Регулятивні інструменти посилення соціальної відповідальності бізнесу в системі національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

РЕГУЛЯТИВНІ ІНСТРУМЕНТИ ПОСИЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківської справи Чернігівського державного інституту економіки і управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Чернігів

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кичко Ірина Іванівна, Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, завідувач кафедри фінансів, управління персоналом та економіки праці

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Баюра Дмитро Олександрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки

кандидат економічних наук, доцент Кондиріна Анжеліка Георгіївна, Науково-дослідний економічний інститут, докторант

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного інституту економіки і управління за адресою: м. Чернігів, вул. Стрілецька, 1.

Автореферат розісланий «11» березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, В. Г. Маргасова кандидат економічних наук, доцент

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Загальносвітовою тенденцією розвитку суспільства на початку третього тисячоліття є об'єктивний процес соціалізації економічних відносин, що характеризується підпорядкуванням економіки потребам та інтересам індивідів. З одного боку, соціалізація є закономірною відповіддю на негативні наслідки функціонування ринку (бідність, безробіття, екологічні кризи тощо), а з іншого - вона породжена загальною логікою суспільного прогресу, коли висококваліфіковані людські ресурси та соціальна сталість починають становити внутрішню потребу самої ринкової економіки і, водночас, виступати важливою умовою її розвитку. Орієнтація підприємництва лише на економічні результати втрачає безумовну значимість, тоді як його соціальна складова стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності. Соціальна відповідальність бізнесу, виступаючи невід'ємним елементом сучасної підприємницької практики, породжує фінансові потоки на макроекономічному рівні. З метою їх оптимізації у розвинених країнах застосовується широкий спектр інструментів державного регулювання.

Актуальності темі додає офіційне приєднання України до рамкового документу Організації Об'єднаних Націй «Порядок денний на ХХІ століття» та підписання ряду міжнародних договорів, які зобов'язують нашу державу здійснити розробку та впровадження стратегії сталого розвитку. Однією із головних її складових є соціальна відповідальність бізнесу, яка, по суті, виступає внеском підприємницького сектору у довгостроковий сталий розвиток суспільства.

Серед науковців, у працях яких досліджено теоретичні основи соціальної відповідальності бізнесу та її регулювання, слід відзначити таких зарубіжних вчених, як: М. Альбер, М. Беньоф, Ю. Благов, Г. Боуен, Н. Волгін, Дж. Грейсон, О. Данілова, К. Девіс, П. Друкер, С. Івченко, Е. Карнегі, А. Керолл, Т. Короткова, Ф. Котлер, М. Крамер, К. Левін, Н. Лі, С. Літовченко, Д. Маврідіс, Е. Мейо, С. Перегудов, М. Портер, О. Романова, Е. де Сото, М. Фрідмен, Р. Фрімен, В. Хойєр, Ф. Хайєк, А. Чубала та інші. Вагомий внесок у розробку теоретичних і прикладних аспектів соціально-відповідальної поведінки компаній зробили такі українські вчені, як: І. Акімова, Д. Баюра, Н. Водницька, В. Геєць, О. Грішнова, Л. Грицина, І. Каленюк, І. Колмакова, А. Колот, А. Кондиріна, Т. Косова, В. Лисогор, В. Марченко, А. Марцинків, С. Мельник, П. Орлов, В. Осецький, О. Осінкіна, А. Садєков, Ю. Саєнко, М. Стародубська, О. Степанова, Н. Супрун, Л. Ткаченко, А. Чухно, В. Шаповал та інші.

Разом з тим, потребують удосконалення теоретико-методологічні засади реалізації соціальної відповідальності бізнесу як невід'ємної складової підприємництва в системі національної економіки. Відсутність в Україні концептуальних засад регуляторного впливу на соціальну відповідальність бізнесу, науково обґрунтованих його принципів, важелів та інструментів, адаптації світового досвіду з цих питань до особливостей економічного розвитку нашої країни обумовлюють гостру необхідність та доцільність комплексного економічного дослідження цих питань, підсилюють їх прикладну значущість. Все це зумовило вибір теми дисертації, визначило її мету й основні дослідницькі завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках науково-дослідної роботи Чернігівського державного інституту економіки і управління за темою „Розвиток банківської системи та підвищення її ролі у вирішенні соціальних проблем регіону” (державний реєстраційний номер № 0105U008286), в якій особисто автором обґрунтовано доцільність розширення соціальних функцій бізнесу, зокрема фінансово-кредитних установ, та необхідність підвищення їх ролі у вирішенні соціально-економічних проблем.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення особливостей становлення й ефективної реалізації соціальної відповідальності бізнесу як необхідної складової розвитку національної економіки та розробка науково обґрунтованого механізму державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу.

Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи визначені такі конкретні завдання:

дослідити еволюцію соціальної відповідальності бізнесу в контексті розвитку методологічних підходів до її тлумачення;

розкрити сутність, форми прояву, систему об'єктів та суб'єктів соціальної відповідальності бізнесу;

визначити внутрішній та зовнішній потенціал соціальної відповідальності бізнесу для забезпечення сталого розвитку національної економіки;

систематизувати принципи та інструменти державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу;

обґрунтувати концептуальні основи механізму державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу;

дослідити особливості регулювання соціальної відповідальності бізнесу в умовах циклічності економіки;

визначити фактори впливу на соціальну відповідальність бізнесу та оцінити ступінь її залежності від основних із них;

обґрунтувати напрямки розвитку регуляторної політики в контексті посилення соціальної відповідальності бізнесу.

