Розвиток корпоративних відносин в ринковій економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

УДК 330.52 (477):332.012.324

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РОЗВИТОК КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Євтушевська Ольга Володимирівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Шегда Анатолій Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Малий Іван Йосипович, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, завідувач кафедри макроекономіки та державного управління.

Кандидат економічний наук, доцент Чумаченко Ольга Григорівна Університет економіки та права “Крок”, доцент кафедри фінансів та банківського бізнесу

Захист відбудеться “03” грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.13. Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90-А, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 12.

Автореферат розісланий “01” листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук А.Д. Залєвська-Шишак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

корпоративний відносини структуризація

Актуальність теми. Стан вітчизняної економіки значною мірою залежить від рівня розвитку корпоративних відносин. Останні займають вагоме місце в системі економічних зв'язків. Корпоративні відносини, що функціонують у межах акціонерного сектора, створюють потужний організаційно-економічний потенціал. Фактично, корпорації є рушійною силою перетворень у вітчизняному господарстві. Динамічний розвиток корпоративних відносин є одним з найбільш суттєвих наслідків становлення ринкової економіки.

Для системи вітчизняних корпоративних відносин характерна значна кількість проблем, пов'язаних як з об'єктивними причинами, так і з суб'єктивними прорахунками. До основних проблем розвитку корпоративних відносин можна віднести наступні: недосконале законодавство, незбалансоване державне управління, недотримання прав міноритарних акціонерів, неефективну дивідендну політику, відсутність розвиненого фондового ринку. В таких умовах важливо здійснити дослідження теоретичних та практичних сторін розвитку корпоративних відносин в Україні та виробити рекомендації щодо вирішення основних суперечностей, які супроводжують їх розвиток.

Вітчизняні корпоративні відносини розвиваються в складних економічних умовах. Нестабільність системи господарювання виявляється у коливаннях економічної кон'юнктури, яка поглиблюється кризовими явищами в економіці. На думку деяких дослідників, корпоративні відносини в Україні перебувають на етапі свого становлення. Стан деяких галузей господарства не завжди відповідає динаміці розвитку корпоративних відносин. Функціонування останніх випереджає ступінь розвиненості інституційного середовища, в якому вони діють, зокрема це виявляється у незбалансованій діяльності органів влади стосовно учасників корпоративних відносин, низькому рівні корпоративної культури, наявності зловживань у межах вітчизняного корпоративного сектора.

Складною є проблема взаємодії міноритарних акціонерів та власників великих пакетів акцій. На сьогодні переважна більшість дрібних акціонерів вітчизняних товариств, на відміну від корпорацій розвинених країн світу, не є повноправними учасниками корпоративних відносин. Вирішення даної проблеми залежить від здійснення ефективної політики з боку державних органів. Лише у 1997 році був введений принцип ”одна акція - один голос”, а до того часу можливість голосування закладалася в установчі документи, де часто зазначалось, що голосувати можуть лише власники певних пакетів акцій. Відповідно, вітчизняний акціонерний сектор не можна назвати соціально орієнтованим, хоча законодавчі акти щодо цього питання приймаються з урахуванням потреб суспільства, тому основна мета акціонерних товариств, яка полягає у максимізації прибутку, коригується державою для врахування інтересів різних суспільних верств.

Необхідність теоретичного обґрунтування особливостей розвитку корпоративних відносин в ринковій економіці та пошук шляхів для вдосконалення системи корпоративних зв'язків обумовлюють актуальність дисертаційної роботи та її структуру.

Стан наукової розробки проблеми. Теоретичною базою дисертаційного дослідження та сформульованих висновків, а також результатів роботи стали праці таких представників світової економічної думки як: Дж. Вестерфілд, А. Демб, М. Єнсен, М. Кубр, Х. Левіт, Ф.Нойбауер, С. Росс, Д. Ру, М. Стоун, Д. Сульє, Ш. Тамбелл, А. Шлейфер та інші.

Дослідженням розвитку корпоративних відносин у вітчизняних умовах займались наступні українські вчені-економісти: Д.Баюра, І.Бондар, З. Борисенко, А. Воронкова, П. Дем'яненко, В. Євтушевський, Д. Задихайло, О. Кібенко, А. Козаченко, П. Кухарчук, Л. Лімонова, І.Малий, В. Мандибура, Г. Назарова, М. Небава, Ю. Петруня, С. Румянцев, М. Свердан, В. Сизоненко, Р. Сорока, Н. Хвесюк, О. Чумаченко, А. Чухно та інші.

Аналіз праць, присвячених різним аспектам розвитку корпоративних відносин загалом та в Україні зокрема, виявляє недостатнє висвітлення деяких питань, а також суперечливість наукових позицій. Переважна більшість вітчизняних досліджень, на відміну від зарубіжних, присвячена недолікам функціонування корпоративних відносин, проте недостатньо висвітленими залишаються проблеми структуризації корпоративних відносин, аналізу інституційних чинників, що впливають на розвиток корпоративних зв'язків, формування корпоративної культури вітчизняних компаній.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної теми наукових досліджень кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка за держбюджетною темою № 01БФ040-01 “Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень” (державний реєстраційний номер 010U006977). Особистий внесок автора полягає у дослідженні розвитку корпоративних відносин в ринковій економіці, виявленні основних тенденцій та суперечностей їх функціонування.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у вдосконаленні теоретико-методологічних підходів до вивчення процесу розвитку корпоративних відносин в Україні, а також розробки рекомендацій щодо узгодження інтересів різних учасників корпоративної діяльності.

