Інвестиційна привабливість сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Інвестиційна привабливість є інтегральною характеристикою окремих підприємств - об'єктів майбутнього інвестування - з позицій перспективності їх розвитку, розширення параметрів виробництва і збуту продукції, зміцнення позиції на ринку, ефективності використання активів та їх ліквідності, стану платоспроможності та фінансової стійкості, що в цілому може забезпечити відповідний рівень конкурентоспроможності суб'єкта господарювання. Тому одним із найважливіших завдань, які стоять перед кожним з них зокрема та перед економікою країни в цілому є підвищення рівня інвестиційної привабливості.

Особливої гостроти проблема підвищення інвестиційної привабливості набуває в сільському господарстві, яке значно відстало в технічному та технологічному розвитку, має низку особливостей, що зумовлюють необхідність прискорення інвестиційних процесів: незадовільний стан матеріально-технічної бази, її невідповідність рівню науково-технічного прогресу, нестабільність ринку агропродовольчої продукції, фінансові проблеми підприємств, низька рентабельність виробництва та окупність інвестицій. Більшість підприємств агропромислового комплексу залишаються економічно відсталими через низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, несформовану ринкову інфраструктуру, високі процентні ставки за кредити, недостатню державну підтримку сільськогосподарських виробників. Серйозним бар'єром для інвесторів, які бажають вкладати кошти в аграрний сектор, є недосконале вітчизняне законодавство.

В умовах удосконалення ринкових відносин, членства України в СОТ вирішення завдання підвищення інвестиційної привабливості набуває особливого значення, оскільки необхідно визначити, чи може конкретне сільськогосподарське підприємство розглядатися як об'єкт інвестиційних інтересів, які особливості обраного підприємства як об'єкта інвестування, які види інвестиційних ризиків можуть заважати процесу інвестування, яких видів інвестицій потребує конкретне підприємство і наскільки воно є привабливим для потенційного інвестора. Саме така актуальність і зумовила вибір теми, мету й завдання дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування, оцінка та розробка концептуальних основ і практичних рекомендацій щодо підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення мети у процесі дослідження вирішувались такі завдання:

- з'ясування теоретичної суті інвестиційної привабливості та особливостей її визначення для сільськогосподарських підприємств;

- розробка методологічних підходів щодо оцінки інвестиційної привабливості;

- проведення поглибленого аналізу діяльності аграрних підприємств з метою оцінки прибутковості, термінів повернення інвестованих коштів та мінімізації інвестиційних ризиків;

- здійснення оцінки зовнішніх і внутрішніх чинників інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств;

- формування та обґрунтування умов інвестиційної привабливості аграрних підприємств, розробка концептуальних основ її підвищення.

1. Теоретичні та методичні основи підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств

Подано обґрунтування необхідності інноваційно-інвестиційного розвитку сільськогосподарського виробництва, розглянуто сутність інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств, особливості та проблеми залучення інвестицій у сільськогосподарські підприємства, методологічні основи визначення інвестиційної привабливості та її дослідження.

Економіка України сьогодні як ніколи потребує великого надходження інвестиційних ресурсів. Вони потрібні для підтримання та підвищення існуючих темпів розвитку як народного господарства в цілому, так і окремих господарюючих суб'єктів, до яких належать і сільськогосподарські підприємства. Саме поняття “інвестиції” чітко визначене в українському законодавстві й охоплює всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Вільні інвестиційні кошти є обмеженими, а тому інвестори найчастіше схильні їх скеровувати лише в найефективніші і найперспективніші сфери господарювання. Їх розміщення тісно пов'язане з категорією “інвестиційна привабливість”. В економічній літературі немає однозначного трактування цього поняття, методів її визначення та шляхів підвищення. Здебільшого інвестиційну привабливість розглядають як сукупність суб'єктивних і об'єктивних причин, що сприяють процесу інвестування. Проте під інвестиційною привабливістю підприємств доцільніше було б розуміти очікувану економічну й соціальну ефективність інвестування, вплив залучених інвестицій на розвиток підприємства, що базується на узгодженні можливостей інвестора та підприємства-реципієнта для забезпечення досягнення цілей кожного з них: максимального прибутку за мінімального рівня ризику.