Об'єктом дослідження виступають процеси розвитку та регулювання соціальної відповідальності бізнесу.

Предметом дослідження є особливості становлення та інструменти реалізації регуляторної політики посилення соціальної відповідальності бізнесу в національній економіці України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, теорій соціальної ринкової економіки та постіндустріального суспільства, концепції сталого розвитку.

В ході дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні економічні методи, а саме: діалектичний метод, методи аналізу і синтезу (при дослідженні сутності соціальної відповідальності бізнесу, особливостей її регулювання в умовах циклічності економіки, міжнародного досвіду її регулювання), метод історико-логічного аналізу (для вивчення зародження і розвитку економічної думки щодо соціальної відповідальності бізнесу); метод системного аналізу (при дослідженні об'єктів та суб'єктів соціальної відповідальності бізнесу, принципів та інструментів її державного регулювання); методи системно-структурного аналізу (при обґрунтуванні потенціалу соціальної відповідальності бізнесу для забезпечення сталого розвитку національної економіки, побудові структури механізму її державного регулювання); статистичний та графічний методи (під час обробки і узагальнення статистичних даних), методи кількісних та якісних порівнянь (при аналізі результативності соціальних інвестицій бізнесу). Аналіз факторів, що впливають на соціальну відповідальність бізнесу, і залежності витрат підприємств на неї від основних факторів проведені за допомогою графічного, факторного методів, кореляційно-регресійного аналізу.

Теоретичною основою дисертації є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з відповідної проблематики.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, декларації Міжнародної організації праці, статистичні та аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, представництва ООН в Україні та Білорусі, результати спільного дослідження Київського міжнародного інституту соціології та Благодійного фонду «Демократичне суспільство», а також Інституту реформ та Представництва фонду Конрада Аденауера в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі на основі комплексного аналізу і осмислення сучасних теоретичних підходів щодо феномену соціальної відповідальності бізнесу виявлено особливості його становлення і реалізації, визначено регулятивні інструменти впливу на нього. Крім того, обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення механізму державного регулювання в контексті посилення соціальної відповідальності бізнесу. Основні результати дослідження, які містять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано авторський підхід з аналітичним інструментарієм оцінки потенціалу соціальної відповідальності бізнесу для забезпечення сталого розвитку національної економіки, що дозволило виокремити внутрішній потенціал формування окремих бізнесових структур з високим ступенем реалізації соціальної функції (створення умов для розкриття працівниками своїх здібностей, навичок, знань та відповідного зростання їх добробуту, модернізація обладнання, використання ресурсозаощаджуючих технологій і забезпечення екологічного характеру виробництва) та зовнішній потенціал формування інституту соціально відповідального бізнесу в структурі національної економіки (сплата податків, чесна конкуренція та справедлива цінова політика, охорона навколишнього середовища, участь бізнесу у подоланні економічних криз, благодійність, волонтерська робота персоналу, науково-дослідна робота);

на основі всебічного аналізу соціальної відповідальності бізнесу обґрунтована необхідність включення її до системи вмонтованих стабілізаторів економіки, реалізація чого стає можливою через побудову ефективного інституційного механізму оптимального поєднання фіскальних інтересів держави, економічних інтересів бізнесу та соціальних інтересів суспільства; показано, що формування соціальної відповідальності бізнесу в якості постійно діючого інструменту антициклічної політики можливе на основі впровадження стимулюючих та випереджаючих заходів з метою недопущення різкого падіння її рівня під час економічних криз та використання накопиченого потенціалу під час росту економіки;

удосконалено:

структуру регулятивного механізму соціальної відповідальності бізнесу, в межах якого обґрунтовано сукупність цілей її державного регулювання (економічні, політичні, соціальні, екологічні), методів (економічні, правові, організаційні, інформаційні) з відповідною системою інструментів, а також основні напрями державної політики у сфері соціальної відповідальності бізнесу;

теоретико-методологічні засади соціальної відповідальності бізнесу за рахунок ідентифікації її функцій, які розкривають роль соціальних ініціатив підприємництва в економічній системі: ціннісної (аксіологічної), мотиваційної, економічної, соціальної, комунікативної, функції формування репутації та іміджу, інформаційної, що дозволило надати авторське тлумачення феномену соціальної відповідальності бізнесу, яке, на відміну від існуючих наукових підходів, враховує його значення для розвитку національної економіки і трактується як стратегія здійснення бізнесової діяльності, яка, ґрунтуючись на матеріальних та духовних цінностях, виступає важливою передумовою сталого розвитку та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки і потребує зваженого поєднання механізмів державного та ринкового регулювання;

