Макроекономічний аналіз коливань ділової активності в перехідних економічних системах

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський національний університет імені Івана Франка

Спеціальність 08.00.01. - Економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Макроекономічний аналіз коливань ділової активності в перехідних економічних системах

Пирч Мар'яна Ігорівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі аналітичної економії та міжнародної економіки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

Грабинська Ірина Володимирівна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

доцент кафедри аналітичної економії та міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бажал Юрій Миколайович,

Національний університет

"Києво-Могилянська академія",

завідувач кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук, доцент

Рібун Любомир Володимирович,

Національний лісотехнічний університет України,

завідувач кафедри економічної теорії.

Захист відбудеться "26" травня 2010 р. о 13.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка, м. Львів, пр. Свободи, 18, аудиторія 115.

З дисертацією можна ознайомитись в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий "23" квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Стасишин А. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес розвитку ринкової економіки супроводжується послідовними піднесеннями та спадами ділової активності. Циклічні зміни в економіці є перешкодою для безперервного економічного зростання і досягнення макроекономічної стабільності. Коливання обсягу національного виробництва, доходів та зайнятості неминуче відображаються на добробуті населення країни. З перебігом часу природа, морфологічні риси, основні причини та механізми економічних коливань змінюються, що вимагає дослідження цієї проблеми.

У перехідних господарських системах також простежуються коливання ділової активності, що, однак, можуть мати інший характер, ніж у розвинутих ринкових економіках. Тому наукове дослідження причин та особливостей економічних коливань в умовах формування ринкової системи в Україні та інших країнах з транзитивною економікою є актуальним та важливим для формування ефективної антициклічної політики.

Дослідженню коливань ділової активності присвячено праці багатьох економістів. Учені різних напрямків та шкіл в економічній науці намагаються обґрунтувати суть та різноманітні аспекти циклічних коливань в економіці. Вагомий внесок у дослідження коливань ділової активності зробили К. Маркс, М. Туган-Барановський, Й. Шумпетер, Дж. Кейнс, Р. Бернс, Т. Гол, В. Зарновіц, Ф. Кідленд, Р. Лукас, Ґ. Манків, У. Мітчел, Дж. Мур, Е. Прескот, Д. Ромер, К. Ромер, Є. Слуцький, М. Фрідмен та ін.

Коливання ділової активності в перехідних економіках досліджують вітчизняні та зарубіжні економісти: М. Артіс, С. Ауроба, Ю. Бажал, Р. Барчик, П. Бенчур, Т. Бурлай, В. Геєць, І. Грабинська, М. Дроздовіч-Бєць, Ф. Карміґнані, Г. Кліміна, І. Крючкова, І. Кудрицька, С. Кульпінський, К. Марчевскі, М. Нарожний, С. Ніколайчук, Ю. Половньов, В. Сацик, Ю. Шоломицький та ін.

Проте у вітчизняній економічній науці проблемі ділових циклів приділено недостатньо уваги. Відносно мало праць присвячено теоретичним аспектам та практичному інструментарію дослідження цієї проблеми. Вчені частіше аналізують тенденції економічного зростання або розглядають тільки економічні спади чи вивчають окремі аспекти економічних коливань, а комплексний аналіз циклічних коливань в економіці України поки що відсутній. Тому дослідження природи, причин та особливостей циклічного розвитку господарської системи України та інших транзитивних економік потребують ґрунтовного аналізу. Ці міркування зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, обґрунтування його мети і завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка “Дослідження закономірностей формування економічної системи в Україні”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (номер державної реєстрації 0103U005947).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є з'ясування особливостей коливань ділової активності в перехідних економічних системах та визначення практичних рекомендацій для вдосконалення антициклічної політики в Україні. Для досягнення мети визначено наступні завдання:

- з'ясувати суть поняття “економічного циклу” та виявити види циклічних коливань в економіці;

- простежити еволюцію підходів основних економічних шкіл до природи і причин циклічного розвитку економіки;

- дослідити макроекономічний інструментарій аналізу економічних циклів; циклічний економіка діловий активність

- з'ясувати основні причини та особливості трансформаційного спаду в перехідних економіках у 90-х рр. ХХ ст.;

- виявити та порівняти емпіричні властивості коливань ділової активності в транзитивних господарських системах (Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині та Україні), охарактеризувати основні причини економічних коливань у цих країнах;

- проаналізувати синхронізацію коливань ділової активності в перехідних економіках;

- узагальнити світовий досвід макроекономічного регулювання економічних циклів та визначити перспективи його використання у вітчизняній економіці;

- запропонувати напрямки вдосконалення антициклічної політики в Україні.

Обєкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є коливання ділової активності в транзитивних економіках. Предметом дослідження є особливості коливань ділової активності в перехідних економічних системах.

Методологічна основа дослідження. Для досягнення мети дисертаційного дослідження використано методи історичного аналізу, наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, економіко-статистичні методи, а також графічні і табличні моделі.

Інформаційна база дослідження. Інформаційну базу даного дослідження становлять основні положення економічної теорії, наукові монографії вітчизняних та зарубіжних авторів, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні дані центральних банків і комітетів державної статистики України, Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини, статистичних даних міжнародних організацій (Міжнародної фінансової статистики МВФ - International Financial Statistics, статистичних даних Європейської економічної комісії ООН - UNECE Statistical Database, та Віденського інституту міжнародного економічного аналізу - WIIW Statistical Database), ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційної роботи містять наступні положення:

вперше

- здійснено порівняльну оцінку емпіричних властивостей коливань ділової активності в перехідних економіках і виявлено, що коливання ділової активності в Україні у 2000-2009 роках мають вищу амплітуду та є менш стійкими порівняно з коливаннями в інших перехідних економіках, що зумовлено відмінностями в перебігу трансформаційного спаду та особливостями господарської системи України;

