Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВ В СФЕРІ АГРОПРОМИСЛОВИХ ТА ОБСЛУГОВУЮЧИХ ВИРОБНИЦТВ

Коваленко Олена Володимирівна

Херсон 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжнародному університеті бізнесу і права (м. Херсон) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:	доктор економічних наук, старший науковий співробітник ЖУЙКОВ Геннадій Євгенович, Міжнародний університет бізнесу і права (м. Херсон), перший проректор.
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор В'ЮН Валентин Георгійович Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського (м. Миколаїв), завідувач кафедри економічної теорії та міжнародної економіки; кандидат економічних наук, ЧЕРНЕНКО Наталя Олександрівна Національний гірничий університет (м. Дніпропетровськ), асистент кафедри економіки підприємства

Захист відбудеться «28» травня 2010 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.01 у Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37 - А, зала засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37а.

Автореферат розісланий «26» квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В.Юрченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процеси трансформації в економіці України вимагають глибоких змін у методах управління агропромисловими підприємствами. Посилюється необхідність використання ринкових критеріїв ефективності, підвищуються вимоги до гнучкості управління. Головними проблемами, які стоять на шляху розвитку вітчизняних підприємств, є жорстка конкуренція та невизначеність ринкового середовища під впливом постійно мінливих умов. Характерними рисами національної економіки як однієї з базових економічних категорій є невпинне зростання взаємозалежності національних економік у ході економічної глобалізації. Забезпечення високої ефективності виробництва за таких умов потребує постійного удосконалення методів управління витратами виробництва, які є одним з важливих критеріїв вибору оптимального рішення в процесі управління виробничо-господарською діяльністю підприємства. За таких умов ефективність виробничо-господарської діяльності агропромислових підприємств ідентифікується із методологічною парадигмою цілеспрямованого управління витратами.

Для якісного управління витратами використання наявних методів вже не завжди є достатнім через їхню загальність, складність застосування в конкретних умовах діяльності, необхідність адаптації, а також постійного розвитку, зокрема у зв'язку з динамічністю зовнішнього середовища, ускладненням взаємозв'язків між об'єктами господарювання.

Проблемам управління витратами присвячено наукові праці як зарубіжних вчених: В. Говіндараджан, К Друрі, Д.Г. Сигела, У. Стивенсона, М. Портера, Ч. Хорнгрена; так і наукові праці вітчизняних економістів: В.Г. В'юна, С.Ф. Голова, В.Г. Герасимчука, М.Г. Грещака, Н.Г. Данілочкіної, Г.Є. Жуйкова, Л.В. Нападовської, С.О. Ніколаєвої, В.В. Сопко, В.П. Савчука, А.В. Черепа, Н.О. Черненко, А.К. Яругової та ін. Ці вчені зробили вагомий науковий вклад у вивчення основних аспектів витратного механізму, чинників собівартості продукції, підходів до її зниження на підприємствах агропромислових та обслуговуючих виробництв. Проте, формування конкурентоспроможності цих підприємств зумовлює вибір такої моделі управління витратами, яка була б адаптована до сучасних умов розвитку нашої країни і спрямована на динамічний розвиток національної економіки відповідно до завдання підвищення її конкурентоспроможності в період глобальних економічних змін. Водночас, практична потреба в упровадженні сучасної системи управління витратами агропромислових підприємств не має відповідного теоретичного забезпечення, яке охоплювало б весь комплекс проблем щодо їх управління з урахуванням особливостей економічних видів діяльності та сучасного стану економічного середовища, в якому функціонує економіка України.

Практична значимість та недостатня теоретична і методична розробка у вітчизняній аграрній науці проблем створення ефективної системи управління витратами за умов ринку в комплексі визначили вибір теми дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів Міжнародного університету бізнесу і права « Ефективне використання ресурсного потенціалу АПК України в умовах глобалізації світової економіки» ( номер державної реєстрації №109U002338), де автором особисто досліджено механізм управління витратами на підприємствах агропромислових та обслуговуючих виробництв, удосконалено методичні підходи до нормування та планування накладних витрат.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення і розвиток науково-методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи управління витратами на агропромисловому підприємстві.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

-дослідити історичні передумови об'єктивної необхідності управління витратами;

-проаналізувати існуючи тенденції та економічні проблеми розвитку агропромислових підприємств, пов'язані з витратами;

-поглибити теоретико-методологічні засади управління витратами;

-обґрунтувати необхідність стратегічного управління витратами підприємства;

-обґрунтувати напрямки удосконалення методичного забезпечення управління витратами;

-розробити методичні і практичні рекомендації щодо удосконалення системи управління витратами на підприємстві, виходячи з вимог глобалізації економіки.

Об'єктом дослідження є процес управління витратами підприємств в сфері агропромислових та обслуговуючих виробництв.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні аспекти управління витратами на підприємствах агропромислового та обслуговуючого виробництв.

