Організація та розвиток дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЗВИТОК ДОРАДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент РУСНАК Алла Валентинівна, Херсонський державний аграрний університет, Докторант кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор САХАЦЬКИЙ Микола Павлович, Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу;

- кандидат економічних наук, доцент КУДІНОВА Ірина Петрівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри аграрного консалтингу та сервісу.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54040, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73

Автореферат розісланий «07» травня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дорадча діяльність є одним із найбільш важливих інструментів підтримки та розвитку аграрної сфери економіки країни, підвищення ефективності та прибутковості сільськогосподарського виробництва, підвищення рівня та якості життя на селі, зменшення соціальної напруги через організацію альтернативних видів діяльності та покращення зайнятості сільських жителів. Функціонування дорадчих служб допомагає у здійсненні соціально-економічних перетворень, що направлені на гармонійний розвиток сільських територій в цілому. Мова йде про здійснення просвітительських функцій серед сільських жителів, навчання товаровиробників та менеджерів сільськогосподарського виробництва, сприяння збільшенню ролі місцевого самоврядування (сільських громад) у розвитку сільських територій.

Світовий досвід розвитку агробізнесу свідчить, що дорадча діяльність відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного виробництва сільськогосподарської продукції. Вона має значну державну підтримку та належне фінансування за рахунок державних та бюджетних коштів. Дорадництво отримало значне поширення та довело свою корисність у постсоціалістичних країнах Європи. В аграрній сфері економіки України дорадчі послуги надаються недостатніми темпами. Незважаючи на очевидну вигідність, дорадча діяльність не має належного інституціонального забезпечення, підготовлених кадрів, організаційно-економічного механізму здійснення. Мережа дорадчих служб не є всеохоплюючою, а їх діяльність не носить системного характеру. Крім того, значна кількість суб'єктів господарювання не мають інформації про існування дорадчих структур, їх можливості, форми та переваги співпраці з ними.

Необхідно вказати, що проблеми організації та розвитку дорадчої діяльності досліджували такі учені, як О.М. Бородіна, О.Д. Гудзинський, О.Ю. Єрмаков, Т.П. Кальна-Дубінюк, І.Т. Кіщак, В.В. Клочан, І.М. Криворучко, М.Ф. Кропивко, І.П. Кудінова, М.І. Лобанов, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Л.О. Мармуль, М.П. Сахацький, П.Т. Саблук, В.П. Ситник, В.І. Топіха, І.І. Червен. В їх роботах значна увага приділена визначенню соціально-економічної сутності дорадчих послуг, обґрунтуванню їх організації, інформаційному та науковому забезпеченню.

Разом з тим, важливе значення має виявлення особливостей розвитку дорадництва в умовах дії глобалізаційних та інтеграційних процесів, обґрунтування напрямів і форм надання дорадчих послуг з врахуванням наявності новітніх інформаційних технологій, що динамічно змінюються, вдосконалення державної підтримки дорадництва. Належну увагу слід приділити вдосконаленню організації дорадництва, виявленню джерел фінансового забезпечення та покращенню доступності дорадчих послуг. Окреслене коло проблем визначило тему, мету та завдання дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно наукової проблематики Херсонського державного аграрного університету, зокрема науково-дослідної теми «Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування» (№ ДР 0102U003197). В її межах автором обґрунтовані напрями, інструменти та засоби організації та підвищення ефективності розвитку дорадництва в аграрній сфері економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування наукових засад та розробка практичних рекомендацій щодо організації та ефективного розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки.

Досягнення поставленої мети ґрунтується на вирішенні комплексу завдань:

- виявити соціально-економічну сутність, функції та чинники здійснення дорадництва;

- охарактеризувати концепції та моделі надання дорадчих послуг в агробізнесі за кордоном з метою їх подальшого використання;

- обґрунтувати методичні підходи та показники оцінки ефективності функціонування дорадчих структур;

- здійснити аналіз та оцінку економічної ефективності аграрного виробництва Херсонської області;

- охарактеризувати стан та ефективність, виявити проблеми дорадчої діяльності у сільськогосподарському виробництві регіону;

- виявити особливості та проблеми фінансування дорадчої діяльності;

- обґрунтувати шляхи вдосконалення управління та організації дорадчої діяльності;

- розробити пріоритетні напрями розвитку дорадництва;

- визначити засоби вдосконалення державної підтримки дорадництва.

Об'єктом дослідження є процеси організації та розвитку дорадчої діяльності, надання консультаційних послуг в аграрній сфері економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад організації та розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та використання комплексного підходу до вивчення організації та ефективного розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки. Для досягнення поставленої мети та вирішення поставлених завдань у дисертації використовувалися такі методи: монографічний (при обґрунтуванні наукових засад формування та розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки); історичного і логічного підходу (при дослідженні ретроспективи і стану сільськогосподарського дорадництва), графічний, індексний (при дослідженні динаміки показників розвитку сільськогосподарської галузі Херсонської області, оцінці фінансового забезпечення розвитку дорадчої діяльності); аналогії, аналізу та синтезу (при визначенні тенденцій розвитку дорадництва, обґрунтуванні напрямів вдосконалення його організації та ефективного розвитку); кореляційно-регресійний аналіз (при дослідженні впливу різних чинників на попит на дорадчі послуги); аналіз рядів динаміки (при оцінці державної фінансової підтримки розвитку дорадництва); маркетингові методи дослідження (моніторинг ринку дорадчих послуг); анкетування (при виявленні корисності дорадчих послуг); експертних оцінок (для оцінки здійснення дорадчої діяльності), абстрактно-логічний (для формулювання та узагальнення висновків, обґрунтування рекомендацій).

