Механізм збереження трудового потенціалу села

Розділ 5. Обґрунтування складових механізму збереження трудового потенціалу села. У розділі здійснено моделювання та прогнозування збереження трудового потенціалу села на коротко- та середньострокову перспективу, запропоновано напрямки інвестиційно-інноваційної діяльності держави щодо ефективного розвитку галузі сільського господарства і збереження трудового потенціалу села, визначено напрямки забезпечення ефективної зайнятості сільського населення, окреслено шляхи подолання бідності й підвищення якості життя сільського населення.

Концептуальні підходи до формування і збереження трудового потенціалу села дозволили побудувати математичну модель цього процесу:

T = T(D, P, I, E, S), (1)

де стан трудового потенціалу Т визначається п'ятьма ендогенними змінними: D - демографічним потенціалом, P - психофізіологічним потенціалом, I - інтелектуальним потенціалом, E - економічними чинниками, S - соціальними чинниками.

Модель (1) не є дзеркальним відображенням реальної дійсності, проте вона враховує найбільш істотні, характерні тенденції, що визначають процес формування трудового потенціалу села. Процес його збереження буде ґрунтуватися на методах прямого державного втручання, а також опосередкованого економічного регулювання, виходячи при цьому з правових і нормативних актів з питань охорони здоров'я сільського населення, освіти, забезпечення добробуту та якості життя.

Визначено, що для формування механізму збереження трудового потенціалу села потрібно забезпечити науково обґрунтоване передбачення можливого стану економіки і соціальної сфери країни та її регіонів у майбутньому, тобто здійснити державне прогнозування. Прогнозні оцінки демографічного потенціалу в українських селах показали, що тенденції зростання народжуваності будуть зберігатися до 2010 р. за рахунок збільшення числа жінок 1975-1985 р.н., але далі очікується падіння народжуваності, критичний стан якої настане після 2020 р. Для забезпечення демографічної стійкості досягнутих позитивних тенденцій народжуваності в країні потрібно створити умови для подальшого демографічного зростання. Демографічна політика держави повинна бути спрямована на покращення якості життя селян, що призведе до збільшення тривалості життя та скорочення смертності дітей та осіб працездатного віку.

Реалістична гіпотеза прогнозування смертності сільського населення передбачає збереження тенденцій високої смертності селян до 2012 р. і поступове зниження цих тенденцій впродовж наступних років. Обґрунтовано, що призупинити зростаючу смертність селян можливо лише шляхом реалізації комплексу заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я людей, формування нових цінностей та орієнтацій суспільства й держави щодо підвищення якості життя українців, сприяння раціональному харчуванню; залучення громадян України до регулярних занять фізичною культурою та спортом; зменшення травматизму, тютюнокуріння та негативних наслідків вживання алкоголю.

Стійкий характер тенденцій зменшення населення протягом тривалого періоду, значне переважання груп осіб похилого віку, скорочення питомої ваги жінок фертильного віку, збереження тенденцій зростання смертності селян зумовлює збереження негативних процесів на перспективу. Так, у 2012 р. чисельність сільського населення скоротиться до 13878,4 тис. осіб і 14196,4 тис. осіб (песимістичний і реалістичний варіанти), у 2015 р. - до 13372,9 тис. осіб і 13754,8 тис. осіб, у 2020 р. - до 12530,4 тис. осіб і 13018,8 тис. осіб відповідно. Всі варіанти прогнозів свідчать про неухильне скорочення чисельності сільського населення в усіх регіонах країни, однак за оптимістичними прогнозами темпи скорочення населення з 2012 р. уповільняться у Причорноморському, Донецькому, Північно-Східному та Придніпровському районах.

Здійснені у дисертаційні роботі прогнозні розрахунки чисельності трудових ресурсів села показали, що на 2012 р. прогнозується скорочення до 7226,8 тис. осіб, на 2015 р. - 7135,2 тис. осіб, на 2020 р. - 7004,3 тис. осіб, що становитиме 88,2%, 87,1%, 85,5% від аналогічного показника за 2007 р.

Реалізація ефективної демографічної політики держави щодо збереження трудового потенціалу села неможлива без стабільного економічного розвитку країни, розбудови конкурентоспроможної сільськогосподарської галузі та сільських територій на інноваційній основі.

У роботі встановлено, що, незважаючи на підтримку інноваційної діяльності з боку держави, розвиток сільського господарства, мисливства, лісового господарства в Україні відбувається без істотного використання результатів наукових досліджень. Значне скорочення витрат на розвиток аграрної науки, старіння наукових кадрів, граничний знос основних засобів не сприяють розвитку галузі на інноваційній основі. Інноваційні процеси в галузі носять переважно екстенсивний характер, що не дає підтримувати конкурентоспроможність виробника тривалий період. Особливо незадовільний стан і звужене відтворення основних засобів спостерігається у галузі тваринництва. Доведено, що здійснювана інвестиційна політика у сільському господарстві є неефективною, тому що не забезпечує розширення сільськогосподарського виробництва, а у структурі інвестицій відсутня інноваційна складова. Збільшення зайнятого населення у галузі відбувається значно повільнішими темпами, ніж освоєння інвестицій.

