Управління операційними ризиками в контексті регіональної конкурентоспроможності (за матеріалами Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

УДК 330.131.7

УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНИМИ РИЗИКАМИ В КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ДАНЬКІВ ВОЛОДИМИР ЙОСИФОВИЧ

Ужгород 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Мікловда В.П. Мікловда Василь Петрович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мізюк Богдан Михайлович, Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України, завідувач кафедри інформаційних систем у менеджменті, декан факультету менеджменту, м. Львів

кандидат економічних наук, доцент Слава Світлана Степанівна, старший науковий співробітник, заступник директора Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, м. Ужгород

Захист відбудеться «27» жовтня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, площа Народна, 3, аудиторія 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий «24» вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.Г. Чубарь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останні десятиліття характеризуються значним зростанням інтересу з боку наукових та ділових кіл до питань управління ризиками. Глобалізація і серйозні політичні зміни, розвиток науково-технічного прогресу, тотальна інформатизація, збільшення терористичної активності - всі ці явища призвели до ускладнення і збільшення динамізму всіх сторін життя суспільства, результатом чого є зростання ризиків зовнішнього та внутрішнього середовища підприємств різних галузей та форм власності. В Україні ця ситуація посилюється значним зносом основних фондів у промисловості, постприватизаційною нестійкістю щодо власності, невідповідністю підходів і методів управління вимогам ринкової економіки.

У різний час теоретичні та практичні аспекти проблем невизначеності та ризику в своїх працях досліджували такі відомі економісти: Р. Кантільон, А. Сміт, І. Тюнен, Ф. Найт, Дж.М. Кейнс, П. Бернстайн, Б.З. Кедар, П.Г. Грабовий, С.М. Петрова, І.Т. Балабанов, Т. Вауган, А.С. Шапкін, В.А. Шапкін, М.В. Хохлов, Р. Чепман, Г.В. Савицька та ін., а також вітчизняні науковці - В.В. Вітлінський, Л.О. Примостка, Б.М. Мізюк, П.М. Чуб, Г.Т. Карчева, О.В. Лисенок, О.О. Чуб, П.І. Верченко, А.В. Сігал, Я.С. Наконечний, В.В. Лук'янова, Н.І. Машина, С.М. Ілляшенко та ін. Вивчення проблем управління операційними ризиками та їх впливу на прийняття управлінських рішень знайшло своє відображення в працях таких зарубіжні науковців, як І.А. Муса, М. Круз, П. Балашова, К. Фрост, Д. Аллен, Г. Даген, Г. Діонн та ін.

Дослідженню напрямів, проблем й інструментів управління конкурентоспроможністю економіки регіонів присвячені праці таких українських вчених, як О.Ю. Агафоненко, В.Щ. Безгула, В.Н. Василенко, Н. Гражевська, М.І. Долішній, Г.С. Ємець, М.А. Лендєл, В.П. Мікловда, М.І. Пітюлич, С.С. Слава; а також зарубіжних економістів: Ж. Будвіль, Дж. Дейкобс, Дж.М. Кейнс, П.Кругман, Ф. Перро, М. Портер, Дж. Шумпетер та ін.

Одним із основних видів ризику підприємства, незалежно від сфери діяльності, є операційний ризик, обумовлений невизначеністю стану та функціонування внутрішнього середовища. Наслідки виникнення операційних ризиків на підприємствах призводять не тільки до фінансових втрат, але й інколи супроводжуються смертю людей, а також завдають значних екологічних збитків навколишньому середовищу.

Для суб'єктів господарської діяльності (СГД), що функціонують в умовах ринкових відносин, є свідомо програшними як стратегія абсолютної мінімізації операційного ризику, так і стратегія його абсолютного ігнорування. У першому випадку, це обумовлено збільшенням витрат і зниженням конкурентоспроможності продукції, а в другому - виникненням реальних загроз для існування СГД. У зв'язку з цим виникає завдання визначення прийнятного для суб'єкта рівня ризику та управління поточним рівнем ризику в рамках заданих обмежень. Особливість такого завдання полягає в тому, що критичні операційні ризики можуть бути виміряні тільки за рахунок застосування суб'єктивних методів.

Незважаючи на значну кількість публікацій в останні роки присвячених ризик-менеджменту як в Україні, так і за кордоном, операційні ризики як окремий об'єкт досліджень вивчалися в основному по відношенню до фінансових установ. А такий напрямок як суб'єктивне сприйняття операційного ризику та його вплив на розвиток економіки регіону взагалі не досліджувався.

У зв'язку з фінансовою та економічною кризою, таке дослідження стало більш актуальним і порушує проблеми, які до цього часу були неявними. І велика доля вини лягає саме на операційні ризики, управління якими необхідно розглядати як один з основних управлінських процесів підприємства. СГД для того, щоб залишатись ефективними повинні навчитись управляти цим видом ризиків. Конкурентоспроможність регіону у великій мірі залежить від ефективності СГД, що в ньому функціонують.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу економічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» згідно з планом наукових досліджень за темою: «Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації» (державний реєстраційний номер 0105 U 004082).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування впливу когнітивних механізмів при індивідуальній оцінці операційних ризиків на рівень конкурентоспроможності регіону.

Відповідно до мети дослідження поставлено і вирішено такі завдання:

- дослідити існуючі підходи до визначень понять «ризик» та «операційний ризик»;

- здійснити класифікацію операційного ризику з метою її використання в емпіричних дослідженнях;

- визначити роль і місце когнітивізму при оцінці ризиків;

- сформулювати концепцію регіональної конкурентоспроможності шляхом узагальнення економічної теоретичної літератури;

- здійснити відбір основних індикаторів, що найбільш повно характеризують конкурентоспроможність регіону;

- провести оцінку конкурентоспроможності Закарпатської області в розрізі Карпатського економічного району (КЕР);

- здійснити емпіричну оцінку операційних ризиків на матеріалах досліджуваної вибірки підприємств;

- зробити порівняльний аналіз операційних ризиків за допомогою використання методу експертних оцінок;

- розробити рекомендації щодо удосконалення управління операційними ризиками.