Доцільно розмежовувати інвестиційну привабливість регіону, галузі та окремого підприємства. Кожен із цих сегментів має окремий набір показників та різні підходи до їх визначення. Інвестиційна привабливість передусім визначається сприятливим інвестиційним кліматом у регіоні, галузі, а вже потім завершується визначенням інвестиційної привабливості об'єкта господарювання базового рівня - підприємства, де реалізуються конкретні проекти. Ситуація в галузі, регіоні чи державі в цілому є вирішальним чинником прийняття рішення стратегічним інвестором.

Як складова комплексної оцінки інвестиційної привабливості підприємства повинна враховуватися поточна стадія життєвого циклу підприємства. Адже відомо, що на певних стадіях життєвого циклу підприємство характеризується різними показниками динаміки розвитку та ефективності господарювання. Тому саме від етапу розвитку, на якому перебуває сільськогосподарське підприємство, значною мірою залежатимуть обсяг інвестицій, економічна й соціальна ефективність їх вкладення.

У самому понятті інвестиційної привабливості підприємства вже закладений процес необхідності залучення інвестицій. Однак інвестиції в даному випадку необхідно розглядати не тільки як вкладення коштів з метою отримання в майбутньому доходу, але одночасно і як спосіб залучення, розміщення та перерозподіл ресурсів на підприємстві.

Основні етапи процесу інвестування сільськогосподарського підприємства передбачають: вибір інвестиційної політики; безпосередньо процес інвестування сільськогосподарського підприємства; етап порівняння поточних показників з прогнозними. Під час реалізації інвестиційних проектів у сільськогосподарських підприємствах, крім економічної вигоди, варто враховувати додаткові ефекти у вигляді отримання таких позитивних результатів, як стабільність у забезпеченні сільськогосподарською продукцією, вихід на нові ринки, досягнення соціального ефекту, підвищення споживчих властивостей сільськогосподарської продукції, покращання екологічного стану в галузі та інші. Для оцінки інвестиційної ситуації недостатньо провести лише аналіз результатів соціально-економічного розвитку підприємства, серед яких найбільш вагомим є додатковий дохід від вкладення коштів, а й встановити ступінь ризику інвестора. Сільськогосподарським підприємствам крім загальнопоширених ризиків притаманні такі, як сезонність виробництва та неможливість прогнозування погодних чинників і впливів. Саме непередбачуваність погодних умов є однією з основних причин низької інвестиційної привабливості сільського господарства. Інвестиційна привабливість проектів визначається сукупністю багатьох показників. Для оцінки інвестиційної привабливості українських сільськогосподарських підприємств необхідно використовувати такі методики, які дозволяють врахувати нестабільність внутрішньої економічної ситуації в Україні. Більшість методів оцінки як інвестиційної привабливості, так і ефективності самих інвестицій на підприємстві зорієнтована на короткостроковий період, а більшість інвесторів, як відомо, цікавить вкладення коштів на довгостроковий період експлуатації об'єкта. Тому пропонується проводити оцінку інвестиційної привабливості за методом прогнозування й дисконтування грошових потоків, який базується на одному з основних принципів фінансової теорії: вартість активів дорівнює скоригованій поточній вартості грошових потоків. Застосування двох основних фінансових теорій - часової вартості грошей і взаємозв'язку рівня ризику з прибутковістю дає змогу визначити очікування інвестора як дисконтований вільний грошовий потік, що змінюється даним активом у майбутньому. Системність і комплексність дослідження інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств вимагають вивчення інвестиційної привабливості на загальнонаціональному, регіональному, галузевому рівнях з деталізацією цього процесу на рівні конкретного підприємства.

2. Економічна оцінка рівня інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств

Досліджено регіональні особливості інвестиційного клімату, визначено взаємозв'язок інвестиційного процесу з ефективністю господарювання в контексті інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств, проведено аналіз соціальної та економічної ефективності інвестицій сільськогосподарських підприємств, встановлено залежності між інвестиціями в основний капітал сільського господарства та фондоозброєністю праці в галузі, фондооснащеністю галузі, між динамікою зростання інвестицій в основний капітал та рентабельністю аграрного виробництва.

Протягом останніх років Україна демонструє регрес майже в усіх світових інвестиційних рейтингах, що пов'язано насамперед зі світовою фінансовою кризою, яка спричинила зниження кредитоспроможності багатьох країн світу. Вагому роль у зниженні кредитоспроможності економіки України відіграла незрозуміла та нечітка кредитна й фінансова політика держави.