Для досягнення мети у роботі поставлені і вирішені наступні завдання:

- вдосконалити розуміння економічної категорії “корпоративні відносини” та здійснити структуризацію їх внутрішньосистемного взаємозв'язку;

- розглянути досвід розвинених країн у формуванні корпоративних відносин та висвітлити перспективи становлення вітчизняної моделі корпоративного управління;

- визначити вплив інституційних чинників на розвиток корпоративних відносин в Україні;

- дослідити функціонування корпоративних відносин в умовах економічної нестабільності з метою виявлення основних негативних тенденцій їх розвитку;

- виявити основні організаційно-економічні та соціально - економічні суперечності розвитку вітчизняних корпоративних відносин для виокремлення найбільш актуальних з них;

- проаналізувати основні особливості зовнішньої сфери корпоративних відносин в Україні;

- охарактеризувати систему внутрішньокорпоративних відносин та виявити основні проблеми, притаманні їй;

- обґрунтувати перспективи вдосконалення економічного механізму (інструментів, регуляторів, стимулів та заходів) розвитку корпоративних відносин;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення корпоративних зв'язків у вітчизняній економічній системі.

Об'єктом дослідження є система економічних відносин з приводу формування та розвитку корпоративного сектора в економіці України.

Предметом дослідження є процес розвитку корпоративних відносин в Україні, його суперечності та механізми їх узгодження.

Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання. В роботі використовуються такі наукові методи як: метод абстрагування, аналіз і синтез - 1, 2, 3 розділи (параграфи 1.2., 2.1., 2.2), індукції і дедукції, історичного аналізу, порівняльного аналізу - 1, 2 розділи (параграфи 1.1., 1.3., 2.3.) Ці методи використовувались при дослідженні різних моделей корпоративного управління, для структуризації корпоративних зв'язків, при дослідженні теорій корпоративних відносин, при визначенні сутності економічної категорії “корпоративні відносини” тощо. Економіко-статистичні методи застосовувались при аналізі сучасного стану корпоративного сектора в Україні, метод системного підходу - при дослідженні систем внутрішньо- та зовнішньокорпоративних відносин. Графічний та статистичний методи використовувалися для побудови таблиць та графіків (1, 2, 3 розділи).

Інформаційну базу дослідження становлять статистичні дані Комітету державного майна України, Державного комітету статистики України, Кабінету Міністрів Україні, а також законодавчі акти, статистичні щорічники, праці вітчизняних та зарубіжних вчених щодо проблеми розвитку корпоративних відносин, періодичні та наукові видання, монографії та матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається у наступних положеннях:

вперше:

- здійснено структуризацію зовнішньокорпоративних відносин, зокрема вони поділяються на: організаційно-економічні відносини (відносини щодо формування нормативної бази корпоративної діяльності, щодо фінансового посередництва у межах корпоративного сектора, відносини між державними органами та іншими учасниками корпоративної діяльності); відносини корпоративної власності (зв'язки, що виникають внаслідок управління корпоративними правами, відносини, які формуються на основі розвитку власності корпорацій); психолого-економічні зв'язки (відносини щодо формування іміджу компаній, щодо підвищення довіри населення до акціонерної форми власності тощо);

- систематизовано чинники впливу (ментальні особливості, нормативна база, перехідний характер економіки, глобалізаційні процеси, історичні передумови, релігійний світогляд, виникнення міжнародних кодексів корпоративної поведінки, інтеграційні процеси, ідеологічне підґрунтя) на розвиток вітчизняної корпоративної культури;

удосконалено:

- обґрунтування необхідності дотримання балансу між частками приватних та державних акцій у державному корпоративному секторі, зокрема у сфері відносин між державою-акціонером та іншими учасниками корпоративних відносин;

- визначення основних інтересів міноритарних акціонерів, зокрема виявлено основні вади у взаємодії між акціонерними товариствами та дрібними акціонерами, а саме нерегулярність отримання дивідендів або їх відсутність, недостатній рівень розкриття інформації про діяльність товариства;

набули подальший розвиток:

- модель корпоративного управління, яка запобігатиме рейдерському тиску при розподілі та перерозподілі корпоративної власності, зокрема через зміну процедури проведення загальних зборів акціонерів, підвищення прозорості документального забезпечення корпоративної діяльності, зростання рівня контролю за управлінням компанією;

- дослідження суперечності у нормативно-економічному регулюванні корпоративного сектора в Україні, зокрема у сфері перетворення відкритих та закритих акціонерних товариств на приватні та публічні, правил проведення загальних зборів акціонерів, процедури відчуження акцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їх використання дозволить пом'якшити основні суперечності, які виникають у процесі корпоративних відносин як на рівні окремих акціонерних товариств, так і на рівні зовнішньокорпоративної діяльності.

Рекомендації та висновки дисертаційного дослідження використовуються Фондом державного майна України для підготовки аналітичних матеріалів щодо вдосконалення дивідендної політики, забезпечення прав дрібних акціонерів, надання компаніями необхідної для акціонерів інформації (довідка № 16254 від 10.09.2008 р.).

Пропозиції стосовно створення узгодженої системи внутрішньокорпоративних відносин та запровадження кумулятивної системи голосування акціонерів враховані Управлінням інвестиційної та інноваційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України при підготовці аналітичних матеріалів з питань удосконалення державного регулювання корпоративного сектора економіки та покращення інвестиційного клімату України (довідка від 19.06.2008 р.).