систематизацію науково-практичних підходів, що еволюціонували в процесі соціально-економічного розвитку суспільства, шляхом їх класифікації: неприйняття концепції соціальної відповідальності бізнесу та відданість неоліберальній системі цінностей (соціальна відповідальність підприємств обмежена сплатою податків, зарплат); декларативний підхід (ігнорування підприємствами принципів соціальної відповідальності або здійснення мінімальних соціальних витрат, при цьому соціальна відповідальність присутня на рівні гасел, приєднання до різноманітних соціальних декларацій тощо); комерційний підхід (соціальні витрати бізнесу трактуються як соціальні інвестиції та розглядаються з точки зору економічної привабливості, зростання прибутковості, конкуренто-спроможності чи набуття інших переваг для бізнес-установи); альтруїстичний підхід (здійснення бізнесом соціальних вкладень задля добробуту конкретної особи, спільноти, держави чи природи, не сподіваючись на отримання вигод для самої компанії); комплексний підхід (поєднання комерційних та морально-ціннісних аспектів соціальної відповідальності бізнесу);

дістали подальшого розвитку:

методичні засади організації державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу в умовах циклічності економіки на основі ґрунтовного аналізу особливостей ринкових факторів впливу на соціальну складову підприємництва, виявлення їх недоліків та слабких місць, при цьому розроблені методичні підходи до визначення впливу на рівень соціальної відповідальності бізнесу таких макроекономічних показників, як фінансовий результат підприємств і кількість об'єднань громадян, що діють на території країни, крім того, доведено, що державне регулювання соціальної відповідальності бізнесу повинно мати різні пріоритети відповідно до стадії економічного циклу;

методичний апарат оцінки результативності соціальних інвестицій бізнесу, в основу якого покладено систему відповідних індикаторів (кількісних та якісних індексів); запропоновано розрахунок кількісних індексів соціальних інвестицій бізнесу на макроекономічному рівні, що враховують діагностику абсолютної та відносної величини соціальних витрат з метою більш об'ємної та точної характеристики динаміки та інтенсивності соціальних інвестицій бізнесу;

обґрунтування напрямків удосконалення державної регуляторної політики через окреслення ролі основних інституцій (державних органів, бізнес-структур, профспілок, організацій споживачів, благодійних та громадських організацій, політичних партій, церкви, засобів масової інформації, міжнародних організацій, науково-дослідних та освітніх установ) у посиленні соціальної відповідальності бізнесу в Україні, що дало змогу зробити висновок про необхідність активізації функцій держави щодо її розвитку, при цьому здійснено систематизацію принципів державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу шляхом їх ідентифікації, конкретизації та доповнення. бізнес національний економіка

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення розроблених автором у дисертації теоретичних положень, висновків та рекомендацій полягає у тому, що вони можуть бути використані органами державної влади при розробці ефективного механізму державного регулювання в контексті посилення соціальної відповідальності бізнесу, а також підприємницькими структурами у процесі розвитку соціальної складової їхньої діяльності. Зокрема, результати дослідження використовувалися у навчальному процесі Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці при викладанні дисциплін «Державне регулювання економіки», «Управління трудовим потенціалом», «Економіка праці та соціально-трудові відносини» (довідка № 436а від 26.05.2010 р.), а також Українсько-Російського інституту у м. Чернігові Московського державного відкритого університету при викладанні таких дисциплін, як “Економічна теорія”, “Управління персоналом”, “Економічні стимули, соціальні гарантії в умовах ринкової економіки” (довідка № 120/1 від 27.04.2010 р.).

Результати дисертаційної роботи знайшли практичне використання в діяльності управління Національного банку України в Чернігівській області (довідка № 08-110/174 від 14.01.2011 р.) і Чернігівського обласного управління Ощадного банку України (довідка № 1893 від 09.06.2010 р.), а також в роботі ВАТ ЧШФ «Елегант» (довідка № 521 від 12.05.2010 р.).

Особистий внесок автора. Наукові результати, висновки і пропозиції, подані в дисертації, автор одержав самостійно. У роботі викладено авторський підхід до визначення регулятивних інструментів щодо соціальної відповідальності бізнесу з метою її посилення в національній економіці. Внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях, серед яких: міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічний розвиток регіонів України: проблеми науки та практики» (Харків, 2007), міжнародна науково-практична конференція «Стратегии развития Украины в глобальной среде» (Симферополь, 2007), міжвузівський круглий стіл «Вплив фінансово-кредитної системи на соціально-економічні відносини регіону» (Чернігів, 2007), науково-практична конференція викладачів та студентів «Сучасні тенденції розвитку економіки, освіти та науки в контексті євроінтеграції» (Чернігів, 2007), міжвузівський круглий стіл «Вплив держави та банків на зростання заощаджень населення» (Чернігів, 2008), всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку економіки, освіти та науки в контексті євроінтеграції» (Чернігів, 2008), міжнародна науково-практична конференція «Імперативи розвитку України в умовах глобалізації» (Чернігів, 2008), межвузівська науково-практична конференція «Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества» (Чернігів, 2009), міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку в трансформаційний період» (Чернігів, 2009), міжнародна науково-практична конференція «Імперативи розвитку України в умовах глобалізації» (Чернігів, 2009), всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі» (Чернігів, 2010), межвузівська науково-практична конференція «Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества» (Чернігів, 2010).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 22 наукових працях, серед яких: 8 статей у фахових виданнях, 14 публікацій в інших виданнях - загальним обсягом 5,5 друк.арк., з них особисто автору
належить - 5,0 друк.арк.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота в повному обсязі займає 242 сторінок друкованого тексту, містить 19 таблиць на 12 сторінках (з них 6 таблиць займають окремі сторінки), 15 рисунків на 10 сторінках (з них 3 рисунки займають окремі сторінки). Список використаних джерел становить 212 найменувань і займає 24 сторінки, 5 додатків розміщені на 19 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об'єкт, предмет та основні завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів.