Результатами дослідження визначено, що основою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є розвиток інфраструктури аграрного ринку, зростання технологічного рівня аграрного виробництва, впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих інтенсивних технологій. У роботі доведено, що модернізація матеріально-технічної бази сільського господарства повинна ґрунтуватися на власних науково-технічних досягненнях за рахунок розвитку підприємств вітчизняного машинобудування, що передбачає технічне переоснащення галузі до сучасного рівня, впровадження у виробництво результатів кращого досвіду, підвищення рівня мотивації праці, поліпшення організації та управління підприємствами, більш досконалої координації з боку держави аспектів перетворювань. Показано, що кошти вітчизняних та іноземних інвесторів повинні бути направлені на ресурсне оновлення галузі на основі застосування сучасних організаційних та техніко-технологічних схем. Залучення іноземних інвестицій в аграрну галузь повинно супроводжуватись контролем з боку держави за їх використанням. Не потрібно намагатися нарощувати обсяги іноземних інвестицій, оскільки державна інвестиційна політика повинна бути, насамперед, спрямована на зростання внутрішнього капіталу країни. ринок село аграрний трудовий потенціал

У дисертаційній роботі доведено, що перспективним напрямом відтворення і розвитку ресурсного потенціалу аграрної галузі є організація обслуговуючих кооперативів, які б функціонували на основі комерційного розрахунку. Ефективна державна підтримка кооперативного руху в аграрній галузі допоможе обмежити число посередників між виробниками і кінцевими споживачами сільськогосподарської продукції, знизить вартість послуг з її транспортування, заготівлі, зберігання, первинної переробки, пакування та реалізації; налагодити взаємовигідні партнерські відносини між учасниками аграрних ринків, підвищити зайнятість сільського населення.

Обґрунтовано, що розвиток сільського господарства на інноваційній основі потребує удосконалення системи освіти і підготовки кадрів, відновлення інтеграції науки і виробництва. З метою використання нереалізованих резервів наукового потенціалу вищих навчальних закладів аграрного профілю запропоновано відновити державне фінансування наукової, науково-технічної діяльності, дослідно-конструкторських робіт, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Підтримка з боку держави і органів місцевої влади процесу впровадження розроблених науковцями проектів, технологій, рекомендацій у виробничий процес стимулюватиме подальшу творчу діяльність вчених-аграріїв, сприятиме збереженню науково-технічного потенціалу аграрної освіти. Оцінювати інвестиційні проекти потрібно за тим вкладом, який вони здійснюють на збільшення зайнятості населення і скорочення безробіття на селі.

У дисертаційній роботі доведено, що основним пріоритетом держави щодо збереження трудового потенціалу села повинна стати політика ефективної зайнятості сільського населення, яка забезпечуватиме регулювання рівня, структури й умов зайнятості селян, повернення їх до продуктивної праці, скорочення терміну перебування безробітних на обліку, прискорення їхнього працевлаштування шляхом підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.

Обґрунтовано, що значний трудовий потенціал, який сформований в українських селах, можна ефективно використати у сільському господарстві і на об'єктах соціальної інфраструктури. У роботі на підставі розрахунків ресурсної урожайності на 2010 р. і 2015 р. доведено, що за рахунок зростання урожайності та збільшення посівних площ можна очікувати збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, яке дозволить забезпечити роботою тільки в основних галузях рослинництва і тваринництва до 1974,4 тис. осіб (2010 р.) і 2083,3 тис. осіб (у 2015 р.) (табл. 2).

Таблиця 2

Валове виробництво продукції рослинництва на 2010 р. і 2015 p.

Розвиток сільськогосподарського виробництва, підвищення його конкурентоспроможності сприятиме розвитку сільських територій, розбудові їх соціальної інфраструктури. Будівництво доріг, забезпечення електро- та водопостачання, відродження діяльності будинків побуту, культурних закладів сприятиме зростанню несільськогосподарської зайнятості селян. Поширення підприємницької ініціативи селян у несільськогосподарській сфері потребує дієвої державної політики, направленої на спрощення процедури реєстрації власного бізнесу, надання пільгових кредитів для його створення та розвитку тощо.

Запропоновано посилити функції органів місцевого самоврядування правом вільно розпоряджатись наявними коштами, переданими до місцевих бюджетів на розвиток підприємницької діяльності, з урахуванням регіональних особливостей. Розширення повноважень органів місцевого самоврядування сприятиме їх фінансовій незалежності, свободі у прийнятті рішень і забезпечить здійснення контролю за витрачанням коштів.

За результатами виконаного дослідження обґрунтовано, що в умовах скорочення державних бюджетних коштів на соціальні витрати і зменшення кількості безкоштовно наданих державою соціальних гарантій все більшого значення і підтримки повинні набувати недержавні джерела фінансування, насамперед, підприємства, установи, організації, працівники. Розвитку підприємницького хисту і здібностей у селян повинні сприяти заклади освіти та професійної підготовки шляхом запровадження безперервної освіти. Потрібні нові освітні стандарти, які б формували у кожної молодої людини потребу у знаннях, і забезпечення закладів освіти сучасною комп'ютерною технікою та інформаційними технологіями.

