінансова звітність вибіркової сукупності сільськогосподарських підприємств, електронна база річних звітів емітентів цінних паперів, розміщена у мережі Internet державною установою “Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку. Основні результати, що визначають наукову новизну проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано систему індикаторів оцінки умов функціонування підприємств агропродовольчого ринку, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних блоків статистичних даних (виробництво сільськогосподарської сировини і продовольства у певному регіоні; цінова ситуація на ринку; інфраструктурне забезпечення ринку; стан споживання агропродовольчої продукції населенням), ґрунтується на сучасних методичних підходах щодо вивчення кон'юнктури товарних ринків і дозволяє виявити закономірності формування попиту, пропозиції і ціни на агропродовольчу продукцію, постійний моніторинг яких необхідний для обґрунтування управлінських рішень щодо стабілізації і розвитку сільськогосподарських підприємств;

удосконалено:

- систему коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємств агропродовольчого ринку, до складу якої увійшли найбільш інформативні відносні показники, що враховують специфіку діяльності цих підприємств, можуть бути розрахованими за даними їх бухгалтерської звітності і дозволяють: по-перше, виявити сильні і слабкі сторони конкретного суб'єкта господарювання на основі аналізу його платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності і рентабельності; по-друге, розробити відповідні рекомендації щодо підвищення стійкості фінансового стану обраного для дослідження суб'єкта господарювання у перспективі;

- методичний підхід щодо формування моделі стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку, що базується на використанні матриці Бостонської консалтингової групи і дозволяє визначити стратегічну позицію підприємства на ринку та обрати оптимальну стратегію подальшої його діяльності;

дістало подальшого розвитку:

- розкриття сутності агропродовольчого ринку на основі методів аналізу і синтезу, що дозволило розглядати його у двох аспектах: по-перше, як важливий елемент соціально-економічної системи суспільства, що розвивається з урахуванням загальноринкових законів і забезпечує щільний взаємозв'язок між виробниками сільськогосподарської продукції та її споживачами, відіграючи при цьому важливу роль у національній економіці та всебічно сприяючи зміцненню продовольчої безпеки шляхом задоволення платоспроможних потреб населення у продуктах харчування; по-друге, як самостійний економічний механізм, якому притаманні специфічні особливості, що суттєво відрізняють його від інших ринків;

- застосування матричного методу для проведення порівняльної оцінки фінансового стану вибіркової сукупності сільськогосподарських підприємств, що дало можливість визначити рейтинг їх діяльності в умовах динамічних змін ринкової кон'юнктури, в основу розрахунку якого покладено порівняння обраних для дослідження підприємств (за кожним із запропонованих автором оціночних показників) із умовною еталонною системою, що має найкращі результати за порівнюваними показниками; при цьому, базою для одержання рейтингової оцінки фінансового стану підприємств агропродовольчого ринку є найбільш високі результати з усієї сукупності порівнюваних суб'єктів господарювання, сформовані в умовах конкурентної боротьби між ними, а не суб'єктивні припущення експертів;

- використання інтегрального методу для визначення впливу чинників на рівень рентабельності власного капіталу підприємств агропродовольчого ринку у модифікованій трифакторній моделі фірми “DuPont”, практичне застосування якого дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості власного капіталу обраних для дослідження суб'єктів господарювання;

- узагальнення світового й українського досвіду функціонування гуртових продовольчих ринків, на основі якого автором обґрунтовано необхідність створення універсального гуртового продовольчого ринку у формі акціонерного товариства на території Полтавської області, що сприятиме розвитку ділових контактів між сільськогосподарськими і переробними підприємствами та дозволить їм швидше адаптуватися до змін ринкової кон'юнктури.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення дисертаційної роботи доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можна використовувати при формуванні стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку в умовах динамічних змін його кон'юнктури. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать: оптимізована автором система коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємств агропродовольчого ринку; пропозиції щодо проведення рейтингової оцінки фінансового стану певної сукупності підприємств із застосуванням матричного методу; методика визначення резервів підвищення рентабельності власного капіталу підприємств, яка передбачає застосування інтегрального методу до модифікованої трифакторної моделі фірми “DuPont”; методичний підхід щодо визначення стратегічних напрямів розвитку підприємств агропродовольчого ринку на основі матриці Бостонської консалтингової групи.

