Соціальна трансфертна система в умовах ринкової трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 36:330.342.3.”714”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Соціальна трансфертна система в умовах ринкової трансформації

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Роговий Максим Іванович

Харків 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкової трансформації в економіці відбуваються процеси, завдяки яким на перший план виходить проблема соціального захисту та соціального забезпечення населення. Ще більш гостро ця проблема проявляється в умовах фінансово-економічної кризи, коли дуже велика кількість людей по всьому світу залишилась без роботи, а рівень життя тих, хто зміг зберегти свої робочі місця, суттєво знизився. Слід також відзначити, що кризові явища в економіках усіх країн світу виявили їхню вразливість і необхідність на сучасному етапі переглянути базові інституційні складові соціальних трансфертних систем та шукати шляхів більш ефективного перерозподілу коштів в економіці через застосування соціальних трансфертів. Це робить соціальну трансфертну систему дуже важливим об'єктом дослідження як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

Підвищення ефективності соціальної трансфертної системи передбачає досягнення оптимального співвідношення між економічними і соціальними складовими суспільного розвитку, які дозволили б уникнути конфлікту між пріоритетами економічного розвитку і принципами соціальної справедливості. Дуже важливим є визначення такого рівня соціальних трансфертів, який би по-перше, дозволяв підтримувати стандарти життя населення, та, по-друге, стимулював би людину до активної соціальної позиції та підвищення рівня власних первинних доходів. З цієї точки зору представляється цікавим вивчення досвіду формування соціальних трансфертних систем в розвинених державах та історичного досвіду з часів існування Радянського Союзу і запозичення найбільш ефективних варіантів модернізації соціальних трансфертних систем для сучасних держав з перехідною економікою.

Важливість теми зумовила наявність великої кількості наукових досліджень, присвячених проблемі соціального захисту та розвитку соціальної системи в державі. Серед іноземних вчених можна виділити роботи А.Аткінсона, Г.Еспіг-Андерсена, Дж.Кейнса, В.Ойкена, А.Пігу, Дж.Стіглітца, Ф.Хайека, та інших. Проблеми формування та функціонування соціальної трансфертної системи в умовах ринкової трансформації розглядали в своїх роботах такі вчені: С. Архієреєв, А. Бабіч, В. Базилевич, І. Бондар, В. Геєць, Є. Гонтмахер, А. Гриценко, Г. Дмитренко, Г. Задорожний, І. Заславський, С. Калашніков, Р. Капелюшников, Е. Лібанова, В. Радаєв, Б. Ракитський, В. Роїк, C. Тютюнникова, А. Шастітко, О. Яременко та інші.

Проте в працях вітчизняних і зарубіжних учених недостатньо розкриті питання класифікації і визначення трансфертних витрат, сутність і функції соціальної трансфертної системи у взаємозв'язку з соціальною трансфертною політикою держави, що і зумовило вибір теми і напряму дослідження.

Трансформаційні процеси на пострадянському просторі створили комплекс нових проблем, що потребують наукового осмислення. В той же час в сучасній економічній теорії відсутній комплексний аналіз соціальної трансфертної системи, який би міг допомогти спрогнозувати розвиток такої системи та надати дієві рекомендації для її реформування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової теми науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень» (№ держ. реєстрації 0104U000675). Особисто дисертантом було розроблено один з розділів: «Проблеми розвитку соціально-трансфертної політики в державах з перехідною економікою».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних та методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування, розвитку і функціонування соціальної трансфертної системи, її елементів і пошук шляхів підвищення її ефективності в трансформаційній економіці.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення ряду завдань:

- визначити сутність і цілі соціальної трансфертної політики держави;

- систематизувати уявлення про соціальні трансферти та трансфертні витрати і вдосконалити їх класифікацію;

- виділити та обґрунтувати функції трансфертної економічної системи ринкового типу;

- виявити умови і передумови реформування соціальної трансфертної системи в перехідній економіці;

- дослідити сутність і цілі соціальної трансфертної системи у взаємозв'язку з соціальною трансфертною політикою держави;

- визначити показники розвитку та ефективності соціальної трансфертної системи;

- визначити роль соціальної трансфертної політики в соціальній політиці держави;

- на підставі аналізу функціонування української соціальної трансфертної системи і досвіду розвинених країн розробити рекомендації по підвищенню її ефективності.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є соціальна трансфертна система, що змінюється в умовах ринкової трансформації.

Предметом дослідження є соціально-економічні відносини, що виникають в процесі формування і розвитку соціальної трансфертної системи в перехідній економіці з урахуванням її ефективності.

