Організаційні форми та економічна ефективність діяльності спільних сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

ПОЛІЩУК Світлана Петрівна

Київ - 2010

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Крисальний О.В., заслужений діяч науки і техніки України Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», завідувач відділу

доктор економічних наук, професор Калетнік Григорій Миколайович, Вінницький національний аграрний університет, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Нестерчук Юлія Олександрівна, Уманський національний університет садівництва, доцент кафедри економіки

кандидат економічних наук Черненко Світлана Миколаївна, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування», старший науковий співробітник відділу

Захист відбудеться « 9 » листопада 2010 р. о 15⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к.317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 211.

Автореферат розісланий « 8 » жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук О.Г. Шпикуляк

АНОТАЦІЯ

Поліщук С.П. Організаційні форми та економічна ефективність діяльності спільних сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Київ, 2010.

Дисертація присвячена проблемам залучення прямих іноземних інвестицій та створення спільних підприємств. У процесі дослідження поглиблено теоретичне розуміння спільного сільськогосподарського підприємства та розглянуто його порівняно з іншими формами спільного підприємництва. Доведено, що ефективне функціонування даної форми міжнародного співробітництва залежить від певних внутрішніх і зовнішніх складових економічного механізму створення спільних підприємств.

З метою активізації інвестиційної діяльності запропоновано удосконалити заходи економічного регулювання, що сприятиме створенню сприятливого інвестиційного клімату.

Доведено необхідність врахування об'єктивної та всебічної оцінки внесків засновників спільного підприємства, що сприятиме удосконаленню їх відносин у процесі спільної діяльності відповідно до принципів створення. Рекомендовано врахувати також нормативну грошову оцінку земельних ресурсів вітчизняного суб'єкта господарювання.

На основі результатів комплексного дослідження визначено основні тенденції та напрями здійснення зовнішньоекономічних відносин агропромислового комплексу та в Україні у цілому.

Ключові слова: спільне підприємство, економічна ефективність, іноземні інвестиції, інвестиційний клімат, зовнішньоекономічна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Полищук С.П. Организационные формы и экономическая эффективность деятельности совместных сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04. - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный научный центр «Институт аграрной экономики», Киев, 2010.

Диссертация посвящена вопросам привлечения прямых иностранных инвестиций и создания совместных предприятий в Украине. В процессе исследования рассмотрены теоретические понятия «совместное предприятие» в сравнений с другими формами совместного предпринимательства. Основными принципами и особенностями создания и функционирования совместных предприятий можно выделить следующие: создание и производственное функционирование в соответствии с действующим законодательством; безусловная выгодность сотрудничества с иностранными инвесторами; добровольность объединения капитала; разносторонняя оценка вкладов в совместное предприятие договорных сторон; необходимость изучения социально-психологического фактора; высокая экологическая безопасность созданных совместных предприятий; свобода выбора формы предпринимательства.

Изучены организационно-правовые формы предприятий с иностранными инвестициями в аграрной сфере на примере Киевской области. Анализ показал преимущества создания совместных предприятий в форме общества с ограниченной ответственностью. Эта форма рассматривается как наиболее эффективная по отношению к регистрации предприятия, ответственности сторон в процессе деятельности и управления совместным предприятием, распределении рисков.

Доведено, что эффективное функционирование исследуемой формы международного сотрудничества зависит от внутренних и внешних составляющих экономического механизма создания совместных предприятий. Основными его элементами выделено следующие: внешняя среда (политически-правовое, экономическое регулирование деятельности предприятия (нормативно-правовая сфера, аграрный рынок и его инфраструктура, финансово-кредитная, инвестиционная сфера, влияние международных организаций, земельные отношения и их регулирование); формирование внутреннего обеспечения (технологического, материального, информационного, финансового, трудового, экологического).

С целью активизации инвестиционной деятельности предложено усовершенствовать действие экономического регулирования, что приведет к созданию положительного инвестиционного климата. Эффективная государственная политика обеспечит увеличение объемов привлечения иностранных инвестиций и создания совместных предприятий и, как следствие, увеличение эффективности аграрного производства.

Обоснованы предложения по изучению и учету всеобщей оценки вкладов учредителей совместного предприятия, что непосредственно будет влиять на их отношения в процессе совместного предпринимательства согласно принципам их создания. Предложено учитывать нормативную оценку сельскохозяйственных угодий, что использовано на предприятии отечественного учредителя при создании совместного предприятия с участием иностранного субъекта хозяйствования.

Предложено при анализе деятельности совместного предприятия объединить значение и влияние на развитие предприятия как экономической, так и социальной, экологической, энергетической и технологической эффективности. Даная методика содержит ряд показателей, которые учитываются в различных функциональных сферах на разных стадиях жизненного цикла предприятия.

В соответствии с результатами комплексного исследования определены основные тенденции и направления развития внешнеэкономических отношений в агропромышленном комплексе и в целом по Украине. Внешнеэкономическая деятельность представляет собой эффективную форму международного сотрудничества между предприятиями на выгодных условиях для удовлетворения их интересов и потребностей.

Ключевые слова: совместное предприятие, экономическая эффективность, иностранные инвестиции, инвестиционный климат, внешнеэкономическая деятельность.

сільськогосподарський іноземний інвестиція зовнішньоекономічний

SUMMARY

Polishchuk S. Organizational forms and economic efficiency work of agricultural joint ventures. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of economic sciences on the specialty 08.00.04. - Economics and Management of enterprises. - National Scientific Centre “Institute of Agrarian Economy”, Kyiv, 2010.