Обґрунтовані у дисертації висновки і рекомендації схвалені та прийняті до впровадження на СГ ТОВ “імені Калашника” (довідка № 50 від 08 лютого 2011 р.), ТОВ “Дукла” (довідка № 146П від 17 лютого 2011 р.), ТОВ “Вікторія Агроекспо” (довідка № 34 від 15 лютого 2011 р.), ТОВ “Агрофірма “Перше Травня” (довідка № 31 від 16 лютого 2011 р.), ТОВ “Полтава-Сад” (довідка № 57 від 21 лютого 2011 р.), ПСП “Родіна” (довідка № 21 від 10 лютого 2011 р.), ПСП “Нива” (довідка № 17 від 11 лютого 2011 р.) і ЗАТ “Половки” (довідка № 28 від 08 лютого 2011 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Вищого навчального закладу Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі” при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Стратегія підприємства”, “Економічна діагностика” та “Економіка і організація агропромислових формувань” (довідка № 75 / 31 від 07 лютого 2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій обґрунтовано напрями формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку. Сформульовані у роботі теоретичні положення, узагальнення та пропозиції, які виносяться на захист, одержані автором особисто й відображені в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на 10 науково-практичних конференціях, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки, управління і юриспруденції” (м. Мурманськ, Російська Федерація, 2009 р.), ХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні складові регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м. Феодосія, АР Крим, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Формування стратегії розвитку економіки України як передумова стійкого соціально-економічного зростання (з урахуванням закордонного досвіду)” (м. Чернівці, 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (м. Луганськ, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація національної економіки: досягнення теорії та проблеми практики” (м. Полтава, 2010 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України в ХХІ столітті” (м. Кам'янець-Подільський, 2010 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації” (м. Одеса, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки: проблеми, пріоритети, перспективи” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертації викладено у 13 наукових працях загальним обсягом 3,33 друк. арк. (особисто автору належить 3,33 друк. арк.), з них - 4 наукові статті у спеціалізованих фахових виданнях (загальним обсягом 1,46 друк. арк.), 8 тез і 1 стаття у матеріалах науково-практичних конференцій (обсягом 1,87 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації викладено на 254 сторінках, з яких 185 сторінок основного тексту. Робота містить 58 таблиць та 25 рисунків (з них 5 таблиць і 3 рисунки займають 10 окремих сторінок), 17 додатків на 30 сторінках. Список використаних джерел поєднує 251 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

агропродовольчий ринок безпека національний

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено проблемні питання, що потребують подальшого дослідження і розробки, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи функціонування підприємств агропродовольчого ринку” визначено економічну сутність агропродовольчого ринку, який відіграє важливу роль у зміцненні продовольчої безпеки; розглянуто основні елементи інфраструктурного забезпечення та особливості формування кон'юнктури ринку агропродовольчої продукції; узагальнено методичні підходи щодо оцінки стану й умов функціонування підприємств даного ринку.

Теоретичне узагальнення різноманітних підходів щодо визначення сутності агропродовольчого ринку дало можливість сформулювати власне бачення цього поняття. У дисертації зазначено, що агропродовольчий ринок є складним утворенням, що, з одного боку, являє собою важливий елемент соціально-економічної системи суспільства, який розвивається з урахуванням загальноринкових законів та забезпечує щільний взаємозв'язок між виробниками сільськогосподарської продукції та її споживачами, а з іншого - самостійний економічний механізм, якому притаманні специфічні особливості, що суттєво відрізняють його від інших ринків. За своєю структурою цей ринок представлений переважно товарами першої необхідності, які задовольняють фізіологічну потребу населення у харчуванні.

У дисертаційній роботі визначено, що агропродовольчий ринок відіграє важливу роль у національній економіці, сприяє формуванню продовольчої безпеки, якій наразі загрожує невідворотна деградація ресурсно-виробничого потенціалу аграрної сфери й невідповідність рівня споживання продовольства фізіологічним потребам населення як у кількісному, так і у якісному аспектах. Основою даного ринку є сільськогосподарські підприємства, ефективне функціонування яких потребує розробки та впровадження у практику господарювання відповідних стратегій розвитку, яким в умовах динамічних інтеграційних процесів сучасності, на жаль, не приділяється належної уваги з боку керівників і трудових колективів.