Об'єктом дослідження є конкурентоспроможність регіональної економіки. ризик регіональний конкурентоспроможність закарпатський

Предметом дослідження виступають процеси формування регіональної конкурентоспроможності через управління операційними ризиками.

Методи дослідження. У ході наукового дослідження використано такі методи дослідження: теоретичного узагальнення (при дослідженні теоретичних основ оцінки операційних ризиків в контексті формування конкурентоспроможної економіки регіону); статистико-економічного аналізу (при визначенні рівня конкурентоспроможності регіону); емпіричні (при оцінці сприйняття операційних ризиків СГД); експертних оцінок (для оцінки реальних операційних ризиків в економіці Закарпатської області); кількісного та якісного порівнянь (при співставленні регіонів за рівнем конкурентоспроможності; при визначенні величини хибного сприйняття операційних ризиків).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше:

- теоретично обґрунтовано вплив когнітивних механізмів при індивідуальній оцінці операційних ризиків на рівень конкурентоспроможності регіону. На основі емпіричних та статистичних оцінок доведено існування взаємозв'язку між хибним сприйняттям операційних ризиків СГД та рівнем конкурентоспроможності регіону, в якому функціонують ці суб'єкти;

- запропоновано концептуальний підхід до визначення ризиковості економіки регіону чи окремого виду діяльності, який на відміну від існуючих, ґрунтується на відмінностях у сприйнятті операційних ризиків СГД та експертами.

Удосконалено:

- концептуальні підходи до міжрегіонального порівняльного аналізу конкурентних позицій регіонів на основі використання основних регіональних індикаторів, які відрізняються від існуючих невеликою кількістю показників та простим механізмом їх використання.

Набули подальшого розвитку:

- концепція регіональної конкурентоспроможності, яка, на відміну від відомих, сформована шляхом узагальнення ключових ідей основних шкіл економічної теорії, таких, як класична теорія, неокласична теорія, кейнсіанська економічна теорія, економічні теорії розвитку, теорії ендогенного зростання, нова теорія торгівлі та інші;

- система управління операційними ризиками для підвищення регіональної конкурентоспроможності, яка, на відміну від існуючих, має на меті зміну сприйняття ризиків СГД шляхом використання прийомів прискореного навчання, ситуативного моделювання, тренінгів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що ряд запропонованих методичних підходів та рекомендацій використані Головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації під час підготовки Програми економічного і соціального розвитку Закарпатської області, в тому числі в частині вимірювання регіональної конкурентоспроможності на основі основних регіональних індикаторів та в частині управління операційними ризиками як напряму підвищення ефективності підприємств регіону (довідка № 10/231-1 від 23.04.2010 р.).

Теоретичні положення та методичні рекомендації знайшли практичне застосування в навчальному процесі ДВНЗ «Ужгородський національний університет» при викладанні дисциплін «Управління операційними ризиками», «Менеджмент персоналу» (довідка № 01-10/260 від 10.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки і пропозиції, викладені в дисертації, є результатом досліджень, проведених особисто автором. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення й ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначено в авторефераті в переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення за результатами дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони «Закарпаття» (Ужгород, 25 листопада 1999 р.), Регіональній науково-практичній конференції «Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі» (Ужгород, 30 листопада 2001 р.), 3rd Central European Conference in Regional Science (Кошіце, 7-9 жовтня 2009 р.), Всеукраинской научно-практической конференции «Проблемы современной экономики» (Миколаїв, 25 грудня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності у сучасних умовах глобалізаційних процесів у світовій економіці» (Ужгород, 26-28 квітня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 7 д.а., у тому числі 13 виконаних самостійно та 1 у співавторстві, Особисто дисертанту належить 5.3 д.а. У фахових виданнях опубліковано 9 статей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 190 сторінок. Робота містить 26 рисунків та 39 таблиць, 2 додатки. Список використаних джерел налічує 184 позиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано основні завдання, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи оцінки операційних ризиків у контексті формування конкурентоспроможної економіки регіону» здійснено аналіз теоретичних підходів до визначень понять «ризик» та «операційний ризик»; розроблено класифікацію операційного ризику з метою її використання у емпіричних дослідженнях дисертаційної роботи; визначено роль і місце когнітивного підходу при оцінці ризиків; сформульовано концепцію регіональної конкурентоспроможності.

Ризик є невід'ємною складовою частиною господарської діяльності. Майже усі операційні процеси містять ризик. Неможливо створити безризиковий бізнес. Стратегічно успішний напрямок ефективної підприємницької діяльності в кінцевому результаті нерозривно пов'язаний з більшим обсягом ризиків. Прийняття і управління ризиками є есенцією виживання та зростання в бізнесі.

Різноманітність думок про сутність ризику пояснюється, зокрема, багатоаспектністю цього явища. Ризик - це складне явище, властиве для будь-якої активної людської діяльності. Обсяг понять, що охоплюються цим словом, великий, а тлумачення, що даються різними авторами, часто неповні і суперечливі.

У сучасній літературі присутні різні підходи до визначення поняття «ризик». Цей термін розкривається з використанням різних категорій. Наголос на несприятливі результати в більшості визначеннях робиться у зв'язку з тим, що люди, які зустрічаються з ризиком, більше піклуються про можливі несприятливі результати, ніж сприятливі. В дисертаційній роботі під ризиком розуміється ймовірність того, що фактичні результати не відповідатимуть запланованим. При цьому враховується, що фактичні результати можуть бути як гіршими, так і кращими.