Методи дослідження. Теоретичну та методичну основу дисертаційного дослідження склали праці провідних зарубіжних та вітчизняних учених у сфері управління витратами підприємств, законодавчі та нормативні акти. У роботі для вирішення окремих завдань застосовувались такі методи: методи аналізу і синтезу (при визначенні підходів до управління витратами підприємств); метод історизму (для аналізу становлення сучасної теорії управління витратами); статистичний (для виявлення сучасної практики управління витратами); узагальнення та абстрагування (дослідження методології управління витратами); системний підхід (для визначення чинників, що зумовлюють необхідність управління витратами); регресивний аналіз (залежність накладних витрат від обсягу виробництва); графічний метод (для наявного зображення матеріалу дисертаційного дослідження). Для обґрунтування основних положень роботи використано законодавчі та нормативні акти України, що стосуються цих проблем, спеціальні профільні дослідження науковців і практиків, матеріали науково-практичних конференцій, дані оперативного бухгалтерського і статистичного обліку агропромислових підприємств, особисті розрахунки й узагальнення автора у процесі проведення дослідження.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи, монографії вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій та періодичних видань, а також використані дані електронних ресурсів мережі Інтернет, статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства агропромислової політики України, матеріали фінансової та статистичної звітності агропромислових підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

обґрунтовано економічний зміст моделі використання нормативу структури витрат у тісному взаємозв'язку із загальними тенденціями формування структури витрат на підприємстві, що дозволяє відстежувати позитивні або негативні зміни в її складових, вплив на рівень витрат в цілому та результат виробничо-господарської діяльності підприємства;

удосконалено:

-методичні підходи до управління накладними витратами на основі використання методу позиціювання, що ґрунтується на взаємозв'язку структури витрат та стратегічного управління підприємством, механізм планування накладних витрат як функції управління ними та методику планування накладних витрат з використання методів регресивного аналізу і диференційного підходу до їх розрахунків;

-методику гнучкого планування в системі управління витратами, що, на відміну від існуючих методів планування на підприємстві, дозволить оперативно реагувати на зміни рівня витрат на основі визначення причини відхилення фактичних показників від планових і встановлення відповідальних за це осіб;

отримало подальший розвиток:

-концепція створення системи управління витратами, яка, на відміну від існуючої системи, дозволяє підприємству підвищити якісні параметри управління всіма аспектами діяльності, що забезпечує високу результативність та ефективність виробництва;

-наукове обґрунтування системи управління витратами на підприємстві, яке, з урахуванням впливу на результати діяльності мінливої кон'юнктури ринку, дозволяє реалізувати функції планування та контролю витрат у повному обсязі;

-методичні засади проведення моніторингу витрат у системі управління ними, що дозволяє, на відміну від існуючої системи показників, на підприємстві оперативно отримувати інформацію про тенденції зміни рівня використання витрат та вплив цих змін на результативність діяльності підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованих в роботі теоретико-методологічних та прикладних результатів при розробці ефективної системи управління витратами підприємств в сфері агропромислових та обслуговуючих виробництв в ринкових умовах господарювання.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації знайшли застосування на підприємствах агропромислового комплексу України, а саме: на машинобудівному підприємстві ВАТ «Дніпровагонмаш» (довідка № 2/10-138 від 18.12.2009 р. ) м. Дніпродзержинськ, АТЗТ «Дніпродзержинський завод продтоварів» (довідка № 123 від 06.02.2010 р.).

Основні положення дисертації використовуються в навчально-методичній роботі кафедри економіки та організації виробництва Дніпродзержинського державного технічного університету при викладанні дисциплін «економіка підприємства», «економіка і організація виробництва».

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновок дисертації розроблені та обґрунтовані особисто автором на підставі вивчення та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду з проблем формування і управління витратами та аналітичних розрахунків, виконаних за даними агропромислових підприємств і особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що викладені в дисертації, доповідались на науково-практичних конференціях, в тому числі на міжнародних: І Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні перспективи розвитку України» (м. Дніпропетровськ 14 червня 2006 р.), VІ Міжнародній науково - практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Науково - технічний розвиток: економіка, технології, управління» (м. Київ 19 - 21 квітня 2007 р.), ІУ Міжнародній науково-практичній конференції «Теория и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта 10 - 12 травня 2007 р.), Х міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси 14-16 жовтня 2009 р.)

Наукові публікації. За темою й результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 робіт ( у тому числі 5 статей - у фахових виданнях) загальним обсягом 2,56 ум. друк. арк., з яких автору належить 1,98 ум. друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи - 207 сторінки комп'ютерного тексту, 44 таблиці, з них 7 на повних сторінках, 24 рисунки, з них 4 на повних сторінках, список використаних джерел з 189 найменувань на 17 сторінках, а також 5 додатків на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень узагальнено й розвинуто теоретичні і практичні підходи щодо управління витратами підприємств в сфері агропромислових та обслуговуючих виробництв відповідно до сучасних ринкових умов господарювання.