На основі проведених досліджень встановлено, що наявність розвиненої інфраструктури є необхідною умовою стабільного функціонування підприємств агропродовольчого ринку. У роботі розглянуто сутність основних елементів інфраструктурного забезпечення даного ринку (товарних бірж, агроторгових домів, ярмарків, аукціонів худоби і птиці, гуртових продовольчих ринків) і виявлено, що у всіх регіонах України вони функціонують безсистемно, відокремлено один від одного. Поряд з цим, значну увагу приділено розгляду економічної сутності роздрібної торгівлі, результати функціонування якої безпосередньо впливають на обсяги і структуру товарної пропозиції на агропродовольчому ринку, стабілізують його. Визначено, що сучасний стан сфери роздрібної торгівлі в Україні супроводжується появою нових форматів торгівлі, активним розвитком продуктових торгових мереж.

У межах першого розділу дисертаційної роботи автором розглянуто генезис економічної думки щодо формування ринкової кон'юнктури, яка у сучасному розумінні являє собою поточний стан певної економічної системи, а також формується у кожний конкретний момент часу під дією об'єктивних і суб'єктивних чинників, завдяки яким і створюється та чи інша ринкова ситуація.

Серед особливостей формування кон'юнктури агропродовольчого ринку, що функціонує в умовах, наближених до досконалої конкуренції, автором виділено наступні: наявність значної кількості сільськогосподарських товаровиробників і споживачів агропродовольчої продукції; існування певного лагу між виробництвом і пропозицією продовольства на ринку, що посилює негативний інфляційний вплив на сільське господарство і не дає можливості сільськогосподарським товаровиробникам оперативно реагувати на зміни ринкової ситуації. У роботі також зазначено, що скорочення попиту на продовольство є результатом зниження купівельної спроможності населення, а наявна пропозиція агропродовольчої продукції через недосконалість техніко-технологічної бази сільськогосподарських і переробних підприємств, низький рівень розвитку більшості елементів ринкової інфраструктури не відповідає ні наявним ресурсам агропромислового комплексу, ні потенційним можливостям його розвитку.

На основі узагальнення методичних підходів щодо вивчення кон'юнктури товарних ринків автором запропоновано систему індикаторів оцінки умов функціонування підприємств агропродовольчого ринку, згрупованих за чотирма об'єктами дослідження: виробництво сільськогосподарської сировини і продовольства як основного джерела формування товарного забезпечення агропродовольчого ринку, цінова ситуація на ринку, його інфраструктура і стан споживання продовольства населенням. Практична цінність даної розробки полягає у тому, що вона дозволяє дати кількісну характеристику якісним змінам, які відбуваються на ринку, а також окреслити можливі напрями удосконалення його товарного та інфраструктурного забезпечення.

У дисертаційній роботі наголошується на тому, що основою розвитку підприємств агропродовольчого ринку є забезпечення стійкості їх фінансового стану. Відтак, автором запропоновано систему коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємств агропродовольчого ринку, до складу якої увійшла невелика кількість найбільш змістовних відносних показників, які враховують специфіку діяльності цих підприємств і дозволяють об'єктивно оцінити їх платоспроможність, фінансову стійкість, ділову активність і рентабельність та розробити відповідні рекомендації щодо підвищення стійкості фінансового стану конкретного суб'єкта господарювання у найближчій перспективі.

Встановлено, що рентабельність власного капіталу є одним із інструментів оцінки прибутковості підприємства порівняно з конкурентами. Для визначення впливу чинників на результативний показник рентабельності власного капіталу (Р_ВК) підприємств агропродовольчого ринку у модифікованій трифакторній моделі “DuPont” (1) запропоновано використовувати інтегральний метод, що дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості власного капіталу обраних для дослідження підприємств.

, (1)

де: Р_Р - рентабельність реалізації продукції;

О_А - оборотність активів;

К_фл - фінансовий леверидж.

