Формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловими підприємствами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ Національний Аграрний Університет

УДК 631.11: 005.2

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловими підприємствами

Аль-Тфіхат Алі Ата Салман

Луганськ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики та продовольства України Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Ткаченко Валентина Григоріївна, Луганський національний аграрний університет, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Макаренко Петро Миколайович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедрою економіки підприємства кандидат економічних наук, доцент Зось-Кіор Микола Валерійович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедрою менеджменту і права

Захист відбудеться «06» липня 2011 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г - 202.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, бібліотека ЛНАУ.

Автореферат розісланий «06» червня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І.Богачов



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В результаті проведення ринкових реформ сформувалися нові, специфічні умови функціонування аграрних підприємств. Жорсткість конкурентної боротьби, насичення ринків товарами та послугами, падіння попиту та сукупність інших чинників ускладнюють діяльність підприємств, призводять до актуалізації проблеми ефективного управління. На сьогоднішній день забезпечення не тільки розвитку, але навіть збереження показників діяльності підприємств АПК на колишньому рівні надзвичайно складно без постановки мети, завдань, визначення методик і стратегій досягнення поставлених цілей. Формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством в даний час є одним з методів мобілізації його власних ресурсів і підвищення конкурентоспроможності. У сучасних умовах потрібен особливий підхід до формування, впровадження та оцінки ефективності механізму управління підприємством, оскільки питання розробки окремих методик формування механізму управління недостатньо досліджені.

Стратегічним завданням аграрної політики держави на сьогодні є формування агропромислового виробництва, що забезпечує продовольчу безпеку країни. Нестійкість функціонування агропромислових підприємств в умовах недосконалої системи управління, а також використання підходів управління, заснованих на принципах, що не відповідають сьогоднішнім умовам, призводить до стагнації. В умовах ринкової економіки аграрний сектор виявляється найбільш схильним до випливу негативних факторів, нестабільності, що робить неминучим пряме державне регулювання АПК.

Виходячи з цього, актуальною проблемою економічної науки і практики господарювання постає формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством, а також створення інформаційної бази для його впровадження.

Представники сучасної школи менеджменту не тільки формують, але й постійно розвивають механізм управління підприємствами. Досить багато уваги питанням формування механізму управління приділено в працях вітчизняних і зарубіжних авторів Р. Акоффа, І. Ансоффа, П. Друкера, Л.І.Балабанова, Р. А. Білоусова, В. І. Богачова, Д. Н. Боришева, І. С. Булатова, Л. Г. Буніч, В. І. Відяпіна, Г. Я. Гольдштейна, В. М. Гончарова, В. Т. Денисова, С. С. Дзарасова, Л. І. Кошкіна, В. М. Ларіна, В.Я. Месель-Веселяка, Ю.С.Нехорошева, А. І. Орлова, Н. Я. Петракова, Ю. І. Ребрина, П. Т. Саблука, В. В. Сизова, А. Г. Столбова, В.Г. Ткаченко, Е. Уткіна, М.М. Федорова, В.Ф.Філіпова, О. Є. Хачатурова, А.М.Чуйкіна та інших.

У дослідженнях відображено різноманіття поглядів на сутність і необхідність формування механізму управління, його складових елементів і методів їх взаємодії. Слід зазначити, що, незважаючи на різноманітність публікацій з даної тематики, спостерігається відсутність цілісності уявлень про складові механізму управління підприємствами АПК. Сукупність наявних теоретичних підходів до інтерпретації поняття та складових елементів організаційно-економічного механізму управління не в повному обсязі враховують потреби практики управління агропромисловим підприємством.

Необхідність їх теоретичного та методичного дослідження, потреба в удосконаленні інструментарію вибору механізму, що відображає галузеву специфіку підприємства, практична значущість розв'язання цієї проблеми для агропромислових підприємств, функціонуючих в умовах нестабільності ринку, жорсткого конкурентного середовища і зумовили вибір теми дослідження, визначили її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету за темою: „Розробка методологічних основ і критеріїв забезпечення інноваційного й інвестиційного розвитку агропромислових підприємств України” (номер державної реєстрації 0110U001566).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення теоретичних основ і практичних аспектів формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством, його елементів, розробка практичних рекомендацій щодо їх впровадження на підприємствах в сучасних умовах.

Реалізація поставленої мети зумовила вирішення наступних завдань:

- дослідити сутність і структуру організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством;

- проаналізувати фактори, що впливають на формування організаційно-економічного механізму управління підприємством;

- систематизувати основні методи оцінки ефективності управління підприємством і оцінити їх роль у формуванні механізму управління;

- оцінити стан та сучасні тенденції розвитку агропромислових підприємств України та країн Арабського Сходу;

- провести діагностику ефективності управління агропромисловими підприємствами України та країн Арабського Сходу;

- розробити наукові рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління.

