Формування та розвиток інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Характерною особливістю розвитку світової економіки в кінці ХХ - початку ХХІ ст. стало поглиблення процесів глобалізації, посилення конкуренції, укрупнення бізнесу й ускладнення зовнішнього середовища. За цих умов відбувається розширення спектру організаційних альтернатив, передусім за рахунок інтенсивного розвитку різних форм міжфірмової кооперації, які прискорюють інформаційні потоки, розширюють географію і можливості взаємодії. Кластерні структури, які активно формуються як в окремих галузях, так і на міжгалузевому рівні та успішно діють у межах окремих територій, на міждержавному, міжрегіональному і глобальному рівнях, набувають особливої значущості.

Функціонування інноваційних кластерів відіграє важливу роль у підвищенні конкурентоспроможності підприємств машинобудування, зокрема кабельної промисловості, яка належить до галузей, що визначають рівень економічного розвитку країни і забезпечують імпульс розвитку суміжних галузей. Тому поширення кластерів робить вивчення цього феномену однією з актуальних теоретичних та практичних проблем і зумовлює необхідність розроблення теоретико-методологічних підходів до управління кластерами, їх формування та розвитку.

Незважаючи на значний внесок зарубіжних та вітчизняних науковців у розроблення цієї тематики, методологія та методика формування і розвитку кластерів в умовах сучасної української економіки та практика їх реалізації все ще залишаються недостатньо розробленими. Актуальними питаннями є такі: де, коли доцільно створювати кластери, визначення їх структури, методів, процесів забезпечення розвитку та системи ефективного управління ними. Актуальність і недостатня розробленість зазначених наукових проблем визначили вибір теми та постановку основних завдань дисертаційної роботи.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних та практичних положень формування та розвитку інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості, а також рекомендацій щодо їх впровадження.

Відповідно до визначеної мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено такі наукові завдання:

- визначити сутність та економічну природу інноваційних кластерів;

- розкрити та обґрунтувати концептуальні основи формування і розвитку інноваційних кластерів;

- розробити науково-методичний підхід до оцінювання економічної ефективності інноваційного кластеру;

- дослідити комплекс проблем сучасної кабельної промисловості, узагальнити світовий досвід становлення кластерів і обґрунтувати доцільність застосування кластеризації як шляху підвищення конкурентоспроможності підприємств галузі;

- виявити особливості взаємодії підприємств кабельної промисловості, розкрити специфіку розвитку інноваційних та інтеграційних процесів у кабельній промисловості і визначити умови ефективного функціонування та розвитку інноваційного кластеру;

- розробити науково-методичні підходи до визначення структури інноваційного кластеру в кабельній промисловості;

- обґрунтувати практичні рекомендації щодо реалізації проекту створення інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості.

1. Теоретичні основи формування та розвитку інноваційних кластерів

З'ясовано сутність інноваційних кластерів, обґрунтовано концептуальні основи формування та розвитку інноваційних кластерів, розкрито підхід до оцінювання економічної ефективності інноваційного кластеру.

Систематизація та узагальнення наукових підходів різних авторів до визначення сутності кластерів та економічної природи інноваційних кластерів дозволили виокремити в них три ключові елементи. По-перше, інноваційний кластер являє собою множину автономних фірм на різних етапах ланцюга створення вартості, які залучені до створення товарів і послуг на основі безстрокових контрактів. По-друге, кластер - це активована тимчасово зібрана група фірм на добровільних засадах, ресурси яких пов'язані інноваційними, інвестиційними, операційними та іншими процесами в ланцюзі створення вартості. По-третє, фірми в інноваційному кластері не є повністю незалежними, вони ототожнюються з іншими партнерами в цьому ланцюзі і мають перед ними ряд зобов'язань. За цих умов інновація, яка ініціюється партнерами, може стати в межах кластеру постійним процесом, сприяти неперервному навчанню і розвитку адаптаційних процесів. Інноваційний кластер розглядається нами як механізм координації і регулювання взаємодій між фірмами, які, на відміну від дискретних ринкових угод, характеризуються довготривалістю та багатосторонністю і підсилюють значення відносин, які виходять за межі юридичних - від конкурентних до партнерських. Це група підприємств, залучена до створення нових товарів і послуг на основі безстрокових контрактів, здатна проактивно реагувати на зміни в навколишньому середовищі, і відповідно до цього адаптувати свою діяльність, концентруватися на інноваціях і безперервних удосконаленнях.

