Оподаткування економічних ресурсів в системі забезпечення економічної безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 65.012.8:330.117 [336.22:330.15]

Спеціальність 21.04.01 - економічна безпека держави

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОПОДАТКУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Кушнірчук Юлія Миколаївна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії Укоопспілки.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, ФАРІОН Іван Демянович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри обліку у бюджетній та соціальній сфері.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент ШЕМАЄВА Людмила Григорівна, Апарат Ради національної безпеки і оборони України,

керівник Департаменту з питань економічної, соціальної та екологічної безпеки кандидат економічних наук, доцент ФРАНЧУК Василь Іванович, Львівський державний університет внутрішніх справ, начальник факультету економічної безпеки

Захист відбудеться "8" грудня 2010 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.725.04 у Львівському державному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України за адресою: 79007, Львів, вул. Кривоноса 1, ауд. 207.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України за адресою: 79007, Львів, вул. Кривоноса 1.

Автореферат розісланий "4" листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н., доцент Благун І.Г.

Анотації

Кушнірчук Ю.М. Оподаткування економічних ресурсів в системі забезпечення економічної безпеки держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 - економічна безпека держави.

У дисертації розкрито сутність оподаткування економічних ресурсів як складової системи забезпечення економічної безпеки держави. Проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження фіскальних механізмів зміцнення економічної безпеки держави. Здійснено порівняльний аналіз та оцінку ефективності функціонування оподаткування економічних ресурсів у системі гарантування економічної безпеки держави на основі макроекономічних показників, які впливають на рівень економічної захищеності держави. Виявлено істотну роль оподаткування економічних ресурсів у підвищенні рівня бюджетної безпеки держави зокрема та економічної безпеки держави загалом.

Доведена визначальна роль реформування системи оподаткування економічних ресурсів у забезпеченні соціально-економічного зростання. Розроблено практичні рекомендації для підвищення ефективності оподаткування економічних ресурсів як інструменту реалізації заходів зростання економічної безпеки держави. Здійснено узагальнення практичного досвіду застосування податків на економічні ресурси в процесі їх справляння та на підставі цього розроблено пропозиції і рекомендації щодо удосконалення порядку їх утримання в напрямі послаблення фіскального тягаря, всебічного і багатогранного використання стимулювальних важелів для досягнення економічної безпеки держави.

Ключові слова: економічна безпека, система забезпечення економічної безпеки, податкове регулювання, система оподаткування економічних ресурсів, бюджетна безпека, податкове навантаження, податкова реформа.

Кушнирчук Ю.М. Налогообложение экономических ресурсов в системе обеспечения экономической безопасности государства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.01 - экономическая безопасность государства.

Диссертация посвящена системному исследованию особенностей налогообложения экономических ресурсов в системе обеспечения экономической безопасности государства. В диссертации раскрыта сущность налогообложения экономических ресурсов как составной системы обеспечения экономической безопасности государства. Проанализированы теоретико-методологические основы исследования фискальных механизмов для обеспечения экономической безопасности государства. Осуществлен сравнительный анализ и оценка эффективности функционирования налогообложения экономических ресурсов в системе гарантирования экономической безопасности государства на основе макроэкономических показателей, которые влияют на уровень экономической защищенности государства. оподаткування економічний безпека

Произведено комплексное исследование системы налогообложения экономических ресурсов и эмпирический анализ эго влияния на компоненты экономической безопасности (бюджетную, социальную, производственную, продовольственную, ресурсно-сырьевую, энергетическую, информационную, экологическую).

Обнаружена существенная роль налогообложения экономических ресурсов в повышении уровня бюджетной безопасности государства и обоснована необходимость расчета доли этих налогов в собственных доходах местных бюджетов, а также разработан алгоритм расчета этого показателя.

Доказана определяющая роль реформирования системы налогообложения экономических ресурсов в обеспечении социально-экономического роста. Разработаны практические рекомендации для повышения эффективности налогообложения экономических ресурсов как инструмента обеспечения экономической безопасности государства.

Обоснована необходимость введения налога на недвижимость физических лиц на основании рыночной стоимости объекта налогообложения. С помощью регрессионного анализа и на основе рыночной информации предложена модель оценки жилья с целью налогообложения.

Осуществлено обобщение практического опыта применения налогов на экономические ресурсы в процессе налогообложения и на основании этого разработаны предложения, а также рекомендации для усовершенствования механизма обложения в направлении послабления налогового бремени, всестороннего и многогранного использования стимулирующих рычагов достижения экономической безопасности государства.

На основании постулатов статистического направления оценки налогового бремени предложена модель прогнозирования налогового бремени на экономику государства с помощью основных макроэкономических показателей.

Результаты диссертации могут быть использованы в практической работе органов государственной власти, связанных с разработкой и реализацией налоговой политики Украины, для повышения экономической безопасности государства.

Ключевые слова: экономическая безопасность, система обеспечения экономической безопасности, налоговое регулирование, налогообложение экономических ресурсов, бюджетная безопасность, налоговое бремя, налоговая реформа.

Kushnirchuk Yu.M. The taxation of economic resources in the system of the state economic security providing. Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 21.04.01 economic security of the state.

Thesis is devoted to the problems of the economic resources taxation and its role in the system of economic security of the state providing. The theoretical and methodological research principles of fiscal mechanisms of the state economic security are analyzed. A comparative analysis and estimation of the economic resources taxation efficiency is carried out in the system of economic security of the states guarantying on the basis of macroeconomic indexes, which influence on the level of the state economic protection. The substantial role of economic resources taxation in the increase of budgetary security in particular and economic security of the state on the whole was found out.