Положення щодо врегулювання системи зовнішньокорпоративних відносин, пропозиції стосовно впровадження міжнародних принципів корпоративного управління застосовувались Департаментом фінансово-економічного забезпечення промисловості Міністерства промислової політики України у процесі підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів в частині співробітництва з акціонерними товариствами, які належать до сфери управління Міністерства промислової політики (довідка № 01/5-1-688 від 19.06.2008 р.).

Результати дисертаційної роботи щодо розкриття сутності поняття “корпоративні відносини”, правового забезпечення корпоративної діяльності в Україні, ролі вітчизняних акціонерних товариств, аналізу сутності акціонерної власності використовувались для розробки матеріалів лекційних та семінарських занять для студентів економічного та юридичного факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 013/539 від 18.09.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні результати, рекомендації та висновки, викладені у дисертаційному дослідженні, одержані та вдосконалені автором на основі обробки та аналізу наукових праць та періодичної літератури, яка стосується проблеми розвитку корпоративних відносин, а також на базі статистичної інформації. Переважна більшість наукових ідей та поглядів, викладених у роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Достовірність отриманих результатів підтверджується їх апробацією на 7 міжнародних науково-практичних конференціях. Основні положення і результати дослідження доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку” (м. Київ, 2003.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (м. Київ, 2007); VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки” (м, Київ, 2008); VII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна: економіка” (м. Київ, 2009); IX Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність національної економіки” (м. Київ, 2009); Всеукраїнській науково-практичні конференції “Інноваційні стратегії економіки регіонів” (14 грудня 2007 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи” (23 жовтня 2009 року).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у 22 публікаціях (в тому числі: 14 одноосібних наукових статей, 5 статей у співавторстві, 3 тези конференцій, які розміщені у наукових журналах і виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України та в інших виданнях) загальним обсягом 7,9 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, а також списку використаних літературних джерел (186 найменувань на 18 сторінках). Основний текст дисертації викладено на 192 сторінках. Робота має 14 аналітичних таблиць, 2 рисунки та 24 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи, надано інформацію стосовно апробації отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження корпоративних відносин” основна увага присвячена дослідженню наукових поглядів на розвиток корпоративних відносин, питанню сутності та структуризації корпоративних зв'язків, а також досвіду розвинених країн у формуванні системи корпоративних відносин. На основі дослідження теоретичних концепцій розвитку корпоративних відносин виявлені основні передумови формування корпоративної діяльності, а саме зростання суспільних потреб, високий рівень концентрації капіталу, історичні реалії, розкриті позитивні та негативні аспекти функціонування акціонерних товариств, здійснений порівняльний аналіз теорій корпоративних відносин.

Виявлено, що розвиток корпоративних відносин супроводжувався теоретичним обґрунтуванням з боку вчених-економістів. Здебільшого, вчені досліджували причини появи корпоративних відносин, особливості їх функціонування, переваги та недолікам у діяльності корпоративних структур. Значна увага зосереджувалась на дослідженні поглядів А. Сміта, К. Маркса,Дж. Кейнса, Дж. Мілля, А. Маршалла, П. Самуельсона, М.Туган-Барановського та інших. Одним з основних питань дослідження розвитку корпоративних відносин було питання переваг та недоліків корпоративної діяльності.

Таблиця 1. Переваги та недоліки акціонерної форми господарювання (погляди Джона М. Кейнса)

Переваги	Недоліки
відокремлення управлінських функцій від власності на капітал у деяких випадках сприяє вкладанню інвестицій у розвиток акціонерного товариства	за умов розвитку акціонерних компаній зростає кількість осіб, які є активними учасниками корпоративних відносин, проте не володіють належною інформацією ні про галузь, в якій працює товариство, ні про його реальне становище та цінні папери
здатність здійснювати широкомасштабні проекти внаслідок можливості розміщувати акції на фондовій біржі та отримувати прибуток	невідповідність між ціною на акції та реальним станом акціонерних компаній

Розглядались питання щодо сутності поняття “корпоративні відносини” та їх структуризації. Для розуміння сутності корпоративних відносин необхідно чітко визначити, які групи зв'язків вони в себе включають. До корпоративних відносин належать:

- відносини корпоративної власності, які виникають між суб'єктами господарювання з приводу реалізації ними своїх корпоративних прав;

- відносини, які сприяють безперебійному функціонуванню корпоративного сектора. До них належать відносини, що забезпечують розвиток акціонерних компаній за рахунок встановлення певних правил та закономірностей їх діяльності;

- відносини, що виникають всередині компанії. Останні являють собою відносини між різними учасниками корпоративної діяльності в межах певної корпорації, що забезпечує її функціонування та подальший розвиток.

Корпоративні відносини можна визначити як сукупність економічних відносин, які забезпечують рух акціонерного капіталу в межах певної економічної системи. Вони характеризуються досить складною структурою і є неоднорідними за своїм характером. Умовно їх можна поділити на зовнішньо- та внутрішньокорпоративні відносини. Зовнішньокорпоративні відносини стосуються діяльності всіх акціонерних товариств, що функціонують у корпоративному секторі. Ці відносини є результатом взаємодії суб'єктів господарювання та різних чинників розвитку корпоративної діяльності. Зовнішньокорпоративні відносини поділяються на відносини корпоративної власності, організаційно-економічні та психолого-економічні відносини. До відносин корпоративної власності належать відносини, пов'язані з обігом корпоративних прав та зв'язки, що формуються на основі змін у власності корпорацій, тобто відносини, пов'язані безпосередньо з рухом акціонерного капіталу.