Перший розділ „Теоретико-методологічні основи дослідження соціальної відповідальності бізнесу” присвячений дослідженню зародження та розвитку наукової думки і з'ясуванню сутності соціальної відповідальності бізнесу, аналізу її потенціалу для зростання національної економіки, а також дослідженню структури механізму державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу.

На основі проведеного дослідження існуючих підходів автором доведена відсутність єдиного визначення соціальної відповідальності бізнесу у науковій літературі. В дисертаційній роботі обґрунтовано тлумачення її як стратегії здійснення бізнесової діяльності, яка, ґрунтуючись на матеріальних та духовних цінностях, виступає важливою передумовою сталого розвитку та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки і потребує зваженого поєднання механізмів державного та ринкового регулювання.

Соціальна відповідальність бізнесу являє собою складний багатоаспектний феномен, що має історичні, економічні, екологічні, релігійні та політичні передумови становлення. Автором систематизовані науково-практичні підходи до реалізації соціальної відповідальності підприємницьких структур, а саме: 1) неприйняття концепції соціальної відповідальності бізнесу та відданість неоліберальній системі цінностей. Прихильники такого підходу не вважають зазначену концепцію обґрунтованою та корисною і вбачають соціальну відповідальність підприємств лише у сплаті податків, зарплат, а також діяльності у рамках правового поля; 2) декларативний підхід, що на практиці близький до неприйняття та полягає в ігноруванні її принципів або здійсненні мінімальних соціальних витрат. При цьому соціальна відповідальність присутня на рівні гасел, приєднання до різноманітних соціальних декларацій тощо; 3) комерційний підхід, при якому соціальні витрати бізнесу трактуються як соціальні інвестиції та розглядаються, як і інші вкладення капіталу, з точки зору економічної привабливості, зростання прибутковості, конкурентоспроможності чи набуття інших переваг для бізнес-установи (наприклад, долучення до спеціальних програм фінансування, податкових пільг тощо). По суті справи, це означає фокусування уваги на комерційних аспектах соціальної відповідальності та перетворення її самої на бізнес; 4) альтруїстичний підхід, що передбачає здійснення соціальних вкладень підприємством задля добробуту конкретної особи, спільноти, держави чи природи, не сподіваючись на отримання вигод для самої компанії. У рамках такого підходу найчастіше реалізуються різноманітні благодійні програми, що не піддаються широкому розголосу; 5) комплексний підхід, який передбачає поєднання комерційних та морально-ціннісних аспектів соціальної активності підприємництва.

Роль соціальної відповідальності бізнесу в економічній системі більш повно розкривається у функціях, які вона виконує, серед них: ціннісна (аксіологічна), мотиваційна, економічна, соціальна, комунікативна, функція формування репутації та іміджу, інформаційна.

У роботі встановлено, що роль соціальної відповідальності бізнесу в розвитку національної економіки має внутрішній та зовнішній вимір. Внутрішній вимір полягає у виконанні соціальної функції в межах свого підприємства, його потенціал розкрито в процесі кругообороту капіталу і фінансових потоків, що обслуговують всі стадії. Якщо в класичній ринковій економіці на утримання робочої сили спрямовувалась лише заробітна плата, то сьогодні це набагато ширший спектр фінансових потоків. До того ж розширюється спектр та здійснюється оптимізація фінансових потоків, які спрямовуються на закупівлю і експлуатацію засобів виробництва. Результатом реалізації зазначеного потенціалу є зростання якості трудових ресурсів національної економіки, освітнього, професійного, духовного рівня населення, продуктивності праці, ВВП, здоров'я працюючих, модернізація обладнання, зниження державних витрат на охорону здоров'я, вирішення екологічних та соціальних проблем, зниження рівня соціальної напруги і конфліктів.

Зовнішній потенціал розкривається через формування соціально відповідального бізнесу в структурі національної економіки. Його основними складовими є сплата підприємництвом податків до бюджету, чесна конкуренція та справедлива цінова політика, охорона навколишнього середовища, участь бізнесу у подоланні економічних криз, благодійність, волонтерська робота персоналу тощо. Важливо, щоб реалізація зазначеного потенціалу здійснювалась із врахуванням довгострокових наслідків підприємницьких рішень і дій для економічного, соціального та екологічного розвитку національної економіки, її пріоритетів та цілей. Реалізація зовнішнього потенціалу соціальної відповідальності бізнесу сприяє зростанню національної економіки, її конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості; міжнародного іміджу держави; мінімізації негативних наслідків циклічності економіки; покращення стану навколишнього середовища, економічного, соціального, політичного клімату.

Автором розкрито зміст основних методологічних підходів щодо регулювання соціальної відповідальності бізнесу (ринковий, підходи з позицій державного регулювання, корпоративного сумління та зацікавлених сторін) і обґрунтована необхідність її державного регулювання.

