Формування стратегій розвитку житлового будівництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування стратегій розвитку житлового будівництва в Україні

Воськало Володимир Іванович

УДК 338.45:690 (477)

Спеціальність: 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Шевчук Любов Теодорівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу територіальних суспільних систем і просторового розвитку

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Качала Тамара Миколаївна, Черкаський державний технологічний університет, проректор з НДР та міжнародних зв'язків

кандидат економічних наук, доцент Хвищун Надія Віталіївна, Луцький національний технічний університет, доцент кафедри економіки та підприємництва

Захист відбудеться “26” березня 2010 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “25” лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Дослідження економічних проблем, пов'язаних із здійсненням житлового будівництва, є одним з найактуальніших напрямів наукових досліджень, насамперед у царині науки “економіка та управління національним господарством”. Адже, сьогодні в суспільстві виникла надзвичайно складна ситуація із забезпеченням населення житлом, яка визначається великою потребою (мільйони українських сімей не мають власного даху над головою, мільйони живуть у житлі, непридатному для проживання), конкретним сегрегаційним інтересом (бажанням не просто мати житло, а помешкання певних розмірів, якості та розташування), деформованим попитом (відсутністю належних коштів у населення та держави на будівництво житла і неможливістю реалізувати сегрегаційний інтерес у зв'язку з економічними проблемами) та зародженням й інтенсифікацією кризових явищ саме у сфері будівництва житла (згортання функціонування будівництва як сфери національної економіки), наслідком чого стало скорочення кількості зайнятих майже у всіх сферах національної економіки. Отже, очевидно, що від збільшення можливостей зведення житла залежить і стан однієї з найважливіших сфер національної економіки - сфери житлового будівництва, розвиток якої здатен активізувати розвиток інших сфер і галузей народного господарства.

Вивченню проблем житлового будівництва в структурі національної економіки присвячені дослідження О. Амоші, П. Бєлєнького, Є. Бойка, З. Варналія, М. Долішнього, Я. Жаліла, В. Мікловди, Н. Мікули, Є. Палиги, І. Школи та ін.

Безпосередньо проблеми житлового будівництва висвітлено у працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких роботи В. Гейця, І. Геллєра, Б. Данилишина, Т. Качали, В. Кравченко, І. Кривов'язюка, К. Лінча, В. Нудельмана, К. Паливоди, В. Павлова, М. Фащевського, Дж. Форрестера, Н. Хвищун, Л. Чернюк, Л. Шевчук та ін.

Незважаючи на наявність всебічних досліджень стану житлового фонду України, забезпеченості ним населення та обґрунтувань нового житлового будівництва, в наш час відзначається недостатня вивченість економічних проблем і процесів розроблення та реалізації стратегій нового житлового будівництва, відсутність висвітлення у них особливостей таких питань, як сегрегація (геттоізація, оазисизація) житлового будівництва, яка має економічне підґрунтя і є, власне кажучи, відображенням майнового розшарування суспільства, що свідчить про її значення для соціальної безпеки суспільства.

Це зумовлює необхідність поглибленого і всебічного вивчення економічних проблем здійснення житлового будівництва, зокрема його фінансування в ринкових умовах для забезпечення потреб населення у житлі з максимально можливою реалізацією сегрегаційних інтересів, що дасть змогу розробити економічно обґрунтовану Національну та регіональні стратегії житлового будівництва. Такі стратегії повинні орієнтуватися на економічну політику держави, раціональне поєднання традиційних та інноваційних підходів до реалізації нового житлового будівництва і формуватися під впливом інноваційної та соціально-економічної стратегій розвитку економіки України.

Актуальність вирішення зазначених вище проблем та важливість очікуваних результатів для забезпечення ефективного розвитку сфери житлового будівництва зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Здійснене дослідження органічно пов'язане із тематикою науково-дослідних робіт, що виконуються в Інституті регіональних досліджень НАН України, зокрема з НДР “Трансформація територіально-галузевої структури господарського комплексу Карпатського регіону” (державний реєстраційний номер 0106U013078), де автором обґрунтовано місце та роль житлового будівництва у формуванні нової прогресивної територіально-галузевої структури Карпатського регіону; у НДР “Просторовий вимір територіально-структурних процесів у регіоні” (державний реєстраційний номер 0108U010367) дисертантом запропоновано коефіцієнти районної сегрегації, геттоізації, оазисизації та житлової диспропорції. Робота також пов'язана із тематикою науково-дослідних робіт, що виконуються в Національному університеті “Львівська політехніка”, зокрема із НДР “Удосконалення системи бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в сучасних умовах господарювання в Україні” (державний реєстраційний номер 0107U007841), де здобувачем запропоновано підхід до врахування амортизації основних засобів для розрахунку коефіцієнта районної сегрегації житлового будівництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних положень формування національної й регіональних стратегій житлового будівництва та розроблення напрямів активізації розвитку сфери житлового будівництва як важливої ланки національної економіки.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- розкрити економічну суть, ієрархію, завдання стратегій житлового будівництва;

- висвітлити особливості сегрегації міського простору як економічного явища та обґрунтувати необхідність її врахування у стратегіях житлового будівництва;

- сформувати соціально-економічні підходи до розроблення стратегій житлового будівництва;

- окреслити особливості врахування соціально-економічних аспектів ретроспективних тенденцій та економічного підґрунтя сучасних масштабів житлового будівництва в стратегічній документації;

- проаналізувати рівень соціально-економічного обґрунтування обсягів та розміщення житлового будівництва в стратегіях його розвитку;

- встановити соціально-економічні особливості відображення проблем забезпечення населення житлом та здійснення житлового будівництва в стратегічній документації;

- окреслити підходи до врахування національних пріоритетів та сегрегаційних інтересів у національній стратегії житлового будівництва;

- розкрити соціально-економічну специфіку врахування новітніх технологій у сфері житлового будівництва в стратегіях його розвитку;

- визначити підходи до розроблення і реалізації регіональних стратегій житлового будівництва в контексті попередження соціальної напруженості.

