Організація виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

УДК 338.43:334.012.23

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організація виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств

08.00. 04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Брух Оксана Олексіївна

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Андрушко Манолій Іванович, Львівський національний аграрний університет, доцент кафедри міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД.

Офіційні опоненти: сільськогосподарський транспортний збут

доктор економічних наук, професор Копитко Василь Іванович, Львівська філія Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, завідувач кафедри гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

кандидат економічних наук, доцент Красноруцький Олексій Олександрович, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, доцент кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту.

Захист відбудеться 25 жовтня 2011 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 24 вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.Б. Яців

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасних умовах господарювання серед низки проблем, з якими зіштовхуються сільськогосподарські підприємства, вагоме місце займає питання збуту власної продукції. Ще на стадії виробництва кожен товаровиробник визначає кількість та асортимент товарної продукції, усвідомлює, що вироблений товар повинен знайти кінцевого споживача і при цьому підприємство має отримати заслужену винагороду.

Чимало сільськогосподарських підприємств, які до 90-х років минулого століття жили в умовах планового господарства, що не знали криз надвиробництва і конкуренції, та й взагалі проблем зі збутом продукції, сьогодні змушені докладати значних зусиль для їх вирішення. Поява численних посередників призвела до хаотичного переміщення продукції від виробника до споживача. Конкурентна ситуація на ринках багатьох видів сільськогосподарської продукції характеризується як монопсонія. Через недосконалість системи збуту продукції агровиробники недоотримують значні кошти, а їх продукція не завжди потрапляє до споживача своєчасно та належної якості. У зв'язку з цим у сільськогосподарських підприємств існує необхідність удосконалення збутової політики, приведення її у відповідність з вимогами ринкової економіки, орієнтованої на споживача, на його пріоритет у системі господарських взаємовідносин між учасниками відтворювального процесу.

Теоретико-методологічним та науково-практичним засадам виробничо-збутової діяльності аграрних підприємств на ринку сільськогосподарської продукції присвячені праці таких вітчизняних учених, як Е. Азарян, М. Андрушко, Л. Балабанова, П. Березівський, С. Близнюк, Н. Бородкіна, О. Братко, П. Гайдуцький, А. Гаджинський, С. Гаркавенко, В. Герасимчук, Ф. Горбонос, В. Кардаш, Ю. Коваленко, В. Копитко, О. Красноруцький, В. Липчук, Л. Мороз, В. Прауде, П. Саблук, І. Соловйов, І. Сорока, А. Старостіна, Г. Черевко, А. Чухно та ін. Праці цих вчених зробили визначний внесок у розвиток і формування організації виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами.

Проте залишаються недостатньо з'ясованими та потребують всебічного висвітлення питання пріоритетних напрямів удосконалення виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням необхідності забезпечення її вигідного для товаровиробника збуту, формування ефективних каналів розподілу продукції, підвищення результативності збутової діяльності сільськогосподарських підприємств на ринку. Це зумовлює потребу в продовженні досліджень зазначених питань з урахуванням регіональних особливостей аграрного виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з програмою наукових досліджень кафедри міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД Львівського національного аграрного університету на 2010 - 2015 рр. “Організація маркетингового забезпечення збутової діяльності підприємств АПК на внутрішньому і зовнішньому ринках”, з бюджетною тематикою економічного факультету ЛНАУ на 2006 - 2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора полягає в дослідженні організації виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами на різних сегментах ринку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування напрямів і розробка прикладних рекомендацій щодо вдосконалення організації виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами.

Для досягнення поставленої мети в роботі були визначені такі наукові завдання:

- виявити особливості функціонування сільськогосподарських підприємств на ринку їх продукції;

- розкрити сутність і уточнити поняття “збут”, “реалізація”, “збутова діяльність підприємства”;

- обґрунтувати методичні засади дослідження виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами;

- провести оцінку стану та тенденцій розвитку діяльності аграрних підприємств на ринку сільськогосподарської продукції Львівської області;

- визначити ефективність організації виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами регіону;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення функціонування аграрних підприємств на ринку сільськогосподарської продукції;

- обґрунтувати напрями підвищення ефективності організації виробництва і збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами;

- розробити пропозиції щодо мінімізації транспортних витрат при збуті сільськогосподарської продукції підприємствами.

Об'єктом дослідження є організація сільськогосподарськими підприємствами виробництва та збуту своєї продукції.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні положення щодо оптимізації виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною і практичною базою для виконання дисертаційного дослідження стали принципи організації виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами, розроблені вітчизняними та зарубіжними науковцями.

В основу дисертаційного дослідження покладено є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з теорії та практики виробничо-збутової діяльності в агропромисловому виробництві. У процесі дослідження використовувались такі основні методи і прийоми: абстрактно-логічний (для теоретичного узагальнення та визначення сутності досліджуваних понять, формування висновків і пропозицій); економіко-статистичні (узагальнення показників, визначення індексів, середніх і відносних величин - для оцінки стану й тенденцій розвитку сільського господарства Львівської області, кореляційно-регресійний аналіз, метод головних компонент у проведенні факторного аналізу і DEA-аналіз - для визначення ефективності виробничо-збутових процесів агроформувань); розрахунково-конструктивний (для прогнозування та обґрунтування видатків на створення консалтингової служби у Сокальському районі).