У процесі дослідження встановлено, що ефективний розвиток аграрного виробництва створює передумови для вирішення соціальних проблем у сільській місцевості. Посилена ж увага з боку держави до вирішення проблем розвитку сільських територій, розбудови їх соціальної інфраструктури сприятиме пом'якшенню наслідків і запобіганню відтоку працездатного та найбільш освіченого сільського населення, насамперед, молоді, збереженню трудового потенціалу села.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Механізм збереження трудового потенціалу села та його складові

Запропоновано, що під механізмом збереження трудового потенціалу села необхідно розуміти складну систему, що об'єднає сукупність правових норм, методів, важелів, інституцій державного, приватного і громадського впливу на трудовий потенціал села з метою призупинення його втрат (рис. 3).

У роботі доведено, що як важливий елемент механізму збереження трудового потенціалу села загальнодержавна цільова соціальна програма збереження і розвитку трудового потенціалу повинна бути розширена (доповнена) програмою збереження і примноження трудового потенціалу села (рис. 4).

Рис. 4. Концептуальні основи комплексної цільової соціальної програми збереження і примноження трудового потенціалу села

Така програма дозволить не лише систематизувати і скоординувати соціальні заходи, а й сконцентрувати усі наявні фінансово-економічні ресурси не тільки на збереження, а й примноження трудового потенціалу села. Програма повинна об'єднати комплекси заходів забезпечення розвитку усіх складових цього процесу, а, саме: поліпшення і підвищення демографічного, психофізіологічного, інтелектуального потенціалів сільського населення, подолання бідності, підвищення добробуту селян, поліпшення якості їх життя.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено важливу наукову проблему збереження трудового потенціалу села на основі удосконалення відповідного механізму, досягнутого шляхом узагальнення теоретико-методологічних та розробки методичних засад формування, відтворення і використання сільського населення, спрямованих на забезпечення умов соціалізації ринкових відносин. Результати виконаного дослідження дозволять зробити низку висновків теоретичного, прикладного та методичного змісту, серед яких основними можна вважати наступні.

Визначено, що формування трудового потенціалу села може здійснюватись на рівні людини, колективу, галузі, сільської території під впливом не тільки кількісних, але й якісних чинників, серед яких домінуючими визначено демографічні, економічні, соціальні, психофізіологічні, інтелектуальні. Сформований сьогодні трудовий потенціал села характеризується резервом нереалізованих можливостей, що зумовлені розбіжністю потенційно сформованих якостей працівників з потребами виробництва в умовах їх практичного застосування.

Доведено, що прорахунки в проведенні аграрних реформ призвели до деформації і поступової втрати трудового потенціалу села, основу якого становить трудовий потенціал сільськогосподарського виробництва. Відтворення трудового потенціалу села можливе за умови підвищення його інтелектуального і психофізіологічного потенціалів, а також ефективної політики держави та приватного капіталу для розбудови конкурентоспроможної сільськогосподарської галузі.

Виявлено, що збереження трудового потенціалу у значній мірі залежить від виваженої і скоординованої політики держави, направленої на стабілізацію рівня зайнятості, підвищення її гнучкості та продуктивності. Саме продуктивна зайнятість, яка забезпечує граничну продуктивність споживання трудових ресурсів і ефективне використання людських ресурсів села сільськогосподарськими і несільськогосподарськими підприємствами, може призупинити скорочення трудового потенціалу села.

Обґрунтовано потребу у формуванні нової теоретичної і методологічної концепції збереження трудового потенціалу села, яка б врахувала історичні, демографічні, соціальні, економічні, національні та регіональні особливості розвитку української держави і дозволила, тим самим, з найбільшою повнотою використати резерви національного виробництва в умовах ринкових відносин.

Встановлено, що головною умовою відродження і розвитку сільського господарства, збереження його трудового потенціалу повинно стати створення необхідних економічних, організаційних і соціальних умов діяльності таких господарських структур, котрі забезпечать селян роботою і сприятимуть розвитку сільських територій. Саме сільськогосподарська кооперація як добровільне господарське об'єднання вільних, суверенних і рівноправних громадян - володарів майнових паїв, є тією формою господарювання, яка здатна забезпечити високомеханізоване, науково забезпечене, ефективне сільськогосподарське виробництво, підтримку діяльності закладів освіти, охорони здоров'я, культури, транспорту й зв'язку, надання послуг населенню на сільських територіях і забезпечення селян роботою.

Обґрунтовано, що тільки розвиток агропромислового комплексу може зупинити процеси деформації і втрати трудового потенціалу села, розпаду сільської поселенської мережі. Дієвий механізм розбудови конкурентоспроможного сільського господарства, спрямований, насамперед, на розвиток галузі тваринництва, відмову від імпорту м'ясо-молочної та зернової продукції, ефективну підтримку вітчизняного товаровиробника сільськогосподарської продукції дозволить врахувати особливості історичного розвитку сільських територій.

