Міжрегіональний економічний розвиток та його регулювання (на матеріалах "Поділля")

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Колесник Тетяна Василівна

УДК 330.3:332.135 (477)

МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

ТА ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ (на матеріалах ”Поділля”)

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2010Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Данилишин Богдан Михайлович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, голова Ради.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу комплексного розвитку продуктивних сил;

кандидат економічних наук Підвальна Оксана Григорівна, Вінницький національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, доцент кафедри аграрного менеджменту.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий «26» березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Левковська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Динамічний розвиток продуктивних сил регіонів України, їх раціональне розміщення можливі лише за умови ефективного регулювання відтворювальних економічних процесів у міжрегіональному просторі, що на практиці сприяє формуванню національного ринкового середовища. Досягнення міжгалузевої і міжтериторіальної збалансованості регіональної економіки повинно вирішити таку важливу територіальну проблему, як подолання невідповідності між природним і трудовим ресурсним потенціалом, з однієї сторони, та просторовою організацією господарської діяльності - з іншої. Досягнення оптимізації розвитку і розміщення продуктивних сил у міжрегіональному економічному просторі можливе за рахунок наближення виробництв до джерел сировини, палива, енергії; усунення надмірної диференціації, асиметрії та дезінтеграції регіонального розвитку; розміщення нових підприємств у депресивних територіальних районах; обмеження розвитку економічно небезпечних підприємств у районах з надмірним забрудненням навколишнього середовища, на засадах регулювання міжрегіональних відтворювальних процесів. міжрегіональний регулювання розвиток інтеграція

Зазначене обумовлює необхідність і доцільність проведення системних наукових досліджень стосовно регулювання розвитку міжрегіонального простору із застосуванням досягнень методології різнопланових наук.

Слід зазначити, що питанням міжрегіонального розвитку та регулювання пропорцій відтворення в регіональних економічних системах присвячено ряд фундаментальних наукових робіт вітчизняних і зарубіжних учених-регіоналістів, серед яких найбільшою глибиною досліджень виділяються праці І.К. Бистрякова, М.П. Бутка, О.Г. Гранберга, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, Т.М. Качали, В.І. Куценко, Я.В. Коваля, А.С. Лисецького, А.Г. Мазура, Л.О. Мармуль, Я.Б. Олійника, А.В. Степаненка, М.М. Паламарчука, В.І. Пили, М.А. Хвесика, М.І. Фащевського, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка та інших.

Разом з тим теоретико-методологічні та прикладні питання міжрегіональної співпраці щодо обміну продукцією і послугами, проблеми регулювання ринків на міжобласному рівні, розвиток сучасних форм організації виробництва в масштабах макрорегіональних утворень ще не повною мірою досліджені й розроблені. Зокрема, потребують подальшого вивчення і визначення сутності понятійної системи міжрегіонального регулювання як економічної категорії, принципів, методів та сукупності факторів обґрунтування специфічності регуляторного впливу, показників ефективності міжрегіонального розвитку та його регулювання. З іншої сторони, вимагає докорінного поліпшення організаційно-правова складова здійснення міжрегіонального розвитку з боку держави, власне регіонів і міжрегіональних управлінських утворень у напрямі активізації інтеграції і співробітництва регіональних економічних систем. Нерозв'язаність багатьох теоретичних і прикладних проблем, відсутність комплексної уяви про закономірності й тенденції міжрегіонального співробітництва в напрямі розбудови єдиного економічного простору та створення національного ринку свідчить про актуальність теми, що і обумовило її вибір для дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема фундаментального комплексного дослідження ІІІ-7-06(90) - «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил економіки» (номер держреєстрації 0106U005191(39)), підтеми «Формування стратегічного потенціалу продуктивних сил регіонів України та забезпечення прогресивної динаміки його розвитку», де автором визначено особливості, специфіка й обґрунтовано напрями міжрегіонального розвитку Подільського макрорегіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування науково-методологічних засад міжрегіонального розвитку та розробка дієвих механізмів міжрегіонального регулювання відтворювальних процесів і пропорцій між регіональними економічними системами в рамках національної економіки та формування практичних рекомендацій з управління цими процесами з боку місцевих та центральних органів влади.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- науково обґрунтувати сутність і зміст поняття “міжрегіональне регулювання” як економічної категорії та домінуючої функції міжрегіонального управління;

- уточнити зміст сукупності наукових принципів та методів організації регулюючого впливу в рамках створення системної методології міжрегіонального управління;

- поглибити методичні підходи до оцінки ефективності міжрегіонального розвитку та виявлення їх пріоритетних напрямів;

- оцінити стан і динаміку міжрегіонального обміну продукцією і послугами та здійснити аналіз міжрегіональних потреб в основних видах продовольчих і матеріально-технічних ресурсів для визначення можливостей інтеграції економік регіонів для їх збалансованого розвитку;

- розробити компонентну структуру організаційного, правового та економічного забезпечення управлінського регулювання пропорцій відтворення між регіонами в рамках створення єдиного механізму для всіх рівнів влади;

- розширити нормативно-правове поле здійснення міжрегіонального розвитку та запропонувати напрями його раціоналізації;

- обґрунтувати методологію планування міжрегіональної інтеграції з використанням програмно-цільового методу;

- визначити стратегічні напрями оптимізації міжрегіонального розвитку та шляхи удосконалення його регулювання.