- здійснено перевірку основних теорій економічного циклу на відповідність емпіричним властивостям коливань ділової активності та виявлено, що емпіричні властивості циклічних коливань у вітчизняній економіці (а саме, проциклічна динаміка споживання, інвестицій, зайнятості, продуктивності праці та антициклічна динаміка рівня цін і показника реальної зарплати) відповідають теорії реального ділового циклу, що дало змогу визначити збурення пропозиції як чинник економічних коливань у країні;

удосконалено та уточнено

- поняття економічного циклу, відповідно до якого економічний цикл визначено як безперервні короткострокові коливання загальної економічної активності в країні, що проявляються в суттєвих послідовних спільних коливаннях основних макроекономічних показників, які охоплюють більшість галузей економіки та регіонів країни; такі коливання відрізняються за зовнішньою будовою і можуть зумовлюватися ендогенними й екзогенними, детерміністичними й стохастичними чинниками; вони взаємопов'язані з довгостроковими тенденціями економічного розвитку та коливаннями ділової активності в інших країнах;

- удосконалено класифікацію теорій економічного циклу в результаті дослідження еволюції поглядів представників економічних шкіл на природу і причини циклічного розвитку економіки як послідовної зміни економічних парадигм відповідно до історичної послідовності їх виникнення та розвитку (хронологічно-парадигмальний підхід);

- історичну класифікацію економічних циклів У. Ростоу доповнено ще одним періодом (1975-2006). Коливання ділової активності в цей час відбуваються в умовах посилення глобалізаційних процесів, зокрема швидкого розвитку та інтеграції фінансових ринків і посилення взаємозалежності національних економік;

- оцінку синхронізації коливань ділової активності в аналізованих перехідних економічних системах та зоні євро. Відповідно до результатів дослідження, простежується посилення синхронізації економічних циклів у цих країнах. Цьому сприяли успішна стабілізація транзитивних економік та посилення їх інтеграції з економікою країн зони євро;

отримали подальший розвиток

- дослідження еволюції методологічних підходів до аналізу коливань ділової активності. Проаналізовано основні етапи емпіричного аналізу циклічних коливань в економіці та охарактеризовано структурні й неструктурні моделі економічних коливань;

- рекомендації щодо напрямків удосконалення стабілізаційної політики в Україні з використанням досвіду інших перехідних економік. Обґрунтовано висновок про необхідність відмови від номінального валютного курсу як якоря монетарної політики та перехід до режимів гнучкого інфляційного тарґетування і гнучкого валютного курсу, доцільність запровадження гнучких правил фіскальної політики в короткостроковому періоді з орієнтацією на середньо- та довгострокову фіскальну стійкість економіки.

Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні наукового аналізу коливань ділової активності в перехідних економічних системах.

Практичне значення роботи полягає в розробленні рекомендацій щодо напрямів поліпшення макроекономічного середовища та вдосконалення антициклічної політики як умови згладження коливань ділової активності в Україні.

Отримані теоретичні положення та методичні підходи дисертаційного дослідження можна використовувати в навчальному процесі, зокрема, при написанні підручників, розробленні спецкурсів з економічної теорії, макроекономіки, міжнародної економіки та економічної політики.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наведені висновки та положення наукової новизни отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, що є результатом особистого дослідження здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались, обговорювались та отримали позитивну оцінку на міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових і науково-практичних конференціях, серед яких: міжнародна наукова студентсько-аспірантська конференція “Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (13-14 травня 2005р., м. Львів); міжнароднa науково-практична конференція “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (21-22 жовтня 2005, м. Львів); науково-практична конференція “Економіко-правові та інформаційно-технологічні аспекти національного розвитку України - сучасний стан і перспективи” (23-24 лютого 2006 р., м. Львів); міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція “Філософія економіки Івана Франка і сучасні економічні проблеми” (5-6 травня 2006 р., м. Львів); міжнародна наукова конференція “Економічна інтеграція у розширеному ЄС: від вільної торгівлі до валютного союзу” (17-18 квітня 2008 р., м. Вроцлав); Східноєвропейська конференція: “1919-1939-1989-2009. Центрально-Східна Європа. Незалежність - Тоталітарні режими - Незалежність” (25-28 липня 2009, м. Варшава).

Публікації. Основні результати дисертації викладено в 4-ох статтях, опублікованих у фахових виданнях, 2-ох статтях у інших виданнях та 4-ох тезах доповідей на конференціях.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 238 сторінок, в тому числі основний зміст - 189 сторінок. Робота містить 4 рисунки, 2 графіки та 6 таблиць на 12 сторінках і 3 додатки на 13 сторінках. Список використаних джерел налічує 241 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значимість та апробацію отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи аналізу економічних коливань” - з'ясовано суть поняття економічного циклу та його морфологічних рис і охарактеризовано види циклічних коливань в економіці, розглянуто інструментарій дослідження економічних циклів, простежено еволюцію поглядів представників основних економічних шкіл на природу і причини циклічного розвитку економіки.

У першому параграфі реферованого розділу проаналізовано різні підходи вчених до визначення поняття економічного циклу та його морфологічних рис. Зокрема, розглянуто концепцію класичного економічного циклу та концепцію циклу зростання. Дисертант розмежовує поняття економічного циклу та коливань ділової активності, відзначаючи, що економічний цикл є певним видом коливань ділової активності, поряд з випадковими коливаннями, довгостроковими тенденціями розвитку та сезонними змінами.

Запропоновано більш розширене визначення поняття циклу в національній економіці як безперервних короткострокових змін загальної економічної активності в країні, що проявляються в суттєвих послідовних спільних коливаннях основних макроекономічних показників (обсягу виробництва, реальних доходів, зайнятості та ін.) і охоплюють більшість галузей економіки та регіонів країни. Такі коливання відрізняються зовнішньою будовою і можуть зумовлюватися ендогенними та екзогенними, детерміністичними й стохастичними чинниками. Вони взаємопов'язані з довгостроковими тенденціями економічного розвитку і коливаннями ділової активності в інших країнах.

