Особливості регіонального регулювання економічної інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України державний вищий навчальний заклад “Ужгородський національний університет”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Особливості регіонального регулювання економічної інтеграції

Яскал Ігор Валерійович

Ужгород 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Євдокименко Валерій Кирилович, Буковинська державна фінансова академія Міністерства фінансів України, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки підприємства, м. Чернівці

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Сторонянська Ірина Зеновіївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу регіональної економічної політики, м. Львів

кандидат економічних наук Дяченко Борис Іванович, ДВНЗ “Ужгородський національний університет” МОН України, доцент кафедри міжнародних економічних відносин, м. Ужгород

Захист відбудеться 27 жовтня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К61.051.02 при ДВНЗ “Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м.Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці ДВНЗ “Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м.Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий “24” вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку одним із стратегічних пріоритетів регіональної політики в Україні є забезпечення сталого розвитку регіонів та підвищення рівня їх економічної взаємодії. Соціально-економічна дезінтеграція, що мала місце протягом пострадянського періоду функціонування економіки України, призвела до послаблення конкурентоздатності регіонів, а відповідно, і національної економіки, погіршення життєвого рівня населення. Тому особливо актуальними є дослідження теоретичних і практичних аспектів формування міжрегіональних економічних зв'язків та їх особливостей в умовах становлення повноцінних ринкових відносин, визначення необхідних умов та факторів поглиблення такого роду взаємодії. Фундаментальні теоретико-методологічні основи даних досліджень заклали А. Вебер, В. Вернадський, Р. Гаррод, У. Ізард, Дж. Кейнс, В. Кристаллер, В. Лаундхардт, А. Льош, Г. Мюрдаль, Б. Олін, Д. Рікардо, М. Туган-Барановський, Й. Тюнен, А. Сміт, Ф. Хайєк, Е. Хекшер, Й. Шумпетер.

Глобалізаційні процеси здійснюють прямий вплив на характер економічних відносин, видозмінюють конкуренцію, роблячи все більш доступними фактори виробництва, інформаційні та фінансові зв'язки. Тому епіцентром зародження конкурентоспроможності є місце розташування, тобто регіони, регіональне середовище. Регіон концентрує природно-ресурсний, науково-виробничий потенціал, формує конкурентні переваги та здійснює господарські відносини з іншими регіонами країни. Саме наявність інтеграційних зв'язків між регіональними господарствами національної економіки створює фундамент для економічного росту країни, оскільки базується на використанні специфічних особливостей кожного регіону, реалізації його конкурентних переваг.

Вивченню означеної проблематики присвячена велика кількість праць. Теоретико-методологічні основи дослідження процесів економічної інтеграції, концептуальні засади розвитку соціально-економічних систем, особливості просторових трансформацій в контексті інтеграційних тенденцій, стратегічні аспекти інтеграційних взаємодій, тенденції розвитку сучасних складних та багатофункційних соціально-економічних систем, особливості взаємовпливу процесів міжрегіональної економічної інтеграції, конвергенції/дивергенції регіонального соціально-економічного розвитку, механізми регулювання міжрегіональних економічних взаємодій у внутрішньодержавному просторі досліджені в роботах Л. Абалкіна, О. Амоші, І. Ансоффа, М. Бандмана, Р. Барро, І. Бистрякова, П. Бєлєнького, О. Білоруса, Є. Бойка, В. Будкіна, І. Бураковського, Л. Вардомського, З. Варналія, В. Василенка, В. Геєця, В. Голікова, О. Гранберга, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Дорогунцова, П. Дракера, Б. Дяченка, В. Євдокименка, Х. Зіберта, С. Злупка, М. Кастельса, Г. Клейнера, М. Кондратьєва, Я. Корнаї, В. Кравціва, П. Кругмана, Б. Лавровського, М. Лендєла, І. Ліпсіца, І. Лопез-Базо, Д. Львова, Ю. Макогона, М. Мальського, А. Маршала, Р. Мельникова, В. Мікловди, Н. Мікули, Дж. Мілля, А. Мокія, С. Пирожкова, Ф. Перру, В. Пили, С. Писаренко, М. Пітюлича, М. Портера, А. Ревенка, А. Родрігес-Посе, С. Романюка, Ф. Рута, Х. Сала-і-Мартіна, В. Сіденка, С. Соколенка, Дж. Стігліца, Д. Стеченка, І. Сторонянської, Х. Тейла, А. Філіпенка, С. Хантінгтона, Л. Шевчук, Ю. Шишкова, Ф. Шлітте, В. Чекмарьова, В. Чужикова, М. Чумаченка.

Незавершеність наукових дискусій щодо названої проблематики та новий поштовх, який надала світова фінансово-економічна криза, спонукають до подальшого аналізу та оновлення орієнтирів й інструментів регіонального розвитку стосовно посилення соціально-економічних зв'язків. Зокрема, потребують наукового осмислення питання, пов'язані з внутрішньою готовністю територіальних суспільних систем (у тому числі їхніх господарських комплексів) і до внутрішньорегіональної, і до міжрегіональної інтеграції. Очікує структурування процес внутрішньорегіональної й міжрегіональної виробничо-ресурсної інтеграції на основі поділу й алгоритмізації його окремих послідовних стадій (етапів) як передумови підготовки, прийняття і реалізації стратегічних управлінських рішень. Це, в свою чергу, потребує обґрунтування системи відповідних показників. Адже до цього часу інтеграційні процеси ґрунтуються здебільшого на інтуїтивному аналізі, багатолітньому досвіді, відгуках партнерів та діях конкурентів. У найкращому випадку використовуються методи, що базуються на експертних оцінках, скажімо, SWOT-аналіз.