Методи дослідження. В цілому, робота використовує в якості методологічної основи для проведення дослідження методологію неоінституціоналізму. В той же час різноманіття форм прояву предмету дослідження зумовило застосування різних методів наукового пізнання, а саме: системного аналізу (для визначення сутності, елементів, мети і властивостей соціальної трансфертної системи); історичного аналізу (для дослідження становлення, трансформації та розвитку соціальної трансфертної системи в Україні); порівняльного аналізу (для дослідження досвіду формування трансфертних систем в розвинених країнах і в Україні); статистичного аналізу (для виявлення очікувань українців, що належать до різних груп по рівню доходів, з приводу підтримки з боку держави і інших джерел); причинно-наслідкового аналізу (для вивчення чинників і процесів, що впливають на становлення і розвиток соціальної трансфертної системи в Україні), а також графічної інтерпретації досліджуваних процесів.

Теоретичною базою дослідження є праці класиків економічної теорії, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених і практиків в області формування і регулювання системи соціального захисту населення.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто дисертантом, полягає в наступному.

Уперше:

- змістовно розкрито сутність соціальної трансфертної системи як основного механізму реалізації соціальної політики держави, щодо виконання функції з доведення соціальних трансфертів до певних груп населення з максимально можливою ефективністю, складовими якої є державні та недержавні інститути, що забезпечують отримання та накопичення грошових коштів, визначення одержувачів соціальних трансфертів, рівня виплат, механізму передачі та контроль за цією передачею;

- визначені показники абсолютного та відносного коефіцієнтів зниження нерівності за рахунок соціальних трансфертів, які розраховуються відповідно як відношення між значеннями коефіцієнту Джині та децільного коефіцієнту за загальними доходами та за факторними доходами або як відсоток, на який змінюються ці показники в залежності від виплати соціальних трансфертів відповідно.

Удосконалено:

- розподіл трансфертних витрат за ознакою доцільності на трансфертні затрати і трансфертні втрати; визначено чинники трансфертних втрат як витрат, пов'язаних з недосконалістю системи перерозподілу: перевитрата коштів за рахунок невірного обліку одержувачів соціальних трансфертів; розкрадання коштів унаслідок корупційних дій чиновників; отримання соціальних трансфертів особами, зайнятими неофіційною трудовою діяльністю; осідання частини коштів у постачальників дотованих благ; фактичне користування соціальними трансфертами членами домогосподарств одержувачів, які не мають на це прав;

- визначення соціальної трансфертної політики як складової частини соціальної політики, що спрямована на підтримку стандартів життя окремих груп населення з метою стимулювання його активної економічної діяльності, а також її цілей: зниження нерівності, згладжування потоку особистих доходів на різних ступенях життєвого циклу, страхування населення від непередбачених і неприйнятно серйозних відхилень від життєвих стандартів, зниження соціальної напруженості, формування суспільної солідарності, поліпшення міжнародного іміджу, соціальна інтеграція;

- виділення та змістовне розкриття функцій трансфертної економічної системи ринкового типу: а)захисної, що полягає в наданні соціально уразливим верствам населення мінімального набору благ для гідного існування; б) перерозподільчої, що є засобом виконання захисної, оскільки для її реалізації необхідно перерозподілити суспільний дохід на користь тих, що мають найбільшу потребу у цьому; в) стимулюючої, яка повинна постійно супроводжувати здійснення перших двох функцій так, щоб поступово мінімізувати необхідність в них, спонукаючи одержувачів трансфертів до активної трудової діяльності та самозабезпечення за рахунок первинних доходів та інші;

Дістали подальшого розвитку:

- класифікація соціальних трансфертів за змістом (на пенсії, стипендії, всі види допомоги, а також компенсаційні виплати та пільги), за формою (на натуральні та грошові), за характером (на поточні та капітальні) та за джерелом фінансування (на державні, приватні та змішані);

- розкриття змісту показників, що характеризують розвиток і ефективність соціальної трансфертної системи: частка ВВП держави, що витрачається на соціальні трансферти; частка соціальних трансфертів, що розподіляється з урахуванням потреби в тих або інших видах соціальної допомоги; співвідношення рівня отримуваних соціальних трансфертів з рівнем попередніх доходів; перерозподільчий ефект соціальних трансфертів; вплив соціальних трансфертів на нерівність доходів різних груп забезпеченості.