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали Головного управління статистики у Львівській області та Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, дані річної звітності сільськогосподарських підприємств, наукові публікації, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Основними результатами, які розкривають суть дисертаційного дослідження і формують його наукову новизну, є:

вперше:

- обґрунтовано організаційно-функціональну модель консалтингової регіональної служби, яка враховує виробничо-комерційні інтереси сільськогосподарських підприємств, особливості ринку, а також покликана сприяти підвищенню ефективності виробництва та збуту сільськогосподарської продукції за рахунок координації діяльності окремих товаровиробників;

удосконалено:

- тлумачення категорій “збут”, “реалізація продукції” та “збутова діяльність підприємства” шляхом більш повної характеристики руху продукції від виробника до споживача в умовах ринку;

- існуючу модель функціонування ринку сільськогосподарської продукції завдяки поглибленню функціонального відокремлення учасників ринку та конкретизації факторів формування їх взаємозв'язків;

набули подальшого розвитку:

- економічний зміст поняття “збутова діяльність підприємства” у взаємозв'язку з іншими економічними категоріями (“реалізація”, “збут”), в якому акцентується увага на багаторівневому процесі просування продукції від виробника до споживача;

- наукові підходи до дослідження напрямів підвищення ефективності організації збуту продукції з урахуванням специфіки функціонування сільськогосподарських підприємств залежно від масштабів виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо організації виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств. Положення й висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальших наукових розвідок щодо підвищення рівня організації виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами, у розробці комплексних регіональних програм розвитку сільського господарства.

Окремі результати дисертаційного дослідження знайшли своє практичне застосування в діяльності Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 01-16/35 від 04.02.2011 р.), управління агропромислового розвитку Сокальської районної державної адміністрації Львівської області (довідка № 277/02-25 від 03.03.2011 р.), кафедри міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД економічного факультету ЛНАУ (довідка № 01-35-01/2 від 04.03.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Вони відображають особисте бачення автора щодо стратегічних засад організації виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами. З наукових праць, виконаних у співавторстві, використано лише ті ідеї й положення, які є результатом особистого наукового доробку.

Апробація результатів дисертації. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися і знайшли позитивне схвалення на Шостій Міжнародній науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи” (Київ, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (Львів, Мукачеве, В. Бакта, 2010 р.), звітних наукових конференціях здобувачів і аспірантів Львівського національного аграрного університету за 2006 - 2010 рр.

Публікації. Результати проведених досліджень опубліковані у 10 наукових працях (у тому числі 7 одноосібних) загальним обсягом 2,34 друк. арк., з них 8 статей у фахових виданнях з економічних наук.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки, у тому числі 178 сторінок основного тексту. Робота містить 34 таблиці, 19 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел налічує 231 найменування і розміщених на 22 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету й основні завдання, об'єкт і предмет дослідження. Відображено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи дослідження організації виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств” - розглянуто суть та особливості функціонування аграрних підприємств на ринку сільськогосподарської продукції, узагальнено основні поняття організації розподілу та збуту продукції, розкрито методичні основи організації виробництва та збуту сільськогосподарської продукції.

Виробничо-збутова діяльність суб'єктів господарювання безпосередньо пов'язана з дослідженням ними процесів на ринках, учасниками яких вони є. Особливо зросла роль вивчення ринку у зв'язку із загостренням конкурентної боротьби на ньому. У цій боротьбі сільськогосподарські товаровиробники стали гостріше відчувати потребу в деталізованій і різносторонній інформації про ринок сільськогосподарської продукції та зміни у його кон'юнктурі.

Отримана сільськогосподарськими підприємствами інформація про ринкову кон'юнктуру повинна допомогти їм організувати безперебійне ефективне виробництво сировинної продукції, її внутрігосподарську переробку та збут, отримувати доходи в умовах жорсткої конкуренції, визначити можливість і доцільність виходу на нові сегменти ринку, диверсифікацію виробничої діяльності.

На основі узагальнення та систематизації позицій науковців ми дійшли висновку, що поняття “реалізація” та “збут” сільськогосподарської продукції більшість авторів у науковій літературі розглядають як тотожні поняття.

Ми вважаємо, що “реалізація” та “збут” продукції мають лише одну спільну рису - це продаж товарів покупцеві. На відміну від реалізації, збут продукції - це одна із складових маркетингової діяльності підприємства, за допомогою якої виробники також продають продукцію покупцеві, тільки тут присутні й такі системні елементи, як: дослідження ринку, вивчення споживачів, їх потреб, смаків і вподобань; доробка і підготовка до продажу товару, тобто доведення товару до стану, яким його бажають бачити покупці; остаточне визначення ціни на товар з урахуванням співвідносних параметрів попиту і пропозиції на ринку; посилення конкурентоспроможності продукції завдяки комплексу маркетингових заходів (рис. 1).