The determining role of reformation of the economic resources taxation system in providing of socio-economic growth was argumented. Thesis results were used as a background for practical recommendations for the economic security of the state growth, which is provided by the increase of the economic resources taxation efficiency. Generalization of taxes on economic resources application into practical experience is curried out. On this basis the suggestions and recommendations for development of maintenance order improvement of taxes on economic resources are worked out in the direction of excess tax burden diminishing by use of stimulating instruments for economic security of the state achievement.

Keywords: economic security, system of economic security providing, tax adjusting, taxation of economic resources, budgetary safety, tax burden, tax reform.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Входження України у глобальний економічний простір актуалізує проблеми, пов'язані з формуванням адекватного механізму забезпечення економічної безпеки держави. Процеси ринкової трансформації та інтеграції у світове господарство породжують нові зовнішні та внутрішні загрози економічній безпеці держави. Основним завданням на сучасному етапі розвитку економіки України є створення комплексного всеохопного механізму зміцнення економічної безпеки. Для цього необхідно розробити адекватну систему діагностики й оцінювання рівня економічної безпеки держави та застосовувати ефективні інструменти досягнення безпеки всіх її компонент. Одними із найдієвіших інструментів опосередкованого впливу на економічну стабільність і безпеку відносин є бюджетно-фіскальні механізми, зокрема податки на економічні ресурси.

Сьогодні в Україні відбувається антикризове реформування економіки, проте деякі питання оподаткування, зокрема оподаткування економічних ресурсів, залишаються законодавчо неврегульованими.

Проблеми економічної безпеки висвітлено у працях вітчизняних науковців З. Варналія, О. Власюка, О. Барановського, А. Гальчинського, В. Гейця, Б. Данилишина, Я. Жаліла, Д. Ковальова, В. Мунтіяна, Г. Пастернак-Таранушенка, А. Сухорукова, С. Пирожкова, Д. Прейгера, Є. Хлобистова та ін. Серед зарубіжних економістів доцільно виокремити Л. Абалкіна, У. Бека, З. Бжезінського, Дж. Голдена, Р. Келлі, Л. Олвея, Є. Олєйнікова, Т. Сандлера, В. Сєнчагова, В. Тамбовцева, К. Хартлея, які також досліджували проблематику економічної безпеки держави, регіонів та суб'єктів господарювання.

Вагомий внесок в опрацювання питань оподаткування економічних ресурсів здійснили В. Андрущенко, О. Василик, А. Даниленко, О. Десятнюк, В. Загорський, Ю. Іванов, А. Крисоватий, Н. Кучерявенко, В. Мельник, В. Міщенко, В. Опарін, В. Суторміна, В. Федосов, С. Юрій та інші дослідники.

Віддаючи належне науковим здобуткам вітчизняних та зарубіжних науковців, зазначимо, що теоретико-методологічні засади обґрунтування напрямів реформування та підвищення ефективності оподаткування економічних ресурсів у системі забезпечення економічної безпеки України все ж залишаються недостатньо висвітленими. Ця проблематика набуває особливої гостроти на сучасному етапі розвитку українського суспільства, зважаючи на наслідки світової фінансової кризи, що істотно позначилась на фіскальній сфері.

Отже, створення фіскально достатнього та економічно обґрунтованого механізму оподаткування економічних ресурсів у контексті економічної безпеки як складової суспільно-політичних та соціально-економічних перетворень в Україні є актуальним питанням.

З огляду на викладене вище необхідно детальніше дослідити взаємозв'язок удосконалення системи оподаткування економічних ресурсів та реалізації економічної безпеки держави.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертація виконана відповідно до теми "Оподаткування економічних ресурсів в системі забезпечення економічної безпеки держави", затвердженої Вченою радою Львівської комерційної академії (протокол № 6 від 21.02.2008 р.) і входить до плану науково-дослідних робіт Львівського державного університету внутрішніх справ, зокрема є складовою науково-дослідної теми "Фіскально-бюджетні механізми забезпечення національної безпеки України" (номер державної реєстрації 0109U007856) (довідка про впровадження № 2/1746 від 30.06.2010 р). Особистий внесок автора полягає у розробленні пропозицій щодо оптимізації оподаткування економічних ресурсів для досягнення економічної безпеки України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних, організаційних і методичних засад оподаткування економічних ресурсів у контексті зміцнення економічної безпеки держави, а також розроблення системи практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання податків на економічні ресурси як фінансових інструментів досягнення економічної безпеки держави.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких наукових завдань:

- обґрунтувати методологічні та теоретичні засади оподаткування економічних ресурсів як фіскальних інструментів забезпечення економічної безпеки держави;

- визначити складові механізму податкового регулювання в системі методів реалізації економічної безпеки держави;

- дослідити еволюцію підходів до розуміння фіскального та регулювального значення податків на економічні ресурси;

- проаналізувати фіскальну практику нарахування та сплати податків на економічні ресурси у контексті зміцнення економічної безпеки держави;

- оцінити фіскальний потенціал податків на економічні ресурси з метою забезпечення бюджетної безпеки;

- виконати комплексний аналіз оподаткування економічних ресурсів та впливу його елементів на різні компоненти економічної безпеки держави;

- обґрунтувати напрями реформування системи оподаткування економічних ресурсів як передумови формування ефективного бюджетно-фіскального механізму досягнення економічної безпеки держави;

- здійснити системне дослідження зарубіжної фіскальної практики оподаткування економічних ресурсів, використавши її здобутки для реформування податків на економічні ресурси з огляду на необхідність підвищення рівня економічної безпеки держави;

- узагальнити практичний досвід застосування податків на економічні ресурси у процесі їх справляння та розробити на цій основі пропозиції і рекомендації щодо удосконалення порядку їх утримання в напрямі послаблення фіскального тягаря, всебічного й багатогранного використання стимулювальних важелів.