Складність, багатоаспектність і недостатня вивченість на теоретичному, методологічному і прикладному рівнях тематики міжрегіональної та внутрішньо-регіональної інтеграції з одного боку, та зростаюче значення ролі окремих регіонів у функціонуванні національної економіки, з іншого, визначили вибір теми дисертації, її мету, завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках науково-дослідної тематики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (“Євроінтеграція та глобалізація як чинники модернізації механізму розвитку регіонального господарського комплексу” (номер державної реєстрації 0106U008368)). Роль автора у виконанні цієї теми полягає у здійсненні розробок, пов'язаних із теоретичним обґрунтуванням процесів регулювання внутрішньорегіональної та міжрегіональної економічної інтеграції в Україні і формуванням пропозицій щодо регулювання цих процесів, як передумови євроінтеграції.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є уточнення теоретико-методичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо регулювання внутрішньо- та міжрегіональних економічних інтеграційних процесів, обґрунтування шляхів їхнього поглиблення. Виходячи з цього, в роботі поставлені та розв'язані такі завдання:

- узагальнити існуючі уявлення про економічну природу міжрегіональної економічної інтеграції;

- критично оцінити та визначити авторське розуміння економічної суті міжрегіональної економічної інтеграції;

- прослідкувати генезис розвитку форм інтеграційних процесів;

- узагальнити наявні методичні підходи до оцінювання рівня міжрегіональної взаємодії;

- здійснити практичні розрахунки для визначення рівня інтегрованості українських регіонів;

- запропонувати алгоритм виявлення потенційних напрямків внутрішньорегіональної й міжрегіональної інтеграції;

- визначити основні шляхи вдосконалення регулювання інтеграційних зв'язків між регіонами.

Об'єктом дослідження виступають процеси економічної інтеграції у межах регіонів та між регіонами України.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади регулювання внутрішньо-регіональних і міжрегіональних економічних інтеграційних процесів.

Методи дослідження. У дисертації застосовано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: абстрактно-логічний (у процесі теоретичних узагальнень і формування висновків), історичного і логічного (при дослідженні генетико-еволюційного розвитку інтеграційних форм), класифікацій (при виділенні характерних рис і форм міжрегіонального інтеграційного процесу і форм державно-приватного партнерства), статистичного і економічного аналізу (для оцінки рівня інтеграційних зв'язків між регіонами), порівняння (для зіставлення тенденцій функціонування інтегрованих підприємницьких структур у розрізі регіонів), кластерного аналізу (для виявлення найбільш загальних передумов поглиблення внутрішньорегіональної та міжрегіональної економічної інтеграції), графічний (для графічного відображення отриманих результатів).

Інформаційною базою для дієвої аргументації розробок слугували матеріали Державного комітету статистики та його обласних управлінь, Міністерства економіки України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Антимонопольного комітету України, законодавчі та нормативні акти, а також зібрані автором дані монографічних та періодичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації удосконалено теоретичні й практичні засади регулювання процесів внутрішньорегіональної та міжрегіональної економічної інтеграції та окреслені шляхи їх поглиблення. Найбільш вагомі результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

уперше:

· розроблено теоретичний базис оцінювання загальних передумов поглиблення внутрішньорегіональної та міжрегіональної економічної інтеграції, в основі якого покладено систему показників потенційно можливого виробничо-ресурсного обміну як визначального у формуванні та поглибленні інтеграційних процесів; результатом реалізації цієї розробки є можливість виявлення векторів спорідненості досліджуваних регіонів і на цій основі формування господарських взаємозв'язків;

удосконалено:

· класифікацію процесів міжрегіональної інтеграції шляхом поділу її на інституційну та приватно-корпоративну, показано ключову роль приватно-корпоративного типу інтеграції, що дає змогу вчасно розробляти та застосовувати відповідні важелі впливу стосовно поглиблення рівня інтегрованості регіону;

· трактування економічної інтеграції як виробничо-ресурсної, за якої відбувається обмін будь-якими компонентами матерії, енергії та інформації, що забезпечують функціонування соціально-економічних систем і виступають у вигляді безпосередньо споживаних речовин, умов, функцій тощо; міркування з таких позицій поглиблює розуміння інтеграційних процесів, дозволяє комплексно, з різних сторін їх аналізувати;

· теоретичні засади дослідження внутрішньо- та міжрегіональних економічних зв'язків на основі використання закону єдиної ціни, за допомогою якого здійснено оцінку інтегрованості міжрегіонального ринку факторів виробництва на прикладі ринку праці. Це дало можливість виявити посилення дезінтеграційних тенденцій на національному ринку праці та низький рівень інтегрованості регіональних його сегментів;

набуло подальшого розвитку:

· визначення поняття “міжрегіональна економічна інтеграція” як економічної категорії, яка відображає процес поглиблення виробничо-ресурсних взаємозв'язків між суб'єктами регіональної економіки на умовах взаємовигідності; урахування взаємної зацікавленості в налагоджуванні подібного роду зв'язків дає змогу адекватно їх стимулювати й регулювати, створюючи сприятливі умови для їх розширення суб'єктами господарювання;

· організаційні засади формування стратегії активізації інтеграційних зв'язків у межах регіону та між регіонами на основі партнерського співробітництва між органами влади та господарськими структурами, що дозволить посилити конкурентні переваги регіону в контексті інтеграції у національний економічний простір.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані у процесі дослідження результати можуть бути використані при розробці та вдосконаленні законодавчих актів і конкретних заходів, які реалізуються державними органами у сфері вирішення регіональних проблем. Висновки й пропозиції щодо посилення інтегрованості регіонального господарства знайшли практичне застосування в роботі Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка №01.12/54-2115 від 29.10.2009), Чернівецької міської ради (довідка №30/12-421 від 22.04.2010). Окремі положення дисертаційного дослідження використані у навчальному процесі при розробці методичних посібників, читанні лекцій і проведенні семінарських занять з курсів “Регіональна економіка”, “Економічна політика”, “Стратегічне управління підприємством” (довідка №15-38/1280 від 29.04.2010).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні можливих напрямків внутрішньорегіональної й міжрегіональної виробничо-ресурсної інтеграції в умовах трансформаційної економіки та можливих підходів до оцінки цих процесів. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовані на 9 науково-практичних, у тому числі міжнародних, конференціях, зокрема: “Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації” (Чернівці, 2004), “Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону” (Чернівці, 2005), “Наука и технологии: шаг в будущее - 2006” (Бєлгород, 2006), “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), “Научное пространство Европы - 2007” (Дніпропетровськ, 2007), “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития - 2007” (Одеса, 2007), “Современные направления теоретических и прикладных исследований - 2009” (Одеса, 2009), “Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України” (Сімферополь, 2009), “Інституційна природа ринкових трансформацій” (Чернівці, 2009).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження здобувачем опубліковано вісімнадцять наукових праць загальним обсягом 6,47 д.а. (з них 5,24 д.а. належать особисто автору), з них - дев'ять наукових статей у фахових виданнях, що визнаються положенням ВАК України, та дев'ять тез наукових доповідей у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний зміст дисертації викладений на 250 сторінках машинописного тексту. Робота містить 23 таблиці та 36 рисунків. Сімнадцять додатків розміщено на 57 сторінках. Список використаних джерел налічує 179 позицій.