Виявлено, що на оцінку демографічних чинників відтворення сільського населення найбільшою мірою впливають структурно-динамічні зрушення, а саме, швидке його старіння, звужене відтворення, міграційні процеси, масштабне безробіття тощо. Подолання негативних тенденцій стає можливим шляхом впровадження такої державної політики, яка б включала поряд з економічними заходами, спрямованими на розвиток сільських територій, ще й соціально-духовні, направлені на підвищення ролі інституту сім'ї, сімейного способу життя, статусу дитини у суспільстві тощо.

Встановлено, що призупинити катастрофічні процеси скорочення трудового потенціалу села можна шляхом державної підтримки сільської медицини зі зміною її напрямку - від лікування хвороб до охорони здоров'я населення, зростання народжуваності, підвищення суспільного статусу сім'ї, її ролі у вихованні дитини. Запропоновано організаційно-економічні й правові механізми розвитку соціально-трудових відносин з метою урегулювання міграційних процесів та збереження трудового потенціалу села. У результаті дослідження доведено, що збереження трудового потенціалу села, поліпшення його якості потребує радикальних заходів щодо реформування галузі освіти. Запропоновано модернізацію освіти здійснювати шляхом відродження національної освіти, підготовки і формування творчих особистостей, забезпечення пріоритетів розвитку людини. Визначено, що поряд з провідним становищем держави у галузі освіти і культури необхідно формувати альтернативні заклади із залученням приватного капіталу.

Доведено, що політика збереження трудового потенціалу села повинна базуватись на врахуванні тенденцій зближення регіонів країни за характером зайнятості населення і використання трудового потенціалу. Встановлено, що у традиційно аграрних економічних районах, таких як Карпатський, Причорноморський, Подільський, Південно-Східний, при збереженні загальних тенденцій підвищення економічної активності і зниження безробіття, спостерігається різке скорочення трудового потенціалу сільськогосподарського виробництва і села в цілому. Забезпечити збереження трудового потенціалу регіонів можна шляхом виваженої державної політики, направленої на розробку для кожного регіону стратегій відтворення і використання трудового потенціалу села з урахуванням особливостей накопиченого демографічного, інтелектуального потенціалу, економічних потужностей, рівня розвитку сільських територій.

У ході дослідження виявлено збільшення зайнятих у неформальному секторі (переважно перед- і пенсійного віку), зростання вимушеної неповної зайнятості найбільш кваліфікованих працівників, високий рівень освіти сільських безробітних, що вимагає спрямувати державну політику на стимулювання зайнятості як у сільськогосподарському виробництві, так і у несільськогосподарському секторі та законодавчо закріпити необхідність створення державної установи, яка б відповідала за здійснення політики розвитку сільських територій.

Доведено, що реформування аграрного сектору економіки країни мало як позитивні, так і негативні наслідки для трудового потенціалу села. З одного боку, селяни отримали землю, засоби виробництва у приватну власність. З іншого боку, трансформація форм власності і поява нових форм господарювання призвели до скорочення зайнятих в аграрному виробництві та появи сільського безробіття. Сучасний рівень економічної зайнятості населення за освітою в аграрному секторі економіки найнижчий серед усіх видів економічної діяльності. Тому одним із провідних напрямів виходу країни з аграрної кризи стає ефективне використання трудового потенціалу села, залучення висококваліфікованих кадрів на підприємства з одночасним забезпеченням соціальних потреб працівників та стимулів до освоєння нових професій і спеціальностей, підвищення своєї кваліфікації.

Доведено, що зростання доходів сільських працівників повинно досягатися за рахунок підвищення оплати праці до середнього показника в цілому по економіці, забезпечення виваженої цінової політики на сільськогосподарську продукцію, зниження рівня інфляції, забезпечення соціального захисту малозабезпечених верств сільського населення. Стимулювання підвищення доходів селян забезпечить зростання якості життя.

Визначено, що збереження трудового потенціалу села можливе лише за умови реалізації оптимістичних варіантів демографічного розвитку. Для цього потрібно продовжувати здійснювати демографічну політику, направлену на зростання народжуваності і зниження дитячої смертності, тобто на нарощування демографічного потенціалу. Обґрунтовано, що державні заходи щодо зміцнення інституту сім'ї, реорганізації системи медико-санітарної допомоги з метою надання своєчасних, економічно доступних і якісних послуг селянам дозволять стабілізувати демографічну ситуацію у країні, в цілому, і на селі зокрема.

Обґрунтовано потребу у збільшенні обсягів інвестицій у сільськогосподарське виробництво, у тому числі іноземного капіталу, та контролю за їх освоєнням, розробці та використанні ресурсно-ощадливих технологій вирощування сільськогосподарських культур, обробки ґрунту, нових прогресивних технологій у тваринництві, створення високопродуктивних порід худоби, що дозволить поступово відродити цю трудомістку галузь, залучити незайняте сільське населення і, тим самим, зберегти трудовий потенціал сільських територій. Обґрунтовано доцільність відновлення практики інтеграції науки та освіти з сільськогосподарським виробництвом, що забезпечить підвищення рівня інноваційності аграрної галузі, досягнення нею конкурентоспроможності.

