Моделювання інвестиційної привабливості підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

УДК 519.86+330.322

Моделювання інвестиційної привабливості підприємств

Спеціальність 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Мамонова Катерина Миколаївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіко-математичного моделювання ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук, доцент

ВЕЛИКОІВАНЕНКО Галина Іванівна,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»,

доцент кафедри економіко-математичного моделювання

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

ТИМОХИН Володимир Миколайович,

Донецький національний університет,

професор кафедри економічної кібернетики

кандидат економічних наук, доцент

ГЛУЩЕВСЬКИЙ В'ячеслав Валентинович,

Запорізька державна інженерна академія,

декан факультету економіки та управління

Захист відбудеться 18 жовтня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розіслано 15 вересня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, професор О.Д. Шарапов

економічний модель інвестиційний привабливість

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інвестиції як фінансовий інструмент залучення капіталу є домінуючим фактором економічного зростання переважної більшості країн світу. Тому формування сприятливого інвестиційного середовища, яке ґрунтується, перш за все, на правових засадах та прозорих механізмах взаємодії між всіма учасниками інвестиційного процесу є одним з пріоритетних завдань уряду кожної держави, зокрема, й України.

Особливо гостро це питання постало в умовах світової фінансової кризи, коли нестача вільних коштів значно посилила конкуренцію на фінансовому ринку та підвищила вимоги інвесторів до потенційних ділових партнерів.

Слід зазначити, що, досить часто, окрім правових та інституціональних чинників, на заваді розвитку інвестиційної діяльності стає низька поінформованість потенційних інвесторів про можливі об'єкти інвестування. Це стосується, зокрема, процесу налагодження міжнародних ділових зв'язків та реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок залучення іноземного капіталу.

Для створення єдиного інформаційного простору на світовому фінансовому ринку використовують різного роду рейтинги, які дозволяють учасникам інвестиційного процесу проводити постійний моніторинг своїх інвестиційних портфелів, а також знаходити нові об'єкти інвестування та джерела залучення коштів. Проте, в переважній більшості сучасні рейтинги мають вузькоспрямований характер (рейтинг інвестиційної привабливості банків, страхових компаній, аграрних підприємств Кіровоградської області тощо), що ускладнює процес прийняття інвестиційних рішень, коли необхідно порівняти об'єкти інвестування різної галузевої та регіональної належності, які виробляють/реалізують різну продукцію.

Засновниками інвестиційного аналізу є представники Гарвардської школи бізнесу: Д. Бейли, В. Беренс, Г. Бірман, Дж. К. Ван Хорн, Д. Норкотт, У. Шарп, С. Шмідт та інші. Саме вони вперше використали в своїх дослідженнях термін «інвестиційна привабливість».

На теренах СНД вагомий внесок у дослідження теоретичних та прикладних аспектів аналізу інвестиційної привабливості економічних суб'єктів внесли А. А. Агеєнко, А. Асаул , З. П. Бараник, І. Бланк, А. Д. Бутко, М. І. Величко, А. Гайдуцький, В. К. Галіцин В. М. Данілін, О. В Єрмілова, В. Ковальов, C. Козьменко, В. І. Колеснік, М. Д. Лисенко, Н. Макарій, А. Мєшков, С. І. Прилипко, М. В. Пугачова В. П. Савчук, С. Р. Семів, М. Стирський, С. Д. Супрун, О. П. Суслов, В. М. Тимохин, І. І. Туболець, С. В. Устенко, А. Шеремет, О. Шерстюк, С. В. Юхимчук та інші.

Стосовно сучасного інструментарію моделювання інвестиційної привабливості підприємств, то він має переважно експертний характер. Значною мірою це обумовлено тим, що впродовж останніх років використання експертної думки вважалося чи не єдиним способом подолання такої проблеми дослідження різних соціально-економічних явищ та процесів як неповнота вихідної інформації.

Проте, фінансова криза показала, що досить часто в процесі прийняття рішень експерти не здатні в повній мірі врахувати всі можливі умови та наслідки. Тож на сьогодні існує потреба у пошуку нових, альтернативних підходів, які дозволять оцінити рівень інвестиційної привабливості різних суб'єктів господарювання в умовах багатокритеріальності, обмеженої статистичної вибірки, а також неоднорідності вихідної інформації без залучення експертів.

Останнім часом все частіше для моделювання соціально-економічних процесів та явищ використовують інструментарій теорії нечіткої логіки та нейронні мережі. Свідченням прогресивності цього напряму досліджень є наукові праці О. Є. Алтуніна, Є. В. Бірюкова, Л. А. Бойка, Г. І. Великоіваненко, В. В. Вітлінського, В. В. Глущевського, Ю. П. Зайченка, В. В. Круглова, А. В. Матвійчука, Ю. І. Мітюшкіна, Б. І. Мокіна, А. О. Недосєкіна, Н. Пакліна, Д. А. Поспелова, А. П. Ротштейна, В. А. Терехова, Е. А. Трахтенгерца, О. Д. Шарапова, С. Д. Штовби та інших.

Отже, на сьогодні питання моделювання інвестиційної привабливості підприємств залишається актуальним як на теоретичному, так і на прикладному рівнях. Зокрема, з точки зору застосування системного підходу та більш адекватних методів обробки вихідної інформації.

Вище зазначене зумовило вибір теми дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану наукових досліджень кафедри економіко-математичного моделювання Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в межах комплексної теми «Математичне моделювання економічних систем і процесів в умовах невизначеності та конфлікту: проблеми теорії та практики» (державний реєстраційний номер 0106V001804). В межах даної теми досліджено проблеми моделювання інвестиційної привабливості різних економічних суб'єктів, зокрема, питання розробки комплексних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства з урахуванням його регіональної та галузевої належності, а також особливостей товарних ринків, на яких воно реалізує свою продукцію.

