Функціонування та розвиток ринку освітніх послуг у системі регіональних ринків

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Функціонування та розвиток ринку освітніх послуг у системі регіональних ринків

Антохов Андрій Анатолійович

Львів 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Комарницький Іван Федорович, Буковинська державна фінансова академія, завідувач кафедри загальноекономічних наук

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Семів Любов Казимирівна, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, завідувач кафедри економіки та управління персоналом

кандидат економічних наук, доцент Камінський Богдан Адамович, Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри менеджменту

Захист відбудеться «25» березня 2011 р. о 1500 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 76026 м. Львів, вул.. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий «22» лютого 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

1. Загальна характеристика роботи

освіта послуга якість

Актуальність теми. Європейський вектор розвитку українського суспільства, формування елементів економіки знань визначають специфіку суспільних трансформацій в усіх сферах людської діяльності, траєкторію зміни процесів відтворення трудового потенціалу країни, в механізмах функціонування якого важливу роль відіграє ринок освітніх послуг.

Як важливий фактор підвищення інтелектуального рівня і продуктивної сили працівників, ринок освітніх послуг є надзвичайно чутливим до функціонування інших ринків і динамічно взаємодіє з ними. Для ефективного функціонування ринку освітніх послуг необхідно враховувати процеси, що відбуваються на ринку праці, ринку інновацій, ринку кредитів і капіталів, та на ринку товарів. Ринок освітніх послуг функціонує на міжнародному, європейському, національному, регіональному рівнях, на кожному з яких розвивається під впливом демографічних, соціальних, економічних, мотиваційних, інноваційних, інституціональних, інформаційних, культурних, інших факторів, які мають свою специфіку як на національному, так і на регіональному рівнях.

Необхідність врахування процесів, які відбуваються на ринку освітніх послуг, висвітлені у працях теоретиків постіндустріалізму (Д. Белла, Т. Сакайї, П.Друкера, М. Портера, Е. Тоффлера, М. Кастельса, В. Іноземцева та ін.) і людського капіталу (Т. Шульца., Г. Беккера, М. Блауга, Дж. Мінцера, Е. Денісона, Дж.Кендрика та ін.). В українській науці питанням розвитку ринку освітніх послуг, підвищенню якості освіти, а також його якісному зв'язку з ринком праці приділяли увагу О. Грішнова, Дробноход, М. Згуровський, І. Каленюк, Р. Кігель, П. Кононенко, К. Корсак, О. Кратт, В. Кремень, В. Куценко, Е. Лібанова, В. Мікловда, В. Міщенко, С. Ніколаєнко, В. Новікова, Т. Оболенська, Л. Одерій, М. Пітюлич, С. Пирожков, А. Погрібний, А. Сердюк, О. Сидоренко, Г. Щокін та інші. Більш детально досліджували питання функціонування ринку освітніх послуг та їхній взаємозв'язок з іншими ринками в регіоні М. Долішній, М. Лалакулич, І.І. Пасінович, Л. Семів, Л. Янковська, У. Садова, Л. Шевчук. Особливо тісно пов'язані ринки освіти та праці: перший сприяє залученню населення в освітній процес і в недалекій перспективі детермінує положення фахівця на відповідному сегменті ринку праці. Інноваційний розвиток економіки вимагає поглиблення теоретичних знань і опрацювання методичних підходів щодо оцінки відповідності цих ринків, що і визначає актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною теми наукових досліджень «Інституційний механізм сталого розвитку України в умовах відкритої економіки» (номер державної реєстрації 0160U003614) Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича, дисертантом були обґрунтовані механізми формування та становлення ринку освітніх послуг у контексті інтеграції України в світове господарство. При виконанні робіт за темою «Теоретико-методологічні основи розвитку людського капіталу в умовах формування економіки знань» (номер державної реєстрації 0107U003249), яка виконувалась за цільовою програмою наукових досліджень «Україна - ХХІ століття: стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку» Інституту регіональних досліджень НАН України, в якій автором досліджені питання якості вищої освіти в контексті світового, європейського та національного досвіду, а також якісні аспекти відповідності регіонального ринку освітніх послуг та ринку праці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних та методичних основ функціонування ринку освітніх послуг та розробка моделі й механізмів його взаємодії з іншими регіональними ринками в умовах переходу до інноваційної моделі розвитку.

Для досягнення мети необхідно розв'язати наступні завдання:

- - обґрунтувати місце та роль ринку освітніх послуг у системі національних ринків;

- - визначити категоріальний апарат та підходи до дослідження ринку освітніх послуг;

- - окреслити рівні та тенденції становлення й розвитку ринку освітніх послуг;

- - узагальнити особливості впливу різних факторів на функціонування регіонального ринку освітніх послуг та проаналізувати сучасний стан ринку освітніх послуг у регіоні;

- - розкрити мотиваційні аспекти розвитку ринку освітніх послуг (в соціологічній оцінці);

- - побудувати модель взаємодії ринку освітніх послуг з регіональними ринками;

- - дослідити якість вищої освіти в системі забезпечення відповідності регіонального ринку освітніх послуг та ринку праці;

- - запропонувати методичні підходи до оцінки відповідності ринку освітніх послуг та ринку праці в регіоні.

Об'єктом дослідження є процеси функціонування та розвитку ринку освітніх послуг у системі регіональних ринків.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади розвитку регіонального ринку освітніх послуг у взаємодії з регіональними ринками.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економіки праці, демографії, соціальної економіки та політки, ринку освітніх послуг та ринку праці, теорії розвитку регіону.