Визначено методи удосконалення політики продуктивної зайнятості сільського населення, серед яких: державна політика стимулювання у сфері оподаткування підприємців-роботодавців, що забезпечують легальну зайнятість працівників та підвищення їх професійної підготовки, компетентності; фінансова підтримка підприємницької діяльності сільських безробітних у галузях рослинництва і тваринництва, надання послуг населенню, зокрема, у сфері зеленого туризму; сприяння розширенню мережі недержавних структур, які б забезпечували працевлаштування сільських безробітних та їх соціальний захист; перепрофілювання системи професійного навчання на підготовку висококваліфікованих робітничих кадрів для сільськогосподарського виробництва з урахуванням вимог ринку праці; запровадження системи безперервної освіти, підвищення відповідальності навчального закладу за якість результатів навчання.

Запропоновано, щоб під механізмом збереження трудового потенціалу села розумілося поєднання сукупності правових норм, методів, важелів, інститутів державного, приватного і громадського впливу на трудовий потенціал села. Доведено, що розширення (доповнення) загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу села програмою збереження і примноження трудового потенціалу села дозволить запустити вказаний механізм та досягти основні цілі, що стоять перед суспільством та державою у аграрному секторі.

Розроблено концептуальні основи комплексної цільової програми збереження і примноження трудового потенціалу села, яка сприятиме поліпшенню демографічного, психофізіологічного, інтелектуального потенціалів сільського населення, подоланню бідності, підвищенню добробуту селян та якості їх життя.

17. Отримані залежності, закономірності, удосконалені методи, сформульовані визначення, принципи і вимоги до методологічних основ формування механізму збереження трудового потенціалу села, визначить теоретичну наукову новизну. Отримані результати, виявлені недоліки, сформульовані заходи щодо окремих елементів цього механізму становлять практичну площину наукової новизни виконаного дослідження.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

Лучик С.Д. Соціально-економічний механізм управління трудовим потенціалом села: монографія / С.Д. Лучик. - Кам'янець-Подільський: Абетка-Світ, 2008. - 284 с.

Лучик С.Д. Формування продуктивної зайнятості населення в сільському господарстві: монографія / С.Д. Лучик. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2001. - 92 с.

Наукові фахові видання

Лучик С.Д. Вплив трансформаційних змін на використання трудового потенціалу села / С.Д. Лучик // Економіка АПК. - 2009. - №3. - С.149-153.

Лучик С.Д. Кадрове забезпечення аграрного сектору економіки та мотивація до високопродуктивної праці / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2008. - Вип. 16, т. 3. - С.336-338.

Лучик С.Д. Стратегія інвестиційного розвитку сільського господарства в сучасних умовах / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2008. - Вип. 16. - С.211-214.

Лучик С.Д. Перспективи розвитку регіональних ринків праці на селі / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2007. - Вип. 15, т.2. - С.244-247.

Лучик С.Д. Політика продуктивної зайнятості як пріоритет економічної та соціальної політики держави / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2007. - Вип. 15. - С.219-221.

Лучик С.Д. Система освіти в інфраструктурі ринку праці / С.Д. Лучик // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: економіка АПК і природокористування. [Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства]. - Харків: ХНАУ, 2007. - №3. - С.106-110.

Лучик С.Д. Державне регулювання зайнятості сільського населення / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія: Економічні науки. - Луганськ: ЛНАУ, 2006. - №62/85. - С.80-83.

Лучик С.Д. Доходи та рівень життя сільського населення України / С.Д. Лучик // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: економіка АПК і природокористування. [Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні]. - Харків: ХНАУ, 2006. - №10. - С.129-132.

Лучик С.Д. Підвищення економічної активності сільського населення України / С.Д. Лучик // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: економіка АПК і природокористування. [Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва]. - Харків: ХНАУ, 2006. - №3. - С.163-166.

Лучик С.Д. Роль міграційних процесів у формуванні і відтворенні трудового потенціалу села / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2006. - Вип. 14. - С.213-217.

Лучик С.Д. Роль освіти і професійної підготовки у формуванні ринку праці в сучасних умовах / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2006. - Вип. 14, т. 2. - С.265-268.

Лучик С.Д. Рівень освіти та формування попиту і пропозиції людських ресурсів на селі / С.Д. Лучик // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2005. - Вип. 2(32). - С.241-246.

Лучик С.Д. Аграрний сектор як сфера реалізації трудового потенціалу села / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2004. - Вип. 12. - С.225-228.

Лучик С.Д. Кадрове забезпечення аграрного сектора економіки / С.Д. Лучик // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2004. - Вип. 4(30). - С.352-357.