Мета і завдання дослідження. Метою наукової роботи є розробка концептуальних засад та побудова комплексу економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств з урахуванням їхньої регіональної та галузевої належності, а також особливостей товарних ринків, на яких вони реалізують свою продукцію.

Для досягнення зазначеної мети в дисертації поставлені та вирішені наступні завдання:

– проаналізувати теоретичні засади та існуючі економіко-математичні моделі оцінювання інвестиційної привабливості підприємств;

– обґрунтувати доцільність дослідження інвестиційної привабливості підприємства як комплексної характеристики, що розглядає даний суб'єкт господарювання як активного учасника регіональних і галузевих ринкових відносин;

– визначити роль інвестиційної привабливості підприємств в процесі прийняття інвестиційних рішень;

– вирішити задачу формування набору ключових критеріїв, які дозволять оцінити вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на формування інвестиційної привабливості підприємств;

– розробити комплекс економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємства, які враховуватимуть регіональну та галузеву належність об'єкта інвестування, а також особливості відповідного товарного ринку/ринку послуг;

– обґрунтувати вибір адекватного та ефективного інструментарію для моделювання та кількісного оцінювання інвестиційної привабливості підприємств;

– проаналізувати результати моделювання інвестиційної привабливості підприємств;

– програмно реалізувати розроблений в межах даної дисертаційної роботи комплекс економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств;

– провести комп'ютерні експериментальні дослідження для підприємств різної галузевої та регіональної належності з метою перевірки адекватності розроблених моделей.

Об'єктом дослідження є процеси аналізу та оцінювання інвестиційної привабливості об'єкта інвестування, які впливають на рішення потенційного інвестора.

Предметом дослідження є концептуальні положення та інструментарій економіко-математичного моделювання інвестиційної привабливості підприємств.

Методи дослідження. При виконанні дисертаційної роботи методологічним підґрунтям стало застосування комплексних підходів, що базуються, з одного боку, на принципах економічної теорії (зокрема, теорії ринкової конкуренції, концепції життєвого циклу товару тощо), а з іншого - на концептуальних засадах економіко-математичного моделювання соціально-економічних процесів та явищ. В роботі використовуються різні методи дослідження, зокрема, метод аналізу ієрархії - для вирішення проблеми багатокритеріальності процесу оцінювання інвестиційної привабливості підприємств; інструментарій теорії лінгвістичної змінної та нечіткої логіки - для проведення процедури аналізу в умовах неоднорідності та неповноти вихідної інформації; нейронні мережі, що самоорганізуються - для побудови функції належності множини значень критеріїв оцінювання інвестиційної привабливості підприємств терм-множинам значень відповідних лінгвістичних змінних.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, що отримані автором дисертації та складають наукову новизну, полягають у розробленні концептуальних положень та інструментарію оцінювання інвестиційної привабливості підприємства на базі методу аналізу ієрархії, теорії нечіткої логіки та нейротехнологій, спираючись на дані про його фінансовий стан, галузеві та регіональні макропоказники, а також рівень конкуренції, динаміку попиту і цін на продукцію об'єкта інвестування.

В межах дисертаційної роботи

вперше:

– розроблено комплекс економіко-математиних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств, в якому на відміну від інших, для визначення параметрів функцій належності лінгвістичних змінних використовуються карти Кохонена, а економічна інтерпретація проміжних та вихідних змінних проводиться на основі рейтингового підходу. Застосування даного інструментарію дозволяє підвищити рівень об'єктивності процедури побудови відповідних лінгвістичних змінних, а також робить результати моделювання зрозумілими для сприйняття.

удосконалено:

– методологічні положення та інструментарій побудови композиційних правил згортки нечітких змінних. Зокрема, обґрунтовано та експериментально доведено, що для агрегації таких змінних доцільно застосовувати поєднання операцій знаходження максимуму й суми, а також коригуючі коефіцієнти, які поставлено у відповідність терм-множинам значень лінгвістичних змінних. Такий підхід дозволяє значно знизити рівень суб'єктивності результатів моделювання в умовах багатокритеріальності та відсутності бази порівняння для результатів моделювання, адже згортка лінгвістичних змінних проводиться не на основі експертних методів обробки даних, а шляхом реалізації логічних та математичних операцій.

дістали подальшого розвитку:

– концептуальні засади аналізу інвестиційної привабливості підприємства як суб'єкта господарювання, який активно взаємодіє з оточуючим його макросередовищем. Зокрема, обґрунтовано, що в процесі оцінювання об'єкта інвестування слід враховувати не лише його регіональну та галузеву належність, але й особливості товару, який він виготовляє/реалізує;

– гібридні моделі та методи, в основу яких покладено поєднання методу аналізу ієрархії, теорії лінгвістичної змінної, нечіткої логіки та нейронних мереж, а саме доведено доцільність їхнього використання для моделювання інвестиційної привабливості підприємств в умовах неоднорідності та неповноти вихідної інформації;

– інструментарій налаштування функцій належності множини значень критеріїв оцінювання термам відповідних лінгвістичних змінних на підґрунті нейротехнологій. Зокрема, розширено класифікацію існуючих методів побудови функцій належності.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено комплекс економіко-математиних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємства з урахуванням впливу на нього зовнішнього середовища (регіональної та галузевої належності, а також особливостей відповідного товарного ринку/ринку послуг). Отримані автором результати адаптовані до вимог вітчизняних та іноземних інвесторів, особливостей стандартів фінансової звітності, адміністративно-територіальної та галузевої структури економіки України. Побудовано програмний модуль, що дозволяє проводити скоринг-оцінку інвестиційної привабливості різних суб'єктів господарювання. Програмна реалізація розробленого комплексу моделей розширює коло його користувачів. Зокрема, побудоване програмне забезпечення можна використовувати у якості окремого модуля при формуванні інвестиційної стратегії й тактики.