Реалізація мети та завдань дисертації здійснена за допомогою наступних методів: системного підходу - при побудові системної класифікації ринку освітніх послуг як економічної категорії; теоретичного порівняння, узагальнення - при обґрунтуванні теоретико-методологічних основ дослідження ринку освітніх послуг у контексті формування економіки знань; методи економічного аналізу та статистичні методи - при дослідженні факторів впливу на функціонування регіонального ринку освітніх послуг та проведенні його аналізу; соціологічного дослідження - при з'ясуванні мотиваційних аспектів розвитку ринку освітніх послуг та якісних аспектів відповідності регіонального ринку освітніх послуг та ринку праці; системно-структурного аналізу - при побудові моделі взаємодії ринку освітніх послуг з регіональними ринками; багатовимірного (кластерного) аналізу - для оцінки відповідності ринку освітніх послуг та ринку праці в регіоні.

Емпіричною і фактологічною основою дослідження слугували: праці зарубіжних та українських авторів з проблем функціонування регіональних ринків, в т.ч. Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативно правові документи органів державної влади і місцевого самоврядування щодо ринку освітніх послуг у регіонах України, результати експертного опитування студентів ВНЗ та роботодавців Чернівецької області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше:

- визначено відповідність ринку освітніх послуг та ринку праці в регіонах України на основі використання методичного підходу, який полягає у: зіставленні рейтингів регіонів за інтегральними показниками ринку освітніх послуг та ринку праці, формуванні груп регіонів (кластерів) за розрахованими рейтингами, економічній інтерпретація отриманих результатів і розробленні відповідних заходів регіональної політики для гармонізації параметрів досліджуваних ринків ;

удосконалено:

- системну класифікацію ринку освітніх послуг як складну соціально-економічну систему, яку доповнено за такими ознаками: підходи до визначення ринку освітніх послуг; рівні функціонування ринку освітніх послуг; зв'язок ринку освітніх послуг з іншими ринками; споживачі освітніх послуг; постачальники освітніх послуг; посередники надання освітніх послуг; суть та складові освітньої послуги; принцип платності надання освітньої послуги; джерела ресурсного забезпечення надання освітньої послуги; структурні елементи ринку освітніх послуг;

- побудовано теоретичну модель взаємодії регіонального ринку освітніх послуг з регіональними ринками, яка реалізує складні системні взаємодії з ринком праці, ринком інновацій та кредитів і визначає взаємозалежність освітніх потреб, якість надання освітніх послуг та вимог роботодавців до випускників;

- конкретизовано параметри якості вищої освіти в системі забезпечення відповідності регіонального ринку освітніх послуг та ринку праці, які визначені за результатами експертного опитування роботодавців м. Чернівці як споживачів та замовників фахової компетенції майбутніх спеціалістів. Обстеження дозволило визначити: особливості щодо напрямів співпраці підприємств, організацій з ВНЗ; ставлення роботодавців до різних критеріїв, які є визначальними при прийомі випускників ВНЗ на роботу.

дістало подальший розвиток:

- уточнено поняття освітньої послуги - певного виду товару, особливої споживчої вартості процесу праці, діяльності для задоволення потреб учасників освітнього процесу, особистого та суспільного блага. Як економічна категорія освітня послуга концентрує в собі складні економічні відносини, що існують в освітній сфері. Трактування освітньої послуги та ринку освітніх послуг має відмінності у класичному ринковому, маркетинговому, інституційному, системному підходах;

- конкретизовано аспекти відповідності ринку освітніх послуг з ринками товарів, споживчих товарів, праці, інновацій, наукомістких послуг, інформації, які прямо й опосередковано через взаємодію попиту і пропозицій формують відповідні запити на нові компетенції, нові знання, нові вміння майбутніх спеціалістів та розкривають різні грані формування і примноження людського капіталу;

- класифіковано та визначено специфічний вплив на ринок освітніх послуг груп факторів (демографічні, соціальні, економічні, інноваційні, інституціональні, інформаційні, культурні та інш). Їхній вплив простежується залежно від: рівня дослідження (міжнародний, внутрінаціональний); сегмента ринку освітніх послуг (дошкільна освіта, загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта); статусу суб'єктів регіонального ринку освітніх послуг (споживачі чи надавачі освітніх послуг);

- розвинуто мотиваційні аспекти ринку освітніх послуг регіону. За результатами експертного опитування серед студентів ВНЗ м. Чернівці визначено мотивацію молоді на отримання вищої освіти, діагностовано якість вищої освіти на основі соціальних уявлень студентів, визначено мотиви навчання в даному регіоні, розкрито ставлення студентів до різних аспектів оплати навчання.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати досліджень були використані при визначенні перспектив розвитку ринку освітніх послуг Чернівецької області, забезпечення відповідності регіонального ринку освітніх послуг та ринку праці, про що свідчить довідка Головного управління економіки Чернівецької ОДА (довідка № 02/0253 від 17.03.10.).

Положення дисертаційної роботи стосовно взаємодії ринку науково-освітніх послуг з ринком праці були використані при формування програми стратегії розвитку регіону Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернівецької ОДА (довідка № 1388 від 27.04.2010 р.).

Отримані висновки та проведення ґрунтовного узагальнення впливу різних факторів на функціонування регіонального ринку освітніх послуг та дослідження стану ринку освітніх послуг регіону були використані при написанні проектів по МФ «Відродження» та програми для прикордонної співпраці «Румунія-Україна-Республіка Молдова» Чернівецьким обласним товариством «Знання» (довідка №2 від 02.04.2010 р.).

Основні напрацювання автора, висновки та пропозиції використовуються при викладенні економічних дисциплін в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України (довідка № 15-38/1418 від 13.05.2010 р., довідка №15-38/1415 від 13.05.2010 р., довідка №15-38/1416 від 13.05.2010 р.,).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто. Конкретний внесок автора в роботи, виконані у співавторстві, вказаний у списку основних публікацій.