У другому розділі - “Сучасний стан і умови функціонування підприємств агропродовольчого ринку” автором здійснено оцінку насиченості товарними запасами агропродовольчого ринку Полтавської області; досліджено стан інфраструктурного забезпечення даного ринку та його вплив на результати діяльності підприємств; проведено аналіз умов формування сучасної кон'юнктури та врахування їх у господарській діяльності підприємств.

Комплексний аналіз сучасного стану агропродовольчого ринку Полтавської області свідчить про те, що ринок характеризується недостатньою насиченістю товарними запасами, оскільки на території Полтавської області, як і по Україні у цілому, через низку об'єктивних причин не вдалося зберегти позитивну динаміку розвитку сільськогосподарського виробництва.

Встановлено, що у функціонально-компонентній структурі сільського господарства Полтавщини чітко простежуються деструктивні зміни. Відбувається зміна спеціалізації з орієнтацією на виробництво продукції рослинництва. Якщо у 2000 р. питома вага рослинництва у валовій продукції сільського господарства області становила 55,6 %, то у 2009 р. - вже 72,7 %. Відповідно, валова продукція тваринництва за вказаний період зменшилася із 44,4 % до 27,3 %.

Зроблено висновок про те, що існуюча структура витрат на виробництво продукції сільськогосподарських підприємств регіону є недосконалою, адже висока частка матеріальних витрат свідчить про необхідність зниження матеріаломісткості виготовлення продукції рослинництва і тваринництва, а незначна частка амортизації основних засобів у структурі витрат вказує на те, що у сільському господарстві Полтавщини відбувається процес деіндустріалізації виробництва, наслідком якого є зниження обсягів використання сільськогосподарської техніки через незадовільний її технічний стан, відсутність коштів для закупівлі запчастин. На основі офіційних статистичних даних було виявлено, що протягом 1990 - 2009 рр. у Полтавській області дійсно відбулося скорочення машинно-транспортного парку сільськогосподарських підприємств: кількість тракторів зменшилася у 2,4 рази, зернозбиральних комбайнів - у 2,86 рази.

Поряд із цим, у дисертації зазначено, що виробництво овочів відкритого ґрунту і картоплі у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області протягом 2005 - 2009 рр. із збиткового перетворилося на прибуткове. М'ясне тваринництво, за винятком окремих років, в цілому залишається нерентабельним, а виробництво м'яса птиці і великої рогатої худоби - найбільш збитковим (табл. 1).

Таблиця 1. Показники рівня рентабельності основних видів продукції у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області, 2005 - 2009 рр. (%)

На основі проведених розрахунків встановлено, що обсяги виробництва основних видів продуктів харчування у розрахунку на одну особу у Полтавській області протягом 2005 - 2009 рр. суттєво збільшилися і перевищили відповідні середні показники по Україні. Особливо значна різниця спостерігалася за такими продуктами, як жирні сири та цукор, виробництво яких порівняно із загальнодержавним рівнем, збільшилося у 6,58 рази та 7,97 рази відповідно (табл. 2).

Таблиця 2. Показники виробництва найважливіших видів продукції підприємствами харчової промисловості у Полтавській області та по Україні в цілому, 2005 - 2009 рр. (у розрахунку на одну особу; кг)

У дисертаційній роботі акцентовано увагу на тому, що сучасний стан інфраструктури агропродовольчого ринку Полтавської області не забезпечує ефективного зв'язку між виробниками і споживачами продовольства, обмежує можливості збуту продуктів харчування сільгосптоваровиробниками за прийнятними цінами. Унаслідок відсутності організованих каналів реалізації продукції у 2009 р. більше половини картоплі, овочів і олійних культур, вирощених сільськогосподарськими підприємствами у Полтавській області, було реалізовано через численних посередників, і лише незначну частину - на ринку, населенню і переробним підприємствам. У дисертації зазначено, що результатом такої ситуації є погіршення фінансового стану цих підприємств. Використання матричного методу для порівняльної оцінки фінансового стану вибіркової сукупності сільськогосподарських підприємств Полтавської області дало можливість визначити місце кожного із них у конкурентній боротьбі на ринку. Відтак, зроблено висновок, що для обґрунтування управлінських рішень підприємства мають порівнювати досягнуті показники власної діяльності із відповідними показниками конкурентів, систематично відстежувати зміни, що відбуваються на ринку агропродовольчої продукції, який, за розрахунками автора, наразі характеризується посиленням диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і засоби її виробництва, прискоренням інфляційних процесів, зниженням реальних доходів населення, а значить, і платоспроможного попиту на продукти харчування.