Щодо сутності ризику, його класифікації, впливу на прийняття управлінських рішень накопичено певний досвід теоретичних досліджень. Вивчення операційного ризику є на початковому етапі. Розуміння необхідності системного підходу до управління операційними ризиками набуває зараз широкого розповсюдження в світі. Рушіями посиленої уваги до цієї нової галузі управління стали ті компанії, які зазнали катастрофічних збитків у зв'язку з недооцінкою операційних ризиків.

Операційний ризик не є новим ризиком; він існує стільки ж, скільки існує бізнес. Але, у зв'язку з нерегулярністю втрат, його повний потенціал донедавна не усвідомлювався. Операційний ризик не привертав багато уваги до 90-х років, коли відбулася серія фатальних операційних втрат, що надало нового акценту операційному ризику. Ще більш варто уваги було те, що операційні втрати ставалися на відомих та респектабельних фірмах в США та Європі. Крім можливих величезних втрат, операційний ризик також загрожує всім видам діяльності та операціям СГД.

В економічній літературі поки що не склалося однозначного уявлення про операційний ризик, що призводить до різних трактувань суті цього виду ризику та способів управління ним. Найбільш точне і загальновизнане визначення дає друга Базельська угода, яка трактує операційний ризик як ризик втрат, обумовлений неадекватністю чи неспроможністю внутрішніх процесів, людей та систем, або зовнішніми подіями. Таке визначення є також найбільш універсальним для всіх типів СГД. Узагальнивши існуючі теоретичні підходи, дисертантом розроблена детальна класифікація операційних ризиків, яка лягла в основу структурованих анкет, що були використані в емпіричних дослідження цієї дисертації.

Існує необхідність розрізняти об'єктивний ризик і його суб'єктивне сприйняття. Ще в давнину вважалось, що для Закону є більш важливим, щоб він виглядав справедливим, ніж був таким. Сприйняття - це процес, за допомогою якого люди вибирають, організовують та інтерпретують свої сенсорні враження для того, щоб надати сенс оточуючому їх середовищу. Разом з тим, наше сприйняття може істотно відрізнятися від об'єктивної реальності.

Дослідження питань сприйняття ризиків є важливим, тому що поведінка людей ґрунтується на сприйнятті того, що є реальність, а не на самій реальності. Тому, чим ближче сприйняття ризиків до об'єктивної реальності, тим більша ймовірність того, що катастрофічні для підприємств ризики не залишаться поза увагою.

У дисертації найшла своє місце концепція регіональної конкурентоспроможності, яка була сформована автором шляхом узагальнення ключових ідей основних шкіл економічної теорії, таких, як класична теорія, неокласична теорія, кейнсіанська економічна теорія, економічні теорії розвитку, теорії ендогенного зростання, нова теорія торгівлі та інші.

Детальний критичний огляд теоретичної літератури дозволив сформулювати основну гіпотезу дисертаційного дослідження - існує прямий зв'язок між сприйняттям операційних ризиків СГД та рівнем конкурентоспроможності регіону, в якому функціонують дані суб'єкти. Для підтвердження даної гіпотези було здійснено статистичні та емпіричні оцінки.

У другому розділі «Аналіз операційних ризиків та регіональної конкурентоспроможності Закарпатської області» здійснено відбір основних індикаторів та на їх основі проведено статистичний аналіз конкурентоспроможності Закарпатської області в розрізі КЕР; виконано емпіричну оцінку операційних ризиків на матеріалах досліджуваної вибірки підприємств; зроблено порівняльний аналіз операційних ризиків за допомогою використання методу експертних оцінок. Ці кроки були важливими для доведення правильності сформованої автором гіпотези.

Інформаційною базою для оцінювання регіональної конкурентоспроможності послужили дані, що містяться в офіційних виданнях Державного комітету статистики України та його регіональних управлінь.

Для порівняння регіонів один з одним і визначення їх рівня розвитку та конкурентоспроможності автором запропонована наступна класифікація основних регіональних індикаторів, що базується на індикаторах економічної ефективності регіональної економіки BERR (Міністерство підприємництва, промисловості і управлінських реформ Сполученого Королівства), та регіональних індикаторах, відображених у звіті про економічну та соціальну інтеграцію Комісії Європейських Спільнот, а також на доступності статистичних даних:

- валовий регіональний продукт у розрахунку на 1 особу (ВРПос), а по Україні у цілому - валовий внутрішній продукт у розрахунку на 1 особу (ВВПос);

- розподіл кількості суб'єктів економічної діяльності (КСЕД) на 1 тис. осіб економічно активного населення (ЕАН);

- роздрібний товарооборот підприємств торгівлі на 1 особу (РТОос);

- експорт товарів і послуг (ЕТП) у розрахунку на 1 грн. ВРП;

- прямі іноземні інвестиції (ПІІ) у розрахунку на 1 грн. ВРП;

- наукові та науково-технічні роботи виконаних власними силами (НТР) у розрахунку на 100 грн. ВРП;

- рівень зареєстрованого безробіття (РЗБ);

- середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників (СНЗП);

- кількість осіб, які навчалися у вищих навчальних закладах (ВНЗ);

- показники регіонального людського розвитку (РЛР).

У ході порівняльного аналізу конкурентоспроможності регіонів використано індекси співставлення даних регіональних індикаторів окремо взятої області до середнього показника по Україні, який використано за еталонний показник:

Ця формула розрахунку індексів розроблена особисто дисертантом, використовуючи статистичні підходи.

Для визначення конкурентної позиції регіонів запропоновано узагальнюючий показник оцінки конкурентоспроможності регіону - сукупний індекс регіональної конкурентоспроможності (RCI), що дорівнює сумі всіх розрахованих індексів співставлення регіональних індикаторів до еталонного показника:

Індекс співставлення РЗБ у відсотках від населення працездатного віку до середнього по Україні застосовується з від'ємним значенням. Ця формула базується на припущенні, що вага кожного з індексів є однаковою.

