Факторний підхід до управління національною економікою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ національної академії наук УКРАЇНИ"

ФАКТОРНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ЕКОНОМІКОЮ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

БАКУМ Ірина Вікторівна

УДК 330.341

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Науковий керівник доктор технічних наук, професор

Хомяков Володимир Іванович,

Черкаський державний технологічний університет, завідувач кафедри економіки та управління.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Шинкарук Лідія Василівна,

Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", завідувач відділу економічного зростання та структурних змін в економіці;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Щукін Борис Миколайович,

Науково-дослідний економічний інститут, заступник завідувача відділу стратегічного планування, прогнозування, регулювання економіки та державних цільових програм.

Захист відбудеться 23 червня 2011 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий 23 травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сукупність глобалізаційних тенденцій, виражених поглибленням нерівномірності економічного розвитку, загострює актуальність дослідження факторного підходу до управління національними економіками. Неефективне використання факторів виробництва і зумовлені ним структурні диспропорції є одними з основних причин сучасного стану економіки України, тому розроблення механізму управління ресурсним забезпеченням національної економіки одне із головних завдань.

Розв'язанню теоретичних та практичних проблем, пов'язаних з факторами виробництва та управлінням національною економікою, присвячені праці таких вітчизняних вчених: В.Базилевича, С.Білої, О.Болховітінової, З.Борисенко, А.Гальчинського, В.Гейця, А.Даниленка, П.Єщенка, Я.Жаліла, Б.Кваснюка, С.Кірєєва, І.Крючкової, М.Меламеда, Л.Мусіної, Б.Панасюка, А.Савченка, В.Хомякова, Л.Шинкарук, О.Шнипка, Б.Щукіна, М.Якубовського та ін. Серед зарубіжних вчених питанням факторів виробництва присвячені праці І.Ансоффа, С.Брю, Дж.К.Гелбрейта, Дж.М.Кейнса, В.Леонтьєва, К.Макконела, М.Портера, Дж.Робінсон, П.Самуельсона, Дж.Стіглица, С.Шаталіна, Й.Шумпетера, Є.Ясіна та ін.

Роботи згаданих та інших авторів збагачують теорію факторів виробництва, методологію і практику процесу управління розвитком національних економік, проте недостатньо дослідженим залишається аспект оцінки резервів зростання за рахунок підвищення ефективності використання факторів виробництва. Необхідність розв'язання зазначених проблем визначили актуальність дослідження та обумовили вибір теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено у межах виконання науково-дослідних робіт Черкаського державного технологічного університету "Теорія та методологія формування економічної моделі національної економіки в умовах глобалізації" (№ ДР 0103U003684) - опрацьовано методичний інструментарій факторного підходу до визначення ефективності національної економіки; "Теорія та методологія формування економічної моделі "нової" економіки України в умовах глобалізації" (№ ДР 0106U004488) - застосовано методичні підходи до визначення ефективності на основі факторного підходу та "Довгострокова програма розвитку промислового комплексу Черкаської області на 2005-2012 рр." - на прикладі промислового комплексу Черкащини опрацьовано методику визначення резервів зростання економічної системи.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є оцінка динаміки, структури і особливостей окремих факторів виробництва та визначення резервів підвищення ефективності управління національною економікою.

Відповідно до зазначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

- поглибити теоретичні засади факторного підходу до управління національною економікою;

- узагальнити теоретичні та методологічні підходи щодо оцінки ефективності національної економіки;

- визначити траєкторії зростання ВВП України на основі факторного підходу;

- обґрунтувати можливості підвищення ефективності використання факторів виробництва;

- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення механізму управління економікою на основі факторного підходу;

- розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності національної економіки.

Об'єкт дослідження - процес управління національною економікою на основі факторного підходу.

Предмет дослідження - динаміка, тенденції та особливості впливу факторів виробництва на управління національною економікою.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем факторного аналізу та управління національною економікою. Для розв'язання поставлених завдань застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи: логіко-діалектичний та історичний (для розкриття теоретичних засад процесу управління національної економіки на основі факторного підходу); системно-структурний аналіз (для порівняльної оцінки рівня економічного розвитку країни); математичні методи (при визначенні приросту темпів економічного зростання); індукції і дедукції (при зборі, систематизації, обробці інформації, осмисленні проблеми); статистико-економічний (групування, дослідження динаміки економічних параметрів, табличне і графічне відображення отриманих результатів).

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативно-правові акти України з питань економічного розвитку, статистичні матеріали вітчизняних та зарубіжних міністерств і відомств, результати наукових досліджень українських та зарубіжних вчених з питань вкладу факторів виробництва у економічне зростання, дані інформаційно-аналітичних бюлетенів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного комітету статистики України, науково-аналітична інформація мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів роботи, які визначають новизну, належать такі:

Вперше:

- розраховано можливі траєкторії зростання ВВП України на основі факторного підходу (через розрахунок матеріаломісткості, трудомісткості, енергомісткості, капіталомісткості та ін), що дало змогу визначити втрачені та потенційні можливості економічного розвитку за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів;

Набули подальшого розвитку:

- методологічне обґрунтування підвищення ефективності використання фактору капіталу через використання чистого внутрішнього продукту, як узагальнюючого показника порівняно з функціонуючими виробничими ресурсами, та оптимального споживання основного капіталу, як індикатора модернізаційних можливостей;

- визначення диспропорційності між продуктивністю праці і реальною заробітною платою (базовий 1990 р.), як перевищення темпів підвищення зарплати, що знижує можливості зростання, але водночас виявляє основні резерви ефективного управління - підвищення продуктивності праці;

- обґрунтування можливостей зростання ефективності основного капіталу, як фактору посткризового зростання, через оптимізацію фондовіддачі та вартості основних засобів;

- визначення впливу витрачених матеріальних ресурсів на створення доданої вартості за видами економічної діяльності встановлено: що зниження матеріаломісткості - стратегічний пріоритет ефективного управління факторами виробництва;

Удосконалено:

- підходи до визначення ефективності національної економіки через розрахунок вкладу факторів виробництва у створення доданої вартості за видами економічної діяльності, що дало можливість визначити резерви зростання та оптимізувати підходи до управління;

- теоретичні засади покращення механізм управління економікою, на основі факторного підходу, які включають: аналітичне узагальнення стану національної економіки та секторів; відбір критеріїв пріоритетності; формулювання мети, завдань, засобів та інструментів пріоритетних секторів і видів діяльності; обґрунтування ресурсної бази; розробка сценаріїв реалізації; моніторингові дослідження процесу управління та результатів.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в можливості використання запропонованих рекомендацій державними органами.