Збут сільськогосподарської продукції доцільно розглядати як управлінське, комерційне, юридичне та логістичне завершення виробничо-комерційного циклу, тобто участь підприємства в розподілі та обміні, обслуговування переходу капіталу з товарної форми існування у грошову в процесі його обороту. Збут сільськогосподарської продукції складається з комплексу поетапних процесів: опрацювання збутової стратегії підприємства; визначення основних методів просування продукції; визначення типів та числа рівнів каналів розподілу, а також їх ширини; встановлення рівнів інтенсивності каналів розподілу; визначення системи управління каналами.

Збут є важливим етапом діяльності будь-якого підприємства. Виготовлена продукція, що буде доставлена у відповідний час та у відповідній кількості з урахуванням усіх вимог сучасного ринку, більшою мірою задовольнить потреби кінцевого споживача. Сьогодні недостатньо виробити товар та відвантажити його посередникові. Товаровиробник повинен брати участь у формуванні всього каналу розподілу продукції, починаючи з виробництва товару та закінчуючи надходженням його до кінцевого споживача, а також здійснювати безпосередній контроль за функціонуванням цього каналу. Категорія “збут продукції” нерозривно пов'язана з поняттям “канал розподілу”.

Варто зазначити, що будь-яка система каналів розподілу формується під впливом регіональних можливостей і конкретних умов господарювання. З цього й має виходити товаровиробник, приймаючи рішення щодо формування каналів розподілу.

Рис. 1. Механізм максимізації прибутку як мети підприємства при реалізації і збуті товару.

Виявлено, що сільськогосподарські підприємства використовують у здебільшого однорівневий, дворівневий та нульовий канали розподілу. Обрані канали розподілу прямо й опосередковано впливають на такі основні критерії, як швидкість товароруху, час, який затрачається на переміщення продукції від виробника до споживача, ефективність переміщення і зберігання продукції під час її доставки до кінцевої точки призначення.

Одним із головних елементів інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції є оптові ринки, які утворюють керований, регульований механізм товарного обігу. Метою їх функціонування є покращання умов, оптимізація часових меж і планомірне просування виробленої продукції підприємств до роздрібної торгівлі, а також прискорення процесу пошуку кінцевого споживача. Основним завданням у цій низці процесів є забезпечення динамічної рівноваги попиту і пропозиції, раціональна організація господарських взаємозв'язків, створення доцільної системи збуту продукції тощо.

У другому розділі - “Оцінка організації виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств” - проаналізовано стан і тенденції розвитку ринку сільськогосподарської продукції Львівської області, проведено аналіз виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами, досліджено вплив основних чинників на ефективне функціонування сільськогосподарських підприємств.

Сільське господарство на етапі формування постіндустріального суспільства перебуває під впливом технологічних, екологічних і економічних чинників. Це зумовлює значні зміни в обсягах виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, напрямах і структурі їх збуту, коливання показників їх рентабельності та основних параметрів кон'юнктури ринку сільськогосподарської продукції.

Ринок сільськогосподарської продукції координує та регулює взаємовідносини між попитом і пропозицією за допомогою балансування ціни на товари. Упродовж 2005-2009 рр. спостерігалася загальна тенденція до зростання цін на сільськогосподарську продукцію. Зокрема, у 2009 році порівняно з 2005 роком закупівельні ціни на цукрові буряки в регіоні збільшилися утричі, на овочі - у 5,5 раза, плоди і ягоди - майже у 5 разів. Серед основних чинників, що впливають на динаміку цін реалізації сільськогосподарської продукції, можна виділити наступні: співвідношення попиту і пропозиції на ринках окремих видів сільськогосподарської продукції, якість продукції, коливання валютних курсів, рівень купівельної спроможності населення, ступінь державного регулювання цін тощо. Крім названих, на рівень цін впливають і такі ціноутворювальні чинники, як умови постачання товару, особливості взаємовідносин між продавцем і покупцем, спосіб збуту продукції, а також франкування ціни, тобто включення до її складу на певних умовах витрат на страхування і доставку товару.

Діяльність сільськогосподарських підприємств як суб'єктів підприємницької діяльності спрямована на одержання максимального прибутку. Тому одним із важливих питань, якому повинні приділяти увагу господарства, є правильний вибір каналів та налагодження активно діючої системи збуту продукції, що дозволить зробити умови її реалізації більш вигідними для товаровиробників.

Кожне сільськогосподарське підприємство, виходячи з власних потреб і стратегічних цілей, розподіляє вироблену продукцію у певних пропорціях. Частина продукції залишається для наступного циклу відтворення, а іншу частину - товарну продукцію - підприємство спрямовує на продаж заготівельним та переробним організаціям, на громадське харчування, розрахунки з оплати праці та з орендодавцями тощо.

Упродовж досліджуваного періоду простежується позитивна тенденція до збільшення обсягів виробництва та збуту основних видів продукції сільськогосподарськими підприємствами Львівської області. Вона супроводжується й стабілізацією показників рентабельності виробництва та реалізації продукції сільського господарства в підприємствах регіону.