Об'єктом дослідження є процес формування організаційно-економічних відносин, що виникають у процесі управління агропромисловими підприємствами.

Предметом дослідження є теоретичні, науково-методичні та практичні аспекти формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловими підприємствами.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, роботи вітчизняних і зарубіжних економістів з питань загальної теорії та практики управління, аналізу господарської діяльності, дослідження в галузі формування механізму управління, використання та впровадження інформаційних систем, передовий досвід і результати фундаментальних і прикладних досліджень вчених-аграріїв.

Інформаційною базою дослідження є матеріали Продовольчої сільськогосподарської організації (FAO), статистичні дані Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, статистична і фінансова звітність агропромислових підприємств Харківської та Луганської областей, Арабського Сходу, а також матеріали експертних оцінок, організованих автором, результати наукових досліджень НААНУ, зокрема, ННЦ „Інститут аграрної економіки?, а також безпосередньо автора.

Вірогідність і обґрунтованість результатів роботи зумовлені використанням наступних методів дослідження: методів системного та логічного аналізу, абстрактно-логічного, економіко-математичного, соціологічного та економіко-статистичного методів та методу моделювання.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у розробці та обґрунтуванні теоретичних положень, методичних підходів і рекомендацій щодо формування механізму управління і розробки на їх основі методичної бази щодо удосконалення та впровадження організаційно-економічного механізму управління на агропромислових підприємствах.

У результаті проведеного дослідження отримано такі теоретико-методичні та практичні результати, які визначають наукову новизну роботи і виноситься на захисту:

вперше:

- розроблено модель побудови організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством на основі концепції прогностичного управління;

удосконалено:

- понятійно-категоріальний апарат організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством;

- методику оцінки ефективності системи управління агропромислових підприємств, що включає в себе фінансово-економічні показники, характеристику апарату управління та показники, що характеризують раціональність організаційної структури та її технічно-організаційний рівень;

одержало подальший розвиток:

- підходи до формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством;

- дана оцінка стану галузі, на основі якої виявлені особливості управління підприємствами АПК України та країн Арабського Сходу;

- підходи щодо діагностики ефективності управління агропромисловими підприємствами України та країн Арабського Сходу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони доведені до рівня методичних та практичних пропозицій щодо обґрунтованого вибору й удосконалення організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством.

Запропонований організаційно-економічний механізм управління дозволяє забезпечити роботу підрозділів як єдиного цілого, спрямовуючи їх діяльність на досягнення загальних цілей і надаючи необхідний рівень самостійності в прийнятті управлінських рішень для більш ефективної взаємодії як з внутрішнім, так і з зовнішнім середовищем.

Дисертаційні розробки доповнюють існуючі дослідження, можуть бути використані керівниками агропромислових підприємств, а також теоретичні положення й інформаційно-аналітична база досліджень знайшли практичне застосування в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету під час викладання дисциплін: „Економічна теорія”, „Мікроекономіка, „Економічна політика держави”, „Товарна інноваційна політика”, „Стратегія сталого розвитку” (довідка № 16/61 від 02.06.2011 р.).

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони впроваджені та використовуються на підприємствах АПК, що підтверджують довідками та актами про впровадження: ТОВ АФ „Базаліївський колос” (довідка № 39/25 від 20.01.2011р., ВСАТ „Агрокомбінат „Слобожанський” (довідка № 98/12 від 09.02.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Результати наукових досліджень, висновки та пропозиції, які містяться в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З матеріалів наукових статей, підготовлених у співавторстві, а також колективних монографій кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету, у роботі використаний тільки особистий внесок дисертанта.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Проблеми розвитку АПК в контексті вступу України до СОТ” (м. Луганськ, Луганський національний аграрний університет, 15-16 травня 2008 р.), „Інноваційні та інвестиційні процеси підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах глобалізації економіки” (м. Луганськ, 14-15 травня 2010 р.), а також на щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету, що знайшло своє відображення в наукових звітах кафедри економічної теорії і маркетингу впродовж 2007-2010 рр.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 5 фахових виданнях загальним обсягом 2,5 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 145 джерел, 10 додатків. Дисертаційна робота викладена на 177 сторінках основного тексту, у тому числі має 33 таблиці, 29 рисунків.

економічний управління сільськогосподарський організаційний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, розкрито її зв'язок з науковими темами, сформульована мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначені наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, наведені данні щодо апробації результатів дослідження, відображена повнота викладу результатів дисертації в опублікованих працях.

У першому розділі „Теоретичні основи формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловими підприємствами” досліджено процес формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловими підприємствами, проаналізовано особливості впливу державного регулювання на ефективність управління в умовах глобалізації економіки, вивчено підходи до формування організаційно-економічного механізму управління аграрними підприємствами.

Управління аграрними підприємствами в України та країнах Арабського Сходу повинно мати свою специфіку та механізм.