У дисертаційній роботі зазначено, що агропродовольчий ринок поступово наповнюється продуктами харчування імпортного походження, а зарубіжні імпортери витісняють з нього слабких товаровиробників. Для моніторингу поточного стану кон'юнктури даного ринку автором запропоновано вивчати структуру часового ряду індексу споживчих цін, у результаті аналітичного вирівнювання якого встановлено, що динаміка індексу споживчих цін у Полтавській області протягом 2007 - 2009 рр. характеризувалася на 46,21 % - підвищенням цін, на 4,78 % - сезонними коливаннями за рахунок високої частки продовольчих товарів у структурі сукупних витрат домогосподарств, на 49,01 % - випадковими коливаннями.

У третьому розділі - “Напрями формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку” обґрунтовано шляхи удосконалення товарного забезпечення агропродовольчого ринку Полтавської області, пріоритетні напрями формування ефективної його інфраструктури, а також розкрито особливості формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку Полтавської області на основі прогнозування змін його кон'юнктури.

На основі прогнозних розрахунків автором встановлено, що зі зростанням питомої ваги площі посівів зернових культур у загальній структурі посівних площ на 1 % урожайність цих культур у середньому буде збільшуватися на 2,0945 %, і навпаки. Обґрунтовано необхідність збільшення кількості мінеральних добрив під посіви окремих сільськогосподарських культур, враховуючи, що зі зростанням цього показника на 1 % урожайність цукрових буряків може підвищитися на 0,3861 %, картоплі - на 0,2077 %, зернових культур і соняшнику - на 0,229 % та 0,440 % відповідно. Для забезпечення наповнення агропродовольчого ринку Полтавської області м'ясом і м'ясопродуктами власного виробництва запропоновано також приділити особливу увагу розвитку кормової бази у регіоні. За результатами проведених у дисертаційній роботі розрахунків визначено, що при збільшенні витрат кормів на утримання великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах на 1 % поголів'я останньої буде збільшуватися майже на 2 %. Також доведено, що у результаті збільшення чисельності поголів'я великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах на 1 % слід очікувати збільшення обсягів виробництва м'яса яловичини і телятини (у забійній вазі) на 0,5630 %, а молока - на 0,1828 %, і навпаки.

Серед пріоритетних напрямів формування ефективної інфраструктури агропродовольчого ринку Полтавської області автором виділено наступні: розширення обсягів біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, переорієнтація біржових установ на торгівлю ф'ючерсними контрактами, створення універсального гуртового продовольчого ринку у формі відкритого акціонерного товариства на території Полтавської області, що дозволить розвивати ділові контакти між агроформуваннями та переробними підприємствами. Особливу увагу в контексті розвитку інфраструктури агропродовольчого ринку запропоновано приділяти виставково-ярмарковим заходам аграрного спрямування, підготовка і проведення яких має відбуватися за безпосередньої підтримки місцевих органів виконавчої влади.

Зазначено, що для прийняття обґрунтованих управлінських рішень підприємства агропродовольчого ринку мають проводити власні прогнозні дослідження кон'юнктури даного ринку. Особливу увагу доцільно приділяти прогнозу зміни споживчих цін, що, за розрахунками автора, у 2011 р. складе 107,22 % до попереднього року, у 2012 р. - 111,42 %, а у 2013 р. - вже 118,06 % (рис. 1).

Рис. 1. Прогноз зміни індексу споживчих цін у Полтавській області, 2011 - 2013 рр.

Зроблено висновок про те, що у Полтавській області найближчим часом слід очікувати зростання індексу споживчих цін, а це негативно вплине на процеси формування платоспроможного попиту населення даного регіону на продукти харчування. Проведені автором прогнозні розрахунки дали змогу встановити, що частка продовольчих товарів у загальній товарній структурі роздрібного товарообороту підприємств у 2011 - 2013 рр. буде знижуватися при пропорційному зростанні частки непродовольчих товарів. У дисертаційній роботі також визначено, що при збільшенні питомої ваги грошових доходів у загальній структурі сукупних ресурсів домогосподарств на 1 % середньомісячний рівень споживання м'яса і м'ясопродуктів у цих домогосподарствах буде збільшуватися на 1,1055 %, молока і молочних виробів - на 1,0146 %, риби і рибопродуктів - на 1,3718 %, яєць - на 0,514 %.