Об'єктом дослідження є процеси формування стратегій житлового будівництва в Україні і регіонах та розвиток сфери житлового будівництва як важливої складової національної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і методичні положення формування стратегій житлового будівництва та підходів до їх реалізації.

Методологія та методи дослідження.

Методологічною основою роботи є фундаментальні та прикладні положення економічної теорії, регіональної економіки, теорії трансформаційних процесів, теорії життєвих циклів розвитку територіальних суспільних систем (теорія циклів та криз) тощо.

Під час наукового дослідження для розкриття змісту понять і категорій використані методи теоретичного узагальнення й порівняння; системного підходу - для визначення місця житлового будівництва в економіці країни та регіонах; просторового аналізу - для діагностики фактично здійсненого житлового будівництва порівняно з запланованим; графічного методу - для демонстрації стану й ознак наявного житлового фонду, забезпеченості ним та нового житлового будівництва; метод аналогії - для удосконалення розроблення стратегій житлового будівництва в країні та її регіонах.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Держкомстату України, а також результати наукових розробок українських та зарубіжних вчених за темою дослідження, методики та відомості із мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у такому:

вперше:

- запропоновано визначення сутності дефініції “сегрегація нового житлового будівництва”, що тлумачиться автором як процес фрагментації районів нового житлового будівництва міських та сільських поселень, який завершується виокремленням структурних одиниць у межах цих районів - порівняно однорідних ділянок житлової забудови нового житлового будівництва; обґрунтовано, що виокремлені структурні одиниці нової житлової забудови розрізняються за кількісними та якісними показниками, зокрема за обсягами коштів, витрачених на зведення 1 кв. м житла.

удосконалено:

- тлумачення поняття “стратегія житлового будівництва”, яке трактується як стратегічна ціль та низка часткових цілей, а також сукупність заходів реалізації будівництва житла, сформованих, обґрунтованих та окреслених у документі, потрібному владним структурам для управління процесом житлового будівництва;

- підходи до розроблення генерального стратегічного документа у сфері житлового будівництва - Національної стратегії житлового будівництва, у якій повинні бути враховані інтереси людини, найрізноманітніших соціальних груп населення та держави загалом, і з якою повинні узгоджуватись регіональні стратегії житлового будівництва та будь-які інші часткові стратегії житлового будівництва, розроблені для певної соціальної спільноти за територіальними чи будь-якими іншими ознаками;

- підходи до обґрунтування структури Національної стратегії житлового будівництва, яка повинна бути двоблоковою: перший блок розкриватиме особливості розвитку сфери житлового будівництва як сукупності галузей і ланки національної економіки у таких масштабах, які здатні, по-перше, активізувати розвиток усього національного комплексу завдяки створенню належної кількості робочих місць, виробництву потрібної іншим сферам і самому будівництву товарів та послуг; по-друге, забезпечити здійснення житлового будівництва, необхідного населенню; другий блок висвітлюватиме визначення обсягів, конкретизацію їх розміщення, організаційну схему здійснення, фінансування та моніторинг самого житлового будівництва.

набули подальшого розвитку:

- положення про новозбудовані житлові територіальні утворення, які характеризуються певними ознаками (сучасні гетто, малоцінне житло, середньоцінне житло, високоцінне житло, оазиси), а саме: виразно окресленими в просторі межами; відносною гомогенністю соціального статусу мешканців новозбудованого територіального житлового утворення та забудови; притаманністю населенню, що проживає в цьому фонді, самоусвідомлення власної відмінності від населення інших районів поселення; вартістю 1 кв. м житла, доступністю об'єктів соціальної інфраструктури тощо.

- формування низки принципів розроблення стратегій житлового будівництва (зокрема, урахування національних пріоритетів, сегрегаційних інтересів, особливостей застосування новітніх технологій тощо), використання яких дасть можливість визначати кожною із стратегій особливості, специфіку та можливі наслідки процесів сегрегації і регулювати за допомогою обґрунтування низки заходів сегрегаційні процеси у напрямі згортання геттоізації та розширення оазисизації житлового будівництва.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні результати виконаного дослідження можуть бути використані під час розроблення стратегій житлового будівництва різного ієрархічного рівня (національної, регіональних, локальних), а також для підвищення ефективності управління як сферою житлового будівництва, так і економікою регіону загалом. Наведені в роботі результати аналітичних досліджень, методичні розробки та прикладні рекомендації були використані Державним інститутом проектування міст “Містопроект” (довідка № 612/01 від 23.09.09 р.), Департаментом містобудування Львівської міської ради (довідка № 2-11047/2401 від 29.09.09 р).

Результати виконаного дослідження використовуються також у навчальному процесі в Національному університеті “Львівська політехніка” під час викладання дисциплін “Державне регулювання економікою”, “Інвестування” і “Прогнозування та макроекономічне планування” (довідка № 68-01-1107 від 19.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, автор отримав особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті здобутки, які є особистим науковим доробком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення і результати доповідалися і опубліковані у матеріалах 6 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (Львів, 20-22 квітня 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (Дрогобич, 11-12 жовтня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем” (Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми людського та соціального розвитку” (Донецьк, 4-5 листопада 2008 р.), Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Інтелектуальний потенціал молоді в науці і практиці” (м. Хмельницький, 28 травня 2009р.), науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (Львів, 23-24 жовтня 2009 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 3,56 д.а., зокрема особисто автору належать 2,37 д.а., з них 6 у фахових виданнях (особисто здобувачеві належить 1,62 д.а.)