У першому розділі «Наукові засади управління витратами підприємства» проведено теоретичний аналіз категорії витрат, визначено особливості складу витрат і тенденції його змін в умовах ринкової економіки, розглянуті теоретичні аспекти управління витратами підприємства в ринковій економіці.

В агропромисловому секторі економіки важливим являється визначення економічної суті витрат як об`єкту управління. Особливостями витрат як об`єкту управління являється їх динамізм, різноманіття, певні труднощі вимірювання і оцінки. Витрати підприємства постійно змінюються в залежності від цін на ресурси, зміни цілей, на досягнення котрих необхідно витрачати ресурси. Величина витрат не має фіксованої і однозначної оцінки, оскільки в ринковій економіці всі витрати мають альтернативний характер й залежать від часу, коли їх аналізують.

Витрати являються одним з найважливіших критеріїв вибору оптимального рішення в процесі управління всіма аспектами виробничо-господарської діяльності підприємства. Обґрунтування планових витрат, здійснення їх своєчасного контролю і регулювання є необхідною умовою економії усіх видів ресурсів, зростання прибутку підприємства.

На підставі проведених досліджень розкрито зміст та історичні передумови виникнення теорії управління витратами. Дослідження історичних аспектів управління витратами у зарубіжних та українських вчених-економістів підтверджують висновок, що основою теорії управління витратами являється управлінський облік.

Слід відмітити, що поява такої науки як управління витратами була не просто зміною термінів, а новим явищем, яке вимагало корінну організаційну та методологічну перебудову всієї системи управління підприємством. Розвиток теорії управління витратами сприяв формуванню основних базових концепцій:

концепція витратоутворюючих факторів;

концепція доданої вартості;

концепція ланцюжка цінностей;

концепція альтернативності витрат;

концепція трансакційних витрат;

концепція АВС;

концепція стратегічного позиціювання (рис.1)

Рис.1. Розвиток теорії управління витратами

Зазначимо, що розвиток теорії витрат та інтеграція управлінського обліку сприяли появі нового напрямку в дослідженнях оцінки та впливу витрат на результати діяльності підприємств - управління витратами.

Наші дослідження підтверджують положення, що планування в агропромисловому секторі економіки являється однією з ключових функцій менеджменту. Функція планування служить основою для прийняття управлінських рішень, а також становить собою управлінську діяльність, котра передбачає вироблення цілей та задач управління виробництвом. Перехід до ринкових відносин потребує радикального переосмислення змісту, методів та інструментарію планування виробництва. Це особливо стосується найважливішої ланки - планування витрат і вартісних показників плану виробництва. Метою планування витрат являється економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї агропромислової продукції підприємства згідно вимогам, які пред'являють до її якості.

Проведений нами аналіз сучасних методів та підходів до планування витрат виявив: що незважаючи на те, що економічно ситуація кардинально змінилася, в концептуальному плані у плануванні витрат виробництва все залишилося як і раніше. Це насамперед стосується розрахунку собівартості продукції за факторами, який характеризується громіздкістю і має суттєві недоліки. Згідно сучасних ринкових умов методи та підходи до системи планування витрат повинні відповідати наступним вимогам:

-на сучасному етапі ринкових відносин планування повинно бути адаптованим, тобто методи та механізми розробки планів мають, з одного боку, враховувати багаторічний досвід планової роботи, а з іншого бути націленими на дедалі більшу відповідність вимогам сучасного ринку;

-при плануванні виходити з принципу адекватності умовам ринкового середовища, які змінюються. Це означає, що методи планування повинні постійно переглядатися, а при необхідності треба застосовувати принципово нові методи і процедури планування, враховуючи закордонний досвід;

-необхідно враховувати, що дієвість планування залежить від відповідності плану реальним умовам. Отже, планування в масштабі підприємства має являти собою безперервний процес пристосування до умов, які змінюються, а сама процедура планування повинна бути дуже гнучкою і забезпечувати швидку реакцію на зміну ринкової кон'юнктури, попиту та пропозиції;

-методи складання планів повинні забезпечувати використання ринкових інструментів, щоб з їх допомогою своєчасно аналізувати і вносити корективи у розроблені плани;

-механізм планування має забезпечувати безпосередній зв`язок показників плану з впровадженням нової техніки, технології, поліпшенням організації виробництва і умов праці.

В результаті дослідження нами були визначені особливості сучасного стратегічного планування витрат та його суттєві ознаки, що знайшли відображення у порівняльній характеристики його з оперативним та довгостроковим.