Доведено, що збалансований розвиток сільськогосподарських та інших підприємств агропродовольчого ринку наразі потребує формування відповідної стратегії розвитку, в основу якої варто покласти визначення альтернативних напрямів поведінки підприємства на основі матриці Бостонської консалтингової групи (БКГ). Матриця будується за принципом системи координат і дозволяє оцінити всі напрями діяльності або товари диверсифікованого сільськогосподарського чи іншого підприємства на основі темпів зростання ринку збуту і відносної ринкової частки, яку посідає обраний для дослідження суб'єкт господарювання по відношенню до свого найбільшого конкурента. На основі ґрунтовного аналізу сучасної наукової літератури з питань стратегічного управління автором зроблено висновок про те, що в ідеалі номенклатурний портфель підприємств агропродовольчого ринку має включати 2-3 товари, які входять до квадранту матриці “дійні корови”, 1-2 товари - “зірки”, декілька “важких дітей” і невелику кількість товарів - “собак”, яким притаманні слабкі перспективи зростання.

У роботі акцентовано увагу на тому, що результати портфельного аналізу підприємств агропродовольчого ринку, проведеного за допомогою матриці БКГ, неодмінно повинні знайти застосування у формуванні моделей стратегій розвитку цих суб'єктів господарювання (рис. 2).

Рис. 2. Альтернативні стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку за результатами їх портфельного аналізу

За допомогою інтегрального методу, застосованого до модифікованої моделі “DuPont”, автором було виявлено невикористані резерви підвищення рентабельності власного капіталу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “імені Калашника”, що дозволило підтвердити практичну значимість запропонованої методичної розробки.

Впровадження у теорію та практику діяльності результатів проведеного дослідження сприятиме підвищенню ефективності функціонування підприємств агропродовольчого ринку.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить нове вирішення наукової проблеми формування стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку, удосконалення його товарного та інфраструктурного забезпечення. Одержані результати дали змогу сформулювати такі висновки й рекомендації.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. З'ясовано економічну сутність агропродовольчого ринку, що дозволило розглядати його не лише як складну високоорганізовану систему, що забезпечує щільний взаємозв'язок між виробниками сільськогосподарської продукції та її споживачами, сприяючи при цьому зміцненню продовольчої безпеки шляхом задоволення платоспроможних потреб населення у продуктах харчування, але й як самостійний економічний механізм, якому притаманні специфічні особливості (стратегічне значення продуктів харчування, обумовлене постійною потребою у них населення; значна залежність виробництва продуктів харчування від погодних умов, постійність попиту на продукти харчування при сезонності і нерівномірності їх виробництва за роками тощо).

2. Розглянуто сутність основних складових елементів інфраструктурного забезпечення агропродовольчого ринку, які активно впливають на рівень задоволення платоспроможного попиту населення на продукти харчування. Доведено, що лише синхронізований розвиток товарних бірж, агроторгових домів, ярмарків, гуртових продовольчих ринків та аукціонів худоби і птиці сприятиме підвищенню ефективності діяльності підприємств агропродовольчого ринку в умовах, наближених до досконалої конкуренції. Вивчення особливостей формування сучасної кон'юнктури агропродовольчого ринку дало змогу зробити висновок про те, що скорочення попиту на продовольство є результатом зниження купівельної спроможності населення, а наявна його товарна пропозиція в умовах сьогодення не відповідає ні наявним ресурсам агропромислового комплексу, ні потенційним можливостям його розвитку.