Використання підходів, заснованих на застарілих і не відповідаючих сьогоднішнім умовам досвіду і знань, призводить не тільки до стагнації, але й до збитків. Проблеми організації управління сучасним агропромисловими підприємствами пов'язані з необхідністю постійної адаптації їх організаційно-економічних систем управління до змін, що відбуваються в зовнішньому середовищі. Агропромислові підприємства досягають оптимальної взаємодії і субординації в організаційних структурах управління, що відображається на ефективності їх функціонування.

Проведені дослідження показали, що в рамках теорії управління запропоновано багато науково-обґрунтованих підходів - від корпоративного управління до створення нових методик побудови ефективних структур управління. Вітчизняні вчені, використовуючи розробки зарубіжних авторів, пропонують адаптовані концепції організаційного управління, що засновані на специфічних особливостях економіки України.

За результатами аналізу необхідним є обґрунтоване формування організаційно-економічного механізму управління, що є особливо важливим в умовах адаптації аграрних підприємств в умовах глобалізації.

На основі узагальнення підходів вчених в дослідженні механізму управління підприємством, синтезу функціонального, процесного і ситуаційного підходів запропонована узагальнена трактовка механізму управління підприємством, який є цілісною системою, що складається з великої кількості елементів.

Організаційно-економічний механізм управління агропромисловим підприємством повинен забезпечувати взаємозв'язок і взаємодію підрозділів різних напрямків діяльності та призначений забезпечувати синергетичний ефект для підприємства (рис.1).

Рис. 1. Структура організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством

На нашу думку, в результаті формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством очікуваний економічний ефект буде досягнуто за рахунок:

- зниження трудомісткості виконання функцій управління в результаті усунення зайвих, дублюючих функцій, зв'язків і документації;

- економії витрат в результаті визначення найбільш раціонального засобу виконання функцій управління;

- підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, що досягається в результаті скорочення втрат робочого часу;

- зменшення довготривалості циклу обробки документів в результаті мінімізації суми міжопераційного часу;

- скорочення загальної кількості управлінського персоналу.

Сьогоднішній стан розвитку АПК та існуюча державна аграрна політика потребують удосконалення та державної підтримки, що обумовлено наступними умовами:

- диспаритет цін на продукцію промисловості та сільськогосподарську продукцію знецінює бюджетну підтримку сільського господарства;

- нецільове використання бюджетної підтримки сільського господарства шляхом переливання від виробника через систему цін і тарифів до партнерів та посередників;

- незадовільний рівень державної підтримки аграрних та агропромислових формувань;

- високі процентні ставки і відсутність у фермерів матеріально-технічних засобів для оформлення застави майна.

Розвиток аграрного виробництва в країнах з ринковою економікою підтверджує факт наявності стійкої тенденції укрупнення організаційних форм агробізнесу. Відбувається збільшення питомої ваги їх товарообігу на продовольчому ринку, витіснення з нього дрібних товаровиробників.

Дана тенденція є закономірною для ринкової економіки і в цьому відношенні Україна не може бути винятком. Наявність даної закономірності як об'єктивного фактора повинно бути використано, що прискорить процес реалізації переваг ринкової економіки в забезпеченні продовольчої безпеки держави.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що новий етап аграрної політики держави повинен забезпечувати стійкий розвиток галузі в умовах відкритого конкурентного середовища, створення цивілізованого аграрного ринку, надання ефективної державної підтримки, забезпечення умов для фінансової самодостатності аграрних та агропромислових підприємств. Основною складовою аграрної політики держави повинна стати адекватна система державної підтримки.

Управління ефективною діяльністю агропромислового підприємства розглядається як процес, який базується на спеціальних методах і прийомах, направлений на збільшення вартості підприємств при співпадінні інтересів різних груп учасників діяльності.

Проведені дослідження дозволили виділити групи методів управління підприємством АПК: економічні, адміністративні, організаційні, соціально-психологічні методи. Ретроспективний аналіз методів управління дав можливість систематизувати методи і підходи управління підприємством. |

Важливою рисою теорії та практики управління в сьогоднішніх умовах є її полігамність - використання складових різних концепцій для вирішення управлінських задач. Недоліки в управлінні, існуючі в господарській практиці підприємств АПК та полігамність методів управління, потребують впровадження відповідної процедури оцінки, яка дозволить виявити позитивні та негативні результати управління.

Вищенаведене свідчить про те, що виникає необхідність створення такого підходу в управлінні, який буде відповідати умовам діяльності підприємств АПК в умовах ринку.

У другому розділі „Дослідження механізму управління агропромисловими підприємствами України і країн Арабського Сходу” проаналізовані тенденції розвитку АПК України і країн Арабського Сходу, проведено оцінку механізму управління і діагностику ефективності управління аграрними та агропромисловими підприємствами.

Активізація ринкових перетворень в аграрному секторі України позитивно вплинула на динаміку сільськогосподарського виробництва (рис. 2).