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 220 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 15 рисунків, 17 таблиць. Список використаної літератури нараховує 236 найменувань.

Основний зміст дисертації

стратегія житловий будівництво національний

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи розроблення стратегій розвитку житлового будівництва” з'ясовано суть дефініції “стратегія розвитку житлового будівництва” та окреслено її місце в структурі понятійно-термінологічного апарату, обґрунтовано теоретико-методологічні і нормативно-законодавчі основи розроблення стратегії розвитку житлового будівництва, висвітлено її зміст, ієрархію, функції та завдання, розкрито особливості сегрегації житлового будівництва та обґрунтовано необхідність урахування цього процесу у згаданих стратегіях, підібрано й проаналізовано методи дослідження.

Теоретико-методологічні основи дисертаційного дослідження (сукупність загальних засад, методів, узагальнених положень економічної науки загалом і економіки та управління національним господарством, узагальнений досвід суспільної практики житлового будівництва тощо) подано у вигляді блок-схеми, блоки якої охоплюють понятійно-термінологічний апарат, нормативно-правову базу, закони економічної науки, принципи формування стратегій житлового будівництва та обґрунтування їх структури (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Теоретико-методологічні основи дослідження і формування стратегій розвитку житлового будівництва: структурні складові

Уточнено поняття “стратегія житлового будівництва”, що трактується як стратегічна ціль та низка часткових цілей, а також заходів реалізації будівництва житла з метою поліпшення житлового забезпечення мешканців, які подано у вигляді спеціального документа, потрібного владним структурам для управління процесом житлового будівництва. Обґрунтовано, що будь-яка стратегія житлового будівництва повинна мати специфічні особливості порівняно зі стратегіями розвитку інших об'єктів чи процесів, але разом з тим, вона повинна відповідати принципам розроблення традиційних стратегічних документів.

Розроблення будь-якої житлової стратегії неможливе без оцінки факторів житлового будівництва, яку пропонується здійснювати для двох великих груп факторів житлового будівництва: зовнішніх та внутрішніх. Акцентується увага на актуальності вивчення проблем сегрегації нового житлового будівництва в Україні та пошуку способів їх подолання, у зв'язку з чим вони повинні бути враховані в будь-якій стратегії житлового будівництва. Встановлено, що сегрегація нового житлового будівництва проявляється двома полярними процесами - геттоізації та оазисизації.

Розкрито зміст поняття “сегрегація нового житлового будівництва”, яке трактується як поділ районів нового житлового будівництва на порівняно однорідні за тими чи іншими показниками ділянки житлового будівництва - гетто, малоцінне житло, середньоцінне житло, високоцінне житло, оазиси.

На підставі узагальнення результатів зарубіжних досліджень і власних наукових розробок встановлено, що серед новозбудованих ділянок чи житлових територіальних утворень до гетто можна зарахувати такі ділянки житлового будівництва, які характеризуються певними ознаками, а саме: виразно окресленими просторовими межами; відносною гомогенністю соціального статусу мешканців новозбудованого територіального житлового утворення та забудови; притаманністю населенню, що проживає в цьому фонді, самоусвідомлення своєї відмінності від населення інших районів поселення; меншою вартістю житлового фонду порівняно з багатими кварталами, а також з усередненими показниками для населеного пункту загалом; відчуттям населення, що проживає у такому новозбудованому житловому фонді, меншовартості через нижчий рівень доходів і освіти, та іншими показниками якості життя порівняно з населенням багатих кварталів та усередненими показниками для населеного пункту загалом; деприваційністю будівництва сучасних житлових територіальних утворень, які можна розцінювати як гетто, оскільки забудова таких житлових районів (ділянок) відбувається внаслідок розгортання процесу депривації, котра трактується як нерівність доступу до соціальних благ.

Обґрунтовано, що до житлових оазисів можна зарахувати такі ділянки житлового будівництва, які характеризуються покращеними ознаками, зокрема ексклюзивністю житлового фонду (унікальністю, вишуканістю житлових будинків) з характеристиками, значно кращими порівняно з усередненими показниками для населеного пункту загалом; формуванням відчуття у населення, що проживає у такому новозбудованому житловому фонді, своєї винятковості у зв'язку з високим рівнем доходів, вищим рівнем освіти та істотно вищими іншими показниками якості життя населення порівняно з усередненими показниками для населеного пункту загалом.

Окреслена низка принципів розроблення стратегій житлового будівництва та сформована авторська методика розроблення стратегії житлового будівництва, яка охоплює низку конкретних, підібраних автором методів на окремих етапах такого розроблення (табл.1).