Практичне значення отриманих результатів полягає в узагальненні зарубіжного досвіду формування соціальних трансфертних систем і порівнянні основних принципів трансфертних економічних політик розвинених країн та історичного досвіду з тими, що існують в державах з перехідною економікою, що дозволяє сформулювати пропозиції по запозиченню досвіду формування окремих елементів трансфертних економічних політик розвинених країн.

На підставі проведеного дослідження, зокрема аналізу досвіду формування трансфертних систем в розвинених країнах та Радянському Союзі виділені умови і передумови реформування соціальної трансфертної системи в перехідній економіці та запропоновано основні напрями вдосконалення соціальної трансфертної системи України.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані для подальшої розробки теоретичних положень, що стосуються соціальної трансфертної системи і трансфертної економічної політики.

Результати дослідження були використані в навчальному процесі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» при проведенні лекцій та семінарських занять за курсами «Основи економічної теорії» та «Макроекономіка» (довідка № 66-03/102/422 від 8.10.2010).

Практичне застосування результати дисертаційного дослідження знайшли також в розробці програм соціального забезпечення мешканців Дергачівського району Харківської області (довідка № 271 від 07.10.2010).

Апробація. Основні положення і висновки проведеного дослідження докладалися на 3 наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (м. Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я” (м. Харків, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою” (м. Харків, 2007).

Публікації. Основні положення дослідження опубліковано у 8 наукових працях, в т.ч. у 5 статтях у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 1,7 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 181 сторінку. Основний зміст роботи викладено на 165 сторінках. Дисертація містить в основному тексті 11 таблиць та 4 рисунки. Робота має 5 додатків на 8 сторінках. Список використаних літературних джерел містить 173 найменування.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь розробки наукової проблеми, зв'язок дослідження з науковими програмами й темами, сформульовано його мету і завдання, об'єкт і предмет, визначено методологічну й інформаційну базу дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, представлено інформацію про апробацію результатів дослідження та їх публікацію.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження соціальних трансфертів як база трансфертної економічної політики» розглянуто сучасний стан розвитку економік перехідних держав та виділено значення соціальної трансфертної політики держави в таких умовах. Під час перехідних процесів багато людей опиняються в ситуації, коли вони потребують підтримки для збереження нормальних умов існування. Незважаючи на те, що перехід відбувається в напрямку ринкової економіки, яка в класичному варіанті не передбачає ніяких заходів соціальної політики, політика держави повинна бути виваженою та соціально-орієнтованою, тому що саме під час перехідних процесів відбувається найбільше розшарування населення за рівнем отриманих доходів.

Зважаючи на важливість соціального захисту та соціальних трансфертів в перехідному періоді, було надане визначення соціальних трансфертів, як безоплатних виплат з боку держави населенню з державного або місцевих бюджетів, державних позабюджетних фондів та коштів громадських організацій. Також завдяки систематизації існуючих знань була виділена класифікація таких виплат за змістом (на всі види пенсій, всі види стипендій, компенсаційні виплати і пільги, а також всі види допомоги); за формою (на грошові та натуральні); за часом (на поточні та капітальні); за джерелом фінансування (на державні, приватні та змішані). Ця класифікація наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Класифікація соціальних трансфертів

Класифікаційна ознака	Види соціальних трансфертів
1. За змістом	- всі види пенсій (за віком, інвалідністю, за втратою годувальника, за вислугу років, соціальні пенсії); - всі види стипендій студентам вузів, середніх спеціальних навчальних закладів; - всі види допомоги (з соціального страхування, допомога на дітей, по безробіттю і т. д.); - компенсаційні виплати і пільги, а також грошова допомога у формі оплати вартості путівок в санаторії, у будинки відпочинку.
2. За формою	- натуральні (надання товарів і послуг безкоштовно або за пільговими цінами. До них відносяться послуги у сфері освіти, культури, спорту, соціального забезпечення, житлово-комунального господарства тощо); - грошові (одноразові або систематичні виплати населенню)
3. За часом здійснення	- поточні (здійснюються регулярно, пов'язані зі зменшенням або збільшенням поточних доходів громадян і господарюючих суб'єктів); - капітальні (одноразові, значні за масштабом безоплатні передачі коштів)
4 За джерелом фінансування	- державні; - приватні; - змішані.

В ході дослідження було також проаналізовано сутність соціальних трансфертів та зроблено такі висновки: трансфертні витрати складаються не лише з трансфертних затрат, тобто суми всіх платежів, пов'язаних з виплатою соціальних трансфертів, але, на жаль, і з трансфертних втрат, тобто втрат, які пов'язані з недосконалістю самої соціальної трансфертної системи. Окрім цього під час роботи було розроблено класифікацію трансфертних витрат за такими критеріями як доцільність (виділяються трансфертні затрати та трансфертні втрати) та зміст (адміністративні, приватні, психологічні, політичні та втрати стимулів).

