Інформаційні технології в системі інструментів глобальної конкуренції

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

УДК 339.91: 004

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ІНСТРУМЕНТІВ ГЛОБАЛЬНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Калюсь Олександр Олексійович

КИЇВ-2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАНУ

Пахомов Юрій Миколайович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кириченко Олександр Анатолійович,

Інститут законодавства Верховної Ради України, головний науковий консультант відділу комплексних проблем державотворення

кандидат економічних наук Парубець Олег Валентинович, Київський університет туризму, економіки і права, заступник завідуючого кафедри менеджменту підприємств туристичної індустрії

Захист відбудеться 23 вересня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою:01030, Київ, вул.Леонтовича, 5

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 20 серпня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради д.т.н. О.А. Васильєв



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Нагальні теоретичні та практичні завдання формування ефективної інформаційної економічної моделі за умов модифікації систем міжнародної спеціалізації, різкого загострення конкуренції на світових ринках, яка пов'язана із прагненням країн зберегти за собою капіталомісткі види виробничої діяльності, зумовлюють важливість та значущість дослідження проблематики інформатизації дедалі більш глобалізованого соціально-економічного життя. У цьому контексті особливого значення набуває розвиток науково-технічної сфери, який відбувається під впливом інформаційних детермінант економічного розвитку на міжнародному, національному та комерційному рівнях. Використання інформаційних технологій, дієвих інструментів національного та наднаціонального інституційного впливу на інформаційний розвиток є вкрай важливими у практиці міжнародної конкурентної діяльності, для імплементації передового зарубіжного досвіду інформаційно-конкурентних стратегій в Україні, вироблення механізму програмно-цільового регулювання економіки України.

Вивчення проблем різнопланових змін в суспільстві за умов глобалізації та інформатизації, становлення та еволюції технологічних устроїв, має багаті традиції в рамках концепцій постіндустріалізму. Серед авторів, що вивчали ці питання, можна назвати Д. Белла, Зб. Бжезінського, П. Дракера, М. Кана, М. Кастельса, М. Маклюена, Й. Масуді, М. Пората, Т. Стоуньера, Е. Тоффлера, Х. Шрадера та інших. Економічна наука в даній галузі на території країн СНД представлена роботами Р.Абдєєва, І.Албегової, В.Вітковського, В.Іноземцева, В.Ломакіна, Б.Маркова, В.Орешина, В.Перської, В.Преснякова, П.І.Хвойніка. Вивченню проблем державного регулювання економіки в умовах інформатизації та широкого кола проблем, прямо або побічно пов'язаних із питанням конкурентоспроможності вітчизняної економіки на світовому ринку, присвячували свої праці такі вчені, як О.Білорус, А.Гальчинський, Д.Лук'яненко, А.Мокій, В.Новицький, В.Онищенко, Ю.Пахомов, А.Філіпенко, І.Школа та ін.

Разом з тим, структурна складність і багатоаспектність проблематики інформатизації економічного розвитку на міжнародному, національному та комерційному рівнях, інтернаціоналізації за умов становлення інформаційної економіки, відповідних регулятивних підходів потребують системного осмислення тієї ролі, яку відіграє сучасний технологічний прогрес. Тому широке й комплексне дослідження проблематики використання інформаційних технологій у практиці міжнародної конкурентної діяльності виступає важливою складовою науково-теоретичного забезпечення завдань динамізації відкритої економіки України, її повноцінної інтеграції до світогосподарських процесів, пов'язаних з високоінформаційною діяльністю, до системи міжнародних економічних відносин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація була виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт відділу голбальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема у безпосередньому зв'язку із підготовкою НДР «Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі» (0105U002586; 2005-2007 рр.); «Нова розстановка світових сил і механізми цивілізаційної адаптації (глобалізація-цінності-ідентичність)» (1007U011792; 2008-2010рр.). Особисто автором в рамках теми розглянуто міжнародні тенденції розвитку науково-технічної сфери у контексті формування інформаційного суспільства, а також можливості використання зарубіжного досвіду інформаційно-конкурентних стратегій в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є рoзкриття сутнoсті та ролі інфoрмаційних технoлoгій як інструмента глoбальнoї кoнкуренції та вирішальнoгo фактoра сoціальнo-екoнoмічнoгo рoзвитку на сучаснoму етапі, щo є oснoвoю узагальнення світoвoгo дoсвіду впливу на параметри інфoрмаційнoгo рoзвитку та йoгo застoсування в Україні.

Дoсягнення данoї мети пoтребує рoзв'язання низки завдань теoретичнoгo, метoдoлoгічнoгo та прикладнoгo характеру:

виявити принципoві oсoбливoсті та кoнституюючі параметри сучаснoї інфoрмаційнoї екoнoміки;

виявити функціoнальну рoль іннoваційнoї сфери як oснoвнoї складoвoї кoнкурентoспрoмoжнoсті націoнальнoї екoнoміки на світoвoму ринку на інфoрмаційнoму етапі рoзвитку;

здійснити oцінку мoжливих варіантів регулятивнoї діяльнoсті пo забезпеченню сталoгo рoзвитку сучаснoї інфoрмаційнoї екoнoміки;

oцінити наслідки впровадження проліберальних регулятивних принципів на специфіку та перспективи фoрмування умoв рoзвитку інформаційно місткого та висoкoтехнoлoгічнoгo вирoбництва в Україні;

виявити й oписати мoжливі шляхи інфoрмаційнoї трансфoрмації традиційнoї екoнoміки, направлені на пoдoлання властивих їй структурних диспрoпoрцій, щo забезпечує мoжливість ефективнoгo рoзвитку екoнoміки;

з'ясувати рoль ПІІ в рoзвитку iнфoрмацiйнo містких сектoрів, інноваційного процесу та кoмунiкацiйних технoлoгiй;

визначити цілі рoзвитку сфери інфoрмаційних технoлoгій в Україні в кoнтексті пріoритетів реструктуризції націoнальнoгo гoспoдарства, oперативнoгo насичення ринку, йoгo вирoбничих і пoбутoвих сегментів інфoрмаційними прoдуктами і пoслугами, завдань виживання за умoв пoжoрсткішання інфoрмаційнoї кoнкуренції, нoвих реалій рoзвитку ринкoвих віднoсин;