2. Основний зміст

внутрішньорегіональний виробничий інтеграція

У вступі розглянуто актуальність, сформульовано мету й завдання дослідження, наведено основні наукові результати роботи та рівень їх наукової новизни, визначено теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження інтеграційних процесів в економіці” розглянуто та узагальнено різні наукові підходи щодо визначення терміну “інтеграція”, висвітлено роль інтеграційних процесів у економічному розвитку регіону. Наявність спектру визначень інтеграції пояснюється насамперед історичним розвитком інтеграційних процесів: від панування концепції вільного ринку до формування інституційної інфраструктури та партнерських відносин між окремими інтегрованими суб'єктами.

На основі критичного аналізу різних наукових джерел зроблено висновки, що механізм міжрегіональних зв'язків регіону може бути описаний (безумовно, з урахуванням відповідних особливостей) з використанням теорій, вже розроблених у науковій літературі для національної економіки, відкритої в світовому економічному просторі. Теорії міжрегіонального обміну тісно переплітаються з теоріями міжнародної торгівлі, конкуренції та інтеграції. Близькість указаних теоретичних здобутків обумовлюється подібністю основних понять, факторів, проблем, методології аналізу.

Для глибшого розуміння досліджуваної проблематики здійснено генетико-еволюційний аналіз розвитку міжрегіональних інтеграційних процесів. Інтеграційні форми, значно відрізняючись за ступенем інтеграції їх учасників, розвиваються історично від промислових районів, концернів, сімейних груп до кластерів, стратегічних альянсів та мереж. Залежно від рівня підпорядкованості суб'єктів, усі організаційні форми інтеграції можна умовно розділити на “жорсткі” (табл. 1) та “м'які” (табл. 2).

Таблиця 1 Перелік “жорстких” форм інтеграції суб'єктів господарювання

№ п/п	Форми інтеграції	Економічний зміст форми інтеграції
1.	Господарське товариство	Інституція зі статусом юридичної особи, яка належить власникам на правах колективної власності.
2.	Картель	1) договірне об'єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції; 2) спеціальний (нерідко - таємний) договір між виробниками однойменної продукції з метою послаблення конкурентної боротьби і отримання більш високих прибутків на основі погодженого прагнення до монопольного становища у виробництві та на ринках збуту готової продукції.
3.	Консорціум	Вид об'єднання, куди може входити промисловий і банківський капітал з метою реалізації масштабних програм. Учасниками консорціуму можуть бути державні та приватні структури, а також окремі держави.
4.	Концерн	Форма статутних об'єднань підприємств (фірм), що характеризується єдністю власності й контролю; об'єднання відбувається найчастіше за принципом диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства (фірми) різних галузей економіки (промисловість, транспорт, торгівля, наукові організації, банки, страхова справа). Після створення концерну суб'єкти господарювання втрачають свою самостійність, підпорядковуючись потужним фінансовим структурам. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їхні інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники одного концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну
5.	Корпорація	1) товариство, спілка, сукупність осіб, об'єднаних на основі виробничих, наукових та комерційних інтересів; 2) назва акціонерного товариства, яке об'єднує різні галузі промислового виробництва за єдиного фінансового контролю.
6.	Синдикат (альянс типу синдикат)	Організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створюваний спільний збутовий орган або збутову мережу одного з учасників об'єднання. Так само може здійснюватись закупівля сировини для всіх учасників синдикату. Така форма об'єднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції.
7.	Спільні підприємства	Спільна підприємницька діяльність кількох партнерів, у т.ч. партнерів з різних країн, спрямована на кооперацію у сфері виробництва, інвестиційної діяльності, збуту товарів.
8.	Трест	Монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну й господарську самостійність, оскільки інтегруються всі напрямки їхньої діяльності.
9.	Фінансова група	Форма співробітництва між суб'єктами господарювання задля акумуляції обігових коштів, прискорення взаємних розрахунків фінансового капіталу з метою стабілізації промислового виробництва.
10.	Промислово-фінансова група, (фінансово-корпоративна група)	Організаційно-економічна форма формування та розвитку фінансово-монополістичного капіталу, тобто зрощення банківських монополій та інших великих фінансово-кредитних інститутів з нефінансовими монополіями (промисловими, торговельними, транспортними та ін.)
11.	Холдинг (холдингові компанії)	Специфічна організаційна форма об'єднання капіталів: інтегроване товариство, що безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого об'єднання. Завдяки цьому холдингова компанія здійснює контроль за діяльністю таких підприємств. Об'єднані у холдингу суб'єкти мають юридичну й господарську самостійність. Проте право вирішення основних питань їхньої діяльності належить холдинговій компанії.