Об'єктом дослідження є економічні відносини між складовими міжрегіональних утворень у процесі реалізації функції регулювання, їх взаємодії та інтеграції.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади міжрегіонального розвитку та регулювання відтворювальних процесів в суспільно-економічних регіональних системах.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці українських та зарубіжних учених у галузі розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, а також законодавчі й нормативні акти України з питань регуляторної політики.

Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань здійснювалось з позицій системного підходу з використанням таких методів дослідження: монографічного - для вивчення та узагальнення теоретичних і методичних основ формування механізму міжрегіонального розвитку; економіко-статистичного та факторного аналізу - для характеристики сучасного стану міжрегіональної інтеграції та обміну продукцією і послугами; математичного моделювання - для визначення факторного впливу міжрегіональних пропорцій відтворення на рівень розвитку національної економіки; балансового та нормативного - для визначення потреб регіонів в окремих групах товарів і послуг, міжрегіонального обміну та експорту.

Інформаційною базою дослідження є дані Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України та обласних управлінь статистики, Міністерства аграрної політики України та інших міністерств регіональних органів влади областей Подільського економічного району, законодавчі та нормативні документи, наукові доробки вітчизняного і зарубіжних учених з проблем регіональної економіки.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, які відзначаються новизною, є наступні:

вперше:

- обґрунтовано теоретико-методологічне підґрунтя міжрегіонального економічного розвитку та його регулювання, розкрито економічну сутність та визначено зміст поняття «міжрегіональне регулювання» як цілеспрямованого економіко-нормативного впливу регіональних та державних органів управління на характер економічного відтворення міжрегіональних утворень, та категорії «механізм міжрегіонального регулювання» як сукупності засобів і методів впливу всіх органів влади та управління на характер міжрегіонального розвитку з метою найбільш повного забезпечення потреб населення в товарах і послугах при максимальному використанні всіх наявних ресурсів і можливостей;

удосконалено:

- систему наукових принципів міжрегіонального розвитку та його регулювання, яку доповнено принципами спеціального характеру: збалансованого та пропорційного розвитку макрорегіонів, забезпечення програмно-цільового підходу до розвитку макротериторій, міжрегіональної інтеграції регіональних економічних спільностей;

- методи формування з обґрунтуванням змісту міжрегіонального механізму розвитку територій як системної функції міжрегіонального управління;

- методичні підходи до оцінки міжрегіонального регуляторного впливу на характер відтворення макрорегіональних утворень та визначення ефективності здійснення регулюючого процесу в напрямі досягнення комплексності розвитку національної економіки в ринкових умовах;

- комплексну оцінку стану взаємозалежності розвитку економік досліджуваних регіонів та рівня їх інтеграції з урахуванням спеціалізації і характеру управління цими процесами.

дістали подальший розвиток:

- організаційно-економічне упорядкування важелів та засобів впливу на характер формування міжрегіональних пропорцій розвитку в рамках становлення дієвого механізму їх регулювання з боку регіональних та державних управлінських структур;

- нормативно-правове забезпечення здійснення міжрегіональних економічних відносин за рахунок прийняття першочергових Законів України “Про регулювання міжрегіонального економічного розвитку України”, “Про територіальний устрій України”, “Про Управління регіональним розвитком”, в яких концептуально визначені правові засади формування єдиного економічного простору та спільного національного ринку на основі економічної взаємодії між регіонами;

- науково-методологічні та методичні підходи до планування міжрегіональної інтеграції на основі програмно-цільового методу;

- концептуальні підходи до формування державної політики міжрегіонального розвитку та його регулювання на перспективу.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі наукові положення та результати сприяють подальшому розвитку теорії і практики розвитку продуктивних сил і регіональної економіки, формулюванню й функціонуванню дієвого механізму регулювання міжрегіональної взаємодії і інтеграції регіональних економік як складових єдиної національної економіки. Проведені розрахунки і побудова моделей на базі запропонованих у дисертації методологічних та методичних підходів дають можливість окреслити сферу діяльності регіональних, міжрегіональних та державних органів влади та управління стосовно застосування дієвого регулюючого впливу в досягненні комплексності розвитку територій та обміну продукцією і послугами.

Наукові результати дисертаційного дослідження, зокрема оцінка рівня регулювання міжрегіональних пропорцій відтворення в розрізі адміністративних регіонів, використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України в рамках виконання фундаментальних досліджень (№01-11/741 від 23.11.2009р.). Окремі результати дисертаційної роботи використані Вінницьким Головним управлінням економіки облдержадміністрації при розробці показників програми соціально-економічного розвитку макрорегіону “Поділля” на період до 2013 року (довідка №3362/03 від 28.10.2009р.), Вінницькою обласною радою при формуванні комплексних програм соціально-економічного розвитку регіону і Стратегії регіонального розвитку Вінницької області до 2015 року (довідка №215-20-1003 від 14.10.09р.). Ряд положень дисертаційної роботи з питань теорії і практики регулювання розвитку регіонів використані при викладанні курсів “Ринкова трансформація економіки регіону” та “Стратегічна реструктуризація підприємств” у Вінницькому державному аграрному університеті“ (довідка №01-1408 від 28.10.09р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій автором розроблені теоретико-методологічні засади механізму регулювання міжрегіональних відносин у контексті вимог сучасних економічних трансформацій.