Результати дисертаційного дослідження були використані Головним управлінням економіки Черкаської обласної державної адміністрації при розробленні "Довгострокової програми розвитку промислового комплексу Черкаської області на 2005-2012 рр." (довідка від 31.03.2011 р. № 214/02).

Наукові розробки автора щодо факторного підходу до управління національною економікою використані у навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при викладанні лекційних курсів "Економіка сучасної України", "Економіка стратегічних змін", "Управління потенціалом підприємства" (довідка Черкаського державного технологічного університету від 25.03.2011 р. № 461/01-11.01).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях: "Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 2004 р., 2006 р., 2008 р., 2010 р.), "Проблеми економічної освіти і науковий прогрес" (Кривий Ріг, 2005 р.), "Проблеми теорії і практики обліку, аналізу, аудиту та шляхи їх вирішення" (Севастополь, 2006 р.), "Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи" (Львів, 2007 р.), "Економіка підприємства: теорія і практика" (Київ, 2008 р.), "Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків" (Черкаси, 2010 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 19 наукових праць, у тому числі 8 статей у фахових виданнях (у тому числі 2 одноосібні), 9 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій (у тому числі 4 одноосібні) і два навчальних посібника з грифом МОНУ. Загальний обсяг публікацій становить 7 друк. арк. (особисто авторові належить 3,5 друк. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 206 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі основний зміст роботи викладено на 170 сторінках, і включає 33 рисунки (один з них на окремій сторінці) та 55 таблиць (три з них розміщені на п'яти окремих сторінках). Робота містить 12 додатків на 22 сторінках. Список використаних джерел налічує 144 найменування на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі "Теоретичні засади факторного підходу до управління економікою" розкрито генезис категорії "фактори виробництва", основні факторні моделі економічного зростання, зміст категорії "ефективність економіки".

Еволюція поглядів на чинники розвитку, зумовила появу значної кількості підходів до визначення того, які саме ресурси стають факторами виробництва. У сучасній вітчизняній та зарубіжній економічній науці виділяють сім факторів виробництва: праця, капітал, земля, наука, інформація, екологія, підприємницькі здібності. Наведена класифікація факторів виробництва не є незмінною і остаточною та, з огляду на сучасні тенденції розвитку суспільного виробництва, потребує доповнення. В сьогоднішніх умовах господарювання дедалі значнішу роль почав відігравати енергетичний фактор та продуктивність праці. Рівень розвитку та впливу на процес виробництва паливно-енергетичних ресурсів стає настільки вагомим, що його значення у факторному аналізі і визначенні ефективності в останні роки значно актуалізується.

Дослідження основних підходів до визначення економічної ефективності дало можливість узагальнити її визначення: економічна ефективність - це категорія, що відображає відношення отриманого в процесі виробництва результату, до затрачених при цьому ресурсів, рівень розвитку продуктивних сил і ступінь забезпечення потреб суспільства. Розглянуті підходи до визначення економічної ефективності не розкривають повністю сутність цієї складної та багатопланової категорії, зокрема, відсутній підхід, що визначає таку якість ефективності як здатність (спроможність) економічної системи досягати високого рівня розвитку та випускати конкурентоспроможні товари (послуги) в обсягах, необхідних для задоволення сукупних потреб суспільства.

Багатоплановість категорії "економічна ефективність" зумовлює необхідність розглядати її на декількох рівнях. Так, за ознакою об'єкта дослідження слід розрізняти:

- економічна ефективність національної економіки;

- економічна ефективність регіону;

- економічна ефективність галузі;

- економічна ефективність організації;

- економічна ефективність процесу виробництва.

Висвітлення основних підходів до формування системи показників оцінки ефективності економіки дозволяє зробити висновок: у загальному вигляді ці показники є відношенням результат/витрати. Такий підхід є дещо обмеженим і не враховує стратегічну спрямованість розвитку економіки країни, для вирішення якої необхідно виходити із траєкторії довгострокового зростання (ТДЗ) та термінів її досягнення.

Рис. 1. Схема стратегічного розвитку національної економіки України

Дослідження положень про траєкторію довгострокового зростання вимагає дослідження цільової та поточної траєкторій. Під цільовою траєкторією слід розуміти геометричне місце точок, які відповідають певним (заданим) значенням обраних параметрів (ВВП на одну особу, обсягів промислового виробництва, реальної заробітної плати, інвестицій тощо) (рис. 1). Поточна траєкторія - така, яка побудована з вихідної точки розвитку (з моменту прийняття стратегічного рішення). Перетин поточних і цільових траєкторій і є відповідними "критичними" точками, які визначають термін досягнення стратегічних цілей.

Порівняльний аналіз рівня ефективності використання ресурсів дає змогу визначити резерви потенціалу зростання національної економіки.

Слід розрізняти абсолютне і відносне значення резерву стосовно окремого виду ресурсу. Абсолютне значення використання ресурсу:

S = S' - Si, (1)

де S' - рівень використання ресурсу в умовах успішної економіки;

Si - рівень використання ресурсу в конкретній економіці.

Відносне значення резерву за і-тим показником:

, (2)

де - відповідно оптимальне та фактичне значення обраного показника.

Зменшення потенціалу економіки країни в багатьох випадках виникає в результаті незбалансованого використання факторів виробництва.