З позитивної сторони характеризує привабливість сільського господарства Львівщини той факт, що протягом 2006?2008 років рентабельність виробництва продукції в аграрних підприємствах області була значно вищою, ніж загалом у державі. Варто відзначити суттєве збільшення потоку інвестицій в основний капітал сільського господарства області (табл. 1). Підприємства галузі помітно наростили обсяги виробництва продукції.

Одним із ключових чинників формування інвестиційної привабливості є рівень інтелектуального капіталу в сільському господарстві. Проведений аналіз показав тісну залежність результатів у діяльності сільськогосподарських підприємств та залучення інвестицій в сільське господарство від рівня забезпеченості їх керівниками і спеціалістами з вищою освітою, який розглядається нами як один з основних показників інтелектуального капіталу підприємства.

Таблиця 1. Залежність основних показників діяльності сільськогосподарських підприємств Львівської області від обсягів інвестицій в основний капітал

Оцінюючи інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств, слід звернути увагу на розмір площі сільськогосподарських угідь, які є в їх користуванні. Варто зазначити, що у Львівській області серед 225 господарств, які звітують за формою №50-сг, переважають господарства з площею сільськогосподарських угідь понад 1000 га. Аналіз впливу розміру землекористування на показники ефективності виробництва показав, що із зростанням площ обробітку підвищується середня врожайність усіх сільськогосподарських культур. Це спричинено більшими можливостями господарств щодо формування оптимальної структури посівів, застосування ефективної сівозміни та використання інтенсивних технологій.

Менш однозначними є результати дослідження впливу розміру землекористування на показники технологічної ефективності тваринництва, де не простежується чіткої залежності, оскільки на продуктивність тварин площа сільськогосподарських угідь не має вирішального впливу.

Результати аналізу впливу розміру землекористування на показники рентабельності сільськогосподарського виробництва як загалом, так і в розрізі основних галузей вказують, що найбільш ефективно працюють великі за розміром сільськогосподарських угідь господарства. Їм вдалось одержати позитивний рівень рентабельності у тваринництві, що не є характерним для цієї галузі, яка в більшості підприємств України є збитковою. Середні й малі за розміром землекористування господарства через брак власних коштів функціонують менш ефективно, відповідно є менш інвестиційно привабливими.

Отже, забезпеченість землею зараховуємо до основних чинників інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Менш однозначними є результати дослідження впливу розміру землекористування на показники технологічної ефективності тваринництва, де не прослідковується чітка тенденція, оскільки на продуктивність тварин площа сільськогосподарських угідь не має вирішального впливу.

Загалом кількість прибуткових сільськогосподарських підприємств у 2008 році збільшилась порівняно з 2007 роком на 24 одиниці, а кількість збиткових підприємств збільшилась на 7 одиниць відповідно. Сума одержаного прибутку у 2008 році була на 137999 тис. грн більшою порівняно з 2007 роком. Сума прибутків одного сільськогосподарського підприємства у 2007 році в середньому складає 2332,1 тис. грн, а вже у 2008 році -3169,1 тис. грн, що майже в 1,4 раза більше. Що ж до збиткових підприємств, то із збільшенням їх кількості у 2008 році збільшилась і сума збитків на 86098,1 тис. грн порівняно з попереднім роком і в 2008 році сума збитку на одне підприємство вже складає 931,4 тис. грн і перевищує цю суму у 2007 році майже в чотири рази.

Аналіз оцінки інвестиційної привабливості окремих господарств, що здійснювався з використанням Методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затвердженої наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, дозволив зробити висновок, що перспективи розвитку окремих сільськогосподарських формувань безпосередньо залежать від ефективності господарювання, результатом чого є покращання фінансових результатів та інтенсивності інвестиційних процесів. За допомогою цієї методики проведено аналіз 18 господарств у 3 районах області, що дозволило зробити рейтинг цих аграрних формувань. Встановлено, що найвищу інвестиційну привабливість мають підприємства, які характеризуються високим рівнем платоспроможності та фінансової стійкості. Це дозволяє їм активно здійснювати капітальне інвестування, а з тим і підвищувати показники ефективності функціонування. Важливу роль відіграють і показники ділової активності та ліквідності. Таким чином, лише ефективне господарювання в поєднанні з виваженою кредитно-фінансовою політикою може забезпечити інвестиційну привабливість сільськогоподарських підприємств. Інша справа, що господарства із стабільним розвитком потребують не стільки інвесторів-учасників, скільки інвесторів-кредиторів, а тим, хто хоче брати безпосередню участь в аграрному виробництві на території області, простіше вкладати кошти там, де немає ефективно функціонуючих агроформувань. Групування районів Львівської області за обсягом інвестицій в основний капітал сільського господарства з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь та визначення впливу цього чинника на обсяг виробленої валової продукції показали, що з підвищенням рівня інвестування зростають технологічна ефективність та продуктивність праці в аграрних підприємствах (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив обсягу інвестицій в основний капітал сільського господарства на показники ефективності виробництва в сільськогосподарських підприємствах Львівської області, 2008 р.