обґрунтувати концепцію початково точкової, а в перспективі - більш комплексної мoдернізації українськoї екoнoміки у відпoвіднoсті дo кoнцепції прioритетнoгo рoзвитку iнфoрмацiйнo мiстких вирoбництв та висoкoтехнoлoгiчнoгo експoрту;

oцiнити сучасний рівень, а також перспективи рoзвитку oкремих сегментiв сектoра електрoннoї промисловості, нанотехнологій та інформатики, обґрунтувати йoгo оптимальну структуру як складової моделі національної спеціалізації, з урахуванням зростання питомої ваги інформаційно місткої продукції;

пoказати нову рoль держави у формуванні технологічного профілю національної економіки та в рoзвитку інформаційних технологій, oсoбливoстi фoрмування електрoнно-комунікаційних систем;

рoзглянути прoцеси формування прогресивних відтворювальних систем, зокрема ствoрення кластерів, нoвих типів функцioнальнoгo рoзпoдiлу виробництва, з урахуванням тенденцій глoбальнoгo пoдiлу праці;

визначити параметри формування інформацiйної складової програмно-цiльового регулювання національної економіки.

Об'єктом дослiдження є функцiонування сучасних систем iнституцiйного регулювання iнновацiйних процесiв та iнформацiйно мiсткої комерцiйної дiяльностi.

Предметом дослiдження в дисертацiйнiй роботi є вплив сучасних iнформацiйних технологiй на розвиток української економiки в глобально-конкурентному контекстi.

Методи дослiдження. При вивченні процесів інтернаціоналізації за умов становлення інформаційної економіки, враховуючи сучасну систему пріоритетів глобальної конкурентної діяльності, використовувалися інструменти системного аналізу, прийоми логічної абстракції, які пов'язані з діалектичним та історичним методами пізнання. Інформаційні тенденції економічного розвитку на міжнародному, національному та комерційному рівнях, а також специфіка науково-технічного, інноваційного розвитку вивчалися з використанням інструментів системно-функціонального підходу, із використанням емпіричних даних.

Виявлення тенденцій використання інформаційних технологій у практиці міжнародної конкурентної діяльності здійснювалося iз застосуванням спецiальних економiчних методiв, зокрема економiко-статистичних узагальнень, графiчного аналiзу. Зокрема при дослідженні наднаціональних інститутів впливу на інформаційний розвиток, а також макроекономічних інструментів підвищення глобальної конкурентоспроможності використовувалися експертні оцінки досліджуваних явищ, критичний аналіз теоретичних конструкцій та постулатів, каузальні інструменти дослідження, а виявлення підприємницьких механізмів впровадження інформаційних технологій здійснювалося в історичному контексті інтернаціоналізації, за допомогою методів компаративного аналізу, експертного прогнозування.

Завдання визначення параметрів інформаційних стратегій підвищення національної конкурентоспроможності України, виявлення інноваційних чинників розвитку економіки України в глобально-конкурентному контексті розв'язувалося із застосуванням оцінок співвідношення загального та індивідуального, методів індукції та дедукції. Особливості імплементації передового зарубіжного досвіду інформаційно-конкурентних стратегій в Україні, обґрунтування засад програмно-цільового регулювання економіки України здійснювалося з використанням елементів вербального моделювання, системно-функціонального підходу.

Наукова новизна роботи зумовлюється обгрунтуванням місця, функціональної ролі та тенденцій розвитку інформаційних технологій в системі інструментів глобальної конкуренції. Зокрема параметри наукової новизни дисертації визначені тим, що в ній:

вперше:

- обгрунтовано концепцiю iнформацiйного цiноутворення, змiст якої полягає у встановленнi продавцями продукції, ситуативними монополістами, максимальної цiни, на яку погоджуються покупцi-споживачi у вiдповiдностi до того, що їхнi власнi вiдчуття, iндивiдуальнi оцiнки суб'єктивних песеваг власників iнформацiйної продукцiї дозволяють погоджуватися із їхньою цiновою пропозицiєю; при цьому системи iнформацiйного цiноутворення, цiноутворення у вiдповiдностi до логiки теосiї тсудової вастостi та iншi системи цiноутворення пропонується розглядати як iсторичнi етапи розвитку цiноутворення згідно принципу інформаційної місткості. В результатi, на вiдмiну вiд попереднiх трактувань, гносеологiчнi концепцiї цiноутворення розглядалися в контекстi созсобки унiвессальної цiнової теорiї, центральним елементом якої постає потреба покупця в товарi; причому така потреба, у вiдповiдностi до iсторичного поступу продуктивних сил, еволюцiонує вiд «об'єктивiстських» вимiрiв, коли потреби оцiнювалися у вiдповiдностi до потреб виживання, фiзичного вiдтворення людини, до бiльш «суб'єктивiзованих» вимiрiв, коли необхiднiсть у продукцiї, що продається, оцiнюється згiдно духовних потреб споживача, критерiїв самореалiзацiї особистостi;

- обґрунтовано iнформацiйно-гравiтацiйну концепцiю оптимiзацiї вiдтворювальних механiзмiв та участi окремої країни, її господарських суб'єктiв в глобально-конкурентнiй системi; зокрема показано, що в сучаснiй мiжнароднiй конкуренцiї добиваються успiху тi країни, комерцiйнi структури, якi спромоглися створити достатньо сприятливi умови задля притягнення та ефективного використання iнтелектуально-iнформацiйних ресурсiв; у подiбних випадках йдеться як про своєрiдну «валову» концентрацiю iнформацiйних ресурсiв, яка має виражено цiльовий характер, так i про формування спiльностi людей - синергетiв, якi мають вiдповiдну квалiфiкацiю та зкооперовані (прямо чи опосередковано) в кластеризованих або іншим чином організованих інформаційно містких виробництвах;

отримали подальший розвиток:

- концепція активізації застосування інструментів впливу на технологічний розвиток з боку суспільних інститутів, які мають можливості стимулювати перехід на програмно-цільові принципи економічного розвитку; показано необхідність переключитися на нову систему цінностей, згідно якої глобально-конкурентне значення має не кількість, а якість виробленої продукції, якість самого процесу відтворення, яку обумовлюють концентрація інформаційного капіталу та перехід на постіндустріальні принципи економічної політики; водночас показано, що технологiї не є нейтральним фактором розвитку - їм властивi iманентнi тенденцiї «нав'язувати» свої власнi цiнностi та параметри прогресу;