У другому розділі "Фактори виробництва в контексті управління національною економікою" висвітлено динаміку макроекономічних показників, ефективність використання людського капіталу, особливості інвестиційно-інноваційної складової, ефективності використання основних засобів та матеріальних ресурсів в національній економіці, особливості впливу факторів виробництва на ефективність макроекономічних процесів в Україні.

Аналіз основних макроекономічних показників показав, що сприятлива ситуація, що склалася у зовнішньому та внутрішньому середовищі України в 2000-2007 рр. сприяла позитивній динаміці основних макроекономічних показників, але дана динаміка мала хвилеподібний характер і не носила ознак стабільності (табл. 1) хоча і відбулася зміна обсягів таких факторів виробництва як капітал і праця. З 2008 р. в Україні спостерігалося погіршення макроекономічної ситуації. Найвищий рівень спаду економіки за досліджуваний період припав на листопад 2008 р. - лютий 2009 р., що було викликано значним зниженням експорту та різким скороченням внутрішнього попиту. В 2009 р. ВВП України становив 63% від рівня 1990 р. Зростання ВВП України у 2010 р. становило за попередньою оцінкою Держкомстату 4,2%. Основними причинами відновлення економічного зростання було покращення зовнішньоекономічної кон'юнктури та розширення внутрішнього попиту.

Структура ВВП за доходами не зазнала істотних змін ані в 2009 р. порівняно з попереднім, ані за І-ІІ кв. 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2008р. Слід відзначити певне зростання частки оплати праці при відповідному скороченні валового прибутку (див. табл. 1).

Натомість структура категорій кінцевого використання набула відчутних змін. Найбільшого впливу кризи зазнали валове нагромадження основного капіталу, експорт та імпорт. Скорочення валового нагромадження основного капіталу майже у два рази призвело до зниження його частки у ВВП на 8,4 в.п. у 2009 р. порівняно з попереднім та на 11,9 в.п. в І-ІІ кв. 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2008 р. Натомість у 2009 р. на 4,6 в.п. зросла частка кінцевих споживчих витрат, зокрема, домашніх господарств (на 3,1 в.п.) та загального державного управління (на 1,4 в.п.). Лише в І-ІІ кв. 2010 р., коли відбулося певне скорочення частки кінцевих споживчих витрат, ці пропорції почали дещо вирівнюватися.

Таблиця 1

Валовий внутрішній продукт України за 2008-2010 рр. за доходами та категоріями кінцевого використання

	млрд грн	% до ВВП
	2008	2009	І-ІІ кв. 2008	І-ІІ кв. 2009	І-ІІ кв. 2010	2008	2009	І-ІІ кв. 2008	І-ІІ кв. 2009	І-ІІ кв. 2010
Валовий внутрішній продукт	948,1	914,7	427,5	401,7	480,5	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Оплата праці найманих працівників	470,5	466,3	216,9	216,2	251,9	49,6	51,0	50,7	53,8	52,4
Податки за виключенням субсидій на виробництво та імпорт	116,8	116,4	59,3	52,8	67,0	12,3	12,7	13,9	13,1	13,9
Валовий прибуток, змішаний доход	360,8	332,0	151,2	132,7	161,6	38,1	36,3	35,4	33,0	33,6
Кінцеві споживчі витрати	758,9	774,1	343,7	359,0	407,1	80,0	84,6	80,4	89,4	84,7
у тому числі:
домашніх господарств	582,5	590,2	264,7	270,3	307,1	61,4	64,5	61,9	67,3	63,9
некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства	7,3	8,5	3,5	4,1	4,5	0,8	0,9	0,8	1,0	0,9
сектора загального державного управління	169,2	175,4	75,5	84,6	95,6	17,8	19,2	17,7	21,1	19,9
у тому числі:
індивідуальні споживчі витрати	105,9	114,0	49,9	56,7	65,0	11,2	12,5	11,7	14,1	13,5
колективні споживчі витрати	63,3	61,4	25,6	28,0	30,6	6,7	6,7	6,0	7,0	6,4
Валове нагромадження	264,9	156,5	125,2	50,3	75,0	27,9	17,1	29,3	12,5	15,6
у тому числі:
валове нагромадження основного капіталу	250,2	164,5	116,0	69,7	73,0	26,4	18,0	27,1	17,3	15,2
зміна запасів матеріальних оборотних коштів	14,4	-8,5	9,1	-19,6	1,7	1,5	-0,9	2,1	-4,9	0,4
Експорт	444,9	423,6	205,2	182,4	243,4	46,9	46,3	48,0	45,4	50,7
Імпорт	520,6	439,4	246,6	190,0	244,9	54,9	48,0	57,7	47,3	51,0

Джерело: розраховано за даними Системи національних рахунків Держкомстату України.

Випереджаюче скорочення імпорту порівняно з експортом на 6,9 в.п. скоротило негативне сальдо зовнішньоекономічних зв'язків. Якщо в І-ІІ кв. 2008 р. воно становило -9,7% ВВП, то за цей же період 2009 р. - -1,9%, а у 2010р. - лише -0,3%.

При цьому до формування негативного сальдо спричиняли товари неконкурентного імпорту (енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки), фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси. Зменшення експорту товарів відбулося за рахунок транспортних засобів та шляхового обладнання, чорних металів, енергетичних матеріалів, продукції хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості.

Про неефективність функціонування національної економіки свідчить динаміка рентабельності операційної діяльності. В 2009 р. рентабельність операційної діяльності у більшості видів економічної діяльності знизилась. Серед видів промислової діяльності позитивні тенденції спостерігаються в харчовій промисловості, легкій промисловості та машинобудуванні. Усі інші галузі промисловості України характеризуються негативними тенденціями в динаміці рентабельності операційної діяльності. Як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід, для здійснення самофінансування рентабельність операційної діяльності підприємств повинна бути на рівні 15-20%. Таким чином найбільші потенційні можливості до самофінансування має добувна промисловість України. Натомість найбільш пріоритетні галузі промисловості (такі, як машинобудування, харчова та легка промисловість) характеризуються гострою нестачею власних коштів на здійснення інвестиційної діяльності, що посилює структурні деформації та знижує ефективність функціонування національної економіки.