Dissertation is deals with the problem of attracting direct foreign investments and crating joint ventures. The research has extended theoretical idea of a joint ventures and studied it compared to other forms of joint ventures economics. It has been proved that this form of international cooperation depends on some internal and external components of economic mechanism of setting joint ventures.

In order to activate investment activity we have suggested improving measures on economic regulation to provide favorable investment climate.

We have proven the necessity to consider the objective and profound estimation of promoters' contribution which would allow improving their relationships in the process of common activity according to the establishment principles.

According to the results of complex investigation we have defined the main tendencies and directions of implementing external relationships in agriculture complex and in Ukraine.

Key words: joint venture, economic efficiency, foreign investments, investment climate, external relationships.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з поширених форм здійснення зовнішньоекономічної діяльності є спільні підприємства, засновані на співпраці з іноземним партнером. Основними мотивами їх створення є: скорочення обсягів капітальних витрат при використанні нових потужностей; набуття управлінського досвіду; входження в нову сферу діяльності; вивчення нових ринків; розширення каналів торгівлі; поліпшення маркетингової діяльності; залучення прогресивних технологій; створення додаткових робочих місць тощо. Масштаби діяльності спільних підприємств у сільському господарстві незначні, але з кожним роком мають тенденцію до збільшення, що суттєво впливає на результативність галузі.

Специфічна особливість спільних підприємств у сільському господарстві полягає в тому, що вони створюються на технологічній основі та дозволяють гнучко регулювати передачу технології, гарантують жорсткий контроль за використанням ресурсів. Тому потрібно приділяти увагу вирішенню проблем, пов'язаних зі створенням даної форми міжнародного співробітництва на території нашої держави та залученням іноземних інвестицій, адже Україна має високий потенціал для ведення сільськогосподарського виробництва. Роль спільних підприємств з іноземними інвестиціями полягає у створенні умов для збалансування інтересів іноземних і вітчизняних товаровиробників за принципами рівноправності та взаємної вигоди.

Проблеми створення і функціонування спільних підприємств, окремі аспекти їхньої діяльності та питання іноземного інвестування, вивчення теорії і практики зовнішньоекономічної діяльності висвітлені у дослідженнях як зарубіжних, так і вітчизняних учених: П.Т. Саблука, М.І. Кісіля, Т.В. Мацибори, Ю.О. Нестерчук, Г.М. Калетніка, В.Я. Месель-Веселяка, В.І. Топіхи, В.В. Юрчишина, О.І. Пестрецової, Л.В. Торгової, О.В. Крисального, Б.П. Дмитрука, В.І. Губенка, А.М. Кандиби, М.С. Бриля, І.І. Столярова, М.В. Зубця, В.Г. Андрійчука, О.П. Гребельника, А.В. Чупіса, І.І. Пузанова, С.К. Реверчука, Л.В. Молдаван, Г.М. Підлісецького, М.Й. Маліка, В.І. Власова, М.Ю. Коденської та інших.

Основною проблемою сільськогосподарських підприємств нині є низька забезпеченість матеріально-технічними та фінансовими ресурсами навіть для простого відтворення виробничого процесу. Враховуючи це, існує можливість участі спільних підприємств у співпраці з іншими вітчизняними товаровиробниками, пов'язаними з сервісним обслуговуванням, що дасть можливість сільськогосподарським виробникам застосовувати сучасну техніку, засоби захисту рослин, добрива та інше.

За останні роки значно знизились обсяги капіталовкладень у всіх галузях економіки. Агропромисловий комплекс, особливо сільське господарство і соціальна сфера села, в інвестиційному процесі втрачають свою роль і значення. Це спричинено, насамперед, тривалим періодом виробництва сільськогосподарської продукції та існуванням ризику недоодержання готової продукції внаслідок причин, незалежних від людини. Спільне підприємство може стати також важливим чинником прискорення процесу виходу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки на зовнішній ринок, тому дана форма господарювання є не тільки одним із каналів такого входження, а й школою уміння працювати на зарубіжному ринку.

Недостатність теоретичних і методологічних напрацювань щодо вивчення ефективної діяльності спільних підприємств свідчить про об'єктивну необхідність проведення досліджень у цьому напрямі, що й обумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у рамках програми наукових досліджень Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" на 2006-2010 рр. "Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва" за темою "Розробити теоретико-методологічні засади інституціональних та структурних трансформацій агропромислового виробництва на основі кооперації та вертикальної інтеграції" (номер державної реєстрації 0110U002935). В межах даної теми автором розроблено пропозиції щодо удосконалення роботи та підвищення ефективної діяльності підприємств з іноземними інвестиціями.

Робота виконувалась відповідно до основних напрямів наукових досліджень, що були проведені в межах державної науково-дослідної теми Білоцерківського національного аграрного університету № 1/32 від 4 вересня 2006 року "Формування механізму запобігання втратам АПК в умовах функціонування вільної економічної зони: "ЄС - Україна" (державний реєстраційний номер 0106U009620). В даному дослідженні автором проаналізовано тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності продукції агропромислового комплексу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних засад і розробка практичних пропозицій щодо підвищення економічної ефективності діяльності спільних підприємств.

Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань:

- проаналізувати основні напрями зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу й узагальнити теоретичні положення її організації;

- поглибити соціально-економічну сутність поняття «спільне підприємство» та порівняти його з іншими формами підприємництва, визначивши їх роль у розвитку економіки аграрного сектору;

- визначити складові економічного механізму створення та функціонування спільних підприємств і розробити пропозиції щодо його вдосконалення;

- обґрунтувати основні положення формування та практичної реалізації інвестиційної політики в Україні, оцінити її вплив на залучення іноземних інвестицій у створення та діяльність спільних підприємств;

- здійснити аналіз впливу факторів і визначити систему показників ефективності функціонування спільних підприємств;

- розробити пропозиції з удосконалення методики розподілу прибутку між власниками-засновниками підприємств з іноземними інвестиціями.

Об'єктом дослідження є економічні відносини у межах спільних підприємств в окремих галузях агропромислового комплексу, процеси та явища, що визначають їх розвиток.

Предметом досліджень є система організаційно-економічних заходів щодо створення й ефективного функціонування спільних підприємств, теоретико-методологічні засади іноземного інвестування в аграрній сфері.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасна економічна теорія ринкової економіки, методи пізнання, наукові розробки і публікації вітчизняних та зарубіжних учених, законодавчі й нормативні акти України у сфері іноземного інвестування та діяльності підприємств. В основу дослідження покладено системний підхід з метою комплексного вивчення теоретичних і методологічних засад спільної підприємницької діяльності та врахування чинників, які впливають на здійснення й управління інвестиційною діяльністю. Для узагальнень результатів аналізу та висновків застосовано абстрактно-логічний метод; для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ і встановлення певних змін та відхилень - статистико-економічний; в аналітичних дослідженнях - методи порівняння. Обґрунтовано визначення інвестицій, спільного підприємства, здійснено їх класифікацію, вивчено та систематизовано чинники, що впливають на ефективність їх діяльності, на ступінь інвестиційної привабливості за допомогою методу синтезу та аналізу. Також використовувалися монографічний, розрахунково-конструктивний, методи експертних оцінок та ін.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти і програмні документи державних органів влади України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, монографії та наукові публікації вітчизняних і зарубіжних учених, бухгалтерська та фінансова звітність досліджуваних підприємств з іноземними інвестиціями Київської та Черкаської областей, ресурси мережі Інтернет, а також результати власних спостережень і досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методологічному та практичному обґрунтуванні формування і функціонування підприємств з іноземними інвестиціями; розробці основних та методичних положень оцінки їх ефективної діяльності. Найбільш вагомими науковими результатами, які відображають особистий внесок автора та містять елементи новизни, є наступні:

вперше:

- розроблено нові методичні підходи до аналізу результатів діяльності спільних підприємств, що дозволяє здійснювати системний аналіз економічної ефективності спільного підприємства на всіх рівнях та етапах діяльності;

- запропоновано основні положення щодо вдосконалення оптимального поєднання інвестиційних внесків і раціонального розподілу прибутку, враховуючи при цьому вартість землі як головного засобу виробництва в сільському господарстві та важливої складової виробничого капіталу;

удосконалено:

визначення сутності поняття «спільне підприємство» як результативної форми залучення іноземних інвестицій, яка передбачає ефективне використання фінансових, матеріальних, трудових та інформаційних ресурсів при здійсненні спільної діяльності з іноземним інвестором;

організаційну структуру управління підприємством, власниками якого є суб'єкти різних держав, яка забезпечить реалізацію спільних інтересів;

механізм створення та функціонування спільних підприємств, враховуючи при цьому вплив не лише внутрішнього, а й зовнішнього середовища;

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи до оцінювання діяльності спільних підприємств і визначено напрями підвищення їх ефективності, враховуючи індивідуальні особливості створення та функціонування, вплив зовнішніх факторів на зміну результативних показників.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні результатів дослідження у практичну діяльність суб'єктів господарювання, що сприятиме активізації використання іноземного капіталу та підвищення їх ефективності. Наукові розробки та рекомендації розглянуто Головним управлінням агропромислового розвитку Білоцерківської райдержадміністрації та враховані при розробці шляхів поліпшення роботи підприємств з іноземними інвестиціями та заходів інвестиційного відродження агропромислового виробництва (довідка № 13-1/530 від 26.05.2010 р.).