Рис. 2. Питома вага категорій господарств у виробництві валової продукції сільського господарства, 2000-2009 рр.

Розглянувши агропромисловий комплекс країн Арабського Сходу, до складу яких входять Ірак, Йорданія, Ліван і Сирія, слід звернути увагу на несприятливі природно-кліматичні умови для виробництва багатьох видів сільськогосподарської продукції. Дослідження показників динаміки виробництва валової продукції сільського господарства в країнах Арабського Сходу на прикладі Йорданії за період 2000-2009 рр., демонструє необхідність підвищення забезпечення населення продуктами харчування власного виробництва (табл.1).

Таблиця 1 - Площа та збір основних сільськогосподарських культур в Йорданії, 2000-2009рр.

Вид продукції	Площа, тис. га	Валовий збір, тис. т
	2000-2005рр.	2007р.	2008р.	2009р.	2000-2005рр.	2007р.	2008р.	2009р.
Пшениця	182	100	164	223	128	44	159	54
Ячмінь	62	34	57	41	52	13	42	5
Оливки	-	-	15	20	28	17	24	3
Цитрусові	-	-	17	2	3	7	24	4
Виноград	11	19	4	-	27	43	14	6
Томати	7	13	21	13	17	156	150	137

В результаті проведеного аналізу були отримані відносні показники по кожній країні. Виробництво валової сільськогосподарської продукції Іраку стабільно зростало до 2004 р. і є наявним чітко виражене зниження рівня виробництва на душу населення з 2006 р. В Йорданії відбувається коливання виробництва валової сільськогосподарської продукції. В Сирії спостерігається відносно стабільний приріст валового виробництва з деякими варіаціями. З чотирьох країн Арабського Сходу стабільний ріст валової продукції сільського господарства відбувається в Лівані, тому що аграрний сектор країни краще забезпечений технікою, зрошуваними землями, а загальний рівень природно-економічних умов більш сприятливий, ніж у Сирії, Йорданії та Іраці.

Дослідження показали, що обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в регіоні знаходиться в сильній залежності від погодних умов конкретного року. Загрожуюча залежність країн від імпорту продовольчих товарів у значній мірі викликана відсутністю адекватної державної підтримки внутрішнього виробництва. Арабські країни вирішують продовольчу проблему головним чином шляхом збільшення державних субсидій на закупки продовольства, введення контролю і жорсткого обмеження росту цін на деякі продукти харчування, скорочення сплат на імпорт агропромислової продукції, виплат компенсацій населення. Виходячи з цього, можна констатувати той факт, що на сьогоднішній день забезпечення продовольчої безпеки в арабських країнах має загальнодержавне значення.

Проведений порівняльний аналіз ефективності господарської діяльності підприємств АПК України на прикладі Харківської і Луганської областей, показав, що рівень державного регулювання і підтримки підприємств АПК є досить низьким і незадовільним, що впливає на їх результативність.

При розробці механізму управління для досліджуваних агропромислових підприємств було проаналізовано управлінський потенціал з точки зору системи трьох основних елементів: особистого потенціалу керівника, командного потенціалу й організаційного потенціалу. Виявлено залежність результатів діяльності від управлінського потенціалу (рис. 3). Підвищення індексу управлінського потенціалу впливає і на збільшення обсягів виробництва продукції, грошових надходжень, валового і чистого прибутку.

В групі з найбільш низьким рівнем можливостей менеджменту індекс особистісного| потенціалу значно більш високий, ніж індекси організаційного і командного. Це свідчить про те, що система управління таких підприємств має авторитарні ознаки, більшість координаційних заходів здійснюється керівником особисто, управлінська структура не є відпрацьованою і функціонально диференційованою.

Звідси можна зробити висновки, що значна частина спеціалістів і керівників не втручаються в процеси прийняття управлінських рішень або їх дії некомпетентні, про що свідчать низькі показники рівня командного і організаційного потенціалу. Таке формування системи управління є неефективним, оскільки в цій групі більшість підприємств виявились збитковими (збиток в розмірі 31,74 тис. грн. в розрахунку на 1 господарство).



Рис. 3. Взаємозв'язок управлінського потенціалу і результатів діяльності підприємств АПК Харківської і Луганської областей

Можливість отримання прибутку другою групою підприємств була забезпечена зростанням рівня управлінського потенціалу через використання можливостей команди, росту її стабільності, кваліфікаційного рівня. Подальше підвищення потенціалу системи управління складається з випередженим зростанням організаційного потенціалу, який вказує на формалізацію відпрацьованої структури. Такі зміни виявились ефективними, на що вказують результативні показники діяльності. Лінії графіка підтверджують факт отримання високих результатів діяльності агропромислових підприємств Харківської та Луганської областей, яке тісно пов'язане з розвитком системи управління. Кут нахилу ліній вказує на те, що спостерігається випереджаюче зростання результативних показників, тобто різниця величин управлінського потенціалу другої групи в порівнянні з першою в 1,3 рази супроводжується зростанням обсягу виробництва валової продукції в 1,55 рази, а грошових надходжень від реалізації продукції - в 1,6 рази.