Аналіз людського капіталу, як фактору виробництва показав, що на сьогодні економіка України характеризується невисоким рівнем економічної активності населення. Однією з основних макроекономічних пропорцій є співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та реальною заробітною платою і темпи зростання реальної заробітної плати та реальних доходів населення, як у всій економіці, так і за галузями, не повинні перевищувати реальні темпи зростання продуктивності праці. Однак, темпи приросту продуктивності праці і реальної заробітної плати в економіці України, характеризуються диспропорцією, коли середньорічні темпи зростання заробітної плати за 1995-2009 рр. перевищують середньорічні темпи зростання продуктивності праці за всіма роками періоду (рис. 2).

В 2009 р. розбіжності України та першої десятки країн - лідерів за рівнем продуктивності праці погіршилися (за статистикою IMD World Competitiveness Yearbook) (рис. 3). З 2006 по 2009 рр. Україна перемістилася в рейтингу з 38-го на 51-ще місце за рівнем продуктивності праці і погіршила відповідний показник з US $9,2 до US $8,7 ВВП (ПКС) на одного зайнятого, на годину.

Рис. 2. Динаміка продуктивності праці та реальної заробітної плати в економіці України за 1990-2009 рр. (1990 = 100%)

Джерело: розраховано як ВВП у співставних цінах до зайнятості за Національними рахунками України та Статистичним щорічником України за відповідні роки; ukrstat.gov.ua

Рис. 3. Співставлення показників продуктивності праці на душу населення за країнами

Джерело: складено за IMD World Competitiveness Yearbook 2010.

Статистичні дані показують, що з 2000 р. по 2010 р. в економіці України спостерігалася тенденція зростання номінальних та реальних доходів населення. Зростання реальної заробітної плати в Україні за 2000-2010 рр. відбувалося не такими високими темпами як і зростання номінальної заробітної плати, а у 2009-2010 рр. відбулося падіння реальної заробітної плати зумовлене також впливом світової фінансово-економічної кризи.

Окрім того, в Україні рівень заробітної плати надмірно диференційований за видами економічної діяльності. Упродовж 2000-2009 рр. зростання заробітної плати відбулося швидшими темпами у тих галузях, у яких її рівень був і так найвищий, що вказує на посилення диференціації заробітної плати за видами економічної діяльності. Так, в 2000 р. найвищий рівень заробітної плати спостерігався у фінансовій діяльності, діяльності транспорту та зв'язку і державному управлінні відповідно 560; 336 та 335 грн. До 2009 р. заробітна плата у цих галузях в абсолютному виражені зросла найбільше, а саме, на 3187; 1871 та 2246 грн, посиливши лідируюче положення цих видів економічної діяльності відносно рівня заробітної плати.

Інвестиційну складову у факторному підході до управління економікою висвітлює динаміка чистого внутрішнього продукту, оскільки дозволяє з'ясувати стан споживання основного капіталу, як основного фактору виробництва (табл. 2) і доводить продовження тенденції дефіциту власних коштів для модернізації виробництва і неефективність управління фактором капіталу в економіці України.

Таблиця 2

Зміна частки чистого внутрішнього продукту у випуску (випуск у ринкових цінах - 100%)

Роки	Проміжне споживання	Споживання основного капіталу	Проміжне споживання + споживання основного капіталу	Чистий внутрішній продукт
1990	51,52	8,26	59,78	40,22
1995	58,41	7,60	66,01	33,99
1999	56,26	7,79	64,05	35,95
2000	57,45	7,56	65,01	34,99
2001	57,83	7,08	64,91	35,08
2002	57,28	6,84	64,12	35,88
2003	57,62	6,16	63,78	36,22
2004	59,02	5,53	64,55	35,45
2005	57,90	4,82	62,72	37,28
2006	56,55	4,65	61,20	38,80
2007	56,35	4,42	60,77	39,23
2008	56,83	4,00	60,83	39,17
2009	54,02	4,46	58,48	41,52

Джерело: розраховано за даними Національних рахунків України.

Дослідження динаміки інвестицій в основний капітал в національній економіці показали, що в період з 2000 р. по 2007 р. у національній економіці намітилась тенденція до зростання темпів інвестицій в основний капітал. У зазначений період щорічно обсяги інвестицій в основний капітал у середньому зростали на 19,5%, що дало змогу забезпечити досягнення 87,7% від рівня 1990 р . В 2009-2010 рр. відбулося особливо стрімке зниження обсягів інвестицій в основний капітал, що значно знизило можливості економічного зростання і довело черговий раз неефективне управління основним капіталом.

Структура інвестицій за видами промислової діяльності також залишається несприятливою, оскільки відсутній перелив інвестиційних ресурсів у прогресивні інвестиційно-утворюючі галузі промисловості. Порівняно низькі темпи зростання частки інвестицій в основний капітал у машинобудуванні стають одним із обмежуючих факторів розширення інвестиційної активності в національній економіці. Отже, галузева структура інвестицій в основний капітал, що склалася в Україні в останні роки, посилила структурні деформації в промисловості.

Аналіз показників, що характеризують рівень розвитку інноваційної складової економіки, вказує на зниження інноваційної активності вітчизняних підприємств. Про зниження інноваційної активності в країні свідчить динаміка питомої ваги підприємств, що впроваджували інновації до загальної кількості промислових підприємств. Слід зауважити, що порогове значення цього показника становить 25%, а аналогічний показник в розвинених країнах - 70-80%.