Інформаційну базу дисертаційної роботи склали: законодавчі та нормативно-правові акти; матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Херсонській області, Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації; праці вітчизняних та зарубіжних вчених; результати власних спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів визначається розробкою напрямів організації та ефективного розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки, зокрема:

вперше:

обґрунтовано організацію надання дорадчих послуг, яка, на відміну від існуючої системи (державний рівень, дорадчі структури на рівні адміністративних областей, адміністративних районів), охоплює дорадчі осередки на рівні сільських та селищних рад (сільських громад, сільських територій), діяльність окремих дорадників та експертів-дорадників, у т.ч. на рівні підприємств;

удосконалено:

- сукупність джерел фінансування дорадчого обслуговування суб'єктів аграрного господарювання, що включає, крім державних асигнувань та плати за послуги, спонсорську допомогу, кошти грантів, відрахування користувачів;

- організаційну структуру дорадчих служб обласного рівня через доповнення традиційних підрозділів підрозділами моніторингу ринку, логістики, планування та прогнозування, соціальних проблем села;

набули подальшого розвитку:

- напрями вдосконалення дорадчої служби, що включають посилення інформаційного і наукового забезпечення, зокрема соціально-економічний моніторинг розвитку аграрної сфери, формування та накопичення баз даних (знань), ціновий моніторинг ринків продовольства і ресурсів, аналіз ринкової кон'юнктури, прогнозування умов виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, розробку рекомендацій для органів державного регулювання розвитку аграрної сфери;

- державна підтримка дорадчої діяльності через врегулювання взаємовідносин у системі «користувачі дорадчих послуг (суб'єкти господарювання галузі, сільські громади) - дорадчі структури» шляхом розбудови інституціональної інфраструктури дорадництва.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях організації та розвитку дорадництва, органами виконавчої влади, місцевого самоуправління, галузевими управлінськими структурами при впровадженні дорадчих послуг. Вони полягають в обґрунтуванні організації дорадчої діяльності з урахуванням сучасного етапу її здійснення, пріоритетних функцій та напрямів розвитку. дорадчий агробізнес економіка

Основні результати дисертаційного дослідження було використано Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації при розробці обласної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2016 р., зокрема при розробці організаційного механізму взаємодії різних рівнів дорадчої служби Херсонської області (довідка №8-700-4/82 від 22.02.2011р.); відділом інноваційно-інвестиційного розвитку Новокаховської міської ради Херсонської області при обґрунтуванні заходів управління та розвитком прилеглих сільських територій, зокрема пропозиції щодо розробки напрямів комплексного інформаційно-дорадчого і наукового обслуговування сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення з усіх напрямів ведення сільського господарства та інших видів сільської економіки (довідка № 25/02 від 18.02.2011р.).

Пропозиції щодо організації та розвитку дорадчої діяльності, кращих традиційних та інноваційних педагогічних методів, засобів та форм навчання і підготовки дорадників та експертів-дорадників використовуються Інститутом післядипломної освіти та дорадництва Херсонського державного аграрного університету (довідка № 125 від 25.02.2011р.).

Матеріали роботи щодо обґрунтування чинників, структури та напрямів дорадчої діяльності використовуються в ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» при викладанні дисциплін «Основи наукових досліджень», «Методи і методологія наукових досліджень», «Інфраструктура аграрного ринку», «Організація агробізнесу», проведенні виробничих практик, у науково-дослідній роботі студентів, магістрів, аспірантів, викладачів (довідка № 67-05 від 23.02.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане самостійно. У ньому обґрунтоване авторське бачення щодо вдосконалення організації та ефективного розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки. Положення, висновки та пропозиції, висвітлені у роботі обґрунтовані особисто автором. Вони відображають його особистий внесок у теорію та практику організації та розвитку дорадчої діяльності.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати досліджень доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: міжнародних: «Підтримка дорадчих служб та інших аграрних інституцій України в реалізації програм розвитку сільського господарства і сільських територій з використанням польського та європейського досвіду» (м. Херсон, 4 жовтня 2010р.), «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії» (м. Херсон, 18-19 листопада 2010 р.), «Наука і інновації - 2010» (Польща, Пшемишль, 07-15 жовтня 2010 р.), «Науковий простір Європи - 2011» (Польща, Пшемишль, 07-15 квітня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств» (Херсон, 16 - 17 квітня 2009 р.), щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (2008-2011рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,4 ум. друк. арк., з них 4 - у фахових наукових виданнях обсягом 2,1 ум. друк. арк. Усі праці є одноосібними.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 201 сторінці комп'ютерного тексту. Робота містить 12 таблиць, що займають 8 сторінок, 19 рисунків - 12 сторінок, 5 додатків - 13 сторінок. Список використаних джерел включає 177 найменувань (на 16 сторінках).

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Наукові засади формування та розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки» визначено сутність та особливості здійснення дорадчої діяльності, висвітлено основні концепції та моделі створення і надання дорадчих послуг в агробізнесі за кордоном, обґрунтовано методичні засади оцінки ефективності функціонування дорадчих структур.