Апробація результатів дослідження. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних та українських науково-практичних конференціях, зокрема: «Фінансово - економічні та інституційні чинники розвитку регіону» (Чернівці, 2005), «Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція» (Чернівці, 2006), «Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн» (Чернівці, 2007); «Генезис інституційної системи сучасної економіки України» (Чернівці, 2007); «Маркетинг у сферах і галузях економіки регіону» (Чернівці, 2007); «Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону» (Чернівці, 2007); «Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів» (Чернівці, 2008); «Освіта та наука в умовах глобальних викликів» (Сімферополь, 2008); «Генезис інституційної системи транзитивних економік» (Чернівці, 2008); «Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки» (Чернівці, 2009); «Інституційна природа ринкових трансформацій» (Чернівці, 2009)., «Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів» (Чернівці, 2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 23 наукові праці, з них 11 у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг друкованих праць складає 8,12 друк. арк., з яких особисто автору належить 7,26 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 209 стор. комп'ютерного тексту. Робота містить 32 таблиці (в т.ч. 4 таблиці у додатках), 17 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел налічує 176 найменувань.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі «Ринок освітніх послуг як соціально-економічна підсистема національної економіки в умовах формування економіки знань» визначено сучасні тенденції системної взаємодії ринку освітніх послуг з іншими ринками, категоріальний апарат, підходи, рівні та тенденції становлення й розвитку ринку освітніх послуг.

Поява інтересу науковців до дослідження ринку освітніх послуг (РОП) є відповіддю на сформовану в останні десятиліття глобальну тенденцію суспільного розвитку щодо випереджувального зростання сфери послуг порівняно з матеріальним виробництвом, а також на перехід від індустріального суспільства до суспільств, які орієнтовані на спільне використання знань.

РОП є надзвичайно чутливим до функціонування інших ринків і володіє динамічними формами взаємодії з ними. Особливо це стосується ринку праці, ринку інновацій, ринку кредитів і капіталів, ринку товарів. Ці ринки прямо й опосередковано через взаємодію попиту і пропозицій на них формують відповідні запити на нові компетенції, нові знання, нові вміння майбутніх спеціалістів. Аналіз взаємодій РОП з досліджуваними ринками розкриває напрями й механізми формування і примноження людського капіталу. Так, відірваність РОП від ринку праці, від запитів працедавців породжувала хаотичність в розвитку ринку освітніх послуг і передусім це стосувалося якості підготовки. Щоб забезпечити якість освітніх послуг, ВНЗ мають узгоджувати модель набуття майбутнім випускником відповідних знань, вмінь, компетенцій з відносно достовірним прогнозом розвитку робочих місць в регіоні.

В економіці знань фундаментальним принципом функціонування РОП є поєднання навчання з науковими дослідженнями, кожен спеціаліст на своєму робочому місці має застосовувати найновіші методи наукових досліджень. Відповідно до таких вимог ВНЗ, щоб бути конкурентоспроможними на ринку, послідовно вибудовують систему науково-освітніх послуг. Актуалізується зв'язок ринку освітніх й науково-освітніх послуг та ринку наукомісткої продукції і послуг. Щоб відповідати вимогам цих ринків, сучасні університети (класичного, дослідницького, підприємницького типів) повинні проводити системні, фундаментальні, пошукові та прикладні дослідження, виконувати дослідно-конструкторські розробки, створювати зразки нових технологій і техніки, формувати систему їх тиражування.

Важливість зв'язку ринку освітніх послуг і ринку кредитів на отримання освітніх послуг зростає при обговоренні питань фінансування навчання дітей за рахунок нагромаджень і поточних доходів сімей як важливої складової інвестування в людський капітал, а також при виробленні механізмів забезпечення однакового доступу до навчання. У світі система кредитування навчання підтримується державою, що забезпечує її доступність для більшості громадян, суб'єктами цього ринку виступають: держава (через пільгове кредитування здобуття вищої освіти), банківські установи, кредитні спілки, державні інституції, які надають на пільгових засадах під гарантії держави кредити для отримання освіти. Попри відзначену позитивну динаміку осіб, які отримують пільговий кредит на здобуття освіти, ринок кредитів на отримання освітніх послуг перебуває в стадії становлення. Через нестабільність економіки, низький рівень платоспроможності студентів та їхніх батьків механізм кредитування надання освітніх послуг у системі вищої освіти потребує вдосконалення. Для цього, доцільно адаптувати позитивні сторони зарубіжного досвіду функціонування ринку кредитів на отримання освітніх послуг до вітчизняних умов, а також створити державну програму кредитування отримуваних освітніх послуг.

На основі опрацювання класичного ринкового, маркетингового, інституційного, системного підходів до ринку освітніх послуг у дисертації дістало подальший розвиток поняття освітньої послуги. Вона є економічною категорією, в якій сконцентровано складні економічні відносини, котрі існують в освітній сфері. За класичним підходом освітня послуга - це певний вид товару, особлива споживча вартість процесу праці, діяльність для задоволення потреб учасників освітнього процесу. Також освітня послуга є благом особистим (для окремої людини) і суспільним для суспільства загалом. За маркетинговим підходом продуктом ВНЗ на ринку освітніх послуг є сукупність освітніх програм (комплекс освітніх послуг), які визначають модель підготовки спеціаліста. За інституціональним підходом основними суб'єктами ринкових відносин є виробники освітніх послуг (освітні заклади, фізичні особи, які надають освітні послуги), їх споживачі (підприємства, фізичні і юридичні особи, організації, органи державного і регіонального управління). Крім названих, власну нішу на ринку освітніх послуг займають посередники (служба зайнятості, біржа праці тощо). Кожен з перерахованих суб'єктів відіграє свою роль в механізмі формування й функціонування ринку освітніх послуг.

За системним підходом РОП - це складна соціально-економічна система, яка складається з таких елементів: виробники цих послуг (педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів, середніх шкіл, педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів, науково-педагогічний склад ВНЗ) та споживачі (держава, регіон, домогосподарства, фізичні та юридичні особи). Це сфера ринкових відносин, які виникають між суб'єктами освітньої діяльності з приводу купівлі продажу специфічного товару - освітньої послуги. Освітні послуги, як обсяги навчальної і наукової інформації, яка трансформується в процесі навчання в певну суму знань для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб в дошкільній, загальноосвітній, професійно-кваліфікаційній підготовці, перепідготовці, навчанні впродовж всього життя, є товаром, мають вартість і споживчу вартість. Освітні послуги є особистим і суспільним благом, благом, яке сприяє нагромадженню людського і соціального капіталу суспільства, регіону, особистості, супроводжується позитивними інституціональними зовнішніми ефектами.