Суттєвою проблемою економіки України залишається технічна та технологічна відсталість підприємств. Сучасний рівень коефіцієнта введення нових основних засобів в економіці України становить 3,6-6,2% за рік, що може забезпечити повне оновлення виробничого апарату економіки лише через 25-30 років. Для порівняння в економічно розвинутих країнах термін оновлення становить 10-12 років. Таким чином, в Україні не відбувається прискореного покращення технічного і технологічного стану виробництва. Внаслідок значного дефіциту інвестицій на модернізацію вітчизняної економіки, в Україні продовжує підвищуватися ступінь зносу основних засобів, що вкрай негативно впливає на ефективність економічних процесів, оскільки більше половини основних засобів в економіці України є застарілими, а відтак менше 40% придатними до випуску конкурентоспроможної продукції.

Розрахунки показали, що ефективність основних засобів значно впливає на ефективність функціонування економіки, а її підвищення стає вагомим фактором економічного зростання.

Динаміка показника матеріаловіддачі (додана вартість (ДВ), матеріальні витрати (m), ДВ/m) економіки України вказує на підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів. Так, в цілому в економіці України в 2009 р. на 1 грн витрачених матеріальних ресурсів припадає 1,353 грн доданої вартості, що в 1,57 раза більше ніж в 2000 р. (табл. 3). У середньому щорічно зростання показника ДВ/m за період з 2000 по 2009 р. становить 3,7%.

Негативною динамікою характеризується споживання паливно-енергетичних ресурсів. За офіційними даними, на сьогодні енергомісткість ВВП в Україні становить 0,76 кг у.п./грн. або з даними Міжнародного енергетичного агентства та органів державної статистики, 0,5 кг нафтового еквівалента на 1 долар США з урахуванням паритету реальної купівельної спроможності, що у 2,6 раза перевищує середнє значення енергомісткості ВВП розвинутих держав світу.

У третьому розділі "Підвищення ефективності як стратегічний пріоритет управління економікою України" досліджена величина невикористаних резервів в економіці України; розглянуті варіанти темпів зростання ВВП України за рахунок підвищення ефективності використанні матеріальних, трудових ресурсів та основних засобів; прогноз темпів приросту обсягів випуску; запропоновано заходи підвищення ефективності національної економіки.

Таблиця 3

Частка матеріальних витрат у доданій вартості (ДВ/m) за видами економічної діяльності в Україні, грн/грн

Вид економічної діяльності	2000	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Всього	0,863	0,866	0,848	1,768	1,782	1,174	1,173	1,202	1,353
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	0,368	0,400	0,464	0,602	0,635	0,631	0,797	0,662	0,602
Промисловість	0,342	0,341	0,308	0,289	0,341	0,343	0,335	0,316	0,312
Будівництво	0,531	0,520	0,502	0,244	0,282	0,268	0,231	0,169	0,188
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	0,996	3,645	3,316	22,5	21,00	18,63	15,60	1,300	6,083
Діяльність транспорту та зв'язку	1,375	1,457	1,515	1,455	1,480	1,498	1,493	1,406	1,662

Джерело: розраховано за даними Статистичного щорічника України за відповідні роки.

Аналіз ефективності використання факторів виробництва у вітчизняній економіці довів, що на сьогодні в Україні переважають види економічної діяльності, що мають порівняно нижчу частку доданої вартості (рис. 4) та порівняно нижчу ефективність використання ресурсів.

Рис. 4. Частка доданої вартості у випуску та частка виду економічної діяльності у ВВП у 2009 р.

Низький рівень ефективності використання ресурсів в економіці України призводить до виникнення різниці між потенційно-можливим та реальним рівнем отриманого результату (обсягу випуску, доданої вартості, прибутку тощо), що на сьогодні стає однією з головних проблем сучасної економіки України.

З одного боку низька ефективність використання ресурсів, вказує на втрачені можливості, а, з іншого - на значні резерви розвитку потенціалу, які свідчать про фактичний рівень розвитку економічної системи її спроможність до відновлення і функціонування в майбутньому. Отримання даних про величину резервів та динаміки їх утворення стає основою для діагностики можливостей до розвитку економічної системи.

За розрахунками, зростання показника доданої вартості до матеріальних витрат (ДВ/m) на 4% щорічно дає можливість отримати додатковий щорічний темп зростання ВВП України 0,13-0,2% (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка ВВП України при зростанні показника ДВ/m:

bc - траєкторія довгострокового зростання; bu - фактична динаміка ВВП України; bf - докризовий рівень; ul, um, un - динаміка ВВП України відповідно при k=1, k=0,8 та k=0,75

У роботі розраховано вплив зростання фондовіддачі та продуктивності праці на рівень ВВП України. Розглянуті наступні сценарії зростання національної економіки:

1) при розрахунку темпів зростання ВВП за рахунок підвищення ефективності використання основних засобів (рис. 6а):

- І варіант: щорічний темп зростання фондовіддачі - 103,8% (середній щорічний темп за 2000-2009 рр.) та щорічний темп зростання вартості основних засобів - 103,4% (середній щорічний темп за 2000-2008 рр.);

- ІІ варіант: щорічний темп зростання фондовіддачі - 103,8% та щорічний темп зростання вартості основних засобів - 104%;

- ІІІ варіант: щорічний темп зростання фондовіддачі - 116,5% (максимально досягнутий річний темп зростання у період з 2000 р. по 2008 р.) та щорічний темп зростання вартості основних засобів - 103,4%;

- ІV варіант: щорічний темп зростання фондовіддачі - 103,8% та незмінна вартість основних засобів (3150 млрд грн. у 2008 р.);

2) при розрахунку темпів зростання ВВП за рахунок підвищення ефективності використання трудових ресурсів (рис.6б):

а) при зростанні фондовіддачі та вартості основних засобів б) при зростанні продуктивності праці та чисельності зайнятого населення

Рис. 6. Динаміка ВВП України (bc - траєкторія довгострокового зростання; bu - фактична динаміка ВВП України bf - докризовий рівень; ud, up, um, un - динаміка ВВП України відповідно за І, ІІ, ІІІ та ІV варіантом)

- І варіант: щорічний темп зростання продуктивності праці - 103,8% (середній щорічний темп за 2000-2009 рр.) та щорічний темп зростання чисельності зайнятого населення - 100,8% (середній щорічний темп за 2000-2009 рр.);

- ІІ варіант: щорічний темп зростання продуктивності праці - 103,8% та щорічний темп зростання чисельності зайнятого населення - 102%;

- ІІІ варіант: щорічний темп зростання продуктивності праці - 111,4% (максимально досягнутий річний темп зростання у період з 2000 р. по 2009 р.) та щорічний темп зростання чисельності зайнятого населення - 100,8%;

- ІV варіант: щорічний темп зростання продуктивності праці - 103,8% та незмінна чисельність зайнятого населення (20191,5 тис. осіб у 2009 р.).