Таблиця 1

Використання методів під час розроблення стратегій житлового будівництва на різних етапах *

Етапи розроблення стратегії	Основні використовувані методи
1. Загальна характеристика територіальної громади чи соціальної верстви населення, для якого розробляється стратегія (етнічна, соціально-економічна тощо).	Статистичні, соціологічні, описові, картографічні тощо.
2. Діагностика житлових умов населення та виявлення потреб у новому житловому будівництві.	СВОТ-аналіз, статистичні, нормативні, соціологічні методи, методи експертних оцінок тощо.
3. Діагностика майнового стану та фінансових можливостей населення щодо реалізації житлового будівництва.	Статистичні, соціологічні методи, СВОТ-аналіз, методи фінансового аналізу.
4. Виявлення побажань і вимог населення до новозбудованого житла.	Соціологічні методи, методи порівняльного аналізу.
5. Аналіз динаміки показників житлового будівництва:
- виявлення ретроспективних тенденцій житлового будівництва;	Статистичний аналіз показників зведення житла, картографічні, соціологічні методи.
- оцінка ресурсного потенціалу здійснення нового житлового будівництва.	Статистичний аналіз, експертні оцінки, соціологічні методи.
6. Вивчення обмежувальних (лімітуючих) та сприятливих (інтенсифікуючих) факторів житлового будівництва за його видами.	СВОТ-аналіз, експертні оцінки, соціологічне опитування населення.
7. Ідентифікація проблем геттоізації та оазисизації житлового будівництва, здійсненого протягом останніх десяти років.	Статистичні, картографічні методи, СВОТ-аналіз, експертні оцінки, соціологічне опитування населення, методи порівняння, соціального, економічного, просторового аналізу, нормативний тощо.
8. Аналіз реалізації попередньо розроблених програмних та стратегічних документів житлового будівництва.	Методи порівняння, соціального, економічного, просторового аналізу, нормативний тощо.
9. Формування ідеї, основних пріоритетних напрямів і стратегічних параметрів нового житлового будівництва.	Методи прогнозування, соціологічні методи, методи експертних оцінок, нормативні, картографічні методи.
10. Розроблення концептуальної моделі стратегії житлового будівництва на основі отриманих підсумкових оцінок та національної стратегії житлового будівництва.	Методи прогнозування, соціологічні методи, методи експертних оцінок
11. Визначення стратегічних завдань і заходів, необхідних для реалізації стратегії.	Методи прогнозування, соціологічні методи, методи експертних оцінок.
12. Організація моніторингу реалізації стратегії	Методи порівняння, соціального, економічного, просторового аналізу, нормативний тощо.

*Джерело: авторська розробка

У другому розділі “Аналіз ретроспективних проблем і тенденцій житлового будівництва та особливостей їх відображення у стратегічній документації” розкрито особливості урахування ретроспективних тенденцій і сучасних масштабів житлового будівництва у стратегічній документації, окреслено підходи до обґрунтування обсягів й розміщення житлового будівництва в стратегіях його розвитку, проаналізовано стан і відображення проблем забезпечення населення житлом та здійснення житлового будівництва в стратегіях житлового будівництва.

Акцентується увага на важливості оцінювання ретроспективних тенденцій і сучасних масштабів житлового будівництва. Зокрема, встановлено, що за період 1990-2007 рр. зменшилося введення в експлуатацію житла загалом в Україні та в більшості її регіонів. Виявлено чотириразове зменшення введення в експлуатацію житла за вказаний період у таких регіонах, як Донецький, Дніпропетровський, Запорізький, тоді як зростання введення в експлуатацію житла в 1990-2007 рр. збільшилось у Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Тернопільській, Чернівецькій областях та у м. Києві. Встановлено, що на загальному тлі падіння обсягів введення в експлуатацію житла в Україні протягом 1995-2007 рр. особливо активно скорочувалось введення в експлуатацію житла за рахунок коштів державного бюджету тоді, як введення індивідуального житла за цей самий період зросло. з'ясовано, що повільне зростання забезпеченості населення житлом зумовлене постійним зниженням обсягів житла, яке надається населенню згідно з чергою. Встановлена кореляція будівництва житла з заробітною платою (рис.2).

Виявлено, що у 2009 р. ситуація значно погіршилася: у багатьох населених пунктах будівництво житла було практично призупинено. Згідно з даними Держкомстату України у січні-червні 2009 р. підприємства країни виконали будівельних робіт на суму 14935,2 млн. грн., що у порівнянних цінах становить 45,1 % від обсягів будівництва у відповідний період попереднього року. У 2009 році унеможливилось використання таких інструментів залучення коштів, як випуски цільових, дисконтних облігацій, договорів купівлі-продажу майнових прав тощо, а також залучення кошти банківських установ. Деякі будівельні організації добудовували об'єкти за рахунок підтримки материнських компаній. Істотно знизилася активність західних інституціональних інвесторів і стало очевидним, що у найближчі роки не варто розраховувати на її зростання.

Рис. 2. Введення в експлуатацію індивідуального житла на тлі середньої заробітної плати працівників

Оцінювання ретроспективних тенденцій і сучасних масштабів житлового будівництва дало змогу зробити висновок, що сьогоднішня житлова політика України не відповідає сучасним вимогам щодо її розвитку як незалежної європейської держави, викликаючи цілком обґрунтовану критику з боку громадян, що, зрештою, є гальмом соціально-економічного розвитку країни. Все це привернуло увагу з боку Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України, до сучасної житлової політики України, сприяло активізації розвитку нормативно-правового поля та розробленню низки стратегічних документів.

Встановлено, що закони України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, якими затверджувалися чи схвалювалися стратегічні програми, заходи, положення, спрямовані на поліпшення ситуації у сфері житлового будівництва та забезпечення населення житлом, підходять до розв'язання цих завдань однобоко, фрагментарно, неузгоджено. Зроблено висновок, що їх можна поділити на три групи: ті, які поглиблюють сегрегацію нового житлового будівництва, і, зрештою, усього заселеного простору; ті, які пом'якшують сегрегацію нового житлового будівництва, поліпшуючи стан заселеного простору; ті, які практично не впливають на зміну сегрегації заселеного простору.

Окреслено основні напрями розроблення такої Національної стратегії житлового будівництва, відповідно до якої були б обґрунтовані й запропоновані заходи, спрямовані на збільшення житлового будівництва, покращання забезпеченості населення житлом, а також на пом'якшення сегрегації нового житлового будівництва, поліпшення стану заселеного простору.