Дисертаційні розробки прийнято до впровадження та позитивно оцінено спеціалістами українсько-нідерландського аграрного підприємства «Наваско» (довідка № 58/05 від 20.05.2010 р.), українсько-німецького «Інтерагро Сквира» (довідка № 52 від 25.05.2010 р.), АТ «Київ Атлантик» м. Миронівка Київської обл. (довідка № 146 від 16.06.2010 р.), товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Текуча» Черкаської обл. (довідка № 156 від 10.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. В ній викладено авторський підхід до вирішення проблеми створення спільних підприємств і підвищення їх ефективності, що є наслідком залучення іноземних інвестицій. Теоретичні обґрунтування та практичні розробки одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаних досліджень пройшли апробацію й одержали позитивну оцінку на Державній науково-практичній конференції "Аграрна наука - виробництву: економічний розвиток АПК в умовах економічної кризи" (21 січня 2010 р., БНАУ); Міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес" (5-6 березня 2009 р., Придніпровська державна академія будівництва та архітектури);, Міжнародній літній школі «TEMPUS ІІІ» «Сonception of Sustainable Development in the training of Agricultural specialists» (16-19 червня 2009 р., БНАУ); Міжнародній науково-практичній конференції "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (26-27 лютого 2009 р., Тернопільський національний економічний університет); Науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів "Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті" (14 травня 2009 р., БНАУ); Державній науково-практичній конференції "Аграрна наука - виробництву: проблема економічного розвитку АПК" (12-13 листопада 2008 р., БНАУ); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів "Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті" (15-16 травня 2008 р., БНАУ); Міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства" (1-2 березня 2007 р., Харківський національний аграрний університет ім. Докучаєва); Державній науково-практичній конференції "Аграрна наука - виробництву: проблема економічного розвитку АПК" (14-15 листопада 2007 р., БДАУ); Міжнародній науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки" (27-28 листопада 2007 р., Харківський національний технічний університет); Міжнародній науково-практичній конференції "Аграрний форум - 2006 р." (25-29 вересня 2006 р., Сумський національний аграрний університет); Регіональній науково-практичній конференції "Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери" (30 листопада 2006 р., Вінницький фінансово-економічний університет); Державній науково-практичній конференції "Аграрна наука - виробництву: проблеми економічного розвитку АПК" (23-25 листопада 2006 р., БДАУ); Науково-практичній конференції "Проблеми сучасного соціально-економічного розвитку АПК України" (21 листопада 2005 р., БДАУ); Міжнародній літній школі «TEMPUS Project SUSFARM» «Modules, Students and the Employment Market» (8-9 червня 2005 р., БНАУ); Міжнародній науково-практичній конференції "Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України" (18-20 травня 2004 р., м. Луганськ); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (9-12 грудня 2003 р., Донецький національний університет); Міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія і тактика розвитку виробничо-господарських систем" (27-28 листопада 2003 р., Гомельський державний технічний університет); Науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень в контексті створення єдиного економічного простору країн СНД-2003» (3-7 листопада 2003 р., БДАУ); Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування вищої аграрної освіти: на шляху до Європейської інтеграції» (10-11 вересня 2003 р., БДАУ).

Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано 21 одноосібну наукову працю загальним обсягом 4,6 д.а., у тому числі 13 (1 у співавторстві) наукових праць у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 3,7 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел, що включає 172 найменування на 15 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок комп'ютерного набору, обсяг основної частини - 182 сторінки. Робота містить 15 таблиць на 10 сторінках, 9 рисунків на 7 сторінках, 14 додатків на 28 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади створення і функціонування спільних сільськогосподарських підприємств» - розкрито теоретичні передумови дослідження проблеми.

Зовнішньоекономічна діяльність розглядається як складова господарської діяльності підприємства та основний напрям здійснення й удосконалення міжнародного співробітництва. Концепція здійснення зовнішньоекономічної діяльності передбачає розвиток та удосконалення економічних зв'язків із країнами як ближнього, так і далекого зарубіжжя; створення передумов для інтенсивнішого інтеграційного процесу.

Проаналізовано основні напрями зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу та узагальнено теоретичні положення її організації. З'ясовано, що зовнішньоекономічна діяльність є ефективною формою міжнародного бізнесу між підприємствами, об'єднань з іншими фірмами на вигідних умовах. Це створює можливість для розв'язання соціальних питань, залучення нових технологій, створення нових робочих місць та набуття управлінського досвіду.

Якісне наповнення зовнішньоекономічних зв'язків у межах агропромислового комплексу базується на можливості збільшення виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції та здійснення міжнародної торгівлі. Виявлено, що для оновлення й удосконалення сучасного вітчизняного виробництва необхідні значні фінансові ресурси, які можливо отримати за рахунок залучення іноземного капіталу. Зовнішньоекономічні зв'язки - важливий канал одержання додаткових засобів для виробництва за рахунок залучення іноземних кредитів, інвестицій, а також створення спільних підприємств, що дозволяє скоротити термін вирішення ряду господарських завдань.

Проведене дослідження дає підстави для висновку, що однією з найбільш привабливих форм впровадження іноземного капіталу у виробничі процеси та виробництва конкурентоспроможної продукції є створення спільних підприємств із зарубіжними фірмами і компаніями на взаємовигідних умовах. Таке залучення іноземних коштів з метою цілеспрямованого розвитку сільськогосподарського виробництва має ряд істотних особливостей і переваг порівняно з іншими формами участі зарубіжних країн в оновленні виробничих фондів, модернізації виробництва, зміцненні економіки України (рис. 1).

Спільне підприємство - це організаційна структура міжнародного співробітництва, що передбачає здійснення спільної виробничо-господарської діяльності при об'єднанні національного та іноземного капіталу та забезпечує довготривалість угод, комплексність співробітництва, спільну відповідальність партнерів за ефективність використання інвестиційних ресурсів і діяльність підприємства в цілому.

Рис. 1 Характерні особливості спільних підприємств

Головними перевагами створення спільних підприємств при використанні світового досвіду є зниження капітальних витрат і ризику при створенні нових потужностей, придбання джерел сировини або нової виробничої бази; розширення діючих виробничих потужностей; реалізація переваг нижчої вартості виробничих ресурсів, можливість уникнення циклічності або сезонної нестабільності виробництва; пристосування до процесу скорочення життєвого циклу продукції; підвищення ефективності маркетингу; придбання нових каналів торгівлі; можливість проникнення на конкретний географічний ринок; вивчення потреб, набуття управлінського досвіду з виходом на нові ринки; пристосування до іноземної країни.

Головна перевага спільних підприємств в аграрній сфері, порівнюючи з іншими формами зовнішньоекономічної діяльності, полягає в тому, що поєднуються найбільш ефективні елементи науково-технічних і виробничих потенціалів обох партнерів, а також передбачається комплексне використання зусиль партнерів у вирішенні складних питань при досягненні спільних інтересів. Особливості діяльності саме цієї форми міжнародного співробітництва дозволяють найефективніше організувати ланцюг виробничого циклу в сільському господарстві, який включає техніко-технологічне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників.