Результати розрахунків доводять, що підвищення ефективності основних факторів виробництва - вагомий резерв економічного зростання, що дає підстави запропонувати такий механізм управління національною економікою на основі факторного підходу, який включає: аналітичне узагальнення стану національної економіки та секторів; відбір критеріїв пріоритетності та формулювання мети, завдання, засобів і інструментів пріоритетних секторів та видів діяльності; обґрунтування ресурсної бази; розробка сценаріїв реалізації; моніторингові дослідження процесу управління та результатів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення динаміки, структури і особливостей окремих факторів виробництва та визначено пов'язані з ними резерви підвищення ефективності управління національною економікою. На основі проведеного дослідження зроблено такі наукові і практичні висновки:

1. Підвищення ефективності управління факторами виробництва - пріоритетний напрям економічного зростання, який набуває особливої актуальності в умовах світової фінансово-економічної кризи та структурних деформацій національної економіки, оскільки формує основні засади забезпечення добробуту населення та довгострокові тенденції економічного розвитку. Визначення ефективності економіки, як здатності (спроможності) економічної системи досягати високого рівня розвитку та випускати конкурентоспроможні товари (послуги) в обсягах, необхідних для задоволення сукупних потреб суспільства, дозволить оцінювати ефективність управління враховуючи траєкторію довгострокового зростання та терміни її досягнення.

2. Обов'язковою умовою ефективного управління національною економікою є значні обсяги інвестицій в основний капітал реального сектора, оскільки сьогоденна вікова, технологічна та галузева структура основного капіталу в Україні є одним з негативних чинників впливу на економічне зростання. В Україні відбувається обмеження подальшого економічного розвитку внаслідок зменшення питомої ваги головного чинника оновлення та структурних змін реального сектору економіки - споживання основного капіталу та обсягів чистого продукту.

3. Такі галузі промисловості України, як машинобудування, харчова та легка промисловість характеризуються гострою нестачею власних коштів на здійснення інвестиційної діяльності, що посилює структурні деформації та знижує ефективність функціонування національної економіки. Зарубіжний і вітчизняний досвід показує, що для здійснення самофінансування рентабельність операційної діяльності підприємств повинна бути на рівні 15-20%. Цьому рівню рентабельності відповідають підприємства добувної промисловості України, а, отже, вони мають найбільші потенційні можливості до самофінансування.

4. На сьогодні вітчизняна економіка характеризується невисоким рівнем економічної активності населення. Кризові явища в економіці України, що вплинули на скорочення обсягів промисловості, зумовили зменшення можливостей для зайнятості населення в промисловому виробництві. Аналіз динаміки заробітної плати в Україні показав, що рівень заробітної плати в національній економіці надмірно диференційований за видами економічної діяльності і зростання заробітної плати відбулося швидшими темпами у тих галузях, в яких її рівень був і так найбільший, що вказує на посилення диференціації заробітної плати за видами економічної діяльності і порушує питання ефективного перерозподілу трудових ресурсів у стратегічно важливі для держави галузі економіки.

5. Структура інвестицій за видами промислової діяльності залишається несприятливою, оскільки відсутній перелив інвестиційних ресурсів у прогресивні інвестиційно-утворюючі галузі промисловості. Порівняно низькі темпи зростання частки інвестицій в основний капітал в машинобудуванні стають одним із обмежуючих факторів розширення інвестиційної активності в національній економіці.

6. Значною проблемою ефективного управління основними засобами виробництва в економіці України залишається технічна та технологічна відсталість від економічно розвинених країн. Внаслідок значного дефіциту інвестицій на модернізацію вітчизняної економіки в Україні продовжує підвищуватися ступінь зносу основних засобів, що вкрай негативно впливає на ефективність економічних процесів. Більше половини основних засобів в економіці України є застарілими, а відтак менше 40% придатними до випуску конкурентоспроможної продукції. Провідним фактором у подоланні технічної та технологічної відсталості України є активізація інноваційної діяльності та недостатнє фінансування не створило умов для інноваційного розвитку вітчизняних підприємств.

7. Динаміка показника матеріаловіддачі в економіці України хоча і вказує на підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів, матеріаломісткість все ж залишається достатньо високою. Так, в цілому в економіці України в 2008 р. на 1 грн витрачених матеріальних ресурсів припадало 1,202 грн доданої вартості, що в 1,4 раза більше, ніж у 2000 р. За період з 2000 р. по 2009 р. показник матеріаловіддачі в промисловості України знизився з 0,311 до 0,221 грн/грн. Порівняльний аналіз показника матеріаловіддачі в переробній промисловості України та США дозволяє зробити висновок про порівняно нижчу ефективність використання матеріальних витрат у вітчизняній переробній промисловості і значні резерви для її зростання.