Динаміка значень RCI та їх ранжування в розрізі регіонів КЕР за 2000-2008 рр. наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка значень RCI та їх ранжування в розрізі регіонів КЕР, 2000-2008 рр

Роки	Регіони
	По Україні в цілому	Закарпатська область	Івано-Франківська область	Львівська область	Чернівецька область
	RCI	RCI	Місце	RCI	Місце	RCI	Місце	RCI	Місце
2000	8	5.3	2	4.4	3	6.4	1	4.4	4
2001	8	5.7	2	4.6	3	6.6	1	4.1	4
2002	8	5.5	2	5.0	3	6.9	1	3.7	4
2003	8	6.0	2	5.5	3	6.9	1	3.7	4
2004	8	6.4	2	5.2	3	6.6	1	3.2	4
2005	8	5.4	2	4.8	3	6.4	1	3.3	4
2006	8	5.1	2	4.8	3	6.4	1	3.6	4
2007	8	5.2	2	4.9	3	6.6	1	3.6	4
2008	8	4.8	2	4.6	3	6.4	1	3.7	4

Дані таблиці 1 показують, що при еталонному значенні сукупного індексу регіональної конкурентоспроможності в цілому по Україні (8.0), його рівень у 2008 р. серед регіонів КЕР є найвищим у Львівській області (6.4) і найнижчим - у Чернівецькій області (3.7). Впродовж всього досліджуваного періоду Львівська область впевнено займала 1 місце за рівнем конкурентоспроможності в КЕР, і тільки у 2004 р. до неї наблизилась Закарпатська область. Проте у наступних роках індекс RCI Закарпатської області суттєво погіршився, і у 2008 р. відставання від середнього по Україні значення склало 40.54%. У найуспішнішому для Закарпатської області 2004 р. такий розрив складав 19.58%.

Як показує таблиця 2, на низький індекс RCI Закарпатської області у 2008 р. особливо негативно вплинули індекси співставлення до середнього по Україні за наступними показниками: рівень НТР у розрахунку на 100 грн. ВРП (0.21); кількість осіб, які навчалися у ВНЗ, у розрахунку на 10000 населення (0.38); рівень ВРПос (0.43). Найбільш позитивний вплив на підвищення RCI мав обсяг експорту товарів і послуг у відсотках до валового регіонального продукту (1.10).

Таблиця 2

Аналіз основних регіональних індикаторів по Україні в цілому та Закарпатській області, 2008 р

Індикатор	По Україні* в цілому	Закарпатська область
		Показник	Івс
ВРПос	20534	8815	0.43
КСЕД на 1 тис.ос. ЕАН	54.9	34.8	0.63
РТОос	5338	4267	0.80
ЕТП на 1 грн. ВРП	0.554	0.607	1.10
ПІІ на 1 грн. ВРП	0.251	0.168	0.67
НТР на 100 грн. ВРП	0.899	0.188	0.21
РЗБ	3.0	3.0	-1.00
СНЗП	1806	1453	0.81
Кількість осіб у ВНЗ на 10000 населення	598	226	0.38
Індекс РЛР	0.693	0.511	0.74
RCI	4.77

Програми економічного і соціального розвитку, що розробляються щорічно Головними управліннями економіки обласних державних адміністрацій КЕР, не дають бажаного наслідку. У порівнянні з 2000 р. відставання КЕР за рівнем конкурентоспроможності від середнього по Україні не скоротилося, а в Закарпатській і Чернівецькій областях навіть суттєво зросло. Звичайно, можна і надалі пробувати покращувати ті чи інші показники, але, як показало статистичне дослідження, це не приносить очікуваного результату. Необхідно знайти причину проблем та розробити такі стратегічні управлінські інструменти, які можуть мати позитивний довготривалий ефект.

На наступному етапі дослідження завданням було здійснити оцінку сприйняття операційних ризиків СГД Закарпатської області, яке в подальшому впливає на їх поведінку, прийняті рішення та дії. Опрацьована теоретична література показала, що переважна частина науковців аналізує в першу чергу результати. Проте, автор вважає, що кроком уперед є дослідження сприйняття ризику. І тому, коли виникає така необхідність, першочергово необхідно звертати увагу і змінювати не поведінку, а сприйняття.

В емпіричному дослідженні використані структуровані анкети, перевага яких полягає у простих записах даних, особливо у випадках великих СГД з численними підрозділами. Анкетування мало високий рівень конфіденційності, зокрема, ім'я чи назва підприємства не вказувалися, що, на думку дисертанта, зробило можливим зібрати максимально об'єктивну інформацію, оскільки інакше працівники та менеджери відмовлялися від анкетування або відповідали «нещиро». Респондентам необхідно було оцінити фактори ризику за кожним з їх складових елементів у діапазоні від 1 до 7 балів:

- ймовірність настання втрат (збитку) внаслідок цього ризику (ЙНВ): 1 бал - ймовірність майже відсутня; 7 балів - настання даної ризикової події та втрат майже не підлягає сумніву;

- величина можливого збитку підприємству від цього ризику (ВМЗ) СГД: 1 бал - можливі збитки дуже незначні; 7 балів - можливі збитки потягнуть банкрутство СГД.

За результатами опитування було проаналізовано 80 анкет, обчислено середньо арифметичні значення результатів оцінок ВМЗ та ЙНВ, на основі яких розраховано ступені операційних ризиків, що дорівнюють добутку ВМЗ та ЙНВ:

Аналіз сприйняття операційних ризиків СГД здійснено також у розрізі видів діяльності та в залежності від кількості працюючих.

У таблиці 3 представлено результати оцінки ступеня операційних ризиків СГД у Закарпатській області. Найвищий ступінь ризику (СР), на думку респондентів, у ризиків технологічного і технічного та ризиків завдання шкоди матеріальним активам внаслідок форс-мажорних обставин. Також значними є ризики здороження собівартості продукції і зниження прибутку; внутрішнього і зовнішнього шахрайства та фальсифікацій. Найменшими є ризики, пов'язані з географічною диверсифікацією діяльності; ризики невірної організаційної структури; ризики персоналу.