- понятійний апарат дослідження iнформацiйного ринку; зокрема показано, що на функцiональному значеннi інформатизації, а також на аналiзі iнформацiйного ринку позначаються послуги в месежi Iнтеснет, торгiвля ноу-хау, електсонна комесцiя, цифрове телебачення, телекомунiкацiї, садiомовлення, дсукована псеса, послуги електсонного всядування, офшосне псогсамування, кседитно-довiдковi послуги, дiяльність на синку секлами, зв'язки з громадськiстю, пов'язане з iнформацiйними технологiями лобіювання, iнформацiйно-розважальний бiзнес, а також iнформацiйне обслуговування традиційних і перспективних видiв промисловості й бізнесу: псиладобудування, електронного машинобудування тощо;

- обгрунтування структурного поділу сфери предметності регулювання iнфосмацiйного синку, в структурi якого видiлено сфери-компоненти, які розрiзняються за змiстом, природою та формами прояву: власне iнформацiя (як предмет та цiль економiчної діяльності, а саме бази даних, iнформацiя на рiзноманiтних носiях, на сайтах, в електсонних виданнях, паперових виданнях та iнших джерелах); засоби електсонної комунiкацiї (системи передачi технологiй, електроннi мережi та елементи iнфраструктури, потенцiал та механiзм систем песедачi даних, зокрема Iнтернету, дiалогових iнфосмацiйних служб, електсонної пошти тощо); електсоннi iнструменти реалiзацiї соцiально-економiчних, бiзнесових інтересів (електроннi угоди, електронний пiдпис, посвiдчення, електсонна тосгiвля, електроннi системи проведення рiзноманiтних фiнансових опесацiй, бiржових, аукцiонних торгiв, системи замовлень, реклами, замовлення та резервування квиткiв тощо);

удосконалено:

- методологію вивчення параметрів впливу iнформатизацiї на процеси глобалізації, які відображаються в діяльності наднаціональних інститутів регулювання інформаційного розвитку, а також на сучасних макроекономічних інструментах підвищення глобальної конкурентоспроможності, на діях господарюючих суб'єктiв; зокрема показано, що значний прогрес в областi передачi даних, який відбувається на сучасному етапі, зумовлює суттєве зниження трансакційних витрат, в результаті чого вони практично не матимуть економічного значення, виникає ефект «смертi дистанцiї»; у такий спосіб інформатизація, формуючи нові комунiкацiйнi можливості, змiщує звичнi, традицiйнi економiчнi та психологiчнi акценти господарської й суспiльної діяльності, створює реалії ширшого дiлового i особистого спiлкування, органiзацiї виробництва, програмно-цiльові установки розвитку;

- методологію поліпшення умов функціонування бізнес-середовища, що сприяють нововведенням, з використанням узагальнень зарубіжного досвіду; зокрема показано, що інституційна політика в області інновацій і досліджень може сприяти формуванню юридичного і фінансового середовища, сприятливого для виникнення й розвитку компаній у сфері високих технологій, системи розповсюдження результатів досліджень, що фінансуються з державних фондів, адаптації до конкретних національних і регіональних умов найкращих практичних механізмів впливу на НТП та інноваційний процес, що були створені й апробовані в інших країнах; створенню координаційних механізмів між національними і регіональними рівнями, а також між різними відомствами, чия діяльність пов'язана з питаннями нововведень, в цілях забезпечення узгодженого підходу до інноваційної політики.

Практичне значення одержаних результатiв. Науковi результати, матерiали, основнi положення та висновки, якi мiстяться в дисертацiї, можуть використовуватися з метою прискорення процесiв iнформатизацiї соцiально-економiчного життя в Українi, i передусiм сфери мiжнародної економiчної дiяльностi її господарських агентiв, при оптимiзацiї iнституцiйних засад розвитку вiдкритої економiки України, формуваннi виваженої системи державного iнвестицiйно-iнновацiйного регулювання.

Висновки, результати й рекомендацiї представленого дисертацiйного дослiдження було впроваджено у діяльності Міністерства фінансів України при підготовці відповідних аналітичних матеріалів, а також під час опрацювання Угод між крахнами-учасницями СНД про співробітництво в різни галузях економіки (лист №31-09000-04-17/121135 від 21.05.2010); у діяльності Національного Банку України в роботі його окремих підрозділів (лист № 01-302/1 від 19.05.2010).

Матерiали дисертацiї використовувалися в навчальному процесi у ВУЗах України, зокрема при викладаннi дисциплiн: «Мiжнародні економiчні відносини» та «Макроекономіка» в Інституті міжнародних відносин НАУ (№15/10-60 від 20.05.2010).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всi науковi положення та результати дисертацiйного дослiдження, якi виносяться на захист, були отриманi автором особисто.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Висновки та основнi положення роботи були апробованi автором у виступах на 5 наукових конференцiях, зокрема «Інституційні моделі розвитку відкритої економіки: проблеми теорії та практики» (Київ, 24 жовтня 2007 р., НДІ Міжнародних відносин НАУ), «Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв'язку» (Київ, 5 лютого 2008 р., НДІ Міжнародних відносин НАУ), «Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі» (Київ, 16 січня 2008 р., НДІ Міжнародних відносин НАУ), «Інноваційні пріоритети інституційного регулювання відкритої економіки: проблеми теорії та практики» (Київ, 8 квітня 2008 р., ФМД), «Інноваційні механізми економічного розвитку: світовий досвід для України» (Київ, 10 березня 2009 р., ІСЕМВ НАН України).

Публiкацiї. За темою представленої дисертацiї автором опублiковано 11 наукових праць, серед яких 5 статей у провiдних фахових виданнях, 1 стаття та 5 матерiалів виступiв на наукових конференцiях - в iнших виданнях.

Структурно дисертацію складають вступ, три розділи (дев'ять параграфів), висновки, список використаних джерел 153 джерела) та додатки. Основний текст дисертації викладено на 175 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 12 аналітичних таблиць, 6 рисунків та 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

інфoрмаційний екoнoмічний сoціальний україна

У вступі до дисертації розкриваються актуальність її теми, ступінь наукової розробленості проблеми, мета й завдання дослідження, предмет і об'єкт, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, а також рівень їх апробації.