Об'єктом дослідження є податки на економічні ресурси як фіскальні методи акумуляції доходів бюджету та інструменти досягнення економічної безпеки держави.

Предмет дослідження процеси перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) через механізми оподаткування економічних ресурсів з метою зміцнення економічної безпеки держави.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі, нормативно-правові акти органів державної влади й управління, статистичні дані, матеріали Державної податкової адміністрації, Комітету Верховної Ради з питань бюджету, інтернет-ресурси, праці класиків економічної науки, роботи сучасних українських і зарубіжних науковців, в яких висвітлено питання, пов'язані з оподаткуванням економічних ресурсів та системою забезпечення економічної безпеки держави.

Методи дослідження. В основу методології дисертаційної роботи покладено системний підхід до вивчення механізму оподаткування економічних ресурсів в Україні та його ролі у процесі реалізації фіскальної політики забезпечення економічної безпеки держави. У межах цього підходу використано методи індукції та дедукції, порівняння і систематизації (під час дослідження сутності понять "економічна безпека", "механізм забезпечення економічної безпеки", "система оподаткування економічних ресурсів" - підрозділи 1.1, 1.3); аналізу та синтезу, історико-порівняльний метод (для дослідження механізмів податкового регулювання як методу забезпечення економічної безпеки держави та еволюції поглядів на оподаткування економічних ресурсів - підрозділи 1.2, 1.3); методи наукової абстракції, статистичні прийоми групування, динамічних порівнянь (що дали змогу визначити ефективність системи оподаткування економічних ресурсів у процесі реалізації економічної безпеки України - підрозділи 2.1, 2.3); регресійний аналіз, аналіз головних компонент, кластерний аналіз (для виявлення впливу оподаткування економічних ресурсів на рівень бюджетної безпеки - підрозділ 2.2); формально-логічні методи, моделювання, логічного узагальнення (під час розроблення пріоритетних напрямів підвищення ефективності оподаткування економічних ресурсів з метою зміцнення економічної безпеки держави - підрозділи 3.13.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні та обґрунтуванні місця податків на економічні ресурси у системі забезпечення економічної безпеки держави з урахуванням сучасних умов їхнього функціонування, що розкрито сукупністю таких положень:

уперше:

- обґрунтовано необхідність застосування індикатора частки податків на економічні ресурси у складі доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, як кількісного та якісного вимірника рівня бюджетної безпеки та розроблено алгоритм його розрахунку;

удосконалено:

- класифікацію податків на економічні ресурси, яка, на відміну від існуючих, виокремлює податки на природні та інформаційні ресурси з-поміж податків на капітал та розмежовує оподаткування капіталу на дві складові - податки на доходи й прибуток та податки на багатство, до яких, своєю чергою, належать податки на приріст капіталу та податки на власність;

- методику грошового оцінювання об'єктів нерухомості з метою оподаткування на основі використання багатофакторного регресійного аналізу із чітким виокремленням механізмів та сфер їхнього застосування у практиці податкового адміністрування;

- фіскальні критерії оптимального розподілу податкового навантаження за складовими економічних ресурсів як бази оподаткування з метою реалізації економічної безпеки за допомогою носіїв податкової форми одержавлення ВВП;

набули подальшого розвитку:

- положення та методичні підходи до оцінювання рівня податкового навантаження та рекомендовано на основі застосування основних соціально-економічних показників (обсягу доходів бюджету, спрямованих на фінансування видатків, частки податкових надходжень у доходах бюджету, рівня доходів населення, частки споживання у доходах населення та частки споживання населення у ВВП) здійснювати моделювання і прогнозування податкового навантаження на економіку країни загалом.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні рекомендацій щодо вдосконалення системи оподаткування економічних ресурсів, спрямованих на зміцнення економічної безпеки держави. Результати та положення дисертаційної роботи застосовують територіальне управління Рахункової палати по Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (довідка про впровадження № 218 від 29.06.2010 р.), структурні підрозділи ДПА у Львівській області (довідка № 13340 від 01.09.2010 р.) та Тернопільська обласна державна адміністрація (довідка про впровадження № 04-5118/04.10 від 03.09.2010 р.).