8. Аналіз використання паливно-енергетичних ресурсів та оцінка впливу енергоспоживання на економічний розвиток України, доводять необхідність підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у національній економіці, оскільки висока енергомісткість ВВП України є одним із головних чинників низької конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

9. Розрахунок впливу фондовіддачі і продуктивності праці на рівень ВВП України та розгляд траєкторій довгострокового зростання дозволив оцінити варіанти впливу підвищення ефективності використання ресурсів і запропонувати заходи щодо поліпшення функціонування національної економіки. Вони стосуються структурної перебудови національної економіки в т.ч. промислового комплексу, підвищення рівня виробництва в пріоритетних видах діяльності, підвищення рівень використання виробничих потужностей, зниження рівня тінізації економіки, зниження частки збиткових підприємств.

10. Низька ефективність використання ресурсів в економіці України свідчить, з одного боку, про втрачені можливості, а, з іншого - про значні резерви розвитку. Оцінка потенціалу розвитку економіки України дозволила встановити, що впровадження стратегії структурних змін в Україні без одночасного здійснення політики зниження матеріаломісткості, енергозбереження і підвищення продуктивності праці не може бути ефективним. Окрім цього паралельно потрібно зменшувати питомі витрати шкідливих викидів, особливо на підприємствах хімічної та металургійної галузей промисловості України. Результати розрахунків резервів потенціалу розвитку економіки дозволяють обґрунтувати рішення стосовно стратегії структурних змін в економіці України.

11. Механізм управління економікою на основі факторного підходу повинен включати такі основні складові: узагальнення стану національної економіки та окремих секторів і видів діяльності; відбір критеріїв пріоритетності та формулювання мети, завдання та засобів і інструментів пріоритетних секторів та видів діяльності; обґрунтування ресурсної бази; розробка сценаріїв реалізації; моніторингові дослідження процесу управління та результатів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бакум І.В. Аналіз ключових показників у перехідній економіці / І.В.Бакум, В.І.Хомяков // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 13. - Черкаси : ЧДТУ, 2005. - С. 12-16. (Особистий внесок автора - дослідження динаміки ключових показників економічного розвитку України.)

2. Бакум І.В. Характеристика трансформаційного періоду економіки України / І.В.Бакум, В.І.Хомяков // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 14. - Черкаси : ЧДТУ, 2005. - С. 3-6. (Особистий внесок автора - дослідження основних рис вітчизняного трансформаційного процесу.)

3. Бакум І.В. Вплив чисельності економічноактивного населення на зростання ВВП України / І.В.Бакум // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 222: В 5 т. - Т. IV. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - С. 737-743.

4. Бакум І.В. Порівняння енергоефективності різних моделей економіки (сталих і перехідних, експортуючих і імпортуючих енергоносії) / І.В.Бакум, В.І.Хомяков // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 18: у 3 ч. - Черкаси : ЧДТУ, 2007. - С. 3-10. (Особистий внесок автора - досліджено вплив світових цін енергоносіїв на ефективність різних економічних моделей.)

5. Бакум І.В. Стратегічні цілі розвитку економіки України та шляхи їх досягнення / І.В.Бакум, В.І.Хомяков // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Вип. 19: У двох частинах. - Черкаси : ЧДТУ, 2008. - Ч. І. - С. 8-15. (Особистий внесок автора - промодельовані варіанти темпів зростання ВВП України за рахунок підвищення ефективності використання факторів виробництва.)

6. Бакум І.В. Резерви розвитку потенціалу національної економіки за рахунок раціоналізації та структурних змін / І.В.Бакум, В.І.Хомяков // Збірник наукових праць Криворізького технічного університету. Вип. 20. - 2008. - С. 253-258. (Особистий внесок автора - порівняльні розрахунки ефективності використання факторів виробництва вітчизняної економіки та економіки США.)

7. Бакум І.В. Резерви розвитку потенціалу інституціональних одиниць / І.В.Бакум, В.І.Хомяков, О.В.Федоренко // Формування ринкової економіки : зб. наук. праць. Спец. вип. Економіка підприємства: теорія і практика. - Ч. ІІ. - К. : КНЕУ, 2008. - С. 617-625. (Особистий внесок автора - оцінка структурного та технологічного впливу на підвищення ефективності використання основних ресурсів національної економіки.)

8. Бакум І.В. Аналіз особливостей інвестиційної політики України / І.В.Бакум // Економіка та держава. - 2010. - № 12. - С. 135-137.

9. Бакум І.В. Стратегія розвитку економіки перехідного періоду / І.В.Бакум, В.І.Хомяков, Т.Г.Вяткіна // Теорія і практика сучасної економіки : матер. V міжнар. наук.-практ. конф., (Черкаси, 15-17 вер. 2004). - Черкаси : ЧДТУ, 2004. - С. 24-26. (Особистий внесок автора - формулювання стратегії розвитку національної економіки.)

10. Бакум І.В. Теорія перехідної економіки / І.В.Бакум, В.І.Хомяков // Проблеми економічної освіти науковий прогрес : матер. міжвузів. наук.-метод. конф., (25 листоп. 2005 р.). - Кривий Ріг : Мінерал, 2005 - С. 29-30. (Особистий внесок автора - дослідження особливостей трансформаційного процесу економіки України.)

11. Бакум І.В. Еволюція системи оціночних показників / І.В.Бакум, В.І.Хомяков // Теорія і практика сучасної економіки : матер. VІІ міжнар. наук.-практ. конф., (Черкаси, 4-6 жовт. 2006 р.). - Черкаси : ЧДТУ, 2006. - С. 5-8. (Особистий внесок автора - дослідження еволюції підходів до системи оціночних показників економічного розвитку.)

12. Бакум І.В. Формування системи факторів оцінки ефективності діяльності державних підприємств / І.В.Бакум // Проблеми теорії і практики обліку, аналізу, аудиту та шляхи їх вирішення : матер. Всеукр. наук.-метод. конф., (3-5 травня 2006 р.). - Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2006 - С. 110-112.

13. Бакум І.В. Формування стратегічних цілей перехідної економіки / І.В.Бакум // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи : тези доповідей ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. аспірантів та молодих вчених, (25-26 жовт. 2007 р.). - Львів : ЛІБС УБС НБУ, 2007. - С. 13-14.