В умовах динамічного розвитку галузі сільського господарства, впровадження інновацій, нових видів діяльності, нової продукції та товарів, дорадництво постає все більш вагомим складником аграрної сфери економіки. Його функціонування допомагає суб'єктам аграрного господарювання вчасно та правильно реагувати на вказані зміни. Дорадча діяльність направлена також на моніторинг ринку та конкурентного середовища, що зменшує ризики сільськогосподарського виробництва. В умовах розбудови ринкової економіки та демократизації суспільних відносин значення дорадництва виходить за межі галузі і втілює загальноекономічні функції щодо розвитку сільських територій, вирішення соціальних та екологічних проблем. Таким чином, дорадча діяльність - це суттєвий структурний підрозділ аграрної сфери економіки, функціонування якого направлено на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, гармонійний розвиток сільських територій, забезпечення високого рівня життя сільського населення на основі використання комплексу інформаційних ресурсів, здійснення консультацій та використання новітніх знань. В такому розумінні сутність дорадництва виходить за значення вузькогалузевого розуміння.

Визначення сутності дорадництва знаменує його основну мету. Для її досягнення дорадча діяльність повинна забезпечити виконання наступних завдань: збільшення обізнаності та навичок сільських жителів в наявності інновацій для прибуткового господарювання та у доходності нових видів діяльності на селі (зеленого туризму, аграрного туризму, народних промислів, переробки продукції тощо); співпраця з представниками владних структур, місцевого самоврядування, сільських громад, суспільних організацій щодо вирішення соціальних, екологічних проблем, сільського розвитку в цілому; формування інформаційних та наукових баз даних та забезпечення їх доступності; обґрунтування та розробка форм, методів та напрямів консультаційної діяльності; підготовка дорадників, експертів-дорадників та забезпечення її відповідними освітніми продуктами; вдосконалення нормативно-правової бази, фінансування та матеріально-технічного забезпечення надання дорадчих послуг.

Серед економістів-аграрників та практиків виробництва немає єдиної думки щодо функцій дорадчих структур. Їх виділяють в залежності від видів дорадчої діяльності (інформаційна, консультаційна, науково-практичної підтримки розвитку аграрної сфери та сільських територій); від її напрямів (дорадництво у виробництві, у сфері маркетингу, фінансування, кредитування, страхування, оподаткування, при формуванні стратегій розвитку галузі та окремих суб'єктів господарювання, моніторингу ринку та конкурентного середовища господарювання, менеджменту); від галузей, де вона здійснюється (у тваринництві, рослинництві, насінництві, племінній справі, селекції, у галузях переробки, реалізації і збуту продукції, логістиці, інших галузях інфраструктури АПК); в залежності від груп користувачів. Ми вважаємо, що вказані функції можна об'єднати, принаймні, у три групи: просвітительські, професійно-спрямовані, комбіновані. Це дозволить, на нашу думку, організувати дорадчу діяльність більш раціонально з виділенням у структурі дорадчих служб відповідних підрозділів.

Основоположними принципами ефективної організації дорадчої діяльності та функціонування дорадчих служб усіх рівнів є узгодженість їх розвитку, чітке розмежування функцій, раціональна структура. Важливе значення має створення сучасних інформаційних систем, що базуються на передових комп'ютерних технологіях, які використовують єдиний адресний простір, принцип відкритості, забезпечують простоту спілкування користувачів із системою й інтеграцію її у світовий інформаційний простір.

На даний момент існує кілька основних підходів до розробки концепції формування дорадчої діяльності. Досить вказати на дві крайні позиції, сформовані з даного питання, щоб зрозуміти всю складність проблеми. Перший підхід заснований на беззастережному визнанні переваг дорадчих служб, створених і успішно функціонуючих в зарубіжних країнах з розвиненим сільським господарством. При цьому робиться висновок про необхідність повного копіювання організації, структури, форм і методів роботи цих служб без критичного аналізу та відповідної адаптації до вітчизняних умов.

Проте необхідно відзначити, що ознайомлення та оцінка досвіду дорадчої діяльності у країнах з ринковою економікою має відіграє важливу роль у підвищенні ефективності дорадництва в Україні, забезпеченні його раціональної організації та структури. Світові тенденції розвитку дорадчих служб свідчать, що поряд з дорадчими службами, заснованими на виключно державній власності, або тих, що діють при аграрних університетах чи фермерських організаціях, все більш розповсюдженими та перспективними є змішані системи дорадництва, які увібрали позитивні елементи кожної з систем, що дає змогу бути більш мобільними та пристосованими до зміни кон'юнктури ринку та необхідності відповідних послуг. З підвищенням рівня освіти та інформованості сільськогосподарських товаровиробників, потреба в наданні та доведенні дорадниками технологічних інновацій буде зменшуватись. Замість цього товаровиробники будуть намагатись отримувати прямий доступ до баз даних.

В Україні, між тим, діє ряд специфічних чинників, негативні прояви яких стримують розвиток дорадництва. До них належать, насамперед, недостатня комп'ютерна грамотність сільського населення, особливо середнього та похилого віку - основних товаровиробників та потенційних користувачів дорадчих послуг; високі ціни на оргтехніку і, як наслідок, низька забезпеченість нею; відсутність єдиних комп'ютерно-інформаційних мереж дорадчих служб і недостатня доступність до банків даних; невеликий досвід дорадчої діяльності; необізнаність та невпевненість користувачів у можливостях використання дорадчих послуг. Тому розвиток вітчизняного дорадництва пов'язаний, насамперед, з вирішенням вказаних проблем.