Лучик С.Д. Формування трудових ресурсів села під впливом регіональних чинників / С.Д. Лучик // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2004. - Вип. 3(29). - С.265-270.

Лучик С.Д. Формування ринку робочої сили і проблеми зайнятості населення в аграрному секторі / С.Д. Лучик // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: економіка АПК і природокористування. [Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора]. - Харків: ХНАУ, 2004. - №7. - С.100-104.

Лучик С.Д. Соціально-економічні аспекти використання трудового потенціалу села / С.Д. Лучик // АгроІнКом. - 2004. - № 5-6. - С.43-48.

Лучик С.Д. Соціально-демографічна ситуація на селі, її особливості та тенденції / С.Д. Лучик // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2003. - Вип. 4(26). - С.318-322.

Лучик С.Д. Доходи населення та їх вплив на формування продуктивної зайнятості сільського населення / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський: ПДАТА, 2002. - Вип. 10. - С.119-120.

Лучик С.Д. Оцінка зайнятості населення в сільському господарстві регіону / С.Д. Лучик // Науковий вісник Національного аграрного університету: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2002. - Вип. 52. - С.91-93.

Лучик С.Д. Моделювання ринку робочої сили в сільському господарстві / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський: ПДАТА, 2001. - Вип. 9. - С.272-274.

Лучик С.Д. Зайнятість населення в сільському господарстві Хмельницької області та її прогноз / С.Д. Лучик // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський: ПДАТА, 2000. - Вип. 8. - С.264-265.

Лучик С.Д. Проблеми зайнятості і безробіття населення України / Д.П. Доманчук, А.Д. Чикуркова, С.Д. Лучик // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2005. - Вип. 1(31). - С.49-54. (Особистий внесок здобувача: запропоновано механізм ефективного використання трудового потенціалу села в нових умовах розвитку продуктивних сил).

Лучик С.Д. Моделювання попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці села / С.Д. Лучик, В.Є. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2009. - Вип. 17, т. 3. - С.339-343. (Особистий внесок здобувача: здійснено моделювання ринку праці на селі і визначено основні шляхи його регулювання).

Лучик С.Д. Проблеми ринку праці в регіоні з трудонадлишковими ресурсами / Д.П. Доманчук, С.Д. Лучик, А.Д. Чикуркова // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - 2004. - Вип. 1(27). - С.237-241. (Особистий внесок здобувача: досліджено стан ринку праці у сільській місцевості Хмельницькій області).

Лучик С.Д. Соціальний захист сільських трудових ресурсів / С.Д. Лучик, В.Є. Лучик // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський: ПДАТУ, 2005. - Вип. 13. - С.216-219. (Особистий внесок здобувача: запропоновано практичні заходи щодо підвищення соціального захисту селян).

Лучик С.Д. Формування доходів населення в південно-західних регіонах України / Д.П. Доманчук, С.Д. Лучик, А.Д. Чикуркова // Україна: аспекти праці. - 2002. - №5. - С.32-36. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано потребу у розробці соціально-економічного розвитку села з урахуванням регіональних особливостей формування доходів селян).

Інші видання

Лучик С. Безробіття в Україні: головні тенденції / С. Лучик // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. - 2004. - Вип. 10. - С.93-104.

Лучик С.Д. Формування продуктивної зайнятості населення в регіоні / С.Д. Лучик // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Економіка та менеджмент. - 2001. - Вип. 2. - С.346-349.

За матеріалами конференцій

Лучик С.Д. Роль державного дотування у підвищенні заробітної плати працівників аграрного сектора / Д.П. Доманчук, С.Д. Лучик, А.Д. Чикуркова. // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки: за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі” (Чернівці, 26-27 жовт. 2000 р.). - Чернівці: ПП Кондратьєв, 2000. - Вип. 1, ч. 1. - С.14-16. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано рівень заробітної плати у сільськогосподарських підприємствах Хмельницької області і обґрунтовано потребу державного датування аграрного сектору).

Лучик С.Д. Ефективність використання трудового потенціалу села / С.Д. Лучик, В.Є. Лучик // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка: зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів, присвяченої 90-річчю Кам'янець-Подільського національного університету (Кам'янець-Подільський, 12-13 берез. 2008 р.). - Кам'янець-Подільський: К-ПНУ ім. Івана Огієнка, 2008. - Вип. 7, т. 5. - С.35-38. (Особистий внесок здобувача: (Особистий внесок здобувача: запропоновано шляхи підвищення ефективності використання трудового потенціалу села).

Лучик С.Д. Формування трудового потенціалу села під впливом аграрних реформ / С.Д. Лучик, В.Є. Лучик // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Економічні науки: за матеріалами ІІ Міжнар.-практ. конф. “Соціально-економічний розвиток України в ХХІ столітті: проблеми, пріоритети і перспективи” (м. Кам'янець-Подільський, 23-24 квіт. 2009 р.). - Кам'янець-Подільський: ПП Зволейко Д.Г., 2009. - С.366-371. (Особистий внесок здобувача: систематизовано та узагальнено теоретичні підходи до сутності трудового потенціалу села).