Наукові результати дисертаційної роботи належать особисто автору і є його внеском у розвиток економічної теорії.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження апробовані на науково-практичних конференціях, зокрема: Другій міжнародній науково-практичній конференції “Освіта й наука без меж” (м. Дніпропетровськ, грудень 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Пріоритети економічного розвитку України” (м. Вінниця, квітень 2007 р.); 5-ій міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, листопад 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених, присвяченій 110-річчю з дня народження професора М.М. Шварука (м. Умань, лютий 2008 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний аспект” (м. Вінниця, березень 2008 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку в Україні” (м. Київ, жовтень 2008 р.); “Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації” (м. Вінниця, березень 2009 р.).

Публікації. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження викладені у 13 опублікованих працях загальним обсягом 4,1 друк. арк.; з них 5 робіт опубліковані в наукових фахових виданнях і 8 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 243 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 32 рисунки, 14 таблиць. Список використаних джерел із 175 найменувань викладено на 18 стор., 17 додатків на 38 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади регулювання міжрегіонального економічного розвитку” розкрито економічну сутність категорій міжрегіональний розвиток та міжрегіональне регулювання, визначено закономірності, принципи формування міжрегіональних утворень та методи міжрегіонального регулювання їх розвитку, обґрунтовано методичні підходи до оцінки стану та ефективності міжрегіональних економічних відносин.

Основним акцентом дослідження є визначення того факту, що економічний простір держави має внутрішню диференціацію і являє собою багаторівневу регіональну модель: національна економіка, міжрегіональна, регіональна і місцеві економіки. Така модель економічного розвитку функціонує як сукупність взаємопов'язаних регіональних систем у рамках єдиного економічного простору та спільного національного ринку. Це обумовлює доцільність налагодження, зміцнення та підтримки зв'язків між регіональними економічними спільнотами стосовно регулювання пропорцій розвитку та формування управлінської системи, становлення і функціонування міжрегіональних макроструктур. Вони є результатом міжрегіонального розвитку, що являє собою суспільно-регіональну побудову територій суміжних регіонів з горизонтальними і вертикальними взаємозв'язками, систему дій з управління складовими елементами макроструктур, спрямованих на оптимізацію змін і стабільне функціонування інтегрованих систем макрорегіонального характеру.

Структурно-об'єктивний зміст міжрегіонального утворення - це сукупність розташованих у ньому частин соціального, господарського, адміністративного, природно-ресурсного та інших різновидів потенціалу, що може характеризувати міжрегіональну макроструктуру як господарську систему регіонального типу. Моделювання пропорцій відтворення в таких системах на основі функціонування інтегрованих міжрегіональних виробничих комплексів, бізнесових структур, кластерних утворень, економічних асоціацій і об'єднань, координаційних центрів із зовнішньої торгівлі, органів транскордонного співробітництва та інших дає змогу стверджувати, що макрорегіони можуть стати суб'єктами стратегічного планування розвитку однотипових територій, реалізації великих інвестиційних проектів, комплексних програм розвитку за рахунок поглиблення спеціалізації виробничо-господарської діяльності на підконтрольних територіях.

Для опису і характеристики регулюючого впливу на економічний розвиток у роботі поглиблено зміст термінологічних понять регіон і економічний район, з однієї сторони, та управління та регулювання, з іншої. Співвідношення понять управління і регулювання є визначальним: перше є ширшим за змістом і включає в себе перелік функцій, серед яких прийнято виділяти як домінуючу - регулювання. Іншими словами, - регулювання - це “звужене” управління економічними процесами та перелік інструментів і засобів впливу на діяльність суб'єктів господарювання. Регулювання і міжрегіональне регулювання слід розуміти як співвідношення загального від часткового, тобто міжрегіональне регулювання є однією із форм регулювання в цілому, чи взагалі. Міжрегіональне регулювання пропонується розглядати як процес цілеспрямованого впливу органів управління на формування пропорцій розширеного відтворення в макроутвореннях з метою ефективного використання природно-ресурсного, економічного, соціального та екологічного потенціалу в рамках розбудови єдиного економічного простору країни та спільного національного ринку. У змістовному аспекті міжрегіональне регулювання включає в себе: формування виробничої структури та інфраструктури однорідного економічного простору макроесистем; досягнення збалансування потреб у продукції і послугах між регіонами; подальше поглиблення спеціалізації виробництва на однорідних територіях; удосконалення просторової організації економіки; розвиток транскордонного співробітництва тощо.

Неспроможність самоорганізації та саморегуляції міжрегіональних економічних систем в умовах структурних змін об'єктивно вимагає формування типової методології регулювання міжрегіональних відносин, яка б ефективно доповнювала регулятивну дію державних органів, дію ринкового механізму та діяльність регіональних органів влади.

На основі пізнання законів та закономірностей сформульовано систему принципів загальноекономічного та регіонального і міжрегіонального впливу як керівних ідей, основних положень і обмежень на систему регулювання. Особливу роль відіграють ті, що формують міжрегіональне регулювання економіки: збалансованості та пропорційності розвитку макрорегіонів; забезпечення програмно - цільового підходу до розвитку макротериторій; міжнародної інтеграції регіональних економічних спільнот; комплексного розміщення виробництва продукції і послуг відповідно до потреб населення в макроекономічних системах.

Зазначені принципи визначають методи регулювання, до яких в роботі віднесено: економічні, адміністративні, інституційні, правові та суспільно-організаційного характеру. Наголошується на необхідності врахування також і сукупності факторів (природно-ресурсних, демографічних, соціально-економічних, геополітичних, екологічних), які визначають кількісні та якісні характеристики видів господарської діяльності в регіональних макроструктурах, впливають на її обсяги і пріоритети, відіграють роль інструментів вирішення різнопланових економічних завдань.