В другому розділі «Дослідження сучасного стану управління витратами на підприємствах агропромислових та обслуговуючих виробництв» проведена оцінка стану управління витратами й аналіз структури витрат на підприємствах агропромислових та обслуговуючих виробництв, та досліджено стан промислового виробництва на підприємствах агропромислового сектора економіки.

За результатами дослідження нами визначено, що, в цілому, на прибутковість виробничого сектора економіки України значно вплинули як внутрішні фактори, так і світова фінансова криза, що позбавила підприємства достатніх фінансових ресурсів для стабільного розвитку і росту результативності. Економічний спад та збитковість господарської діяльності промислових підприємств підтверджують отримані фінансові результати, що не забезпечують відтворення виробництва, оскільки рівень рентабельності з урахуванням всіх видів доходів незначний, що підтверджується динамікою рентабельності промислової продукції, котра практично останнє десятиріччя не зростала, залишаючись на низькому рівні (табл. 1).

Таблиця 1. Рентабельність діяльності промислових підприємств, %

Роки	Рентабельність
	1*	2	3	4	5	6
1998	6,3	6,6	6,8	-3,8	6,9	5,1
1999	9,1	7,1	7,3	4,3	8,6	7,5
2000	4,8	5,9	3,3	7,8	9,8	-0,3
2001	3,7	4,2	4,0	3,8	5,1	4,0
2002	2,6	3,1	3,3	1,8	4,6	1,5
2003	3,3	4,2	2,7	5,2	7,9	1,9
2004	4,7	5,4	2,0	7,0	9,2	3,1
2005	5,5	5,3	3,7	7,8	7,2	3,4
2006	5,8	5,5	5,1	4,0	8,5	2,6
2007	5,8	5,9	4,7	4,5	8,3	4,3
2008	5,0	3,5	2,3	4,8	5,2	3,1

*1 - всього в промисловості; 2 - переробна промисловість; 3 - харчова промисловість; 4 - хімічна та нафтохімічна промисловість; 5 - металургійне виробництво 6 - машинобудування

Зниження загального рівня рентабельності обумовлено скороченням прибутковості у виробництві, брак фінансування та забезпечення промислового виробництва фінансовими коштами, а також скорочення попиту на продукцію вітчизняного виробника.

В роботі визначено, що в умовах ринку планування та прогнозування економічних результатів діяльності підприємств повинні здійснюватися за системою показників, які відображають специфіку їх діяльності. Вибір таких показників потребує спеціального дослідження та обґрунтування. Нами запропоновано, що одним з таких показників може бути показник структури витрат. Аналіз структури витрат за видами економічної діяльності агропромислового сектору та машинобудівного сектору як одного з основних обслуговуючих виробництв агропромислових підприємств, виявив наступні тенденції: у структурі витрат на виробництво продукції агропромислового сектору поки що не відбулося позитивних змін. Вона як і в попередні роки, характеризується надто високою часткою матеріальних витрат. Так, питома вага матеріальних витрат у загальних витратах переробної промисловості, залишається останні роки значною і практично незмінною; в харчовій промисловості починаючи з 2005 р. матеріальні витрати знизили майже на 6 % (2005 р. - 82,5%, 2006 р. - 75,6 %, 2007 р. - 75,8 %, 2008 р. - 75,7 %), в машинобудівному секторі економіки як в одному з обслуговуючих виробництв агропромислового комплексу питома вага матеріальних витрат поступово зростає і, якщо у 2005 р. вона складала 68,8 % то у 2008 р. цей показник відповідає 70,7 %, що не підвищує ефективності виробництва.

Проведений аналіз ресурсоємності за видами діяльності дозволяє нам сформулювати основні напрями пошуку резервів зниження витрат та підвищення ефективності виробництва: в першу чергу шляхом зниження матеріаломісткості виробництва на основі впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, удосконалення конструкцій виробів, застосування нових матеріалів, поліпшення організації виробництва, матеріально-технічного забезпечення, управління, удосконалення планування і нормування витрат ресурсів, підвищення мотивації й економічного стимулювання робітників та ін. Крім того, для зниження трудомісткості потрібно створити умови оптимізації витрат на оплату праці, економії витрат на основі випереджального росту продуктивності праці, зниження трудомісткості процесів виробництва.

Тому, для підприємств визначення оптимальної структури витрат створює передумови максимізації прибутку шляхом використання цього показника для планування витрат і створення умов для підтримки його на запланованому рівні. управління витрата агропромисловий підприємство

Аналіз результатів обстеження ряду підприємств Дніпропетровської області показав, що одним з основних факторів формування негативних фінансових результатів стало, по-перше, випереджальне зростання собівартості реалізованої продукції відносно отриманого доходу від реалізації, по - друге темпи зниження обсягів реалізації перевищують темпи зниження собівартості реалізованої продукції (рис.2).

Рис.2. Темпи зростання (зниження) обсягів реалізованої продукції, собівартості реалізованої продукції та адміністративних витрат на підприємствах Дніпропетровської обл. у 2008 р.