У першому розділі «Процеси інтернаціоналізації за умов становлення інформаційної економіки: глобальні контроверсії та тенденції розвитку» досліджуються сучасні тенденції інтернаціоналізації як фактор формування системі пріоритетів глобальної конкурентної діяльності, зокрема інформаційні тенденції економічного розвитку на міжнародному, національному та комерційному рівнях, розвиток науково-технічної сфери в контексті формування інформаційного суспільства.

Разом зі зникненням або послабленням економiчних кордонів, вiдбувається руйнування нацiональних вiдтворювальних систем, ще жорстокiшими стають економiчна, екологiчна i соцiальна кризи, про що свiдчать подiї 2008-1010 рр. Виникають об'єктивнi умови глобального переходу до «нової цифрової економiки» i «iнформацiйного суспiльства», i свiтове господарство неухильно «втягується» в нову фазу розвитку, змiст якої визначається процесом глобалiзацiї i формуванням «мережевої економiки». Мережева економiка (networked economy) складає базис iнформацiйного суспiльства, а елементами становлення мережевої економiки є новiтнi комп'ютернi й iнформацiйнi технологiї, засоби космiчного зв'язку, волоконна оптика.

Iнформатизацiя зумовлює значнi ендогенні змiни самих економiчних механiзмiв. Якщо у «звичнiй» iндустрiальнiй, або класичнiй, економiцi вiдбувається спад рiвня дохiдностi iнвестицiй (дiє закон спадної граничної доходностi), то в економiцi iнформацiйного типу ми маємо протилежний ефект: вступає в силу iнша логiка доходностi та, вiдповiдно, iнвестицiйної дiяльностi, згiдно якої дохiднiсть iнвестицiй зростає (закон зростаючої граничної дохiдностi).

Функцiональнi аспекти глобальної iнформатизацiї пов'язанi як з численними iнформацiйно-технологiчними факторами, якi дiють у глобальному конкурентному середовищi, так i з соцiально-економiчними наслiдками НТП, якi зумовлюють змiни та навiть колапс традицiйних укладiв. Вiдбувається й значний прогрес в областi передачi даних. Так, комунiкацiйнi можливостi стануть практично необмеженими і це веде до ефекту «смертi дистанцiї», коли час i витрати подолання вiдстаней втрачають значення як фактор обмеження у областi комунiкацiї. На вiдмiну вiд iнформацiї, iнновацiї є не тiльки й не стiльки технiчним, скiльки економiчним та соцiальним термiном. Iнновацiї не обов'язково мають бути чимось технiчним - вони можуть «iснувати» у суто iнформацiйному виглядi та «матерiалiзуватися» в системi органiзацiї виробничих вiдносин тощо. Iстотною особливiстю iнформацiйної економiки є не тільки кількісне збільшення інформаційних потоків, їх «насичення», а й модифiкацiя органiзацiйно-iнституцiйної структури самих ринкових систем та вiдносин мiж господарськими агентами. Вiдбувається «iнтелектуалiзацiя» матерiаломiстких виробництв та ринкiв, неминуче збiльшується iнформацiйна мiсткiсть галузей та пiдгалузей, що висуває вимоги до відповідних регулятивних заходів, зокрема - в плані стимулювання винаходів, гарантування прав інтелектуальної власності. Успішність в розв'язанні цього завдання є запорукою глобально-конкурентної успішності, про що свідчить Таблиця 1.



Таблиця 1 - Індекс реєстрації прав інтелектуальної власності, місце (ГІІВ)

Країна	Місце	Зміна порівняно до ГІІВ1	Рейтинг	Зміна порівняно до ГІІВ1
США	1	-	752	-45
Велика Британія	2	-	750	-6
Німеччина	3	-	737	-8
Нідерланди	4	-	729	-15
Австралія	5	+2	722	-12
Франція	6	+3	714	+20
Ірландія	7	Нова країна в списку	712	Нова країна в списку
Сінгапур	8	-	705	-28
Нова Зеландія	9	-3	704	-33
Японія	10	+1	702	+27
Канада	11	-6	689	-54
Півд. Корея	12	+1	659	+21
Ізраїль	13	-3	644	-36
Півд. Африка	14	-	639	+24
Іспанія	15	-3	630	-38
Італія	16	-1	607	+9
Мексика	17	-	595	+18
ОАЕ	18	-	592	+18
Польща	19	-3	549	-47
Туреччина	20	Нова країна в списку	549	Нова країна в списку
Росія	21	-	527	+76
Індія	22	-3	504	+28
Бразилія	23	-3	499	+26
Китай	24	-2	369	-44

Джерело: Global International Property Index. The Report // TaylorWessing Global IP Index Report. 09 / Taylor Wessing LLP. - Р. 11.

Основними продуктами iнформацiйного ринку постають Iнтеснет-сесвiс, псогсамне забезпечення, послуги реклами, псодукти i послуги iнфосмацiйної безпеки, медiа-послуги, новi матерiали та бiо-технологiї, специфiчнi комплекснi технологiї, а також багато iнших видiв продукцiї.

Міжнародні позиції національної економіки передусім зумовлюються здатністю наслідувати передовим зразкам НТП, бути на вістрі прогресу технологій та інформатизації.

У другому розділі «Використання інформаційних технологій у практиці міжнародної конкурентної діяльності» досліджуються функціонування наднаціональних та національних інститутів впливу на інформаційний розвиток, інструментарій підвищення глобальної конкурентоспроможності, ринково-підприємницькі інструменти впровадження інформаційних технологій в контексті інтернаціоналізації.

На початку ХХІ ст. найважливіше місце в господарському житті посіла стратегія прискорення економічного зростання. Забезпечення зайнятості й добробуту населення вимагає підтримки достатніх темпів економічного зростання у довгостроковій перспективі. Розумiння важливостi нововведень дедалi бiльшою мiрою визначає напрями та характер дiяльностi регiональних утворень, якi об'єднують країни згiдно блокового, iнтеграцiйного пiдходу. Передусiм сказане стосується ЄС, який придiляє дедалi бiльше уваги перспективам iнформатизацiї та iнноватизацiї розвитку. В рамках Євросоюзу приймалися і ґрунтовні програмні нормативні документи, зокрема можна відзначити т.зв. Рамкові програми ЄС. Одним із типових прикладів організацій другого типу регіонального рівня - регіональних об'єднань, які, поряд із іншими, розв'язують завдання сприяння процесам становлення інформаційно-електронного суспільства, - є АСЕАН. Ця структура постала першою міжнародною організацією подібного типу, яка розпочала діяльність з узгодження правових основ електронної торгівлі своїх членів.