Методичний підхід до оцінки ефективності міжрегіональних економічних відносин пропонується здійснювати по таких основних напрямах: характеристика експорту - імпорту товарів і послуг; ефективність торгівлі товарами і послугами між регіонами; оцінка відкритості регіональної економіки; порівняльна оцінка регіонів щодо рівня розвитку.

Для аналізу щільності міжрегіональних економічних зв'язків використаний показник валютної ефективності, який дає відносну оцінку ефективності експорту того чи іншого товару, шляхів порівняння валютної ефективності всього ряду експортованих товарів і розраховується за формулою:

,

де Х_ej - коефіцієнт валютної ефективності товару;

В_ej - зовнішньо-торгівельна ціна j-го товару у валютних одиницях;

Z_ej - дисконтовані витрати на виробництво та реалізацію j-го товару.

Розрахунок показників валютної ефективності по всіх товарах, що експортуються, дає змогу побудувати таблицю відносної ефективності, на основі чого можна вдосконалити структуру експорту макрорегіону. Загальним показником залучення регіону до міжрегіональних економічних зв'язків може бути розрахований коефіцієнт відкритості регіональної економіки.

Обґрунтовані закономірності, принципи, фактори та методи міжрегіонального розвитку та його регулювання сформували методологічну базу дослідження для розробки виважених практичних рекомендацій та управлінських рішень.

Другий розділ “Аналіз стану сучасних міжрегіональних відносин у макрорегіоні „Поділля”” присвячений характеристиці та аналізу сучасного економічного розвитку областей Поділля, становленню міжрегіональних форм економічного співробітництва та визначення з використанням моделювання впливу міжрегіональних пропорцій на рівень розвитку регіональних економічних систем.

Характер і специфіка міжрегіонального розвитку, особливості його регулювання, визначались на прикладі макроструктури Поділля, яка тотожна Подільському економічному району в складі Вінницької, Хмельницької і Тернопільської областей. За рівнем валової доданої вартості Подільський економічний район займає останнє місце в Україні, що зумовлено аграрним спрямуванням його економічної системи, переважанням сільського населення над міським, недостатнім рівнем розвитку системоутворюючих галузей промисловості.

Подільський економічний район спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції та її промисловій переробці, тому в його галузевій структурі основною є харчова промисловість. Так, виробництво промислової продукції на 1 чол. у макрорегіоні відстає від середнього показника в Україні на 37,2%, а по сільськогосподарській продукції - перевищує загальнодержавний рівень на 44,5 %.

Більш економічно розвиненою є Вінницька область, частка якої у виробництві валової продукції макрорегіону становить близько 45%; найменш потужна - Тернопільська область, відповідно 22% від загальної доданої вартості у Подільському економічному районі. Якщо у Вінницькій області частка харчової промисловості району перевищує 60%, то у Тернопільській - вона на рівні 45%, а у Хмельницькій - лише 27%.

У зовнішньоекономічній діяльності Подільський економічний район, на відмінну від загальнодержавного рівня, має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, експорт перевищував імпорт товарів на 142 млн. дол. США. У вартості експортованих товарів переважає продукція сільськогосподарського виробництва та готові харчові продукти, частка яких в загальному обсязі становить 42%. (рис. 1).

Що стосується міжрегіональних економічних зв'язків, то їх насиченість і динаміка далекі від бажаних. Рівень обміну продукцією і послугами між областями-регіонами макрорегіону Поділля, за експертним оцінюванням, не перевищує 20%, хоча він має значні можливості для їх розширення в напрямку реалізації надлишків переважно продовольчої групи продукції. Так, баланс продовольчих потреб, розрахований на прикладі Вінницької області, показує, що регіон може поставляти в інші регіони від 330 до 450 тис. тонн молокопродукції, близько 100 тис. тонн овочів і фруктів, 200-270 тис. тонн цукру та близько 230 тис. штук яєць на рік (табл. 1). Це свідчить про потенціальні можливості міжрегіонального співробітництва та інтеграції регіональних економік як у внутрішньо міжрегіональному, так і зовнішньорегіональному напрямах.

Внутрішні міжрегіональні економічні зв'язки охоплюють широке коло економічних явищ і формуються сьогодні спонтанно на засадах самоорганізації у вигляді торговельно-посередницьких, кредитно-інвестиційних, валютно-фінансових та науково-технічних структур. Прикладом таких формувань є кластерне утворення “Поділля-1” у Хмельницькій області та компанія “Nemiroff” у Вінницькій області. Формами міжрегіонального співробітництва, залучення регіонів до участі в мезоінтеграції можуть бути мезоінтегральні об'єднання єврорегіонів, спеціальні (вільні) економічні зони, території пріоритетного розвитку, міжнародні комерційні структури, міжнародні транспортні коридори. Ураховуючи свої можливості, області Поділля беруть участь у формуванні міжнародних транспортних коридорів (МТК), створенні логістичних центрів (м. Вінниця, Хмельницький) та розробці проекту єврорегіонального утворення за участю Молдови і Румунії.