Теоретичні узагальнення, наукові розробки та методичні рекомендації автора використовуються у навчальному процесі Львівського державного університету внутрішніх справ під час викладання дисциплін: "Податкова система", "Фінанси", "Бюджетна система", "Іллегалізація економічної діяльності" (довідка про впровадження № 2/1747 від 30.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском автора є сформульовані й обґрунтовані наукові висновки й рекомендації щодо удосконалення системи оподаткування економічних ресурсів як інструменту реалізації заходів, спрямованих на зміцнення економічної безпеки держави. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, викладені у дисертації, одержані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались на 9 комунікаційних заходах: "круглих столах" "Економічна безпека підприємництва в контексті заходів детінізації економіки" (Львів, 2008 р.); міжнародних науково-практичних конференціях "Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору" (Сімферополь, 2009 р.), "Zpravy vedecke ideje 2009" (Прага, 2009 р.), "Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи" (Донецьк, 2009 р.), "Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності" (Сімферополь, 2009 р.); симпозіумах "Розвиток фінансових відносин в умовах трансформаційних процесів" (Харків, 2009 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми економічного зростання і стратегічного розвитку України в умовах глобалізації" (Львів, 2009 р.), "Сучасна система економічних та суспільно-політичних відносин в умовах глобалізаційних процесів" (Харків, 2010); семінарах "Проблеми збалансованості зведеного бюджету та їх вплив на фінансову безпеку держави" (Львів, 2010 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 17 одноосібних наукових праць загальним обсягом 4,58 друк. арк., з них 10 робіт у наукових фахових виданнях обсягом 3,48 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел із 345 найменувань на 38 сторінках і 36 додатків, що займають 65 сторінок. Основний текст дисертаційної роботи викладено на 190 сторінках, що містять 18 таблиць і 36 рисунків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання, об'єкт і предмет, а також методи дослідження, відображено зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами, подано основні положення наукової новизни, вказано теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження фіскальних механізмів забезпечення економічної безпеки держави" висвітлено теоретичні основи оподаткування економічних ресурсів та проведено розмежування понятійного апарату дослідження проблематики економічної безпеки держави.

У сучасних умовах поглиблення інтеграційних процесів, що супроводжуються конвергенцією національних господарств, економічна безпека держави набуває вагомого значення. В Україні відбуваються антикризові соціально-економічні трансформації, що впливають на рівень економічної захищеності держави. Із становленням ринкових методів господарювання в Україні постають питання захисту громадян, підприємств, суспільства та держави загалом від несприятливих внутрішніх і зовнішніх чинників економічного середовища. Низький рівень економічної безпеки держави спричиняє надзвичайно повільні темпи розвитку економіки й суспільства.

Наслідком нинішніх кризових явищ в національній економіці є також зростання внутрішніх загроз безпеці держави. Одне із ключових завдань виведення із кризи економіки країни та її ефективного розвитку формування адекватного механізму гарантування економічної безпеки держави.

Проведене дослідження показало, що економічна безпека розглядається як сукупність економічних умов, які забезпечують державні органи влади в межах їхніх компетенцій, передбачають захист від зовнішніх та внутрішніх загроз і перманентний розвиток економічної системи загалом та усіх її підсистем зокрема. Основна мета економічної безпеки держави гарантувати стабільний та ефективний розвиток економіки.

Податки є вагомою фінансово-економічною категорією та інструментом зміцнення економічної безпеки держави. Тому реформування податкової системи повинно орієнтуватись на сталий економічний розвиток та досягнення економічної безпеки усіх суб'єктів економічних відносин.

У дисертації обґрунтовано, що одним із найдієвіших інструментів впливу на економічну безпеку держави є оподаткування економічних ресурсів (рис.1).

Доведено, що в умовах сьогодення податки на економічні ресурси об'єктивно необхідні, оскільки вони виконують фіскальну роль та мають важливе морально-етичне призначення - вирівнювання доходів та досягнення соціальної справедливості, що перетворює їх на різнопланове за суттю фінансово-економічне явище.

Проведене дослідження засвідчило, що, застосовуючи різні механізми податкового регулювання, можна гармонізувати систему оподаткування та провадити стратегічно обґрунтовану податкову політику, спрямовану на стимулювання підприємницької та інвестиційної діяльності. Відповідно, суб'єкти підприємницької діяльності, враховуючи локальні механізми податкового регулювання, можуть реалізовувати корпоративний податковий менеджмент, спрямований на підвищення рівня їхньої економічної безпеки.

Рис. 1. Оподаткування економічних ресурсів як інструмент забезпечення економічної безпеки держави

У другому розділі "Ефективність функціонування податків на економічні ресурси у системі забезпечення економічної безпеки держави" на основі дослідження макроекономічних показників, які впливають на економічну захищеність держави виявлено істотну роль оподаткування економічних ресурсів у системі забезпечення економічної безпеки держави.

Одним із вагомих чинників фінансової безпеки держави, регіону та приватного сектору є податкова реформа.

Оскільки в Україні відсутня законодавчо затверджена класифікація податків для аналізу податків на економічні ресурси, автором запропоновано здійснювати їх групування, використовуючи вітчизняне податкове законодавство, класичну податкову теорію, вітчизняний і світовий досвід формування податкових класифікацій та відповідно до видів економічних ресурсів (рис. 2).

Рис. 2. Система оподаткування економічних ресурсів

Доведено, що пріоритетним напрямом дослідження податків на економічні ресурси як економічних інструментів є вивчення їхнього впливу на бюджетну безпеку, яка є елементом фінансової компоненти економічної безпеки держави. Це пов'язано з тим, що податки, збори та інші обов'язкові платежі, зокрема податки на економічні ресурси, які є джерелом акумуляції коштів до бюджетів різних рівнів, опосередковують процес перерозподілу створюваного у суспільстві продукту через бюджет.

Дисертантом запропоновано перелік індикаторів бюджетної безпеки (рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет; відношення дефіциту державного бюджету до ВВП; частка покриття дефіциту державного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень; відношення дефіциту (профіциту) торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі; обсяг трансфертів з державного бюджету до ВВП; частка надходжень від емісії Національного банку України у доходах державного бюджету; частка доходів державного бюджету у зведеному; питома вага витрат державного бюджету у зведеному; частка доходів місцевих бюджетів у зведеному; питома вага витрат місцевих бюджетів у зведеному; частка доходів місцевих бюджетів, що покривається за рахунок власних надходжень) доповнити показником, який відображає частку власних доходів місцевих бюджетів, що формуються за рахунок податків на економічні ресурси (рис. 3).