Лучик С.Д. Якість робочої сили та конкурентоспроможність працівників аграрного сектору України / С.Д. Лучик // Розвиток ринкової економіки на Поділлі: здобутки, проблеми, перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю Хмельницького інституту економіки і підприємництва (Хмельницькій-Волочиськ, 23 жовт. 2003 р.). - Хмельницький: ХІЕП, 2003. - С.57-61.

36. Лучик С.Д. Медико-демографічні чинники формування і відтворення трудового потенціалу села / С.Д. Лучик // Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Умань, 5-6 черв. 2009 р.). - Умань: Видавець “Сочінський”, 2009. - Ч. ІІ. - С.13-14.

АНОТАЦІЯ

Лучик С.Д. Механізм збереження трудового потенціалу села. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми збереження трудового потенціалу села на основі теоретико-методологічних узагальнень процесу його формування, визначення особливостей відтворення і використання. Уточнено сутність трудового потенціалу села. Обґрунтовано зміст деформації і подальшої втрати трудового потенціалу, викликаних невдалими аграрними реформами. Уточнено поняття „продуктивна зайнятість сільського населення”. Досліджено умови збереження трудового потенціалу села шляхом врахування особливостей історичного розвитку сільських територій, сільського населення і сільського господарства. Отримали подальший розвиток уявлення про зміст трансформаційних змін в аграрному секторі економіки. Визначено умови пріоритетного розвитку складових аграрного сектору для збільшення використання трудового потенціалу села. Обґрунтовано прийоми відбору показників, які характеризують вплив демографічних чинників на особливості збереження трудового потенціалу села. Визначено умови поліпшення якості життя сільського населення на основі підвищення стандартів медицини та освіти. Удосконалено регіональний підхід до оцінки існуючого трудового потенціалу села на основі врахування його особливостей. Обґрунтовано секторальний підхід до аналізу тенденцій зайнятості сільського населення на основі виділення сільськогосподарської і несільськогосподарської зайнятості. Удосконалено прийоми визначення взаємодії попиту і пропозиції робочої сили з урахуванням її якісного складу. Визначено методи визначення вартісної складової кон'юнктури сільського ринку праці щодо рівнів доходів працівників. Розроблено коротко- і середньострокові прогнози народжуваності, смертності та чисельності сільського населення на основі виявлених трендів. Запропоновано напрямки нарощення інвестиційно-інноваційного потенціалу аграрної галузі на основі покращення матеріально-технічного постачання і забезпечення модернізації основних засобів. Обґрунтовано напрямки забезпечення продуктивної зайнятості сільського населення на основі створення нових робочих місць в аграрному секторі за рахунок прогнозованого збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва в Україні у 2010-2015 рр. і несільськогосподарському. Запропоновано механізм збереження трудового потенціалу села, що об'єднує сукупність правових норм, методів, важелів, інституцій державного, приватного і громадського впливу на трудовий потенціал села. Розроблено концептуальні основи комплексної цільової програми збереження і примноження трудового потенціалу села, що базуються на дотриманні вимог діючих нормативно-правових актів.

Ключові слова: механізм збереження, трудовий потенціал села, аграрний сектор, моделювання, прогнозування, продуктивна зайнятість, якість життя.

Лучик С.Д. Механизм сохранения трудового потенциала села. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена решению проблемы сохранения трудового потенциала села на основании теоретико-методологических обобщений процесса его формирования, определения особенностей воспроизводства и использования.

В первом разделе в ходе исследования теории трудового потенциала, обобщения научных взглядов получила дальнейшее развитие сущность трудового потенциала села. Уточнено, что трудовой потенциал села можно определить как существующие и прогнозируемые трудовые ресурсы сельского населения, которые характеризируются резервом нереализованных возможностей, обусловленных различием потенциально сформированных качеств работников с потребностями производства в условиях их практического приложения, что позволяет разработать эффективный механизм сохранения трудового потенциала села.

Определено содержание деформации и последующей потери трудового потенциала, вызванных неудачными аграрными реформами, что позволит определить направления воссоздания и сохранения сельского населения. Получило дальнейшее развитие понятие „производительная занятость сельского населения” как такое соотношение между занятой рабочей силой и ее резервом, способствующее достижению максимальной эффективности функционирования производства и росту доходов крестьян, что расширяет понятийный аппарат социальной экономики и политики.

Во втором разделе получили дальнейшее развитие условия сохранения трудового потенциала села путем учета особенностей исторического развития сельских территорий, сельского населения и сельского хозяйства для социализации рыночных отношений. Сформированы представление о содержании трансформационных изменений в аграрном секторе экономики, на основе которых возможно повышение развития и обеспечение конкурентоспособности сельскохозяйственных предприятий. Получило дальнейшее развитие определение условий приоритетного развития составляющих аграрного сектора для увеличения использования трудового потенциала села, на основе сельскохозяйственной кооперации, которая обеспечит его сохранение.