У зв'язку з темою дослідження в роботі визначено основну мету соціальної політики держави - підтримка прийнятних життєвих стандартів населення з метою стимулювання активної економічної діяльності самого населення. Основним завданням такої політики є допомога найменш забезпеченим і незахищеним категоріям громадян і окремим громадянам. Тобто основним призначенням соціальних трансфертних виплат є зниження рівня бідності. Описано та розкрито способи визначення рівня бідності - абсолютний, суб'єктивний та відносний.

Іншою важливою метою трансфертної політики держави є зниження рівня нерівності в суспільстві. Найчастіше для оцінки ефективності використовуються поняття загального та чистого перерозподільчого ефекту. Нами також були введені показники абсолютного та відносного коефіцієнту зниження нерівності, які вказують вплив конкретних заходів соціальної трансфертної політики на зміни в нерівності населення та розраховуються за такими формулами, виходячи зі значень коефіцієнта Джині:

КЗНа = КДжф - КДжз; (1)

КЗНв = (КДжф - КДжз) / КДжф * 100% (2),

де КЗНа - абсолютний коефіцієнт зниження нерівності,

КЗНв - відносний коефіцієнт зниження нерівності

КДжф - коефіцієнт Джині за факторними доходами,

КДжз - коефіцієнт Джині за загальними доходами.

Ці показники можуть бути розраховані також із застосуванням замість коефіцієнта Джині децильного коефіцієнта:

КЗНа = КДф - КДз (3);

КЗНв = (КДф - КДз) / КДф * 100% (4),

де КЗНа - абсолютний коефіцієнт зниження нерівності,

КЗНв - відносний коефіцієнт зниження нерівності

КДф - децільний коефіцієнт за факторними доходами,

КДз - децільний коефіцієнт за загальними доходами.

Для реалізації соціальної трансфертної політики держави повинна бути сформована відповідна соціальна трансфертна система - інструмент реалізації соціальної трансфертної політики держави, який повинен виконувати функції з доведення до певних груп населення соціальних трансфертів з максимальною ефективністю. Окрім визначення соціальної трансфертної системи в роботі також визначені мета (через певні механізми постачання доставити соціальні трансферти від перерозподіляючих установ до їх одержувачів) та структурні елементи соціальної трансфертної системи: соціальні трансферти, одержувачі, перерозподіляючі установи та механізми отримання соціальних трансфертів. Визначений також взаємозв'язок соціальної трансфертної системи з системою соціального захисту та трансфертною системою. соціальний трансфертний система ринковий

Говорячи про соціальну трансфертну систему, можна стверджувати, що залежно від властивостей своїх елементів: механізмів перерозподілу, визначення контингенту одержувачів трансфертів, способів доставки трансфертів одержувачам, вона може носити ринковий, неринковий або змішаний характер. Для соціальної трансфертної системи неринкового типу характерним є невисокий рівень адресності та охоплення цією системою всього населення, але при цьому вплив держави на всю економічну систему є необмеженим. Соціальна трансфертна система ринкового типу відрізняється тим, що постійно шукає шляхи зниження трансфертних витрат за рахунок зниження рівня трансфертних втрат. Теж саме можна сказати і про змішану або перехідну соціальну трансфертну систему, яка є характерною для більшості країн з перехідною економікою. Це дає змогу визначити основні функції трансфертної економічної політики, яка повинна забезпечувати функціонування соціальної трансфертної системи ринкового типу: захисну, перерозподільчу, стимулюючу та функцію зниження трансфертних витрат. Слід відзначити, що всі зазначені функції повинні виконуватись тільки разом та доповнюючи одна одну. Не можна, щоб якась одна з них стала домінуючою та впливала на ефективність виконання інших.

Соціальна трансфертна система є підсистемою трансфертної системи, і у той же час вона є підсистемою системи соціального захисту населення.