Психолого-економічні відносини відображають вплив психологічних чинників на розвиток корпоративної діяльності та є відповіддю індивідів на ті явища та процеси, які супроводжують розвиток корпоративного сектора. Ці відносини включають в себе зв'язки, що формуються внаслідок суб'єктивного ставлення населення до тих чи інших змін у вітчизняному корпоративному секторі. Варто зазначити, що вплив психологічних чинників на корпоративну діяльність не завжди є передбачуваним, проте існують заходи, за допомогою яких можна збільшити позитивний ефект від дії цих факторів. До психолого-економічних відносин належать відносини з приводу формування іміджу корпорації, а також з приводу довіри чи недовіри населення до акціонерної форми власності.

Організаційно-економічні відносини створюють підґрунтя для належного функціонування корпоративного сектора. Вони складають ту організаційну форму, в межах якої формуються та розвиваються відносини корпоративної власності та психолого-економічні зв'язки. Організаційно-економічні зв'язки включають в себе відносини, пов'язані зі створенням належного середовища для функціонування корпоративного сектора, зокрема до них належать: формування системи нормативного забезпечення діяльності акціонерних товариств, діяльність фінансових посередників у межах корпоративного сектора, відносини між корпораціями та державними органами.

Досвід розвинених країн у формуванні корпоративних відносин, зокрема у функціонуванні різних моделей корпоративного управління, засвідчує, що деякі з їх положень є прийнятними для побудови вітчизняної моделі корпоративного управління. Становлення збалансованої моделі корпоративних відносин в Україні залежить від усунення негативних чинників, що впливають на вітчизняний корпоративний сектор, зокрема до них належать: економічна та політична нестабільність, неефективне державне регулювання корпоративної діяльності, недосконале законодавство, відсутність належних механізмів для залучення інвестицій.

В другому розділі “Тенденції розвитку корпоративних відносин в умовах ринкових перетворень” основна увага присвячена дослідженню інституційних чинників впливу на розвиток корпоративних відносин, функціонуванню корпоративних зв'язків в умовах економічної нестабільності та суперечностям, що супроводжують їх становлення в Україні. До інституційних чинників, які впливають на розвиток корпоративних відносин, належать: державні органи, міжнародні фінансові організації, громадські установи, транснаціональні корпорації, а також правила корпоративної діяльності, кодекси поведінки учасників корпоративних відносин тощо. Інституційні чинники відіграють важливу роль у розвитку корпоративних відносин в Україні. Їхня дія знаходиться, головним чином, поза сферою впливу звичайних учасників корпоративної діяльності, відповідно, вони можуть розглядатись як екзогенно задані параметри.

Досліджено деякі аспекти функціонування корпоративного сектора в сучасних умовах, зокрема значна кількість акціонерних товариств, які діють в Україні, найближчим часом повинні бути реорганізовані у приватні та публічні компанії, проте цей процес може бути тривалим та складним, оскільки у законодавстві не передбачені усі можливі проблеми, пов'язані з такою реорганізацією. Виявлено певний дисбаланс у співвідношенні відкритих та закритих акціонерних товариств. Це пов'язано з умовами, в яких відбувалось становлення корпоративного сектора в Україні та формування корпоративних структур. Не дивлячись на наявні проблеми, вітчизняний акціонерний сектор все ж розвивається доволі динамічно. Досить показовими є тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні, оскільки економічна та соціальна кон'юнктура впливає на діяльність фондових бірж.

Аналіз кількісних показників системи вітчизняних корпоративних відносин показує зростання значення акціонерного капіталу в економіці України, зокрема останній відіграє величезну роль у розвитку промисловості, а також агропромислового комплексу. Становлення системи корпоративних відносин в Україні також має свої регіональні особливості. Найбільші значні обсяги акціонерного капіталу зосереджені в місті Києві та найбільш розвинутих у промисловому значенні регіонах.

В розділі досліджуються основні суперечності розвитку корпоративних відносин, до яких можна віднести наступні: неузгодженість інтересів різних учасників корпоративної діяльності, незбалансована дивідендна політика, наявність значної кількості зловживань у сфері антимонопольного законодавства, недосконале нормативне забезпечення корпоративних відносин, низький рівень корпоративної культури, неефективне державне регулювання корпоративного сектора тощо.Найбільш гострими є суперечності щодо узгодження інтересів учасників акціонерної компанії та проведення дивідендної політики. Незбалансованість у сфері виплат дивідендів акціонерам, особливо міноритарним, призводить до напруженості та конфліктних ситуацій, а також до зниження довіри до акціонерної форми власності.

Державні органи здійснюють суперечливий вплив на розвиток корпоративних відносин в Україні. До позитивних аспектів впливу можна віднести: забезпечення законодавчого регулювання корпоративної діяльності, контроль за дотриманням правил поведінки суб'єктами господарювання, здійснення фіскальної політики по відношенню до акціонерних компаній тощо. До негативних - зловживання з боку державних органів, що полягають у лобіюванні інтересів держави як акціонера у окремих компаніях, ускладнення бюрократичних процедур для учасників корпоративних відносин, відсутність збалансованого державного регулювання корпоративного сектора. Виявлено, що вплив громадських організацій на розвиток корпоративних відносин в Україні є несуттєвим.