Таблиця 2 Перелік “м'яких” форм інтеграції суб'єктів господарювання

№ п/п	Форми інтеграції	Економічний зміст форми інтеграції
функціональні
1.	Асоціація	Найпростіша форма договірного об'єднання підприємств (фірм, компаній, організацій) з метою координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з її учасників (членів).
2.	Аутсорсинг	Форма співробітництва між фірмами (компаніями), що передбачає концентрацію ресурсів та діяльності компанії або фірми на основному для неї напрямі й передання інших (другорядних, супутніх) функцій партнерам, які спеціалізуються на них.
3.	Державно-приватне партнерство	Об'єднання матеріальних і нематеріальних ресурсів держави та приватного сектора на довгостроковій та взаємовигідній основі для створення суспільних благ або надання суспільних послуг.
4.	Стратегічний альянс (національний або глобальний)	Стратегічні альянси являють собою тривалі міжорганізаційні угоди по співробітництву, які передбачають спільне використання ресурсів або структур управління декількох самостійних організацій, що знаходяться в 2-х або більше країнах, для спільного здійснення задач, пов'язаних з корпоративною місією кожної з них.
5.	Франчайзинг	Змішана форма великого і дрібного підприємства, за якої великі компанії, “родинні” фірми (франчайзери) укладають договір з дрібними фірмами, дочірніми підприємствами, бізнесменами (франчайзі) на право, привілей діяти від імені франчайзера. При цьому дрібна фірма зобов'язана займатися підприємницькою діяльністю лише у формі визначеній великою компанією, протягом певного часу і у певному місці.
просторові
6.	Єврорегіон	Форма співробітництва між органами місцевої влади адміністративно-територіальних одиниць різних держав.
7.	Кластер	Група географічно близьких і взаємопов'язаних організацій, що діють у певній сфері та взаємодоповнюють одна одну. Взаємозв'язок підприємств і організацій у складі кластера об'єктивно обумовлений, він формується природно, а не встановлюється зверху, тому межі кластерів не співпадають зі стандартними межами галузевої класифікації.
8.	Спеціальна (вільна) економічна зона	На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Нові форми міжрегіональних інтеграційних процесів, що виникають, не виключають попередні, а доповнюють їх. Іншими словами, відбувається урізноманітнення форм. Характер взаємозв'язку між дійовими особами різних регіонів стає все більш складним і досить витонченим.

Серед усього розмаїття міжрегіональних інтеграційних зв'язків найбільш важливими є виробничо-ресурсні, оскільки наявність саме виробничих зв'язків є інтеграційним каркасом взаємин між територіями. Реальними носіями міжрегіональної інтеграції є різноманітні підприємницькі структури, між якими рухаються потоки товарів, капіталу, робочої сили, знань, технологій, нематеріальних ресурсів і активів. За рахунок інтеграції досягається необхідна гнучкість господарювання, диференціація продуктів та послуг, що виробляються в умовах глобальної конкуренції. З іншого боку, у процесі реалізації різних форм інтеграційних процесів формується сприятливе зовнішнє середовище для суб'єктів підприємництва, виникає взаємовигідний рух інформаційних, технологічних, фінансових, сировинних та інших ресурсів.

Важливим підґрунтям для вироблення управлінських рішень стосовно посилення процесів економічної інтеграції між регіонами є проведення оцінки її рівня. Узагальнюючи різні методики здійснення оцінки міжрегіональної економічної інтеграції, зазначимо, що можливості їх застосування часто обмежуються відсутністю необхідних статистичних даних. Тому необхідно застосовувати непрямі методи здійснення такої оцінки.

Виходячи з того, що зв'язки між окремими суб'єктами господарювання характеризуються різноманітністю і здебільшого зумовлені обміном ресурсів (матеріальних, сировинних, людських, інформаційних тощо), поряд із терміном “міжрегіональна економічна інтеграція” автор вводить в обіг термін “міжрегіональна виробничо-ресурсна інтеграція”, який не лише доповнює попереднє поняття, а й конкретизує його. На цій основі міжрегіональні й внутрішньорегіональні зв'язки є одночасно і джерелом нових механізмів розвитку, і чинником протидії кризовим явищам.

У другому розділі “Аналіз процесів внутрішньо- та міжрегіональної інтеграції” досліджується існуючий рівень інтеграції як між регіонами, так і в межах окремого регіону. Основним чинником поглиблення міжрегіональних інтеграційних зв'язків на сьогодні виступають інтеграційні підприємницькі структури, зокрема фінансово-промислові групи (ФПГ). Діяльність переважної більшості українських ФПГ має сировинне спрямування і орієнтується здебільшого на області з відповідними природними ресурсами. Наслідком сировинної спеціалізації вітчизняного крупного бізнесу є тісна виробнича інтеграція підприємств кількох східних областей (Донецької, Луганської, Дніпропетровської).

Аналіз наявності інтегрованих підприємницьких структур дозволяє стверджувати, що в Україні функціонують лише кілька форм інтеграції підприємницьких структур (табл. 3). Найбільш поширеною формою є асоціації, які значно переважають за кількістю інші форми. Однак асоціації використовуються здебільшого для координації інтересів учасників, а також для відстоювання цих інтересів у зносинах із іншими сторонами. Натомість надзвичайно малою є кількість корпорацій, консорціумів та концернів, тобто форм, які передбачають тісну виробничу інтеграцію учасників. Відтак, можна констатувати низький рівень виробничої інтеграції між регіонами.

Таблиця 3 Питома вага інтегрованих підприємницьких структур у загальній кількості суб'єктів ЄДРПОУ в Україні, %

Суб'єкти ЄДРПОУ	Роки
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Всього	0,68	0,63	0,62	0,60	0,59	0,57	0,54	0,53	0,53
асоціація	0,30	0,27	0,26	0,25	0,26	0,26	0,25	0,25	0,25
корпорація	0,07	0,07	0,08	0,08	0,08	0,08	0,07	0,07	0,07
консорціум	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01
концерн	0,05	0,04	0,04	0,04	0,04	0,04	0,04	0,04	0,04
інші об'єднання підприємств	0,25	0,24	0,23	0,21	0,20	0,18	0,17	0,17	0,17

В областях Карпатського регіону питома вага інтегрованих підприємницьких структур (ІПС) зменшувалася протягом 2001-2008рр., окрім Львівської. Львівська область, за даними Антимонопольного комітету, має найвищу частку конкурентних ринків. Дані факти дозволяють зробити висновок про те, що процеси створення ІПС у регіоні зумовлюються рівнем конкуренції на регіональних ринках. Іншими словами, чим жорсткіша конкуренція на ринку, тим більша потреба об'єднувати свої зусилля виникає у підприємців.