У другому розділі “Становлення соціальної трансфертної системи у трансформаційній економіці” досліджено досвід формування соціальних трансфертних систем в розвинених країнах, а також історію формування соціальних трансфертних систем в країнах, що розвиваються. Використання історичного аналізу дозволило дослідити передумови та основні етапи створення соціальних трансфертних систем в різних державах. Проведений аналіз дає можливість побачити, що витрати на фінансування соціальної трансфертної системи в розвинених країнах були і залишаються однією з найбільш динамічних статей державних витрат. Порівняльний аналіз ситуації в розвинених країнах та країнах, що розвиваються, дає можливість зробити такий висновок: в розвинених країнах соціальна трансфертна система розподіляє досить велику частину ВВП серед обмеженої кількості людей. В країнах же, що розвиваються через соціальну трансфертну систему серед великої кількості людей (в 2008 році більше 70% населення України було віднесено до категорій громадян, що мають право на отримання соціальних трансфертів) розподіляється незначна частка ВВП.

Основними проблемами соціальних трансфертних систем в розвинених країнах є проблеми втрати стимулів до праці (навіщо працювати, якщо можна жити на соціальну допомогу) та пошуки шляхів зниження трансфертних втрат під час реалізації соціальної трансфертної політики.

На основі проведеного історичного аналізу нами були виділені наступні принципи функціонування трансфертної економічної політики: принцип соціального страхування, принцип соціального забезпечення, принцип допомоги та принцип соціальної солідарності. Також, виходячи з досвіду розвинених країн, можна зробити висновок, що деякі елементи соціальних трансфертних систем розвинених країн можуть бути запозичені для втілення в країнах, що розвиваються: посилення страхових механізмів фінансування соціального захисту; посилення адресності соціальних трансфертів; розвиток програм недержавного пенсійного страхування; впровадження загальнообов'язкового медичного страхування; інформаційна прозорість реформ, проведення роз'яснювальної роботи.

Історичний аналіз застосовується також і при вивченні формування соціальних трансфертних систем в країнах з економікою, що трансформується. Необхідність розгляду та аналізу історії формування соціальних трансфертних систем не тільки розвинених, а й країн, що розвиваються, обумовлена тим, що для проведення реформ необхідно проводити інституціональні перетворення, які можуть бути здійснені лише з урахуванням місцевої специфіки. Були розглянуті етапи формування соціальної трансфертної системи з часів Київської Русі і до наших часів. Можна вважати, що найпершими соціальними трансфертами були пожертви, що їх робили князі (зокрема, Володимир) та інші заможні люди на користь жебраків та хворих. Потім система вдосконалювалась, доки в ХІХ столітті не була остаточно сформована та створені так звані «установи, на особливих підставах керовані», які займались акумулюванням та перерозподілом коштів. Така система вже в ті часи мала низку слабких сторін: відсутність чіткого визначення одержувачів; слабке фінансове регулювання та контроль; корупція.

Жовтнева революція призвела до формування зовсім іншої соціальної трансфертної системи, яка діяла за зовсім іншими принципами. Система, яка з'явилась, була спрямована на формування системи повної відповідальності держави за забезпечення громадян. Така система була дуже вигідною та комфортною для пересічних громадян, які завжди могли бути впевнені, що в будь-якій ситуації вони не залишаться без підтримки держави. Однак така система зумовила важкість переходу до ринкових відносин після падіння СРСР. Більшість людей виявилась не готовою до того, щоб брати на себе відповідальність за власне життя, не покладаючись на владу.

Іншою характерною рисою радянської системи соціального забезпечення можна вважати те, що за часів тотального панування держави в усіх аспектах соціально-економічного життя був сформований дуже великий та не завжди ефективний апарат чиновників, потрібний для обслуговування системи. В умовах ринкової трансформації виявилось дуже складно реформувати цей апарат, що і викликає найбільші труднощі в існуючій соціальній трансфертній системі та тягне за собою дуже високі трансфертні втрати.

Така ситуація може бути пояснена з позиції теорій “Path dependence” (ефект слідування колії) та “ефекту QWERTY” (важкість відходу від звичної, загальновизнаною практики). Ці теорії описують залежність можливості подальшого розвитку системи від технологічних рішень минулого. В контексті соціальної трансфертної системи можна зробити висновок, що формування більш ефективної системи, або просто системи, що базується на інших принципах, пов'язане з дуже великими інституційними перетвореннями та трансформаційними витратами, причому не тільки фінансовими, а й соціальними та іншими.