На основі комплексного аналізу існуючої практики регулювання соціальної відповідальності бізнесу автором побудовано механізм її державного регулювання, що включає концептуальні положення, цілі, методи, інструменти та основні напрями державної політики (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура механізму державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу

Розробка державної політики регулювання соціальної відповідальності бізнесу має спиратися на чітко визначену методологічну основу. Враховуючи зазначене, в дисертаційній роботі виділені мета та пріоритети такого державного регулювання, а також здійснена авторська систематизація його принципів, що включає принципи добровільності, соціального партнерства, соціальної відповідальності держави, прозорості співпраці, державного контролю, наукової обґрунтованості, економічної ефективності, економії, економічної зацікавленості бізнесових структур, відповідності стадії економічного циклу, гнучкості. Реалізація зазначених принципів має бути забезпечена відповідною системою інструментів, серед яких визначені інструменти прямого та опосередкованого державного впливу.

Другий розділ „Аналіз регуляторної політики щодо соціальної відповідальності бізнесу ” присвячений аналізу інституціоналізації процесу формування соціальної відповідальності бізнесу, визначенню особливостей її ринкового і державного регулювання в умовах циклічності економіки розвитку, а також оцінці впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на соціальну складову підприємництва.

Автором окреслено ряд інституцій (держава, громадські, профспілкові, благодійні, релігійні, міжнародні організації, науково-дослідні та освітні установи, засоби масової інформації тощо), які відіграють важливу роль у процесі становлення соціальної відповідальності бізнесу, ідентифіковано їх концептуальні характеристики та особливості впливу на соціальну активність підприємництва. В дисертації обґрунтовано висновок, що на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України існує нагальна необхідність активізації роботи держави у напрямку посилення соціальної відповідальності бізнесу та прийняття на себе важливої ролі у цьому процесі.

Основними показниками соціальної відповідальності бізнесу визначено заробітну плату персоналу; податки, сплачені підприємництвом; витрати на благодійність; екологічні платежі та витрати на науково-технічну роботу.

Аналіз статистичних даних щодо обсягів коштів, витрачених підприємствами України на заходи соціальної відповідальності щорічно у 2000-2009 рр., дозволив констатувати, що за цей період вони номінально зросли більш ніж у 6 разів, зросла також їх частка в структурі виробленої продукції. У 2009 році відмічалось зниження зазначених витрат у номінальному вираженні, однак, у структурі виробленої продукції їх частка все ж зросла (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка витрат підприємств на заходи соціальної відповідальності в структурі виробленої продукції у 2000-2009 рр.

Джерело: складено автором за даними Держкомстату України

Автором обґрунтовані особливості державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу в умовах циклічності економіки, проаналізовано характеристики її ринкового регулювання на різних стадіях економічних циклів, зроблено висновок про необхідність різних пріоритетів державного впливу на соціальну компоненту діяльності підприємницьких структур відповідно до стадій середньострокових циклів (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Пріоритети державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу на різних стадіях економічного циклу

Запропонована ідея розгляду соціальної відповідальності бізнесу в якості вмонтованого стабілізатора економіки, що передбачає встановлення її мінімального рівня відповідно до потреб суспільства і можливостей бізнесу на різних стадіях економічного циклу. З одного боку, стимулюється більший рівень соціальної активності підприємств на добровільних засадах, з іншого, за допомогою примусових, стимулюючих, забороняючих, стримуючих заходів державні органи захищають суспільство від негативного впливу господарювання у тій мірі, якої вимагають темпи зростання чи падіння економіки.

Спираючись на побудовану економетричну регресійну модель, у дисертаційній роботі доведено, що на стадіях пожвавлення та підйому економіки обсяг витрат на соціальну відповідальність бізнесу значною мірою залежить від фінансового результату підприємств та кількості об'єднань громадян, що впливають на підприємництво. Має місце значна кореляція соціальних витрат підприємств від одного з факторів моделі при незмінності іншого фактора. Причому, залежність від фінансового результату вища, ніж від кількості об'єднань громадян, що підтверджується частковими коефіцієнтами кореляції та бета-коефіцієнтами.

Третій розділ „Регуляторна компонента посилення соціальної відповідальності бізнесу ” присвячений дослідженню процесу становлення соціально відповідального бізнесового сектору економіки України, аналізу результативності соціальних інвестицій бізнесу, окресленню перспектив розвитку регулювання соціальної відповідальності бізнесу в нашій державі з врахуванням міжнародного досвіду.

В дисертації доведено положення про те, що соціальна відповідальність українського бізнесу за часів незалежності нашої держави мала далеко не однаковий рівень, а іноді повністю нівелювалась. Крім того, окреслено причини, що підштовхують українські підприємства до посилення соціальної відповідальності, та чинники, які перешкоджають цьому.

Автор приходить до висновку, що сучасний стан соціальної складової підприємництва в Україні можна охарактеризувати наступним чином: соціальна відповідальність не є частиною стратегії українських підприємств, відсутня сформована культура соціальних ініціатив бізнесу. Разом з тим, сучасний етап за умови адекватної державної політики може стати базовим для реального впровадження системи соціальної відповідальності бізнесу.