Таблиця 1

Баланс продовольчих потреб населення Вінницької області у 2005-2007рр., тис. тонн

Показники	Надходження	Витрачання	Надлишок, нестача
	2005	2006	2007	2005	2006	2007	2005	2006	2007
Картопля	1523	1384,7	1139,8	295,1	232,7	224,6	1227,9	1152,0	915,2
М`ясо і м`ясопродукти	49	61,1	72,5	64,3	68,8	85	-15,3	-7,7	-12,5
Молоко і молочні продукти	849	851,6	829,8	396,3	514	501,9	452,7	337,6	327,9
Овочі і баштанні	292,8	317,8	230,7	214,4	206,4	216,5	78,4	111,4	14,2
Олія та інші рослинні жири	54,8	66,8	78	25,7	44,5	42,5	29,1	22,3	35,5
Плоди, ягоди та виноград	184,9	155,6	210	81,3	54,6	66,8	103,6	101,0	143,2
Риба і рибопродукти	2,1	2,2	2,3	25,5	50,6	50,6	-23,4	-48,4	-48,3
Хліб і хлібні продукти	121	129,5	150,2	245	248,9	240,8	-124,0	-119,4	-90,6
Цукор, мед	280,2	345,9	304,3	71,3	76,9	78,9	208,9	269,0	225,4
Яйця, млн.штук	570	639,5	648	442,4	404,8	418,9	127,6	234,7	229,1

Джерело: власні розрахунки за даними Вінницького обласного управління статистики

Формування та функціонування міжрегіональних макроструктур залежить від наявності факторів виробництва та галузево-територіальних пропорцій. В роботі проведено оцінку факторного впливу міжрегіональних пропорцій на рівень економічних показників регіону з урахуванням наступних параметрів: валової доданої вартості, проміжного споживання та міжрегіональних зв'язків. Пропонована модель має блочну структуру: 1-й блок ураховує визначення показника проміжного споживання; 2-й блок - валової доданої вартості; 3-й - галузей економіки інших регіонів. У результаті виявлено чіткі фактори позитивної динаміки економічного зростання за рахунок дотримання пропорцій та їх розподілу в регіонах макросистеми.

У процесі оцінки обсягу інвестицій в основний капітал встановлено, що у Вінницькій області очікується збільшення капітальних вкладень за рахунок зростання власних коштів підприємств; у Хмельницькій - фінансування з боку власне підприємств; у Тернопільській - за рахунок державних, власних та залучених коштів.

Результати економічної оцінки рівня зв'язків факторів показують, що промисловість Хмельницької області фактично не пов'язана і з економікою Вінницької області і не впливає на неї. Отримані коефіцієнти кореляції, навпаки, відображають тісні зв'язки галузей сільськогосподарського виробництва Тернопільської області з випуском продукції матеріального виробництва Вінницької області. Крім того, розвиток сільського господарства Тернопільської області має вагомий вплив на зростання виробництва переробної промисловості Вінницької області, що обумовлює перспективу взаємовідносин та створення інтегрованих комплексів переробки сільськогосподарської продукції. Проведений аналіз свідчить про наявність організаційних, економічних і правових резервів у напрямі підвищення функціонування однорідних економічних територій макрорегіону Поділля на засадах регулювання їх розвитку.

У третьому розділі „Напрями удосконалення та підвищення ефективності регулювання міжрегіонального розвитку „Поділля” обґрунтовано формування та реалізацію організаційно-економічного механізму міжрегіонального регулювання пропорцій відтворення в макросистемах, розкрито основи стратегічного планування міжрегіональної інтеграції на основі програмно-цільового методу, запропоновано нормативно-правове забезпечення розвитку міжрегіональних економічних відносин, розроблено стратегію соціально-економічного розвитку Подільського економічного району.

Регулювання розвитку макросистем потребує розробки та впровадження інструментарію організаційно-економічного, правового впливу і стратегічного визначення параметрів їх перспективного розвитку. Дисертантом запропоновано напрями вдосконалення механізму регулювання процесів відтворення в макрорегіоні “Поділля”, що включає економічну та організаційну складові. Економічна складова - це економічні важелі впливу з боку держави, власне міжрегіональних утворень і регіонів, що до нього входять. Визначено напрями фінансового забезпечення механізму регулювання, що включає джерела формування фінансових ресурсів, акумуляцію коштів та їх розподіл на державному рівні. Так, фінансування міжрегіонального розвитку з боку держави повинне відбуватися за рахунок: емісії цінних паперів з державною гарантією під конкретні проекти, акумуляції частини податкових відрахувань суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у рамках міжрегіональної співпраці, залучення іноземного капіталу, амністії тіньового капіталу, використання лізингу тощо. Що стосується напрямів міжрегіональної співпраці та інтеграції, то формами її прояву в рамках запропонованої в роботі моделі мають бути: торговельно-посередницькі, кредитно-інвестиційні, валютно-фінансові, науково-технічні зв'язки; співпраця в рамках єврорегіонів; розвиток міжнародних транспортних коридорів; співробітництво торгово-промислових палат регіонів; створення спеціальних (вільних) економічних зон; зон (територій) пріоритетного розвитку тощо (рис. 1).

Рис. 1. Модель регулювання процесів залучення макрорегіону “Поділля” до міжрегіональної інтеграції

Міжрегіональна інтеграція передбачає також нові організаційні форми регулювання цього процесу, що визначаються як необхідний елемент організаційного впорядкування макрорегіону - створення відділення Міністерства регіональної політики і будівництва України, яке разом із представництвом регіональних органів влади та управління формує єдиний орган - Раду міжрегіонального розвитку (рис. 2).