Дослідження впливу механізму управління на діяльність агропромислових підприємств у розрізі груп, які відрізняються за рівнем ресурсного потенціалу, дало можливість визначити ключові фактори успішного функціонування, які є фундаментом при розробці механізму управління.

Проведене групування підприємств АПК за рівнем управлінського потенціалу довело, що до групи найбільш слабких потрапили два державних підприємства, які зберегли цілісний майновий і земельний комплекс, але застаріле обладнання та відсутність ефективної команди управлінців, здатної розробити стратегічні програми розвитку. Фактором негативного впливу стала спеціалізація на виробництві не завжди високоприбуткових видів продукції.

Враховуючи зазначені особливості, результативність діяльності підприємств першої групи була значно знижена, а прибутковість наблизилась до нуля. Для другої групи підприємств зростання потенціалу менеджменту та оптимізація структури ресурсів надали можливість отримати значний прибуток навіть при низьких фінансових показниках і значно нижчому, ніж у першої і третьої груп підприємств, ресурсному потенціалі. Подальше підвищення потенціалу управління у третій групі вплинуло на пропорційне збільшення всіх результативних показників: спостерігається зростання валової продукції в 2 рази в порівнянні з другою групою, грошових надходжень в 1,5 рази. Зростання величини чистого прибутку в 2,6 рази пов'язано з оптимізацією командного та організаційного потенціалу, що дозволило знизити питому вагу адміністративних та інших витрат.

У третьому розділі „Стратегічні напрями удосконалення механізму управління агропромисловими підприємствами” надані конкретні пропозиції з удосконалення системи державного управління агропромисловими підприємствами. Розроблений організаційно-економічний механізм управління підприємством з використанням концепції прогностичного менеджменту.

Важливою передумовою сталого функціонування підприємств аграрної сфери та запорукою їх виживання в ринковій економіці є організація дієвої системи державного регулювання і підтримки АПК. У сучасних умовах необхідний перехід до стратегії активізації економічного зростання, який передбачає інтенсивний процес інвестування агропромислового сектору економіки для технологічного оновлення, модернізації, реконструкції діючих підприємств, цілеспрямована зміна структури відтворювального потенціалу і вдосконалення структури управління та виробничо-ресурсного потенціалу.

Реалізація зазначеної стратегії вимагає створення багатофункціонального механізму активізації, що забезпечує пошук та реалізацію рішень у галузі інтенсифікації інвестиційних та інноваційних процесів, що сприяють підвищенню ефективності функціонування галузей АПК України та країн Арабського Сходу, як на регіональному, так і на державному рівнях.

На нашу думку, державне управління АПК за змістом є більш широким поняттям, що включає й управлінські, і регулюючі функції впливу держави на економічні та соціальні процеси. Автором вдосконалена система державного управління агропромисловим комплексом, що включає блок прямого регулювання, економічного регулювання і блок державних адміністративних функцій.

Обґрунтовано, що державне управління АПК має відповідати взаємопов'язаному комплексу принципів, а саме: єдність економічних і соціальних цілей; поєднання індикативності та директивності; аграрний протекціонізм; програмне регулювання; економічне стимулювання; рівнозначність фінансової підтримки підприємств АПК різних форм власності, забезпечення розширеного відтворення; науковість; системність; стратегічність; соціальність; екологічність; партнерство; ситуаційність; інноваційність; зацікавленість; державність; демографічність; інформаційність.

Принципи знаходять своє виявлення в конкретних методах досягнення поставлених цілей. Для реалізації основних напрямів політики держави нами пропонується використовувати таку систему різноманітних форм і методів регулювання АПК: правове та інформаційне забезпечення, інфраструктурне забезпечення, регулювання ринку продукції, прогнозування, програмування та планування, цінове регулювання, фінансові методи, методи субсидування тощо.

Теоретичне осмислення основних положень теорій управління і аналіз практики управління АПК в розвинутих країнах дозволили сформулювати основні завдання управління аграрними та агропромисловими підприємствами України та країн Арабського Сходу:

- підвищення ефективності нормативно-правової бази, зокрема, створення Аграрного Кодексу України, в якому б відображалася кодифікація аграрного законодавства та забезпечення функціонування цілісної нормативної системи як основи правової регламентації аграрних відносин;

- раціональне поєднання державного і ринкового регулювання аграрної економіки;

- відновлення сталого виробництва і підвищення якості продукції та сировини з урахуванням вимог міжнародних стандартів;

- зростання продуктивності праці та ефективності агропромислового виробництва за рахунок якісного оновлення продуктивних сил і вдосконалення механізму господарювання;

- розвиток координаційних відносин між регіональними органами управління і товаровиробниками;

- відтворення трудових ресурсів для аграрної сфери на основі соціально-економічного розвитку сільських територій та якісної професійної освіти;

- забезпечення продовольчої безпеки країни;

- задоволення потреб населення в якісних продуктах харчування, а промисловості - в сільськогосподарській сировині;

- досягнення економічного паритету між сільським господарством та іншими галузями економіки;

- підтримка і захист вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників;

- створення режиму пільгового кредитування та оподаткування при будівництві та модернізації матеріально-технічної бази;

- розвиток регіональної інвестиційної інфраструктури тощо.