Встановлено, що питання розміщення житлового будівництва розглядалося практично в усіх регіональних стратегіях, у різних документах національного рівня, на спеціальних нарадах, у засобах масової інформації, але, як правило, під одним кутом зору - максимального здешевлення житлового будівництва, і переважно формально. Питання розміщення житлового будівництва в контексті його впливу на зміну процесів сегрегації житлових територіальних утворень практично в жодному стратегічному документі не розглядалося. Проаналізовано стан забезпечення населення житлом та здійснення житлового будівництва та особливості відображення цих проблем у стратегіях житлового будівництва. Розглянуто найважливіші проблеми, до яких належать: надзвичайно низькі обсяги житлового будівництва, практичне усунення держави від вирішення питань забезпечення населення житлом, низькі доходи населення, забезпечення житлом молодих сімей, стан сфери житлового будівництва, нестача кваліфікованих кадрів у сфері будівництва, невідповідність проектів будівництва житла сучасним світовим стандартам, упровадження нових технологій у сфері будівництва житла, ведення житлового будівництва на екологічно забруднених територіях, відсутність підмінного житлового фонду для відселення людей з житлових будинків, які потребують капітального ремонту, негативний вплив сучасної фінансово-економічної кризи на стан житлового будівництва, недостатня узгодженість заходів владних структур стосовно дій у сфері житлового будівництва, а також відсутність цілісної системи державної підтримки забезпечення громадян житлом.

У третьому розділі “Напрями удосконалення розроблення стратегій розвитку житлового будівництва в Україні” окреслено підходи до врахування національних пріоритетів та сегрегаційних інтересів у національній стратегії житлового будівництва, висвітлено специфіку упровадження новітніх технологій у сфері житлового будівництва у стратегіях його розвитку, обґрунтовано підходи до розроблення і реалізації регіональних стратегій житлового будівництва у контексті запобігання соціальній напруженості та необхідності активізації функціонування будівельної сфери національної економіки.

Обґрунтована двоблокова структура генерального стратегічного документа у сфері житлового будівництва - Національної стратегії житлового будівництва, у якій повинні бути враховані інтереси людини, найрізноманітніших соціальних груп населення та держави загалом, і з якою повинні узгоджуватись регіональні стратегії житлового будівництва та будь-які інші часткові стратегії житлового будівництва, розроблені для певної соціальної спільноти за територіальними чи будь-якими іншими ознаками. Перший блок повинен стосуватися розвитку сфери житлового будівництва як сукупності галузей і ланки національної економіки у таких масштабах, які дають змогу, по-перше, активізувати розвиток усього національного комплексу завдяки створенню належної кількості робочих місць, виробництву потрібних іншим сферам і самому будівництву товарів та послуг; по-друге, забезпечити здійснення житлового будівництва, необхідного населенню. Другий блок повинен охоплювати визначення обсягів, конкретизацію їх розміщення, організаційну схему виконання, фінансування та моніторингу самого житлового будівництва.

У першому блоці Національної стратегії житлового будівництва мають бути викладені результати вирішення вкрай важливого завдання - збереження сфери будівництва, зокрема робочих місць в її структурі та обсягів будівельних робіт з подальшим їх збільшенням у наступні роки. У зв'язку з цим необхідно запропонувати кілька варіантів акумулювання коштів для житлового будівництва. Адже сьогодні очевидно, що, хоча з липня 2009 року Державна іпотечна установа почала фінансувати покупку й завершення будівництва житлових об'єктів зі ступенем готовності понад 70 %, але цілком зрозуміло, що це не допоможе активізувати вирішення житлової проблеми. Загалом на придбання й добудову квартир у такий спосіб з держскарбниці в 2009 році було спрямовано близько 1,5 мільярда гривень, тоді як згідно з оцінками експертів для відновлення докризових темпів будівництва житла необхідно 20-30 мільярдів гривень. Грошей на реалізацію таких цілей нині у державному бюджеті не передбачено. В таких умовах зростає актуальність будівництва доступного житла, реалізація якого дасть змогу знизити соціальну напругу в суспільстві. В Україні будівництво такого житла обґрунтовано в державній програмі “Доступне житло”, у якій передбачено виділення з бюджету на будівництво й придбання майбутніми мешканцями доступного житла субсидії в розмірі до 30 % від його вартості. Майбутній власник такого житла повинен сплачувати залишок його вартості за кредитами в комерційних банках строком на 20 років. Під будівництво такого житла місцева влада повинна безкоштовно надати землю й підвести інженерні комунікації для забудовників. Варто врахувати що, якщо здешевлення житлового будівництва здійснюватиметься за рахунок використання низькоякісних матеріалів, недооснащення інфраструктурою тощо, то масово виникатимуть нові гетто, які стануть загрозою соціальній безпеці суспільства та призводитимуть до зростання злочинності.

У другому блоці стратегічним питанням, від вирішення якого також залежить соціальна безпека суспільства, є питання сегрегації житлового будівництва, яка є, власне, відображенням сегрегаційних інтересів населення. В роботі окреслено власне трактування сегрегаційного інтересу населення. Сегрегаційний інтерес населення стосовно житлового будівництва - це бажання окремих осіб чи груп людей отримати житло тих чи інших розмірів та конкретної якості у визначеному територіальному утворенні. Сегрегаційний інтерес не завжди збігається із сегрегаційними можливостями. Людина може прагнути жити в елітному житлі, а сподіватися на одержання тільки соціального житла. Очевидно, що чим більша частка населення має вищі сегрегаційні можливості, тим стабільніша соціальна ситуація у суспільстві.