З огляду на завдання дослідження у роботі сконцентровано увагу на управлінні процесом формування та розвитку інноваційного кластеру. Визначено, що результатом процесу формування є кластер як цілісна система, а розвиток передбачає якісні зміни під час функціонування сформованого кластеру. Причому процеси формування кластеру можуть мати ініційований та спонтанний характер.

На основі аналізу зарубіжного досвіду створення інноваційних кластерів на галузевому рівні та наукових праць з кластеризації в дисертації запропоновано алгоритм ініціативного формування та розвитку інноваційного кластеру, який включає процеси ініціації; планування; виконання; керування і контролю та передбачає етапність змін. Під час конкретизації кожного з етапів доведено, що ключову роль відіграють цілі учасників, які визначаються перспективами галузі. А критерієм раціональності кластерного утворення виступає наявність узгоджених можливостей реалізації цілей. Стратегія участі підприємства у кластері є складовою загальної стратегії розвитку підприємства і обумовлює його місце у кластері, види спільної діяльності, проекти, задіяні ресурси, враховує ризики та окреслює зміни у бізнес-процесах підприємства. Саме узгодження стратегій визначає механізм взаємодії учасників кластеру як системи відносин, що створюється для посилення їх позиції та встановлює права, зобов'язання, процедури, напрям вектору взаємодії й характер численних зв'язків.

У роботі, з урахуванням специфіки інноваційного кластеру, обґрунтовано доцільність його формування за інституційним типом з виділенням ядра кластеру.

Особливу увагу в дисертації приділено підходам до оцінювання результатів функціонування кластеру як складової процесу контролю та основи для програм розвитку. Запропоновано поетапну процедуру. Визначено, що оцінювання економічної ефективності кластеру вимагає комплексного підходу, оскільки: 1) суб'єкти оцінювання мають відмінні цілі, а, отже, різні показники і критерії оцінювання ефективності кластеру; 2) результати, отримані в процесі функціонування кластеру, залежать від початкових умов його формування, що має бути враховано під час оцінювання; 3) у методиці оцінювання має бути передбачено встановлення зв'язків між показниками. Обґрунтовано необхідність системи постійного моніторингу результатів функціонування кластеру.

2. Передумови створення та розвитку інноваційного кластеру

Висвітлено світовий досвід створення та розвитку інноваційних кластерів, розглянуто зовнішні чинники та внутрішнє середовище формування інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості.

Узагальнення світового досвіду створення та розвитку кластерів дало змогу виявити, що в останні десятиріччя спостерігається зростання уваги до процесів становлення інноваційних кластерів у країнах ЄС, США, Японії та Російський Федерації. Поданий у роботі ґрунтовний аналіз зарубіжних публікацій дозволив визначити основні функції державних органів у формуванні та розвитку інноваційних кластерів: розроблення комплексної кластерної політики; надання технологічних прогнозів та стратегічної ринкової інформації; створення засад для конструктивного діалогу між підприємствами; стимулювання кооперації в кластерних мережах; реалізація програм трансферу технологій.

Як засвідчили результати дослідження, в Україні не приділяється належної уваги використанню потенціалу кластеризації у галузях, критичних для економічного розвитку держави, серед яких - кабельна промисловість.

Для аналізу зовнішнього середовища формування кластеру визначено чинники макрорівня (соціальні, технологічні, екологічні, економічні, політичні) і проведено STEEP-аналіз, а також чинники галузевої конкуренції (споживачі, постачальники, конкуренти, товари-замінники, товари-доповнювачі) (табл. 1).

Таблиця 1. Зовнішні чинники формування інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості України

На основі аналізу наукової інфраструктури галузі зроблено висновок про відсутність стійких зв'язків між учасниками інноваційного процесу, що порушує безперервність його проходження.