*господарства, які звітують за формою №50-сг.

Інвестиційний процес у сільському господарстві Львівщини приносить також значний соціальний ефект. Так, зі зростанням обсягу інвестицій у розрахунку на 1 га з першої до третьої групи, зростає середня заробітна плата працівників аграрної галузі майже в 1,6 раза, при цьому рівень безробіття в сільській місцевості зменшується. Проте треба зазначити, що інвестиційні ресурси нерівномірно надходять до різних районів області, при тому у двох районах (Сколівському і Турківському) взагалі немає сільськогосподарських підприємств, тому інвестиції в основний капітал тут не здійснюють.

Протягом останніх років не було чіткої спрямованості інвестиційних коштів в якусь одну галузь сільського господарства. Так, у 2002?2006 роках спостерігалась тенденція нарощування потенціалу галузі тваринництва, зокрема птахівництва, у Пустомитівському, Самбірському, Дрогобицькому та Кам'янка-Бузькому районах, свинарства у Пустомитівському, Сокальському, Буському та Стрийському районах. У цей період індекси зростання валової продукції тваринництва були більшими, ніж аналогічні індекси в галузі рослинництва.

У галузі рослинництва спостерігалася активізація інвестиційної діяльності у 2005?2008 роках. Виділяються інвестиційні проекти, пов'язані з вирощуванням озимого ріпаку на біопаливо в Золочівському, Городоцькому та Буському районах. Ефективними виявилися проекти, пов'язані з інтенсифікацією вирощування зернових у Городоцькому та Пустомитівському районах, картоплі у Кам'янка-Бузькому, Пустомитівському та Сокальському районах, овочів у Стрийському, Сокальському, Кам'янка-Бузькому та Жидачівському районах Львівської області. Завдяки їх реалізації помітно збільшилося виробництво валової продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах регіону.

Встановлено, що основними внутрішніми чинниками формування економічної ефективності інвестиційного процесу в сільському господарстві є фондоозброєність та фондооснащеність підприємств, продуктивність виробництва та рівень рентабельності.

3. Вдосконалення та управління інвестиційною привабливістю сільськогосподарських підприємств

Обґрунтовано створення передумов інвестиційної привабливості, розкрито організаційно-економічний механізм формування інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств, запропоновано шляхи державного забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки.

Процес інвестування може бути здійснений за умови узгодження інтересів інвестора і сільськогосподарського підприємства (рис.1). Інвестори здебільшого практикують вкладення короткострокових чи середньострокових інвестицій, тоді як підприємствам потрібна довгострокова співпраця, постійні капітальні інвестиції у виробництво. Відомо, що для інвестора найбажанішою є економічна вигода, тоді як прибутком для сільськогосподарських підприємств може бути і соціальний ефект: підтримка сільського населення, його працевлаштування, покращання добробуту на селі.

Ще одним каменем спотикання є земля. Для більшості інвесторів вона є чи не основним чинником інвестиційної привабливості. Але бачення цієї привабливості у різних сторін також різне. Для інвестора вона є основним чинником збагачення за мінімальних затрат. Метою сільськогосподарського підприємства щодо землі як чинника інвестиційної привабливості є не тільки збагачення від неї, а й збагачення її самої. Немалу роль у розвитку конфліктної ситуації відіграють і зовнішні чинники. Ці чинники у більшості випадків тільки сприяють розвитку конфліктної ситуації, а не згладжують її.

Україна має привабливий інвестиційний клімат за рахунок сприятливих соціальних, економічних та географічних характеристик. Основною умовою інвестиційної привабливості країни є наявність фізичних, людських, природних і науково-технічних чинників. Виняткове значення має чинник високої концентрації виробництва у формі великих сільськогосподарських підприємств. Зазначені чинники присутні і в аграрному секторі Львівської області.

У роботі розглянуто три підходи до визначення рівня інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств окремих районів Львівської області за допомогою ранжування. Вони базуються на визначенні інвестиційної привабливості за фінансовими показниками, розмірами землекористування та обсягом зовнішніх і внутрішніх інвестицій у сільськогосподарські підприємства. Дані цього аналізу об'єднані в загальний рейтинг районів за інтегральним показником (табл. 3).