Наступним етапом дисертаційного дослідження був збір та аналіз думки експертів з метою співставлення отриманих результатів, щоб можна було визначити, чи правильно менеджери розуміють наявні ризики, або чи їх сприйняття є хибним, і як наслідок важливі ризики недооцінюються, що може призводити до значних втрат. Зокрема, було проведено подібні анкетування експертів щодо їх бачення операційних ризиків в Закарпатському регіоні. За експертів взято професорів та доцентів Ужгородського національного університету, що займаються науковими дослідженнями економіки Закарпатської області, оскільки люди з більш високим освітнім і науковим рівнем демонструють більш адекватне уявлення про фактичні рівні небезпеки різних явищ.

Таблиця 3

Результати оцінки ступеня операційних ризиків СГД у Закарпатській області

Категорія ризику	Ступінь ризику	Ранжування
Ризики технологічний і технічний	13.65	1
Ризики здороження собівартості продукції і зниження прибутку	12.06	3
Ризики персоналу	7.61	10
Методологічні ризики	9.67	8
Ризики невірної організаційної структури	7.39	12
Ризики операцій	8.82	9
Ризики, пов'язані з географічною диверсифікацією діяльності	7.14	13
Правові ризики	10.18	6
Ризики управління і неправильних управлінських рішень	10.02	7
Ризики внутрішнього шахрайства та фальсифікацій	11.93	4
Ризики зовнішнього шахрайства та фальсифікацій	11.92	5
Ризики завдання шкоди матеріальним активам внаслідок форс-мажорних обставин	13.35	2
Інші операційні ризики	7.49	11

У ході анкетування було опитано 8 експертів за 3 видами діяльності: торгівля та громадське харчування; виробництво та переробка; туризм та готельний бізнес. Такі види діяльності були виокремленні в результаті аналізу анкет, які були заповнені СГД.

Під час аналізу були розраховані індекси відмінностей сприйняття (Івс) ризиків, які розроблені дисертантом самостійно і дорівнюють різниці між думкою експертів та оцінкою операційних ризиків самими СГД у Закарпатській області:

Аналіз відмінностей сприйняття ступенів операційних ризиків, який подано у таблиці 4, показує що існують дуже великі розбіжності в оцінці СГД та експертами СР ризиків персоналу (Івс СР = 19.23) та ризиків управління і неправильних управлінських рішень (Івс СР = 16.20). Якщо подати співвідношення результатів оцінок ступенів операційних ризиків експертами до результатів оцінок ступенів операційних ризиків СГД, то різниця за цими двома ризиками буде в 3.5 і в 2.6 разів відповідно. Тобто має місце тотальна недооцінка людського фактору всередині СГД. Натомість, існує певна переоцінка зовнішніх факторів. Зокрема, за ризиками завдання шкоди матеріальним активам внаслідок форс-мажорних обставин Івс СР склало -2.76 та за ризиками зовнішнього шахрайства та фальсифікацій Івс СР становить -0.37.

Таблиця 4

Аналіз відмінностей у сприйнятті ступенів операційних ризиків СГД у Закарпатській області та експертами

Категорії (фактори) операційного ризику	Експерти	СГД	Івс
Ризики технологічний і технічний	21.72	13.64	8.08
Ризики здороження собівартості продукції і зниження прибутку	22.61	12.07	10.54
Ризики персоналу	26.84	7.61	19.23
Методологічні ризики	9.75	9.67	0.08
Ризики невірної організаційної структури	12.35	7.41	4.94
Ризики операцій	13.20	8.85	4.36
Ризики, пов'язані з географічною диверсифікацією діяльності	8.72	7.14	1.59
Правові ризики	17.12	10.17	6.95
Ризики управління і неправильних управлінських рішень	26.21	10.02	16.20
Ризики внутрішнього шахрайства та фальсифікацій	20.66	11.94	8.71
Ризики зовнішнього шахрайства та фальсифікацій	11.58	11.94	-0.37
Ризики завдання шкоди матеріальним активам внаслідок форс-мажорних обставин	10.58	13.35	-2.76
Інші операційні ризики	9.12	7.50	1.62
Показник рівня ризиковості регіону	-	-	85.42

У таблиці 4 розраховано показник рівня ризиковості регіону (ПРР), який дорівнює сумі абсолютних величин всіх індексів Івс СР:

Цей показник розроблено особисто дисертантом. Він може бути також застосовано для визначення рівня ризиковості окремого СГД, виду діяльності, певної галузі або навіть країни в цілому. Мета його - порівняння регіонів, видів діяльності та окремих СГД між собою за рівнем ризиковості. У формулі розрахунку показника ризиковості застосовуються саме абсолютні величини індексів Івс СР, оскільки переоцінка ризиків теж вважається негативним явищем. Ціна, яку приходиться платити за концентрацію на усунення ризиків, коли це не доречно, полягає в негативному впливі на ініціативи, інновації, підприємництво та конкурентні переваги.

Розрахований показник ризиковості економіки Закарпатської області дорівнює 85.42, що вказує на хибне сприйняття операційних ризиків СГД Закарпатської області. Велику частина цього показника (41.5%) формують 2 фактори - ризики персоналу та ризики управління і неправильних управлінських рішень.

Таким чином, результати здійснених статистичних та емпіричних оцінок підтверджують правильність твердження про існування прямого зв'язку між сприйняттям операційних ризиків СГД та рівнем конкурентоспроможності регіону, в якому функціонують ці суб'єкти.

У третьому розділі «Удосконалення управління операційними ризиками для підвищення регіональної конкурентоспроможності» сформульовано рекомендації щодо удосконалення управління операційними ризиками.