Запропоновані концептуальні підходи аналізу та інструментарій оцінювання інвестиційної привабливості підприємств, а також створений на їхньому підґрунті комплекс економіко-математичних моделей і програмний модуль можуть використовуватись:

- банківськими установами в процесі формуванні кредитного портфелю, що дозволить в значній мірі підвищити його надійність та ефективність;

- інвестиційними компаніями для пошуку потенційних об'єктів інвестування та формування ефективного портфеля інвестицій;

- суб'єктами господарювання для оцінювання своїх можливостей щодо залучення інвестицій у грошовій формі на реалізацію конкретних інвестиційних проектів;

- різними економічними суб'єктами в процесі розроблення інвестиційної стратегії й тактики з метою підвищення ефективності їхньої інвестиційної діяльності;

- потенційними інвесторами (юридичними та фізичними особами) як інструмент оцінювання спроможності об'єкта інвестування (підприємства) брати на себе певні інвестиційні зобов'язання.

Результати проведеного наукового дослідження впроваджені в практичну діяльності ТОВ «Кредит-Рейтинг» (м. Київ) (довідка №5147 від 19.10.2009 р.), ТОВ «Ел енд Джи Митерінг» (довідка № 98 від 27.04.2010 р.), ТОВ «Інновер» (довідка № 142 від 06.05.2010 р.). Розроблений автором інструментарій використовується цими організаціями для формування інвестиційної стратегії та моніторингу ефективності економічної діяльності; скоринг-аналізу інвестиційної привабливості різних економічних суб'єктів з метою формування ефективного інвестиційного портфеля; вдосконалення існуючої методики рейтингового оцінювання кредитоспроможності підприємств тощо. Крім того, створене в межах дисертаційної роботи програмне забезпечення взяте за основу ТОВ «Інновер» для розробки нового програмного продукту, основним завданням якого є формування та моніторинг інвестиційних портфелів підприємств шляхом проведення регулярного оцінювання потенційних та поточних об'єктів інвестування.

Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі кафедри економіко-математичного моделювання Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 24.09.2009 р.). Зокрема, при викладанні дисципліни «Аналіз, моделювання та управління фінансовими інвестиціями» розглядається, розроблений в межах даної дисертаційної роботи, інструментарій аналізу інвестиційної привабливості різних суб'єктів господарювання на основі поєднання теорії нечіткої логіки та нейротехнологій.

Крім того, програмна реалізація побудованого комплексу економіко-математичних моделей використовується для скоринг-оцінки інвестиційної привабливості підприємств при проведенні тренінгу «Система математичних моделей вибору інвестиційного проекту» для студентів, що навчаються за спеціальністю «Економічна кібернетика».

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювались на двох Міжнародних та двох Всеукраїнських конференціях, а також на одній Міжнародній школі-симпозіумі. Зокрема, на Першій Міжнародній науково-практичній конференції «Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки» (м. Черкаси,13-15 травня 2008р.), Першій Міжнародній науково-методичній конференції «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці» (м. Чернівці, 1-4 квітня 2009 р.), Другій Всеукраїнській науково-парктичній конференції молодих науковців «Інформаційні технології та моделювання в економіці» (м. Черкаси, 15-17 травня, 2007 р.), Восьмій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті» (м. Кривий Ріг, 22-23 квітня 2008 р.); Третій Міжнародній школі-симпозіумі «Аналіз, моделювання, управління, розвиток економічних систем» (АМУР - 2009) (м. Севастополь, 14-20 вересня 2009 р.).

Автор неодноразово виступала на Всеукраїнському науковому семінарі «Моделювання та ризикологія в економіці», що проводиться кафедрою економіко-математичного моделювання ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Київ, 2008-2010 рр.).

Публікації. Основні положення, результати та висновки наукової роботи автора висвітлено в 11 публікаціях загальним обсягом 5,02 друк. арк. (з них особисто автору належить 3,85 друк. арк.), в тому числі 6 статей обсягом 4,43 друк. арк. надруковано у наукових фахових виданнях, 5 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Відповідно до поставленої мети та визначених завдань дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 170 стор. В роботі міститься 9 таблиць на 6 стор., 23 рисунків на 14 стор., 23 додатків на 72 стор. Список використаних джерел налічує 246 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету та завдання дисертаційної роботи, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено зміст апробації результатів дослідження.

В розділі 1 «Теоретико-методологічні засади аналізу інвестиційної привабливості підприємств» здійснено аналіз концептуальних положень дослідження інвестиційної привабливості підприємств; чинної нормативно-правової бази України, яка регламентує порядок проведення інвестиційної діяльності на території нашої країни, а також визначає адміністративно-територіальну та галузеву структуру вітчизняної економіки.

Зокрема, встановлено, що сучасний інструментарій аналізу та оцінювання інвестиційної привабливості не носить універсального характеру. Значною мірою розбіжності у сприйнятті цієї економічної категорії обумовлені багатогранністю інвестиційних відносин.

Водночас науковці та аналітики є одностайними в тому, що аналіз потенційного об'єкта інвестування з точки зору його інвестиційної привабливості є невід'ємною складовою інвестиційної діяльності. Хоча встановлено, що функціональної залежності між рівнем інвестиційної привабливості підприємства та його інвестиційною активністю (кількістю реалізованих інвестиційних проектів, обсягом залучених інвестицій тощо) не простежується.

Головним чином, оцінка інвестиційної привабливості підприємств впливає на формування ділових зв'язків об'єкта інвестування, а також інвестиційної стратегії й тактики всіх учасників інвестиційного процесу.