В роботі розглянуто Податковий кодекс України, прийнятий 02.12.2010 р., в контексті його впливу на розвиток соціальної відповідаль-ності бізнесу. Виявлено, що затверджені в кодексі положення сприятимуть розвитку соціальної складової підприємництва, зокрема започаткуванню та ефективному функціонуванню недержавних пенсійних фондів, благодійності, спонсорству, розвитку соціальної інфраструктури бізнесу, підтримці національної культури, науки, спорту, розвитку та соціальному захисту персоналу тощо. Однак, зазначений документ потребує подальшого удосконалення у напрямку правового закріплення інструментів посилення соціальної відповідальності бізнесу в Україні, зокрема оподаткування сум, переданих платниками податків в ендаумент-фонди, оподаткування відсотків, нарахованих по них, тощо.

Складною науковою задачею є оцінка результативності соціальних інвестицій бізнесу. Автором обґрунтована доцільність застосування для макроекономічного аналізу оцінки на основі кількісних індексів соціальних інвестицій, розроблених російськими науковцями. Доповнено існуючу методику використанням кількісних індексів, які показують обсяг соціальних інвестицій, що припадає на одного жителя країни, на одне підприємство країни, а також його частку в структурі ВВП (табл. 2), що дозволило запропонувати більш глибоку та всебічну оцінку результативності соціальних інвестицій бізнесу на макроекономічному рівні.

З огляду на досвід застосування соціальної відповідальності бізнесу в розвинених країнах, доведено, що її реалізація в українській економіці сприятиме вирішенню таких завдань: сталому розвитку національної економіки та забезпеченню її конкурентоспроможності, покращенню міжнародного іміджу країни та вітчизняних підприємств, залученні інвестицій і формуванні сприятливого інвестиційного клімату, зниженні соціальної напруги у суспільстві, покращенні трудових відносин, навколишнього середовища, прискоренні інноваційного та регіонального розвитку, закріпленні благодійницької культури тощо.

Таблиця 2 Кількісні індекси оцінки соціальних інвестицій бізнесу

Джерело: складено та удосконалено автором на основі [Доклад о социальных инвестициях в России за 2004 год [Электронный ресурс] / [Акопян А. Р., Балацкий Е. В., Графский С. В. и др.]; под общ. ред. С. Е. Литовченко. - М.: Ассоциация менеджеров, 2004. - 80 с. - Режим доступу: http://www.undp.ru/download.phtml?$350]

Аргументовано, що державне регулювання соціальної відповідальності бізнесу в Україні потребує удосконалення інструментарію економічних, правових, організаційних та інформаційних методів регулювання з врахуванням міжнародного досвіду та особливостей економічного розвитку нашої держави, зокрема: створення відповідного інституційного середовища; посилення інформаційно-просвітницької роботи владних органів; сприяння розвитку соціальної звітності підприємств, аудиту та консалтингу у цій сфері; включення соціальної відповідальності бізнесу до елементів антикризової державної політики; формування благодійницької культури, сприяння розвитку ендаументу як ефективного фінансового інструменту; залучення освітніх та наукових установ до зазначеного процесу та інші.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо розвитку наукових основ процесу державного регулювання соціальної відповідальності бізнесових структур. Результати дослідження дають змогу зробити низку висновків та пропозицій:

Постіндустріальний етап розвитку суспільства та утвердження економіки знань поставили питання відповідального ведення бізнесу в один ряд з найважливішими чинниками розвитку національної економіки. Сутність та межі соціальної відповідальності бізнесу, яка є надзвичайно складним і багатоаспектним феноменом, мають різні трактування в економічній науці. Проведений у роботі глибокий критичний аналіз основних концепцій соціальної відповідальності підприємництва показав, що в історичній ретроспективі еволюція поглядів на неї пройшла шляхом від сприйняття її в якості соціального навантаження до перетворення на економічно вигідну діяльність. Розділяють вузьке та широке розуміння змісту соціальної відповідальності бізнесу. У вузькому розумінні вона включає тільки обмежені обов'язкові внутрішні заходи, сплату податків та благодійність, при широкому - передбачає масштабні внутрішні соціальні програми та комплексну відповідальність перед суспільством. На думку автора, її слід визначити як стратегію здійснення бізнесової діяльності, що ґрунтуючись на матеріальних та духовних цінностях, виступає важливою передумовою сталого розвитку та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки і потребує зваженого поєднання механізмів державного та ринкового регулювання.

Встановлено, що підприємницькі структури різних масштабів, форм власності та напрямків діяльності виступають суб'єктами, що несуть соціальну відповідальність перед широким колом об'єктів, а саме власниками, акціонерами, найманими працівниками, споживачами, партнерами, місцевою громадськістю, національною економікою, міжнародною спільнотою.