Так, на ВАТ «Дніпровагонмаш» у 2008 р. темпи росту собівартості реалізованої продукції перевищують темпи росту обсягів їх реалізації на 9,8 %. Також спостерігається тенденція росту так званих постійних витрат діяльності. Так, адміністративні витрати на АТЗТ «Завод Метиз» зросли на 12,5 % порівняно з 2007 р., але при цьому відбулося падіння обсягів реалізації продукції й собівартості реалізованої продукції. Значно зросли обсяги реалізації продукції на ВАТ «Дніпровський крохмале-патоковий комбінат» - 56,8 % порівняно з 2007 р., однак темпи росту адміністративних витрат склали 87,4 % порівняно з 2007 р., що майже на 31 % вище темпів росту обсягів реалізації. Позитивні результати показав ЗАТ «Дніпровський олійно-екстракційний комбінат», на якому динамічно зростали й обсяги реалізації, які перевищували й темпи росту собівартості реалізованої продукції, й темпи росту адміністративних витрат.

Досліджуючи структуру витрат нами виявлено, що зберігаються тенденції росту непрямих (накладних) витрат, в результаті чого вони вступають в протиріччя із загальними тенденціями на шляхи підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх наявних ресурсів. Тому важливим резервом забезпечення стабільної діяльності підприємств та отримання прибутку є оптимізація накладних витрат в системі управління витратами.

На підставі проведеного аналізу, нами обґрунтовано, що в умовах конкурентного середовища основним фактором підвищення прибутковості виробничо-господарської діяльності агропромислових підприємств є створення ефективної системи управління витратами, зокрема накладними. Такий механізм має складатися із сукупності елементів організаційного й економічного характеру, що забезпечують реалізацію управлінських рішень, дій керівництва підприємства щодо зниження частки накладних витрат у собівартості товарної продукції та підвищення ефективності управління ними.

В третьому розділі «Організаційно-економічний механізм формування системи управління витратами» дисертаційної роботи були розроблені методичні підходи і запропоновані методичні рекомендації щодо створення системи управління витратами підприємства в сфері агропромислових та обслуговуючих виробництв.

Доведено, що система управління витратами складається з множини процедур, котрі змінюються в залежності від цілей управління, і яким вони повинні відповідати конкретним принципам. До основних принципів, які застосовуються в управлінні витратами можна віднести: безперервність діяльності підприємства, використання єдиних для планування й обліку одиниць виміру; оцінка результатів діяльності підрозділів підприємства; багаторазове використання первинної та проміжної інформації для цілей управління; формування показників внутрішньої звітності як основи комунікаційних зв'язків між рівнями управління; застосування кошторисного методу управління; повнота і аналітичність, які забезпечують вичерпану інформацію про об'єкт управління; періодичність, яка відображає виробничий і комерційний цикли підприємства. Сукупність перелічених принципів повинна забезпечити дієздатність системи управління витратами.

Визначено, що систему управління витратами необхідно розглядати як інтегровану систему внутрішньогосподарського управління витратами всього підприємства, так і окремих його підрозділів для своєчасного оперативного реагування на зміни витрат та вплив їх на результати діяльності підприємства.

Встановлено, що створюючи систему управління витратами необхідно в першу чергу обрати критерії оцінки раціональності витрат. Якщо критерієм оцінки являється «мінімізація витрат при заданому обсязі випуску», то мова йде про зниження витрат. Це найбільш простий спосіб управління витратами у короткостроковому періоді.

Метою зниження витрат на підприємстві являється максимізація прибутку без додаткового збільшення обсягів продаж. А сам процес мінімізації витрат супроводжується загальним впорядкуванням внутрішнього середовища підприємства. Якщо представити систему управління витратами у вигляді схеми, то вона може мати наступний вид (рис.3).

При цьому в загальному розумінні всі витрати підприємства можна поділити на дві частини: зовнішні, тобто витрати в системі закупівлі ресурсів й збуту продукції, й внутрішні витрати, котрі формуються в процесі внутрішньої виробничої діяльності підприємства.

Зовнішнє середовище Внутрішнє середовище Зовнішнє середовище

Рис. 3. Функціональна схема системи управління витратами

Доведено, що основою для визначення, як саме і якими, в першу чергу, необхідно управляти витратами, являється стратегічний план підприємства, та обрана підприємством базова концепція створення конкурентних переваг.