У США було розроблено дiєвий механiзм стимулювання економiчного розвитку шляхом стимулювання попиту, перш за все, внутрiшнього, завдяки державним закупiвлям продукцiї високотехнологiчних галузей, i передусiм ВПК. Результатом його впровадження стало прискорення НТП, який забезпечив реальну технологiчну перевагу США. У США на ствосення й подальше поширення даних припадає більше коштів, ніж в будь-якій іншій ксаїні; саме тут ствосені головні світові центси автоматизованого інфосмаційного пошуку - Mead Data i Dialog Information Service, в яких збесігаються близько 2/3 усіх баз даних, доступних для вільного викосистання. Цікавим є й досвiд Iндiї, яка зберiгла функції державного регулювання, планування, навіть п'ятирiчнi плани (зокрема Планову комiсiю Iндiї i плановi органи штатів), зберігаючи iндикативний характер вiдносно контрольних цифр для приватного сектора.

Ключовими інструментами конкурентної боротьби на ринку інновацій є застосування сучасних макроекономiчних iнструментів пiдвищення глобальної конкурентоспроможностi, стимулювання інновацій в компаніях, а також відкритість до імміграції висококваліфікованих кадрів. В цілому наслідування таким завданням забезпечує рівень інноваційного розвитку країн.

На соцiально-економiчнi змiни умов господарської, науково-дослiдної, культурної та iнших видiв дiяльностi у майбутньому вирiшальний вплив здiйснюють механiзми реалiзацiї планiв та програм iндикативного, стимулюючого характеру. У бiльшостi держав законодавство, яке регулює iнтелектуальну власнiсть, а також робота патентних служб мають тенденцiю до стсого центсалiзованої побудови. Причому за умов iнформатизацiї зростає роль єдиних центсів, що контролюють банки даних, ефективно зберiгають та сортирують вiдповiдну iнформацiю.

За умов iнформацiйної економiки, початок якої хронологiчно можна пов'язувати iз початком п'ятого технологiчного укладу, а настання виражених форм - шостого укладу, має місце швидкий перехiд вiд iснування та функцiонування вiдносно рoзрiзнених фiрм абo навiть вiдносно автономних ТНК до нового кооперацiйного механiзму, змiстом якого постає єдина мережа як великих, так i дрiбних фiрм, акцiонерних товариств у сферi виробництва.

Інтеграція усіх знань повинна відображатися у прийнятті певних комплексних підходів у комерційній діяльності, навіть інноваційних стратегій, які поєднують як інновації технологічного, так і інновації організаційно-економічного плану. Такі стратегії у комплексі їхніх факторів та складових можна представити у наступний спосіб.

Сказане актуалiзує нову проблему: створення системи критерiїв оцiнювання ступеня корисностi iнформацiї, якiсного градуювання iнформацiї з метою пошуку доступу до потрiбних банкiв даних, вiдомостей тощо.

У третьому розділі «Інформаційні стратегії підвищення національної конкурентоспроможності України» визначаються інноваційні чинники розвитку економіки України у глобально-конкурентному аспекті, формулюються напрями імплементації передового зарубіжного досвіду інформаційно-конкурентних стратегій в Україні, обґрунтовується інформаційна складова програмно-цільового регулювання економіки України.

Нова iнформацiйна економiка вiдзначається новим типом вiдтворювальних механiзмiв, значно бiльш диверсифiкованою продукцiєю, динамiзмом та гнучкiстю, здатнiстю чутливо реагувати на коливання кон'юнктури, технологiчнi змiни. Стає дедалi бiльш очевидно, що в умовах України йдеться про потребу не стiльки в якiйсь абстрактнiй економiчнiй реформi, скiльки у глибокому i тривалому процесi кардинальної змiни технiко-економiчного устрою з iндустрiального на iнформацiйний, постiндустрiальний. Але, на жаль, доводиться констатувати, що якщо початок переходу до iнформацiйно-постiндустрiального суспiльства вiдбувся з вiдставанням на два-три десятилiття вiд США i Канади, Японiї, захiдноєвропейських країн, то подальший перебiг подiй засвiдчив дедалi бiльше вiдставання нашої країни в iнформацiйних перегонах.

Навiть вибухове зростання низькотехнологiчного виробництва й експорту на певних етапах розвитку України не могло зняти традицiйної для протягом останнiх двох десятилiть проблеми технологiчної залежностi. Для економiки Уксаїни на сучасному етапi безумовним iмперативом розвитку стає наслiдування прогресу iнфосмацiйних технологiй, який виступає одним з найважливiших механiзмiв сеалiзацiї конкурентної моделi iнновацiйного созвитку як економiки в цiлому, так i сегiонiв. Зважаючи на мiжнародний досвiд формування програмно-цiльових пiдходiв розвитку iнновацiйних вiдтворювальних систем, реалiзацiї iнновацiйних та iнформацiйно мiстких проектiв, можна запропонувати алгоритм iнновацiйного розвитку суспiльства в умовах iнформатизацiї.

Взаємодія із країнами ЄС в науково-технічній сфері може дозволити українській стороні активніше включитися в загальноєвропейську наукову і інноваційну кооперацію, у відповідності до концепції єдиного Європейського дослідницького простору. Йдеться про використання міжнародного кооперування у науково-технічній сфері, до якого можуть долучатися держави, що підписали угоду про науково-технічну співпрацю з ЄС. Аналогічним чином, пріоритети технологічного розвитку України можуть реалізовуватись у процесах міжнародної технологічної кооперації, виконання iнвестицiйних псогсам з песеобладнання iснуючих виробництв в рамках СНД. Актуальним є й використання сучасних технологій комунікації для визначення нових шляхів пошуку партнерів у сфері створення й реалізації технологічних розробок.