Низьке сприйняття операційних ризиків СГД Закарпатської області можна пояснити такими основними макроекономічними чинниками:

- низький дохід на душу населення. Підприємці, що живуть у багатшому і біднішому економічних середовищах, мають різне сприйняття ризиків;

- фаза бізнес-циклу. У зв'язку з економічною кризою економіка регіону знаходиться в стані рецесії;

- нестабільне економічне середовище. Чим більш нестабільне економічне середовище, тим менше сприйняття ризику;

- адміністративний тягар та корупція. Витрати на корупцію є тим значнішими, чим більш відсталою є економіка. Чим дорожчим є цей вид трансакційних витрат, тим менше сприйняття ризику;

- несформований ринок праці в Україні. Стан ринку праці впливає на сприйняття ризику підприємцем;

- постійні зміни у владі;

- колективізм. При колективному суспільстві сприйняття підприємцем ризику є нижчим. Довгий період у складі Радянського Союзу, який супроводжувався розвитком колективного господарства, мав негативний відбиток на сприйняття ризику;

- недостатній рівень знань. Нестача інформації веде до низького сприйняття ризику.

Одне з термінових завдань, які потрібно вирішити для покращення рівня конкурентоспроможності Закарпатської області, - це зміна сприйняття СГД операційних ризиків у бік об'єктивної реальності.

Питання хибного сприйняття операційних ризиків мало вивчалося в іноземній літературі і є цілком новим для України. Тому існує необхідність звернутися до передової практики застосування когнітивного підходу для зменшення операційних ризиків. Зокрема, було проведено інтерв'ю з консультантом GPR Dehler з організаційного розвитку.

Досвід GPR Dehler засвідчує, що для досягнення довготривалого ефекту, необхідною є зміна сприйняття, поведінки і дій, що займає більше часу, ніж просто змінити процеси, налагодити, покращити, дати ефект. Але потім, коли консультанти йдуть, все знову повертається на свої попередні місця. Тому, що в свідомості людей нічого не змінилося, вони будуть продовжувати працювати так, як це робили завжди.

Для зміни сприйняття GPR Dehler використовує інтенсивні тренінги, методи прискореного навчання, різноманітні симулятори.

Найбільш вагоме значення використання симуляторів - це можливість робити помилки, як наслідок прийнятих керівниками рішень. Але ще більш важливим є можливість отримувати досвід, а сучасне розуміння навчання як раз і базується на тому, що єдиною метою всього навчання є допомогти витлумачити досвід. Важливість симуляторів виникає, коли моделі відображають реальність і показують вплив рішень керівників; які фактори необхідно враховувати при прийнятті рішень; які їх наслідки. Симулятори дозволяють побачити картину в цілому, і, адекватно, маючи всю ситуацію, міняють її сприйняття керівником, змінюють його сприйняття себе в організації і оточуючих факторів. Відповідно, те, що здавалося йому важливим раніше, зараз вже не має ніякого значення, тому що не є критичним.

Щоб активізувати цей процес GPR Dehler використовуються також різноманітні методики прискореного навчання, які використовують всілякі можливості мозку. Відповідно, в консультуванні, все більшу цінність набувають не стільки машини і устаткування, скільки люди, їх сприйняття і організація праці. Потенціал будь-якого підприємства лежить у свідомості і поведінці його працівників.

Іншим важливим напрямком удосконалення управління операційних ризиків в контексті їх сприйняття СГД є поглиблення співпраці між місцевою владою, університетами та підприємствами. Необхідно удосконалювати навчання на економічних факультетах, використовувати різні професійні асоціації, організовувати тренінги для підприємців, семінари. Для цього можна використовувати потенціал вищих навчальних закладів, які повинні в першу чергу бути орієнтовані на місцеву економіку.

Автор вважає, що однією з помилок вищої освіти в Україні є те, що вона старається втиснути в свідомість студента всі знання. Проте в кращих іноземних університетах намагаються навчити думати. Це має сенс, оскільки знання дуже швидко старіють. Тому в цих умовах є цілком виправданим те, що кращі світові університети вчать своїх студентів мислити, сприймати інформацію, її аналізувати і приймати логічні рішення. А студенти - це майбутні підприємці, керівники СГД, персонал. І як наслідок це має прямий зв'язок з конкурентоспроможністю.

Якщо проаналізувати список з 200 кращих ВНЗ за 2009 рік, опублікованого на сайті Times Higher Education, то можна побачити, що в цей перелік в основному включені університети з провідних економік країн світу: США - 54, Сполучене королівство - 29, Японія - 11, Канада - 11, Нідерланди - 11, Німеччина - 10. Також до рейтингу включено два російських ВНЗ. Українські університети в цей рейтинг взагалі не увійшли. Проте їх можна зустріти в рейтингу Webometrics з 8000 кращих університетів світу:

- Київський національний університет ім. Т. Шевченка - 1346 місце,

- Національний університет "Києво-Могилянська академія" - 2055 місце,

- Львівський національний університет ім. І. Франка - 2099 місце.

Як наслідок, Україна зайняла у 2009 році 129 місце у світі за рівнем валового внутрішнього продукту на душу населення.

Разом з тим жоден Закарпатський ВНЗ навіть не включений у список з 8000 університетів, але в ньому є 6 університетів зі Львова. Звідси можна зробити висновок, що тому і рівень конкурентоспроможності Закарпатської області нижчий у порівнянні з Львівською областю.