Період після розпаду Радянського Союзу також розглядається в дисертації. Проведений аналіз дозволяє визначити риси попередньої соціальної політики, які продовжують впливати на соціальну трансфертну систему України і сьогодні:1) соціальним інфантилізм населення, що сформувався в результаті звички випробовувати на собі заступництво і опіку держави і не розраховувати на власні сили, а також унаслідок фактичної безоплатності соціальних трансфертів; 2) відсутність свободи вибору системи соціального забезпечення, яка має місце за наявності різноманітності страхових продуктів й інструментів; 3) надмірна централізація управління соціальною трансфертною системою, за якої управління соціальним захистом повністю було зосереджене в руках найвищих органів влади; 4) роздутий бюрократичний апарат органів соціального захисту, характерний і для інших сфер державного регулювання, породжує корупцію і збільшує трансфертні втрати; 5) влада груп, що лобіюють в соціальній сфері свої корпоративні інтереси, коли пільги дістаються тим професійним групам, які володіють великим лобістським потенціалом; 6) несправедливий розподіл соціальних трансфертів між окремими категоріями громадян, що випливає з попереднього пункту.

Висновки

У дисертації було вирішене актуальне наукове завдання з теоретичного аналізу формування та функціонування соціальних трансфертних систем у державах з перехідною економікою.

Соціальна трансфертна система є основним механізмом реалізації соціальної політики держави та має властивості цілісності, керованості, здатності проводити сигнал до кожного складового елемента.

Її елементами є: соціальні трансферти (в роботі представлена вдосконалена класифікація соціальних трансфертів); установи перерозподілу; одержувачі соціальних трансфертів; механізми досягнення соціальними трансфертами бенефіціарів (одержувачів).

Взаємодія елементів соціальної трансфертної системи підпорядкована одній головній меті - через певні механізми постачання доставити соціальні трансферти від установ перерозподілу їх одержувачам.

Виходячи із аналізу, представленого в даній роботі, можна зробити висновок, що основною відмінною рисою соціальної трансфертної системи ринкового характеру є прагнення до зниження трансфертних витрат шляхом скорочення трансфертних втрат, до яких слід віднести частку трансфертних витрат, пов'язаних з недосконалістю системи перерозподілу: перевитрату коштів за рахунок невірного обліку людей, які отримують соціальну допомогу, розкрадання частини коштів на шляху їх доставки одержувачам в результаті корупції серед чиновників, які займаються виділенням коштів на соціальні потреби і т.п.

Для забезпечення функціонування соціальної трансфертної системи державою повинна проводитись відповідна соціальна трансфертна політика.

Було проведено історичний аналіз виникнення та формування соціальних трансфертних систем у різних державах, а також сучасні системи, що діють як в економічно розвинених державах, так і в країнах з економіками, що розвиваються. Виходячи з проведеного аналізу та використовуючи принцип поєднання історичного та логічного, було зроблено висновок, що основними завданнями трансфертної політики в рамках соціальної політики держави є такі:

- допомога найменш забезпеченим і незахищеним категоріям громадян і окремим громадянам;

- зниження нерівності в розподілі доходів населення;

- страхування населення від непередбачених і неприйнятно серйозних відхилень від життєвих стандартів;

- формування суспільної солідарності;

- поліпшення міжнародного іміджу;

- зниження соціальної напруженості.

Більш широко було розглянуто завдання по зниженню нерівності в розподілі доходів населення та було розширено базу дослідження за рахунок введення нових показників оцінки ефективності соціальної політики держави: абсолютного та відносного коефіцієнтів зниження нерівності за рахунок соціальних трансфертів, які розраховуються відповідно як відношення між значеннями коефіцієнту Джині та децільного коефіцієнту за загальними доходами та за факторними доходами або як відсоток, на який змінюються ці показники в залежності від виплати соціальних трансфертів відповідно.

Виходячи з сформульованих нами стратегічних і тактичних цілей трансфертної економічної політики, ми можемо визначити її властивості, які виявляються у функціях, що виконуються трансфертною економічною політикою в соціальній трансфертній системі ринкового типу: захисній, перерозподільчий, стимулюючий та функції зменшення трансфертних втрат.

Дуже важливо мати чітке уявлення того, які критерії ефективності застосовувати для оцінки діяльності соціальної трансфертної системи. В рамках дисертаційного дослідження було проведено аналіз та більш цілеспрямовано обґрунтовано систему показників ефективності соціальної трансфертної системи. Серед таких показників слід виділяти такі:

- частка ВВП держави, яка витрачається на соціальні трансферти;

- співвідношення між трансфертами у грошовій та натуральній формі;

- співвідношення обсягу соціальних трансфертів з попередніми доходами;

- перерозподільчий ефект соціальних трансфертів та їх вплив на нерівність доходів різних груп забезпеченості. Цей показник визначається за допомогою абсолютного та відносного коефіцієнтів зниження нерівності, що були визначені у роботі.