Необхідною умовою інноваційного розвитку взаємодіючих підприємств кабельної промисловості є узгодженість зовнішніх та внутрішніх чинників формування кластеру. Тому було проведено аналіз внутрішнього середовища на базі моніторингу форм та каналів взаємодії між підприємствами в кабельній промисловості за такою схемою: «технологічний процес - функції кожного учасника в ланцюгу створення вартості - потоки ресурсів». З використанням даних підприємств та організацій, які входять до складу Асоціації «Укрелектрокабель», розглянуто грошові, інформаційні потоки, потоки трудових та матеріальних ресурсів, готової продукції та цінних паперів і визначено, що загальномережевий рівень описується низьким домінуванням і сильною комунікативністю (зв'язки розподілені відносно рівномірно; потоки спрямовані від одного фрагмента системи до іншого; контроль центру незначний). Ідентифікація наведених потоків дозволила виділити характеристики типів відносин залежно від учасників. Установлено, що відносин типу «виробник-виробник», «наука-наука» практично немає. Відповідно, зазначена і недостатність складних багатосторонніх відносин типу «постачальник-виробник-наука-споживач» та спільних міжгалузевих проектів, що частково пояснює низькі показники інноваційної активності кабельних підприємств (у 2008 р. сукупні питомі витрати на НДДКР в обсязі склали 2919 тис.грн, обсяг експортоорієнтованої інноваційної продукції - 419,3 тис. грн.; чисельність співробітників, зайнятих НДДКР - 110 чол.).

Дослідження показало, що для більшості підприємств кабельної галузі характерна лінійно-послідовна модель інноваційного процесу, за якою відбувається послідовне виконання функціональних етапів інноваційного процесу. Ця модель застаріла і має ряд суттєвих недоліків (зокрема, відсутність гнучкості та зворотного зв'язку між етапами; низька оперативність комунікацій; зволікання з прийняттям рішень). Визначено характерну для більшості підприємств галузі «замкнутість» інноваційних та інвестиційних процесів, за якої майже не відбувається взаємодії внутрішніх підрозділів компаній і зовнішніх інститутів. Основні потоки між підприємствами - товарно-грошові.

У роботі проведено кількісне оцінювання інтенсивності співпраці та якісне оцінювання ступеня задоволеності взаємодією підприємств. Аналіз взаємодії потенційних учасників кластеру виконано на підставі даних, отриманих в ході інтерв'ювання та анкетування на підприємствах-виробниках КПП (членів галузевої Асоціації «Укрелектрокабель»). Дослідження з використанням запропонованих показників (табл. 2) дозволило установити високий рівень інтенсивності взаємодії. Аналіз результатів інтерв'ювання керівників підприємств показав високий рівень задоволеності якістю взаємодії (ступінь довіри, прихильність до партнера, якість комунікацій) між кабельними підприємствами та іншими учасниками Асоціації «Укрелектрокабель». Для переведення суб'єктивних оцінок рівня задоволеності взаємодією у кількісні показники застосовано інструменти теорії нечітких множин.

Опитування керівників кабельних підприємств показало їх сприйняття ідеї створення кластеру. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про сприятливість середовища та узгодженість зовнішніх та внутрішніх чинників формування інноваційного кластеру.

Таблиця 2. Показники рівня взаємодії

3. Напрями формування та розвитку інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості

Наведено практичні рекомендації щодо формування та розвитку інноваційного кластеру, обґрунтування параметрів кластерного утворення, а також пропозиції щодо сукупності пріоритетних проектів для реалізації учасниками.

Із врахуванням основних проблем вітчизняних кабельних підприємств та причин їх виникнення, сформульовано цілі кластеру та завдання, спрямовані на їх досягнення: розроблення та реалізація великих інноваційних проектів; активізація процесів технічного переозброєння виробництва; формування інноваційної освітньої системи; створення внутрішньої біржі фахівців та впровадження сучасних управлінських технологій; залучення інтелектуальних ресурсів, нових технологій; підтримання мереж просування продукції на ринок; гармонізація взаємовідносин між підприємствами на принципах поєднання кооперації та конкуренції; проведення маневрів ресурсами; реалізація можливостей технологічних проривів; досягнення стійких контактів з фінансовими і кредитними установами; захист інтересів вітчизняних кабельних виробників в органах державної влади; налагодження співпраці з виробниками обладнання.