Отже, РОП - складна соціально-економічна система, сфера економічних відносин щодо купівлі і продажу освітньої послуги, яка безпосередньо залежить від соціально-економічної ситуації в країні, стану її культурної та політичної сфери. Як система цей ринок виконує наступні функції: освітню, наукову, інтеграційну, соціальну, підприємницьку, мотиваційну, інформаційну. Наведені підходи (класичний ринковий, маркетинговий, інституційний, системний) дозволили доповнити системну класифікацію РОП такими ознаками (табл.1).

В сучасних умовах на всіх рівнях - міжнародному, європейському, національному, регіональному, окремого навчального закладу, подальший прогрес знань, їх виробництво, нагромадження, збереження здійснюється через надання різноманітних освітніх послуг. Реалізація глобальних тенденцій ринку освітніх послуг, які є віддзеркаленням процесів інтернаціоналізації освіти, вже сьогодні вносить певні складності в функціонування українського ринку освітніх послуг. Для того, щоб відповідати вимогам міжнародного ринку освітніх послуг, вітчизняні ВНЗ мають враховувати міжнародні стандарти освіти і дотримуватися національних освітніх стандартів, поєднуючи їх з перевагами національної системи освіти.

На регіональному рівні (так само як і на національному) потребують вирішення питання: оптимізації мережі ВНЗ; подолання дублювання підготовки за певними напрямами і спеціальностями в межах регіону; розміщення ВНЗ; ефективної взаємодії регіонального ринку освітніх послуг з регіональним ринком праці; розробки схем (механізмів) включення університетів в соціально-економічний розвиток регіону, набуття ними статусу центрів дослідницької роботи у вирішенні важливих суспільних проблем.

У другому розділі «Особливості формування і розвитку ринку освітніх послуг регіону» визначено особливості впливу різних факторів на функціонування регіонального РОП, проаналізовано його сучасний стан, розкрито мотиваційні аспекти розвитку РОП регіону.

РОП як складна соціально-економічна система є віддзеркаленням тенденцій інтеграції та регіоналізації. РОП функціонує на міжнародному, європейському, національному, регіональному рівнях, на кожному з яких на РОП впливають групи факторів. Їхній вплив має свій специфічний прояв залежно від: дослідження факторів на міжнародному чи на внутрінаціональному рівнях (зовнішній, внутрішній контекст); сегмента РОП (первинна ланка системи виховання і навчання, ланка загальної середньої освіти, професійно-технічної освіти, вищої освіти); статусу суб'єктів регіонального РОП (споживачі чи надавачі освітніх послуг).

Таблиця 1 Класифікаційні ознаки ринку освітніх послуг*

Назва ознаки	Суть ознаки
Підходи до визначення РОП	Класичний ринковий, маркетинговий, інституційний, системний
Рівні функціонування РОП	Міжнародний, європейський, національний, регіональний, окремого навчального закладу
Зв'язок РОП з іншими ринками	Ринками товарів, споживчих товарів, праці, інновацій, наукомістких послуг, інформації
Споживачі освітніх послуг	Діти, учні, студенти, батьки, підприємства, організації, бізнес, держава
Постачальники освітніх послуг	Дошкільні заклади, середні загальноосвітні школи, професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади, громадські організації, спонсори, органи державного та регіонального управління
Посередники надання освітніх послуг	Служба зайнятості, біржа праці
Суть освітньої послуги	Товар (освітня послуга, освітня програма, освітній продукт) Благо (особисте, суспільне, змішане суспільне благо)
Складові освітньої послуги	Соціальна якість, технічна якість, правова якість, економічна якість
Принцип платності надання освітньої послуги	На безплатній основі, на платній основі
Джерела ресурсного забезпечення надання освітньої послуги	Державний бюджет, місцеві бюджети, кошти юридичних осіб, кошти фізичних осіб, банківські кредити, кошти кредитних спілок, кошти спец фондів, грантові кошти
Структурні елементи РОП	Конкуренція, кон'юнктурність, динамічність

У дисертації доведено, що для вияснення системної суті РОП потрібно не тільки досліджувати зв'язок факторів з освітнім ринком, але й здійснювати виокремлення зовнішнього та внутрішнього контурів впливу, визначення специфіки зовнішнього та внутрішнього середовища ринку (рис.1).

Що стосується факторів внутрішнього впливу на регіональний РОП, то в дисертації визначено наступні особливості впливу системи соціально-економічних факторів на стан регіонального РОП. Так, дія демографічного фактора пов'язується із скороченням в останні роки кількості споживачів освітніх послуг у середній школі, у системі вищої освіти. Вплив економічного фактора на РОП здійснюється через ефективність державної цінової політики у сфері освіти, вимагає обґрунтування вартості навчання, розміру оплати у ВНЗ та порядку його здійснення. В сфері впливу соціального фактора на функціонування РОП перебувають питання оціального захисту педагогічних та науково-педагогічних працівників, студентів. Дієвість інноваційного фактора визначає особливості надання освітніх послуг українськими університетами та зростання їхньої ролі у побудові національної та регіональних інноваційних систем. Вплив мотиваційного фактору на РОП проявляється через дослідження і врахування потребно-мотиваційних і ціннісних характеристик суб'єктів відносин на ринку освіти та ринку праці. Інформаційний фактор пов'язаний із формуванням інформаційної бази, яка включає результати масових соціологічних опитувань щодо різноманітних аспектів освітньої діяльності. З дією інституційного фактора пов'язують визначення впливу національного законодавства, правил і норм поведінки на діяльність у сфері освіти. Дієвість культурного фактора на РОП пов'язується із вирішенням мовного питання. Крім зазначених вище, важливу роль у функціонуванні РОП в регіоні відіграють профорієнтаційний, інтеграційний фактори, дієвість яких підсилюється іншими чинниками.