Привертає увагу й підвищення рівня товарності виробництва окремих видів продукції. Зокрема, у 2009 році порівняно з 2005 роком рівень товарності виробництва зерна збільшився на 34,4%, цукрових буряків - на 32,5%, картоплі - на 54,8%, молока - на 9,5%, яєць - на 9,9%. Такі зміни спостерігаються у сільськогосподарських підприємствах за рахунок збільшення обсягів виробництва при відносно стабільних чи зменшуваних обсягах використання продукції для власних потреб, за бартерними операціями тощо. На динаміку обсягів реалізації великої рогатої худоби в живій вазі впливає розпродаж поголів'я у процесі згортання виробництва продукції скотарства багатьма підприємствами.

Сільськогосподарські підприємства реалізовують свою продукцію різними каналами, причому структура розподілу окремих видів продукції за каналами їх реалізації суттєво відрізняється. Серед основних причин вибору того чи іншого каналу збуту виготовленої продукції товаровиробники першочергово звертають увагу на ціну продажу товару, умови оплати (у тому числі можливість повної або часткової передоплати), стабільність та надійність каналів збуту тощо.

За результатами досліджень виявлено, що найбільшу частку у структурі збуту сільськогосподарської продукції займають так звані “інші канали реалізації”. На них у 2009 році припадало 48% вартості реалізованої агропідприємствами Львівської області сільськогосподарської продукції (рис. 2), у тому числі 83% зерна, 99% продукції вирощування олійних культур, 98% картоплі, 62% овочів, 75% яєць.

Рис. 2. Структура реалізації сільськогосподарської продукції підприємствами Львівської області у 2009 р. (у вартісному виразі), %.

Найбільше за цим каналом сільськогосподарські підприємства продавали продукцію безпосередньо підприємствам торгівлі та громадського харчування - 18%, комерційним структурам, що виконують функції посередників на ринку, - 45%, санаторіям, дитячим садкам, школам, лікарням, будинкам відпочинку, закритим закладам, іншим підприємствам та організаціям - 12%, у зарубіжні країни - 14%.

Привертає увагу відносно невелика частка реалізації продукції безпосередньо на переробні підприємства. Найменша частка припадає на канал збуту “видано пайовикам в рахунок плати за оренду земельних і майнових паїв”, яка становила у 2009 р. лише 1%. Це пов'язано зі зменшенням частки натуральної форми плати за оренду паїв при відповідному збільшенні грошової її форми.

Закупівельні ціни на більшість видів сільськогосподарської продукції помітно коливаються впродовж року. Головною проблемою, що змушує товаровиробників продавати вироблену продукцію у несприятливі для себе періоди за відносно низькими цінами, є необхідність отримання коштів для покриття поточних витрат.

Статистичні дані свідчать про помітну строкатість цін продажу сільськогосподарської продукції за різними каналами та неоднакову їх динаміку (табл. 1).

Таблиця 1 Середні ціни продажу продукції сільськогосподарськими підприємствами Львівської області у 2009 р., грн за 1 т

Продукція	За всіма каналами збуту	У розрізі каналів збуту
	грн за 1 т	% до 2008 р.	переробним підприємствам	в рахунок оплати праці	видано пайовикам	на ринку	за іншими каналами
Зернові культури	993,6	82,1	736,4	816,4	897,7	1145,6	1001,8
Олійні культури	3566,0	68,7	2132,7	400,0	-	1984,6	3581,0
Цукрові буряки	499,8	251,5	499,8	-	-	-	-
Картопля	1054,8	117,1	-	1222,4	800,0	1192,6	1051,3
Овочі	4200,0	162,6	1307,0	2423,7	700,0	5534,9	4412,3
Плоди та ягоди	5677,3	93,2	7937,9	1766,7	-	3138,9	5707,0
Худоба та птиця	9038,3	97,1	9115,7	9422,1	-	8807,3	8888,8
Молоко та молочні продукти	1849,6	91,9	1828,3	1311,6	-	1971,5	2514,9
Яйця, за 1 тис. шт.	408,0	105,9	-	347,9	236,0	432,8	416,8

Порівняно низькою у 2009 році була середня ціна продажу сільгоспвиробниками області на переробні підприємства зерна, що й зумовило відносно невелику частку його реалізації цим каналом. Майже вся продукція вирощування олійних культур (в основному була представлена насінням ріпаку) реалізовувалася “за іншими каналами” - посередникам та за кордон.

На нашу думку, однією з основних причин значної варіації цін на окремих сегментах ринку сільськогосподарської продукції є відсутність у товаровиробників чіткої цінової, маркетингової та контактної інформації щодо варіантів продажу цієї продукції. Чимало сільськогосподарських товаровиробників не можуть налагодити ефективні канали збуту продукції. З іншого боку, це свідчить про наявність у них значних резервів до збільшення доходів завдяки вдосконаленню цінової політики.