Автором визначено, що організаційно-економічний механізм управління агропромисловим підприємством являє собою цілісну складну систему, що складається з безлічі елементів, таких як цілі, принципи та завдання управління, органи, інструменти та методи, об'єкти та структура управління, аналізу та оцінки виконаної роботи, взаємопов'язаних між собою і з зовнішнім середовищем, що дозволяє реагувати на зміни й адаптуватися до мінливих умов для досягнення максимального кінцевого результату (рис. 4).

В сучасних умовах підвищується рівень відповідальності за якість прийнятих рішень, виникає необхідність формування інформації, яка може бути отримана в процесі прогнозування, що застосовується на всіх стадіях процесу управління. Вона виступає як основна вихідна інформації для прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень та дозволяє мінімізувати ризики в процесі управління підприємством.



Рис. 4. Організаційно-економічний механізм управління агропромисловим підприємством

Для вдосконалення управлінської діяльності на підприємствах АПК пропонується впровадження концепції прогностичного менеджменту, під яким автор розуміє процес прийняття рішень на основі використання постійно оновлюваної науково-аналітичної, багатоваріантної випереджаючої інформації і безперервної взаємодії з іншими функціями управління (цілепокладання, планування, організація, мотивація, координація, контроль).

Прогностичне управління орієнтоване на стратегічне управління в динамічному зовнішньому середовищі. Динамічне зовнішнє середовище функціонування підприємства АПК вимагає оперативності реагування керівництва на зміни.

Алгоритм реалізації моделі управління підприємством зображено на рисунку 5. Перші три блоки алгоритму (1-3) ставляться до вхідних позицій моделі, де задаються три вектори:

- вектор, що описує діючу систему управління підприємством АПК;

- вектор, що описує еталонну систему управління підприємством АПК;

- вектор, що описує вплив показників параметрів потенціалу управління підприємства на значення цільової функції.

Наступні блоки (4-5) алгоритму моделі задають множину, що складається з векторів, які визначають чутливість управління по відношенню до зовнішнього і внутрішнього середовища.

У блоці 6 експертним методом визначена нижня і верхня межа показників потенціалу управління підприємства АПК. У блоці 7 здійснюється переведення всіх значень показників потенціалу управління в уніфіковану шкалу. При цьому нижня межа значень показників задається 0, а верхня - 10. Перерахунок значень показників потенціалу управління в уніфіковану шкалу здійснюється за формулою:

(1)

де L1 - значення показника потенціалу управління підприємства за уніфікованою шкалою;

L - значення показника потенціалу управління підприємства;

V - верхня межа уніфікованої шкали значень показників потенціалу управління підприємства;

V1 - верхня межа шкали значень показників потенціалу управління підприємства;

N - нижня межа уніфікованої шкали значень показників потенціалу управління підприємства;

N1 - нижня межа шкали значень показників управління потенціалу підприємства.

Рис. 5. Алгоритм реалізації моделі управління агропромисловим підприємством

Блоки 8, 9 алгоритму реалізації моделі оцінюють ефективність управління підприємством АПК. У блоках 10, 11 визначається оптимальний варіант управління.

Модель управління агропромисловим підприємством відображає ефективні засоби не тільки оцінки поточного стану потенціалу управління підприємством, але й дозволяє визначити основні напрями удосконалення управління. Результати моделі піддаються аналізу чутливості управління по відношенню до змін внутрішнього і зовнішнього середовища. За отриманими в процесі аналізу результатами керівництво може виявити напрями в діяльності підприємства, які вимагають негайного втручання, а також такі, що можна використовувати при розробці та реалізації цілей і стратегії.

Запропоновано алгоритм оперативного уточнення стратегії управління, що складається з 15 етапів, які включають: рішення про коригування або збереження стратегії, оцінку зовнішнього і внутрішнього середовища, визначення заходів щодо уточнення або зміни стратегії, вибір стратегії та визначення можливості виконання цілей. У запропонованому алгоритмі реалізується концепція циклу Демінга (техніка моделювання PDCA: Plan-Do-Check-Act), який містить чотири фази циклу: 1. Plan (Планування): Розпізнати та проаналізувати проблему, 2. Do (Роби): Пробні дії, розвиток потенційного рішення; 3. Check (Контроль): Вимірювання результатів пробної дії; 4.Act (Дій): Впровадження та удосконалення рішення.