Рис. 1 Фактори впливу на функціонування регіонального РОП

Аналіз сучасного стану регіональних РОП показав їх територіальну диференціацію, зростаючі обсяги їх надання та різноманітність, належне кадрове забезпечення. Аналіз динаміки основних параметрів РОП дошкільної освіти показує, що в Україні за роки державної незалежності кількість постачальників освітніх послуг зменшилась і ще не досягла рівня 1990 р.

В дисертації зроблено висновок, що державна політика щодо надання освітніх послуг у цій підсистемі не тільки націлена на формування засад виховання духовності дошкільнят, але є першим важливим етапом неперервної освіти для дітей віком 1- 6 років.

За роки незалежності загальна кількість постачальників освітніх послуг загальної середньої освіти в Україні збереглась на рівні 1990/91 н.р., а в Чернівецькій області відбулось незначне збільшення кількості середніх шкіл (у 2007/08 н.р. - до 455 од.). За цей період кількість споживачів освітніх послуг неухильно скорочувалася: в Україні - на 31,9%, у Чернівецькій області - на 22.4%. Відзначена спадна динаміка кількості споживачів освітніх послуг загальноосвітніх навчальних закладів України та Буковини є віддзеркаленням об'єктивних чинників - демографічної та соціально-економічної ситуації в країні та регіоні, а також рівня соціальної захищеності громадян.

Аналіз стану надання освітніх послуг у підсистемі загальної середньої освіти Чернівецької області доводить необхідність участі регіональних органів влади у покращенні надання освітніх послуг. Заплановані заходи з оптимізації мережі шкіл на поточний та перспективний періоди, особливо у сільській місцевості, мають корелюватися зі станом народжуваності у кожному населеному пункті області.

Урізноманітнення спектру надання освітніх послуг, необхідність зростання частки навчання за напрямами, які відповідають інноваційному спрямуванню економіки країни та регіону, забезпечення доступу сільської молоді до якісної освіти має відображати державна Програма оптимізації мережі шкіл на період 2008-2010 років, виходячи із реального стану кадрового, матеріального забезпечення шкіл Чернівецької області.

У Чернівецькій області в основному збережено підсистему постачальників та споживачів послуг з підготовки робочих кадрів для потреб економіки регіону. Динаміка споживачів професійно-освітніх послуг в територіальному розрізі вказує на те, що 64,6% випуску сконцентровано у м. Чернівці, решта ПТНЗ розташовані у районних центрах області. Є на території області райони, в яких послуги ПТНЗ не надаються, а бажаючі їх отримати змушені мігрувати в обласний центр. Високу концентрацію ПТНЗ в обласному центрі можна оцінювати двояко. На фоні зменшення частки сільської молоді відповідного віку зосередження ПТНЗ у м. Чернівці дозволяє забезпечити їх наповненість та використовувати кваліфіковані педагогічні кадри. Проте зазначена ситуація зменшує можливості щодо отримання послуг професійно-технічної освіти сільській молоді безпосередньо у місцях проживання.

З метою посилення вимог до якості надання освітніх послуг в системі професійно-технічної освіти в дисертації пропонуються заходи щодо: оновлення навчальних програм і методів їх реалізації; забезпечення відповідності пропонованих програм підготовки вимогам роботодавців щодо якості навчання. Досвід розв'язання аналогічних проблем в інших регіонах вказує на необхідність розробки Програми забезпечення високопрофесійними кадрами економіки Чернівецької області відповідно до стратегічних цілей на період до 2015 року.

На початок 2009/10 н.р. в Чернівецькій області освітні послуги надавали 17 ВНЗ І-ІV рівнів акредитації. За досліджуваний період мережа ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації зросла у 2 рази, кількість споживачів послуг зросла у 2,3 рази. Це забезпечило зростання кількості студентів на 10 тис. населення: від 179 студентів у 2000/01 н.р. до 303 студентів у 2007/08 н.р. , в Україні відповідно з 170 до 511 студентів на 10 тис. населення. Об'єктивні причини, які пов'язані із порушенням традиційних зв'язків ВНЗ із замовниками кадрів, недостатньою взаємодією органів управління освітою з територіальними службами зайнятості населення, вимагають привести у відповідність зміст й структуру освіти із потребами економіки й соціальної сфери регіонів, потребують вдосконалити організацію практичної підготовки студентів та підвищити рівень працевлаштування випускників. Загалом інтереси соціально-економічного розвитку Буковини вимагають, щоб обсяги та спектр освітніх послуг за галузями знань (стосуються ВНЗ ІІІ-ІV рівнів) максимально відповідали поточним та перспективним потребам регіонального ринку праці, стратегічним пріоритетам розвитку області на період до 2015 року.

Для виявлення найбільш суттєвих параметрів та якісних характеристик, надання освітніх послуг у чернівецьких ВНЗ за участю дисертанта було проведене опитування 106 споживачів освітніх послуг, які навчались на різних курсах. Ціннісні установки, очікування і мотиви вибору абітурієнтів того чи іншого навчального закладу структуровані в чотири мотиваційні групи: 1) причини вступу до ВНЗ загалом (домінує бажання мати диплом про вищу освіту для того, щоб працевлаштуватися на робочому місці з високою оплатою праці - 82,0%); 2) мотиви вибору ВНЗ в контексті отримання якісної освіти (на вибір впливає високий рівень працевлаштування випускників - 3,8 балів за 5-бальною оцінкою); 3) мотиви щодо навчання в даному регіоні (через високий рівень освіти в регіоні проживання - 46,23%); 4) мотиви навчатись у кредит (підтримують його отримання 42,45% респондентів) (табл.2).