Така організаційна структура стосовно “Поділля” забезпечить: оптимальні умови для реалізації політики міжрегіонального відтворення, орієнтованої на економічне зростання всіх галузей і територій макрорегіону; сприятливий економічний простір для розвитку сучасних видів діяльності; захист економічних інтересів регіонів, що входять до макрорегіонального утворення; умови для створення сучасної інфраструктури і формування професійно діючих кадрів управління; відповідність критеріям регіональної політики Європейського Союзу.

Рис. 2. Структура управління міжрегіональним розвитком макрорегіону “Поділля”

Цільове регулювання міжрегіонального розвитку макрорегіону “Поділля” пропонуємо здійснювати на прикладі розробки і реалізації програми соціально-економічного розвитку трьох регіонів, що входять у структуру макрорегіону. Мета програми полягає в тому, щоб на основі концентрації фінансових і матеріальних ресурсів та активної державної підтримки створити реальні умови для розширеного економічного відтворення усіх територій макрорегіону.

За структурою державна програма “Поділля” складається із 10 підпрограм: 1. Агропромисловий комплекс; 2. Машинобудування; 3. Легка промисловість; 4. Промисловість будівельних матеріалів; 5. Соціальна сфера; 6. Виробнича сфера; 7. Рекреаційна індустрія; 8. Екологічна безпека; 9. Відновлення історично-культурної спадщини; 10. Зовнішньоекономічна діяльність. Концептуально стратегічні орієнтири програми соціально-економічного розвитку “Поділля” передбачають три етапи їх досягнення: І - 2005-2010 рр., ІІ 2011-2015рр., ІІІ - 2016-2020рр. Загальний обсяг асигнувань, необхідний для фінансування програми обраховано в реально-умовній сумі - 26 млрд. грн. Найбільша частка коштів передбачена на реалізацію заходів щодо розвитку провідних галузей спеціалізації макрорегіону, а також на піднесення рівня виробничої та соціальної інфраструктури. Зокрема, на розвиток агропромислового комплексу припадає 28% від усього обсягу асигнувань; на соціальну сферу - 30; на виробничу інфраструктуру - 21,5%. У загальному обсязі фінансування програми питома вага державного бюджету становить - 23%, місцевих бюджетів - 12, власних коштів підприємств - 32, зарубіжних інвестицій - 13, позабюджетних фондів - 15%.

У розрізі областей розподіл фінансування наступний: Вінницька - 33,2%, Тернопільська - 18,6, Хмельницька - 48,2%.

Правове регулювання міжрегіонального розвитку тісно пов'язане із формуванням цілісної системи господарського законодавства і стосовно об'єкта дослідження передбачає першочергове прийняття чотирьох законів: "Про міжрегіональний розвиток", "Про управління регіональним розвитком", "Про регіон (адміністративна область)" та "Про адміністративно-територіальний устрій України".

Стратегія соціально-економічного розвитку Подільського економічного району - це сукупність установок, науково-методологічних правил і процедур для обґрунтування проблем вирішення перспективного розвитку макрорегіону. Основним розділом стратегії є визначення пріоритетів розвитку макрорегіону “Поділля”, які включають: розвиток людського потенціалу; вирішення проблем екологічної безпеки; інноваційно-інвестиційний розвиток; міжнародне і транскордонне співробітництво; просторовий розвиток і територіальне планування макрорегіонів; формування його позитивного іміджу.

Пропонується механізм реалізації стратегії, що включає: організаційне забезпечення, угоду між державою і макрорегіоном “Поділля” на предмет виконання завдань стратегії та фінансове її забезпечення. Реалізація заходів і механізмів стосовно підвищення ефективності регулювання економіки макрорегіону “Поділля” сприятиме його комплексному і пропорційному розвитку та формуванню інтегрованого просторового середовища в державі.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методологічне підґрунтя міжрегіонального розвитку та розроблено конкретні напрями вдосконалення його регулювання.

1. Установлено, що економічний простір держави має внутрішню диференціацію, яка являє собою багаторівневу регіональну модель: національну, міжрегіональну, регіональну і місцеву економіку. Їх взаємодія потребує вдосконалення міжрегіонального розвитку та регулювання цього процесу. Змістовно міжрегіональне регулювання, як цілеспрямований вплив усіх органів управління на характер економічного відтворення макроутворень, орієнтовано на: формування виробничих структур та інфраструктури однорідного економічного простору; збалансованість потреб у продукції і послугах між регіонами макросистем; подальше поглиблення спеціалізації та інтеграції виробництва на підконтрольних територіях; удосконалення просторової організації економіки регіонів та розвиток транскордонного співробітництва .

2. Запропоновано науково-теоретичне підґрунтя методології міжрегіонального регулювання економіки, що включає дію економічних законів розвитку, їх прояв у вигляді стійких закономірностей, наукових принципів, методів та факторів. Пропонований інструментарій дає змогу здійснювати регулюючий вплив на засадах систематизованого теоретичного обґрунтування дій державних, регіональних та місцевих органів влади.

3. Методологічний підхід до загальної оцінки ефективності регулюючого впливу в макрорегіонах полягає у визначенні основних напрямів їх виробничо-господарської діяльності: характеристика експорту-імпорту товарів і послуг; інтенсивність торгівлі товарами і послугами між регіонами; оцінка відкритості регіональної економіки; порівняльний аналіз рівня розвитку регіонів; оцінка доцільності реформування адміністративно-територіального устою країни.

4. Визначено масштаб та характер економічного розвитку областей Подільського макрорегіону, який спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції та її переробці. У міжобласному розрізі виробництво харчової продукції є досить диференційованим: 60% виробництва сконцентровано у Вінницькій області, 45 - у Тернопільській, 27% - у Хмельницькій області. Рівень обміну продукцією і послугами в межах макрорегіону не перевищує 20%, що свідчить про потенційні можливості інтеграції регіонів.