Джерело: розраховано автором за даними Комітету Верховної Ради з питань бюджету

Рис. 3. Динаміка частки податків на економічні ресурси у власних доходах місцевих бюджетів України, обласного бюджету Львівської області, міського бюджету м. Львова у 20042009 рр.

Обґрунтовано, що для узагальнення оцінки рівня бюджетної безпеки, доцільно застосовувати інтегральний показник, який найповніше відображає стан та динаміку бюджетної безпеки:

, (1)

де інтегральний показник і-ї сфери економічної безпеки; - вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс; - нормалізовані значення індикаторів.

На підставі аналізу статистичних даних сформовано множину індикаторів бюджетної безпеки, а визначення репрезентативних показників здійснено за допомогою кластерного аналізу. Відповідно, як репрезентативні показники виокремлено: рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет; відношення дефіциту державного бюджету до ВВП; частка покриття дефіциту державного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень; відношення дефіциту (профіциту) торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі; частку податків на економічні ресурси у власних доходах місцевих бюджетів.

Оптимальні значення перших чотирьох показників обчислено за методикою розрахунку рівня економічної безпеки України, яку затвердило Міністерство економіки України. Для знаходження порогового значення індикатора частки податків на економічні ресурси у власних доходах місцевих бюджетів у роботі використано метод часткових похідних. Для цього побудовано регресійні залежності між обсягами соціокультурних видатків, динамікою власних доходів місцевих бюджетів та часткою податків на економічні ресурси у власних доходах, які є джерелом фінансування цих видатків. За результатами встановлено, що питома вага податків на економічні ресурси у власних доходах місцевих бюджетів повинна становити не менше ніж 55% для фінансування соціокультурних видатків на мінімально необхідному рівні.

Виконано оцінку бюджетної безпеки України і з'ясовано, що рівень її інтегрального показника є низьким, а його значення нестійким, що свідчить про недостатню виваженість бюджетної політики (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка інтегрального показника рівня бюджетної безпеки України у 20002009 рр.

Ваговий коефіцієнт частки податків на економічні ресурси у власних доходах місцевих бюджетів становить 0,2520, що відображає істотний вплив цього індикатора на рівень бюджетної безпеки. Отже, перспективним є реформування оподаткування економічних ресурсів, мета якого підвищити рівень бюджетної безпеки України.

Дослідження показало, що система оподаткування економічних ресурсів також слугує інструментом реалізації опосередкованого впливу на інші компоненти економічної безпеки держави, а саме: соціальну, виробничу, продовольчу, ресурсно-сировинну, енергетичну та інформаційну.

Загалом податки на економічні ресурси доцільно застосовувати як інструменти, покликані стимулювати ефективне використання природно-ресурсного потенціалу країни та матеріального багатства суб'єктів господарської діяльності, а також як засіб досягнення бюджетної безпеки.

У третьому розділі "Удосконалення системи оподаткування економічних ресурсів як ефективного інструменту управління економічною безпекою держави" здійснено узагальнення практичного досвіду застосування податків на економічні ресурси в процесі їх справляння та на підставі цього розроблено пропозиції і рекомендації щодо удосконалення порядку їх утримання в напрямі послаблення фіскального тягаря, всебічного і багатогранного використання стимулювальних важелів, щоб гарантувати високий рівень економічної безпеки.

У дисертації обґрунтовано, що сьогодні в Україні необхідно запровадити податок на нерухомість фізичних осіб, оскільки спостерігається значне розшарування суспільства за рівнем доходів, а відтак і життя, що знижує рівень безпеки громадян. Податок на нерухомість дасть змогу частково зменшити нерівність у суспільстві та виконуватиме фіскальну функцію як дохідне джерело місцевих бюджетів.

Визначено, що для реалізації цих заходів необхідно, в першу чергу, законодавчо запровадити оподаткування нерухомості, встановити юридичну та територіальну приналежність об'єктів власності, сформувати кадастр нерухомості, покласти обов'язок ведення кадастру на єдиний орган, затвердити ринкову методику оцінювання нерухомості з метою оподаткування, закріпити граничні межі податкових ставок тощо.

Теоретичне узагальнення принципів, методів та методик оцінки власності дає підстави стверджувати, що основою оподаткування нерухомості може стати створення моделі її оцінювання, яка ґрунтуватиметься на статистичному аналізі ринку.

У дисертації побудовано та розраховано багатофакторну кореляційно-регресійну мультиплікативну модель, що дає змогу визначити залежність вартості одного квадратного метра житлової площі від соціально-економічних (забезпеченість транспортом - Х 1; наявність соціальної інфраструктури - Х 2; віддаленість від центрів зайнятості - Х 3) та фізичних (матеріали стін - Х 4; кількість кімнат - Х 5; поверх - Х 6; стан житла - Х 7; площа - Х 8) параметрів.

Проведене оцінювання засвідчило, що основними ціноутворювальними чинниками є місце розташування житла, коефіцієнт поверху, наявність ремонту та площа, оскільки вони мають найістотніші коефіцієнти кореляції. У результаті виконаного аналізу одержано рівняння:

, (2)

R=0,9218; R2скор.=0,8455; F=196,6

де V - вартість квадратного метра житлової площі; Х 3 віддаленість від центрів зайнятості; Х 6 - поверх; Х 7- стан житла; Х 8 - площа.