Спираючись на базові концепції при формуванні стратегічного вибору підприємства, нами була розроблена концепція управління витратами, наріжними положеннями якої є:

-управління витратами через свої функції виступає в якості основного фундаменту управління внутрішньою діяльністю підприємства, його стратегією й тактикою. Основне її призначення - це ефективне забезпечення прийняття оперативних й прогнозних управлінських рішень;

-в залежності від поставлених стратегічних цілей система управління витратами на агропромисловому підприємстві повинна будуватися на положенні, основною якого є стратегічне позиціювання. При цьому необхідно в системі управління витратами виділяти блоки стратегічного й оперативного планування;

-структура витрат формується відповідно загальним тенденціям, котрі відображені як в структурі витрат галузі в цілому, так й в структурі витрат підприємства;

-структуру витрат необхідно контролювати на етапі оперативного планування, а при стратегічному - планувати норматив структури витрат, який корегується на етапі оперативного. Норматив структури витрат повинен базуватися на основі середньогалузевих показників за даним видом витрат, таким чином підприємство запобігає перекосів як в сторону необґрунтованого підвищення так й необґрунтованого їх заниження з метою економії, що може привести до зниження якості продукції;

-наявність змінної й постійної складових у кожній накладній статті витрат обумовлює залежність їх від різних базових факторів. При виборі методу розрахунку накладної статі необхідно виявити цей фактор й в кожній конкретній ситуації обрати найкращий, котрий привів би к більш точному й оптимальному результату розрахунків.

Для контролю накладних витрат нами розроблено методику складання гнучких планів накладних витрат. Застосування на практиці цих планів є основним інструментом контролю даного виду витрат. Використання гнучкого плану накладних витрат дозволяє своєчасно виявити зміни в структурі накладних витрат та вносити корективи в плани підприємства, які залежать від цих змін. Гнучке планування дає значні результати при визначенні накладних витрат в цілому по підприємству, а також при розрахунку собівартості видів продукції. Залежність між обсягом виробництва й накладними витратами доцільно визначати шляхом аналізу відповідних даних минулих періодів за допомогою регресійного аналізу.

Лінійна залежність витрат від зміни обсягу виробництва описується рівнянням виду:

y = a + bх, (1)

де y - сукупні витрати,

x - обсяг виробництва, виражений показником контролю виконання плану;

a - коефіцієнт змінних витрат;

b - постійні витрати

За допомогою регресійного аналізу нами було виявлена залежність та частка постійних витрат в складі накладних витрат, які на досліджуваних підприємствах при плануванні витрат рахуються як умовно-постійні (табл.2).

В процесі аналізу з'ясувалось, що залежність накладних витрат від зміни обсягу виробництва начебто не значна. Але ці статті комплексні і тому визначення залежності складових тієї чи іншої частки в структурі накладних витрат від зміни обсягу виробництва відіграє значну роль в процесі планування самих накладних витрат.

Таблиця 2. Залежність накладних витрат від обсягів виробництва

Найменування статей витрат	Рівняння кореляції у = а + bх	Коефіцієнт залежності, r
Накладні витрати, в тому числі:	2133,0 + 6,6х	0,53
Витрати на утримання й експлуатацію обладнання	576,04 + 1,76х	0,55
Витрати на внутрішнє переміщення вантажів	129,97 + 0,55х	0,49
Загальногосподарські витрати	1580,85 + 1,36х	0,53

Накладні витрати, як важливий фактор забезпечення ефективності господарювання, повинні досліджуватись і плануватись з позиції активного і своєчасного впливу на них з метою відносного зниження рівня накладних витрат у загальній величини витрат, усунення непродуктивних витрат і втрат виробництва.

В роботі досліджена та обґрунтована доцільність впровадження моніторингу, як механізму спостереження за результатами економічної діяльності підприємства, що накопичує дані про показники ефективності управління витратами, аналізує в динаміці відхилення фактичних значень показників від нормативних або допустимих рівнів.

ВИСНОВКИ

Одержані в дисертаційних дослідженнях результати в сукупності вирішують важливу науково-практичну задачу щодо забезпечення ефективного функціонування системи управління витратами підприємств сфери агропромислових й обслуговуючих виробництв в сучасних ринкових умовах і дають підстави зробити наступні висновки:

1. В умовах ринкових відносин особливого значення набуває розвиток ефективної стратегії управління процесом витрат, які утверджують конкурентоспроможність підприємства та конкурентоздатність його продукції. На сучасному етапі розвитку підприємств, особливостями витрат як об'єкту управління є їх динамізм, що супроводжується труднощами у визначенні їх кількісної оцінки розміру, динаміки і рівня витрат, визначення їх впливу на економічні результати підприємства, що потребує застосування новітніх методів управління витратами.

2. Розвиток теорії витрат та інтеграція управлінського обліку стали символом появи нового напрямку в дослідженнях оцінки та впливу витрат на результат діяльності підприємства - управління витратами, в процесі якого реалізуються рішення, спрямовані на оптимізацію процесу формування витрат, які фокусуються на конкурентоспроможності та прибутковості підприємства.