З огляду на це, автор дисертаційної роботи дає таке означення інвестиційної привабливості підприємств: це комплексна характеристика, оцінка якої дозволяє потенційному інвестору сформувати попереднє уявлення про спроможність об'єкта інвестування брати на себе деякі інвестиційні зобов'язання та своєчасно їх виконувати.

В результаті порівняльного аналізу існуючих економіко-математичних моделей оцінювання інвестиційної привабливості підприємств встановлено, що переважна більшість з них не в повній мірі враховує вплив зовнішнього середовища на об'єкт інвестування. Зосереджуючи свою увагу, головним чином, на дослідженні фінансових потоків потенційного об'єкта інвестування та його позицій на фінансовому ринку. Хоча соціально-економічна ситуація в регіоні, фінансово-господарські особливості роботи в певній галузі, динаміка ринку відповідних товарів, робіт та послуг значною мірою впливає на вибір сфери бізнес інтересів суб'єктів господарювання, а також ефективність їхньої фінансово-господарської діяльності.

Зважаючи на це, обґрунтовано необхідність урахування в процесі моделювання інвестиційної привабливості підприємства критеріїв оцінювання не лише його внутрішнього, але й зовнішнього середовища: регіону, галузі, ринку товарів (робіт та послуг).

Щодо існуючого інструментарію моделювання інвестиційної привабливості підприємств, то в його основі лежить поєднання статистичних та експертних методів. На сьогодні основними недоліками такого підходу є високий ступінь суб'єктивізму та часткова неспроможність вирішення таких проблем моделювання складних соціально-економічних явищ, як багатокритеріальність, неповнота та неоднорідність вихідних даних, відсутність бази порівняння для інтегральних показників моделі тощо. Враховуючи вище зазначене, існує потреба у пошуку нових, універсальніших та адекватніших, інструментів аналізу інвестиційної привабливості підприємств.

Розділ 2 «Математичне моделювання інвестиційної привабливості підприємств на підґрунті нейро-нечітких технологій» присвячено теоретичним аспектам побудови комплексу економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств.

Систематизувавши та узагальнивши сучасні методологічні підходи та інструментарій аналізу інвестиційної привабливості підприємств, автором розроблено концептуальні положення моделювання, які відрізняються від існуючих тим, що розглядають інвестиційну привабливість підприємства як комплексну характеристику, яка формує попереднє уявлення потенційного інвестора про об'єкт інвестування та його оточуюче середовище. Зважаючи на це, в процесі аналізу інвестиційної привабливості підприємства такі її складові, як фінансовий стан об'єкта інвестування, інвестиційна привабливість відповідного регіону, галузі та ринку продукції розглядаються як рівнозначні.

Залежність між вхідними критеріями оцінювання та вихідною інтегральною змінною описується за допомогою механізму нечіткого логічного виводу, в основі якого лежить інструментарій теорії лінгвістичної змінної, нечіткої логіки та нейротехнології. Головною перевагою, даного підходу перед іншими є те, що він дозволяє приймати рішення в умовах багатокритеріальності, неоднорідності та неповноти вихідної інформації без використання експертних методів обробки даних, що значною мірою підвищує ефективність процесу управління.

Процес побудови та налаштування розробленого комплексу економіко-математиних моделей складається з VII етапів (рис. 1).

Для аналізу фінансового стану підприємства доречним є використання дискримінантної моделі, затвердженої Міністерством фінансів України, всі фінансові показники якої мають кількісну форму. Дослідження інвестиційної привабливості товарного ринку/ринку послуг проводиться переважно на основі якісних критеріїв оцінювання, які спираються на концепцію про життєвий цикл товару, а також нормативні документи, які регламентують рівень конкуренції на ринку.

Як і в переважній більшості сучасних моделей, для аналізу інвестиційної привабливості регіону використовуються кількісні показники оцінювання його загальноекономічного розвитку, інфраструктури, ринку праці, роботи місцевих органів влади тощо. Дослідження галузі включає визначення рівня її перспективності розвитку, прибутковості діяльності та інвестиційних ризиків.

Рис.1 Етапи моделювання інвестиційної привабливості підприємств

В процесі фаззифікації для критеріїв оцінювання будується їхнє лінгвістичне відображення (лінгвістичні змінні). Відповідність між значеннями критеріїв оцінювання та термами лінгвістичних змінних описується функціями належності, які мають квазідзвоноподібну форму. Зважаючи на властивості, які мають функції такого виду, вони якнайкраще підходять для застосування в складних ієрархічних логіко-лінгвістичних моделях, в основі яких лежить велика кількість різного роду математичних та логічних перетворень, а також функціональних зв'язків, що мають нелінійний характер.

Аналітичну форму запису квазідзвоноподібної функції належності наведено нижче:

, (1)

де - -й показник оцінювання інвестиційної привабливості підприємства;

, - відповідно лівий та правий кінці відрізку на осі , де функції належності -го показника оцінювання інвестиційної привабливості підприємства -му терму відповідної терм-множини значень приймає максимальне значення, що дорівнює одиниці;

, - коефіцієнти концентрації розтягування відповідно лівої та правої дуг функції належності -го показника оцінювання інвестиційної привабливості підприємства -му терму відповідної терм-множини значень.

Для побудови функцій належності використано нейронну мережу, що самоорганізовується (карту Кохонена). В основі даного підходу лежить гіпотеза щодо подібності процесу побудови функцій належності та процедури кластеризації масиву даних. За рахунок застосування карт самоорганізації значення параметрів , ,, можна встановити виключно на основі навчального масиву вихідних даних.

Такий підхід принципово відрізняється від існуючих методів налаштування функції належності, оскільки не потребує великого обсягу статистичних спостережень та експертних методів обробки даних.