Аналіз показав, що найкращий мікроклімат для вкладання інвестицій у сільськогосподарські підприємства області створений у Буському, Пустомитівському, Золочівському, Жидачівському, Сокальському та Радехівському районах.

Таблиця 3. Загальний рейтинг районів Львівської області за рівнем привабливості сільськогосподарських підприємств

Нами розроблено математичну модель оцінки інвестиційної привабливості сільськогосподарського підприємства стосовно конкретних інвестиційних проектів, яка базується на основі дисконтованих грошових потоків, виходячи з структури формування затрат на галузь рослинництва. Ця модель стосується конкретного сільськогосподарського підприємства Буського району і враховує такі фактори:

- стратегічні показники розвитку діяльності підприємства;

- основні ризики;

- прогнозований рух грошових коштів.

Метою моделі є отримання об'єктивної оцінки вартості інвестиційного капіталу, в основу розрахунку якої покладено механізм оцінки потенційних доходів та видатків підприємства, руху грошових коштів, дисконтованих грошових потоків, пов'язаних зі специфічними ризиками, та отримання об'єктивної оцінки вартості інвестиційного капіталу, його обсягу з перспективою розвитку на п'ять років.

Державне забезпечення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств пов'язане з регулюванням і підтримкою сільськогосподарського виробництва. Для підвищення рівня їх інвестиційної привабливості необхідні:

- сприяння збільшенню доходів сільськогосподарських товаровиробників;

- формування ефективної аграрної структурної і торгової політики;

- захист інтересів вітчизняних товаровиробників;

- забезпечення охорони та підвищення родючості ґрунтів, захисту довкілля;

- розвиток соціальної сфери села, поліпшення умов життя на селі;

- забезпечення подальшої трансформації і реструктуризації сільськогосподарського виробництва.

Висновки

інвестиційний економічний прибутковість

1. Відродження інвестиційної активності в галузі сільського господарства дає поштовх для економічного розвитку регіонів країни, галузей, окремих підприємств, що потребують негайної й радикальної модернізації та оновлення. Саме до таких належать сільськогосподарські підприємства. У цій галузі попит на інвестиції значно перевищує їх пропозицію. Забезпечення стабільного розвитку інвестиційного процесу в сільськогосподарських підприємствах неможливе на основі використання застарілої техніки й технологій, за недосконалої організації виробництва й важких умов праці. Цей процес може розвиватися лише за умови інноваційного його наповнення, що забезпечить підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств.

2. Вкладаючи кошти у сільськогосподарське підприємство, інвестор оцінює інвестиційний клімат у галузі, інвестиційну ситуацію на підприємстві та його інвестиційну привабливість. Сам процес інвестування сільськогосподарських підприємств складається з трьох етапів: вибір інвестиційної політики; безпосередньо процес інвестування сільськогосподарського підприємства; етап порівняння поточних показників із прогнозними.

3. Найважливішими характеристиками та чинниками, що зумовлюють інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств, є: географічне положення підприємства; наявність дорожньої мережі та наближеність підприємства до транспортних комунікацій; розміри землекористування; розвиток виробничої та соціальної інфраструктур; демографічна ситуація в регіоні; види продукції, що випускаються, їх обсяг, конкурентоспроможність та можливості диверсифікації діяльності; попит на внутрішньому ринку й експортні можливості; доступність сировини і матеріалів; кооперація з іншими підприємствами; виробничі потужності підприємства; характер технологій та наявність сучасного устаткування; екологічна безпека виробництва; місце підприємства в галузі та належна йому частка ринку; якісний і кількісний стан персоналу; система управління та його структура; рівень заробітної плати; форма власності тощо.

4. Високий рівень інвестиційної привабливості Львівської області був забезпечений такими чинниками: великою місткістю потенційного ринку; стратегічно вигідним розташуванням; розвинутою комунікаційною і транспортною інфраструктурою; розвинутою промисловістю, а також близькістю до Євросоюзу.