3. Реалізація стратегічних цілей та поточних завдань діяльності підприємства досягаються завдяки процесу планування та методів планування витрат. Визначено, що застосування методів гнучкого планування, як складової функції планування в системі управління витратами, дозволить оперативно реагувати на зміни на основі визначення причин відхилення фактичних витрат від планових і встановлення відповідальних за це осіб.

4. Накладні витрати, займаючи вагоме місце серед витрат виробництва, є одним з реальних резервів зниження й оптимізації витрат. Тому, при плануванні накладних витрат слід обирати різноманітні методи (гнучке планування, економіко-математичні методи, бюджетування), які враховують, постійну й змінну частину накладних витрат; їх поведінку при зміні обсягів виробництва або впливу інших факторів, що істотно впливають на процес формування витрат підприємства.

5. Структура витрат, як один з аналітичних показників процесу формування витрат, відіграє активну роль в прийнятті управлінських рішень щодо змін витрат та впливу цих змін на результативність діяльності підприємства. Тому, запропонований норматив структури витрат ( в певному інтервалі значень), який у тісному зв'язку з галузевими показниками структури витрат може виконувати функцію контролю та оперативного реагування у випадку збільшення тієї чи іншої статті витрат, виявляти чинники, які вплинули на ці зміни, та оперативно приймати необхідні заходи щодо оптимізації витрат та негативного впливу цих змін на прибутковість підприємства.

6. Здійснення моніторингу як постійно діючого механізму спостереження за результатами економічної діяльності підприємства, що накопичує дані про показники ефективності управління витратами, обробляє їх та аналізує в динаміці відхилення фактичних значень показників від нормативних або допустимих рівнів суттєво підсилить систему управління витратами, підвищить її результативність і доцільність використання.

7. Впровадження методики розрахунку узагальнюючих та часткових показників, які надаватимуть інформацію для оцінки результативності використання й формування витрат, а також самої системи управління витратами, для оперативного коригування їх впливу на кінцевий результат підвищить ефективність планування та контролю на всіх рівнях управління витратами.

Таким чином, застосування на практиці розроблених у дисертаційному дослідженні рекомендацій щодо реалізації механізму стратегічного управління витратами на вітчизняних підприємствах аграрної та обслуговуючої сфер дає змогу досягти конкурентних переваг на внутрішньому ринку, й створює можливість виходу на зовнішні ринки, відновити науково-технічний, виробничий та ресурсний потенціал з подальшим розвитком у довгостроковій перспективі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Коваленко О.В. Методичні підходи до планування витрат в економіці / Л.В. Попкова, О.В. Коваленко // Економіка: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць ДНУ. - Вип. 205. - Дніпропетровськ: - 2005. - С. 595-601.

2. Коваленко О.В. Концептуальні підходи до управління витратами на сучасному промисловому підприємстві / О.В.Коваленко // Культура народов Причерноморья. - № 67. - Сімферополь: - 2005. - С.91-93.

3. Коваленко О.В. Функція планування в системі стратегічного управління витратами на підприємстві. / Л.В. Попкова, О.В. Коваленко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. - Суми: УАБС НБУ. - 2006. - Т.16. - С. 79-86.

4. Коваленко О.В. Управління накладними витратами як складова системи управління витратами на промисловому підприємстві / О.В. Коваленко // Фінансова система України: Збірник наукових праць. - Вип.8. - Острог: «Острозька академія». - 2006. - С. 178-185.

5. Коваленко О.В. Планування накладних витрат в сфері агропромислових та обслуговуючих виробництв / Г.Є. Жуйков, О.В. Коваленко // Бізнес-навігатор. - Херсон. - 2010. - Вип.18. - С. 61-67.

Тези доповідей:

6. Коваленко О.В. Управління витратами на промисловому підприємстві / Л.В. Попкова, О.В. Коваленко // Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами: матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції, 6-9 вересня 2005 року. - Севастополь: СевНТУ, 2005. - С. 98-101.

7. Коваленко О.В. Тенденції змін в структурі витрат промислових підприємств / О.В. Коваленко // Соціально-економічні перспективи розвитку України: матеріали І міжнародної науково-практичної конференції, 14 червня 2006 року. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 45-48.

8. Коваленко О.В. Стратегічне планування - складова стратегічного управління витратами на підприємстві / О.В. Коваленко // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: матеріали VІ міжнародної науково-практичної конференції, 19-21 квітня 2007 року. - Київ: НТУУ «Київський політехнічний інститут», 2007. - С. 124-125.

9. Коваленко О.В. Система управління витратами промислового підприємства / О.В. Коваленко, Л.В. Попкова // матеріали І міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, 17-18 травня 2007 року. - Хмельницький: Хмельницький національний університет, 2007. - С. 41-42.

10. Коваленко О.В. Моніторинг в системі управління витратами / О.В.Коваленко // Теория и практика экономики и предпринимательства: матеріали ІV междінародной научно-практической конференции, 10-12 мая 2007 года. - Симферополь-Алушта: ТНУ, 2007. - С. 187-188.