Перевірка за допомогою закону єдиної ціни на прикладі регіональних ринків факторів виробництва засвідчила низький рівень інтегрованості регіональних сегментів із загальнонаціональними, а також - посилення дезінтеграційних тенденцій. Помітна недостатня внутрішня зв'язаність національного ринку праці, однією з причин якої може бути слабка мобільність робочої сили. За результатами аналізу інтеграційних взаємодій регіональних ринків праці Чернівецької області та регіонів, що межують із нею, встановлено, що найтісніше пов'язані між собою сегменти Чернівецької та Івано-Франківської областей.

Проведена оцінка виявлення загальних передумов поглиблення внутрішньорегіональної економічної інтеграції Чернівецької області на основі індексів локалізації (табл. 4) дає підстави стверджувати, що посилення внутрішньорегіональних інтеграційних зв'язків найбільш ймовірне навколо обласного центру та прилеглих районів (Хотинський, Новоселицький, Герцаївський, Заставнівський, Сторожинецький та Кіцманський). Це обумовлено значною зосередженістю у цих районах промислових підприємств та масштабами їхньої діяльності (більший розмір підприємств, концентрація основного капіталу промисловості тощо).

Таблиця 4 Індекси локалізації за районами Чернівецької області за 2008 рік

№ п/п	Показники	Райони та міста
		Вижницький	Герцаївський	Глибоцький	Заставнівський	Кельменецький	Кіцманський	Новоселицький	Путильський	Сокирянський	Сторожинецький	Хотинський	м.Новодністровськ	м.Чернівці
1	Індекси локалізації за показниками зайнятості
1.2	Промисловість	0,83	0,57	0,59	1,02	0,14	0,76	0,8	0,42	0,25	0,85	1,2	0,84	1,25
1.2	Переробна промисловість	0,96	0,76	0,78	1,11	0,16	0,91	0,87	0,56	0,21	1,07	1,57	-	1,35
2	Індекси локалізації за показниками обсягів реалізації
2.1	Промисловість	1,44	1,39	0,37	2,49	0,29	1,43	1,03	0,33	0,99	1,35	2,58	0,35	0,86
2.2	Переробна промисловість	1,49	1,68	0,44	2,81	0,26	1,6	1,1	0,4	0,72	1,6	3,1	-	0,78
3	Індекси локалізації за показниками вартості основних засобів
3.1	Промисловість	1,20	0,53	0,60	1,28	0,19	1,33	2,35	0,81	0,21	1,58	4,02	2,75	0,62
3.2	Переробна промисловість	1,48	0,80	0,91	1,77	0,26	1,97	3,39	1,23	0,19	0,99	6,04	0,02	0,54

Для виявлення передумов міжрегіональної економічної інтеграції було обрано області Карпатського регіону та географічні “сусіди” Чернівецької області (Тернопільська, Хмельницька, та Вінницька) (табл. 5).

Найбільш імовірною є міжрегіональна інтеграція досліджуваного регіону в галузях: легка промисловість; оброблення деревини; хімічна і нафтохімічна промисловість; металургійне виробництво; машинобудування; меблева промисловість; будівництво.

Таблиця 5 Індекси локалізації по областях за 2008 рік

Показники	Карпатський регіон	Географічні “сусіди” Чернівецької області
	Івано-Франк.	Закарп.	Льв.	Чернів.	Терноп.	Хмел.	Він.
Індекси локалізації ВДВ:
Промисловість	1,39	0,83	0,77	0,54	0,60	0,91	0,81
Переробна промисловість	0,78	1,06	0,82	0,62	0,69	0,67	0,88
Індекси локалізації основного капіталу:
Промисловість	1,63	0,69	1,02	0,69	0,89	1,45	0,94
Переробна промисловість	1,16	0,96	1,04	0,74	1,02	0,65	1,00
Індекси локалізації зайнятості:
Промисловість	0,83	0,84	0,82	0,60	0,63	0,82	0,73
Переробна промисловість	0,73	1,02	0,87	0,65	0,69	0,86	0,81
Індекси локалізації інвестицій в основний капітал:
Промисловість	1,22	0,80	0,83	1,00	0,47	0,97	0,82
Переробна промисловість	1,49	0,95	0,87	0,34	0,54	1,09	0,81

Поряд із низьким рівнем виробничої інтеграції відмічається, що порівняно сильнішими є торговельні та фінансові зв'язки між регіонами України. Про це свідчать, з одного боку, швидке зростання кількості суб'єктів господарювання, а з іншого, відносно високий рівень рентабельності у цих видах діяльності.

У третьому розділі “Шляхи вдосконалення регулювання міжрегіональної інтеграції” обґрунтовуються пропозиції щодо можливих шляхів удосконалення механізму регулювання інтеграційних процесів.

У роботі визначено ймовірні напрямки виробничо-ресурсної інтеграції на внутрішньорегіональному (між районами Чернівецької області) та міжрегіональному рівні (між областями Карпатського регіону та географічними “сусідами” Чернівецької області). Для цього обґрунтовано і запропоновано систему відповідних показників, які, хоч і опосередковано, але демонструють готовність економіко-інституційних систем регіонів до інтеграції (кількість найманих працівників, вартість основних засобів, інвестиції в основний капітал, валова додана вартість - усі в розрахунку на один суб'єкт ЄДРПОУ).