З метою радикальної оптимізації параметрів соціально-економічного розвитку Україна, у відповідності до наявного світового досвіду, потребує формування програмно-цільового механізму. Такий механізм, за прикладом США, ЄС, Китаю, Південної Кореї, Японії, деяких інших країн світу, забезпечує необхідний вплив на інноваційний розвиток через систему індикативного планування, механізм держзамовлень, шляхом проведення активної закупівельної політики в державних організаціях, завдяки інтеграції зусиль великих державних дослідницьких організацій та корпорацій, створення координаційних механізмів між різними національними, регіональними і субрегіональними інститутами.

Нацiональна інформаційна інфраструктура, зокрема телекомунікаційна, науково-освітянська тощо, повинна складати технологiчну основу iнформацiйного суспiльства. Її формування та всебiчний розвиток є безальтернативним фактором швидкого, дружнього i рентабельного процесу iнформатизацiї, який потребує збереження, управлiння i швидкої обробки цифрової iнформацiї. При цьому сфера міжнародного співробітництва має розглядатися через призму національних пріоритетів технологічного розвитку.



ВИСНОВКИ

1. Інформація становить собою ключовий фактор та субстанцію сучасного економічного розвитку світового господарства та національних економік. Її, із формальної точки зору, можна розглядати як сукупність відомостей, даних які піддаються обробці, класифікації, передачі, зберіганню, причому інформація - це й міра усунення невизначеності, тобто не-поінформованості, своєрідного усвідомленого незнання про якесь явище, процес, а також подію. Завдяки впровадженню нових інформаційних технологій, шляхом впливу на інформаційну інфраструктуру відповідний інформаційний потенціал виконує роль своєрідної глобально-конкурентної «інформаційної зброї», яка є не тільки ендогенним чинником економічного тиску, але й фактором екзогенного, прихованого військово-політичного тиску, здобуття переваг і забезпечення своїх інтересів в матеріальній сфері без відкритого оголошення протистояння, війн тощо.

2. Витiснення iнформацiйними цiнностями цiнностей матерiальних не тiльки не є достатнiм чинником розв'язання суспiльних проблем, але й постає фактором виникнення нових вимiрiв суспiльних протирiч. Створення нових реалiй виробничих та мiжособистих вiдносин супроводжується тим, що iнформатизацiя вiдтворювальних процесiв означає новi фактори вiдчуженостi творчих працiвникiв вiд результатiв своєї дiяльностi, неможливостi достатньо повного розкриття особистостi.

3. Мережева економiка виступає складовою та фактором розвитку iнформацiйного суспільства. Функціонально мережа - це інструмент інноваційної інфраструктури, що дозволяє ефективно поширювати технологічну інформацію і здійснювати пошук партнерів для реалізації інноваційних проектів. Крім того, завдяки мережевим структурам можна здійснювати ефективне сприяння розвитку інноваційного бізнесу, наукоємких технологій через організацію трансферу технологій між інноваційним науковим сектором і комерційними компаніям.

4. Системи iнформацiйного цiноутворення та цiноутворення у вiдповiдностi до логiки теосiї тсудової вастостi слiд розглядати як iсторичнi етапи розвитку цiноутворення. Вiдтак концепцiя iнформацiйного цiноутворення, як i концепцiя тсудової вастостi мають розглядатися в контекстi созсобки унiвессальної цiнової теорiї, центральним елементом якої постає потреба покупця у товарi. Причому така потреба еволюцiонує вiд «об'єктивiстських» вимiрiв, коли потреби оцiнювалися у вiдповiдностi до потреб виживання, фiзичного вiдтворення людини, до бiльш «суб'єктивiзованих» вимiрiв, коли необхiднiсть у продукцiї, що продається оцiнюється згiдно духовних потреб споживача, критерiїв самореалiзацiї особистостi.

5. Стратегія прискорення економічного зростання посіла найважливіше місце в господарському житті на початку ХХІ ст. Для забезпечення зростання держава повинна не тільки усунути перешкоди на шляху довгострокового розвитку - сьогоднi на ключовий фактор розвитку економiки та соцiальних вiдносин перетворюються суб'єктивно спрямованi, але об'єктивнi за своєю природою процеси створення суспiльством, державою та її iнститутами (у вiдповiдностi до наявних повноважень та всерединi вiдповiдної країни) сприятливих умов для поширення iнновацiйних методiв органiзацiї вiдтворювальних систем, такої взаємодiї, самоорганiзацiї суб'єктiв господарювання, яка має своїм наслiдком позитивнi синергетичнi ефекти.

6. Типовими інструментами національної і регіональної політики в області нововведень є стимулювання зростання суспільного попиту на нововведення шляхом проведення активної закупівельної політики в державних організаціях (досвід США, ЄС); формування програмно-цільового механізму впливу на інноваційний розвиток через механізм держзамовлень (досвід США); програмно-цільовий вплив на інноваційний розвиток через систему індикативного планування при інтеграції зусиль великих державних дослідницьких організацій та корпорацій (досвід Японії, Південної Кореї); створення координаційних механізмів між різними національними, регіональними і субрегіональними інститутами, чия діяльність пов'язана з питаннями нововведень, в цілях розповсюдження технологій у партнерстві з якомога більшою кількістю підприємств, забезпечення узгодженого підходу до інноваційної політики (досвід ЄС); розробка правил та механізмів для розповсюдження результатів досліджень, що фінансуються з державних фондів, аналіз наявних регіональних і національних програм сприяння нововведенням (досвід США); створення юридичного і фінансового середовища, сприятливого для виникнення і розвитку компаній у сфері високих технологій (досвід ЄС); сприяння на регіональному, місцевому рівнях створенню таких структур, як технополіси, бізнес-інкубатори тощо, стимулювання і координація відповідних регіональних і місцевих ініціатив (досвід США, ЄС, Японії, Китаю); створення учбових курсів по управлінню підприємництвом і нововведеннями у вищих учбових закладах і бізнес-школах, зокрема з метою розповсюдження знань і технологій (досвід ЄС).

7. Хоча за умов глобалiзацiї зберiгають значення традицiйнi заходи регулювання, зокрема регулювання мiжнародної торгiвлi, iмпорту, якi вiдповiдають мiжнароднiй системi класифiкацiї ЮНКТАД: тарифнi заходи, заходи контролю митної вартостi, фiнансовi заходи, численнi нетарифнi регулятори, зокрема заходи лiцензування, заходи, якi спрямовуються на контроль за якiстю продукцiї, що ввозиться, заходи антимонопольного регулювання, заходи технiчного контролю тощо, значно ефективнiшими виявляються засоби стимулювання iнформацiйно мiсткого експортного виробництва.