У третьому розділі “Вдосконалення корпоративних відносин в Україні” досліджується та прогнозується розвиток зовнішньо- та внутрішньокорпоративних відносин, значна увага приділяється умовам функціонування корпоративного сектора в Україні. Висвітлюються основні аспекти функціонування зовнішньокорпоративних відносин, що надає можливість виявити основні переваги та недоліки їх розвитку. Зовнішньокорпоративні відносини потребують державного регулювання, зокрема у сфері законодавчого забезпечення корпоративної діяльності. Частина проблем може бути вирішена самими учасниками корпоративних відносин, проте для цього необхідно дотримуватись визначених правил поведінки при здійсненні корпоративної діяльності, а також ставити довгострокові інтереси компанії вище поточних потреб. На нашу думку, однією з найбільших проблем функціонування системи зовнішньокорпоративних відносин є відсутність загальнодержавної стратегії корпоративного управління. Потенціал вітчизняного корпоративного сектора може бути розкритий лише за умови централізованого та узгодженого державного управління у сфері корпоративних відносин.

З метою вдосконалення зовнішньокорпоративних відносин можна здійснити наступні заходи: підвищити рівень контролю за діяльністю учасників корпоративних відносин, полегшити бюрократичні процедури у сфері відносин між державою та корпоративним сектором, розробити механізми притягнення до відповідальності за зловживання при здійсненні корпоративної діяльності, вдосконалити законодавство щодо регулювання фінансового посередництва у корпоративному секторі, забезпечити підтримку акціонерних компаній, які працюють у стратегічно важливих галузях економіки, проте всі ці заходи наразі не можуть бути реалізовані внаслідок відсутності ефективного державного управління.

До внутрішньокорпоративних відносин належать відносини між різними учасниками акціонерної діяльності у межах певної компанії, зокрема відносини між різними групами акціонерів, менеджерами, найманими працівниками, постачальниками; відносини з приводу становлення корпоративної культури, а також відносини, що забезпечують внутрішнє управління товариством. Відносини з приводу формування та розвитку корпоративної культури є досить багатогранними за своєю природою, так як охоплюють обидві сфери функціонування корпоративних зв'язків, проте, з більшою ймовірністю, їх можна віднести до системи внутрішньокорпоративних відносин.

Довелено, що система внутрішньокорпоративних може успішно функціонувати за умов узгодженості інтересів крупних та дрібних акціонерів. Одним з основних заходів вдосконалення системи корпоративних відносин всередині компанії є створення ефективної внутрішньокорпоративної структури управління, яка являє собою ряд взаємопов'язаних положень, що стосуються тих чи інших відносин учасників компанії і різних сторін господарського життя. Одним із суттєвих чинників впливу на розвиток внутрішньокорпоративних відносин є корпоративна культура, яка значною мірою визначає діяльність компанії. Розвиток корпоративної культури є результатом взаємодії значної кількості психологічних, правових, культурних, ментальних, економічних та політичних чинників. В Україні становлення корпоративної культури ускладнюється внаслідок економічної та політичної нестабільності, а особливо внаслідок кризи в гуманітарній сфері. Відсутність належної нормативної бази та державного управління протягом певного періоду, під час якого і відбувалося становлення корпоративного сектора, призвело до появи так званої кланової корпоративної культури.

Виявлено, що для вдосконалення розвитку корпоративного сектора в Україні необхідно задовольнити наступні умови: застосовувати узгоджений перелік внутрішньокорпоративних документів, які регулюють діяльність акціонерного товариства та не вступають у суперечність із чинним законодавством України; створювати систему заохочень найманих працівників підприємства шляхом застосування основних зарубіжних та вітчизняних теоретичних здобутків, зокрема деяких положень мотиваційних моделей тощо.

ВИСНОВКИ

Дослідження розвитку корпоративних відносин в Україні дає змогу вивести певні узагальнені підходи стосовно вирішення основних проблем цього процесу. Зокрема, проведений аналіз може бути корисним і для практичного його використання. В цілому, у процесі дисертаційного дослідження були зроблені наступні висновки:

1. Досліджено процес розвитку корпоративних відносин в Україні, що дозволило визначити їхню сутність та структуру. Корпоративні відносини визначаються як сукупність економічних зв'язків, що виникають між учасниками корпоративної діяльності з приводу реалізації їх корпоративних інтересів, а також забезпечують рух акціонерного капіталу в межах певної економічної системи. Структура корпоративних відносин є досить складною. Умовно їх можна поділити на зовнішньо- та внутрішньокорпоративні відносини. Зовнішньокорпоративні відносини умовно поділяються на відносини корпоративної власності, організаційно-економічні та психолого-економічні відносини.

2. Розглянуто досвіду розвинених країн у формуванні корпоративних відносин, що надало можливість визначити перепони для формування вітчизняної моделі корпоративного управління. До основних перешкод можна віднести: розпорошеність акціонерного капіталу, недосконале законодавство та відсутність механізмів контролю за його дотриманням, неефективне державне управління, негативну фінансову кон'юнктуру, зростання незаконних дій учасників корпоративної діяльності тощо.