Роль університетів повинна полягати в тому, щоб допомогти студенту зрозуміти зміст тієї інформації, що є в книгах та на сайтах у світовій мережі Інтернету, навчити трансформувати її в ментальні схеми. І відповідно це повинно мати позитивний відбиток на сприйняття операційних ризиків і подальшу поведінку, сприяти підвищенню конкурентоспроможності СГД і регіону в цілому.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування впливу когнітивних механізмів при індивідуальній оцінці операційних ризиків на рівень конкурентоспроможності регіону. Отримані результати дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних учених-економістів підтверджує відсутність єдиного уніфікованого визначення поняття ризик, що пояснюється складністю цього явища. У більшості тлумачень ризик розглядається як одне з трьох значень: можливість нанесення збитків чи шкоди; можливість негативного впливу; вірогідність небажаної події. У всіх таких визначеннях виділяється характерна особливість ризику - небезпека, можливість невдачі. Проте ці визначення не враховують всього змісту ризику. Поряд із несприятливими можливі також сприятливі наслідки ризику.

2. В економічній літературі поки що не склалося однозначного уявлення про операційний ризик, що призводить до різних трактувань суті цього виду ризику та способів управління ним. Найбільш точне і загальновизнане визначення дає друга Базельська угода, яка трактує операційний ризик як ризик втрат, обумовлений неадекватністю чи неспроможністю внутрішніх процесів, людей та систем, або зовнішніми подіями. Таке визначення є також найбільш універсальним для всіх типів СГД.

3. Існує необхідність розрізняти об'єктивний ризик і його суб'єктивне сприйняття. Сприйняття може істотно відрізнятися від об'єктивної реальності. Дослідження питань сприйняття ризиків є важливим, тому що поведінка людей ґрунтується на сприйнятті того, що є реальність, а не на самій реальності.

4. З теоретичних положень економіки розвитку випливає, що лідируючі регіони з початковими перевагами у продуктивності, ймовірно, і надалі підтримуватимуть свої позиції по відношенню до периферійних регіонів. Результати проведеного автором статистичного дослідження підкріпляють правильність такого твердження. Динаміка значень сукупних індексів регіональної конкурентоспроможності показує, що ранжування регіонів у КЕР за рівнем конкурентоспроможності впродовж всього досліджуваного періоду залишалося незмінним. Відставання не скоротилися, а в Закарпатській і Чернівецькій областях навіть суттєво зросли.

5. Проведені дисертантом емпіричні дослідження вказують на існування значних відмінностей в оцінці ступенів ризику СГД Закарпатської області та експертами за ризиками персоналу та ризиками управління і неправильних управлінських рішень, які останніми віднесені до найбільш критичних. Цей факт говорить про суттєву недооцінку суб'єктами ролі людського чинника всередині та ризиків, що пов'язані з ним.

6. На основі емпіричних та статистичних оцінок доведено існування прямого зв'язку між сприйняттям операційних ризиків СГД та рівнем конкурентоспроможності регіону, в якому функціонують ці суб'єкти.

7. Низьке сприйняття операційних ризиків суб'єктами господарської діяльності Закарпатської області обумовлено такими макроекономічними чинниками, як низький дохід на душу населення, стан рецесії, адміністративний тягар та корупція, несформований ринок праці в Україні, постійні зміни у владі, колективізм, недостатній рівень знань.

8. Вивчена передова практика управління операційними ризиками показала, що найбільш ефективними методами для зміни сприйняття ризику є інтенсивні тренінги, методи прискореного навчання, ситуативне моделювання.

9. Важливим напрямком удосконалення управління операційних ризиків у контексті їх сприйняття СГД є поглиблення співпраці між місцевою владою, університетами та суб'єктами господарської діяльності. Необхідно удосконалювати навчання на економічних факультетах, використовувати різні професійні асоціації, організовувати тренінги для підприємців, семінари. Для цього можна використовувати потенціал вищих навчальних закладів, які повинні в першу чергу бути орієнтовані на місцеву економіку.

10. Створення чітко налагодженої системи управління операційними ризиками є надзвичайно важливим для здійснення ефективного керування СГД в умовах несприятливого зовнішнього середовища та економічної невизначеності. Впровадження такої системи на рівні підприємств повинно стати суттєвим фактором стабільності розвитку вітчизняних компаній у середньо і довгостроковій перспективі та підвищення їх конкурентоспроможності на внутрішньому та світовому ринку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Даньків В.Й. Стимулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств / В.Й. Даньків // Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). Випуск 4. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998. С. 437-443 (0,2 друк. арк.).

2. Даньків В.Й. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: сучасна ситуація та перспективи її розвитку / В.Й. Даньків // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність регіонів (Щорічник наукових праць). Випуск 5. Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1998. С. 257-266 (0,4 друк. арк.).

3. Даньків В.Й. Ринковим умовам - фахівці з міжнародним досвідом / В.Й. Даньків // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія: «Економіка». Випуск 2. Ужгород, 1999. С. 119-124 (0,3 друк. арк.).

4. Даньків В.Й. Інвестиційна діяльність підприємств Закарпаття: сучасний стан та перспективи її розвитку / В.Й. Даньків // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія: «Економіка». Випуск 6. Ужгород, 2000. С. 151-155 (0,4 друк. арк.).

5. Даньків В.Й. Структурна перебудова економіки України та формування політики розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства / В.Й. Даньків // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: «Економіка». Випуск 8. Ужгород, 2001. С. 147-152 (0,4 друк. арк.).

6. Даньків В.Й. Теоретичні основи управління операційними ризиками / В.Й. Даньків // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Економіка». Випуск 27. Ужгород, 2009. С. 158-162 (0,5 друк. арк.).

7. Даньків В.Й. Регіональна конкурентоспроможність та її вимір / В.Й. Даньків // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. Випуск 16 (частина 2). Кіровоград: КНТУ. C. 96-106 (0,9 друк. арк.).

8. Dankiv V. Механізми удосконалення управління операційними ризиками. / V. Dankiv // Ekonomiczne Relacje w Unii Europejkiej. Wybrane Zagadnienia.Zielona Gora, 2009. S. 311-317 (0,4 друк. арк.).