В третьем разделе работы усовершенствованы приемы отбора показателей, которые характеризуют влияние демографических факторов на особенности сохранения трудового потенциала села, что позволит обеспечить позитивные сдвиги в сфере социально-трудовых и брачно-семейных отношений. Усовершенствованы определение условий улучшения качества жизни сельского населения на основе повышения стандартов медицины и образования, которое позволит более полно использовать существующий трудовой потенциал села; региональный подход к оценке существующего трудового потенциала села на основе учета его особенностей, что позволяет определиться с возможными стратегиями воссоздания и использования трудовых ресурсов.

В четвертом разделе усовершенствован секторный подход к анализу тенденций занятости сельского населения на основе выделения сельскохозяйственной и несельскохозяйственной занятости, что позволяет формировать действенную государственную политику для каждого вида с целью возобновления трудового потенциала села. Усовершенствованы приемы определения взаимодействия спроса и предложения рабочей силы с учетом ее качественного состава, который позволит более эффективно использовать высококвалифицированные кадры; методы определения стоимостной составляющей конъюнктуры сельского рынка труда относительно уровней доходов работников, что обеспечит повышение эффективности использования трудового потенциала.

В пятом разделе усовершенствованы приемы разработки кратко- и среднесрочных прогнозов рождаемости, смертности и численности сельского населения на основе обнаруженных трендов, что позволяет определиться с составляющими механизма сохранения демографического потенциала села. Получило дальнейшее развитие содержание направлений наращивания инвестиционно-инновационного потенциала аграрной отрасли на основе улучшения материально-технического снабжения и обеспечения модернизации основных средств, которая позволит повысить конкурентоспособность сельского хозяйства и обеспечить эффективное использование трудового потенциала села.

Впервые определены методы обеспечения производительной занятости сельского населения на основе создания новых рабочих мест в аграрном секторе за счет прогнозируемого увеличения объемов сельскохозяйственного производства в Украине и в несельскохозяйственном - путем перестройки социальной инфраструктуры села, что позволит приостановить трудовые миграции и сохранить трудовой потенциал села. Разработаны концептуальные основы комплексной целевой программы сохранения и приумножения трудового потенциала села, которые базируются на соблюдении требований действующих нормативно-правовых актов, что обеспечит системный характер преодоления бедности и повышения качества жизни сельского населения. Предложен механизм сохранения трудового потенциала села, который объединяет совокупность правовых норм, методов, рычагов, институций государственного, частного и общественного влияния на трудовой потенциал села с целью приостановки его потери и деформации структуры.

Ключевые слова: механизм сохранения, трудовой потенциал села, аграрный сектор, моделирование, прогнозирование, производительная занятость, качество жизни.

Luchik S.D. Mechanism of preserving of labour potential of village. - The manuscript.

Theses for obtaining a scientific degree of doctor of economic sciences after speciality 08.00.07 - demography, economy of labour, social economy and policy. Institute of economic and legal researches of NAS of Ukraine, Donetsk, 2010.

The theses is devoted to the decision of problem of preserving of labour potential of village on the basis of theoretical and methodological generalizations of process of his forming, determination of features of recreation and use. Essence of labour potential of village is specified. The maintenance of deformation and subsequent loss of labour potential, caused unsuccessful agrarian reforms is motivated in this work. A concept „productive employment of rural population” is specified. The conditions of preserving of labour potential of village are investigated by the account of features of historical development of rural territories, rural population and agriculture. We've a subsequent development of picture of maintenance of transformation changes in the agrarian sector are determined of economy. Conditions of priority development of constituents of agrarian sector for the increase of the using of labour potential of village. Receptions of selection of indexes are grounded which characterize influence of demographic factors on the feature of preserving of labour potential of village. Conditions of improvement of quality of life of rural population are determined on the basis of increase of standards of medicine and education. The regional approach for the estimation of existent labour potential of village is improved on the basis of account of his features. The sectored approach for the analysis of tendencies of employment of rural population is grounded on the basis of selection of agricultural and non-farm employment. The receptions of determination of co-operation of demand and supply of labour force are improved taking into account its high-quality composition. Methods of determination of the cost component state of affairs of the rural human market in relation to levels profits of workers are determined too. Short-term and medium-term prognoses of birth-rate, death rate and quantity of rural population are elaborated on the basis of relieved trends. Directions of increase of investment-innovative potential of agrarian industry are offered on the basis of improvement of material-technical supply and providing of modernization of the fixed assets. Directions of providing of productive employment of rural population are grounded on the basis of creation of new workplaces in an agrarian sector due to the forecast increase of amount of agricultural production in Ukraine in 2010-2015 and to non-farm. The mechanism of preserving of labour potential of village, which unites a body corporate and politic of laws, institutions of state, private and public influence, levers, methods on labour potential of village is offered. Conceptual bases of the complex special oriented program of preserving and increase of labour potential at villages which are based on the observance of requirements of operating normatively legal certificates are developed in the work.

Keywords: mechanism of preserving, labour potential of village, agrarian sector, modeling, prognostication, productive employment, quality of life.

Размещено на Allbest.ru