Охарактеризоване сучасне джерело геттоізації - будівництво дешевого, часто неякісного, з малими нормами забезпечення мешканців житла, яке дуже часто після початкового заселення стає перенаселеним в результаті одружень, народження дітей та у зв'язку з іншими причинами. Отже, для такого житла, як правило, характерні низькі норми заселення. Збільшення кількості житла із заниженими стандартами інтенсифікуватиме в перспективі процеси геттоізації, оскільки вже найближчим часом воно перетвориться на “неохрущовки ХХІ століття”. У такому разі сегрегація житлових територій зросте, зокрема збільшаться території гетто, що стане серйозною загрозою соціальній безпеці українського суспільства. На противагу геттоізації важливо розгортати процес оазисизації. Його можна активізувати за рахунок поширення котеджного будівництва, будівництва елітного житла у багатоповерхівках, зведення соціального житла, але за найвищими світовими стандартами тощо.

Розкрита роль упровадження нових технологій у сферу будівництва для активізації її розвитку, а отже, і розвитку всіх сфер національної економіки та підвищення ефективності функціонування економічної системи країни загалом. Обґрунтовано, що в сучасній соціально-економічній ситуації в країні, що стала фактором занепаду сфери житлового будівництва, необхідний інноваційно-технологічний прорив, який повинен бути детально розроблений в національній та регіональних стратегіях житлового будівництва. Це можливо за умови інтенсивного впровадження інноваційних технологій здійснення нового житлового будівництва в країні. Автор окреслив найважливіші напрями впровадження інноваційних технологій, які повинні бути висвітлені в стратегіях житлового будівництва. Наведено і проаналізовано приклади впровадження інновацій у сферу житлового будівництва. Акцентується увага на тому, що така конкретика необхідна також у стратегічній документації, пов'язаній з житловим будівництвом.

Для дослідження житлової сегрегації простору міста і врахування отриманих результатів у стратегічній документації пропонується використовувати коефіцієнти районної сегрегації, геттоізації, оазисизації, житлової диспропорції за ціннісно-якісними ознаками житла. А саме:

1. Коефіцієнт районної сегрегації (Крс) (розраховується на основі оцінки показників окремих будинків, розташованих у конкретних житлових районах міста) (1),

, (1)

де і - окремий будинок досліджуваного району; j - номер параметра; w - вагомість коефіцієнта; Sі - площа житла і-го будинку, до Кі коефіцієнтів належать рік забудови, тип забудови, кількість поверхів, наявність водопостачання та опалення тощо.

2. Коефіцієнт геттоізації (2):

, (2)

де - кількість районів міста; - фонд гетто-житла -го району міста, тис.м2; - фонд гетто-житла міста, тис.м2; - житловий фонд -го району міста, тис.м2; - житловий фонд міста, тис. м2.

Цей коефіцієнт відображає міру відповідності фактичного розподілу гетто-житла міста загальному розподілу житла - пропорційному до часток районів у загальній структурі житлового фонду міста. Значення коефіцієнта геттоізації “0” відповідає нейтральній ситуації в житловому фонді міста. Його зростання вказує на збільшення певною мірою “житлової дискримінації”, а отже, і своєрідної дискримінації населення, яка свідчить, насамперед, про майнову нерівність.

3. Коефіцієнт оазисизації (3):

, (3)

де - фонд оазисного (елітного) житла -го району міста, тис. м2;

- фонд оазисного (елітного) житла міста, тис. м2.

Цей коефіцієнт відображає відповідність фактичного розподілу елітного житла міста пропорційності часток районів у загальній структурі житлового фонду міста. Його зростання з часом оцінюється як позитивний процес.

4. Коефіцієнт житлової сегрегації (4):

(4)

Цей коефіцієнт змінюється від 0 до 100. Коефіцієнт житлової сегрегації набуває значення “0”, якщо в кожному районі міста відсоток оазисного (елітного) житла такий самий, як і загалом у місті. Значенню “100” відповідає ситуація, коли всі райони міста чітко розділені за типом житлових будинків. Тобто є чітко окреслені гетто-райони та райони житлових оазисів. Зростання значення цього коефіцієнта в динаміці свідчить про збільшення житлової сегрегації міста, а спад - про його зменшення.

Наведені вище коефіцієнти характеризують загальну ситуацію міста щодо наявності елітного та гетто-житла у місті. Щодо окремих районів міста, то для оцінки особливостей структурування житлового простору у кожному з них пропонуємо обчислювати коефіцієнт житлової диспропорції (5) за ціннісно-якісними ознаками житла.

5. Коефіцієнт житлової диспропорції:

, (5)

де - коефіцієнт житлової диспропорції -го району міста;

- коефіцієнт диспропорції, що відображає співвідношення фондів гетто-житла та оазисного (елітного) житла міста ().

Цей показник відображає міру відхилення фактичного порівняння фондів гетто-житла та елітного житла району міста від співвідношення відповідних житлових фондів по місту, прийнятого нами як теоретично оптимальне. Отримана у такий спосіб інформація щодо кожного з районів міста дасть змогу здійснювати відповідну політику щодо зміни середовища проживання населення: пом'якшення соціально-економічних наслідків поділу міста на елітні та неелітні райони та перетворення таких районів у перспективі у однорідно-просторові житлові утворення з високоякісними житловими умовами, виділення територій реконструкції житлових територіальних утворень (кварталів, мікрорайонів) за рахунок знесення гетто-утворень і будівництва нових житлових оазисів тощо.