Таблиця 2 Характеристика мотиваційних груп щодо ціннісних установок, очікувань і мотивів вибору абітурієнтами ВНЗ (на прикладі ВНЗ Чернівецької області)

Перша мотиваційна група: причини вступу у ВНЗ Варіанти відповідей % Бажання мати диплом про вищу освіту для того, щоб працевлаштуватися на робочому місці з високою оплатою праці 82,08 Отримати освіту для подальшої самореалізації і самоактуалізації як особистості 52,83 Бажання отримати омріяну професію 33,96 Високий соціальний статус осіб, що мають вищу освіту 23,58 Наполягання батьків 11,32 Необхідність здобути другу вищу освіту, щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці 7,55 Уникнути призову в армію 1,89 Третя мотиваційна група: мотивація щодо навчання в даному регіоні Варіант відповіді % Ви тут проживаєте і вважаєте рівень освіти у ВНЗ Вашого регіону достатньо високим, тому не поїхали вчитися в інше місто 46,23 Ви тут проживаєте і не маєте необхідних фінансових та інших ресурсів для навчання в іншому місті, хоча, можливо, хотіли б там навчатися 17,92 Ви тут проживаєте і не можете виїхати з міста за сімейними обставинами 10,38 Ви проживаєте в іншому регіоні, але поступили в даний ВНЗ, оскільки хотіли б залишитися працювати і жити в даному місті 14,15 Ви проживаєте в іншому регіоні, але там немає можливості отримати необхідну Вам освіту 12,26	Друга мотиваційна група: вибір ВНЗ в контексті отримання якісної освітиКритерії Балів Рівень працевлаштування випускників 3,80 Імідж і престижність посад випускників 3,75 Рівень заробітків випускників 3,59 Авторитетність та імідж керівників й викладачів 3,54 Думка студентів та їх батьків 3,50 Об'єктивність і прозорість процедури вступних і семестрових випробовувань 3,41 Наявність міжнародних програм обміну студентами 3,36 Доступність комп'ютерів, оргтехніки, Інтернету 3,28 Високий конкурс серед вступників 3,09 Відомість наукових шкіл та результати наукових досліджень 2,96 Четверта мотиваційна група: мотивація щодо отримання пільгового кредиту Варіанти відповідей % Так, і це покращило б доступ до освіти всіх прошарків населення 42,45 Ні, бо це обмежило б мої можливості у майбутньому 33,96 Важко сказати 23,58 Всього 100,0

У дисертації зроблено висновок, що вибираючи ту чи іншу спеціальність на РОП, абітурієнт не завжди керується особистою зацікавленістю і здібностями. У свідомості людей отримання вищої освіти асоціюється переважно з отриманням більш високого доходу у майбутньому. Тому ВНЗ мають орієнтуватися не на зростання попиту на РОП, а на ринок праці, який потребує висококваліфікованих і компетентних працівників.

У третьому розділі «Шляхи покращання функціонування та взаємодії регіонального ринку освітніх послуг з регіональними ринками» побудовано модель взаємодії РОП з регіональними ринками; досліджено якість вищої освіти в системі забезпечення відповідності регіонального РОП та ринку праці; обґрунтовано методичні підходи до оцінки відповідності РОП та ринку праці в регіоні.

Реалізація побудованої теоретичної моделі взаємодії регіонального ринку освітніх послуг з регіональними ринками здійснюється з врахуванням наступних умов (рис.2). Вплив ринку інновацій на взаємодію РОП та ринку праці передбачає посилення мотивації ВНЗ на впровадження інноваційних методик викладання, в яких ключовим елементом стане участь студента в дослідженнях наукової проблеми, що в майбутньому може бути основою функціонування його робочого місця. Ринок інновацій детермінує функціонування вторинного ринку праці, створюються передумови для відмирання окремих професій, спеціальностей. Проведене соціологічне дослідження дозволило виявити: особливості щодо напрямів співпраці підприємств, організацій з ВНЗ; ставлення роботодавців до різних критеріїв, які є визначальними при прийомі випускників ВНЗ на роботу.

Таку інформацію отримано на основі аналізу важливості трьох груп критеріїв, які визначають фаховість випускників при прийомі на роботу (здатність працювати в команді та швидко адаптуватися до змін виробничої обстановки; вміння і практичні навики роботи з набором прикладних програмних продуктів; вміння працювати у невизначеному середовищі та самостійно приймати рішення). В дисертації зроблено висоновок, що орієнтація випускників ВНЗ м. Чернівці на отримання вищої освіти знаходиться у певній суперечності з потребами ринку праці (роботодавців).

В умовах ринкових відносин, в умовах переходу національної економіки на інноваційні засади розвитку теорія і практика регіонального управління потребує напрацювання методичних підходів до оцінки взаємодії ринків освіти та праці. Найбільш поширеними методами такої оцінки є: статистичні, соціологічні, багатовимірного кластерного аналізу. Використання статистичних методів дозволяє визначити рівень працевлаштування випускників за показником осіб, які отримали скерування на роботу. Використання соціологічного інструментарію показує, що у свідомості людей отримання вищої освіти асоціюється переважно з отриманням більш високого доходу у майбутньому, з одного боку.

З іншого боку, навіть в умовах фінансово-економічної кризи вимоги роботодавців до випускників як майбутніх спеціалістів є високими і стосуються переважно якості наданих освітніх послуг. Тому органи державного регіонального управління мають мати інструментарій для оцінки рівня відповідності РОП та ринку праці.



Рис. 2 Логіко-структурна схема взаємодії РОП з регіональними ринками

Запропонований в дисертації методичний підхід до оцінки відповідності РОП та ринку праці в регіоні включає наступні етапи. Етап 1: розрахунок рівня розвитку РОП у регіонах України - визначення рейтингів регіонів за розрахунком регіонального індексу розвитку РОП (РІРОП). Етап 2: розрахунок рівня розвитку регіонального ринку праці в Україні - визначення рейтингів регіонів за індикаторами економічного розвитку регіонів; розвитку регіонального ринку праці (РІРП); зайнятості в регіонах. Етап 3: на основі зіставлення розрахованих рейтингів визначення в системі координат укрупнених 4-ох груп регіонів за рівнем розвитку РОП та за рівнем розвитку ринку праці. Результати розрахунків подані у вигляді графіка, який відображає відповідність розрахованих рейтингів РІРОП та РІРП (рис.3).