Запропоновано сформувати інноваційний кластер на базі галузевої асоціації, яка об'єднує 17 виробників КПП, збутові фірми та хімічні компанії. Визначено основні характеристики інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості (табл. 3).

Для ефективності функціонування кластеру на етапі його формування значна увага має бути приділена розробленню організаційного механізм управління. Тому з огляду на різноманітність завдань та неоднорідність потенційних учасників кластеру підприємств кабельної промисловості запропоновано кластерним центром визнати орган управління Асоціації «Укрелектрокабель», основними напрямами діяльності якого є представництво інтересів учасників у органах державної влади, сертифікація КПП, розробка галузевих стандартів, участь в організації спеціалізованих виставок. Визначено функції центру кластеру: інформаційні (створення єдиного центру науково-технічної інформації); аналітичні; організаційні (організація мережевої взаємодії та обміну ресурсами, координація діяльності учасників кластеру); прогностичні (формування стратегії розвитку; визначення критеріїв результативності спільної інноваційної діяльності учасників у кластері; прогнозування попиту споживачів; визначення напрямів розвитку). Для виконання покладених функцій запропоновано структуру управління Асоціації, яка включає Раду, президента, директора і виконавчі служби; окреслено порядок їх формування.

Таблиця 3. Основні характеристики кластеру

Основна мета створення центру кластеру - надати системі економічних відносин між учасниками функціональну (планування, стимулювання, контроль) та забезпечувальну підсистеми (організаційне, нормативне, ресурсне забезпечення). Центр визначає цілі, потреби і параметри розвитку кластерної системи, які розглядаються як орієнтири для суб'єктів господарювання.

Базисними організаціями (організаціями першого рівня) кластеру підприємств кабельної промисловості є дійсні члени Асоціації «Укрелектрокабель». Завдання центру в початковий період формування кластеру - налагодження взаємодії між ними. Наступні етапи - залучення нових учасників з необхідними компетенціями.

Для формування збалансованої кластерної структури розроблені науково-методичні підходи до виявлення оптимального кількісного та якісного складів учасників. Відповідно до запропонованої процедури формування кластерної структури (рис. 3) було оцінено інноваційний потенціал базисних учасників, аналіз їх місця в ланцюзі створення вартості та зацікавленості в ресурсах.

Визначено, що наявного складу учасників «Укрелектрокабель» недостатньо для створення повноцінної кластерної структури. Крім виробників кабельної продукції інноваційний кластер має включати: освітні установи; науково-дослідні організації і малі інноваційні підприємства; сервісні й консалтингові підприємства; фінансові установи; виробників техніки для кабельного виробництва.

Рівень інноваційної активності учасників розглядається як критерій оптимальності кластерної структури. Для визначення істотності впливу наявності різних видів ресурсів на результативний показник проведено опитування експертів з підприємств-учасників Асоціації «Укрелектрокабель». Зроблено висновок щодо зацікавленості в певних ресурсах кожного окремого учасника та кластеру в цілому та сформульовано критерії вибору нових фірм-учасників: наявність у них доступу до фінансових, трудових, інтелектуальних, технічних ресурсів.

На етапі функціонування кластеру запропоновано для визначення оптимального кількісного складу скористатися моделлю М. Магіоні:

,

де Bfq - загальна вигода від розміщення фірми f у кластері q; Afq(nq) - функція від кількості (nq) вже існуючих фірм у кластері q; (Gfq) - вигода від розміщення у конкретному місці, що залежить від особливостей місцевості (місцевих факторів виробництва: капіталу kq і праці lq; ефективності місцевої мережі постачальників sq; якості промислової інфраструктури uq).

Представлено процес вибору потенційного партнера по проекту з врахуванням критеріїв максимізації прибутку та узгодженістю поставок ресурсів.

Опитування керівників підприємств-учасників галузевої асоціації дало змогу виявити ті інфраструктурні елементи кластеру, на формування яких варто витрачати кошти і зусилля: техніко-впроваджувальна зона (для встановлення взаємозв'язків між великими промисловими та підприємствами малого і середнього бізнесу), венчурний фонд, конкурсний центр грантів та малі творчі групи.