Створення обґрунтованої методики оцінювання рухомого та нерухомого майна дозволить реально збільшити надходження від податків на приріст капіталу (реалізації, отримання у спадок та дарування власності) до місцевих бюджетів та уможливить запровадження перспективної системи оподаткування нерухомості, що, своєю чергою, сприятиме підвищенню регіонального рівня фінансової, а відтак і економічної, безпеки держави, а також особистої безпеки громадян.

Сьогодні ресурсне оподаткування належно не виконує своєї функції, оскільки не є диференційованим, а ресурсні платежі виступають акцизами, яким притаманна лише фіскальна функція. Платежі за користування ресурсами не відображають втрат суспільства щодо їх видобування та є недостатніми, щоб забезпечити видатки на природоохоронні заходи.

Дисертантом запропоновано реформувати ресурсне оподаткування для того, щоб вилучалась диференціальна рента І, яка пов'язана із особливостями самих ресурсів, їх місцем розташування тощо. У такому разі під час оподаткування можна: враховувати додатковий дохід, одержаний завдяки цим вигодам, а не за допомогою ефективного використання; створити механізм оподаткування надприбутку в сфері ресурсовикористання за рахунок прогресивного оподаткування; вжити заходів для оподаткування землі на основі ринкової вартості, яка може стати дієвим механізмом боротьби із спекуляцією та непродуктивним використанням, самозахопленням, незаконною забудовою й надмірною концентрацією; посилити оподаткування екологічно шкідливих виробництв, щоб стимулювати упровадження енергоощадних технологій.

В умовах світової фінансової глобалізації необхідна гармонізація української та зарубіжних систем оподаткування. Виконаний у дисертації порівняльний аналіз зарубіжної та вітчизняної фіскальної практики свідчить про те, що доцільно підвищити роль оподаткування економічних ресурсів, зокрема за рахунок впровадження податку на нерухомість фізичних осіб. Його базою повинна бути оцінювана вартість нерухомості, а ставки місцеві органи влади встановлюватимуть у відсотках щорічно, але не вище від граничної законодавчо затвердженої. Доцільно також ввести в дію оподаткування відсотків за вкладами фізичних осіб, адже у світовій практиці цей вид доходів давно вже є об'єктом оподаткування.

Запропоновано обчислювати податок на нерухомість, що підлягає сплаті у бюджет, за формулою (3):

, (3)

PT - податок на нерухомість фізичних осіб, що підлягає сплаті у бюджет; V - оцінена вартість квадратного метра житлової площі; S - оподатковувана площа; r - ставка оподаткування виражена у відсотках.

Доведено, що суттєве значення для реформування системи оподаткування економічних ресурсів має вивчення рівня податкового навантаження та можливості його реструктуризації з метою зміцнення економічної безпеки як держави, так і субєктів підприємництва.

Вивчено особливості підходів до дослідження та оцінювання податкового навантаження, розроблених світовою фіскальною наукою емпіричний, статистичний та аналітичний.

Застосовуючи постулати статистичного напряму, запропоновано визначати рівень податкового навантаження для економіки загалом за моделлю (4).

, (4)

R=1; R2скор.=0,9996; F=5918,07

де ПН - податкове навантаження на економіку; ДБ - доходи зведеного бюджету; Дн - сукупні доходи населення; ВВП - валовий внутрішній продукт; Сн - споживчі витрати населення; ПП податкові платежі; ЗЦФ - внески до загальнообов'язкових державних цільових фондів.

За допомогою моделювання рівня податкового навантаження на економіку України встановлено такі закономірності:

підвищення рівня податкового навантаження зумовлює висока частка перерозподілу ВВП через бюджет країни, акцентування уваги на податковій формі одержавлення ресурсів та зростання їхньої ролі у формуванні доходів бюджетів, значна питома вага кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП;

зниження рівня податкового навантаження забезпечує висока питома вага кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП та висока частка споживання у доходах населення.

На підставі цієї моделі здійснено прогноз податкового навантаження різними методами, з можливістю виокремлення кількох сценаріїв розвитку (рис. 5).

Доведено, що сьогодні в України немає істотних резервів, щоб знизити сукупний рівень податкового навантаження, проте доцільно здійснювати пошук можливостей його перерозподілу як щодо суб'єктів, так і стосовно об'єктів оподаткування. У дисертації обґрунтовано, що для об'єктивної оцінки податкового навантаження необхідно враховувати його перерозподіл у межах об'єктів оподаткування.

Виконане дослідження свідчить, що основний тягар оподаткування лягає на трудові ресурси. Сьогодні перспектив для того, щоб зменшити оподаткування трудових ресурсів, на жаль, немає, з огляду на демографічні процеси (старіння нації, еміграція працездатного населення за кордон тощо).

Зясовано, що перспективним є оподаткування природних ресурсів, адже воно створює незначне податкове навантаження на економіку країни, певні резерви вбачаються в оподаткуванні капіталу (за рахунок оподаткування нерухомості фізичних осіб) та в оподаткуванні приросту капіталу й доходів від капіталу через введення в дію оподаткування відсотків за депозитами фізичних осіб, а також в перегляді чинних методик оцінювання власності під час її переходу від одного власника до іншого.

Рис. 5. Прогноз податкового навантаження на економіку України на 20102012 рр.