Рис. 3 Схема відповідності регіональних РОП та ринків праці (2008 р.)

Оцінка взаємозв'язку, взаємозалежності розрахованих рейтингів РІРОП та РІРП за коефіцієнтом кореляції (к=0,539) вказує на середню ступінь тісноти зв'язку між рейтинговими значеннями досліджуваних ринків. А отже, ринок праці приблизно на 50% створює умови для входження підготовлених у ВНЗ фахівців у сфери регіональної економіки. Саме для цих регіонів для того, щоб ВНЗ не стали донорами підготовлених фахівців для інших регіонів та інших країн, необхідно на регіональному рівні ініціювати розроблення програм узгодженого функціонування цих двох ринків. Кардинально має змінити ситуацію перебудова національної економіки на інноваційну модель розвитку, що визначено Стратегією інноваційного розвитку України на 2010 - 2020 роки. Порівняння графіків інтегральних показників розвитку РОП та РРП показує, що у переважній більшості регіонів рейтинги за РРОП мають суттєві відхилення від відповідних показників РРП. Впорядкувавши регіони за рівнем розвитку РОП, можна виділити 4-и групи регіонів (кластерів).

І-а група - регіони з високим рівнем розвитку РОП. Включає: Харківську, Донецьку, Дніпропетровську обл., м. Київ, Одеську, Львівську обл. За розміщенням кривих на графіку зроблено висновок про великий розрив між потужним інвестуванням освіти зі сторони держави й населення та відносно низькою ефективністю використання на практиці набутих компетенцій підготовлених фахівців.

ІІ-а група - регіони з відносно високим рівнем РОП. Для цих областей характерним є те, що рейтинг РРОП за значенням інтегрального показника переважає відповідний показник рівня розвитку РРП для Чернівецької, Вінницької, Тернопільської, Чернігівської, Полтавської, Хмельницької, Київської обл., м. Севастополя та вказує на випередження РРОП щодо РРП. Виняток становить Луганська обл., РРП якої функціонує без врахування потреб у фахівцях з вищою освітою.

ІІІ-я група - регіони з середнім рівнем розвитку РОП. Включає такі області, як Волинська, Херсонська, Кіровоградська, Миколаївська, Сумська, Житомирська, Івано-Франківська, Запорізька, Черкаська. У взаємодії цих регіонів щодо РРОП та РРП можна виокремити дві підгрупи: переважання рейтингових позицій РІРОП над РІРП для 1-ї, 3-ї, 4-ї, 6-ї, 8-ї, 9-ї областей та збіг рангів РІРОП та РІРП для 2-ї, 5-ї, 7-ї областей із цього кластеру. Зафіксований розрив між цими ринками слугує індикатором необхідності узгодження профілю підготовки у регіональних ВНЗ з потребою галузей в кваліфікованих кадрах.

ІV-а група - регіони з низьким рівнем розвитку РОП. Включає Рівненську, Закарпатську області, АР Крим, в яких рівень підготовки фахівців відстає від потреб ринку праці. Саме цей кластер потребує продуманих заходів здійснення регіональної соціально-економічної політики для забезпечення доцільної взаємодії (гармонізації) РОП та РРП з тим, щоб усунути невідповідності в рівнях розвитку ринків.

Для усунення невідповідності цих двох важливих ринків, практика регіонального управління вимагає розроблення науково обґрунтованого прогнозу потреби у підготовці фахівців певного рівня та якості підготовки. Усунення продукування надлишкової кількості випускників за професіями та спеціальностями має вирішуватись через скоординовані дії суб'єктів регіональних РОП та ринку праці. З одного боку, постачальники освітніх послуг мають активізувати діяльність щодо покращення якості освітніх послуг через оновлення навчально-методичного забезпечення дисциплін, підвищення якості науково-педагогічних кадрів. З іншого боку, необхідно, щоб органи державного регіонального управління разом з роботодавцями розробляли прогнозні оцінки розвитку регіонального ринку праці, здійснювали постійний моніторинг його функціонування та оптимізували відповідність РОП та РРП.

Висновки

За результатами дисертаційного дослідження, в якому вирішується важливе наукове завдання щодо опрацювання теоретико-методологічних засад функціонування та розвитку ринку освітніх послуг, його взаємодії з іншими регіональними ринками, зроблено наступні висновки.

1. Функціонування ринкової економіки відбувається на багатьох взаємопов'язаних та взаємозалежних ринках: ринку товарів, ринку послуг, ринку кредитів і капіталу, ринку нерухомості, ринку праці та ринку інновацій. РОП є надзвичайно чутливим до функціонування інших ринків і володіє динамічними формами взаємодії з ними. Особливої уваги для цього ринку заслуговують процеси, що відбуваються на ринку праці, на ринку інновацій, на ринку кредитів і капіталів, на ринку товарів. Ці ринки прямо і опосередковано через взаємодію попиту і пропозицій на них формують відповідні запити на нові компетенції, нові знання, нові вміння майбутніх спеціалістів.

2. Концептуальні положення різноманітних соціально-економічних теорій з середини ХІХ ст. і до початку ХХІ ст. дозволили сформувати дуалістичний підхід до визначення РОП: з позицій класичної ринкової теорії (освітня послуга - товар) та з позицій теорії суспільного блага (освітня послуга - особисте та суспільне благо). Класичний ринковий, маркетинговий, інституційний, системний підходи дозволили розробити системну класифікацію ринку освітніх послуг як економічної категорії та доповнити її за такими класифікаційними ознаками, як: підходи до визначення ринку освітніх послуг, рівні функціонування ринку освітніх послуг, зв'язок ринку освітніх послуг з іншими ринками, споживачі освітніх послуг, постачальники освітніх послуг, посередники надання освітніх послуг, суть освітньої послуги, складові освітньої послуги, принцип платності надання освітньої послуги, джерела ресурсного забезпечення надання освітньої послуги.