У реферованому параграфі наведено класифікацію циклічних коливань в економіці, відповідно до різних критеріїв. Так, за тривалістю виділено цикли Жуглара (7-11 років), цикли Кітчіна (3-3,5 років), цикли Кузнєца (25-30 років), цикли Кондратьєва (47-60 років), а також надкороткі цикли, зумовлені процесами глобалізації бізнесу і фінансових ринків. За сферою поширення економічні цикли поділяють на загальноекономічні та спеціальні. Останні спостерігаються на окремих товарних ринках (в галузях чи на окремі продукти). За критерієм географічного розмаху розрізняють світові (глобальні), міжнародні, регіональні та національні цикли.

У цьому параграфі охарактеризовано також морфологічні риси економічного циклу, до яких відносяться: характер верхніх і нижніх поворотних пунктів, тривалість, частота, амплітуда, інтенсивність та симетричність циклічних коливань в економіці, а також їхня предметна і часова структура. Розглянуто виділені У. Ростоу історичні періоди (1700-1783 рр., 1783-1914 рр., 1919-1936 рр., 1945-1973 рр.), для яких характерні певні спільні риси циклічних коливань в економіці. Дисертант зазначає, що природа і морфологічні риси економічного циклу з перебігом часу змінюються та пропонує доповнити історичну класифікацію економічних циклів У. Ростоу ще одним періодом 1975-2006 років. Коливання ділової активності в цей час відбувалися в умовах розвитку глобалізаційних процесів та посилення взаємозалежності національних економік. Цей період характеризувався швидким розвитком світових фінансових ринків та їхнім впливом на реальну ділову активність у багатьох країнах. Водночас спостерігалося зниження амплітуди циклічних коливань в ринкових економіках. На думку дисертанта, світова фінансово-економічна криза 2007-2009 рр. може бути початком нового періоду інших за природою економічних циклів.

У другому параграфі першого розділу досліджено еволюцію поглядів представників основних економічних шкіл на природу і причини циклічного розвитку економіки як послідовну зміну економічних парадигм відповідно до історичної послідовності їх виникнення і розвитку (хронологічно-парадигмальний підхід). Це дало змогу класифікувати основні теорії економічного циклу так: ранні теорії (до поч. XX ст., теорії поч. XX ст. (до Дж. Кейнса)); кейнсіанський напрямок (Кейнс та неокейнсіанці, посткейнсіанці (монетарні посткейсіанці та ліві посткейнсіанці), нова кейнсіанська школа); “неокласичне відродження” (монетаристи, нова класична школа (рівноважна монетарна теорія ділового циклу, рівноважна теорія реального ділового циклу)). Дисертант відзначає, що в сучасній економічній теорії частіше використовують стохастичні моделі коливань ділової активності, ніж детерміністичні. При цьому вони стають все більш формалізованими.

У останньому параграфі реферованого розділу розглянуто інструментарій дослідження та основні етапи емпіричного аналізу економічних циклів. Охарактеризовано критерії вибору індикаторів ділової активності та детально розглянуто їхні основні види, виділені відповідно до емпірично-теоретичного значення: кількісні та якісні; прості і складені; лагові, збіжні та випереджувальні; проциклічні, антициклічні і ациклічні. Проаналізовано досвід використання індикаторів ділової активності для діагностики та прогнозування економічних циклів у різних країнах.

Автор зазначає, що в економічній науці для дослідження коливань ділової активності вчені використовують структурні та неструктурні моделі. Структурні моделі розглядають і пояснюють економічні дані, відповідно до положень економічної теорії та використовуються для створення умовних прогнозів. Неструктурні моделі будуються на основі рівнянь у приведеній формі практично без огляду на економічну теорію і спрямовані на отримання безумовних прогнозів. Еволюція методології дослідження коливань ділової активності в сучасній економічній науці відбувається в напрямку поєднання структурних і неструктурних моделей.

У цьому параграфі розглянуто статистичну процедуру виявлення емпіричних властивостей економічних коливань у перехідних господарських системах, що полягає в декомпозиції часових рядів основних макроекономічних показників та обчисленні коефіцієнтів стандартних відхилень, автокореляції, парної кореляції з ВВП у поточному моменті часу, а також зі запізненням та випередженням, циклічних компонентів цих показників. Дисертант робить наголос на використанні моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції для аналізу економічних коливань у транзитивних економіках. Акцентовано на складності емпіричного дослідження економічних циклів у перехідних економіках, що пов'язано з короткими часовими рядами макроекономічних показників, нестачею та низькою вірогідністю статистичних даних, зміною методології обчислення основних індикаторів ділової активності, ненадійністю та недоступністю деякої статистичної інформації, а також швидким розвитком та безперервною зміною структури економіки.

У другому розділі - “Макроекономічна оцінка коливань ділової активності в трансформаційних господарських системах” - виявлено основні причини та особливості трансформаційного спаду в перехідних економіках, здійснено порівняльний аналіз коливань ділової активності в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині та Україні, а також проаналізовано явище синхронізації економічних циклів у перехідних господарських системах.