При розгляді факторів позитивного впливу спільних підприємств на розвиток економічної системи України і результативність досліджуваної галузі виникає проблема, пов'язана з відсутністю статистичної інформації та невеликих за розміром даних підприємств. На даний час розвиток спільних підприємств характеризується рядом позитивних змін. Це, насамперед, збільшення їх кількості та розширення сфер діяльності; переважання партнерів, які передбачають довгострокове співробітництво; формування центрів спільного підприємництва.

У другому розділі - «Економічний механізм створення і діяльності спільних підприємств» - узагальнено світовий досвід і вітчизняну практику організації спільної підприємницької діяльності, досліджено мотиваційні чинники та принципи створення спільних підприємств в агропромисловій сфері, основні стимулюючі та стримуючі фактори залучення іноземних інвестицій і створення спільних підприємств.

Встановлено, що сільське господарство залишається малопривабливим сектором для іноземного інвестора. На початок 2010 року в агропромисловий комплекс України було залучено 2708,6 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (6,7 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку), з них 1837,2 млн. дол. США вкладено у підприємства харчової та переробної промисловості (789 одиниць) та 871,4 млн. дол. США у сільськогосподарські підприємства (599 одиниць) (табл.1).

Таблиця 1 Динаміка обсягів прямих іноземних інвестиції в економіку України ( на кінець року)

Рік	Обсяги ПІІ в економіку країни	Сільськогосподарський сектор	Харчова промисловість та переробка с.-г. продукції
	кількість підприємств	млн. дол. США	кількість підприємств	обсяг, млн.дол. США	у % до загального обсягу	кількість підприємств	обсяг, млн.дол. США	у % до загального обсягу
2001	8168	4406,2	113	70,8	1,6	416	795,7	18,0
2002	8690	5339,0	137	83,8	1,6	459	808,0	15,1
2003	9442	6794,4	162	108,6	1,6	473	862,0	12,7
2004	10542	8658,9	319	199,7	2,3	759	1123,7	13,5
2005	11569	16375,2	381	291,9	1,8	775	1127,6	6,9
2006	12845	21186,0	454	399,8	1,9	796	1171,6	5,5
2007	15389	29489,4	563	552,7	1,9	819	1564,0	5,3
2008	17887	35725,5	655	799,0	2,2	812	1655,5	4,6
2009	18958	40026,8	599	871,4	2,2	789	1837,2	4,6

За даний період іноземні інвестиції надійшли із 125 країн світу, при цьому понад 81% загального обсягу - прямі іноземні інвестиції із Нідерландів, Кіпру, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Британських Островів, Російської Федерації, Австрії, Франції та Швеції. До того ж розподіл спільних підприємств і сум іноземних інвестицій за регіонами та галузями є нерівномірним, що призводить до акумуляції зарубіжного капіталу у великих містах та у сферах із швидким оборотом вкладених коштів.

Частка спільних підприємств у загальній кількості суб'єктів ЄДРПОУ у 2005 р. становила 0,53 %, а в 2009 р. - 0,39%. Найбільші обсяги статутного фонду спільних підприємств належать іноземним партнерам з Австрії, Швеції та Італії.

Враховуючи те, що іноземні інвестиції в агропромислове виробництво здійснюються переважно у харчову промисловість, спільні підприємства можуть функціонувати на базі поєднання сільськогосподарського виробництва та переробних галузей, що сприяє розвитку АПК в цілому. Технологічний зв'язок «виробництво сировини - її переробка» спрацьовує в умовах одного об'єднання, тим самим поліпшується управління сировинною базою виробництва. Зростання показників ефективності як підприємств, так і галузі та економіки в цілому залежить не від обсягу залучених прямих іноземних інвестицій, а від ефективного їх використання у виробництві.

Серед підприємств з іноземними інвестиціями спільні підприємства посідають домінуюче місце серед інших форм залучення інвестицій та міжнародного співробітництва. Методом експертного опитування (експертами були спеціалісти спільних підприємств, фахівці зовнішньоекономічної діяльності та підприємці, які бажають співпрацювати з іноземними контрагентами) було встановлено, що найбільш ефективною формою використання іноземних інвестицій та здійснення міжнародної торгівлі є створення спільних підприємств у формі товариств з обмеженою відповідальністю (64,8%). Результати дослідження організаційно-правових форм підприємств з іноземними інвестиціями Київської області доводять дане твердження на практиці, що має свої переваги, а саме: спрощена процедура реєстрації підприємства та невеликий розмір статутного фонду. Це зумовлено тим, що основними перевагами СП є комплексність господарського співробітництва партнерів; спільна відповідальність партнерів за ефективність діяльності підприємства; розмежування ризиків між партнерами; стабільність і довгостроковий характер вирішення господарських завдань.

Аналіз результатів виробничо-фінансової діяльності спільного підприємства «Агрофірма Текуча» свідчить про значні переваги даної форми господарювання (табл. 2).

Аналізуючи врожайність продукції рослинництва спільних підприємств, слід звернути увагу також на діяльність спільного підприємства «Нібулон», яке було створено в 1991 році з угорською "KOMBISEED KFT" та англійською фірмою "Meridian Commodities Ltd." Незважаючи на зниження валового збору 2009 р. до 10% по Україні в цілому, валовий збір урожаю сільськогосподарських культур у компанії перевищив 300 тис. тонн, що на 65% більше показника минулого року. Урожайність озимої пшениці становила 52,3 ц/га, соняшнику - 32,8, кукурудзи - 118 ц/га. Аналіз доводить, що використання сучасної високопродуктивної техніки, новітньої технології дозволяє отримати високі результати.