14. Бакум І.В. Резерви розвитку потенціалу підприємства / І.В.Бакум, В.І.Хомяков, О.В.Федоренко // Економіка підприємства: теорія та практика : зб. мат. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., (13-14 берез. 2008 р.). - К. : КНЕУ, 2008. - С. 346-349. (Особистий внесок автора - розробка підходу оцінки резервів розвитку потенціалу підприємств.)

15. Бакум І.В. Структурні та технологічні аспекти розвитку потенціалу інституціональних одиниць / І.В.Бакум, В.І.Хомяков // Теорія і практика сучасної економіки : матер. ІХ міжнар. наук.-практ. конф., (Черкаси, 1-3 жовт. 2008 р.). - Черкаси : ЧДТУ, 2008 - С. 3-6. (Особистий внесок автора - оцінка впливу зміни структури та рівня ефективності використання ресурсів на економічне зростання національної економіки.)

16. Бакум І.В. Траєкторії довгострокового зростання економіки в контексті ефективності економічних зрушень / І.В.Бакум // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків : матер. V Міжнар. наук.-практ. конф., (14-15 жовт. 2010 р.). - Черкаси : ЧІБС УБС НБУ, 2010. - С. 317-319.

17. Бакум І.В. Відсутність стратегії розвитку як чинник неефективної економіки / І.В.Бакум // Теорія і практика сучасної економіки : матер. ХІ міжнар. наук.-практ. конф., (6-8 жовт. 2010 р.) : у 2 т. - Т. 1. - Черкаси : ЧДТУ, 2010. - С. 15-17.

18. Бакум І.В. Управління потенціалом підприємства : навч. посіб. (з грифом МОНУ. Лист МОНУ від 23.01.07 р. №1.4/18-Г-138) / І.В.Бакум, В.І.Хомяков. - К. : Кондор, 2007. - 400 с. (Особистий внесок автора - досліджена особливість формування потенціалу підприємства в умовах "нової" економіки; визначення основних напрямків енергозбереження промислового комплексу на прикладі США; формування стратегій розвитку промислового комплексу.)

19. Бакум І.В. Економіка сучасної України : навч. посіб. (з грифом МОНУ. Лист МОНУ №1.4/18-Г-1052 від 14.05.2008 р.)) / І.В.Бакум, В.І.Хомяков. - К. : Кондор, 2009. - 426 с. (Особистий внесок автора - загальна характеристика основних економічних моделей; формування стратегій розвитку національної економіки; дослідження термінів виходу економіки України на траєкторію довгострокового зростання; аналіз та оцінка стратегій розвитку промислового комплексу.)

АНОТАЦІЯ

макроекономічний національний основний фактор

Бакум І.В. Факторний підхід до управління національною економікою. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 економіка та управління національним господарством. Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України". Київ, 2011.

Здійснено аналіз вкладу факторів виробництва у розвиток національної економіки. Оцінено ефективність використання трудових, матеріальних, енергетичних ресурсів, основних засобів та інвестиційно-інноваційної складової економіки України. Досліджено вплив основних факторів виробництва на динаміку макроекономічного зростання національної економіки та оцінено резерви ефективного управління національною економікою.

Запропоновано механізм управління економікою на основі факторного підходу. Розглянуто сценарії зростання динаміки ВВП за рахунок підвищення ефективності використання факторів виробництва.

Ключові слова: факторний підхід, фактори виробництва, фактори економічного розвитку, економічне зростання, управління національною економікою, економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Бакум И.В. Факторный подход к управлению национальной экономикой. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 экономика и управление национальным хозяйством Государственное учреждение "Институт экономики и прогнозирования НАН Украины". Киев, 2011.

В диссертации осуществлено теоретическое обобщение динамики, структуры и особенностей отдельных факторов производства и определены связанные с ними резервы повышения эффективности управления национальной экономикой.

Усовершенствованы подходы к определению эффективности национальной экономики путём расчета вклада факторов производства в создание добавленной стоимости по видам экономической деятельности, что позволило определить резервы роста и оптимизировать подходы к управлению.

Осуществлен анализ вклада факторов производства в развитие национальной экономики. Оценена эффективность использования трудовых, материальных, энергетических ресурсов, основных средств, и инвестиционно-инновационной составляющей экономики Украины. Исследованно влияние основных факторов производства на динамику макроэкономического роста национальной экономики и оценены резервы эффективного управления национальной экономикой.

Предложен механизм управления экономикой на основе факторного подхода, который должен включать следующие основные составляющие: обобщение состояния национальной экономики и отдельных секторов и видов деятельности; отбор критериев приоритетности и формулирование цели, задачи и средств и инструментов приоритетных секторов и видов деятельности; обоснование ресурсной базы, разработка сценариев реализации; мониторинговые исследования процесса управления и результатов.

Рассчитано возможные траектории роста ВВП Украины на основе факторного подхода (через расчет материалоемкости, трудоемкости, энергоемкости, капиталоемкости и др.), что позволило определить потерянные и потенциальные возможности экономического развития за счет повышения эффективности использования ресурсов.

Ключевые слова: факторный подход, факторы производства, факторы экономического развития, экономический рост, управление национальной экономикой, экономическая эффективность.

ANNOTATION

Bakum I.V. Factorial approach to the management of national economies. Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Candidate of Economic Sciences on speciality 08.00.03 economics and management of national economy. State Institution Institute for Economics and Forecasting of Ukrainian National Academy of Science. Kyiv, 2011.

The analysis of the contribution of production factors in the development of national economy. The efficiency of utilization of labor, material and energy resources, assets, and investment and the innovation component of the Ukrainian economy. The influence of basic factors of production on the dynamics of macroeconomic growth of the national economy and estimated reserves of effective management of national economies.

Proposed a mechanism of economic management on the basis of the factorial approach. Examined the dynamics of GDP growth scenarios through improved use of production factors.

Key words: factorial approach, the factors of production factors in economic development, economic growth, national economic management, economic efficiency.