У першому параграфі реферованого розділу дисертант аналізує особливості трансформаційного спаду в 90-х рр. ХХ ст. і розглядає основні підходи вчених до пояснення цього явища. Наведено дані про те, що трансформаційний спад був найтривалішим в Україні (10 років), а також в Молдові, Росії і Таджикистані (7 років). Найкоротшим падіння виробництва виявилося в Польщі (2 роки). Водночас найглибшого спаду зазнали Вірменія (63 % кумулятивного падіння виробництва), Азербайджан (60 %), Грузія (78 %), Молдова (63 %) та Україна (59 %). Зроблено висновок про те, що тривалість і глибина перехідного спаду загалом були більшими в країнах колишнього СРСР, ніж у країнах Центрально-Східної Європи та Балтії. При цьому у країнах Балтії спад у середньому був дещо тривалішим і глибшим, порівняно з країнами Центрально-Східної Європи. Зазначено, що в 11 країнах регіону після деякого пожвавлення економіки відбулися повторні спади, що були головно наслідком зовнішніх впливів чи політичних помилок, відсутності макроекономічної основи й сильної інституційної системи.

Проаналізувавши та узагальнивши теоретичні й емпіричні дослідження багатьох учених, дисертант виокремив такі основні причини трансформаційного спаду: швидкість та послідовність втілення політики реформ; структурні зміни; початкові умови; руйнування інституцій та дезорганізація економіки; зовнішні політико-економічні умови. Ці обставини взаємодіяли між собою та породжували низку мультиплікативних впливів на динаміку виробництва. При цьому першопричина спаду була неоднаковою в різних країнах.

Дисертант доходить висновку про те, що великий спад обсягу виробництва в транзитивних країнах у 1990-х роках був наслідком системної трансформації економічного і політичного життя в цих країнах у процесі переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки і його не слід трактувати як фазу економічного циклу. Однак трансформаційний спад є передумовою формування моделі економічних коливань, характерної для ринкових економік.

У другому параграфі реферованого розділу здійснено оцінку емпіричних властивостей коливань ділової активності в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині та Україні. Для дослідження обрано макроекономічні показники, що відображають динаміку сукупного попиту та його компонентів, економічну активність на ринку праці і стан монетарної економіки. На основі аналізу квартальних даних обраних індикаторів ділової активності за 2001-2009 рр. в Україні (33 квартали) та за 1995-2009 рр. (54 квартали) в інших перехідних господарських системах, виокремлено фази економічних циклів у цих країнах, обчислено амплітуду й частоту коливань індикаторів ділової активності і тенденцію їхньої зміни щодо ВВП.

Показано, що динаміка основних індикаторів ділової активності в аналізованих країнах з перехідною економікою не є однаковою. На думку автора, це може бути зумовлено особливостями господарської системи окремої країни, зокрема, політичними та інституційними чинниками. Так, амплітуда коливань ВВП за аналізований період виявилася найбільшою у Словаччині і дещо меншою - в Польщі, Угорщині та Чехії. Частота коливань в чотирьох країнах є подібною. Коливання циклічної складової ВВП у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині зображено на графіках 1.

Графіки 1. Циклічні відхилення ВВП від тренду.

У цьому параграфі дисертант зіставляє динаміку споживання, інвестицій, рівня цін, реальної зарплати і продуктивності праці упродовж економічного циклу з висновками основних теорій циклічного розвитку економіки та доходить висновку про те, що передбачення монетарних теорій Фрідмена-Лукаса і традиційної кейнсіанської теорії ділового циклу найменше відповідають емпіричним властивостям коливань ділової активності в аналізованих перехідних економіках (табл. 1).

Зазначено, що динаміка вказаних макроекономічних індикаторів у Чехії, Словаччині та Україні узгоджується з теорію реального ділового циклу. Тому, на думку автора, необхідно приділити більше уваги вивченню шоків пропозиції як чинників економічних коливань у цих країнах. Емпіричним фактам коливань ділової активності в Польщі, відповідно до результатів аналізу, більшою мірою відповідають передбачення нової кейнсіанські теорії економічного циклу. Тоді, як в Угорщині тенденції зміни вказаних показників є менш чіткими. Основні результати досліджень для України наведено в таблиці 2.

Проаналізувавши емпіричні властивості коливань ділової активності в Україні, дисертант виокремлює такі особливості циклічних коливань у вітчизняній економіці: інвестиційні видатки є дуже волатильними порівняно з їхньою динамікою в інших перехідних економіках, що відображається на більшій волатильності ВВП; волатильність споживчих видатків домогосподарств не суттєво відрізняється від волатильності ВВП (коефіцієнт відносної волатильності становить 0,9), що не відповідає гіпотезі постійного доходу; відносна щодо ВВП волатильність індикаторів зайнятості та безробіття є дуже низькою, порівняно з іншими аналізованими країнами, тобто вітчизняний ринок праці мало чутливий до зміни ВВП; державні видатки є ациклічним індикатором, що не свідчить про результативність дискреційної фіскальної політики; грошова маса є проциклічним збіжним індикатором, що є типовою поведінкою цього індикатора.

Проаналізовано чинники коливань ділової активності в країнах з перехідною економікою, при цьому основну увагу приділено економічним коливанням в Польщі, Чехії та Україні. Зокрема, уточнено морфологію економічного циклу в Україні (граф. 2). На основі відхилень циклічної складової ВВП від тренду у вітчизняній економіці в період після виходу з трансформаційної рецесії виділено два цикли зростання загальної ділової активності (IV кв. 2001 р. - III кв. 2004 р., IV кв. 2004 р. - II кв. 2008 р.) і початок третього (III кв. 2008 р. - …). Циклічні коливання в економіці України характеризуються вищою амплітудою порівняно з коливаннями в інших перехідних економіках. Серед важливих чинників циклічних коливань у вітчизняній економіці дисертант виділяє зовнішньоекономічний та політичний чинники.