Враховуючи вказані вузькі місця та проблеми розвитку українського дорадництва, першочергове значення для їх подолання має узгодження дій дорадчих служб з районними та обласними управліннями агропромислового розвитку, останні, по-суті, фактично не здійснюють функції регулювання та управління аграрною галуззю на рівні притаманному їм в радянський період. Разом з тим, їх сприйняття як головних структур організації виробництва сільським населенням залишилося. Це також формує відношення до дорадчої діяльності як другорядної. Отже, її поширення вимагає відповідного роз'яснення, пропаганди та реклами. Нарешті, потрібне збільшення кількості власне дорадчих служб, мережа яких навіть на рівні адміністративних областей обмежується 2-3 одиницями, відповідними підрозділами у структурі аграрних вищих навчальних закладів, кількома дорадчими осередками на рівні адміністративних районів.

Збільшенню ефективності надання дорадчих послуг буде сприяти належне фінансування та страхування дорадчої діяльності. На даний час механізм плати за дорадчі послуги не досконалий. Відсутні також можливі норми відрахувань за їх надання в залежності від площі землекористування (з розрахунку на 1 га), вартості основних засобів, обсягу товарної продукції, величини прибутку, здійснення соціальних та екологічних функцій загальносуспільного значення суб'єктами аграрного господарювання.

До важливих методів оцінки стану дорадчої діяльності в аграрній сфері та організації моні-торингу ринку дорадчих послуг належить опитування з використанням анкет. При цьому об'єктом вибіркового спо-стереження виступають суб'єкти надання інформаційно-консультаційних послуг, сільськогосподарські товаровиробники та сільське населення. Важливе значення має також кількісна оцінка впливу дорадчої діяльності, перспектив на результати господарювання, моделювання, експертна оцінка та прогнозування здійснення дорадництва, в т.ч. на основі кореляційно-регресійного аналізу.

У другому розділі «Ефективність дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки Херсонської області» проведений аналіз ефективності функціонування та проблем розвитку галузі сільського господарства, визначені особливості організації, структури та здійснення дорадчої діяльності, виявлені проблеми фінансового забезпечення надання дорадчих послуг.

Херсонська область є агропромисловим регіоном, який має великий природно-ресурсний потенціал і сприятливі економічні умови для ведення майже всіх видів виробництва. На кінець 2009р. в області здійснювали виробництво сільськогосподарської продукції 2735 підприємств, площа сільськогосподарських угідь в яких складала 932,0 тис.га. За підсумками 2009р. загальний обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 р.) становив 4027,4 млн. грн. і збільшився на 42,3% в порівнянні з виробництвом 2000р. (табл. 1). Виробництво валової продукції на 100 га угідь постійно підвищується - у 2009р. цей показник становив 204,4 тис. грн.

Таблиця 1 Динаміка показників розвитку сільського господарства Херсонської області*

* Розраховано за даними Головного управління статистики в Херсонській області, 2010 р.

Проте досить низьким залишається рівень матеріально-технічного забезпечення аграрної галузі. Щороку погіршується та скорочується наявність техніки (у 2009р. в порівнянні з 2000р. тракторів зменшилося на 57,9%, зернозбиральних комбайнів - на 48,2%, вантажних автомобілів - на 66,9%). Позитивним моментом є поступове зменшення ступеня зносу основних засобів та введення в дію нових основних засобів. Також у регіоні еродованими є 1706,3 тис. га (86,6%) сільськогосподарських угідь. Із них 18,6% еродовані через вітрову ерозію, 13,4 % - через водну. До цих явищ призвела значна розораність території (90,2%), перенасичення сівозмін ґрунтовиснажливими культурами, застосування важкої техніки та поливу, руйнування дренажної мережі, збільшення темпів винищування полезахисних насаджень.

Як наслідок, сільськогосподарська галузь характеризується скороченням частки у загальнодержавних показниках виробництва валової та товарної продукції, низькою урожайністю сільськогосподарських культур та продуктивністю тварин, наявністю значної кількості збиткових підприємств (у межах 1/3 загальної кількості), низькими доходами сільських жителів, слабкою диверсифікацією економічної діяльності на селі. До цього слід додати наявність депресивних сільських територій, недостатнє інфраструктурне облаштування села, екологічні проблеми, особливо у зоні зрошення, рисівництва.

Проведений аналіз статичних даних Держкомстату України виробничо-фінансового стану ділової активності сільськогосподарських підприємств у 2009 р. свідчить, що в умовах, які утворилися, зареєстровано послаблення впливу на зростання виробництва таких негативних факторів, як відсутність налагодженої системи збуту продукції (частка тих респондентів, що його зазначила, зменшилася на 6,6 в.п.), низький платоспроможний попит (на 5,5 в.п.) та високі ціни на пальне (на 3,3 в.п.). Також слід відмітити, що одночасно відбулося й збільшення впливу таких факторів, як конкуренція з боку вітчизняних виробників, високі податки, недостатність інформаційного забезпечення та інше (ріст по кожному фактору на 2,2 в.п.).

Це вимагає, на відміну, від інших областей, посиленого розвитку дорадчої діяльності. До цього також спонукає і те, що аграрна сфера є провідною в економіці та інвестиційно привабливою. Хоча й спостерігається тенденція до скорочення інвестицій у сільськогосподарську галузь. Так, у 2009 р. 25,4% інвестицій (із загальної величини) спрямовано у сільське господарство проти 30,2% у 2008р. З кожним роком зменшується частка інвестицій, направлених на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств, будівель і споруд (61,1% у 2009р. проти 68,1 % у 2000р.), натомість на нове будівництво (включаючи розширення діючих підприємств, будівель і споруд) - збільшується.