3. Висвітлено вплив інституційних чинників на розвиток корпоративних відносин, що дає змогу визначити основні стимули та перешкоди для функціонування корпоративних зв'язків в Україні. До основних інституційних факторів можна віднести наступні: вплив державних органів, що значною мірою визначають особливості корпоративної діяльності, вплив громадських організацій, а також міжнародних фінансових установ, діяльність транснаціональних корпорацій та інші.

4. У роботі частково проаналізовано функціонування корпоративних відносин в Україні в умовах економічної нестабільності, що надає можливість висвітлити негативні тенденції їх розвитку. До перманентних проблем, що були характерні для вітчизняного корпоративного сектора протягом тривалого періоду, додалися нові, пов'язані з кризовими явищами у світовій та вітчизняній економіці. Зокрема, до них можна віднести: кризу фондового ринку, скорочення виробничих потужностей акціонерних товариств, звільнення працівників, недотримання прав дрібних акціонерів, загострення конфліктів між крупними акціонерами, недотримання норм корпоративної культури.

5. Виявлено основні організаційно-економічні суперечності розвитку корпоративних відносин в Україні, що дозволяє виокремити найбільш актуальні з них, зокрема, частина неузгодженостей функціонування корпоративного сектора поступово втрачає свою гостроту, а саме знижується актуальність проблеми невисокого рівня корпоративної культури, незбалансованості системи фінансового посередництва, відсутності окремого законодавчого акту, що регулює діяльність акціонерних товариств.

6. Доведено, що зовнішньокорпоративні відносини потребують негайного втручання з боку держави, зокрема у сфері законодавчого забезпечення корпоративної діяльності та управління державною часткою власності у статутному фонді корпорацій. Частина проблем може бути вирішена самими учасниками корпоративних відносин, проте для цього необхідно дотримуватись визначених правил поведінки при здійсненні корпоративної діяльності, а також ставити довгострокові інтереси компанії вище поточних потреб.

7. Розкрито основні проблеми внутрішньокорпоративних відносин та надано конкретні рекомендації стосовно їх подолання. В цілому, розвиток системи внутрішньокорпоративного управління, мотивація найманих працівників, узгодження інтересів різних груп акціонерів потребують оптимізації та теоретичного обґрунтування. Сучасна економічна ситуація призводить до суттєвого загострення проблем, що характерні для внутрішньокорпоративних відносин.

8. Досліджено вплив економічного механізму розвитку корпоративного сектора на ефективність його функціонування. Аналіз цього питання дозволив висвітлити ті чинники, які здійснюють як негативний, так і позитивний вплив на розвиток корпоративних відносин в Україні. До негативних факторів можна віднести: політичну та економічну нестабільність, різкі стрибки валютного курсу, кризу фондового ринку, недосконалість законодавчого забезпечення функціонування корпоративного сектора, відсутність державної стратегії корпоративного управління. До позитивних чинників, очевидно, належать: збереження найбільш стійких форм корпоративної діяльності, прийняття нових нормативних актів, пошук найбільш кваліфікованих управлінців у сфері корпоративних відносин.

9. Висвітлено вплив економічної кризи на розвиток корпоративних відносин в Україні, що дозволило побачити основні негативні аспекти їх функціонування, а також надати окремі рекомендації щодо вдосконалення корпоративних відносин в умовах фінансової нестабільності. Можна сказати, що вітчизняний корпоративний сектор виявився не готовим до тих явищ, які виникли у світовому господарстві. Основними причинами цього були незбалансована структура корпоративних відносин як у зовнішній, так і у внутрішній сферах.

10. Виявлено, що система зовнішньокорпоративних відносин суттєво страждала від непрозорої діяльності державних органів, що призводило до значних проблем у функціонуванні не лише державного корпоративного сектора, але й корпоративного сектора в цілому. Наявність суперечностей у корпоративному законодавстві, а також відсутність контролю за його дотриманням призвели до появи специфічного типу корпоративної поведінки, яка характеризується жорсткістю, недотриманням законів, зловживаннями. Варто зазначити, що економічна криза показала усі слабкі сторони системи корпоративних відносин в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Євтушевський В.А., Євтушевська О.В. Особливості розвитку транснаціональних корпорацій в сучасних умовах / В.А. Євтушевський, О.В. Євтушевська // Теорії мікро-макроекономіки: зб. наук. праць. - Вип. 15. - К.: Академія муніципального управління, 2004. - С.12 - 18 (0,36 д.а.). Особистий внесок здобувача: визначено позитивні та негативні наслідки впливу транснаціональних корпорацій на розвиток вітчизняної економіки.

2. Євтушевська О.В., Воутілайнен Е., Райхінен Т. Особливості розвитку корпоративного сектора Фінляндії / О.В. Євтушевська, Е. Воутілайнен, Т. Райхінен // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць. - Вип. 8. - К.: Київський національний університет, 2005. - С.137 - 141 (0,34 д.а.). Особистий внесок здобувача: здійснено порівняльний аналіз особливостей розвитку корпоративного сектора Фінляндії та вітчизняного корпоративного сектора.

3. Євтушевська О.В., Ковальська К.В. Суть і особливості дивідендної політики вітчизняних корпорацій / О.В. Євтушевська, К.В. Ковальська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: зб. наук. праць. - Вип. 83. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. - С. 27 - 29 (0,39 д.а.). Особистий внесок здобувача: виявлено основні суперечності при проведенні дивідендної політики вітчизняними корпораціями та надані рекомендації щодо її вдосконалення.