Спільні підприємства є одним із шляхів виходу на нові зарубіжні ринки та здійснення експортно-імпортної діяльності. Аналіз показників розвитку зовнішньої торгівлі товарами АПК України за 1997-2008 роки характеризує динамічність її розвитку, внаслідок чого торговельний обіг країни зріс із 31,4 млрд. дол. США у 1997 р. до 149,1 млрд. дол. США у 2008 році, або у 4,7 раза. При цьому обсяги торгівлі продукцією АПК відповідно зросли з 2,7 до 18 млрд. дол. США, або більше, ніж у 6,7 раза.

Таблиця 2 Порівняльна характеристика основних показників діяльності на прикладі «Агрофірми Текуча» та середніх галузевих значень

Показники	Роки
	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Продуктивність праці, грн.	19082	47576	63958	62911	35333	104819
- середнє галузеве значення	17631	28976	33736	39386	42746	60095
Середньомісячна заробітна плата, грн.	349	499	879	1015	1137	1481
- середнє галузеве значення	210	295	415	553	733	1077
Рівень рентабельності, %	-5,5	18,6	-1,83	6,86	24,00	9,5
- середнє галузеве значення	12,6	8,1	6,8	2,8	15,6	8,1
Урожайність с.- г. культур: соняшник, ц/га	14,7	16,7	17,4	24	25,5	15,8
- середнє значення	11,2	8,9	12,8	13,6	12,2	15.2
ячмінь, ц/га	23,5	33,4	33,5	27,1	8,8	34,5
- середнє значення	14,9	24,6	20,6	21,7	14,6	30,3
пшениця озима, ц/га	44,4	50,8	37,6	36,2	17,5	38,7
- середнє значення	14,7	31,7	28,5	25,3	23,4	36,7

Вітчизняні підприємства не мають можливості самостійно й ефективно реалізувати вироблену продукцію, водночас спільні підприємства мають змогу реалізувати продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Компанія «Нібулон» у 2009 р. досягла надзвичайно високих показників експортних відвантажень зернових та олійних культур у загальному обсязі експорту сільськогосподарської продукції - близько 5 млн. тонн, зокрема пшениці - понад 2,1 млн. тонн, кукурудзи - понад 1,1 млн. тонн. У подальшому планується збільшення та розширення експорту сільгосппродукції.

Важливою функцією спільних підприємств є освоєння високого рівня менеджменту та маркетингу як комплексної системи виробництва і збуту продукції. Ефективне управління позитивно впливає на реалізацію стратегічних напрямів діяльності спільного підприємства. Незначні обсяги виробництва та реалізації продукції підприємствами з іноземними інвестиціями переконують у необхідності виділити даний напрям в окрему програму підприємства. На підприємстві доцільно створити такі відділи та служби: торговельний відділ, відділ транспортної логістики, маркетингу та зовнішньоекономічної діяльності, контролю якості, фінансовий відділ, служба безпеки, відділ закупівель, обліку та звітності, виконання договорів, страхування, транспортно-експедиційний. Створення цих управлінських структур дозволить диференціювати перелік питань як кожного відділу, так і окремих співробітників, а чітка організація їх взаємодії поліпшить управління підприємством.

Встановлено, що на темпи розвитку й ефективність спільних підприємств впливають не лише соціально-психологічні, а й економічні, політико-правові, організаційні та інші чинники, тому в роботі досліджено систему факторів, які формують сприятливий інвестиційний клімат для залучення іноземних контрагентів. За результатами опитування інвесторів з'ясовано, що основними факторами негативного впливу на інвестиційні рішення є недосконалість системи оподаткування та законодавчої бази.

Необхідно, насамперед, здійснити коригування національного законодавства та конкретизувати його. З набуттям незалежності Україна сформувала власну законодавчу базу, що визначає правила внутрішньої та зовнішньої торгівлі, здійснення спільної діяльності. Але, поряд з іншими негативними чинниками, недосконалість правової системи зумовила незначні обсяги створення даної форми співробітництва. Дослідження показали, що ефективно діючі підприємства є переважно не великомасштабні за участю малих зарубіжних фірм, створені у розмірах традиційних сільськогосподарських підприємств, тому не слід нехтувати можливостями створення СП, які періодично виникають.

Норма прибутку, як один із критеріїв оцінки економічної ефективності, має бути основою для здійснення кредитування, ціноутворення, оподаткування підприємства. Навіть, незважаючи на високі податки, інвестор зацікавлений вкладати кошти у підприємство, де даний показник знаходиться на високому рівні.

Доведено, що поєднання інтересів держави, іноземних і вітчизняних засновників спільного підприємства забезпечить ефективне функціонування. Іноземним інвесторам дуже важливо знати, які умови для їх діяльності існують в країні, зокрема, стабільність політичної ситуації, надійність інформаційного забезпечення, правові гарантії та виконання договорів, адекватне оподаткування, ліберальний зовнішньоторговельний режим, прозора законодавча база та ін.

У третьому розділі - «Економічна ефективність функціонування спільних підприємств» - запропоновано напрями удосконалення економічної роботи підприємств з іноземними інвестиціями в сучасних умовах господарювання, досліджено методику оцінки ефективності їх діяльності.