Визначено, що соціальна відповідальність бізнесу має значний потенціал для сталого розвитку національної економіки, який має внутрішній та зовнішній виміри. Нарощення внутрішнього потенціалу означає, що бізнес все більше приймає на себе патерналістські функції по відношенню до свого персоналу, створюючи умови для розкриття працівниками своїх здібностей, знань, талантів і трансформації їх у реальний фактор зростання національної економіки. До того ж, розширення спектру і оптимізація фінансових потоків, які спрямовуються на закупівлю та експлуатацію засобів виробництва, дозволяє здійснити модернізацію обладнання, економно використовувати ресурси країни, знизити державні витрати тощо. Реалізація зовнішнього потенціалу, що включає сплату податків, чесну конкуренцію, справедливу цінову політику, охорону навколишнього середовища, участь бізнесу у подоланні економічних криз, благодійність, волонтерську роботу персоналу, науково-дослідну роботу, також відіграє важливу роль у розвитку національної економіки, дозволяє оптимізувати структуру витрат та доходів країни, ефективно розподіляти національний дохід тощо.

Глибокий аналіз теорій державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу дозволив систематизувати його принципи та інструменти. Визначено, що до основних інструментів прямого впливу належать: розвиток нормативно-правової бази, державне замовлення, пріоритети державних інвестицій та державної підтримки підприємств, види і ставки податків, податкові пільги для бізнесу, спеціальні програми фінансової підтримки підприємств (зокрема пільгове кредитування), соціальні, екологічні стандарти, стандарти якості та звітності, економічні санкції, ліцензії, морально-етична політика та інформаційно-просвітницька робота. Інструментами опосередкованого впливу є розвиток співпраці органів влади з організаціями громадянського суспільства, політика сприяння меценатству, благодійності, спонсорству, організаційно-правова підтримка некомерційних організацій та удосконалення механізму їх фінансової підтримки, податкові пільги для організацій громадянського суспільства.

Розробка ефективного механізму державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу зумовлює необхідність чіткого визначення його структури та цілей функціонування. До зазначеного механізму було включено концептуальні засади, цілі, напрями, методи та інструменти впливу на підприємництво. Цілі державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу були умовно поділені на економічні (зростання конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості, експортного та трудового потенціалу національної економіки, перехід держави до сталого економічного розвитку, забезпечення стабільності соціально-економічної сфери, згладжування циклічності економіки тощо), політичні (захист прав працюючих, інвесторів, споживачів та населення країни в цілому, підвищення довіри до національної економіки та її підприємницького сектору зокрема, забезпечення чесної конкуренції, зниження корупції), соціальні (соціальний захист населення, зниження соціальної напруги у суспільстві, покращення здоров'я та подовження тривалості життя громадян країни, забезпечення зайнятості, зокрема молодих спеціалістів, жінок, інвалідів) та екологічні (покращення стану довкілля, досягнення високого рівня екологічності продукції національної економіки; мінімізація шкідливого впливу виробництва на працівників, мешканців, які проживають поблизу них; захист від негативного екологічного впливу закордонних підприємств). Окреслено методи (економічні, правові, організаційні, інформаційні) та відповідну систему інструментів.

На соціальну відповідальність бізнесу, її масштаби значний вплив справляє циклічність розвитку економіки. Зміна рівня соціальної відповідальності бізнесу, що яскраво виражена на різних стадіях економічного циклу, породжує потужну переорієнтацію макроекономічних фінансових потоків, яка відбивається на дефіциті/профіциті державного бюджету та соціальному забезпеченні населення. Державне регулювання соціальної складової підприємництва повинно мати різні пріоритети у відповідності до стадії циклу.

Рівень розвитку соціальної складової підприємництва знаходиться під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Факторами, що піддаються кількісному вимірюванню та є придатними для економіко-математичного моделювання, визначено фінансовий результат підприємств (внутрішній фактор) та кількість об'єднань громадян (зовнішній фактор). Наукова гіпотеза про високий ступінь залежності соціальної відповідальності бізнесу від цих факторів була підтверджена за допомогою дослідження кількісного зв'язку між зазначеними показниками шляхом факторного аналізу.

У сучасних умовах господарювання внаслідок парадигмальних здвигів світового розвитку значно зросло значення соціального фактору у суспільному розвитку, в якому важливу роль відіграє підприємницкий сектор. Дослідження міжнародного досвіду свідчить, що країни з розвиненою економікою визначають в якості перспективи свого подальшого розвитку модель соціально орієнтованої економіки, ефективно впроваджують концепцію сталого розвитку. При цьому наголос робиться на необхідності залучення до цього процесу бізнесових структур та посиленні їхньої соціальної відповідальності. Виявлення і оцінка тенденцій становлення соціальної відповідальності бізнесу в нашій державі дали змогу констатувати, що в Україні головну роль у процесі переорієнтації бізнесу та створенні господарського порядку, при якому ринок підпорядковується соціальним цілям, має взяти на себе держава, створивши ефективний, зважений, науково обґрунтований механізм державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Царик І. М. Ризики соціальних проектів та методи їх зниження / І. М. Царик // Вісник Черніг. держ. технол. ун-ту: збірник. - 2007. - № 31. - С. 192-196. (0,3 друк. арк.)

8. Царик І. М. Особливості ринкового та державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу в умовах циклічності економіки / І. М. Царик // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 1. - С. 155-159. (0,3 друк. арк.)

9. Царик І. М. Ризики соціальних проектів, управління ризиками та методи їх подолання / І. М. Царик // Соціально-економічний розвиток регіонів України: проблеми науки та практики: міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 квіт. 2007 р.: тези доповідей - X.: ВД "ІНЖЕК", 2007. - С. 67-70. (0,2 друк. арк.)