ВИСНОВКИ

Виконані дослідження та оцінка отриманих результатів дають змогу зробити такі висновки:

1. Здійснено узагальнення і поглиблення теоретико-методологічних положень за блоками запропонованої автором блок-схеми, а саме понятійно-термінологічним апаратом, нормативно-правовою базою, економічними законами, принципами формування стратегій житлового будівництва, обґрунтуванням структури стратегій житлового будівництва. Це дало змогу уточнити деякі поняття (наприклад, “стратегія житлового будівництва”) та розробити низку нових дефініцій, таких як “сегрегація нового житлового будівництва”, “геттоізація”, “оазисизація”. Обґрунтовано, що стратегія житлового будівництва, яка тлумачиться як сукупність стратегічної та часткових цілей будівництва житла з метою поліпшення житлового забезпечення мешканців, а також заходів її реалізації повинна бути подана у вигляді спеціального документа, необхідного владним структурам для управління процесом житлового будівництва.

2. Доведено, що сегрегація нового житлового будівництва потребує особливої уваги і врахування в будь-якій стратегії житлового будівництва, оскільки перевага процесу геттоізації над процесом оазисизації спричинятиме зростання соціальної напруги в суспільстві. Окреслено особливості житлових гетто та оазисів як територіальних житлових утворень.

3. Сформована система принципів розроблення стратегій житлового будівництва, а саме: ієрархічна узгодженість стратегій; забезпечення згортання процесу геттоізації та розширення процесу оазисизації житлового будівництва; обов'язкова наявність у кожній із стратегій таких елементів, як стратегічна мета; стратегічні напрями; стратегічні завдання; стратегічні пріоритети тощо. Обґрунтована авторська методика розроблення стратегії житлового будівництва, яка містить низку конкретних, підібраних методів для виконання тих чи інших процедур на окремих етапах такого розроблення.

4. На основі ґрунтовної оцінки розвитку нормативно-правового поля та розроблених стратегічних документів у сфері житлового будівництва встановлено, що всі вони не тільки ставляться до розв'язання завдань житлового будівництва однобоко, фрагментарно, неузгоджено, але й, практично, не виконуються тією мірою, якою необхідно. Вони поділені на три групи: ті, які поглиблюють сегрегацію нового житлового будівництва, а, зрештою, усього заселеного простору; ті, які пом'якшують сегрегацію нового житлового будівництва, поліпшуючи стан заселеного простору; ті, які практично не впливають на зміну сегрегації заселеного простору. Це дає змогу ставити питання про перегляд тих нормативно-правових актів, які поглиблюють сегрегацію нового житлового будівництва.

5. У дисертації обґрунтована необхідність розроблення Національної стратегії житлового будівництва, що можливо із залученням провідних науковців України, фахівців, спеціалістів різних галузей знань, та доведена важливість цього документа як такого, що повинен бути спрямований на пом'якшення сегрегації нового житлового будівництва, поліпшення стану заселеного простору. Обґрунтована двоблокова структура Національної стратегії житлового будівництва, у якій мають бути враховані інтереси людини, найрізноманітніших соціальних груп населення та держави загалом, і з якою повинні узгоджуватись регіональні стратегії житлового будівництва та будь-які інші часткові стратегії житлового будівництва, розроблені для певної соціальної спільноти за територіальними чи будь-якими іншими ознаками.

6. Доведено, що сучасним джерелом геттоізації є будівництво дешевого, неякісного житла, яке призначене для заселення з малими нормами забезпечення мешканців, що зумовлює його перенаселення після початкового заселення в результаті одружень, народження дітей та у зв'язку з іншими причинами. Отже, збільшення кількості житла із заниженими стандартами інтенсифікуватиме в перспективі процеси геттоізації, оскільки вже найближчим часом воно перетвориться на “неохрущовки ХХІ століття”, що зрештою може стати серйозною загрозою соціальній безпеці українського суспільства. На противагу геттоізації важливо розгортати процес оазисизації, який можна активізувати за рахунок поширення котеджного будівництва, будівництва елітного житла у багатоповерхівках, зведення соціального житла, але за найкращими світовими стандартами тощо.

7. Для дослідження житлової сегрегації простору міста запропоновано використовувати коефіцієнти внутрішньорайонної сегрегації, геттоізації, оазисизації, житлової сегрегації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Воськало В.І. Ретроспективні тенденції реалізації житлового будівництва в регіонах України: підходи до оцінки в стратегічній документації / В.І. Воськало // Суспільно-політичні та соціально-економічні процеси в регіонах [зб. наук. пр.] / НАН України. Інститут регіональних досліджень; відп. ред. Є.І. Бойко.- Львів, 2009. - вип.5(79) - С. 208-218. (0,37 д.а.)

2. Воськало В.І. Проблеми сегрегації нового житлового будівництва / Л.Т. Шевчук, В.І. Воськало // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.]. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2009, вип. 19.8.- С. 188-194. (0,53 д.а.).

Особистий внесок автора: розкрита суть сегрегації нового житлового будівництва, окреслені найважливіші її проблеми, (0,24 д.а.).

3. Воськало В.І. Фінансування житлового будівництва шляхом укладання договорів підряду / Я.С Карп'як, В.І. Воськало // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.] - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2009, вип.19.4. - С. 160-165. (0,38 д.а.).

Особистий внесок автора: Проаналізовані особливості фінансування житлового будівництва. (0,19 д.а.).

4. Воськало В.І. Інноваційна діяльність в сфері житлового будівництва в Україні / В.І. Воськало // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Інноваційний розвиток територіальних суспільних систем: [зб. наук. пр.]/НАН України. Інститут регіональних досліджень; редкол.: Є.І.Бойко (відповід.ред.). - Львів, 2008. - Вип. 5(73). - 2008. - С. 250-259. (0,4 д.а.).