3. Уточнено методичні підходи щодо вивчення кон'юнктури товарних ринків і запропоновано систему індикаторів оцінки умов функціонування підприємств агропродовольчого ринку, практичне використання якої у дисертаційній роботі дало можливість виявити основні тенденції зміни стану виробництва і споживання населенням Полтавської області основних видів сільськогосподарської продукції, тенденції зміни цін на неї, а також особливості інфраструктурного забезпечення даного ринку. Одержані результати стали передумовою для формування стратегій розвитку вибіркової сукупності сільськогосподарських підприємств. Запропонована у роботі система коефіцієнтів для оцінки фінансового стану підприємств агропродовольчого ринку дозволила автору проаналізувати різні аспекти діяльності обраних для дослідження суб'єктів господарювання, виявити їх сильні і слабкі сторони та розробити відповідні рекомендації щодо підвищення стійкості їх фінансового стану. Визначення резервів підвищення рентабельності власного капіталу підприємств агропродовольчого ринку проводилося за допомогою інтегрального методу, застосованого до модифікованої трифакторної моделі “DuPont”.

4. Проведено комплексну оцінку насиченості товарними запасами агропродовольчого ринку Полтавської області. Встановлено, що у регіоні не вдалося зберегти позитивну динаміку розвитку сільськогосподарського виробництва і переробної промисловості. Відтак, недостатнє насичення товарними запасами сучасного стану агропродовольчого ринку Полтавської області свідчить про значні можливості нарощування потенціалу сільськогосподарського виробництва. На основі проведених розрахунків зроблено висновок про те, що ефективному розвитку аграрного виробництва перешкоджає повільне наповнення інфраструктури даного ринку потоками сільськогосподарської продукції.

5. Досліджено сучасний стан інфраструктурного забезпечення агропродовольчого ринку Полтавської області і його вплив на результати діяльності підприємств. Встановлено, що ринок характеризується відсутністю організованих каналів збуту сільськогосподарської сировини і продовольства. Для забезпечення прозорості взаємовідносин між учасниками даного ринку запропоновано розвивати його інфраструктурне забезпечення, насамперед, у напрямі активізації біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, створення системи гуртових продовольчих і плодоовочевих ринків. З огляду на те, що мережа підприємств роздрібної торгівлі Полтавської області сконцентрована у міських поселеннях, визначено необхідність інтенсифікації розвитку роздрібного товарообороту у сільській місцевості.

6. Визначено основні умови формування сучасної кон'юнктури агропродовольчого ринку Полтавської області, які характеризуються посиленням диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і засоби її виробництва, прискоренням інфляційних процесів, а також зниженням платоспроможного попиту населення на продукти харчування. Зазначено, що підприємства, які прагнуть успішно функціонувати на агропродовольчому ринку, мають враховувати зміни його кон'юнктури, а також власну ринкову позицію під час формування стратегії подальшого розвитку.

7. Запропоновано шляхи удосконалення товарного забезпечення агропродовольчого ринку Полтавської області, серед яких найважливішими, за розрахунками автора, є наступні: по-перше, збільшення питомої ваги площ посівів зернових культур у загальній структурі посівних площ регіону; по-друге, збільшення кількості мінеральних добрив, які вносяться під посіви окремих сільськогосподарських культур (зернових, соняшнику, цукрових буряків і картоплі); по-третє, формування ефективної кормової бази та збільшення чисельності поголів'я великої рогатої худоби з метою нарощування обсягів виробництва м'яса яловичини і телятини (у забійній вазі) і молока.

8. Визначено пріоритетні напрями формування ефективної інфраструктури агропродовольчого ринку Полтавської області, найбільш вагомими серед яких, на думку автора, є: розширення обсягів біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією і переорієнтація діючих бірж на торгівлю ф'ючерсними контрактами; створення універсального гуртового продовольчого ринку неподалік від адміністративного центру Полтавської області, який дозволить розвивати ділові контакти між агроформуваннями та переробними підприємствами; систематична підготовка і проведення на території регіону виставково-ярмаркових заходів аграрного спрямування.

9. Сформовано стратегію розвитку підприємств агропродовольчого ринку на основі прогнозування змін його кон'юнктури, вказано на необхідність проведення підприємствами власних прогнозних розрахунків динаміки індексу споживчих цін та попиту на основні продукти харчування у короткостроковій перспективі. В основу формування моделі стратегії розвитку підприємств агропродовольчого ринку було покладено визначення альтернативних напрямів їх діяльності на основі класичної матриці Бостонської консалтингової групи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Дрогомирецька М.І. Регіональні особливості функціонування продовольчих ринків / М.І. Дрогомирецька // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. Серія: Економічні науки. - 2008. - № 1. - С. 74 - 77.