3. Ринок освітніх послуг функціонує на міжнародному, європейському, національному, регіональному рівнях, на кожному з яких розвивається під впливом демографічних, соціальних, економічних, інноваційних, інституціональних, інформаційних, культурних, інших факторів. Їхній вплив на регіональний ринок освітніх послуг має свій специфічний прояв залежно від: дослідження факторів на міжнародному чи внутрінаціональному рівнях (зовнішній, внутрішній контекст); статусу суб'єктів регіонального ринку освітніх послуг (споживачі чи надавачі освітніх послуг).

4. У контексті мотиваційних аспектів розвитку ринку освітніх послуг регіону в дисертації виявлено мотивацію молоді щодо навчання та мотиви навчання в даному регіоні, визначено якість вищої освіти за економічними спеціальностями на основі соціальних уявлень студентів, розкрито ставлення студентів до різних аспектів оплати навчання. Для розкриття мотиваційної структури освітніх потреб споживачів освітніх послуг ВНЗ м. Чернівці ціннісні установки, очікування і мотиви вибору абітурієнтів того чи іншого навчального закладу об'єднані в чотири мотиваційні групи: мотиви вступу до ВНЗ загалом; мотиви вибору ВНЗ у контексті отримання якісної освіти; мотиви щодо навчання в даному регіоні, мотиви навчатись у кредит.

5. У дисертації обґрунтовано теоретичну модель взаємодії регіонального РОП з регіональними ринками. Реалізація зазначених взаємодій передбачає: освітні потреби можуть виступати як фактор, що формує потенційний попит на ринку освітніх послуг, та фактор потенційних пропозицій на ринку праці; ВНЗ відповідно до сценаріїв реалізації Стратегій соціально-економічного розвитку регіонів повинні напрацьовувати систему середньострокових прогнозів щодо введення на ринок нових освітніх послуг (відкриття нових спеціальностей з лагом принаймні в 5 років).

6. Для досягнення завдань щодо підвищення якості навчання важливо забезпечити реалізацію таких критеріїв: вимоги роботодавців, які вони ставлять до випускників ВНЗ як майбутніх претендентів на робочі місця, та оцінка рівня їхньої підготовки. Соціологічне дослідження дозволило виявити: особливості щодо напрямів співпраці підприємств, організацій з ВНЗ; ставлення роботодавців до різних критеріїв, які є визначальними при прийомі випускників ВНЗ на роботу. Отримані результати лягли в основу типового портрету випускника ВНЗ. Таку інформацію отримано на основі аналізу важливості трьох груп критеріїв, які визначають фаховість випускників при прийомі на роботу (здатність працювати в команді та швидко адаптуватися до змін виробничої обстановки; вміння і практичні навики роботи з набором прикладних програмних продуктів; вміння працювати у невизначеному середовищі та самостійно приймати рішення).

7. Для оцінки взаємодії РОП та РРП в дисертації запропоновано методичний підхід, який базується на використанні методу багатовимірного (кластерного) аналізу. Головна ідея запропонованого методичного підходу полягає у: зіставленні рейтингів регіонів за відповідними інтегральними показниками з врахуванням рівня економічного розвитку регіонів; формуванні груп регіонів (кластерів) за рейтингом РІРОП; розробленні відповідних заходів здійснення регіональної політики для гармонізації параметрів досліджуваних ринків.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях:

Антохов А.А. Стан і проблеми міграційних процесів регіону / І.Ф. Комарницький, А.А. Антохов // Науковий вісник ЧНУ: Збірник наукових праць. Вип. 328-329. Економіка. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 99-103. - особистий внесок: запропоновано основні напрямки вирішення міграційних проблем регіону.

Антохов А.А. Проблеми деформації престижності робочих місць в умовах ринкової економіки / А.А. Антохов // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. І. Економічні науки. - Чернівці, 2007. - С. 68-76.

Антохов А.А. Особливості формування цінової політики освітніх послуг /А.А. Антохов // Науковий вісник ЧНУ: Збірник наукових праць. Вип. 367. Економіка. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 120-123.

Антохов А.А. Ринок освітніх послуг в Україні: особливості та сьогоденні проблеми розвитку / А.А. Антохов // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. ІІІ. Економічні науки. - Чернівці, 2008. - С. 455-464.

Антохов А.А. Вплив глобалізації та євроінтеграції на функціонування ринку освітніх послуг / Комарницький І.Ф., А.А. Антохов // Регіональна економіка.- 2008.- Вип. 2. - Львів, 2008. - С. 220-228.- особистий внесок: визначено вплив процесів глобалізації та євроінтеграції на ринок освітніх послуг.

Антохов А.А. Розвиток освітніх послуг в системі національних ринків / А.А. Антохов // Вчені записки університету «Крок», Вип 18.-Том 1. - Київ, 2008. - С. 42 - 49.

Антохов А.А. Тенденції становлення та розвитку ринку освітніх послуг в умовах економіки знань / А.А. Антохов // Науковий вісник ЧНУ. - Вип. 456.- Чернівці, 2009. - С. 12-16.

Антохов А.А. Ринок освітніх послуг у світлі класичного та новітніх підходів до дослідження / А.А. Антохов // Регіональна економіка. - Вип.1.- Львів, 2009. - С. 251-259.

Антохов А.А. Якість вищої освіти в системі забезпечення відповідності регіонального ринку освітніх послуг та ринку праці / А.А. Антохов // Регіональна економіка.- Вип. 2. - Львів, 2010. - С. 151-157.

Антохов А.А. Методичні підходи до оцінки відповідності ринку освітніх послуг та ринку праці в регіоні / А.А. Антохов // Науковий вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. ІV (40). Економічні науки. - Чернівці, 2010. - С. 156-165.