5. Воськало В.І. Інвестування договорів часткового будівництва за договорами часткової (пайової) участі та інвестиційними договорами / Я.С Карп'як, В.І. Воськало // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.]. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2008, вип.18.10. - С. 194-201. (0,53 д.а.).

Особистий внесок автора: Здійснена оцінка інвестування договорів часткового будівництва (0,27 д.а.).

6. Воськало В.І. Організаційно-економічні аспекти функціонування житлово-будівельного кооперативу у процесі створення житла за кошти громадян / Я.С. Карп'як, В.І. Воськало, П.М. Сороковий // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. пр.]. - Львів:НЛТУ України. - 2008, вип.18.6. - С. 242-248. (0,39 д.а.).

Особистий внесок автора: Окреслено організаційно-економічні аспекти функціонування житлово-будівельного кооперативу та розкрито їх суть. (0,15 д.а.).

Публікації в інших виданнях

7. Воськало В.І. Етапи та методи розробки стратегій житлового будівництва / В.І. Воськало // Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства: наук.-практ. конф., 23-24 жовтня 2009 р.: тези доп. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. - С. 18-19 (0,11 д.а.).

8. Воськало В.І. Розробка теоретико-методологічних основ дослідження житлового будівництва / В.І. Воськало // Інтелектуальний потенціал молоді в науці і практиці: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, 28 травня 2009р., / кол. авт.- Хмельницький: УЕП, 2009. (Ч.1) - С. 57-58. (0,04 д.а.).

9. Воськало В.І. Роль упровадження інноваційних технологій у житлове будівництво в забезпеченні соціального та людського розвитку / В.І. Воськало // Регіональні проблеми людського та соціального розвитку: Міжнар. наук.-практ. конф, 4-5 листопада 2008 р.: тези доп. і повідом в 2т. Т.2 / НАН України. Інститут економіки промисловості; Редкол.: О.І.Амоша (відп.ред.) та ін. - Донецьк, 2008. - С. 232-235. (0,15 д.а.).

10. Воськало В.І., Актуальність розробки стратегії житлового будівництва в Україні / О.І. Шевчук, В.І. Воськало // Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем: Всеукр. наук.-прак. конф., 6-8 грудня 2007 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 132-134. (0,08д.а.).

Особистий внесок автора: Обгрунтована необхідність розроблення стратегії житлового будівництва в Україні (0,04 д.а.).

11. Воськало В.І. Проблеми і тенденції розвитку житлового будівництва в Україні / В.І. Воськало, О.І. Шевчук // Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика: Міжн. наук.-практ. конф., 11-12 жовтня 2007 року: тези доп. - Дрогобич: Посвіт, 2007. С. 241-245. (0,21 д.а.).

Особистий внесок автора: Проаналізовано тенденції розвитку житлового будівництва в Україні (0,1 д.а.).

12. Воськало В.І. Про доцільність запровадження податкового збору на створення інженерно-транспортної інфраструктури комплексної забудови території / В.І. Воськало // Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства: наук.-практ. конф., 20-22 квітня 2007р.: тези доп. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. - С. 37-38. (0,17 д.а.).

13. Воськало В.І. Роль сегрегації нового житлового будівництва у формуванні індивідуального та суспільного здоров'я / Л.Т. Шевчук, В.І. Воськало // Здоровий спосіб життя: [зб. наук. ст.] / Ред. доц. Ю.М. Панишко. - Львів, 2008. Вип. 37 - С. 34-38. (0,45 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Воськало В.І. Формування стратегій розвитку житлового будівництва в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2010.

У дисертації узагальнено та поглиблено теоретико-методологічні підходи до розроблення стратегій розвитку житлового будівництва. Уточнено низку понять (наприклад, “стратегія житлового будівництва”) та розроблено нові дефініції (“сегрегація нового житлового будівництва”, “геттоізація”, “оазисизація” тощо). Охарактеризовано джерело поглиблення сегрегації нового житлового будівництва - будівництво нових територіальних житлових утворень різної якості. Окреслено особливості житлових гетто і оазисів як територіальних житлових утворень.

Сформовано систему принципів розроблення стратегій житлового будівництва. Встановлено, що чинна житлова політика України не відповідає сучасним вимогам щодо її розвитку як незалежної європейської держави. Обґрунтовано необхідність перегляду тих нормативно-правових актів, які поглиблюють сегрегацію нового житлового будівництва. Проаналізовано проблеми забезпечення населення житлом та здійснення житлового будівництва та окреслено шляхи їх подолання, висвітлено особливості відображення цих проблем у стратегіях житлового будівництва.

Доведена необхідність розроблення Національної стратегії житлового будівництва та окреслено найважливіші напрями впровадження інноваційних технологій.

Ключові слова: стратегія, житлове будівництво, стратегія житлового будівництво, сегрегація, геттоізація, оазисизація.

АННОТАЦИЯ

Воськало В.И. Формирование стратегий развития жилищного строительства в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - Экономика и управление национальным хозяйством. Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2010.

В диссертации обобщены и углублены теоретико-методологические подходы к разработке стратегий развития жилищного строительства. Уточнен ряд существующих понятий (например, “стратегия жилищного строительства”) и разработаны новые дефиниции (“сегрегация нового жилищного строительства”, “геттоизация”, “оазисизация” и др.). Охарактеризован источник углубления сегрегации нового жилищного строительства - строительство новых территориальных жилых образований разного качества. Установлены особенности жилых гетто и оазисов как территориальных жилых образований.