Агрегація лінгвістичних змінних проводиться на основі композиційного правила згортки, загальний вигляд якого наведено нижче.

, (2)

де - функція належності і-го показника оцінювання інвестиційної привабливості підприємства l-му терму терм-множини значень («Дуже низький» (), «Низький» (), «Середній» (), «Високий» () та «Дуже високий» ()) відповідної лінгвістичної змінної;

- інтегральний показник вищого рівня ієрархії;

- корегуючий коефіцієнт, який визначається термом лінгвістичної змінної «Рівень показника », якому значення -го вхідного показника оцінювання інвестиційної привабливості підприємства належить з максимальним ступенем належності.

В основі побудованої функції згортки лежить поєднання двох s-норм, які реалізуються за допомогою операторів знаходження максимуму та суми. Лінійно зважений характер композиційного правила згортки запозичений з нечіткого контролера типу Сугено.

Особливістю розробленого композиційного правила є те, що значення корегуючих коефіцієнтів залежать від терму лінгвістичної змінної, якому значення відповідного критерію оцінювання належить з максимальним ступенем належності.

Використаний підхід принципово відрізняється від існуючих композиційних правил згортки тим, що дозволяє сформувати базу нечітких знань без залучення експертної думки в умовах багатокритеріальності та відсутності бази порівняння для інтегральних змінних вищого рівня ієрархії. За рахунок цього підвищується адекватність результатів оцінювання та ефективність інвестиційних рішень, прийнятих на їхній основі.

Для згортки якісних критеріїв оцінювання інвестиційної привабливості товарного ринку/ринку послуг також використовується лінійна функція, проте вона має інший зміст та вигляд (3).

(3)

де , - корегуючий коефіцієнт, який визначається значенням -го вихідного якісного критерію оцінювання інвестиційної привабливості ринку.

Агрегація значень вихідних критеріїв оцінювання фінансового стану підприємства проводиться на основі дискримінантної моделі, затвердженої Міністерством фінансів України:

, (4)

де , - -й показник оцінювання фінансового стану підприємства;

- деякі корегуючі коефіцієнти, значення яких визначаються Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України.

Аналіз результатів моделювання включає два кроки:

Ш економічну інтерпретацію результатів оцінювання інвестиційної привабливості підприємств. Задля цього використовується рейтинговий підхід, в межах якого в даному науковому дослідженні розроблено рейтингову шкалу інвестиційної привабливості підприємств. Аналогічно до існуючих шкал фінансових рейтингів, вона складається з дев'яти рівнів, які розташовані в порядку від найпозитивнішого до найнегативнішого та позначаються наступним чином: , , , , , , , , ;

Ш детальний опис визначених оцінок, в процесі якого аналізуються значення проміжних інтегральних змінних, які характеризують фінансовий стан підприємства, інвестиційну привабливість регіону, галузі та товарного ринку/ринку послуг. Дана процедура дозволяє встановити, які саме фактори (регіональні, галузеві, ринкові чи фінансово-господарські) підтримують та обмежують інвестиційну привабливість об'єкта інвестування. Ця інформація значно підвищує цінність результатів оцінювання, адже дозволяє не лише проводити постійний моніторинг рівня інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання, але й управляти ним шляхом усунення/послаблення негативних та підсилення позитивних чинників.

Необхідно зазначити, що побудований комплекс економіко-математиних моделей дозволяє аналізувати мікро- та макро- середовища об'єкта досліджень як в комплексі, так і по-факторно, що значно розширює сферу її прикладного застосування.

Отже, розроблено цілісний комплекс моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств з урахуванням їхньої регіональної та галузевої належності, а також особливостей відповідних товарних ринків/ ринків послуг.

В розділі 3 «Експериментальні дослідження економіко-математичних моделей оцінювання інвестиційної привабливості підприємств» основну увагу приділено дослідженню адекватності розробленого підходу до моделювання інвестиційної привабливості підприємств, а також програмній реалізації та практичній апробації побудованого комплексу економіко-математичних моделей.

Встановлено, що відсутність порівняльної бази (тестової вибірки) для значень інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств не дозволяє використовувати традиційні методи аналізу адекватності економіко-математичних моделей. Адже, відповідно до них достатньою умовою істинності результатів моделювання є їхня максимальна подібність реальним даним.

Обґрунтовано застосування підходу, згідно якого, критерієм адекватності є істинність гіпотез покладених в основу функціональних зв'язків розробленого комплексу моделей. Зокрема, ці зв'язки мають якомога точніше описувати всі властивості об'єкта досліджень. Крім того, побудовані залежності не повинні суперечити одна одній та дублювати одна одну.

Для опису залежності між «входом» та «виходом» побудованого алгоритму нечіткого логічного виводу використовуються такі функції:

Ш функції належності, які відображають залежність між множиною значень критерію оцінювання та терм-множиною значень відповідної лінгвістичної змінної;

Ш функції згортки нечітких змінних нижчого рівня ієрархії у інтегральні нечіткі змінні вищого рівня ієрархії (композиційні правила згортки).

Адекватність функції належності характеризується точністю відображення відповідності між множиною значень критерію оцінювання та терм-множиною значень лінгвістичної змінної. Зважаючи на те, що в розробленому комплексі економіко-математичних моделей для знаходження значень параметрів функцій належності (,,,) використовуються карти Кохонена, то саме якість налаштування («навчання») цих карт є критерієм адекватності відповідних функціональних зв'язків. Для кожного критерію оцінювання було побудовано окрему карту самоорганізації, що якомога краще підходить для нейронної обробки значень відповідного показника. Налаштування карт самоорганізації проводилось на основі статистичної вибірки, яка включає результати реальних спостережень за даними трьох років.