Динаміка ВВП в Україні за аналізований період значною мірою визначалася зовнішньо-економічною кон'юнтурою, особливо кон'юнктурою цін на світовому ринку сировинних товарів. Це зумовлено високим рівнем відкритості вітчизняної економіки - відповідний показник становить 125 % на перший квартал 2009 р., тобто зовнішньоторговельний оборот країни перевищує обсяг

Таблиця 1

Перевірка основних теорій економічного циклу на відповідністьемпіричним властивостям коливань ділової активності

в перехідних економічних системах

	Споживання	Інвестиції	Рівень цін
Передбачення теорій*
Модель Фрідмена-Лукаса	проциклічний	проциклічний	проциклічний
Кейнсіанська модель	проциклічний	проциклічний	проциклічний
Теорія реального ділового циклу	проциклічний	проциклічний	антициклічний
Нова кейнсіанська макроекономіка	проциклічний	проциклічний	проциклічний
Емпіричні властивості**
Польща	проциклічний	проциклічний	проциклічний
Чехія	проциклічний	проциклічний	антициклічний
Словаччина	проциклічний	проциклічний	антициклічний
Угорщина	проциклічний	проциклічний	ациклічний
Україна	проциклічний	проциклічний	антициклічний
	Зайнятість	Реальна зарплата	Продуктивність праці
Передбачення теорій*
Модель Фрідмена-Лукаса	проциклічний	антициклічний	антициклічний
Кейнсіанська модель	проциклічний	антициклічний	антициклічний
Теорія реального ділового циклу	проциклічний	проциклічний	проциклічний
Нова кейнсіанська макроекономіка	проциклічний	проциклічний ациклічний	проциклічний
Емпіричні властивості**
Польща	проциклічний	ациклічний	проциклічний
Чехія	проциклічний	проциклічний	проциклічний
Словаччина	проциклічний	проциклічний	проциклічний
Угорщина	проциклічний	ациклічний	проциклічний
Україна	проциклічний	проциклічний	проциклічний

Джерела:

* складено на основі: Snowdon B., Vane H. Modern Macroeconomics. Its origins, Development and Current State. - Edward Elgar, Cheltenham, UK; Northampton, MA, USA. - 807 p.;

** власні обчислення.

Таблиця 2

Емпіричні властивості коливань ділової активності в Україні

Показники	Коефіцієнти стандартного відхилення	Коефіцієнти автокореляції	Коефіцієнти кореляції з ВВП в момент часу t	Максимальні коефіцієнти кореляції з ВВП *
ВВП	4,7	0,40	1,00	1,00
Інвестиції	13,4	0,38	0,92	0,92 (t)
Урядові видатки	2,9	0,55	0,19	-
Споживання	4,4	0,44	0,73	0,73 (t)
Експорт	8,0	0,66	0,53	0,53 (t)
Імпорт	9,8	0,36	0,87	0,87 (t)
Чистий експорт	41,7	0,49	-0,61	-0,61 (t)
Промислове в-цтво	7,0	0,52	0,93	0,93 (t)
ІСЦ	3,4	0,84	-0,26	-0,64 (t-3)
Інфляція	1,5	0,33	0,26	-0,55 (t-3)
М1	4,1	0,45	0,31	-0,36 (t-4)
М1 реал.	5,3	0,65	0,44	0,44 (t)
M2	5,0	0,47	0,64	0,64 (t)
M2 реал.	6,7	0,59	0,64	0,64 (t)
Процентні ставки	6,1	0,19	-0,58	-0,58 (t)
НЕОК	5,3	0,65	0,44	0,44 (t)
РЕОК	5,3	0,76	0,22	-0,46 (t-2)
Реальна зарплата	4,2	0,50	0,73	0,73 (t)
Продуктивність праці	4,2	0,43	0,98	0,98 (t)
Зайнятість	1,1	0,21	0,49	0,49 (t)
Норма безробіття	0,6	0,25	-0,52	-0,52 (t)

* У дужках позначено час, у якому спостерігається даний коефіцієнт кореляції: + означає лаг, - означає випередження; прочерки - відсутність статистично значущих коефіцієнтів кореляції.

Обчислено на підставі даних UNECE Statistical Database, WIIW Statistical Database, International Financial Statistics за 2001-2009 роки.

ВВП. Дисертант також простежив вплив політичного чинника на коливання ділової активності в Україні. Про це, зокрема, свідчить динаміка ВВП, споживання та інвестицій, державних видатків, індексу споживчих цін до та після президентських і парламентських виборів.

Дисертант доходить висновку, що різкий спад ділової активності в Україні у 2008-2009 рр. був зумовлений дією внутрішніх та зовнішніх економічних чинників. Зовнішніми чинниками були збурення на світових фінансових ринках, різкий спад попиту в розвинутих країнах, падіння цін на світових ринках сировинних товарів. Внутрішні причини спаду криються в нестійкому економічному піднесенні минулих років. Так, зростання приватного споживання в 2005-2007 рр. випереджало зростання ВВП і зумовлювалося швидким зростанням кредитів, джерелом яких були іноземні банківські та портфельні інвестиції; підвищенням цін на цінні папери; зростанням соціальних

Графік 2. Циклічні відхилення ВВП України від тренду

видатків державного бюджету. Реальна заробітна плата в цей час зростала вищими темпами, ніж продуктивність праці. Згадані обставини спричиняли підвищення загального рівня цін в економіці та свідчили про наближення фази уповільнення економічного зростання.

У третьому параграфі реферованого розділу простежено прояви і проаналізовано наслідки синхронізації коливань ділової активності в транзитивних економіках. Дисертант вважає, що синхронізація коливань ділової активності для перехідних економік, нових членів ЄС, має як негативні, так і позитивні наслідки. Так, негативним наслідком цього процесу є перенесення економічних спадів між країнами. Проте у країнах, що є членами валютного союзу, синхронізація економічних циклів є необхідною умовою ефективності спільної антициклічної монетарної політики. До основних чинників поширення економічних коливань між країнами автор відносить розвиток міжнародної торгівлі, інтернаціоналізацію виробництва та фінансову інтеграцію.