10. Царик І. М. Сучасний рівень розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні / І. М. Царик // Стратегии развития Украины в глобальной среде: материалы междунар. науч.-практ. конф., 26-28 окт. 2007 г. - Симферополь: издат. центр Крым. ин-та бизнеса, 2007. - С. 132-134. (0,2 друк. арк.)

11. Царик І. М. Роль банків у реалізації соціальних проектів на ринку житла / І. М. Царик // Сучасні тенденції розвитку економіки, освіти та науки в контексті євроінтеграції: XI наук.-практ. конф. викладачів, співробітників та студентів ЧДІЕУ: тези доповідей. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2007. - С. 50-51. (0,1 друк. арк.)

12. Царик І. М. Банки як суб'єкти реалізації соціальних проблем регіону (на прикладі КБ «Столиця») / І. М. Царик // Вплив фінансово-кредитної системи на соціально-економічні відносини регіону: зб. матеріалів міжвузів. круглого столу. - Чернігів: КП «Чернігівські обереги», 2007. - С. 24-26. (0,1 друк. арк.)

13. Царик І. М. Соціальна відповідальність українських підприємств як вимога глобалізації / І. М. Царик // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 24-26 вер. 2008 р.- Чернігів: ЧДІЕУ, 2008.- С. 152-154. (0,2 друк. арк.)

14. Царик І. М. Перспективні напрямки розміщення ресурсів банківських установ при вирішенні соціальних проблем регіону / І. М. Царик // Звіт з науково-дослідної роботи кафедри банківської справи ЧДІЕУ по темі «Розвиток банківської системи та підвищення її ролі у вирішенні соціально-економічних проблем регіону». - Чернігів: ЧДІЕУ, 2008. - С. 35-50. (0,6 друк. арк.)

15. Царик І. М. Формування ідей впливу держави на соціальну відповідальність бізнесу у рамках американського інституціоналізму початку XX століття / І. М. Царик // Сучасні тенденції розвитку економіки, освіти та науки в контексті євроінтеграції: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 3-4 квіт. 2008 р. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2008. - С. 32-33. (0,1 друк. арк.)

16. Царик І. М. Вплив соціальної відповідальності банку на розмір депозитного портфеля / І. М. Царик // Вплив держави та банків на формування і розміщення заощаджень населення: збірник матеріалів міжвуз. Круглого столу. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2008. - С. 12-15. (0,2 друк. арк.)

17. Царик И. Н. Ретроспективный анализ динамики общественных организаций в Украине / И. Н. Царик // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества: материалы VIII межвуз. науч.-практ. конф., 15 апр. 2009 г. - Чернигов: Укр.-рос. ин-т (филиал) в
г. Чернигове Моск. гос. откр. ун-та, 2009. - С. 240-241. (0,1 друк. арк.)

18. Царик І. М. Перспективи розвитку державного регулювання соціальної направленості діяльності бізнесових структур / І. М. Царик // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку в трансформацій-ний період: міжн. наук.-практ. конф. аспірантів, молодих вчених та студентів, 3-4 черв. 2009 р.: тези доповідей. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2009. -
С. 72-73. (0,1 друк. арк.)

19. Царик І. М. Підприємницька діяльність та ризики соціальної напруги у суспільстві / І. М. Царик // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 черв. 2009 р. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2009. - С. 172-173. (0,2 друк. арк.)

20. Царик І. М. Проблеми фінансування та розвитку некомерційних організацій в Україні / І. М. Царик // Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі: всеукр. наук.-практ. конф., 17-18 лют. 2010 р. : тези доповідей. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2010. - С. 76-78. (0,1 друк. арк.)

21. Царик І. М. Рыночное регулирование социальной ответственности бизнеса в условиях цикличности экономики / І. М. Царик // Историко- правовые и социально-экономические аспекты развития общества: материалы межвуз. науч.-практ. конф., 7 апр. 2010 г. - Чернигов: Укр.-рос. ин-т (филиал) Моск. гос. откр. ун-та в г. Чернигове, 2010. - С. 208-210. (0,1 друк. арк.)

22. Царик І. М. Державне регулювання сфери трудових відносин в умовах циклічності економіки / І. М. Царик // Вісник Черніг. держ. ін-ту права, соціальних технологій та праці. Серія Право. Економіка. Соціальна робота. Гуманітарні науки: щоквартальний науковий збірник. - Чернігів: Черніг. держ. ін-т права, соціальних технологій та праці. - 2010. - №1. - С. 124-127. (0,2 друк. арк.)

Анотація

Царик І. М. Регулятивні інструменти посилення соціальної відповідальності бізнесу в системі національної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03. - економіка і управління національним господарством. - Чернігівський державний інститут економіки і управління, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. - Чернігів, 2011.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретичних та практичних проблем регулювання соціальної відповідальності бізнесу в системі національної економіки. Розглянуто теоретико-методологічні засади соціальної відповідальності підприємниць-кого сектору. В результаті авторського аналізу принципів, інструментів та цілей державного регулювання соціальної відповідальності бізнесу розроблено структуру механізму державного регулювання зазначеного феномену.