Для вияву залежності ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств від масштабу використання ними певних ресурсів ми застосували метод DEA-аналізу. Для цього ми дослідили результати діяльності 100 сільськогосподарських підприємств Львівської області за 2009 рік. У процесі аналізу використані такі параметри про вхідні ресурси:
x1 - вартість орендної плати за користування земельними угіддями, тис. грн; х2 - матеріальні витрати, які увійшли до собівартості продукції, тис. грн;
х3 - фонд оплати праці, тис. грн; х4 - вартість умовного поголів'я, тис. грн. Як вихідний показник використано у1 - обсяг виручки від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн. За значенням визначеного в процесі аналізу коефіцієнта технічної ефективності сукупність досліджуваних підприємств була умовно поділена на чотири групи (табл. 2).

Таблиця 2 Розподіл сільськогосподарських підприємств за коефіцієнтом технічної ефективності

Група підприємств за коефіцієнтом технічної ефективності	Кількість підприємств у групі	Середнє значення коефіцієнта технічної ефективності
номер групи	назва групи	значення коефіцієнта
І	низькоефективна	від 0,0 до 0,35	57	0,23
ІІ	середньоефективна	від 0,36 до 0,70	28	0,50
ІІІ	результативна	від 0,71 до 0,99	3	0,82
ІV	абсолютно ефективна	1,0	12	1,0
Всього або в середньому	100	0,41

Найчисленнішою була група низькоефективних підприємств, до якої увійшла понад половина досліджуваних суб'єктів господарювання. Доволі низьким було середнє значення коефіцієнта технічної ефективності у досліджуваній сукупності сільськогосподарських підприємств. Натомість лише 12% від загальної кількості підприємств досягли особливо високих показників ефективності використання свого ресурсного потенціалу.

Для визначення чинників, які мають найсуттєвіший вплив на результати виробництва та збуту продукції сільськогосподарських підприємств, ми скористаємося методом головних компонент у проведенні факторного аналізу на основі вихідної матриці показників. При цьому ми використали такі чинники: орендна плата за використання земельних угідь, матеріальні витрати (без орендної плати), витрати на оплату праці; вартість поголів'я, повна собівартість реалізованої продукції, кількість працівників, обсяг виробленої продукції, розмір дотацій, виручка від реалізації продукції. Отримані результати дозволили зробити висновки, що перша головна компонента тісно пов'язана з такими чинниками: матеріальні витрати, вартість умовного поголів'я, повна собівартість сільськогосподарської продукції, кількість найманих працівників, державна підтримка, виручка від реалізації сільськогосподарської продукції. Друга компонента найтісніше пов'язана з орендною платою за землю і з фондом оплати праці. Таким чином, для ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств, а також подальшого їх розвитку насамперед необхідно звернути увагу на ці чинники.

Застосування методу головних компонент у факторному аналізі, що формує ознакову множину моделі, дозволило уточнити систему чинників і ступінь їх впливу на ефективність виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств.

У третьому розділі - “Вдосконалення організації виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств” - запропонована вдосконалена модель функціонування сільськогосподарських підприємств на ринку сільськогосподарської продукції, розроблено основні напрями вдосконалення організації виробництва і збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами, за допомогою економіко-математичних підходів обґрунтовано мінімізацію транспортних витрат у збутовій діяльності підприємства.

Здійснюючи вибір на користь того чи іншого каналу розподілу, слід звертати особливу увагу на чинники, що безпосередньо впливають на прямі чи непрямі канали збуту.

До чинників, що зумовлюють використання прямих каналів збуту, можна зарахувати: характеристики товару; бажання працювати зі споживачем без посередників; наявність конкретних заявок споживачів; відсутність у посередників умов та можливостей для зберігання продукції; високі відсоткові ставки або націнки у посередників за просування продукції; невелику кількість споживачів (покупців).

До чинників, що зумовлюють використання непрямих каналів збуту, відносять: нестабільність фінансового середовища підприємства; відсутність досвіду щодо продажу продукції; розпорошеність покупців у різних зонах регіону; використання фінансових ресурсів в інших напрямах діяльності підприємства.

Органи державної влади не можуть залишатися осторонь процесів функціонування аграрних підприємств на ринку сільськогосподарської продукції. Їх участь в оптимізації перебігу цих процесів передбачає:

- забезпечення системності та комплексності механізмів державного фінансування розвитку сільського господарства;

- орієнтацію на цілеспрямованість і адресність фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств;

- сприяння утворенню регіональних консалтингових служб;

- стимулювання процесів удосконалення та оновлення ринкової інфраструктури.

Керівники сільськогосподарських підприємств щоденно зіштовхуються з найрізноманітнішими проблемними питаннями, для вирішення яких їм потрібна кваліфікована допомога. Тому постає гостра потреба у формуванні відповідних структур, які займатимуться цими питаннями і звільнять агровиробників від функцій, що їм не властиві, що дасть змогу виробникам зосередитись на основній виробничій діяльності.

Важливим засобом удосконалення організації виробництва і збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами буде створення регіональної консалтингової служби на комерційній основі.

Ця служба включатиме такі структурні підрозділи, що відображатимуть основні напрями її діяльності (рис. 3):

1. Відділ технологічного постачання, що займатиметься питаннями матеріально-технічного та фінансового обслуговування сільськогосподарського виробництва;

2. Відділ з обслуговування адміністративних процесів, фахівці якого надаватимуть юридичні консультації, допомагатимуть вирішувати питання, пов'язані з удосконаленням облікової роботи, виробничої програми підприємства тощо;

3. Комерційний відділ, який допомагатиме вирішувати питання організації збутової діяльності.