9. Даньків В.Й. Аналіз сприйняття операційних ризиків суб'єктами господарської діяльності у Закарпатській області / В.Й. Даньків // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Економіка». Спеціальний випуск 29 (частина 1). Ужгород, 2010. С. 265-270 (0,4 друк. арк.).

Інші публікації, що додатково відображають результати дисертації

1. Даньків В.Й. Перспективи розвитку спеціальної економічної зони «Закарпаття» / Даньків В.Й. // Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони «Закарпаття». Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Ужгород, 25 листопада 1999 р.). Спеціальний випуск журналу «Науковий вісник Ужгородського державного університету». Серія: “Економіка”. Випуск 4. Ужгород, 2000. С. 299-306 (0,3 друк. арк.).

2. Даньків В.Й. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства в умовах переходу регіону до сталого розвитку / Даньків В.Й. // Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі. Матеріали регіональної науково-практичної конференції (Ужгород, 30 листопада 2001 р.). Спеціальний випуск журналу «Науковий вісник Ужгородського національного університету». Серія: “Економіка”. Випуск 9. Ужгород, 2001. С. 367-373 (0,3 друк. арк.).

3. Dankiv V. The Segmental Categorization of Configurational Approach to Strategy Development / V. Smirnov, Y. Dankiv and V. Dankiv // 3rd Central European Conference in Regional Science (Kosice, October 7th - 9th, 2009). Kosice, 2009. pp. 968-992. ISBN 978-80-553-0329-1 (2,1 друк. арк.) (Особистий внесок автора: досліджено питання корисності теорії архетипів як загальної моделі для розуміння організаційних змін і стратегічних дій) (0,4 друк. арк.).

4. Даньків В.Й. До методики визначення сукупного індексу регіональної конкурентоспроможності. / Даньків В.Й. // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции «Проблемы современной экономики» (Николаев, 25 декабря 2009 г.). Том 2. Николаев: НУК, 2009. С. 15-18 (0,2 друк. арк.).

5. Даньків В.Й. Самооцінка операційних ризиків суб'єктів господарювання Закарпатської області. / Даньків В.Й. // Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності у сучасних умовах глобалізаційних процесів у світовій економіці: Матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції (Ужгород, 26-28 квітня 2010 р.). Ужгород: УжНУ, 2010. С. 78-81 (0,2 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Даньків В.Й. Управління операційними ризиками в контексті регіональної конкурентоспроможності (за матеріалами Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, 2010.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню впливу когнітивних механізмів при індивідуальній оцінці операційних ризиків на рівень конкурентоспроможності регіону.

У роботі досліджено сутність поняття операційний ризик, визначено роль і місце когнітивізму при оцінці ризиків; сформульовано концепцію регіональної конкурентоспроможності та визначено її зв'язок з операційними ризиками. Проведено статистичне дослідження рівня конкурентоспроможності Закарпатської області на базі основних індикаторів. Здійснено емпіричну оцінку операційних ризиків та виконано її порівняльний аналіз за допомогою використання методу експертних оцінок.

Розроблено рекомендації щодо удосконалення управління операційними ризиками.

Ключові слова: ризик, операційний ризик, управління операційними ризиками, сприйняття ризику, когнітивний підхід, регіональна конкурентоспроможність, основні індикатори.

АННОТАЦИЯ

Данькив В.Й. Управление операционными рисками в контексте региональной конкурентоспособности (по материалам Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Ужгород, 2010.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию влияния когнитивных механизмов при индивидуальной оценке операционных рисков на уровень конкурентоспособности региона.

В работе исследованы существующие подходы к определениям понятий «риск» и «операционный риск»; осуществлена классификация операционного риска; обусловлены роль и место когнитивизма при оценке рисков; сформулирована концепция региональной конкурентоспособности путем обобщения экономической теоретической литературы и определена ее связь с операционными рисками.

В диссертации подчеркнута необходимость различать объективный риск и его субъективное восприятие, так как поведение людей основывается на восприятии того, что есть реальность, а не на самой реальности. Проработанная теоретическая литература показала, что подавляющая часть ученых анализирует в первую очередь результаты. Однако автор считает, что шагом вперед является исследование восприятия риска. И поэтому, когда возникает такая необходимость, первоначально необходимо обращать внимание и менять не поведение, а восприятие.

Подробный критический обзор теоретической литературы позволил сформулировать основную гипотезу данного диссертационного исследования - существует прямая связь между восприятием операционных рисков субъектами хозяйственной деятельности и уровнем конкурентоспособности региона, в котором функционируют данные субъекты. Для подтверждения данной гипотезы было проведено статистическое исследование уровня конкурентоспособности Закарпатской области в разрезе Карпатского экономического района на основе отобранных основных индикаторов; осуществлена эмпирическая оценка операционных рисков на материалах выборки исследуемых объектов и выполнен сравнительный анализ операционных рисков посредством использования метода экспертных оценок.

Статистическое исследование показало наличие низкого уровня конкурентоспособности Закарпатской области на фоне средних показателей по Украине. Закарпатская область также уступает в конкурентоспособности Львовской области. Ранжирование регионов в разрезе Карпатского экономического района по уровню конкурентоспособности на протяжении всего исследуемого периода (2000-2008 гг.) оставалось неизменным. Отставание не сократились, а в Закарпатской и Черновицкой областях даже существенно возросли. Такие результаты подтверждают правильность теоретических положений экономики развития, что лидирующие регионы с начальными преимуществами в производительности, вероятно, и впредь будут поддерживать свои позиции по отношению к периферийным регионам.

Согласно эмпирической оценке операционных рисков субъектами хозяйственной деятельности наибольшая степень у рисков технологического и технического и рисков ущерба материальным активам вследствие форс-мажорных обстоятельств. Также, значительны риски подорожание себестоимости продукции и снижения прибыли; внутреннего и внешнего мошенничества и фальсификаций. Наименьшие степени у рисков, связанных с географической диверсификацией деятельности; рисков неверной организационной структуры; рисков персонала.