На теперішній час, сільські жителі, сільськогосподарські товаровиробники відірвані від значної частини наукових, інноваційних, технологічних досягнень. Шляхом до знань для цієї частини населення повинна бути сільськогосподарська дорадча діяльність. В Херсонській області функціонує дві дорадчі служби: приватне підприємство «Сільськогосподарська дорадча служба Південного регіону» та обласна громадська організація «Херсонська обласна сільськогосподарська дорадча служба «Громади», які включені до Реєстру сільськогосподарських дорадчих служб. У 2009 р. у регіоні дорадчу діяльність мали право здійснювати 150 дорадників. В розрахунку на одного дорадника приходиться 239 осіб, зайнятих у сільськогосподарській галузі та 1579 осіб економічно активних сільських жителів. Тому потреба у підготовці дорадників залишається. Про це свідчить і збільшення кількості запитів на дорадчі послуги щодо технології вирощування сільськогосподарських культур, ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, диверсифікації виробництва, збуту і переробки сільськогосподарської продукції.

Пріоритетними напрямами надання дорадчих послуг були: консультації із технології вирощування зернових та технічних культур, садівництва, екологічних основ рибництва, раціонального використання зрошуваних систем та технологій, консультування з технології сільського будівництва (рис. 1).

Рис. 1. Види, обсяги та якість дорадчих послуг, наданих товаровиробникам та сільським жителям Херсонської області у 2009р.

Найбільш поширеними формами надання дорадчих послуг були: консультації, індивідуальні поради, виставкова діяльність, організація та проведення навчальних семінарів (з питань застосування останніх досягнень науки при використанні технологій вирощування зернових, овочевих, технічних та плодових культур; самоорганізації сільськогосподарських виробників у обслуговуючі кооперативи; із земельних питань), проведення днів поля (з питань формування агроекологічного іміджу області охорони і підвищення родючості ґрунтів), видавництво методичних рекомендацій та практичних посібників і довідників, підготовка експертів-дорадників та дорадників з різних галузей знань. Потребує створення додаткових та оновлення існуючого веб-сайтів для інвестиційної, інформаційно-консультаційної підтримки сільськогосподарських підприємств, фермерських та особистих селянських господарств, на яких висвітлюється необхідна інформація для користувачів.

Для покращення організації дорадчої діяльності в регіоні є доречним проведення конкурсу серед суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності з надання соціально спрямованих дорадчих послуг (за рахунок обласного та державного бюджетів). Проте надання соціально спрямованих дорадчих послуг значно уповільнюється через недостатність фінансового забезпечення. Херсонська область не характеризується високим рівнем дорадчого фінансування, хоча і є однією з провідних аграрних областей України. У 2010р. воно склало лише 39,0 тис. грн., а у 2009р. було на рівні 31,0 тис. грн. На 2009 р. виділено коштів з обласного бюджету в сумі 39,3 тис. грн. на фінансування заходів обласної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2016 р.

У 2010 р. з обласного бюджету було передбачено виділення 1,0 тис. грн. для інвестиційної, інформаційно-консультаційної підтримки веб-сайту, розробленого обласною сільськогосподарською дорадчою служби Громади, на якому висвітлюється вся потрібна інформація для сільськогосподарських товаровиробників та сільських жителів; 11,6 тис. грн. - на проведення 11 навчальних семінарів, присвячених питанням ефективного використання технологій вирощування продукції рослинництва та 11,6 тис. грн. - на семінари щодо самоорганізації сільськогосподарських виробників у обслуговуючі кооперативи. На проведення в II та IV кварталах 2010 р. двох днів поля з питань формування агроекологічного іміджу області охорони і підвищення родючості ґрунтів виділено 26,7 тис. грн. При цьому не виділяються кошти на роз'яснювальну роботу щодо облаштування сільських територій та питання, пов'язані із виробництвом продукції тваринництва. Тому ми пропонуємо джерела фінансування дорадчого забезпечення, що включають, крім коштів державного і обласного бюджетів та плати за послуги, спонсорську допомогу, кошти грантів, відрахування користувачів.

Отже, сильними сторонами дорадчої діяльності у регіоні були: тривалий час функціонування дорадчої служби, набутий досвід дорадницької діяльності, добра структурованість (функціонування державний дорадчих структур, приватної служби, ІПОДу, окремих дорадників та експертів-дорадників), постійна та динамічна підготовка висококваліфікованих кадрів для дорадництва, активність дорадчої діяльності на базі ІПОДу, розвиток різноманітних форм здійснення дорадчих послуг, диверсифікація дорадчих послуг, постійні контакти обласних дорадчих структур із зарубіжними дорадчими структурами (Польща, Німеччина, Голандія).

У третьому розділі «Шляхи та напрями вдосконалення дорадчої діяльності» обґрунтовано шляхи та напрями вдосконалення управління та організації дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки, виявлені пріоритетні напрями розвитку та засоби покращення державної підтримки дорадництва.