У цьому параграфі з допомогою кореляційного налізу здійснено оцінку рівня синхронізації коливань ділової активності в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Україні та зоні євро. Результати свідчать про різний ступінь взаємозалежності коливань ВВП в цих країнах у 1990-х рр. Так, у Польщі та Угорщині економічні коливання в цей час були більш синхронізовані з коливаннями в зоні євро, тоді як у Чехії та Словаччині і зоні євро - асинхронні. Це зумовлено особливими збуреннями, що супроводжували процес переходу від командно-адміністративних до ринкових господарських систем у цих країнах.

Автор виявив тенденцію до посилення синхронізації коливань ділової активності в аналізованих перехідних економіках і зоні євро упродовж останнього десятиліття, особливо - після вступу цих країн у Європейський Союз. Дисертант припускає, що поглиблення економічної і фінансової інтеграції нових членів ЄС після приєднання до Європейського монетарного союзу, очевидно, посилить синхронізацію коливань макроекономічних показників із зоною євро. Водночас наголошено на тому, що вплив економічної інтеграції на процес синхронізації економічних циклів непростий та залежить, зокрема, від характеру спеціалізації виробництва між країнами.

В Україні також простежується тісна взаємозалежність динаміки ВВП зі зміною ВВП у зоні євро. На думку автора, основним каналом поширення економічних коливань в Україну з інших країн є зовнішня торгівля. Одночасно останніми роками зростає роль ринку капіталів.

У третьому розділі - “Перспективи і напрями згладження коливань ділової активності в економіці України” - запропоновано напрямки поліпшення макроекономічного середовища та вдосконалення антициклічної політики в Україні, проаналізовано світовий досвід антициклічного регулювання коливань ділової активності і визначено перспективи його застовування у вітчизняній економіці.

У першому параграфі цього розділу наголошено на необхідності створення сприятливого макроекономічного середовища в Україні, що сприятиме згладженню коливань ділової активності у вітчизняній економіці. Дисертант зазначає, що в умовах перехідної економіки України важливо здійснювати довгострокову структурну політику держави, спрямовану на стимулювання сукупної пропозиції, зменшення чутливості національної економіки до зовнішньоекономічних збурень та розвиток ринкових механізмів самовідновлення економіки. Для поліпшення стану макроекономічного середовища в Україні потрібно підтримувати конкурентне середовище на внутрішньому ринку, поліпшувати умови підприємницької діяльності та забезпечувати захист прав приватної власності. Державна політика, на думку автора, повинна доповнювати, а не замінювати ринковий механізм, а також сприяти розвитку і посилювати дії останнього, що індукуватиме здатність економіки до самовідновлення під час ділового циклу, а традиційні інструменти державного регулювання діятимуть результативніше.

У другому параграфі реферованого розділу простежено еволюцію антициклічної політики в розвинутих ринкових економіках. Дисертант доходить висновку про те, що антициклічна політика еволюціонує зі зміною господарських умов та розвитком теорії економічного циклу. Відповідно, змінюються з перебігом часу основні цілі антициклічного регулювання економіки. Зазначено, що еволюція монетарної і фіскальної політики згладження економічних коливань пройшла певні етапи: від підходу невтручання держави в економіку до активної дискреційної політики, а пізніше - до визначення правил, які обмежують діяльність центральних банків та урядів. Упродовж останніх десятиліть центральні банки багатьох розвинутих країн, а також окремих перехідних економік, використовують стратегію гнучкого інфляційного тарґетування, а уряди діють відповідно до правил, що обмежують зростання дефіцитів бюджету та накопичення державних боргів.

Проаналізувавши досвід антициклічної політики в розвинутих країнах і країнах з перехідною економікою, дисертант пропонує використати їхній досвід для вдосконалення антициклічної політики в Україні, а саме: відмовитися від номінального валютного курсу як якоря монетарної політики та перейти до режимів гнучкого інфляційного таргетування і гнучкого валютного курсу; запровадити гнучкі правила фіскальної політики в короткостроковому періоді з орієнтацією на середньо- та довгострокову фіскальну стійкість економіки.

ВИСНОВКИ

1. Цикл у національній економіці - це безперервні короткострокові зміни загальної економічної активності в країні, що проявляються в суттєвих послідовних спільних коливаннях основних макроекономічних показників (обсягу виробництва, реальних доходів, зайнятості та ін.) і охоплюють більшість галузей економіки та регіонів країни. Такі коливання відрізняються за зовнішньою будовою і можуть зумовлюватися ендогенними та екзогенними, детерміністичними й стохастичними чинниками. Вони взаємопов'язані з довгостроковими тенденціями економічного розвитку і коливаннями ділової активності в інших країнах. До основних морфологічних рис економічного циклу відносять: характер верхніх і нижніх поворотних пунктів, тривалість окремих фаз чи цілих циклів, частоту, амплітуду та інтенсивність коливань, симетричність і асиметричність циклів, а також їхню предметну і часову структуру.

2. Відповідно до певних критеріїв, у економічній науці виділяють різні види економічних циклів. Так, за тривалістю зазвичай виокремлюють цикли Жуглара (7-11 років), цикли Кітчіна (3-3,5 років), цикли Кузнєца (25-30 років), цикли Кондратьєва (47-60 років), а також надкороткі цикли, зумовлені процесами глобалізації бізнесу і фінансових ринків. Окрім загальноекономічних, виділяють також спеціальні цикли, що простежуються на окремих товарних ринках (у галузях чи на окремі продукти). За критерієм географічного розмаху можна виділити світові (глобальні), міжнародні, регіональні та національні цикли.

3. Історичну класифікацію економічних циклів У. Ростоу доцільно доповнити періодом 1975-2006 років. Коливання ділової активності в цей час відбувалися в умовах розвитку глобалізаційних процесів та посилення взаємозалежності національних економік. Цей період характеризувався швидким розвитком світових фінансових ринків та їхнім впливом на реальну ділову активність в багатьох країнах, а також зниженням амплітуди економічних коливань у розвинутих економіках. Світова фінансово-економічна криза 2007-2009 років може бути початком нового періоду інших за природою економічних циклів.