Таким чином, впровадження організаційно-економічного механізму управління підприємством АПК, що включає реалізацію концепції прогностичного менеджменту, дозволить підвищити ефективність використання всіх наявних видів ресурсів, адекватно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.



ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволили вирішити науково-практичні задачі удосконалення теоретико-методичних положень і розробити рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловим підприємством. Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Доведено, що організаційно-економічний механізм управління агропромисловим підприємством - цілісна складна система, що складається з безлічі елементів, таких як цілі, принципи та завдання управління, органи, інструменти, методи, об'єкти та структура управління, аналіз та оцінка роботи, взаємопов'язаних між собою та з навколишнім середовищем, що дозволяє реагувати на зміни і адаптувати її до умов, що змінюються для досягнення максимального кінцевого результату.

2. Дослідження підходів і методів управління дозволило визначити, що не існує єдиного ефективного способу управління агропромисловим підприємством. Недоліки в управлінні, які існують в практиці підприємств та полігамність методів управління вимагають впровадження такого підходу в управлінні, який найбільшою мірою буде відповідати умовам діяльності підприємств АПК в умовах ринку.

3. Виявлено, що країни Арабського Сходу є одними з найбільших імпортерів продовольства в світі, де існує проблема забезпечення продовольством. В 2009 році сільське господарство Йорданії, незважаючи на рекордне зростання на 14 %, внесло в річний ВВП всього 4 % вартості. У секторі задіяні 7 % працездатного населення, частка в національному експорті 12 %. Корисна сільськогосподарська площа обмежена відсутністю води. Це відкриває значні перспективи зокрема для України, яка володіє експортним потенціалом в агропромисловому комплексі.

Більшість держав регіону не має в своєму розпорядженні необхідних природних ресурсів для самозабезпечення продуктами харчування. Це багато в чому пов'язане зі складними природно-кліматичними умовами, загостренням дефіциту земельних і водних ресурсів, високими темпами урбанізації і зростанням населення; невисокою динамікою зростання сільськогосподарського виробництва, повільними темпами освоєння нових площ, аграрним перенаселенням, наявністю величезної кількості дрібних господарств.

4. Доведено, що важливою передумовою сталого функціонування підприємств аграрної сфери як в Україні, так і в країнах Арабського Сходу, запорукою їх виживання є організація системи державного управління підприємствами АПК.

5. Встановлено, що побудова організаційно-економічного механізму управління підприємством АПК на основі концепції прогностичного управління дозволить своєчасно реагувати на всі зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, розробити стратегію для успішного функціонування підприємства.

6. Розроблено модель управління агропромисловим підприємством, сутність якої полягає в співставленні параметрів потенціалу управління з його еталонними показниками. Цільова функція моделі відображає мінімум сумарних відхилень за всіма показниками параметрів управління підприємством, що дасть можливість керівництву підприємства АПК більш об'єктивно оцінювати поточний стан підприємства і прогнозувати його майбутній розвиток, оперативно реагуючи на зовнішні і внутрішні зміни середовища.

Розроблені рекомендації щодо формування та впровадження організаційно-економічного механізму управління на підприємствах агропромислового комплексу дозволять підвищити їх ефективність діяльності та забезпечити підвищення рівня продовольчої безпеки досліджуваних країн.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях ВАК:

1. Аль-Тфихат Али. Необходимость осуществления экономической поддержки сельского хозяйства / Аль-Тфихат Али // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту / за ред. В.Г. Ткаченко. Сер. „ Економічні науки” - Луганськ, 2009. -№ 6. - С. 269-276.

2. Аль-Тфихат Али. Механизм проведения финансового оздоровления предприятий сельскохозяйственной отрасли / Аль-Тфихат Али // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту / за ред. В.Г. Ткаченко. Сер. „ Економічні науки” - Луганськ, 2010. - № 10. - С. 21-29.

3. Аль-Тфихат Али. Государственная политика относительно аграрного сектора в Странах арабского востока / Аль-Тфихат Али // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту / за ред. В.Г. Ткаченко. Сер. „ Економічні науки” - Луганськ, 2010. - №15. - С. 398-408.

4. Аль-Тфихат Али. Совокупность природно-экономических условий и особенности аграрного сектора в странах арабского востока / Аль-Тфихат Али // Вісник Національного Університету ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2010. - № 911. - С.172-178.

5. Аль-Тфихат Али. Усовершенствование системы регулирования сельского хозяйства в странах арабского региона / Аль-Тфихат Али // Вісник Національного Технічного університету ХПІ. - Харків, 2010. - № 58. - С.141-148.



АНОТАЦІЯ

Аль-Тфіхат Алі Ата Салман. Формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловими підприємствами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський національний аграрний університет - Луганськ, 2011.