З огляду на отримані результати дисертаційного дослідження можна виділити основні напрямки реформування соціальної трансфертної системи України для підвищення ефективності її функціонування: 1) посилення страхових механізмів у реалізації соціальної трансфертної політики для зниження навантаження на реальний сектор економіки; 2) формування власної системи на основі історичного досвіду та світових тенденцій; 3) створення єдиного реєстру одержувачів соціальних трансфертів для полегшення моніторингу та підвищення адресності виплат; 4) максимальна автоматизація процесів оформлення та обліку соціальних трансфертних виплат, що дозволить знизити рівень адміністративних розходів та трансфертних втрат з боку одержувачів (втрат часу та моральних збитків).

Результатом трансформації соціальної трансфертної системи в умовах ринкової трансформації має стати створення розвиненої системи впливу, як з боку держави, так і з боку інших суб'єктів та складових цієї системи. Необхідні інститути діяльності цієї системи існують майже в кожній перехідній державі, тому треба проводити глибоке реформування існуючих систем з урахуванням місцевої специфіки та історичного досвіду. Важливими рисами такої системи повинні стати постійне прагнення до зменшення трансфертних втрат та стимулювання до безпосередньої трудової діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Архиереев С.И., Роговой М.И. Трансфертные издержки в условиях рыночной трансформации // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - 2004. - № 8. - С. 77 - 85 (0,3 друк. арк.). Особисто дисертантом розкрито сутність трансфертних витрат, які поділяються на трансфертні затрати і трансфертні втрати.

2. Роговой М.И. Классификация трансфертных издержек в условиях рыночных преобразований // Вісник економіки транспорту і промисловості (збірник науково-практичних статей) Української державної академії залізничного транспорту. - 2008. - №21. - С. 65 - 67 (0,4 друк. арк.).

3. Роговий А.І., Роговий М.І. Соціальні трансферти та їх роль в політиці держави // Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - 2008. - № 20-1. - С. 96 - 101 (0,25 друк. арк.). Особисто дисертантом розкрито роль соціальних трансфертів в політиці держави та їх вплив на соціально - економічну ситуацію в країні.

4. Роговий М.І. Соціальна трансфертна політика держави та її ефективність // Вісник економіки транспорту і промисловості (збірник науково-практичних статей) Української державної академії залізничного транспорту. - 2009. - №25. - С. 150 - 153 (0,3 друк. арк.).

5. Роговий М.І. Соціальна трансфертна система у країнах з перехідною економікою // Вісник економіки транспорту і промисловості (збірник науково-практичних статей) Української державної академії залізничного транспорту. - 2009. - №26. - С. 229 - 231 (0,3 друк. арк.).

6. Роговой М.И. Проведение социальной политики в государствах с переходной экономикой // Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я».- Харків.- 2006.-С. 54.

7. Роговой М.И. Трансфертне издержки как экономическая и социальная категория // Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я».- Харків.- 2007.-С. 58.

8. Роговой М.И. Цели и функции трансфертной экономической политики в социальной трансфертной системе рыночного типа // Всеукраїнська науково практична конференція “Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою”. Секція 3 “Актуальні проблеми соціального розвитку транзитивних економік”. - Харків. - 2007. - С.194.

Анотація

Роговий М.І. Соціальна трансфертна система в умовах ринкової трансформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009.

В дисертації досліджується проблема формування, реформування та функціонування соціальної трансфертної системи в умовах ринкової трансформації. Розглянуто історію формування соціальних трансфертних систем, як в розвинених країнах, так і в перехідних економіках від часу їх появи до наших днів.

Проведений аналіз показує, що в державах з трансформаційною економікою повинна бути створена соціальна трансфертна система ринкового типу, яка буде постійно підвищувати власну ефективність за рахунок зменшення трансфертних втрат, і в той же час, створювати умови для стимулювання отримання первинних доходів громадян.

Крім того, для формування такої системи потрібно використовувати як досвід інших країн, так і приклади і характерні риси з власної історії.

Ключові слова: соціальні трансферти, соціальна трансфертна система, трансфертні витрати, трансфертні втрати.

Аннотация

Роговой М.И. - Социальная трансфертная система в условиях рыночной трансформации. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2009.

В диссертации рассматривается проблема формирования, реформирования и функционирования социальной трансфертной системы в условиях рыночной трансформации. В результате проведенного исследования была содержательно раскрыта суть социальной трансфертной системы как основного механизма реализации социальной политики государства по доведению социальных трансфертов до определенных групп населения с максимальной эффективностью. Система, стремящаяся к максимизации эффективности путем снижения трансфертных потерь, является социальной трансфертной системой рыночного типа.