Потенційний учасник самостійно приймає рішення про необхідність та доцільність членства у кластері з врахуванням розвитку галузі та цілей підприємства. Процес розроблення стратегії участі у кластері подано в узагальненому вигляді на прикладі одного з можливих учасників - ТОВ «Катех-Електро». На підставі аналізу макро- та мікросередовища, сильних та слабких сторін підприємства, а також компетенцій в сфері розроблення і впровадження інновацій, сформульовано стратегічні цілі ТОВ «Катех-Електро». Відповідно, з урахуванням профілю потенційного учасника (табл. 4) визначені основні завдання співпраці у кластері: використання виробничого потенціалу та досвіду партнерів у процесі модернізації виробництва; економія витрат завдяки зростанню обсягу виробництва, зниженню ризику та невизначеності, більшої інформованості; скорочення часу розроблення нових продуктів та виходу на ринок.

Таблиця 4. Профіль потенційного учасника кластеру ТОВ «Катех-Електро»

Участь у кластері робить можливим доповнити портфель стратегій ТОВ «Катех-Електро» стратегіями інтегрованого та диверсифікованого зростання.

Окреслені напрями змін на підприємстві відповідно до фази реалізації проекту формування інноваційного кластеру та за аспектами діяльності підприємства (організація господарчих процесів, відносини зі споживачами, організація фінансової діяльності, інновації, навчання та економічне зростання). Також проранговано ризики, пов'язані з участю у кластері, найбільш вагомими є: зростання конкуренції на ринках продукції, використання партнером закритої інформації, намагання партнера отримати вигоду від статусу монопольного постачальника. Запропоновано заходи щодо мінімізації ризиків.

На основі виділення фаз створення інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості визначено проекти на різних етапах його існування: 1) пілотні, які впроваджуються у процесі формування кластеру як єдиної системи, мають комерційний або маркетинговий характер і спрямовані на досягнення наочних результатів для зародження довіри та консолідації бажання представників кластеру продовжувати співпрацю; 2) стратегічні, що реалізуються за умови отримання досвіду спільної вигідної діяльності після ряду пілотних проектів, втілюються на етапах функціонування та розвитку кластеру і цілеспрямовані на стратегічні довгострокові результати. Множина проектів інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості окреслюється залежно від стратегії розвитку кластеру, направленої на досягнення цілей кожного з учасників і кластеру в цілому.

Для інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості запропоновано сукупність пілотних проектів з: 1) удосконалення комунікації між компаніями; 2) спільного навчання, яким би передбачалося стажування персоналу за програмами і тренінгами, що спільно фінансуються компаніями-членами кластеру щодо, наприклад, управління якістю; 3) колективного просування продукції кластеру; 4) спільного виробництва з низьким рівнем ризику. Зазначені проекти не є основними в межах кластеру, вони створюють підґрунтя і є допоміжними для реалізації стратегічних, від результатів яких у кінцевому підсумку залежить ефективність кластеру.

На основі сформульованих цілей кластеру та дослідження інноваційного потенціалу базових учасників кластеру підприємств кабельної промисловості виділені групи стратегічних проектів: 1) спільна розбудова навчальних, фінансових, наукових установ (інфраструктурні); 2) спільне виробництва або проведення досліджень (операційні).

Для реалізації проектів з формування інфраструктури кластеру можливе створення нових організацій або налагодження співпраці з уже існуючими та залучення їх до кластеру. Останній варіант більш перспективний в умовах галузі, оскільки дозволяє використати вже існуючу потужну інфраструктуру і потребує менше коштів.

У дисертації обґрунтовано, що основними проектами в межах інноваційного кластеру є спільні стратегічні операційні проекти, результатами яких є розроблення та освоєння виробництва нових видів продукції; активізація процесів технічного переозброєння виробництва; залучення інтелектуальних ресурсів та нових технологій; проведення маневрів ресурсами; реалізація можливостей технологічних проривів тощо. Інноваційна активність кластеру та, відповідно, конкурентоспроможність підприємств-учасників визначаються здійсненими операційними проектами.