5. Доведено, що оцінку галузевої привабливості інвестори часто здійснюють на основі конкурентоспроможності галузі, яка характеризується збільшеннями темпів росту рентабельності виробництва, нарощуванням виробничих потужностей, збільшенням фондооснащеності та фондоозброєності праці в підприємствах, що дозволяє прийняти рішення стосовно доцільності вкладення інвестицій в аграрні підприємства. Аналіз основних економічних показників, які характеризують галузь, показав зростання обсягу виробництва валової продукції сільського господарства в аграрних підприємствах, помітне підвищення рентабельності виробництва, суттєве збільшення потоку інвестицій в основний капітал сільського господарства. Встановлено пряму залежність фінансових результатів від інтенсивності інвестиційних процесів в окремих сільськогосподарських підприємствах.

6. Інвестиційний процес у сільському господарстві Львівщини забезпечує значний соціальний ефект. Так, зі зростанням обсягу інвестицій зростає середня заробітна плата працівників аграрної галузі, зменшується рівень безробіття в сільській місцевості. Варто відзначити взаємозв'язок між інвестиціями в основний капітал сільського господарства та фондоозброєністю праці й фондооснащеністю галузі. Приріст інвестицій позитивно впливає на динаміку виробництва валової продукції сільського господарства в цілому й у розрізі окремих його галузей. Аналізуючи економічну ефективність інвестицій в сільське господарство, слід зазначити, що в районах, де стабільно відбувається інвестиційний процес, господарства демонструють позитивні фінансові результати діяльності.

7. Встановлено тісний зв'язок між рівнем землезабезпеченості районів області, фінансовими показниками та сумою зовнішніх і внутрішніх інвестицій. Визначивши за допомогою цих показників загальний рейтинг інвестиційної привабливості, ми отримали такі результати: райони області, сільськогосподарські підприємства в яких характеризуються найбільшими розмірами землекористування, мають найкращі показники господарювання і надходження внутрішніх і зовнішніх інвестицій, займають найвищі місця в загальному рейтингу інвестиційної привабливості. Тобто ми визначили райони області з найсприятливішим мікрокліматом для вкладання інвестицій.

8. Організаційно-економічний механізм інвестиційної привабливості слід розрізняти за такими рівнями: держави, регіону, галузі й у кінцевому результаті самого підприємства. Кожен із цих рівнів має свої чинники інвестиційної привабливості й організаційно-економічний механізм їх підвищення. Усі вони пов'язані між собою: позитивні характеристики на рівні держави позитивно позначаються як на галузі, так і на самому підприємстві, і навпаки.

9. Пропонується рівень інвестиційної привабливості сільськогосподарського підприємства стосовно конкретних інвестиційних проектів визначати за допомогою математичної моделі, в основу розрахунку якої покладено механізм оцінки потенційних доходів та видатків підприємства, руху грошових коштів та дисконтованих грошових потоків.

10. Державне забезпечення сприятливого інвестиційного клімату повинно базуватись на таких умовах: формуванні ефективної аграрної структурної і торгової політики; захисті інтересів вітчизняних товаровиробників сільськогосподарської продукції; забезпеченні захисту довкілля та вдосконалення екологічних норм виробництва сільськогосподарської продукції; розвитку соціальної сфери села, поліпшенні умов життя сільського населення, його працевлаштування та навчання, зниженні рівня сільської міграції; удосконаленні земельних відносин тощо.

Література

1. Вовк М.В. Методика визначення основних показників ефективності та ризиків інвестиційної привабливості підприємств / М.В. Вовк // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. - 2007. ? № 14(1).? С. 139-144.

2. Вовк М.В. Значення людського фактора у формуванні інвестиційної привабливості підприємств / М.В. Вовк // Вісник Львівського державного аграрного університету: економіка АПК. - 2008. ? № 15. - С. 125-131.

3. Вовк М.В. Організаційно-економічний механізм формування інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств / М.В. Вовк // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. - 2009 р.? № 12. - С. 135-139.? Серія “Економіка АПК і природокористування”.

4. Вовк М.В. Підвищення інвестиційної привабливості регіону як результат ефективного управління агропромисловим виробництвом / М.В. Вовк, І.Б. Франчук, О.П. Токарчук // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. - 2010. - Т. 12, № 1 (43). - С. 584-589.

5. Вовк М.В. Сучасні проблеми залучення інвестицій в аграрний сектор економіки / М.В. Вовк, І.Б. Франчук // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - Мелітополь : ТДАТУ, 2010.? Т. 11. ? С. 489-492.

6. Вовк М.В. Ефективність використання земель в умовах реальних інвестицій / М.В. Вовк // Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 19-21 вер. 2007 р. - Львів : ЛДАУ, 2007. - С. 116-120.

Размещено на Allbest.ru