4. На основі дослідження еволюції поглядів представників основних економічних шкіл про природу і причини циклічного розвитку економіки як послідовної зміни економічних парадигм відповідно до історичної послідовності їх виникнення і розвитку (хронологічно-парадигмальний підхід), основні теорії економічного циклу можна класифікувати так: ранні теорії (до поч. XX ст., теорії поч. XX ст. (до Дж. Кейнса)); кейнсіанський напрямок (Кейнс та неокейнсіанці; посткейнсіанці (монетарні посткейсіанці та ліві посткейнсіанці); нова кейнсіанська школа); “неокласичне відродження” (монетаристи; нова класична школа (рівноважна монетарна теорія ділового циклу; рівноважна теорія реального ділового циклу)).

5. Індикатори ділової активності, відповідно до їхнього емпірично-теоретичного значення, поділяються на: кількісні та якісні; прості і складені; лагові, збіжні та випереджувальні; проциклічні, антициклічні і ациклічні. Еволюція методології дослідження коливань ділової активності в сучасній економічній науці відбувається в напрямку поєднання структурних і неструктурних моделей.

6. Трансформаційний спад, що спостерігався в більшості колишніх соціалістичних економіках у 1990-х рр., був наслідком системної зміни економічного і політичного життя в цих країнах у процесі переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки і його не слід трактувати як фазу економічного циклу. Однак цей спад є передумовою формування моделі економічних коливань, характерної для ринкових економік.

До основних причин трансформаційного спаду можна віднести швидкість і послідовність втілення політики реформ; структурні чинники; початкові умови; руйнування інституцій та дезорганізацію економіки; зовнішні політико-економічні чинники. Тривалість і глибина перехідного спаду загалом були більшими в країнах СНД, ніж у країнах ЦСЄ та Балтії. При цьому у країнах Балтії спад у середньому був дещо тривалішим і глибшим порівняно з країнами ЦСЄ.

7. Як свідчать результати аналізу, динаміка основних індикаторів ділової активності в Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині та Україні не є однаковою. Це може бути зумовлено особливостями економічної системи кожної країни, зокрема, певними політичними та інституційними чинниками. Відповідно до результатів дослідження, передбачення монетарних теорій Фрідмена-Лукаса та традиційної кейнсіанської теорії ділового циклу найменше відповідають емпіричним властивостям коливань ділової активності в аналізованих перехідних економіках.

Динаміка основних макроекономічних індикаторів (а саме, споживання, інвестицій, рівня цін, реальної зарплати і продуктивності праці) у Чехії, Словаччині та Україні узгоджується з теорію реального ділового циклу. Тому необхідно приділити більшу увагу вивченню збурень пропозиції як чинників економічних коливань в цих країнах. Тоді, як емпіричним фактам коливань ділової активності в Польщі, як виявилось, більше відповідають передбачення нової кейнсіанські теорії економічного циклу.

8. Особливості коливань загальної економічної активності в Україні є такі: інвестиційні видатки дуже волатильні порівняно з іншими перехідними економіками, що відображається на більшій волатильності ВВП; волатильність споживчих видатків домогосподарств несуттєво відрізняється від волатильності ВВП, що не відповідає гіпотезі постійного доходу; відносна щодо ВВП волатильність індикаторів зайнятості та безробіття є дуже низькою, тобто ринок праці є мало чутливим до зміни ВВП; державні видатки є ациклічним індикатором, грошова маса - проциклічним збіжним.

8. На основі відхилень циклічної складової ВВП від тренду, в економіці України у період після виходу з трансформаційної рецесії можна виокремити два цикли зростання загальної ділової активності і початок третього. Коливання ділової активності в Україні характеризуються вищою амплітудою, порівняно з коливаннями в інших країнах з перехідною економікою. Серед важливих чинників циклічних коливань у вітчизняній економіці - зовнішньоекономічний та політичний чинники.

9. Упродовж кількох останніх десятиліть простежується явище синхронізації коливань ділової активності в різних країнах світу. Основними чинниками поширення економічних коливань між країнами є розвиток міжнародної торгівлі, інтернаціоналізація виробництва та фінансова інтеграція. Негативним наслідком синхронізації коливань ділової активності є поширення економічних спадів. Однак у межах валютного союзу синхронізація коливань ділової активності у країнах-членах є необхідною умовою ефективності спільної антициклічної монетарної політики.

У 1990-х рр. спостерігався різний ступінь синхронізації коливань ділової активності в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині та зоні євро. Однак емпіричні дані свідчать про посилення синхронізації коливань ділової активності в цих країнах і зоні євро упродовж останнього десятиліття. Поглиблення економічної і фінансової інтеграції нових членів ЄС після приєднання до Європейського валютного союзу може посилити спільну динаміку економічних показників із зоною євро.

10. Досвід розвинутих ринкових економік свідчить про те, що антициклічна політика держави еволюціонує зі зміною господарських умов у країні та розвитком теорії економічного циклу. Для вдосконалення антициклічної політики в Україні доцільно: відмовитися від номінального валютного курсу як якоря монетарної політики та перейти до режимів гнучкого інфляційного тарґетування і гнучкого валютного курсу; запровадити гнучкі правила фіскальної політики в короткостроковому періоді з орієнтацією на середньо- та довгострокову фіскальну стійкість економіки; коригувати структуру економіки в довгостроковому періоді задля стимулювання сукупної пропозиції, зменшення чутливості національної економіки до зовнішньоекономічних збурень та розвитку ринкових механізмів самовідновлення економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грабинська І. Фактори синхронізації коливань ділової активності в умовах глобалізації / І. Грабинська, М. Пирч // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2004. - Вип.33. - С.129-137.