Вибір портфеля стратегічних операційних проектів залежить від інноваційного потенціалу та наміру учасників, які можуть бути орієнтовані на збільшення продуктивності діючих процесів; створення адаптаційних інновацій; поліпшення окремих елементів продукту; розроблення нових продуктів і технологій на базі наявної виробничої структури; створення нових продуктів і технологій на основі якісної зміни базової концепції; розроблення нових видів техніки і технології.

З використанням методу попарних порівнянь з'ясовано, що пріоритетними напрямами для підприємств кабельної промисловості є збільшення продуктивності діючих процесів та створення нових продуктів і технологій на основі якісної зміни базової концепції. Оскільки підприємства майже не мають досвіду реалізації спільних інноваційних проектів і бюджет кластеру обмежений, запропоновано процедуру вибору стратегічних оперативних проектів у нечітких умовах пріоритетності альтернатив. За результатами розрахунку спільний проект освоєння виробництва кабелів з високою конфіденційністю передачі інформації отримав найвищу оцінку за критеріями оптимальності (ринкового, виробничого та економічного).

Висновки

інноваційний економічний кластеризація конкурентоспроможність

У дисертаційній роботі розроблено науково-методичне забезпечення і надано практичні рекомендації щодо формування та розвитку інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості. Результати дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. У дисертації набув подальшого розвитку категоріальний апарат міжорганізаційної кооперації, зокрема, уточнено й доповнено поняття «інноваційний кластер». Виділено, що визначальним для інноваційного кластеру є не галузь, а цільова спрямованість та механізм досягнення його цілей. Наголошено, що, на відміну від традиційних кластерів, учасники яких просто виконують контрактні зобов'язання, в інноваційних кластерах кожна фірма концентрується на інноваціях і неперервних покращеннях, а отже повинна проактивно реагувати на зміни в оточуючому середовищі та відповідно вдосконалювати і розвивати зовнішньосфокусовані адаптаційні процеси. За цих умов ключовим чинником є рівень інвестицій в людський капітал, у розвиток бази знань, технологічних, управлінських та комерційних компетенцій, а також здібностей до співробітництва менеджерів на всіх рівнях управління. В результаті досягається сталість розвитку інноваційного кластеру, гнучко підтримується якісна визначеність складу його елементів, зв'язків і поведінки при адекватній реакції на вимоги середовища.

2. На базі існуючих теоретичних підходів до розуміння сутності поняття «розвиток» визначено розвиток кластеру як якісні зміни і кумулятивний прогресивний рух, який відбувається шляхом накопичення змін у кластері. Причому розвиток кластеру забезпечується через розвиток його інноваційного потенціалу, в тому числі формування принципово нової якості інтегрованої взаємодії, збереження принципу добровільності, узгодження цілей та розроблення спільної стратегії розвитку, досягнення синергетичного ефекту.

3. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду створення кластерів показав, що в Україні, на відміну від провідних країн, не приділяється належної уваги використанню потенціалу кластеризації у галузях, критичних для економічного розвитку держави. Відсутність скоординованої державної політики та єдиного державного органу, який би займався її реалізацією, стримують процеси розвитку кластерів. Це зумовлює необхідність подальшого дослідження механізмів налагодження партнерства між учасниками кластеру та державними органами, розроблення науково-практичних положень щодо державної кластерної політики.

Обґрунтовано необхідність та доцільність пошуку ефективних підходів до міжорганізаційної взаємодії підприємств кабельної промисловості з метою прискорення їх технологічного розвитку, підвищення інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності. Одним з можливих підходів є створення та розвиток інноваційних кластерів.

4. Запропонований алгоритм ініціативного формування та розвитку інноваційного кластеру, який включає етапи: зародження ідеї, постановка цілей, аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ; розроблення стратегії; здійснення конкретних заходів в межах реалізації проекту створення кластеру, управління діяльністю кластеру та контроль. Розкрито загальні принципи створення кластеру, принципи формування інноваційних кластерів, врахування яких дозволяє зменшити ризики та попередити можливі невдачі.