В работе приведена классификация трансфертных издержек по целесообразности на трансфертные расходы и трансфертные потери - то есть издержек, появление которых связано с несовершенством системы. К таким потерям можно отнести перерасход средств из-за неверного учета получателей, разворовывание средств вследствие коррупционных действий чиновников, получение социальных трансфертов лицами, занятыми неофициальной трудовой деятельностью, оседание части средств у поставщиков датируемых благ и др.

Кроме того, в диссертации была более детально проработана классификация непосредственно социальных трансфертов, как базового элемента социальной трансфертной системы. Трансферты по содержанию делятся на пенсии, стипендии, все виды помощи, а также компенсационные выплаты и льготы. По форме отличают трансферты в натуральном и денежном виде. По характеру выделяют поточные и капитальные трансферты. На государственные, частные и смешанные трансферты делятся в зависимости от источника финансирования.

Также в ходе исследования были выделены функции трансфертной экономической системы рыночного типа: защитной, которая заключается в предоставлении социально незащищенным слоям населения, которые по различным причинам не могут обеспечить себя самостоятельно, минимального набора благ для достойного существования; перераспределительной, которая выступает способом осуществления защитной, т.к. для ее реализации необходимо перераспределить общественный доход в пользу наиболее нуждающихся; стимулирующей, которая должна постоянно сопровождать реализацию первых двух, с целью максимального снижения необходимости в них, поощряя получателей социальных трансфертов к активной трудовой деятельности; и функции снижения трансфертных потерь, которая должна обеспечивать сокращение потерь на всех этапах осуществления социальной трансфертной политики.

Социальной трансфертной системе для нормального функционирования требуется адекватная ей социальная трансфертная политика, которая, являясь составной частью социальной политики государства, направлена на поддержание жизненных стандартов отдельных групп населения с целью стимулирования их активной экономической деятельности. Такая политика выполняет следующие функции: помощь наименее защищенным слоям и членам общества, снижение неравенства, сглаживание потока доходов на разных этапах жизненного цикла, страхование населения от непредвиденных и неприемлемо серьезных отклонений от жизненных стандартов, снижение социальной напряженности, формирование социальной солидарности, улучшение международного имиджа, социальная интеграция.

В диссертации рассмотрены и проанализированы показатели, характеризующие развитие и эффективность социальной трансфертной системы. Это такие показатели: доля ВВП государства, расходуемая на социальные трансферты; доля социальных трансфертов, распределяемая с учетом оценки нуждаемости; соотношение уровня социальных трансфертов с предыдущими доходами; перераспределительный эффект социальных трансфертов, влияние социальных трансфертов на неравенство доходов разных групп обеспеченности.

В работе введены новые показатели, позволяющие определить эффективность социальной трансфертной политики, а именно ее перераспределительной функции. Это такие показатели, как абсолютный и относительный коэффициенты снижения неравенства за счет осуществления социальных трансфертов. Абсолютный коэффициент снижения неравенства рассчитывается как разница между значениями коэффициента Джинни (или децильного коэффициента) по общим доходам и по факторным доходам. Относительный же коэффициент снижения неравенства указывает на сколько снизились коэффициент Джинни или децильный коэффициент в результате осуществления социальных трансфертов.

В качестве ключевых направлений реформирования социальной трансфертной системы в условиях рыночной трансформации предложены следующие: усиление страховых механизмов социальной защиты; усиление адресности и разработка целевых программ социального обеспечения; развитие негосударственного пенсионного страхования; внедрение обязательного медицинского страхования; информационная прозрачность проводимых реформ.

Ключевые слова: социальные трансферты, социальная трансфертная система, трансфертные издержки, трансфертные потери.

Annotation

Rogoviy M.I. Social Transfer System in Transformation Economy. - Manuscript.

The thesis is presented on getting a scientific degree of an Economy master on speciality 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. V.N. Karazin Kharkiv National University. Kharkiv, 2009.

The dissertation deals with the problem of forming, reformation, development and functioning of the social transfer system in the transition economy. The history of the creation and evolution of the social transfer systems in the developed, as well as in the developing countries was analyzed.

The analysis made shows that the developing countries should create a social transfer system of the market type. This system shall constantly increase it's efficiency by means of the reduction of the transfer losses and at the same time it shall encourage people to seek for the better living.

There was also proved that such a system can exist only if it uses the experience of the developed countries alongside with the local history and specific.

Key words: social transfers, social transfer system, transfer costs, transfer losses.

Размещено на Allbest.ru