Стосовно якості розробленого композиційного правила згортки нечітких змінних, то його будова не суперечить основним положенням теорії лінгвістичної змінної та нечіткої логіки.

Критерієм адекватності векторів корегуючих коефіцієнтів, які використовуються в процесі моделювання, є їхня здатність якомога точніше відображати та зберігати всі властивості терм-множин значень відповідних лінгвістичних змінних. В результаті проведення ряду експериментів було встановлено, що для відображення терм-множини значень, яка складається з п'яти елементів («Дуже низький», «Низький», «Середній», «Високий», «Дуже високий»), найкраще підходить лінійно впорядкований ряд цілих чисел . Аналогічні вектори коефіцієнтів використовуються і в процесі агрегації якісних критеріїв оцінювання.

Загалом, результати експериментальних досліджень розробленого комплексу економіко-математичних моделей показали, що покладені в його основу функціональні зв'язки в повній мірі відображають основні властивості об'єкта досліджень та відповідають висунутим гіпотезам.

Для практичної реалізації побудованого комплексу економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств розроблене відповідне програмне забезпечення. Аналіз результатів його роботи показав, що воно дозволяє значно полегшити процес обробки вихідної інформаційної бази необхідної для аналізу інвестиційної привабливості підприємств та помітно скоротити тривалість його реалізації. Водночас, з огляду на наявність дружнього інтерфейсу, експлуатація цього програмного забезпечення не потребує від кінцевого користувача навичок програмування, а можливість відображення проміжних результатів дозволяє значно покращити якість аналізу.

Для апробації побудованого комплексу економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та відповідного програмного забезпечення було обрано групу підприємств різної галузевої та регіональної належності, які виробляють різну продукцію.



Таблиця 1

Результати оцінювання інвестиційної привабливості підприємств

	Підприємство 1	Підприємство 2	Підприємство 3	Підприємство 4	Підприємство 5
Продукція	Кондитерські вироби	Будівельно-монтажні роботи	Вантажні перевезення	Автострахування	Лікувальні послуги
Галузь	Харчова промисловість	Будівництв	Транспорт та зв'язок	Страхування	Охорона здоров'я
Регіон	Харківська обл.	Одеська обл.	Черкаська обл.	Івано-Франківська обл.	Львівська обл.
Рівень рейтингу	Ib	Ib	Ibbb	Icc	Ibbb

Спираючись на отримані результати, встановлено, що розроблений комплекс економіко-математичних моделей, має цілий ряд переваг, порівняно з іншими моделями оцінювання інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання, а саме універсальний та комплексний характер, що є вкрай важливим в умовах глобалізації фінансових відносин; прозорий механізм роботи та відносно високий рівень адекватності, що значно підвищує якість оцінок, отриманих на його основі.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в розбудові концептуальних положень та інструментарію математичного моделювання інвестиційної привабливості підприємств на основі методу аналізу ієрархії, теорії нечіткої логіки та нейротехнологій. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Аналіз особливостей інвестиційної діяльності на мікро- та макро-рівнях економіки країни показав, що проблема моделювання інвестиційної привабливості підприємств залишається актуальною. Зокрема, існує потреба в узгодженні теоретичних аспектів дослідження цієї характеристики економічних суб'єктів.

2. Обґрунтовано необхідність урахування в процесі оцінювання інвестиційної привабливості підприємства результатів аналізу його зовнішнього середовища (регіону, галузі, товарного ринку/ринку послуг). Адже суб'єкт господарювання є відкритою системою, яка в процесі своєї фінансово-господарської діяльності активно взаємодіє з оточуючим його макросередовищем, яке може стати додатковим джерелом інвестиційного ризику чи переваг.

3. Обґрунтовано, що в процесі прийняття інвестиційних рішень інформація про рівень інвестиційної привабливості підприємств відіграє допоміжний характер та впливає на динаміку інвестиційної діяльності опосередковано. Головна роль цієї оцінки заключається в тому, що вона формує попереднє уявлення потенційного інвестора про об'єкт інвестування.

4. Розглянувши методики оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та властивості різних видів інвестицій, сформовано перелік ключових критеріїв, який дозволяє оцінити внутрішні та зовнішні фактори формування інвестиційної привабливості об'єкта інвестування за умови залучення ним капітальних інвестицій.

5. Проведений аналіз існуючих методологічних підходів та інструментарію моделювання інвестиційної привабливості підприємств виявив, що вони спираються, переважно, на методи експертного аналізу, що обумовлено особливостями інформаційної бази, на основі якої проводиться процес аналізу інвестиційної привабливості. Проте, високий рівень чутливості експертних систем до психо-фізіологічної нестабільності поведінки людини досить часто ставить під сумнів результати їхньої роботи. З огляду на це, існує потреба у пошуку нових, адекватніших інструментів моделювання інвестиційної привабливості підприємств.

6. Застосування для моделювання інвестиційної привабливості підприємств інструментарію методу аналізу ієрархії, теорії лінгвістичної змінної та нечіткої логіки дає можливість вирішити проблеми багатокритеріальності, неоднорідності та неповноти вихідної інформації без використання експертних методів обробки вихідних даних, що значно знижує ступінь суб'єктивності та підвищує рівень адекватності результатів моделювання.

7. Обґрунтовано використання квазідзвоноподібних функцій належності для опису відповідності між множиною значень критеріїв оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та їхнім якісним відображенням. З огляду на свої властивості, функції такого виду добре підходять для моделювання складних ієрархічних соціально-економічних систем.

8. Аналіз змісту параметрів квазідзвоноподібних функцій належності та способів їхнього визначення показав подібність процесу побудови функцій процедурі кластеризації даних. Зважаючи на це, в розробленому комплексі економіко-математичних моделей для побудови функцій належності використано результати нейронної обробки навчального масиву значень критеріїв оцінювання на основі карт Кохонена. Застосування даного підходу значно підвищує рівень об'єктивності процедури фаззифікації в умовах обмеженої статистичної вибірки даних.