У дисертації розглянуто теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловими підприємствами: досліджено процес формування організаційно-економічного механізму управління агропромисловими підприємствами; проаналізовано особливості впливу державного регулювання на ефективність управління в умовах глобалізації економіки; вивчено підходи до формування організаційно-економічного механізму управління аграрними підприємствами. Дана оцінка механізму управління агропромисловими підприємствами України і країн Арабського Сходу: проаналізовані тенденції розвитку АПК України і країн Арабського Сходу; проведено моніторинг механізму управління та діагностику ефективності управління аграрними та агропромисловими підприємствами.

Запропоновані конкретні заходи і напрями удосконалення системи державного управління АПК, а також розроблено організаційно-економічного механізм управління з використанням прогностичного менеджменту.

Розроблена модель управління агропромисловим підприємством, суть якої полягає в зіставленні параметрів потенціалу управління з його еталонними показниками і алгоритм реалізації моделі.

Ключові слова: агропромислове підприємство, організаційно-економічний механізм управління, прогностичне менеджмент, державне управління підприємством, стратегія.

АННОТАЦИЯ

Аль-Тфихат Али Ата Салман. Формирование организационно-экономического механизма управления агропромышленными предприятиями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет. - Луганск, 2011.

В диссертации рассмотрены вопросы формирования организационно-экономического механизма управления агропромышленными предприятиями, проанализированы особенности государственного регулирования и управления предприятиями АПК в условиях трансформационных процессов.

Исследованы теоретические и методические подходы к формированию организационно-экономического механизма управления агропромышленными предприятиями, а также проанализированы факторы, влияющие на его формирование.

Автором определена сущность организационно-экономического механизма управления агропромышленным предприятием, который представляет собой целостную сложную систему состоящую из множества элементов, таких как цели, принципы и задачи управления, органы, инструменты, методы, объекты и структура управления, анализ и оценка выполненной работы, взаимосвязанных между собой и внешней средой, что позволяет адаптироваться к изменяющимся условиям для достижения запланированного конечного результата.

Систематизированы основные методы оценки эффективности управления предприятием и проведен анализ их роли в формировании механизма управления.

Проанализированы современные тенденции развития АПК Украины и стран Арабского Востока. Проведен мониторинг и диагностика механизма управления и его эффективности на аграрных и агропромышленных предприятиях исследуемых стран.

Разработаны конкретные мероприятия и направления по усовершенствованию системы государственного управления предприятиями АПК, а также по формированию организационно-экономического механизма управления с использованием прогностического менеджмента.

Выявлены преимущества использования прогностического менеджмента в процессе управления конкретными агропромышленными предприятиями.

Модель управления агропромышленным предприятием отражает эффективные средства не только для оценки текущего состояния потенциала управления предприятием, но и позволяет определить основные направления усовершенствования управления. Результаты модели возможно анализировать с точки зрения чувствительности управления по отношению к изменениям внутренней и внешней среды. Согласно полученным в процессе анализа результатам руководство предприятия может выявить основные направления в деятельности предприятия, требующие постоянного вмешательства, а также необходимые для использования при разработке и реализации целей и стратегий.

Разработана модель управления предприятиями АПК, сущность которой заключается в сопоставлении параметров потенциала управления с его эталонными показателями, а также алгоритм реализации модели.

Ключевые слова: агропромышленное предприятие, организационно-экономический механизм управления, прогностический менеджмент, государственное управление предприятием, стратегия.



ANNOTATION

Ali ata Salman Altfihat. Forming of organizational-economic mechanism of agroindustrial enterprises' management. - Manuscript.

Candidate's thesis of economic sciences on specialty 08.00.04 - economics and management of enterprises (rural economics and AIC). - the Lugansk national agrarian university - Lugansk, 2011.

In dissertation|thesis| theoretical, methodological and applied aspects|Carbro| of forming of organizational-economic mechanism of agroindustrial enterprises' management are considered: |work-up|the process of forming organizational-economic mechanism of agroindustrial enterprises' management is researched; the features of government control influence on efficiency of management are analyzed in terms of economic globalization; approaches of forming of organizational-economic mechanism of agroindustrial enterprises' management are researched.

The mechanism of agroindustrial enterprises' management is appraised in Ukraine and the countries of Arabic East: the tendencies of development of AIC are analyzed in Ukraine and countries of Arabic East; the management mechanism and diagnostics of management efficiency of agrarian and agroindustrial enterprises are monitored.

Concrete measures|step| and directions on improvement of government system of management of AIC, as well as forming of organizational-economic mechanism of management are developed, using prognostic|| management.

A model for enterprises of AIC management is developed, which essence consists in comparing the parameters of management potential with it's|its| reference indexes|metric| and algorithm of model's realization.

Key words: agroindustrial enterprise, organizational-economic mechanism of management, prognostic management, government control of enterprise, strategy.

Размещено на Allbest.ru