4. Євтушевський В.А., Євтушевська О.В. Особливості фінансового посередництва в корпоративному секторі України / В.А. Євтушевський, О.В. Євтушевська// Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: зб. наук. праць. - Вип. 70. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. - С.11 - 13. (0,38 д.а.). Особистий внесок здобувача: досліджено основні недоліки у діяльності фінансових посередників в межах вітчизняного корпоративного сектора, розкриті перспективи їх подальшого розвитку.

5. Євтушевська О.В., Солов'ян Ю.О. Основні тенденції розвитку державного корпоративного сектора в Україні / О.В. Євтушевська, Ю.О. Солов'ян // Держава і регіони: зб. наук. праць. - Вип. 6. - З.: Запорізький інститут державного та муніципального управління, 2007. - С.12 - 17 (0,31 д.а.). Особистий внесок здобувача: розкриті основні суперечності у відносинах між державними органами та акціонерами вітчизняних компаній.

6. Євтушевська О.В. Вплив неформальних чинників на розвиток вітчизняного корпоративного сектора / О.В. Євтушевська // Теорії мікро-макроекономіки: зб. наук. праць. - Вип. 27. - К.: Академія муніципального управління, 2007. - С.195 - 200 (0,46 д.а.).

7. Євтушевська О.В. Ідеї М.І. Туган-Барановського в теоріях сучасних акціонерних товариств / О.В. Євтушевська // Теорії мікро-макроекономіки: зб. наук. праць. - Вип. 24. - К.: Академія муніципального управління, 2006. - С.101 - 106 (0,46 д.а.).

8. Євтушевська О.В. Інноваційні складові вітчизняної корпоративної культури / О.В. Євтушевська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: зб. наук. праць. - Вип. 99-100. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. - С.25 - 27 (0,39 д.а.).

9. Євтушевська О.В. Інституційні чинники розвитку корпоративних відносин в Україні / О.В. Євтушевська // Вісник Академії митної служби України: зб. наук. праць. - Вип. 1. - Д.: Академія митної служби України, 2008. - С. 35 - 39 (0,63 д.а.).

10. Євтушевська О.В. Вдосконалення внутрішньокорпоративних відносин в економіці України / О.В. Євтушевська // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць. - Вип. 15. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. - С. 275 - 280 (0,45 д.а.).

11. Євтушевська О.В. Корпоративні відносини: сутність, структура, сучасні форми реалізації / О.В. Євтушевська // Теорії мікро-макроекономіки: зб. наук. праць. - Випуск 4. - К.: Академія муніципального управління, 2008. - С. 275 - 280 (0,46 д.а.).

12. Євтушевська О.В. Суперечності розвитку корпоративних відносин в Україні / О.В. Євтушевська // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. праць. - Вип. 18. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут конкурентного суспільства, 2009. - С. 272 - 278 (0,48 д.а.).

13. Євтушевська О.В. Врегулювання зовнішньої сфери корпоративних відносин в Україні / О.В. Євтушевська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Вип. 107-108. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2009. - С. 109 - 112 (0,41 д.а.).

14. Євтушевська О.В. Управління акціонерними товариствами України в умовах економічної нестабільності / О.В. Євтушевська // Держава та регіони. - Вип. 2. - З: Класичний приватний університет, 2010 - С. 85 - 89 (0,47 д.а.).

Статті у наукових виданнях:

15. Євтушевська О.В. Теорія акціонерного капіталу в працях представників класичної політичної економії / О.В. Євтушевська // Збірник наукових праць студентів магістратури. - Вип. 1. - К.: Інститут економіки та права “Крок”, 2003. - С. 89 - 95 (0,28 д.а.).

16. Євтушевська О.В. Особливості становлення акціонерних товариств в Україні / О.В. Євтушевська // Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні: зб. наук. праць. - Вип. 3. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003. - С. 55 - 59 (0,21 д.а.).

17. Євтушевська О.В. Суперечності формування національної моделі корпоративного управління в Україні / О.В. Євтушевська // Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні: зб. наук. праць. - Вип. 4. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. - С.31 - 35 (0,21 д.а.).

18. Євтушевська О.В. Особливості сучасного розвитку корпоративного сектора в економічно розвинутих країнах / О.В. Євтушевська // Вчені записки: зб. наук. праць. - Вип. 11. - К.: Інститут економіки та права “Крок”, 2004. - С.235 - 241 (0,45 д.а.).

19. Євтушевська О.В. Роль кредиторської заборгованості у функціонуванні вітчизняного корпоративного сектора / О.В. Євтушевська // Вісник наукових досліджень: зб. наук. праць. - Вип. 7. - В.: Вінницький фінансово-економічний університет, 2007. - С. 14 - 17 (0,32 д.а.).

За матеріалами конференцій і круглих столів:

20. Євтушевська О.В. Розробка внутрішньо корпоративної стратегії управління в умовах фінансової кризи / О.В. Євтушевська // Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів, 2009. - С. 86 - 87 (0,12 д.а.).

21. Євтушевська О.В. Вплив фінансової кризи на розвиток корпоративного сектора в Україні / О.В. Євтушевська // Суперечності та перспективи розвитку фінансової системи України в умовах світової економічної кризи. Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, 2009. - С. 129 - 131 (0,15 д.а.).