Незважаючи на те, що розвиток мережі сільськогосподарського дорадництва (соціально спрямовані дорадчі послуги для сільськогосподарських товаровиробників, сільських підприємців, сільського населення та сільських громад) підтримується урядом, існують проблеми та негативні чинники, що гальмують цей процес. Так, серед проблем розвитку дорадництва визначені: недостатні обсяги фінансування, інших форм державної підтримки, недостатня популяризація дорадництва, нерівномірність розміщення дорадчих служб, відсутність дорадчих структур у третині адміністративних районів області, вкрай недостатнє представництво дорадництва на рівні сільських та селищних рад.

Подолання цих проблем залежить як від організації дорадчої діяльності, так і від засобів та важелів аграрної політики держави, зокрема в частині розвитку дорадництва в аграрній сфері економіки. Це вимагає вдосконалення дорадчої діяльності та розробки нових форм, інструментів та напрямів її організації та здійснення. Нами розроблена структурно-функціональна організація п'ятирівневої структури дорадництва (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Принципова схема організації п'ятирівневої системи дорадчого обслуговування аграрної сфери економіки адміністративної області

Ця схема організації роботи п'ятирівневої системи дорадчого та наукового забезпечення аграрної сфери області відображає поділ, декомпозицію головної мети, що полягає в інформаційно-консультаційному обслуговуванні аграрного виробництва та сільських територій, на більш конкретні завдання і функції, пов'язуючи їх із структурою та визначеними можливостями матеріального та кадрового забезпечення.

Особливістю системи дорадництва, що пропонується в Херсонській області, є різниця в організаційно-правових формах та окремих функціях дорадчих служб в залежності від їх рівня. Так, за п'ятирівневою схемою системи дорадництва передбачається: обласний інформаційно-аналітичний підрозділ, який створюється як структурний підрозділ обласного управління агропромислового розвитку обласної держадміністрації; регіональні (обласні)

центри інноваційного забезпечення агропромислового виробництва, які можуть створюватися як окремі підприємства або як структурні підрозділи наукових установ та (або) вищих навчальних закладів; районні дорадчі служби, які можуть створюватися як окремі підприємства, або як структурні підрозділи органів управління сільським господарством, або професійних об'єднань сільськогосподарських виробників; дорадчі осередки та окремі дорадники, що діють у сільських громадах, для окремих підприємств.

Нами обґрунтований організаційний механізм взаємодії різних рівнів дорадчої служби на рівні адміністративної області з урахуванням наявності п'ятирівневої системи дорадчого обслуговування. Він включає обласні, регіональні, районні дорадчі служби, сільські дорадчі осередки, окремих дорадників й експертів-дорадників. Вони постійно взаємодіють між собою у процесі власного матеріально-технічного, наукового і кадрового забезпечення при здійсненні функцій: соціально-економічного моніторингу розвитку аграрної сфери; формування та накопичення баз даних (знань); прогнозування умов виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, розробка рекомендацій для органів державного регулювання розвитку аграрної сфери.

Враховуючи, що сучасний розвиток дорадництва дещо уповільнився через відсутність стабільної фінансової підтримки та гостру потребу в ньому, важливе значення має його державна підтримка. Її посилення пов'язане, насамперед, з подальшим формуванням та розвитком інстутиціональної інфраструктури сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні через врегулювання взаємовідносин у системі «користувачі дорадчих послуг (суб'єкти господарювання галузі, сільські громади) - дорадчі структури», створенням рівних умов конкурентного середовища для суб'єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, наданням гарантій страхування дорадчих послуг.

Нами проведений кореляційний та регресійний аналіз впливу важливих показників на попит дорадчих послуг (кількість запитів до дорадчих служб). Регресійний аналіз проводився за допомогою двох методів - лінійної та нелінійної регресії. При розрахунку спільного впливу зміни кількості фермерських господарств, кількості функціонуючих сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання (крім фермерських господарств), чисельності дорадників та експертів-дорадників на кількість запитів отримання дорадчих послуг, отримано наступне рівняння лінійної регресії:

Y = - 333,74 + (- 0,24Х1) + 2,78Х2 + 2,98Х3, де

Х1 - це кількість фермерських господарств, Х2 - кількість функціонуючих сільськогосподарських підприємств (крім фермерських господарств), Х3 - чисельність дорадників та експертів-дорадників. При наступних обмеженнях: 2116 ? Х1 ? 2334, 442 ? Х1 ? 648, 9 ? Х1 ? 150, величина, яка характеризує достовірність (коефіцієнт детермінації) рівний 0,98 (r² = 0,98). Це свідчить, що рівняння регресії достовірне, так як знаходиться в інтервалі 0,5 r² 1.

Таким чином, за здійсненими розрахунками, збільшення кількості фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств, чисельності експертів-дорадників впливає на збільшення кількості запитів отримання дорадчих послуг. Найбільша залежність кількості запитів до дорадчих служб прослідковується від зміни чисельності дорадників та експертів-дорадників. Це обумовлено тим, що чим більше підготовлено дорадників та експертів дорадників, тим більша кількість сільськогосподарських товаровиробників та сільських жителів будуть поінформовані про можливість отримання дорадчих послуг.

Нами обґрунтовані основні заходи державної підтримки розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки регіону, зокрема: активізація та сприяння місцевим органам влади по створенню широкої мережі дорадчих служб з метою швидкого перетворення сільського господарства Херсонської області на високоефективну сферу економіки; забезпечення проходження висококваліфікованими спеціалістами навчання та отримання сертифікату сільськогосподарського експерта - дорадника або дорадника; проведення консультаційно-роз'яснювальної роботи серед сільськогосподарських експертів-дорадників та дорадників щодо створення сільськогосподарських дорадчих служб різних організаційно-правових форм; забезпечення використання коштів місцевого та державного бюджетів, які спрямовуватимуться на надання соціально спрямованих дорадчих послуг в подальшому.