На підставі дослідження запропоновано прийняти наступні рішення щодо реформування системи оподаткування економічних ресурсів для підвищення рівня економічної безпеки держави: запровадити податок на нерухомість (будівлі та споруди) фізичних осіб; підвищити рентні доходи держави; збільшити надходження від земельного податку; передбачити прогресивність оподаткування у сфері ресурсовикористання; реформувати екологічні платежі; ввести в дію оподаткування приросту капіталу в частині оподаткування доходів за вкладами фізичних осіб; у перспективі перейти до оподаткування цілісного нерухомого об'єкта із урахуванням ринкової вартості земельної ділянки разом з розташованим на ній об'єктом нерухомості.

Висновки

У дисертації узагальнено теоретичні напрацювання та запропоновано нове вирішення проблеми оподаткування економічних ресурсів у системі забезпечення економічної безпеки держави.

Доведено, що дослідження ринкових інструментів досягнення економічної безпеки держави, серед яких вагоме місце посідають податки на економічні ресурси, є актуальним, адже світова фінансово-економічна криза знизила рівень економічної безпеки України.

1. Проведене дослідження теоретичних, організаційних, методичних засад оподаткування економічних ресурсів у контексті досягнення економічної безпеки держави дає підстави стверджувати, що:

поняття "економічна безпека" має дуалістичний характер: з одного боку це сукупність захисних властивостей економічної системи та механізмів її протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам, а з іншого - це охоронні функції і завдання держави та інститути, які вона створює для забезпечення цих функцій;

економічну безпеку держави необхідно розглядати у взаємозв'язку із економічною безпекою регіонів та суб'єктів підприємництва. Між рівнями та підсистемами економічної безпеки існують багатосторонні вертикальні (висхідний та низхідний) та горизонтальні (міжрегіональні, міждержавні, між суб'єктами господарської діяльності) зв'язки;

основними цілями досягнення економічної безпеки держави є раціональне використання економічних ресурсів суспільства; забезпечення стабільного розвитку вітчизняної економіки; підтримання її конкурентоспроможності на світовому ринку; досягнення соціальних цілей розвитку суспільства; гарантування політичної стабільності тощо.

2. Дослідження складових механізму податкового регулювання у системі методів реалізації економічної безпеки держави показало, що в умовах сьогодення одним із ключових методів гарантування економічної безпеки держави є податкове регулювання. Це пов'язано з тим, що податкове регулювання як ринкова форма прийшло на зміну адміністративним формам управління економікою, тобто, використовуючи податкові важелі, уряд опосередковано впливає на процеси розподілу у суспільстві. Систему механізмів податкового регулювання можна розділити на три блоки:

- механізми системного характеру, вмонтовані в систему оподаткування;

- комплексні механізми податкового регулювання, які передбачають запровадження спеціальних режимів оподаткування і стосуються декількох податків;

- локальні механізми податкового регулювання, до яких належать засоби впливу на платників податків, притаманні кожному конкретному податку зокрема.

Держава може як безпосередньо, так і опосередковано брати участь у досягненні економічної безпеки, застосовуючи метод податкового регулювання:

- використовуючи комплексні, системні та локальні механізми (впливаючи на структуру податкової системи, встановлюючи загальний рівень податкового навантаження, надаючи пільги з оподаткування, створюючи спеціальні режими оподаткування тощо);

- регламентуючи розподіл акумульованих податків через бюджет.

У контексті економічної безпеки податкове регулювання є завданням як держави, так і суб'єктів підприємництва. З позиції держави оптимізація оподаткування потрібна для того, щоб сповна реалізовувалась фіскальна функція, проте податкове навантаження не було занадто обтяжливим та не пригнічувало економічної активності підприємств. Своєю чергою, суб'єкти господарської діяльності прагнуть мінімізувати податковий тягар, і якщо їхні дії не виходять за межі законності, то вони не суперечать меті держави.

3. Простеживши розвиток підходів до розуміння фіскального та регулювального значення податків на економічні ресурси, доведено, що у результаті тривалої еволюції податки на економічні ресурси стали невід'ємним елементом податкових систем розвинених країн.

4. Проаналізувавши фіскальну практику нарахування та сплати податків на економічні ресурси та комплексно оцінивши вплив його елементів на різні компоненти економічної безпеки держави, обґрунтовано, що зміцнення бюджетної, ресурсно-сировинної, продовольчої, енергетичної, екологічної, інформаційної, соціальної компонент економічної безпеки реалізується через фіскальну та розподільно-регулювальну функції податків на економічні ресурси. Це відбувається шляхом: забезпечення формування доходів бюджетів різних рівнів; перетворення нагромаджених ресурсів на інвестиційні; вирівнювання умов економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності; регулювання розподілу і використання економічних ресурсів; контролю за ефективністю та раціональністю використання економічних ресурсів; акумуляції коштів на фінансування заходів, спрямованих на відновлення природно-ресурсного потенціалу країни; стимулювання раціонального використання природних ресурсів; сприяння збереженню природно-ресурсного потенціалу країни; раціоналізації користування землею; зменшення концентрації землі у руках великих власників; формування стратегічних енергетичних резервів; енергозаощадження; використання відновлювальних видів енергії; стимулювання видобутку палива; фінансування заходів розвідки нових родовищ; фінансування заходів захисту навколишнього природного середовища та ліквідації забруднення; сприяння зменшенню викидів шкідливих речовин; фінансування заходів з моніторингу та охорони від самовільного захоплення радіочастотного ресурсу; розширення та конверсії смуг радіочастот; підвищення ефективності використання радіочастот; зменшення диференціації у доходах населення; збільшення забезпеченості житлом шляхом надходження на ринок нерухомості, що скуповувалась із спекулятивною метою тощо.