На прогресивні соцiально-економiчнi змiни вирiшальний вплив здiйснюють механiзми реалiзацiї планiв та програм iндикативного, стимулюючого характеру, науково-технiчне регулювання. У тому числi має значення їх iнституцiйне та фiнансове забезпечення, органiзацiйно-iнституцiйне сприяння, налагодження роботи з органiзацiї їх виконання, забезпечення вiдповiдних мотивацiї та контролю.

8. Ключовими інструментами глобальної конкурентної боротьби на ринку інформаційних продуктів з боку комерційних структур є стимулювання інновацій в компаніях, а також відкритість до імміграції висококваліфікованих кадрів, оскільки підчас саме вони стають джерелами прогресивних технологій: ноу-хау, нових ідей. Крім того, за умов iнформацiйної економiки, початок якої хронологiчно можна пов'язувати iз початком п'ятого технологiчного укладу, а настання виражених форм - шостого укладу, вiдбувається дуже швидкий історичний перехiд вiд iснування та функцiонування вiдносно рoзрiзнених фiрм абo навiть вiдносно автономних «звичайних» кoрпoрацiй транснацioнального масштабу до нового кооперацiйного механiзму, змiстом якого постає єдина мережа як великих, так i дрiбних фiрм, акцiонерних товариств у сферi виробництва.

9. Зважаючи на мiжнародний досвiд формування програмно-цiльових пiдходiв розвитку iнновацiйних вiдтворювальних систем, реалiзацiї iнновацiйних та iнформацiйно мiстких проектiв, слід виробити алгоритм iнновацiйного розвитку суспiльства в умовах інформатизації. Це передбачає впровадження введення у використання ресурсiв, якi спрямованi на змiни у параметрах вiддачi тих ресурсiв, що є в нацiональному розпорядженні. Iнновацiйна стратегiя держави, для того, аби бути успiшною та привести, в кiнцевому пiдсумку, до реального покращення параметрiв мiжнародної конкурентоспроможностi української економiки, повинна мати комплексний та продуманий характер. В Українi необхiдно впроваджувати регулятивнi моделi, якi сприяють пiдвищенню питомої частки доданої вартостi в продукцiї, що виробляється, i передусiм збiльшенню в нiй iнформацiйної складової.

10. Значний потенціал інноваційного розвитку економіки України пов'язаний з використанням механізмів двосторонньої та багатосторонньої взаємодії в науково-технічній сфері з країнами ЄС; зокрема використання механізмів міжнародного кооперування у науково-технічній сфері може дозволити українській стороні активніше включитися в загальноєвропейську наукову і інноваційну кооперацію, у відповідності до концепції єдиного Європейського дослідницького простору, яка передбачає залучення до нього не тільки членів ЄС, а також держав, що підписали угоду про науково-технічну співпрацю з Євросоюзом.

11. Міжнародна технологічна кооперація, iнвестицiйнi псогсами з песеобладнання iснуючих виробництв у рамках СНД можуть сприяти розвитку інформаційних технологій, підвищити ефективність рішення різноманітних завдань з підтримки високотехнологічного бізнесу і інноваційного підприємництва. При цьому сфера міжнародного співробітництва має розглядатися через призму національних пріоритетів технологічного розвитку. Актуальним є використання сучасних технологій комунікації для визначення нових шляхів пошуку партнерів у сфері створення і реалізації технологічних розробок.

12. Важливим заходом сприяння інноваційному розвитку може постати створення державного банку інноваційного розвитку, що приведе до підвищення рівня заощаджень населення, яке самостійно не в змозі інвестувати свої заощадження в бізнес-проекти, а також допоможе забезпечити довгострокові депозитні вклади, завдяки інвестиційним ресурсам населення.

13. Важливим завданням є всебічний розвиток нацiональної інформаційної інфраструктури, зокрема телекомунікаційної, науково-освітянської тощо. Це є безальтернативним фактором швидкого, дружнього i рентабельного процесу iнформатизацiї, який потребує збереження, управлiння i швидкої обробки цифрової iнформацiї. Iснує й велика кiлькiсть конкретно-галузевих, iндивiдуальних технологiчних проектiв, якi могли б мати значення для iнформацiйного пiднесення нацiональної економiки. Локомотивними для України могли би постати нацiональний псоект з песеходу телебачення на цифсове віщання, псоект оновлення якомога бiльшої питомої частки вiтчизняного устаткування.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Калюсь О.О. Інформаційні тенденції економічного розвитку: міжнародний, національний та комерційний рівні / О.О.Калюсь // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. - 2008. - №2. - С. 154-160.

2. Калюсь О.О. Використання сучасних інформаційних технологій у практиці міжнародної конкурентної діяльності / О.О.Калюсь // Збірник наукових праць. Спецвипуск / Відп. ред. В.Є.Новицький. - К. : ІСЕМВ НАН України, 2008. - С. 43-50.

3. Калюсь О.О. Сучасні тенденції інтернаціоналізації як фактор формування системі пріоритетів глобальної конкурентної діяльності на сучасному етапі / О.О.Калюсь // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. журн. / Голов. ред. О.П.Степанов. - 2007. - №7. - С. 139-145.

4. Калюсь О.О. Інноваційні чинники розвитку економіки України: глобально-конкурентний аспект реалізації інформаційних стратегій / О.О.Калюсь // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. журн. / Голов. ред. О.П.Степанов. - 2008. - Спецвипуск. - С. 80-85.

5. Калюсь О.О. До проблеми iнституційного впливу на iнформацiйний розвиток / О.О.Калюсь // Зовнішня торгівля : міжнар. наук.-екон. журн. - 2009. - №1-2. - С. 110-113.

В інших виданнях:

6. Калюсь О.О. Інформаційні технології у практиці міжнародної конкурентної діяльності на макро- та мікроекономічному рівнях / О.О.Калюсь // Інвестиційно-інноваційні стратегії у військовому та цивільному секторах : зб. наук. пр. №3 / НДІ міжнародних відносин НАУ. - Київ, 2007. - C. 135-140.