З метою окреслення можливих векторів міжрегіональної виробничо-ресурсної інтеграції автором використано методи евклідової відстані, нечіткої кластеризації, а також гравітаційну модель. Так, використовуючи метод евклідової відстані, відмічено “близькість” Чернівецької і Тернопільської областей. Нечітка кластеризація підтвердила цей факт і встановила: за означеними критеріями близькими є Львівська і Закарпатська; Вінницька і Хмельницька області (рис. 1).

Рис. 1 Структура кластерів у промисловості областей за методом нечіткої кластеризації

Розрахунки з використанням гравітаційної моделі дозволяють припустити, що Чернівецька область у галузі промисловості тяжіє до інтеграції з Івано-Франківською та Хмельницькою областями. Якщо виокремити з промисловості переробну галузь, то ступінь “притягання” переробної промисловості прилеглих областей до Чернівецької області з урахуванням відстані змінює свій вектор з Хмельницької на Тернопільську область, залишаючи незмінно високим рівень “притягання” до Івано-Франківської області.

Результати використання вказаних методів до аналізу внутрішньорегіональної виробничо-ресурсної інтеграції Чернівецької області загалом можна підсумувати так: “спорідненість” з обласним центром демонструють Кіцманський, Хотинський, Новоселицький райони (рис. 2).

Рис. 2 Структура кластерів промисловості районів Чернівецької області за методом нечіткої кластеризації

Отримані результати перевірено та уточнено аналогічними розрахунками на основі індексів локалізації. Звідси висунуто припущення, що для Чернівецької області об'єктивно необхідно й доцільно реалізовувати міжрегіональні проекти, спрямовані на виробничо-ресурсну інтеграцію з Івано-Франківською областю. Другою у цьому рейтингу знаходиться Хмельницька область. У випадку виключення фактора відстані зростає привабливість Вінницької області. Аналогічні розрахунки, але стосовно внутрішньорегіональної (міжрайонної) інтеграції дозволяють стверджувати, що крім м.Чернівців за рівнем економічного потенціалу центрами інтеграції для решти районів можуть бути Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький, Сторожинецький та Хотинський райони.

Узагальнюючи здійснений аналіз, структуризовано процес внутрішньо- та міжрегіональної виробничо-ресурсної інтеграції на основі поділу й алгоритмізації його окремих послідовних стадій (етапів) як передумови підготовки, прийняття і реалізації стратегічних управлінських рішень. Для формування системного теоретичного і практичного уявлення про управління інтеграційними процесами автором виділені такі його стадії (рис. 3).

Такий підхід дозволяє чітко виокремити вектори генетичної спорідненості досліджуваних регіонів, навіть з урахуванням недостатності необхідних статистичних даних. Це надасть допомогу владним структурам у формуванні інтеграційної політики, а управлінцям, інвесторам, всім іншим зацікавленим особам - приймати зважені рішення. Наведені результати дають точнішу, оновлену оцінку розвитку господарських комплексів регіонів, їхніх внутрішніх можливостей та порівняння існуючих у ньому можливостей із можливостями інших регіонів країни; оновлений аналіз та оцінку існуючих структур і процесів тощо.

Обґрунтовано необхідність формування належного інформаційно-аналітичного забезпечення процесів економічної інтеграції між регіонами. Наразі дослідники часто стикаються із відсутністю необхідних статистичних даних, які б дозволяли достовірно оцінити інтеграційні процеси у межах країни.



Рис. 3 Послідовність етапів виявлення передумов для формування та/або поглиблення внутрішньо- та міжрегіональної інтеграції

Рис. 4 Задачі регіональної інформаційно-аналітичної системи

З метою удосконалення діяльності органів державної влади в контексті поглиблення рівня міжрегіональної економічної інтеграції запропоновано розробити регіональну інформаційно-аналітичну систему (РІАС), однією із завдань якої був би моніторинг економічної взаємодії підприємств регіону з іншими регіонами країни (рис. 4).

Окрім створення інформаційно-аналітичних баз даних, варто забезпечити користування ними з боку різних зацікавлених сторін. Такий режим використання даних забезпечить надходження однієї і тієї ж інформації у різні структури та вироблення спільних підходів до вирішення поставлених задач.

Однією з важливих умов ефективного регулювання процесів внутрішньо- та міжрегіональної економічної інтеграції є їхнє належне інституційне забезпечення. Сьогодні такого роду господарські зв'язки формуються стихійно і перебувають поза увагою держави. Тому автором обґрунтовано можливість використання ряду інститутів та інституцій у практиці регіонального управління економічним розвитком регіону, які покликані сприяти поглибленню міжрегіональної інтеграції. Зокрема, варто активно притримуватись політики узгодження інтересів регіональних органів управління, суб'єктів господарювання і територіальної громади. Забезпечення гармонії всіх інтересів (або хоча б рух у цьому напрямку) значно покращить перспективи поглиблення і внутрішньорегіональної, і міжрегіональної виробничо-ресурсної інтеграції в Україні.

Доцільно активніше впроваджувати на практиці механізми державно-приватного партнерства (ДПП), які дозволяють залучати приватний бізнес до вирішення стратегічних завдань і для країни, і для її регіонів. Така співпраця, з одного боку, сприятиме поглибленню рівня внутрішньо- і міжрегіональних інтеграційних процесів, а з іншого, забезпечуватиме контроль держави над цими процесами та уможливить своєчасне їх регулювання. У дисертації узагальнено наявні у світовій практиці моделі співпраці влади та бізнесу, проведено їх класифікацію. Найбільш поширеними є:

- контракти (на виконання робіт і надання послуг, на управління об'єктами права державної власності, на постачання продукції для державних потреб, надання технічної допомоги);

- оренда (лізинг);

- угоди про розподіл продукції;

- державно-приватні підприємства;

- договори про спільну діяльність;

- концесія (концесійна угода).

Вирішення основних завдань щодо поглиблення рівня внутрішньорегіональної і міжрегіональної виробничо-ресурсної інтеграції дозволить забезпечити економічне зростання у регіонах, реалізацію конкурентних переваг, зниження регіональних диспропорцій, а також посилення позицій вітчизняних суб'єктів господарювання на глобальних ринках.