5. Оцінивши фіскальний потенціал податків на економічні ресурси для забезпечення бюджетної безпеки, обґрунтовано необхідність застосування індикатора частки податків на економічні ресурси у складі власних доходів місцевих бюджетів як індикатора рівня бюджетної безпеки, а також розроблено алгоритм його розрахунку.

6. На підставі системного дослідження зарубіжної фіскальної практики оподаткування економічних ресурсів з метою реформування їх з тим, щоб підвищити рівень економічної безпеки держави, доведено, що податки на економічні ресурси є джерелом фінансування не лише місцевих програм органів самоврядування, а й відіграють істотну роль у формуванні доходів державних бюджетів таких країн, як Японія, Великобританія, США, Канада, Австралія та ін. З урахуванням цього запропоновано підвищити фіскальну роль податків на економічні ресурси, переглянувши базу оподаткування. Для цього розроблено методику грошового оцінювання об'єктів нерухомості з метою оподаткування із використанням багатофакторного регресійного аналізу та чітким виокремленням механізмів і сфер її застосування у практиці податкового адміністрування.

7. Узагальнивши практичний досвід справляння податків на економічні ресурси, сформовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення порядку їх утримання в напрямі послаблення фіскального тягаря, всебічного і багатогранного використання стимулювальних важелів, розроблено фіскальні критерії оптимального розподілу податкового навантаження за складовими економічних ресурсів як бази оподаткування з метою реалізації економічної безпеки носіїв податкової форми одержавлення ВВП.

Значення розроблених теоретико-методологічних засад оподаткування економічних ресурсів полягає в оновленні методологічного інструментарію та понятійного апарату економічної науки щодо застосування системи оподаткування економічних ресурсів як інструменту стимулювання ефективного використання природно-ресурсного потенціалу країни та матеріального багатства суб'єктів господарської діяльності, а також як інструменту забезпечення безпеки бюджетної сфери.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кушнірчук Ю.М. Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в умовах фінансової підтримки аграрного ринку України / Ю.М. Кушнірчук // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 235. - Т. IV. - С. 822-827. (0,24 д.а.)

2. Кушнірчук Ю.М. Майнове оподаткування та його роль у формуванні бази місцевого самоврядування / Ю.М. Кушнірчук // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2008. Вип. 28. - С. 261-265. - (Серія економічна). (0,20 д.а.)

3. Кушнірчук Ю.М. Проблемні питання оцінки власності в Україні з метою оподаткування / Ю.М. Кушнірчук // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. Львів: РВВ НЛТУ України. 2009. - Вип. 19.5. С.178184. (0,34 д.а.)

4. Кушнірчук Ю.М. Оподаткування власності, ресурсів, капіталу та його роль у забезпеченні локальної бюджетної безпеки / Ю.М. Кушнірчук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: збірник наукових праць. - Львів, 2009. Вип. 2. С.313322. - (Серія економічна). (0,37 д.а.)

5. Кушнірчук Ю.М. Проблеми трактування сутності категорії економічної безпеки / Ю.М. Кушнірчук // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. Львів: РВВ НЛТУ України. 2009. - Вип. 19.9. С.205210. (0,25 д.а.)

6. Кушнірчук Ю.М. Генезис теорій оподаткування власності, ресурсів і капіталу / Ю.М. Кушнірчук // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. - Вип. 31. - С.176180. - (Серія економічна). (0,28 д.а.)

7. Кушнірчук Ю.М. Податкове регулювання у системі методів забезпечення економічної безпеки суб'єктів підприємництва / Ю.М. Кушнірчук // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. Вип. 255. Т. ІІІ. - С. 787796. (0,50 д.а.)

8. Кушнірчук Ю.М. Аналіз фіскальної практики оподаткування власності, ресурсів й капіталу у контексті економічної безпеки України [Електронний ресурс] / Ю.М. Кушнірчук // Ефективна економіка. 2010. № 3. - Режим доступу до журналу: http://www.economy.nauka.com.ua. (0,36 д.а.)

9. Кушнірчук Ю.М. Перспективи оподаткування власності у формуванні ефективного механізму економічного убезпечення держави / Ю.М. Кушнірчук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: збірник наукових праць. - Львів, 2010. - Вип. 1. - С. 226235. - (Серія економічна). (0,35 д.а.)

10. Кушнірчук Ю.М. Економічні аспекти застосування ресурсних платежів як ефективних інструментів убезпечення держави / Ю.М. Кушнірчук // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. - Вип. 260. - Т.ІІ. - С. 509524. (0,59 д.а.)

11. Кушнірчук Ю.М. Діагностика регіонального підприємницького клімату у забезпеченні економічної безпеки бізнесу / Ю.М. Кушнірчук // Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору: матеріали 3-ї Міжнародної науково-практичної конференції (2527 вересня 2009 р.). - Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. - С.8082. (0,11 д.а.)

12. Кушнирчук Ю.М. Концептуальные основы налогового регулирования экономики / Ю.М. Кушнирчук // Zpravy vedecke ideje 2009 : materialy V Mezinarodni vedecko-prakticka conference. Praha: Education and Science, 2009. Dil 5. Ekonomicke vedy. - St.4649. (0,17 д.а.)

13. Кушнірчук Ю.М. Функціональне призначення податків на власність в ринковій економіці / Ю.М. Кушнірчук // Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк: ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, 2009. С.425427. (0,12 д.а.)

14. Кушнірчук Ю.М. Економічне убезпечення держави як спосіб підвищення національної конкурентоспроможності / Ю.М. Кушнірчук // Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності : матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (2325 жовтня 2009р.). - Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. - С.168170. (0,13 д.а.)