9. Розроблено композиційне правило згортки, на основі якого можна проводити агрегацію лінгвістичних змінних в умовах багатокритеріальності та відсутності тестових даних для налаштування бази нечітких знань. Це правило ґрунтується на поєднанні операцій знаходження максимуму та суми, а також включає корегуючі коефіцієнти, які ставляться у відповідність терм-множинам значень лінгвістичних змінних.

10. Обґрунтовано доцільність застосування рейтингового підходу для економічної інтерпретації результатів оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та розроблено відповідну рейтингову шкалу.

11. Аналіз адекватності розробленого інструментарію моделювання показав, що покладений в його основу гіпотези в повній мірі відображають властивості об'єкта досліджень, не суперечать одна одній та положенням методу аналізу ієрархії, теорії лінгвістичної змінної та нечіткої логіки, про що свідчать і результати експериментальних розрахунків.

12. Для зручності використання побудованого комплексу економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств розроблено відповідне програмне забезпечення, яке дозволяє значно полегшити процес обробки необхідної вихідної інформації та помітно скоротити тривалість процедури аналізу об'єкта інвестування.

13. Впровадження запропонованих в дисертаційній роботі концептуальних положень, інструментарію, комплексу економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та відповідного програмного забезпечення дозволяє підвищити надійність прийняття інвестиційних рішень та ефективність формування інвестиційної стратегії й тактики різних економічних суб'єктів.

Отримані автором результати відкривають перспективи щодо подальших наукових досліджень в сфері аналізу, моделювання та оцінювання інвестиційної привабливості підприємств.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Мамонова К. М. Ієрархічна модель оцінки інвестиційної привабливості підприємства/ К. М. Мамонова, Г. І. Великоіваненко// Моделювання та інформаційні системи в економіці: Зб. наук. праць/ відп. ред. В. К. Галіцин. - Вип. 76. 1 - К.:КНЕУ, 2007. - С. 48-63. - 0,83 друк. арк. (особисто автору належить 0,54 друк. арк., розробка ієрархії моделі оцінювання інвестиційної привабливості підприємств, фаззифікація вихідних критеріїв оцінювання, шкала інвестиційної привабливості підприємств).

2. Мамонова К. М. Інвестиційна привабливість як необхідна складова інвестиційного процесу: концептуальні підходи до її визначення та аналізу / К. М. Мамонова // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Випуск 235: В 6 т. -Т. IV - Дніпропетровськ:ДНУ, 2008. - С. 844-853. - (0,55 друк. арк.).

3. Мамонова К. М. Ієрархічна логіко-лінгвістична модель оцінювання інвестиційної привабливості підприємства/ К. М. Мамонова, Г. І. Великоіваненко // Моделювання та інформаційні системи в економіці: Зб. наук. праць/ відп. ред. В. К. Галіцин. - Вип. 79. - К.:КНЕУ, 2009. - С. 70-84. - 0,82 друк. арк. (особисто автору належить 0,57 друк. арк., розробка нечіткого контролеру для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств).

4. Мамонова К. М. Моделювання інвестиційної привабливості регіонів з використанням нейро-нечітких технологій/ К. М. Мамонова, Г. І. Великоіваненко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Випуск 252: В 6 т. - Т. VІ - Дніпропетровськ:ДНУ, 2009. - С. 1559-1573. - 0,89 друк. арк. (особисто автору належить 0,6 друк. арк., побудова функцій належності критеріїв оцінювання інвестиційної привабливості регіону, програмна реалізація розробленої логіко-лінгвістичної моделі).

5. Мамонова К. М. Карти самоорганізації у лінгвістичних описах в моделюванні соціально-економічних явищ / К. М. Мамонова // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Випуск 254: В т. 6 - Т. І - Дніпропетровськ:ДНУ, 2009. - С. 169-178. - (0,55 друк. арк.).

6. Мамонова К. М. Карти Кохонена як інструмент нечіткої кластеризації в моделюванні інвестиційної привабливості підприємства/ К. М. Мамонова, Г. І. Великоіваненко // Наук. вісн. ЧНУ: Зб. наук. праць. - Випуск 493. - Економіка. - Чернівці:ЧНУ, 2009. - С. 127-134. - 0,79 друк. арк. (особисто автору належить 0,55 друк. арк., налаштування карт Кохонена, визначення параметрів функцій належності та векторів значень корегуючих коефіцієнтів композиційного правила згортки нечітких змінних).

В інших виданнях:

7. Мамонова К. М. Модель оцінки інвестиційної привабливості підприємства / К. М. Мамонова // Інформаційні технології та моделювання в економіці: Зб. наук. праць другої Всеукр. наук.-практ. конф. молодих науковців/ відп. ред. Соловьйов В. М. - Черкаси: Брама, 2007. - С. 86-87. - (0,08 друк. арк.).

8. Мамонова К. М. Прогнозування динаміки розвитку підприємства при визначенні його інвестиційної привабливості / К. М. Мамонова // Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті: Зб. наук. праць VIIІ Всеукр. наук.-практ. конф. / відп. ред. Соловьйов В. М. - Кривий Ріг: КЕУ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана», 2008. - С. 97-98. - (0,13 друк. арк.).

9. Мамонова К. М. Основні концептуальні підходи до аналізу інвестиційної привабливості підприємства: їх адекватність для України / К. М. Мамонова // Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки: Зб. наук. пр. Першої Міжнар. наук.-практ. конференції / відп. ред. Соловьйов В. М. - Черкаси: Брама, 2008. - С. 152-154. - (0,12 друк. арк.).