5. Виходячи з аналізу форм міжрегіональної взаємодії та інтеграції областей макросистем, найпоширенішими із них мають бути: торгово-посередницькі, кредитно - фінансові, валютно-фінансові та науково - технічні організаційні структури. Їх діяльність передбачає трьохвекторний напрям розвитку: забезпечення обміну продукцією і послугами між регіонами в рамках формування спільного ринку, розвиток великомасштабних за територіальною ознакою бізнесових структур і транскордонне міжрегіональне співробітництво.

6. Оцінка факторного впливу міжрегіональних пропорцій розвитку на рівень економічного відтворення в регіонах макрорегіону “Поділля” здійснювалась за допомогою методів економіко - математичного моделювання. У результаті встановлено, що існує тісний взаємозв'язок галузей сільського господарства Тернопільської області з випуском продукції матеріального виробництва Вінницької області, що обумовлює перспективу створення інтегрованих структур з переробки продукції сільськогосподарського виробництва. Сільське господарство Хмельницької області не має достатніх можливостей зростання, а тому в перспективі виникне потреба поставки продуктів харчування в цей регіон із Вінницької і Тернопільської областей.

7. Розроблено організаційно-економічний механізм регулювання розвитку макрорегіону “Поділля”. Особлива увага зосереджена на фінансовому забезпеченні дієвості регулювання. Пропонується організаційна модель здійснення інтеграційних процесів у макрорегіональному утворенні, формування Ради міжрегіонального розвитку як органу управління, що дають змогу створити сприятливі економічні передумови для здійснення всіх видів міжрегіональних економічних зв'язків.

8. Запропоновано концептуальне бачення та практична реалізація комплексного міжрегіонального розвитку макрорегіону "Поділля" на основі використання програмно - цільового методу. Вважається, що державна програма "Поділля" має складатися із 10 підпрограм; загальний обсяг асигнувань, необхідний для фінансування програми обраховано в реально-умовній сумі 26 млрд. грн. У загальному обсязі фінансування програми питома вага державного бюджету становить 23%; місцевих бюджетів - 12; власних коштів підприємств - 32; зарубіжних інвестицій - 13; позабюджетних коштів - 15%. У розрізі областей макрорегіону розподіл фінансування такий: Вінницька область - 33,2%, Тернопільська - 18,6, Хмельницька - 48,2%.

9. Правове забезпечення міжрегіонального розвитку передбачає розширення правового поля регулюючого впливу за рахунок прийняття чотирьох першочергових законів: "Про міжрегіональний розвиток", "Про управління регіональним розвитком", "Про регіон (адміністративна область)" та "Про адміністративно-територіальний устрій України".

10. Стратегія соціально-економічного розвитку макрорегіону “Поділля” як складова виваженої регіональної політики включає пріоритети його розвитку, до яких віднесено: розвиток людського потенціалу; проблематику екологічної безпеки і використання рекреаційного потенціалу; інвестиційно-інноваційний розвиток галузей економіки макрорегіону; просторовий розвиток і територіальне планування; міжнародне та транскордонне співробітництво; формування позитивного іміджу макрорегіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Колесник Т. В. Формування міжрегіональних інтеграцій регіонів України / Т.В. Колесник //Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2007. - Вип. 32. - C. 90-97.

2. Колесник Т.В. Трансформація суспільного розвитку регіону в умовах ринку ( на прикладі Вінницької області) / Т .В. Колесник // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2008.- Вип. 36.- С.170 - 174.

3. Колесник Т.В. Міжрегіональні форми економічного співробітництва /Т.В. Колесник // Економіка: проблеми теорії та практики :зб. наук. праць . Вип. 248: у 6 т. - Т. 4. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - С. 694-703.

4. Колесник Т.В. Теоретико-методологічні засади регулювання міжрегіонального економічного розвитку / Т .В. Колесник // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2009. - № 1(21). - С. 20-27.

5. Колесник Т.В. Міжрегіональні економічні відносини та методологія оцінки їх стану та ефективності / Т.В. Колесник // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2009 - Вип. 37 - С.61-71.

Матеріали наукових конференцій:

6. Колесник Т.В. Методологічні та теоретичні основи міжрегіонального регулювання: матеріали Другої міжнар. наук.- практ. конф. [“Образование и наука без границ”], ( Дніпропетровськ, 19-27 груд. 2005 р.)/ Т.В. Колесник. - Дніпропетровськ: Наука и студия , 2005. - С.23-26.

7. Колесник Т. В. Міжрегіональні відносини в Україні: матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. [“Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення”], (Вінниця, 10 -11 квіт. 2007 р.) / Т .В. Колесник. - Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2007. - С. 72-75.

8. Колесник Т. В. Міжрегіональна економічна інтеграція в умовах ринку: матеріали П'ятої міжнар. наук.- практ. конф. [“Ринкова трансформація економіки АПК.”], ( Харків, 27-28 листоп. 2007 р.) / Т .В. Колесник . - Харків: ХНТУСГ, 2007. - С.37-39.

9. Колесник Т.В. Управління регіональним розвитком в умовах ринку: матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених. Ч.2. / Т .В. Колесник. - Умань: УДАУ, 2008. - С. 212-213.