Висновки

Проведене комплексне дослідження щодо організації та розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері дозволило зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення:

1. Дорадча діяльність здійснюється в інтересах всіх учасників аграрного виробництва з метою вирішення його проблем, дорадчі структури працюють на основі довіри і партнерства з суб'єктами аграрного господарювання. Вони допомагають вирішувати не тільки поточні проблеми, але і прогнозують тенденції розвитку сільського господарства на перспективу, націлюють аграрну науку на вирішення питань, що витікають із цих виробничих задач. Особливість дорадчої діяльності полягає у сприянні розвитку аграрного виробництва і поліпшенні соціально-економічних умов життя на селі за рахунок формування системи інформаційної, консультаційної та науково-практичної підтримки як сільськогосподарських товаровиробників, так і інших суб'єктів аграрної сфери економіки.

2. Основними принципами здійснення та організації дорадчої діяльності є врахування та максимальне забезпечення інформаційних інтересів сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення; забезпечення ефективної взаємодії всіх організацій, установ та підприємств, що впливають на розвиток аграрного сектора; залучення до дорадчої діяльності провідних працівників наукових установ та навчальних закладів; повна незалежність та конфіденційність інформації в роботі з користувачами дорадчих послуг; гнучкість та орієнтація на перспективу в дорадчій діяльності та організації роботи дорадчих структур; диверсифікація послуг дорадництва.

3. Методичні засади оцінювання впливу дорадчої діяльності на ефективність функціонування суб'єктів аграрного підприємництва включають застосування кореляційно-регресійного аналізу, показників питомої ваги витрат на дорадчі послуги в сукупних витратах аграрних товаровиробників, рівня забезпеченості дорадчими послугами суб'єктів аграрного господарювання. Велике значення має опитування (анкетування) користувачів послуг дорадництва з приводу їх корисності, якості, вартості, ціни.

4. В Херсонській області, незважаючи на помітні успіхи та позитивні тенденції розвитку аграрного виробництва, діяльність сільськогосподарських підприємств характеризується певними негативними проявами. Зокрема, це нестабільні показники урожайності або їх зниження по основних сільськогосподарських культурах, порушення або недотримання вимог агротехнологій, ігнорування впровадження науково-обґрунтованих сівозмін, недостатня увага до збереження екологічних параметрів довкілля, зменшення прибутковості або дохідності виробництва (збитковими все ще залишаються майже 1/3 господарств), низькі доходи працівників сільськогосподарських підприємств та недостатня участь виробників аграрної продукції у вирішенні соціальних проблем сільських територій. Багатогалузевий характер виробництва, залежність сільського господарства від природних та економічних умов, складний взаємозв'язок різних факторів, які впливають на результати господарської діяльності, потребують науково-обґрунтованої організації виробництва в сільськогосподарських підприємствах та їх підрозділах з використанням досягнень науки і передової практики.

5. На сьогодні в Херсонській області (у 12 районах) налічується 150 дорадників за основними напрямами надання дорадчих послуг, а саме: з питань юридичних, економічних, агрономічних, бухгалтерського обліку та аудиту, землеробства і рослинництва, технології виробництва продукції тваринництва, кормовиробництва та розвитку великотоварних господарств, організації та управління агробізнесу, менеджменту та маркетингу, кредитування, насінництва та насіннєзнавства, розробки бізнес-планів, зрошення, гідромеліорації. Є також спеціалісти з розвитку сільських територій, дитячих та молодіжних програм, сільськогосподарського зеленого туризму. Протягом останніх років сільськогосподарські товаровиробники, які отримали допомогу дорадчих структур, працюють більш ефективно, 54 % з них отримують прибутки і є рентабельними.

6. До проблем, що супроводжують організацію та розвиток дорадчої діяльності відносяться такі як недостатня кількість дорадчих структур та їх інертність, уповільнені темпи розвитку форм та способів надання послуг на місцях, неналежне фінансування розвитку дорадчої діяльності та зменшення розмірів державної підтримки щороку. Основними напрямами покращення надання дорадчих послуг є їх диверсифікація, різноманітність форм і методів, забезпечення доступності, інноваційний характер.

7. Найбільш актуальними напрямами розвитку дорадчих послуг є: інновації у рослинництві (сортооновлення, сортове насінництво), садівництві, галузях тваринництва (виведення нових і поліпшення якостей районованих порід худоби); зелений туризм; землевідведення та землекористування; молодіжні організації; сільські території. До основних напрямів безкоштовної консультаційної допомоги відносять зовнішню інформацію про всі нововведення (у законодавстві, в організаційно-економічних питаннях, у техніці і технологіях), про досягнення аграрної науки (нові сорти, нові породи тварин тощо); експериментальні перевірки нових сортів сільськогосподарських культур, нових порід тварин, їх здоров'я, нових добрив, технологій, організаційно-економічних систем у дослідних та експериментальних господарствах.