Рис. 3. Організаційно-функціональна модель регіональної консалтингової служби.

У дисертації проведено оцінку можливостей створення сільськогосподарської консалтингової регіональної служби в Сокальському районі Львівської області. Згідно з нашими розрахунками, первинні витрати на створення фірми становитимуть 75,6 тис. грн (до суми входить вартість оренди офісного приміщення, витрати на придбання комп'ютерної техніки та оргтехніки, програмного забезпечення тощо), витрати на функціонування служби протягом року - 145,2 тис. грн (сума складається з поточних витрат на утримання фірми, оплати праці працівників служби, нарахувань на фонд оплати праці, єдиного податку і непередбачуваних витрат).

Проаналізовано діяльність сільськогосподарських підприємств, включаючи фермерські господарства району, та визначено певний мінімальний обсяг послуг, який вони могли б отримати від консалтингової служби. Опрацьовані питання розрахунку сільськогосподарських підприємств зі службою за отримувані послуги. На основі цього встановлено, що консалтингова служба Сокальського району протягом року отримає 31,2 тис. грн прибутку.

Під час розв'язання економіко-математичної задачі з оптимізації транспортних витрат у збутовій діяльності підприємства розглянуто два основні варіанти щодо мінімізації цих витрат. Опрацьовані й варіанти використання власної сільськогосподарської техніки та додаткових агрегатів у найнапруженіший період - збирання врожаю. Використання результатів розв'язку задачі забезпечить високий рівень економічної ефективності виробництва та мінімізацію транспортних витрат при збуті виробленої продукції.

Висновки

У дисертації подано теоретичне узагальнення й висвітлено нові наукові погляди щодо формування та підвищання ефективності організації виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств з метою забезпечення її результативності. Для вирішення поставленого наукового завдання проведено комплексне дослідження, результати якого дозволяють зробити такі висновки:

1. Деталізований підхід до вивчення сутності ринку сільськогосподарської продукції дає підстави стверджувати, що в сучасних умовах він виступає головним компонентом загальної системи господарювання, де тісно переплелись ринковий механізм і регулюючі інститути. Ефективне функціонування ринку сільськогосподарської продукції можливе за умови розвиненої ринкової інфраструктури, функціонування якої забезпечує зворотний зв'язок між виробником і покупцем, дозволяє підвищити ефективність і оперативність роботи суб'єктів ринку, регулювати товарні та грошові потоки тощо.

2. Встановлено, що збутова діяльність підприємства займає одне з важливих місць в організації діяльності сільськогосподарського підприємства. Поняття “збут” і “реалізація” мають різнохарактерну природу, оскільки “збут” означає поступове переміщення, просування товарів (готової продукції) до подальшого елементу збутового ланцюга на основі маркетингової стратегії, а також налагодження відносин з покупцями і продаж товарів на основі задоволення потреб споживачів. Реалізація є кінцевою подією виконання збутової стадії виробничо-комерційного циклу і полягає у продажі товарів споживачам і отриманні коштів за них.

3. Сільське господарство як галузь національної економіки продовжує відчувати негативні наслідки соціально-економічної кризи, що розгорнулася в процесі кардинальних перетворень у народногосподарському механізмі в 90-х роках минулого століття. Незважаючи на певні позитивні зрушення (збільшення протягом останніх років обсягу валової продукції сільського господарства, поліпшення показників рентабельності), у Львівській області продовжується тенденція до зменшення кількості сільськогосподарських підприємств та найманих працівників у галузі. Більшість сільськогосподарської продукції для задоволення суспільних потреб надходить з господарств населення.

4. Одним із важливих напрямів удосконалення діяльності сільськогосподарських підприємств є правильний вибір ними каналів збуту (реалізації) продукції. Встановлено, що сільськогосподарські підприємства як намагаються підтримувати прямі контакти з переробними підприємствами та заготівельними організаціями, так і широко використовують послуги посередників. Серед основних причин вибору сільськогосподарськими товаровиробниками того чи іншого каналу реалізації продукції на перший план виходять: вигідна ціна продажу, форма оплати (зокрема передоплата), стабільність і надійність каналу збуту. Обмежувальним чинником здебільшого виступає пропускна спроможність каналу.

5. За допомогою економіко-математичного методу огортаючих даних DEA встановлено, що технічна ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств Львівської області є досить низькою, про що свідчить середній коефіцієнт технічної ефективності 0,41 у 2009 році. Лише у 12% підприємств цей коефіцієнт дорівнює 1,0. Це свідчить, що далеко не всі підприємства галузі спроможні організувати ефективне використання своїх ресурсів.

6. На основі методу головних компонент у факторному аналізі, що формує ознакову множину моделі, встановлено й уточнено систему чинників і ступінь їхнього впливу на ефективність виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств. Визначено, що найбільший вплив на виробничо-збутову діяльність сільськогосподарських підприємств мають такі чинники: матеріальні витрати, вартість умовного поголів'я, повна собівартість сільськогосподарської продукції, кількість найманих працівників, рівень фінансової державної підтримки (у вигляді дотацій), виручка від реалізації сільськогосподарської продукції.