Висновки

У дисертаційній роботі проведено обґрунтування теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо оцінки внутрішньорегіональних і міжрегіональних інтеграційних процесів. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки та сформулювати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне й наукове значення:

1. Поглиблення внутрішньо- та міжрегіональних економічних інтеграційних процесів у межах країни сьогодні є одним із шляхів підвищення конкурентоспроможності та зменшення міжрегіональних диспропорцій. У рамках міжрегіональних інтеграційних процесів варто виділяти інституційну та приватно-корпоративну інтеграцію. Інституційний тип інтеграції або інтеграція на рівні регіональних органів влади - це процес взаємопроникнення, зрощення регіональних відтворювальних процесів, у результаті чого зближуються соціальні, політичні, інституційні структури регіонів. У випадку приватно-корпоративного типу інтеграції або інтеграції на рівні підприємств мова йде про інтеграцію капіталів і активів компаній.

2. Дослідження генетико-еволюційного аналізу розвитку міжрегіональних інтеграційних процесів дозволяє констатувати, що ключову роль у формуванні тісних зв'язків між регіонами відіграють економічні зв'язки між господарюючими суб'єктами. Звідси випливає, що реальними носіями міжрегіональної інтеграції є різноманітні підприємницькі структури, між якими рухаються потоки не лише товарів, капіталу та робочої сили, а й знань, технологій, нематеріальних ресурсів і активів. На сьогодні найбільш перспективним є створення новітніх інтеграційних структур: кластерів, мереж, стратегічних альянсів.

3. Діагностика існуючих форм інтеграції між регіонами України показала, що домінуючою є приватно-корпоративна інтеграція. Сировинна спрямованість вітчизняного великого капіталу, а також значна його експортна залежність слабо стимулює економічну взаємодію на рівні регіонів України. Про низький рівень виробничої інтеграції свідчить переважання такої форми як асоціація, що використовується в основному для координації дій та відстоювання інтересів. Натомість низькою є кількість корпорацій, концернів, консорціумів, тобто форм, які передбачають тісну виробничу кооперацію. Кількість інтегрованих підприємницьких структур у Чернівецькій області є невеликою, що є стримувальним чинником поглиблення внутрішньорегіональної економічної інтеграції досліджуваного регіону.

4. Здійснені розрахунки з виявлення передумов поглиблення внутрішньорегіональної економічної інтеграції Чернівецької області визначили райони, підприємницькі структури яких володіють найбільшим потенціалом поглиблювати господарські взаємозв'язки. Крім того, за допомогою розробленого методичного підходу здійснено порівняльну оцінку передумов поглиблення міжрегіональної економічної інтеграції Чернівецької області з областями Карпатського регіону та географічними “сусідами”. Розрахунки показали, що у рамках Карпатського регіону Чернівецька область демонструє кращі можливості для формування інтеграційних зв'язків.

5. Запропоновано підхід до виявлення передумов поглиблення виробничо-ресурсного обміну як у межах окремого регіону, так і між регіонами, який базується на використанні математичних методів (евклідова відстань, нечітка кластеризація, гравітаційна модель) і, не зважаючи на обмеженість статистичних даних, подає точнішу, оновлену оцінку регіональним державним органам влади стосовно формування векторів інтеграційної взаємодії.

6. Доведена важливість інформаційно-аналітичного забезпечення поглиблення процесів інтеграції у межах регіону та між регіонами. Це стосується як розробки програмного забезпечення для створення баз даних та обробки інформації соціально-економічного спрямування, так і вдосконалення статистичного відображення міжрегіональної взаємодії. Необхідною є розробка регіональної інформаційно-аналітичної системи (РІАС) з метою удосконалення діяльності органів державної влади на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Успішна реалізація РІАС дозволить здійснити якісну та кількісну оцінку міжрегіональної економічної інтеграції, використовуючи сучасні економіко-математичні методи, а також сприятиме подальшим науковим дослідженням у цьому напрямку.

7. У числі інституційних передумов активізації міжрегіональних економічних взаємозв'язків важливе місце займає інститут виробничої кооперації, оскільки саме кооперація між господарськими структурами є каркасом інтеграційних зв'язків, а товарно-сировинні потоки між окремими суб'єктами господарювання забезпечують виникнення грошових, інформаційних та інших потоків, тим самим сприяючи згладжуванню значних міжрегіональних диспропорцій у соціально-економічному розвитку.

8. Обґрунтовано застосування механізмів державно-приватного партнерства (ДПП), яке успішно використовується у розвинутих країнах. Залучення приватного капіталу до реалізації, наприклад, концесійних угод дозволить регіонам України вирішити окремі соціально-економічні задачі без додаткових бюджетних затрат, а також підвищити їхню конкурентоспроможність шляхом покращення якості інфраструктури. Такі заходи посилять позиції регіону й спонукатимуть як внутрішньорегіональну, так і міжрегіональну виробничо-ресурсну інтеграцію, забезпечуючи до всього можливість державного регулювання інтеграційних процесів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Яскал І.В. Методологічні засади категорії “простір” у розвитку регіону / І.В. Яскал // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наук. праць. Вип. 328-329. Економіка. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 110-114. (0,44 д.а.)

2. Яскал І.В. Просторові інтеграційні утворення: роль регіонального управління економікою у їхньому формуванні / В.К. Євдокименко, І.В. Яскал // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: Книги ХХІ, 2007. - Вип.3. Економічні науки. - С. 142-153. (0,64)

(Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність підтримки становлення та розвитку просторових утворень в регіоні як фактора прискорення міжрегіональної інтеграції, показана ключова роль місцевих органів влади у цьому процесі (0,32 д.а.))

3. Яскал І.В. Теоретичні аспекти інтеграційних процесів на міжрегіональному рівні / І.В. Яскал // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: Книги ХХІ, 2007. - Вип.4. Економічні науки. - С. 39-51. (0,66 д.а.)