Процес аналізу діяльності підприємств з іноземними інвестиціями має базуватися на певній технології, яка передбачає послідовність кроків, спрямованих на виявлення причин погіршення фінансового стану підприємства і вжиття заходів з метою його оптимізації. Даний процес має включати оцінку залучення іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс; аналіз сільськогосподарського виробництва та тенденцій розвитку галузі; обчислення й оцінку ефективності вітчизняного підприємства та підприємства з іноземними інвестиціями; визначення фактичної ефективності за напрямами діяльності підприємства; характеристику впливу факторів на діяльність спільного підприємства та здійснення зовнішньоекономічної діяльності; обґрунтування комплексу заходів з підвищення ефективності роботи спільного підприємства. Визначена послідовність та алгоритм проведення аналізу забезпечать отримання вищих результатів, спираючись на взаємозв'язок розвитку сільсько-господарського виробництва, результатів діяльності спільного підприємства та їх вплив на вітчизняне підприємництво.

Розроблені методичні підходи до оцінки економічної ефективності діяльності спільного підприємства включають велику кількість показників, які доцільно об'єднати в такі групи: «Ефективність здійснення та реалізації проекту»; «Аналіз розвитку та економічної діяльності спільного підприємства», з підгрупами: показники прибутковості використання трудових ресурсів, ефективність використання основних виробничих фондів, ефективність від реалізації спільно виробленої продукції, ефект від підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, ефективність сільськогосподарського виробництва, узагальнені показники прибутковості підприємства; «Оцінка ступеня реалізації інтересів учасників СП»; «Показники оцінки виробничо-господарської діяльності СП як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності»; «Оцінка впливу СП на економічний розвиток країни».

Спираючись на аналіз поглядів різних вчених на поняття ефективності та практичні одержані дані по об'єктах дослідження, обґрунтовано висновок, що економічну ефективність доцільно поєднувати із соціальною ефективністю, адже задоволення соціальних потреб безпосередньо впливає на економічну ефективність. Висока заінтересованість у результатах праці є основною умовою підвищення ефективності, а система стимулювання праці - стрижень внутрішньогосподарського механізму аграрних підприємств.

Проте, критерії ефективності діяльності підприємств повинні охоплювати не тільки конкретні показники їх роботи (виробничі, фінансові, організаційні, соціальні), а також скорочення втрат матеріальних і фінансових ресурсів; запобігання недовиконання контрактів; своєчасне здійснення виробничого процесу; збільшення джерел формування власних оборотних коштів та ін.

Аналіз показав, що методика створення та функціонування спільних підприємств є недостатньо відпрацьованою і тому потребує удосконалення. В контексті завдань дослідження нами розроблено загальну схему механізму формування та діяльності спільних підприємств, що забезпечить підвищення ефективності їх функціонування (рис. 2). Цей механізм розглядається як одна система, що складається з ряду взаємопов'язаних підсистем і передбачає вдосконалення наявних умов функціонування спільних підприємств на території України або іноземної держави з урахуванням впливу державних важелів на його функціонування. Розроблена схема засвідчує необхідність й окреслює напрями вдосконалення взаємовідносин із зовнішнім середовищем, що дасть можливість перейти на якісно вищий рівень діяльності.

Доведено, що інформаційне забезпечення є однією з основних ланок успішного створення та діяльності підприємства. Відсутність необхідної інформації породжує низку проблем, які потребують вирішення в процесі інвестування. При розробці шляхів отримання інформації слід враховувати, що інформаційні повідомлення щодо різноманітних сфер господарської діяльності контрагентів розглядаються як підсистема загальної системи інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності. Тому необхідно сформувати ефективну державну регіональну систему інформаційного забезпечення для учасників спільних підприємств.

Рис. 2. Організаційно-економічний механізм функціонування спільних підприємств (розроблено автором)

Особливе місце в механізмі відводиться розподілу одержаних результатів. Розподіл прибутку згідно з внеском засновників у статутний фонд, як доводять результати дослідження, є необґрунтованим. Ступінь активності кожного партнера пропонується оцінювати не лише на основі суми внеску до статутного капіталу, але й за характером його участі у виробництві продукції. Для ефективного розподілу необхідно враховувати нормативи витрат на 1 га на основі аналізу найбільш ефективного використання ресурсів та обліковувати витрати кожної сторони на одиницю виробництва. У цьому, на думку автора, полягає принцип поєднання кількісних та якісних критеріїв у процесі оцінки внесків засновників, що забезпечить довгострокові та взаємовигідні відносини між партнерами.

У ряді спільних підприємств, зокрема СП «Інтерагро Сквира», ТОВ «Агрофірма Текуча», за згодою з іноземними власниками, прибуток після сплати необхідних платежів не розподіляється, а реінвестується на розширення виробництва. Такий напрям використання прибутку сприяє поліпшенню фінансового стану підприємств, збільшенню обсягів виробництва, оптимізації структури матеріально-технічної бази.

Важливим і складним питанням, яке виникає при формуванні статутного фонду та розподілу прибутку, є визначення методики вартісного оцінювання переданих у користування спільних підприємств земельних ділянок, приміщень, будівель, споруд та інших основних фондів українських підприємств, а також затрати праці українських партнерів. Потребують законодавчого врегулювання питання щодо включення вартості землі (як активу) в економічний оборот. Слід звернути увагу на те, що в чинному законодавстві залишаються неврегульованими випадки, коли до складу юридичної особи - власника земельної ділянки входить іноземний учасник.