2. Пирч М. Основні підходи до аналізу коливань ділової активності в економічній науці / М. Пирч // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2006. - № 36. - С. …

3. Пирч М. Порівняльний аналіз емпіричних властивостей циклічних коливань в господарських системах України та Польщі / М. Пирч // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2009. - № … . - С. …

4. Пирч М. Еволюція антициклічної політики в розвинутих ринкових економіках / М. Пирч // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2010. - Вип. 23. - С. 239-244.

АНОТАЦІЯ

Пирч М. І. Макроекономічний аналіз коливань ділової активності в перехідних економічних системах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01. - економічна теорія та історія економічної думки. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено макроекономічному аналізу особливостей коливань ділової активності в перехідних економічних системах. Значну увагу приділено теоретико-методологічним основам аналізу економічних коливань. Запропоновано розширене визначення поняття економічного циклу та удосконалену класифікацію теорій циклічного розвитку економіки. Узагальнено основні причини трансформаційного спаду в перехідних економічних системах. Здійснено порівняльну оцінку емпіричних властивостей коливань ділової активності в транзитивних економіках і їх перевірку на відповідність висновкам основних теорій ділового циклу. Проаналізовано синхронізацію циклічних коливань ВВП в перехідних економіках і зоні євро. Визначено перспективи і запропоновано напрями згладження коливань ділової активності в економіці України.

Ключові слова: економічний цикл, перехідна економічна система, емпіричні властивості коливань ділової активності, антициклічна політика.

SUMMARY

Pyrch M. I. Macroeconomic analysis of economic fluctuations in the transitional economic systems. - The manuscript.

The dissertation to apply for Candidate of Economic Sciences degree in speciality 08.00.01. - economic theory and history of economic thought. - The Ivan Franko National University of L'viv. - L'viv, 2010.

Peculiarities of economic fluctuations in the transitional economies are explored in the dissertation. Significant attention is given to the theoretical-methodological basis of economic fluctuations analysis. An own definition of the term “business cycle” and an improved classification of the business cycle theories are offered. The main causes of transformational recession in the transitional economies are generalized. Comparative estimation of the empirical peculiarities of economic fluctuations in the transitional economies is executed. Their compliance to the conclusions of the main business cycle theories is tested. Assessment of the business cycles synchronization in the transitional economies and the euro zone is conducted. The prospects and directions of smoothing of economic fluctuations in Ukraine are defined.

Key words: business cycle, transitional economic system, empirical features of economic fluctuations, antycyclical policy.

АННОТАЦИЯ

Пырч М. И. Макроэкономический анализ колебаний деловой активности в переходных хозяйственных системах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01. - экономическая теория и история экономической мысли. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2010.

Диссертационная работа посвящена макроэкономическому анализу особенностей колебаний деловой активности в переходных хозяйственных системах. Исследованы теоретико-методологические основы анализа экономических колебаний. Осуществлена макроэкономическая оценка колебаний деловой активности в трансформационных хозяйственных системах. Определены перспективы и направления сглаживания циклических колебаний в экономике Украины.

В диссертации исследованы основные подходы ученых к толкованию понятия экономического цикла и его морфологических свойств и предложено собственное определение данной категории, согласно которому экономический цикл - это непрерывные краткострочные изменения общей деловой активности в стране, которые проявляются в существенных последовательных совместных колебаниях основных макроэкономических показателей (величины производства, реальных доходов, занятости и др.) и охватывают большинство отраслей экономики и регионов страны. Такие колебания различаются за внешней формой и могут обусловливаться эндогенными и екзогенными, детерминистическими и стохастическими факторами. Они взаимосвязаны с долгострочными тенденциями экономического развития и колебаниями деловой активности в других странах.

Предложена усовершенствованная классификация теорий экономического цикла в результате исследования эволюции взглядов представителей основных экономических школ на природу и причины циклического развития экономики как последовательной смены экономических парадигм согласно исторической последовательности их возникновения (хронологически-парадигмальный подход).

Историческая классификация экономических циклов У. Ростоу дополнена еще одным періодом - 1975-2006 годов. Колебания деловой активности в это время происходили в условиях усиления глобализационных процессов, а именно, быстрого развития и интеграции финансовых рынков, усиления взаимозависимости национальных экономик.

В работе рассмотрены основные методологические подходы к анализу колебаний деловой активности. Проанализированы основные этапы эмпирического анализа колебаний деловой активности и охарактеризированы структурные и неструктурные модели экономических колебаний. Отмечается, что эволюция методологии исследования колебаний деловой активности в современной экономической науке происходит в направлении объединения структурных и неструктурных моделей.

В диссертации проанализированы особенности и причины трансформационого спада 1990-х годов. Выделены такие основные его причины: скорость и последовательность внедрения политики реформ; структурные изменения; начальные условия; разрушение институций и дезорганизация экономики; внешние политико-экономические условия. Осуществлены сравнительная оценка эмпирических свойств колебаний деловой активности в транзитивних экономиках, а также их проверка на соответственность выводам основных теорий делового цикла. Выявлено, что эмпирические свойства циклических колебаний в отечественной экономике соответствуют теории реального делового цикла, что позволило определить шоки предложения как причину экономических колебаний в стране.

Уточнена морфология экономического цикла в Ураине и других странах с транзитивной экономикой. В отечественной экономике в 2001-2009 годах выделено два цикла роста и начало третьего. Выявлено, что важными факторами колебаний деловой активности в Украине есть внешнеэкономические и внутриполитические условия. Колебания деловой активности в Украине в 2001-2009 годах характеризируются высшей амплитудой и меньшей стойкостью по сравнению с колебаниями в других переходных экономиках, что обусловлено различиями в протекании трансформационного спада и особенностями экономической системы Украины.