4. Яскал І.В. Оцінка міжрегіональної інтеграції в межах країни: методичний аспект (на прикладі Чернівецької області) / В.К. Євдокименко, І.В. Яскал // Збірник наукових праць ПВНЗ “Буковинський університет”. Економічні науки. - Чернівці: Книги ХХІ, 2008. - С. 78-88. (0,39 д.а.)

(Особистий внесок здобувача: запропоновано можливий варіант оцінки інтенсивності інтеграційних взаємозв'язків між регіонами України (0,2 д.а.))

5. Яскал І.В. Генезис міжрегіонального інтеграційного процесу / І.В. Яскал // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наук. праць. Вип. 366. Економіка. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 71-76. (0,52 д.а.)

6. Яскал І.В. Діяльність інтегрованих підприємницьких структур як чинник поглиблення міжрегіональних економічних зв'язків: [Електронний ресурс] / І.В. Яскал // Ефективна економіка - 2009. - №3. - Режим доступу до журн.:http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=36 (0,51 д.а.)

7. Яскал І.В. Інтеграційна складова механізму відтворення в екологобезпечному освоєнні природно-ресурсного потенціалу регіону / В.К. Євдокименко, Р.С. Білик, І.В. Яскал // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 3 (16): Економічні науки. - Чернівці: Технодрук, 2009. - С. 500-511. (0,77 д.а.)

(Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність урахування внутрішньорегіональної і міжрегіональної інтеграційної складової відтворювальних механізмів регіону, яка б допомогла трансформувати суб'єкти господарювання мікрорівня до стану фінансової спроможності та інвестиційної привабливості (0,26 д.а.))

8. Яскал І.В. Удосконалення методів визначення напрямків і форм виробничо-ресурсної інтеграції у регіоні / І.В. Яскал // Регіональна економіка. - 2010. - №2. - С. 23-32. (0,54 д.а.)

9. Яскал І.В. Обгрунтування способів внутрішньорегіональної економічної інтеграції / В.К. Євдокименко, І.В. Яскал // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 1 (18): Економічні науки. - Чернівці: Технодрук, 2010 - С. 124-132. (0,42 д.а.)

(Особистий внесок здобувача: сформовано алгоритм виявлення можливих напрямків внутрішньорегіональної інтеграції (0,21 д.а.))

Інші публікації, що додатково відображають результати дисертації:

10. Яскал І.В. Проблема оцінки економічної ефективності регіону / І.В. Яскал // Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації: Матеріали XV міжнародної науково-практичної конференції. Чернівці, 27 січня 2004 року. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 522-524. (0,1 д.а.)

11. Яскал І.В. Шляхи посилення конкурентних переваг підприємства в сучасних умовах господарювання / І.В. Яскал // Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону: Матеріали XVI міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 561-563. (0,21 д.а.)

12. Яскал І.В. Просторовий аспект регіональної економіки / І.В. Яскал // Материалы I Международной научно-практической конференции ”Наука и технологии: шаг в будущее - 2006”. Том 20. Экономические науки. - Белгород: Руснаучкнига, 2006. - С. 76-79. (0,17 д.а.)

13. Яскал І.В. Просторове утворення як джерело конкурентних переваг / І.В. Яскал // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006”. Том 17. - Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 47-48. (0,11 д.а.)

14. Яскал І.В. Становлення мережевих структур як інструмент розвитку економіки регіону / І.В. Яскал // Материалы III Международной научно-практической конференции “Научное пространство Европы - 2007”. - Том 4. Экономические науки. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С. 10-13. (0,22 д.а.)

15. Яскал І.В. Міжрегіональна інтеграція: логіка процесу та його типи / І.В. Яскал // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития - 2007”. Том 10. Экономика. - Одесса: Черноморье, 2007. - С. 51-56. (0,31 д.а.)

16. Яскал І.В. Методологія оцінки рівня міжрегіональної економічної інтеграції в Україні / І.В. Яскал // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции “Современные направления теоретических и прикладных исследований-2009”. Том 12. Экономика. - Одесса: Черноморье, 2009. - С. 65-69. (0,18 д.а.)

17. Яскал І.В. Приватно-корпоративна інтеграція як чинник поглиблення інтеграційних зв'язків між регіонами України / І.В. Яскал // Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції 15 квітня 2009 р. - Т. IV. - Сімферополь: ЦРОНІ, 2009. - С. 55-57. (0,18 д.а.)

18. Яскал І.В. Удосконалення інформаційного забезпечення процесів внутрішньо- та міжрегіональної економічної інтеграції / І.В. Яскал // Інституційна природа ринкових трансформацій: Матеріали ХІХ міжнародної науково-практичної конференції (15-16 жовтня 2009р.). - Чернівці: Друкарт, 2009. - С. 64-66. (0,1 д.а.)

Анотація

Яскал І.В. Особливості регіонального регулювання економічною інтеграцією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - ДВНЗ “Ужгородський національний університет” Міністерства освіти і науки України, Ужгород, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню актуальних проблем поглиблення внутрішньо- та міжрегіональної економічної інтеграції. У роботі досліджено теоретичні основи аналізу інтеграційних процесів в економіці, узагальнено різні наукові підходи до вивчення даного явища, розглянуто різні види такого роду зв'язків та рівні, на яких вони відбуваються. Проведено генетико-еволюційний аналіз розвитку міжрегіональних інтеграційних процесів, систематизовано огляд існуючих методичних підходів до оцінки рівня інтеграційних процесів між регіонами, розглянуто можливість їхнього застосування у вітчизняних умовах.

Проаналізовано загальний рівень міжрегіональної та внутрішньорегіональної виробничої інтеграції, вивчено форми інтеграції підприємницьких структур, встановлено вплив конкуренції на процеси створення та функціонування інтегрованих підприємницьких структур. Проаналізовано інтенсивність взаємозв'язків у розрізі деяких видів діяльності.