10. Колесник Т.В. Проблематика міжнародної інтеграції регіональних економічних систем: матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. [“Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний аспект”], (Вінниця, 20-22 берез. 2008 р.). Т.ІІІ. / Т.В. Колесник. - Вінниця: ВІЕ ТНЕУ, 2008. - С. 7-10.

11. Колесник Т.В. Міжрегіональні економічні зв'язки та аспекти визначення їх ефективності: матеріали III Міжнар. форуму молодих учених [“Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи”], (Харків, 15-16 трав. 2008 р.). Т.ІІ. / Т.В. Колесник. -Харків: ХНТУСГ, 2008. - С.81 - 83.

12. Колесник Т.В. Система стратегічних цілей інноваційного розвитку Вінниччини: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [“Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно- інноваційного розвитку в Україні ”], ( Київ, 23-24 жовт. 2008 р.) / Т.В. Колесник. -К.: РВПС України НАН України, 2008. - С.156-157.

13. Колесник Т.В. Науково-методологічні засади регулювання міжрегіональних суспільно-економічних процесів: матеріали міжнар. наук.- практ. конф. [“Актуальні проблеми економічного розвитку України в умовах глобалізації”], ( Вінниця, 24 квіт. 2009 р.). Ч.1. / Т .В. Колесник. - Вінниця, 2009. - С.83-87.

АНОТАЦІЇ

Колесник Т.В. Міжрегіональний економічний розвиток та його регулювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад регулювання економічного розвитку в макроекономічних регіональних системах та розробці практичних рекомендацій з його здійснення з боку центральних та місцевих органів влади та управління.

Поглиблено понятійний зміст міжрегіонального розвитку та регулювання як економічних категорій і методологічний інструментарій здійснення регулюючого впливу, систематизовано методичні підходи до оцінки ефективності регулювання в контексті домінуючої функції міжрегіонального управління. Проведено комплексний аналіз стану інтеграції економічного розвитку регіонів макроструктури “Поділля”, визначено основні форми міжрегіональної економічної взаємодії. На основі економіко-математичного моделювання обґрунтовано залежність факторного впливу міжрегіональних пропорцій на рівень економічного відтворення в регіонах.

Запропоновано організаційно-економічне забезпечення посилення функції регулювання в міжрегіональному управлінні, розроблено державну програму соціально-економічного розвитку макрорегіону “Поділля”, обґрунтовано правове забезпечення міжрегіонального регуляторного впливу на основі прийняття необхідних законів, визначено стратегію перспективного розвитку макрорегіону як складової виваженої регіональної політики.

Ключові слова: регіон, економічний район, макрорегіон, міжрегіональний розвиток, міжрегіональне регулювання, міжрегіональне управління, програма, стратегія.

 Колесник Т.В. Межрегиональное экономическое развитие и его регулирование.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена решению научных и практических проблем регулирования межрегионального развития и выработке практических рекомендаций по его осуществлению со стороны государственных и региональных органов власти.

Актуальность исследования определяется необходимостью более полного использования межрегионального воспроизводственного потенциала, оптимизации развития и размещения производительных сил в однотипном экономическом пространстве, достижению сбалансированности и пропорциональности развития региональных экономических систем как возможности формирования общего национального рынка.

Раскрыто содержание понятий межрегиональное развитие и межрегиональное регулирование. Эти дефиниции рассматриваются как возможность целенаправленного воздействия на характер воспроизводственных процессов в макроэкономических образованиях. Предложенная система методологических подходов и методических разработок позволяет на научном уровне осуществлять практическое межрегиональное регулирование. Выделены закономерности, принципы, методы, факторы его научной методологии.

На основании анализа производственно - хозяйственной деятельности макрорегиона «Подолье» определена взаимозависимость регионов в обеспечении продукцией продовольственного предназначения, что предполагает формирование интегрированных межрегиональных структур. Определены формы их организации; произведена с помощью методов эконометрического моделирования факторная оценка влияния межрегиональных пропорций развития на уровень экономического развития регионов, предполагающая необходимость усиления интеграционных межрегиональных связей и процессов.

Разработаны организационно - экономические основы повышения эффективности регулирующего влияния на межрегиональном уровне управления, предложена программа комплексного социально-экономического развития макрорегиона «Подолье», определено нормативно- правовое обеспечение развития функций регулирования в межрегиональном управлении на основе разработки совокупности первоочередных законов.

Предложена стратегия экономического развития областей макрорегиона «Подолье», предусматривающая реализацию перспективных направлений использования ресурсного потенциала регионов на инвестиционно-инновационной основе.

Ключевые слова: регион, экономический регион, макрорегион, межрегиональное развитие, межрегиональное регулирование, межрегиональное управление, программа, стратегия.

Kolesnyk T. V. Interregional economic development and its regulation - Manuscript

Dissertation to obtain the Scientific Degree of the Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.05 - the Development of the Productive Power and Regional Economy. - The council on the Studying Productive Power of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to grounding of the theoretical-methodological basics of economic development regulation in macroeconomic regional systems as well as to the development of practical recommendations on its fulfillment on the part of central and local authorities and management.

In the research the essence of the interregional regulation as the economic category and methodological instrument of the realization of regulative influence is deepened and the methodic approaches as for evaluation of the regulation efficiency in the context of prevailing function of interregional management are systemized. The complex analysis of the state of economic development integration of macro region “Padilla” is carried out, the main forms of interregional economic cooperation are determined, the dependence of factor influence of interregional proportions on the level of economic reproduction in the regions on the basis of economic-mathematical modeling is grounded.