10. Мамонова К. М. Моделювання інвестиційної привабливості підприємства з використанням нечітко-множинного підходу / К. М. Мамонова, Г. І. Великоіваненко // Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці: Зб. наук. пр. Першої міжнар. наук.-метод. конференції/ відп. ред. Григорків В. С. - Чернівці:ДрукАрт, 2009.- С. 47-49. - 0,13 друк. арк. (особисто автору належить 0,08 друк. арк., опис критеріїв оцінювання інвестиційної привабливості підприємства та їхня фаззифікація).

11. Мамонова К. М. Застосування нейро-нечітких технологій для моделювання складних соціально-економічних явищ/ К. М. Мамонова, Г. І. Великоіваненко // Анализ, моделирование, управление, развитие экономических систем: Науч. труды ІІІ Международной школы-симпозиума АМУР-2009 (Севастополь, 14-20 сентября 2009)/под ред. М. Ю. Куссого, А. В. Сигала. - Севастополь, 2009. - С. 56-58. - 0,13 друк. арк. (особисто автору належить 0,08 друк. арк., знаходження параметрів квазідзвоноподібних функцій належності за допомогою карт самоорганізації).

АНОТАЦІЇ

Мамонова К. М. Моделювання інвестиційної привабливості підприємств. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2010.

Дисертація містить результати дослідження інвестиційної привабливості підприємств, а саме, факторів, які впливають на ставлення потенційного інвестора до об'єкта інвестування в процесі прийняття інвестиційних рішень. У дисертації розроблені концептуальні положення аналізу та інструментарій оцінювання інвестиційної привабливості підприємств України з урахуванням їхньої регіональної та галузевої належності, а також особливостей відповідних товарних ринків/ринків послуг.

Розроблено комплекс економіко-математичних моделей для оцінювання інвестиційної привабливості підприємств, в основу якого покладено інструментарій методу аналізу ієрархії, теорії нечіткої логіки та нейротехнологій. Обґрунтовано необхідність використання карт Кохонена для знаходження значень параметрів функцій належності критеріїв оцінювання інвестиційної привабливості підприємств терм-множинам значень відповідних лінгвістичних змінних. Розроблено відповідне програмне забезпечення, а також рейтингову шкалу для економічної інтерпретації отриманих результатів.

Ключові слова: інвестиційна привабливість, карта Кохонена, лінгвістична змінна, функція належності, терм-множина, рейтингова шкала.

Мамонова Е. Н. Моделирование инвестиционной привлекательности предприятий. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 - математические методы, модели и информационные технологии в экономике. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2010.

Диссертация содержит результаты исследования инвестиционной привлекательности предприятий, а именно факторов которые влияют на мнение потенциального инвестора в процессе принятия инвестиционных решений. В диссертации предложены концептуальные подходы анализа и инструментарий моделирования инвестиционной привлекательности предприятий, в частности, разработан комплекс экономико-математических моделей для оценивания объектов инвестирования с учётом их региональной и отраслевой принадлежности, а также особенностей соответствующих товарных рынков/рынков услуг.

В работе проведён анализ концептуальных основ исследования инвестиционной привлекательности предприятий. Отмечено, что существуют значительные отличия в интерпретации данной экономической категории разными учёными. Установлено, что инвестиционная привлекательность не имеет прямого влияния на процесс принятия инвестиционных решений. Результаты её анализа лишь формируют общее предварительное мнение потенциального инвестора относительно объекта инвестирования.

Подчёркнута необходимость комплексного подхода к оцениванию данной характеристики. В связи с этим, обоснована целесообразность изучения инвестиционной привлекательности объекта инвестирования с учётом его региональной, отраслевой и рыночной принадлежности.

Проведён анализ существующих подходов к моделированию инвестиционной привлекательности предприятий. Выявлено, что преимущественное большинство современных методик оценивания данной характеристики базируется на экспертном подходе, что обусловлено неполнотой и неоднородностью информации, на основании которой проводиться анализ объекта инвестирования. Ввиду высокого уровня субъективности экспертных систем, в диссертации обоснована необходимость использования более объективных методов моделирования, например, нечёткой логики и нейротехнологий.

В результате объединения данного инструментария с методом анализа иерархии разработан комплекс экономико-математических моделей для оценивания инвестиционной привлекательности предприятий, который позволяет принимать инвестиционные решения в условиях многокритериальности, неоднородности и неполноты входящей информации без использования экспертных методов обработки данных.

В рамках этого подхода обосновано использование для построения квазиколоколоподобных функций принадлежности нейронных карт самоорганизации (карт Кохонена). Разработано композиционное правило свёртки лингвистических переменных, которое представляет собой объединение двух s-норм; а также рейтинговую шкалу инвестиционной привлекательности предприятий.

На основании построенного комплекса экономико-математических моделей для оценивания инвестиционной привлекательности предприятий создано соответствующее специализированное программное обеспечение, которое позволяет значительно облегчить и ускорить обработку необходимой входящей информации, и тем самым увеличить оперативность процесса предварительной оценки потенциального объекта инвестирования.

Предложенная комплексная методика оценивания инвестиционной привлекательности и разработанное программное обеспечение открыты для дальнейшего усовершенствования, расширения функций и сферы применения.

Полученные автором результаты открывают поле для дальнейших научных исследований природы инвестиционных процессов, а именно факторов, которые влияют на мнение потенциального инвестора при принятии инвестиционных решений, с использованием экономико-математических методов. Внедрение разработанных в диссертации концептуальных подходов, а также методологического инструментария анализа и оценивания инвестиционной привлекательности предприятий позволяет повысить эффективность формирования и мониторинга инвестиционной стратегии и тактики разных субъектов экономики.