Запропоновано комплексний підхід до оцінювання ефективності функціонування кластеру як складової процесу контролю та основи для програм розвитку. Виділені етапи, рівні, показники та критерії економічного оцінювання кластеру. Застосування зазначеного підходу надасть можливість вчасно сформувати комплекс керуючих впливів з метою підтримки чи ініціювання реструктуризації кластерів.

5. Визначено, що на формування інноваційного кластеру впливають різновекторні чинники, які діють неоднозначно в просторовому та часовому вимірах. У процесі дослідження виокремлено зовнішні чинники впливу на формування кластеру підприємств кабельної промисловості та запропоновано послідовність аналізу внутрішнього середовища інноваційного кластеру, що може бути використано у подальших дослідженнях щодо розвитку кластерів в інших галузях. Проведене інтерв'ювання на підприємствах, які входять в Асоціацію «Укрелектрокабель», виявило сприйняття ідеї створення інноваційного кластеру потенційними учасниками. Наявність спільних проблем, висока інтенсивність взаємодії між підприємствами, схвалення ідеї кластеризації керівниками підприємств може стати основою для стійкої та довготривалої співпраці в кластері. Зроблено висновок про узгодженість зовнішніх та внутрішніх чинників формування кластеру як необхідної умови інноваційного розвитку взаємодіючих підприємств кабельної промисловості.

6. Обгрунтовано доцільність формування інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості за інституційним типом, який, на погляд автора, забезпечує сприятливі умови для координації та інтегрованої взаємодії. Визначено різні ролі учасників. Виявлено потенційні труднощі створення кластеру. Акцентовано увагу на важливість соціальної мережі кластеру як однієї з умов ефективного обміну знаннями. У процесі дослідження особливу увагу приділено методам оптимізації складу учасників. Отримані розробки можуть бути використані керівниками підприємств з метою активізації взаємодії в межах інноваційного процесу.

7. При формулюванні практичних рекомендацій щодо кластерного проекту мають бути враховані перспективи галузі, в якій формується кластер. Для інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості доцільно розвивати інноваційний потенціал кластеру через розвиток внутрішнього потенціалу або залучення нових учасників, підвищення ефективності міжгалузевих та міжкластерних зв'язків, використання сучасних засобів інформаційного обміну між підприємствами.

8. На прикладі одного з потенційних учасників кластеру (ТОВ «Катех») визначено цілі участі в інноваційному кластері з урахуванням сильних та слабких сторін підприємства, його основних компетенцій, окреслено необхідні зміни та проекти, в яких підприємству доцільно брати участь. На основі виділення фаз створення інноваційного кластеру підприємств кабельної промисловості визначено проекти на різних етапах його існування: пілотні та стратегічні.

Література

Пічугіна М.А. Перспективи формування кластерів у високотехнологічних галузях / М.А. Пічугіна // Екон. вісн. НТУУ «КПІ». - Київ - 2006. - Вип. 4. - С. 255-260. - 0,5 друк. арк.

Пічугіна М.А. Формування кластерів для інноваційного розвитку економіки України / М.А. Пічугіна // Екон. вісн. НТУУ «КПІ». - Київ - 2007. - Вип.5. - С. 155-160. - 0,5 друк. арк.

Смоляр Л.Г. Ключові чинники забезпечення інноваційної активності промислових кластерів / Л.Г. Смоляр, М.А. Пічугіна // Таврійський науковий вісник: збірник наукових праць ХДАУ.- Херсон: Айлант. - 2007. - Вип.55. - С. 196-204. - 0,5 друк. арк./0,25 друк. арк.

Смоляр Л.Г. Кластерна модель підвищення конкурентоспроможності підприємств на інноваційній основі /Л.Г. Смоляр, М.А. Пічугіна // Екон. вісн. НТУУ «КПІ». - Київ. - 2009. - Вип.7. - С. 389-395. - 0,75 друк. арк./ 0,35 друк. арк.

Смоляр Л.Г. Високотехнологічні кластери і креативна мережа / Л.Г. Смоляр, М.А. Пічугіна // Вісн. Хмелин. нац. ун-ту. - 2008. - № 3. - Т. 2. - С. 144-147. - 0,4 друк. арк./0,2 друк. арк.

Размещено на Allbest.ru