7. Низька конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств, невисока їх ефективність на сьогодні зумовлені багатьма чинниками. Серед них виділимо наступні: нестабільна ситуація на ринку сільськогосподарської продукції та недостатній рівень розвитку його інфраструктури, низька ефективність функціонування існуючих каналів збуту продукції, використання виробниками застарілих технологій і обладнання, низький рівень інформаційної забезпеченості, низькі якісні параметри продукції, невисокий рівень доходів населення, висока собівартість продукції, низька кваліфікація працівників сільгосппідприємств, відсутність стимулів для розвитку сільського господарства.

8. Поміж елементів ринкової інфраструктури особливе місце посідають оптові сільськогосподарські ринки, які мають стати первинною ланкою в організації збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами та покликані забезпечити динамічну рівновагу попиту й пропозиції, активізувати ринкові механізми оптової торгівлі, стимулювати процеси кооперації та консолідації товаровиробників, сприяти формуванню вільного ціноутворення, допомагати розв'язанню проблеми відповідності стандартів і сертифікації якості продукції згідно з міжнародними нормами тощо.

9. В умовах ринкових відносин неодмінною умовою стабільного розвитку сільського господарства є державна підтримка. Основними орієнтирами в цьому напрямі повинні стати: вдосконалення земельних відносин в аграрному секторі, регулювання і щорічне збільшення виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, реалізація механізмів прямої підтримки виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, формування ефективної системи збуту продукції, впровадження механізмів здешевлення кредитних ставок, вдосконалення системи митно-тарифного регулювання експорту й імпорту сільськогосподарської продукції, формування інвестиційної привабливості сільського господарства.

10. Утворення в Сокальському районі Львівської області консалтингової регіональної служби дозволить покращити збут сільськогосподарської продукції як на регіональному, так і на обласному рівнях. Новостворена служба повинна виконувати низку поставлених перед нею завдань: об'єднати товаровиробників у єдину організаційно-збутову систему; сприяти взаємовідносинам товаровиробників з комерційними партнерами щодо придбання необхідних ресурсів; сприяти сільськогосподарським підприємствам в отриманні кредитів; вдосконалювати систему збуту продукції сільськогосподарських товаровиробників через визначення оптимальних каналів і сегментів збуту продукції, часових параметрів її просування; об'єднувати зусилля товаровиробників для підвищення рівня конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції.

11. Розв'язання економіко-математичної моделі оптимізації транспортних витрат підприємства дозволяє значно скоротити витрати на пально-мастильні матеріали, що у свою чергу забезпечить високий рівень економічної ефективності виробництва та мінімізацію транспортних витрат під час збуту виробленої продукції.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Брух О. О. Особливості конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі / О. О. Брух, Г. Р. Пертак // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2004. - № 11(2). - С. 367-371 (автором розкрито суть конкурентоспроможності товару, подана оцінка конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств).

2. Брух О. О. Основні аспекти товаропросування сільськогосподарської продукції в аграрних формуваннях / О. О. Брух // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 523-525.

3. Брух О. О. Необхідність маркетингового стратегічного планування у сільськогосподарських підприємствах / О. О. Брух // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2006. - № 13. - С. 714-716.

4. Брух О. О. Особливості маркетингової інформаційної системи з використанням комп'ютерних технологій / О. О. Брух // Вісник Сумського національного аграрного університету : економіка та менеджмент. - 2008. - № 7/2 (30). - С. 90-94.

5. Брух О. О. Успіхи та проблеми організації виставкової діяльності / О. О. Брух, Н. Б. Завальницька // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. - 2010. - Т.2, №1(43). - С. 231-236 (автором розкрито практичні аспекти організації виставкової діяльності в АПК).

6. Брух О. О. Тенденції розвитку сільського господарства на теренах Львівщини / О. О. Брух // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства : зб. наук. пр. - Донецьк, 2010. - С. 20-24. - (Серія “Економіка і менеджмент”).

7. Брух О. О. Оптимізація збутової діяльності сільськогосподарських підприємств / О. О. Брух // Фінансова система України : зб. наук. пр. - Острог : Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2011. - Вип. 16. - С. -120.

8. Брух О. О. Теоретичні проблеми збуту продукції сільського господарства / О. О. Брух // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка : економічні науки. - 2011. - № 112. - С. 140-145.

В інших наукових виданнях:

9. Брух О. О. Організація управління маркетинговою діяльністю підприємств агропродовольчого комплексу / О. О. Брух, Н. Б. Завальницька // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : тези Шостої Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених - Тернопіль : Економічна думка, 2009. - Ч. 1. - С. 202-203 (автором визначено мету та завдання служби маркетингу на підприємстві, запропоновано створення районної службу агромаркетингу).

10. Брух О. О. Особливості маркетингового стратегічного планування в агроформуваннях / О. О. Брух // Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансової кризи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (у заочній формі). К., 2009. - С. 166-169.

Анотація

Брух О.О. Організація виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2011.