22. Євтушевська О.В. Викладання проблем корпоративного управління в сучасній вищій школі / О.В. Євтушевська // Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених Шевченківська весна, 2009. - С. 477 - 479. (0,17 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Євтушевська О.В. Розвиток корпоративних відносин в ринковій економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

У дисертації досліджуються проблеми розвитку корпоративних відносин в ринковій економіці. Аналізуються найбільш суттєві аспекти формування та становлення корпоративних зв'язків. Висвітлюються основні підходи до теоретичного обґрунтування розвитку корпоративних відносин. В роботі розкривається сутність поняття “корпоративні відносини”, пропонується підхід до їх структуризації. Це дозволяє визначити основні складові системи корпоративних відносин та здійснити більш глибокий аналіз її елементів. Здійснено порівняння особливостей розвитку корпоративних відносин в Україні та функціонування корпоративних зв'язків у країнах з розвиненою економікою. Визначено основні можливості щодо впровадження зарубіжного досвіду у вітчизняних умовах.

Досліджено вплив інституційних чинників на розвиток корпоративних відносин в Україні, проаналізовано результати та ступінь їх впливу. Проведено аналіз функціонування корпоративних зв'язків в умовах економічної нестабільності, виявлено основні суперечності розвитку корпоративних відносин в Україні. Розкрито основні передумови та причини, які б сприяли формуванню збалансованої системи зовнішньо- та внутрішньокорпоративних відносин, проаналізовано можливості щодо вдосконалення вітчизняного корпоративного сектора.

Ключові слова: корпоративні відносини, інституційні чинники, ринкова економіка, зарубіжний досвід, структуризація корпоративних відносин, вітчизняний корпоративний сектор, суперечності розвитку.

АННОТАЦИЯ

Евтушевская О.В. Развитие корпоративных отношений в рыночной экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

В диссертации исследуются проблемы развития корпоративных отношений в рыночной экономике. Анализируются наиболее значимые аспекты формирования и становления корпоративных связей. Освещаются основные подходы к теоретическому обоснованию развития корпоративных отношений. В работе раскрывается сущность понятия “корпоративные отношения”, предлагается подход к их структуризации. Это позволяет определить основные составляющие системы корпоративных отношений и провести более глубокий анализ ее элементов. Проведено сравнение особенностей развития корпоративных связей в Украине и функционирования корпоративных отношений в странах с развитой экономикой. Определены основные возможности по использованию зарубежного опыта в отечественных условиях.

Исследовано влияние институциональных факторов на развитие корпоративных отношений в Украине, проанализированы результаты и степень их влияния. Проведен анализ функционирования корпоративных связей в условиях экономической нестабильности, определены основные противоречия развития корпоративных отношений в Украине. Раскрыто основные предпосылки для сбалансированного функционирования внешне - и внутрикорпоративных отношений, проанализировано основные возможности для усовершенствования отечественного корпоративного сектора.

Ключевые слова: корпоративные отношения, институциональные факторы, рыночная экономика, зарубежный опыт, структурирование корпоративних отношений, отечественный корпоративный сектор, противоречия развития.

SUMMARY

Yevtushevska O. Development of corporate relations in a market economy. - Manuscript.

Dissertations for awarding a Degree of Candidate of Economic Science according to the specialty 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Science. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2010.

Problems of corporate relations development in a market economy are investigated in dissertation. Main aspects of corporate relations forming are analyzed. Main approaches as to theoretical base of corporative contacts development are lightening. Definition of category “corporate relations” are giving, approach as to its structuring are opening. It gives an opportunity to definite main components of corporative relations system and makes a better analyze of it. Main distinctions of corporate contacts functioning in Ukraine and in economic developed countries are compared. Conditions for involving of foreign experience in domestic economy are giving. An influence of institutional factors on corporate relations are lightening, results and measure of its impact are analyzed. Distinctions of corporate contacts under economic instability are investigated, main contradictions are opening. Conditions for balanced development of external and internal corporate relations and improvement of domestic corporate sector are lightening.

Corporative sector of Ukraine is a base of domestic economy. First of all, its success depends on balanced system of corporative management. In general corporative management is an administration of corporations in order to realize interests of the owners. It is necessary to remark that Ukrainian corporative sector wasn't reformed in a proper way, that's why it totally depends on import gas, oil etc. Besides it suffers from the financial crisis. Today main issue of corporative management is a balance of interests of different shareholders and also managers and state especially in dividend policy and information as to corporative activity. It also should control manager's effort, motivate staff etc.

One of the main problems of corporative management in Ukraine is unbalanced connections between members of corporative activity and state. State can be a shareholder and it also can regulate corporative activity through legislation, control over competition, maintain the shareholders. Such connections appeal to provide development of domestic corporative sector. First of all, state is interested in those companies which play a leading role in domestic economy. Today many of them involve in a different projects as to increasing investments, creating favorable environment for investors, providing innovations etc. Also this companies deal with research institutes. This cooperation is necessary, however, it is not so effective, but it has a positive effect such as creation strategic approach to company's management.

In spite of the positive results of state influence on corporative activity, state as a shareholder is not always accomplish its commitments. First of all it appears in situations when it is difficult to balance an interest of different shareholders, for example small stockholders and owners of control block of shares. Besides state can use authorities to gain an advantage, so it can form a corporative strategy, set principles of dividend policy and distribution of profit, providing administrative methods of management. All this problems are more serious when an impact of different shareholders is unbalanced. So being a shareholder, state has an impact on main directions of corporative activity.