У кожній одиниці агропромислової продукції має бути закладена вартість землі. В дисертаційному дослідженні розраховано грошову оцінку сільськогосподарських земель ТОВ «Агрофірма Текуча», яка в 2008 р. становила 26334 грн. за 1 га (даний показник майже у 1,5 рази вищий порівнюючи з результатами господарської діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств). Аналіз підтверджує, що при раціональному використанні землі та запровадженні новітніх технологій виробництва продукції та, у свою чергу, збереженні родючості ґрунту, грошова оцінка землі сільськогосподарського призначення спільного підприємства вища, що дасть змогу отримувати більшу врожайність продукції рослинництва та, як результат, підвищення прибутку підприємства. Дані показники мають враховуватися при визначенні основних показників ефективності діяльності, а саме норми прибутку та розрахунку собівартості продукції рослинництва.

З огляду на суттєві зміни, що відбулися в аграрному секторі, а саме щодо структури виробництва і форм господарювання, важливість використання грошової оцінки земель зростає й потребує підтримання її на сучасному рівні розвитку, приведення у відповідність до ринкових перетворень. Адже для підвищення показників ефективності необхідне ефективне використання таких складових, як праця, земля, капітал, підприємницькі здібності, наука, інформація, які потребують постійного вдосконалення.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми створення та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, удосконалення процесу формування інвестиційної діяльності. Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації щодо їх використання полягають у наступному:

1. Зовнішньоекономічна діяльність являє собою ефективну форму ведення міжнародного бізнесу підприємствами, об'єднаннями з іншими фірмами на вигідних умовах, яка покликана сприяти більш повному задоволенню потреб населення у продуктах харчування, товарах народного споживання. Аграрний сектор за всі роки незалежності України був єдиним сектором із позитивним сальдо у зовнішній торгівлі з поступовим підвищенням частки експорту продукції переробної промисловості. При цьому спостерігається розширення географії експорту продукції АПК при одночасному скороченні експортних потоків до країн СНД.

2. Спільне підприємство - це різновид міжнародних організацій, що передбачає ведення спільної виробничо-господарської діяльності при об'єднанні національного й іноземного капіталу, враховуючи принципи їх створення і функціонування: сувора відповідність чинному законодавству; переконаність у безумовній вигідності спілкування з іноземними інвесторами; добровільність об'єднання капіталу; об'єктивна оцінка внесків у спільне підприємство договірних сторін; якомога повніше врахування соціально-психологічного фактору; висока екологічна безпека створюваних спільних підприємств; свобода вибору підприємництва.

3. Розвиток спільного підприємництва передбачає взаємовигідну діяльність сільськогосподарських товаровиробників з іноземними фірмами і компаніями. Таке залучення іноземних коштів для цілеспрямованого розвитку сільськогосподарського виробництва має ряд істотних переваг порівняно з іншими формами участі зарубіжних країн в оновленні виробничих фондів, модернізації виробництва, зміцненні економіки України: наявність двосторонньої угоди про довгострокове співробітництво; об'єднання активів двох сторін; оцінка об'єднаних активів як капітальних вкладень сторін; створення спільних органів управління для виконання узгоджених завдань; еквівалентний розподіл прибутків і збитків.

4. Механізм формування та діяльності спільних підприємств передбачає врахування таких складових елементів: зовнішнє середовище (політико-правове, економічне, соціально-культурне); економічне регулювання діяльності підприємства (нормативно-правова сфера, аграрний ринок і його інфраструктура, фінансово-кредитна сфера, інвестиційна сфера, діяльність і вплив міжнародних організацій, земельні відносини та їх регулювання); формування внутрішнього забезпечення (технологічного, матеріального, інформаційного, фінансового, трудового, екологічного).

5. Політика держави щодо функціонування спільного підприємства повинна здійснюватися з позицій розширення сфери зовнішньоекономічної діяльності та інтеграції України у світову систему господарювання та розгляду його як самостійного суб'єкта економіки. Правове поле функціонування СП формується з урахуванням складності цієї організаційно-правової форми та включає два аспекти: національно-правовий і міжнародно-правовий. Найсприятливішим середовищем для ефективного розвитку СП є ринкова економіка з надійно розробленими нормативно-правовими та економічними регуляторами для створення сприятливого інвестиційного клімату.

6. Економічна ефективність є загальною економічною категорією і визначається відношенням економічного результату та витрат для досягнення цих результатів. Економічну ефективність доцільно оцінювати з точки зору інтересів власників бізнесу, а також потенційних інвесторів або власників інвестиційних ресурсів; суб'єкта підприємницької діяльності або менеджерів підприємства; держави або органів місцевого самоврядування.

7. Ефективність діяльності спільного підприємства формується ще на початковому етапі створення, тому доцільно поєднувати розглянуті основні складові механізму формування та функціонування підприємства з певними етапами здійснення аналізу. При аналізі діяльності спільних підприємств необхідно об'єднувати значення та вплив на розвиток підприємства як економічної, так і соціальної (мотивація та продуктивність праці, задоволення потреб споживачів, поліпшення умов праці, зниження частки ручної праці), екологічної (ступінь забруднення навколишнього природного середовища, ступінь утилізації відходів та ін.), енергетичної (рівень енергомісткості продукції, енергозабезпеченості виробництва та ін.) та технологічної ефективності (продуктивність ресурсів). Розглянута методика містить велику кількість показників, які враховуються у різних функціональних сферах на певних етапах діяльності фірми, що дасть змогу повніше охарактеризувати переваги створення спільних підприємств.