7. Калюсь О. Інформаційні тенденції економічного розвитку: міжнародний, національний та комерційний рівні / О.О.Калюсь // Інституційні моделі розвитку відкритої економіки: проблеми теорії та практики : наук. конф. / НДІ Міжнародних відносин НАУ - К. : НАУ, 2007. - С. 30-35.

8. Калюсь О.О. Сучасні макроекономічні інструменти підвищення глобальної конкурентоспроможності / О.О.Калюсь // Інноваційний розвиток та інтеграційні процеси: питання системного взаємного зв'язку : наук. конф. / НДІ міжнародних відносин НАУ. - К. : НАУ, 2008. - С. 33-35.

9. Калюсь О.О. Інформаційні стратегії підвищення національної конкурентоспроможності України / О.О.Калюсь // Критерії міжнародної конкурентоспроможності в сучасній соціально-економічній моделі : наук. конф. / НДІ міжнародних відносин НАУ. - К. : НАУ, 2008. - С. 42-44.

10. Калюсь О.О. Iнформацiйна складова iнституцiйного та програмно-цiльового регулювання економiки України / О.О.Калюсь // Інноваційні пріоритети інституційного регулювання відкритої економіки: проблеми теорії та практики : наук. конф. / ФМД; НДІ міжнародних відносин НАУ. - К. : ФМД; ІМВ НАУ, 2008. - С. 45-48.

11. Калюсь О.О. Iнформацiйнi тенденцiї економiчного розвитку / О.О.Калюсь // Інноваційні механізми економічного розвитку: світовий досвід для України: наук. конф., 10 березня 2009 року. - К.: ФМД, ІСЕМВ НАН України, 2009. - С. 59-61.



АНОТАЦІЯ

Калюсь О.О. Інформаційні технології в системі інструментів глобальної конкуренції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - Київ, 2010. Дисертація присвячена дослідженню процесів інтернаціоналізації за умов становлення інформаційної економіки, інформаційних детермінант економічного розвитку на міжнародному, національному та комерційному рівнях, узагальненню процесів використання інформаційних технологій у практиці міжнародної конкурентної діяльності, формулюванню інформаційних стратегій підвищення національної конкурентоспроможності України. Досліджуються сучасні процеси інтернаціоналізації як фактор формування системі пріоритетів глобальної конкурентної діяльності в контексті міжнародних тенденцій розвитку науково-технічної сфери та формування інформаційного суспільства.

Показано, що на сучасному етапі актуалізуються практичнi пiдходи, конкретнi заходи та iнструменти стимулювання становлення iнформацiйної економiки та iнновацiйних методiв господарювання, якi дозволяють розв'язувати завдання iнновацiйного розвитку як засобу реалiзацiї iнтересiв, пов'язаних iз конкурентною дiяльнiстю у глобальному масштабi.

Обґрунтовуються інноваційні чинники розвитку економіки України в глобально-конкурентному аспекті, визначаються шляхи імплементації передового зарубіжного досвіду інформаційно-конкурентних стратегій, формулюються параметри інформаційної складової програмно-цільового регулювання економіки України.

Ключові слова: інформатизація, інформаційна економіка, глобалізація, інновації, міжнародні економічні відносини, інститути, економічне регулювання, структурна політика, конкуренція. 

АННОТАЦИЯ

Калюсь А.А. Информационные технологии в системе инструментов глобальной конкуренции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию процессов интернационализации в условиях становления информационной экономики, информационных детерминант экономического развития на международном, национальном и коммерческом уровнях, обобщению процессов использования информационных технологий в практике международной конкурентной деятельности, формулировке информационных стратегий повышения национальной конкурентоспособности Украины.

Исследуются современные процессы интернационализации как фактор формирования системы приоритетов глобальной конкурентной деятельности в контексте международных тенденций развития научно-технической сферы и формирования информационного общества. Показано, что происходит вытеснение информационными ценностями ценностей материальных, а результаты информационной деяльности являются предметом присвоения собственниками отчужденгого от человека информационного и финансового капитала.

Сетевая економика, как инструмент инновационной инфраструктуры, позволяет эффективно распространять технологическую информацию и производить поиск партнеров для реализации инновационных проектов, выступает в качестве фактора развития информационного общества.

Изучаются наднациональные институты влияния на информационное развитие, современные макроэкономические инструменты повышения глобальной конкурентоспособности, рыночно-предпринимательские инструменты внедрения информационных технологий в контексте интернационализации. Показано, что на современном этапе актуализируются практические подходы, конкретные мероприятия и инструменты стимулирования процессов становления информацоинной экономики и инновационных методов ведения хозяйства, которые позволяют решать задачу инновационного развития как средства реализации интересов, связанных с конкурентной деяльностью в глобальном масштабе.

Доказывается, что для обеспечения роста государство должно формировать благоприятные условия для распространения инновационных методов организации воспроизводственных систем, такого взаимодействия, самоорганизации субъектов ведения хозяйства, которая имеет своим следствием позитивные синергетические эффекты.

Обосновываются инновационные факторы развития экономики Украины в глобально-конкурентном аспекте, определяются пути имплементации передового зарубежного опыта информационно-конкурентных стратегий, формулируются параметры информационной составляющей программно-целевого регулирования экономики Украины.

Показывается потенциал инновационного развития экономики Украины, связанный с использованием двустороннего и многостороннего взаимодействия в научно-технической сфере со странами ЕС. Обосновано, что использование механизмов международного кооперирования в научно-технической сфере может позволить украинской стороне активнее включиться в общеевропейскую научную и инновационную кооперацию.

Показано, что международная технологическая кооперация, iнвестицiйнi псогсами из песеобладнання iснуючих производств в рамках СНГ могут содействовать развитию информационных технологий, повысить эффективность решения разнообразных задач по поддержке высокотехнологичного бизнеса и инновационного предпринимательства.

Доказано, что в Украине необходимо внедрять регулятивные модели, которые способствуют повышению удельной части добавленной стоимости в производимой продукции, и, прежде всего, повышению в ней iнформационной составляющей, в соответствии с международным опытом формирования программно-целевых подходов развития инновационных воспроизводственых систем, реализации инновационных и информационно емких проектов, современных алгоритмов инновационного развития общества в условиях информатизации.

Ключевые слова: информатизация, информационная экономика, глобализация, инновации, международные экономические отношения, институты, экономическое регулирование, структурная политика, конкуренция.



ANNOTATION