2. Дрогомирецька М.І. Проблеми формування кон'юнктури споживчого ринку України / М.І. Дрогомирецька // Економіка АПК. - 2008. - № 10. - С. 111 - 118.

3. Дрогомирецька М.І. Сучасний стан і перспективи формування ефективного інфраструктурного забезпечення продовольчого ринку на регіональному рівні / М.І. Дрогомирецька // Торгівля і ринок України: Тематичний збірник наукових праць. - Вип. 28, Т. 2. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - С. 68 - 76.

4. Дрогомирецька М.І. Проблеми виробництва і збуту овочевої продукції аграрними підприємствами Полтавської області: економічний аспект / М.І. Дрогомирецька // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Серія: Економічні науки. - Вип. 98. - Харків: ХНТУСГ, 2010. - С. 245 - 251.

Інші видання

1. Дрогомирецька М.І. Функціонування продовольчих ринків: погляд з позицій регіону / М.І. Дрогомирецька // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: Тези міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.): У 2 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2008. - С. - 73 - 74.

2. Дрогомирецька М.І. Функціонування агропродовольчих ринків у контексті зміцнення національної продовольчої безпеки / М.І. Дрогомирецька // Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів: Тези Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 10 - 20 березня 2009 р.): У 2 т. - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2009. - С. 59 - 60.

3. Дрогомирецкая М.И. Продовольственная безопасность государства: сущность и основные возможности ее обеспечения в современных условиях / М.И. Дрогомирецкая // Современные проблемы экономики, управления и юриспруденции: материалы Международной науч.-практ. конф. (Мурманск, 16 - 20 марта 2009 г.). - Мурманский государственный технический университет, 2009. - С. 273 - 276.

4. Дрогомирецька М.І. Економічний аспект проблеми продовольчої безпеки в умовах посилення євроінтеграційних процесів / М.І. Дрогомирецька // Актуальні складові регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції: Збірник тез за матеріалами ХІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Феодосія, 21 - 22 травня 2009 р.). - Феодосія: Феодосійська фінансово-економічна академія, 2009. - С. 48 - 50.

5. Дрогомирецька М.І. Особливості розвитку торгової мережі підприємств роздрібної торгівлі продовольчими товарами на Полтавщині / М.І. Дрогомирецька // Формування стратегії розвитку економіки України як передумова стійкого соціально-економічного зростання (з урахуванням закордонного досвіду): Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та аспірантів (Чернівці, 16 - 17 березня 2010 р.). - Чернівці: Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, 2010. - С. 506 - 508.

6. Дрогомирецька М.І. Світовий досвід функціонування гуртових продовольчих ринків та можливостей його адаптації в Україні / М.І. Дрогомирецька // Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки: Матеріали ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (Луганськ, 24 - 26 березня 2010 р.). - Луганськ: Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 2010. - С. 779 - 783.

7. Дрогомирецька М.І. Необхідність стабілізації виробництва продукції сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах функціонування агропродовольчого ринку Полтавщини / М.І. Дрогомирецька // Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації: Збірник матеріалів науково-практичної конференції (Одеса, 08 - 10 вересня 2010 р.). - Одеса: Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 2010. - Ч. 1. - С. 59 - 60.

8. Дрогомирецька М.І. Необхідність впровадження стратегічного підходу до управління розвитком підприємств роздрібної торгівлі / М.І. Дрогомирецька / Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України в ХХІ столітті: Вісник Кам'янець-Подільського університету ім. Івана Огієнка. Серія: Економічні науки (за матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.). - Кам'янець-Подільський: ПП “Медибори-2006”, 2010. - С. 244 - 246.

9. Дрогомирецька М.І. Сучасний стан і проблеми розвитку виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах Полтавської області / М.І. Дрогомирецька // Забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки: проблеми, пріоритети, перспективи: Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 18 - 20 жовтня 2010 р.). - Т.4. - Дніпропетровськ: Друкарня ДДАУ, 2010. - С. 26 - 28.

Размещено на Allbest.ru