8. Є такі основні напрями дорадчої діяльності в аграрній сфері: моніторинг стану і результатів діяльності суб'єкта господарювання, агітація, адаптація і впровадженні системи ведення господарства (виробництва) на сільськогосподарському підприємстві, виконання допоміжних управлінських функцій у господарстві (аутсорсинг), інноваційний, інформування виробників сільськогосподарської продукції щодо державної аграрної політики та поширення ринкової інформації, консультування клієнтів по конкретній проблемі для прийняття управлінських рішень, професійне навчання сільського населення, добровільне залучення товаровиробників у процес взаємного спілкування і обміну досвідом. Кожний з цих напрямів визначає специфічну мету і підхід до організації дорадчої діяльності в аграрній сфері.

9. Державна підтримка дорадчої діяльності здійснюється за такими напрямами: фінансування державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності, як складової частини Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період за рахунок коштів з Державного бюджету України; за рахунок коштів державних цільових програм, спрямованих на розвиток сільського господарства та сільських територій; за рахунок коштів, передбачених в програмах економічного та соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Вагоме значення має урегулювання взаємовідносин між користувачами дорадчих послуг та дорадчими службами через розбудову інституціональної інфраструктури, віднесення до завдань державної ваги необхідності посилення комп'ютеризації у системі «навчання - виробництво - управління».

Список публікацій за темою дисертації

1. Чекас Н.Л. Оцінка організації системи дорадчого обслуговування аграрної сфери економіки / Н.Л. Чекас // Таврійський науковий вісник // Зб. наук. праць. - Вип. 63. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 259 - 262.

2. Чекас Н.Л. Державна підтримка розвитку сільськогосподарського дорадництва / Н.Л. Чекас // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв: МДАУ, 2010. - Вип. 4(57). - С. 105-110.

3. Чекас Н.Л. Розвиток дорадництва та створення дорадчих осередків в аграрній сфері Херсонської області / Н.Л. Чекас // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет». - Сімферополь, 2011. - С. 242 - 246.

4. Чекас Н.Л. Аналіз стану дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки Таврійський науковий вісник // Зб. наук. праць. - Вип. 75. - Херсон: Айлант, 2011. - С. 356 - 361.

5. Чекас Н.Л. Фінансове забезпечення здійснення дорадчої діяльності / Н.Л. Чекас // Зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. [Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств], (Херсон, 16 - 17 квітня 2009 р.). - Херсон: ХДАУ, - С. 131-133.

6. Чекас Н.Л. Особливості та принципи здійснення дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки / Н.Л. Чекас // Зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії, (м. Херсон, 18-19 листопада 2010 р.). - Херсон: ХДУ, 2010. - С.330-331.

7. Чекас Н.Л. Пріоритетні види дорадчої діяльності / Н.Л. Чекас // Матеріали VІ Міжнародної наук.-практ. конф. Наука і інновації - 2010, (Польща, Пшемишль, 07-15 жовтня 2010 р.). - Польща, Пшемишль: Nauka i studia, С. 65-67.

8. Чекас Н.Л. Вдосконалення управління та організації дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки / Н.Л. Чекас // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. Науковий простір Європи - 2011, (Польща, Пшемишль, 07-15 квітня 2011 р.). - Польща, Пшемишль: Nauka i studia, С. 92-94.

Анотація

Чекас Н.Л. Організація та розвиток дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2011.

У дисертаційній роботі обґрунтовано наукові засади формування та розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки, визначено її сутність та особливості, концепції та моделі функціонування, методичні засади оцінки ефективності. Здійснено аналіз функціонування галузі сільського господарства та соціально-економічної ефективності дорадчої діяльності, надання дорадчих послуг та оцінка їх значення у підвищенні результатів господарювання у аграрній галузі та у розвитку сільських територій, виявлено особливості фінансування дорадництва, проблеми та тенденції його розвитку.

Обґрунтовано шляхи та засоби вдосконалення дорадництва на основі покращення його організації та управління, виконання пріоритетних напрямів розвитку дорадчих послуг, поглиблення державної підтримки дорадництва.

Аннотация

Чекас Н.Л. Организация и развитие консультационной деятельности в аграрной сфере экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2011.

В диссертационной работе обосновано научные аспекты организации и развития консультационной деятельности в аграрной сфере экономики. При этом определены сущность и особенности, концепции и модели предоставления консультационных услуг, обосновано методические подходы оценки эффективности консультационной деятельности. В работе определены цели и задачи осуществления консультационной деятельности в аграрной сфере экономики, основными из которых являются: предоставление помощи сельскохозяйственным товаропроизводителям и сельскому населению по использованию методов и форм прибыльного ведения аграрного производства и бизнеса, повышение уровня знаний и практических навыков сельскохозяйственных товаропроизводителей путем активного обучения и предоставления полезной информации для принятия решений, просветительская деятельность по развитию местного самоуправления. Автором исследованы и определены основные тенденции развития консультационной деятельности, характерные для зарубежных стран и актуальные для отечественной практики. Прежде всего это касается организационно-экономического механизма предоставления консультаций, взаимодействия государственных и частных структур в их осуществлении, обеспечения доступности.

Важное место в работе занимает формирование структуры консультационных служб в соответствии с их функциями, организации взаимодействия с государственными органами, пользователями, общественными организациями, методика анализа влияния консультаций на результаты хозяйствования в сельскохозяйственной отрасли. Методические основы эффективности консультационной деятельности в аграрной сфере включают оценку уровня обеспечения консультационными услугами, мониторинга рынка консультационных услуг и эффективности агропромышленного производства, организации и управления сельскими территориями, прогноза объемов и направлений предоставления услуг.