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні та методологічні основи організації виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано сучасний стан та основні тенденції розвитку ринку сільськогосподарської продукції, проведено аналіз виробництва та збуту продукції сільськогосподарськими підприємствами. Здійснено оцінку ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано напрями поліпшення організації виробничо-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств, удосконалено модель функціонування сільськогосподарських підприємств на ринку сільськогосподарської продукції, опрацьовано питання мінімізації транспортних витрат у збутовій діяльності підприємства.

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, організація, виробництво, збут, консалтинг.

Аннотация

Брух О.А. Организация производственно-сбытовой деятельности сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2011.

В диссертационной работе обобщены теоретические и методологические основы организации производственно-сбытовой деятельности сельскохозяйственных предприятий.

Определено, что рынок сельскохозяйственной продукции - это совокупность экономических взаимоотношений, обуславливающих функционирование производства и движение сельскохозяйственной продукции для установления баланса между спросом и предложением под влиянием объективных экономических закономерностей.

Установлено, что организационно-экономический механизм рынка сельскохозяйственной продукции определяет четко выделенные составляющие: спрос, предложение, цену. Указанные составляющие имеют гармоничное сочетание друг с другом, любые изменения хотя бы одной из них неизбежно приведут к дисбалансу других.

Определены различия между понятиями “сбыт”, “реализация продукции”, “сбытовая политика предприятия”. Отмечено, что реализация - это заключительный этап сбыта сельскохозяйственной продукции. Сформулированы основные условия использования различных каналов распределения, уточнены основные причины привлечения товаропроизводителями посредников.

Проанализированы современное состояние и основные тенденции развития рынка сельскохозяйственной продукции региона. Проведен анализ производства, потребления и цен на сельскохозяйственную продукцию в Львовской области.

Выявлено, что сельскохозяйственные предприятия используют преимущественно одноуровневый, двухуровневый и нулевой каналы распределения. Каналы распределения прямо и косвенно влияют на скорость продвижения, время, которое затрачивается на перемещение продукции от производителя к потребителю, эффективность, динамику продаж, сохранность продукции при ее доставке.

Осуществлена комплексная экономическая оценка производства и сбыта продукции сельскохозяйственными предприятиями области, определен уровень товарности отдельных видов сельскохозяйственной продукции. Продемонстрированы особенности распределения сельскохозяйственной продукции в разрезе различных каналов ее реализации, в частности раскрыто содержание реализации с использованием так называемых “прочих каналов”.

Осуществлена оценка эффективности деятельности сельскохозяйственных предприятий. С помощью экономико-математического метода DEA установлено, что техническая эффективность деятельности сельскохозяйственных предприятий Львовской области является достаточно низкой, о чем свидетельствует средний коэффициент их технической эффективности - 0,41 в 2009 году. Только у 12% предприятий этот коэффициент был равен 1,0.

С помощью методов корреляции и главных компонент в факторном анализе установлена и уточнена теснота связи между результативными и факторными признаками, степень их влияния на эффективность производственно-сбытовой деятельности сельскохозяйственного предприятия.

Определено, что среди элементов рыночной инфраструктуры особое место занимают оптовые сельскохозяйственные рынки, которые являются первичным звеном в организации сбыта продукции сельскохозяйственными предприятиями и призваны обеспечить динамическое равновесие спроса и предложения, активизировать рыночные механизмы оптовой торговли, стимулировать процессы кооперации и консолидации товаропроизводителей, содействовать формированию свободного ценообразования, решению проблемы соответствия стандартам и сертификации качества продукции и т.д.

В работе изложена позиция автора относительно усовершенствования модели функционирования сельскохозяйственных предприятий на рынке сельскохозяйственной продукции; обоснованы возможности минимизации транспортных расходов в сбытовой политике предприятия. Проведена оценка возможностей создания сельскохозяйственной консалтинговой региональной службы в Сокальском районе Львовской области. Определены издержки создания и содержания консалтинговой региональной службы, рассчитан ожидаемый объем ее годовой прибыли.

Предложены результаты решения экономико-математической модели оптимизации транспортных расходов предприятия. Их использование позволит сократить расходы на горюче-смазочные материалы, что в свою очередь обеспечит высокий уровень экономической эффективности производства и минимизацию транспортных расходов на сбыт продукции.

Ключевые слова: сельскохозяйственные предприятия, организация, производство, сбыт, консалтинг.

Abstract

Bruch O.O. The organization of production and marketing in agribusiness. - Manuscript.

Thesis by a candidate for a degree in economic sciences (Candidate of economic sciences) on the specialty 08.00.04 - economics and management of businesses (by the type of their economic activity). - Lviv National Agrarian University, Lviv, 2011.

This thesis summarizes the theoretical and methodological bases of production and marketing of agribusinesses. It analyzes the current situation and main trends of development in agricultural markets, production and marketing of agricultural products. It also assesses the efficiency of agricultural businesses, evaluates the ways of improving production and marketing of agricultural enterprises, improves the model of agricultural business on the agricultural market, deals with the issue of minimization of transportation costs in agribusiness.

Key words: agribusinesses, organization, production, sale, consulting.

Размещено на Allbest.ru