11. Коваленко О.В. Стратегічне управління витратами / О.В.Коваленко // Економіка і менеджмент'2007: тези ІV міжнародної науково-практичної конференції, 24-27 жовтня 2007 року. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С. 115-116.

12. Коваленко О.В. Структура витрат як важіль системи управління витратами на промисловому підприємстві / О.В. Коваленко // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, 30 листопада 2007 року. - Кривий Ріг: КТУ, 2007. - С. 84-85.

13. Коваленко О.В. Прогнозування як функція управління витратами промислового підприємства / О.В. Коваленко // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали Х міжнародної науково-практичної конференції, 14-16 жовтня 2009 року. - Черкаси: ЧДТУ, 2009 - С. 152-153.

АНОТАЦІЯ

Коваленко О.В. Управління витратами підприємств в сфері агропромислових та обслуговуючих виробництв. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2010.

В дисертації сформульовані теоретико-методологічні основи формування системи управління витратами підприємств в сфері агропромислових та обслуговуючих виробництв. Досліджено сутність витрат як економічної категорії; фактори, що впливають на ефективність системи управління витратами на підприємстві. Висвітлено шляхи та напрями оптимізації витрат як складової удосконалення системи управління витратами підприємств.

В роботі розглянуто теоретичні аспекти формування витрат на виробництво і реалізацію продукції з визначенням ключової ролі накладних витрат в процесі оптимізації витрат, та прийняття управлінських рішень щодо впливу на процес формування собівартості продукції.

Підготовлено методичні рекомендації з організації та функціонування системи управління витратами з урахування вибору стратегічного позиціювання підприємства в сучасному ринковому середовищі.

Ключові слова: витрати, управління витратами, агропромислові підприємства, планування, прогнозування, собівартість, моніторинг, стратегічне управління, оптимізація.

АННОТАЦИЯ

Коваленко О.В. Управление затратами предприятий в сфере агропромышленных и обслуживающих производств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2010.

В диссертации сформированы теоретико-методологические основы формирования системы управления затратами предприятий сферы агропромышленных и обслуживающих производств. Исследовано сущность затрат как экономической категории, проведен теоретический анализ категории затрат, определены особенности состава затрат и тенденции его изменений в условиях рыночной экономики.

На основе исследований отечественной и зарубежной научной литературы определены исторический аспект развития теории управления затратами, базовые концепции и ключевые составляющие системы управления затратами. которые определяют эффективность и действенность системы управления затратами на предприятии. Предложены пути и направления оптимизации затрат как составляющей усовершенствования системы управления затратами предприятия.

Обосновано, что основой для определения как и какими затратами в первую очередь надо управлять является стратегический план предприятия и выбранная ним базовая концепция конкурентных преимуществ.

В работе предложены новые подходы и критерии к оцениванию эффективности системы управления затратами. Определены основные концептуальные принципы формирования системы управления затратами на предприятиях сферы агропромышленных и обслуживающих производств.

Подготовлены методические рекомендации по организации и функционированию системы управления затратами предприятий сферы агропромышленных и обслуживающих производств с учетом их стратегического позиционирования себя в современной рыночной среде.

Обоснована целесообразность использования методических и практических рекомендаций по созданию и функционированию системы управления затратами для предприятий сферы агропромышленных и обслуживающих производств. Результаты диссертационной работы внедрены на ВАТ «Днепровагонмаш», АТЗТ «Днепродзержинский завод продтоваров».

Ключевые слова: затраты, управление затратами, агропромышленные предприятия, планирование, прогнозирование, себестоимость, мониторинг, стратегическое управление, оптимизация.

SUMMARY

Kovalenko O.V. Management of enterprises charges in the sphere of agroindustrial and attendant productions. It is manuscript.

It is a dissertation for the acquirement of scientific degree of candidate of economic sciences for speciality 08.00.04 - an economy and management enterprises (agrarian economics and agricultural sector). - The International university of business and right, Kherson, 2010.

The theoretic-methodological bases of forming of control system by charges enterprises in the sphere of agroindustrial and attendant productions are formulated in dissertation. The essences of charges as an economic category and factors, which influence on efficiency of control system by charges on an enterprise, are researched.

The ways and directions of optimization of charges are reflected as a constituent of improvement of control system by charges enterprises.

The theoretical aspects of forming of charges for a production and realization of products with determination of key role of overhead costs in the process of optimization of charges, and acceptance of administrative decisions, in relation to influence on the process of forming of unit cost are considered in this work.

The methodical recommendations for organization and functioning of control system by charges with taking into account the choice of the strategic keeping of enterprise in a modern market environment are geared-up.

Keywords: charges, management, agroindustrial enterprises, planning, prognostications, prime price, monitoring, strategic management, optimization.

Размещено на Allbest.ru